Пам'ятаєте, я Вам розповідав про ключовий момент реформування наукової сфери України - створення Національного фонду досліджень?

Я ще дуже часто пояснював принцип його діяльності, як "наукове прозорро": будь-який вчений може прийти у цей фонд зі своїми ідеями і у рівних прозорих умовах вибороти собі фінансування.

Так, це нормальна закордонна практика, грантова система, контроль коштів і т.і., тому в цьому плані я взагалі розглядаю запуск роботи Національної ради з питань розвитку науки і технологій, Наукового комітету та Національного фонду досліджень як безповоротний євроінтеграційний процес України в сфері науки.
Все.

Однак, як і будь-яка красива реформа на папері, ідея Наукового комітету може бути сплюндрована:

а) його перепідпорядкуванням умовному спеціально створеному міністерству корупції чи управлінню кумівства;
б) його фінансуванням не зарахунок окремого надання коштів, а за рахунок фінансування решти науки:
в) наданням символічного фінансування, якого вистачатиме лише на папір та картриджі для принтерів.

І я ото торочу-торочу, пояснюю-пояснюю, однак ніхто не зробить цього краще, аніж Олексій Колежук - заступник голови Наукового комітету.
Він коротко і зрозуміло розповідає про "диявола, що криється в деталях".

Інджой.
https://dt.ua/SCIENCE/nacionalniy-fond-doslidzhen-riziki-i-mozhlivosti-285898_.html

Абсолютно неймовірний матеріал, який я проковтнув за 5 хвилин.

Тут не тільки розтлумачено, що таке геосинхронні та геостаціонарні орбіти.

Стаття зрозуміло пояснює загалом про високі орбіти, включно з точками Лагранжа, де Сонце та Земля змагаються за сателіти, наче канат перетягують; середні орбіти - напівсинхронну та «Молнію» (не впевнений, що тут є доречним переклад); низькі орбіти.

Плюс показано їх схеми та наведено параметри.

Ба більше, Ви таки дізнаєтеся, де льотають метеосупутники, комунікаційні супутники, апарати, що відстежують сонячну активність, супутники, що в обидва ока поглядають на нашу зірку, де перебував зонд, що допоміг розібратися з темною матерією та енергією та куди відлетить телескоп імені Вебба.

Ну, і, звісно, дізнаєтеся, де гецають чудові апарати GPS та наукове залізяччя.

Інджой.

https://thealphacentauri.net/earth-orbits-explained/

Маєте бажання завтра вільно подивитися у телескопи на Марс, Місяць та інші дірки на небі в Києві?
Нотуйте: Оболонська набережна, 26 серпня, 20.30.

Так, це абсолютно безкоштовно.
Так, в черзі доведеться постояти, бо за подіями групи "Клуб аматорів астрономії Астрополіс" стежить вже більше 1000 людей.

Але воно того варте на всі 100%.
Інджой.
https://www.facebook.com/events/310262192858917/

До зустрічі з цією людиною я щиро вважав, що найскладнішим науковим пошуком є той, в якому доводиться суміщувати лабораторні експерименти з довжелезними формулами на дошці.

Хіба тільки про археологів знав, що час-від-часу їм треба вибиратися в поля, аби покопирсатися у камінні.

Однак є люди, для яких лабораторією є цілісінька Природа з усіма її лісами, болотами, горами та озерами.
А також нестерпною спекою, холодом, комарами, отруйними зміями і т.і.
Здійснення наукового відкриття потребує від них не тільки обізнаності в теорії, а ще й намету, консервів, гарних чобіт та значної кількості часу на проведення "сезону".

Atamas Natalia є зоологом, одним з найзатятіших ворогів невігластва та маячні та прекрасною популяризаторкою науки в Україні.

Стіни її квартири - суцільні книги, а в голові - цілий світ з цікавих розповідей про птахів, гени, поведінку різноманітних істот, викопні рештки якихось тварюк з багатьма кінцівками та зміни до законодавства України, аби бюрократи припинили знущатися над українськими вченими.

Тримайте її поради, як зацікавити Вашу дитину зоологією.
Не обов'язково професійно.

Бо наука - це круто.

