Ось лише декілька прикладів такого «наукового» шахрайства. Низку випадків об'єднують посилання на публікації в журналі «Medical Education» 2017 Vol.51 №12 (2), але, ані випуску 2, ані вказаних сторінок в номері 12 не існує. (рис. 1). Остання сторінка в номері цього журналу - 1299, а фальсифіковані посилання починаються зі сторінки 1442. В наступних трьох випадках сторінки йдуть підряд, починаючи з 1531. Тобто, не виключено, що є багато інших, нібито існуючих публікацій в цьому журналі у претендентів або тих, хто вже отримав вчене звання.
Серед претендентів на вчені звання є і «стахановці» з 12 неіснуючими публікаціями, серед яких 10 з вигаданими сторінками (рис.2). Інший приклад неіснуючих сторінок у справжньому журналі Language and Literature. – 2017. – Vol.26, № 4 (2). P. 677–685 наведений на рис 3. На рисунках 4-5 надані приклади публікацій в неіснуючих журналах “Australian Journal of Education and Science” та “Oxford Review of Education and Science”. В базах даних WoS/Scopus є журнали "Australian Journal of Education" та «Oxford Review of Education». Шахраї різних фейкових фірм дуже люблять додавати слово "Science" і вигадують назву нового журналу схожу на назву реального. Робиться обманний сайт, на якому написано про індексацію в базах тощо (див рис 6) та інші пропозиції для псевдонауковців. Справжній вчений може відрізнити істину від фальші.
Кричущим випадком було посилання претендента на статтю в журналі, який дійсно індексується у відповідних наукометричних базах … але серед авторів статті не було прізвища претендента.
В деяких випадках, за «скопусівські» статті видавалися тези конференцій, які навіть не публікуються в журналах, що входять до баз WoS/Scopus (рис.7)
В ряді атестаційних справ за сертифікати володіння іноземною мовою на рівні B2 видавалися довідки лише про проходження мовних курсів (рис.8).
В декількох випадках претендентами вказувалися публікації в журналах, які на той час були вже виключені з баз WoS/Scopus – хоча це могло бути і щирою помилкою з боку авторів.
Траплялися і зовсім анекдотичні випадки, наприклад, посилання на статті, присвячені експериментальним дослідженням на лабораторних тваринах, у журналі «Educational Researcher». Це журнал про освіту, і непрофільні статті в ньому не публікують, про що люди, які дійсно займаються наукою, повинні знати. Або публікації, де автор ані за спеціальністю, ані за місцем роботи не має жодного стосунку до теми дослідження - наприклад, історик за освітою та відповідною сферою діяльності є співавтором статті, в якій представлене вивчення певних морфологічних явищ/характеристик у овець, комах та черв'яків.
Можна лише уявити, скільки аналогічних порушень пройшли повз увагу міністерства на попередніх колегіях, і претенденти-шахраї успішно отримали вчені звання.
Результати проведеної перевірки були вже представлені в МОН на засіданні атестаційної колегії 20.03.2018. Відомо, що Міністерство розіслало листи до університетів про відповідальність установ і їхніх вчених рад за достовірність інформації в справах претендентів на вчені звання.
Науковий комітет очікує, що МОН ініціює відповідну ретельну перевірку справ тих науковців, які вже отримали вчені звання на попередніх колегіях, і оприлюднить її результати, оскільки виявлені жахливі випадки шахрайства свідчать про повну втрату контролю за ситуацією з боку Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування.
В свою чергу, Науковий комітет зараз готує пропозиції для вдосконалення вимог щодо присвоєння вчених звань. Їх повинні отримувати вчені, а не шахраї."

https://www.facebook.com/uasciencecops/posts/1561953803872746

Цей десяток рядків практично повністю описує весь маразм, що має пройти український науковець, аби просто займатися наукою.
Я з теплотою в серці згадую час власної аспірантури, коли міг займатися суто експериментами, а всю бюрократичну тяганину від мене відбивали старші колеги.
Нині це вже маю робити я.
Тому, коли бачите людину інтелігентного вигляду, що купує папку на зав'язках, потіште її добрим словом.
Бо це, вірогідніше за все, науковець.

