Слухайте, я - свинюка.
Бо випадково випустив з поля зору ще одну локацію, на якій Ви завтра, 21 квітня, абсолютно безкоштовно зможете подивитися у телескопи на Місяць та зорі, якщо Вам раптом буде ліньки чимчикувати в Головну астрономічну обсерваторію.

Завтра з 19-ї години на Оболонській набережній ближче до гольф-клубу фанати спостережень налаштують свої лінзи на дірки на небі і Ви зможете свої бульки у них витріщити.

Плюс, власники телескопів дуже балакучі і охоче розповідають про сузір'я, ̶Ю̶п̶і̶т̶е̶р̶ ̶у̶ ̶с̶ь̶о̶м̶о̶м̶у̶ ̶д̶о̶м̶і̶ та кільця Сатурна.

Тому тепленько вдягайтесь та велкам.
Посилання на подію:
https://www.facebook.com/events/169598427073979/

P.S. А ще там поруч смачнюча кава і морозиво.

Агов, Дніпро!
У Вас сьогодні теж можна подивитися у телескопи на зорі 🙂
Фестивальна пристань, 20.00.
Безкоштовно.
Інджой!
https://www.facebook.com/events/1690285784351533/?ti=icl

Всі, мабуть, чули, що колись наші інформатики-кібернетики не пасли задніх, в Києві збудували перший в континентальній Європі комп'ютер, але потім керівна роль партії зробила свою чорну справу і ми маємо те, що маємо.

Але.
Тримайте цікавий допис про людину, яка є піонером у тематиці нейромереж.
Штучна нейромережа - це така штука, яку можна зібрати з дротів та процесорів, запрограмувати і вона буде дуже схожа на біологічну нейромережу - реагуватиме на подразники, вчинятиме певні дії, знову реагуватиме на подразники і, таким чином, вчитиметься існувати в цьому світі.
Як дитина.

Коли комп може розпізнати текст або малюнок, спрогнозувати бізнес-процес, навчити автопілот, поставити діагноз за результатами дослідження краще за лікаря, вчить робота розпізнавати перешкоди та оминати їх - то все нейромережі. Про військову сферу я взагалі промовчу.

Так от.
Олександр Різник цікаво розповідає про виникнення теми нейромереж у світі, згасання інтересу до них, важливість математики для подібних задач, виникнення deep learning, певний застій у сфері на даний момент та майбутнє штучного інтелекту.

Дякую, Артем Чернодуб, що витяг це в світ :)
https://dou.ua/lenta/interviews/riznyk-intelligence/

Свіженькі події наступного тижня.
Не проґавте.
Найзавантаженіший день - 25 квітня, бо там і круглий стіл з проблем молодих вчених, і айфорум з Містом майбутнього, і лекція про білки, і про спорт.
Загалом, інджой.
https://site.ua/anton.senenko/13012-tipu-anons-naukpopu-iforum-ta-hiralnist-bilka-2304-2904/

Коли врешті в Україні дійдуть думки, що певні вищі навчальні заклади є не вищими, а нижчими створіннями, позабирають у них статуси національних та виженуть профанаторів, тоді я увірую у те, що нашим студентам є сенс не виїздити в Польщу, відвідувати пари та не робити вигляд, що вони навчаються.
Бо певні університети досі уперто імітують, що їх навчають.

І одним з перших кандидатів до описаного сценарію є Харківський національний педагогічний університет.
Імені Сковороди.

Якщо Ви вважаєте, що їм ще далеко до Нацпедуніверситету імені Драгоманова, що здійснює практичні роботи з виведення студентів на молебні - Ви помиляєтеся.

В Харкові колись не тільки не побачили плагіату у дисертації пані Лептонівни.
Тепер їхні здобувачі наукових ступенів за державний кошт теоретично обгрунтували «ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ХРИСТИЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (КІНЕЦЬ х – СЕРЕДИНА ХІІІ СТОЛІТТЯ)».

