Лабораторна миша
5.07K subscribers
3.57K photos
238 videos
4 files
2.68K links
Канал про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу.
Download Telegram
Сьогодні потрапили сімейством у Національний Ботанічний Сад імені М.М. Гришка НАНУ.

Хотіли подивитися на квітнення бузку.
І я настільки ошелешений тамтешньою красою, що просто хочу подякувати усім співробітникам ботсаду, яких зазвичай людське око не бачить, але які своїми руцями та розумами оте все створюють.

Я знаю, в яких жахливих умовах недофінансування Ви працюєте.
Я знаю про зарплати у 4-6 тисяч при середній по Києву у 13, а також про колег, які проживають в гуртожитках, в яких подекуди до року не буває гарячої води.
Я сьогодні на власні очі бачив, які деякі люди - свині, і добре, що Ви те все встигаєте лагодити, пересіювати, відновлювати.

Я навіть не уявляю, наскільки треба любити свою справу, щоб так оберігати та примножувати цю перлину садово-паркового мистецтва з її неймовірними локаціями та чарівними куточками.
Та ще й науку встигати робити.
Хоча одного соціо-культурного значення вистачає з головою.

Ви - класні.
Не зупиняйтесь.
Таки Ви робите свій сад національним надбанням і тисячі людей, яких я сьогодні узрів, впевнений, теж вдячні.

Всім раджу не проґавити квітнення бузку, але там практично всюди щось буяє.
На фото видно.

Дмитро Бондаренко, дякую за класний майданчик для дітей.

Переможемо.

P.S. До речі, про ботсад є хороше відео https://www.youtube.com/watch?v=jiaa4DJhl3w
Це буде бомбезний тиждень, адже на Вас чекають Дні науки у кількох містах. Плюс, наступного тижня в Київ завітає справжній Нобелівський лауреат. Інджой, лайк, репост і все таке.
https://site.ua/anton.senenko/13239-kruti-naukovo-populyarni-podiyi-pershoyi-polovini-travnya-dni-nauki-ta-nobelivskiy-laureat/
Проблема імітації наукової діяльності в Україні перезріла.

Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій запропонував впровадити нові вимоги до захисту дисертацій, спрямовані на контроль якості, а не кількості, як це є зараз.
Якщо простою мовою: запропоновано публікувати результати наукових досліджень так, щоб їх міг бачити та оцінювати весь світ.
А не лише "свої" місцеві чиновники, що розподіляють бюджетне фінансування.
(До речі, впевнений, гальмування запуску Національного фонду досліджень з прозорою структурою фінансування - відбувається з цієї ж причини. Це моє оціночне судження).

Так вже склалося, що природничники та хороші гуманітарії за замовчуванням намагаються публікуватися у нормальних журналах.
Бо міжнародні визнані публікації - це доступ до грантів та співпраці з вченими інших країн.

Але окремі представники гуманітарних наук відразу підняли гвалт, мовляв лірикам готують чи не "геноцид".
Мовляв, журналів таких немає, а українська гуманітаристика не цікава світу апріорі.

І ось Семен Єсилевський доступною мовою пояснює, чому ініціатива НК - це загроза саме імітаторам, а не лірикам загалом. А імітатори трохи пересмикують.

Оця цитата:
"За долгие годы существования такой системы подавляющее большинство представителей социальных и гуманитарных наук научились продуцировать псевдонаучный трэш в промышленных масштабах, основали несколько тысяч местечковых журналов-мусорников и овладели искусством публиковать в них произвольный поток сознания." - підкріплена двома прикладами і їй важко заперечити.

Я в суперечці навіть бачив думку, що концепція Квантово-орбітальної культурології заслуговує на існування, бо гуманітаристика - не така конкретна, як фізика. І все може бути.

Окей, але чому ж таке цінне знання, профінансоване з держбюджету, не публікується у провідних виданнях світу та не цікавить редакції Сайнс або Нейче?

