Держава дозволила мобільним операторам продовжити таємно списувати гроші з абонентів
Нещодавно ми розповіли, як щороку мобільні оператори збирають з абонентів 3 млрд грн за платні контент послуги. Це гороскопи, анекдоти, новини, погоду та еротичні сайти. При цьому 1,5 млрд грн мобільні оператори збирають з абонентів за контент-послуги, які вони не замовляли.
Попередній склад Нацкомісії з регулювання в сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) розробив нові правила надання платних контент послуг, які передбачали:
-впровадження двофакторної згоди абонента на отримання платної послуги;
-забороняли операторам надавати контент послуги, якщо на рахунку абонента немає коштів;
-зобов'язували надавати абоненту інструкцію, як відписатися від послуги.
Нові правила потрібно було обговорити на урядовому комітеті і винести на засідання Кабміну. Однак, профільний урядовий комітет, під головуванням міністра з інформатизації Михайла Федорова, вирішив повернути НКРЗІ проєкт постанови Кабінету міністрів "Про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг".
Паралельно Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації надіслав в Кабмін лист в якому вказано, "що у зв’язку з набранням чинності Закону "Про електронні комунікації" 1 січня 2022 року постає необхідність комплексного перегляду Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та затвердження нових Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг".
А тому, вважають чиновники, вносити зміни до правил зараз – неефективно. В результаті, новий склад НКРЗІ (було змінено 25 червня - перед прийняттям нових правил) погодився з цим та призупинив подальшу підготовку нових правил надання контент послуг мобільними операторами.
Таким чином, як мінімум до кінця року, мобільні оператори продовжать таємно списувати гроші з абонентів за спам-послуги.
Найбільше проти нових правил виступили Київстар та Vodafone. Вони через свою асоціацію "Телас" лобіювали доопрацювання цих правил, в яких просили прибрати обов'язок встановлення двофакторного підтвердження підписки на платну послугу.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Нещодавно ми розповіли, як щороку мобільні оператори збирають з абонентів 3 млрд грн за платні контент послуги. Це гороскопи, анекдоти, новини, погоду та еротичні сайти. При цьому 1,5 млрд грн мобільні оператори збирають з абонентів за контент-послуги, які вони не замовляли.
Попередній склад Нацкомісії з регулювання в сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) розробив нові правила надання платних контент послуг, які передбачали:
-впровадження двофакторної згоди абонента на отримання платної послуги;
-забороняли операторам надавати контент послуги, якщо на рахунку абонента немає коштів;
-зобов'язували надавати абоненту інструкцію, як відписатися від послуги.
Нові правила потрібно було обговорити на урядовому комітеті і винести на засідання Кабміну. Однак, профільний урядовий комітет, під головуванням міністра з інформатизації Михайла Федорова, вирішив повернути НКРЗІ проєкт постанови Кабінету міністрів "Про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг".
Паралельно Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації надіслав в Кабмін лист в якому вказано, "що у зв’язку з набранням чинності Закону "Про електронні комунікації" 1 січня 2022 року постає необхідність комплексного перегляду Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та затвердження нових Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг".
А тому, вважають чиновники, вносити зміни до правил зараз – неефективно. В результаті, новий склад НКРЗІ (було змінено 25 червня - перед прийняттям нових правил) погодився з цим та призупинив подальшу підготовку нових правил надання контент послуг мобільними операторами.
Таким чином, як мінімум до кінця року, мобільні оператори продовжать таємно списувати гроші з абонентів за спам-послуги.
Найбільше проти нових правил виступили Київстар та Vodafone. Вони через свою асоціацію "Телас" лобіювали доопрацювання цих правил, в яких просили прибрати обов'язок встановлення двофакторного підтвердження підписки на платну послугу.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Чому гендиректора D.Trading Бутенка звільнили з ДТЕК
За нашою інформацією, із серпня Віталій Бутенко, гендиректор трейдера D.Trading з енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова йде зі своєї посади.
Бутенко відомий своєю медійною діяльністю. Він – частий гість на Свободі Шустера на телеканалі Ахметова, автор колонок, в яких звинувачує в маніпуляціях інших гравців ринку.
Чому один з публічних менеджерів йде з компанії?
Причина у помилці прогнозування. Яка призвела до недоотримання прибутків акціонером.
У листопаді 2020 року Д.Трейдінг уклав угоду з ДТЕК Нафтогаз форвардний контракт (купівля наперед) на закупівлю 1,4 млрд кубів газу протягом року.
Всього в 2020 році основний газовудобувний актив ДТЕК – Нафтогазвидобування (НГД) – видобув 1,84 млрд кубів.
Про це свідчить аналітика Concord Capital.
Ціна форварду склала близько 12,5 євро за МВт-ч або близько $140 за тисячу кубів.
Мабуть, дивлячись на загальне падіння економіки через пандемію і низькі ціни минулої зими, Бутенко спрогнозував, що ціна газу або залишиться приблизно на тому ж рівні, або навіть знизиться.
Щоб захеджувати (фінансово застрахувати) контракт, D.Trading уклав форвардний контракт на продаж приблизно того ж обсягу газу в Європі по ціні 14 євро/МВт-г.
З точки зору трейдера безпрограшна позиція: є гарантована маржа 1,5 євро з МВт-г.
Але з січня 2021 року ціна газу в Європі почала різко зростати.
Якби D.Trading не укладав форвардного контракту на продаж в Європі, він міг би продати в середньому по 20 – 25 євро/МВт-г той газ, який купив по 12,5 євро.
В такому разі прибуток втратила б лише НГД. Відповідно – її міноритарні акціонери Микола Рудьковський, Нестор Шуфрич та Віктор Медведчук.
А також власники євробондів. Нагадаємо, у травні ДТЕК Енерго об'явила про завершення реструктуризації боргу.
Бонди ДТЕК Енерго частково були конвертовані у цінні папери ДТЕК Нафтогаз.
Але через форвардний контракт головний акціонер ДТЕК Рінат Ахметов за рік недоотримає щонайменше 100 млн євро прибутку.
Проблема в тому, що у ДТЕК немає адміністративного ресурсу в Євросоюзі.
Там немає ручних депутатів, немає пана Шустера, на шоу якого Бутенко міг би заявити, що у всьому винуваті трейдери-спекулянти і Регулятор.
Там не можна відмовитись від контракту.
Типу, трейдер - як сапер. Помиляється лише раз.
Пресс-служби ДТЕК Енерго і Д.Трейдінг на питання щодо звільнення Бутенка не відповіли.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
За нашою інформацією, із серпня Віталій Бутенко, гендиректор трейдера D.Trading з енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова йде зі своєї посади.
Бутенко відомий своєю медійною діяльністю. Він – частий гість на Свободі Шустера на телеканалі Ахметова, автор колонок, в яких звинувачує в маніпуляціях інших гравців ринку.
Чому один з публічних менеджерів йде з компанії?
Причина у помилці прогнозування. Яка призвела до недоотримання прибутків акціонером.
У листопаді 2020 року Д.Трейдінг уклав угоду з ДТЕК Нафтогаз форвардний контракт (купівля наперед) на закупівлю 1,4 млрд кубів газу протягом року.
Всього в 2020 році основний газовудобувний актив ДТЕК – Нафтогазвидобування (НГД) – видобув 1,84 млрд кубів.
Про це свідчить аналітика Concord Capital.
Ціна форварду склала близько 12,5 євро за МВт-ч або близько $140 за тисячу кубів.
Мабуть, дивлячись на загальне падіння економіки через пандемію і низькі ціни минулої зими, Бутенко спрогнозував, що ціна газу або залишиться приблизно на тому ж рівні, або навіть знизиться.
Щоб захеджувати (фінансово застрахувати) контракт, D.Trading уклав форвардний контракт на продаж приблизно того ж обсягу газу в Європі по ціні 14 євро/МВт-г.
З точки зору трейдера безпрограшна позиція: є гарантована маржа 1,5 євро з МВт-г.
Але з січня 2021 року ціна газу в Європі почала різко зростати.
Якби D.Trading не укладав форвардного контракту на продаж в Європі, він міг би продати в середньому по 20 – 25 євро/МВт-г той газ, який купив по 12,5 євро.
В такому разі прибуток втратила б лише НГД. Відповідно – її міноритарні акціонери Микола Рудьковський, Нестор Шуфрич та Віктор Медведчук.
А також власники євробондів. Нагадаємо, у травні ДТЕК Енерго об'явила про завершення реструктуризації боргу.
Бонди ДТЕК Енерго частково були конвертовані у цінні папери ДТЕК Нафтогаз.
Але через форвардний контракт головний акціонер ДТЕК Рінат Ахметов за рік недоотримає щонайменше 100 млн євро прибутку.
Проблема в тому, що у ДТЕК немає адміністративного ресурсу в Євросоюзі.
Там немає ручних депутатів, немає пана Шустера, на шоу якого Бутенко міг би заявити, що у всьому винуваті трейдери-спекулянти і Регулятор.
Там не можна відмовитись від контракту.
Типу, трейдер - як сапер. Помиляється лише раз.
Пресс-служби ДТЕК Енерго і Д.Трейдінг на питання щодо звільнення Бутенка не відповіли.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Через які банки прогнали 130 млрд емітованої гривні для фінансування дефіциту бюджету та будівництва доріг
З травня 2020 року Нацбанк надав банкам 131 млрд грн кредитів рефінансування терміном дії від 30 днів, в тому числі більше 82 млрд грн – довгострокові кредити рефінансування (до 5 років).
Це емітована гривня, нові гроші, які через банки пішли на фінансування дефіциту бюджету та будівництво доріг.
Напряму НБУ не може фінансувати бюджет, це заборонено законом. Але гроші потрібні: пандемія, відсутність траншу від МВФ і програма з будівництва доріг вартістю більше 100 млрд грн.
Було знайдено “елегантне” рішення, як обійти закон: НБУ "друкує" гроші, видає їх банкам у вигляді довгострокових кредитів рефінансування під 6-8%, а ті за них купують у Мінфіну ОВДП під 10-11% і віддають Нацбанку у заставу. Так уряд отримав фінансування, а банки – гарантований прибуток.
Хто отримав найбільші суми рефінансування: 49 млрд грн НБУ видав двом держбанкам: 27,8 млрд грн – Укрексімбанку та 21,4 млрд грн – Ощадбанку.
- Укрексімбанк – головний кредитор Укравтодору та облдержадміністрацій по програмі "Велике будівництво". Банк очолює Євген Мецгер — друг родини Зеленського.
У березні 2020 року уряд видав за облігаціями Укравтодору держгарантії на 19,3 млрд грн. Облігації придбав Укрексімбанк і віддав під заставу НБУ, щоб отримати “рефінанс”. Окремо банк видав на будівництво доріг ще 1 млрд грн кредиту. Це ілюструє, як відбувається процес емісії гривні для фінансування будівництва доріг в країні.
Ще Укрексімбанк на початку 2021 видав Укренерго 4 млрд грн кредиту для погашення боргів перед з ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), щоб той розрахувався з Енергоатомом і зеленою генерацією.
-Ощадбанк "рефінанс" частково направив також на кредит Укренерго, а саме 5 млрд грн - також для розрахунків з ГарПоком, який перерахував ці гроші в якості погашення частини боргу за електроенергію Енергоатому та альтернативній генерації.
Окрім того, Ощадбанк по програмі доступних кредитів "5-7-9%" видав 5,5 млрд грн.
-Третім найбільшим отримувачем “рефінансу” від НБУ в 2020-2021 став Альфа-Банк - 9,9 млрд грн. Він належить громадянам одночасно трьох країн - Росії, Ізраїлю та Великої Британії: Михайлу Фрідману та Герману Хану належить 33% та 21% акцій банку. Олексію Кузьмічьову (Громадянство: РФ, Кіпр, Сент-Кiтс i Невiс та Британія) — 16,3% банку.
-АкордБанк отримав 8,7 млрд грн "рефінансу". Банк належить Данилу Волинцю – чоловік колишньої міністра фінансів Оксани Маркарової. Саме Мінфін випускає ОВДП, які за надруковану гривню купують банки під заставу цих же паперів. Маркарова - близька соратниця глави НБУ Кирила Шевченка.
-Майже вдвічі менше “рефінансу” отримав Універсал Банк Сергія Тігіпка — 4,8 млрд грн. Йому належить мобільний банкінг Монобанк, який заробляє на споживчому кредитуванні. Ймовірно, рефінансування спрямовується на фондування Монобанку.
Перелік найбільших отримувачів “рефінансу” НБУ - за посиланням: https://bit.ly/3wVU1zy
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
З травня 2020 року Нацбанк надав банкам 131 млрд грн кредитів рефінансування терміном дії від 30 днів, в тому числі більше 82 млрд грн – довгострокові кредити рефінансування (до 5 років).
Це емітована гривня, нові гроші, які через банки пішли на фінансування дефіциту бюджету та будівництво доріг.
Напряму НБУ не може фінансувати бюджет, це заборонено законом. Але гроші потрібні: пандемія, відсутність траншу від МВФ і програма з будівництва доріг вартістю більше 100 млрд грн.
