Творожистий ангідрид...

Я не тільки оце репостну із задоволенням, бо це яскравий доказ того, що журналістам природничі науки потрібні в першу чергу, оскільки своїм обмеженим гуманітарним світоглядом (якого не існує, а є просто невігластво) вони вводять в оману мільйони читачів та слухачів.
Я ще й назву видання, що відзначилися: Interfax-Ukraine, УНН - Українські Національні Новини, Цензор.НЕТ.

Я не вмію в стандарти бібісі, тому напишу просто:
Пані та панове! Вчіть хімію, фізику, математику та біологію. Бо абсолютно все, що Вас оточує - так чи інакше описується цими науками.
І коли Ваш глибокий внутрішній журналістський світ стикається з реаліями, виникає творожистий ангідрид.

Допис Дениса Сакви на фб (https://www.facebook.com/dennis.sakva/posts/1116405095184328):
"Тут недавно было обсуждение зачем гуманитариям и, в частности, журналистам изучать точные науки. Вот один из примеров зачем.
Цитата:
В ходе расследования следователями выдвинуто несколько версий:
- выброс в атмосферу излишков творожистого ангидрида

Внимание сразу привлекает интересное соединение "творожистый ангидрид". Поиск в википедии показал, что это вещество при пропускании которого через воду образуется твороговая кислота. Его получают пропуская твороговый газ (оксид творога) через катализатор на котором он окисляется до творожистого ангидрида (триоксид творога).

Дальнейшее расследование показало, что источником творожистого ангидрида стала ошибка в украиноязычной версии, переведенная, скорее всего, гуглтранслейтом:
У ході розслідування слідчими висунуто декілька версій:
викид в атмосферу надлишків СИРнистого ангідриду

Я не знаю как точно будет сернистый ангидрид на украинском. Скорее всего сірчаний/сірчистий ангідрід (я жы ни гумонитарий). И эта описка и ее перевод штормом взяли интернет! 3300 ссылок! В том числе российские издания, которые, похоже стибрили новость не вычитывая.

В общем это очень смешно, я считаю. На уровне Насіння Семенченко. Аж сльози течуть.
Спасибо ЮВК за шикарную находку!"

Плюс тримайте від мене скріни новини:

Поки два екіпажі поліції догвинчують на газоні прямо під вікнами мого будинку якогось пана, що вирішив обікрасти якогось діда, розповім Вам дві речі:

Сьогодні вперше забув зарядний пристрій, павербанк, запасний павербанк і тому у транспорті дивився у вікно, а не у дисплей, як зазвичай.
І от що Вам скажу: Київ, виявляється, дуже красиве місто :)
Аби тільки прибрати дебільні рекламні вивіски кожні 10 метрів та МАФи.

Якщо серйозно, потрапив сьогодні безпосередньо в МОЗ на презентацію стратегії розвитку медичної освіти в Україні.
Відсьогодні розпочинається її громадське обговорення.

Посилання на саму стратегію та обговорення - тут http://moz.gov.ua/article/public-discussions/strategija-rozvitku-medichnoi-osviti-v-ukraini
Посилання на відео із сьогоднішньої презентації - тут http://onlineinyou.com.ua/MOZ120918/
Купа деталей - тут https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/1069417603221344

Я не експерт в медичній освіті і не беруся судити про ефективність запропонованих заходів чи їх доречність. Викладу лише своє враження.

Сама стратегія розрахована на 10 років і перша частина презентації мені дуже сподобалася.
Однак, внаслідок великих часових проміжків впровадження, конкретики було мало (та й звідки їй взятися).

Загалом, все виглядатиме якось так:

1. Студентам змінять освітні програми на ті, що базуються на найновіших досягненнях меднауки, а оцінюватимуть їхні знання та навички за міжнародними стандартами.
Для цього буде впроваджено Єдиний Державний Кваліфікаційний Іспит (з усілякими КРОКами та іншими міжнародними іспитами)+англійська мова.
Це має не тільки допомогти сконцентруватися на якості підготовки, а й домогтися визнання наших медичних дипломів в інших країнах (так, вже можна починати непокоїтися, що всі лікарі поїдуть на заробітки).

2. Буде впроваджено принцип безперервної освіти, коли лікарі вчитимуться всю свою професійну кар'єру, а найкращі інтерни із загальнонаціонального рейтингу матимуть пріоритет при виборі інтернатури.

