Лабораторна миша
5.07K subscribers
3.57K photos
238 videos
4 files
2.68K links
Канал про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу.
Download Telegram
Шановні #розумні !
Нагадую Вам, що цього тижня Ви зможете наживо зустрітися з Нобелівським лауреатом з фізики Сержем Арошем.

Всі деталі - на фото.
Але коротко 2 головні нюанси (особливо це важливо може бути для журналістів).

1. Перша доповідь "Жонглюючи атомами та фотонами в коробці" 15 травня буде цікава насамперед фізикам:

"В своїй доповіді я представлю експерименти з Рідберговими атомами в мікрохвильових резонаторах, що ілюструють основні властивості квантової фізики (суперпозиція станів, заплутаність, декогеренція).

Ці досліди, які були відзначені Нобелевською премією з фізики у 2012 році, належать до області квантової оптики, що зветься квантова електродинаміка в резонаторах. Деякі з них є справжньою лабораторною реалізацією відомих “уявних експериментів”, які виникали в уяві засновників квантової фізики в 1920-30 роках.

Неруйнівне детектування фотонів, що утримуються в резонаторі, та вивчення фотонних станів “кота Шредінгера” були найголовнішими досягненнями в цій серії дослідів.

На закінчення я зроблю огляд суміжних досліджень в області квантової інформації, в якій закони квантової фізики використовуються для проведення обчислень та зв’язку, а також для втілення неймовірно точних вимірювань, які значно перевершують можливості буть-яких класичних вимірювальних пристроїв".

2. Друга доповідь "Симбіоз фундаментальних досліджень та розвитку технологій на прикладі квантової фізики" 16 травня буде цікава більш широкій аудиторії.
І по ній Ігор Доценко створив україномовні матеріали. Тому Ви маєте змогу "підготуватися"/
Отут слайди: https://drive.google.com/file/d/19jG8yeKLZeJ5c4-lv4iQNLAnHssr-7_4/view:

А отут короткий абстракт:
"Фундаментальна наука та технології завжди розвивалися пліч-о-пліч. З самого зародження сучасної науки, фундаментальні відкриття, мотивовані виключно допитливістю дослідників, призводили до появи нових інструментів та приладів, які, в свою чергу, вдосконалювали наші можливості далі досліджувати природу, призводячи до нових відкриттів та наукових революцій. Квантова фізика чудово ілюструє цей ефективний спіральний взаємозв’язок. Вона була народжена для того, щоб дати відповідь на фундаментальні питання стосовно екзотичних властивостей мікроскопічного світу без жодних конкретних думок та планів щодо їх можливого застосування. І все ж таки, як тільки-но було встановлено та зрозуміло її закони, що описують поведінку електронів, атомів та фотонів, неочікувано з’явилися практичні технології, що почали їх використовувати. Без сумніву, сам факт появи цих технологій дуже сильно здивував би самих засновників квантової теорії. Комп’ютери, лазери, атомні годинники, методи магнітної резонансної томографії були винайдені для покращення та розширення наших можливостей обчислювати, зберігати та передавати інформацію. Ці пристрої, що революційною мірою змінили наше з вами повсякденне життя, також стали дуже важливими та суттєво необхідними в дослідницьких лабораторіях для подальшого розвитку самої науки. Лазери, наприклад, широко використовуються для охолодження, утримання та контролю окремих атомів в експериментах, що досліджують дивні прояви квантової теорії: квантову суперпозицію та заплутаність. Завдяки цим дослідженням ми з вами маємо честь бути свідками початку розвитку другої квантової революції в технології, в якій дива квантової фізики мають бути напряму використані для вирішення задач, що не під силу сучасним пристроям. Так, квантовий комп’ютер має використовувати квантові дива логічних операцій для розв’язання математичних задач швидше за будь-який сучасний супер-комп’ютер. Його втілення (що, можливо, відбудеться ще не скоро) можливо буде вимагати нових проривів в фундаментальній науці. А тим часом, інші приклади цих нових квантових технологій вже вдало з’являються та знаходять своє використання в сфері захищеного зв’язку та надточної метрології. Та як вчить нас історія та досвід науки, нові неочікувані винаходи приречені з’являтись з фундаментальних знань, які квантові фізики здобувають сьогодні в своїх лабораторіях."
Я Вас дуже прошу, не проґавте.
Повірте, це абсолютно неймовірний збіг усіх обставин, випадковостей та прагнень окремих людей, щоб цей візит став можливим.

Особливо дякую Ігорю Доценко та Леоніду Яценко.
Без Вас це взагалі було б анріал.

Переможемо.

