Продовжимо шмалити

Поговоримо про таку дику країну, як Німеччина.
Вона настільки дика та відстала, що фінансує своїх науковців в 27 разів краще, ніж Україна - власних (в перерахунку на одного науковця).
З держбюджету.

Це не закид на бік держави.
Зрозуміло, що наша економіка слабесенька і може тільки підвищувати мінімалку та дотувати птахофабрики.

Але! У цьому коротесенькому матеріалі надані відповіді на найпопулярніші міфи невігласів, які інколи висловлюють свої "експертні" думки про те, що:
- ніде в світі немає академій наук, а вся наука в університетах;
- наука не фінансується з державних бюджетів розвинених країн.
- українські вчені проїдають шалені кошти.

Добре, що Семен зібрав цю всю розрізнену інформацію докупи.
Читайте.
Розповсюджуйте.

Зауважу ще одне - за якоюсь дикою аналогією, можна було б сказати, що українські вчені мають право бути в 27 разів гірші за німецьких.
Але це, по-перше, по факту не так, бо за рівнем цитування наші науковці не пасуть задніх у світі.
По-друге, в науці, на жаль, не працює принцип пропорційного погіршення якості відповідно до погіршення фінансування.

Справа у тому, що обладнання і реактиви ми купуємо за світовими цінами і є "нижні межі", за якими якість стає рівна нулю. Тому що просто немає з чим працювати.

Загалом, я ще раз передаю привіт усім тим, хто бекає міфами про приватну науку. Просто подивіться на рівень фінансування науки промисловістю.
Наша промисловість і бізнес навіть поруч не шкреблися.
На жаль.

А так... переможемо :)

https://site.ua/yesint/12957-byudjet-na-nauku-match-germaniya---ukraina-schet-218---8/

https://www.facebook.com/aaalaskan/posts/1656359417823716

Лептонний господі всємогущій...
Та звідки ж вони лізуть? Вимкніть вже світло!

То у медичному журналі досліджують цілющі властивості чудотворних ікон.
То розробляють квантову культурологію.

А тепер, виявляється, всі біди в Україні від того, що у людей забагато сексу.
Ні, я не жартую.
Читайте, дивуйтесь.

Ось мій улюблений перл:
"Не вдаючись в деталі, варто вказати, що в біології існує ряд досліджень, які підтверėджують або спростовують можливість існування телегонії. Ряд прикладів із життя народження темношкірих від білошкірих людей або дуже схожих на першого чоловіка свідчать, на нашу думку, про суперечності та неможливість повного заперечення досліджуваного явища."

Неможливість повного заперечення досліджуваного явища.
Щось у цьому є.
Наприклад, ми не можемо заперечити, що у автора наведених рядків є, вірогідно, мозок і певні когнітивні здібності.

Там багато цікавого, можна на цитати роздирати.

Але знаєте, чому він вирішив написати про зрадливих жінок і чоловіків, які обмінюються бактеріями і вірусами, потім розлучаються і чинять самогубства?
Бо ... "дане питання не знайшло належного висвітлення в юридичній літературі".

Серйозна причина.
Скидається на "Ніхто до нього не намагався зазирнути у сопло Фалькона Хеві під час старту".

Знаєте, як називається та помийка, де це опубліковано?
"Форум права"
Фахове видання категорії В в Переліку фахових видань МОН.
http://forumprava.pp.ua/

А де взагалі виконують таку наукову роботу?
Харківський національний університет внутрішніх справ.

І мене непокоїть ось що.
Чи проводив автор експериментальні дослідження явищ, що він теоретично описує?
Якесь сліпе рандомізоване подвійне дослідження?
І що в його випадку виступало у якості плацебо?

Напалм.
Тільки напалм.

Оригінал статті - тут https://bit.ly/2qJiTdQ

Допис Мар'яни Капранової на фб:
"Якщо у вас депресія, пригніченість, розчарування, самотність, ви не здатні на співчуття і взагалі втратили сенс життя - задумайтесь, можливо у вас надто багато...сексу. Більше того, у вас всі шанси покінчити життя самогубством або стати злочинцем!

