Ой... коли я абсолютно випадково, йдучи якимсь полем повз конячок, що безтурботно їли травичку, побачив оцю махіну - я не повірив власним очам і грішним ділом майнула думка, що то муляж.
Далі був вражений неймовірним музеєм анатомії, який є невідомим (я в цьому впевнений) більшості киян та гостей столиці.
А дарма.
Якщо Ви маєте бажання дуже легко і безкоштовно те все побачити та послухати розумних вчених, які відповідатимуть на Ваші запитання - дізнавайтеся, як це зробити з цього матеріалу.
https://site.ua/anton.senenko/16274-lisoviy-kit/
Далі був вражений неймовірним музеєм анатомії, який є невідомим (я в цьому впевнений) більшості киян та гостей столиці.
А дарма.
Якщо Ви маєте бажання дуже легко і безкоштовно те все побачити та послухати розумних вчених, які відповідатимуть на Ваші запитання - дізнавайтеся, як це зробити з цього матеріалу.
https://site.ua/anton.senenko/16274-lisoviy-kit/
site.ua
Антон Сененко: Лісовий кит
стаття
Шокскандалсєнсація!
Мальви та чорнобривці - то взагалі не українські рослини!
Отакої :)
Однією з найпрекрасніших локацій Києва є, безумовно, Національний ботанічний сад ім. Гришка НАН України.
Кияни та гості столиці звикли його відвідувати під час квітнення бузку, магнолій, азалій, орхідей. Там приємно ніжитися на сонечку на альпійських луках, відпочивати в японському чи корейському двориках тощо.
Але, виявляється, в ботсаду є купа "секретних" місць.
І цього прохолодного вечора мені дуже кортить, аби скоріше завітала весна і ця неймовірна екскурсія, яку я прогавив (але Вас я про неї попереджав заздалегідь :) ), відбулася знову.
Про кленевий цукор і рослину-барвник, про хвилівника-комахожера та лікування алкогольної залежності, про дерева, що старші за єгипетські піраміди, про дерево, що взагалі не гниє та чарівну паличку Волдеморта, про рослину, що вбивала дітей, про їстівні каштани, про рослину, що проростає з глибини 5 метрів, про те, що ж таке червона рута та багато іншого.
Інджой.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=4284
Мальви та чорнобривці - то взагалі не українські рослини!
Отакої :)
Однією з найпрекрасніших локацій Києва є, безумовно, Національний ботанічний сад ім. Гришка НАН України.
Кияни та гості столиці звикли його відвідувати під час квітнення бузку, магнолій, азалій, орхідей. Там приємно ніжитися на сонечку на альпійських луках, відпочивати в японському чи корейському двориках тощо.
Але, виявляється, в ботсаду є купа "секретних" місць.
І цього прохолодного вечора мені дуже кортить, аби скоріше завітала весна і ця неймовірна екскурсія, яку я прогавив (але Вас я про неї попереджав заздалегідь :) ), відбулася знову.
Про кленевий цукор і рослину-барвник, про хвилівника-комахожера та лікування алкогольної залежності, про дерева, що старші за єгипетські піраміди, про дерево, що взагалі не гниє та чарівну паличку Волдеморта, про рослину, що вбивала дітей, про їстівні каштани, про рослину, що проростає з глибини 5 метрів, про те, що ж таке червона рута та багато іншого.
Інджой.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=4284
www.nas.gov.ua
Secret Garden. Екскурсія до київського академічного ботанічного саду
9 вересня 2018 року відбулась екскурсія до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, яку провів учений-ботанік, популяризатор науки, молодший науковий співробітник відділу ботаніки Національного науково-природничого музею НАН України кандидат…
Колись давно група вчених під керівництвом Роберта Дікке з Принстона вперто роками намагалася віднайти реліктове випромінювання, що лишилося після Великого вибуху (до цього моменту ніщо і ніде не існувало, а після вибуху виник простір, час, закони фізики, Всесвіт, атоми тощо). Одначе, їхні спроби були марні.
Тим часом за 50 кілометрів від них двоє науковців Пензіас та Вілсон працювали на величезній антені лабораторії Белла і намагалися позбутися якогось фонового шуму в ефірі, який заважав їхнім дослідженням.
