Той випадок, коли заздриш львівянам.

Я й ніколи не чув, що у нас в країні є отакий шикарнючий музей, що ще й стосується Інституту народознавства НАН України.

Колись давно я був проїздом у Львові і не міг не звернути увагу на цю красиву будівлю.
Якби ж хтось мені тоді сказав, які скарби там всередині...
Старовинна карета, скрині та годинники 15 сторіччя, секретери, меблі в стилі ампір, мейсенська порцеляна, годинники-картини.
Загалом, київський Музей Ханенків, тільки у Львові та з каретою.

Як будете поруч - сходіть, тим більше, що квиток вартує дешевше філіжанки хорошої кави.

Інджой.

https://zaxid.net/kolektsiya_istoriy_n1466244

Я тут прочитав прекрасну книгу і маю бажання Вам її порадити.
Якщо Вам здається, що навколо відбувається якийсь ідіотизм, з екранів телевізорів до Вас звертаються популісти, а мракобіси виступають проти щеплень - Вам не здається.
І це - норма.
Так було, так є і так буде.
Книга просто і дотепно пояснює природу цих явищ, реально заспокоює та мотивує лупати сю скелю далі.

Загалом, раджу.

https://site.ua/anton.senenko/15673-ilyuziya-znannya-oglyad-knigi/

Вечір добрий.
Тримайте анонс науково-популярних подій на наступний тиждень.
https://site.ua/anton.senenko/15676-anons-naukovo-populyarnih-podiy-bioritmi-ta-tvarini-v-kosmosi/

Я зрозумів, що означає плюсік в 1+1.
Це хрест на моїх надіях побачити на цьому каналі якісну журналістику.
Відлунали скандали з ліками від раку чи кульовими блискавками, але плюси продовжують поглиблювати дно.
Ну, а УНІАН бігають навколо них з відеречком та совочком і допомагають.

Просто почитайте цю дічь:

"Біоелектролог - чоловік, що володіє даром - магнетичною енергією та допомагає не лише багатим і знаменитим, але і звичайним українцям.

...Петро Дєдушев - один з унікальних українців, біоелектролог - наука, про яку чули тільки обрані. Про це ви нічого не знайдете в Google і ні в одній бібліотеці. Про нього ходить багато легенд і міфів. Він рятує навіть тих, на кого медицина махнула рукою. Чоловік володіє даром - магнетичною енергією. Його руки, наче антени радіостанції, приймають і передають сигнали у людське біополе.

Чи це правда, чи ні - ніхто не перевіряв. Якщо допомогло бодай одній людині - уже успіх, а якщо країні - може хоч таким способом, але виберемося із кризи, в якій опинилися не без допомоги магів-реформаторів."

Бачите, про це не знає гугл, це ніхто не перевіряв, але оцим лайном годують всю країну.

Щоб у вас усіх в роті пір'я поросло.
У креаторів ідеї, головного редактора, закадрового голоса, оператора і всіх інших причетних.

Мразоти.
https://www.unian.ua/society/10280589-seans-zcilennya-ukrajini-zhurnalisti-rozkazali-pro-energetichnu-zbroyu-ta-likuvannya-biopolya-lyudini-video.html

Поговоримо про приємне

Сьогодні визначилася перша Нобелівська премія - з фізіології та медицини.
І, як це не дивно, за терапію раку.
Так, тут не тільки експериментальна робота, але й живі пацієнти.

Звісно, Нобелівку присудять лише двом найбільш могутнім розумам, але Ви маєте знати, що тисячі вчених у сотнях провідних лабораторій неквапом намагалися зрозуміти фундаментальні механізми взаємодії нашої імунної системи з раковими клітинами.
Бо раніше як було?
Рак просто завалювали хімією чи якомись гормонами, вирізали, але чомусь він не долався самим організмом, як нежить.
А, в принципі, мав би, бо у нас у кожного є потужні клітини-вбивці усього "чужорідного" та "не такого".

