Давайте мінятися: я Вам корисну інформацію, а Ви за це - просто дочитаєте до кінця та зробите те, що вважатимете за потрібне.
22 вересня вчергове відбудуться Наукові пікніки у Києві.
Це просто місцина в парку Шевченка, куди десантуються кілька десятків науковців з обладнанням та демонструють усім охочим хімічні експерименти, дають зазирати в мікроскопи, пояснюють складні речі простими словами тощо.
Також, нагадаю, що цього року навесні вже відбулися Медичні пікніки та Дні науки.
Формат останніх - інакший: не науковці виносили обладнання в парк, а всі охочі навідувалися в купу відкритих в цей день Інститутів та обсерваторії.
Дні науки теж ще попереду.
Я окремо писатиму та анонсуватиму кожен такий захід, як я це робив раніше, і, взагалі, це все не основне.
Головне те, що ці заходи - абсолютно безкоштовні для відвідувачів.
Чому?
Тому що минулого року Ви та Ваші знайомі віддали Ваші голоси за "Рік науки в Києві" на бюджеті участі (коли самі мешканці міста вирішують напряму, куди спрямувати частину бюджетних коштів).
Так от.
Якщо Ви бажаєте побачити Наукові пікніки в Україні, Дні науки та Медичні пікніки в Києві і в 2019 році - віддайте свій голос тут https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/894
Також минулого року науковці мріяли створити для киян Науковий сквер, але голосів не вистачило.
Можемо спробувати цього року перемогти і вже наступного - замість стандартних парків з ліхтарями та доріжками Ви отримаєте парк з антивандальними науково-демонстраційними експонатами, як в найкращих європейських столицях.
Це буде чудова місцина для регулярних зустрічей з науковцями, виставок наукових фотографій, проведення науково-популярних лекцій.
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/904
Загалом, вирішувати Вам.
Я навіть не агітуватиму ні за що інше, як це зазвичай роблять.
Там повно проектів по заміні шкільних вікон, реконструкції шкільних сходинок якогось НВК, будівництво ігрових майданчиків.
Але Рік науки - це круто, а відсутність наукового скверу в столиці - це, в принципі, ганьба.
Вирішуйте.
Дякую.
22 вересня вчергове відбудуться Наукові пікніки у Києві.
Це просто місцина в парку Шевченка, куди десантуються кілька десятків науковців з обладнанням та демонструють усім охочим хімічні експерименти, дають зазирати в мікроскопи, пояснюють складні речі простими словами тощо.
Також, нагадаю, що цього року навесні вже відбулися Медичні пікніки та Дні науки.
Формат останніх - інакший: не науковці виносили обладнання в парк, а всі охочі навідувалися в купу відкритих в цей день Інститутів та обсерваторії.
Дні науки теж ще попереду.
Я окремо писатиму та анонсуватиму кожен такий захід, як я це робив раніше, і, взагалі, це все не основне.
Головне те, що ці заходи - абсолютно безкоштовні для відвідувачів.
Чому?
Тому що минулого року Ви та Ваші знайомі віддали Ваші голоси за "Рік науки в Києві" на бюджеті участі (коли самі мешканці міста вирішують напряму, куди спрямувати частину бюджетних коштів).
Так от.
Якщо Ви бажаєте побачити Наукові пікніки в Україні, Дні науки та Медичні пікніки в Києві і в 2019 році - віддайте свій голос тут https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/894
Також минулого року науковці мріяли створити для киян Науковий сквер, але голосів не вистачило.
Можемо спробувати цього року перемогти і вже наступного - замість стандартних парків з ліхтарями та доріжками Ви отримаєте парк з антивандальними науково-демонстраційними експонатами, як в найкращих європейських столицях.
Це буде чудова місцина для регулярних зустрічей з науковцями, виставок наукових фотографій, проведення науково-популярних лекцій.
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/904
Загалом, вирішувати Вам.
Я навіть не агітуватиму ні за що інше, як це зазвичай роблять.
Там повно проектів по заміні шкільних вікон, реконструкції шкільних сходинок якогось НВК, будівництво ігрових майданчиків.
Але Рік науки - це круто, а відсутність наукового скверу в столиці - це, в принципі, ганьба.
Вирішуйте.
Дякую.
Громадський Проект
Антидіра | Громадський Проект Київ
Прибудинкова територія по просп. Перемоги 60 представляє небезпеку для киян через те, що діри у асфальтному покритті сягають 4 метрів завширшки і до 0.5 метрів глибини. Проект полягає у приведенні до ладу асфального покриття прибудинкової території.
Якщо в цей прекрасний лонгрід додати головного героя, героїню, сина головного героя, що потрапив в халепу, та хлопця, що загине першим - вийде непоганий сценарій фільму, що легко перевершить фільми "Післязавтра" чи "2012".
Якщо серйозно, я за першою освітою - еколог, і всі описані проблеми я усмоктав з молоком Альма-матер, ніц нового для мене тут немає, але інколи дивуюся, що громадяни не в курсі, що у нас коїться з глобальним потеплінням, які можливі його причини, які конкретно наслідки ми маємо та матимемо для світу загалом, а також що потрібно зробити, аби "натиснути на гальма" цьому вбивчого для людства процесу.
Тут і про плюси (більш теплі зими), і мінуси (більше шкідників, залпові зливи), і про потрібність стратегії пристосування до змін клімату (так, затоплювати той же Київ буде частіше, а велоінфраструктуру потрібно розвивати вже зараз, а не імітувати цей процес).
Чим класні ці інтерв'ю - тут акцент саме не на скигленні, що всі ми помремо, а на тому, що треба робити, адже це не вигадка і не змова рєптілоїдів.
Читайте, научайтесь.
До речі, про екологію.
Це дуже важлива наука (так, екологія - це саме наука, тому не можна казати "погана екологія").
В уявленні більшості, в т.ч. університетів, екологія - це про пєстікі-тичінкі, акції протесту, приковування себе ланцюгами до поїздів з ядерними відходами, збирання круглих столів про сталий розвиток тощо.
Ні, це міф.