Саме таке вважає шановний В.О. Олішевський, кандидат юридичних наук з Харківського національного університету внутрішніх справ! Якщо захочете посміятися, нижче кину посилання, але якщо ви дуже чутливі до відсутності логіки та причинно-наслідкових зв'язків - астанавітєсь, вас почне нудити, починаючи з назви статті:
СОЦІАЛЬНО ШКІДЛИВІ ТА СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ НАСЛІДКИ ПРОПАГАНДИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ЛІБЕРАЛЬНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ЗАХІДНОГО ЗРАЗКУ В ЧАСТИНІ ЗМІНИ СЕКСУАЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ.

До речі, Dasha Kuzyawa знайшла статтю, шукаючи визначення пропаганди в Гугл Сколарі.

А поки "пан Олішевський. Вибране":

"Для прикладу згадаємо про жителів міст Содому і Гоморри..." - Содом і Гомора. В науковій статті.

"По-друге, існує теорія про обмін генетичною інформацією між людьми під час статевого акту, яка в науці отримала назву телегонія." - no comments (пише, що начебто, це суперечлива теорія, а не псевдонаукова)

"По-третє, окремою проблемою для носіїв
ліберального типу світогляду є вагітність, яка
нерідко закінчується абортом." - це просто лол.

"По-четверте, необхідно вказати на помітне
падіння здоров’я новонароджених та збільшення в рази патологій" - діти хворіють саме через секс (яка іронія). От жодних інших причин. Не треба займатися сексом, ви ж не хіппі якісь там.

"Отже, зміна статевих партнерів є
детермінантою злочинності" - моє любіме.

Хоча нє, любіме це список джерел Наукової (!) статті:

Психолог онлайн.ру
Вуменклаб.ру
Школа Жизни.ру
Вімен хелс нет.ру

P.S. Саманта тут не просто так 😉

Bullshit is here: goo.gl/u6h5WA"

P.S. Вибачте, що сьогодні стільки дописів. Якось воно все пре. А поки пре - тре нагрібать, бо може завтра не буде.

Антарктиди Вам у стрічку

Тримайте два цікавезні короткі спогади та розповіді від одного з учасників експедицій на українську антарктичну станцію Академік Вернадський - Ігор Дикий. Він там загалом провів 28 місяців.

1. Про станцію та побут на ній, про 37-метровий шар прозорої води, "сніжну сліпоту", наукові дослідження, напади касаток, китів, танення льодовиків та дитинчат тюленів, які за добу здатні набрати 5-7 кілограмів.
https://tymots.wordpress.com/2018/03/14/antarcic/

2. Про те, звідки походять назви Арктика та Антарктида, середньорічну температуру в мінус 57 градусів, вітри по 320 км/год, флору та фауну континенту, життя у Південному океані, пінгвінів та крадіжки каміння, тюленей-крабоїдів та інші дива.
Також про те, як вільна англійська та знання справи дозволили першому українцю потрапити в Антарктиду ще 1911 року та про появу української станції.
https://explorer.life/unknown-antarctica/

Насолоджуйтесь!

Це, звісно, не фізика-хімія-біологія, але теж наука.
Наука покарання місцевих чиновників.
Серйозна річ і невігласи не впораються.
Вважайте цей допис лікнепом, бо я теж не був у курсі, що це так просто.

Мені пощастило бути особисто знайомим з однією людиною, що на власному прикладі демонструє, як потрібно змушувати виконувати свої посадові обов'язки тих людей, які цього не роблять, бо "поки ахметов не сидить"/"подивіться на статки олігархів"/"всі крадуть і я теж буду".

Він регулярно кошмарить кондукторів, що не видають квитки, провідників, що возять зайців, начальників вокзалів, ЖЕКи, Міністерства, райвиконкоми і т.п.

Я підозрюю, що всі кадрові рішення нижчої управлінської ланки та вакантні місця на держслужбі утворюються через регулярні скарги цього громадянина.