Так оці сотні вчених вкупі з двома новоспеченими лауреатами роками шукали ті "гальма", що стримують нашу імунну систему від "гніву" наших Т-клітин.
І вони їх знайшли.
І відпустили.

В чому революція?
Ракові захворювання занадто різноманітні і примхливі, тому під кожне доводиться шукати свої ліки. В даному ж випадку організм сам підлаштовуватиметься під вид хвороби і нищитиме її.
Взагалі-то, вже нищив і нищить на піддослідних тваринах та пацієнтах з клінічних досліджень (їм дійсно пощастило).

Зверність увагу, що перші спроби та ідеї почали втілюватися у 1992-1994 роках, а перші вагомі успіхи пішли у 2010-2012 роках.
20 років наче не багато, але всі ці зусилля базувалися на шаленій кількості накопиченого експериментального і теоретичного матеріалу.

От що таке фундаментальна наука у розвинених країнах.
Стежимо далі.

P.S. Спойлер. Хороші журналісти вже працюють над тим, щоб найближчим часом з'явився докладний матеріал зрозумілою мовою про це досягнення.
https://life.pravda.com.ua/health/2018/10/1/233385/

Люблю таке

От Ви всі знаєте, як, наприклад, депутати, полюбляють приймати закони чи бюджет останньої глупої ночі, щоб із гаслами "треба дуже терміново, потім доопрацюємо" пропхати якусь дічь, котру потім дуже важко відмінити.
Так от, це є характерним для багатьох державних структур.
Тримайте класичний приклад.

Всі зацікавлені у тому, щоб провести переоцінку наукових установ за якимись притомними критеріями.
Так би мовити, розрізнити те, що живе, від того, що вже всьо.
Для цього треба дуже прискіпливо розробити методику, принципи, склад експертних комісій тощо.
В квітні така методика з'явилася в МОНі, але лише зараз її відправили на експертизу в Науковий комітет.
І надали... тільки 3 дні на опрацювання цього грунтовного та важливого для наукової сфери України документу.
Бо з 1 грудня треба вже запускати.

Ну, коли?
Коли ми припинимо відтягувати важливі справи "на потім" і зрештою намагатися встигнути до якихось визначних дат чи уявних дедлайнів?

Там за посиланнями можна почитати саму методику та зауваження до неї.

Допис Наукового комітету https://www.facebook.com/uasciencecops/posts/1797279730340151:
"Науковий комітет отримав від МОН на експертизу проект наказу щодо методики проведення державної атестації наукових установ. В запиті МОН нам пропонувалося надати відповідь у 3-денний термін, щодо документу на 42 сторінки. Ми написали ввічливого листа з проханням відтермінування відповіді по суті, і підготували лист з зауваженнями. Зауважень набралося не багато не мало на 9 сторінок. Тепер же, як з'ясувалося, МОН і не збиралося чекати на наші зауваження. Обґрунтовується все це, звичайно, "форс-мажором" і необхідністю почати атестацію з 1 грудня - хоча проект лежав в міністерстві з квітня. Свого часу ми вже просили МОН не ставити таких нереальних термінів відповіді, і нібито досягли неофіційної домовленості - але, схоже, ціна цим домовленостям невелика. Напевне, спробуємо наступного разу на листи з 3-денним терміном відповіді писати одразу пару загальних фраз в дусі "все погано" з висновком "не погоджуємо, рекомендуємо повернути на доопрацювання" - можливо, це вилікує схильність забувати про домовленості.

Ось текст нашої відповіді: https://drive.google.com/file/d/1wVLUSGWl8ReeblOArWNh7j_8yimh-rzh/view

а ось власне текст проекту, надісланого МОН https://docs.google.com/document/d/1LGV_-W4josnWgWJNsThLtzpqknBIRqqhMKxnMAK-SX8/edit"

Агов, Кривий Ріг!
Кажуть, що у Вас там є ботанічний сад НАН України.
А ще кажуть, що цієї неділі, 7 жовтня, там буде день відкритих дверей.
Пєстікі-тичінкі, якісь квіти, кактуси-шмактуси.
Інджой, загалом.
https://www.facebook.com/kbsgarden/posts/1851704078218169

https://life.pravda.com.ua/society/2018/10/2/233407/
Пропоную Вам синтезувати собі філіжанку кави та почитати про свіжесеньку Нобелівську премію з фізики.
Отже, її присудили Артуру Ашкіну, Жерару Муру і Донні Стрікленд за новаторські винаходи в галузі лазерної фізики.

