Французька та італійська влади вивозять науковців в Антарктиду і змушують їх на жахливому морозі готувати собі сніданки!!!11
Поки Ви насолоджуєтеся життям - вони гризуть яєшню та лижуть каву!!11
Якщо серйозно, прекрасні фото.
Доброго ранку!
https://life.pravda.com.ua/society/2018/10/10/233554/

Поки росіянці запускають космонавтів в степи Казахстану, тримайте прекрасний лікнеп про те, що ж таке наукова теорія.
Відразу мушу зауважити, що матеріал був би цінним навіть без згадки про непсевдонауковця Теслю (тм), тому що Семен зрозумілою мовою розповіда:

- що ж таке теорія
- чому слово "теорія"- не є фантазію чи чимось непевним, як звикла вважати більшість громадян
- до чого тут досвід, експерименти та прогностичність
- навіщо ж вчені пописують свої статейки в рецензовані наукові журнали
- чому не існує "теорії всього" та чому не варто застосовувати квантову механіку до токарного верстату.

А теорія несилової взаємодії непсевдонауковця Теслі (тм) в даному конкретному випадку є чудовим наочним посібником, як науку робити не треба.
https://site.ua/yesint/15836-likbez-po-nauchnym-teoriyam-na-primere-ne-ljeuchenogo-tesli/

https://life.pravda.com.ua/columns/2018/10/10/233557/
Нарешті.це.хтось.зробив.

Якщо Ви не в курсі, співзасновник платформи безкоштовних онлайн-курсів Prometheus Іван Примаченко гайнув навчатися до Стенфордського університету.
І він регулярно почав описувати свій досвід, де зрозумілою мовою пояснює, чим саме американські виші відрізняються від українських.

І круто, що одне з медіа почало ліпити докупи його щотижневі враження в прекрасні лонгріди.

Ви дізнаєтеся, хто викладає в Стенфорді, хто навчається, які предмети пропонуються та як їх можна обирати, в якому форматі проходять лекції та практичні, яке навчальне навантаження та як організовано весь процес.

Це дійсно захоплює і надихає.
Читайте, дивуйтеся, порівнюйте.

Інджой.
P.S. Перший його тиждень тут https://www.facebook.com/primachenkoonline/posts/1760505797336981
Другий тут https://www.facebook.com/primachenkoonline/posts/1768274466560114

Попереду вихідні і у мене є корисна порада для Вас

Знаєте, чим принципово Майдан відрізнявся від Помаранчевої революції?
Тим, що після Майдану адекватна частина громадянського суспільства усвідомила, що не існує ніякого чарівника в "галубом вєртальотє", що прилетить і подарує нам країну із англійською законністю, німецькими дорогами, ізраїльською медициною і т.п.
(до речі, вийшло зовсім навпаки - "чарівник" на гелікоптері відлетів в Ростов).
Тільки самі, своїми руцями, сльозами, подекуди, на жаль, кров'ю та бризками кислоти ми зможемо збудувати навколо себе країну, в якій настане добре життя.

Всі впевнилися, що цей процес складний, бо навколо залишилось повно таких, як Семочко, але слід чітко розуміти - за 4 роки Україна дійсно пройшла неймовірний шлях реформ.
Неймовірний ВЛАСНИЙ реформаторський шлях.
Так-так, можна було краще... а от чи можна було?
А якщо дійсно можна, то чому не вийшло?

Тепер Ви матимете змогу отримати відповідь на ці питання безпосередньо від когорти людей, таких як Уляна Супрун, Олександр Стародубцев, Ігор Смілянський та інших - котрі були та є на фронтирі змін.
Та чи не вся команда Прозорро готова Вам розповісти купу цікавинок!

Prometheus запускає безкоштовний онлайн-курс "Механіка реформ". Сприймайте його як хочете - як навчальний посібник чи як історичний екскурс.
Однак Ви реально зможете послухати про реальні кейси, чому ухвалювалися ті чи інші рішення, чому реформи - це довго і складно, чому карго-культи - не працюють, чому реформування так повільно відбувається в демократичному суспільстві тощо.

Вже на першому тижні Ви дізнаєтесь, чому держава в житті суспільства має бути не обов'язково велика, але спроможна, чому важливі прозорість і підзвітність, в чому проблема корупції, чи потрібна бюрократія та державні інститути?

Головне: курс не дає відповідь на питання "як нам жити далі?". Він просто пояснює, що навколо відбувалося, відбувається і чому.

А що робити далі - залежить від Вас.
Попереду довга дорога.
Хтозна, можливо досвід реформ в Україні - країні, що знаходиться під постійними атаками росії на всіх напрямках, з вкоріненою олігархічно-клановою системою, з давніми корупційними традиціями - ще вивчатиметься у найкращих вишах світу.
Долучайтеся.