P.S. Зауважу, що Наталка виступатиме спікеркою на конференції TEDxKyiv 2018: Спадок Майбутнього, що відбудеться 8-9 вересня.

http://womo.ua/poradi-shkolyaram-yaki-mriyut-stati-zoologami/

Сьогодні дуже сумний день, адже з життя пішов великий друг України - пан Джон Маккейн.
Він послідовно відстоював позиції нашої держави в США та по світу, обґрунтовував, чому нам потрібно надати летальну зброю та те, що росія не збирається домовлятися.
Вона прагне лише крові та нових територій.
Світла йому пам'ять.

І, щоб трохи розрадитись, тримайте у Вашу стрічку інтерв'ю світлої людини, що займається теоретичною фізикою.
Юлія Безвершенко примудрилася розповісти про те, як дівчата потрапляють у царину формул та залізяччя, чи є якась дискримінація, наскільки важливою є роль вчителя, аби зацікавити наукою і не відбити в учня бажання вивчати складні, але прекрасні предмети: фізику, хімію, біологію тощо.

Плюс, встигла пояснити зрозумілою мовою, що ж фізик-теоретик робить, куди прямує українська наука, що там із її реформуванням, а також правильно підкреслила одну із проблем - недостатність інформації про нашу науку у суспільстві.

Інджой.
Переможемо.

P.S. Зауважу, що Юля виступатиме Науково-популярній конференції INSCIENCE 13-14 вересня, про яку я окремо напишу.

http://womo.ua/yuliya-bezvershenko-problemoyu-ukrayinskoyi-nauki-ye-vidsutnist-yiyi-pravilnogo-ta-poslidovnogo-marketingu/

Трохи оптимізму в стрічку

Дуже часто українським науковцям закидають, що вони нібито не здійснюють жодних кроків, аби стати привабливими для бізнес-інвестицій.
Аналогічно українському бізнесу закидають, що він не має бажання інвестувати в довгу, в дослідження, клінічні дослідження тощо, а прагне швиденько відбити вкладені гроші.

Насправді, взаємодія бізнесу і науки - це танок двох і поступ одне одному на зустріч.

Олександра Антонюк - не просто заступник директора з наукової роботи Інституту математики. Вона ще й Президент Гумбольдт-Клубу Україна. Є такий: про стажування, конференції, обміни. Все на світовому рівні.

Вона прекрасно пояснює, чому інвестиція в науку є необхідною умовою для створення ефективної економіки та чому Штати так переймалися комерціалізацією наукових результатів та створювали Силіконову Долину.

Плюс, про Київський академічний університет, небезпеку бездумних карго-культів, та чому думка більшості не спрацьовує в питаннях управління наукою: "один може мати рацію, а всі решта – помилятися."

Інджой.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=4202

Я пригадую 90-ті та нульові, коли звичним явищем були вулиці, забиті молоддю із пляшками пива в руках.
Нині ж я давно звернув увагу, що енергетики та кава істотно витіснили хмільний напій.
Ні, це не об'єктивна статистика, а, радше, спостереження, однак воно мене дуже тішить.

Звісно, можливо, колись будуть відбуватися подібні діалоги:

- Доброго дня, мене звуть Антон і я вживаю каву... (аплодисменти)
- Дякуємо, Антоне, що наважився нам це сказати. Визнання проблеми - це перший крок до одужання.

Однак поки я пропоную Вам під філіжанку запашної вранішньої кави послухати наукову точку зору, чому цей напій є настільки популярним і змушує вишикуватися черги до кава-машин.
https://www.youtube.com/watch?v=zgvYNjPF00o

Дуже цікавий кейс, як фізик Mикола Максименко увійшов в айті.
Я цього пана геть не знаю, але з інтерв'ю складається дуже позитивне враження про його ставлення до фундаментальної науки загалом, фізики зокрема, розуміння різниці між суто наукою та індустрією, досвід наукових пошуків в інших країнах та їхню тематику, пріоритети в житті.

Особливо прикольно він простою мовою пояснює, чом його привабила саме фізика, про квантові комп'ютери та їх можливе застосування, машинне навчання та штучний інтелект, а також чим науковий тип мислення корисний в IT-індустрії.

