🤦‍♂️ПРОБЛЕМИ З МОБІЛІЗАЦІЄЮ І ДОБРОВОЛЬЦЯМИ ВИНИКЛИ ТОМУ, ЩО В ЗСУ ХІД Є, А ВИХОДУ НЕМАЄ!

https://vm.tiktok.com/ZIJnrTpqy/

🐈‍⬛Наша кішечка Єсенія шукає тепло під ковдрою - до холодів.❄️💨

Добраніч друзi!🤝🥱

🧐Розбираємо анансований Арахамією законопроект про зміни по мобілізації та демобілізації. Вік для мобілізації зменьшать…

https://vm.tiktok.com/ZIJnrvoQc/

#шкварки_дня🔥🔥🔥

Інформовані джерела повідомляють, що НАЗК проводить перевірку про наявність конфлікту інтересів в діях Генерального прокурора Андрія Костіна.

Костін намагається замʼяти це питання, бо рішення суду відносно нього за вчинення адміністративного правопорушення, повʼязаного з корупцією є підставою для його звільнення.

Вимагаю від голови НАЗК Олександра Новікова проведення ретельної перевірки відносно Генерального прокурора Костіна і оприлюднення її результатів. Суспільство повинно знати про корупційні вчинки головного законника держави.

​​НАРДЕП ВІД "СЛУГ" МАЄ БУДІВНИЦТВО В КРИМУ?

член фракції "Слуга народу" Андрій Одарченко, якого нещодавно затримали за підкуп голови Державного агентства відновлення Мустафи Наєма, може будувати багатоповерхівку в курортному селі Міжводне

земля давно належить тітці депутата, але сам він у 2018 офіційно просив дозволу на забудову вже у влади окупанта з формулюванням: «підвищити інвестиційну привабливість регіону»

публічні слухання, на яких розглянули письмові звернення нардепа та його брата на включення землі до зони забудов відбулися 6 квітня 2018

згідно з даними онлайн-мап, у 2009 ділянка пустувала. У 2020 там з’явилась багатоповерхівка готельного типу з мансардою на 600 кв. м

це справді цінна ділянка з оціночною вартістю в російських кадастрах у близько 2 000 000 RUB

в українських реєстрах земельна ділянка вказана за тіткою депутата Лідією Одарченко 1937 року народження. Розслідувачі кажуть, що вона раніше була учасницею у його бізнесі, а колись навіть давала племіннику в борг 3 000 000₴

у декларації «слуги» об’єктів нерухомості чи незавершеного будівництва взагалі немає

Панове, залишайтесь із нами😎

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 Підписатись на канал
📩 info@absolutionlab.com

😱З початку війни з України до ЄС виїхали 650 тисяч чоловіків призовного віку. Цікаво скільки на їхньому виїзді заробили воєнкоми та їхня криша з Банкової?

https://vm.tiktok.com/ZIJnrt31C/

🫵В Нідерландах на виборах перемагає ультраправа Партія свободи яка між іншим виступає проти надання військової допомоги Україні… а наш очільник МЗС Кулєба тим часом McDonald's відкриває…

https://vm.tiktok.com/ZIJnrbvvW/

ЩО ЗДОХЛО В «ЛІСІ»?

#шкварки_дня🔥🔥🔥
Для людей з кіл українських спецслужб слово «ліс» цілком зрозуміло має сленгове значення – це назва Служби зовнішньої розвідки, самої непублічної спецслужби країни. На відміну від всім відомого і популярного Головного управління розвідки МО, що також має сленгову назву «острів», про діяльність «лісу» майже нічого не чутно і невідомо. На перший погляд закритість спецслужби цілком позитивна риса, що обумовлена її специфічною діяльністю. Проте суспільству інколи варто поставити питання, а чи дійсно ця діяльність має місце і чи корисна вона для держави та суспільства. Тим більше таке питання має підвищений сенс в умовах війни.

Для кожного українця нещодавно з’явилась дата, що розділила життя на до і після 24 лютого… Цей день для багатьох людей з погонами став мірилом патріотизму та професійності. Цікаво чим займався ліс в цей день? За численними повідомленнями працівників лісу а також сторонніх місцевих спостерігачів розвідники були зайняті одним – вони тікали з Києва. Тікали безсоромно та не дуже організовано. Розвідники так накивали п’ятами, що покинули без охорони суперсекретний до цього часу об’єкт та майно на пару-трійку мільярдів доларів (меблі, уніформу, спецтехніку, комп’ютери, гуму на машини і багато іншого цінного в господарстві краму), яке люб’язно прибрали до своїх хазяйновитих рук мешканці Білогородки. Але це не саме головне. Внаслідок втечі з Києва на початку війни СЗР втратила близько 1200 одиниць зброї та 6 мільйонів набоїв та інших боєприпасів.
Як кажуть самі розвідники основний винуватець цього сорому - керівник «лісу» Олександр Литвиненко. Голова розвідки яскраво проявив притаманні йому риси відповідального лідерства в ніч з 24 на 25 лютого, коли зник з радарів та вимкнув телефон. Вперше після цього Литвиненко з’явився на очі своїх підлеглих тільки на третю добу у Львові та знову раптово зник. До Києва він повернувся через тиждень після наполегливих викликів з Офісу Президента.
Читачі скажуть, що так вчинив й дехто інший з керівників спецслужб. Дійсно, подібна, але не така ганебна, картина була і в центральному апараті СБУ. Але всім відомо, що очікуване рішення по очільнику СБУ було прийнято ще в перші дні війни. Але головного лісничого боронить якийсь могутній ангел-охоронець. Про нього (про янгола) згодом…
 
