Forwarded from Just Бізнес
Чи буде девальвація гривні в 2023 році?
Значне знецінення гривні в цьому році малоймовірне, якщо обсяги міжнародної фінансової допомоги і надалі будуть надходити в резерви НБУ швидше, ніж їх витрачатимуть імпортери та українські військові біженці за кордоном.
В січні НБУ продав з резервів для підтримки курсу $3,1 млрд. Попри такі значні обсяги продажу валюти, золотовалютні резерви НБУ за січень зросли майже на $2 млрд - з $27,95 млрд на початку грудня 2022 - до $29,9 млрд на початку лютого 2023 року.
В 2023 році міжнародні партнери нададуть Україні $38-42 млрд (у 2022 - $32 млрд). Тобто протягом року через валютні резерви НБУ пройде більше коштів, ніж там наразі є.
Цього має вистачити на покриття дефіциту бюджету.
Ризики:
Припинення роботи зернового коридору через морські порти у березні і нерегулярність надходження фінансової допомоги від партнерів може змусити уряд повернутися до фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії гривні. (графік ЕП)
Значне знецінення гривні в цьому році малоймовірне, якщо обсяги міжнародної фінансової допомоги і надалі будуть надходити в резерви НБУ швидше, ніж їх витрачатимуть імпортери та українські військові біженці за кордоном.
В січні НБУ продав з резервів для підтримки курсу $3,1 млрд. Попри такі значні обсяги продажу валюти, золотовалютні резерви НБУ за січень зросли майже на $2 млрд - з $27,95 млрд на початку грудня 2022 - до $29,9 млрд на початку лютого 2023 року.
В 2023 році міжнародні партнери нададуть Україні $38-42 млрд (у 2022 - $32 млрд). Тобто протягом року через валютні резерви НБУ пройде більше коштів, ніж там наразі є.
Цього має вистачити на покриття дефіциту бюджету.
Ризики:
Припинення роботи зернового коридору через морські порти у березні і нерегулярність надходження фінансової допомоги від партнерів може змусити уряд повернутися до фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії гривні. (графік ЕП)
В лютому завершується податкова амністія і вона не користується популярністю
1 березня завершується період податкової амністії, протягом якого можна було добровільно декларувати майно, активи та гроші, з яких не було сплачено податки.
Податкова амністія стартувала у вересні 2021 року і мала тривати рік - до вересня 2022 року. Згодом цей період продовжили до 1 березня 2023 року.
Можна задекларувати: валюту (за винятком готівки), цінні папери, рухоме і нерухоме майно, частки в юридичних особах.
І з них сплатити: 5% - з грошей на рахунках в банках, а також з інших активів, які перебувають в Україні; 9% - з валюти, яка знаходиться в іноземних фінустановах, а також з інших активів за кордоном.
Якщо людина відмовиться подавати добровільну декларацію, то Податкова за замовчуванням вважатиме, що в такої людини є: 400 тис. грн, квартири загальною площею до 120 кв. м, або будинки - до 240 кв. м, земельна ділянка в межах безоплатної приватизації, а також один автомобіль. З них податок сплачувати не потрібно.
Проте кампанія з легалізації капіталів не користується популярністю: на початок січня громадяни добровільно задекларували активів на 6 млрд грн. Бюджет з цього отримав 372 млн грн.
Монополіст
1 березня завершується період податкової амністії, протягом якого можна було добровільно декларувати майно, активи та гроші, з яких не було сплачено податки.
Податкова амністія стартувала у вересні 2021 року і мала тривати рік - до вересня 2022 року. Згодом цей період продовжили до 1 березня 2023 року.
Можна задекларувати: валюту (за винятком готівки), цінні папери, рухоме і нерухоме майно, частки в юридичних особах.
І з них сплатити: 5% - з грошей на рахунках в банках, а також з інших активів, які перебувають в Україні; 9% - з валюти, яка знаходиться в іноземних фінустановах, а також з інших активів за кордоном.
Якщо людина відмовиться подавати добровільну декларацію, то Податкова за замовчуванням вважатиме, що в такої людини є: 400 тис. грн, квартири загальною площею до 120 кв. м, або будинки - до 240 кв. м, земельна ділянка в межах безоплатної приватизації, а також один автомобіль. З них податок сплачувати не потрібно.
Проте кампанія з легалізації капіталів не користується популярністю: на початок січня громадяни добровільно задекларували активів на 6 млрд грн. Бюджет з цього отримав 372 млн грн.
Монополіст
Український бізнес будуть страхувати від війни. Як це працюватиме?
У Верховній раді зареєстрували проєкт закону 9015 про страхування інвестицій в Україну від воєнних ризиків.
Через війну РФ проти України обсяг прямих іноземних інвестицій в 2022 році майже обнулився: становив $190 млн проти $6,7 млрд - у 2021 році.
Внутрішні інвестори також не ризикують розгортати проекти попри те, що на початку 2022 році в Україні почав діяти закон про "інвестиційних нянь".
За рік, в рамках цієї програми, Мінекономіки отримало пять заявок на реалізацію інвестиційних проектів на 11 млрд грн. Проте обсяг залучених інвестицій становив нуль гривень.
Основною перепоною для інвестицій в українську економіку є воєнні ризики: пошкодження, знищення активів чи їхня окупація, руйнування логістики та енергетичної інфраструктури, простій виробництва, блокування портів. Сюди також варто додати неможливість залучення зовнішнього фінансування та висока ціна страхування інвестицій.
Саме можливість та доступність страхування інвестицій є одним з ключових елементів для інвесторів.
Уряди багатьох країн (наприклад Ізраїль, США, Велика Британія) забезпечують страхування інвестицій від воєнних ризиків через спеціалізовані установи.
Найвідомішою такою установою є Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (MIGA) з групи Світового банку.
За даними Мінекономіки, вже в найближчий час за підтримки MIGA, інвестори зможуть убезпечити свої інвестиції в Україну, придбавши спеціальний страховий поліс, і отримати до 90% відшкодування своїх потенційних збитків отримані внаслідок військових дій.
Уже досягнуто домовленості з МIGA про пілотний проект вартістю $30 млн. Аналогічних проєктів в 2023 році планується реалізувати на $1 млрд.
Також є домовленості є з Американською міжнародною фінансовою корпорацією розвитку (DFC), яке зазвичай надає підтримку лише американським інвесторам, але компанія повідомила про готовність страхувати іноземні інвестиції в Україну.
Водночас внутрішній український інвестор, в порівнянні з іноземним, опиняється в нерівних умовах. Він не має можливості скористатись механізмом страхування власних інвестицій від воєнних ризиків.
До того ж українське Експортно-кредитне агентство законодавчо не має можливості надавати такі послуги, адже здійснює страхування інвестицій виключно з України.
Саме тому інційовано зміни до закону "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", якими розширюється функціонал українського експортно-кредитного агентства (ЕКА), що дозволить страхування інвестицій як іноземних, так і вітчизняних інвесторів, в тому числі, від воєнних ризиків.
Держпідтримка інвестиційної діяльності у формі страхування інвестицій здійснюватиметься в межах статутного капіталу ЕКА, а також шляхом перестрахування інвестицій в іноземних страхових компаніях.
У Верховній раді зареєстрували проєкт закону 9015 про страхування інвестицій в Україну від воєнних ризиків.
Через війну РФ проти України обсяг прямих іноземних інвестицій в 2022 році майже обнулився: становив $190 млн проти $6,7 млрд - у 2021 році.
Внутрішні інвестори також не ризикують розгортати проекти попри те, що на початку 2022 році в Україні почав діяти закон про "інвестиційних нянь".
За рік, в рамках цієї програми, Мінекономіки отримало пять заявок на реалізацію інвестиційних проектів на 11 млрд грн. Проте обсяг залучених інвестицій становив нуль гривень.
Основною перепоною для інвестицій в українську економіку є воєнні ризики: пошкодження, знищення активів чи їхня окупація, руйнування логістики та енергетичної інфраструктури, простій виробництва, блокування портів. Сюди також варто додати неможливість залучення зовнішнього фінансування та висока ціна страхування інвестицій.
Саме можливість та доступність страхування інвестицій є одним з ключових елементів для інвесторів.
Уряди багатьох країн (наприклад Ізраїль, США, Велика Британія) забезпечують страхування інвестицій від воєнних ризиків через спеціалізовані установи.
Найвідомішою такою установою є Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (MIGA) з групи Світового банку.
За даними Мінекономіки, вже в найближчий час за підтримки MIGA, інвестори зможуть убезпечити свої інвестиції в Україну, придбавши спеціальний страховий поліс, і отримати до 90% відшкодування своїх потенційних збитків отримані внаслідок військових дій.
Уже досягнуто домовленості з МIGA про пілотний проект вартістю $30 млн. Аналогічних проєктів в 2023 році планується реалізувати на $1 млрд.
Також є домовленості є з Американською міжнародною фінансовою корпорацією розвитку (DFC), яке зазвичай надає підтримку лише американським інвесторам, але компанія повідомила про готовність страхувати іноземні інвестиції в Україну.
Водночас внутрішній український інвестор, в порівнянні з іноземним, опиняється в нерівних умовах. Він не має можливості скористатись механізмом страхування власних інвестицій від воєнних ризиків.
До того ж українське Експортно-кредитне агентство законодавчо не має можливості надавати такі послуги, адже здійснює страхування інвестицій виключно з України.
Саме тому інційовано зміни до закону "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", якими розширюється функціонал українського експортно-кредитного агентства (ЕКА), що дозволить страхування інвестицій як іноземних, так і вітчизняних інвесторів, в тому числі, від воєнних ризиків.
Держпідтримка інвестиційної діяльності у формі страхування інвестицій здійснюватиметься в межах статутного капіталу ЕКА, а також шляхом перестрахування інвестицій в іноземних страхових компаніях.
Податкова повернула лише 69% від запитаного відшкодування ПДВ у 2022 році
В 2022 році ситуація з відшкодування ПДВ під час воєнного стану значно погіршилась. За даними Опендатабот, якщо у 2021 році відшкодовували ПДВ 91% від звернень, то у рік повномасштабної війни цей показник скоротився майже на чверть.
За весь 2022 рік Податкова відшкодувала лише 69% від замовлень.
Бюджетне відшкодування ПДВ — це компенсація державою суми ПДВ, який був сплачений у вартості придбаних товарів, робіт, послуг. На нього мають право всі платники ПДВ, якщо у декларації сума податкового кредиту перевищила податкове зобов’язання (так званий «мінус»).
В 2022 році ситуація з відшкодування ПДВ під час воєнного стану значно погіршилась. За даними Опендатабот, якщо у 2021 році відшкодовували ПДВ 91% від звернень, то у рік повномасштабної війни цей показник скоротився майже на чверть.
За весь 2022 рік Податкова відшкодувала лише 69% від замовлень.
Бюджетне відшкодування ПДВ — це компенсація державою суми ПДВ, який був сплачений у вартості придбаних товарів, робіт, послуг. На нього мають право всі платники ПДВ, якщо у декларації сума податкового кредиту перевищила податкове зобов’язання (так званий «мінус»).
Газпром збільшив поставки газу в ЄС через Україну на тлі зниження цін
Бізнес навпаки
Російський Газпром з початку лютого збільшив обсяги прокачки газу через українську ГТС після рекордного зниження в січні.
