Бюро економічної безпеки очолила людина Татарова з корупційним минулим
В п'ятницю ввечері, 20 серпня, перед довгими вихідними, Кабінет міністр обрав голову новоствореного Бюро економічної безпеки. Ним став голова ДФС (Податкової міліції) Вадим Мельник. На нову посаду він заступить 25 вересня.
Мельник більше 20 років працює в системі фіскальної служби і досконало знає принципи і методи роботи Податкової міліції (в усіх найгірших проявах).
БЕБ - це головний орган з розслідування економічних злочинів в країні. Бюро замінює Податкову міліцію, ДФС та економічний підрозділ СБУ. Замість силового органу БЕБ задумувався як аналітичний, однак в законі про Бюро немає обмеження роботи в ньому старих кадрів.
Під час створення БЕБ, планувалося, що цей важливий орган очолить людина з першокласною репутацією, але бажання керівників Офісу президента взяти Бюро під свій контроль - перемогло.
Мельник - креатура Олега Татарова, скандального заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака. В ОП Татаров відповідає з взаємодію з правоохоронними органами, НАБУ його підозрює в махінаціїх з квартирами Укрбуду для Нацгвардії.
Мельник знайомий з Татаровим з часів роботи останнього в Головному слідчому управлінні МВС (в 2011-2014 рр).
Кандидатура Мельника була схвалена за сприяння помічника президента Сергія Шефіра. Однак цього було недостатньо, адже потрібно було отримати погодження від президента Володимира Зеленського.
Для цього Мельник запустив широку медіа кампанію про свої “досягнення” в Податковій міліції. Медійним супроводженням Мельника займалося піар-агентство “Магонова і Партнери”, наприклад організувало йому перформанс-конференцію в дусі презентації нової моделі iPhone (на мінімалках). Це агентство спеціалізується на проведенні кампаній для держорганів (веде Фонд держмайна та підприємства зі списку “великої приватизації”).
Паралельно Мельник доводив свою відданість ОП активними обшуками Податкової міліції в КМДА та на комунальних підприємствах. Офіс президента намагається зняти мера Києва Віталія Кличка з посади голови Київської міської адміністрації.
За Мельником тягнеться корупційний шлейф. В 2016 році Мельник звільнився з ДФС після того як було встановлено, що він, як керівник Головного управління фінансових розслідувань ДФС та його підопічні порушили правила зберігання вилучених грошей.
Вони вилучали мільйони доларів і десятки мільйонів гривень, який довгий час не передавали на зберігання державі. Зберігаючи у особистому сейфі гроші, податковий міліціонер може повернути гроші підозрюваному, вимагаючи у нього відкат, або ж за допомогою компромату вилучене нікуди не віддавати.
Тоді кримінальну справу замяли, а Мельник з 2016 по 2020 викладав викладав в університеті ДВС та Сумському державному університеті. В 2020 Мельник повертається в органи в більш високому статусі - очолює Податкову міліцію на період перед ліквідацією.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В п'ятницю ввечері, 20 серпня, перед довгими вихідними, Кабінет міністр обрав голову новоствореного Бюро економічної безпеки. Ним став голова ДФС (Податкової міліції) Вадим Мельник. На нову посаду він заступить 25 вересня.
Мельник більше 20 років працює в системі фіскальної служби і досконало знає принципи і методи роботи Податкової міліції (в усіх найгірших проявах).
БЕБ - це головний орган з розслідування економічних злочинів в країні. Бюро замінює Податкову міліцію, ДФС та економічний підрозділ СБУ. Замість силового органу БЕБ задумувався як аналітичний, однак в законі про Бюро немає обмеження роботи в ньому старих кадрів.
Під час створення БЕБ, планувалося, що цей важливий орган очолить людина з першокласною репутацією, але бажання керівників Офісу президента взяти Бюро під свій контроль - перемогло.
Мельник - креатура Олега Татарова, скандального заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака. В ОП Татаров відповідає з взаємодію з правоохоронними органами, НАБУ його підозрює в махінаціїх з квартирами Укрбуду для Нацгвардії.
Мельник знайомий з Татаровим з часів роботи останнього в Головному слідчому управлінні МВС (в 2011-2014 рр).
Кандидатура Мельника була схвалена за сприяння помічника президента Сергія Шефіра. Однак цього було недостатньо, адже потрібно було отримати погодження від президента Володимира Зеленського.
Для цього Мельник запустив широку медіа кампанію про свої “досягнення” в Податковій міліції. Медійним супроводженням Мельника займалося піар-агентство “Магонова і Партнери”, наприклад організувало йому перформанс-конференцію в дусі презентації нової моделі iPhone (на мінімалках). Це агентство спеціалізується на проведенні кампаній для держорганів (веде Фонд держмайна та підприємства зі списку “великої приватизації”).
Паралельно Мельник доводив свою відданість ОП активними обшуками Податкової міліції в КМДА та на комунальних підприємствах. Офіс президента намагається зняти мера Києва Віталія Кличка з посади голови Київської міської адміністрації.
За Мельником тягнеться корупційний шлейф. В 2016 році Мельник звільнився з ДФС після того як було встановлено, що він, як керівник Головного управління фінансових розслідувань ДФС та його підопічні порушили правила зберігання вилучених грошей.
Вони вилучали мільйони доларів і десятки мільйонів гривень, який довгий час не передавали на зберігання державі. Зберігаючи у особистому сейфі гроші, податковий міліціонер може повернути гроші підозрюваному, вимагаючи у нього відкат, або ж за допомогою компромату вилучене нікуди не віддавати.
Тоді кримінальну справу замяли, а Мельник з 2016 по 2020 викладав викладав в університеті ДВС та Сумському державному університеті. В 2020 Мельник повертається в органи в більш високому статусі - очолює Податкову міліцію на період перед ліквідацією.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Причини збільшення платежів за тепло внаслідок перерахунку Київтеплоенерго посеред літа
В липні і серпні теплопостачальна компанія столиці КП "Київтеплоенерго" (КТЕ) здійснило перерахунок за опалення минулих опалювальних сезонів 2019-2020 і 2020-2021 років.
Це сталось на виконання рекомендації Північного тервідділення Антимонопольного комітету (АМКУ) у червні.
АМКУ вказав на "можливе порушення прав споживачів без лічильників" та на відсутність наказу МінЖКГ, який би дозволив використання нової методики обліку витрат тепла на обігрів місць загального користування (МЗК).
Через це АМКУ рекомендував не використовувати чинну методику розрахунку витрат на МЗК №315 від листопада 2018 року, яка діяла останні два сезони.
А застосувати стару методику №359 від жовтня 2010 року, яка вже втратила чинність.
Перерахунок був здійснений для будинків зі змішаним типом обліку тепла централізованого опалення (ЦО). Це близько 1300 будинків з 9 тисяч, які знаходяться на балансі КТЕ.
В результаті, більшість споживачів цих будинків отримали більші нарахування за опалення минулих періодів.
КТЕ це пояснює тим, що для абонентів з квартирними лічильниками був задіяний перерахунок за рекомендацією АМКУ, а для абонентів без квартирних лічильників були здійснені нарахування через корегування показників квартирних лічильників тих абонентів, які невчасно зробили їх повірку.
Відбулось два перерахунки.
В липні – перерахунок згідно рекомендації АМКУ за сезон 2020-2021 разом з "плановим" перерахунком через невчасно повірені квартирні лічильники.
В серпні – перерахунок згідно рекомендації АМКУ за сезон 2019-2020.
Цікаво, що через АМКУ така ситуація відбулась виключно в Києві. Мало того, ці рекомендації не стосуються ТОВ "Євро-Реконструкція" Анатолія Шкрибляка, яка постачає тепло частині киян на лівому березі.
В результаті маємо складну і мутну схему, яку ніхто зі споживачів не розуміє.
Для чого влада взагалі допустила виникнення такої ситуації?
1. МінЖКГ не видав наказ, який би дозволяв використання Методики 315 через те, що вона вводить комерційний облік, що відкриває шлях до підвищення тарифів на тепло.
2. КТЕ ця історія з перерахунками теж вигідна. Компанія хоче акумулювати живі гроші для того, щоб закупити газ у Нафтогазу для опалювального сезону.
Навіть якщо якийсь держорган (Кабмін, МінЖКГ, РНБО чи АМКУ) відмінить ці перерахунки, КТЕ впише споживачам на рахунки переплату. Але повертати живі гроші ніхто не буде.
Коротше, бардак, хаос і соціальна провокація.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В липні і серпні теплопостачальна компанія столиці КП "Київтеплоенерго" (КТЕ) здійснило перерахунок за опалення минулих опалювальних сезонів 2019-2020 і 2020-2021 років.
Це сталось на виконання рекомендації Північного тервідділення Антимонопольного комітету (АМКУ) у червні.
АМКУ вказав на "можливе порушення прав споживачів без лічильників" та на відсутність наказу МінЖКГ, який би дозволив використання нової методики обліку витрат тепла на обігрів місць загального користування (МЗК).
Через це АМКУ рекомендував не використовувати чинну методику розрахунку витрат на МЗК №315 від листопада 2018 року, яка діяла останні два сезони.
А застосувати стару методику №359 від жовтня 2010 року, яка вже втратила чинність.
Перерахунок був здійснений для будинків зі змішаним типом обліку тепла централізованого опалення (ЦО). Це близько 1300 будинків з 9 тисяч, які знаходяться на балансі КТЕ.
В результаті, більшість споживачів цих будинків отримали більші нарахування за опалення минулих періодів.
КТЕ це пояснює тим, що для абонентів з квартирними лічильниками був задіяний перерахунок за рекомендацією АМКУ, а для абонентів без квартирних лічильників були здійснені нарахування через корегування показників квартирних лічильників тих абонентів, які невчасно зробили їх повірку.
Відбулось два перерахунки.
В липні – перерахунок згідно рекомендації АМКУ за сезон 2020-2021 разом з "плановим" перерахунком через невчасно повірені квартирні лічильники.
В серпні – перерахунок згідно рекомендації АМКУ за сезон 2019-2020.
Цікаво, що через АМКУ така ситуація відбулась виключно в Києві. Мало того, ці рекомендації не стосуються ТОВ "Євро-Реконструкція" Анатолія Шкрибляка, яка постачає тепло частині киян на лівому березі.
В результаті маємо складну і мутну схему, яку ніхто зі споживачів не розуміє.
Для чого влада взагалі допустила виникнення такої ситуації?
1. МінЖКГ не видав наказ, який би дозволяв використання Методики 315 через те, що вона вводить комерційний облік, що відкриває шлях до підвищення тарифів на тепло.
2. КТЕ ця історія з перерахунками теж вигідна. Компанія хоче акумулювати живі гроші для того, щоб закупити газ у Нафтогазу для опалювального сезону.
Навіть якщо якийсь держорган (Кабмін, МінЖКГ, РНБО чи АМКУ) відмінить ці перерахунки, КТЕ впише споживачам на рахунки переплату. Але повертати живі гроші ніхто не буде.
Коротше, бардак, хаос і соціальна провокація.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Чому виросла ціна електроенергії для бізнесу
На початку серпня ми розповіли, як Рінат Ахметов "продавив" Президента Володимира Зеленського і домігся високої ціни електроенергії.
Зокрема, Офіс президента натиснув на Нацкомісію з енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), щоб та підвищила максимальні граничні ціни на електроенергію (прайс-кепи) на сегментах ринку РДН і ВДР.
Це дало можливість генерації продавати свою електроенергію – дорожче. В першу чергу ДТЕК Ахметова. Теплова генерація холдингу продає електроенергію на РДД, РДН і ВДР. На ринку на добу наперед у ТЕС найбільша частка – 35% станом на червень. Оскільки РДН є бенчмарком всього ринку, збільшення прайс-кепів автоматично тягне за собою ріст цін на всіх сегментах.
Після рішення НКРЕКП в кінці липня, ДТЕК Ахметова досяг свого. З початку серпня ціна електроенергії виросла на понад 50% - до 2,4-2,5 грн/кВт-г.
Водночас це дало додатковий ресурс уряду для незначного зменшення тарифів на електроенергію для населення. Але ми все рівно заплатимо за цю піар-кампанію – збільшення витрат на електроенергію бізнес почав закладати в кінцеву ціну товарів та послуг.
За даними Спілки українських підприємців, Україна входить до ТОП-5 країн з найбільшими витратами енергетичних ресурсів при виробництві однієї одиниці ВВП. Середній відсоток електроенергії в структурі собівартості товарів та послуг в Україні становить 10%. Для промисловості - від 5% до 12%, сільського господарства - від 3% до 11%, сфери послуг - від 3% до 12%.
З вересня затрати українського бізнесу на електроенергію - зростуть. Постачальник електроенергії Yasno на вересень опублікував прайси зі зростанням тарифів на 50-60%для непобутових споживачі другого класу напруги – більшість споживачів в країні. Yasno входить в холдинг ДТЕК, який через свої обленерго розподіляє більше 45% електроенергії в країні.
Дорога е/е призведе до підвищення тарифів водоканалів, для яких електроенергія - 70% собівартості послуги, до подорожання проїзду в громадському транспорті, продуктів харчування тощо. Зростуть витрати на електроенергію у лікарень, навчальних закладів, військових частин та інших комунальних і державних структур.
Державні структури оголошують тендери на закупівлю електроенергії, в яких очікувана вартість послуги електропостачання зросла вдвічі. Компанія Закупки.юа провела аналіз тендерних оголошень державних замовників на Prozorro щодо закупівлі електроенергії. Середня очікувана ціна за кВт-г збільшилась у два рази, оскільки державні та комунальні компанії відреагували на ріст ціни е/е на РДН.
В результаті, державні та комунальні структури оголосили закупівлі з очікуваною вартістю від 2 до 3,36 грн за кВт-г. Ціни вказані без ПДВ, тарифу на передачу та тарифу на розподіл. В цілому компанія нарахувала 117 тендерів з такими цінами.
