Отакої...
Ви в курсі взагалі, яка професія є однією з найдавніших на планеті?
А от і не вгадали, пустуни :)

Дантист.
Дивіться кльове відео про те, звідки з'являється карієс, як його лікували за даними археологів, що тре робити, аби він не виникав.

Цікава наука.
https://www.youtube.com/watch?v=Ncwk6ZPLnRA

Друзі, коротко хотів подякувати тим, хто долучився до збору крові для брата вченої Оксани Савенко, що вела репортажі з нашої станції в Антарктиді. Крові зібрали більше, ніж треба.
Спасибі за врятоване життя Дмитра та інших пацієнтів.
Ви неймовірні. Правда.

Дочекався.

Перш ніж прочитати мої щасливі теревені, зверніть увагу, що Ви відразу можете у кінці перейти на два посилання на кльовий наукпоп.
Але я просто не можу не поділитися своєю радістю.

Нарешті свіженький випуск науково-популярного україномовного журналу Куншт у мене в лапах!

Цього разу я із задоволенням почитаю про квантові комп'ютери, антарктичну станцію Академік Вернадський, науку в Японії, гомеопатію, анестетики, глобальне потепління, еволюцію та вгризуся в інтерв'ю з американським астронавтом Ренді Брезніком, що нещодавно приїздив в Україну, та інше.
Коротко, фахово, зі смаком та шикарними ілюстраціями.

Чому я люблю цей журнал?

Це абсолютно нетипова історія успіху по-українськи, коли двоє мрійників вирішили створити справжнє друковане наукпоп видання в країні, що відвойовує своє право на існування.
Поки медіа шукають першого ліпшого спонсора та рекламодавця, а олігархи створюють власні ЗМІ, ці молоді люди забацали те, у що ніхто не вірив.

Я теж не вірив. В з а г а л і.
Я з ними від самого початку (навіть раніше) і ніколи не забуду їхнього прохання про пошук адекватних науковців та експертів, що здатні цікаво писати про складні речі в перший номер.
Єдине від чого я тоді втримався - це покрутити біля скроні та перехрестити цих відчайдухів.
Я із жахом очікував перший номер, куди написав наукпоп замітку і... здивувався якості.

Тепер я тримаю у руках дев'ятий номер і навіть не вірю, що колись міг сумніватися в успіху цієї справи.

Про те, як виник журнал, чому інколи важливо не знати, чого треба боятися, про особливості наукпоп-видання - чудовий матеріал на Фокусі "Нам было нечего читать" - https://focus.ua/society/396740/.

Підкреслю одну цитату, чим наукпоп відрізняється від інших видань:
"У нас была рубрика "Дискуссии", но мы перестали её делать, потому что в тех вопросах, которые для неё отбирали, есть научный консенсус. Мы не можем поставить рядом, например, креациониста и эволюциониста. Если бы мы дали каждой позиции по полосе, это создавало бы впечатление, что учёные всё ещё сомневаются относительно происхождения человека."

І... трам-пам-пам!
Куншт зробив класний подарунок і опублікував інтерв'ю з американським астронавтом Ренді Брезніком з шаттлу Атлантіс онлайн.

Про те, як в США стають астронавтами, про МКС та космічні дослідження, про Ілона Маска та Марс, а також про обіймашки.
Дуже-дуже тепле і хороше інтерв'ю "Космічний тато: Інтерв’ю з астронавтом Ренді Брезніком".
Насолоджуйтесь.

Переможемо.
З такою молоддю - 100%.
http://www.kunsht.com.ua/kosmichnyi_tato/

Шикарні роздуми на тему реальних проблем сучасної науки.

Тут не тільки про вічне протистояння: що краще - колонізувати Марс чи нагодувати усіх голодних на Землі? Збудувати ще більший адронний колайдер, щоб краще зрозуміти природу речей, чи спрямувати ці кошти на інтенсифікацію досліджень з лікування раку?