Мета?
"Визначити педагогічні ідеї християнського виховання
підлітків у Київській Русі (кінець Х – середина XІІІ століття) та узагальнити досвід його реалізації в означений період для використання педагогічно цінних надбань в умовах сьогодення".

Загалом, читайте самі, бо там ціле пекло з маячні.

Найстрашніше, що «Матеріали і результати дослідження було впроваджено в практику роботи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди... , Бердянського державного педагогічного університету…, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки...».

Дивуйтесь.
Вражайтесь.

Окремим рядком: окрім цього нещастя національної вищої освіти, заслуговують на увагу заклади, в яких працюють опоненти здобувачки.
А саме - Полтавський національний педагогічний університет імені Короленка та Полтавський інститут бізнесу (угу, є такий).
Наскільки я розумію, опоненти не змогли перешкодити появі на світ цієї геніальної роботи?

Пані та панове.
Мене жахає наша педагогічна освіта, бо вона готує вчителів, які потім прямують до шкіл і навчають наших дітей.
Проблема цієї роботи не в тому, що якась типу вчена описала християнські традиції виховання в давні часи.
Це була б нормальна робота з історії.

Проблема в тому, що вони притягають за вуха будь-що, аби довести новизну свого дослідження. А потім пхають цей морок в голови дітей.

З нетерпінням чекаю на реакцію Національної академії педагогічних наук України.
(Це ж їх парафія, так? Не в плані підпорядкування, а в плані стеження за інноваційністю педагогічної думки)

https://site.ua/yesint/13024-hroniki-shtopanogo-dna-n5-sovremennoy-ukraine---hristianskoe-vospitanie-h-go-veka/

А я завжди казав, що вдома - безпечніше.
Дивіться: змії, отруйні павуки, бореліозно-енцефалітні кліщі.
Малярійні люди, обліплені малярійними комарями, врешті-решт!
На природі абсолютно все намагається тебе вбити чи скалічити!
Посмажити шашлик? Дякую, я краще піцу додому замовлю!
Пограти у футбол на лісовій галявині? Спасибі, в мене є нід фор спід.

Що тішить - виявляється, що тарантул - не такий вже страшний, як я собі уявляв, але в Україні наявні ще більш лячні восьмилапі!

Однак, якщо ж Ви такі навіжені і вирішили прогулятися смертельно небезпечними луками чи лісом - занотовуйте цей матеріал.
Краще, звісно, слухати.

Вчена-зоолог Євгенія Яниш докладно розповідає, що природа - не така страшна, якщо знати, як поводитись :)

https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/naukovycya-rozpovila-pro-naybilsh-nebezpechnyh-zmiy-klishchiv-i-pavukiv-i-yak-vid-nyh-vberegtys

Якось проґавив цей матеріал, але тим краще.
Тримайте короткий лікнеп про Україну космічну - що ми мали та, головне, що маємо зараз.

Тут і про ракетоносії Антарес, Вега, супутники "Січ" та Мікросат, нащо вони потрібні, про обслуговування космічних запусків для купи країн з усіх-усюд і про... стагнацію власної космічної програми.
Дійсно, чоботар без чобіт.

Але і тут не так все погано, бо наша космічна сфера навчилася заробляти гроші на себе сама.
Як і де, що таке космічна ботаніка, а також коли з'явиться наступний український космонавт - у матеріалі.

P.S. Нарешті почитав про мрійника, що подався на проект MarsOne. Оце відчайдух!
https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/ukraina-kosmos-ozhidat-razvitiya-ukrainskoy-1523527717.html

Годину тому завершилася зустріч з головою Укроборонпрому Павлом Букіним.

Так, про польські БМП та медичні Богдани теж говорили.
Як і про багато інших цікавих речей.
Але про це напишуть та розкажуть професійні журналісти-розслідувачі, що були присутні на зустрічі.
Я лише встигав головою крутити туди-сюди.