Було знайдено “елегантне” рішення, як обійти закон: НБУ "друкує" гроші, видає їх банкам у вигляді довгострокових кредитів рефінансування під 6-8%, а ті за них купують у Мінфіну ОВДП під 10-11% і віддають Нацбанку у заставу. Так уряд отримав фінансування, а банки – гарантований прибуток.
Хто отримав найбільші суми рефінансування: 49 млрд грн НБУ видав двом держбанкам: 27,8 млрд грн – Укрексімбанку та 21,4 млрд грн – Ощадбанку.
- Укрексімбанк – головний кредитор Укравтодору та облдержадміністрацій по програмі "Велике будівництво". Банк очолює Євген Мецгер — друг родини Зеленського.
У березні 2020 року уряд видав за облігаціями Укравтодору держгарантії на 19,3 млрд грн. Облігації придбав Укрексімбанк і віддав під заставу НБУ, щоб отримати “рефінанс”. Окремо банк видав на будівництво доріг ще 1 млрд грн кредиту. Це ілюструє, як відбувається процес емісії гривні для фінансування будівництва доріг в країні.
Ще Укрексімбанк на початку 2021 видав Укренерго 4 млрд грн кредиту для погашення боргів перед з ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), щоб той розрахувався з Енергоатомом і зеленою генерацією.
-Ощадбанк "рефінанс" частково направив також на кредит Укренерго, а саме 5 млрд грн - також для розрахунків з ГарПоком, який перерахував ці гроші в якості погашення частини боргу за електроенергію Енергоатому та альтернативній генерації.
Окрім того, Ощадбанк по програмі доступних кредитів "5-7-9%" видав 5,5 млрд грн.
-Третім найбільшим отримувачем “рефінансу” від НБУ в 2020-2021 став Альфа-Банк - 9,9 млрд грн. Він належить громадянам одночасно трьох країн - Росії, Ізраїлю та Великої Британії: Михайлу Фрідману та Герману Хану належить 33% та 21% акцій банку. Олексію Кузьмічьову (Громадянство: РФ, Кіпр, Сент-Кiтс i Невiс та Британія) — 16,3% банку.
-АкордБанк отримав 8,7 млрд грн "рефінансу". Банк належить Данилу Волинцю – чоловік колишньої міністра фінансів Оксани Маркарової. Саме Мінфін випускає ОВДП, які за надруковану гривню купують банки під заставу цих же паперів. Маркарова - близька соратниця глави НБУ Кирила Шевченка.
-Майже вдвічі менше “рефінансу” отримав Універсал Банк Сергія Тігіпка — 4,8 млрд грн. Йому належить мобільний банкінг Монобанк, який заробляє на споживчому кредитуванні. Ймовірно, рефінансування спрямовується на фондування Монобанку.
Перелік найбільших отримувачів “рефінансу” НБУ - за посиланням: https://bit.ly/3wVU1zy
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Як ДТЕК Ахметова лобіює "зелений тариф" на промислові батарейки
В раді розгорнулась чергова лобістська операція енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова.
Цього разу монополія хоче фінансове стимулювання для розвитку систем накопичення енергії (СНЕ) – літій-іонних промислових акумуляторів.
У Верховній Раді зареєстровані три альтернативні законопроекти про розвиток СНЕ.
№5436 – зареєстрований відкритими лобістами інтересів Ахмтоева. Серед авторів Олексій Кучеренко, Валентин Наливайченко, Михайло Волинець, Людмила Буймістр, Вікторія Гриб.
№5436-1 – дублює перший за змістом і, частково, за авторським колективом.
Обидва документи передбачають додатковий тариф на СНЕ по тому ж принципу, що і для зеленої генерації.
Додаткова плата має бути закладена в тариф на передачу НЕК Укренерго і сплачуватиметься всіма споживачами електроенергії.
Вона буде встановлюватись під час конкурсу, перед яким Міненерго має звернутись до Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) із запитом щодо розміру підтримки.
Регулятор, враховуючі вартість будівництва, фінансових і операційних витрат, затверджує граничні ціни.
Але якщо в конкурсі немає переможця, він має бути проведений з поліпшеними умовами не пізніше, ніж через два місяці
Ще один законопроект на цю тему - №5436-2 – зареєстрований умовною групою депутатів голови енергетичного комітету Ради Андрія Геруса.
Він вводить в законодавство відповідну термінологію, але не дає інвесторам в СНЕ додаткових фінансових преференцій.
Чи потрібне додаткове фінансове стимулювання для СНЕ?
Сьогодні маневрова генерація може заробляти двічі.
По-перше – на Ринку допоміжних послуг, коли Укренерго сплачує генерації за готовність включитись у буд-який момент. Тобто – за послугу резерву.
СНЕ – це Lamborghini на ринку маневрової генерації. Тому вони можуть продавати найдорожчу послугу резерву підтримки частоти (РПЧ).
Ця послуга коштує більше 1000 грн за МВт потужності.
За словами керівника Укренерго Володимира Кудрицького, вона може приносити інвестору близько 100 тис. євро в рік за МВт потужності.
В Євросоюзі цей заробіток складає 80 тис. євро за МВт.
Крім того, СНЕ можуть продавати е/е в періоди дефіциту на найдорожчому Балансуючому ринку.
Сьогодні вартість будівництва 1 МВт СНЕ складає близько 500-600 тис. євро за МВт.
Тобто, без врахування вартості кредитних грошей, окупність проекту складає 5-6 років, що співставно зі строками окупності при інвестиціях у "зелену" генерацію.
Докладний текст на цю тему можна прочитати на БЦ
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В раді розгорнулась чергова лобістська операція енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова.
Цього разу монополія хоче фінансове стимулювання для розвитку систем накопичення енергії (СНЕ) – літій-іонних промислових акумуляторів.
У Верховній Раді зареєстровані три альтернативні законопроекти про розвиток СНЕ.
№5436 – зареєстрований відкритими лобістами інтересів Ахмтоева. Серед авторів Олексій Кучеренко, Валентин Наливайченко, Михайло Волинець, Людмила Буймістр, Вікторія Гриб.
№5436-1 – дублює перший за змістом і, частково, за авторським колективом.
Обидва документи передбачають додатковий тариф на СНЕ по тому ж принципу, що і для зеленої генерації.
Додаткова плата має бути закладена в тариф на передачу НЕК Укренерго і сплачуватиметься всіма споживачами електроенергії.
Вона буде встановлюватись під час конкурсу, перед яким Міненерго має звернутись до Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) із запитом щодо розміру підтримки.
Регулятор, враховуючі вартість будівництва, фінансових і операційних витрат, затверджує граничні ціни.
Але якщо в конкурсі немає переможця, він має бути проведений з поліпшеними умовами не пізніше, ніж через два місяці
Ще один законопроект на цю тему - №5436-2 – зареєстрований умовною групою депутатів голови енергетичного комітету Ради Андрія Геруса.
Він вводить в законодавство відповідну термінологію, але не дає інвесторам в СНЕ додаткових фінансових преференцій.
Чи потрібне додаткове фінансове стимулювання для СНЕ?
Сьогодні маневрова генерація може заробляти двічі.
По-перше – на Ринку допоміжних послуг, коли Укренерго сплачує генерації за готовність включитись у буд-який момент. Тобто – за послугу резерву.
СНЕ – це Lamborghini на ринку маневрової генерації. Тому вони можуть продавати найдорожчу послугу резерву підтримки частоти (РПЧ).
Ця послуга коштує більше 1000 грн за МВт потужності.
За словами керівника Укренерго Володимира Кудрицького, вона може приносити інвестору близько 100 тис. євро в рік за МВт потужності.
В Євросоюзі цей заробіток складає 80 тис. євро за МВт.
Крім того, СНЕ можуть продавати е/е в періоди дефіциту на найдорожчому Балансуючому ринку.
Сьогодні вартість будівництва 1 МВт СНЕ складає близько 500-600 тис. євро за МВт.
Тобто, без врахування вартості кредитних грошей, окупність проекту складає 5-6 років, що співставно зі строками окупності при інвестиціях у "зелену" генерацію.
Докладний текст на цю тему можна прочитати на БЦ
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Лобістська війна за брухт чорних металів
Металургійні підприємства ініціювали повну заборону експорту металобрухту до 2023 року через збільшення обсягів продажів за кордон.
Асоціації заготівельників брухту опираються, вказуючи на знищення конкуренції.
Меткомбінатам потрібно близько 3 млн тон цієї сировини на рік.
Брухт використовується як добавка в чорній металургії, та як основна сировина в електрометалургії.
Головними рушіями цього процесу є Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського а також Interpipe Віктора Пінчука.
Аргументи такі: подорожчання сировини на світових ринках призвело і до подорожчання брухту.
Тонна цієї сировини коштує вже близько $450. Ще рік тому цей показник був близько $250.
Високе експортне мито у 58 євро з тони вже не рятує від експорту.
Експорт за півріччя 2021 склав 230 тис. тон. Хоча за весь 2020 рік було експортовано всього 17 тис. тон.
Українську сировину купують в першу чергу турецькі заводи, розташовані на південному узбережжі Чорного моря.
Меткомбінати вказують на те, що збільшення експорту може призвести до дефіциту сировини для українських заводів, або до цінової конкуренції.
Як наслідок – до збільшення собівартості стальної продукції, зниження виробництва і т.д.
З аргументами меткомбінатів можна ознайомитись тут.
Заготівельники вказують на те, що нинішніх запасів металофонду, враховуючи споживання меткомбінатів, вистачить на 100 років.
Експортери не відбирають брухт меткомбінатів, а збільшують обсяги заготівлі для експорту.
Можливість експорту створює конкуренцію. Інакше меткомбінати виставлятимуть будь-які ціни.
Відповідно, менше коштів отримують постачальники брухту. Це, в основному, державні компанії: Укрзалізниця, Укроборонпром та Енергоатом.
З аргументами заготівельників можна ознайомитись в колонках представників їх асоціацій: УАВторметресурс та УА Втормет.
Неоднозначна ситуація. З одного боку, металургія дає додану вартість, довші технологічні ланцюжки, більше робочих місць, валютної виручки і податків.
З іншого боку, повна заборона експорту може вбити незалежних заготівельників, які працюють в білу. Залишаться лише заготівельники меткомбінатів олігархів.
Як думаєте, що робити?
Металургійні підприємства ініціювали повну заборону експорту металобрухту до 2023 року через збільшення обсягів продажів за кордон.
Асоціації заготівельників брухту опираються, вказуючи на знищення конкуренції.
Меткомбінатам потрібно близько 3 млн тон цієї сировини на рік.
Брухт використовується як добавка в чорній металургії, та як основна сировина в електрометалургії.
Головними рушіями цього процесу є Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського а також Interpipe Віктора Пінчука.
Аргументи такі: подорожчання сировини на світових ринках призвело і до подорожчання брухту.
Тонна цієї сировини коштує вже близько $450. Ще рік тому цей показник був близько $250.
Високе експортне мито у 58 євро з тони вже не рятує від експорту.
Експорт за півріччя 2021 склав 230 тис. тон. Хоча за весь 2020 рік було експортовано всього 17 тис. тон.
Українську сировину купують в першу чергу турецькі заводи, розташовані на південному узбережжі Чорного моря.
Меткомбінати вказують на те, що збільшення експорту може призвести до дефіциту сировини для українських заводів, або до цінової конкуренції.
Як наслідок – до збільшення собівартості стальної продукції, зниження виробництва і т.д.
З аргументами меткомбінатів можна ознайомитись тут.
Заготівельники вказують на те, що нинішніх запасів металофонду, враховуючи споживання меткомбінатів, вистачить на 100 років.
Експортери не відбирають брухт меткомбінатів, а збільшують обсяги заготівлі для експорту.
Можливість експорту створює конкуренцію. Інакше меткомбінати виставлятимуть будь-які ціни.
Відповідно, менше коштів отримують постачальники брухту. Це, в основному, державні компанії: Укрзалізниця, Укроборонпром та Енергоатом.
З аргументами заготівельників можна ознайомитись в колонках представників їх асоціацій: УАВторметресурс та УА Втормет.
Неоднозначна ситуація. З одного боку, металургія дає додану вартість, довші технологічні ланцюжки, більше робочих місць, валютної виручки і податків.
З іншого боку, повна заборона експорту може вбити незалежних заготівельників, які працюють в білу. Залишаться лише заготівельники меткомбінатів олігархів.
Як думаєте, що робити?
Як Коболєв віддав олігархам дешевий газ, а Вітренко нічого з цим не робить
Колеги з ЕП вчора опублікували цікаву інформацію щодо цін та обсягів газу, який НАК Нафтогаз України в квітні продав постачальникам для потреб населення в рамках річних контрактів.
Ще на початку травня ми писали про те, що Нафтогаз продав групі ЙЕ Енергія Дмитра Фірташа газ дешевше, ніж іншим.
Але тут є декілька нових фактів.
По-перше, крім групи Фіртша, більш дешеві ціни отримали електропостачальні компанії Ріната Ахметова (бренд Yasno) і маловідомий волинський постачальник Megawatt родини Башкаленків.