Джон Горган на сторінках Scientific American в першій частині формулює основні проблеми сучасної науки: чому кожне наступне відкриття дається більшою ціною, чи економісти здатні своїми методами правильно оцінити їх значущість для людства, чи окремі наукові сфери стагнують, а інші - прогресують, чи мають бути науковці оптимістами, чи таки реалістами і т.п.
https://zbruc.eu/node/78966

У другій частині він наводить конкретні приклади: закон Арума, "краще, ніж у Біттлз", зарегульованість, "брутальну силу" і т.д.

Особливо сподобалися думки про "офіцерів мертвих ідей", тобто про цінність результатів досліджень, що зайшли у глухий кут. В наш час гонитви рейтингів для отримання грантів стало дуже непопулярним висвітлювати помилки чи невдалі експерименти. І інші колективи науковців раз за разом торують невірні шляхи.
https://zbruc.eu/node/79243

Коли я працював у Парижі, навесні чи влітку в мене не було жодних вихідних, аби я не вештався у Венсенському чи Булонському парках (лісах). Я просто млів від них і шкодував, що в Києві такого не бачив.

Аж у 2014 році вперше абсолютно випадково потрапив в Ботанічний сад ім. Гришка НАН України.
Довго блукав доріжками через "альпійські луки" та "карпатські гори", степи та ліси і розумів, що так само, як і я, багацько людей просто не в курсі, що у нас в Києві є свій Венсен/Булонь/Централпарк.

І він абсолютно чарівний.

130 гектарів квітів, кущів, дерев, корейських, тібетських, індонезійських садів, тропіків та неймовірних вражень.

Про історію заснування саду, цікаві розповіді його працівників, витоптування магнолій та 30 тисяч відвідувачів на день - читайте тут http://www.the-village.com.ua/village/business/wherework/271229-de-ti-pratsyuesh-botsad

Плюс там кльові фото і я вивчив нове слово - делектус!

Юрій Буйдін, ви там молодці! Пишаюсь знайомством.

Але і це ще не все.
Прямо зараз в ботсаду квітне бузок.
Його там море.
Працівники ботсаду зібрали ... 21 з 28 існуючих у природі видів!
1500 кущів!!!
https://www.bbc.com/ukrainian/features-44014491

Тут теж класні фото та нове слово - сірінгарій!

Тому не баріться і чимчикуйте.

Єдине, що бісить: я спостерігаю за маневрами навколо Совських ставків, які хочуть забудувати черговими дебільними висотками і розумію, що на даний момент Ботсад від цієї сумної долі оберігає лише статус наукової установи.
Майже впевнений, що коли загребущі лапуньки київської міської влади дотягнуться сюди, раптом виявиться, що на території ботсаду не вистачає трьох елітних кварталів та двох торгових центрів.
Будуть всі обгрунтування, пєчаті, подпісі якогось чергового комітету, на кшталт того, що обґрунтував нині відсутність необхідності продовження трамвайної лінії від Вокзальної до Палацу спорту.
Дійсно, Київ же не європейська столиця з розвиненим комунальним транспортом...
Розмріялись.

До речі, якщо хочете врятувати Совські ставки - підпишіть, пліз, петицію.
https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=7443

Дякую.

Дуже потужне відео про американську науку.
Воно ще раз червоної стрічкою змальовує геніальну тезу:
Америка вкладає в науку не тому, що вона багата.
Вона багата через те, що вкладає в науку.

Американці весь час кажуть:
Боже, бережи Америку!
А цим, тим часом, постійно займається наука.

Круті... що тут скажеш.

Зате у нас є косюк, бгг :)

https://www.youtube.com/watch?v=Hn-PkHAwo2w&feature=share

Сьогодні потрапили сімейством у Національний Ботанічний Сад імені М.М. Гришка НАНУ.

Хотіли подивитися на квітнення бузку.
І я настільки ошелешений тамтешньою красою, що просто хочу подякувати усім співробітникам ботсаду, яких зазвичай людське око не бачить, але які своїми руцями та розумами оте все створюють.

Я знаю, в яких жахливих умовах недофінансування Ви працюєте.
Я знаю про зарплати у 4-6 тисяч при середній по Києву у 13, а також про колег, які проживають в гуртожитках, в яких подекуди до року не буває гарячої води.
Я сьогодні на власні очі бачив, які деякі люди - свині, і добре, що Ви те все встигаєте лагодити, пересіювати, відновлювати.