3. Буде збільшено кількість практики у студентів та вартість фінансування підготовки медспеціалістів (нині на підготовку економіста і медика - витрачаються співставні суми, що є нонсенсом. До речі, з фізиками чи хіміками - те саме).

4. Обов'язковим елементом буде боротьба з академічною недоброченістю, плагіатом, стимулювання публікації наукових результатів у визнаних світовою спільнотою виданнях, а не в мурзилках.
Крім того, пропонується запровадити ретроспективну перевірку на плагіат, тобто перед призначенням на посаду копирсатимуться у науковому "минулому" кандидата.

5. Медуніверситети отримають автономію, а ті заклади, що готуватимуть кращих випускників - отримають збільшене фінансування.

Ну і т.д.
Читайте стратегію самостійно, але мене в ній найбільше потішила увага до академічної недоброчесності, плагіату, акцент на публікації наукових результатів не у мурзилках, фінансування матеріально-технічної бази медичних наукових установ, кооперація з НАН України та Нацакадемією медичних наук, спонукання до участі у всіляких Горизонтах-2020, конкурсах Нацфонду досліджень тощо.

Тобто, реально все дуже красиво, за все хороше, проти всього поганого.
Будемо, звісно, рахувати курчат по осені і я можу лише побажати успіху.

Але.
Мене особливо зацікавили плани МОЗ на найближчий час - до кінця 2019 року.
І, мушу сказати, я шкірився від задоволення, як кіт:

1. Для того, щоб вступити у медичний університет, випускник школи муситиме скласти ЗНО не менше, ніж на 150 балів. Чому саме ця цифра - нормально розписав Семен Єсилевський https://site.ua/yesint/15304-nu-po-150/.

Факт у тому, що навіть за соціологічними опитуваннями люди виступають за якомога більш жорсткі вимоги до навчання лікарів, тому невігласи з умовними 110 балами (а це саме невігласи, які в школі тупо не вчилися) не мають гаяти час викладачів та відволікати їх від справді хороших студентів із умовними 190 балами.

2. Але що мене ще більше потішило - на всі спеціальності галузі знань "Охорона здоров'я" тре буде складати математику/фізику та біологію/хімію.
Так, більше, ніж на 150 балів.
(Нагадаю, що не існує гуманітарного чи технічного типу мислення, але якщо ти не вмієш в біологію - не смій, пустун, наближатися зі скальпелем до людини).

Ну, і там ще купа всього, що стосується безперервного професійного розвитку, перші етапи Єдиного іспиту вже наступного року для 3-х курсів, нормативка по інтернатурі та резидентури тощо.

Тому вивчайте, читайте.
МОЗу за комунікацію та відкритість - однозначний плюс.

Якось дуже хочеться йти в кабінет до лікаря і бути впевненим у його знаннях.

Переможемо.

Бггг, вибачте, не втримаюсь :)
Достеменно встановлені причини обох Майданів в Україні.
І в 2004, і в 2014 їм передували спільні засідання Інституту геологічних наук НАН України, Державної геологічної служби, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінекоресурсів та академії аграрних наук, що мали на меті створення галузі виробництва мінеральних добрив в Україні.
Нині вони роблять третю спробу... :)

Якщо серйозно, я ніколи не читав такого цікавого матеріалу, що стосується аграріїв.
Аж залип.
От я весь час жартую про куребудівні фабрики, аграрну наддержаву, кавунові баржі, але неефективне сільське господарство із нашою жалюгідною врожайністю - це ще й брак наукового погляду на проблему.

Ні, звісно, нмд, перша перепона - це клятий мораторій на продаж землі, коли олігархи-політики типу піклуються про "дурних" селян, що не здатні чомусь самостійно вирішити, що їм робити із ЇХНЬОЮ власністю.
Будинки-квартири продають, а земля ж - інша справа.
Звідси неефективне та виснажливе (!) використання землі орендаторами і все з цим пов'язане, адже нащо піклуватися про те, що тобі не належить? Нащо ті бізнеспроцеси, ефективні комбайни чи логістика?
Аби ж ще рік протягнути.

