Ви вже мені вибачте, що у святковий День урочистого закладання картоплі в землю, я лізу зі своїм наукпопом про Чорнобиль.
Але це ж просто пісня.
Таки всі наші уряди - феєричні довбні.

От українцям вже випало таке нещастя, як ЧАЕС.
Згодом, стало зрозумілим, що Зона відчуження - це унікальна система, а ліквідація наслідків аварії - неоціненний досвід.
Коли підірвалася Фукусіма - наші спеціалісти були на розхват.
Тобто, завдяки обставинам, що склалися, ми маємо змогу вивчати довготермінові впливи радіації на ліси та екосистеми, розвиток лісів без впливу людини у Зоні і т.п.

І що?
" уряд України, на жаль, ці питання не цікавили, з 1996 року жодні українські дослідження в зоні відчуження не фінансувалися. Якісь фрагменти досліджень були, але системних спостережень 32 роки на пробних площах немає".

Ааааа!!!!
І хто, Ви спитаєте, ці дослідження нині фінансує?
Японці та інші дивні іноземці, яким вкрай потрібні ті результати досліджень.
Тобто дослідження - вкрай важливі. Наші науковці - вкрай потрібні.
Наші урядовці - ідіоти? Ні, навпаки!
Я схиляю голову перед мудрістю наших урядів-хитрунів, що живуть з гаслом "Хай фінансує той, кому більше треба".

(От у нас більше треба курам косюка, бо іноземці чомусь не хочуть дотувати олігарха. Тупі невігласи. Тому саме наш уряд змушений підтримати злидоту).

Все, вибачте. Замінив прогорілий стілець на новий.

Далі просто читайте: чому не можна було кинути Зону без догляду людиною? чому чорнобильські ліси зростають повільніше, ніж інші? коли в Україні почнуть зникати соснові ліси? чому штучно насаджені ліси практично не здатні до виживання? чи треба було ховати Рудий ліс? чи корисні для Зони пожежі?

Загалом, надзвичайно цікаве інтерв'ю.
Надзвичайно.
Дякую Дмитру Сімонову та Юрію Пустовіту.
Так тримати.

https://nv.ua/radio/science-academy/akademija-nauk-avarija-na-chaes-hist-serhij-zibtsev-efir-vid-26042018--2466962.html

Той незручний момент, коли ти гадав, що знаєш практично всіх наукових популяризаторів країни, але раптом з'являється якийсь економіст, що популярно розповіда про цікаві речі з точки зору економічної науки, а ти і не підозрюєш, хто він насправді.

У цього пана бомбезно-цікаві дописи на site.ua. Там і про популізм (чому моратрій на продаж землі чи протекціонізм - зло), про роспропаганду, про технократів і т.п.
Але мене вразив цей допис.

Існує розповсюджений міф, що наука може прогодувати себе сама, приватний капітал всіх врятує і держава непотрібна.

Тут автор доступною мовою пояснює, по-перше, чому дуже важко виміряти "економічний ефект" від появи наукового знання та його зафіксувати.

По-друге, пояснює, чому держава не тільки має фінансувати фундаментальну науку, а й збільшувати видатки.

Особливо потішив приклад, в якому він обґрунтовує, де-факто, ідіотизм тих, хто вважає, що за гроші можна замовити конкретне відкриття:

"Уравнения Максвелла сделали возможным, например, телевидение. Но если бы вы "запланировали" создать телевидение, то никогда бы не решили, что найти уравнения Максвелла и развивать теорию электродинамики - лучший путь к его созданию. Да и как можно решить найти уравнения Максвелла, если их еще нет?".

По-третє, він пояснює, чому і з прикладною наукою не так все просто і не всюди бізнес здатен виконувати роль донора.

По-четверте, наводить своє бачення покращення ефективності управління наукою в Україні з боку держави.

Чітко, красиво, коротко.
Люблю таке.
Насолоджуйтесь.

https://site.ua/hari.seldon/13137-nauka-ekonomika-ob-ekonomike-nauki/

Вибачте, я не можу втриматися, так кортить поділитися з Вами цим дописом.

Чому науково-технічний прогрес не спинити? Чому Цивілізація та знання завжди перемагають?
Куди поділися ті, хто відкидав науковий метод та презирливо ставився до інтелекту?