Я навіть не уявляю, наскільки треба любити свою справу, щоб так оберігати та примножувати цю перлину садово-паркового мистецтва з її неймовірними локаціями та чарівними куточками.
Та ще й науку встигати робити.
Хоча одного соціо-культурного значення вистачає з головою.

Ви - класні.
Не зупиняйтесь.
Таки Ви робите свій сад національним надбанням і тисячі людей, яких я сьогодні узрів, впевнений, теж вдячні.

Всім раджу не проґавити квітнення бузку, але там практично всюди щось буяє.
На фото видно.

Дмитро Бондаренко, дякую за класний майданчик для дітей.

Переможемо.

P.S. До речі, про ботсад є хороше відео https://www.youtube.com/watch?v=jiaa4DJhl3w

Це буде бомбезний тиждень, адже на Вас чекають Дні науки у кількох містах. Плюс, наступного тижня в Київ завітає справжній Нобелівський лауреат. Інджой, лайк, репост і все таке.
https://site.ua/anton.senenko/13239-kruti-naukovo-populyarni-podiyi-pershoyi-polovini-travnya-dni-nauki-ta-nobelivskiy-laureat/

Проблема імітації наукової діяльності в Україні перезріла.

Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій запропонував впровадити нові вимоги до захисту дисертацій, спрямовані на контроль якості, а не кількості, як це є зараз.
Якщо простою мовою: запропоновано публікувати результати наукових досліджень так, щоб їх міг бачити та оцінювати весь світ.
А не лише "свої" місцеві чиновники, що розподіляють бюджетне фінансування.
(До речі, впевнений, гальмування запуску Національного фонду досліджень з прозорою структурою фінансування - відбувається з цієї ж причини. Це моє оціночне судження).

Так вже склалося, що природничники та хороші гуманітарії за замовчуванням намагаються публікуватися у нормальних журналах.
Бо міжнародні визнані публікації - це доступ до грантів та співпраці з вченими інших країн.

Але окремі представники гуманітарних наук відразу підняли гвалт, мовляв лірикам готують чи не "геноцид".
Мовляв, журналів таких немає, а українська гуманітаристика не цікава світу апріорі.

І ось Семен Єсилевський доступною мовою пояснює, чому ініціатива НК - це загроза саме імітаторам, а не лірикам загалом. А імітатори трохи пересмикують.

Оця цитата:
"За долгие годы существования такой системы подавляющее большинство представителей социальных и гуманитарных наук научились продуцировать псевдонаучный трэш в промышленных масштабах, основали несколько тысяч местечковых журналов-мусорников и овладели искусством публиковать в них произвольный поток сознания." - підкріплена двома прикладами і їй важко заперечити.

Я в суперечці навіть бачив думку, що концепція Квантово-орбітальної культурології заслуговує на існування, бо гуманітаристика - не така конкретна, як фізика. І все може бути.

Окей, але чому ж таке цінне знання, профінансоване з держбюджету, не публікується у провідних виданнях світу та не цікавить редакції Сайнс або Нейче?

Тому що імітація.
"Произвольный поток сознания", що кришується своїми спецрадами, ректорами, чиновниками.

Дуже зручно.

Я на 100% впевнений, що нові вимоги до якості не будуть прийняті чиновниками, бо куди ж тоді дівати натовп навіжених лептонобогих культурологів?
Жодна державна служба зайнятості не впорається.

Але в чому Семен правий - тепер стає очевидним, хто намагається подолати корупцію, а хто лише це декларує, але хоче, щоб кум, якщо що, порішав.
https://site.ua/yesint/13254-trebovaniya-k-nauchnym-publikatsiyam-kak-tsivilizatsionnyy-razlom/

Слухайте, я тут гарну книгу прочитав. Не втримавсі і описав свої враження.
Більше б такого.
Українською. І добре, що є. В черзі ще 4 книги.
Шкода, бракне часу.
https://site.ua/anton.senenko/13262-oglyad-naukovoyi-fantastiki-endi-veyr-artemida/