Відчув себе дитиною

Я вже, звісно, дорослий дядько і спокійно можу дозволити собі придбати пістолета на батарейках або модель літачка, мене не здивуєш гелікоптером на радіокеруванні чи колись омріяним йо-йо.

Однак минулого тижня мене реально заціпило, коли Наталя Наконечна подарувала мені Mergecube - американську іграшку з доповненою реальністю.

В принципі, краще подивіться відео.
Вражає?

Ця штука нереально крута, бо залежно від додатку на смартфон, може використовуватись як з навчальною метою, так і просто як забавка.
Додатків в еплсторі (ймовірно, і в плеймаркеті) - повно (я відзняв лише кілька прикладів).
Шкода, правда, що в Україну наче ця штука офіційно не постачається.

Тому ще раз дякую Наталці за свято!
Тепер всюди в гості беру її з собою та дивую малечу.

"Як депутати валили реформу науки в Україні"

Саме так можна буде наректи нинішній період.

Коли вчені кажуть, що їм бракне коштів, їм відповідають, що тре реформуватися, тре більше прозорості і т.п.
Коли вчені потребують коштів на нові реформовані органи з прозорими системами, на євроінтеграційні процеси і т.п. - грошей чомусь знов немає.
Коли вони вимагають незалежності для Національного фонду досліджень - їм у цьому теж відмовляють.
Старі схеми, брак коштів, брак коштів і старі схеми.

Зате я нагадаю, що косюки щороку отримують шалені дотації на свої куребудівні комбінати.
І на наступний рік з 6 мільярдів дотацій аграріям конкретно косюк може отримати левову частку.
Бідося.
(https://zn.ua/ECONOMICS/kosyuk-snova-poluchit-lvinuyu-dolyu-iz-byudzheta-vseh-dotaciy-dlya-agrariev-mustafa-nayem-297293_.html)

Але додатково 2,5 млн на Нацраду (замість 500 тисяч), 90 мільйонів на Нацфонд та 8 мільйонів на Київський академічний університет - комітет не знає де нашкрести.

Подвійні стандарти - такі подвійні.

Допис Юлії Безвершенко https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2292859550993611
"Дивний якийсь день. Дивних новин. Активних спроб щось змінити - і скрізь невдачі. Звісно, проміжні, але все ж дещо демотивуючі.

Сьогодні було спільне засідання Комітету з питань науки і освіти ВРУ та Президії НАН України (у зв'язку із 100-річчям). Нічого такого, щоб було дуже новим, або обнадійливим: цілий клубок непростих питань, цілковитої готовності до розв'язання яких немає у жодного зі стейкхолдерів. Із конкретного: пропозиція Oleksiy Skrypnyk створити робочу групу із представниками від Комітету та від НАН щодо реформування НАН. Якщо це увійшло у рішення КНО (а мало б), може мати нетривіальне продовження.

Але що таке засідання Комітету з питань науки та освіти, коли відразу після його закінчення починає засідати Комітет з бюджету? От де високі гасла переходять в практичну площину. Всі наші поправки по науці цей чудовий комітет відхилив. Тобто в тексті, який завтра виноситиметься на перше читання, немає ні статусу головного розпорядника бюджетних коштів для Національного фонду досліджень, ні додаткових коштів на аналітичний супровід Нацради, ні окремої бюджетної програми на наукові та інноваційний центри Київського академічіного університету. Сподіваюсь, що депутати, які вносили ці правки, будуть завтра наполягати на їх розгляді, а решта депутатів будуть здатні думати про майбутнє в широкому сенсі.

На уряді ухвалено План (в 2016-2017 роках називався "Оперативним" - хаха) заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери. В ньому 90% пустоти, немає навіть згадки про Дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору та пропонується "підготувати пропозиції з удосконалення системи національних академій наук - до грудня 2018 року". Документ та історія його створення дуже яскраво характеризує наявний стан речей: і в МОН, і в уряді, і серед стейкхолдерів.

Вишенька на торті - один цікавий звіт Рахункової палати та рішення на його основі. Ніколи не думала, що знайду там однодумців :) Але факти говорять самі за себе.

Про це вже завтра. Будемо вірити, що воно буде кращим."

Просто до відома

Пункт перший. Сьогодні лабою відвідали виставки Labcomplex та Pharmatechexpo (Експоплаза на Салютній).
Виставки класні, купа обладнання і пробірок, реактивів та інших витратних матеріалів, цікаві доповіді. Дуже раджу. Ще завтра триватиме цілий день, вхід вільний.
(Ціни - капець. Завтра починаємо вести здоровий спосіб життя, щоб нирки були в порядку).