Раніше Megawatt завжди показував дешеву ціну газу для населення. Тепер ясно, чому.
По-друге, виявилось, що контракти не передбачали обов'язкового продажу цього ресурсу населенню.
Тобто, ці компанії отримують ресурс для потреб населення в два рази дешевше ринку.
Сьогодні ціна - більше 13 тис. грн за тисячу кубів. А НАК продав на рік по 7,4 - 8,8 тис грн за тис. кубів (дивись таблицю).
Але постачальники не зобов'язані продавати газ виключно населенню і можуть перепродати промисловості.
Найдорожчу ціну отримала компанія "Енергетичні ресурси України" (ЕРУ) Ярослава Мудрого, яку спільно з ним засновував Андрій Фаворов.
Фаворов пішов з Нафтогазу у квітні 2020 року через конфлікт з новим виконавчим директором Групи Нафтогаз Отто Ватерландером.
Договори на продаж газу були підписані з боку дочки НАК – ГПК "Нафтогаз Трейдинг". Її директор – Ватерландер.
Договори були підписані 28 квітня, в день звільнення голови правління Нафтогазу Андрія Коболєва.
Сам Коболєв пише, що "схема продажу газу за ринковою ціною із зменшенням маржі постачальника", була схвалена президентом Володимиром Зеленським.
А різні ціни договорів з різними постачальниками пояснюються часовими рамками, в які ті прийшли на перемовини в НАК.
Типу, хто прийшов раніше – тому дешевше. Хто пізніше – тому дорожче.
Нікудишня відмазка. Нагадаємо, що ці контракти укладені не на місяць, а на рік - до травня 2022 року.
Ніхто не прив'язує річні контракти до спотової ціни ресурсу.
Якось не дивно, ще першими добігли компанії Фірташа І Ахметова.
Приватні постачальники розповідають, що звертались до Нафтогазу ще в березні, але гарної ціни не отримали.
Відразу після призначення новий голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко обіцяв переукласти договори з постачальниками газу для населення.
Принаймні, щоб всі ці договори були з однаковими умовами. Але свою обіцянку до цього часу не виконав.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Колеги з ЕП вчора опублікували цікаву інформацію щодо цін та обсягів газу, який НАК Нафтогаз України в квітні продав постачальникам для потреб населення в рамках річних контрактів.
Ще на початку травня ми писали про те, що Нафтогаз продав групі ЙЕ Енергія Дмитра Фірташа газ дешевше, ніж іншим.
Але тут є декілька нових фактів.
По-перше, крім групи Фіртша, більш дешеві ціни отримали електропостачальні компанії Ріната Ахметова (бренд Yasno) і маловідомий волинський постачальник Megawatt родини Башкаленків.
Раніше Megawatt завжди показував дешеву ціну газу для населення. Тепер ясно, чому.
По-друге, виявилось, що контракти не передбачали обов'язкового продажу цього ресурсу населенню.
Тобто, ці компанії отримують ресурс для потреб населення в два рази дешевше ринку.
Сьогодні ціна - більше 13 тис. грн за тисячу кубів. А НАК продав на рік по 7,4 - 8,8 тис грн за тис. кубів (дивись таблицю).
Але постачальники не зобов'язані продавати газ виключно населенню і можуть перепродати промисловості.
Найдорожчу ціну отримала компанія "Енергетичні ресурси України" (ЕРУ) Ярослава Мудрого, яку спільно з ним засновував Андрій Фаворов.
Фаворов пішов з Нафтогазу у квітні 2020 року через конфлікт з новим виконавчим директором Групи Нафтогаз Отто Ватерландером.
Договори на продаж газу були підписані з боку дочки НАК – ГПК "Нафтогаз Трейдинг". Її директор – Ватерландер.
Договори були підписані 28 квітня, в день звільнення голови правління Нафтогазу Андрія Коболєва.
Сам Коболєв пише, що "схема продажу газу за ринковою ціною із зменшенням маржі постачальника", була схвалена президентом Володимиром Зеленським.
А різні ціни договорів з різними постачальниками пояснюються часовими рамками, в які ті прийшли на перемовини в НАК.
Типу, хто прийшов раніше – тому дешевше. Хто пізніше – тому дорожче.
Нікудишня відмазка. Нагадаємо, що ці контракти укладені не на місяць, а на рік - до травня 2022 року.
Ніхто не прив'язує річні контракти до спотової ціни ресурсу.
Якось не дивно, ще першими добігли компанії Фірташа І Ахметова.
Приватні постачальники розповідають, що звертались до Нафтогазу ще в березні, але гарної ціни не отримали.
Відразу після призначення новий голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко обіцяв переукласти договори з постачальниками газу для населення.
Принаймні, щоб всі ці договори були з однаковими умовами. Але свою обіцянку до цього часу не виконав.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Ахметов піариться на покупці за "рекордні 9 млрд грн" Дніпровського меткомбінату, з якого раніше продав продукції більш ніж на $2 млрд
Метінвест Ріната Ахметова запустив піар-кампанію про те як позитивно, що компанія придбала через свій Дніпродзержинський коксохім на аукціоні "Prozzoro.Продажі" цілісний майновий комплекс Дніпровського металургійного комбінату (Кам'янське, Дніпропетровської області). Основні тези кампанії:
- Завдяки Метінвесту, завод вдалося врятувати від демонтажу;
- Не зважаючи на відсутність конкуренції, Метівенвест дав вищу ціну від стартової. Стартова ціна була 8,39 млрд грн, а Метінвест дав 9,17 млрд грн. Окрім того, вона рекордна в історії України за збанкрутілий об'єкт.
Майновий комплекс заводу продавався в рамках процедури банкротства Дніпровського металургійного комбінату з групи ІСД російського ВЕБу, Сергія Тарути та Олега Мкртчана (відбуває ув'язнення в РФ).
У нас виникли питання: для чого олігарху цей завод, чому ніхто більше не прийшов на аукціон і чи дорого він за нього заплатив?
1. Для чого олігарху купив відсталий радянський завод напередодні масштабної декарбонізації?
Дніпровський меткомбінат цікавий Метінвесту тим, що він випускає квадратну заготовку та довгий прокат. Таку ж продукцію випускали два металургійні заводи групи, які залишилися на окупованій території – Єнакіївський та Макіївський металургійні заводи.
Після втрати контролю над заводами в 2017 році Метінвест залишився без потужностей з виробництва квадратної заготовки (для виготовлення сортового, фасонного прокату і труб) та частково без довгого прокату (Довгий прокат в групі виробляє тільки Азовсталь).
2. Чому більше ніхто не прийшов на аукціон?
На аукціоні не було конкуренції оскільки завод не представляв інтересу для інших гравців ринку з таких причин:
-Визнаний судом в травні 2019 року борг ДМК за поставки сировини перед кредиторами – 87 млрд грн, в тому числі 20,9 млрд грн завод винен трейдеру "Оптимал Трейд" (який може діяти в інтересах Ахметова) та 20,7 млрд грн – Метінвесту за поставки руди.
-Метінвест повністю контролює завод через менеджмент, переробляє на ньому свою руду і контролює грошові потоки з 2017 року.
- В травні 2018 року Дніпродзержинський коксохімічний завод, який і придбав ДМК, викупив у ІСД всі доменні (ДП -9, ДП – 1, ДП -12) Дніпровського меткомбінату та силовий трансформатор. Метінвест офіційно визнав контроль над ДКХЗ лише в 2020 році. Домни - ключова інфраструктура без якої не може існувати метзавод. Без доменних печей альтернативний власник не зміг би запустити виробництво, або купував би в Ахметова чавун в три дорога для конвертерного цеху.
Чи дорого Ахметов заплатив за ДМК?
Ціна продажу майнового комплексу становила 9,17 млрд грн, або $340 млн. Водночас Метінвест з 2017 контролює ДМК і переробляє на ньому свою руду в квадратну заготовку і плоский прокат. Заходимо у фінзітність групи і бачимо, що в 2020 році Метінвест перепродав квадратної заготовки з ДМК на $552 млн (14,9 млрд грн). А в січні-квітні 2021 року ще на $236 млн (6,37 млрд грн). З 2018 року Метіyвест продав квадратної заготовки на $2 млрд.
Цікавий факт: Антимонопольний комітет, коли в 20 травні 2021 дозволяв Метінвесту придбати майновий комплекс ДМК, зобов'язав групу щорічно продавати на внутрішній ринок не менше 12 тис. тонн чавуну за ринковими цінами. Метінвест бідкався і назвав вимоги необґрунтованими. Але 12 тис тонн чавуну це менше ніж 0,5% річного виробництва заводом.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Метінвест Ріната Ахметова запустив піар-кампанію про те як позитивно, що компанія придбала через свій Дніпродзержинський коксохім на аукціоні "Prozzoro.Продажі" цілісний майновий комплекс Дніпровського металургійного комбінату (Кам'янське, Дніпропетровської області). Основні тези кампанії:
- Завдяки Метінвесту, завод вдалося врятувати від демонтажу;
- Не зважаючи на відсутність конкуренції, Метівенвест дав вищу ціну від стартової. Стартова ціна була 8,39 млрд грн, а Метінвест дав 9,17 млрд грн. Окрім того, вона рекордна в історії України за збанкрутілий об'єкт.
Майновий комплекс заводу продавався в рамках процедури банкротства Дніпровського металургійного комбінату з групи ІСД російського ВЕБу, Сергія Тарути та Олега Мкртчана (відбуває ув'язнення в РФ).
У нас виникли питання: для чого олігарху цей завод, чому ніхто більше не прийшов на аукціон і чи дорого він за нього заплатив?
1. Для чого олігарху купив відсталий радянський завод напередодні масштабної декарбонізації?
Дніпровський меткомбінат цікавий Метінвесту тим, що він випускає квадратну заготовку та довгий прокат. Таку ж продукцію випускали два металургійні заводи групи, які залишилися на окупованій території – Єнакіївський та Макіївський металургійні заводи.
Після втрати контролю над заводами в 2017 році Метінвест залишився без потужностей з виробництва квадратної заготовки (для виготовлення сортового, фасонного прокату і труб) та частково без довгого прокату (Довгий прокат в групі виробляє тільки Азовсталь).
2. Чому більше ніхто не прийшов на аукціон?
На аукціоні не було конкуренції оскільки завод не представляв інтересу для інших гравців ринку з таких причин:
-Визнаний судом в травні 2019 року борг ДМК за поставки сировини перед кредиторами – 87 млрд грн, в тому числі 20,9 млрд грн завод винен трейдеру "Оптимал Трейд" (який може діяти в інтересах Ахметова) та 20,7 млрд грн – Метінвесту за поставки руди.
-Метінвест повністю контролює завод через менеджмент, переробляє на ньому свою руду і контролює грошові потоки з 2017 року.
- В травні 2018 року Дніпродзержинський коксохімічний завод, який і придбав ДМК, викупив у ІСД всі доменні (ДП -9, ДП – 1, ДП -12) Дніпровського меткомбінату та силовий трансформатор. Метінвест офіційно визнав контроль над ДКХЗ лише в 2020 році. Домни - ключова інфраструктура без якої не може існувати метзавод. Без доменних печей альтернативний власник не зміг би запустити виробництво, або купував би в Ахметова чавун в три дорога для конвертерного цеху.
Чи дорого Ахметов заплатив за ДМК?
Ціна продажу майнового комплексу становила 9,17 млрд грн, або $340 млн. Водночас Метінвест з 2017 контролює ДМК і переробляє на ньому свою руду в квадратну заготовку і плоский прокат. Заходимо у фінзітність групи і бачимо, що в 2020 році Метінвест перепродав квадратної заготовки з ДМК на $552 млн (14,9 млрд грн). А в січні-квітні 2021 року ще на $236 млн (6,37 млрд грн). З 2018 року Метіyвест продав квадратної заготовки на $2 млрд.
Цікавий факт: Антимонопольний комітет, коли в 20 травні 2021 дозволяв Метінвесту придбати майновий комплекс ДМК, зобов'язав групу щорічно продавати на внутрішній ринок не менше 12 тис. тонн чавуну за ринковими цінами. Метінвест бідкався і назвав вимоги необґрунтованими. Але 12 тис тонн чавуну це менше ніж 0,5% річного виробництва заводом.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Як Ахметов "продавив" Зеленського і домігся високої ціни електроенергії
ДТЕК Ріната Ахметова досяг свого. З початку серпня ціна електроенергії виросла на понад 50% і склала 2,4-2,5 грн/кВт-г.
Які рішення влади до цього призвели?
В травні ДТЕК домігся закриття імпорту електроенергії з Росії та Білорусі Нацкомісією з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП).
Як відомо, ДТЕК імпортує із РФ антрацитове вугілля, а Метінвест Ахметова і Вадима Новинського – коксівне. Проте ДТЕК імпорт електроенергії є конкурентом ДТЕК та заважає підвищенню цін.
В червні ДТЕК домігся встановлення мінімально допустимих ціна на Внутрішньодобовому ринку (ВДР).