Тому що імітація.
"Произвольный поток сознания", що кришується своїми спецрадами, ректорами, чиновниками.

Дуже зручно.

Я на 100% впевнений, що нові вимоги до якості не будуть прийняті чиновниками, бо куди ж тоді дівати натовп навіжених лептонобогих культурологів?
Жодна державна служба зайнятості не впорається.

Але в чому Семен правий - тепер стає очевидним, хто намагається подолати корупцію, а хто лише це декларує, але хоче, щоб кум, якщо що, порішав.
https://site.ua/yesint/13254-trebovaniya-k-nauchnym-publikatsiyam-kak-tsivilizatsionnyy-razlom/
Слухайте, я тут гарну книгу прочитав. Не втримавсі і описав свої враження.
Більше б такого.
Українською. І добре, що є. В черзі ще 4 книги.
Шкода, бракне часу.
https://site.ua/anton.senenko/13262-oglyad-naukovoyi-fantastiki-endi-veyr-artemida/
Критика лише тоді цінна, коли компетентна і по суті.

Скільки разів я чув зойки та маячню невігласів щодо проблем науки в Україні та їх нібито справжніх причин...

Особливо гнітило, що головним "демоном" занепаду завжди змальовується НАН, хоча за показниками цитування чи реальними розробками для країни вона лишалася реально перлиною серед інших наукових інституцій держави, з яких час від часу виринали лептонні боги, квантово-орбітальні культурології, чудотворні ікони та теорії несилової взаємодії.

Висновки "експертів", які не розрізняють індекси цитування та індекси Хірша, плутаються у цифрах та причинно-наслідкових зв'язках, які не в курсі останніх подій в навколонауковій сфері, але вважають себе компетентними в тому, щоб надавати рекомендації, лягають важким шлейфом в медіасередовищі, викривлюючи справжню картину.

І ось, таки сталося.
Виходить, що компетентна критика НАН і тут народжується в самій таки НАН.

Тримайте дуже важливий матеріал від Юлії Безвершенко про основні проблеми в Академії та їх причини (цікаво те, що тут причини не плутаються з наслідками), спроби щось змінити, невдачі та маленькі перемоги.
Тут і розвінчування деяких міфів щодо НАН та пропозиції щодо того, що робити далі.

І знаєте в чому прикол?
Це все - думки людини, що кілька років поспіль намагається щось змінити та змінює в науковій системі України, а не лише теревенить язиком, як це прийнято у диванних експертів з фейсбуку, які ладні висловитися на будь-яку тему, аби вподобайок було більше.

В мене виникає лише одна пересторога.
Умовою успішного реформування НАН має бути "довіра до держави". Особисто у мене немає відчуття, що державі не по-барабану на науку. Уряд Яценюка це блискуче довів, а уряд Гройсмана - намагається це продемонструвати з усіх сил, розвиваючи куребудування та стартапоселфіманію.

Та нехай, прорвемось.

Далі в мене виникає наступне питання: якщо НАН - далеко не найгірше, що є в Україні, та воно ще й придатне до порятунку (звісно, якщо ми таки не плануємо стати аграрною наддержавою), то що собі думають академії медичних, аграрних, педагогічних та правових наук?
Бо плюс від ламання списів навколо НАН полягає і у появі методики оцінювання її установ (читайте в матеріалі), і до внутрішньої дискусії, і до виникнення сякої-такої комунікації з суспільством.
А у тих - що?

Загалом, багато думок в мене в голові.
Тре покумекати.

В одному не сумніваюся:
Переможемо.