Додаткові витрати через подорожчання е/е для бізнесу та держструктур будуть закладені в собівартість продукції, яка йде на експорт і на внутрішній ринок.
Однак бізнес очікує подальшого зростання цін на електроенергію в результаті посилення монополізації на енергоринку. Президент Зеленський підписав законопроект №3508-д, який серед іншого забороняє трейдерам продавати електроенергію на Ринку на добу наперед більше 10% від обсягу двосторонніх договорів.
Відповідну правку пролобіював – Ахметов. Частка трейдерів у продажі електроенергії на РДН – 5%. Вони фактично будуть усунуті з ринку, а їхню частку ринку розділить між собою генерація.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
На початку серпня ми розповіли, як Рінат Ахметов "продавив" Президента Володимира Зеленського і домігся високої ціни електроенергії.
Зокрема, Офіс президента натиснув на Нацкомісію з енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), щоб та підвищила максимальні граничні ціни на електроенергію (прайс-кепи) на сегментах ринку РДН і ВДР.
Це дало можливість генерації продавати свою електроенергію – дорожче. В першу чергу ДТЕК Ахметова. Теплова генерація холдингу продає електроенергію на РДД, РДН і ВДР. На ринку на добу наперед у ТЕС найбільша частка – 35% станом на червень. Оскільки РДН є бенчмарком всього ринку, збільшення прайс-кепів автоматично тягне за собою ріст цін на всіх сегментах.
Після рішення НКРЕКП в кінці липня, ДТЕК Ахметова досяг свого. З початку серпня ціна електроенергії виросла на понад 50% - до 2,4-2,5 грн/кВт-г.
Водночас це дало додатковий ресурс уряду для незначного зменшення тарифів на електроенергію для населення. Але ми все рівно заплатимо за цю піар-кампанію – збільшення витрат на електроенергію бізнес почав закладати в кінцеву ціну товарів та послуг.
За даними Спілки українських підприємців, Україна входить до ТОП-5 країн з найбільшими витратами енергетичних ресурсів при виробництві однієї одиниці ВВП. Середній відсоток електроенергії в структурі собівартості товарів та послуг в Україні становить 10%. Для промисловості - від 5% до 12%, сільського господарства - від 3% до 11%, сфери послуг - від 3% до 12%.
З вересня затрати українського бізнесу на електроенергію - зростуть. Постачальник електроенергії Yasno на вересень опублікував прайси зі зростанням тарифів на 50-60%для непобутових споживачі другого класу напруги – більшість споживачів в країні. Yasno входить в холдинг ДТЕК, який через свої обленерго розподіляє більше 45% електроенергії в країні.
Дорога е/е призведе до підвищення тарифів водоканалів, для яких електроенергія - 70% собівартості послуги, до подорожання проїзду в громадському транспорті, продуктів харчування тощо. Зростуть витрати на електроенергію у лікарень, навчальних закладів, військових частин та інших комунальних і державних структур.
Державні структури оголошують тендери на закупівлю електроенергії, в яких очікувана вартість послуги електропостачання зросла вдвічі. Компанія Закупки.юа провела аналіз тендерних оголошень державних замовників на Prozorro щодо закупівлі електроенергії. Середня очікувана ціна за кВт-г збільшилась у два рази, оскільки державні та комунальні компанії відреагували на ріст ціни е/е на РДН.
В результаті, державні та комунальні структури оголосили закупівлі з очікуваною вартістю від 2 до 3,36 грн за кВт-г. Ціни вказані без ПДВ, тарифу на передачу та тарифу на розподіл. В цілому компанія нарахувала 117 тендерів з такими цінами.
Додаткові витрати через подорожчання е/е для бізнесу та держструктур будуть закладені в собівартість продукції, яка йде на експорт і на внутрішній ринок.
Однак бізнес очікує подальшого зростання цін на електроенергію в результаті посилення монополізації на енергоринку. Президент Зеленський підписав законопроект №3508-д, який серед іншого забороняє трейдерам продавати електроенергію на Ринку на добу наперед більше 10% від обсягу двосторонніх договорів.
Відповідну правку пролобіював – Ахметов. Частка трейдерів у продажі електроенергії на РДН – 5%. Вони фактично будуть усунуті з ринку, а їхню частку ринку розділить між собою генерація.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Як Зеленський запустив механізм підвищення ціни електроенергії для бізнесу в два рази
Президент Володимир Зеленський своїм указом №452 від 28 серпня ввів дивне рішення Ради нацбезпеки і оборони (РНБО).
За традицію, документ опублікований на вихідних – в суботу ввечері.
Це такий рандомно костомізований план модернізації енергетики України до кінця року.
Він містить три основних пакети рекомендацій: Кабміну, Антимонопольному комітету (АМКУ) та Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП) з великою кількістю розділів і підпунктів.
Тут є рекомендації щодо плану поступового збільшення тарифів на електроенергію для населення, перегляду тарифів обленерго (сфера Ріната Ахметова), додаткових перевірок облгазів (сфера Дмитра Фірташа), введення нового механізму фінансування зеленої генерації та інше.
Але найцікавішим є підпункт Б в розділі 3 частини 3.
Рекомендувати НКРЕКП внести зміни щодо нормативно-провавих документів щодо встановлення максимальної граничної ціни (прайс-кепу) на Ринку на добу наперед (РДН), Внутрішньодобовому ринку (ВДР) та Балансуючому ринку (БР) на рівні максимальної ціни електричної енергії, виробленої генеруючими установками об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС).
Сьогодні максимальна ціна в ОЕС – це ціна сонячних електростанцій Active Solar, які були запущені до 2013 року.
Active Solar був заснований Андрієм Клюєвим – соратником Віктора Януковича. Тепер компанія нібито належить китайській CNBM.
Зелений тариф для цих станцій після двох знижень в 2015 і 2020 роках складає 8076,9 грн/МВт-г.
Зараз прайс-кеп на РДН в ОЕС в денній зоні складає 4000 грн за МВт-г.
Тобто, президент рекомендував підвищити його в два рази.
Останнім часом кожного дня декілька годин ввечері на РДН в ОЕС електроенергія продається по прайс-кепах (дивись графік).
Це сталось через обмеження конкуренції внаслідок рішень НКРЕКП, Кабміну та Верховної Ради протягом літа.
Відповідно, в разі підвищення прайс-кепів в два рази, ціни гарантовано виростуть майже в такій самій пропорції.
Ну і класична відповідь на класичне питання: кому це вигідно?
Вигідно генерації в цілому. Але в першу чергу – ДТЕК Ріната Ахметова, який не має зобов'язань щодо постачання населенню е/е по низьких цінах, на відміну від державних Енергоатому і Укргідроенерго.
Про наслідки різкого підвищення ціни електроенергії для непобутових споживачів можна прочитати тут.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Президент Володимир Зеленський своїм указом №452 від 28 серпня ввів дивне рішення Ради нацбезпеки і оборони (РНБО).
За традицію, документ опублікований на вихідних – в суботу ввечері.
Це такий рандомно костомізований план модернізації енергетики України до кінця року.
Він містить три основних пакети рекомендацій: Кабміну, Антимонопольному комітету (АМКУ) та Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП) з великою кількістю розділів і підпунктів.
Тут є рекомендації щодо плану поступового збільшення тарифів на електроенергію для населення, перегляду тарифів обленерго (сфера Ріната Ахметова), додаткових перевірок облгазів (сфера Дмитра Фірташа), введення нового механізму фінансування зеленої генерації та інше.
Але найцікавішим є підпункт Б в розділі 3 частини 3.
Рекомендувати НКРЕКП внести зміни щодо нормативно-провавих документів щодо встановлення максимальної граничної ціни (прайс-кепу) на Ринку на добу наперед (РДН), Внутрішньодобовому ринку (ВДР) та Балансуючому ринку (БР) на рівні максимальної ціни електричної енергії, виробленої генеруючими установками об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС).
Сьогодні максимальна ціна в ОЕС – це ціна сонячних електростанцій Active Solar, які були запущені до 2013 року.
Active Solar був заснований Андрієм Клюєвим – соратником Віктора Януковича. Тепер компанія нібито належить китайській CNBM.
Зелений тариф для цих станцій після двох знижень в 2015 і 2020 роках складає 8076,9 грн/МВт-г.
Зараз прайс-кеп на РДН в ОЕС в денній зоні складає 4000 грн за МВт-г.
Тобто, президент рекомендував підвищити його в два рази.
Останнім часом кожного дня декілька годин ввечері на РДН в ОЕС електроенергія продається по прайс-кепах (дивись графік).
Це сталось через обмеження конкуренції внаслідок рішень НКРЕКП, Кабміну та Верховної Ради протягом літа.
Відповідно, в разі підвищення прайс-кепів в два рази, ціни гарантовано виростуть майже в такій самій пропорції.
Ну і класична відповідь на класичне питання: кому це вигідно?
Вигідно генерації в цілому. Але в першу чергу – ДТЕК Ріната Ахметова, який не має зобов'язань щодо постачання населенню е/е по низьких цінах, на відміну від державних Енергоатому і Укргідроенерго.
Про наслідки різкого підвищення ціни електроенергії для непобутових споживачів можна прочитати тут.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В Україні стартує податкова амністія. Для чого добровільно декларувати сірі доходи?
З першого вересня в Україні стартує податкова амністія. Протягом року громадяни України можуть подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. В такій декларації не потрібно вказувати джерела походження грошей та активів.
Що декларується? Валюта (за винятком готівки), цінні папери, рухоме і нерухоме майно, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, частки в юридичних особах, які перебувають в Україні або за кордоном.
Скільки потрібно заплатити? 5% - з грошей на рахунках в банках, а також з інших активів, які перебувають в Україні;
9% - з валюти, яка знаходиться в іноземних фінустановах, а також з інших активів за кордоном. Якщо ці активи декларуються протягом першої половини року, коли діє податкова амністія, то ставка – 7%;
2,5% - якщо декларант з вересня 2021 по 31 серпня 2022 року придбає облігації внутрішньої державної позики на гроші, з яких не сплачено податки.
Є можливість сплатити податок в розстрочку протягом трьох років трьома рівними траншами, але ставка податку зростає: 6% замість 5%, 11, 5% замість 9%, 9,5% замість 7%, і 3% замість 2,5% відповідно.
Якщо людина відмовиться подавати добровільну декларацію? В такому випадку Державна податкова служба за замовчуванням вважатиме, що в такої людини є: 400 тис. грн, квартири загальною площею до 120 кв. м, або будинки - до 240 кв. м, земельна ділянка в межах безоплатної приватизації, а також один автомобіль. З них податок сплачувати не потрібно.
Чиновники, депутати і держслужбовці (PEP) не можуть пройти податкову амністію. Податкова амністія звільняє тільки від відповідальності за податкові правопорушення, але не позбавляє відповідальності за інші правопорушення.
1 вересня в електронному кабінеті платника податків з'явиться форма для добровільної декларації. Бажаючі зможуть заповнити її, підписати і направити в податкову, після чого декларація підлягає камеральній перевірці протягом 20 днів.
Що буде після податкової амністії? Доходи громадян будуть оцінювати за непрямими методами. Зараз Мінфін розробляє відповідний законопроект.
Непрямі методи визначення доходів - це визначення доходів громадянина, опираючись не на офіційні дані про його доходи (декларація, зарплата, продаж нерухомості, автомобіля тощо), а - на витрати.
Якщо витрати платника податків, або його сім'ї, перевищують задекларовані та офіційні доходи, то для податкових органів - це аргумент пред'явити ухилення від сплати податків і донарахувати податок з доходів на різницю.
Що це означає? Після того як цей законопроект стане законом, податкова зможе уточнювати походження грошей, які ви витратили. І якщо не зможете довести легальність походження грошей, або показати декларацію про податкову амністію, куди вони будуть вписані, то доведеться сплатити податок з доходів, які ви не можете пояснити.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
З першого вересня в Україні стартує податкова амністія. Протягом року громадяни України можуть подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. В такій декларації не потрібно вказувати джерела походження грошей та активів.
Що декларується? Валюта (за винятком готівки), цінні папери, рухоме і нерухоме майно, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, частки в юридичних особах, які перебувають в Україні або за кордоном.
Скільки потрібно заплатити? 5% - з грошей на рахунках в банках, а також з інших активів, які перебувають в Україні;
9% - з валюти, яка знаходиться в іноземних фінустановах, а також з інших активів за кордоном. Якщо ці активи декларуються протягом першої половини року, коли діє податкова амністія, то ставка – 7%;
2,5% - якщо декларант з вересня 2021 по 31 серпня 2022 року придбає облігації внутрішньої державної позики на гроші, з яких не сплачено податки.
Є можливість сплатити податок в розстрочку протягом трьох років трьома рівними траншами, але ставка податку зростає: 6% замість 5%, 11, 5% замість 9%, 9,5% замість 7%, і 3% замість 2,5% відповідно.
Якщо людина відмовиться подавати добровільну декларацію? В такому випадку Державна податкова служба за замовчуванням вважатиме, що в такої людини є: 400 тис. грн, квартири загальною площею до 120 кв. м, або будинки - до 240 кв. м, земельна ділянка в межах безоплатної приватизації, а також один автомобіль. З них податок сплачувати не потрібно.
Чиновники, депутати і держслужбовці (PEP) не можуть пройти податкову амністію. Податкова амністія звільняє тільки від відповідальності за податкові правопорушення, але не позбавляє відповідальності за інші правопорушення.
1 вересня в електронному кабінеті платника податків з'явиться форма для добровільної декларації. Бажаючі зможуть заповнити її, підписати і направити в податкову, після чого декларація підлягає камеральній перевірці протягом 20 днів.