Текст можна розбирати на цитати:
"Говорят, прогресс делает жизнь всем лучше. Это неправда. Он делает жизнь лучше только тем, кто не идиоты. "

"Дело еще в том, что тот, кто за науку, бонусом получает дешевую еду, космические ракеты, ядерное оружие и большую продолжительность жизни. Можно сколько угодно отрицать реальность, ненавидеть ее, это не запрещено, а когнитивные особенности человека не предполагают, что ему непременно можно что-то доказать рационально. И тем не менее, в итоге отрицающий реальность окажется в худшем положении, а именно более бедным, более больным и более слабым. "

"Ученые справедливо опасаются, что рост невежества и клерикализма в обществе может тормозить прогресс. Но только на локальном уровне - потому что свято место пусто не бывает. Как только одно общество добровольно лишает себя возможностей, их подхватит другое. "

Ну і далі за текстом.
Браво.
https://site.ua/hari.seldon/13127-realnost-ne-pobedit/

Ранку доброго.

Тут Вам підвезли типу огляд стану реформування наукової сфери України.
Зверніть увагу на часові терміни реалізації реформи та усвідомте, що насправді реформа науки потрібна тільки самим вченим.
Чиновники сприяють час-від-часу так-сяк, а псевдонауковці та імітатори - активно протидіють.

Але переможемо, це правда.

Допис Юлії Безвершенко (https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/2157909547821946)

"Щодо прогресу реформи науки. Дуже коротко.

Системні зміни

16.01.2016 - набув чинності Закон про наукову і науково-технічну діяльність

Ідеї, які ми в нього закладали:
+ підняти формування державної політики у сфері науки на якісно новий рівень,
+ створити якісний та прозорий фінансовий інструмент для підтримки найкращих,
+ вирішити "невеликі" проблеми вчених (наприклад, щодо стажувань),
+ закласти невеликі зміни "навиріст" (наглядові ради при установах, ротація тощо).

Етап перший: створення Національної ради з питань розвитку науки та технологій.

Успіхи:
- створено Ідентифікаційний комітет з науки світового рівня,
- обрано Науковий комітет Нацради з кращих вчених України,
- почала роботу Нацрада під головуванням Прем'єра.

Негатив:
- велика затримка із впровадженням:
—- персональний склад Наукового комітету було затверджено аж в серпні 2017, тобто більш ніж на рік пізніше, ніж мало б,
—- перше засідання Нацради відбулось 16.01.2018, тобто на півтора роки пізніше, ніж очікувалось (тобто ніж передбачено Законом),
- відсутність організаційного та фінансового забезпечення Наукового комітету в 2017 році та його недостатність в 2018.

Виклики:
- посилення експертно-аналітичної спроможності Наукового комітету за рахунок відповідного секретаріату,
- встановлення лідерства Наукового комітету у сфері науки на державному рівні,
- виконання ряду функцій Науковим комітетом, в першу чергу, заслуховування звітів головних розпорядників бюджетних коштів на науку (більш глобально - перегляд системи збору інформації щодо наукової сфери) та створення стратегії реформування наукової сфери.

Етап другий. Створення Національного фонду досліджень.

Передбачалось, що Положення про Фонд буде затверджено до кінця 2016, тобто НФД отримає фінансування в рамках Держбюджету-2017.
Через затримку із першим етапом все досі в процесі. В держбюджеті-2018 НФД відсутній.

Паралельно:
- просування необхідності створення, власне створення і (в процесі) затвердження Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору (і втрата багатьох можливостей у зв'язку зі зволіканням),
- розробка і прийняття окремих нормативно-правових актів на виконання Закону (деякі досі не створені, або не ухвалені, іноді таких, що відразу вимагають внесення змін).

Серед причин затримки у реалізації реформи науки, передбаченої Законом про наукову і науково-технічну діяльність:
- відсутність реформи науки серед пріоритетів діяльності Уряду (дотепер),
- брак драйверів цієї реформи серед урядовців (особливо яскраво проявилось в 2016 році),
- відсутність достатніх ресурсів у науковців, щоб ефективно прискорювати процес.

Реформа НАН.

А. Передбачено Законом.
Закон не передбачає суттєвих змін, але пропонує ряд інструментів, які могли б з часом дати позитивний ефект.

1. Вже внесено до нової редакції Статуту НАН:
- ротація Президії Національної академії наук України у складі президента, першого віце-президента, віце-президентів, головного ученого секретаря, академіків - секретарів відділень, членів Президії - обираються на п’ять років та не можуть обіймати своїх посад більш як два строки,
- ротація директорів установ та керівників структурних одиниць - теж не більш, ніж два строки.

2. Нам вдалося застерегти, щоб в Законі було й ось це: ті, хто перебував "на своїх посадах на момент набрання чинності цим Законом, мають право після закінчення строку своїх повноважень бути обраними ще на один строк". Тобто лише на один додатковий, а не на два, як це випливало б автоматично.