Але з цього матеріалу від вчених з Інституту геології НАН України Ви дізнаєтеся про інший аспект проблеми: у нас в країні бракне добрив.
Чудова ретроспектива, що ми мали, що втратили, які родовища маємо та що з цим ще можна вдіяти.
Це реально питання національної безпеки і дуже добре, що ще є компетентні фахівці, здатні простою мовою пояснити, що регулярне ігнорування серйозних проблем національного масштабу веде нас у прірву.

Ми - відстала в аграрному плані країна.
Відстала - у порівнянні з тим, що могли б мати.
Сподіваюсь, що невдовзі це зміниться.

https://dt.ua/business/agrorudi-rozvidano-y-pidgotovleno-do-ekspluataciyi-285290_.html

Цей звіт я побачив з самого ранку, але не мав часу його прочитати, тому цілий день ходив і облизувався, як лисиця.
Мить перед прочитанням була настільки урочистою, що я випрасував та вдягнув чисті шкарпетки, зістриг нігті та поголив свою мармизу.
Я не пошкодував про жодну хвилину, витрачену на аналіз ситуації від аналітичного центру CEDOS.
Якщо уявити, де саме перебуває наша педагогічна наука за шкалою від Зрада до Перемога, то оцінка "Зрада" - буде в певній мірі ще й компліментом.
Вивчайте, прозрівайте, але не засмучуйтесь.
Бо нащо псувати собі настрій, якщо вдіяти ніц не можна.
Але ж переможемо.
https://site.ua/anton.senenko/15378-taemnitsi-naukovo-pedagogichnogo-dvoru/

Прямо зараз пильно спостерігаю за знаковою в житті України подією: створенням Наукової ради Національного фонду досліджень.

Того самого фонду, що має прозоро фінансувати наукові дослідження в Україні, і має запрацювати вже з 2019 року, назавжди змінивши правила гри.

Сподіваюсь, з його запуском буде унеможливлено фінансування лептонних богів чи дослідження цілющих властивостей чудотворних ікон за кошти державного бюджету.

Аж мурашки шкірою.

Переможемо.

https://dt.ua/UKRAINE/stvoreno-naukovu-radu-nacionalnogo-fondu-doslidzhen-288495_.html
Це були визначні дні

І не тільки тому, що сьогодні спустили на воду десантно-штурмовий катер Кентавр; не тільки тому, що РПЦ виявилася сектою, оскільки Константинополь ніяких документів їй ніколи не видавав; не тільки тому, що Нафтогаз домігся арешту акцій Північного потоку-1; не тільки тому, що Манафорт почав співпрацювати зі слідством.

Головне те, що сьогодні Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій обрав Наукову раду Національного фонду досліджень - структури, що на прозорому конкурсі надаватиме гранти науковцям на виконання своїх пошуків.
Таке собі "наукове прозорро".

Де-факто, ця структура має припинити практику фінансування в країні псевдонаукової маячні типу лептонних богів чи квантово-орбітальних культурологій, припинити розподіл коштів в ручному режимі тощо.
(звісно, якщо мова йде про аудит базового фінансування, наприклад, скандальної Нацакадемії педнаук - навіть не сподівайтесь. Депутати ніколи того не допустять.
Принагідно ж нагадаю, що звіт про аналіз "діяльності" педагогів - тут https://cedos.org.ua/uk/zvit-napnu).

Загалом, до Наукової ради подавалося 155 кандидатів, з яких обрали 30 дуже крутих науковців.
Обирали за трьома секціями - Природничих, технічних наук і математики; Біології, медицини і аграрних наук; Соціальних та гуманітарних наук.
Вибори пройшли спокійно, нормально і без незрозумілих ситуацій.
(Не можу не зауважити, що з розгляду було знято 6 кандидатур, які чомусь подали свої документи, хоча за нормативкою вони від початку не задовольняли кваліфікаційним вимогам. В НФД не допускаються керівники та заступники керівників наукових установ чи закладів вищої освіти).

Всі прізвища та деталі шукайте у статті.

Вибори Наукової ради свідчать про те, що реформа науки в Україні - відбувається.
Повільно, не без проблем, але це таки наш єдиний шанс на створення прийнятних умов для розвитку науки в Україні.

Тепер слід схерстити пальці і помолитися Лептонному Богу, аби депутати не забули в держбюджеті передбачити 300 млн. грн на запуск роботи Нацфонду.
Бо у нас люблять зробити реформу, під яку не виділити фінансування.