Однак я не втратив нагоди спитати пана Павла дещо, що стосується науки та інновацій.
З початку війни наша Армія зіткнулася з проблемою імпортозаміщення критично важливих запчастин для широкої номенклатури озброєнь.
Імпортозаміщення, зрозуміло, російських агрегатів на радянську техніку.

Якщо Ви вважаєте, що то тільки літаки чи гелікоптери, то в мене для Вас погані новини.
Деякі озброєння нам потрібні просто, бо їх в нас взагалі немає.
(З цими росзапчастинами, до речі, постійно виникають скандали, коли офіційно ніби у здичавілих ми ніц не купуємо, а потім таки виявляється, що купували).

Моє питання стосувалося того, чи має Укроборонпром стратегію по проведенню науково-дослідних робіт для розробки власних видів запчастин/техніки/озброєнь і чи робить він подібні речі в ініціативному порядку.

Хороша новина така: те, що Ви бачите з випробувань нових зразків - є результатом подібних зусиль.
Тут не тільки про ракети мова.
Наприклад, у нас була капітальна зрада із гарматами для певних видів техніки. За роки війни цю нагальну потребу закрили.
Правильний шлях, який я цілковито і повністю підтримую.
Але.
Таких нагальних потреб - величезний перелік.

І далі починаються погані новини:
Проблема з наукою для Армії полягає не тільки в грошах.
Їх, як завжди, обмаль.
Тут або ресурс старої техніки продовжувати, або купувати за шалені гроші якісь закордонні аналоги, бо вони потрібні "на вчора".

Одна з головних проблем у тому, що наука - не гарантує результат, а відповідно до нашого законодавства, якщо підприємство витратить кошти на щось, що "не злетить" - це може розглядатися, як нецільове використання коштів.
Пан Павло послався на слова Ентоні Тетера - нинішнього члена наглядової ради Укроборонпрому, а в минулому - очільника легендарної DARPA (англ. Defense Advanced Research Projects Agency) — агентство Міністерства оборони США, що відповідає за розробку нових технологій для використання в збройних силах США).

Так от той сказав, що в подібних дослідженнях з 10 розробок, в яких вкладені кошти, вистрілює лише одна (це я для загалу написав, науковці без цього це знають).

Тому максимум на що відважуються - на модернізацію та на ті речі, де більш-менш гарантований результат.
Про жодних роботів чи умовні технології стелс - мови не може бути.
Бо мають бути окремі бюджети та окреме законодавство.
Бюджети на дослідження, зі слів пана Павла, Укроборонпром теж не потягне.
Але концерн розпочав нині співпрацю з університетом КПІ з ідеєю створити український аналог американського агентства з військових розробок.

Що з того вийде - будемо спостерігати.
В мене тут, якщо чесно, немає навіть обережного оптимізму (як і песимізму). Просто - подивимось.

Однак в цю область тре сунути, бо у нас немає вибору.
На жаль (підкреслю, на жаль), я не можу перелічити на загал всього масштабу зради по потребам Армії, та й дуже не люблю військову тематику, бо про щось не можна писати, а про щось навіть незрозуміло - чи можна питати.

Однак, вкотре підкреслю: ніхто, ніколи, ні за які гроші (!) не забезпечить Україну передовими видами озброєнь.
І моє загальне враження від сьогоднішньої розмови лише посилило це моє переконання.
Дадуть лише те і стільки, щоб можна було стримати здичавілих на кордонах.
Плюс передове занепокоєння і глибоку стурбованість.

Лише самі, виключно самі, переважно самі, своїми розумами та зусиллями.
Холодно і цинічно.

І це, до речі, питання не тільки до постійних очікувань міжнародної допомоги.
Тут більше про наші внутрішні проблеми з оборонною сферою та постійними скандалами.

Тому пильнуємо.

Ну і, звісно, переможемо.

Одеса, Вам шалено щастить.
Цієї неділі до Вас навідається бомбезна команда для презентації свіженького випуску науково-популярного журналу Куншт.

Якщо Ви про нього не чули, то просто знайте - в мене є всі номери цього видання і кожен примірник я чекаю з нетерпінням.