3. Участь делегатів від установ у Загальних зборах НАН. Поки не активований інструмент. Вони формально є, але ніхто (в тому числі, вони) особливо не розуміє його потенційної сили. У мене особисто не було фізичної можливості цим займатись, але думаю, що в цього інструменту ще є шанси. Якось напишу окремо.

4. Просто для інформації: розмір стипендій академікам та член-корам НАН та галузевих академій визначає Кабмін. З 2016 року він цим правом не скористався.

Б. Те, що зроблено самою НАН
(звісно, ініціативи цілком низові, але на певному етапі тою чи іншою мірою підтримані офіційно)

1. Розроблено і затверджено Методику оцінювання наукової діяльності наукових установ НАН України на основі аналогічної методики, що використовується в Товаристві Ляйбніца, Німеччина. В процесі впровадження.
2. Набирає обертів Київський академічний Університет та його Інноваційний центр (але: відсутня фінансова підтримка і розуміння пріоритетності).
3. Нова бюджетна програма на 500 млн грн. за активної і ключової підтримки Мінфіну, який виявився драйвером реформ НАН і підтримав її ініціативи.
4. Лабораторії молодих вчених - старт конкурсу зовсім скоро.

Я зараз не кажу про те чи достатньо зроблено, просто констатую факти.

Тому. Тим, хто каже, що реформа науки не відбувається, або що наукова спільнота нездатна на ініціацію та впровадження рішучих змін, хочу повідомити наступне. Спільноти завжди неоднорідні, але в даному випадку саме науковці, а не хтось інший, є драйверами реформи, тими, хто робить її дизайн, пише документи, допомагає на різних етапах впровадження тощо.

Нас стало більше порівняно з 2015 роком. І досвіду більше. І однодумців.
І ми будемо діяти далі. І будемо раді підтримці.
І, безумовно, переможемо.

P.S. Про можливі наступні кроки щодо реформи НАН детальніше напишу вже завтра."

Брейкінг ньюз: науковці винайшли оптичний мікроскоп. Вдруге.

Але годі шкіритися, все насправді дуже серйозно і дає надію на новий поштовх у купі досліджень, де нова методика стане корисною.
Чим lattice light-sheet microscopy відрізняється від звичного Вам зі школи оптичного мікроскопа, в який Ви роздивлялися цибулю чи інфузорій - читайте у матеріалі.
Звісно, особливо там вражає відео.

Анбілівібл.
https://site.ua/yesint/13145-novoe-izobretenie-mikroskopa/

Прямуєте в люлю?
Не хо трохи гарного зоряного неба?
Тримайте бомбезну кольорову мапу з 1,7 млрд. зір, складену на основі даних космічного апарату Gaia (Гая, чи якось так).

Це абсолютно неймовірна фундаментальна титанічна праця, яка викликає захоплення.
Там не тільки позиції зір, а й їх кольори, швидкості, паралакси, світність.
Звісно, не для всіх відразу.

В матеріалі не тільки детальні пояснення, але й класні світлини та чудові анімації.
Саму мапу можна поклацати тут
http://gea.esac.esa.int/archive/visualization/
Не нервуйте, вона дуже довго вантажиться.

Надобраніч.
https://scienceukraine.com/cosmos/esa-publishes-new-gaia-star-map/

https://www.depo.ua/ukr/life/polyarnicya-oksana-savenko-meni-kazali-scho-zhinci-ne-misce-v-antarktidi-a-ya-znala-scho-skoro-budu-tam-20180427766942?preview

Вона повернулася і її спіткало лихо

Пам'ятаєте, я рекомендував підписатися на дівчину, яка вперше за довгий час поїхала у складі української експедиції в Антарктиду?
Оксана Савенко робила щотижневі цікаві дописи з шикарними світлинами.

Про те, як вона докотилася до такого цікавого життя, її дослідження та велику науку на станції Академік Вернадський, співпрацю з американцями, взаємодію з дикими тваринами, вивчення дельфінів у Чорному морі - читайте в матеріалі.

(Взагалі, нагадаю, Антарктида - така само крута штука для України, як власна авіакосмічна промисловість, адже у майбутньому наявність власної дослідницької програми дозволить бути на рівних з провідними державами світу у питанні використання її ресурсів.)

Але є і погані новини.
Брат Оксани Дмитро потрапив у важке ДТП.
Йому банально потрібна кров.