НКРЕКП пішла на це після ґвалту ахметівських лобістів щодо "торгівлі повітрям трейдерами-спекулянтами".
В липні ДТЕК через Верховну Раду добився заборони трейдерам продавати електроенергію на Ринку на добу наперед (РДН) більше 10% від обсягу двосторонніх договорів.
Відповідний проект закону №3508-д був прийнятий Радою 14 липня.
В останніх рішеннях, за нашою інформацією, Ахметову сприяли:
- секретар Ради нацбезпеки (РНБО) Олексій Данілов;
- міністр енергетики Герман Галущенко;
- радник Офісу Президента Ростислав Шурма, який з 2006 року працював в Метінвесті – з 2012 по 2019 рік очолював "Запоріжсталь".
Ці рішення призвели до згортання конкуренції і посилення монополізації ринку електричної енергії.
Завершальним стало підвищення максимальних цінових обмежень на РДН (price cap) до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України 30 липня.
До цього часу, ринок вже був монополізований. Тому підвищення цінових обмежень неминуче призвело до скачку ціни.
Старий як світ закон: захопив ринок – піднімай ціну.
Ахметову вдається пролобіювати необхідні рішення на ринку енергетики, блокуються екологічні або податкові законопроекти.
Таке враження, що в Україні, як і в багатьох державних структурах, є формальний президент –Зеленський, який перерізає стрічки і робить заяви. А є реальний "тіньовий" президент – Ахметов.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
ДТЕК Ріната Ахметова досяг свого. З початку серпня ціна електроенергії виросла на понад 50% і склала 2,4-2,5 грн/кВт-г.
Які рішення влади до цього призвели?
В травні ДТЕК домігся закриття імпорту електроенергії з Росії та Білорусі Нацкомісією з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП).
Як відомо, ДТЕК імпортує із РФ антрацитове вугілля, а Метінвест Ахметова і Вадима Новинського – коксівне. Проте ДТЕК імпорт електроенергії є конкурентом ДТЕК та заважає підвищенню цін.
В червні ДТЕК домігся встановлення мінімально допустимих ціна на Внутрішньодобовому ринку (ВДР).
НКРЕКП пішла на це після ґвалту ахметівських лобістів щодо "торгівлі повітрям трейдерами-спекулянтами".
В липні ДТЕК через Верховну Раду добився заборони трейдерам продавати електроенергію на Ринку на добу наперед (РДН) більше 10% від обсягу двосторонніх договорів.
Відповідний проект закону №3508-д був прийнятий Радою 14 липня.
В останніх рішеннях, за нашою інформацією, Ахметову сприяли:
- секретар Ради нацбезпеки (РНБО) Олексій Данілов;
- міністр енергетики Герман Галущенко;
- радник Офісу Президента Ростислав Шурма, який з 2006 року працював в Метінвесті – з 2012 по 2019 рік очолював "Запоріжсталь".
Ці рішення призвели до згортання конкуренції і посилення монополізації ринку електричної енергії.
Завершальним стало підвищення максимальних цінових обмежень на РДН (price cap) до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України 30 липня.
До цього часу, ринок вже був монополізований. Тому підвищення цінових обмежень неминуче призвело до скачку ціни.
Старий як світ закон: захопив ринок – піднімай ціну.
Ахметову вдається пролобіювати необхідні рішення на ринку енергетики, блокуються екологічні або податкові законопроекти.
Таке враження, що в Україні, як і в багатьох державних структурах, є формальний президент –Зеленський, який перерізає стрічки і робить заяви. А є реальний "тіньовий" президент – Ахметов.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
ДТЕК Ахметова штучно сформував збиток на своїх ТЕС і дефіцит вугілля, щоб домогтися росту цін на електроенергію
Запасів вугілля на складах деяких ТЕС залишилося на кілька днів. Загалом рівень запасів вугілля на складах теплових станцій на 40% нижчі від плану: факт на 2 серпня 805 тис тон при плані 1,3 млн тонн.
Підготовка до опалювального сезону – під питанням. Генеруючі компанії дефіцит вугілля на складах пояснюють відсутністю обігових грошей.
Найбільшим гравцем на цьому ринку є енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Компанія видобуває 90% енергетичного вугілля та контролює 70% виробництва теплової генерації.
В компанії ДТЕК Енерго низькі запаси вугілля на складах своїх ТЕС пояснили дефіцитом оборотних коштів через низькі ціни на електроенергію на "ринку на добу вперед".
Як аргумент наводять приклад, що "за 5 місяців 2021 збитки від виробництва е/е підприємствами ТЕС ДТЕК Енерго вже склали 1,2 млрд грн".
Це маніпуляція, адже прибуток групи був перекинутий на трейдера - ДТЕК Трейдинг, який постачає вугілля на ТЕС (у шахт ДТЕК вугілля трейдер купує - дешевше, а постачає на ТЕС ДТЕК – дорожче, різниця – прибуток).
Ми отримали фінансову звітність ДТЕК Трейдинг - за перше півріччя 2021 року він одержав 1,8 млрд грн прибутку. Виручка знизилася на 5,5% - до 8,01 млрд грн. При цьому прибуток від операційно діяльності становив 2 млрд грн, ймовірно через ріст міжнародних цін на вугілля (компанія використовує світові ціни, щоб аргументувати потребу у високих тарифах на електроенергію), а також через курсову різницю - за півроку курс гривні зміцнився з 28,27 до 26,84 грн за долар.
Для чого керівництво ДТЕК формує прибуток на вугільному трейдері, а збитки залишає на ТЕС? Холдинг використовує збитки ТЕС та пусті вугільні склади як аргумент, щоб скасувати прайс-кепи на Ринку на добу наперед, а також на Внутрішньодобовому ринку.
Прайс-кепи – це цінові обмеження, вище яких не може коштувати електроенергія. Якщо їх скасувати, то генерація зможе дорого продавати свою електроенергію в моменти високого попиту.
Частково компанія добилася свого - НКРЕКП підвищила максимальні граничні ціни на ринку РДН та ВДР в Об'єднаній енергосистемі України, до 4000 грн/МВт-год на денні години - 07:00-23:00, та до 2000 грн/МВт-год в нічні - 23:00-07:00.
В результаті, середня ціна електроенергії на РДН виросла на 75%, а в пікові години – на 85%. 1-3 серпня на РДН в окремі години ціни на е/е зросли до прайс-кепів – до 4000 грн та до 2000 грн/МВт-год у день та вночі.
У підсумку тарифи на електроенергію для бізнесу також виросли і це подорожчання вони переклали в ціну продукції. На фото власник Молочного альянсу (ТМ Яготинське) рефлексує на тему різко стрибку цін на електроенергії: "електроенергія вчора була 1,45 грн/кВт-г, а завтра уже 2,34 грн/кВт-г".
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Запасів вугілля на складах деяких ТЕС залишилося на кілька днів. Загалом рівень запасів вугілля на складах теплових станцій на 40% нижчі від плану: факт на 2 серпня 805 тис тон при плані 1,3 млн тонн.
Підготовка до опалювального сезону – під питанням. Генеруючі компанії дефіцит вугілля на складах пояснюють відсутністю обігових грошей.
Найбільшим гравцем на цьому ринку є енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Компанія видобуває 90% енергетичного вугілля та контролює 70% виробництва теплової генерації.
В компанії ДТЕК Енерго низькі запаси вугілля на складах своїх ТЕС пояснили дефіцитом оборотних коштів через низькі ціни на електроенергію на "ринку на добу вперед".
Як аргумент наводять приклад, що "за 5 місяців 2021 збитки від виробництва е/е підприємствами ТЕС ДТЕК Енерго вже склали 1,2 млрд грн".
Це маніпуляція, адже прибуток групи був перекинутий на трейдера - ДТЕК Трейдинг, який постачає вугілля на ТЕС (у шахт ДТЕК вугілля трейдер купує - дешевше, а постачає на ТЕС ДТЕК – дорожче, різниця – прибуток).
Ми отримали фінансову звітність ДТЕК Трейдинг - за перше півріччя 2021 року він одержав 1,8 млрд грн прибутку. Виручка знизилася на 5,5% - до 8,01 млрд грн. При цьому прибуток від операційно діяльності становив 2 млрд грн, ймовірно через ріст міжнародних цін на вугілля (компанія використовує світові ціни, щоб аргументувати потребу у високих тарифах на електроенергію), а також через курсову різницю - за півроку курс гривні зміцнився з 28,27 до 26,84 грн за долар.
Для чого керівництво ДТЕК формує прибуток на вугільному трейдері, а збитки залишає на ТЕС? Холдинг використовує збитки ТЕС та пусті вугільні склади як аргумент, щоб скасувати прайс-кепи на Ринку на добу наперед, а також на Внутрішньодобовому ринку.
Прайс-кепи – це цінові обмеження, вище яких не може коштувати електроенергія. Якщо їх скасувати, то генерація зможе дорого продавати свою електроенергію в моменти високого попиту.
Частково компанія добилася свого - НКРЕКП підвищила максимальні граничні ціни на ринку РДН та ВДР в Об'єднаній енергосистемі України, до 4000 грн/МВт-год на денні години - 07:00-23:00, та до 2000 грн/МВт-год в нічні - 23:00-07:00.
В результаті, середня ціна електроенергії на РДН виросла на 75%, а в пікові години – на 85%. 1-3 серпня на РДН в окремі години ціни на е/е зросли до прайс-кепів – до 4000 грн та до 2000 грн/МВт-год у день та вночі.
У підсумку тарифи на електроенергію для бізнесу також виросли і це подорожчання вони переклали в ціну продукції. На фото власник Молочного альянсу (ТМ Яготинське) рефлексує на тему різко стрибку цін на електроенергії: "електроенергія вчора була 1,45 грн/кВт-г, а завтра уже 2,34 грн/кВт-г".
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Де Енергоатому взяти грошей на підготовку до ОЗП?
То не треба було красти…
Зараз вся генерація жаліється на відсутність обігових коштів для закупівлі палива і підготовки енергоблоків до осінньо-зимового періоду (ОЗП).
В тому числі, жаліється і НАЕК Енергоатом.
Типу, ціни на електроенергію потрібно тримати високими, щоб компанія могла виконати ремонтну програму.
Ольга Кошарна в своїй колонці наприкінці липня, серед іншого, опублікувала лист підрядників Енергоатому. Вони вказують, що заборгованість компанії з 2019 по середину 2021 року перед ними складає 2,38 млрд грн.
Ми зробили не складну вправу щодо підрахунків втрат Енергоатому.
Нагадаємо, на аукціоні 21 грудня 2020 року Енергоатом злив 13 млн МВт-г електроенергії (базове навантаження, денна зона) зі строком поставки на перше півріччя 2021 року.
Близько 10,5 млн МВт-г з цього обсягу придбав Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського за ціною 1150 грн/МВт-г.
Беремо середньомісячний індекс Base на Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) з сайту Оператора ринку.
Ділимо обсяг трейдера Коломойського порівну на 6 місяців (1,75 млн МВт-г).
І порівнюємо виручку від продажу Юнайтед Енерджі з потенційною виручкою від продажу по середній ціні "бази" на РДН.
У нас вийшло, що Енергоатом тільки на цій операції недозаробив 1,96 млрд грн.
Зрозуміло, що за двосторонніми договорами ціна мала б бути меншою.
Навіть якщо ціна складала б: індекс бази РДН мінус 5%, обсяг недоотриманих грошей склав би 1,26 млрд грн.
І це лише один контракт.
Можна робити багато поправок, припущень і цінових прогнозів.
Але залишається факт: якби керівництво Енергоатому працювало в інтересах компанії, а не на пана Коломойського, то проблема розрахунку з контрагентами і підготовки до ОЗП сьогодні би не стояла.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
То не треба було красти…
Зараз вся генерація жаліється на відсутність обігових коштів для закупівлі палива і підготовки енергоблоків до осінньо-зимового періоду (ОЗП).
В тому числі, жаліється і НАЕК Енергоатом.
Типу, ціни на електроенергію потрібно тримати високими, щоб компанія могла виконати ремонтну програму.
Ольга Кошарна в своїй колонці наприкінці липня, серед іншого, опублікувала лист підрядників Енергоатому. Вони вказують, що заборгованість компанії з 2019 по середину 2021 року перед ними складає 2,38 млрд грн.
Ми зробили не складну вправу щодо підрахунків втрат Енергоатому.
Нагадаємо, на аукціоні 21 грудня 2020 року Енергоатом злив 13 млн МВт-г електроенергії (базове навантаження, денна зона) зі строком поставки на перше півріччя 2021 року.
Близько 10,5 млн МВт-г з цього обсягу придбав Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського за ціною 1150 грн/МВт-г.
Беремо середньомісячний індекс Base на Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) з сайту Оператора ринку.
Ділимо обсяг трейдера Коломойського порівну на 6 місяців (1,75 млн МВт-г).
І порівнюємо виручку від продажу Юнайтед Енерджі з потенційною виручкою від продажу по середній ціні "бази" на РДН.
У нас вийшло, що Енергоатом тільки на цій операції недозаробив 1,96 млрд грн.