Екологія - це про вміння в хімію (бо як ти зрозумієш, як змінився компонентний склад середовища, чим це спричинено та що робити? Тому є біогеохімія, хімія навколишнього середовища, фізична хімія, ґрунтознавство, санхіманаліз, аналітична хімія, хімія води тощо, а також робота в хімлабораторії з відбором перервою лише на їжу та сон), фізику (угу, еколог має розуміти, чому дме вітер, як працює ядерний реактор, що таке нанотехнології та яку користь/шкоду вони мають для довкілля), математику і статистичні методи (без вміння обробити статистичні дані за якийсь період з мережі спостереження - еколог є інвалідом в найгіршому розумінні цього слова), методи очистки води, повітря та рекультивації земель (угу, разом із кресленнями формату А0 цехів підприємств чи водоочисних станцій міст), біологію (так-так, щоб розуміти взаємовплив всіляких екосистем та чому павуки у непритаманних їм кліматичних зонах - це погано), метеорологію (тут зайве коментувати) та багато-багато іншого.
Плюс - ще вміти в екологічне законодавство, аби притягати до відповідальності підприємства, що без очищення скидають стоки чи винищують ліс.
Без хоча б цих перелічених навичок та знань - людина не може бути екологом.
І коли я дивлюся на програми навчання екологів в певних університетах, вбачаю скорочення кількості годин на вивчення природничих дисциплін, я розумію, що це профанація із випуску невігласів, що офіційно вважатимуться екологами.
Та й загалом, на жаль, екологія в Україні - в дупі. Починаючи від того, що у всі часи посада еколога на підприємстві мала символічну зарплатню, а всі виробничі процеси завжди вибудовувалися на догоду економічній складовій, закінчуючи тим, що реального впливу на підприємства, що є найбільшими забруднювачами країни екологічна інспекція не має, бо власники - "любі друзі", "телефонне право" та "економічно невигідно встановлювати фільтри". Власне, достатньо подивитися на екологічну ситуацію в Запоріжжі, Дніпрі чи Маріуполі.
(не без того, що екоінспекція коли треба є зручним інструментом для жахання окремих підприємств).
Я до чого.
Я давно не маю права називатися екологом, але цінуйте їх і дослухайтеся до них.
Бо коли Ви не зможете дихати без респіратора і пити воду без фільтра - марні будуть будь-які гроші та політичні амбіції.
Якщо серйозно, я за першою освітою - еколог, і всі описані проблеми я усмоктав з молоком Альма-матер, ніц нового для мене тут немає, але інколи дивуюся, що громадяни не в курсі, що у нас коїться з глобальним потеплінням, які можливі його причини, які конкретно наслідки ми маємо та матимемо для світу загалом, а також що потрібно зробити, аби "натиснути на гальма" цьому вбивчого для людства процесу.
Тут і про плюси (більш теплі зими), і мінуси (більше шкідників, залпові зливи), і про потрібність стратегії пристосування до змін клімату (так, затоплювати той же Київ буде частіше, а велоінфраструктуру потрібно розвивати вже зараз, а не імітувати цей процес).
Чим класні ці інтерв'ю - тут акцент саме не на скигленні, що всі ми помремо, а на тому, що треба робити, адже це не вигадка і не змова рєптілоїдів.
Читайте, научайтесь.
До речі, про екологію.
Це дуже важлива наука (так, екологія - це саме наука, тому не можна казати "погана екологія").
В уявленні більшості, в т.ч. університетів, екологія - це про пєстікі-тичінкі, акції протесту, приковування себе ланцюгами до поїздів з ядерними відходами, збирання круглих столів про сталий розвиток тощо.
Ні, це міф.
Екологія - це про вміння в хімію (бо як ти зрозумієш, як змінився компонентний склад середовища, чим це спричинено та що робити? Тому є біогеохімія, хімія навколишнього середовища, фізична хімія, ґрунтознавство, санхіманаліз, аналітична хімія, хімія води тощо, а також робота в хімлабораторії з відбором перервою лише на їжу та сон), фізику (угу, еколог має розуміти, чому дме вітер, як працює ядерний реактор, що таке нанотехнології та яку користь/шкоду вони мають для довкілля), математику і статистичні методи (без вміння обробити статистичні дані за якийсь період з мережі спостереження - еколог є інвалідом в найгіршому розумінні цього слова), методи очистки води, повітря та рекультивації земель (угу, разом із кресленнями формату А0 цехів підприємств чи водоочисних станцій міст), біологію (так-так, щоб розуміти взаємовплив всіляких екосистем та чому павуки у непритаманних їм кліматичних зонах - це погано), метеорологію (тут зайве коментувати) та багато-багато іншого.
Плюс - ще вміти в екологічне законодавство, аби притягати до відповідальності підприємства, що без очищення скидають стоки чи винищують ліс.
Без хоча б цих перелічених навичок та знань - людина не може бути екологом.
І коли я дивлюся на програми навчання екологів в певних університетах, вбачаю скорочення кількості годин на вивчення природничих дисциплін, я розумію, що це профанація із випуску невігласів, що офіційно вважатимуться екологами.
Та й загалом, на жаль, екологія в Україні - в дупі. Починаючи від того, що у всі часи посада еколога на підприємстві мала символічну зарплатню, а всі виробничі процеси завжди вибудовувалися на догоду економічній складовій, закінчуючи тим, що реального впливу на підприємства, що є найбільшими забруднювачами країни екологічна інспекція не має, бо власники - "любі друзі", "телефонне право" та "економічно невигідно встановлювати фільтри". Власне, достатньо подивитися на екологічну ситуацію в Запоріжжі, Дніпрі чи Маріуполі.
(не без того, що екоінспекція коли треба є зручним інструментом для жахання окремих підприємств).
Я до чого.
Я давно не маю права називатися екологом, але цінуйте їх і дослухайтеся до них.
Бо коли Ви не зможете дихати без респіратора і пити воду без фільтра - марні будуть будь-які гроші та політичні амбіції.
І, зверніть увагу, знову ж таки, на переваги Європи перед росією на фоні останніх подій у Армянську.
Для росії власні громадяни є корисними біороботами, яких баби, як відомо, ще наштампують.
Тому там були і є Челябінськ, Норільськ та величезні заражені території.
Люди ж на окупованих територіях та самі території - взагалі для них нічого не варті.
Варто згадати Чорнобиль чи підземний ядерний вибух поблизу Хрестищ, але нині достатньо затоплювання радіоактивних шахт чи отой накопичувач на кримському Титані.
Інджой.