Це - Олександр Рудоманов.
І він зібрав єдиний перелік сайтів, які реально змушують владу на місцях працювати.
Бо вони мають це робити, оскільки ми їх винайняли за свої податки.

Ставайте громадянською хунтою та підказуйте, перевіряйте, карайте.
К а р а й т е.
В один клік!

Це ж весело!
Зробимо боляче місцевій владі!
https://lb.ua/blog/oleksandr_rudomanov/384222_korisni_sayti_zvernen.html

Дивіться, я не забобонний, але щоразу, як я розповідаю про майбутні астрономічні спостереження - небо затягує хмарами.
Коли агітую до перегляду запуску Фалькона з телескопом на борту - запуск скасовують.

Тому, оцей матеріал, що Ви бачите нижче - це лише моя хвора уява.
Насправді небо буде хмарним, йтиме дощ, жодних зірок видно не буде.
Сидіть удома під ковдрами і нікуди не йдіть.
Всі вихідні.

Насправді, я навіть готовий пообіцяти Лептонному Богу, що припиню шукати щасливі квитки у транспорті, якщо завтра небо буде безхмарним.
Пообіцяйте і Ви що-небудь.
Сподіваймося.

https://site.ua/anton.senenko/12981-astronomichniy-uyikend-de-podivitisya-na-zirki/

Слухайте, я - свинюка.
Бо випадково випустив з поля зору ще одну локацію, на якій Ви завтра, 21 квітня, абсолютно безкоштовно зможете подивитися у телескопи на Місяць та зорі, якщо Вам раптом буде ліньки чимчикувати в Головну астрономічну обсерваторію.

Завтра з 19-ї години на Оболонській набережній ближче до гольф-клубу фанати спостережень налаштують свої лінзи на дірки на небі і Ви зможете свої бульки у них витріщити.

Плюс, власники телескопів дуже балакучі і охоче розповідають про сузір'я, ̶Ю̶п̶і̶т̶е̶р̶ ̶у̶ ̶с̶ь̶о̶м̶о̶м̶у̶ ̶д̶о̶м̶і̶ та кільця Сатурна.

Тому тепленько вдягайтесь та велкам.
Посилання на подію:
https://www.facebook.com/events/169598427073979/

P.S. А ще там поруч смачнюча кава і морозиво.

Агов, Дніпро!
У Вас сьогодні теж можна подивитися у телескопи на зорі 🙂
Фестивальна пристань, 20.00.
Безкоштовно.
Інджой!
https://www.facebook.com/events/1690285784351533/?ti=icl

Всі, мабуть, чули, що колись наші інформатики-кібернетики не пасли задніх, в Києві збудували перший в континентальній Європі комп'ютер, але потім керівна роль партії зробила свою чорну справу і ми маємо те, що маємо.

Але.
Тримайте цікавий допис про людину, яка є піонером у тематиці нейромереж.
Штучна нейромережа - це така штука, яку можна зібрати з дротів та процесорів, запрограмувати і вона буде дуже схожа на біологічну нейромережу - реагуватиме на подразники, вчинятиме певні дії, знову реагуватиме на подразники і, таким чином, вчитиметься існувати в цьому світі.
Як дитина.

Коли комп може розпізнати текст або малюнок, спрогнозувати бізнес-процес, навчити автопілот, поставити діагноз за результатами дослідження краще за лікаря, вчить робота розпізнавати перешкоди та оминати їх - то все нейромережі. Про військову сферу я взагалі промовчу.

Так от.
Олександр Різник цікаво розповідає про виникнення теми нейромереж у світі, згасання інтересу до них, важливість математики для подібних задач, виникнення deep learning, певний застій у сфері на даний момент та майбутнє штучного інтелекту.