Зрозуміло, що за двосторонніми договорами ціна мала б бути меншою.
Навіть якщо ціна складала б: індекс бази РДН мінус 5%, обсяг недоотриманих грошей склав би 1,26 млрд грн.
І це лише один контракт.
Можна робити багато поправок, припущень і цінових прогнозів.
Але залишається факт: якби керівництво Енергоатому працювало в інтересах компанії, а не на пана Коломойського, то проблема розрахунку з контрагентами і підготовки до ОЗП сьогодні би не стояла.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Як нелегальні міні-НПЗ стимулюють видобуток газового конденсату приватними компаніями
В Україні зростає видобуток нафти і газового конденсату.
Особливо великий зріст показали приватні компанії.
Доречі, видобуток природного газу – падає.
Згідно даних ExPro, найбільший приріст показали приватні компанії.
В червні вони видобули 48 тис. тон, або на 30% більше, ніж в червні минулого року.
Лідери видобутку:
Еско Північ Миколи Злочевського – 11,4 тис. т
ДТЕК Нафтогаз Ріната Ахметова – 9,5 тис. т
Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника і Павла Фукса – 7,2 тис. т
"Полтавська газонафтова компанія", що належить британській JKX Oil&Gas plc з пакетом акцій у Коломойського – 4,7 тис. т
Куди вони продають свій ресурс?
В Україні є всього два переробника нафти і газового конденсату:
Кременчуцька "Укртатнафта, що належить Коломойському та Ярославському.
Шебелинський ГПЗ, що належать компанії Укргазвидобування з державної Групи Нафтогаз.
Але приватні компанії свій ресурс на ці заводи не постачають.
Набагато вигідніше продавати його нелегальним міні-НПЗ.
В червні ми писали, що в Україні таких близько 25 об'єктів.
За рахунок того, що міні НПЗ не сплачують акцизу із виготовленого палива, вони можуть запропонувати більшу ціну за сировину.
Для прикладу, 15 липня Укрнафта, де контрольний пакет має Нафтогаз, а міноритарний – Коломойський, продала 300 тис. тон конденсату за ціною 18,6 тис. грн/ т з ПДВ.
Споживачем цього ресурсу традиційно є Кременчуцький НПЗ Укртатнафти.
Нелегальні міні НПЗ скуповують конденсат набагато дорожче.
В кінці липня – на початку серпня УНБ продавало конденсат в середньому по 22 тис. грн/т з ПДВ.
Це на 15% - 20% дорожче від контрактів з легальними НПЗ.
Таким чином, крім загального зросту цін на вуглеводні, збільшення видобутку конденсату стимулює процвітаючі нелегальні НПЗ.
Найбільшими гравцями тут є:
"Альтернатив Энерджи Сорсес Компани", записана на Ярослава Вдовенка (Мерефа).
БРСМ Андрія Біби (Гадяч).
Група Sun Oil, записана на Антона Ткаченка (Богодухів, Васищево, Решетилівка, Кременчук) .
Щоправда, паралельно зростають і втрати держбюджету.
Цього року бюджет недоотримає близько 5 млрд грн за рахунок несплати акцизу з нелегально вироблених на міні-НПЗ бензину та дизпалива.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В Україні зростає видобуток нафти і газового конденсату.
Особливо великий зріст показали приватні компанії.
Доречі, видобуток природного газу – падає.
Згідно даних ExPro, найбільший приріст показали приватні компанії.
В червні вони видобули 48 тис. тон, або на 30% більше, ніж в червні минулого року.
Лідери видобутку:
Еско Північ Миколи Злочевського – 11,4 тис. т
ДТЕК Нафтогаз Ріната Ахметова – 9,5 тис. т
Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника і Павла Фукса – 7,2 тис. т
"Полтавська газонафтова компанія", що належить британській JKX Oil&Gas plc з пакетом акцій у Коломойського – 4,7 тис. т
Куди вони продають свій ресурс?
В Україні є всього два переробника нафти і газового конденсату:
Кременчуцька "Укртатнафта, що належить Коломойському та Ярославському.
Шебелинський ГПЗ, що належать компанії Укргазвидобування з державної Групи Нафтогаз.
Але приватні компанії свій ресурс на ці заводи не постачають.
Набагато вигідніше продавати його нелегальним міні-НПЗ.
В червні ми писали, що в Україні таких близько 25 об'єктів.
За рахунок того, що міні НПЗ не сплачують акцизу із виготовленого палива, вони можуть запропонувати більшу ціну за сировину.
Для прикладу, 15 липня Укрнафта, де контрольний пакет має Нафтогаз, а міноритарний – Коломойський, продала 300 тис. тон конденсату за ціною 18,6 тис. грн/ т з ПДВ.
Споживачем цього ресурсу традиційно є Кременчуцький НПЗ Укртатнафти.
Нелегальні міні НПЗ скуповують конденсат набагато дорожче.
В кінці липня – на початку серпня УНБ продавало конденсат в середньому по 22 тис. грн/т з ПДВ.
Це на 15% - 20% дорожче від контрактів з легальними НПЗ.
Таким чином, крім загального зросту цін на вуглеводні, збільшення видобутку конденсату стимулює процвітаючі нелегальні НПЗ.
Найбільшими гравцями тут є:
"Альтернатив Энерджи Сорсес Компани", записана на Ярослава Вдовенка (Мерефа).
БРСМ Андрія Біби (Гадяч).
Група Sun Oil, записана на Антона Ткаченка (Богодухів, Васищево, Решетилівка, Кременчук) .
Щоправда, паралельно зростають і втрати держбюджету.
Цього року бюджет недоотримає близько 5 млрд грн за рахунок несплати акцизу з нелегально вироблених на міні-НПЗ бензину та дизпалива.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Як нелегальна тютюнова фабрика оточення Мартиненка не пустила до себе ДФС
Державна фіскальна служба (ДФС), що є "оператором" недоліквідованої податкової міліції, 6 серпня почала обшуки на тютюновій фабриці "Юнайтед Табако" в Жовтих Водах Дніпропетровській області.
Голова ДФС Вадим Мельник дуже хоче очолити Бюро економічної безпеки (БЕП), на керівника якої саме зараз відбувається конкурс.
Тому Мельник демонструє жваву діяльність в інформаційному просторі в останні півроку.
Але в плані боротьби з продажу пального без акцизів, ця діяльність – лише імітація.
Як відомо, з шорт-листу кандидатів на голову БЕП за формальним приводом був виключений колишній міністр фінансів Олександр Данилюк.
"Юнайтед Табако" – найбільший виробник контрафактної тютюнової продукції в Україні.
В червні 2018 року, Схеми робили розслідування про цю фабрику.
Одним з керівників фабрики є Микола Журило – брати Руслана Журила.
Руслан Журило з 2014 по 2017 рік очолював державну "Об'єднану гірничо-хімічну компанію" (ОГХК), яка продавала ільменітову руду по занижених цінах на компанії Миколи Мартиненка.
З інформацією ДФС, "Юнайтед Табако" займає часту на нелегальному ринку цигарок близько 70%.
При тому, лише 10% своєї продукції вона продає зі сплатою акцизу.
Найпоширеніша марка контрафактних цигарок – Pull.
9 серпня ДФС повідомила, що фабрика найняла місцевих "титуханів" і під приводом "захисту національного виробника" блокує доступ ревізорам до підприємства.
Враховуючи, що ця фабрика працює вже багато років, навряд чи слід чекати наслідків цієї перевірки.
В Україні 6 виробників цигарок. Чотири філії великих міжнародних корпорацій та два місцевих виробництва.
Рейтинг за часткою ринку такий:
1. Philip Morris International (PMI) - глобальна американська компанія
2. British American Tobacco (BAT) - глобальна британська компанія
3. Japan Tobacco International (JTI) - глобальна японська компанія
4. Imperial Tobacco (IT) - глобальна британська компанія
5. Винниківська тютюнова фабрика (ВТФ) - належить Григорію Козловському
6. United Tobacco - належить оточенню Миколи Мартиненка
Раніше одним з найбільших виробників контрафактних цигарок в Україні була ВТФ Козловського з маркою Marvel.
За даними Податкової служби, в 2020 році ВТФ увійшла в двадцятку найбільших платників податків в країні.
Тому United Tobacco однозначно №1 по не сплаті акцизів на тютюн на сьогодні.
Державна фіскальна служба (ДФС), що є "оператором" недоліквідованої податкової міліції, 6 серпня почала обшуки на тютюновій фабриці "Юнайтед Табако" в Жовтих Водах Дніпропетровській області.
Голова ДФС Вадим Мельник дуже хоче очолити Бюро економічної безпеки (БЕП), на керівника якої саме зараз відбувається конкурс.
Тому Мельник демонструє жваву діяльність в інформаційному просторі в останні півроку.
Але в плані боротьби з продажу пального без акцизів, ця діяльність – лише імітація.
Як відомо, з шорт-листу кандидатів на голову БЕП за формальним приводом був виключений колишній міністр фінансів Олександр Данилюк.
"Юнайтед Табако" – найбільший виробник контрафактної тютюнової продукції в Україні.
В червні 2018 року, Схеми робили розслідування про цю фабрику.
Одним з керівників фабрики є Микола Журило – брати Руслана Журила.
Руслан Журило з 2014 по 2017 рік очолював державну "Об'єднану гірничо-хімічну компанію" (ОГХК), яка продавала ільменітову руду по занижених цінах на компанії Миколи Мартиненка.
З інформацією ДФС, "Юнайтед Табако" займає часту на нелегальному ринку цигарок близько 70%.
При тому, лише 10% своєї продукції вона продає зі сплатою акцизу.
Найпоширеніша марка контрафактних цигарок – Pull.
9 серпня ДФС повідомила, що фабрика найняла місцевих "титуханів" і під приводом "захисту національного виробника" блокує доступ ревізорам до підприємства.
Враховуючи, що ця фабрика працює вже багато років, навряд чи слід чекати наслідків цієї перевірки.
В Україні 6 виробників цигарок. Чотири філії великих міжнародних корпорацій та два місцевих виробництва.
Рейтинг за часткою ринку такий:
1. Philip Morris International (PMI) - глобальна американська компанія
2. British American Tobacco (BAT) - глобальна британська компанія
3. Japan Tobacco International (JTI) - глобальна японська компанія
4. Imperial Tobacco (IT) - глобальна британська компанія
5. Винниківська тютюнова фабрика (ВТФ) - належить Григорію Козловському
6. United Tobacco - належить оточенню Миколи Мартиненка
Раніше одним з найбільших виробників контрафактних цигарок в Україні була ВТФ Козловського з маркою Marvel.
За даними Податкової служби, в 2020 році ВТФ увійшла в двадцятку найбільших платників податків в країні.
Тому United Tobacco однозначно №1 по не сплаті акцизів на тютюн на сьогодні.
Уряд знизив тариф на електроенергію для населення. Заплатить за це населення - через інфляцію
З жовтня уряд знизив тарифи на електроенергію для населення - на перші 250 кВт-год споживання тариф становитиме 1,44 грн/кВт-год замість існуючого єдиного тарифу 1,68 грн/кВт-г.
Не важливо чи ви пенсіонерка з села Черкаської області, чи прокурор з будинком і басейном в Конча-Заспі, або власник майнінг-ферми, на перші 250 кВт-год споживання тариф становитиме - 1,44 грн/кВт-год.
На електроенергію, яка споживається вище 250 кВт-год/місяць, тариф залишається незмінним - 1,68 грн/кВт-год. Зміни вступлять в силу з 1 жовтня 2021 року і діятимуть щонайменше до 31 квітня 2022 року.
В Україні 13,4 млн споживачів, або 79,8%, в середньому споживають менше 250 кВт-г в місяць.
Для ОСББ, дачних і гаражних кооперативів, садових товариств, тариф залишиться - 1,68 грн/кВт-г. Споживачам, які використовують е/е для опалення, документ не передбачає пільгового тарифу.
З початку розглядався варіант розділити споживачів на 3-4 групи за обсягами споживання: для абонентів зі споживанням до 100 кВт-г/міс тариф мав стати меншим. Для абонентів зі споживанням від 600 кВт-г на місяць - тариф мав вирости до 3,3 грн/кВт-г.
Однак президент Володимир Зеленський і голова його Офісу Андрій Єрмак вирішили взагалі знизити тарифи на електроенергію для 80% населення, бо опозиція на осінь готує масштабні акції протесту під лозунгами високих тарифів.
Хто заплатить за зниження тарифів для населення?
Зараз пільгова електроенергія для населення субсидується атомними станціями Енергоатому та частково Укргідроенерго.
Енергоатом продає ДП "Гарантований покупець" необхідний для населення обсяг електроенергії в Об'єднаній енергосистемі України за ціною 150 грн/МВт-г. Це в 10 разів нижче ринкової.
ГарПок перепродає цю е/е постачальникам універсальних послуг (постачальники при обленерго) по ціні 10 грн/МВт-г і отримує збиток.