Тримаймося.
Переможемо.

P.S. Нагадаю, що про перше засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій я писав тут https://petrimazepa.com/naukove_prozorro_ukraini

Хочу порадити Вам дві мегаподії.

1. 18 вересня відбудуться екскурсії науковим Львовом разом з ученими.
Досвідчені гіди продемонструють Вам місця розвитку науки в місті. В місцях зупинки Ви зможете поспілкуватися зі справжніми науковцями, а на завершення екскурсії на Вас чекає кав'ярня, де вчені прямо на столах намагалися розв'язувати цікаві математичні задачі.
Дяка журналу Куншт за таку подію.
https://www.facebook.com/events/303319927137807/

2. 17 вересня в Будинку звукозапису Українського радіо відбудеться презентація нового альбому "Літографії" Юрія Андруховича та польського гурту "Karbido". "Літографії – цілком особлива суміш джазу, авангарду, проґроку і моїх віршів із поетичного циклу, присвяченого старому Станіславу, моєму рідному місту”. - Каже Юрій Андрухович."
Повірте, це непересічна подія у культурному житті столиці. До речі, концерт наживо транслюватиметься UA:Радіо Культура.
Дякую Ірині Славінській за інформацію.
https://www.facebook.com/events/1048105615358057/

Інджой.

Якось своїми очима в мережі побачив коментар одного самовпевненого айтішника, який копирсається з штучними нейронними мережами, що в роботі справжніх нейронів немає ніц складного, все давно ясно і зрозуміло.

Насправді, важко уявити більш складну систему (можливо, тільки Всесвіт загалом та спільнота адептів мунтяна), тому на планеті працюють тисячі висококласних генетиків, молекулярщиків, психологів, фізіологів, медиків, аби хоч ще трошки далі просунутися у розумінні процесів, що відбуваються між нашими вухами та в нервовій системі.

Одним із важливих аспектів вивчення мозку та нервових імпульсів є дослідження болю та механізмів його передачі.
Нана Войтенко нині сконцентрована на питаннях хронічного болю та методів його подолання.

Про біль, евтаназію, чи варто змушувати дитину займатися наукою та 8 класних порад, як зацікавити нею - у матеріалі.
http://womo.ua/sovetyi-dlya-budushhih-neyrofiziologov/

І знову новоросію торпєдіровалі, звідки не чекали
Кароче, попленталися українські науковці на Херсонщину їсти кавуни, засмагати та паралельно щось там шкребли лопатами та щіточками.
Віднайшли давню литовську фортецю кінця XIV — початку XV століття, що була, ймовірно, збудована на місці поселення часів Золотої Орди.
Дуже цікаві знахідки, монети, наконечники стріл.
Дивіться відео у статті.

Але головне не те.
Скільки не копирсалися, так і не знайшли свідчень, що росіяни туди заходили раніше 18 сторіччя, та й то із загарбницькою метою.
Та й це не все.
Вчена-археолог за НАН України розповідає, що скільки не перекопувала Очаків та Аккерман - теж ніц росіянського не було до кінця 19 ст.

Жах.

https://ukurier.gov.ua/uk/news/na-hersonshini-znajshli-zalishki-mista-zolotoyi-or/

Доброї ночі!
Склав тут для Вас перелік наукпоп подій на прийдешній тиждень.
Шалено пощастило Львову, а киянам щиро раджу Наукові пікніки.
Ну, все інше теж нівроку.
https://site.ua/anton.senenko/15421-anons-naukovo-populyarnih-podiy-naukovi-pikniki-kosmichniy-forum-ta-den-teleskopa/

Це перемога. Крапка.

Хоча ні, це стане перемогою, коли ці цифри підтримають депутати.
Але тішить, що не забули передбачити фінансування ні Національної ради з питань розвитку науки і технологій, ні Національного фонду досліджень (хоча менше за необхідний мінімум - це таки зрадонька), ні фінансування нової бюджетної програми з підтримки пріоритетних напрямків.
Що точно поки зрада - що НФД не виокремлено рядком в бюджеті, а отже є питання до можливості тиску на нього.
Будемо з цим розбиратися.

Але поки норм.
Реформа рухається.
Переможемо.