Дуже раджу.
Інджой.
https://dou.ua/lenta/interviews/research-lead-maksymenko/

Тут така справа.
Проект "Наукова світлиця" виклав всі відеозаписи лекцій для аспірантів 1-го року навчання від надзвичайно крутих зоологів з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена.
Дещо стосується саме зоології, але багато цікавої інформації щодо академічної доброчесності, публікації результатів, статистичних методів тощо.
Та й загалом цікаво про еволюцію послухати.
Тому, можливо, стане в нагоді
https://www.facebook.com/igor.dzeverin/posts/1569040976565543:

"Матеріали відкритих лекцій, прочитаних у 2017/2018 навчальному році в Інституті зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України у рамках навчальної програми для аспірантів 1-го курсу

Методологія, організація та технологія наукових досліджень

Змістовий модуль 1. Науковий метод - Ігор Дзеверін

Лекція 1. Науковий метод
https://www.youtube.com/watch?v=iUPeQPCuIAE
https://www.youtube.com/watch?v=kgmZ6lvMi1E

Змістовий модуль 2. Статистичні методи в зоології - Марія Гхазалі

Лекція 1. Статистичне дослідження
https://www.youtube.com/watch?v=3gavYIQrLaI

Лекція 2. Статистичні оцінки
https://www.youtube.com/watch?v=uVlkw85e6Zc

Лекція 3. Елементарні тести
https://www.youtube.com/watch?v=lrjPMmNrGX4

Лекція 4. Лінійні моделі
https://www.youtube.com/watch?v=nEieh82oUbw

Лекція 5. Багатовимірна статистика
частина: https://www.youtube.com/watch?v=BObAxzMmF_I

Лекція 6. Статистична реконструкція

Презентації:
https://www.researchgate.net/project/Statisticni-metodi-v-zoologii-Navcalna-programa-dla-aspirantiv

Змістовий модуль 3. Зоологічні дослідження та практика охорони природи

Лекція 1. Природоохоронне законодавство в Україні, Олена Годлевська

Лекція 2. Фауна України: охоронні категорії, Олена Годлевська
https://www.youtube.com/watch?v=lfButt2lEGU

Лекція 3. Залучення результатів зоологічних досліджень до практичної охорони природи в Україні, Олексій Василюк
https://www.youtube.com/watch?v=benzDoTMZj8

Змістовий модуль 4. Наукова експертиза та зоологія

Лекція 1. Оцінка впливу на довкілля та фауна України: юридичні засади, Олена Годлевська
https://www.youtube.com/watch?v=ag9JoaHqdtw

Лекція 2. Оцінка впливу на окремі групи фауни, компенсаторні заходи, Олена Годлевська
https://www.youtube.com/watch?v=t4KPqlF27UM

Лекція 3. Наукове рецензування: публікації та проекти, Павло Гольдін
https://www.youtube.com/watch?v=Nc8JSxEzzsc

Змістовий модуль 5. Оприлюднення результатів досліджень, Олексій Гумовський

Лекція 1. Оприлюднення результатів досліджень
https://www.youtube.com/watch?v=vrjFjOP676M

Змістовий модуль 6. Підготовка та проходження процедури захисту результатів дисертаційного дослідження: від А до Я - Юлія Куцоконь

Лекція 1. Нарешті захист! Формальні вимоги до дисертаційного дослідження, або науці - наукове, бюрократам - бюрократичне
https://www.youtube.com/watch?v=H5aiYkqahww

Теорія еволюції - Ігор Дзеверін

Лекція 1. Реальність еволюції
https://www.youtube.com/watch?v=FdqZ0u5J5Pk
https://www.youtube.com/watch?v=HBTNncaKIq0

Лекція 2. Динаміка популяцій: детерміністичні моделі
https://www.youtube.com/watch?v=OfsgpWrwEas

Лекція 3. Динаміка популяцій: стохастичні моделі
https://www.youtube.com/watch?v=a91fbLOLxHg

Лекція 4. Процес адаптації: загальна теорія
https://www.youtube.com/watch?v=bgDH34un4Fw
https://www.youtube.com/watch?v=FHzJOEeXRoA, https://www.youtube.com/watch?v=kiSyWibuZe4

Лекція 5. Процес адаптації: теоретико-ігрові моделі, кооперація, амфіміксис, фенотипна пластичність
https://www.youtube.com/watch?v=EWSkb5ckjfM