Що буде після податкової амністії? Доходи громадян будуть оцінювати за непрямими методами. Зараз Мінфін розробляє відповідний законопроект.
Непрямі методи визначення доходів - це визначення доходів громадянина, опираючись не на офіційні дані про його доходи (декларація, зарплата, продаж нерухомості, автомобіля тощо), а - на витрати.
Якщо витрати платника податків, або його сім'ї, перевищують задекларовані та офіційні доходи, то для податкових органів - це аргумент пред'явити ухилення від сплати податків і донарахувати податок з доходів на різницю.
Що це означає? Після того як цей законопроект стане законом, податкова зможе уточнювати походження грошей, які ви витратили. І якщо не зможете довести легальність походження грошей, або показати декларацію про податкову амністію, куди вони будуть вписані, то доведеться сплатити податок з доходів, які ви не можете пояснити.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
За півроку Ахметов заробив на руді та сталі $2,8 млрд чистого прибутку
Металургійна група Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського опублікувала фінзівт за півроку.
Завдяки історично високим цінам на руду та сталь виручка виросла на 70% - до $8,47 млрд.
EBITDA Метінвесту (прибуток до оподаткування та сплати процентів) виросла в 5,3 рази, в порівнянні з аналогічним періодом 2020, до $ 3,8 млрд. В тому числі EBITDA від продажу руди виросла в 4,5 рази - до $2,46 млрд, а EBITDA металургійного сегменту - в 7,3 рази, до $1,74 млрд.
Чистий прибуток, порівняно з першим півріччям 2020 року, зріс на $3 млрд - до $2,77 млрд (оскільки в першій половині 2020 був збиток $240 млн).
Ключова причина карколомного успіху Метінвесту – рекордно високі ціни на залізну руду та сталь. В першу чергу на руду, від продажу якої Ахметов отримав більшу половину EBITDA. Ціни в першій половині року пробили позначку в $210/т.
Однак бюджет України не виграв від цього росту. Гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають руду, сплачують 12% ренти із собівартості видобутку, яка набагато нижче ринкових цін ($30-$40 за тону). Наприклад - ГЗК олігархів за 2020 отримали 42,7 млрд грн прибутку, але до бюджету сплатили лише 3,9 млрд грн ренти. Тому реальний відсоток сплати ренти від ціни руди у $200 складає всього 2-3%.
1 липня у першому читанні Рада прийняла ресурсний законопроект №5600, який серед іншого, передбачає зміну бази оподаткування руди – з собівартості на ринкову вартість в Китаї: індекс FE CFR China Platts для руди з вмістом заліза 62%.
Крім того, він вводить диференційні ставки ренти в залежності від ціни: 3,5% якщо тона руди коштує менше $100; 5% якщо тона руди коштує від $100 до $200; 10% якщо тона руди коштує більше $200.
Однак це уже запізніле рішення, адже у другій половині року ціни на руду – пішли вниз. Зараз вони на рівні $160/тону (а були вище $210). В 4 кварталі ціни руди зможуть впасти нижче $100 з тону.
Відповідно приймати нові ставки ренти на руду потрібно було в першому півріччі, коли ГЗК мали надприбутки від високих цін. Але прийняття законопроекту в цілому, в першу чергу руками підконтрольних Ахметову депутатів, відклали на осінь, коли прогнозується падіння цін на руду.
Водночас з новими ставками ренти, надходження до бюджету при низькій ціні руди будуть меншими, ніж за існуючими ставками. Наприклад, при ціні $80 за новою ставкою 3,5% ГЗК заплатить ренту $2,8 з тони.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Металургійна група Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського опублікувала фінзівт за півроку.
Завдяки історично високим цінам на руду та сталь виручка виросла на 70% - до $8,47 млрд.
EBITDA Метінвесту (прибуток до оподаткування та сплати процентів) виросла в 5,3 рази, в порівнянні з аналогічним періодом 2020, до $ 3,8 млрд. В тому числі EBITDA від продажу руди виросла в 4,5 рази - до $2,46 млрд, а EBITDA металургійного сегменту - в 7,3 рази, до $1,74 млрд.
Чистий прибуток, порівняно з першим півріччям 2020 року, зріс на $3 млрд - до $2,77 млрд (оскільки в першій половині 2020 був збиток $240 млн).
Ключова причина карколомного успіху Метінвесту – рекордно високі ціни на залізну руду та сталь. В першу чергу на руду, від продажу якої Ахметов отримав більшу половину EBITDA. Ціни в першій половині року пробили позначку в $210/т.
Однак бюджет України не виграв від цього росту. Гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають руду, сплачують 12% ренти із собівартості видобутку, яка набагато нижче ринкових цін ($30-$40 за тону). Наприклад - ГЗК олігархів за 2020 отримали 42,7 млрд грн прибутку, але до бюджету сплатили лише 3,9 млрд грн ренти. Тому реальний відсоток сплати ренти від ціни руди у $200 складає всього 2-3%.
1 липня у першому читанні Рада прийняла ресурсний законопроект №5600, який серед іншого, передбачає зміну бази оподаткування руди – з собівартості на ринкову вартість в Китаї: індекс FE CFR China Platts для руди з вмістом заліза 62%.
Крім того, він вводить диференційні ставки ренти в залежності від ціни: 3,5% якщо тона руди коштує менше $100; 5% якщо тона руди коштує від $100 до $200; 10% якщо тона руди коштує більше $200.
Однак це уже запізніле рішення, адже у другій половині року ціни на руду – пішли вниз. Зараз вони на рівні $160/тону (а були вище $210). В 4 кварталі ціни руди зможуть впасти нижче $100 з тону.
Відповідно приймати нові ставки ренти на руду потрібно було в першому півріччі, коли ГЗК мали надприбутки від високих цін. Але прийняття законопроекту в цілому, в першу чергу руками підконтрольних Ахметову депутатів, відклали на осінь, коли прогнозується падіння цін на руду.
Водночас з новими ставками ренти, надходження до бюджету при низькій ціні руди будуть меншими, ніж за існуючими ставками. Наприклад, при ціні $80 за новою ставкою 3,5% ГЗК заплатить ренту $2,8 з тони.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Що означає меморандум Енергоатому з Westinghouse про будівництво атомних енергоблоків в Україні
Президент України Володимир Зеленський 31 серпня зробив твіт про підписання меморандуму в США між НАЕК "Енергоатом" та шведсько-американською Westinghouse Electric щодо будівництва 5 атомних енергоблоків.
Не називаючи джерел фінансування, президент вказав що вартість проекту складе $30 млрд.
Згодом Енергоатом на своєму сайті також опублікував повідомлення про меморандум.
Компанія також не вказала ні строків, ні джерел фінансування проекту.
Що може означати такий меморандум?
Це означає лише те, що Енергоатом розглядає технологію Westinghouse реактору AP1000 для добудови 4-го енергоблоку Хмельницької АЕС.
Це єдиний реальний проект, який може буди реалізований у найближчі 10 років.
Як видно з опису меморандуму, Westinghouse лише погодився будувати блоки за своєю технологією. Жодного відношення до фінансування проекту компанія не має.
Технологія AP1000 відносно нова. Після аварії на АЕС Три-Майл-Айленд в 1979 році, США 30 років не будували реакторів.
На початку 2000-х розробки були поновлені. На основі ядерних реакторів для двигунів підводних човнів був спроектований AP1000.
Сьогодні в світі є лише 6 реакторів за цією технологією. 4 запущені в Китаї. Ще 2 будуються в США.
Чому заява про будівництво 5 енергоблоків за $30 млрд – лише PR?
1. В Україні стабільно падає обсяг промислового виробництва. А відтак - і споживання електроенергії.
За існуючого співвідношення споживання і виробництва, нам потрібно добудувати 2 ГВт маневрових потужностей.
АЕС працюють в базі – рівним графіком. Тому додаткові потужності АЕС без зростання споживання лише поглиблять проблему балансування.
Велика частина енергоблоків будуть простоювати через балансові обмеження.
2. Фінансування таких проектів неможливе через постійний дефіцит коштів Енергоатому.
Сьогодні Енергоатом є основним донором для поставки дешевої електроенергії населенню.
Половину свого ресурсу компанія віддає майже безкоштовно. Іншої половини не вистачає, щоб розрахуватись з контрагентами.
Тобто, будівництво нових блоків неможливе без відміни ПСО і підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня.
Вже багато років в Україні на початковій стадії будівництва знаходяться 3-й і 4-й енергоблоки Хмельницької АЕС (ХАЕС).
Для ХАЕС-3 вже готова коробка. Тому крім реактору ВВЕР-1000, під який проектувався блок, туди навряд чи можна щось всунути.
ХАЕС-4 лише на стадії фундаменту. Саме для нього Енергоатом планує закупити у Westinghouse AP1000.
Докладно про добудову ХАЕС-3 і ХАЕС-4 можна прочитати тут.
Підсумовуємо: американці не збираються фінансувати проект, будувати свої блоки замість нинішніх, зберігати в Україні свої ядерні відходи, або ще щось.
Вони просто дали згоду побудувати енергоблок за своєю технологією, якщо Україна за це заплатить.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Президент України Володимир Зеленський 31 серпня зробив твіт про підписання меморандуму в США між НАЕК "Енергоатом" та шведсько-американською Westinghouse Electric щодо будівництва 5 атомних енергоблоків.
Не називаючи джерел фінансування, президент вказав що вартість проекту складе $30 млрд.
Згодом Енергоатом на своєму сайті також опублікував повідомлення про меморандум.
Компанія також не вказала ні строків, ні джерел фінансування проекту.
Що може означати такий меморандум?
Це означає лише те, що Енергоатом розглядає технологію Westinghouse реактору AP1000 для добудови 4-го енергоблоку Хмельницької АЕС.
Це єдиний реальний проект, який може буди реалізований у найближчі 10 років.
Як видно з опису меморандуму, Westinghouse лише погодився будувати блоки за своєю технологією. Жодного відношення до фінансування проекту компанія не має.
Технологія AP1000 відносно нова. Після аварії на АЕС Три-Майл-Айленд в 1979 році, США 30 років не будували реакторів.
На початку 2000-х розробки були поновлені. На основі ядерних реакторів для двигунів підводних човнів був спроектований AP1000.
Сьогодні в світі є лише 6 реакторів за цією технологією. 4 запущені в Китаї. Ще 2 будуються в США.
Чому заява про будівництво 5 енергоблоків за $30 млрд – лише PR?
1. В Україні стабільно падає обсяг промислового виробництва. А відтак - і споживання електроенергії.
За існуючого співвідношення споживання і виробництва, нам потрібно добудувати 2 ГВт маневрових потужностей.
АЕС працюють в базі – рівним графіком. Тому додаткові потужності АЕС без зростання споживання лише поглиблять проблему балансування.
Велика частина енергоблоків будуть простоювати через балансові обмеження.
2. Фінансування таких проектів неможливе через постійний дефіцит коштів Енергоатому.
Сьогодні Енергоатом є основним донором для поставки дешевої електроенергії населенню.
Половину свого ресурсу компанія віддає майже безкоштовно. Іншої половини не вистачає, щоб розрахуватись з контрагентами.
Тобто, будівництво нових блоків неможливе без відміни ПСО і підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня.
Вже багато років в Україні на початковій стадії будівництва знаходяться 3-й і 4-й енергоблоки Хмельницької АЕС (ХАЕС).
Для ХАЕС-3 вже готова коробка. Тому крім реактору ВВЕР-1000, під який проектувався блок, туди навряд чи можна щось всунути.
ХАЕС-4 лише на стадії фундаменту. Саме для нього Енергоатом планує закупити у Westinghouse AP1000.
Докладно про добудову ХАЕС-3 і ХАЕС-4 можна прочитати тут.
Підсумовуємо: американці не збираються фінансувати проект, будувати свої блоки замість нинішніх, зберігати в Україні свої ядерні відходи, або ще щось.
Вони просто дали згоду побудувати енергоблок за своєю технологією, якщо Україна за це заплатить.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
З березня Ахметов продав 0,8 млн тон вугілля на експорт по дротах
Майже стільки не вистачає на складах ТЕС згідно вимог Міненерго
Ми проаналізували дані Міненерго щодо стану накопичення вугілля на складах ТЕС.
Побачили цікаву річ.
З березня по серпень ДТЕК Бурштинська ТЕС (БуТЕС) Ріната Ахметова спалила на 0,8 млн тон вугілля більше, ніж за аналогічний період 2020 року (дивись графік).
Чому так сталось?
Річ в тім, що в "ковідному" 2020 році ціна електроенергії (е/е) в Європі була низькою через карантинні заходи.
А в острові БуТЕС, який синхронізований з європейською енергосистемою, ціна залишалась високою через монополію однієї станції Ахметова.
Продавати на експорт е/е стало не вигідно.
Відтак з квітня 2020 по березень 2021 року ДТЕК майже не експортував е/е.
Після відновлення світової економіки на початку 2021 року, ціна електроенергії в Європі значно виросла.
Тепер ціна в острові БуТЕС, через обмеження максимальних цін (прайс кепи) була нижчою, ніж в Європі.
Тому ДТЕК почав активний експорт.
Станом на 2 вересня на складах ТЕС трохи менше 0,75 млн тон вугілля.
Згідно вимог Міненерго, на цю дату має бути 1,63 млн тон.
Тобто, не вистачає 0,88 млн тон.
Із серпня ДТЕК і державне Центренерго заявили про початок імпорту вугілля.
На сьогодні заявлені обсяги: 320 тис. т із Польщі для ДТЕК і 75 тис. тон із США для ДТЕК і Центренерго.
Ціна імпортного вугілля перевищує 3500 грн/т.
Собівартість видобутку Українського вугілля складає до 1500 грн/т на ДТЕК Повлоградвугілля і близько 1700 грн/т на ДП "Добропіллявугілля-видобуток" Міненерго.