P.S. Дякую Сніжані Мазуренко за таку титанічну роботу.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=4241
Для росії власні громадяни є корисними біороботами, яких баби, як відомо, ще наштампують.
Тому там були і є Челябінськ, Норільськ та величезні заражені території.
Люди ж на окупованих територіях та самі території - взагалі для них нічого не варті.
Варто згадати Чорнобиль чи підземний ядерний вибух поблизу Хрестищ, але нині достатньо затоплювання радіоактивних шахт чи отой накопичувач на кримському Титані.
Інджой.
P.S. Дякую Сніжані Мазуренко за таку титанічну роботу.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=4241
З Новим роком!
Так, сьогодні і завтра - єврейський Новий рік Рош Ха-Шана (акуратно передряпав з Вікіпедії).
І, мені здається, це найкращий час, аби науково з точки зору Теорії ігор продемонструвати надзвичайну мудрість Талмуду - книги, де викладено купу правил, звичаїв та усякого такого для євреїв.
От тримайте задачу:
2 людини звернулися до суду, аби він справедливо між ними поділив знайдену накидку. Один каже, що йому належить половина, а інший - що йому належить вся накидка.
Що має вчинити суддя?
1/3 віддати одному, а 2/3 - іншому?
Дзуськи.
Першому - лише чверть, а другому - 3/4.
Чому саме так, чому цей розв'язок було обґрунтовано лише у 1985 році (тобто через пару тисяч років після її розв'язку в Талмуді), який це має стосунок до поділу прибутку між інвесторами та боргу між кредиторами, а також про Нобелівські премії з економіки в цій царині.
Інджой.
Олексій Ігнатенко, дякую, блискуче!
https://site.ua/olexii.ignatenko/15285-teoriya-igor-i-talmud-zadacha-pro-bankrutstvo/
Так, сьогодні і завтра - єврейський Новий рік Рош Ха-Шана (акуратно передряпав з Вікіпедії).
І, мені здається, це найкращий час, аби науково з точки зору Теорії ігор продемонструвати надзвичайну мудрість Талмуду - книги, де викладено купу правил, звичаїв та усякого такого для євреїв.
От тримайте задачу:
2 людини звернулися до суду, аби він справедливо між ними поділив знайдену накидку. Один каже, що йому належить половина, а інший - що йому належить вся накидка.
Що має вчинити суддя?
1/3 віддати одному, а 2/3 - іншому?
Дзуськи.
Першому - лише чверть, а другому - 3/4.
Чому саме так, чому цей розв'язок було обґрунтовано лише у 1985 році (тобто через пару тисяч років після її розв'язку в Талмуді), який це має стосунок до поділу прибутку між інвесторами та боргу між кредиторами, а також про Нобелівські премії з економіки в цій царині.
Інджой.
Олексій Ігнатенко, дякую, блискуче!
https://site.ua/olexii.ignatenko/15285-teoriya-igor-i-talmud-zadacha-pro-bankrutstvo/
site.ua
Олексій Ігнатенко: Теорія ігор і Талмуд. Задача про банкрутство
стаття
Той випадок, коли спустився у київське метро і не віриш власним очам: на одному рекламному проспекті уміщено NASA, Гіперлуп, Центр Коперник, Mars Society та... НАН України.
Тому що спеціалісти НАН - круті.
Це реклама найбільшої Науково-популярної конференції INSCIENCE цього року і у Вас є шанс її відвідати.
Кого Ви там побачите та послухаєте?
Майкл Хесс - з NASA, з того самого "Г'юстон, у нас проблеми...", заступник директора космічного центру Ліндона Джонсона, відповідає за підготовку астронавтів до польотів.
Роберт Зубрін - засновник Mars Society, саме він надихнув Ілона Маска на створення SpaceX. Абсолютно крейзі.
Колін Райс - креативний директор Virgin Hyperloop One, відповідальний за запуск високошвидкісного потягу в Дубаї.
Якуб Бохинський - польський астрофізик, керівник освітньої лабораторії Наукового центру Коперник у Варшаві, надзвичайно розумна молода людина, що здатна надихнути будь-яку спільноту популяризувати науку.
Юрій Гогоці - вже якось виступав в Україні. Американський вчений українського походження, працює в Дрексельському університеті та дуже доступною мовою цікаво розповідає про сучасні технології.
Ще буде Іларіон Томаров та Ейтан Кац, про яких я, на жаль, ніц не знаю, але перший крутий юрист в сфері інтелектуальної власності, а другий - венчурний інвестор.
І, нарешті, специ з НАН України: Юлія Безвершенко, яка безпосередньо причетна до всіх реформ наукової сфери України, Нана Войтенко та Оксана Півень дискутуватимуть з Майклом Хессом щодо етичних питань в генній інженерії, а також Світлана Краковська, кліматолог, інтерв'ю якої я нещодавно постив.
Друзі, це абсолютно неймовірний склад спікерів та дискусійних панелей, а ще там буде виставка розробок та наукоємних компаній.
Дуже раджу і гарантую, що Ви буде в захваті.
13-14 вересня.
Не проґавте.
Інджой.
P.S. Сайт конференції - осьо http://inscience.io/
Тому що спеціалісти НАН - круті.
Це реклама найбільшої Науково-популярної конференції INSCIENCE цього року і у Вас є шанс її відвідати.
Кого Ви там побачите та послухаєте?
Майкл Хесс - з NASA, з того самого "Г'юстон, у нас проблеми...", заступник директора космічного центру Ліндона Джонсона, відповідає за підготовку астронавтів до польотів.
Роберт Зубрін - засновник Mars Society, саме він надихнув Ілона Маска на створення SpaceX. Абсолютно крейзі.
Колін Райс - креативний директор Virgin Hyperloop One, відповідальний за запуск високошвидкісного потягу в Дубаї.
Якуб Бохинський - польський астрофізик, керівник освітньої лабораторії Наукового центру Коперник у Варшаві, надзвичайно розумна молода людина, що здатна надихнути будь-яку спільноту популяризувати науку.
Юрій Гогоці - вже якось виступав в Україні. Американський вчений українського походження, працює в Дрексельському університеті та дуже доступною мовою цікаво розповідає про сучасні технології.