Пункт другий. Завдяки Мар’яні Капрановій у мене тепер є не тільки наліпки NASA та МКС, а й значок NASA на піджак з самого Міжнародного Конгресу з Астронавтики (разом зі значком астронавта від Міріам Драгіної з Британського музею в мене тепер буде ціла колекція 🙂 )

Пункт третій. Завдяки тій же Мар‘яні у нас в лабі тепер буде постер з астероїдом Рюгу, на який нещодавно висадилися роботи.

Переможемо.

Іван продовжує описувати свій досвід навчання в Стенфорді і цього разу спростовує популярні міфи про навчання.
Зокрема, про те, що існують певні стилі навчання - візуальний, аудіальний та кінестетичний - завдяки яким люди краще сприймають інформацію; про "цифрове покоління", що володіє магією багатозадачності; що викладачі більше не потрібні, бо є Інтернет.
От до речі, ці міфи - є типовою псевдонаукою. І вона є в чомусь більш небезпечною для суспільства, ніж чудотворні ікони, бо гатить в першу чергу по молодому поколінню.

Читайте, дуже цікаво.

Допис Івана Примаченка https://www.facebook.com/primachenkoonline/posts/1783863948334499:
"Сьогодні в Стенфорді говорили про найпоширеніші освітні міфи. Вони як міфи Давньої Греції, тільки в них на повному серйозні вірять дорослі сучасні люди. Дивовижно спостерігати, як багато років після наукового спростування чергової освітньої легенди вона процвітає в головах у мільйонів людей, заважаючи ефективному навчанню і прямо завдаючи шкоди учням.

1. Ви, звичайно, чули про стилі навчання. Наприклад, візуальний, аудіальний і кінестетичний. Ідея полягає в тому, що кожній людині притаманний певний стиль навчання, за допомогою якого вона навчається найбільш ефективно. Комусь краще послухати лекцію, комусь подивитися на діаграму, а комусь потрібно помацати руками. В 2004 році дослідники нарахували 71 тип різноманітних варіантів навчальних стилів, що згадується в літературі: від вербального до соціального. Проведене в 2015 році опитування показало, що в навчальні стилі вірить 93% пересічних американців і використовує в школі 76% американських вчителів.

Проблема полягає лише в тому, що дослідження за дослідженням не знаходять підтверджень існування індивідуальних стилів навчання. Більше того, сучасна наука про навчання однозначно свідчить на користь того, що найефективніший спосіб покращити розуміння і запам'ятовування матеріалу це комбінувати різноманітні "точки входу" інформації. Тобто одночасно пояснювати нову тему за допомогою тексту, візуальних ілюстрацій і можливості випробувати концепцію на практиці.

Абсурдна популярність міфу про навчальні стилі призвела до того, що у 2017 році 30 відомих дослідників нейронауки з провідних університетів світу опублікували на The Guardian відкритий лист із закликом припинити поширювати цю псевдонаукову ідею. Концепція стилів навчання не просто безневинна дурниця. Вона відволікає сили вчителів від науково доведених методів покращення якості викладання і позбавляє учнів можливості отримати нову інформацію через різні інформаційні канали, погіршуючи якість їх навчання.

2. Ідея про «цифрове покоління» - молодих людей, які всмоктали глибоке розуміння цифрових технологій з молоком матері. Побутує думка, що завдяки використанню цифрових технологій з раннього дитинства це нове покоління змогло розвити в собі навички багатозадачності – вміння займатися одночасно кількома справами, без втрати ефективності. Наприклад, чатитися в соціальних мережах, блукати інтернетом і робити домашнє завдання. Сюрприз-сюрприз – все вище сказане є неправдою!

По-перше, людина в принципі не здатна на справжню багатозадачність, коли мова йде про задачі, що потребують серйозного розумового напруження. Нейронаука непохитна – це фізіологічно неможливо. Робити дві речі одночасно ми можемо лише в тому випадку, якщо одна з них робиться мозком повністю автоматично. В усіх інших випадках мозок вміє лише переключати увагу між різними задачами. При тому може робити це так швидко, що здається, що вдається робити кілька справ одночасно – але це просто ілюзія. Відоме дослідження 2006 року показало, що небезпека, яку створює розмова по телефону (через гарнітуру) під час водіння автомобіля, відповідає рівню небезпеки від водіння авто в нетверезому стані. Природу не обдуриш – розподіляючи увагу між двома завданнями одночасно, наш мозок робить це не просто значно довше, але й значно гірше. І молоде покоління тут не є винятком.