Висновок: чергова криза з дефіцитом вугілля перед опалювальним сезоном штучна.
Вона створена з однією метою: підвищити ціни на електроенергію в Україні.
І тепер, як мінімум до весни, вони будуть високими.
Потім в Україну прийде чергова "криза" через профіцит е/е. Вугілля нікуди буде дівати.
Тоді вугільну генерацію Ахметова знов потрібно буде "рятувати", обмежуючи конкуренцію заради утримання високих цін на е/е.
Докладно про це можна прочитати в матеріалі на БЦ.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Майже стільки не вистачає на складах ТЕС згідно вимог Міненерго
Ми проаналізували дані Міненерго щодо стану накопичення вугілля на складах ТЕС.
Побачили цікаву річ.
З березня по серпень ДТЕК Бурштинська ТЕС (БуТЕС) Ріната Ахметова спалила на 0,8 млн тон вугілля більше, ніж за аналогічний період 2020 року (дивись графік).
Чому так сталось?
Річ в тім, що в "ковідному" 2020 році ціна електроенергії (е/е) в Європі була низькою через карантинні заходи.
А в острові БуТЕС, який синхронізований з європейською енергосистемою, ціна залишалась високою через монополію однієї станції Ахметова.
Продавати на експорт е/е стало не вигідно.
Відтак з квітня 2020 по березень 2021 року ДТЕК майже не експортував е/е.
Після відновлення світової економіки на початку 2021 року, ціна електроенергії в Європі значно виросла.
Тепер ціна в острові БуТЕС, через обмеження максимальних цін (прайс кепи) була нижчою, ніж в Європі.
Тому ДТЕК почав активний експорт.
Станом на 2 вересня на складах ТЕС трохи менше 0,75 млн тон вугілля.
Згідно вимог Міненерго, на цю дату має бути 1,63 млн тон.
Тобто, не вистачає 0,88 млн тон.
Із серпня ДТЕК і державне Центренерго заявили про початок імпорту вугілля.
На сьогодні заявлені обсяги: 320 тис. т із Польщі для ДТЕК і 75 тис. тон із США для ДТЕК і Центренерго.
Ціна імпортного вугілля перевищує 3500 грн/т.
Собівартість видобутку Українського вугілля складає до 1500 грн/т на ДТЕК Повлоградвугілля і близько 1700 грн/т на ДП "Добропіллявугілля-видобуток" Міненерго.
Висновок: чергова криза з дефіцитом вугілля перед опалювальним сезоном штучна.
Вона створена з однією метою: підвищити ціни на електроенергію в Україні.
І тепер, як мінімум до весни, вони будуть високими.
Потім в Україну прийде чергова "криза" через профіцит е/е. Вугілля нікуди буде дівати.
Тоді вугільну генерацію Ахметова знов потрібно буде "рятувати", обмежуючи конкуренцію заради утримання високих цін на е/е.
Докладно про це можна прочитати в матеріалі на БЦ.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Ціни на український експорт - пішли вниз. Що відбувається
Високі ціни на український експорт спричинили підвищення ВВП і зміцнення курсу гривні (на 5% з початку року). Але привели і до росту вартості продуктів харчування всередині країни. Втім, з липня світовий тренд на подорожчання сировинних товарів розвернувся в іншу сторону.
Вартість залізної руди продовжує знижуватися. Після досягнення в липні пікових значень – більше $210 за тонну - зараз в Китаї руда торгується по $145 за тонну.
Це наслідок скорочення попиту зі сторони метзаводів - китайська влада змусила їх зменшити викиди шкідливих речовин. Вслід за рудою падають і ціни на сталь. Оскільки Китай найбільший у світі споживач залізної сировини і виробник сталі, то падіння цін у цьому регіоні спровокувало аналогічний рух по всьому світу.
Це погана новина для України, адже експорт руди та сталі - 36% всього українського експорту в першому півріччі 2021 року. За перші 6 міс. українські підприємства отримали від експорту залізної руди та сталі - $10,7 млрд. Це на $4,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Про надприбутки українських меткомпаній можна прочитати в нашій попередній публікації.
Але високі ціни на руду і сталь – це не тільки додаткових пару мільярдів прибутку для Ахметова, Новинського і Жеваго. Збільшення валютної виручки завдяки високим цінам на руду та сталь збільшувало пропозицію долара на міжбанківському ринку і позитивно впливало на курс гривні.
Ще 27% українського експорту – це зернові, олійні та соняшникова олія. Експорт цієї продукції протягом 6 міс. 2021 року приніс Україні $8,15 млрд. Це на 300 млн більше, ніж в першій половині 2020. І також завдяки росту цін.
Що з цінами на експорт АПК? З початку року фуражна пшениця подорожчала на 8%. Експортні ціни на ячмінь вросли на 14%. Водночас ціни на кукурудзу досягли піку в червні, зрісши на 23% - $293/т. Але з липня кукурудза почала дешевшати і на початку вересня ціна за тонну становила уже $257.
Експортні ціни на соняшникову олію (12% українського експорту) з липня, коли ціна сягнула пікової позначки – $1543/т, також вниз і на початку вересня знаходилися на рівні $1260/т.
Високі ціни на український аграрний експорт, завдяки яким Україна отримує значні обсяги валютної виручки, мають зворотну сторону – ріст цін середині України. Це правило "експортного паритету". Тобто агрохалдинг не буде продавати кукурудзу або соняшникову олію в Україні дешевше, коли їх можна продати на експорт дорожче.
За даними Мінагрополітики, порівняно з вереснем 2020 року, закупівельні ціни на пшеницю 2-4 класів виросли у вересні поточного - на 16%. Кукурудза подорожчала - на 27%, ячмінь 3-го класу – на 22%, соняшник - на 23%, а соя – на 30%. Закупівельні ціни на гречку, порівняно з вереснем 2020, зросли на 18%.
Середні ціни виробників м'яса ВРХ у вересні 2021 року, порівняно з аналогічною датою вересня 2020, виросли на 13%, а на свинину – на 5%. Ціни на молоко виросли на - 15%, а на вершкове масло – на 9%, курятина подорожчала на 30%, а яйця – на 46%.
Ячмінна крупа подорожчала на – 30%, кукурудзяна – на 25%, гречана – на 14%. Середні ціни на олію соняшникову виросли аж на 70%, а на цукор – на 75%.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Високі ціни на український експорт спричинили підвищення ВВП і зміцнення курсу гривні (на 5% з початку року). Але привели і до росту вартості продуктів харчування всередині країни. Втім, з липня світовий тренд на подорожчання сировинних товарів розвернувся в іншу сторону.
Вартість залізної руди продовжує знижуватися. Після досягнення в липні пікових значень – більше $210 за тонну - зараз в Китаї руда торгується по $145 за тонну.
Це наслідок скорочення попиту зі сторони метзаводів - китайська влада змусила їх зменшити викиди шкідливих речовин. Вслід за рудою падають і ціни на сталь. Оскільки Китай найбільший у світі споживач залізної сировини і виробник сталі, то падіння цін у цьому регіоні спровокувало аналогічний рух по всьому світу.
Це погана новина для України, адже експорт руди та сталі - 36% всього українського експорту в першому півріччі 2021 року. За перші 6 міс. українські підприємства отримали від експорту залізної руди та сталі - $10,7 млрд. Це на $4,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Про надприбутки українських меткомпаній можна прочитати в нашій попередній публікації.
Але високі ціни на руду і сталь – це не тільки додаткових пару мільярдів прибутку для Ахметова, Новинського і Жеваго. Збільшення валютної виручки завдяки високим цінам на руду та сталь збільшувало пропозицію долара на міжбанківському ринку і позитивно впливало на курс гривні.
Ще 27% українського експорту – це зернові, олійні та соняшникова олія. Експорт цієї продукції протягом 6 міс. 2021 року приніс Україні $8,15 млрд. Це на 300 млн більше, ніж в першій половині 2020. І також завдяки росту цін.
Що з цінами на експорт АПК? З початку року фуражна пшениця подорожчала на 8%. Експортні ціни на ячмінь вросли на 14%. Водночас ціни на кукурудзу досягли піку в червні, зрісши на 23% - $293/т. Але з липня кукурудза почала дешевшати і на початку вересня ціна за тонну становила уже $257.
Експортні ціни на соняшникову олію (12% українського експорту) з липня, коли ціна сягнула пікової позначки – $1543/т, також вниз і на початку вересня знаходилися на рівні $1260/т.
Високі ціни на український аграрний експорт, завдяки яким Україна отримує значні обсяги валютної виручки, мають зворотну сторону – ріст цін середині України. Це правило "експортного паритету". Тобто агрохалдинг не буде продавати кукурудзу або соняшникову олію в Україні дешевше, коли їх можна продати на експорт дорожче.
За даними Мінагрополітики, порівняно з вереснем 2020 року, закупівельні ціни на пшеницю 2-4 класів виросли у вересні поточного - на 16%. Кукурудза подорожчала - на 27%, ячмінь 3-го класу – на 22%, соняшник - на 23%, а соя – на 30%. Закупівельні ціни на гречку, порівняно з вереснем 2020, зросли на 18%.
Середні ціни виробників м'яса ВРХ у вересні 2021 року, порівняно з аналогічною датою вересня 2020, виросли на 13%, а на свинину – на 5%. Ціни на молоко виросли на - 15%, а на вершкове масло – на 9%, курятина подорожчала на 30%, а яйця – на 46%.
Ячмінна крупа подорожчала на – 30%, кукурудзяна – на 25%, гречана – на 14%. Середні ціни на олію соняшникову виросли аж на 70%, а на цукор – на 75%.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Як в Україні легалізувати сіре виробництво палива, заявивши про інвестиції
Цікаве інтерв'ю вийшло 3 вересня з Костянтином Валеуліним, президентом AES Group.
AES Group, виходячи з публікації – це "промислово-інвестиційна група", яка придбала декілька спиртзаводів та інвестувала в "зелену" генерацію.
Правда, жоден об'єкт цих інвестицій не вказаний.
Про групу взагалі немає інформації - ні сайту, ні назви українських юридичних осіб.
В тексті йдеться про те, що AES Group збирається інвестувати в новий нафтопереробний завод (НПЗ) Ukrainian Petroleum $200 млн.
Можливо, із залученням кредитних коштів від банку ПУМБ Ріната Ахметова.
Завод має запрацювати вже в другому кварталі 2022 року.
Постачальниками сировини для нього мають бути українські газовидобувні компанії.
Місце розташування не вказується.
Але судячи з харківської прописки AES Group, передбачається, що НПЗ буде побудований в Харківській області.
Втім, НПЗ під Харковом існує вже багато років.
Щоправда, він – нелегальний і не сплачує акцизів з палива.
Всі учасники ринку знають його, як НПЗ в Мерефі – один з найбільших нелегальних міні-НПЗ в країні.
Чи то AES Group хоче купити цей НПЗ. Чи то – легалізувати те, що їм і так належить.
Ще на початку 2018 року Державна фіскальна служба (ДФС) під керівництвом Сергія Білана "закривала" НПЗ в Мерефі.
Втім, весь цей час він працював.
В червні ми згадували про нього серед інших, коли публікували карту міні-НПЗ.
В серпні писали, що такі НПЗ скуповують газовий конденсат українських видобувних компаній, тому що за рахунок несплати акцизів можуть дозволити собі дорого платити за сировину.
Якщо НПЗ в Мерефі легалізується і почне платити акциз, навіть в такий дивний спосіб – це гарно.
Але є сумніви, що при сплаті акцизу об'єкт з порівняно невеликою потужністю виробництва буде рентабельним.
Подивимось, чекати залишилось недовго…
Цікаве інтерв'ю вийшло 3 вересня з Костянтином Валеуліним, президентом AES Group.
AES Group, виходячи з публікації – це "промислово-інвестиційна група", яка придбала декілька спиртзаводів та інвестувала в "зелену" генерацію.
Правда, жоден об'єкт цих інвестицій не вказаний.
Про групу взагалі немає інформації - ні сайту, ні назви українських юридичних осіб.
В тексті йдеться про те, що AES Group збирається інвестувати в новий нафтопереробний завод (НПЗ) Ukrainian Petroleum $200 млн.
Можливо, із залученням кредитних коштів від банку ПУМБ Ріната Ахметова.
Завод має запрацювати вже в другому кварталі 2022 року.
Постачальниками сировини для нього мають бути українські газовидобувні компанії.
Місце розташування не вказується.
Але судячи з харківської прописки AES Group, передбачається, що НПЗ буде побудований в Харківській області.
Втім, НПЗ під Харковом існує вже багато років.
Щоправда, він – нелегальний і не сплачує акцизів з палива.
Всі учасники ринку знають його, як НПЗ в Мерефі – один з найбільших нелегальних міні-НПЗ в країні.
Чи то AES Group хоче купити цей НПЗ. Чи то – легалізувати те, що їм і так належить.
Ще на початку 2018 року Державна фіскальна служба (ДФС) під керівництвом Сергія Білана "закривала" НПЗ в Мерефі.
Втім, весь цей час він працював.
В червні ми згадували про нього серед інших, коли публікували карту міні-НПЗ.
В серпні писали, що такі НПЗ скуповують газовий конденсат українських видобувних компаній, тому що за рахунок несплати акцизів можуть дозволити собі дорого платити за сировину.
Якщо НПЗ в Мерефі легалізується і почне платити акциз, навіть в такий дивний спосіб – це гарно.
Але є сумніви, що при сплаті акцизу об'єкт з порівняно невеликою потужністю виробництва буде рентабельним.