Нагадаємо, до вторгнення обсяг транзиту складав приблизно 108 млн кубів на добу – це мінімальний обсяг, за який доводиться платити, качає Газпром ресурс чи ні.
Цей обсяг транзиту (40 млрд кубів на рік) встановлений транзитним контрактом, який був підписаний наприкінці 2019 року між Газпромом і Нафтогазом.
З початком війни російський монополіст зупинив поставку газу в Європу через газогін Ямал-Європа, а потім через Північні потоки, які згодом росія підірвала.
Загалом в 2022 році Газпром качав через Україну близько 42 млн кубів газу на добу.
Аж раптом в січні 2023 року він рекордно зменшив прокачку до 24 млн кубів на добу.
І от з лютого почав знов поступово збільшувати її до 28 млн кубів на добу.
Цікаво почитати так звану ділову пресу на болотах.
Їхній комераснт пише, що поставки в січні знизились через падіння попиту з боку європейських контрагентів.
Буцімто ціна на спотових ринках Європи впала, а контрактна ціна Газпрому прив'язана до показників минулого місяця.
Але всі обмеження поставок, які відбувались до того, проходили з ініціативи російської сторони.
Насправді причина, як завжди, в геополітиці.
Коли ціна газу доходила до рекордних значень у три тисячі доларів за тисячу кубів навесні і влітку 2022 року, Газпром катастрофічно скоротив поставки, намагаючись заморозити Європу.
Потім ще ролики крутив, як Європа перетворюється на типове російське місто десь в західному Сибіру.
Тепер ціна на біржі TTF в Європі вже два місяці складає близько $500-$600 за тисячу кубів.
Запаси газу в газових сховищах Європи залишаються на рівні 70% в кінці зими.
Розуміючи, що спецоперація із заморожування Європи провалилась, Газпром почав збільшувати прокачку, щоб хоч якось реалізувати газ.
Вочевидь найближчим часом обсяги транзиту виростуть ще більше.
Бо з приходом тепла в рф впаде споживання газу і його потрібно буде кудись дівати, аби не консервувати свердловини.
Вийшло так, що коли ціни на газ були високими, Газпром "сушив" Європу, скорочуючи поставки.
І навпаки, коли стало зрозуміло, що дефіциту не відчувається, а ціни впали, Газпром почав нарощувати обсяги.
В нормальній країні це було б нанесенням збитків державній компанії з відповідними наслідками.
Монополіст
Бізнес навпаки
Російський Газпром з початку лютого збільшив обсяги прокачки газу через українську ГТС після рекордного зниження в січні.
Нагадаємо, до вторгнення обсяг транзиту складав приблизно 108 млн кубів на добу – це мінімальний обсяг, за який доводиться платити, качає Газпром ресурс чи ні.
Цей обсяг транзиту (40 млрд кубів на рік) встановлений транзитним контрактом, який був підписаний наприкінці 2019 року між Газпромом і Нафтогазом.
З початком війни російський монополіст зупинив поставку газу в Європу через газогін Ямал-Європа, а потім через Північні потоки, які згодом росія підірвала.
Загалом в 2022 році Газпром качав через Україну близько 42 млн кубів газу на добу.
Аж раптом в січні 2023 року він рекордно зменшив прокачку до 24 млн кубів на добу.
І от з лютого почав знов поступово збільшувати її до 28 млн кубів на добу.
Цікаво почитати так звану ділову пресу на болотах.
Їхній комераснт пише, що поставки в січні знизились через падіння попиту з боку європейських контрагентів.
Буцімто ціна на спотових ринках Європи впала, а контрактна ціна Газпрому прив'язана до показників минулого місяця.
Але всі обмеження поставок, які відбувались до того, проходили з ініціативи російської сторони.
Насправді причина, як завжди, в геополітиці.
Коли ціна газу доходила до рекордних значень у три тисячі доларів за тисячу кубів навесні і влітку 2022 року, Газпром катастрофічно скоротив поставки, намагаючись заморозити Європу.
Потім ще ролики крутив, як Європа перетворюється на типове російське місто десь в західному Сибіру.
Тепер ціна на біржі TTF в Європі вже два місяці складає близько $500-$600 за тисячу кубів.
Запаси газу в газових сховищах Європи залишаються на рівні 70% в кінці зими.
Розуміючи, що спецоперація із заморожування Європи провалилась, Газпром почав збільшувати прокачку, щоб хоч якось реалізувати газ.
Вочевидь найближчим часом обсяги транзиту виростуть ще більше.
Бо з приходом тепла в рф впаде споживання газу і його потрібно буде кудись дівати, аби не консервувати свердловини.
Вийшло так, що коли ціни на газ були високими, Газпром "сушив" Європу, скорочуючи поставки.
І навпаки, коли стало зрозуміло, що дефіциту не відчувається, а ціни впали, Газпром почав нарощувати обсяги.
В нормальній країні це було б нанесенням збитків державній компанії з відповідними наслідками.
Монополіст
Нестача сотень тисяч тонн нафти, зниклі безвісти нафтопродукти на 5 млрд грн, мільярдні борги з податків і прокладки Коломойського. У якому стані держава забрала Укрнафту в Коломойського
Новий керівник Укрнафти Сергій Корецький привідкрив деякі деталі, у якому стані найбільшу нафтовидобувну компанію, контрольний пакет якої належав держави, було відібрано у олігарха Ігоря Коломойського і передано в управління Міноборони:
-Загальна сума несплачених податкових зобов'язань в Укрнафті до грудня 2022 становила 4,58 млрд. грн. З них, після передачі компанії МО, уже сплачено 1,53 млрд грн.
-УН, якій належить 500 АЗС, не мала свого парку бензовозів та нафтобаз. Цю функції були передані на аутсорс стороннім компаніям (з орбіти Коломойського).
-На балансі підприємства фізична нестача сотень тисяч тонн нафти на мільярди гривень.
-Нафтопродукти, які з її нафти виробляв Кременчуцький НПЗ, Укрнафта віддавала структурам Коломойського на реалізацію. Однак на папері пальне не було продано, але фізичного його знайти неможливо. Мова про 102 тис тонн нафтопродуктів ринковою вартістю на майже 5 млрд грн.
-Великі обсяги нафтопродуктів УН продала з відтермінуванням платежу і покупці за них не розрахувалися. На сьогодні дебіторські заборгованості по ним майже 20 млрд. грн. Більшість цих заборгованостей вже мають статус сумнівної.
-Послуги з перевезення нафтопродуктів, еквайринг та поставка електроенергії коштували вдвічі дорожче від ринку. Постачальником електроенергії була "Нью Енерджі". Рахунки компанії були арештовані НАБУ у рамках справи по трейдеру "Юнайтед Енерджі" (трейдер з групи "Приват" Коломойського, який перепродував електроенергію державних генерацій).
-На Укртатнафті (Кременчуцький НПЗ), яка також була передана Міноборони, був відсутній облік нафтопродуктів. Немає ні первинних документів, ні серверів. Борг зі сплати акцизу становив 566 млн грн (уже погашено), а з ПДВ - мінімум 2 млрд грн. Цифри можуть зрости після завершення аудиту.
Новий керівник Укрнафти Сергій Корецький привідкрив деякі деталі, у якому стані найбільшу нафтовидобувну компанію, контрольний пакет якої належав держави, було відібрано у олігарха Ігоря Коломойського і передано в управління Міноборони:
-Загальна сума несплачених податкових зобов'язань в Укрнафті до грудня 2022 становила 4,58 млрд. грн. З них, після передачі компанії МО, уже сплачено 1,53 млрд грн.
-УН, якій належить 500 АЗС, не мала свого парку бензовозів та нафтобаз. Цю функції були передані на аутсорс стороннім компаніям (з орбіти Коломойського).
-На балансі підприємства фізична нестача сотень тисяч тонн нафти на мільярди гривень.
-Нафтопродукти, які з її нафти виробляв Кременчуцький НПЗ, Укрнафта віддавала структурам Коломойського на реалізацію. Однак на папері пальне не було продано, але фізичного його знайти неможливо. Мова про 102 тис тонн нафтопродуктів ринковою вартістю на майже 5 млрд грн.
-Великі обсяги нафтопродуктів УН продала з відтермінуванням платежу і покупці за них не розрахувалися. На сьогодні дебіторські заборгованості по ним майже 20 млрд. грн. Більшість цих заборгованостей вже мають статус сумнівної.
-Послуги з перевезення нафтопродуктів, еквайринг та поставка електроенергії коштували вдвічі дорожче від ринку. Постачальником електроенергії була "Нью Енерджі". Рахунки компанії були арештовані НАБУ у рамках справи по трейдеру "Юнайтед Енерджі" (трейдер з групи "Приват" Коломойського, який перепродував електроенергію державних генерацій).
-На Укртатнафті (Кременчуцький НПЗ), яка також була передана Міноборони, був відсутній облік нафтопродуктів. Немає ні первинних документів, ні серверів. Борг зі сплати акцизу становив 566 млн грн (уже погашено), а з ПДВ - мінімум 2 млрд грн. Цифри можуть зрости після завершення аудиту.
Через реформу лісового господарства в країні зупинились продажі деревини
Зараз в Україні триває реформа лісового господарства, яку запустив Кабмін своєю постановою №1003 у вересні минулого року.
Її суть в тому, що 158 лісогосподарств об'єднуються в єдину державну компанію "Ліси України" і перестають бути окремими юридичними суб'єктами.
Ідеологія реформи полягає в тому, щоб припинити "містячкове князівство" в лісгоспах і централізувати процеси продажу деревини, вирубки і захисту лісів.
За таким принципом під час правління Януковича була проведена реформа Укрспирту, коли окремі спиртзаводи були об'єднані в єдиний концерн.
Ми писали про цю реформу в негативному ключі в липні 2022 року.
Суть претензії була в тому, що реформа відбувалась за ініціативи і в інтересах найбільшого гравця ринку деревообробки – Української холдингової лісопильної компанії, яка належить олігарху Леоніду Юрушеву.
Втім, деякі публічні деревообробники підтримують цю реформу, яка "суттєво збільшує контрольованість та ефективність використання лісових ресурсів, відповідає європейській практиці".
Тепер маємо негативні відгуки щодо реформи від інших гравців ринку.
Про це розказав голова Комітету Європейської бізнес асоціації (ЄБА) деревообробної галузі Богдан Цуприк під час парламентських слухань на тему імпортозаміщення товарів з росії та білорусі українськими 10 лютого (таймкод: 01:55:35).
Цуприк також працює менеджером в групі Українські лісопильні підприємця Сергія Ліщини.
За словами Цуприка, державні лісгоспи – єдиний в країні легальний постачальник сировини – вже пару місяців саботують її продаж.
Вони організовують аукціони і формують лоти так, щоб продаж не відбувся.
Для цього використовуються невигадливі хитрощі.
Такі як:
- виставити на аукціоні апріорі завищену ціну, щоб ніхто не спокусився її купувати
- виставити занижені обсяги, щоб покупці задрали ціну і не отримали бажаного обсягу.
- змішати в один лот деревину діаметром від 15 до 50 см, обробка якої передбачає різне обладнання.
Згідно з аналітикою Української енергетичної біржі (УЕБ), де проходять аукціони на продаж деревини, обсяги продажу почали падати приблизно з жовтня 2022 року – в середньому з 350-500 тис. кубів на місяць, до 150 тис кубів на місяць.