Назва загальна і, насправді, там є дві частини.
1. Ашкін отримав визнання за винайдення оптичного пінцету та його викристання в біології.
Що воно таке?
От Ви тримаєте в своїх руках чашку, чините на неї тиск, можете совати, утримувати її настільки міцно, щоб ніхто не міг її висмикнути тощо.
Ашкін та Ко навчилися совати та утримувати дуже-дуже маленькі предмети - окремі атоми, молекули, бактерії - променем світла.
Ви ж пам'ятаєте зі школи, що світло чинить тиск?
Воно змушує відхилятися туди-сюди хвости комет (так, хвіст комети завжди направлений від зірки, світло якої ніби "здмухує" пил з цієї льодяної каменюки). На початку ХХ ст. Лєбєдєв вперше у вакуумованому середовищі змусив під тиском променя світла відхилятися крильця на певний кут.
Техніка не стояла на місці і людство навчилося робити лазери, які дозволяли дуже точно фокусуватися та варіювати тиск "висококонцентрованого" світла на об'єкти мікросвіту, спостерігаючи, як промінчик змушує їх рухатися і зупинятися. І оцей Ашкін ще з 1970 року працював над створенням оптичних пасток, що в трьох координатах могли б утримувати атом або молекулу, чинячи на них тиск силою від фемто- до наноньютонів.

Загалом, ця методика дозволяє сортувати клітини одна від одної, схопити окрему бактерію для вивчення її джгутиків, досліджувати роботу біологічних двигунів молекулярного масштабу. І все це без пошкодження об'єкту (як в науковій фантастиці когось утримують силовим променем, так і тут - бактерія, "осяяна" з усіх боків світлом, нікуди не може втекти).

Докладно про це можна почитати на українській Вікіпедії https://goo.gl/DB1Brn

2. Жерар Мур і Донна Стрікленд визнані за дещо інше. Тут мова теж точиться про лазери, але суть роботи полягає у створенні надкоротких та надінтенсивних лазерних імпульсів. Якщо порівнювати звичайний лазерний промінь - він наче кувалда. Ним можна різати, підпалювати папір, викарбовувати пам'ятні написи на сувенірній продукції.
Але якщо мова ведеться про, наприклад, операції на очах - треба отримати дуже дозований та дуже ефективний короткий промінчик, що випалить дефектну область (чи що воно там випалює, хай окулісти виправлять) не більше, і не менше, ніж треба.
Роками науковці билися над досягненням цієї мети і, зрештою, впоралися.
Лазерну корекцію ж зору проводять?)
До речі, свою революційну роботу з цієї тематики вони опублікували ще 1985 року.

Такі справи.
Підкреслю дві речі: зверніть увагу на часові проміжки і кількість докладених зусилль. Про фінансування подібних робіт промовчу.
А також зауважте, наскільки корисні застосування дали ці фундаментальні дослідження.
Жоден бізнес-гуру, підприємець чи щось таке не могли передбачити, наскільки важливо надати можливість цим вченим просто колупатися з лазерами (до речі, винайдення лазера - теж чисто фундаментальна річ, яка тепер нас оточує всюди).

Інджой.

Відповідно до міжнародних угод, Україна з 2040 року отримує у користування 1/12 частину Антарктиди з усіма її ресурсами для провадження господарської та наукової діяльності.
Для цього вже зараз у школах розпочинається пілотний проект підготовки дітей до виконання робіт в антарктичних умовах. До викладання залучать ветеранів полярної справи... ой, щось не те.
Вибачте, прес-релізи переплутав.