Якщо у Вас є знайомі держслужбовці чи депутати - розкажіть їм про курс.

Інджой.
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+MR101+2018_T3/about

Чому мене так сіпає, коли я згадую про косюка та його куребудівні комбінати?
Бо дотації від держави агромагнату сприяють розбудові його шикарного палацу, але не дозволять запустити навіть курки у Космос.
І так, я теж дико волаю, коли дізнаюся, що здичавілі запустили космонавтів в Казахстан чи переплутали пускові майданчики в програмному забезпеченні.
Але... ось почитайте, що коїться в Україні.
Дуже виважене інтерв'ю.

Загальнодержавна космічна програма - обсяг фінансування 80 млн. грн. (нагадаю, що на інновації в курячих технологіях держава витрачає мільярд чи навіть більше).
За минулу п'ятирічку на неї виділено усього 30% від запланованого.
Кількість працівників в космічній галузі впала з 50 до 20 тис. осіб.

Однак не все зрада, звісно.
Читайте, як всупереч, а не завдяки, вчені розробляють нові супутники, беруть участь у крутяцьких міжнародних космічних проектах та про те, що ж ми можемо запропонувати світу (спойлер - дуже мало).
А також про приватні космічні програми, чому виключно експортно-орієнтована космічна галузь - це шлях в нікуди, про припинення співпраці з росією тощо.

Але нічого.
Я вірю в те, що наші олігархи схаменуться і почнуть замість дорогезних маєтків будувати ракети.
Впевнений, що за таких умов ми зможемо за якихось 5 років запустити на Марс квочку.
Це ж бомба: перша жива істота на червоній планеті - з України.
І тоді можна випускати на ринок новий бренд чи породу курей "Марсіянка".
https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/pro-novu-filosofiyu-kosmichnyh-doslidzhen

Агов, шановні.
Тут Київський академічний університет, а саме його кафедра математики при Інституті математики НАН України запускає Школу з науки про дані для всіх охочих.

Тому, якщо у Вас на такі речі вистачає клепки і бажання, або Ви точно знаєте тих людей, котрим воно може знадобитися у житті/роботі/науці - перейдіть за посиланням та прочитайте подробиці.
Курс обіцяє бути не тільки корисним і практичним.
Ви ще й дізнаєтеся, де саме в науці ці дата сайнзи та мешін льорнінгі використовуються.
Лекції торкатимуться платформ для аналізу великих даних, моделювання навколишнього середовища, глибокого навчання, аналізу даних високопродуктивного секвенування.
Лекції - українською мовою, але навчальні матеріали - англійською.

Зауважу, що для студентів КАУ це все безкоштовно, усім іншим тре буде сплатити невеликий реєстраційний внесок.
Кількість місць обмежена.

Піс, лав, датасайнз.

https://sites.google.com/view/kaudatascience/%D0%BF%D1%80%D0%BE-kau-data-science-school

P.S. Для усіх тих, хто ніц з посту не зрозумів, що воно за наука про дані - я написав зрозумілою мовою колись такі постіки
https://site.ua/anton.senenko/2001/
https://site.ua/anton.senenko/2352/

Кхм... зазвичай, коли я роблю пост науково-популярної новини чи історії, я намагаюся ввідним словом коротко пояснити, що воно за звір, аби в разі чого у вас не сіпалося око від незрозумілої термінології чи чогось такого.
Але не тут.
Інтерв'ю надзвичайно цікаве і охоплює "білу пляму" в історії українського народу в період між 13 та 15 століттям.
Тобто практично всі прості смертні пам'ятають, що була Київська Русь, потім навала монголо-татар, а потім... опа - Хмельниччина, козаки і таке інше.
За часів Російської імперії та есересер ці питання не вивчалися, а нині вони стали дуже актуальними.

Так от.
Я оце все прочитав, однак не зможу коротко пояснити, що там відбувалося.
Мені це уявилося, що тоді так само точилася битва за розуми - чи українці йдуть до литовців (в Європу типу), чи до золотоординців (ясно куди).
Що відбувалося в Києві між 1240 та 1362 роками - досі невідомо.
Вишневецькі, Гедиміновичі, князь Ольгерд, Олельковичі, Свидригайло, битви на Орші та на Синіх Водах... все змішалося.