З чим можуть бути пов'язані такі проблеми?
Або місцеві керівники лісгоспів хочуть "збити" реформи, розуміючи що втратять корупційні доходи від втрати самостійності.
Або централізація вже відбулась і є вибірковий підхід до покупців.
Втім, як завжди огидно спостерігати, як під час війни дрібні чиновники задля невеличкого хабаря гальмують цілу галузь, яка може давати експорт, робочі місця і податки.
Монополіст
Зараз в Україні триває реформа лісового господарства, яку запустив Кабмін своєю постановою №1003 у вересні минулого року.
Її суть в тому, що 158 лісогосподарств об'єднуються в єдину державну компанію "Ліси України" і перестають бути окремими юридичними суб'єктами.
Ідеологія реформи полягає в тому, щоб припинити "містячкове князівство" в лісгоспах і централізувати процеси продажу деревини, вирубки і захисту лісів.
За таким принципом під час правління Януковича була проведена реформа Укрспирту, коли окремі спиртзаводи були об'єднані в єдиний концерн.
Ми писали про цю реформу в негативному ключі в липні 2022 року.
Суть претензії була в тому, що реформа відбувалась за ініціативи і в інтересах найбільшого гравця ринку деревообробки – Української холдингової лісопильної компанії, яка належить олігарху Леоніду Юрушеву.
Втім, деякі публічні деревообробники підтримують цю реформу, яка "суттєво збільшує контрольованість та ефективність використання лісових ресурсів, відповідає європейській практиці".
Тепер маємо негативні відгуки щодо реформи від інших гравців ринку.
Про це розказав голова Комітету Європейської бізнес асоціації (ЄБА) деревообробної галузі Богдан Цуприк під час парламентських слухань на тему імпортозаміщення товарів з росії та білорусі українськими 10 лютого (таймкод: 01:55:35).
Цуприк також працює менеджером в групі Українські лісопильні підприємця Сергія Ліщини.
За словами Цуприка, державні лісгоспи – єдиний в країні легальний постачальник сировини – вже пару місяців саботують її продаж.
Вони організовують аукціони і формують лоти так, щоб продаж не відбувся.
Для цього використовуються невигадливі хитрощі.
Такі як:
- виставити на аукціоні апріорі завищену ціну, щоб ніхто не спокусився її купувати
- виставити занижені обсяги, щоб покупці задрали ціну і не отримали бажаного обсягу.
- змішати в один лот деревину діаметром від 15 до 50 см, обробка якої передбачає різне обладнання.
Згідно з аналітикою Української енергетичної біржі (УЕБ), де проходять аукціони на продаж деревини, обсяги продажу почали падати приблизно з жовтня 2022 року – в середньому з 350-500 тис. кубів на місяць, до 150 тис кубів на місяць.
З чим можуть бути пов'язані такі проблеми?
Або місцеві керівники лісгоспів хочуть "збити" реформи, розуміючи що втратять корупційні доходи від втрати самостійності.
Або централізація вже відбулась і є вибірковий підхід до покупців.
Втім, як завжди огидно спостерігати, як під час війни дрібні чиновники задля невеличкого хабаря гальмують цілу галузь, яка може давати експорт, робочі місця і податки.
Монополіст
Forwarded from Just Бізнес
Розмитнення авто в “Дії” зробить менш вигідним завезення “битків”
На початку лютого законопроєкт про розмитнення авто в "Дії" було відправлено у Парламент на розгляд.
Як буде відбуватися розмитнення можна прочитати тут.
А також скористатися калькулятором для розрахунку вартості розмитнення конкретного авто.
У цьому законопроєкті (про розмитнення авто в Дії) є один нюанс, а саме те, що формула для розмитнення автомобілів не бере до уваги стан автомобіля.
Тобто вартість розмитнення битого автомобіля та неушкодженого буде однаковою.
Це було зроблено навмисно. Як пише Ліга, цією нормою Мінцифри робить бізнес із ввезення в Україну так званих "битків" невигідним. У Мінцифри кажуть, що так держава хоче стимулювати громадян купувати непошкоджені авто.
Проте, під час розгляду ЗП, цю норму можуть знести
На початку лютого законопроєкт про розмитнення авто в "Дії" було відправлено у Парламент на розгляд.
Як буде відбуватися розмитнення можна прочитати тут.
А також скористатися калькулятором для розрахунку вартості розмитнення конкретного авто.
У цьому законопроєкті (про розмитнення авто в Дії) є один нюанс, а саме те, що формула для розмитнення автомобілів не бере до уваги стан автомобіля.
Тобто вартість розмитнення битого автомобіля та неушкодженого буде однаковою.
Це було зроблено навмисно. Як пише Ліга, цією нормою Мінцифри робить бізнес із ввезення в Україну так званих "битків" невигідним. У Мінцифри кажуть, що так держава хоче стимулювати громадян купувати непошкоджені авто.
Проте, під час розгляду ЗП, цю норму можуть знести
Чому економіка рф впала не так, як хотілось. І коли вже?
Зробили для вас коротку вижимку із величезного дослідження чотирьох російських економістів про "економічну аномалію" на болотах з назвою "Гірше, ніж криза..."
Двоє з чотирьох авторів – професори американських університетів а ще один – в минулому заступник керівника центробанку рф.
Дослідження описує причини "стійкості" економіки рф до санкцій та перспективи на майбутнє.
Великий блок присвячений тому, що експерти прогнозували значне падіння економіки рф.
Але його не сталось, як радісно волав вбивця путін під час свого останнього виступу.
Тут потрібно сказати, що до реальних втрат падіння ВВП рф на 2,5% в 2022 році треба додати прогнозований зріст на 5,5–6%, якби не було вторгнення.
Такий високий прогноз пов'язаний із все ще низькою базою 2021 року через ковідну кризу.
Таким чином, фактично економіка рф втратила близько 8% ВВП.
Що пишуть про перелік причин, які знизили ефект від санкцій і масштаби кризи? Перелік такий:
1️⃣ Зворотній ефект санкційної політики Заходу: заяви про відкладену відмову від російських газу, нафти і нафтопродуктів.
Це з одного боку призвело до росту цін на енергоносії в світі.
З іншого – до активної купівлі енергоносіїв з рф гравцями, що готувались до зниження пропозиції внаслідок заборони імпорту російського палива.
Результатом стало рекордне збільшення доходів рф від експорту енергоносіїв (в першу чергу нафти), що невілювало ефект від панічних настроїв в суспільстві та економіці агресора.
В 2022 році загальна вартість експорту рф склала $580 млрд (на 18% більше 2021 року).
З них $345 млрд - нафтогазовий експорт (на 40% більше 2021 року).
2️⃣ Адміністративні дії центробанку рф, який на декілька місяців "зупинив" банківську систему.
Таким чином був попереджений "набіг на банки" – фінансова паніка, коли вкладники забирають гроші з банківських рахунків.
До того ж, внаслідок збільшення вартості експорту і скорочення імпорту рф отримала величезний плюс до зовнішньоторгового сальдо.
Це вплинуло на стабільність та укріплення рубля в перший рік війни.
3️⃣ Накопичені резерви. Це стосується і "фонда национального благосостояния" (ФНБ), і накопичених залишків на складах підприємств після ковідної кризи 2020-2021 років.
4️⃣ Збільшення бюджетних витрат рф на чверть, порівняно з 2021 роком. Вочевидь, це стосується витрат на війну.
Втім, виробництво ракет і танків також збільшує ВВП.
Що далі? Надія є
Автори зазначають, що всі ці фактори відтермінували в часі більш потужну економічну кризу.
В цьому році нафтогазові доходи мають впасти принаймні на $150 млрд. Через це проявиться криза відтоку капіталу з країни. Крім того, виростуть бюджетні видатки.
Ця динаміка вже помітна. В січні 2023 року доходи російського бюджету скоротились на третину, порівняно із січнем 2022 року. А витрати виросли на 60%.
Дефіцит бюджету за січень склав 1,76 трлн рублів в той час як уряд рф прогнозував річний дефіцит в 2023 році на рівні 3 трлн рублів.
Щоправда дефіцит наступних місяців прогнозується меншим. На січень було перенесено частину витрат 2022 року. Крім того, в цьому місяці рф профінансував свої оборонні заводи, уклавши річні контракти.
Але і в наступні місяці дефіцит все одно буде великим. В першу чергу, через невідповідність фактичній ціні продажу російської нафти прогнозній ціні, закладеній в розрахунок бюджету - $50 за барель замість $70.
Використання додаткових коштів ФНБ, або центробанку (друк) для покриття дефіциту бюджету призведуть до розгону інфляції.
В принципі, те саме відбувалось в Україні. Але процес був згладжений міжнародною фінансовою допомогою.
На останок історичний приклад. Автори наводять динаміку росту ВВП на душу в Ірані та Туреччині.
В 1978 році цей показник в Ірані був в 1,5 рази більше, ніж в Туреччині.
Але в 1979 році в Ірані відбулась ісламська революція після чого США застосувала санкції проти нього.
І в 2021 році ВВП на душу в Туреччині в 2,5 рази вищий, ніж в Ірані.
Це до того, що навіть великі нафтові запаси не дадуть росту в умовах санкцій.
Монополіст
Зробили для вас коротку вижимку із величезного дослідження чотирьох російських економістів про "економічну аномалію" на болотах з назвою "Гірше, ніж криза..."
Двоє з чотирьох авторів – професори американських університетів а ще один – в минулому заступник керівника центробанку рф.
Дослідження описує причини "стійкості" економіки рф до санкцій та перспективи на майбутнє.
Великий блок присвячений тому, що експерти прогнозували значне падіння економіки рф.
Але його не сталось, як радісно волав вбивця путін під час свого останнього виступу.
Тут потрібно сказати, що до реальних втрат падіння ВВП рф на 2,5% в 2022 році треба додати прогнозований зріст на 5,5–6%, якби не було вторгнення.
Такий високий прогноз пов'язаний із все ще низькою базою 2021 року через ковідну кризу.
Таким чином, фактично економіка рф втратила близько 8% ВВП.
Що пишуть про перелік причин, які знизили ефект від санкцій і масштаби кризи? Перелік такий:
1️⃣ Зворотній ефект санкційної політики Заходу: заяви про відкладену відмову від російських газу, нафти і нафтопродуктів.
Це з одного боку призвело до росту цін на енергоносії в світі.
З іншого – до активної купівлі енергоносіїв з рф гравцями, що готувались до зниження пропозиції внаслідок заборони імпорту російського палива.
Результатом стало рекордне збільшення доходів рф від експорту енергоносіїв (в першу чергу нафти), що невілювало ефект від панічних настроїв в суспільстві та економіці агресора.
В 2022 році загальна вартість експорту рф склала $580 млрд (на 18% більше 2021 року).
З них $345 млрд - нафтогазовий експорт (на 40% більше 2021 року).
2️⃣ Адміністративні дії центробанку рф, який на декілька місяців "зупинив" банківську систему.
Таким чином був попереджений "набіг на банки" – фінансова паніка, коли вкладники забирають гроші з банківських рахунків.
До того ж, внаслідок збільшення вартості експорту і скорочення імпорту рф отримала величезний плюс до зовнішньоторгового сальдо.
Це вплинуло на стабільність та укріплення рубля в перший рік війни.