Чому? Бо якісно і про науку
Чому тре йти на презентацію?
Бо це завжди якась чудасія та цікаві спікери.
Заздрю Вам трохи, якщо чесно.

Море, сонце, Куншт.

Не прогавте.

Неділя, 29 квітня, 17.00, Hub Гостиная
вул. Грецька, 1а, Одеса
https://www.facebook.com/events/854182338105342/

Сьогодні завдяки зусиллям та наполегливості Дмитра Бірюкова та Катерини Прогнімак вдалося заскочити на iForum.

Що сказати? Приємно вражений.

В першу чергу експозицією Міста майбутнього: електрокари, роботи та мобільна школа робототехніки, дрони, симулятори перегонів, надлегкий літак від Аеропакт, яких зібрано в Україні вже більше 1000 штук, український керамічний 3D-принтер Ceramo One, сонячний концентратор, моделі ракет від НАУ та КПІ, величезний агродрон Kray Technologies та абсолютно неймовірно фантастичні скульптури з металобрухту від реально геніального Сергія Кузнецова.
Зі старих термосів, радіаторних решіток, якихось залізяк він примудряється створювати імперські винищувачі та техніку з вітчизняного коміксу Воля.
Погугліть.

І все це роблять наші люди своїми мізками та руцями!

Дуже сподобався стенд мого улюбленого дизайнерського бюро ARTKB, нарешті приміряв на себе гарнітуру для приватних перемовин Hushme (про цю контору я писав тут https://goo.gl/ZciGrw). Вразив також органайзер для медпрепаратів.

Потішив бізнес-інкубатор YEP та відібрала мову якість виконання робіт у студії 3D-друку Біла мураха.
Отой АН-225 Мрія на фото - надрукований.
Абсолютно анбілівібл.

Загалом по айФоруму - відчутно, що заходу стало відверто тісно на таких маленьких площах, величезна купа людей постійно клала мобільний зв'язок та вай-фай, але все інше працювало, як годинник: панельні дискусії, фудкорти, туалети, і т.п.

Організатори відверто молодці.
Шкода, що часу було так обмаль.
Сподіваюся, що наступного разу їм виділять більші ресурси.

Переможемо.

P.S. Але, вибачте, є речі, які мене засмутили.
Сподіваюсь, наступного року певні компанії - типу SEO partners, якщо не помилився - віднайдуть інші способи надавати роботу айтішникам (чи кого вони там шукали), не вимальовуючи "Даю работу" на спинах напівголих дівчат.
Ну, камон, люди, давайте дорослішати.
Порівняйте першу частину мого тексту і перспективи інновацій в Україні з цим шкільним жаргоном.
Будьмо розумні.

Лептонний боже, як же я волаю! Чесно поцуплено тут https://goo.gl/fV1uoh

Три з половиною хвилини цього відео дивним чином умістили у собі трагедію 32-річної давнини та надію на майбутнє.

Такий собі динамічний екскурс у історію, від якого стискається серце.
Я досі не уявляю усього героїзму тих людей, які прямували в пащу шаленої радіації.

Мене нудить від першотравневої демонстрації 1 травня 1986 року та від мерзотного замовчування аварії.
Мене захоплює реальна самопожертва ліквідаторів, що рятували світ від розірваного горнила реактора, та розум вчених, які винаходили і винаходять нові способи боротьби із радіоактивним забрудненням навколишнього середовища.
Звісно, від атомної енергетики найближчим часом людство не відмовиться, але добре, що реактори типу РБМК врешті зупинили. Мені здається, що пан Кучма, залучивши до вирішення проблеми світову спільноту і зупинивши ЧАЕС, зробив вірно.
Тим не менш, з подивом спостерігаю появу розумників, які вважають, що роботу станції треба було продовжувати.
Маленький поворот ключа на реакторному щиті став великим полегшенням для України та всього людства.
Я досі пам'ятаю, як дивився по телевізору трансляцію цього процесу.