Загалом, читайте, може втямите більше за мене
Інджой.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=4305

В мене аж вуха від задоволення завертаються, коли той, хто подолав складний шлях, не приховує цінний досвід, а охоче ним ділиться з іншими.
Особливо я люблю такі штуки в наукових дослідженнях.
Dmytro Mishkin є класним фахівцем в сфері машинного навчання і він знайшов час та натхнення, аби донести до Вас три речі:
1. Навіщо взагалі їхати на конференцію з machine learning чи computer vision і чому це круто?
2. Як треба писати статтю на таку конференцію?
3. Як написати статтю так, аби рев'юверам сподобалося (конкретні приклади)?

Отже, перший матеріал туточки https://goo.gl/WYLgDM
- нащо публікуватися на конференції, якщо є, скажімо, arxiv.org ?
- нащо пертися на ту конференцію, якщо все і так можна почитати в Інтернеті?

Другий - осьо https://goo.gl/khzMzK
- що є найголовнішим у статті
- яка структура статті та за що можна відразу отримати відмову?
- як відбувається рецензування?
- як відповідати рецензентам на зауваження?

Третій - https://goo.gl/y3vWPG - конкретні приклади досліджень, які було відхилено чи прийнято, з поясненням причини таких рішень рецензентів.

Читайте, научайтесь, передавайте іншим.

Шикарний тиждень.
Я дуже заздрю (вкотре) львівянам, оскільки окрім перегляду фільму про першу людину на Місяці вони зможуть ще й послухати науково-популярну лекцію про цей супутник Землі.
Але в Києві тим часом теревенитиме цілий Нобелівський лауреат, йтиме школа з науки про дані та триватиме виставка лабораторного обладнання.
Ну, і конкурс від НАСА, звісно.
Плюс купа інших ніштяків.
А в Харкові буде крута лекція про лаштунки радіоастрономічного інституту.
Інджой.
https://site.ua/anton.senenko/15918-anons-naukovo-populyarnih-podiy-lektsiya-nobelivskogo-laureata-ta-konkurs-vid-nasa/

https://mon.gov.ua/ua/news/1-zhovtnya-startuye-konkurs-z-obrannya-chleniv-nacionalnogo-agentstva-iz-zabezpechennya-yakosti-vishoyi-osviti-rishennya-konkursnoyi-komisiyi

Важлива новина

Оці всі історії про плагіат і псевдонауку в дисертаціях - це історії про корупцію в освіті і науці.
Найгучніший випадок із Лептонівною та неможливістю позбавлення її ступеня доктора педагогічних наук - це про відсутність дієвого механізму запобігання та протидії такій корупції.

Так от.
Ми маємо шанс отримати структуру, яка реально матиме повноваження шмалити напалмом псевдонаукову єресь та імітацію наукової діяльності - Національне агенство із забезпечення якості вищої освіти.
Ага, НАЗЯВО.

З 1 по 31 жовтня триває конкурс з обрання 23 членів цього утворення і обраними можуть бути представники академій, університетів, студентства тощо.
Так, університетів державних, комунальних, приватних.
І чим кращими будуть ці люди - тим швидше ми подолаємо цей тотальний занепад.

Будь ласка, розкажіть про цю можливість тим людям, які з Вашої точки зору мали б там бути.
Або подавайтесь самі.

Тре лупати сю скелю.

Оголошення про конкурс - тут https://goo.gl/kZaGik
Постанова про затвердження Положення про конкурс - https://goo.gl/xExSfW

Тримайте прекрасний текст про відсутність демократії в науці.
Здається, що дідусь Черчилль казав, що демократія - найгірша форма правління, якщо не зважати на всі інші.
Так от.
В науці дійсно демократією не пахне.

То як же науковці існують???

В цьому плані я обожнюю цитату Ніла Деграсса Тайсона "Наука каже правду, вірите Ви в це чи ні".
Цивілізація саме тому і розвивається, що думка одного експерта в науці, технологіях, інженерії важить більше, ніж думка решти пересічних громадян, що не мають достатніх знань з певного питання.
Але реально стають успішними ті спільноти, в яких ця ж більшість довіряє думці експерта.

В інакшому випадку відбувається історія про невідомий шлях та печеру дракона і спільнота просто зникає з арени (в тексті побачите).

Отакий цікавий парадокс: до кінця не розуміти думку експертів, але довіряти їхнім рішенням.

Зрештою, читайте самі.

Пьорфєкт.
https://site.ua/yesint/15916-pochemu-v-nauke-net-demokratii-i-pochemu-eto-kruto/

Mergecube

Відчув себе дитиною

Я вже, звісно, дорослий дядько і спокійно можу дозволити собі придбати пістолета на батарейках або модель літачка, мене не здивуєш гелікоптером на радіокеруванні чи колись омріяним йо-йо.

Однак минулого тижня мене реально заціпило, коли Наталя Наконечна подарувала мені Mergecube - американську іграшку з доповненою реальністю.

В принципі, краще подивіться відео.
Вражає?