Лекція 6. Онтогенез та еволюція

Лекція 7. Процес дивергенції
https://www.youtube.com/watch?v=NbFhTNnxUyE

Лекція 8. Спрямування еволюції
https://www.youtube.com/watch?v=dCHrKLL9PK8

За підтримки:
Рада молодих дослідників Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України (http://www.izan.kiev.ua/rmd.htm),
Моя наука / my.science.ua,
Наукова Світлиця

Інформаційне забезпечення: Марина Калюжна

Відеозйомка: Наукова Світлиця, Віктор Фурсов

Відеозаписи на сайті "Банк лекцій" - https://lecbank.jimdo.com/%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%84%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2/%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/

Лекції для аспірантів 1-го курсу на сайті Інституту зоології - http://www.izan.kiev.ua/rmd/lectures.htm"

Волаю.
Тобто, до мене в коментарі регулярно заходили свідки гомеопатії та розповідали, що гомеопатія лікує дуже добре і дозволяє не спонсорувати "фармацевтичну мафію".
Окей.
Щодо першого - там стандартна відповідь про "мені допомогло" чи "сину маминої подруги допомогло".

Але щодо другого...
Українці у 2017 році витратили на гомеопатію 1 млрд. гривень.
Це вже економія чи ще ні?

І чи не завелика це вартість для відсутності наукових підтверджень дії цих фуфломіцинів?

Більше того... 14 млрд. гривень на препарати без доведеної ефективності.
Це що?

Мені здається, що час повністю забороняти рекламу лікарських засобів на телебаченні, так само, як це було із тютюном.
(Ні, думаю, що гомеопатію заборонити не можна, бо як можна заборонити продаж цукру чи води?).

Взагалі, добре, що ця статистика спливла.

Допис Уляни Супрун на фб https://www.facebook.com/ulanasuprun/posts/2177623895855499:

"26% грошей, які українці витратили на ліки в аптеках у 2017 році, пішли на препарати, які не допомагають. Це 13,9 мільярда грн з 53,6 мільярдів, які загалом було витрачено в аптеках торік.

Таке дослідження сьогодні презентувала група експертів, детальніше про нього можна почитати тут: https://goo.gl/sd3kyZ
Ґрунтовна та корисна робота для більш конкретного розуміння проблем на фармацевтичному ринку в Україні та втілення якісних змін.

Поширення в Україні ліків, у яких відсутні наукові підстави для клінічного застосування, є проблемою як для лікарів, так і для пацієнтів. Втім, аналіз ринку таких “ліків” у нашій країні дотепер не проводився.

Зокрема він показав, що за останні 5 років (2013-2017) українці витратили в аптеках 3,6 мільярда доларів на лікарські препарати рослинного походження, гомеопатію та інші препарати без доведеної ефективності.

А один з найпопулярніших засобів, який часто рекомендується для лікування захворювань головного мозку, порушень кровообігу, діабетичної полінейропатії, виробляється з крові телят та відсутній в міжнародних клінічних настановах.

Чи варто зазначати, що цих діючих речовин, звісно, немає в міжнародних стандартах надання медичної допомоги.

Українці витрачають мільярди на різноманітні нейропротектори та ноотропи, гепатопротектори, кардіопротектори, хондропротектори та препарати від гострих респіраторних інфекцій, які також не мають доказової бази застосування. Добре, що завдяки широкій просвітницькій роботі, зокрема серед лікарів, українці вже почали витрачати менше коштів на фуфломіцини від застуди. Дізнатися більше про дослідження також можна в колонці Evgeniy Gonchar - https://goo.gl/xZAisC

Ситуація, в якій громадяни витрачають шалені гроші на ліки без доведеної ефективності, є неприйнятною. Приймати сумнівні лікарські засоби, дуже ризиковано для здоров’я. А за ці кошти можна було б отримати справді потрібне та якісне лікування.
Цілком усвідомлюю всі наявні проблеми та необхідність їхнього невідкладного вирішення. Наша команда вже розпочала системні зміни в цьому напрямку. Серед них:

✅ Запровадження нового Національного переліку лікарських засобів — списку з 427 ліків, які медзаклади зобов’язані закуповувати на 100%. Там немає ліків з недоведеною ефективністю, як було раніше, — лише якісні та безпечні препарати від поширених та найважчих хвороб.