А конфайнмент – вражає.
Геній інженерної думки.
Будете у Зоні – не минайте.
https://www.youtube.com/watch?v=REDE0fo7yPY&feature=youtu.be

Сьогодні був цікавий день.
По-перше, знайшов привід зустрітися з двома класними популяризаторами науки нашого часу - Олексієм Болдирєвим та Семеном Єсилевським (у них немає телеграмів. Якщо з'являться - напишу).
З мінусів - відчув нагальну потребу у якійсь майці, як у Олексія - з написом "Я їм лише ГМО".

По-друге, у складі колег з Аспен-Інституту відвідав "Діалоги про майбутнє" з Френсісом Фукуямою, Майклом Макфолом та Павлом Шереметою.

Френсіс Фукуяма - відомий письменник, політолог, філософ та економіст. Глобальний інтелектуал світу. Написав купу крутих книжок типу "Кінець історії та остання людина".
Не комплексуйте, бо я теж не читав.
(До речі, давно хотів написати: не соромтеся, якщо про щось почули вперше, а всі навколо про це тіки і торочать. Люди апріорі не можуть все знати. Все знають лише адепти лептонного бога та теорії несилової взаємодії).
Тепер прочитаю.
Чому?
По-перше, у нього дуже цікава біографія і він розповіда розумні речі про те, як має бути влаштована держава, яким має бути громадянське суспільство тощо.
По-друге, він уважно стежить за Україною і щиро за нас вболіває. Він в курсі наших реформ. Реально.

Майкл Макфол... я від нього в захваті.
Це екс-посол США в Росії.
Якщо Ви бачили відео, де якийсь американський політик тролить здичавілих тим, що у всіх них айфони, віндоуси та американські розробки, то це він (https://goo.gl/TpCbBW).

Його погляд на те, які росіяни нині стали ниці та убогі через призму людини з розвиненого світу лише підкреслює, що ми рухаємося у правильному напрямку.
Гребти, відгрібати, гребти і відбиватися веслом.

Про що говорили?
Ви здивуєтеся, але вони озвучували ті думки, які не перший рік лунають з вуст всіх притомних інтелектуалів нашої країни:

- на теренах України, якою б вона далекою не була від американського чи європейського виборця, зараз вирішується доля світу майбутнього. Без жартів.

- від нас не стомилися. Бо див. п.1.

- нам допомагали і будуть надавати допомогу, але лише в визначених межах, аби ми самостійно (самостійно) вибудовували громадянське суспільство, державні інститути, вчилися, реагували, помилялися, починали знову, загартовуючи свою волю до перемоги. Ми не маємо бути дітьми, за яких весь час вирішують їхні проблеми. Ми маємо дорослішати

- нині головна проблема України - корупція. Корупція. Корупція. На всіх рівнях. Для когось це може стати сюрпризом, але ото таке ці два пани кажуть.
Аби ж хтось дослухався.

І дуже тішить, що ми до цього вже дійшли своїми розумами.
Це реально круто.

Загалом, надихнули мене.
Надихнули.

Переможемо.

Мене розірвало просто в шмаття :)
Просто почитайте.
(допис популяризаторки Руслани Радчук, вченої, що працює в Німеччині https://goo.gl/qhqTcW):

"Новини іновативної астрогенетики в стартап будівництві.

Уявіть собі солідну коференцію айтішників, стартаперів, хайтеківців. Дата саєнс карочє. І тут виходить спікер і презентує лекцію “Goal-oriented team construction for startup”. Спочатку нічого не віщувало чогось особливого. Активні-пасивні співробітники, мета, десизжн, мотивейшн, енвайромент і як разом з цим злетіти, використовуючи новітні іновативні розробки в цій галузі.

І тут почалась дискусія. І поступило питання з залу: як виявити характеристики майбутнього співробітника за годину співбесіди? Я не буду переказувати своїми словами, краще дам слово спікеру. Я гарантую вам феєрверк задоволення. Це просто свято якесь.