Литвиненко став шостим за ліком керівником зовнішньої розвідки від часів Революції гідності. Чому ми ведемо лік саме від цієї події – з цього часу актуально постала необхідність перерізати ментальну пуповину спецслужби зі спадщиною радянсько-імперського періоду. Саме Литвиненко очолює ліс найдовше з попередників під час відкритого протистояння з росією. З його призначенням мались певні очікування на позитивні системні зміни: людина мала досвід роботи на керівних посадах в РНБО та Інституті стратегічних досліджень, вважалась потужним професійним аналітиком, не мала яскравої політичної заангажованості…
Проте, не так сталось як гадалось. Перші відчутні рішення нового лісничого показали чітку спрямованість на прагнення не розвивати нові спроможності служби, а навпаки зменшити й ті, що були. Майже одразу ліквідовано Академію СЗР – єдиний навчальний заклад, що готував спеціалістів зовнішньої розвідки, давав специфічну фахову підготовку, яку не можна здобути більше ніде. Тепер хоч бери та звертайся в Університет культури та мистецтв, дякувати Богу, що Поплавський активно береться за освіту будь-кого, впорається і з розвідниками. Кастровану функцію професійної підготовки засунули всередину підрозділу, що не має до цього жодного відношення. Ніколи не здогадаєтесь куди – в інформаційно-аналітичний департамент. Як то кажуть «без коментарів».

Наступні кроки вже викликали питання більш глибоке «а за чию перемогу очільник піднімає келих?». Рішенням Литвиненка ліквідовано самостійний підрозділ, на який покладено роботу по росії, білорусі та ТОТ. Функції і особовий склад скасованого підрозділу засунили влили до департаменту, що за своїм призначенням до цього так само не мав жодного відношення а займався безпекою дипломатичних установ.

Повернемося до неспокійних днів напередодні 24 лютого… Як вже зазначалось, Литвиненко в колах спецслужбістів мав реноме знаного аналітика. Але що зробив «ліс» перед війною, як основний орган що мав би забезпечити керівництво держави достовірною упереджувальною інформацією? Вірно, нехтуючи численними повідомленнями від партнерів та власних джерел, продовжував годувати суспільство казками про неможливість великої війни. Згідно офіційної позиції «лісу», що доповідалась на останньому передвоєнному засіданні РНБО в Харкові, росія могла вдатись тільки до локальних сутичок на кордоні та на Донбасі. Ні про яку повномасштабну війну мови не велося.

Після початку широкомасштабного вторгнення розвідувальна спільнота країн НАТО була шокована. Далеко не всі європейські розвідки розділяли оцінки американців щодо високої ймовірності війни. Але згодом реакція щодо керівників розвідок, які помилились з прогнозами, була жорсткою. Був звільнений очільник воєнної французької розвідки, кадрові зміни відбулись в розвідках Німеччини, Польщі тощо. При  цьому жодної реакції на провал «лісу» в прогнозах про війну не було. Знову високе покровительство?  
З початком війни Литвиненком ініційовано питання передачі до ГУР  підрозділу, що займається ВТС та основних здобуваючіх підрозділів радіорозвідки в регіонах України (на той час вони забезпечували понад 80% надходження інформації). Згодом самостійний підрозділ ВТС просто ліквідовано а майно технічної розвідки з великими скандалами і розборкам щодо його технічного стану передано на «острів».

Акцентуємо увагу, що ці кроки відбулись вже під час війни!
 