Подивимось, чекати залишилось недовго…
Голова Державної регуляторної служби задекларував Bitcoin на 105 млн грн, наявність яких не зміг довести
В своїй декларації голова Державної регуляторної служби (ДРС) Олексій Кучер зазначив, що володіє Bitcoin у кількості 77 штук, які на момент набуття їх у власність коштували 13,1 млн грн (або $7,2 тис. за один Bitcoin). Дату придбання крипти він не вказав, але виходячи з курсу це був травень 2019 року. За курсом на 7 вересня 2021 року - це майже 106 млн грн.
Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснило перевірку під час якої декларант не зміг довести наявність у нього цього активу.
“Bitcoin має публічну адресу (Public Address), яка є відкритою і підтверджує приналежність певній особі. Голова ДРС не зміг надати публічну адресу криптовалюти”, - сказано в повідомленні НАЗК.
Невідоме і походження грошей, на які він купив “крипту”. Як пише НАЗК, Кучеру та членам його сім'ї не вистачило б задекларованих доходів для придбання такої кількості криптовалюти (його дохід з 2001 по 2018 становив 131 тис грн, дохід дружини в 2004-2018 - 64,5 тис грн).
НАЗК внесло припис Кабміну з вимогою провести службове розслідування і притягнути Кучера до дисциплінарної відповідальності.
Декларування неіснуючої криптовалюти – популярний прийом серед депутатів та чиновників. В квітні ми розповідали, як депутати та чиновники задекларували біткоїнів на 80 млрд грн. Ймовірно, таким чином вони намагаються легалізувати сірі або корупційні доходи, а також закладають таку можливість на майбутнє, адже вартість криптовалют зростає протягом останніх років.
З серпня 2019 по грудень 2019 Кучер був народним депутатом від Слуги народу, а потім рік – головою Харківської ОДА. Головою ДРС Кучера призначили в січні 2021 року.
Через ДРС проходять регуляторні акти Кабміну, які вона може погодити або заблокувати. Тобто від рішення ДРС фактично залежить, чи буде прийнята постанова Кабінету міністрів.
В теорії мета цього органу - не допускати прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, а також зменшувати втручання державних органів у підприємницьку діяльність.
На практиці це інструмент прийняття вигідних і блокування не вигідних рішень для конкретних чиновників та олігархів.
Для прикладу, тут ми розповідали, як попередник Кучера збивав невигідні рішення олігарху Рінату Ахметову, зокрема рішення про підняття тарифів на перевезення пустих вагонів з під руди та вугілля.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В своїй декларації голова Державної регуляторної служби (ДРС) Олексій Кучер зазначив, що володіє Bitcoin у кількості 77 штук, які на момент набуття їх у власність коштували 13,1 млн грн (або $7,2 тис. за один Bitcoin). Дату придбання крипти він не вказав, але виходячи з курсу це був травень 2019 року. За курсом на 7 вересня 2021 року - це майже 106 млн грн.
Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснило перевірку під час якої декларант не зміг довести наявність у нього цього активу.
“Bitcoin має публічну адресу (Public Address), яка є відкритою і підтверджує приналежність певній особі. Голова ДРС не зміг надати публічну адресу криптовалюти”, - сказано в повідомленні НАЗК.
Невідоме і походження грошей, на які він купив “крипту”. Як пише НАЗК, Кучеру та членам його сім'ї не вистачило б задекларованих доходів для придбання такої кількості криптовалюти (його дохід з 2001 по 2018 становив 131 тис грн, дохід дружини в 2004-2018 - 64,5 тис грн).
НАЗК внесло припис Кабміну з вимогою провести службове розслідування і притягнути Кучера до дисциплінарної відповідальності.
Декларування неіснуючої криптовалюти – популярний прийом серед депутатів та чиновників. В квітні ми розповідали, як депутати та чиновники задекларували біткоїнів на 80 млрд грн. Ймовірно, таким чином вони намагаються легалізувати сірі або корупційні доходи, а також закладають таку можливість на майбутнє, адже вартість криптовалют зростає протягом останніх років.
З серпня 2019 по грудень 2019 Кучер був народним депутатом від Слуги народу, а потім рік – головою Харківської ОДА. Головою ДРС Кучера призначили в січні 2021 року.
Через ДРС проходять регуляторні акти Кабміну, які вона може погодити або заблокувати. Тобто від рішення ДРС фактично залежить, чи буде прийнята постанова Кабінету міністрів.
В теорії мета цього органу - не допускати прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, а також зменшувати втручання державних органів у підприємницьку діяльність.
На практиці це інструмент прийняття вигідних і блокування не вигідних рішень для конкретних чиновників та олігархів.
Для прикладу, тут ми розповідали, як попередник Кучера збивав невигідні рішення олігарху Рінату Ахметову, зокрема рішення про підняття тарифів на перевезення пустих вагонів з під руди та вугілля.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Чи будуть американці будувати атомні енергоблоки в Україні?
#постреальність
Ми вже робили пост про меморандум між НАЕК Енергоатом і американською Westinghouse, підписаний в США 31 серпня і розрекламований президентом.
Також Енергоатомом були підписані меморандум з американською NuScale про розробку малих модульних реакторів (ММР) та ще один з Westinghouse - про ядерне паливо (секретний).
Отримали додаткову інформацію з боку влади про ці проекти. Доповідаємо.
Чому підписали меморандуми?
Це була ініціатива американців.
На фоні декарбонізації вони роблять ставку на атомну енергію, хочуть продавати свою технологію реактора АР1000 у східній Європі.
Розглядаються проекти будівництва АЕС в Польщі і Україні.
Який план-максимум?
Ті п'ять енергоблоків, які анонсувались, передбачається будувати на існуючих станціях.
Нагадаємо, їх в Україні чотири:
Запорізька АЕС (ЗАЕС) – 6 блоків по 1ГВт потужності
Рівненська АЕС (РАЕС) – 4 блоки, з яких 2 по 0,44 ГВт і 2 по 1ГВт
Южно-Українська АЕС (ЮУАЕС) – 3 блоки по 1ГВт
Хмельницька АЕС (ХАЕС) – 2 блоки по 1 ГВт
Передбачається, що з американським реактором АР1000 можна добудувати ХАЕС-4, побудувати ЗАЕС-7 і ЗАЕС-8, РАЕС-5 і ЮУАЕС-4.
Що з цього реально?
Реальним виглядає лише добудова ХАЕС-4 до 2030 року.
Як повідомляє Енергоатом, реактор для ХАЕС-4 вже готовий. Він зберігається на складі у Південній Кароліні.
Він був виготовлений для АЕС V.C.Summer в США, але не використаний
Обговорювалось, що американські фінансові установи можуть виділити на це до $6 млрд.
Енергоатом має прийняти участь в фінансуванні принаймні на 15% від вартості проекту.
Але для цього має пройти корпоратизація (акціонування) ДП НАЕК "Енергоатом". Доречі, вона "проводиться" з 2016 року.
Якесь конкретне рішення може бути не раніше, ніж через 18 місяців.
За цей час Державна інспекція ядерного регулювання України має підготувати документи для сертифікації американського реактору АР1000.
Енергоатом має підготувати техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту.
Як повертати кредити на будівництво енергоблоку?
Передбачається, що після інтеграції України з європейською енергосистемою, к 2030 року ми зможемо експортувати потужність близько 2 ГВт – два атомних енергоблоки.
Зараз з Бурштинського енергоострову йде експорт обсягом 0,5 – 0,6 ГВт.
Крім того, Енергоатом має акумулювати прибуток від продажів електроенергії в Україні, чого зараз немає.
До 2030 року з експлуатації мають будуть виведені РАЕС-1 і РАЕС-2 загальною потужністю 0,88 ГВт.
Щодо обсягів експорту електроенергії є сумніви. Тому що кожна країна, і Україна в тому числі, обмежує імпорт електроенергії – щоб по максимуму застосувати власну генерацію. Навіть якщо вона менш ефективна.
Що з ММР?
Меморандум по цьому питанню ні про що.
ММР – технологія, яка дозволяє маневрувати атомним блоком потужністю до 200 МВт від 0% до 100%.
Дуже потрібна енергосистемі України технологія. Всі великі електроенергетичні компанії світу вкладаються в розробку таких технологій.
Але промисловий зразок ММР очікується лише в 2027-2029 році.
Україна зацікавлена прийняти участь у його створенні на потужностях поки що державного холдингу з Турбоатому і Електроважмашу.
Підсумок: є наміри без бідь-якої конкретики.
Крайній приклад таких намірів – меморандум Енергоатому з корейською Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) від 31 серпня 2016 року щодо добудови ХАЕС-3 та ХАЕС-4.
Ви будете здивовані, але він нічим не закінчився.
Важливо, що ініціаторами нинішніх переговорів стали американці, які чекають зустрічних кроків від України: корпоратизації Енергоатому та фінансової збалансованості в енергосистемі.
А це – підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня. Тому що Енергоатом на сьогодні – основний донор дешевої електрики для населення.
Навряд чи нинішня політична влада піде на це.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
#постреальність
Ми вже робили пост про меморандум між НАЕК Енергоатом і американською Westinghouse, підписаний в США 31 серпня і розрекламований президентом.
Також Енергоатомом були підписані меморандум з американською NuScale про розробку малих модульних реакторів (ММР) та ще один з Westinghouse - про ядерне паливо (секретний).
Отримали додаткову інформацію з боку влади про ці проекти. Доповідаємо.
Чому підписали меморандуми?
Це була ініціатива американців.
На фоні декарбонізації вони роблять ставку на атомну енергію, хочуть продавати свою технологію реактора АР1000 у східній Європі.
Розглядаються проекти будівництва АЕС в Польщі і Україні.
Який план-максимум?
Ті п'ять енергоблоків, які анонсувались, передбачається будувати на існуючих станціях.
Нагадаємо, їх в Україні чотири:
Запорізька АЕС (ЗАЕС) – 6 блоків по 1ГВт потужності
Рівненська АЕС (РАЕС) – 4 блоки, з яких 2 по 0,44 ГВт і 2 по 1ГВт
Южно-Українська АЕС (ЮУАЕС) – 3 блоки по 1ГВт
Хмельницька АЕС (ХАЕС) – 2 блоки по 1 ГВт
Передбачається, що з американським реактором АР1000 можна добудувати ХАЕС-4, побудувати ЗАЕС-7 і ЗАЕС-8, РАЕС-5 і ЮУАЕС-4.
Що з цього реально?
Реальним виглядає лише добудова ХАЕС-4 до 2030 року.
Як повідомляє Енергоатом, реактор для ХАЕС-4 вже готовий. Він зберігається на складі у Південній Кароліні.
Він був виготовлений для АЕС V.C.Summer в США, але не використаний
Обговорювалось, що американські фінансові установи можуть виділити на це до $6 млрд.
Енергоатом має прийняти участь в фінансуванні принаймні на 15% від вартості проекту.
Але для цього має пройти корпоратизація (акціонування) ДП НАЕК "Енергоатом". Доречі, вона "проводиться" з 2016 року.
Якесь конкретне рішення може бути не раніше, ніж через 18 місяців.
За цей час Державна інспекція ядерного регулювання України має підготувати документи для сертифікації американського реактору АР1000.
Енергоатом має підготувати техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту.
Як повертати кредити на будівництво енергоблоку?
Передбачається, що після інтеграції України з європейською енергосистемою, к 2030 року ми зможемо експортувати потужність близько 2 ГВт – два атомних енергоблоки.
Зараз з Бурштинського енергоострову йде експорт обсягом 0,5 – 0,6 ГВт.
Крім того, Енергоатом має акумулювати прибуток від продажів електроенергії в Україні, чого зараз немає.
До 2030 року з експлуатації мають будуть виведені РАЕС-1 і РАЕС-2 загальною потужністю 0,88 ГВт.
Щодо обсягів експорту електроенергії є сумніви. Тому що кожна країна, і Україна в тому числі, обмежує імпорт електроенергії – щоб по максимуму застосувати власну генерацію. Навіть якщо вона менш ефективна.
Що з ММР?
Меморандум по цьому питанню ні про що.
ММР – технологія, яка дозволяє маневрувати атомним блоком потужністю до 200 МВт від 0% до 100%.
Дуже потрібна енергосистемі України технологія. Всі великі електроенергетичні компанії світу вкладаються в розробку таких технологій.
Але промисловий зразок ММР очікується лише в 2027-2029 році.
Україна зацікавлена прийняти участь у його створенні на потужностях поки що державного холдингу з Турбоатому і Електроважмашу.
Підсумок: є наміри без бідь-якої конкретики.
Крайній приклад таких намірів – меморандум Енергоатому з корейською Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) від 31 серпня 2016 року щодо добудови ХАЕС-3 та ХАЕС-4.
Ви будете здивовані, але він нічим не закінчився.
Важливо, що ініціаторами нинішніх переговорів стали американці, які чекають зустрічних кроків від України: корпоратизації Енергоатому та фінансової збалансованості в енергосистемі.
А це – підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня. Тому що Енергоатом на сьогодні – основний донор дешевої електрики для населення.
Навряд чи нинішня політична влада піде на це.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Державний ГарПок злив дешеву електроенергію Ахметову і Коломойському
І допоміг ДТЕК Ахметова тримати високу ціну на ринку
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) 30 липня провів аукціон з продажу електроенергії (е/е) з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), на якому продав 830 тис. МВт-г із середньозваженою ціною 1496 грн/МВт-г.
Строк поставки – 4 місяці: з 1 вересня по 31 грудня. Переможцями стали 6 компаній. Але основні обсяги викупили Д.Трейдінг Ріната Ахметова і Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського.
Що з цим аукціоном не так?
В день проведення аукціону Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) підвищила обмеження максимальної ціни (price cap) на Ринку на добу наперед (РДН) в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) з 2656 грн/МВт-г до 4000 грн/МВт-г.
Це дало старт значному зростанню цін. І з 1 серпня ціна на РДН підскочила у 1,5 рази.
Зрозуміло, що до квітня 2022 року ціна е/е буде лише зростати.