По-друге, дослідження доводять, що хоч молодь і краще поверхово володіє новітніми технологіями, але в глибинному їх розумінні нічим не краща за дорослих людей. Щоденне читання Вікіпедії автоматично не навчить, як формується текст статей, на вміст яких у різних авторів онлайн-енциклопедії є діаметрально протилежні погляди. А активна переписка в соц. мережах сама по собі нічим не допоможе розумінню того, як убезпечити свій аккаунт чи які загрозу приватності існують в сучасному світі. Знання і навички не можна отримати магічним чином – їм потрібно цілеспрямовано навчатися. І від віку це аж ніяк не залежить.

3. Викладачі більше не потрібні – все і так вже є в інтернеті! Так звучить ще один популярний освітній міф. Якщо мова йде про навчання за структурованими навчальними матеріалами (книги, онлайн-курси тощо), то це твердження абсурдно. Візьмемо, наприклад, масові онлайн-курси. У їх виробництві задіяна ціла команда людей. Викладач готує лекції і завдання, асистенти відповідають на запитання слухачів на форумах, розробники курсів допомагають адаптувати матеріал під онлайн-формат і аналізують результати слухачів, оператор знімає відео, дизайнер обробляє слайди тощо. Виходить, що над однією темою масового онлайн-курсу працює в кілька разів більше людей, ніж над підготовкою уроку в середньостатистичній школі!

Інша справа, якщо мова йде про навчання за неструктурованими навчальними матеріалами: окремими статтями, Вікіпедією, нагугленими шматками книг. В такому випадку й справді можна навчатися без постійної опіки викладача, самостійно – якщо знайдеться достатньо мотивації. От тільки якщо ви хоч раз таке пробували, то знаєте, що вийде на порядок довше і складніше. І це не дивно. Всю ту роботу з підготовки навчального плану, відбору якісних навчальних матеріалів та зворотного зв’язку, яку раніше виконував викладач, тепер вам доведеться виконувати самим. Дослідження підтверджують – таке самостійне навчання значно менш ефективне ніж навчання за підтримки досвідченого викладача.

Не вірте всьому, що пишуть в газетах – читайте наукові статті по темі. Почати можна з «Do Learners Really Know Best? Urban Legends in Education» - в ній простою мовою детально розвінчують описані вище навчальні міфи і дають багато посилань на якісну наукову літературу по темі."

Грьобаний цирк.

Ви ж пам'ятаєте звіт аналітичного центру CEDOS, щодо "науки", яка продукується в Національній академії педагогічних наук? (https://cedos.org.ua/uk/zvit-napnu)
Ну, якщо коротко, то виходить так, що 200 мільйонів в бюджеті на НАПН, ймовірно, виділяються в нікуди.
То що робить бюджетний комітет?
Зменшує фінансування НАПН? Ставить умовою наведення ладу?
Зменшує фінансування керівних органів НАПН?
Ні.
Він додає їм ще 600 тисяч гривень.

Л - лобіювання.
Про Фонд Президента та мистецтвознавство взагалі мовчу.

Куди там тим косюкам... Косюк хоч курей виробляє.

Допис Юлії Безвершенко https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2293515627594670:

"Що ви знаєте про ефективне лобіювання?

Із усіх поправок до проекту бюджету на 2019 рік, що пов'язані із наукою, підтримкою її реформи, Нацфонду досліджень, отриманих від Комітету з питань науки та освіти, Комітет з Питань Бюджету підтримав ... одненьку. Єдину. Найбільш важливу і обгрунтовану. Найбільш однозначну. Маленький презент, але від душі.

"1.18.63. передбачити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії педагогічних наук України» (код 6551020) у сумі 600 тис. грн".
Мабуть, на відкриття школи лобістів.

Ще є трошки на науку в іншому рядку: "1.18.66. збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Фундаментальні дослідження та підготовка наукових кадрів у сфері мистецтвознавства» (код 6571030) на 1.859,5 тис. грн". Це для Національної академії мистецтв України. Я зацікавилась, а Ви?

І, наостанок, сюрприз: "2.27. вирішити питання щодо фінансового забезпечення видатків на створення та забезпечення функціонування Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм". Неочікувано? Ха-ха.

Усім солодких снів."