Виявилося, що вони випадково і несподівано віднайшли те, що шукала група Дікке. Пензіас і Вілсон спеціально нічого не шукали і не обгрунтовували своє відкриття, але у 1978 році отримали Нобелівську премію.
Так, шкода вчених з Принстона, але селяві.
І знаєте, хто у всій цій історії «покопирсався»?
Українець - Георгій (Джордж) Гамов, який, звісно, колись втік з СРСР і реалізував себе в США.
Він, до речі, просто мегамозок, бо за своє життя встиг обгрунтувати теорію альфа-розпаду атомного ядра, утворення хімічних елементів, генетичного коду та передачі інформації тощо.
Так от, саме українець Гамов передбачив існування реліктового випромінювання, що лишилося після Великого вибуху.
І зробив це ще у 1940-х роках, а випадкове експериментальне підтвердження, про яке вище написано, сталося аж у 1965 році.
Ба більше, Гамов прямо написав, що зареєструвати випромінювання, ймовірно, вдасться на антені лабораторії Белла, але вчені з Принстона цієї його роботи не читали.
Тут немає моралі, хоча я міг би розвинути теми і про непередбачуваність науки, і про неможливість відкриттів на замовлення, і про важливість середовища та вільного доступу до інформації для вчених.
Мораль в тролейбусі. І книзі.
Колись я ненавидів тролейбуси за їхню неспішність, але нині - вони мої найкращі друзі, адже це чи не єдина мить за день, коли я можу зануритися у читання неймовірних науково-популярних книг, що їх стоси стоять у мене всюди в хаті.
І оцю, що я сфотографував, я вже раджу, хоча встиг проковтнути лишень 71 сторінку.
Огляд обов‘язково буде окремо, але ота ошелешуюча історія про Нобелівку чи не на перших сторінках.
Так, не я її вигадав, а просто коротесенько переказав.
Біл Брайсон - автор книги - неймовірний і надалі не скидає обертів, захоплює, інтригує.
Він наводить коротесенькі історії про відкриття, що ніби між собою не пов‘язані, але потім дивним чином виникає прекрасне мереживо знань про світ, що відомі сучасній цивілізації.
Таким має бути наукпоп - захоплюючим і зрозумілим.
Бо наука - це цікаво.
Тому раджу, раджу, раджу.
Тим більше, що книга - українською.
Біл Брайсон, Коротка історія майже всього на світі, видавництво Наш формат.
До речі, нагадаю, що сьогодні і завтра відбудуться Дні науки.
Не прогавте.
Тим часом за 50 кілометрів від них двоє науковців Пензіас та Вілсон працювали на величезній антені лабораторії Белла і намагалися позбутися якогось фонового шуму в ефірі, який заважав їхнім дослідженням.
Виявилося, що вони випадково і несподівано віднайшли те, що шукала група Дікке. Пензіас і Вілсон спеціально нічого не шукали і не обгрунтовували своє відкриття, але у 1978 році отримали Нобелівську премію.
Так, шкода вчених з Принстона, але селяві.
І знаєте, хто у всій цій історії «покопирсався»?
Українець - Георгій (Джордж) Гамов, який, звісно, колись втік з СРСР і реалізував себе в США.
Він, до речі, просто мегамозок, бо за своє життя встиг обгрунтувати теорію альфа-розпаду атомного ядра, утворення хімічних елементів, генетичного коду та передачі інформації тощо.
Так от, саме українець Гамов передбачив існування реліктового випромінювання, що лишилося після Великого вибуху.
І зробив це ще у 1940-х роках, а випадкове експериментальне підтвердження, про яке вище написано, сталося аж у 1965 році.
Ба більше, Гамов прямо написав, що зареєструвати випромінювання, ймовірно, вдасться на антені лабораторії Белла, але вчені з Принстона цієї його роботи не читали.
Тут немає моралі, хоча я міг би розвинути теми і про непередбачуваність науки, і про неможливість відкриттів на замовлення, і про важливість середовища та вільного доступу до інформації для вчених.
Мораль в тролейбусі. І книзі.
Колись я ненавидів тролейбуси за їхню неспішність, але нині - вони мої найкращі друзі, адже це чи не єдина мить за день, коли я можу зануритися у читання неймовірних науково-популярних книг, що їх стоси стоять у мене всюди в хаті.
І оцю, що я сфотографував, я вже раджу, хоча встиг проковтнути лишень 71 сторінку.