Ще буде Іларіон Томаров та Ейтан Кац, про яких я, на жаль, ніц не знаю, але перший крутий юрист в сфері інтелектуальної власності, а другий - венчурний інвестор.
І, нарешті, специ з НАН України: Юлія Безвершенко, яка безпосередньо причетна до всіх реформ наукової сфери України, Нана Войтенко та Оксана Півень дискутуватимуть з Майклом Хессом щодо етичних питань в генній інженерії, а також Світлана Краковська, кліматолог, інтерв'ю якої я нещодавно постив.
Друзі, це абсолютно неймовірний склад спікерів та дискусійних панелей, а ще там буде виставка розробок та наукоємних компаній.
Дуже раджу і гарантую, що Ви буде в захваті.
13-14 вересня.
Не проґавте.
Інджой.
P.S. Сайт конференції - осьо http://inscience.io/
Це буде неймовірний тиждень науково-популярних подій. Купа дискусій про Марс, підготовку астронавтів НАСА, зміни клімату, генну інженерію, павуків, хижі рослини, гіперлуп, сучасні нанотехнології, Natural Language Processing, Візантію, марксизм-ленінізм та єгиптологію (!), історію Харкова...
До речі, цього разу Харків просто шмалить науково-популярними подіями.
Але у Дніпрі буде цілий технічний фестиваль!
Загалом, вивчайте.
Інджой.
https://site.ua/anton.senenko/15316-anons-naukovo-populyarnih-podiy-nasa-giperlup-ta-mars-society-v-ukrayini/
До речі, цього разу Харків просто шмалить науково-популярними подіями.
Але у Дніпрі буде цілий технічний фестиваль!
Загалом, вивчайте.
Інджой.
https://site.ua/anton.senenko/15316-anons-naukovo-populyarnih-podiy-nasa-giperlup-ta-mars-society-v-ukrayini/
site.ua
Антон Сененко: Анонс науково-популярних подій: NASA, Гіперлуп та Mars Society в Україні
стаття
Трохи помріємо
Прекрасний переклад колонки екс-співробітника NASA про можливість подорожей на Марс з проміжною зупинкою на Місяці.
Що ще більш цікаво - автор навів прекрасні паралелі із освоєнням Американського континенту.
Як на мене, ця чудова аналогія надає відповідь на питання "Навіщо нам летіти на Марс, якщо на Землі ще є голодні діти та хвороби?".
Лише прагнення стрибнути вище голови та зазирнути за обрій вивело людство з печер і розвинуло усі (абсолютно усі) технології, що нині подовжують наше життя та роблять його комфортнішим.
Треба продовжувати стрибати.
Читайте, мрійте.
Колись це стане реальністю.
https://thealphacentauri.net/moon-mars-travel/
Прекрасний переклад колонки екс-співробітника NASA про можливість подорожей на Марс з проміжною зупинкою на Місяці.
Що ще більш цікаво - автор навів прекрасні паралелі із освоєнням Американського континенту.
Як на мене, ця чудова аналогія надає відповідь на питання "Навіщо нам летіти на Марс, якщо на Землі ще є голодні діти та хвороби?".
Лише прагнення стрибнути вище голови та зазирнути за обрій вивело людство з печер і розвинуло усі (абсолютно усі) технології, що нині подовжують наше життя та роблять його комфортнішим.
Треба продовжувати стрибати.
Читайте, мрійте.
Колись це стане реальністю.
https://thealphacentauri.net/moon-mars-travel/
Alpha Centauri
Луна может оказаться необходимой остановкой в пилотируемом полёте на Марс - Alpha Centauri
Бывший сотрудник NASA проводит исторические параллели между исследованием Америки и будущими дальнекосмическими миссиями, рассматривая как экономическую, так и исследовательскую сторону.
Творожистий ангідрид...
Я не тільки оце репостну із задоволенням, бо це яскравий доказ того, що журналістам природничі науки потрібні в першу чергу, оскільки своїм обмеженим гуманітарним світоглядом (якого не існує, а є просто невігластво) вони вводять в оману мільйони читачів та слухачів.
Я ще й назву видання, що відзначилися: Interfax-Ukraine, УНН - Українські Національні Новини, Цензор.НЕТ.
Я не вмію в стандарти бібісі, тому напишу просто:
Пані та панове! Вчіть хімію, фізику, математику та біологію. Бо абсолютно все, що Вас оточує - так чи інакше описується цими науками.
І коли Ваш глибокий внутрішній журналістський світ стикається з реаліями, виникає творожистий ангідрид.
Допис Дениса Сакви на фб (https://www.facebook.com/dennis.sakva/posts/1116405095184328):
"Тут недавно было обсуждение зачем гуманитариям и, в частности, журналистам изучать точные науки. Вот один из примеров зачем.
Цитата:
В ходе расследования следователями выдвинуто несколько версий:
- выброс в атмосферу излишков творожистого ангидрида
Внимание сразу привлекает интересное соединение "творожистый ангидрид". Поиск в википедии показал, что это вещество при пропускании которого через воду образуется твороговая кислота. Его получают пропуская твороговый газ (оксид творога) через катализатор на котором он окисляется до творожистого ангидрида (триоксид творога).
Дальнейшее расследование показало, что источником творожистого ангидрида стала ошибка в украиноязычной версии, переведенная, скорее всего, гуглтранслейтом:
У ході розслідування слідчими висунуто декілька версій:
викид в атмосферу надлишків СИРнистого ангідриду
Я не знаю как точно будет сернистый ангидрид на украинском. Скорее всего сірчаний/сірчистий ангідрід (я жы ни гумонитарий). И эта описка и ее перевод штормом взяли интернет! 3300 ссылок! В том числе российские издания, которые, похоже стибрили новость не вычитывая.
В общем это очень смешно, я считаю. На уровне Насіння Семенченко. Аж сльози течуть.
Спасибо ЮВК за шикарную находку!"
Плюс тримайте від мене скріни новини:
Я не тільки оце репостну із задоволенням, бо це яскравий доказ того, що журналістам природничі науки потрібні в першу чергу, оскільки своїм обмеженим гуманітарним світоглядом (якого не існує, а є просто невігластво) вони вводять в оману мільйони читачів та слухачів.
Я ще й назву видання, що відзначилися: Interfax-Ukraine, УНН - Українські Національні Новини, Цензор.НЕТ.
