Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
--------------------------------------------------------
Якщо маєте бажання підтримати наш проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Для переказів у крипті USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4
(Ethereum (ERC20))

Майте тихий вечір.

Якщо тачки з Європи приїздять знеособленими шматками іржавого заліза, то з фронту машини повертаються із купою історій.
З гільзами, розкиданими по закуткам.
З просмерділим цигарками салоном і шрамами уламків по фарбованому віником кузову.

Кожна має свої вади і їх кількість рівна кількості врятованих життів, підвезеного БеКа, закинутих штурмових груп.

Можливо, тому реабіліТАЧКИ нам із Мартіном так відгукнулися.

Нині маємо л200 241 бригади.
Зі своєю історією, вбитою роздаткою і переднім мостом, мертвим двигуном і ще купою поки невиявлених проблем.

Дякуємо за підтримку.
Ми.піднімемо.цю.машину.

Знайомтеся, це «Крокодил», і він настільки ж охєрєнний, наскільки і його власник Руслан. І я ненавиджу їх обох.

Руслан дуже схожий на своє авто: він декілька років тому у званні капітана радісно покинув лави Збройних Сил і перемістився на гражданку (як і його «Крокодил» радісно покинув лави цивілізованого світу і перемістився доживати свій вік на лісгосподарстві у Європі). Вони тоді ще були незнайомі, аж поки не прийшли росіяни і їм обом стало чим зайнятися.

Вони оба мобілізувалися у 2022-му, і Руслан, якій ще за часів атошечкі полюбляв праворульні корчі, перше шо зробив – поїхав у СЗЧ у Бахмут. «Крокодил» возив його два роки, періодично намагаючись (дємбєльнутися) поломатися, і в результаті получилося як є: Руслан отримав майора, а «Крокодил» намертво став.

Ця машина точно нагадує мені Руслана, бо вона, як і він, постійно посміхається. Принанні мені так здається.

Ще у неї роздатка без масла, гудить передній мост, вона не заводиться, а кардани розвалилися. І так далі, і так далі. Тому виглядає ця Єлька хєровєє Руслана, якому теж, розумієте, оці два роки великої війни теж на пользу не пішли (Руслан, вибач, я не зміг втриматися).

Але вони обоє посміхаються. Постійно. Що би не відбувалося. І дивлячись на них – починаю посміхатися і я, і саме за це я їх ненавиджу, люблю і обіймаю.

Це програма #РеабіліТАЧКИ під процесуальним керівництвом Anton Senenko , і ми просимо на ремонт цієї улибашкі 122 464 грн + 36 тис на нову хорошу резину. Монобанка на 158 464 грн створена і буде в коментах, як і інші реквізити.

Посміхниться сьогодні. Іноді тре і посміхатися))

Дякую вам.

Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)

Моно: 4441114443028624

В 1947 році в Антарктиді на острові Вінтер британці заснували метеорологічну станцію.
Потім, щоправда, її звідти чи-то змило, чи-то здуло, але в 1954-му на острові Галіндез, що поруч, ті самі британці спорудили нові будівлі, які назвали станцією "Фарадей". [1]

В 1996 році знову-таки британці скреативили новий комплекс "Розера", а станцію Фарадей передали Незалежній Україні за 1 фунт стерлінгів (правда, була ще умова замінити паливний бак).

В 1997 році туди поїхала перша українська антарктична експедиція (у мене, до речі, в школі був спортивний костюм, на якому було відображено цю урочисту подію), а нині, в 2024 - вже 29-та. [2]

До речі, доправив її на станцію криголам "Ноосфера", який нам теж дістався від британців і раніше носив назву "Джеймс Кларк Росс" [3]

Попри війну, економічні негаразди, загальносуспільний пофігізм до питань науки та освіти, Україна примудряється тягнути цю надважливу з точки зору цивілізації справу, лишаючись в клубі країн, які вміють у велику науку.

Я це все до чого пишу.
Якщо Ви бажаєте бачити у себе в стрічці дитинча кита-горбача, відео перезмінок полярників, читати цікаві факти про дослідження на станції - підпишіться на Національний антарктичний науковий центр.

А якщо є бажання щодня звідти щось дивитися - підпишіться на Кривицька Юлія, яка теж зараз там і постійно щось звідти постить. (виявляється, у неї закритий для чужих акаунт, але я попросив відкрити. Чекаємо.)

До речі, всі світлини чесно поцуплені або у неї, або в НАНЦ.

Майте тихий вечір.

апдт. Anna Torgonenko слушно поправила в коментарях: "...дуже дякую за інформацію про нас та посилання на НАНЦ) Невелике уточнення: перша частина першої експедиції прибула на станцію ще в листопаді 1995 року, потім ще 2 групи на початку 1996 року, і працювати перша експедиція почала власне 1996 року, а 1997-го приїхала вже друга Українська антарктична експедиція"

[1] https://kpi.ua/11-05-20-photo
[2] https://www.facebook.com/AntarcticCenter/posts/pfbid024c8ULVdhhVgUDNjoo7MfghgdM7mgRZxA1mYXQH1fvE2TjbmWTf5GA9dFrpJQQmwCl
[3] https://www.facebook.com/AntarcticCenter/posts/pfbid0nQbzDCwTmN2uhzyWXKdrFaatjEFJv2VfiKaxE6mTQByiLm4VHS3ehrPES3aB4Wkql