Дякую, Юліє.
http://tyzhden.ua/Society/213363
https://dt.ua/business/nikomu-zamovlyati-276479_.html
Пару років тому я був на екскурсії на підприємстві, що випускає приймачі та передавачі. (https://goo.gl/RP6sGM).
Вони великі молодці, але що мене тоді вразило - вся елементна база завозиться з Китаю.
В Україні вони намотують лише котушки індуктивності.
У нас елементарно відсутня промисловість, здатна нас забезпечити власними деталями для електроніки. Її вирізали у 90-ті.
Ви, до речі, можете це зауважити і по поведінці наших справді чудових стартапів: ідея народжується в Україні, але реалізація - в Китаї.

І ось Вам ще один еталонний приклад, чому деякі проблеми української науки знаходяться поза межами компетенції науковців.
Країні потрібні тепловізори та усілякі високотехнологічні штуки для військ, але... промисловості, що здатна випускати навіть вже готові розробки вітчизняних науковців - немає.

Ця стаття, до речі, ще одне підтвердження, що єдина запорука нашої обороноздатності та переваги Армії над агресором у питаннях технологій - наша власна наука і промисловість. Ніхто ніколи не надасть нам хай-тек, навіть за гроші.
Лише самі.

Ну, і до речі, тут Вам відповідь на питання про приватне фінансування наукових розробок.
Його не буде.

Інджой, хоча веселого у цій статті мало.

І попереджаю - там у статті є посилання на ще більш давню статтю від 2004 року про стан справ на той момент.
Там розповідається про те, як ми здатні були випускати кристали та надчисті метали.
Не клікайте.
Бо накриє.

P.S. Але я не перестаю нагадувати, що Україна залишається однією з провідних куребудівних країн. Держава від імені вдячних платників податків охоче інвестує у цей чудовий бізнес, бо курки - кращі за власні тепловізори, тому що... я весь час забуваю, чому.
Мені пояснюють, а я - телепень - не можу запам'ятати.
Щось там про драйвер економіки, робочі місця і т.п.
Загалом, запам'ятайте, держфінансування для розробок - то анахронізм, а для куребудування - нормальна практика.
Все, попустило.
Дякую.
Абсолютно прекрасна історія, яка демонструє відмінність цивілізації, де свобода є в першу чергу відповідальністю, в т.ч. перед нащадками, від дикунства, яке про "що знайшов - те моє. я маю право".
Особливо потішили коментарі під основним дописом, де, виявляється, чорні археологи є чи не лицарями у блискучих обладунках, що рятують артефакти від забуття.
Але ніхто з них іти працювати в офіційні структури, розвивати "білу" археологію, боротися з розширення колекцій національних музеїв не поспішає.
Дійсно, простіше ж швиденько скинути коштовності на аукціоні і пишатися собою.

Допис Андрія Плахоніна на фейсбук:
https://www.facebook.com/plakhonin/posts/10215427060774995 :
"Как это работает в Германии.
Это начиналось как типичная украинская история. Несколько недель назад немецкий археолог-любитель Рене Шён и любопытствующий 13-летний школьник Лука Малашниченко решили побродить по балтийскому острову Рюген с металлоискателем. Спустя какое-то время они нашли что-то, показавшееся им сперва бесполезным обрывком алюминиевой фольги, который после расчистки превратился во фрагмент средневекового серебряного изделия. Пока никаких отличий с Украиной. Отличия начинаются дальше. Десятки тысяч украинских "археологов"-любителей, которых академические археологи-"ксенофобы" презрительно называют "черными", с этого места в моем рассказе через слово вставляли бы мат. Представьте, Рене Шён и Лука не вычистили все окрестности до нитки, не выложили свои находки на каком-нибудь немецком аналоге украинского интернет-аукциона "Виолити", не попытались незаконно вывезти их за пределы Германии. Они пригласили на место своей первой находки профессиональных археологов. - Страна непуганых идиотов, так бы прокомментировал их поступок любой украинский обладатель металлоискателя, и даже почтенный, методично стаскивающий в свое гнездо все старинное и блестящее украинский народный депутат. Эх, представляю, как бы они поучили наивных немцев, как правильно историю своей Родины любить! Как бы то ни было, после закончившихся на этих выходных раскопок в распоряжение ученых попал крупнейший из найденных за последние десятилетия кладов викингов, в который входят сотни серебряных предметов - от монет, до украшений. Все они относятся к эпохе правления современника наших Святослава и Владимира короля Дании и Норвегии Харальда Синезубого, в честь которого была названа известная вам технология связи Bluetooth. Что характерно, в ХІХ веке на одном из соседних островов был найден золотой клад этой эпохи. Как считают ученые, Харальд проиграл в борьбе за трон своему сыну Свену, бежал, и умер где-то в этих местах. Что и подтверждается находкой здесь уже второго связанного с ним клада.
www.ostsee-zeitung.de/Vorpommern/Ruegen/Blauzahn-Muenzschatz-auf-Ruegen-entdeckt
https://www.thelocal.de/20180416/viking-age-treasures-connected-to-legendary-danish-king-found-on-rgen"
http://tyzhden.ua/Economics/211926