P.S. Дуже прошу, покажіть це тим, кому це може бути цікавим. Особливо студентам, в яких "палають" очі. Дякую.
Анбілівібл.

Коли формував цю статтю, в певний момент здалося, що в мене їде дах.
Наступний тиждень може увійти в історію, як "Тиждень геноциду крєтінів та невігласів".
Я давно не бачив стільки науково-популярних подій і я Вам гарантую, що всюди Ви не встигнете.

Для себе із сумом відмічаю, що через об'єктивні обставини не потрапляю на Медичні пікніки, але Вам дуже раджу.
У одеситів схоже організовується тусовка по спостереженню за зірками, в Чернігові - запускатимуть ракети, Київ не спатиме цілу ніч в музеї, Львів маршируватиме за науку, а Харків - будуватиме 3D-принтерами.
Ну і, звісно, Нобелівський лауреат, вчені з самого Великого адронного колайдера та багато інших цікавих штук.

Насолоджуйтесь.
Переможемо.
https://site.ua/anton.senenko/13238-feeriya-naukovo-populyarnih-podiy-tijnya-nobelivskiy-laureat-medichni-pikniki-nich-v-muzeyi/
Пам'ятаєте історію про дисертацію, в якій пропонувалося досвід виховання підлітків в Київській Русі Х століття застосувати в сьогоденні?
Так от. Вийшов повноцінний відгук на цю дисертацію від фахівців.
Якщо Ви гадаєте, що я сміявся, коли з ним ознайомлювався - Ви помиляєтеся.
Я волав. Невгамовно.
А потім мене накрило, бо я осягнув всю велич катастрофи вітчизняної педагогічної думки.
Загалом, читайте самі.
https://site.ua/anton.senenko/13393-novi-obriyi-ukrayinskoyi-naukovoyi-pedagogichnoyi-dumki/
Прямо зараз - лекція Нобелівського лауреата з фізики Сержа Ароша в університеті Шевченка.
Зала заповнена вщент, люди розташувалися в усіх проходах.
Тішить.
Переможемо.
Якщо Ви сумнівалися, що у деяких наших депутатів дуже легко вмикається режим "Бога" та "експерта з усіх питань" - тримайте цей матеріал.

Якщо хтось із вельмишановних депутатів образиться на допис - носінг пьорсонал. Джаст сайнс. Робіть висновки.

Я розумію, що, насправді, більшості з них глибоко наплювати на рейтинги та репутаційні втрати, але змовчати теж не можу.

Одне скажу точно: коли з країни поїде останній, хто наважиться вказати їм на їхню дурість - країна приречена.
https://site.ua/anton.senenko/13411-lyashkonnushka-prolila-palmovu-oliyu-koli-viditnut-golovu-zdorovomu-gluzdu/
Слухаю лекцію Нобелівського лауреата Сержа Ароша про зв’язок фундаментальної та прикладної науки, про те, звідки беруться інновації.
Пояснює, як дослідники, відкриття та винаходи яких зрештою змінили цей світ та надали нам Інтернет і комп’ютери, медицину та інші хай-тек штуки, взагалі не уявляли, нащо людству їхні осяяня.

Арош прекрасно розтлумачує, що дослідження «синього неба» та створення інновацій - є сторонами однієї медалі.
І вони нероздільні.

Все зрозуміло та доступно.

В мене лише одне питання:
Де Гройсман?
Він же цікавиться інноваціями?
Він же полюбляє селфі з розумними людьми?
Чи до нас щодня приїздять Нобелівські лауреати?

Посла Франції бачив, школярів з Малої академії наук бачив, навіть виставку винаходів науковців Академії бачив. Самих науковців бачив теж. Повно їх тут.

А прем‘єра - ні.

Де Кононенко? (Вибачте, це друге питання, але так вийшло)
Це ж він в інтерв‘ю розповідав, що перше, від чого має відмовитись Україна - це фундаментальні дослідження?

Де Яценюк? (Ой, вже третє)
Це ж він стукав долонькою по столу і бубонів щось про стоси паперів?

Можу ще спитати про багато інших прізвищ, які в мережі скиглять, що їм нічого не показують і не пояснюють, але я вже зрозумів, що насправді істина їх не цікавить.

Але от про що шкодую:
Треба було особисто запросити Ляшка із доповіддю про рак від пальмової олії за 2 тижні.

Нобелівський лауреат оцінив би глибину наукової думки, що генерує депутатський корпус Верховної ради.

І Мусія тре було покликать. Він же складав запит від Верховної ради з проханням виділити Нобелівську премію (у кількості 1 штука) українській вченій. От би познайомився, дізнався, як воно насправді робиться.

Але нічого. Українська земля повна не тільки клоунами.