 
 
 
 
Здавалося б, що тільки переліченого достатньо для того, щоб поставити питання про компетентність та сумнівну активність Литвиненка на користь противника напередодні та під час війни. Тим більше, за неодноразовими повідомленнями наших джерел в Офісі Президента, сам Верховний не дуже сприймає особу шостого лісничого і неодноразово звертався до Андрія Єрмака «приберіть його…». Яскравою ілюстрацією відношення Президента під час нарад є звернення до Кирила Буданова – Кирило Олексійович, до Литвиненка – Саша. Але хтось допомагає  Литвиненку зберігатись на посаді.
З плином бойових дій і стабілізацією лінії бойового зіткнення правоохоронні органи повернулись до своєї звичної системи роботи. При дослідженні обставин втрати лісниками 1200 одиниць зброї та 6 мільйонів набоїв доволі просто віддокументовано жахливу некомпетентність та злочинну недбалість керівників СЗР. Приблизно в квітні 2023 року слідчими ДБР в межах відповідного кримінального провадження підготовлено оголошення підозр 15 службовим особам СЗР у службовій недбалості, в тому числі і Литвиненку. Проте до цього часу процесуального ходу їм не дано, жодної підозри не оголошено, що не може викликати у людини в свідомому стані когнітивного дисонансу .
Натомість майже всі керівники ДБР, оперативники, слідчі і навіть водії, що мали відношення до цього розслідування, отримали від лісу нагороджувальну зброю з рук потенційного обвинуваченого у справі Литвиненка. Сміх та й годі. А доки папіри лежать під сукном, лісовий підрозділ ВБ займається виловлюванням проср...ної зброї по всій Україні та намагається не допустити жодних згадок про цей подвиг в засобах масової інформації. Знову не забуваємо про покровителя…
Тут пару цікавих слів варто сказати про оточення головного лісничого, про тих, хто формує думку в голові несамостійного Литвиненка та виконує його нелогічні рішення.
В 2020 році основний підрозділ агентурної розвідки «лісу» очолив містер «Т». Тривалий час він комунікував офіційні відносини з різними керівниками міністерств та відомств як довірена особа головного лісничого. Його добре знають у Кубракова, в Енергоатомі і т.і. Цікава його історія призначення на посаду. За каденції Валерія Кондратюка наш герой не зміг повноцінно призначитись на посаду, а був лише виконуючим обов’язків керівника підрозділу. Причиною цьому стала інформація, надана тодішнім керівником ВБ, про наявність в «Т» громадянства іншої держави.

Як відомо, в новому законі «Про розвідку» є пряма норма, що забороняє особам з паспортом іншої держави служити в розвідувальному органі. Саме з тих пір між «Т» і тодішнім керівником ВБ виникло жорстке протистояння, яке розрішилося на користь першого з приходом Литвиненка. Керівництво ВБ було усунуто з посади, а пан «Т» призначений повноцінним керівником. Проте його паспорт громадянина європейської країни, режим якої недружньо ставиться до України, нікуди не зник.

фото з інформаційних масивів європейської міграційної поліції
Постає питання, на користь якої країни працює основний розвідник «лісу» і куди дивляться кадри?
Здавалося б, що в цій елементарній ситуації система мала б спрацювати. Кадровий підрозділ має обов’язок та всі можливості для перевірки факту інвалідності людини, що претендує на зайняття оперативної посади. Проте маємо, те що маємо. Можливо тому, що керівнику кадрів ніколи займатись такими марудними справами. В нього є цікаве сучасне хоббі. Він любить нагороджуватись пістолетами. Маємо майже кінематографічний сюжет, коли очільник не самого бойового підрозділу, який жодної хвилини не був в зоні бойових дій, під час війни отримав чотири пістолети (ПМ, CZ P10, Glock 19, Springfield Armory 1911) і на додаток генеральські погони.
Всі при справі. Вимикайте світло…
Тепер настала черга згадати про причину, що дозволяє головному лісничому залишатись на посаді при такій кількості зальотів. Змушені визнати, що на початку каденції Президента Зеленського навіть одного з перелічених  фейлів було достатньо щоб позбутись посади. Проте пан Литвиненко продовжує робити спроби керувати «лісом» своєю невпевненою рукою.
А впевненості йому надає непохитний патронат пана Руслана Демченка. Так, того самого учасника «Вагнергейту», який начебто зник з обріїв і потрапив в інформаційну тінь. Але це тільки на перший не обізнаний погляд. Після роботи в Офісі Президента пан Демченко сховався радником головного лісничого. Так, саме радником у Литвиненка. Демченко зберіг вплив і контакти в Офісі, чим без докорів сумління користується в інтересах свого протеже Литвиненка. Треба зазначити, що на цій посаді Демченко має відповідний статус, всі атрибути достатньо помітного  державного керівника і необмежений вплив на Голову СЗР. Майже всі більш-менш ключові рішення приймаються Демченком і за необхідності просуваються в Офісі Президента. Спрямованість цих рішень, як і раніше, залишає багато підозр щодо належності Демченка до російського розвідувального співтовариства.
Можна розповісти ще багато сюжетних історій про лісне життя, безладдя і пристосуванство під час війни під орудою Литвиненка. Можна згадати про неповернення офіцерів під час війни з закордонних відряджень, самогубство молодих співробітників, корпоративний непотизм і багато іншого (про це згодом). Але вже зараз напрошується висновок, що в лісі  помітно стоїть неприємний стійкий запах розкладання.