Ця штука нереально крута, бо залежно від додатку на смартфон, може використовуватись як з навчальною метою, так і просто як забавка.
Додатків в еплсторі (ймовірно, і в плеймаркеті) - повно (я відзняв лише кілька прикладів).
Шкода, правда, що в Україну наче ця штука офіційно не постачається.

Тому ще раз дякую Наталці за свято!
Тепер всюди в гості беру її з собою та дивую малечу.

"Як депутати валили реформу науки в Україні"

Саме так можна буде наректи нинішній період.

Коли вчені кажуть, що їм бракне коштів, їм відповідають, що тре реформуватися, тре більше прозорості і т.п.
Коли вчені потребують коштів на нові реформовані органи з прозорими системами, на євроінтеграційні процеси і т.п. - грошей чомусь знов немає.
Коли вони вимагають незалежності для Національного фонду досліджень - їм у цьому теж відмовляють.
Старі схеми, брак коштів, брак коштів і старі схеми.

Зате я нагадаю, що косюки щороку отримують шалені дотації на свої куребудівні комбінати.
І на наступний рік з 6 мільярдів дотацій аграріям конкретно косюк може отримати левову частку.
Бідося.
(https://zn.ua/ECONOMICS/kosyuk-snova-poluchit-lvinuyu-dolyu-iz-byudzheta-vseh-dotaciy-dlya-agrariev-mustafa-nayem-297293_.html)

Але додатково 2,5 млн на Нацраду (замість 500 тисяч), 90 мільйонів на Нацфонд та 8 мільйонів на Київський академічний університет - комітет не знає де нашкрести.

Подвійні стандарти - такі подвійні.

Допис Юлії Безвершенко https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2292859550993611
"Дивний якийсь день. Дивних новин. Активних спроб щось змінити - і скрізь невдачі. Звісно, проміжні, але все ж дещо демотивуючі.

Сьогодні було спільне засідання Комітету з питань науки і освіти ВРУ та Президії НАН України (у зв'язку із 100-річчям). Нічого такого, щоб було дуже новим, або обнадійливим: цілий клубок непростих питань, цілковитої готовності до розв'язання яких немає у жодного зі стейкхолдерів. Із конкретного: пропозиція Oleksiy Skrypnyk створити робочу групу із представниками від Комітету та від НАН щодо реформування НАН. Якщо це увійшло у рішення КНО (а мало б), може мати нетривіальне продовження.

Але що таке засідання Комітету з питань науки та освіти, коли відразу після його закінчення починає засідати Комітет з бюджету? От де високі гасла переходять в практичну площину. Всі наші поправки по науці цей чудовий комітет відхилив. Тобто в тексті, який завтра виноситиметься на перше читання, немає ні статусу головного розпорядника бюджетних коштів для Національного фонду досліджень, ні додаткових коштів на аналітичний супровід Нацради, ні окремої бюджетної програми на наукові та інноваційний центри Київського академічіного університету. Сподіваюсь, що депутати, які вносили ці правки, будуть завтра наполягати на їх розгляді, а решта депутатів будуть здатні думати про майбутнє в широкому сенсі.

На уряді ухвалено План (в 2016-2017 роках називався "Оперативним" - хаха) заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери. В ньому 90% пустоти, немає навіть згадки про Дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору та пропонується "підготувати пропозиції з удосконалення системи національних академій наук - до грудня 2018 року". Документ та історія його створення дуже яскраво характеризує наявний стан речей: і в МОН, і в уряді, і серед стейкхолдерів.

Вишенька на торті - один цікавий звіт Рахункової палати та рішення на його основі. Ніколи не думала, що знайду там однодумців :) Але факти говорять самі за себе.

Про це вже завтра. Будемо вірити, що воно буде кращим."

Просто до відома

Пункт перший. Сьогодні лабою відвідали виставки Labcomplex та Pharmatechexpo (Експоплаза на Салютній).
Виставки класні, купа обладнання і пробірок, реактивів та інших витратних матеріалів, цікаві доповіді. Дуже раджу. Ще завтра триватиме цілий день, вхід вільний.
(Ціни - капець. Завтра починаємо вести здоровий спосіб життя, щоб нирки були в порядку).

Пункт другий. Завдяки Мар’яні Капрановій у мене тепер є не тільки наліпки NASA та МКС, а й значок NASA на піджак з самого Міжнародного Конгресу з Астронавтики (разом зі значком астронавта від Міріам Драгіної з Британського музею в мене тепер буде ціла колекція 🙂 )

Пункт третій. Завдяки тій же Мар‘яні у нас в лабі тепер буде постер з астероїдом Рюгу, на який нещодавно висадилися роботи.

Переможемо.