P.S. Теж тисну руку Міністерству фінансів.

Пост Юлії Безвершенко https://www.facebook.com/100008087651306/posts/2274371809509052/:

«Реформу науки урядом підтримано!
Хоча за дивним збігом обставин на слайдах Volodymyr Groysman не було жодної згадки про науку, але декілька цифр із проекту Державного бюджету на 2019 рік це цілком підтверджують. А це більше за слова ;)

Організаційне, матеріально-технічне, інформаційне та інше забезпечення діяльності Національної ради України з питань розвитку науки і технологій - 509,3 тис. грн [Цього, звісно, мало, для того, щоб створити потужний аналітичний центр при Нацраді та замовляти дослідження, але не нуль.]

Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та Державного фонду фундаментальних досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок - 262,448 млн грн (*) [Майже перемога. Просили мінімум 300 млн грн, із власних джерел були підтвердження, але по дорозі хтось відкусив шматочок. Передаю принагідно їм смачного. Є питання по формулюванню назви бюджетної програми - дещо підозріле. Плюс величезна "зрада": Нацфонд наразі не є головним розпорядником бюджетних коштів, а передбачений в структурі фінансування МОН. Дуже жаль.]

І в рамках бюджету Національної академії наук України, який на 2019 рік складає 4,656 млрд грн (із яких 3,82 млрд - загальний фонд), передбачено продовження фінансування нової бюджетної програми "Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень" в обсязі 518,22 млн. грн. [Що дуже добре, оскільки це цільова підтримка певних реформ у НАН України, яка, зокрема, підтверджує довіру уряду до цього дуже непростого процесу].

Чи можна назвати цей проект бюджету "бюджетом розбудови" для науки? Ні. І дуже жаль, що Нацфонд досліджень не є головним розпорядником бюджетних коштів на науку. Але дуже важливо, що підтримано тяглість реформи, хоч і в мінімальному обсязі. Отже, в уряді у науки є друзі (не тегаю, але міцно тисну руку Мінфіну). Отже, реформа науки, хоч і не в пріоритеті, але про неї пам'ятають. Отже, #дай_науці_шанс.

Словом, продовжуємо боротись. І у нас все вийде.»

"...если мы не будем проводить фундаментальных исследований, мы не сможем совершить прорывов в науке. Мы строим все применения на фундаментальном понимании"

Я розумію, що від цієї фрази у багатьох адептів "приватної фундаментальної науки" зашкварчить і вони напишуть, що то думка якогось невігласа.
Але ж ні.

Тримайте цікавезне інтерв'ю від класного вченого Юрія Гогоці, що працює в Дрексельському інституті (США).

Про новітні матеріали максени, що торують шлях до "розумного" одягу та принципово інших накопичувачів енергії, які є безпечними в експлуатації та для довкілля.

Про дослідження в США та їхнє фінансування, співпрацю з провідними корпораціями світу, пришвидшення прогресу.

Про відмінності між прикладною та фундаментальною наукою, те, чи є українська чи американська наука, якою мовою варто писати статті та як тре комунікувати зі світом.

Ну, і цитати, які додатково пояснять громадянам, як працює наука в розвинених країнах:

"Наряду с прикладным финансированием, которое я стараюсь получать, есть средства на фундаментальные исследования.

Я получаю от министерства энергетики — у них есть отдел фундаментальных исследований — и Национального научного фонда США гранты исключительно на то, чтобы понять, могут ли наши материалы быть магнитными или полупроводниковыми.

В заявке на грант мне даже запрещено писать варианты их применения: если мы говорим о применении, это уже не фундаментальное исследование.

...Коммерческие компании чисто фундаментальную науку обычно не финансируют, у них свои задачи.

...я очень критично отношусь к тому, что мои коллеги в Украине публикуются на украинском языке в научных журналах. Мы публикуем статьи для того, чтобы люди получали новые знания.

Многие вещи можно делать в украинских научных учреждениях. Для этого далеко не всегда требуются супердорогие приборы — для этого требуются люди со знаниями и интересом к науке. ... Но должна быть промышленность, которая в этом заинтересована. "

Якщо чесно, надихає.
Інджой.

https://ukr.lb.ua/society/2018/09/11/407213_yuriy_gogotsi_ukrainski_vcheni.html

Що ж, поки російські підводно-космічні війська провели чергові успішні випробування гібриду човна і літака (цього разу це був Іл-20, а до цього, нагадаю, це були МіГ-29КР та Су-33), Ілон Маск розповів про плани запуску місії навколо Місяця.