Але є і хороші новини.
Таке не тільки в Україні.
Хоча, зважаючи на заборону з боку МВС використовувати для дослідів певні реактиви, розвиненому світу до нас ще далеко.

“ПРИТЧА:
Перукар стриже вченого і питає:
- Чому у нас з наукою все гірше і гірше?
- Уявіть, що Ви повинні письмово фіксувати і обґрунтовувати застосування кожного інструменту для стрижки, складати перспективний і погодинний плани постригу кожної голови, обґрунтувати письмово її миття, застосування шампуню та інших засобів по догляду за волоссям. Оплата Вашої праці буде в прямій залежності від кількості статей про користь стрижки, які Ви опублікуєте, причому з урахуванням рейтингу видання, від читання публічних лекцій про миття голови та участі в семінарах та конференціях на тему "Гоління як історичний концепт в медіа-комунікативному аспекті", від показових розваг, які Ви будете влаштовувати для клієнтів ... Кілька разів на рік до Вас будуть приїжджати з перевірками. Рішенням перевіряючих буде заборонено використання ножиць з гострими кінцями...
- ... ??? О!!! - очманілий перукар, - А стригти коли?!
- Вважайте, що я відповів на Ваше питання.”

https://www.facebook.com/liubov.vasylyk/posts/1483407298435466

Одним з найпопулярніших мемів, що відображає незрозумілість сучасної науки є Теорія струн.
Навіть у серіалі "Теорія великого вибуху" ці два слова виголошувалися героями з особливою інтонацією.
Ба більше, існує думка, що кількість складної математики та інших прибамбасів в теорії струн перевищує летальні дози для 99% населення нашої планети.

Але автори цього відео спробували зрозумілою мовою пояснити, що воно за фрукт.

Крім того, Ви дізнаєтеся:
1. Як людство докотилося до того, що вигадало Теорію струн.
2. Чому люди бачать великі предмети і не можуть побачити дуже маленькі?
3. Що воно за принцип невизначеності Гейзенберга? (не того, що в серіалі "Пуститися берега")
4. Що таке квантова теорія поля та яку користь вона вже принесла людству?
5. Звідки, врешті-решт, взялося те слово - струна?
6. В який момент фізики-теоретики остаточно втратили зв'язок з реальністю і ними почали цікавитися люди в білих халатах?
7. Чому математика є універсальною мовою, яка описує наш Всесвіт, та чому, все ж, на Теорію струн покладають такі надії?

Так, з першого разу все зрозуміти не вийде.
Але відео дійсно класне.

Насолоджуйтесь.
https://www.youtube.com/watch?v=mNm_cidoyic

Фейсбук повідомляє :) https://goo.gl/Sp1QFq

Ви тіко гляньте, яка краса!
"Шацький національний природний парк тісно співпрацює з Державним природознавчим музеєм НАН України і Західноукраїнським орнітологічним товариством в питаннях обліку орнітофауни, вивчення міграційних тенденцій та кільцювання птахів водно-болотного та лісового комплексу.
У рамках міжнародного проекту «Ciconia-Ukraina», впродовж 11 років у Шацькому НПП ведеться дослідження чорного лелеки. Усього на території парку виявлено та обліковано 9 заселених гнізд лелеки чорного.
Найстаріше гніздо у Шацькому парку, зафіксовано ще у 1988 році, його постійно заселяють птахи, тому воно періодично потребує догляду і оновлення. Працівниками парку ведуться роботи для збільшення популяції цього птаха в лісових угіддях шляхом встановлення штучних гнізд. Із 12 облаштованих штучних гнізд на сьогодні 2 - заселені, що свідчить про доцільність такого методу, адже чисельність цього червонокнижного виду на території України незначна.
Прес-служба Шацького НПП"
https://www.facebook.com/shpark17/posts/355465211628387

Цього разу негусто.
Але є на що глянути.
https://site.ua/anton.senenko/12682-tipu-anons-naukpopu-hiji-roslini-ta-jinki-v-stem-0204-0804/