3️⃣ Накопичені резерви. Це стосується і "фонда национального благосостояния" (ФНБ), і накопичених залишків на складах підприємств після ковідної кризи 2020-2021 років.
4️⃣ Збільшення бюджетних витрат рф на чверть, порівняно з 2021 роком. Вочевидь, це стосується витрат на війну.
Втім, виробництво ракет і танків також збільшує ВВП.
Що далі? Надія є
Автори зазначають, що всі ці фактори відтермінували в часі більш потужну економічну кризу.
В цьому році нафтогазові доходи мають впасти принаймні на $150 млрд. Через це проявиться криза відтоку капіталу з країни. Крім того, виростуть бюджетні видатки.
Ця динаміка вже помітна. В січні 2023 року доходи російського бюджету скоротились на третину, порівняно із січнем 2022 року. А витрати виросли на 60%.
Дефіцит бюджету за січень склав 1,76 трлн рублів в той час як уряд рф прогнозував річний дефіцит в 2023 році на рівні 3 трлн рублів.
Щоправда дефіцит наступних місяців прогнозується меншим. На січень було перенесено частину витрат 2022 року. Крім того, в цьому місяці рф профінансував свої оборонні заводи, уклавши річні контракти.
Але і в наступні місяці дефіцит все одно буде великим. В першу чергу, через невідповідність фактичній ціні продажу російської нафти прогнозній ціні, закладеній в розрахунок бюджету - $50 за барель замість $70.
Використання додаткових коштів ФНБ, або центробанку (друк) для покриття дефіциту бюджету призведуть до розгону інфляції.
В принципі, те саме відбувалось в Україні. Але процес був згладжений міжнародною фінансовою допомогою.
На останок історичний приклад. Автори наводять динаміку росту ВВП на душу в Ірані та Туреччині.
В 1978 році цей показник в Ірані був в 1,5 рази більше, ніж в Туреччині.
Але в 1979 році в Ірані відбулась ісламська революція після чого США застосувала санкції проти нього.
І в 2021 році ВВП на душу в Туреччині в 2,5 рази вищий, ніж в Ірані.
Це до того, що навіть великі нафтові запаси не дадуть росту в умовах санкцій.
Монополіст
Після війни Україну чекає демографічна криза: точно готові повернутись лише половина вимушених мігрантів
На початку 2023 року за кордоном перебувало більше 7 млн українських вимушених мігрантів, в тому числі близько 3 млн осіб - у РФ та Білорусі. В країнах ЄС, Британії та США - 4,5 млн українців (1,5 млн – Польща, понад 1 млн – Німеччина і приблизно 450 тис – Чехія).
87% мігрантів – жінки з дітьми, 65% цих жінок – працездатного віку. Близько 66% мають вищу освіту.
Згідно з опитуванням Info Sapiens, повернутись в Україну точно планує половина вимушених мігрантів, ще 24% скоріше планує повернутись.
За оптимістичним сценарієм Центру економічної стратегії (ЦЕС), в Україну повернуться 2,93 млн осіб, за песимістичним – 2,25 млн осіб.
Однак після закінчення війни з України можуть виїхати ще до 750 тис осіб - це будуть чоловіки, які захочуть возєднатися із сім'ями за кордоном.
ЦЕС відзначає, що за рік від неповернення біженців Україна може втратити 2,55% - 7,71% ВВП.
За розрахунками Мінекономіки, кожні 100 тис. осіб, що не повернулись до Україні, зменшують обсяг прогнозованого ВВП України на 0,5%.
Через це після війни Україну очікує дефіцит робочої сили для відновлення країни і велика демографічна криза. Уже в 2023 році Мінекономіки прогнозує коефіцієнт народжуваності 0,8 на одну жінку. При нормальному відтворенні потрібен 2,2, щоб зберігати той рівень населення, що існує зараз.
Монополіст
На початку 2023 року за кордоном перебувало більше 7 млн українських вимушених мігрантів, в тому числі близько 3 млн осіб - у РФ та Білорусі. В країнах ЄС, Британії та США - 4,5 млн українців (1,5 млн – Польща, понад 1 млн – Німеччина і приблизно 450 тис – Чехія).
87% мігрантів – жінки з дітьми, 65% цих жінок – працездатного віку. Близько 66% мають вищу освіту.
Згідно з опитуванням Info Sapiens, повернутись в Україну точно планує половина вимушених мігрантів, ще 24% скоріше планує повернутись.
За оптимістичним сценарієм Центру економічної стратегії (ЦЕС), в Україну повернуться 2,93 млн осіб, за песимістичним – 2,25 млн осіб.
Однак після закінчення війни з України можуть виїхати ще до 750 тис осіб - це будуть чоловіки, які захочуть возєднатися із сім'ями за кордоном.
ЦЕС відзначає, що за рік від неповернення біженців Україна може втратити 2,55% - 7,71% ВВП.
За розрахунками Мінекономіки, кожні 100 тис. осіб, що не повернулись до Україні, зменшують обсяг прогнозованого ВВП України на 0,5%.
Через це після війни Україну очікує дефіцит робочої сили для відновлення країни і велика демографічна криза. Уже в 2023 році Мінекономіки прогнозує коефіцієнт народжуваності 0,8 на одну жінку. При нормальному відтворенні потрібен 2,2, щоб зберігати той рівень населення, що існує зараз.
Монополіст
Українці відкрили компанію Elpaso у Великобританії та надають послуги з відкриття рахунку для бізнесу, зареєстрованого в Європі
Доступний такий функціонал:
🔻 Отримання платежів та оплата у 180 країнах світу.
🔻 Один аккаунт на 24+ валюти з вигідною конвертацією.
🔻 Переказ грошей в Україну, навіть фізичним особам на IBAN.
Серед бізнесів, які користуються сервісом такі компанії як MEGOGO, zakazUA, AGRO MEKS та інші.
Elpaso підходить для стартапів, експортерів та імпортерів продукції. 👉🏻 Відкриття рахунку за 48 годин.
Детальніше за посиланням: http://bit.ly/3KClu49
#рекомендація
Доступний такий функціонал:
🔻 Отримання платежів та оплата у 180 країнах світу.
🔻 Один аккаунт на 24+ валюти з вигідною конвертацією.
🔻 Переказ грошей в Україну, навіть фізичним особам на IBAN.
Серед бізнесів, які користуються сервісом такі компанії як MEGOGO, zakazUA, AGRO MEKS та інші.
Elpaso підходить для стартапів, експортерів та імпортерів продукції. 👉🏻 Відкриття рахунку за 48 годин.
Детальніше за посиланням: http://bit.ly/3KClu49
#рекомендація
Як корупція робить Енергоатом банкрутом
Оператор державних АЕС НАЕК "Енергоатом" має багатомільярдні збитки.
Це випливає з інформації ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), який є адміністратором розрахунків по забезпеченню дешевої електроенергії для населення (так зване ПСО – покладання спеціальних обов'язків на учасників ринку)
В теорії ПСО працює так: Енергоатом та Укргідроенерго продають електроенергію (е/е) за ринковими цінами і платять кошти ГарПоку.
Передбачається, що ці кошти менші за різницю між ринковою ціною та собівартістю виробництва е/е.
ГарПок отримані кошти використовує для компенсації постачальникам універсальних послуг (ПУПам) різниці між пільговою ціною для населення і ринковою ціною, за якою вони купують ресурс.
На сьогодні борг ГарПоку перед ПУПами складає 12,1 млрд грн.
Переважно, це гроші які винен Енергоатом.
При цьому Енергоатом (ЕА) – постійний клієнт ресурсу "Наші гроші", який моніторить державні закупівлі.
От лише декілька кейсів за останній час.
13 лютого компанія закупила кабелів на 335 млн грн. Частина з них закуплена за цінами, які у 2,5 рази перевищують ринкові.
10 січня ЕА закупив оливні сепаратори на 35% дорожче попередньої закупівлі на 318 тис. євро.
29 грудня 2022 року ЕА закупив кабелі на 33 млн грн у 1,5-2 рази дорожче ринкових цін.
7 грудня 2022 року ЕА закупив кабелі на 40 млн грн в 2 рази дорожче ринкових цін.
Завищення закупівльених цін на тендерах – стара традиція ЕА.
Якось ми зробили вправу - порівняли вартість закупівлі одного стандартизованого товару - трансформаторного вводу на 330 кВ трьома державними компаніями в 2017-2018 роках.
Вийшло так, що найдешевше його купило НЕК Укренерго, Укргідроенерго - в 2,2 рази дорожче, а Енергоатом - у 2,5 рази дорожче.
Можна згадати також про не ефективний продаж електроенергії, якій нещодавно був підтверджений підозрою керівнику збутового підрозділу ЕА від НАБУ.
В чому причина?
Тендери ЕА завжди були "годівничкою" співробітників СБУ, які глибоко інтегровані в цю сферу через стратегічне значення компанії.
Останні роки компанія також була "годівничкою" для окремих "смотрящих" від Офісу президента. Спочатку – Сергія Шефіра, потім – Ростислава Шурми.
Проблему посилює тісна зв'язка президента ЕА Петра Котіна, міністра енергетики Германа Галущенка, який працював заступником Котіна в ЕА та головою галузевого регулятора (НКРЕКП) Костянтином Ущаповським, який отримав свою посаду завдяки Галущенку.
Що з цим робити?
На початку лютого Рада ухвалила закон про корпоратизацію Енергоатому (проєкт 8067), який передбачає зміну юридичної форми з "державне підприємство" на "акціонерне товариство".
Ця реформа має на меті створення наглядової ради, яка буде приймати рішення відносно правління.
Це дозволить зробити ЕА більш публічним і прозорим. І можливо – вивести з під впливу Галущенка.
Закон, до речі, досі не підписаний президентом.
Монополіст
Оператор державних АЕС НАЕК "Енергоатом" має багатомільярдні збитки.
Це випливає з інформації ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), який є адміністратором розрахунків по забезпеченню дешевої електроенергії для населення (так зване ПСО – покладання спеціальних обов'язків на учасників ринку)
В теорії ПСО працює так: Енергоатом та Укргідроенерго продають електроенергію (е/е) за ринковими цінами і платять кошти ГарПоку.
Передбачається, що ці кошти менші за різницю між ринковою ціною та собівартістю виробництва е/е.
ГарПок отримані кошти використовує для компенсації постачальникам універсальних послуг (ПУПам) різниці між пільговою ціною для населення і ринковою ціною, за якою вони купують ресурс.
На сьогодні борг ГарПоку перед ПУПами складає 12,1 млрд грн.
Переважно, це гроші які винен Енергоатом.
При цьому Енергоатом (ЕА) – постійний клієнт ресурсу "Наші гроші", який моніторить державні закупівлі.
От лише декілька кейсів за останній час.
13 лютого компанія закупила кабелів на 335 млн грн. Частина з них закуплена за цінами, які у 2,5 рази перевищують ринкові.
10 січня ЕА закупив оливні сепаратори на 35% дорожче попередньої закупівлі на 318 тис. євро.
29 грудня 2022 року ЕА закупив кабелі на 33 млн грн у 1,5-2 рази дорожче ринкових цін.
7 грудня 2022 року ЕА закупив кабелі на 40 млн грн в 2 рази дорожче ринкових цін.
Завищення закупівльених цін на тендерах – стара традиція ЕА.