Укргідроенерго продає ГарПоку 30% своєї е/е по ціні 10 грн/МВт-г. ГарПок продає частину е/е за ринковими цінами, компенсуючі збитки від перепродажу атомної е/е ПУПам. Також за ці кошти ГарПок фінансує поставку е/е населенню в торговій зоні Бурштинського енергоострову (БуОс), яка від'єднана від ОЕС і синхронізована є Європейською енергосистемою.
Нова модель, яка запрацює з жовтня, передбачає фінансування пільгової ціни для населення тими ж самими компаніями, але не електроенергією, а живими грошима.
ПУПи (постачальники е/е при обленерго) половину е/е для потреб населення закуплять по двосторонніх договорах у Енергоатому. Ціна буде прив'язана до індексу Ринку на добу наперед (РДН) за три місяці до поставки. Весь інший обсяг е/е ПУПи мають докупити на ринку самостійно.
Водночас обленерго (оператори систем розподілу) та Укренерго зобов'язані купувати у Енергоатому е/е для технологічних втрат за ціною не нижче 1700 грн/МВт-г. Це призведе до збільшення їхніх тарифів, бо в діючих затверджена ціна на рівні 1350 грн/МВт-г.
Продавши свою е/е по ринкових цінах, Енергоатом має компенсувати ПУПам різницю між ринковою ціною, і надходженням коштів від населення. Окрім того, 1 млрд грн для купівлі ПУПами ресурсу має надати Укргідроенерго.
З урахуванням вартості електроенергії, тарифу на передачу і тарифу на розподіл, маржі ПУПів і ПДВ, економічно обґрунтований тариф для населення складає 3,6 грн/кВт-г.
Зниження тарифу для частини обсягів населення, означатиме підвищення витрат на електроенергію для всіх непобутових споживачів. Це підприємства, водоканали, громадський транспорт, бізнес, школи, садки, державні установи. Їхні витрати будуть закладені у вартість товарів і послуг. Все це призведе до ще більших видатків населення через інфляцію.
З жовтня уряд знизив тарифи на електроенергію для населення - на перші 250 кВт-год споживання тариф становитиме 1,44 грн/кВт-год замість існуючого єдиного тарифу 1,68 грн/кВт-г.
Не важливо чи ви пенсіонерка з села Черкаської області, чи прокурор з будинком і басейном в Конча-Заспі, або власник майнінг-ферми, на перші 250 кВт-год споживання тариф становитиме - 1,44 грн/кВт-год.
На електроенергію, яка споживається вище 250 кВт-год/місяць, тариф залишається незмінним - 1,68 грн/кВт-год. Зміни вступлять в силу з 1 жовтня 2021 року і діятимуть щонайменше до 31 квітня 2022 року.
В Україні 13,4 млн споживачів, або 79,8%, в середньому споживають менше 250 кВт-г в місяць.
Для ОСББ, дачних і гаражних кооперативів, садових товариств, тариф залишиться - 1,68 грн/кВт-г. Споживачам, які використовують е/е для опалення, документ не передбачає пільгового тарифу.
З початку розглядався варіант розділити споживачів на 3-4 групи за обсягами споживання: для абонентів зі споживанням до 100 кВт-г/міс тариф мав стати меншим. Для абонентів зі споживанням від 600 кВт-г на місяць - тариф мав вирости до 3,3 грн/кВт-г.
Однак президент Володимир Зеленський і голова його Офісу Андрій Єрмак вирішили взагалі знизити тарифи на електроенергію для 80% населення, бо опозиція на осінь готує масштабні акції протесту під лозунгами високих тарифів.
Хто заплатить за зниження тарифів для населення?
Зараз пільгова електроенергія для населення субсидується атомними станціями Енергоатому та частково Укргідроенерго.
Енергоатом продає ДП "Гарантований покупець" необхідний для населення обсяг електроенергії в Об'єднаній енергосистемі України за ціною 150 грн/МВт-г. Це в 10 разів нижче ринкової.
ГарПок перепродає цю е/е постачальникам універсальних послуг (постачальники при обленерго) по ціні 10 грн/МВт-г і отримує збиток.
Укргідроенерго продає ГарПоку 30% своєї е/е по ціні 10 грн/МВт-г. ГарПок продає частину е/е за ринковими цінами, компенсуючі збитки від перепродажу атомної е/е ПУПам. Також за ці кошти ГарПок фінансує поставку е/е населенню в торговій зоні Бурштинського енергоострову (БуОс), яка від'єднана від ОЕС і синхронізована є Європейською енергосистемою.
Нова модель, яка запрацює з жовтня, передбачає фінансування пільгової ціни для населення тими ж самими компаніями, але не електроенергією, а живими грошима.
ПУПи (постачальники е/е при обленерго) половину е/е для потреб населення закуплять по двосторонніх договорах у Енергоатому. Ціна буде прив'язана до індексу Ринку на добу наперед (РДН) за три місяці до поставки. Весь інший обсяг е/е ПУПи мають докупити на ринку самостійно.
Водночас обленерго (оператори систем розподілу) та Укренерго зобов'язані купувати у Енергоатому е/е для технологічних втрат за ціною не нижче 1700 грн/МВт-г. Це призведе до збільшення їхніх тарифів, бо в діючих затверджена ціна на рівні 1350 грн/МВт-г.
Продавши свою е/е по ринкових цінах, Енергоатом має компенсувати ПУПам різницю між ринковою ціною, і надходженням коштів від населення. Окрім того, 1 млрд грн для купівлі ПУПами ресурсу має надати Укргідроенерго.
З урахуванням вартості електроенергії, тарифу на передачу і тарифу на розподіл, маржі ПУПів і ПДВ, економічно обґрунтований тариф для населення складає 3,6 грн/кВт-г.
Зниження тарифу для частини обсягів населення, означатиме підвищення витрат на електроенергію для всіх непобутових споживачів. Це підприємства, водоканали, громадський транспорт, бізнес, школи, садки, державні установи. Їхні витрати будуть закладені у вартість товарів і послуг. Все це призведе до ще більших видатків населення через інфляцію.
Як Ахметов і Жеваго отримали надприбутки без сплати податків
Перше півріччя 2021 року залізорудні компанії України закінчили з величезними прибутками.
Причиною стала виска ціна на залізну руду на світових ринках.
В травні-липні вона доходила до $220 за тону, хоча в 2020 році вона складала $60-$80 за тону.
Два найбільших експортера залізної руди в Україні: Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського і Ferrexpo Костянтина Жеваго.
Як повідомляє Concord Capital, EBITDA (прибуток до виплати податків і відсотків) Метінвесту в 1 півріччі виросла на 16%.
EBITDA Ferrexpo в цей період виросла у 2,5 рази.
Втім, в цих повідомленнях аналітики прогнозують зниження цін на руду в 4 кварталі.
І дійсно, в середині липня ціна різко обвалилась з $215 до $170 за тону (дивись графік).
Чому це важливо для країни?
Сьогодні гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають руду, сплачують 12% ренти із собівартості видобутку, яка набагато нижче ринкових цін ($30-$40 за тону).
Реальний відсоток сплати ренти від ціни у $200 складає всього 2-3%.
Ми вже не раз писали про проект закону №5600, який знаходиться на розгляді Верховної Ради .
1 липня він був проголосований у першому читанні. Але прийняття в цілому відкладене на осінь.
Проект передбачає зміну бази оподаткування руди – з собівартості на ринкову вартість в Китаї: індекс FE CFR China Platts для руди з вмістом заліза 62%.
Крім того, передбачені диференційні ставки ренти в залежності від ціни. Вони такі:
3,5% якщо тона руди коштує менше $100.
5% якщо тона руди коштує від $100 до $200.
10% якщо тона руди коштує більше $200.
Зрозуміло, що ці ставки потрібні були країні ще в першому півріччі, коли ГЗК мали надприбутки від високих цін.
Тепер прийняття цих норм можливе лише осінню. Але в 4 кварталі ціна руди за прогнозами інвестаналітиків знизиться.
Швидше за все, вона буде менше $100 з тону.
З новими ставками ренти, надходження до бюджету при низькій ціні руди будуть меншими, ніж за існуючими ставками.
Наприклад, при ціні $80 тона, за новою ставкою 3,5% ГЗК заплатить ренту $2,8 з тони.
А 11% від собівартості видобутку у $40 тона, за існуючою ставкою, складе $4,4 з тони.
Коротше, Ахметов знов всіх переграв.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Перше півріччя 2021 року залізорудні компанії України закінчили з величезними прибутками.
Причиною стала виска ціна на залізну руду на світових ринках.
В травні-липні вона доходила до $220 за тону, хоча в 2020 році вона складала $60-$80 за тону.
Два найбільших експортера залізної руди в Україні: Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського і Ferrexpo Костянтина Жеваго.
Як повідомляє Concord Capital, EBITDA (прибуток до виплати податків і відсотків) Метінвесту в 1 півріччі виросла на 16%.
EBITDA Ferrexpo в цей період виросла у 2,5 рази.
Втім, в цих повідомленнях аналітики прогнозують зниження цін на руду в 4 кварталі.
І дійсно, в середині липня ціна різко обвалилась з $215 до $170 за тону (дивись графік).
Чому це важливо для країни?
Сьогодні гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають руду, сплачують 12% ренти із собівартості видобутку, яка набагато нижче ринкових цін ($30-$40 за тону).
Реальний відсоток сплати ренти від ціни у $200 складає всього 2-3%.
Ми вже не раз писали про проект закону №5600, який знаходиться на розгляді Верховної Ради .
1 липня він був проголосований у першому читанні. Але прийняття в цілому відкладене на осінь.
Проект передбачає зміну бази оподаткування руди – з собівартості на ринкову вартість в Китаї: індекс FE CFR China Platts для руди з вмістом заліза 62%.
Крім того, передбачені диференційні ставки ренти в залежності від ціни. Вони такі:
3,5% якщо тона руди коштує менше $100.
5% якщо тона руди коштує від $100 до $200.
10% якщо тона руди коштує більше $200.
Зрозуміло, що ці ставки потрібні були країні ще в першому півріччі, коли ГЗК мали надприбутки від високих цін.
Тепер прийняття цих норм можливе лише осінню. Але в 4 кварталі ціна руди за прогнозами інвестаналітиків знизиться.
Швидше за все, вона буде менше $100 з тону.
З новими ставками ренти, надходження до бюджету при низькій ціні руди будуть меншими, ніж за існуючими ставками.
Наприклад, при ціні $80 тона, за новою ставкою 3,5% ГЗК заплатить ренту $2,8 з тони.
А 11% від собівартості видобутку у $40 тона, за існуючою ставкою, складе $4,4 з тони.
Коротше, Ахметов знов всіх переграв.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
ДТЕК Ахметова купив Кіровоградобленерго у росіян за $80 млн
Сьогодні Антимонопольний комітет (АМКУ) опублікувало повідомлення про початок справи щодо концентрації ТОВ "ДТЕК Мережі" Ріната Ахметова більше 50% участі в ПАТ "Кіровоградобленерго".
За нашою інформацією, ДТЕК вже домовився про повний викуп акцій обленерго за $80 млн, включаючи 24,5% акцій, які ДТЕК придбав у квітні.
"Кіровоградобленерго" належало групі VS Energy.
Її бенефіціарами називають Михайла Воєводіна, Євгена Гінера і Олександра Бабакова – депутата Держдуми РФ.
На початку року, за інформацією Андрія Геруса, Гінер і Бабаков нібито продали свої частки Воєводіну за кредитні гроші Ахметова.
Дуже показова угода.
Останні місяці теплова генерація ДТЕК розповсюджувала інформацію про відсутність обігових коштів на закупівлю вугілля для нормального проходження опалювального сезону 2021-2022.
Під цю історію за допомогою рішень Офісу президента, Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП), Верховної ради і Радбезу була підвищена ціна електроенергії на індикативному Ринку на добу наперед (РДН).
Тобто назовні ДТЕК каже, що грошей на вугілля немає і вимагає дій для підвищення ціни е/е.
Але в той же час купує нові активи.
$80 млн – це більше 600 тис. тон вугілля за ціною $130 тона.
Цікаво, що VS Energy купувало акції Кіровоградобленерго протягом 1997 – 2001 років.
Загальні витрати за тодішнім курсом склали $39,13 млн, або 1,05 млрд грн за сьогоднішнім курсом
В 2016 році Фонд держмайна оцінив цей актив 9,07 млрд грн для нарахування доходу на "стару базу" згідно правил стимулюючого регулювання (RAB), які запрацювали з початку 2021 року.
Тепер Кіровоградобленерго кожного року отримуватиме 270 млн грн доходу на "стару базу" вартості активів.
Половину з цих грошей власник має обов'язок інвестувати в мережі. А половину може забрати у якості дивідендів.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Сьогодні Антимонопольний комітет (АМКУ) опублікувало повідомлення про початок справи щодо концентрації ТОВ "ДТЕК Мережі" Ріната Ахметова більше 50% участі в ПАТ "Кіровоградобленерго".
За нашою інформацією, ДТЕК вже домовився про повний викуп акцій обленерго за $80 млн, включаючи 24,5% акцій, які ДТЕК придбав у квітні.