✅ Введення міжнародних настанов лікування в українську медичну систему. Ми запустили онлайн-платформу, де зібрані міжнародні протоколи лікування, якими українські медики зможуть користуватися безоплатно: https://goo.gl/nrkg3M.

✅ Запровадження електронної системи охорони здоров’я, яка дозволить зберігати в єдиній системі всі виписані рецепти та перевіряти, чи були серед них фуфломіцини.

✅ Створення НСЗУ Національна служба здоров'я України, яка не платитиме кошти медзакладам, лікарі яких призначають необґрунтоване чи недоказове лікування.

✅ Розроблення законопроекту, що обмежує рекламу лікарських засобів. Він має встановити чіткий контроль за змістом реклами ліків та допомогти уникнути маніпулювання інформацією про препарат та його властивості.

✅ МОЗ України веде безперервну просвітницьку роботу щодо спростування міфів про недоказові способи лікування.

Ситуація потребує системних змін, на які знадобляться роки потужної роботи. Вже закладено підґрунтя трансформації системи. Щоби воно добре працювало та розвивалося, потрібна підтримка всієї медичної спільноти та громадськості.

▶️ Управлінці медзакладів — закуповуйте ліки за Нацпереліком!
▶️ Лікарі — використовуйте методи лікування, ефективність яких визнана на міжнародному рівні!
▶️ Пацієнти — не довіряйте рекламі, порадам в інтернеті чи рекомендаціям знайомих. Не соромтеся перепитувати лікаря, навіщо вам виписують той чи інший засіб. Перевірити ліки на підробку можна у мобільному додатку http://likicontrol.com.ua/

Працюймо над змінами разом, тільки тоді вони стануть можливі та невідворотні!"

У своєму житті я декілька разів серйозно длубався у землі лопатою із господарською метою.
І все, що мені вдавалоя відкопати на глибині метру чи двох - іржаве залізяччя, зітлілий гумовий шланг (можливо, від протигазу), шматки скла та цегли.
А от брату мого друга дитинства вдалося якось пірнати у річці та віднайти кістку справжнього мамонта, яка нині експонується в Полтавському краєзнавчому музеї (принаймні, про брата так друг розповів. Але кістка дійсно знаходиться в музеї поруч із кістяком мамонта).
Це ж розповідь про людей, що професійно копирсаються в землі та дістають золото, прикраси, давній посуд та відкопують будівлі і пам'ятки.

Виявляється, Україна в плані археології - унікальна, бо у нас було багацько культур і різні умови зберігання решток.

Чи можливо долучитися до розкопок непрофесіоналам?
Яка процедура поводження зі знахідками?
Що роблять антропологи, археозоологи, палеоботаніки та геологи?
Чи отримують реальні терміни ув'язнення "чорні археологи"?
Чи приватні колекціонери здатні замінити державу, як головного охоронця світової спадщини?

І головне - про те, як прямо зараз росіяни знищують Бахчисарайський палац.

Інджой.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=4211

Надряпав тут для Вас анонс наук-поп подій на найближчі кілька днів. Заздрю, бо я геть заклопотаний. Раджу відвідати ультрафіолетові дива. Особливо, якщо у Вас є діти. Наче дійсно має бути щось цікаве.
Все інше, звісно, теж.
https://site.ua/anton.senenko/15094-anons-naukovo-populyarnih-podiy-ultrafioletovi-diva-ta-teoriya-igor/

Який там найдовший серіал в історії?
Ні, це не Санта-Барбара, а "Дороговказне світло", що транслювався протягом 72 років.

А не хочете серіал тривалістю 90 тисяч років? :)

Якщо коротко, нагадаю, що ми, як хомо сапієнси, не є нащадками неандертальців.
Неандертальці - були просто іншою гілкою з-поміж багатьох інших, та, як і усі інші, зрештою були витіснені більш комунікабельними та здатними до співпраці сапієнсами.

Так от.
Виявляється, що були ще денисівські люди.

І дуже-дуже давно тато-денисівець та мама-неандерталець (неандерталійка? :) ) створили міцний союз і народили дівчинку.
Її рештки є першою знахідкою людини, батьки якої належали до різних гілок роду Homo та поставили більше запитань, ніж надали відповідей.
Будемо стежити :)

Вражає.