Якось ми зробили вправу - порівняли вартість закупівлі одного стандартизованого товару - трансформаторного вводу на 330 кВ трьома державними компаніями в 2017-2018 роках.
Вийшло так, що найдешевше його купило НЕК Укренерго, Укргідроенерго - в 2,2 рази дорожче, а Енергоатом - у 2,5 рази дорожче.
Можна згадати також про не ефективний продаж електроенергії, якій нещодавно був підтверджений підозрою керівнику збутового підрозділу ЕА від НАБУ.
В чому причина?
Тендери ЕА завжди були "годівничкою" співробітників СБУ, які глибоко інтегровані в цю сферу через стратегічне значення компанії.
Останні роки компанія також була "годівничкою" для окремих "смотрящих" від Офісу президента. Спочатку – Сергія Шефіра, потім – Ростислава Шурми.
Проблему посилює тісна зв'язка президента ЕА Петра Котіна, міністра енергетики Германа Галущенка, який працював заступником Котіна в ЕА та головою галузевого регулятора (НКРЕКП) Костянтином Ущаповським, який отримав свою посаду завдяки Галущенку.
Що з цим робити?
На початку лютого Рада ухвалила закон про корпоратизацію Енергоатому (проєкт 8067), який передбачає зміну юридичної форми з "державне підприємство" на "акціонерне товариство".
Ця реформа має на меті створення наглядової ради, яка буде приймати рішення відносно правління.
Це дозволить зробити ЕА більш публічним і прозорим. І можливо – вивести з під впливу Галущенка.
Закон, до речі, досі не підписаний президентом.
Монополіст
Букмекери та онлайн-казино щороку відмивають 54 млрд грн. В схемі: НБУ, банки, платіжні системи, мережі магазинів, АЗС та експортери зерна
Член Комітету з питань антикорупційної політики і нардеп “Слуги народу” Олексій Жмеринецький розписав схеми з відмиванням мільярдів ігорним бізнесом. Публікуємо найцікавіші факти:
Сукупний оборот легального та нелегального ігорного бізнесу щомісяця 12-15 млрд грн. Або 180 млрд грн на рік. Водночас до державного бюджету за 2022 вони сплатили 730 млн грн податків та 1,16 млрд грн ліцензійних зборів. Або разом 1,2% з обороту. За оцінками СБУ, 95% компаній на ринку взагалі не платять податки.
Як вони відмивають гроші?
-Найпопулярніша схема - це так званий «метчинг»: казино, шість банків, у змові зі співробітниками НБУ, мережами супермаркетів та мережами АЗС запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.
Коли гравець онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для випадкової приватної особи, а фактично йдуть на зп продавцю магазину чи прибиральниці АЗС.
Цей переказ гравця може «висіти» тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, таким чином зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино.
Банки, з рахунків яких гравці перераховують гроші, ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а «зависає» в системі.
Взамін цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.
Ще один спосіб виведення грошей - через криптовалюту.
-Друга схема - так званий «міскодінг»: Гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів.
Або гравці перераховують кошти банку із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.
В Україні таким злочинним способом діяло 9 банків, із яких 6 банків - системно, вони обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів «ігорки» в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі.
У схемах масово задіяні платіжні термінали (пейбокси), по ночах на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах задіяно 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.
За оцінками СБУ, на рік відмивається 54 млрд грн, або 30% з обороту «ігорки» - це валовий дохід організаторів. 25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми - хабарі та заробіток всіх посередників, і це 13 млрд. грн. Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.
Тобто, чистий прибуток гральних компаній складає 36 млрд грн на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку.
Державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків.
До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу «не знав» про існування цих схем. Нацбанк «не помічав», що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний Фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій.
СБУ та БЕБ завели 45 кримінальних справ, але досі продовжує працювати один банк, який обслуговує половину усіх нелегальних транзакцій грального бізнесу.
Серед підозрюваних - співробітники Нацбанку, банків та фінтех компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій.
97% усіх 54 мільярдів відмитих гривень роблять компанії з українськими ліцензіями, а не ці тисячі нелегальних сайтів.
Член Комітету з питань антикорупційної політики і нардеп “Слуги народу” Олексій Жмеринецький розписав схеми з відмиванням мільярдів ігорним бізнесом. Публікуємо найцікавіші факти:
Сукупний оборот легального та нелегального ігорного бізнесу щомісяця 12-15 млрд грн. Або 180 млрд грн на рік. Водночас до державного бюджету за 2022 вони сплатили 730 млн грн податків та 1,16 млрд грн ліцензійних зборів. Або разом 1,2% з обороту. За оцінками СБУ, 95% компаній на ринку взагалі не платять податки.
Як вони відмивають гроші?
-Найпопулярніша схема - це так званий «метчинг»: казино, шість банків, у змові зі співробітниками НБУ, мережами супермаркетів та мережами АЗС запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.
Коли гравець онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для випадкової приватної особи, а фактично йдуть на зп продавцю магазину чи прибиральниці АЗС.
Цей переказ гравця може «висіти» тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, таким чином зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино.
Банки, з рахунків яких гравці перераховують гроші, ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а «зависає» в системі.
Взамін цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.
Ще один спосіб виведення грошей - через криптовалюту.
-Друга схема - так званий «міскодінг»: Гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів.
Або гравці перераховують кошти банку із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.
В Україні таким злочинним способом діяло 9 банків, із яких 6 банків - системно, вони обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів «ігорки» в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі.
У схемах масово задіяні платіжні термінали (пейбокси), по ночах на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах задіяно 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.
За оцінками СБУ, на рік відмивається 54 млрд грн, або 30% з обороту «ігорки» - це валовий дохід організаторів. 25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми - хабарі та заробіток всіх посередників, і це 13 млрд. грн. Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.
Тобто, чистий прибуток гральних компаній складає 36 млрд грн на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку.
Державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків.
До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу «не знав» про існування цих схем. Нацбанк «не помічав», що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний Фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій.
СБУ та БЕБ завели 45 кримінальних справ, але досі продовжує працювати один банк, який обслуговує половину усіх нелегальних транзакцій грального бізнесу.
Серед підозрюваних - співробітники Нацбанку, банків та фінтех компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій.
97% усіх 54 мільярдів відмитих гривень роблять компанії з українськими ліцензіями, а не ці тисячі нелегальних сайтів.
Чому долар в Україні впав до рівня середини 2022 року
За два місяці 2023 року курс долара США на готівковому ринку України втратив 1,7 гривні і знизився до рівня середини 2022 року.
Вибрали два найважливіші фактори, які до цього призвели:
1.Стабільна фінансова підтримка партнерами
Від початку 2023 року міжнародні партнери вже надали Україні $4,2 млрд.
В січні Єврокомісія виплатила перший транш Україні у розмірі в 3 млрд євро із пакета макрофінансової допомоги на 18 млрд євро.
Напередодні Україна отримала $1,25 млрд із нещодавно оголошеного США пакету допомоги на $2,5 млрд, які планується виділити у лютому та березні цього року.
За підрахунками Мінфіну, дефіцит держбюджету цього року очікується на рівні $38 млрд, який планується покрити за рахунок міжнародних партнерів. Вже існують домовленості про виділення $10 млрд грантів від США та 18 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС.
Внаслідок значних обсягів допомоги міжнародні валютні резерви НБУ зросли майже на $2 млрд - до $29,9 млрд на початку лютого 2023 року.
Вперше з початку повномасштабної війни НБУ не здійснював емісію гривні для фінансування дефіциту бюджету через викуп ОВДП.
Минулого року Нацбанк щомісяця в середньому фінансував бюджет на 40 млрд грн. Ці кошти, через бюджетні витрати, опинялися на валютному ринку і НБУ був змушений продавати валюту з міжнародних резервів для "стерилізації" емітованої гривні.
2. Зростання привабливості інвестицій у гривні
Другим фактором для зміцнення курсу гривні стали вимоги НБУ до банків збільшити обов'язкові резерви під вклади до запитання та поточні рахунки.
За даними НБУ, на 1 лютого 2023 року фізичні особи тримали на банківських рахунках у гривні та іноземній валюті 923 млрд грн.
Щоб зменшити цей навіс ліквідності, яка неконтрольовано може хлинути на валютний ринок, з початку року НБУ втретє збільшив для банків норми обов’язкових резервів за вкладами на вимогу і коштами на поточних рахунках.
Зокрема, з 11 березня цей норматив зростає вдвічі і банки зобов'язані резервувати під кошти фізосіб до запитання та на поточних рахунках 20% від обсягів. А під валютні кошти, розміщені на поточних рахунках, необхідно буде резервувати 30% від загальної суми. До 11 березня норматив - на рівні 20%.
Обов’язкові резерви – це частка грошей, яку банк зобов'язаний "заморозити" з вкладів або поточних рахунків на рахунках НБУ. Ці гроші не приносять дохід, адже банки не можуть їх вкладати в депозитні сертифікати НБУ, чи видати як кредити.
Відповідно банк зацікавлений зменшувати залишки на поточних рахунках клієнтів шляхом спрямування цих грошей на строкові вклади, збільшуючи відсотки за ними. Під строкові депозити банки не повинні формувати обов'язкові резерви. Деякі банки уже пропонують своїм клієнтам перемістити гривню та валюту з поточних рахунків на короткі строкові депозити.
Перехід грошей з поточних рахунків на строкові депозити відповідно зменшує тиск на валютний ринок.
Одночасно зі збільшенням норм обов'язкових резервів, НБУ дозволив банкам формувати половину цих резервів за рахунок випусків бенчмарк-ОВДП. Таким чином НБУ стимулював банки зменшити вклади у депозитні сертифікати і збільшити інвестиції в ОВДП, гроші від яких йдуть на фінансування дефіциту бюджету.
В свою чергу Міністерство фінансів з початку року піднімає ставки дохідності на первинних аукціонах з продажу облігацій (на аукціоні 28 лютого ставки сягнули 19,7% річних). Це дозволяє залучати гроші з банків, які поспішають сформувати частину резервів за рахунок випусків бенчмарк ОВДП.
Таким чином, координація з НБУ дозволила Мінфіну залучити з початку року на ринку більше, ніж потрібно погасити за попередніми випусками. За січень-лютий через розміщення ОВДП залучено до бюджету 101,1 млрд грн, а погашено ОВДП - на 41,1 млрд грн. Таким чином чисте залучення на фінансування дефіциту бюджету становило 60 млрд грн.
3. Посівна кампанія
У березні тенденція зі зміцнення гривні збережеться в тому числі за рахунок збільшення обсягів продажу валюти аграріями для фінансування посівної кампанії.
За два місяці 2023 року курс долара США на готівковому ринку України втратив 1,7 гривні і знизився до рівня середини 2022 року.
Вибрали два найважливіші фактори, які до цього призвели:
1.Стабільна фінансова підтримка партнерами
Від початку 2023 року міжнародні партнери вже надали Україні $4,2 млрд.
В січні Єврокомісія виплатила перший транш Україні у розмірі в 3 млрд євро із пакета макрофінансової допомоги на 18 млрд євро.
Напередодні Україна отримала $1,25 млрд із нещодавно оголошеного США пакету допомоги на $2,5 млрд, які планується виділити у лютому та березні цього року.