З допису Оксани (https://goo.gl/2RJmCm):
"Відділення переливання крові знаходиться при Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (вулиця Братиславська 3) на першому поверсі (вхід із заднього боку будівлі). Завтра кров приймають з 9:00 до 12:00 (вказати що для Дмитра Савенка, відділення травматології, 1008 палата). Важливо за добу не приймати алкоголь і не їсти смажену та жирну їжу, сніданок має бути легким. Необхідно мати при собі паспорт. Буду дуже вдячна, якщо у когось буде така можливість.
Мій номер: +38 (096) 570-04-09"

Якщо є змога - допоможіть.

Переможемо.

Апдт. Всім дякую за допомогу. Крові зібрали достатньо.

https://birdinflight.com/ru/novosti/20180425-rosetta-photos-gif.html
Пам'ятаєте комету Чурюмова-Герасименко?
Ту, що відкрита українцем та до якої злітала автоматична міжпланетна станція Розетта, спустивши на її поверхню космічний апарат Філи.

Розетта стала першим апаратом, що вийшов на орбіту комети, а Філи - першим, що на комету м'яко сів.

Так от.
Тут підвезли знімків поверхні комети.
За самим посиланням - ціла гіфка, наче кіно початку ХХ століття. Чапліна тіко не вистачає.

Але в тексті є посилання на повний архів знімків.
https://imagearchives.esac.esa.int/index.php?/category/410

Мені вже ліньки було шукати, але, можливо, на деяких з тих сотень фоток можна в якійсь щілині віднайти Філи.

Інджой.

Отакої...
Ви в курсі взагалі, яка професія є однією з найдавніших на планеті?
А от і не вгадали, пустуни :)

Дантист.
Дивіться кльове відео про те, звідки з'являється карієс, як його лікували за даними археологів, що тре робити, аби він не виникав.

Цікава наука.
https://www.youtube.com/watch?v=Ncwk6ZPLnRA

Друзі, коротко хотів подякувати тим, хто долучився до збору крові для брата вченої Оксани Савенко, що вела репортажі з нашої станції в Антарктиді. Крові зібрали більше, ніж треба.
Спасибі за врятоване життя Дмитра та інших пацієнтів.
Ви неймовірні. Правда.

Дочекався.

Перш ніж прочитати мої щасливі теревені, зверніть увагу, що Ви відразу можете у кінці перейти на два посилання на кльовий наукпоп.
Але я просто не можу не поділитися своєю радістю.

Нарешті свіженький випуск науково-популярного україномовного журналу Куншт у мене в лапах!

Цього разу я із задоволенням почитаю про квантові комп'ютери, антарктичну станцію Академік Вернадський, науку в Японії, гомеопатію, анестетики, глобальне потепління, еволюцію та вгризуся в інтерв'ю з американським астронавтом Ренді Брезніком, що нещодавно приїздив в Україну, та інше.
Коротко, фахово, зі смаком та шикарними ілюстраціями.

Чому я люблю цей журнал?

Це абсолютно нетипова історія успіху по-українськи, коли двоє мрійників вирішили створити справжнє друковане наукпоп видання в країні, що відвойовує своє право на існування.
Поки медіа шукають першого ліпшого спонсора та рекламодавця, а олігархи створюють власні ЗМІ, ці молоді люди забацали те, у що ніхто не вірив.

Я теж не вірив. В з а г а л і.
Я з ними від самого початку (навіть раніше) і ніколи не забуду їхнього прохання про пошук адекватних науковців та експертів, що здатні цікаво писати про складні речі в перший номер.
Єдине від чого я тоді втримався - це покрутити біля скроні та перехрестити цих відчайдухів.
Я із жахом очікував перший номер, куди написав наукпоп замітку і... здивувався якості.

Тепер я тримаю у руках дев'ятий номер і навіть не вірю, що колись міг сумніватися в успіху цієї справи.

Про те, як виник журнал, чому інколи важливо не знати, чого треба боятися, про особливості наукпоп-видання - чудовий матеріал на Фокусі "Нам было нечего читать" - https://focus.ua/society/396740/.

Підкреслю одну цитату, чим наукпоп відрізняється від інших видань:
"У нас была рубрика "Дискуссии", но мы перестали её делать, потому что в тех вопросах, которые для неё отбирали, есть научный консенсус. Мы не можем поставить рядом, например, креациониста и эволюциониста. Если бы мы дали каждой позиции по полосе, это создавало бы впечатление, что учёные всё ещё сомневаются относительно происхождения человека."