Я не вмію в стандарти бібісі, тому напишу просто:
Пані та панове! Вчіть хімію, фізику, математику та біологію. Бо абсолютно все, що Вас оточує - так чи інакше описується цими науками.
І коли Ваш глибокий внутрішній журналістський світ стикається з реаліями, виникає творожистий ангідрид.
Допис Дениса Сакви на фб (https://www.facebook.com/dennis.sakva/posts/1116405095184328):
"Тут недавно было обсуждение зачем гуманитариям и, в частности, журналистам изучать точные науки. Вот один из примеров зачем.
Цитата:
В ходе расследования следователями выдвинуто несколько версий:
- выброс в атмосферу излишков творожистого ангидрида
Внимание сразу привлекает интересное соединение "творожистый ангидрид". Поиск в википедии показал, что это вещество при пропускании которого через воду образуется твороговая кислота. Его получают пропуская твороговый газ (оксид творога) через катализатор на котором он окисляется до творожистого ангидрида (триоксид творога).
Дальнейшее расследование показало, что источником творожистого ангидрида стала ошибка в украиноязычной версии, переведенная, скорее всего, гуглтранслейтом:
У ході розслідування слідчими висунуто декілька версій:
викид в атмосферу надлишків СИРнистого ангідриду
Я не знаю как точно будет сернистый ангидрид на украинском. Скорее всего сірчаний/сірчистий ангідрід (я жы ни гумонитарий). И эта описка и ее перевод штормом взяли интернет! 3300 ссылок! В том числе российские издания, которые, похоже стибрили новость не вычитывая.
В общем это очень смешно, я считаю. На уровне Насіння Семенченко. Аж сльози течуть.
Спасибо ЮВК за шикарную находку!"
Плюс тримайте від мене скріни новини:
Поки два екіпажі поліції догвинчують на газоні прямо під вікнами мого будинку якогось пана, що вирішив обікрасти якогось діда, розповім Вам дві речі:
Сьогодні вперше забув зарядний пристрій, павербанк, запасний павербанк і тому у транспорті дивився у вікно, а не у дисплей, як зазвичай.
І от що Вам скажу: Київ, виявляється, дуже красиве місто :)
Аби тільки прибрати дебільні рекламні вивіски кожні 10 метрів та МАФи.
Якщо серйозно, потрапив сьогодні безпосередньо в МОЗ на презентацію стратегії розвитку медичної освіти в Україні.
Відсьогодні розпочинається її громадське обговорення.
Посилання на саму стратегію та обговорення - тут http://moz.gov.ua/article/public-discussions/strategija-rozvitku-medichnoi-osviti-v-ukraini
Посилання на відео із сьогоднішньої презентації - тут http://onlineinyou.com.ua/MOZ120918/
Купа деталей - тут https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/1069417603221344
Я не експерт в медичній освіті і не беруся судити про ефективність запропонованих заходів чи їх доречність. Викладу лише своє враження.
Сама стратегія розрахована на 10 років і перша частина презентації мені дуже сподобалася.
Однак, внаслідок великих часових проміжків впровадження, конкретики було мало (та й звідки їй взятися).
Загалом, все виглядатиме якось так:
1. Студентам змінять освітні програми на ті, що базуються на найновіших досягненнях меднауки, а оцінюватимуть їхні знання та навички за міжнародними стандартами.
Для цього буде впроваджено Єдиний Державний Кваліфікаційний Іспит (з усілякими КРОКами та іншими міжнародними іспитами)+англійська мова.
Це має не тільки допомогти сконцентруватися на якості підготовки, а й домогтися визнання наших медичних дипломів в інших країнах (так, вже можна починати непокоїтися, що всі лікарі поїдуть на заробітки).
2. Буде впроваджено принцип безперервної освіти, коли лікарі вчитимуться всю свою професійну кар'єру, а найкращі інтерни із загальнонаціонального рейтингу матимуть пріоритет при виборі інтернатури.
3. Буде збільшено кількість практики у студентів та вартість фінансування підготовки медспеціалістів (нині на підготовку економіста і медика - витрачаються співставні суми, що є нонсенсом. До речі, з фізиками чи хіміками - те саме).
4. Обов'язковим елементом буде боротьба з академічною недоброченістю, плагіатом, стимулювання публікації наукових результатів у визнаних світовою спільнотою виданнях, а не в мурзилках.
Крім того, пропонується запровадити ретроспективну перевірку на плагіат, тобто перед призначенням на посаду копирсатимуться у науковому "минулому" кандидата.
5. Медуніверситети отримають автономію, а ті заклади, що готуватимуть кращих випускників - отримають збільшене фінансування.
Ну і т.д.
Читайте стратегію самостійно, але мене в ній найбільше потішила увага до академічної недоброчесності, плагіату, акцент на публікації наукових результатів не у мурзилках, фінансування матеріально-технічної бази медичних наукових установ, кооперація з НАН України та Нацакадемією медичних наук, спонукання до участі у всіляких Горизонтах-2020, конкурсах Нацфонду досліджень тощо.
Тобто, реально все дуже красиво, за все хороше, проти всього поганого.
Будемо, звісно, рахувати курчат по осені і я можу лише побажати успіху.
Але.
Мене особливо зацікавили плани МОЗ на найближчий час - до кінця 2019 року.
І, мушу сказати, я шкірився від задоволення, як кіт:
1. Для того, щоб вступити у медичний університет, випускник школи муситиме скласти ЗНО не менше, ніж на 150 балів. Чому саме ця цифра - нормально розписав Семен Єсилевський https://site.ua/yesint/15304-nu-po-150/.
Факт у тому, що навіть за соціологічними опитуваннями люди виступають за якомога більш жорсткі вимоги до навчання лікарів, тому невігласи з умовними 110 балами (а це саме невігласи, які в школі тупо не вчилися) не мають гаяти час викладачів та відволікати їх від справді хороших студентів із умовними 190 балами.
Сьогодні вперше забув зарядний пристрій, павербанк, запасний павербанк і тому у транспорті дивився у вікно, а не у дисплей, як зазвичай.
І от що Вам скажу: Київ, виявляється, дуже красиве місто :)
Аби тільки прибрати дебільні рекламні вивіски кожні 10 метрів та МАФи.
Якщо серйозно, потрапив сьогодні безпосередньо в МОЗ на презентацію стратегії розвитку медичної освіти в Україні.