З початку року ГарПок жодного разу не продавав е/е з періодом поставки довше календарного місяця.
А обсяги продажу в рамках одного аукціону не перевищували 250 тис. МВт-г.
Доречі, другий за обсягами аукціон відбувся 11 травня, коли ГарПок продав 267 тис. МВт-г за ціною 1211 грн/МВт-г зі строком поставки в серпні.
Нагадаємо, що травень був найдешевшим місяцем для е/е, а серпень поки що – найдорожчим.
Вже на наступних аукціонах 6 і 18 серпня ГарПок продав 190 тис. МВт-г із середніми цінами 1700 грн/МВт-г. На 200 грн дорожче, ніж на аукціоні 30 липня.
Тобто, 30 липня ГарПок на 4 місяці вперед продав ресурс на 170 млн грн дешевше цін серпня. Не враховуючи подальшого зростання ціни.
ГарПок – це державне підприємство, створене Кабміном перед запуском ринку е/е в липні 2019 року. Воно має продавати е/е для потреб населення і ресурс ВДЕ.
Його очолив Костянтин Петриковець – дядечко "божий одуван", який до того працював в державних енергокомпаніях.
Насправді ГарПоком рулить ДТЕК.
Ще один доказ тому – позитивні небаланси е/е в серпні
Суть така: якщо учасник ринку виставляє високу ціну на РДН і Внутрішньодобовому ринку (ВДР), а його ресурс ніхто не викупає, ресурс випадає на Балансуючий ринок (БР), де може бути проданий з нульовою ціною.
Через це нормальні компанії зацікавлені продати частину е/е, яка може бути надлишковою в ринку, по зниженій ціні. Щоб не віддати її безкоштовно.
Але не ГарПок. У серпні, коли ціна РДН значно виросла, позитивні небаланси залишилось порівняно високими – 430 тис. МВт-г.
Для порівняння, в липні і червні було по 670 тис. МВт-г.
Значна частина цих позитивних небалансів – ресурс ГарПоку.
За нашою інформацією, в небаланс "вилітає" близько 15% е/е ГарПоку.
Це не дає ціні опуститись, чим користаються інші гравці ринку: ДТЕК і Енергоатом.
Чому ГарПок дозволяє собі таку не ефективну торгову стратегію?
Тому що менеджмент ніяк не відповідає за ефективний продаж е/е.
Різницю між ринковою ціною і "зеленим" тарифом, а також збитки від не ефективного продажу е/е в рамках спецобов'язків постачання населенню, ГарПок виставляє у вигляді рахунків НЕК "Укренерго".
Чим менш ефективно буде продаватись ГарПок, тим більше Укренерго має заплатити йому зі свого тарифу. В кінцевому рахунку, це буде перекладено на кожного споживача е/е в країні.
Зараз борг Укренерго перед ГарПоком складає 22,7 млрд грн.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
І допоміг ДТЕК Ахметова тримати високу ціну на ринку
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) 30 липня провів аукціон з продажу електроенергії (е/е) з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), на якому продав 830 тис. МВт-г із середньозваженою ціною 1496 грн/МВт-г.
Строк поставки – 4 місяці: з 1 вересня по 31 грудня. Переможцями стали 6 компаній. Але основні обсяги викупили Д.Трейдінг Ріната Ахметова і Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського.
Що з цим аукціоном не так?
В день проведення аукціону Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) підвищила обмеження максимальної ціни (price cap) на Ринку на добу наперед (РДН) в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) з 2656 грн/МВт-г до 4000 грн/МВт-г.
Це дало старт значному зростанню цін. І з 1 серпня ціна на РДН підскочила у 1,5 рази.
Зрозуміло, що до квітня 2022 року ціна е/е буде лише зростати.
З початку року ГарПок жодного разу не продавав е/е з періодом поставки довше календарного місяця.
А обсяги продажу в рамках одного аукціону не перевищували 250 тис. МВт-г.
Доречі, другий за обсягами аукціон відбувся 11 травня, коли ГарПок продав 267 тис. МВт-г за ціною 1211 грн/МВт-г зі строком поставки в серпні.
Нагадаємо, що травень був найдешевшим місяцем для е/е, а серпень поки що – найдорожчим.
Вже на наступних аукціонах 6 і 18 серпня ГарПок продав 190 тис. МВт-г із середніми цінами 1700 грн/МВт-г. На 200 грн дорожче, ніж на аукціоні 30 липня.
Тобто, 30 липня ГарПок на 4 місяці вперед продав ресурс на 170 млн грн дешевше цін серпня. Не враховуючи подальшого зростання ціни.
ГарПок – це державне підприємство, створене Кабміном перед запуском ринку е/е в липні 2019 року. Воно має продавати е/е для потреб населення і ресурс ВДЕ.
Його очолив Костянтин Петриковець – дядечко "божий одуван", який до того працював в державних енергокомпаніях.
Насправді ГарПоком рулить ДТЕК.
Ще один доказ тому – позитивні небаланси е/е в серпні
Суть така: якщо учасник ринку виставляє високу ціну на РДН і Внутрішньодобовому ринку (ВДР), а його ресурс ніхто не викупає, ресурс випадає на Балансуючий ринок (БР), де може бути проданий з нульовою ціною.
Через це нормальні компанії зацікавлені продати частину е/е, яка може бути надлишковою в ринку, по зниженій ціні. Щоб не віддати її безкоштовно.
Але не ГарПок. У серпні, коли ціна РДН значно виросла, позитивні небаланси залишилось порівняно високими – 430 тис. МВт-г.
Для порівняння, в липні і червні було по 670 тис. МВт-г.
Значна частина цих позитивних небалансів – ресурс ГарПоку.
За нашою інформацією, в небаланс "вилітає" близько 15% е/е ГарПоку.
Це не дає ціні опуститись, чим користаються інші гравці ринку: ДТЕК і Енергоатом.
Чому ГарПок дозволяє собі таку не ефективну торгову стратегію?
Тому що менеджмент ніяк не відповідає за ефективний продаж е/е.
Різницю між ринковою ціною і "зеленим" тарифом, а також збитки від не ефективного продажу е/е в рамках спецобов'язків постачання населенню, ГарПок виставляє у вигляді рахунків НЕК "Укренерго".
Чим менш ефективно буде продаватись ГарПок, тим більше Укренерго має заплатити йому зі свого тарифу. В кінцевому рахунку, це буде перекладено на кожного споживача е/е в країні.
Зараз борг Укренерго перед ГарПоком складає 22,7 млрд грн.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Реклама на каналі Монополіст
Запускаємо рекламні інтеграції на каналі. Хочемо про це розповісти.
Від сьогодні, якщо з'являться охочі, на цьому каналі (не частіше двох разів на тиждень) буде публікуватися реклама.
Вся реклама буде маркована тегом #рекомендація. Він означає, що ми перевірили рекламований продукт, готові ним користуватися і рекомендувати вам.
Ми не рекламуємо: інші канали телеграм; проекти з Росії; політичні проекти; букмекерів/казино; фінансові піраміди; нелегальний бізнес. Залишаємо за собою право відмовити в рекламі якщо вважатимемо таку публікацію некорисною для читачів.
Правила публікації рекламних текстів і ціна: https://bit.ly/38S48vY
З питань реклами пишіть: @vinnichuk
А свої думки про моделі монетизації – в коментарі
Запускаємо рекламні інтеграції на каналі. Хочемо про це розповісти.
Від сьогодні, якщо з'являться охочі, на цьому каналі (не частіше двох разів на тиждень) буде публікуватися реклама.
Вся реклама буде маркована тегом #рекомендація. Він означає, що ми перевірили рекламований продукт, готові ним користуватися і рекомендувати вам.
Ми не рекламуємо: інші канали телеграм; проекти з Росії; політичні проекти; букмекерів/казино; фінансові піраміди; нелегальний бізнес. Залишаємо за собою право відмовити в рекламі якщо вважатимемо таку публікацію некорисною для читачів.
Правила публікації рекламних текстів і ціна: https://bit.ly/38S48vY
З питань реклами пишіть: @vinnichuk
А свої думки про моделі монетизації – в коментарі
Telegraph
Реклама на каналі Монополіст
Якщо ви відкрили цей файл, то вас цікавлять умови публікації рекламних постів на каналі Монополіст. Ми розкрили питання, які у вас можуть виникнути. Статистика каналу Охват публікацій на каналі - плюс-мінус 5 тис. Співвідношення переглядів постів до кількості…
За день газ на торгах в Європі встановив чотири цінових рекорди – жовтневий ф'ючерс вже $755 за тис куб м
Зранку спотова ціна газу на біржі ICE Futures зросла до $727 за тисячу кубометрів (найближчий ф'ючерс на спотовий індекс TTF). Через дві години торгів вона виросла ще на $10, а вдень досягла $747. І далі протягом години – ціна виросла до $755 за тисячу кубометрів.
З початку серпня спотові ціни на природній газ на ринку Європи виросли на 40% - $755/тис. куб. м. З початку року спотова ціна газу в ЄС зросла на 200%.
Основна причина стрімкого росту ціни газу – Газпром, який відмовляється прокачувати додаткові обсяги ресурсу по українській ГТС, а також вкрай низькі запаси газу в європейських сховищах.
Наразі рівень запасів газу в підземних сховищах ЄС становить 70%. Це 16% нижче середнього за останні п'ять років рівня. Водночас через місяць розпочинається сезон відбору газу зі сховищ ЄС і відповідно закінчується його закачка.
Щороку Україна споживає третину імпортного газу, відповідно ріст цін в Європі провокує ріст і у нас. Хоча спотові ціни у нас ростуть повільнішими темпами – з серпня ріст 10,7%, але ціна тисячі кубометрів газу з поставкою у вересні уже перевищує 20 тис грн.
На графіку – динаміка вартості природного газу європейських хабах з доставкою до кордону України.
Автор – Юрій Віннічук
Зранку спотова ціна газу на біржі ICE Futures зросла до $727 за тисячу кубометрів (найближчий ф'ючерс на спотовий індекс TTF). Через дві години торгів вона виросла ще на $10, а вдень досягла $747. І далі протягом години – ціна виросла до $755 за тисячу кубометрів.
З початку серпня спотові ціни на природній газ на ринку Європи виросли на 40% - $755/тис. куб. м. З початку року спотова ціна газу в ЄС зросла на 200%.
Основна причина стрімкого росту ціни газу – Газпром, який відмовляється прокачувати додаткові обсяги ресурсу по українській ГТС, а також вкрай низькі запаси газу в європейських сховищах.
Наразі рівень запасів газу в підземних сховищах ЄС становить 70%. Це 16% нижче середнього за останні п'ять років рівня. Водночас через місяць розпочинається сезон відбору газу зі сховищ ЄС і відповідно закінчується його закачка.
Щороку Україна споживає третину імпортного газу, відповідно ріст цін в Європі провокує ріст і у нас. Хоча спотові ціни у нас ростуть повільнішими темпами – з серпня ріст 10,7%, але ціна тисячі кубометрів газу з поставкою у вересні уже перевищує 20 тис грн.
На графіку – динаміка вартості природного газу європейських хабах з доставкою до кордону України.
Автор – Юрій Віннічук
Як переворот в Гвінеї створив проблеми для українського заводу Дерипаски
Всі читали новини про те, як 5 вересня в африканській Гвінеї керівник місцевого спецназу Мамаді Думбей захопив резиденцію президента країни Альфи Конде та відсторонив його від влади.
Думбей заявив про призупинення дії Конституції та передачу влади в країні Нацкомітету по згуртуванню та розвитку.
Чим відома Гвінея?
В цій країні, крім іншого, знаходяться найбільші в світі поклади бокситів – сировини для виробництва алюмінію.
Наразі, Гвінея забезпечує сировиною 20% світового виробництва цього металу.
Вся світова галузь напружилась, очікуючи тимчасового припинення поставок бокситів після перевороту.
Принаймні, поки новий "лідер нації" не знайде свій інтерес в цих поставках.
Це стало великою проблемою для російської корпорації РусАл Олега Дерипаски – олігарха РФ, який знаходиться під американськими та українськими санкціями.
Крім того, що з початку року ціна алюмінію росла разом з іншими товарами commodities (сировина), вона ще підросла на фоні новин з Гвінеї.
У вересні вартість тони алюмінію досягла $2780 за тону, що є максимумом за 13 років.
В разі припинення поставок бокситів, Україну також зачепить.
Поставка бокситів в Україну складає для Гвінеї 3% від загального експорту.
Найбільшими споживачами африканських бокситів передбачувано є Китай та РФ.
Згідно даних Державної митної служби України, за 8 місяців 2021 року Україна імпортувала з Гвінеї 2,41 млн тон бокситів на $92,56 млн.
Основним споживачем цієї сировини є "Миколаївський глиноземний завод" (МГЗ), який з 2000 року належить РусАл Дерипаски.
МГЗ був побудований в 1980 році. Після того, як в 1969 році СРСР уклав 30-річний контракт з Гвінейською Республікою на поставку 2 млн тон бокситів щорічно.
МГЗ переробляє боксити в гідрооксид алюмінію – напівфабрикат для виробництва алюмінію.
Раніше споживачем цієї сировини був "Запорізькій алюмінієвий завод" (ЗАлК).
Але після того, як РусАл Дерипаски в 2006 році купив ЗАлК і знищив його, вся сировина МГЗ йде на експорт.
В основному – на російські заводи РусАлу.
Не дивлячись на те, що МГЗ належить підсанкційному вражині, підприємство відіграє важливу роль в економіці регіону і країни в цілому.
В "ковідному" 2020 році МГЗ заробив 7,06 млрд грн. Чистий прибуток склав 1,01 млрд грн.
На підприємстві працюють 1,5 тис. працівників.
Автор: Сергій Головньов
Всі читали новини про те, як 5 вересня в африканській Гвінеї керівник місцевого спецназу Мамаді Думбей захопив резиденцію президента країни Альфи Конде та відсторонив його від влади.