За підрахунками Мінфіну, дефіцит держбюджету цього року очікується на рівні $38 млрд, який планується покрити за рахунок міжнародних партнерів. Вже існують домовленості про виділення $10 млрд грантів від США та 18 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС.
Внаслідок значних обсягів допомоги міжнародні валютні резерви НБУ зросли майже на $2 млрд - до $29,9 млрд на початку лютого 2023 року.
Вперше з початку повномасштабної війни НБУ не здійснював емісію гривні для фінансування дефіциту бюджету через викуп ОВДП.
Минулого року Нацбанк щомісяця в середньому фінансував бюджет на 40 млрд грн. Ці кошти, через бюджетні витрати, опинялися на валютному ринку і НБУ був змушений продавати валюту з міжнародних резервів для "стерилізації" емітованої гривні.
2. Зростання привабливості інвестицій у гривні
Другим фактором для зміцнення курсу гривні стали вимоги НБУ до банків збільшити обов'язкові резерви під вклади до запитання та поточні рахунки.
За даними НБУ, на 1 лютого 2023 року фізичні особи тримали на банківських рахунках у гривні та іноземній валюті 923 млрд грн.
Щоб зменшити цей навіс ліквідності, яка неконтрольовано може хлинути на валютний ринок, з початку року НБУ втретє збільшив для банків норми обов’язкових резервів за вкладами на вимогу і коштами на поточних рахунках.
Зокрема, з 11 березня цей норматив зростає вдвічі і банки зобов'язані резервувати під кошти фізосіб до запитання та на поточних рахунках 20% від обсягів. А під валютні кошти, розміщені на поточних рахунках, необхідно буде резервувати 30% від загальної суми. До 11 березня норматив - на рівні 20%.
Обов’язкові резерви – це частка грошей, яку банк зобов'язаний "заморозити" з вкладів або поточних рахунків на рахунках НБУ. Ці гроші не приносять дохід, адже банки не можуть їх вкладати в депозитні сертифікати НБУ, чи видати як кредити.
Відповідно банк зацікавлений зменшувати залишки на поточних рахунках клієнтів шляхом спрямування цих грошей на строкові вклади, збільшуючи відсотки за ними. Під строкові депозити банки не повинні формувати обов'язкові резерви. Деякі банки уже пропонують своїм клієнтам перемістити гривню та валюту з поточних рахунків на короткі строкові депозити.
Перехід грошей з поточних рахунків на строкові депозити відповідно зменшує тиск на валютний ринок.
Одночасно зі збільшенням норм обов'язкових резервів, НБУ дозволив банкам формувати половину цих резервів за рахунок випусків бенчмарк-ОВДП. Таким чином НБУ стимулював банки зменшити вклади у депозитні сертифікати і збільшити інвестиції в ОВДП, гроші від яких йдуть на фінансування дефіциту бюджету.
В свою чергу Міністерство фінансів з початку року піднімає ставки дохідності на первинних аукціонах з продажу облігацій (на аукціоні 28 лютого ставки сягнули 19,7% річних). Це дозволяє залучати гроші з банків, які поспішають сформувати частину резервів за рахунок випусків бенчмарк ОВДП.
Таким чином, координація з НБУ дозволила Мінфіну залучити з початку року на ринку більше, ніж потрібно погасити за попередніми випусками. За січень-лютий через розміщення ОВДП залучено до бюджету 101,1 млрд грн, а погашено ОВДП - на 41,1 млрд грн. Таким чином чисте залучення на фінансування дефіциту бюджету становило 60 млрд грн.
3. Посівна кампанія
У березні тенденція зі зміцнення гривні збережеться в тому числі за рахунок збільшення обсягів продажу валюти аграріями для фінансування посівної кампанії.
Як виростуть тарифи на електроенергію для населення
Цифр немає, але є принципи "операції з підвищення тарифів"
Інформація про підвищення тарифів на електроенергію для населення пішла від радника прем'єра, колишнього в.о. міністра енергетики Юрія Бойко (не плутати з Бойко від ОПЗЖ) наприкінці лютого.
Чому підвищення тарифів не уникнути?
1️⃣ Популістська політика Офісу президента, який наприкінці 2021 року знизив тарифи (1,44 грн для тих хто споживає менше 250 кВт-г на місяць замість 1,68 грн/кВт-г для всіх) призвела до фінансового колапсу енергосистеми.
Сьогодні для забезпечення спеціальних обов'язків з постачання населенню дешевої електрики (ПСО) потрібно близько 140 млрд грн на рік.
Згідно правил ПСО, ці гроші мають заплатити держкомпанії Енергоатом та Укргідроенерго, продаючи свою електроенергію за ринковими цінами. Але вони і близько не мають таких прибутків.
2️⃣ Внаслідок війни виникла диспропорція споживання електроенергії між бізнесом і населенням.
До війни юрособи, які купують електроенергію по ринкових цінах, споживали приблизно 70% е/е в країні. Все інше – населення.
З початком вторгнення споживання населення впало на умовні 20%, а юросіб – на 40%.
Відтак запроваджена в 2021 році модель ПСО, яка передбачала крос-субсидування (бізнес платить більше, щоб населення платило менше) не працює.
3️⃣ Тарифи для населення майже в чотири рази менше ринкової плати – близько 6 грн/кВт-г.
Ринкова плата різна в кожному регіоні, бо кожне обленерго і постачальник універсальних послуг (ПУП) мають свій тариф.
Про те, з чого складається плата (тариф) за електроенергію, ми писали в листопаді минулого року.
Він має шість складових: вартість електрики як товару, окремі тарифи на розподіл, передачу диспетчеризацію і постачання, а також ПДВ.
4️⃣ З 1 квітня 2023 року припиняється дія Положення про ПСО, затвердженого постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.
Хоча, звичайно, її не складно подовжити.
Наразі, за словами Бойко та голови Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) Костянтина Ущаповського, регулятор обрахував близько 10 різних концепцій підвищення тарифів.
Конкретики, як водиться, ніхто не каже.
Але ми розпитали про принципи, які будуть доглянуті під час прийняття рішення.
1. Сходинки замість субсидій
Швидше за все концепція підвищення передбачатиме одну або більше сходинок. Наприклад, перші 100 (або 250) кВт-г на місяць коштують дешевше, ніж подальший обсяг.
Альтернатива концепції сходинок – це адресні монетизовані субсидії для незахищених верств населення.
Енергетики більше схильні до субсидій. Але в такому разі буде велике навантаження на Мінсоцполітики, яке не хоче займатись ідентифікацією отримувачів субсидій.
Між тим, концепція сходинок визначає "соціального споживача" за обсягом споживання.
2. Загальний місячний чек для "соціального споживача" не повинен вирости
Нагадаємо, що зараз максимальний місячний чек при споживані до 250 кВт-г на місяць становить 360 грн або менше $10.
3. Поступовість підвищення
Чим радикальнішим буде підвищення тарифів, тим більше етапів буде запроваджено.
Нагадаємо, такий досвід вже був: в 2015 році НКРЕ підвищило тарифи в 4 етапи з різницею в півроку між кожним підвищенням.
Але враховуючи досвід, запровадження ринкових цін для населення, коли тариф складе близько 6 грн/кВт-г, очікувати не варто.
На кінець радимо прийняти просту істину: чим дешевше будуть тарифи на електроенергію для населення, тим довше триватиме загроза відключень.
Бо без перспектив заробітку ніхто не буде будувати генерацію в Україні.
Відсутність дефіциту в системі, яка спостерігається в останній місяць, триватиме не довго.
Навесні і влітку в планові ремонти почнуть виходити атомні блоки.
Тому з липня слід знов очікувати планових відключень. Навіть при відсутності значної шкоди від обстрілів русні.
Монополіст
Цифр немає, але є принципи "операції з підвищення тарифів"
Інформація про підвищення тарифів на електроенергію для населення пішла від радника прем'єра, колишнього в.о. міністра енергетики Юрія Бойко (не плутати з Бойко від ОПЗЖ) наприкінці лютого.
Чому підвищення тарифів не уникнути?
1️⃣ Популістська політика Офісу президента, який наприкінці 2021 року знизив тарифи (1,44 грн для тих хто споживає менше 250 кВт-г на місяць замість 1,68 грн/кВт-г для всіх) призвела до фінансового колапсу енергосистеми.
Сьогодні для забезпечення спеціальних обов'язків з постачання населенню дешевої електрики (ПСО) потрібно близько 140 млрд грн на рік.
Згідно правил ПСО, ці гроші мають заплатити держкомпанії Енергоатом та Укргідроенерго, продаючи свою електроенергію за ринковими цінами. Але вони і близько не мають таких прибутків.
2️⃣ Внаслідок війни виникла диспропорція споживання електроенергії між бізнесом і населенням.
До війни юрособи, які купують електроенергію по ринкових цінах, споживали приблизно 70% е/е в країні. Все інше – населення.
З початком вторгнення споживання населення впало на умовні 20%, а юросіб – на 40%.
Відтак запроваджена в 2021 році модель ПСО, яка передбачала крос-субсидування (бізнес платить більше, щоб населення платило менше) не працює.
3️⃣ Тарифи для населення майже в чотири рази менше ринкової плати – близько 6 грн/кВт-г.
Ринкова плата різна в кожному регіоні, бо кожне обленерго і постачальник універсальних послуг (ПУП) мають свій тариф.
Про те, з чого складається плата (тариф) за електроенергію, ми писали в листопаді минулого року.
Він має шість складових: вартість електрики як товару, окремі тарифи на розподіл, передачу диспетчеризацію і постачання, а також ПДВ.
4️⃣ З 1 квітня 2023 року припиняється дія Положення про ПСО, затвердженого постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.
Хоча, звичайно, її не складно подовжити.
Наразі, за словами Бойко та голови Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) Костянтина Ущаповського, регулятор обрахував близько 10 різних концепцій підвищення тарифів.
Конкретики, як водиться, ніхто не каже.
Але ми розпитали про принципи, які будуть доглянуті під час прийняття рішення.
1. Сходинки замість субсидій
Швидше за все концепція підвищення передбачатиме одну або більше сходинок. Наприклад, перші 100 (або 250) кВт-г на місяць коштують дешевше, ніж подальший обсяг.
Альтернатива концепції сходинок – це адресні монетизовані субсидії для незахищених верств населення.
Енергетики більше схильні до субсидій. Але в такому разі буде велике навантаження на Мінсоцполітики, яке не хоче займатись ідентифікацією отримувачів субсидій.
Між тим, концепція сходинок визначає "соціального споживача" за обсягом споживання.
2. Загальний місячний чек для "соціального споживача" не повинен вирости
Нагадаємо, що зараз максимальний місячний чек при споживані до 250 кВт-г на місяць становить 360 грн або менше $10.
3. Поступовість підвищення
Чим радикальнішим буде підвищення тарифів, тим більше етапів буде запроваджено.
Нагадаємо, такий досвід вже був: в 2015 році НКРЕ підвищило тарифи в 4 етапи з різницею в півроку між кожним підвищенням.
Але враховуючи досвід, запровадження ринкових цін для населення, коли тариф складе близько 6 грн/кВт-г, очікувати не варто.
На кінець радимо прийняти просту істину: чим дешевше будуть тарифи на електроенергію для населення, тим довше триватиме загроза відключень.
Бо без перспектив заробітку ніхто не буде будувати генерацію в Україні.