Я радію за кожне нове іноземне підприємство, що відкривається в Україні.
Це інвестиції, такі-сякі нові технології, інтеграція в світові ланцюжки, розвиток інфраструктури та робочі місця.

Але також я знаю, що одна моя близька подруга попрацювала на одному з перелічених у статті заводів та й поїхала у Польщу. Інша подруга - почула розмір зарплатні - і теж поїхала.
Ні, ніхто не зрадофілив, не скиглив. Це нормальні люди, здатні до роботи і зараз вони себе добре почувають.
Там.

А ось у цій статті прекрасно пояснюється, чому вхід сюди таких підприємств - це необхідний елемент нашої еволюції, але він більше годиться на "підтримати штани", і геть не є достатньою умовою для розбудови інноваційної економіки.

Нам час вже над цим мислити.
Завод без свого КБ чи R&D центру - це така собі забавка, що аж ніяк не гарантує Україні сталий розвиток та впевнений погляд у майбутнє.

Інджой.

P.S. І, продовжуючи тему хай-теку, почитайте статтю від 2003 року про те, як "вбивали" українське виробництво чистих металів.
https://dt.ua/ECONOMICS/brudni_igri_z_chistimi_metalami.html
І хай Вас не вводять в оману розповіді "експертів" про застарілі технології чи таке інше. Просто завжди пам'ятайте, як розпродували Армію і як з неї тікали спеціалісти.
Ціну того "свята", думаю, всі вже збагнули.
Промисловість в цьому плані нічим не відрізняється.
Коли людство було в зародковому стані, воно дивувалося оточуючому світу та вигадувало богів чи злі сили, щоб пояснити те або інше невідоме явище.

Згодом, науковий метод та знання подарували людині можливість розвінчувати маячню та розуміти суть речей.

Зустрічайте ще одну вчену, що взяла на себе відповідальність доступною мовою розтлумачувати громадянам складні речі.

Якщо Ви чули про Лохнесське чудовисько або "мертву воду", що тримала дивним чином кораблі на місці, час прочитати чудовий матеріал від Катерини Терлецької, щоб зрозуміти, що там коїться з точки зору науки.
Там є крута візуалізація і класні рисунки.

Можливо, після читання матеріалу, цей світ для когось стане менш чарівним, але то неправда. Див ще повно і наука всього не знає :)

Насолоджуйтесь.

P.S. Скажу чесно, що особисто для мене, як для вченого, перший варіант цієї статті був ідеальним - містив купу подробиць та деталей експериментів. Надзвичайно цікаво, але непопулярно.Тому я порадив зробити матеріал більш легким для розуміння. Однак, якщо Вас цікавлять подробиці, думаю, що Катерина із задоволенням покаже Вам повну версію.

https://site.ua/kateryna.terletska/13323-yak-doslidjennya-mertvoyi-vodi-dopomagae-vbivati-monstriv/
Я недарма відклав цей матеріал на ніч, бо, сподіваюся, його прочитає якомога менше людей, але не запостити не можу (альтруїзм, служіння людям, за мір во всьом мірє та інші соплі).
Це занадто цінне знання.