Шановні батьки та діти!
Якщо Ви хочете побачити в своїй школі справжніх полярників, послухати цікаві історії, розпитати про все на світі, зробити селфік - все у Ваших руках.
Напишіть мотиваційного листа, чому Вас цікавить Антарктида.
В принципі, я б свого почав так само.
Україні в Антарктиді бути і українці там працюватимуть.
Можна також спробувати написати про мрію відшукати таємну антарктичну базу нацистів.

Якщо серйозно - постарайтесь.
Дедлайн - 30 жовтня.
Єдино, мені не дуже зрозуміло, чому у конкурсі беруть участь лише школи Києва, Харкова, Львова, Житомира, Одеси, Миколаєва, Черкас, Білої Церкви і тут немає, як мінімум, Полтави та Бродів, але хай для початку хоч так буде.

Зичу успіху.

*початок посту - вигаданий. Тобто неправда. Поки що.
https://mon.gov.ua/ua/news/shkolyari-7-ukrayinskih-mist-mozhut-vzyati-uchast-u-konkursi-ta-zaprositi-do-sebe-polyarnikiv-sho-zimuvali-v-antarktidi

апдт. Стала зрозуміла ситуація по містам - просто тут мешкають полярники. Л - логічно. :)

Цікава історія під вранішню каву

Отак в одному з найкращих музеїв Києва може роками перебувати дорогоцінна фігурка лева з чорного нефриту, а спеціаліст виявить, що то високоякісна підробка зі скла.
І для цього йому тре брати мікроскоп і тривалий час вивчати каміння, прискіпливо роздивляючись тріщинки та бульбашки.

Прекрасно написано про геологію, яку ми втратили, китайське мистецтво роздивлятися камінчик півроку, щоб перетворити його на шедевр, про можливість видобування українських алмазів та чи треба воно нам, про окупацію Криму росіянами:

"Коли Росія анексувала Крим, так звана «самооборона» увійшла до будівлі інституту та почала її розорювати. «Почали з хороших речей: меблі, паркет, мармур... Платиновий посуд забрало «Міністерство фінансів Республіки Крим», Київ не встиг вивезти»...Розорили і розкішну інститутську бібліотеку, зібрану з дворянських південнобережних маєтків Криму. «Коли увійшло кримське ополчення, вони здали її на макулатуру, порвали, а розумні, певно, щось украли".

Чудово.
https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/meni-shaleno-shkoda-nashyh-znan

Здуріти можна.
Виявляється, що фейсбук (так, поки не Телеграм) - то не тільки про світлини їжі, яку люди споживають, скріншоти маршрутів, якими вони бігають та мільйон тегів про те, що вони зараз роблять та як почуваються.
Фейсбук реально допоміг просунути світову ботанічну науку на крок вперед
Це просто прекрасна історія.
Почитайте.

Допис Юлії Красиленко https://www.facebook.com/groups/flora.ukraine/permalink/1876567742450928/ :
"#botanical_news Дещо на захист фейсбучека, який не є лише прокрастинаторським знаряддям диявола. У 2016 році у Бразилії було випадково (!) відкрито гігантську (понад метр висотою) росянку (Drosera magnifica Rivadavia & Gonella), яку запостив у соцмережу Reginaldo Vasconcelos, що вирощував орхідеї. Кількома роками потому фотографію побачив Paulo Gonella, дослідник Інституту біологічних наук із Сан-Паоло. Він швиденько здійснив експедицію в гори, де була знайдена велетенська м'ясожравочка, зібрав матеріал, якісно відфоткав і описав її у Phytotaxa. Чого лише варта назва статті: "Drosera magnifica (Droseraceae): the largest New World sundew, discovered on Facebook: https://biotaxa.org/Phytotaxa/article/view/phytotaxa.220.3.4

Це я взагалі до чого? Точні описи місцезнаходження та фотографії допоможуть нашим модераторам визначати цікаві рослини у нашій групі. Хто зна, може хтось із Вас віднайде новий для України, а то й для науки вид?
Гарного Вам та натхненого дня!"