Переможемо.
Приємно шокований

Ви чули коли-небудь про селище Вишнівчик Теребовлянського району Тернопільської області?
Я теж ні.
Про Теребовлю я теж ніколи не чув.

Так от.
В отому Вишнівчику Теребовлянського району є звичайна школа з вчителями, які не нарікають на долю, а намагаються розвивати STEM-проекти (Science, Technology, Engineering and Mathematics) у співпраці з ще сімома школами країни.
Так, в селі.
(Мені, якщо чесно, аж стало цікаво те все наживо побачити).

У них немає професійних відеооператорів, дизайнерів, стартап-інкубаторів, візажистів та маркетологів.
Їхнє презентаційне відео відзняте на якийсь смартфон, там немає спецефектів.
Але вони мають мрію - зробити дослідницький проект, запустивши щось на кшталт метеозондів з апаратурою на борту у кількох точках України, зібрати дані по вологості, температурі, тиску тощо.

Загалом, вони хочуть на практиці навчити дітей самостійно конструювати ці апарати, хімічити газову суміш для їх наповнення, налаштовувати обладнання, знімати показники та опрацьовувати результати.

Звісно, все впирається в гроші - 82 тисячі гривень.

Я ні до чого не закликаю, але просто якщо Вам це так само до вподоби, як і мені - Ви в курсі, що робити.
Інвестиції в аеронавтику - це просто :)

Переможемо.
https://gofunded.org/campaigns/smart-aeronavt/
Сьогодні був важкий день.

Зранку - лекція Нобелівського лауреата Сержа Ароша, оглядини виставки винаходів науковців Академії та школярів з Малої Академії наук.
До речі, на одному з фото Ви можете побачити хлопчину з макетом маяка. Його спроектував сам пан Ейфель.
Угу, той, за проектом якого свого часу у 1889 році звели Ейфелеву вежу.
Знаєте, де маяк розташований?
У Херсонській області на острові Джарилгач!
Таких конструкцій у світі усього три і цей зведено у 1902 році.
Нині він конче потребує реконструкції.
Отака загадкова Україна з чудовими туристичними принадами.

Але це все не головне.
На інших фото Ви можете бачити стан десятка лабораторій мого Інституту фізики НАН України сьогодні - повно дітей, які прийшли на екскурсії: подивитися на лазери, рідкі кристали, атомно-силові і сканувальні тунельні мікроскопи, плазму, надвисоковакуумні установки, наднизькі температури тощо.
І те саме коїлося у десятках Інститутах по всій країні.

Всеукраїнський фестиваль науки - в розпалі.

Молодь дуже цікавиться наукою, аби ще непродумана політика держави не змушувала розумників шукати долі світом.

Але тішить. Дуже.
Поки є такі діти - переможемо.

P.S. Дякую Тарасу Микитюку за організацію екскурсій Інститутом. Все було просто чудово!
Китів Вам у стрічку
Чи знаєте Ви, що кит - це ссавець, що колись мав 4 кінцівки, але повернувся у воду?
Кити полювали в тому числі на суходолі, але згодом втратили хутро та набули обтічної форми.

Павло Гольдін - це та людина в мережі Інтернет, яку цікавить все, що стосується китів, касаток, дельфінів, морських свиней, афалін тощо.
Коли минулого року чорноморські дельфіни почали масово викидатися на берег - він благав людей надсилати йому фото мертвих тварин із зазначенням місця загибелі, аби виявити, що є причиною цього жахливого явища.

The Ukrainians взяли у Павла чудове інтерв'ю про життя розумних створінь в морях та океанах, їхні мовні (!) діалекти, еволюцію, палеонтологію, евакуацію з Криму з початком війни з росією.

Особливо сподобалось це:

"Формально вивчення біологічних дисциплін, зокрема теорії еволюції, відповідає на одне з головних питань людства «як перемогти смерть?», — каже Павло Гольдін. — Ми вивчаємо гриби, засіваємо їх в чашку Петрі, і в якийсь момент Флемінг винаходить антибіотики. Тривалість життя збільшується. Можна запитати: «Що дає дослідження грибів?» Але ж ніхто не знає, поки ми не відкриваємо антибіотиків. Який звір живе найдовше? Гренландський кит доживає до 200 років. Косатки живуть більш як сто років. Якщо ми зрозуміємо чому, то, можливо, теж зможемо жити довше. Чому кити хворіють на рак рідше, аніж люди, хоча клітин в них більше? Це те, що ми — вчені — говоримо людству. Насправді ж у кожного дослідника є своя внутрішня причина."

Це до питання - нащо потрібна фундаментальна наука?

Насолоджуйтесь.
https://theukrainians.org/vnutrishnij-kyt/