Уявіть, що Ви сидітимете з кимось у парку, співатимуть пташки і Ви лише за одним їх звуком з поважним виглядом казатимете:
- Оце співа боривітер... а оце серпокрилець... ото десь в кущах - щедрик.

Я взагалі не жартую. Абсолютно.
Тут є зображення і короткі аудіозаписи співів птахів.
Плюс короткий опис - де живуть, що їдять, чому так називаються, коли їх можна побачити.

І якщо Ви вважаєте, що в місті не можна побачити сокола - помиляєтеся. А чи знаєте, що є птах, який спить у повітрі?
А хто манірний та галасливий?

Тут цілий енімал пленет.
Інджой!

https://explorer.life/hid-po-ptakhakh-mista/
Якби у світі існувала премія за найбільш жахливі інтелектуальні знущання над невігласами, що верзуть маячню, ця подія була б претендентом на перемогу.

І Ви можете її відвідати.
От скажіть, що Ви напланували на вихідні?
Мене не особливо цікавить Ваша відповідь, тому що практично усе, чим би Ви не планували займатися, тьмяніє на фоні Днів науки :)

Отже, 2 дні в 5 містах України науковці чинитимуть фізико-хімічні неподобства, калічитимуть тендітні внутрішні світи науково-достовірними фактами, знущатимуться над маячнею.
Плюс - лекції, демонстрації та екскурсії.
Для усіх бажаючих.
Безкоштовно.

Спланувати самостійно можна тут - https://dni-nauky.in.ua/, але давайте поверхово проглянемо:
——————————

Харків, 12-13 травня
Досліди з фізики та хімії, нафта, робототехніка та електромобілі, дослідження шуму та 3D-принтери, двигун Стірлінга, демонстрація блискавок, музей ХПІ та Лабораторія Політеху; лекції про глутамат, лакофарбові матеріали, зварювання, комп'ютерні ігри, енергетику, левітацію та багато іншого.
А ще - спостереження зоряного неба!
Докладно тут https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Kharkiv.pdf
——————————

Луцьк, 11-13 травня
Лекція про музеї та майстер-клас з традиційних танців, круглий стіл про культурний туризм та лекція про боротьбу за права людини, сницарську школу плюс безкоштовне відвідування найстарішого музею області.
Докладно тут https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Lutsk.pdf
——————————

Одеса, 13 травня:
Демонстрація кріозаморозки, мікробів, хробаків і рослин, телескопу, лекції про дифтерію, лапароскопію, сузір'я, рослин-прибульців та печерні будинки Одеси.
Докладно тут https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Odesa.pdf
——————————

Житомир, 12 травня
Лекції про рідкі кристали, молекули та клітини, ядерні сили та ядерну структуру, квантову телепортацію, цікаву фізику, світло та нанобіотехнології, рослини біоіндикатори, термоядерну енергетику, а також наукові демонстрації різного штибу.
Докладно тут https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Zhytomyr.pdf
——————————

Київ, 12-13 травня
Особливо жорстокий випадок.
9 локацій.
Тут повна жесть із розкладом і Ви 100% всюди не встигнете. А що поробиш? :)

Тим не менш:
Демонстрації ремесел часів Київської Русі та археологічних знахідок, грибів та лишайників, водоростей, хімічні досліди, дозиметри та хронофлуорометр, ГМО-миша, у якої світяться вуха та хвіст, рослини/мікроби та інші штуки під окуляром мікроскопу, виділення ДНК з рослин, хроматографія, роботи, риби, композити, м'язи та серце, приготування йогуртів та твердих сирів в пробірці, клітини крові, визначення кількості вітаміну С у соках та багато іншого.