Дякую, Артем Чернодуб, що витяг це в світ :)
https://dou.ua/lenta/interviews/riznyk-intelligence/

Свіженькі події наступного тижня.
Не проґавте.
Найзавантаженіший день - 25 квітня, бо там і круглий стіл з проблем молодих вчених, і айфорум з Містом майбутнього, і лекція про білки, і про спорт.
Загалом, інджой.
https://site.ua/anton.senenko/13012-tipu-anons-naukpopu-iforum-ta-hiralnist-bilka-2304-2904/

Коли врешті в Україні дійдуть думки, що певні вищі навчальні заклади є не вищими, а нижчими створіннями, позабирають у них статуси національних та виженуть профанаторів, тоді я увірую у те, що нашим студентам є сенс не виїздити в Польщу, відвідувати пари та не робити вигляд, що вони навчаються.
Бо певні університети досі уперто імітують, що їх навчають.

І одним з перших кандидатів до описаного сценарію є Харківський національний педагогічний університет.
Імені Сковороди.

Якщо Ви вважаєте, що їм ще далеко до Нацпедуніверситету імені Драгоманова, що здійснює практичні роботи з виведення студентів на молебні - Ви помиляєтеся.

В Харкові колись не тільки не побачили плагіату у дисертації пані Лептонівни.
Тепер їхні здобувачі наукових ступенів за державний кошт теоретично обгрунтували «ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ХРИСТИЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (КІНЕЦЬ х – СЕРЕДИНА ХІІІ СТОЛІТТЯ)».

Мета?
"Визначити педагогічні ідеї християнського виховання
підлітків у Київській Русі (кінець Х – середина XІІІ століття) та узагальнити досвід його реалізації в означений період для використання педагогічно цінних надбань в умовах сьогодення".

Загалом, читайте самі, бо там ціле пекло з маячні.

Найстрашніше, що «Матеріали і результати дослідження було впроваджено в практику роботи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди... , Бердянського державного педагогічного університету…, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки...».

Дивуйтесь.
Вражайтесь.

Окремим рядком: окрім цього нещастя національної вищої освіти, заслуговують на увагу заклади, в яких працюють опоненти здобувачки.
А саме - Полтавський національний педагогічний університет імені Короленка та Полтавський інститут бізнесу (угу, є такий).
Наскільки я розумію, опоненти не змогли перешкодити появі на світ цієї геніальної роботи?

Пані та панове.
Мене жахає наша педагогічна освіта, бо вона готує вчителів, які потім прямують до шкіл і навчають наших дітей.
Проблема цієї роботи не в тому, що якась типу вчена описала християнські традиції виховання в давні часи.
Це була б нормальна робота з історії.

Проблема в тому, що вони притягають за вуха будь-що, аби довести новизну свого дослідження. А потім пхають цей морок в голови дітей.

З нетерпінням чекаю на реакцію Національної академії педагогічних наук України.
(Це ж їх парафія, так? Не в плані підпорядкування, а в плані стеження за інноваційністю педагогічної думки)

https://site.ua/yesint/13024-hroniki-shtopanogo-dna-n5-sovremennoy-ukraine---hristianskoe-vospitanie-h-go-veka/

А я завжди казав, що вдома - безпечніше.
Дивіться: змії, отруйні павуки, бореліозно-енцефалітні кліщі.
Малярійні люди, обліплені малярійними комарями, врешті-решт!
На природі абсолютно все намагається тебе вбити чи скалічити!
Посмажити шашлик? Дякую, я краще піцу додому замовлю!
Пограти у футбол на лісовій галявині? Спасибі, в мене є нід фор спід.

Що тішить - виявляється, що тарантул - не такий вже страшний, як я собі уявляв, але в Україні наявні ще більш лячні восьмилапі!

Однак, якщо ж Ви такі навіжені і вирішили прогулятися смертельно небезпечними луками чи лісом - занотовуйте цей матеріал.
Краще, звісно, слухати.

Вчена-зоолог Євгенія Яниш докладно розповідає, що природа - не така страшна, якщо знати, як поводитись :)

https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/naukovycya-rozpovila-pro-naybilsh-nebezpechnyh-zmiy-klishchiv-i-pavukiv-i-yak-vid-nyh-vberegtys

Якось проґавив цей матеріал, але тим краще.
Тримайте короткий лікнеп про Україну космічну - що ми мали та, головне, що маємо зараз.