Мабуть, більше за народних "кулібіних", що винаходять вічні двигуни та термоядерний синтез в побутових умовах, мене вражають люди, які стверджують, що Україна - то "батьківщина слонів".
Вони теж всіляко відкидають досягнення офіційної науки та професійних істориків/археологів, котрі спокійно кажуть, що трипільська культура та українці - то трохи про різне.
Звісно, дуже хочеться пишатися пращурами, але в нас їх героїчних - і так повно.
Нащо нам та Аратта? :)
http://www.dsnews.ua/vlast_deneg/v-poiskah-pervoy-tsivilizatsii-pochemu-ukraintsy-ne-mogut-18032018180000

Я просто залишу це посилання і ніц не коментуватиму.
Тільки обережно відкривайте.
Висновки теж робіть самі.

Бо минулого разу, коли я запостив подібну штуку зі своїм розлогим коментарем та висновками - у винуватців "свята" дуже сильно спалахнуло.
А нашо мені ті нєрви?

Ні, тут немає жодного криміналу чи щось таке.

ПиСи. Мені показали це вчора, я подумав, що це першоквітневий жарт.
Аж, дивлюся, що ні...
http://ahv.kpi.ua/wp-content/uploads/2017/11/Pravyla-oformlennya.pdf

Абсолютно анбілівібл.
Вже всі звикли до того, що в прямому ефірі можна спостерігати зйомки Землі з МКС, старт ракетоносіїв, футбол чи, скажімо, бійки у студіях політичних ток-шоу.

А як Вам таке? Онлайн-трансляції з гнізд птахів!
Добрі люди встановили камери і Ви можете бачити життя орланів, сов, лелек, сапсанів, журавлів тощо.

Мені здається, що це дуже круті ініціативи.
Дуже.

Переможемо.
"Колеги тут нагадали, що вже почали працювати онлайн-камери, встановлені на гніздах великих птахів у різних куточках світу.
Деяки птахи вже давно повернулися з міграцій до місць гніздування та навіть мають кладки.
Перш за все це великі орли.
Ось тут, наприклад можна подивитись прямий ефір з життя засніжених гнізд орлана-білохвоста Латвії
https://www.youtube.com/watch?v=vu7bChYGfiA
Естонії
http://www.looduskalender.ee/n/index.php/ru/node/2172
Норвегії
https://www.streambird.no/eagles-nest
Ну й погодка там зараз у них :(...
А також у Штатах білоголового орлана у Пітсбурзі (я спочатку думала, що самиця там просто померла на гнізді, а потім прелітив самець із здобиччю, і виявилось, що там два яйця і всі живі :) ) https://www.youtube.com/watch?v=U4VY9dHM8Gg
та у Мінесоті
https://www.youtube.com/watch?v=VD_b8F30cIA
Скопа на озері Мюррей (Південна Кароліна, США) - вже є кладка, нашим європейським скопам ще зарано.
https://www.youtube.com/watch?v=SpBu4Ri1ZkM
Сова Strix varia у Інідіані (Штати) у гніздовій коробці
http://cams.allaboutbirds.org/channel/43/Barred_Owls/
Сапсани на якихось сакральних спорудах у Франції
https://www.youtube.com/watch?v=hvN4k1ZmMc8
https://www.youtube.com/watch?v=X8QK6O1Uvas
А ще є журавель сірий у Польші
http://zurawwlesie.pl/
Ціла купа лелек в усіх країнах Європи http://www.bocianyonline.pl/kamery_en.html - вибирай собі до смаку, ось наприклад, у Польші http://polikat.com.pl/bociek
і наше, під Тячевом, просто птахів ще не бачу, чи є https://www.youtube.com/watch?v=kzGm4cSfqso
але вони ще без кладок."
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2051015888502880&id=100007834666677

Чому в мене таке зосереджене обличчя?
Тому що 14 квітня я разом з десятками крутих науковців, науковими журналістами та популяризаторами науки вийду на March For Science Ukraine 2018.