"Кіровоградобленерго" належало групі VS Energy.
Її бенефіціарами називають Михайла Воєводіна, Євгена Гінера і Олександра Бабакова – депутата Держдуми РФ.
На початку року, за інформацією Андрія Геруса, Гінер і Бабаков нібито продали свої частки Воєводіну за кредитні гроші Ахметова.
Дуже показова угода.
Останні місяці теплова генерація ДТЕК розповсюджувала інформацію про відсутність обігових коштів на закупівлю вугілля для нормального проходження опалювального сезону 2021-2022.
Під цю історію за допомогою рішень Офісу президента, Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП), Верховної ради і Радбезу була підвищена ціна електроенергії на індикативному Ринку на добу наперед (РДН).
Тобто назовні ДТЕК каже, що грошей на вугілля немає і вимагає дій для підвищення ціни е/е.
Але в той же час купує нові активи.
$80 млн – це більше 600 тис. тон вугілля за ціною $130 тона.
Цікаво, що VS Energy купувало акції Кіровоградобленерго протягом 1997 – 2001 років.
Загальні витрати за тодішнім курсом склали $39,13 млн, або 1,05 млрд грн за сьогоднішнім курсом
В 2016 році Фонд держмайна оцінив цей актив 9,07 млрд грн для нарахування доходу на "стару базу" згідно правил стимулюючого регулювання (RAB), які запрацювали з початку 2021 року.
Тепер Кіровоградобленерго кожного року отримуватиме 270 млн грн доходу на "стару базу" вартості активів.
Половину з цих грошей власник має обов'язок інвестувати в мережі. А половину може забрати у якості дивідендів.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Ахметов на придбання обленерго витрати 20 млрд грн, але Фонд держмайна, для нарахування прибутку від RAB-тарифів, оцінив ці активи в 86,5 млрд грн
ДТЕК Ріната Ахметова витратив на приватизацію обленерго і на скупку їхніх акцій на ринку 20,18 млрд грн. Водночас Фонд державного майна, для нарахування йому гарантованого прибутку від RAB-тарифу, оцінив ці обленерго в 86,5 млрд грн.
Після придбання ДТЕК у групи VS Energy росіянина Михайла Воєводіна Кіровоградобленерго за $80 млн, частка холдингу найбагатшого українця в розподілі електроенергії в Україні зросла на 2% - до 45%.
В результаті ДТЕК щороку буде отримувати додаткові 270 млн грн гарантованого прибутку від RAB-тарифу, на який Кіровоградобленерго перейшло в 2021 році.
VS Energy купувала акції Кіровоградобленерго в 1997 – 2001 роках. Загальні витрати на придбання становили $39,13 млн, або 1,05 млрд грн. Водночас в 2016 році Фонд держмайна оцінив обленерго в 9,07 млрд грн для переходу на RAB-тариф.
RAB-тариф - це гарантований прибуток обленерго, який включено в тариф на розподіл електроенергії. Сплачують його всі споживачі, які під'єднанні до мереж обленерго.
Прибуток від RAB складається з двох частин: на стару базу активів (які були створені до RAB-тарифів) та нову базу активів (створені після переходу на RAB). Норма дохідності на стару базу – 3%, а на нову – 16,74%.
RAB-тарифи почали діяти з 2021 року. В результаті, тарифи обленерго в середньому зросли на 15,9% для 1-го класу напруги і на 32,6% - для 2-го класу. Водночас 25 обленерго, які перейшли на RAB-тариф, цього року отримають 9,23 млрд грн гарантованого прибутку. Половину з цих грошей власники обленерго мають інвестувати в мережі, а другу - можуть забрати у якості дивідендів.
ДТЕК Ахметова, як найбільший власник обленерго в Україні, отримає від RAB 3,17 млрд грн прибутку, або 35% всіх грошей.
Чим вище Фонд держмайна оцінив активи кожного обленерго, тим більше прибутку воно отримає від RAB-тарифу.
Від джерел в уряді ми отримали оцінки ФДМУ активів всіх обленерго, які перейшли на RAB-тарифи та розрахунки витрат, які теперішні власники понесли в результаті приватизації або скупки акцій обленерго на ринку.
Наприклад, на скупку операторів систем розподілу (обленерго) олігарх Ахметов витратив 20,18 млрд грн. При цьому тільки Дніпрообленерго ФДМУ оцінив в 17,6 млрд грн, а загалом всі обленерго олігарха - в 86,55 млрд грн.
VS Energy на придбання обленерго витратила 4,25 млрд грн, а ФДМУ оцінив їх для нарахування RAB-тарифу в 35 млрд грн. Брати Суркіси на придбання Львів- та Прикарпаттяобленерго витратили 3,9 млрд грн, водночас ФДМУ оцінив активи цих обленерго в 27,5 млрд грн. В результаті, вони відіб'ють ці витрати за шість років (могли б за три, але половину прибутку від RAB треба вкладати в мережі).
Оцінку активів обленерго для переходу на RAB та витрати власників на їхнє придбання дивіться в таблиці. Натисніть для збільшення
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
ДТЕК Ріната Ахметова витратив на приватизацію обленерго і на скупку їхніх акцій на ринку 20,18 млрд грн. Водночас Фонд державного майна, для нарахування йому гарантованого прибутку від RAB-тарифу, оцінив ці обленерго в 86,5 млрд грн.
Після придбання ДТЕК у групи VS Energy росіянина Михайла Воєводіна Кіровоградобленерго за $80 млн, частка холдингу найбагатшого українця в розподілі електроенергії в Україні зросла на 2% - до 45%.
В результаті ДТЕК щороку буде отримувати додаткові 270 млн грн гарантованого прибутку від RAB-тарифу, на який Кіровоградобленерго перейшло в 2021 році.
VS Energy купувала акції Кіровоградобленерго в 1997 – 2001 роках. Загальні витрати на придбання становили $39,13 млн, або 1,05 млрд грн. Водночас в 2016 році Фонд держмайна оцінив обленерго в 9,07 млрд грн для переходу на RAB-тариф.
RAB-тариф - це гарантований прибуток обленерго, який включено в тариф на розподіл електроенергії. Сплачують його всі споживачі, які під'єднанні до мереж обленерго.
Прибуток від RAB складається з двох частин: на стару базу активів (які були створені до RAB-тарифів) та нову базу активів (створені після переходу на RAB). Норма дохідності на стару базу – 3%, а на нову – 16,74%.
RAB-тарифи почали діяти з 2021 року. В результаті, тарифи обленерго в середньому зросли на 15,9% для 1-го класу напруги і на 32,6% - для 2-го класу. Водночас 25 обленерго, які перейшли на RAB-тариф, цього року отримають 9,23 млрд грн гарантованого прибутку. Половину з цих грошей власники обленерго мають інвестувати в мережі, а другу - можуть забрати у якості дивідендів.
ДТЕК Ахметова, як найбільший власник обленерго в Україні, отримає від RAB 3,17 млрд грн прибутку, або 35% всіх грошей.
Чим вище Фонд держмайна оцінив активи кожного обленерго, тим більше прибутку воно отримає від RAB-тарифу.
Від джерел в уряді ми отримали оцінки ФДМУ активів всіх обленерго, які перейшли на RAB-тарифи та розрахунки витрат, які теперішні власники понесли в результаті приватизації або скупки акцій обленерго на ринку.
Наприклад, на скупку операторів систем розподілу (обленерго) олігарх Ахметов витратив 20,18 млрд грн. При цьому тільки Дніпрообленерго ФДМУ оцінив в 17,6 млрд грн, а загалом всі обленерго олігарха - в 86,55 млрд грн.
VS Energy на придбання обленерго витратила 4,25 млрд грн, а ФДМУ оцінив їх для нарахування RAB-тарифу в 35 млрд грн. Брати Суркіси на придбання Львів- та Прикарпаттяобленерго витратили 3,9 млрд грн, водночас ФДМУ оцінив активи цих обленерго в 27,5 млрд грн. В результаті, вони відіб'ють ці витрати за шість років (могли б за три, але половину прибутку від RAB треба вкладати в мережі).
Оцінку активів обленерго для переходу на RAB та витрати власників на їхнє придбання дивіться в таблиці. Натисніть для збільшення
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Чи може monobank коштувати $1 млрд
Monobank коштує понад $1 млрд, заявив Олег Гороховський - співзасновник Fintech Band, яка розробила цей додаток.
Monobank працює на банківській ліцензії Універсал Банку Сергія Тігіпка. Фактично це мобільний банкінг Універсал Банку, який позиціонує себе як окремий бренд.
Частка monobank в доходах Універсал Банку - 80-90%. Додатком користується 4 млн клієнтів, в тому числі 3,2 млн – активних.
За підрахунками Forbes Україна, monobank може коштувати $1 млрд. Однак ця цифра може бути дисконтована через зобов'язання проекту та його клієнтів (кредити) перед Універсал Банком, а також через минуле засновників проекту.
Окремо Універсал Банк може коштувати $480 млн (капітал банку $160 млн, мультиплікатор для банків – 3). Водночас monobank, як IT-компанія, оцінюється з мультиплікатором – 8. Таким чином, пише Forbes, з чистим прибутком $50 млн за перше півріччя 2021, оцінка компанії – $800 млн.
Mоnоbank створила компанія Fintech Band, яку заснували колишні топ-менеджери Приватбанку. За їхнього керівництва з банку Коломойський та Боголюбов вивели $5,5 млрд. В результаті, після націоналізації Приватбанку, засновникам Fintech Band заборонено працювати топ-менеджерами в банках і бути їхніми акціонерами.
Зараз колишній голова правління Приватбанку та мажоритарний акціонер Fintech Band Олександр Дубілет перебуває в розшуку. У лютому він і його заступники — Володимир Яценко та Людмила Шмальченко вийшли зі складу бенефіціарів Fintech Band. Їх підозрюють у розкраданні коштів ПриватБанку.
Новими бенефіціарами стали Олексій Дубілет і Євгенія Кривенко. Їм перейшли частки Олександра Дубілета і Володимира Яценко - 33,74% і 17,18% відповідно. Олегу Гороховському, Михайлу Рогальському належить по 17,18%, Вадиму Ковальову - 4,91%
Гороховський в Приватбанку був першим заступником Олександра Дубілета і відповідав за картковий та роздрібний бізнес, Яценко працював з VIP‑клієнтами, Рогальський відповідав за "платежі й перекази", а Ковальов - за оцінку ризиків.
В результаті потенційні покупці monobanky спробують дисконтувати ціну проекту на проблеми засновників з українським законом.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Monobank коштує понад $1 млрд, заявив Олег Гороховський - співзасновник Fintech Band, яка розробила цей додаток.
Monobank працює на банківській ліцензії Універсал Банку Сергія Тігіпка. Фактично це мобільний банкінг Універсал Банку, який позиціонує себе як окремий бренд.
Частка monobank в доходах Універсал Банку - 80-90%. Додатком користується 4 млн клієнтів, в тому числі 3,2 млн – активних.
За підрахунками Forbes Україна, monobank може коштувати $1 млрд. Однак ця цифра може бути дисконтована через зобов'язання проекту та його клієнтів (кредити) перед Універсал Банком, а також через минуле засновників проекту.
Окремо Універсал Банк може коштувати $480 млн (капітал банку $160 млн, мультиплікатор для банків – 3). Водночас monobank, як IT-компанія, оцінюється з мультиплікатором – 8. Таким чином, пише Forbes, з чистим прибутком $50 млн за перше півріччя 2021, оцінка компанії – $800 млн.
Mоnоbank створила компанія Fintech Band, яку заснували колишні топ-менеджери Приватбанку. За їхнього керівництва з банку Коломойський та Боголюбов вивели $5,5 млрд. В результаті, після націоналізації Приватбанку, засновникам Fintech Band заборонено працювати топ-менеджерами в банках і бути їхніми акціонерами.
Зараз колишній голова правління Приватбанку та мажоритарний акціонер Fintech Band Олександр Дубілет перебуває в розшуку. У лютому він і його заступники — Володимир Яценко та Людмила Шмальченко вийшли зі складу бенефіціарів Fintech Band. Їх підозрюють у розкраданні коштів ПриватБанку.
Новими бенефіціарами стали Олексій Дубілет і Євгенія Кривенко. Їм перейшли частки Олександра Дубілета і Володимира Яценко - 33,74% і 17,18% відповідно. Олегу Гороховському, Михайлу Рогальському належить по 17,18%, Вадиму Ковальову - 4,91%
Гороховський в Приватбанку був першим заступником Олександра Дубілета і відповідав за картковий та роздрібний бізнес, Яценко працював з VIP‑клієнтами, Рогальський відповідав за "платежі й перекази", а Ковальов - за оцінку ризиків.
В результаті потенційні покупці monobanky спробують дисконтувати ціну проекту на проблеми засновників з українським законом.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Як між собою воюють ДФС і ДПС
Останній місяць відбувається цікава PR-війна між Державною податковою службою (ДПС) та державною фіскальною службою (ДФС), яка оперує Податковою поліцією.