Тут і про ракетоносії Антарес, Вега, супутники "Січ" та Мікросат, нащо вони потрібні, про обслуговування космічних запусків для купи країн з усіх-усюд і про... стагнацію власної космічної програми.
Дійсно, чоботар без чобіт.

Але і тут не так все погано, бо наша космічна сфера навчилася заробляти гроші на себе сама.
Як і де, що таке космічна ботаніка, а також коли з'явиться наступний український космонавт - у матеріалі.

P.S. Нарешті почитав про мрійника, що подався на проект MarsOne. Оце відчайдух!
https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/ukraina-kosmos-ozhidat-razvitiya-ukrainskoy-1523527717.html

Годину тому завершилася зустріч з головою Укроборонпрому Павлом Букіним.

Так, про польські БМП та медичні Богдани теж говорили.
Як і про багато інших цікавих речей.
Але про це напишуть та розкажуть професійні журналісти-розслідувачі, що були присутні на зустрічі.
Я лише встигав головою крутити туди-сюди.

Однак я не втратив нагоди спитати пана Павла дещо, що стосується науки та інновацій.
З початку війни наша Армія зіткнулася з проблемою імпортозаміщення критично важливих запчастин для широкої номенклатури озброєнь.
Імпортозаміщення, зрозуміло, російських агрегатів на радянську техніку.

Якщо Ви вважаєте, що то тільки літаки чи гелікоптери, то в мене для Вас погані новини.
Деякі озброєння нам потрібні просто, бо їх в нас взагалі немає.
(З цими росзапчастинами, до речі, постійно виникають скандали, коли офіційно ніби у здичавілих ми ніц не купуємо, а потім таки виявляється, що купували).

Моє питання стосувалося того, чи має Укроборонпром стратегію по проведенню науково-дослідних робіт для розробки власних видів запчастин/техніки/озброєнь і чи робить він подібні речі в ініціативному порядку.

Хороша новина така: те, що Ви бачите з випробувань нових зразків - є результатом подібних зусиль.
Тут не тільки про ракети мова.
Наприклад, у нас була капітальна зрада із гарматами для певних видів техніки. За роки війни цю нагальну потребу закрили.
Правильний шлях, який я цілковито і повністю підтримую.
Але.
Таких нагальних потреб - величезний перелік.

І далі починаються погані новини:
Проблема з наукою для Армії полягає не тільки в грошах.
Їх, як завжди, обмаль.
Тут або ресурс старої техніки продовжувати, або купувати за шалені гроші якісь закордонні аналоги, бо вони потрібні "на вчора".

Одна з головних проблем у тому, що наука - не гарантує результат, а відповідно до нашого законодавства, якщо підприємство витратить кошти на щось, що "не злетить" - це може розглядатися, як нецільове використання коштів.
Пан Павло послався на слова Ентоні Тетера - нинішнього члена наглядової ради Укроборонпрому, а в минулому - очільника легендарної DARPA (англ. Defense Advanced Research Projects Agency) — агентство Міністерства оборони США, що відповідає за розробку нових технологій для використання в збройних силах США).

Так от той сказав, що в подібних дослідженнях з 10 розробок, в яких вкладені кошти, вистрілює лише одна (це я для загалу написав, науковці без цього це знають).

Тому максимум на що відважуються - на модернізацію та на ті речі, де більш-менш гарантований результат.
Про жодних роботів чи умовні технології стелс - мови не може бути.
Бо мають бути окремі бюджети та окреме законодавство.
Бюджети на дослідження, зі слів пана Павла, Укроборонпром теж не потягне.
Але концерн розпочав нині співпрацю з університетом КПІ з ідеєю створити український аналог американського агентства з військових розробок.

Що з того вийде - будемо спостерігати.
В мене тут, якщо чесно, немає навіть обережного оптимізму (як і песимізму). Просто - подивимось.