Лекції про середньовічні могильники, чорних копачів, археологію, комбінаторні структури, фрактальну геометрію, прогресії, біологічні основи виробництва ігристих вин, молекули-рятівники від стресу, радіацію та мікотоксини, небезпечний хліб, ГМО-тварин, ексосистеми, хворобу Альцгеймера, ядерні реакції на прискорювачах, нерозв'язані математичні задачі, глобальні виробничі мережі, дифракцію, економічні новини та маніпуляції, літературу та кінематографію, трансгендерність, Василя Стуса, поезію, гомофобію, антарктичних китів, імунологію, нейронауки та мозок тощо.

Екскурсії та покази: музей кафедри ентомології, анатомії, Ветмедсервісу, паразитології та тропічної ветиринарії, найстаріша обсерваторія Києва, Голосіївський національний природний парк, літературні ігри та вікторини та інше.
Докладно тут https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Kyiv.pdf
——————————

Переможемо.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3991
Це абсолютно скажені люди.
Як їм взагалі в голові майнуло, що про науку в українських умовах можна розповідати доступно, цікаво, залучати до демонстрацій та лекцій сотні науковців і відчиняти двері інститутів та університетів для десятків тисяч українців?

Цього року восени цей науково-популярний рух святкуватиме своє 5-річчя.
І вже завтра Ви можете на Дні науки завітати (про що я писав тут https://t.me/mouselab/491)

А поки читайте хороше інтерв'ю про те, як воно почалося, що Вам покажуть цього року та чому популяризація науки - необхідна умова її розвитку в Україні.
Коли в мене з'являється вільна хвилина, я дуже полюбляю новини військової тематики - розробки, огляди техніки, в т.ч. іноземних армій, історичні довідки, поточні події, .

До початку війни з росією я, звісно, дуже полюбляв один російський військовий сайт. Нині я туди забігаю лише для того, щоб почитати про погляд на Україну з того боку (наприклад, реакцію здичавілих на появу українського ракетного комплексу Вільха) чи міжнародний огляд (як-от реакцію на знищення в Сирії мокшанського Панциря-С1).

Але мені дуже не вистачало якісного українського військового ресурсу.
Аж потім я відкрив для себе блог Ділана Малясова і читаю його вже кілька місяців.

http://defence-blog.com/

Він англомовний і дуже якісний. Я в захваті.

Але Ділан мені порадив ще 2 якісні україномовні військовотематичні ресурси:

1. Дефенс-експрес
https://defence-ua.com/

2. Оборонно-промисловий кур'єр
http://opk.com.ua/

Що особливо цінно?
Всюди на цих сайтах присутні результати праці наших науковців та інженерів.
Зазвичай про розробки оборонного характеру писати не можна.
Не можна навіть тоді, коли тебе бісять невігласи, що пафосно закидають "навіщо бідній країні наука?".

Так, праця науковців в цьому напрямі абсолютно закрита для стороннього спостерігача.

Але потім ти бачиш наш черговий танчик із цікавими обвісами, чи новий літачок з певними ніштяками - і все розумієш.
Без ідей наших розробників та людей із золотими руками - ніц не було б.

Насолоджуйтесь.
Дні науки - це коли ти непокоїшся, що в тебе лусне писок від посмішки.

Вперше в житті потрапив на локації природничників з університету біоресурсів і природокористування.
Планував тут швиденько все сфотографувати і хвилин за 30 забратися геть на інші локації...

... Йшла 4 година споглядання абсолютно неймовірного анатомічного музею, ентомологічної колекції, колекції кафедри паразитології та ветеринарної клініки.

Це той момент, коли унікальний кістяк блакитного кита весь час знаходився в двох кілометрах від мого кубла, а класні експозиції можна було відвідувати безкоштовно.
Однак я був не в курсі.
Впевнений, що Ви теж.

Звіт згодом.
А Ви не гайте часу і гоу-гоу-гоу на Дні науки.
https://dni-nauky.in.ua/