Що вражає.
Дивіться, японський підприємець придбав усі місця на кораблі і хоче з собою у місію взяти митців, режисерів, сценаристів, фотографів тощо.
Аби вони надихнулися цією подорожжю і подарували це натхнення Людству.
От дика людина з точки зору нашого олігархату, так?
По-перше, витрачає такі кошти на політ до Місяця, а не на нову, найбільшу в світі яхту. Ну, це ще можна пояснити понтуванням перед друзями.
По-друге, нє, щоб набрати суто правильних пацанів та усіх родичів з усіх японських райдержадміністрацій, він туди тягне ботанів.

Загалом, читайте шикарний матеріал - про місію, характеристику ракети, таймлайн її випробувань тощо.

Що ще тішить - робота по доставці астронавтів на МКС продовжується і, ймовірно, скоро світова спільнота не буде потребувати послуг здичавілої країни.

Інджой.

https://thealphacentauri.net/spacex-dearmoon-bfr/

Слухайте, зовсім скоро обідня перерва і я непокоюсь, що регіт над версіями росіян про збитий Іл-20, який підлі ізраїльтяни підставили під сирійські ракети, заважатиме Вам ласувати смаколиками.

Тому тримайте детальне розтлумачування зради, про яку я згадував вчора, описуючи новий проект держбюджету на науку.

Ні, це поки не фаталіті і від учора розпочалася боротьба за Національний фонд дослідження, як головного розпорядника коштів.

Чому це так важливо, чому тут пряме порушення закону та чим це загрожує реформі науки - читайте у матеріалі Семена Єсилевського.
Просто та зрозуміло.

Скажу одне.
Я нормально сприймаю цю останню спробу корумпованих навколонаукових бюрократів залишитися на потоках.
Іншого і не очікував.
Просто до останнього не було відомо, де ж вони підкладуть свиню.
Тому навіть ця зрада є перемогою, оскільки тепер все прозоро і позиції сторін зрозумілі.

Тому насолоджуйтесь, а ми будемо боротися.
І переможемо 🙂

P.S. І оця історія:
«- Вот вы покупаете 4 планки памяти для компьютеров и два блока питания. Так нельзя.
- Почему?!
- Ну у вас же два компьютера!
- Ну да, два. И что?
- А куда вы денете еще две планки памяти?» абсолютно реальна.
Так, науковцям дуже важко працювати в Україні не тільки через брак коштів. 🙂
https://site.ua/yesint/15445-byudjet-nauki-na-2019-god-zrada-shredingera/

Ох, йо...
Блискучий матеріал.
Колись 3 роки тому мене нереально бомбануло від того, що люди
а) не розуміють, що таке наука взагалі
б) не в курсі, що вона в Україні є
в) не тямлять, які у неї проблеми і чому
г) не знають про чудові розробки наших вчених.
І я написав короткий "FAQ по науке в Украине. Список изобретений украинских учёных".

І от Наталія Нікітюк викотила шикарну статтю про IT, де популярно пояснює:
- чи є у нас в країні не тільки аутсорсингові компанії, а й продуктові
- чому про наші айті-компаніїї, що роблять всесвітньо визнані чи дуже перспективні продукти так мало знають
- що це за продукти.

І наводить довжелезний перелік з 30 контор, який потім переростає у сотню, де наведено крутяцькі теми: платіжні системи, медичні і всілякі інші гаджети, сервіси по перевірці на плагіат чи пошуку репетитора, анімовані рюкзаки, системи моніторингу, розумні будинки і т.п.

Дуже і дуже смачно.
Читайте, шерте, пишайтесь.

Наталко, анбілівібл, дякую.
Я знаю, скільки праці тре докласти, щоб таке зробити.
Знімаю капелюха.
(Особливо дякую за Prometheus, бо я його люблю і він мі-мі-мі).

Інджой.
Переможемо.

https://site.ua/nataliia.nikitiuk/15392-bolshe-ne-autsors-spisok-100-produktovyh-kompaniy-ukrainy/