Так виглядає мій шеф Олександр Марченко на лекції на Днях науки, коли щойно вголос сказав аудиторії, що атоми є і він їх бачить.
P.S. А експозиція в Інституті фізіології Богомольця була дуже ок.

У Київському планетарії включно по 18 листопада триватиме показ цікавого сферичного повнокупольного кіно.

За один сеанс демонструють відразу два фільми.
Перший - "Дивні супутники" - присвячений супутникам Юпітера, Сатурна, Нептуна, Землі тощо. Про те, яка там атмосфера, сила тяжіння, температура, чи є вода. Дуже яскраві пізнавальні стрічки з детальними поясненнями.
Другий - Буремна планета - про, власне, Землю та її будову - мантію, ядро, вулкани, землетруси і т.і. Фільм створено на замовлення самого Київського планетарію в Україні.

Вражає.
Звісно, більшість з того всього я знав, але об'ємність зображення вражає. Для дітей то взагалі бомба.
До речі, сам планетарій класно відремонтували, а в імпровізованому залі нон-стоп крутять ролики від Цікавої наука.

На жаль, якість фото і близько не передає масштаб стрічок, але якесь уявлення складе.

Гальмо довжиною у 10 років

Саме стільки тре прожити в Києві, аби дізнатися, що за центральним корпусом університету КПІ стоїть справжнісінький пасажирський літак Як-40, танк Т-34 і зенітна гармата.
Про гелікоптер Мі-2 я був в курсі.

Тепер залишилось ще якось потрапити в політехнічний музей, що тут, виявляється, теж є.

Казковий інноваційний нанослоупок.
Але краще пізно, ніж ніколи.

P.S. А тут зараз реально красиво і затишно.

В чому, як на мене, головна проблема плагіату?
В імітації мисленнєвого процесу.
Люди, що працюють у сферах, в яких потрібно синтезувати нові ідеї, сенси, гіпотези, теорії тощо - подекуди не просто крадуть результати чиїхось роздумів, але й видають їх за свої, тим самим ніби промовляючи:
"Дивіться, я мислю. Отже я існую."

Ні, це лише імітація мислення, а отже імітація існування. Суспільство, яке потурає таким речам, отримує імітацію свого розвитку, тобто деградує.
Деградує не тільки тому, що вкрадені ідеї не можуть бути передовими, а й тому, що ті, хто дійсно витрачає зусилля на генерування всього нового, завжди програють у конкурентній боротьбі за ресурси плагіаторам.

І саме тому кейс Лептонівни настільки важливий.
Справа ж не тільки в Лептонному божестві.
Річ у тім, що навіть цю мачню вона передерла у іншої "вченої".
І не понесла за це жодного покарання.

По суті, в країні сяє "зелене світло" для імітації мислення.

Прекрасна стаття-огляд про найгучніші випадки плагіату в нашій країні: остання історія з редакторкою журналу Vogue, Богатирьова, Кириленко, Литвин...

Добре, що про все це пам'ятають.
Час, коли за все це доведеться відповідати, прийде.

P.S. Але є і корисний плагіат. Наприклад, я був би радий, якби Київпастранс передер ідею єдиного квитка на всі види транспорту у інших розвинених міст, але вони на це не здатні. :)
Шкода.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-46063436

Не можу пройти повз і не закцентувати увагу освітян на такій можливості.
Тут на Прометеусі стартує безкоштовний онлайн-курс "Медіаграмотність для освітян".
Курс не тільки про те, що таке медіа та як себе із ними поводити, а й як спілкуватися з журналістами, убезпечувати дітей від негативних явищ, що воно взагалі за інформаційні технології і т.і.

Але головне ось що: цієї п'ятниці, 16 листопада, Прометеус організовує безкоштовну конференцію «Змішане навчання: Медіаграмотність для освітян».
Круті спікери, купа корисної інформації та коло однодумців - гарантовані.
Тому не прогавте.
Така подія буває лише раз на рік.