Марш за науку - це глобальна ініціатива у світі, покликана нагадати можновладцям та причетним, що саме науці та вченим людство завдячує усім, що його оточує і що на вигляд хоч трохи відрізняється від печери та примітивного дрючка.

Увесь інший пафос, що насправді пафосом аж ніяк не є, Ви зможете прочитати на сторінці події.

Я просто кажу, що буду там і буду радий, якщо Ви підтримаєте науковців України.
Їх дуже мало лишилося, але без них ми не видряпаємося з цього нескінченного кільця пишання курями-кавунами-найбільшим вареником.

Таки дуже хочеться, аби згадка про Гіперлуп в Україні не була схожа на знущання, а мої колеги виїздили в лабораторії розвинених країн лише для того, щоб стати розумнішими і повернутися назад, аби привнести в Україну найкращий досвід та практики.

І, так, там вітатимуться якісь костюми на навколонаукові теми.

В мене вже є :)

Переможемо.

Посилання на подію https://www.facebook.com/events/362026367618305/

Тут така справа.
Зазвичай до усіх цікавих науково-популярних матеріалів я пишу якісь коротенькі анонси, аби Вас заохотити до читання.
Що тут робити - не знаю.
Бо це моє інтерв'ю.

В принципі, для розшифрованої з диктофона розмови - непогано.
Так, оце все, що я думаю про нинішній стан справ.
І це все, чому я впевнений, що щось таки буде.

Офтопом ось що.
Вперше зіткнувся з цим порталом і, чесно кажучи, там є що почитати.
Наприклад, надибав розділ Зроблено в Україні, а там репортажі з наших судноремонтних заводів, виробництва автоскла, боєприпасів, автошин, кемперів і т.п.

Інджой.

І, той-во... ми переможемо.
Точно.

http://uprom.info/blogs/ekspertna-dumka/nauka-chi-innovatsiyi-shho-poperedu/

Атасьон.
В Антарктиді з'явилася українська вчена, що регулярно звідти телеграфує цікавими дописами.
Ну, Ви знаєте, що робити - покажіть тим, кому це цікаво.
Бо нереальна круть.
https://site.ua/anton.senenko/12746-najivo-z-antarktidi/

Для мене існує усього декілька видів пташок у місті: голуби, ворони, горобці, ластівки, синиці/снігури і "ой, які дивні пташки".

А зоолог Наталя Атамась на око розрізняє декілька сот видів птахів. До того ж вона може їх навіть не бачити. Просто за їхнім співом/криком/зойками чи що вони там роблять своїм дзьобом.

Я коли до неї в гості приходю, то гортаю величезні атласи, з яких слідує, що тільки видів горобців в Європі - десятки півтора.

Чому існування людських міст для пташок - це не так і погано?
Чи є в містах хижі птахи?
Який птах може відгамселити людину?
Хто з крилатих у місті найрозумніший?
Як годувати птахів та що робити з пташенятами, що випали з гнізда?

Особливо тішить, що кожен з Вас (так-так) - може спробувати долучитися до серйозної науки по спостереженню за птахами.
Вас навіть цьому навчать.

А ще - купа бомбезних світлин птахів і фото книги, яку мені Наталка подарувала і яку я раджу усім, хто хоче розрізняти в Києві синицю чубату чи вівчарика-ковалика :)

Насолоджуйтесь.
Переможемо.
http://project.weekend.today/birds

Нарешті за побілку бордюрів запроваджують штрафи.
Аби тіко по всій Україні так зробили.

Плюс би заборонили тягнути пластикове сміття у вигляді дурнуватих квітів кольорів «вирвиоко» на кладовища.

Про свято обжерства на могилах я взагалі мовчу.

І таки совок у головах - це саме про купу імітацій і марного витрачання ресурсів.

Але цивілізація невпинно рухається на Схід.