Відсутність дефіциту в системі, яка спостерігається в останній місяць, триватиме не довго.
Навесні і влітку в планові ремонти почнуть виходити атомні блоки.
Тому з липня слід знов очікувати планових відключень. Навіть при відсутності значної шкоди від обстрілів русні.
Монополіст
Мін'юст блокує продаж яхти Медведчука через…можливе порушення його прав як громадянина України
В кінці 2022 року ухвалою Личаківського районного суду супер-яхта Медведчука була передана Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
В ухвалі сказано, що АРМА має управляти цим майном шляхом його реалізації. Вона була ратифікована Хорватією. Яхта Royal Romance зрадника України знаходиться у Хорватії в місті Трогір.
Для продажу яхти АРМА ініціювала зміни до законодавства, оскільки майно зареєстроване і знаходиться за межами України і не може бути продане на українській біржі.
Цими змінами АРМА хоче отримати право обрати закордоний електронний майданчик, на якому яхта кума Путіна буде виставлена на торги.
І ці зміни треба погодити з Мін'юст, Мінекономіки, Мінфіном.
Проте весь процес застопорився на стадії погодження з Мінюстом, який, як розповіли нам в АРМА, надав свої заперечення, що реалізація цієї яхти може порушити права громадянина Медведчука.
Також Мін'юст вважає, що реалізація яхти на закордонних майданчиках може нести корупційні ризики.
Справа в тому, що українські майданчики не можуть взяти за свої послуги більше 500 тис грн і ще вони не мають права продавати закордонне майно, адже яхта зареєстрована в США.
Тому АРМА зібрала перелік іноземних майданчиків з їхніми умовами і відсотками від суми продажі товару і подала на погодження. Мабуть тут відомство Малюськи і побачило потенційну корупцію.
А поки Мін'юст переживає за права громадянина-зрадника, бюджет не може отримати мільярди гривень.
За попередньою оцінкою яхта Медведчука Royal Romance може коштувати $200 млн, або трохи менше 8 млрд грн. Кошти від її продажу мають піти у державний бюджет, зокрема на фінансування ЗСУ.
На ФОТО - 92-метрова яхта Royal Romance, належить до найбільших яхт у світі. Судно має габарити 29 м заввишки, складається з 6-ти поверхів та обладнане 2 ліфтами, має 4 палуби, кінотеатр, спортзал, басейн, спа-зону та косметологічний кабінет, а також близько 50 кімнат різного призначення.
Монополіст
В кінці 2022 року ухвалою Личаківського районного суду супер-яхта Медведчука була передана Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
В ухвалі сказано, що АРМА має управляти цим майном шляхом його реалізації. Вона була ратифікована Хорватією. Яхта Royal Romance зрадника України знаходиться у Хорватії в місті Трогір.
Для продажу яхти АРМА ініціювала зміни до законодавства, оскільки майно зареєстроване і знаходиться за межами України і не може бути продане на українській біржі.
Цими змінами АРМА хоче отримати право обрати закордоний електронний майданчик, на якому яхта кума Путіна буде виставлена на торги.
І ці зміни треба погодити з Мін'юст, Мінекономіки, Мінфіном.
Проте весь процес застопорився на стадії погодження з Мінюстом, який, як розповіли нам в АРМА, надав свої заперечення, що реалізація цієї яхти може порушити права громадянина Медведчука.
Також Мін'юст вважає, що реалізація яхти на закордонних майданчиках може нести корупційні ризики.
Справа в тому, що українські майданчики не можуть взяти за свої послуги більше 500 тис грн і ще вони не мають права продавати закордонне майно, адже яхта зареєстрована в США.
Тому АРМА зібрала перелік іноземних майданчиків з їхніми умовами і відсотками від суми продажі товару і подала на погодження. Мабуть тут відомство Малюськи і побачило потенційну корупцію.
А поки Мін'юст переживає за права громадянина-зрадника, бюджет не може отримати мільярди гривень.
За попередньою оцінкою яхта Медведчука Royal Romance може коштувати $200 млн, або трохи менше 8 млрд грн. Кошти від її продажу мають піти у державний бюджет, зокрема на фінансування ЗСУ.
На ФОТО - 92-метрова яхта Royal Romance, належить до найбільших яхт у світі. Судно має габарити 29 м заввишки, складається з 6-ти поверхів та обладнане 2 ліфтами, має 4 палуби, кінотеатр, спортзал, басейн, спа-зону та косметологічний кабінет, а також близько 50 кімнат різного призначення.
Монополіст
Путін продає золото, валюту та друкує рубль. Дефіцит бюджету Росії за два місяці майже досяг річного показника
Доходи федерального бюджету РФ в січні-лютому 2023 року впали на 25% - до 3,16 трильйона рублів. В тому числі нафтогазові доходи російського бюджету впали на 46% – до 947 млрд рублів. Ненафтогазові доходи російського знизилися на 9% до 2,22 трильйона рублів.
Водночас обсяг видатків російського бюджету в січні-лютому 2023 року зріс одразу на 51,5% – до 5,74 трильйона рублів.
Таким чином дефіцит федерального бюджету Росії за перші два місяці 2023 року склав 2,58 трильйона рублів (близько $34 млрд), при цьому річний план дефіциту - в 2,93 трлн руб.
Як РФ намагається долати дефіцит?
- Як пише БЦ, мінфін Росії у січні вперше з 2020 року відновив продаж валюти (юанів) зі створеного Путіним Фонду національного добробуту (ФНД). Крім того, Росія почала продавати золото з ФНД. У січні Мінфін РФ продав 3,6 тонни золота. У лютому обсяг проданого із ФНД золота зріс у 3,3 рази – до 12 тонн. Золото та юань продаються Центробанку РФ, який в обмін на них проводить емісію рубля.
- Зниження нафтогазових доходів та емісія - девальвують російський рубль. За місяць курс знизився з 70,5 рубля до 75,5 рубля за долар США. Слабший рубль забезпечує для бюджету Росії вищі доходи від експорту нафти та газу.
- На Росії ухвалили закон про зміну формули для визначення ціни на нафту при розрахунку податків. У новій формулі пропонується обмежити знижку на нафту марки Urals до $34 за барель щодо еталонної марки Brent у квітні, до $31 – у травні, $28 – у червні й $25 – у липні.
Бюджет Росії на 2023 рік зверстаний, виходячи з прогнозу ціни Urals у розмірі $70,1 за барель. Однак у лютому Urals коштувала в середньому $49,56 за барель. Тобто російські нафтогазові компанії будуть доплачувати податки з власної кишені.
- А ще влада Росії готує для бізнесу одноразовий збір, який має забезпечити додатково 300 мільярдів рублів податкових надходжень.
Доходи федерального бюджету РФ в січні-лютому 2023 року впали на 25% - до 3,16 трильйона рублів. В тому числі нафтогазові доходи російського бюджету впали на 46% – до 947 млрд рублів. Ненафтогазові доходи російського знизилися на 9% до 2,22 трильйона рублів.
Водночас обсяг видатків російського бюджету в січні-лютому 2023 року зріс одразу на 51,5% – до 5,74 трильйона рублів.
Таким чином дефіцит федерального бюджету Росії за перші два місяці 2023 року склав 2,58 трильйона рублів (близько $34 млрд), при цьому річний план дефіциту - в 2,93 трлн руб.
Як РФ намагається долати дефіцит?
- Як пише БЦ, мінфін Росії у січні вперше з 2020 року відновив продаж валюти (юанів) зі створеного Путіним Фонду національного добробуту (ФНД). Крім того, Росія почала продавати золото з ФНД. У січні Мінфін РФ продав 3,6 тонни золота. У лютому обсяг проданого із ФНД золота зріс у 3,3 рази – до 12 тонн. Золото та юань продаються Центробанку РФ, який в обмін на них проводить емісію рубля.
- Зниження нафтогазових доходів та емісія - девальвують російський рубль. За місяць курс знизився з 70,5 рубля до 75,5 рубля за долар США. Слабший рубль забезпечує для бюджету Росії вищі доходи від експорту нафти та газу.
- На Росії ухвалили закон про зміну формули для визначення ціни на нафту при розрахунку податків. У новій формулі пропонується обмежити знижку на нафту марки Urals до $34 за барель щодо еталонної марки Brent у квітні, до $31 – у травні, $28 – у червні й $25 – у липні.
Бюджет Росії на 2023 рік зверстаний, виходячи з прогнозу ціни Urals у розмірі $70,1 за барель. Однак у лютому Urals коштувала в середньому $49,56 за барель. Тобто російські нафтогазові компанії будуть доплачувати податки з власної кишені.
- А ще влада Росії готує для бізнесу одноразовий збір, який має забезпечити додатково 300 мільярдів рублів податкових надходжень.
Що означає заява про звільнення голови наглядової ради Магістральних газопроводів
Голова наглядової ради АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ) Уберт Беттонвіль написала листа на акціонера (Міненерго) про складання повноважень.
7 березня деталі цього листа опублікував РБК-Україна.
Беттонвіль вказала, що причиною є "деякі члени наглядової ради (НР) МГУ, які не застосовують стандарти ЄС та принципи корпоративного управління".
В той же день аналітична агенція ICIS опублікувала текст за результатами спілкування з Беттонвіль.
З розповіді голови НР МГУ випливає, що корпоративна реформа в Операторі ГТС провалилась.
НР практично не впливає на роботу компанії.
По-перше, Беттонвіль жаліється що не змогла запустити реформу Оператора ГТС, схвалену Енергетичним співтовариством та Світовим банком – ліквідацію МГУ і створення НР в "Операторі ГТС" (ОГТСУ), який наразі належить МГУ.
Нагадаємо, що така дворівнева структура була створена задля юридичного забезпечення передачі ГТС від Нафтогазу в окрему компанію в 2019 році.
Зараз ця конструкція надлишкова: МГУ є непотрібною прокладкою між акціонером (Міненерго) та Оператором ГТС.
Але діючий міністр енергетики Герман Галущенко та частина НР МГУ не хочуть ліквідувати МГУ, щоб не втратити вплив на Оператора ГТС.
По-друге, НР МГУ не може призначити керівника МГУ.
Відразу після початку вторгнення керівник МГУ Олександр Лісніченко звільнився і втік за кордон.
Виконуючим обов'язки керівника МГУ став Денис Фудашкін – близький соратник Віктора Пінзеника, члена НР МГУ, екс-міністра фінансів в уряді Юлії Тимошенко.
Типовий прояв непотизму. Вочевидь, саме Пінзеника мала на увазі Беттонвіль, коли писала Галущенку про деяких членів НР МГУ, які "не застосовують стандарти ЄС".
Наприкінці грудня 2022 року НР МГУ обрало новим керівником МГУ Дмитра Липпу, який до того керував Кемсталью (колишній ДМК) Ріната Ахметова.
Але Кабмін і Міненерго не погодили цю кандидатуру.
Ще цікава деталь: Пінзеник разом іншими українськими членами НР МГУ вимагали від екс-директора ОГТСУ Сергія Макогона не враховувати у звітності компанії амортизацію активів. Хоча це вимагають стандарти міжнародної фінансової звітності, які діють в Україні.
Такий хід дозволив би на папері показати більші прибутки Оператора ГТС на тлі відрахувань з доходів компанії на користь Нафтогазу 50 млрд грн в рахунок вартості ГТС.