(Але мушу зауважити, що ми не маємо комплексувати: так, українці поки далекі від фейсбучних наукових відкриттів, але вже щільно наблизилися до основної сили, що змушує українських же правоохоронців рухати своїми дупами.
Так, це я досі не можу заспокоїтися щодо історії про прутня-СБУшника-СВРника, який, ймовірно накрав 200 мільйонів та у якого вся рідня має грьобане свнсбаче громадянство.
НАБУ сьогодні відкрило проти нього провадження (а до того, як його призначили на заступника голови служби зовнішньої розвідки і Бігус не зробив розслідування - всім було тупо індиферентно - деталі тут https://goo.gl/rBy1ob).

Власне, Drosera magnifica Rivadavia & Gonella

Тримайте трошки інформації з ниви боротьби за правильні реформи української наукової сфери
Пам'ятаєте, я нещодавно писав, що сам факт передбачення Національного фонду досліджень в проекті Державного бюджету - це надзвичайна перемога?
Так от, зрадою в тому проекті є те, що НФД не мав статусу головного розпорядника бюджетних коштів, щоб бути незалежним від чиновників будь-яких міністерств та відомств, аби таки наука провадилася за стандартами розвиненого, а не феодально-кумівського світу.

Що з цим намагаються зробити - читайте в дописі Юлі.
В тому числі тут про Національну раду з питань розвитку науки і технологій та Київський академічний університет.

Рухаємося.

Допис Юлії Безвершенко https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2283962391883327: "Сьогодні на Комітеті з питань науки та освіти ВРУ обговорювалось, зокрема, питання проекту Держбюджету на 2019 рік. Рішення комітету буде в доступі трохи згодом, зараз наведу цифри, які ми подали в Бюджетний комітет від Олексія Скрипника (дякую за підтримку!), а також від фракції "Самопоміч" (дякую за допомогу Ользі Криворучко та за сприяння Оксані Сироїд).

Підтримати три елементи реформи науки:

1) Національну раду з питань розвитку науки і технологій. Виділити в сумі 3 млн.грн. (+2,5 млн. до проекту бюджету). На аналітичний супровід діяльності Нацради, в допомогу членам Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій, які працюють на волонтерських засадах. Це має дати нову якість творення державної політики у сфері науки.

2) Національний фонд досліджень. Статус головного розпорядника бюджетних коштів. Це принципово важливо. Виділити в сумі 350 млн. грн. (+ 90 млн. грн.). Потрібно забезпечити повноцінний запуск і фінансування перших конкурсів. Фонд має стати історією успіху першого етапу реформи науки і дати нову якість грантового фінансування науки в Україні.

3) Київський академічний університет (Kyiv Academic University). Виділити 8 млн. грн. Йде робота над створенням 4 наукових центрів - Центру квантових матеріалів та технологій, Центру науки про дані, Центру наук про життя та Центру досліджень з фізики та астрофізики високих енергій - та Інноваційного центру КАУ. Фактично, вони навіть вже почали функціонувати: ведеться робота з молоддю, закордонними вченими, українським бізнесом. Все - без копійки підтримки. Більш того, за моїми даними навіть за новою бюджетною програмою вони наразі не отримали фінансування від Президії НАН. Разом з тим, я впевнена, що за розвитком КАУ - і нова якість дослідницького університету, і оновлення НАН України.

Отакі пропозиції до проекту бюджету. Вважаю їх своїми KPI на цей бюджетний процес. Що ж, ставки приймаються "

Я Вам обіцяв блискучий матеріал про цьогорічну Нобелівську премію з фізіології і медицини?

Завдяки неймовірній Ірині Андрейців Ви його отримуєте.
Бо це справжня революція - науковці навчили організм самостійно боротися з раком, наче це якась нежить.

Про деталі відкриття докладно та зрозуміло розповідають вчені Віктор Досенко та Василь Нагібін:
- як рак обдурює наш організм і не викликає реакції імунної системи
- чим спричиняється рак та які його найпоширеніші види
- як нобелівські лауреати змогли викрити механізм обману та змусили організм атакувати канцер
- чому з часу відкриття минуло більше 20 років, а Нобелівку присудили лише зараз
- де ж ті ліки від раку, чим вони відрізняються від хіміо- та радіотерапії, кого вже лікують та чи лікуватимуть всіх онкохворих
- чому наші окремі депутатки - невігласки (це не сюрприз).