Страшне.
Люблю, коли народні депутати пишуть про науку.
По-перше, це рідкість. По-друге, їхні дописи не можуть бути неправдивими і ґрунтуються на достовірній інформації.
170 вподобань, 11 поширень. То я теж допоможу поширити, бо це реально важливо.

Дуже шанований мною Народний депутат України Олексій Скрипник пише про катастрофу в українській науці.
Пише, що цією катастрофою є НАН України.
Бо там плагіат, псевдонаука, відсутність інновацій, а на відео, якщо послухаєте (https://goo.gl/VtMmhg), він ще й закидає історію з судовим позовом до вченої НАН з боку декана університету ... самій же НАН.

Уявляєте розмір моїх очей?

Аби двічі не вставати, я теж вважаю, що так - в НАН є проблеми, вона потребує реформування, омолодження, аудиту, гідного прозорого фінансування, адекватної оцінки діяльності тощо.

Але з допису шанованого народного депутата я розумію, що всі ті плагіатні та псевдонаукові скандали з космічними педагогіками (https://goo.gl/AKLoL2), квантовими культурологіями (https://goo.gl/r8UH4B), лептонними богами (https://goo.gl/mzsvwZ), чудотворними іконами (https://goo.gl/L9CZ4f), ноосферними освітами (https://goo.gl/WXJTHv), несиловими взаємодіями (https://goo.gl/FJKSkz), патріотичними математиками (https://goo.gl/XVciWs), всі ті тонни плагіату, маячні, молебнів (https://goo.gl/zvsHLL), що виринали з університетів Сковороди, Драгоманова, Шевченка, всі аудити аналітичного центру CEDOS щодо національної академії педагогічних наук, що свідчать, що гроші втікають невідомо куди (https://goo.gl/nbcsZF), всі скандали на атестаційних колегіях МОН, пов'язані із дивними дисертаційними роботами з університетів (https://goo.gl/JCZ3ht та https://goo.gl/RVR9CB) - це все дурниці.

Народний депутат стверджує, що вся проблема - в НАН.
Незважаючи на те, що за показниками цитованості та визнаності наукового доробку в міжнародній науковій спільноті (https://goo.gl/Xdqovm), попри те, що саме працівники НАН (в купі з іншими представниками активної громадськості та окремими представниками університетської науки та галузевих академій) ті всі мерзенні випадки псевдонауки та плагіату викривають - вона є катастрофою.

Я ж правильно все розумію?
Лептонний бог - ні, несилова взаємодія - ні, а плагіат і псевдонаука в НАН - так?

Я ж не можу припустити, що пан Олексій не в курсі усього вищепереліченого. (Хоча мушу зауважити, я жодного разу не бачив, щоб пан Олексій приділяв увагу тим скандалам, а одного разу я на власні вуха чув, як він не знав, що саме вчені з НАН зреагували на Лептонного бога https://goo.gl/v6Z7sQ, десь там на 50-тій хвилині).

Очевидно, що він мусив бути в курсі.
І, тим не менш, має підстави вважати, що вся катастрофа - через одну структуру, тобто має якісь інші, ще більш вражаючі факти.

Ба більше, просто співпало, що за такої нищівної критики НАН бюджетний комітет з подачі іншого народного депутата Олександра Співаковського додав 600 тисяч гривень на Президію Національної академії педагогічних наук (так,це після розслідування СЕДОС), тобто там взагалі все гаразд (https://goo.gl/EDwRRZ).

Я не можу навіть припустити, що пан Олексій може помилятися або маніпулювати.
Очевидно, що пан Олексій має результати якогось аудиту, аналізу, інсайди, джерела, наукові дослідження, експертні висновки... будь-що притомне, на основі чого він стверджує, що НАН - це катастрофа української науки.

Я ж вважав, що НАН при всіх вадах - найбоєздатніша одиниця, чи не останній прихисток притомних осередків справжньої науки, визнаної в світі, цитованої та якісної, але, виявляється, в мене застаріла інформація.

Ще раз підкреслю, що я вважаю, що саме НАН дійсно має бути на фронтирі змін, задавати темп реформ і т.і., бо є найбільшою, найавторитетнішою науковою структурою в країні.

Але плагіат і псевдонаука? Ти ба.
Виявляється, в мене бракне інформації і я всі ці роки робив некоректне порівняння стану справ в НАН та в решти української науки.

Сподіваюсь, що Олексій відгукнеться і розповість ті сенсаційні викриття.
Я був би дуже вдячний, мені та людям це буде корисно знати.