Думбей заявив про призупинення дії Конституції та передачу влади в країні Нацкомітету по згуртуванню та розвитку.
Чим відома Гвінея?
В цій країні, крім іншого, знаходяться найбільші в світі поклади бокситів – сировини для виробництва алюмінію.
Наразі, Гвінея забезпечує сировиною 20% світового виробництва цього металу.
Вся світова галузь напружилась, очікуючи тимчасового припинення поставок бокситів після перевороту.
Принаймні, поки новий "лідер нації" не знайде свій інтерес в цих поставках.
Це стало великою проблемою для російської корпорації РусАл Олега Дерипаски – олігарха РФ, який знаходиться під американськими та українськими санкціями.
Крім того, що з початку року ціна алюмінію росла разом з іншими товарами commodities (сировина), вона ще підросла на фоні новин з Гвінеї.
У вересні вартість тони алюмінію досягла $2780 за тону, що є максимумом за 13 років.
В разі припинення поставок бокситів, Україну також зачепить.
Поставка бокситів в Україну складає для Гвінеї 3% від загального експорту.
Найбільшими споживачами африканських бокситів передбачувано є Китай та РФ.
Згідно даних Державної митної служби України, за 8 місяців 2021 року Україна імпортувала з Гвінеї 2,41 млн тон бокситів на $92,56 млн.
Основним споживачем цієї сировини є "Миколаївський глиноземний завод" (МГЗ), який з 2000 року належить РусАл Дерипаски.
МГЗ був побудований в 1980 році. Після того, як в 1969 році СРСР уклав 30-річний контракт з Гвінейською Республікою на поставку 2 млн тон бокситів щорічно.
МГЗ переробляє боксити в гідрооксид алюмінію – напівфабрикат для виробництва алюмінію.
Раніше споживачем цієї сировини був "Запорізькій алюмінієвий завод" (ЗАлК).
Але після того, як РусАл Дерипаски в 2006 році купив ЗАлК і знищив його, вся сировина МГЗ йде на експорт.
В основному – на російські заводи РусАлу.
Не дивлячись на те, що МГЗ належить підсанкційному вражині, підприємство відіграє важливу роль в економіці регіону і країни в цілому.
В "ковідному" 2020 році МГЗ заробив 7,06 млрд грн. Чистий прибуток склав 1,01 млрд грн.
На підприємстві працюють 1,5 тис. працівників.
Автор: Сергій Головньов
Цементний картель через уряд закрив Україну від імпорту. Варто очікувати зростання цін на цемент
Україна вводить п'ятирічні антидемпінгові мита на імпорт цементу з Туреччини, розмір яких в залежності від виробника становитиме від 32,6% до 50,5%. Рішення опубліковане 13 вересня і вступить в силу через 30 днів.
Таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ), яка підпорядковується Мінекономіки. Комісія вирішує, проти якого імпорт вводити загороджувальні мита для захисту внутрішнього ринку від демпінгу.
Турецькі виробники – єдині імпортери цементу в Україну (не враховуючи Болгарію з її 2,9% в структурі імпорту). В першому півріччі 2021 імпорт в Україну клінкерів цементних і портландцементу становив відповідно 42,29 тис тонн на $1,73 млн (всі з Туреччини) і 237,69 тис тонн на $11,77 млн (частка Туреччини відповідно 97,2% і 95%). Однак частка турків в структурі споживання в нашій країні не перевищувала 8%.
Таким чином, цим рішення Україна фактично закрила свій ринок від імпортного цементу і це загрожує зростанню внутрішніх цін.
Справа в тому, що ініціатором антидемпінгового розслідування проти турків були українські виробники, об'єднані в асоціацію "Укрцемент". Це фактично цементний картель, до якого входить: ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" (німецький Dyckerhoff GmbH), ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" (Concorde Capital Ігоря Мазепи), ПрАТ "Миколаївцемент", ПАТ "Подільський цемент" (обидва входять в міжнародну групу CRH), та ПАТ "Івано-Франківськцемент" (Микола Круць).
На початку 2019 року картель вже домігся від МКМТ введення антидемпінгових мит на імпортний цемент (зокрема, портландцементу) на 115% – з Російської Федерації, 57% – з Білорусі та 94% – з Молдови.
Після цього українські виробники узгодили одночасне підвищення цін на свій цемент. Рентабельність виробництва у 2019 році зросла в середньому на 800%, а у 2020 році - на 520%. В результаті, за три роки ціна на різні марки цементу зросли в середньому на 35-50%. Детальніше про це тут - https://t.me/monopolistua/230
Після вступу в дію антидемпінгових мит, в Україні можливе подальше подорожчання цементу, що відіб'ється в ціні будівельних матеріалів, нерухомості та збільшить собівартість будівництва доріг, які будуються за гроші платників податків.
Автор – Юрій Віннічук
Україна вводить п'ятирічні антидемпінгові мита на імпорт цементу з Туреччини, розмір яких в залежності від виробника становитиме від 32,6% до 50,5%. Рішення опубліковане 13 вересня і вступить в силу через 30 днів.
Таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ), яка підпорядковується Мінекономіки. Комісія вирішує, проти якого імпорт вводити загороджувальні мита для захисту внутрішнього ринку від демпінгу.
Турецькі виробники – єдині імпортери цементу в Україну (не враховуючи Болгарію з її 2,9% в структурі імпорту). В першому півріччі 2021 імпорт в Україну клінкерів цементних і портландцементу становив відповідно 42,29 тис тонн на $1,73 млн (всі з Туреччини) і 237,69 тис тонн на $11,77 млн (частка Туреччини відповідно 97,2% і 95%). Однак частка турків в структурі споживання в нашій країні не перевищувала 8%.
Таким чином, цим рішення Україна фактично закрила свій ринок від імпортного цементу і це загрожує зростанню внутрішніх цін.
Справа в тому, що ініціатором антидемпінгового розслідування проти турків були українські виробники, об'єднані в асоціацію "Укрцемент". Це фактично цементний картель, до якого входить: ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" (німецький Dyckerhoff GmbH), ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" (Concorde Capital Ігоря Мазепи), ПрАТ "Миколаївцемент", ПАТ "Подільський цемент" (обидва входять в міжнародну групу CRH), та ПАТ "Івано-Франківськцемент" (Микола Круць).
На початку 2019 року картель вже домігся від МКМТ введення антидемпінгових мит на імпортний цемент (зокрема, портландцементу) на 115% – з Російської Федерації, 57% – з Білорусі та 94% – з Молдови.
Після цього українські виробники узгодили одночасне підвищення цін на свій цемент. Рентабельність виробництва у 2019 році зросла в середньому на 800%, а у 2020 році - на 520%. В результаті, за три роки ціна на різні марки цементу зросли в середньому на 35-50%. Детальніше про це тут - https://t.me/monopolistua/230
Після вступу в дію антидемпінгових мит, в Україні можливе подальше подорожчання цементу, що відіб'ється в ціні будівельних матеріалів, нерухомості та збільшить собівартість будівництва доріг, які будуються за гроші платників податків.
Автор – Юрій Віннічук
СТОП-ФЕЙК. Реакція державного трейдера електроенергії на звинувачення в корупції
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) опублікував "питання на відповіді" щодо нашого минулого посту.
Нагадаємо, річ йшла про аукціон від 30 липня, на якому ГарПок "злив" 830 тис. МВт-г електроенергії (е/е) по 1500 грн/МВт-г зі строком поставки у вересні-грудні.
Більшу частину ресурсу купили трейдери Ріната Ахметова і Ігоря Коломойського.
Але головне, що аукціон був проведений в день підвищення прайс-кепу до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС).
Вже в серпні індекс Base (база) РДН в ОЕС склав 1960 грн/МВт-г і зростає далі.
Тобто, продажники ГарПоку або свідомо продали е/е на 4 місяці вперед перед підвищенням ціни, опираючись на низькі липневі індекси.
Або зробили це через відсутність компетенції і розуміння процесів ринку, що, можливо, ще гірше.
Основна функція ГарПоку – продаж е/е "зеленої" генерації на ринку.
Різницю між ринковим і "зеленим" тарифом доплачує НЕК "Укренерго" з тарифу на передачу, який сплачують всі споживачі в країні.
Відтак, якщо ГарПок продає ресурс не ефективно, зростає сума компенсації від споживачів через тариф Укренерго.
Суть проблеми з аукціоном 30 липня: ГарПок продав е/е дешевше, ніж міг би продати, якщо провів би аукціон хоча б на тиждень пізніше.
Або якщо б продавав е/е зі строком поставки на місяць, як робив до того – від початку року.
Що не так з відповіддю ГарПока?
ГарПок пише, що продав за довгими договорами "пікове навантаження" (перший скрін).
Вочевидь, спеціалісти підприємства мали на увазі "позапікове навантаження" (OffPeak) – ресурс, що продається в години з найменшим попитом. Відтак, це найнижчий індекс РДН.
ГарПок пише, що продав цей ресурс по "високих цінах": 1512 грн/МВт.
Але він продав по такій ціні найменшу частину пропозиції – 97 тис. МВт-г з 830 тис. МВт-г (другий скрін).
Нарешті, ГарПок пише, що "актуальна ціна такого продукту на РДН складала:
1054 грн/МВт-г – в липні,
1408 грн/МВт-г – в серпні,
1069 грн/МВт-г за 10 днів вересня.
Будь-хто може подивитись індекси РДН на сайті ДП "Оператор ринку".
Згідно даних організатора торгів на РДН, індекс OffPeak на РДН в ОЕС був:
1144 грн/МВт-г - в липні,
1736 грн/МВт-г - в серпні,
2004 грн/МВт-г - в середньому за 10 днів вересня (третій скрін).
Тому, відповідь на питання: чи міг би ГарПок продати дорожче? - Так.
Автор: Сергій Головньов
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) опублікував "питання на відповіді" щодо нашого минулого посту.
Нагадаємо, річ йшла про аукціон від 30 липня, на якому ГарПок "злив" 830 тис. МВт-г електроенергії (е/е) по 1500 грн/МВт-г зі строком поставки у вересні-грудні.
Більшу частину ресурсу купили трейдери Ріната Ахметова і Ігоря Коломойського.
Але головне, що аукціон був проведений в день підвищення прайс-кепу до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС).
Вже в серпні індекс Base (база) РДН в ОЕС склав 1960 грн/МВт-г і зростає далі.
Тобто, продажники ГарПоку або свідомо продали е/е на 4 місяці вперед перед підвищенням ціни, опираючись на низькі липневі індекси.
Або зробили це через відсутність компетенції і розуміння процесів ринку, що, можливо, ще гірше.
Основна функція ГарПоку – продаж е/е "зеленої" генерації на ринку.
Різницю між ринковим і "зеленим" тарифом доплачує НЕК "Укренерго" з тарифу на передачу, який сплачують всі споживачі в країні.
Відтак, якщо ГарПок продає ресурс не ефективно, зростає сума компенсації від споживачів через тариф Укренерго.
Суть проблеми з аукціоном 30 липня: ГарПок продав е/е дешевше, ніж міг би продати, якщо провів би аукціон хоча б на тиждень пізніше.
Або якщо б продавав е/е зі строком поставки на місяць, як робив до того – від початку року.
Що не так з відповіддю ГарПока?
ГарПок пише, що продав за довгими договорами "пікове навантаження" (перший скрін).
Вочевидь, спеціалісти підприємства мали на увазі "позапікове навантаження" (OffPeak) – ресурс, що продається в години з найменшим попитом. Відтак, це найнижчий індекс РДН.
ГарПок пише, що продав цей ресурс по "високих цінах": 1512 грн/МВт.
Але він продав по такій ціні найменшу частину пропозиції – 97 тис. МВт-г з 830 тис. МВт-г (другий скрін).
Нарешті, ГарПок пише, що "актуальна ціна такого продукту на РДН складала:
1054 грн/МВт-г – в липні,
1408 грн/МВт-г – в серпні,
1069 грн/МВт-г за 10 днів вересня.
Будь-хто може подивитись індекси РДН на сайті ДП "Оператор ринку".
Згідно даних організатора торгів на РДН, індекс OffPeak на РДН в ОЕС був:
1144 грн/МВт-г - в липні,
1736 грн/МВт-г - в серпні,
2004 грн/МВт-г - в середньому за 10 днів вересня (третій скрін).
Тому, відповідь на питання: чи міг би ГарПок продати дорожче? - Так.
Автор: Сергій Головньов
"Кожен з нас - президент, кожен з нас – олігарх". Доходи бюджету-2022 уряд хоче збільшити за рахунок податків на доходи фізосіб та податків на споживання
Навесні Офіс президента та уряд обіцяли покарати олігархів законопроектом №5600, яким мали підняти їм податки.
В законопроекті №5600, серед іншого, прописали диференціацію ренти на залізну руду, щоб зняти більше грошей з Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго, які подвоїли прибутки від росту цін на залізну руду.
Але олігархи прикупили депутатів і відклали розгляд ЗП 5600 на осінь, за цей час ціни на руду – впали (з $220 до $125).
В результаті, замість плюс 60 млрд грн до бюджету, уряд вже оцінює ефект в бюджет від законопроекту 5600 в плюс 30 млрд грн. І знімуть їх не з олігархів.
Згідно з проектом бюджету на 2022 рік, 72% дохідної частини - це податки на доходи фізичних осіб, а також податки на споживання фізичними особами – ПДВ, акцизи, імпортне мито. Натомість податок на прибуток підприємств – це 11% дохідної частини бюджету, а рента – 4%.