Забігаючи наперед скажу ось що.
Я толерую генетичні тести в косметиці - це фуфло, яке не працює, але це сприяє розвитку технології за гроші багатих. І це не шкідливо.

Я толерую генетичні тести в харчуванні - це фуфло, яке не працює, але це сприяє збереженню критичної кількості людей, які знають, що таке ДНК за гроші наївних, але допитливих. І це також не шкідливо.

За генетичні тести при прийомі на роботу я буду бити канделябром по голові. Це абсолютно гарантоване фуфло, яке не тільки не працює, воно може поламати долі людей. Тим більше в руках таких стартаперів. Я вже не кажу про астрономію, тьху ти, астрологію. Алхіміки блін.

Насолоджуйтесь. Розшифровка і оригінал.

"-Дякую, ще запитання?
-Дякую за цікаву доповідь. Андріане, скажіть будь ласка от є маса прикольних метрик (оцінки) да? працівника, який ще не став працівником. Як виявити хто він є за годину співбесіди?

-Я вам скажу більше, це можна виявити за хвилину і ще до спібесіди. На співбесіді з моєї практики потрібно звертати більше на технічні навики, на те, як людина хоче розвиватися, на те, як...які у неї є технічні засади, чи вона підходить на цю посаду з технічної точки зору. Ті методи про які я розказував, це можна виявити за...ще до співбесіди без участі самої людини. Ми перед тим, як зробити оцей аналіз, виявити ..випиляти ці метрики, ми проводили аналізи різних психологічних тестів на визначення особистості, наприклад, є такий тест Каліпера. Тут дуже важливо в цих тестах те, що людині задається багато питань, деякі повторюються з іншої точки зору, деякі ні і, відповідно, виявляється до чого людина здатність має: логіка розвинена в неї , ще якісь інші штуки. Відмінність цього параметра...Перепрошую. Відмінність цих всіх методів до чого про що я розказував, вони зв"язані з ДВОМА параметрами всього навсього і людина не може змінити ці параметри, як би вона хотіла. Хіба вона подасть вам їх неправильно. На відміну від тестів про які я вже згадував, там людина може збрехати і тоді вдповідно відностість цього тесту буде нечітка. Вам картина змажеться. Я відповів?

-Ні. Які це два параметри?

-Насправді це два параметри, це є ...це є ДАТА НАРОДЖЕННЯ. Це для вас звучить як магія, якась астрономія (коментар слухача - Нєд, для нас це звучить як пііііп). Але насправді тут працює... ГЕНЕТИКА. (піііп, пііііп) Науково доказано те, що наші здатності, і наші...наприклад, здатність до логіки, до чогось зв'язані з генетикою. Якщо в нас немає цієї амінокислоти, якщо в нас неактивовані гени, то ми ніколи не будемо думати логічно, або будемо зміщувати десь свою увагу. Тому тут працює більше біоінженерія і генетика і так далі. (ридає і рве на собі волосся).

Ще хтось (питання)?

-З якої літератури ви це взнали?
-Це моє ВЛАСНЕ дослідження за.., ну не тільки моє, це працювала команда за чотири роки.
-Ви десь опублікували?
-Поки що ні, це готується в процесі. Насправді зараз ми підготувати підбір софта який може організувати визначення цих параметрів і коли ми це все допиляєм до кінця, то будуть опубліковані результати, відповідно, зараз ідуть процеси по приготуванню і так далі.
-А на які основі? Це на основі статистичних (даних)?
-Так, це на основі і статистичних, і на освнові БІОАНАЛІЗУ і на основі інших параметрів.
-Який другий параметр?
-Це я вам поки що не скажу."

(За лаштунками громихає. Це я падаю з стільця і голосно лаюсь)"

Це не вигадка :)
Ось оригінал відео - https://goo.gl/HQCD8i
Яскравий приклад, коли людина вважає, що саме слово сайнс в датасайнс вже означає, що вона щось шарить у справжній науці.
Загалом, дядя Адольф задоволений :)