"Жінка, яка померла близько 90 000 років тому, була гібридом неандертальця та денисівської людини. Про це переконливо свідчить аналіз геному з єдиної кістки, яка була знайдена в сибірській печері. Це перша знахідка людини, батьки якої належали до різних гілок роду Homo.

Команда вчених, яку очолили палеогенетики Вівіан Слон та Сванте Пеебо, з Інституту еволюційної антропології ім. Макса Планка в Лейпцигу, Німеччина, провели аналіз геному з фрагменту кістки, який зберігся в Денисовій печері в горах Алтаю. Свою назву печера отримала від імені відлюдника Діонісія, який проживав тут в другій половині XVIII століття.

Саме це місце на нашій планеті дало назву "денисівцям" - групі вимерлих людей, які вперше були виявлені на основі розшифрування послідовностей ДНК з кістки пальця у 2008 році/ Алтайський регіон та ця печера були також місцем мешкання неандертальців, що оселилися тут 300 000 років тому.

Враховуючи закономірності генетичного різноманіття стародавніх і сучасних людей, вчені вже знали, що денисівці та неандертальці схрещувалися як один з одним, так і з Homo sapiens. Але ніхто раніше не виявляв нащадків першого покоління від таких схрещувань. Пеебо спочатку сумнівався в отриманих даних, коли колеги їх йому показали.

"Я думав, що вони щось наплутали" - не приховує вчений.

До відкриття гібрида неандертальця та денисівця, якого команда з любов'ю назвала Денні, найкращим доказом схрещування різних гілок людей була ДНК від зразка Homo sapiens, який мав предка неандертальця 4-6 поколінь тому.

Дослідники розшифрували мітохондріальну ДНК - і порівняли ці дані з послідовностями інших стародавніх та сучасних людей. Аналіз показав, що мітохондріальна ДНК зразка походить від неандертальця.

Але це було лише половина картини. Мітохондріальна ДНК успадковується від матері і представляє лише одну лінію батьків, лишаючи особу тата невідомою.

Саме тому команда вчених прагнула отримати більш чітке уявлення про походження Денні. Виявилось, що близько 40% фрагментів ДНК зі зразка відповідали неандертальській ДНК - але ще 40% генів були денисівськими.

Проаналізуваши статеві хромосоми, дослідники також визначили, що фрагмент кістки належав жінці, а товщина кістки вказувала про те, що власниці щонайменше 13 років.

Келлі Гарріс, генетик з Університету Вашингтона в Сіетлі, який вивчає гібридизацію між ранніми людьми та неандертальцями, не має жодних сумнівів, що досліджений зразок дійсно є гібридом першого покоління.

Скоглунд погоджується: "Я вважаю, що це дослідження відразу потрапить до підручників".

Гарріс стверджує, що статеві контакти між неандертальцями та денисівцями могли бути досить поширеними. Тому виникає цікаве запитання: якщо неандертальці та денисівці постійно гібридизували, чому ж дві популяції залишалися генетично відокремленими протягом кількох сотень тисяч років? Гарріс припускає, що діти від схрещувань неандертальців та денисівців могли бути безплідними або мали якісь відхилення, що й запобігало злиттю цих двох видів.

Неандертальсько-денисівські схрещування могли мати певні переваги, навіть якщо були подібні проблеми, - каже Кріс Стрінгер, палеоантрополог в Лондонському природничому музеї. Генетичне різноманіття цих двох гілок роду Homo було нижче, ніж у сучасних людей, і, таким чином, схрещування могло б забезпечити спосіб "поповнення" їх геномів новими варіантами ознак.

Пеебо погоджується з тим, що неандертальці та денисівці легко схрещувалися один з одним, але він вважає, що такі випадки були рідкісними. Більшість решток неандертальців були знайдені в Західній Євразії, тоді як денисівці досі були виявлені лише в Денисовій печері. Незважаючи на те, що ареали двох видів перекривалися в горах Алтаю та, можливо, в інших місцях, ці райони були малонаселеними.

"Я думаю, що жоден з неандертальців, які жили на захід від Уралу, ніколи не зустрічав денисівця у своєму житті", - каже Пеебо.

Але іноді групи неандертальців, можливо, подорожували з Західної Євразії до Сибіру або ж вилазки в інший бік робили денисівці.