Відсьогодні розпочинається її громадське обговорення.
Посилання на саму стратегію та обговорення - тут http://moz.gov.ua/article/public-discussions/strategija-rozvitku-medichnoi-osviti-v-ukraini
Посилання на відео із сьогоднішньої презентації - тут http://onlineinyou.com.ua/MOZ120918/
Купа деталей - тут https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/1069417603221344
Я не експерт в медичній освіті і не беруся судити про ефективність запропонованих заходів чи їх доречність. Викладу лише своє враження.
Сама стратегія розрахована на 10 років і перша частина презентації мені дуже сподобалася.
Однак, внаслідок великих часових проміжків впровадження, конкретики було мало (та й звідки їй взятися).
Загалом, все виглядатиме якось так:
1. Студентам змінять освітні програми на ті, що базуються на найновіших досягненнях меднауки, а оцінюватимуть їхні знання та навички за міжнародними стандартами.
Для цього буде впроваджено Єдиний Державний Кваліфікаційний Іспит (з усілякими КРОКами та іншими міжнародними іспитами)+англійська мова.
Це має не тільки допомогти сконцентруватися на якості підготовки, а й домогтися визнання наших медичних дипломів в інших країнах (так, вже можна починати непокоїтися, що всі лікарі поїдуть на заробітки).
2. Буде впроваджено принцип безперервної освіти, коли лікарі вчитимуться всю свою професійну кар'єру, а найкращі інтерни із загальнонаціонального рейтингу матимуть пріоритет при виборі інтернатури.
3. Буде збільшено кількість практики у студентів та вартість фінансування підготовки медспеціалістів (нині на підготовку економіста і медика - витрачаються співставні суми, що є нонсенсом. До речі, з фізиками чи хіміками - те саме).
4. Обов'язковим елементом буде боротьба з академічною недоброченістю, плагіатом, стимулювання публікації наукових результатів у визнаних світовою спільнотою виданнях, а не в мурзилках.
Крім того, пропонується запровадити ретроспективну перевірку на плагіат, тобто перед призначенням на посаду копирсатимуться у науковому "минулому" кандидата.
5. Медуніверситети отримають автономію, а ті заклади, що готуватимуть кращих випускників - отримають збільшене фінансування.
Ну і т.д.
Читайте стратегію самостійно, але мене в ній найбільше потішила увага до академічної недоброчесності, плагіату, акцент на публікації наукових результатів не у мурзилках, фінансування матеріально-технічної бази медичних наукових установ, кооперація з НАН України та Нацакадемією медичних наук, спонукання до участі у всіляких Горизонтах-2020, конкурсах Нацфонду досліджень тощо.
Тобто, реально все дуже красиво, за все хороше, проти всього поганого.
Будемо, звісно, рахувати курчат по осені і я можу лише побажати успіху.
Але.
Мене особливо зацікавили плани МОЗ на найближчий час - до кінця 2019 року.
І, мушу сказати, я шкірився від задоволення, як кіт:
1. Для того, щоб вступити у медичний університет, випускник школи муситиме скласти ЗНО не менше, ніж на 150 балів. Чому саме ця цифра - нормально розписав Семен Єсилевський https://site.ua/yesint/15304-nu-po-150/.
Факт у тому, що навіть за соціологічними опитуваннями люди виступають за якомога більш жорсткі вимоги до навчання лікарів, тому невігласи з умовними 110 балами (а це саме невігласи, які в школі тупо не вчилися) не мають гаяти час викладачів та відволікати їх від справді хороших студентів із умовними 190 балами.
2. Але що мене ще більше потішило - на всі спеціальності галузі знань "Охорона здоров'я" тре буде складати математику/фізику та біологію/хімію.
Так, більше, ніж на 150 балів.
(Нагадаю, що не існує гуманітарного чи технічного типу мислення, але якщо ти не вмієш в біологію - не смій, пустун, наближатися зі скальпелем до людини).
Ну, і там ще купа всього, що стосується безперервного професійного розвитку, перші етапи Єдиного іспиту вже наступного року для 3-х курсів, нормативка по інтернатурі та резидентури тощо.
Тому вивчайте, читайте.
МОЗу за комунікацію та відкритість - однозначний плюс.
Якось дуже хочеться йти в кабінет до лікаря і бути впевненим у його знаннях.
Переможемо.
Так, більше, ніж на 150 балів.
(Нагадаю, що не існує гуманітарного чи технічного типу мислення, але якщо ти не вмієш в біологію - не смій, пустун, наближатися зі скальпелем до людини).
Ну, і там ще купа всього, що стосується безперервного професійного розвитку, перші етапи Єдиного іспиту вже наступного року для 3-х курсів, нормативка по інтернатурі та резидентури тощо.
Тому вивчайте, читайте.
МОЗу за комунікацію та відкритість - однозначний плюс.
Якось дуже хочеться йти в кабінет до лікаря і бути впевненим у його знаннях.
Переможемо.
Бггг, вибачте, не втримаюсь :)
Достеменно встановлені причини обох Майданів в Україні.
І в 2004, і в 2014 їм передували спільні засідання Інституту геологічних наук НАН України, Державної геологічної служби, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінекоресурсів та академії аграрних наук, що мали на меті створення галузі виробництва мінеральних добрив в Україні.
Нині вони роблять третю спробу... :)
Якщо серйозно, я ніколи не читав такого цікавого матеріалу, що стосується аграріїв.
Аж залип.
От я весь час жартую про куребудівні фабрики, аграрну наддержаву, кавунові баржі, але неефективне сільське господарство із нашою жалюгідною врожайністю - це ще й брак наукового погляду на проблему.
Ні, звісно, нмд, перша перепона - це клятий мораторій на продаж землі, коли олігархи-політики типу піклуються про "дурних" селян, що не здатні чомусь самостійно вирішити, що їм робити із ЇХНЬОЮ власністю.
Будинки-квартири продають, а земля ж - інша справа.
Звідси неефективне та виснажливе (!) використання землі орендаторами і все з цим пов'язане, адже нащо піклуватися про те, що тобі не належить? Нащо ті бізнеспроцеси, ефективні комбайни чи логістика?
Аби ж ще рік протягнути.