З таблиці нижче видно, що наповнювати бюджет наступного року хочуть за рахунок:
-Доходів фізичних осіб, з нас хочуть зібрати додатково 23,2 млрд грн, а це на 17% більше ніж у цьому році;
- ПДВ на імпортні товари - плюс 46,4 млрд грн, або на 13% більше ніж в 2021. Збір ПДВ на товари вироблені в Україні має зрости на 26,1 млрд грн, або на 19%. Обидва податки включаються в кінцеву ціну товарів/послуг, які сплачують споживачі;
- Акцизи на імпортні товари (в основному нафтопродукти, алкоголь) - додатково - 12,6 млрд грн, або на 22% більше ніж в 2021. Також сплачуються споживачами.
Водночас надходження ренти від видобування корисних копалин мають зрости на 4,7 млрд грн, або на 11%. З них збільшення ренти на залізну руду відбудеться всього на 1 млрд грн (+30%).
Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського, який контролює 60% (з урахування КЖРК) видобутку руди в Україні, за півроку отримав ріст EBITDA (прибуток до оподаткування та сплати процентів) від продажу руди в 4,5 рази - до $2,46 млрд.
Британська компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго, яка контролює ще 20% видобутку залізорудної сировини, наростила чистий прибуток за півроку в 2,6 рази – до $661 млн (17,8 млрд грн).
Автор: Юрій Віннічук
Навесні Офіс президента та уряд обіцяли покарати олігархів законопроектом №5600, яким мали підняти їм податки.
В законопроекті №5600, серед іншого, прописали диференціацію ренти на залізну руду, щоб зняти більше грошей з Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго, які подвоїли прибутки від росту цін на залізну руду.
Але олігархи прикупили депутатів і відклали розгляд ЗП 5600 на осінь, за цей час ціни на руду – впали (з $220 до $125).
В результаті, замість плюс 60 млрд грн до бюджету, уряд вже оцінює ефект в бюджет від законопроекту 5600 в плюс 30 млрд грн. І знімуть їх не з олігархів.
Згідно з проектом бюджету на 2022 рік, 72% дохідної частини - це податки на доходи фізичних осіб, а також податки на споживання фізичними особами – ПДВ, акцизи, імпортне мито. Натомість податок на прибуток підприємств – це 11% дохідної частини бюджету, а рента – 4%.
З таблиці нижче видно, що наповнювати бюджет наступного року хочуть за рахунок:
-Доходів фізичних осіб, з нас хочуть зібрати додатково 23,2 млрд грн, а це на 17% більше ніж у цьому році;
- ПДВ на імпортні товари - плюс 46,4 млрд грн, або на 13% більше ніж в 2021. Збір ПДВ на товари вироблені в Україні має зрости на 26,1 млрд грн, або на 19%. Обидва податки включаються в кінцеву ціну товарів/послуг, які сплачують споживачі;
- Акцизи на імпортні товари (в основному нафтопродукти, алкоголь) - додатково - 12,6 млрд грн, або на 22% більше ніж в 2021. Також сплачуються споживачами.
Водночас надходження ренти від видобування корисних копалин мають зрости на 4,7 млрд грн, або на 11%. З них збільшення ренти на залізну руду відбудеться всього на 1 млрд грн (+30%).
Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського, який контролює 60% (з урахування КЖРК) видобутку руди в Україні, за півроку отримав ріст EBITDA (прибуток до оподаткування та сплати процентів) від продажу руди в 4,5 рази - до $2,46 млрд.
Британська компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго, яка контролює ще 20% видобутку залізорудної сировини, наростила чистий прибуток за півроку в 2,6 рази – до $661 млн (17,8 млрд грн).
Автор: Юрій Віннічук
Фонд держмайна звільнив менеджера, який викрив масштабні розкрадання на державному Харківобленерго
Минулого тижня вийшов сюжет програми "Схеми", про масштабні розкрадання електроенергії на державному Харківобленерго.
Це одне з найбільших обленерго України. Обслуговує 1,2 млн домогосподарств і 33 тис. Юридичних осіб. В 2021 році від стимулючого RAB-тарифу обленерго отримає 446 млн грн чистого прибутку. Стимулюючий тариф сплачують всі споживачі. Це гарантований прибуток, половина з якого має йти на модернізацію обленерго. 65% акцій Харківобленерго належать державі в особі ФДМ, 25% - Smart Holding Вадима Новинського.
В Харьківенергозбуті, яка здійснює збір грошей зі споживачів, підключених до мереж Харківобленерго, помітили занижені обсяги витрати електроенергії на деяких підприємствам. Водночас для деяких побутових споживачів обсяги споживання аномально виросли.
Т.в.о. гендиректора Харьковенергозбут Ігор Тюпа написав голові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку. У листі він вказав приватні фірми, через які відбувалося розкрадання. Масштаби зловживання - 30 млн грн щомісяця.
Фонд держмайна на лист проігнорував. Вже потім на запит журналістів прес-служба Фонду відповіла, що в цій ситуації звільнили керівників Харківобленерго і Харьківенергозбуту.
Але, як встановили Наші гроші, звільнили тільки начальника Харьківенергозбуту, який і написав лист про розкрадання електроенергії, а потім розповів ЗМІ. Водночас керівником обленерго залишається Костянтин Логвиненко, призначений з ініціативи глави Сенниченка.
Поліція веде розслідування про розкрадання електроенергії на обленерго. Посадові особи обленерго в змові з підприємцями влаштували схему, де за приладами споживання електроенергії фіксувалося лише 30% від фактично спожитої електроенергії. Водночас різниця між зафіксованими обсягами та фактично спожитими розкидалася між побутовими споживачами.
Одна з компаній, де харківські правоохоронці вилучили лічильник - з підозрою, що в його роботу втручалися, - ТОВ "Фірма" Діана "(Сумський ринок). Також в переліку юросіб зі споживанням електроенергії нижче статистичних показників ТОВ" Фонтен "і ТОВ" Бріан " Родіона Гайсинського – пасинка покійного мера Харкова Геннадія Кернеса.
А ще в списку концерн АВЕК сім'ї нардепа ОТЗЖ Олександра Фельдмана і Харківхолодмаш, співвласником якого є сім'я Віталія Немилостивого.
На фото недолуга реакція голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка на розслідування про масштабні розкрадання електроенергії на державному Харківобенерго
Минулого тижня вийшов сюжет програми "Схеми", про масштабні розкрадання електроенергії на державному Харківобленерго.
Це одне з найбільших обленерго України. Обслуговує 1,2 млн домогосподарств і 33 тис. Юридичних осіб. В 2021 році від стимулючого RAB-тарифу обленерго отримає 446 млн грн чистого прибутку. Стимулюючий тариф сплачують всі споживачі. Це гарантований прибуток, половина з якого має йти на модернізацію обленерго. 65% акцій Харківобленерго належать державі в особі ФДМ, 25% - Smart Holding Вадима Новинського.
В Харьківенергозбуті, яка здійснює збір грошей зі споживачів, підключених до мереж Харківобленерго, помітили занижені обсяги витрати електроенергії на деяких підприємствам. Водночас для деяких побутових споживачів обсяги споживання аномально виросли.
Т.в.о. гендиректора Харьковенергозбут Ігор Тюпа написав голові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку. У листі він вказав приватні фірми, через які відбувалося розкрадання. Масштаби зловживання - 30 млн грн щомісяця.
Фонд держмайна на лист проігнорував. Вже потім на запит журналістів прес-служба Фонду відповіла, що в цій ситуації звільнили керівників Харківобленерго і Харьківенергозбуту.
Але, як встановили Наші гроші, звільнили тільки начальника Харьківенергозбуту, який і написав лист про розкрадання електроенергії, а потім розповів ЗМІ. Водночас керівником обленерго залишається Костянтин Логвиненко, призначений з ініціативи глави Сенниченка.
Поліція веде розслідування про розкрадання електроенергії на обленерго. Посадові особи обленерго в змові з підприємцями влаштували схему, де за приладами споживання електроенергії фіксувалося лише 30% від фактично спожитої електроенергії. Водночас різниця між зафіксованими обсягами та фактично спожитими розкидалася між побутовими споживачами.
Одна з компаній, де харківські правоохоронці вилучили лічильник - з підозрою, що в його роботу втручалися, - ТОВ "Фірма" Діана "(Сумський ринок). Також в переліку юросіб зі споживанням електроенергії нижче статистичних показників ТОВ" Фонтен "і ТОВ" Бріан " Родіона Гайсинського – пасинка покійного мера Харкова Геннадія Кернеса.
А ще в списку концерн АВЕК сім'ї нардепа ОТЗЖ Олександра Фельдмана і Харківхолодмаш, співвласником якого є сім'я Віталія Немилостивого.
На фото недолуга реакція голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка на розслідування про масштабні розкрадання електроенергії на державному Харківобенерго
Міноритарій судиться з Ахметовим на $2 млн. Дійшов до Верховного суду
Міноритарний власник акцій Авдіївського коксохімічного заводу судиться з олігархом Рінатом Ахметовим на $2 млн через примусовий викуп акцій заводу за заниженими цінами.
Процедура примусового викупу акцій (або squeeze-out) - обов’язковий продаж акцій на вимогу власника домінуючого пакета акцій (від 95%). Закон про squeeze-out було підписано П.Порошенком в 2017 році, одними з лобістів були депутати Ахметова.
За словами позивача, якому належить 0,4% акцій, Метінвест у 2018 році зосередив у своїх руках понад 95% коксохіму. Далі, за побажаннями мажоритарного власника, “експерт” оцінив акції заводу нижче ринкової вартості - у 5 разів дешевше оцінки незалежних експертів.
Було програно суди першої та другої інстанцій. Дійшли до Верховного суду, який став на сторону міноритаріїв (ми бачимо наскільки важливими є реформовані суди).
Цитата з постанови: "5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн, члени наглядової ради усвідомлювали, що така вартість акцій є несправедливою. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином аргументи позивача про явну невідповідність затвердженої наглядовою радою ціни акцій їх справедливій (ринковій) вартості".
Однак після висновку Верховного суду, Східний апеляційний госпсуд (саботуючи висновки Верховного Суду), вирішив, що ціна акції 13,13 грн АКХЗ - є прийнятною. Ця справа також вже дійшла до Верховного Суду.
В 2021 році Авдіївський коксохім направить на виплату дивідендів 2,364 млрд грн (12,12 грн на одну акцію). Нерозподілений прибуток на кінець 2020 становив 4,262 млрд грн. Загалом Метінвест виплатить Ахметову та Новинському $590 млн дивідендів. За перше півріччя 2021 року Метінвест вже виплатив акціонерам $423 млн дивідендів.
Паралельно триває процес викупу Метінвестом акцій у міноритаріїв найбільшої видобувної компанії коксівного вугілля - “Шахтоуправління Покровське”. До цього Ахметов примусово викуповував у міноритаріїв акції енергетичних підприємств з групи ДТЕК.
Примусовий викуп акцій міноритаріїв за заниженими цінами - це поширена практика серед олігархічних ФПГ. Раніше ми розповідали, як таку процедуру проводила російська група VS Energy, вони викуповувала за заниженими цінами
у міноритарних власників акції чотирьох обленерго: Кіровоград-, Херсон-, Чернівці- та Житомиробленерго.
Кіровоградобленерго в результаті перейшло у власність ДТЕК Ахметова. Концентрацію групи VS Energy Воєводіним профінансував Ахметов.
Автор: Юрій Віннічук
Міноритарний власник акцій Авдіївського коксохімічного заводу судиться з олігархом Рінатом Ахметовим на $2 млн через примусовий викуп акцій заводу за заниженими цінами.
Процедура примусового викупу акцій (або squeeze-out) - обов’язковий продаж акцій на вимогу власника домінуючого пакета акцій (від 95%). Закон про squeeze-out було підписано П.Порошенком в 2017 році, одними з лобістів були депутати Ахметова.
За словами позивача, якому належить 0,4% акцій, Метінвест у 2018 році зосередив у своїх руках понад 95% коксохіму. Далі, за побажаннями мажоритарного власника, “експерт” оцінив акції заводу нижче ринкової вартості - у 5 разів дешевше оцінки незалежних експертів.
Було програно суди першої та другої інстанцій. Дійшли до Верховного суду, який став на сторону міноритаріїв (ми бачимо наскільки важливими є реформовані суди).
Цитата з постанови: "5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн, члени наглядової ради усвідомлювали, що така вартість акцій є несправедливою. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином аргументи позивача про явну невідповідність затвердженої наглядовою радою ціни акцій їх справедливій (ринковій) вартості".
Однак після висновку Верховного суду, Східний апеляційний госпсуд (саботуючи висновки Верховного Суду), вирішив, що ціна акції 13,13 грн АКХЗ - є прийнятною. Ця справа також вже дійшла до Верховного Суду.
В 2021 році Авдіївський коксохім направить на виплату дивідендів 2,364 млрд грн (12,12 грн на одну акцію). Нерозподілений прибуток на кінець 2020 становив 4,262 млрд грн. Загалом Метінвест виплатить Ахметову та Новинському $590 млн дивідендів. За перше півріччя 2021 року Метінвест вже виплатив акціонерам $423 млн дивідендів.
Паралельно триває процес викупу Метінвестом акцій у міноритаріїв найбільшої видобувної компанії коксівного вугілля - “Шахтоуправління Покровське”. До цього Ахметов примусово викуповував у міноритаріїв акції енергетичних підприємств з групи ДТЕК.
Примусовий викуп акцій міноритаріїв за заниженими цінами - це поширена практика серед олігархічних ФПГ. Раніше ми розповідали, як таку процедуру проводила російська група VS Energy, вони викуповувала за заниженими цінами
у міноритарних власників акції чотирьох обленерго: Кіровоград-, Херсон-, Чернівці- та Житомиробленерго.
Кіровоградобленерго в результаті перейшло у власність ДТЕК Ахметова. Концентрацію групи VS Energy Воєводіним профінансував Ахметов.
Автор: Юрій Віннічук