Вірю, що стану розумнішим.
Знаю, що тепер точно переможемо.

P.S. Перелік викриттів я обов'язково додам апдейтом до цього посту на початку. Якщо ця інформація дійсно інсайдерська, секретна, непублічна (хоча яка тут може бути непублічність?) - я напишу, що не можу надати деталей, але там дійсно капець.

Брейкінг ньюз.
Завтра, за умов чистого неба, спостереження Місяця у телескоп.
Безкоштовно.
Інджой.

Трохи не заплакав від заздрощів
69 Міжнародний конгрес з астронавтики в місті Бремен відбувся без мене і от зараз, завдяки цьому відео, я зміг осягнути, щО я насправді пропустив.
Це - мегаподія, співставна з авіасалоном в Ле Бурже чи з автовиставкою у Франкфурті або Детройті.

Тим не менш, головне те, що науково-популярний журнал Куншт запустив класний відео-блог і у цих 12-ти хвилинах Ви можете побачити сам конгрес, почути інтерв'ю гендиректора Європейського космічного агенства Яна Вьорнера (про співпрацю з Україною в проекті Вега), засновника компанії Spacebit Павла Танасюка (блокчейн у космосі), інженера з UTIAS Роберта Усміно (лабораторія космічних польотів, Канада), керівника проекту CIMON Крістіана Карраша (робот-помічник астронавтам МКС), одного з віце-президентів SpaceX Ганса Кьонігзманна.

А екскурсію конгресом Вам проведе засновник Mars Society Роберт Зубрін (стартап, що збирається на Місяць, космічні стартапи з Люксембургу).

І, сюрприз-сюрприз, дізнаєтеся, чому Україна ще не в ESA, хоча Гройсман щодня з фейсбуку торочить про інновації, а косюк справно освоює дотації на курей.
Інджой.

https://www.youtube.com/watch?v=T4g5l1-12ss

Як і обіцяв - апдейт.
Ми сконтактували з Олексієм Скрипником і узгодили всі розбіжності з питань псевдонауки і плагіату. Виявилося, що їх і немає.
Олексій так само не перетравлює плагіат і псевдонауку.
Загалом, ми розставили всі крапки над і та спільно зробимо цікавий захід і щодо маячні, і щодо копіпасти, і щодо того, як з цим боротися, що треба змінити в державі, аби так не було, та з деяких інших питань.
Деталі я повідомлю.

Людство знову починає нахабніти... і мені це подобається

Цього разу вчені з НАСА розмірковують над можливістю здійснення місії на Венеру
Чесно кажучи, про кислотні дощі та величезні температури цієї непривітної планети я дізнався ще у підлітковому віці з наукової фантастики і завжди сприймав ідею подорожі туди - як квиток в один кінець для будь-якого апарату.

Однак, виявляється, що існують варіанти.
Прекрасний матеріал з цікавим 3-хвилинним відео з поясненням місії, описом умов планети та роздумами про можливість існування життя на ній.

Хтозна, може Калвін з фільму "Життя" прилетить на Землю таки не з Марсу :)
Інджой.

https://scienceukraine.com/cosmos/nasa-venus-mission-plans/

Так-так, я в курсі, що несилова взаємодія сьогодні застелила небо хмарами і не дала Вам змоги подивитися на Місяць в Головній астрономічній обсерваторії.
Але не журіться.
Дивіться, що станеться наступного тижня.
Чесно скажу - сам побачив завдяки Сніжані Мазуренко, тому не підкажу, чи буде спостереження зірок у телескопи ввечері.
Однак і ця стандартна програма з відкритими лекціями під астрокаву - це круто.

Сайт обсерваторії туточки https://www.mao.kiev.ua/index.php/ua/

Ти ба... таку новину пропустив.
Цього року археологи нарешті довикопували те, що древляни викопали ще тисячу років тому :)

Одна з найважливіших споруд тогочасних укріплених городищ - колодязь, бо без води, що є джерелом життя, захищати поселення в облозі неможливо.

Вражає те, наскільки прекрасно збереглася деревина, якою викладено стінки гідротехнічної споруди. Все ж таки дуб - унікальна штука.

Тішить те, що якщо між цими "Древлянськими градами" з купою неймовірних знахідок збудують гарну інфраструктуру - матимемо свій невеличкий Луксор (дуже давнє місто в Єгипті, де купа всіляких гробниць, будов, пам'яток).

Круто.
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2539760-tisacolitnij-drevlanskij-kolodaz-iz-top5-arheologicnih-znahidok.html