Аналіз геному показав, що неандертальська мама дівчинки Денні була тісніше пов'язана з неандертальським зразком, що знаходився за тисячі кілометрів, у Хорватії, ніж з неандертальцем, знайденим менше ніж за 1 метр у тій же печері.

Вік хорватського неандертальця близько 55 000 років - тоді як неандерталець з Денисової печери - 120 000 років. Тому існує дві можливості пояснити родовід матері Денні: або популяції європейських неандертальців пішла на схід до гір Алтаю і частково замінила неандертальців цього регіону, перш ніж народився гібрид, або група неандертальців могла б колись покинути гори Алтаю й податися до Європи після народження Денні.

Nature 560, 417-418 (2018)

doi: 10.1038/d41586-018-06004-0"

Оригінал допису https://www.facebook.com/NationalMuseumofNaturalHistoryKyiv/posts/906929469502610

https://watermelon83.livejournal.com/986566.html

Важлива для здоров'я інформація

Ви в курсі були, що в Україні вже 3-й рік на потоці лікують рак, аутизм та ДЦП?

Колись ми з Semen Yesylevskyy розібрали тему з шахрайською конторою Aqua BRK, що пропонувала послуги біорезонансної терапії, біорезонансної корекції, цілющої води та іншої маячні за Ваші гроші (посилання: частина 1 - https://goo.gl/JPpWzn, частина 2 - https://goo.gl/Z1fXmC, частина 3 - https://goo.gl/kFSGUr).

Тримайте наступний медичний центр, що пропонує позбавити пацієнтів чи не від усіх невиліковних хвороб.

Центр інноваційної медицини I-MED.

Що тут важливо?
По-перше, "спеціалісти" центру зрозуміли, що класична медицина та медикаменти - не працюють, тому лікують енергопрактиками, цигуном, аюрведами і т.п.

По-друге, вони використовують якийсь апарат БАРС, для чого їм довелося пройти курси екстрасенсорики.

По-третє, директор центру стверджує, що апарату під силу вилікувати безпліддя, ДЦП, аутизм, онкологію та якісь інші невиліковні діагнози.

Я б ще написав про наукові молитви, інформаційно-хвильову корекцію та антивакцинаторську пропаганду, розповіді про небезпеку мамографії, але читайте все самі.

Чому цей допис важливий?
Бо працівники центру оперативно повидаляли коментарі та нині корегують сторінку сайту, однак скріни ж всі є.
І, думаю, будуть депутатські звернення до Міністерства охорони здоров'я України.

Окремо додам, що у центру є типу позитивний висновок про клінічні випробування отого апарату БАРС, підписаний якимось доктором Рибалко з Інституту епідеміології та інфекційних хвороб Академії медичних наук.

Я розумію, що пан підмахнув цей папірець 12 років тому і вважав, що це особливо нічого не означає, але, думаю, на нього чекатиме сюрприз.

Інджой та бережіть себе.

Брейкінг ньюз.
Не про Кобзона, але теж про землю та лопати.
Реєструйтесь, але якщо дійсно впевнені, що підете.

«Отже, шановні друзі, записуємося на екскурсію. Ми плануємо оглянути цьогорічні розкопки на території монастирського саду Нац. Києво-Печерського заповідника. Захід відбудеться 3 вересня у першій половині дня. Для участі відправте мені повідомлення у фб або на пошту evekravchenko@ukr.net із зазначенням прізвища і імені, бо заходитимемо за списком. Кількісь осіб в групі обмежена - до 20 чоловік, тому реєстуйтесь, якщо впевнені у участі. Коли кількість зареєстрованих буде максимальною, я закрию реєстрацію, про що вам відпишу.»
https://www.facebook.com/574127862743604/posts/1120890918067293/

Не буває нудної науки, бувають погано написані книжки. Ось вам добірка з 7 цікавих науково-популярних книжок, які були видані у 2018 році українською мовою:

– «Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті». Стівен Сломен, Філіп Фернбак.

Ми живемо у дивовижну епоху: ще ніколи знання, зокрема наукові знання, не були настільки доступні. І попри це людей, які вірять у всесвітню змову, «шапочку з фольги» та інші антинаукові забобони, не стає менше. Американські коґнітивісти Стівен Сломен і Філіп Фернбак з перших сторінок переконують, наскільки мало ми знаємо про те, про що, здавалося би, знаємо багато.