Прекрасний матеріал.
Тисну руки вченим та журналістам.
Молодчинки.

https://life.pravda.com.ua/society/2018/10/4/233439/

Несамовито заволав

Взагалі, історія про те, як науковці пишуть усіляку маячню і надсилають у поважні журнали, аби перевірити їхню редакційну політику - не такі поодинокі.
Для цього існує навіть спеціальна програма SCIgen, що генерує речення з наукоподібних слабкозв'язаних слів, додає рисунки, графіки, посилання.
Результат її використання: у 2005 році одна поважна конференція була позбавлена фінансування за те, що прийняла до публікації статтю з цього генератора.

Але...
Одна справа, коли мова йде про непритомний текст із зарозумілою термінологією, а тут ціла група науковців просто публікувала зв'язні, але найбезглуздіші ідеї, типу: "секс між собаками в парку варто розглядати в контексті культури зґвалтувань", "в одній з робіт автори пропонували дресувати чоловіків так само, як собак. В іншій - змушувати білих студентів слухати лекції на підлозі - як покарання за рабовласництво."

Звісно, окремі журнали намагалися опиратися, наприклад:

"Єдине питання, яке виникло в одного з рецензентів, - чи дійсно Хелен Вілсон (вигаданий автор роботи) спостерігала в міському парку "по одному собачому зґвалтуванню щогодини"."
Але зрештою вони це публікували.

Читайте. Волайте.

І мушу наголосити одну важливу річ.
Чим західні стандарти наукової діяльності відрізняються від наших? При виявленні фальсифікацій чи псевдонауки - статті відкликаються, винні - караються, недоброчесні науковці чи редактори втрачають роботу.

Що у нас?
Скільки років пройшло з часу лептонного скандалу?
Лептонівна як була доктором педагогічних наук, як отримувала доплати від держави, так все і лишилося.

Але чим її Лептонний Бог відрізняється від "культури зґвалтувань і прояву нетрадиційної сексуальної орієнтації в собачих парках Портленду, штат Орегон"?

Хіба тим, що в Україні щодня гвалтують здоровий глузд.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-45754024

https://site.ua/yesint/15762-yak-ne-pereplutati-patriotizm-z-primusom-do-naukovogo-hutoryanstva/

Туточки вчора прийняли новий Закон про забезпечення функціонування української мови як державної.
Я обома руками ЗА, але депутати так захопилися боротьбою з російською мовою, що реально створюють проблеми для мови науки - англійської.
Семен Єсилевський детально, але популярно все розписав, а Ірина Єгорченко в своєму пості тут https://goo.gl/d6bFzr - ще й постатейно.

Якщо коротко, то ситуація така: закон в чинній редакції фактично виключає проведення в країні якісних наукових конференцій з крутецькими іноземними спікерами, блокує видання якісних англомовних журналів та нормальний процес захисту дисертацій (від цього пункту мене взагалі бомбануло: "Статті, опубліковані в міжнародних рецензованих фахових виданнях іншими мовами, подаються до відповідної вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради в перекладі державною мовою" - це що взагалі таке? кому воно треба і навіщо?).

Сподіваюсь, що Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій штурхоне Національну раду з питань розвитку науки і технологій і депутатам делікатно пояснять, в чому вони не праві.

Окремо додам, що я реально знаю прецедент, коли через брак фінансування в науці один український науковий журнал припинив випускати україномовну версію, залишивши тільки англомовну.
І від цього тільки виграв.
Якщо зараз впровадять цей закон - журнал просто зникне.
Бо ж депутати мали б спочатку передбачити фінансування цих процедур, а не ставити віз поперед кобили.

P.S. Семену окрема шана за це: "Ми ж не нав’язуємо програмістам, що вони мають писати програмний код українською мовою замість мови С++, правда?". Волав.