Апдт. Коментар науковця-фахівця Андрей Тареев щодо побілки дерев: «сама по собі побілка дерев не захищає їх ані від шкідників, ані від перепадів температур. Для захисту існують спеціальні пояси для вловлювання шкідників, сітки від зайців (бо вони їдять кору незалежно від того, побілена вона чи ні). Ще існують спеціальні суміші, дежщо схожі на побілку, але іншого складу для профілактичної обробки в умовах високогір’я та інших екстремальних місцях.
Те що використовується у нас (а використовується як правило вапно), користі не несе і швидко змивається.»
https://hmarochos.kiev.ua/2018/04/07/v-ivano-frankivsku-vidmovlyayutsya-vid-pobilki-derev-ta-bordyuriv/

Якщо раптом забудете - тепер знаєте, де підглянути.

Фото вище взято на сайті http://daleki-zori.com.ua/ . Класний сайт, хоча досить рідко оновлюється. За наведення - дякую Роману Кушнарьову.

Кажуть, що здичавілі запустили типу медіакапманію чи-то "Обійми свнсбаку", чи-то "Я з болота. Давай обнімемося".
Помітно, що Іскандери перестали сміятися, а до скиглення залишилося зовсім небагато.
Тому пропоную їм обнімати власні хімічні боєприпаси та ікони хйла.
Фантазьори.

До речі, про фантазії і науку.
Мабуть, життя потрібно прожити так, щоб або отримати Нобелівську премію, або твоїм ім'ям назвали якийсь ефект, або взагалі створили цілу науку - толкінологію :)

Ви в курсі, що у нас є вчені, які професійно займаються вивченням фентезі?
Чесно кажучи, я не фанат цього жанру, але Володаря перснів чи Хоббіта передивлявся разів п'ять і готовий ще, аби час був.

Нащо те все вивчати, чому це корисне дітям та до чого тут Шевченко, Кобилянська та Франко - читайте у матеріалі.

А ще тут кльова мапа отих всяких Гондорів-Мордорів та Всесвіту Гри престолів :)

http://project.weekend.today/fantasy

Тримайте анонс наукпоп подій на тиждень.
Марш за науку, купа подій, пов'язаних з космосом, хімічні досліди та павуки, хижі рослини та каміння, космічна погода, атлас клітин людини тощо.
Насолоджуйтесь.
https://site.ua/anton.senenko/12803-tipu-anons-naukpopu-tijden-kosmosu-v-ukrayini-ta-marsh-za-nauku-1004-1504/

От ким би я не зміг стати - це археологом.
І не тому, що викопування картоплі в дитинстві завдало мені важкої психологічної травми та викликало бажання вкрити наші плодючі українські чорноземи метровим шаром запашного асфальту.

Справа у тому, що археологія - це ж не просто навмання лопатою перекопувати все, що бачиш.
Це роки кропіткої праці в архівах, копирсання у зітлілих книжках та сувоях, збирання чуток і байок від місцевих жителів.
І тільки потім є сенс брати у руки лопату та щіточку.

Тримайте колекцію чудових свіженьких дописів та відео про вчених археологів:

1. Про дослідження Житомирського замку 14 століття вченими Інституту археології НАН України. Окрім класнючих фото решток там є археологічні байки - http://www.sciences.in.ua/?p=111

2. Інтерв'ю про дослідження міста Коростеня (Іскоростеня) - одного з найдавніших міст Східної Європи. Тут розповідається про найепічніший момент протистояння княгині Ольги, вбивць її чоловіка та інші історичні страсті-мордасті. Динамічні були часи і конкурси цікаві -
http://www.sciences.in.ua/?p=108

3. Ну, і спеціально для тих, кому ніяк чи ліньки дивитися попереднє відео - його друкований варіант, який, очевидно, зробила Snizhana Mazurenko, за що їй велике спасибі.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3886

Насолоджуйтесь.

Вибачте, зараз зовсім трошечки накину на журналістів Громадське радіо. Обіцяю, що обережно і ввічливо.

Журналісти - хороші друзі науковців.
Бо науковці багато працюють, винаходять якісь штуки, корисні для країни, але їм важко донести до пересічного громадянина думку, що наука в Україні є і вона їй потрібна.
Тому я дуже радію, коли у студіях чи на сторінках газет бачу інтерв'ю з вченими або експертами у науковій тематиці.