Це б показало ефективне управління Оператором ГТС з боку Міненерго та НР МГУ.
Беттонвіль не розповідала про це ICIS. Але вочевидь така ситуація не могла їй сподобатись.
Макогон, що був звільнений НР МГУ у вересні 2022 року, у себе в Facebook пише, що пані Беттонвіль оголошує про свою відставку вже не перший раз.
Але до реального звільнення поки що не дійшло.
Якщо перейти від деталей до суті, Офіс президента, Кабмін і міністр енергетики Герман Галущенко хочуть мати політичний вплив на державні компанії і не хочуть ніякої корпоративної реформи.
Це можна спостерігати не тільки в МГУ, а й в Укренерго, в Нафтогазі, в Енергоатомі.
Проблема в тому, що принципи корпоративного управління – це не єдина, але обов'язкова умова приєднання України до цивілізованого світу. Найперше – для вступу в ЄС.
Монополіст
Голова наглядової ради АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ) Уберт Беттонвіль написала листа на акціонера (Міненерго) про складання повноважень.
7 березня деталі цього листа опублікував РБК-Україна.
Беттонвіль вказала, що причиною є "деякі члени наглядової ради (НР) МГУ, які не застосовують стандарти ЄС та принципи корпоративного управління".
В той же день аналітична агенція ICIS опублікувала текст за результатами спілкування з Беттонвіль.
З розповіді голови НР МГУ випливає, що корпоративна реформа в Операторі ГТС провалилась.
НР практично не впливає на роботу компанії.
По-перше, Беттонвіль жаліється що не змогла запустити реформу Оператора ГТС, схвалену Енергетичним співтовариством та Світовим банком – ліквідацію МГУ і створення НР в "Операторі ГТС" (ОГТСУ), який наразі належить МГУ.
Нагадаємо, що така дворівнева структура була створена задля юридичного забезпечення передачі ГТС від Нафтогазу в окрему компанію в 2019 році.
Зараз ця конструкція надлишкова: МГУ є непотрібною прокладкою між акціонером (Міненерго) та Оператором ГТС.
Але діючий міністр енергетики Герман Галущенко та частина НР МГУ не хочуть ліквідувати МГУ, щоб не втратити вплив на Оператора ГТС.
По-друге, НР МГУ не може призначити керівника МГУ.
Відразу після початку вторгнення керівник МГУ Олександр Лісніченко звільнився і втік за кордон.
Виконуючим обов'язки керівника МГУ став Денис Фудашкін – близький соратник Віктора Пінзеника, члена НР МГУ, екс-міністра фінансів в уряді Юлії Тимошенко.
Типовий прояв непотизму. Вочевидь, саме Пінзеника мала на увазі Беттонвіль, коли писала Галущенку про деяких членів НР МГУ, які "не застосовують стандарти ЄС".
Наприкінці грудня 2022 року НР МГУ обрало новим керівником МГУ Дмитра Липпу, який до того керував Кемсталью (колишній ДМК) Ріната Ахметова.
Але Кабмін і Міненерго не погодили цю кандидатуру.
Ще цікава деталь: Пінзеник разом іншими українськими членами НР МГУ вимагали від екс-директора ОГТСУ Сергія Макогона не враховувати у звітності компанії амортизацію активів. Хоча це вимагають стандарти міжнародної фінансової звітності, які діють в Україні.
Такий хід дозволив би на папері показати більші прибутки Оператора ГТС на тлі відрахувань з доходів компанії на користь Нафтогазу 50 млрд грн в рахунок вартості ГТС.
Це б показало ефективне управління Оператором ГТС з боку Міненерго та НР МГУ.
Беттонвіль не розповідала про це ICIS. Але вочевидь така ситуація не могла їй сподобатись.
Макогон, що був звільнений НР МГУ у вересні 2022 року, у себе в Facebook пише, що пані Беттонвіль оголошує про свою відставку вже не перший раз.
Але до реального звільнення поки що не дійшло.
Якщо перейти від деталей до суті, Офіс президента, Кабмін і міністр енергетики Герман Галущенко хочуть мати політичний вплив на державні компанії і не хочуть ніякої корпоративної реформи.
Це можна спостерігати не тільки в МГУ, а й в Укренерго, в Нафтогазі, в Енергоатомі.
Проблема в тому, що принципи корпоративного управління – це не єдина, але обов'язкова умова приєднання України до цивілізованого світу. Найперше – для вступу в ЄС.
Монополіст
Чому НБУ ліквідує IBOX банк?
Минулого року сім компаній отримали на рахунки в IBOX банку 3,5 млрд грн нібито за проведення змагань з кіберспорту та спортивного покеру. Як пише ЕП, перевірка НБУ виявила, що ці кіберспортивні турніри є замаскованими азартними іграми.
IBOX банк тісно пов'язаний зі світом кіберспорту завдяки компанії Leo Gaming співвласниці банку Альони Шевцової. Вона володіє майже четвертиною акцій банку, є ще головою його наглядової ради.
Тому малоймовірно, що банк міг переплутати організацію азартних ігор з проведенням кіберспортивних змагань. Навпаки банк свідомо брав участь у схемах, які дозволяли гральному бізнесу ухилятися від сплати податків.
Раніше Leo Gaming та IBOX свого часу синхронно отримували штрафи від НБУ за порушення у сфері фінансового моніторингу.
Банк намагався приховати від НБУ операції з Leo Gaming на 7,3 млрд грн під час перевірки на дотримання правил фінансового моніторингу.
IBOX допомагав нелегальному азартному бізнесу за допомогою схеми "міскодингу": операції клієнтів банків мають чотиризначні коди. Вони дозволяють банкам зрозуміти, на що людина витратила гроші (квіти, продукти, техніка). Свій код мають й азартні ігри – 7995. Проте банк маркував операції азартних ігор за іншим кодом, найчастіше 7994, який відповідає за комп’ютерні ігри, щоб організатора азартних ігор не сплачував податки.
У схемі використовувалися сайти-двійники ліцензованих операторів грального бізнесу, а також термінали самообслуговування банку, через які проводилися розрахунки.
За даними слідства, обсяги схем IBOX банку набагато перевищують озвучені в рішенні НБУ 3,5 млрд грн. Слідство встановило, що обсяг переказаних через банк коштів становив майже 20 млрд грн, з яких не сплачено орієнтовно 400 млн грн податків, ідеться в повідомленні БЕБ за підсумками обшуків у банку 8 березня.
Минулого року сім компаній отримали на рахунки в IBOX банку 3,5 млрд грн нібито за проведення змагань з кіберспорту та спортивного покеру. Як пише ЕП, перевірка НБУ виявила, що ці кіберспортивні турніри є замаскованими азартними іграми.
IBOX банк тісно пов'язаний зі світом кіберспорту завдяки компанії Leo Gaming співвласниці банку Альони Шевцової. Вона володіє майже четвертиною акцій банку, є ще головою його наглядової ради.
Тому малоймовірно, що банк міг переплутати організацію азартних ігор з проведенням кіберспортивних змагань. Навпаки банк свідомо брав участь у схемах, які дозволяли гральному бізнесу ухилятися від сплати податків.
Раніше Leo Gaming та IBOX свого часу синхронно отримували штрафи від НБУ за порушення у сфері фінансового моніторингу.
Банк намагався приховати від НБУ операції з Leo Gaming на 7,3 млрд грн під час перевірки на дотримання правил фінансового моніторингу.
IBOX допомагав нелегальному азартному бізнесу за допомогою схеми "міскодингу": операції клієнтів банків мають чотиризначні коди. Вони дозволяють банкам зрозуміти, на що людина витратила гроші (квіти, продукти, техніка). Свій код мають й азартні ігри – 7995. Проте банк маркував операції азартних ігор за іншим кодом, найчастіше 7994, який відповідає за комп’ютерні ігри, щоб організатора азартних ігор не сплачував податки.
У схемі використовувалися сайти-двійники ліцензованих операторів грального бізнесу, а також термінали самообслуговування банку, через які проводилися розрахунки.
За даними слідства, обсяги схем IBOX банку набагато перевищують озвучені в рішенні НБУ 3,5 млрд грн. Слідство встановило, що обсяг переказаних через банк коштів становив майже 20 млрд грн, з яких не сплачено орієнтовно 400 млн грн податків, ідеться в повідомленні БЕБ за підсумками обшуків у банку 8 березня.
Forwarded from Just Бізнес
В Parimatch заблоковано 250 мільйонів гривень. Це гроші кількох десятків тисяч клієнтів
Операційна діяльність найбільшої букмекерської компанії Parimatch повністю зупинена. Ще вночі банки почали відключати веб-сервіси від можливості як поповнити так і вивести кошти.
На рахунках заблоковано 250 млн грн коштів клієнтів. Коли вони зможуть отримати доступ не відомо. Йдеться про кошти кількох десятків тисяч клієнтів.
Що цьому передувало?
Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо запровадження санкцій проти 120 фізичних та 287 юридичних осіб.
Серед компаній, які потрапили під санкції є низка російських букмекерських компаній – Parimatch, "Спортлото", "СпортБет", "Бет.ру", "КредитСервіс", "Фортуна", "Перша міжнародна букмекерська компанія" та інші.
Схоже, що Parimatch втратила основних лобістів у владі. Завдяки їм минулого року букмекерські контори потрапили під податкові пільги і це зменшило відрахування до бюджету.
Так, завдяки переходу на 2% спрощений податок компанія минулого року сплатила 280 млн грн податків, тоді як після скасування такої можливості лише за січень-лютий цього року – понад 400 млн грн.
Також під санкції потрапили фінансові компанії "Лео" та "Лео Партнерс", популярні серед багатьох учасників ринку гемблінгу та бетингу.
Компанія "Лео" тісно пов’язана з "Айбокс Банком", у якого Нацбанк днями відкликав банківську ліцензію і який підозрюють у сприянні гральному бізнесу ухилитися від сплати податків на 400 млн грн.
Операційна діяльність найбільшої букмекерської компанії Parimatch повністю зупинена. Ще вночі банки почали відключати веб-сервіси від можливості як поповнити так і вивести кошти.
На рахунках заблоковано 250 млн грн коштів клієнтів. Коли вони зможуть отримати доступ не відомо. Йдеться про кошти кількох десятків тисяч клієнтів.
Що цьому передувало?
Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо запровадження санкцій проти 120 фізичних та 287 юридичних осіб.
Серед компаній, які потрапили під санкції є низка російських букмекерських компаній – Parimatch, "Спортлото", "СпортБет", "Бет.ру", "КредитСервіс", "Фортуна", "Перша міжнародна букмекерська компанія" та інші.
Схоже, що Parimatch втратила основних лобістів у владі. Завдяки їм минулого року букмекерські контори потрапили під податкові пільги і це зменшило відрахування до бюджету.
Так, завдяки переходу на 2% спрощений податок компанія минулого року сплатила 280 млн грн податків, тоді як після скасування такої можливості лише за січень-лютий цього року – понад 400 млн грн.
Також під санкції потрапили фінансові компанії "Лео" та "Лео Партнерс", популярні серед багатьох учасників ринку гемблінгу та бетингу.
Компанія "Лео" тісно пов’язана з "Айбокс Банком", у якого Нацбанк днями відкликав банківську ліцензію і який підозрюють у сприянні гральному бізнесу ухилитися від сплати податків на 400 млн грн.