Огляд обов‘язково буде окремо, але ота ошелешуюча історія про Нобелівку чи не на перших сторінках.
Так, не я її вигадав, а просто коротесенько переказав.
Біл Брайсон - автор книги - неймовірний і надалі не скидає обертів, захоплює, інтригує.
Він наводить коротесенькі історії про відкриття, що ніби між собою не пов‘язані, але потім дивним чином виникає прекрасне мереживо знань про світ, що відомі сучасній цивілізації.
Таким має бути наукпоп - захоплюючим і зрозумілим.
Бо наука - це цікаво.
Тому раджу, раджу, раджу.
Тим більше, що книга - українською.
Біл Брайсон, Коротка історія майже всього на світі, видавництво Наш формат.
До речі, нагадаю, що сьогодні і завтра відбудуться Дні науки.
Не прогавте.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=4377&fbclid=IwAR3Ik5IJ3w8RPYXnruRfpngnJ1jMHilkHA0XJmNTPwLpyk7_QkFpARhW5ts
Трохи менше 20-ти хвилин залишилось до моменту, коли біла лабораторна миша, у якої в темряві світяться вуха, вилізе, власне, з лабораторії, щоб продемонструвати себе всім охочим.
Сьогодні і завтра відбудуться 5-ті ювілейні Дні науки.
Організатори зробили прекрасне - вони відшукали всіх кращих лекторів та демонстраторів за всі 5 років і програму тепер можна сміливо називати "Дні науки. The best".
Лекції про цьогорічні Нобелівські премії, хімічні досліди, екскурсії музеями та обсерваторією - про те, що там буде, читайте тут, потім теплесенько вдягайтесь, беріть пауер-банки і чимчикуйте.
Нагадаю, що сьогодні в Києві між локаціями торохкотітиме безкоштовний автобус.
Повна програма тут https://dni-nauky.in.ua/
Інджой.
Трохи менше 20-ти хвилин залишилось до моменту, коли біла лабораторна миша, у якої в темряві світяться вуха, вилізе, власне, з лабораторії, щоб продемонструвати себе всім охочим.
Сьогодні і завтра відбудуться 5-ті ювілейні Дні науки.
Організатори зробили прекрасне - вони відшукали всіх кращих лекторів та демонстраторів за всі 5 років і програму тепер можна сміливо називати "Дні науки. The best".
Лекції про цьогорічні Нобелівські премії, хімічні досліди, екскурсії музеями та обсерваторією - про те, що там буде, читайте тут, потім теплесенько вдягайтесь, беріть пауер-банки і чимчикуйте.
Нагадаю, що сьогодні в Києві між локаціями торохкотітиме безкоштовний автобус.
Повна програма тут https://dni-nauky.in.ua/
Інджой.
www.nas.gov.ua
Цікаве і корисне. 5 років із проектом «Дні науки»
Інтерв'ю координаторів осінніх «Днів науки» (10–11 листопада 2018 року) з різних українських міст вітчизняним ЗМІ – Українському радіо «Культура» (програма «Модуль знань»), телеканалу «UA: Харків» (ранкова передача «Твій ранок») і Харківській хвилі Українського…
Чого ми так шкіримося?
Бо всюди мікроскопи, діти вчаться фарбувати бактерії за Грамом, а в темряві світяться бактерії та лабораторні миші (вибачте, миші дуже швидко бігають і я не зміг їх притомно сфотографувати).
Як сказав Олексій Болдирєв: «Це наука, бейбі.»
(Так, я в курсі, що в оригіналі було інакше 🙂 )
Приходьте на Дні науки 🙂
Бо всюди мікроскопи, діти вчаться фарбувати бактерії за Грамом, а в темряві світяться бактерії та лабораторні миші (вибачте, миші дуже швидко бігають і я не зміг їх притомно сфотографувати).
Як сказав Олексій Болдирєв: «Це наука, бейбі.»
(Так, я в курсі, що в оригіналі було інакше 🙂 )
Приходьте на Дні науки 🙂
Так виглядає мій шеф Олександр Марченко на лекції на Днях науки, коли щойно вголос сказав аудиторії, що атоми є і він їх бачить.
P.S. А експозиція в Інституті фізіології Богомольця була дуже ок.
P.S. А експозиція в Інституті фізіології Богомольця була дуже ок.