Я, наприклад, не експерт. Я просто поруч з експертами постояв та понабирався усіляких експертних думок.
Тому, коли конкретно мене запрошують у студію - я волію не балакати на теми, в яких не розуміюся та максимально точно передавати думки фахівців

Так, це я можу у фейсбуці хоробро писати про побілку бордюрів, поминки на цвинтарі, опалення салонів автобусів влітку і таке інше.
Але коли вмикається мікрофон - я намагаюся пильно слідкувати за своїм артикулярним апаратом.


Що ми бачимо тут?
https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/molodi-naukovci-ne-znayshovshy-sobi-miscya-v-nan-zalyshayut-ne-nauku-a-ukrayinu-zhurnalistka
Журналісти запросили в студію журналістку одного поважного видання, щоб поговорити... про науку.
Не вченого/вчену, не експерта/експертку, які по поличках все розкладуть, а журналістку.

Мотивують це тим, що шанована пані - розслідувачка і щось писала по темі науки.

Якої якості були її матеріали - я коротко згадував тут https://goo.gl/m8mGJF, а мої колеги-експерти у темах, які вона намагається колупати - тут https://goo.gl/EpSrr1.
Плюс під кожною її статтею купа фахівців в коментарях зауважували дивні помилки в фактажі.
Помилки просто дикі.

Грець із тим. Я неодноразово спостерігав спроби моїх колег ввічливо вказати на недоліки діяльності розслідувачки і все це завершувалося підлітковими відповідями та банами у фейсбуці.
Моє оціночне судження: журналістці ще дуже далеко до експертки.

Але мене лякає те, що журналісти Громадського радіо не змогли самостійно виявити очевидні прогалини в експертності.

Пам'ятаєте, як журналіст UA:першого розпитував Катерину Амосову про те, чому в Нацмедуніверситеті не відбувся екзамен Крок?
Вона йому аргумент - він їй два фахові запитання (якщо не бачили - тут https://goo.gl/3movdz, це для мене сучасний український еталон Журналістики з великої літери Ж).

Що ж ми бачимо у цій дічі?

Я закцентую увагу лише на двох моментах.

1. "Індекс цитування – це мінімальна кількість посилань на статтю у науковця".

Це ж пекло. Мінімальна кількість цитувань - це 0. Нуль.

Але далі - більше:
"Якщо у неї [вченої] 10 статей і 5 статей процитувало двоє людей, а 5 - троє, то індекс цитування - 2, тому що це максимальна кількість цитувань для всіх статей".
Опа, а тут вже мова про максимуми.

Та й тут незрозуміло, про який з Індексів цитування іде мова (угу, їх кілька). Якщо рахувати по середній кількості цитувань на статтю - то індекс 2,5. Якщо ж вона мала на увазі індекс Гірша, який широко використовує в своїх дописах, взагалі - 3.
Але не 2.

Тобто, людина на повному серйозі пише про речі, в яких плутається, а потім про них же розповідає в ефірах.

Журналіст це все проковтнув і згодував слухачам.
Це виглядає, як несуттєві деталі, але на них грунтується той впевнений тон, з яким вона розповідає про нібито справжні проблеми української науки.

А вони ось, виявляється, які:

2. Журналіст громадського питає:
- Щодо віку науковців. До чого призводить те, що третині науковці понад 65 років?

Журналістка відповідає:
- Через те, що багато людей похилого віку, молодь не бачить для себе перспектив.

Тобто, чи вірно я розумію, що якщо ми завтра звільнимо третину науковців віком понад 65 років, то молоді вчені відразу побачать перспективи? Так же ж виходить?

Ем... Насправді, молоді вчені не бачать перспектив тут, бо їхня зарплатня - нижча за зарплатню кондуктора в тролейбусі. І навіть посада, яку обіймає якийсь начлаб, що нібито не бажає поступатися місцем, взагалі не дозволяє будувати своє майбутнє.

І мантра у студії Громадського про "справа не в грошах" - невірна, бо 0,17% ВВП на науку, що є зараз, і 1,7% ВВП, як має бути - дві великі різниці.