І... трам-пам-пам!
Куншт зробив класний подарунок і опублікував інтерв'ю з американським астронавтом Ренді Брезніком з шаттлу Атлантіс онлайн.

Про те, як в США стають астронавтами, про МКС та космічні дослідження, про Ілона Маска та Марс, а також про обіймашки.
Дуже-дуже тепле і хороше інтерв'ю "Космічний тато: Інтерв’ю з астронавтом Ренді Брезніком".
Насолоджуйтесь.

Переможемо.
З такою молоддю - 100%.
http://www.kunsht.com.ua/kosmichnyi_tato/

Шикарні роздуми на тему реальних проблем сучасної науки.

Тут не тільки про вічне протистояння: що краще - колонізувати Марс чи нагодувати усіх голодних на Землі? Збудувати ще більший адронний колайдер, щоб краще зрозуміти природу речей, чи спрямувати ці кошти на інтенсифікацію досліджень з лікування раку?

Джон Горган на сторінках Scientific American в першій частині формулює основні проблеми сучасної науки: чому кожне наступне відкриття дається більшою ціною, чи економісти здатні своїми методами правильно оцінити їх значущість для людства, чи окремі наукові сфери стагнують, а інші - прогресують, чи мають бути науковці оптимістами, чи таки реалістами і т.п.
https://zbruc.eu/node/78966

У другій частині він наводить конкретні приклади: закон Арума, "краще, ніж у Біттлз", зарегульованість, "брутальну силу" і т.д.

Особливо сподобалися думки про "офіцерів мертвих ідей", тобто про цінність результатів досліджень, що зайшли у глухий кут. В наш час гонитви рейтингів для отримання грантів стало дуже непопулярним висвітлювати помилки чи невдалі експерименти. І інші колективи науковців раз за разом торують невірні шляхи.
https://zbruc.eu/node/79243

Коли я працював у Парижі, навесні чи влітку в мене не було жодних вихідних, аби я не вештався у Венсенському чи Булонському парках (лісах). Я просто млів від них і шкодував, що в Києві такого не бачив.

Аж у 2014 році вперше абсолютно випадково потрапив в Ботанічний сад ім. Гришка НАН України.
Довго блукав доріжками через "альпійські луки" та "карпатські гори", степи та ліси і розумів, що так само, як і я, багацько людей просто не в курсі, що у нас в Києві є свій Венсен/Булонь/Централпарк.

І він абсолютно чарівний.

130 гектарів квітів, кущів, дерев, корейських, тібетських, індонезійських садів, тропіків та неймовірних вражень.

Про історію заснування саду, цікаві розповіді його працівників, витоптування магнолій та 30 тисяч відвідувачів на день - читайте тут http://www.the-village.com.ua/village/business/wherework/271229-de-ti-pratsyuesh-botsad

Плюс там кльові фото і я вивчив нове слово - делектус!

Юрій Буйдін, ви там молодці! Пишаюсь знайомством.

Але і це ще не все.
Прямо зараз в ботсаду квітне бузок.
Його там море.
Працівники ботсаду зібрали ... 21 з 28 існуючих у природі видів!
1500 кущів!!!
https://www.bbc.com/ukrainian/features-44014491

Тут теж класні фото та нове слово - сірінгарій!

Тому не баріться і чимчикуйте.

Єдине, що бісить: я спостерігаю за маневрами навколо Совських ставків, які хочуть забудувати черговими дебільними висотками і розумію, що на даний момент Ботсад від цієї сумної долі оберігає лише статус наукової установи.
Майже впевнений, що коли загребущі лапуньки київської міської влади дотягнуться сюди, раптом виявиться, що на території ботсаду не вистачає трьох елітних кварталів та двох торгових центрів.
Будуть всі обгрунтування, пєчаті, подпісі якогось чергового комітету, на кшталт того, що обґрунтував нині відсутність необхідності продовження трамвайної лінії від Вокзальної до Палацу спорту.
Дійсно, Київ же не європейська столиця з розвиненим комунальним транспортом...
Розмріялись.

До речі, якщо хочете врятувати Совські ставки - підпишіть, пліз, петицію.
https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=7443

Дякую.

Дуже потужне відео про американську науку.
Воно ще раз червоної стрічкою змальовує геніальну тезу:
Америка вкладає в науку не тому, що вона багата.
Вона багата через те, що вкладає в науку.

Американці весь час кажуть:
Боже, бережи Америку!
А цим, тим часом, постійно займається наука.

Круті... що тут скажеш.

Зате у нас є косюк, бгг :)

https://www.youtube.com/watch?v=Hn-PkHAwo2w&feature=share