Але з цього матеріалу від вчених з Інституту геології НАН України Ви дізнаєтеся про інший аспект проблеми: у нас в країні бракне добрив.
Чудова ретроспектива, що ми мали, що втратили, які родовища маємо та що з цим ще можна вдіяти.
Це реально питання національної безпеки і дуже добре, що ще є компетентні фахівці, здатні простою мовою пояснити, що регулярне ігнорування серйозних проблем національного масштабу веде нас у прірву.
Ми - відстала в аграрному плані країна.
Відстала - у порівнянні з тим, що могли б мати.
Сподіваюсь, що невдовзі це зміниться.
https://dt.ua/business/agrorudi-rozvidano-y-pidgotovleno-do-ekspluataciyi-285290_.html
Достеменно встановлені причини обох Майданів в Україні.
І в 2004, і в 2014 їм передували спільні засідання Інституту геологічних наук НАН України, Державної геологічної служби, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінекоресурсів та академії аграрних наук, що мали на меті створення галузі виробництва мінеральних добрив в Україні.
Нині вони роблять третю спробу... :)
Якщо серйозно, я ніколи не читав такого цікавого матеріалу, що стосується аграріїв.
Аж залип.
От я весь час жартую про куребудівні фабрики, аграрну наддержаву, кавунові баржі, але неефективне сільське господарство із нашою жалюгідною врожайністю - це ще й брак наукового погляду на проблему.
Ні, звісно, нмд, перша перепона - це клятий мораторій на продаж землі, коли олігархи-політики типу піклуються про "дурних" селян, що не здатні чомусь самостійно вирішити, що їм робити із ЇХНЬОЮ власністю.
Будинки-квартири продають, а земля ж - інша справа.
Звідси неефективне та виснажливе (!) використання землі орендаторами і все з цим пов'язане, адже нащо піклуватися про те, що тобі не належить? Нащо ті бізнеспроцеси, ефективні комбайни чи логістика?
Аби ж ще рік протягнути.
Але з цього матеріалу від вчених з Інституту геології НАН України Ви дізнаєтеся про інший аспект проблеми: у нас в країні бракне добрив.
Чудова ретроспектива, що ми мали, що втратили, які родовища маємо та що з цим ще можна вдіяти.
Це реально питання національної безпеки і дуже добре, що ще є компетентні фахівці, здатні простою мовою пояснити, що регулярне ігнорування серйозних проблем національного масштабу веде нас у прірву.
Ми - відстала в аграрному плані країна.
Відстала - у порівнянні з тим, що могли б мати.
Сподіваюсь, що невдовзі це зміниться.
https://dt.ua/business/agrorudi-rozvidano-y-pidgotovleno-do-ekspluataciyi-285290_.html
DT.ua
Агроруди розвідано й підготовлено до експлуатації
Майже з усіх видів добрив Україна має власну сировинну базу, але використати її навіть не намагаються.
Цей звіт я побачив з самого ранку, але не мав часу його прочитати, тому цілий день ходив і облизувався, як лисиця.
Мить перед прочитанням була настільки урочистою, що я випрасував та вдягнув чисті шкарпетки, зістриг нігті та поголив свою мармизу.
Я не пошкодував про жодну хвилину, витрачену на аналіз ситуації від аналітичного центру CEDOS.
Якщо уявити, де саме перебуває наша педагогічна наука за шкалою від Зрада до Перемога, то оцінка "Зрада" - буде в певній мірі ще й компліментом.
Вивчайте, прозрівайте, але не засмучуйтесь.
Бо нащо псувати собі настрій, якщо вдіяти ніц не можна.
Але ж переможемо.
https://site.ua/anton.senenko/15378-taemnitsi-naukovo-pedagogichnogo-dvoru/
Мить перед прочитанням була настільки урочистою, що я випрасував та вдягнув чисті шкарпетки, зістриг нігті та поголив свою мармизу.
Я не пошкодував про жодну хвилину, витрачену на аналіз ситуації від аналітичного центру CEDOS.
Якщо уявити, де саме перебуває наша педагогічна наука за шкалою від Зрада до Перемога, то оцінка "Зрада" - буде в певній мірі ще й компліментом.
Вивчайте, прозрівайте, але не засмучуйтесь.
Бо нащо псувати собі настрій, якщо вдіяти ніц не можна.
Але ж переможемо.
https://site.ua/anton.senenko/15378-taemnitsi-naukovo-pedagogichnogo-dvoru/
site.ua
Антон Сененко: Таємниці науково-педагогічного двору
стаття
Прямо зараз пильно спостерігаю за знаковою в житті України подією: створенням Наукової ради Національного фонду досліджень.
Того самого фонду, що має прозоро фінансувати наукові дослідження в Україні, і має запрацювати вже з 2019 року, назавжди змінивши правила гри.
Сподіваюсь, з його запуском буде унеможливлено фінансування лептонних богів чи дослідження цілющих властивостей чудотворних ікон за кошти державного бюджету.
Аж мурашки шкірою.
Переможемо.
Того самого фонду, що має прозоро фінансувати наукові дослідження в Україні, і має запрацювати вже з 2019 року, назавжди змінивши правила гри.
Сподіваюсь, з його запуском буде унеможливлено фінансування лептонних богів чи дослідження цілющих властивостей чудотворних ікон за кошти державного бюджету.
Аж мурашки шкірою.
Переможемо.
https://dt.ua/UKRAINE/stvoreno-naukovu-radu-nacionalnogo-fondu-doslidzhen-288495_.html
Це були визначні дні
І не тільки тому, що сьогодні спустили на воду десантно-штурмовий катер Кентавр; не тільки тому, що РПЦ виявилася сектою, оскільки Константинополь ніяких документів їй ніколи не видавав; не тільки тому, що Нафтогаз домігся арешту акцій Північного потоку-1; не тільки тому, що Манафорт почав співпрацювати зі слідством.
Головне те, що сьогодні Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій обрав Наукову раду Національного фонду досліджень - структури, що на прозорому конкурсі надаватиме гранти науковцям на виконання своїх пошуків.
Таке собі "наукове прозорро".
Де-факто, ця структура має припинити практику фінансування в країні псевдонаукової маячні типу лептонних богів чи квантово-орбітальних культурологій, припинити розподіл коштів в ручному режимі тощо.