– «Твій мозок – суперзірка. Використовуй на повну!». Кайя Норденген.

Ваш мозок робить вас тим, ким ви є. Він дозволяє вам спілкуватися з іншими, починаючи з найпростіших повідомлень і до тонкої іронії. Він змушує вас закохуватись і переховує дитячі спогади. Він постійно навчається і стає все більш складним. Але мозок може спонукати до поганих вчинків і неправильного вибору, винагороджуючи різні залежності.

Автор книжки Кайя Норденген – лікар-невролог, доктор медичних наук та популярний спікер. У своїй книжці вона жваво та захопливо розкриває таємниці сірої речовини та допомагає читачеві зробити зі свого мозку справжню суперзірку.

– «Homo Deus. Людина божественна. За лаштунками майбутнього». Ювал Ной Харарі

Протягом минулого століття людству вдалося зробити неможливе: приборкати голод, епідемії і війни. Здається, що в це важко повірити, проте, вперше в історії більше людей помирає від переїдання, ніж від голодування; більше людей помирає від старості, ніж від інфекційних захворювань; і більше людей скоюють самогубство, ніж вбито солдатами, терористами і злочинцями взятими разом. У середнього американця в тисячу разів більше можливостей померти від харчування у МакДоналдсі, ніж бути вбитим Аль Каїдою.

– «Астрофізика для тих, хто цінує час». Ніл Деграсс Тайсон.

Яка природа простору і часу? Яке наше місце у Всесвіті? Яке місце Всесвіту в наших життях? Немає кращого провідника по цих усіх питаннях, аніж всесвітньовідомий астрофізик, популяризатор науки та автор бестселерів Ніл Деґрасс Тайсон. Дотепний та цікавий текст поділено на невеликі порції, якими зручно підживлювати спраглий до відповідей мозок у перерві напруженого дня.

– «Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу». Білл Брайсон.

Науково-популярний бестселер, що здобув відзнаку Aventis Лондонського королівського товариства та Міжнародну премію Рене Декарта. Білл Брайсон доступно й цікаво пояснює дивовижні досягнення науки та навіть зазирає в майбутнє, силкуючись зрозуміти суть людського покликання.

Якщо у школі ви захоплено розглядали схему внутрішньої будови Землі чи із цікавістю вивчали сполуки хімічних елементів, ця книжка напевне стане вашою улюбленою. Якщо ж наука видається вам нудною й незрозумілою, автор цієї книги переверне ваші уявлення.

– «Великий атлас світу».

Сучасне ілюстроване картографічне видання, яке дозволить вам розширити уявлення про планету земля. Детальні фізичні та політичні карти, найсучасніші дані, цікава довідкова інформація – атлас стане незамінним помічником мандрівникам та всім, кого цікавить географія.

Алфавітний покажчик полегшить пошук необхідного географічного об'єкта. Атлас містить найповніші дані про материки: площа, середня висота над рівнем моря, річки, озера, гори та вулкани. Політична карта України оновлена – містить нові адміністративні назви. У розділі «Світ у цифрах» подано інформацію про всі держави світу: місце розташування, територія, столиця, населення, офіційна мова, релігія, грошова одиниця, державний прапор.

– «Речі, що змінили світ. Історія економіки в 50 винаходах». Тім Харфорд.

Прості винаходи можуть запускати глобальні процеси й фундаментальні перетворення. Вони зміщують баланс економічних сил, визначають переможців і переможених, змінюють соціальні відносини та відкривають тисячі нових можливостей. А ще розповідають історію про те, як змінюється й функціонує наш світ.

Яким чином винайдення грамофона поглибило нерівність у статках? Який вплив на бізнес мав винахід бритви Gillette? Чому поява кондиціонерів для повітря стала не лише питанням комфорту в домівках, а й заселення цілих територій?

Книга пояснює економічні процеси через історію предметів і винаходів, що нас оточують. Визнана найкращою книжкою 2017 року за версією Bloomberg Businessweek, Financial Time та Amazon.

Оно вище я репостнув дуже правильний допис від платформи масових відкритих онлайн-курсів Prometheus про 7 класних науково-популярних книжок.
Першу книжку з переліку я вже майже дочитав і в мене дикий захват. Скоро напишу відгук.