Однак в цю область тре сунути, бо у нас немає вибору.
На жаль (підкреслю, на жаль), я не можу перелічити на загал всього масштабу зради по потребам Армії, та й дуже не люблю військову тематику, бо про щось не можна писати, а про щось навіть незрозуміло - чи можна питати.

Однак, вкотре підкреслю: ніхто, ніколи, ні за які гроші (!) не забезпечить Україну передовими видами озброєнь.
І моє загальне враження від сьогоднішньої розмови лише посилило це моє переконання.
Дадуть лише те і стільки, щоб можна було стримати здичавілих на кордонах.
Плюс передове занепокоєння і глибоку стурбованість.

Лише самі, виключно самі, переважно самі, своїми розумами та зусиллями.
Холодно і цинічно.

І це, до речі, питання не тільки до постійних очікувань міжнародної допомоги.
Тут більше про наші внутрішні проблеми з оборонною сферою та постійними скандалами.

Тому пильнуємо.

Ну і, звісно, переможемо.

Одеса, Вам шалено щастить.
Цієї неділі до Вас навідається бомбезна команда для презентації свіженького випуску науково-популярного журналу Куншт.

Якщо Ви про нього не чули, то просто знайте - в мене є всі номери цього видання і кожен примірник я чекаю з нетерпінням.

Чому? Бо якісно і про науку
Чому тре йти на презентацію?
Бо це завжди якась чудасія та цікаві спікери.
Заздрю Вам трохи, якщо чесно.

Море, сонце, Куншт.

Не прогавте.

Неділя, 29 квітня, 17.00, Hub Гостиная
вул. Грецька, 1а, Одеса
https://www.facebook.com/events/854182338105342/

Сьогодні завдяки зусиллям та наполегливості Дмитра Бірюкова та Катерини Прогнімак вдалося заскочити на iForum.

Що сказати? Приємно вражений.

В першу чергу експозицією Міста майбутнього: електрокари, роботи та мобільна школа робототехніки, дрони, симулятори перегонів, надлегкий літак від Аеропакт, яких зібрано в Україні вже більше 1000 штук, український керамічний 3D-принтер Ceramo One, сонячний концентратор, моделі ракет від НАУ та КПІ, величезний агродрон Kray Technologies та абсолютно неймовірно фантастичні скульптури з металобрухту від реально геніального Сергія Кузнецова.
Зі старих термосів, радіаторних решіток, якихось залізяк він примудряється створювати імперські винищувачі та техніку з вітчизняного коміксу Воля.
Погугліть.

І все це роблять наші люди своїми мізками та руцями!

Дуже сподобався стенд мого улюбленого дизайнерського бюро ARTKB, нарешті приміряв на себе гарнітуру для приватних перемовин Hushme (про цю контору я писав тут https://goo.gl/ZciGrw). Вразив також органайзер для медпрепаратів.

Потішив бізнес-інкубатор YEP та відібрала мову якість виконання робіт у студії 3D-друку Біла мураха.
Отой АН-225 Мрія на фото - надрукований.
Абсолютно анбілівібл.

Загалом по айФоруму - відчутно, що заходу стало відверто тісно на таких маленьких площах, величезна купа людей постійно клала мобільний зв'язок та вай-фай, але все інше працювало, як годинник: панельні дискусії, фудкорти, туалети, і т.п.

Організатори відверто молодці.
Шкода, що часу було так обмаль.
Сподіваюся, що наступного разу їм виділять більші ресурси.

Переможемо.

P.S. Але, вибачте, є речі, які мене засмутили.
Сподіваюсь, наступного року певні компанії - типу SEO partners, якщо не помилився - віднайдуть інші способи надавати роботу айтішникам (чи кого вони там шукали), не вимальовуючи "Даю работу" на спинах напівголих дівчат.
Ну, камон, люди, давайте дорослішати.
Порівняйте першу частину мого тексту і перспективи інновацій в Україні з цим шкільним жаргоном.
Будьмо розумні.