(звісно, якщо мова йде про аудит базового фінансування, наприклад, скандальної Нацакадемії педнаук - навіть не сподівайтесь. Депутати ніколи того не допустять.
Принагідно ж нагадаю, що звіт про аналіз "діяльності" педагогів - тут https://cedos.org.ua/uk/zvit-napnu).
Загалом, до Наукової ради подавалося 155 кандидатів, з яких обрали 30 дуже крутих науковців.
Обирали за трьома секціями - Природничих, технічних наук і математики; Біології, медицини і аграрних наук; Соціальних та гуманітарних наук.
Вибори пройшли спокійно, нормально і без незрозумілих ситуацій.
(Не можу не зауважити, що з розгляду було знято 6 кандидатур, які чомусь подали свої документи, хоча за нормативкою вони від початку не задовольняли кваліфікаційним вимогам. В НФД не допускаються керівники та заступники керівників наукових установ чи закладів вищої освіти).
Всі прізвища та деталі шукайте у статті.
Вибори Наукової ради свідчать про те, що реформа науки в Україні - відбувається.
Повільно, не без проблем, але це таки наш єдиний шанс на створення прийнятних умов для розвитку науки в Україні.
Тепер слід схерстити пальці і помолитися Лептонному Богу, аби депутати не забули в держбюджеті передбачити 300 млн. грн на запуск роботи Нацфонду.
Бо у нас люблять зробити реформу, під яку не виділити фінансування.
Тримаймося.
Переможемо.
P.S. Нагадаю, що про перше засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій я писав тут https://petrimazepa.com/naukove_prozorro_ukraini
Це були визначні дні
І не тільки тому, що сьогодні спустили на воду десантно-штурмовий катер Кентавр; не тільки тому, що РПЦ виявилася сектою, оскільки Константинополь ніяких документів їй ніколи не видавав; не тільки тому, що Нафтогаз домігся арешту акцій Північного потоку-1; не тільки тому, що Манафорт почав співпрацювати зі слідством.
Головне те, що сьогодні Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій обрав Наукову раду Національного фонду досліджень - структури, що на прозорому конкурсі надаватиме гранти науковцям на виконання своїх пошуків.
Таке собі "наукове прозорро".
Де-факто, ця структура має припинити практику фінансування в країні псевдонаукової маячні типу лептонних богів чи квантово-орбітальних культурологій, припинити розподіл коштів в ручному режимі тощо.
(звісно, якщо мова йде про аудит базового фінансування, наприклад, скандальної Нацакадемії педнаук - навіть не сподівайтесь. Депутати ніколи того не допустять.
Принагідно ж нагадаю, що звіт про аналіз "діяльності" педагогів - тут https://cedos.org.ua/uk/zvit-napnu).
Загалом, до Наукової ради подавалося 155 кандидатів, з яких обрали 30 дуже крутих науковців.
Обирали за трьома секціями - Природничих, технічних наук і математики; Біології, медицини і аграрних наук; Соціальних та гуманітарних наук.
Вибори пройшли спокійно, нормально і без незрозумілих ситуацій.
(Не можу не зауважити, що з розгляду було знято 6 кандидатур, які чомусь подали свої документи, хоча за нормативкою вони від початку не задовольняли кваліфікаційним вимогам. В НФД не допускаються керівники та заступники керівників наукових установ чи закладів вищої освіти).
Всі прізвища та деталі шукайте у статті.
Вибори Наукової ради свідчать про те, що реформа науки в Україні - відбувається.
Повільно, не без проблем, але це таки наш єдиний шанс на створення прийнятних умов для розвитку науки в Україні.
Тепер слід схерстити пальці і помолитися Лептонному Богу, аби депутати не забули в держбюджеті передбачити 300 млн. грн на запуск роботи Нацфонду.
Бо у нас люблять зробити реформу, під яку не виділити фінансування.
Тримаймося.
Переможемо.
P.S. Нагадаю, що про перше засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій я писав тут https://petrimazepa.com/naukove_prozorro_ukraini
DT.ua
Створено Наукову раду Національного фонду досліджень
При наявності 30 вакантних місць до Наукової ради НФД надійшли пакети документів в електронній формі від 155 кандидатів.
Хочу порадити Вам дві мегаподії.
1. 18 вересня відбудуться екскурсії науковим Львовом разом з ученими.
Досвідчені гіди продемонструють Вам місця розвитку науки в місті. В місцях зупинки Ви зможете поспілкуватися зі справжніми науковцями, а на завершення екскурсії на Вас чекає кав'ярня, де вчені прямо на столах намагалися розв'язувати цікаві математичні задачі.
Дяка журналу Куншт за таку подію.
https://www.facebook.com/events/303319927137807/
2. 17 вересня в Будинку звукозапису Українського радіо відбудеться презентація нового альбому "Літографії" Юрія Андруховича та польського гурту "Karbido". "Літографії – цілком особлива суміш джазу, авангарду, проґроку і моїх віршів із поетичного циклу, присвяченого старому Станіславу, моєму рідному місту”. - Каже Юрій Андрухович."
Повірте, це непересічна подія у культурному житті столиці. До речі, концерт наживо транслюватиметься UA:Радіо Культура.
Дякую Ірині Славінській за інформацію.
https://www.facebook.com/events/1048105615358057/
Інджой.
1. 18 вересня відбудуться екскурсії науковим Львовом разом з ученими.
Досвідчені гіди продемонструють Вам місця розвитку науки в місті. В місцях зупинки Ви зможете поспілкуватися зі справжніми науковцями, а на завершення екскурсії на Вас чекає кав'ярня, де вчені прямо на столах намагалися розв'язувати цікаві математичні задачі.
Дяка журналу Куншт за таку подію.
https://www.facebook.com/events/303319927137807/
2. 17 вересня в Будинку звукозапису Українського радіо відбудеться презентація нового альбому "Літографії" Юрія Андруховича та польського гурту "Karbido". "Літографії – цілком особлива суміш джазу, авангарду, проґроку і моїх віршів із поетичного циклу, присвяченого старому Станіславу, моєму рідному місту”. - Каже Юрій Андрухович."
Повірте, це непересічна подія у культурному житті столиці. До речі, концерт наживо транслюватиметься UA:Радіо Культура.
Дякую Ірині Славінській за інформацію.
https://www.facebook.com/events/1048105615358057/
Інджой.