ДПС у якості виконуючого обов'язки очолює Євген Олейніков.
Це людина Олексія Любченка, який залишив Олейнікова замість себе, коли в травні змінив посаду голови ДПС на першого віце-прем'єра – міністра економіки.
ДФС очолює Вадим Мельник, який готується очолити новостворене Бюро економічної безпеки (БЕБ).
13 серпня номінаційна комісія на чолі з Тимофієм Миловановим завершила відбір шорт-листа кандидатів на цю посаду.
Крім Мельника серед претендентів член Ради Нацбанку Василь Горбаль і прокурор Атілла Ковчі.
Вочевидь, кандидати спеціально підібрані так, щоб Мельник виглядав на їх фоні найкращім.
Тепер уряд має обрати одного з трьох кандидатів та призначити йог головою БЕП.
Але Любченко, друга людина в уряді, не хоче призначати Мельника. І навіть казав про це публічно.
Мельник близько знайомий із заступником голови Офісу Президента (ОП) Олегом Татаровим.
Судячи по нинішній конфігурації влади, про посаду голови БЕБ Мельник домовився з керівником ОП Андрієм Єрмаком.
Щоб натиснути на опонента, Мельник оплачує інформаційну компанію проти Любченка. Приклад
А ДПС оплачує інформаційну компанію проти Мельника. Приклад
Кабмін має прийняти рішення про призначення голови БЕБ найближчим часом.
На фото Вадим Мельник і Олексій Любченко
Останній місяць відбувається цікава PR-війна між Державною податковою службою (ДПС) та державною фіскальною службою (ДФС), яка оперує Податковою поліцією.
ДПС у якості виконуючого обов'язки очолює Євген Олейніков.
Це людина Олексія Любченка, який залишив Олейнікова замість себе, коли в травні змінив посаду голови ДПС на першого віце-прем'єра – міністра економіки.
ДФС очолює Вадим Мельник, який готується очолити новостворене Бюро економічної безпеки (БЕБ).
13 серпня номінаційна комісія на чолі з Тимофієм Миловановим завершила відбір шорт-листа кандидатів на цю посаду.
Крім Мельника серед претендентів член Ради Нацбанку Василь Горбаль і прокурор Атілла Ковчі.
Вочевидь, кандидати спеціально підібрані так, щоб Мельник виглядав на їх фоні найкращім.
Тепер уряд має обрати одного з трьох кандидатів та призначити йог головою БЕП.
Але Любченко, друга людина в уряді, не хоче призначати Мельника. І навіть казав про це публічно.
Мельник близько знайомий із заступником голови Офісу Президента (ОП) Олегом Татаровим.
Судячи по нинішній конфігурації влади, про посаду голови БЕБ Мельник домовився з керівником ОП Андрієм Єрмаком.
Щоб натиснути на опонента, Мельник оплачує інформаційну компанію проти Любченка. Приклад
А ДПС оплачує інформаційну компанію проти Мельника. Приклад
Кабмін має прийняти рішення про призначення голови БЕБ найближчим часом.
На фото Вадим Мельник і Олексій Любченко
Бюро економічної безпеки очолила людина Татарова з корупційним минулим
В п'ятницю ввечері, 20 серпня, перед довгими вихідними, Кабінет міністр обрав голову новоствореного Бюро економічної безпеки. Ним став голова ДФС (Податкової міліції) Вадим Мельник. На нову посаду він заступить 25 вересня.
Мельник більше 20 років працює в системі фіскальної служби і досконало знає принципи і методи роботи Податкової міліції (в усіх найгірших проявах).
БЕБ - це головний орган з розслідування економічних злочинів в країні. Бюро замінює Податкову міліцію, ДФС та економічний підрозділ СБУ. Замість силового органу БЕБ задумувався як аналітичний, однак в законі про Бюро немає обмеження роботи в ньому старих кадрів.
Під час створення БЕБ, планувалося, що цей важливий орган очолить людина з першокласною репутацією, але бажання керівників Офісу президента взяти Бюро під свій контроль - перемогло.
Мельник - креатура Олега Татарова, скандального заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака. В ОП Татаров відповідає з взаємодію з правоохоронними органами, НАБУ його підозрює в махінаціїх з квартирами Укрбуду для Нацгвардії.
Мельник знайомий з Татаровим з часів роботи останнього в Головному слідчому управлінні МВС (в 2011-2014 рр).
Кандидатура Мельника була схвалена за сприяння помічника президента Сергія Шефіра. Однак цього було недостатньо, адже потрібно було отримати погодження від президента Володимира Зеленського.
Для цього Мельник запустив широку медіа кампанію про свої “досягнення” в Податковій міліції. Медійним супроводженням Мельника займалося піар-агентство “Магонова і Партнери”, наприклад організувало йому перформанс-конференцію в дусі презентації нової моделі iPhone (на мінімалках). Це агентство спеціалізується на проведенні кампаній для держорганів (веде Фонд держмайна та підприємства зі списку “великої приватизації”).
Паралельно Мельник доводив свою відданість ОП активними обшуками Податкової міліції в КМДА та на комунальних підприємствах. Офіс президента намагається зняти мера Києва Віталія Кличка з посади голови Київської міської адміністрації.
За Мельником тягнеться корупційний шлейф. В 2016 році Мельник звільнився з ДФС після того як було встановлено, що він, як керівник Головного управління фінансових розслідувань ДФС та його підопічні порушили правила зберігання вилучених грошей.
Вони вилучали мільйони доларів і десятки мільйонів гривень, який довгий час не передавали на зберігання державі. Зберігаючи у особистому сейфі гроші, податковий міліціонер може повернути гроші підозрюваному, вимагаючи у нього відкат, або ж за допомогою компромату вилучене нікуди не віддавати.
Тоді кримінальну справу замяли, а Мельник з 2016 по 2020 викладав викладав в університеті ДВС та Сумському державному університеті. В 2020 Мельник повертається в органи в більш високому статусі - очолює Податкову міліцію на період перед ліквідацією.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В п'ятницю ввечері, 20 серпня, перед довгими вихідними, Кабінет міністр обрав голову новоствореного Бюро економічної безпеки. Ним став голова ДФС (Податкової міліції) Вадим Мельник. На нову посаду він заступить 25 вересня.
Мельник більше 20 років працює в системі фіскальної служби і досконало знає принципи і методи роботи Податкової міліції (в усіх найгірших проявах).
БЕБ - це головний орган з розслідування економічних злочинів в країні. Бюро замінює Податкову міліцію, ДФС та економічний підрозділ СБУ. Замість силового органу БЕБ задумувався як аналітичний, однак в законі про Бюро немає обмеження роботи в ньому старих кадрів.
Під час створення БЕБ, планувалося, що цей важливий орган очолить людина з першокласною репутацією, але бажання керівників Офісу президента взяти Бюро під свій контроль - перемогло.
Мельник - креатура Олега Татарова, скандального заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака. В ОП Татаров відповідає з взаємодію з правоохоронними органами, НАБУ його підозрює в махінаціїх з квартирами Укрбуду для Нацгвардії.
Мельник знайомий з Татаровим з часів роботи останнього в Головному слідчому управлінні МВС (в 2011-2014 рр).
Кандидатура Мельника була схвалена за сприяння помічника президента Сергія Шефіра. Однак цього було недостатньо, адже потрібно було отримати погодження від президента Володимира Зеленського.
Для цього Мельник запустив широку медіа кампанію про свої “досягнення” в Податковій міліції. Медійним супроводженням Мельника займалося піар-агентство “Магонова і Партнери”, наприклад організувало йому перформанс-конференцію в дусі презентації нової моделі iPhone (на мінімалках). Це агентство спеціалізується на проведенні кампаній для держорганів (веде Фонд держмайна та підприємства зі списку “великої приватизації”).
Паралельно Мельник доводив свою відданість ОП активними обшуками Податкової міліції в КМДА та на комунальних підприємствах. Офіс президента намагається зняти мера Києва Віталія Кличка з посади голови Київської міської адміністрації.
За Мельником тягнеться корупційний шлейф. В 2016 році Мельник звільнився з ДФС після того як було встановлено, що він, як керівник Головного управління фінансових розслідувань ДФС та його підопічні порушили правила зберігання вилучених грошей.
Вони вилучали мільйони доларів і десятки мільйонів гривень, який довгий час не передавали на зберігання державі. Зберігаючи у особистому сейфі гроші, податковий міліціонер може повернути гроші підозрюваному, вимагаючи у нього відкат, або ж за допомогою компромату вилучене нікуди не віддавати.
Тоді кримінальну справу замяли, а Мельник з 2016 по 2020 викладав викладав в університеті ДВС та Сумському державному університеті. В 2020 Мельник повертається в органи в більш високому статусі - очолює Податкову міліцію на період перед ліквідацією.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Причини збільшення платежів за тепло внаслідок перерахунку Київтеплоенерго посеред літа
В липні і серпні теплопостачальна компанія столиці КП "Київтеплоенерго" (КТЕ) здійснило перерахунок за опалення минулих опалювальних сезонів 2019-2020 і 2020-2021 років.
Це сталось на виконання рекомендації Північного тервідділення Антимонопольного комітету (АМКУ) у червні.
АМКУ вказав на "можливе порушення прав споживачів без лічильників" та на відсутність наказу МінЖКГ, який би дозволив використання нової методики обліку витрат тепла на обігрів місць загального користування (МЗК).
Через це АМКУ рекомендував не використовувати чинну методику розрахунку витрат на МЗК №315 від листопада 2018 року, яка діяла останні два сезони.
А застосувати стару методику №359 від жовтня 2010 року, яка вже втратила чинність.
Перерахунок був здійснений для будинків зі змішаним типом обліку тепла централізованого опалення (ЦО). Це близько 1300 будинків з 9 тисяч, які знаходяться на балансі КТЕ.
В результаті, більшість споживачів цих будинків отримали більші нарахування за опалення минулих періодів.
КТЕ це пояснює тим, що для абонентів з квартирними лічильниками був задіяний перерахунок за рекомендацією АМКУ, а для абонентів без квартирних лічильників були здійснені нарахування через корегування показників квартирних лічильників тих абонентів, які невчасно зробили їх повірку.
Відбулось два перерахунки.
В липні – перерахунок згідно рекомендації АМКУ за сезон 2020-2021 разом з "плановим" перерахунком через невчасно повірені квартирні лічильники.
В серпні – перерахунок згідно рекомендації АМКУ за сезон 2019-2020.
Цікаво, що через АМКУ така ситуація відбулась виключно в Києві. Мало того, ці рекомендації не стосуються ТОВ "Євро-Реконструкція" Анатолія Шкрибляка, яка постачає тепло частині киян на лівому березі.
В результаті маємо складну і мутну схему, яку ніхто зі споживачів не розуміє.
Для чого влада взагалі допустила виникнення такої ситуації?
1. МінЖКГ не видав наказ, який би дозволяв використання Методики 315 через те, що вона вводить комерційний облік, що відкриває шлях до підвищення тарифів на тепло.
2. КТЕ ця історія з перерахунками теж вигідна. Компанія хоче акумулювати живі гроші для того, щоб закупити газ у Нафтогазу для опалювального сезону.
Навіть якщо якийсь держорган (Кабмін, МінЖКГ, РНБО чи АМКУ) відмінить ці перерахунки, КТЕ впише споживачам на рахунки переплату. Але повертати живі гроші ніхто не буде.
Коротше, бардак, хаос і соціальна провокація.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В липні і серпні теплопостачальна компанія столиці КП "Київтеплоенерго" (КТЕ) здійснило перерахунок за опалення минулих опалювальних сезонів 2019-2020 і 2020-2021 років.
Це сталось на виконання рекомендації Північного тервідділення Антимонопольного комітету (АМКУ) у червні.
АМКУ вказав на "можливе порушення прав споживачів без лічильників" та на відсутність наказу МінЖКГ, який би дозволив використання нової методики обліку витрат тепла на обігрів місць загального користування (МЗК).
Через це АМКУ рекомендував не використовувати чинну методику розрахунку витрат на МЗК №315 від листопада 2018 року, яка діяла останні два сезони.
А застосувати стару методику №359 від жовтня 2010 року, яка вже втратила чинність.
Перерахунок був здійснений для будинків зі змішаним типом обліку тепла централізованого опалення (ЦО). Це близько 1300 будинків з 9 тисяч, які знаходяться на балансі КТЕ.
В результаті, більшість споживачів цих будинків отримали більші нарахування за опалення минулих періодів.
КТЕ це пояснює тим, що для абонентів з квартирними лічильниками був задіяний перерахунок за рекомендацією АМКУ, а для абонентів без квартирних лічильників були здійснені нарахування через корегування показників квартирних лічильників тих абонентів, які невчасно зробили їх повірку.
Відбулось два перерахунки.
В липні – перерахунок згідно рекомендації АМКУ за сезон 2020-2021 разом з "плановим" перерахунком через невчасно повірені квартирні лічильники.
В серпні – перерахунок згідно рекомендації АМКУ за сезон 2019-2020.
Цікаво, що через АМКУ така ситуація відбулась виключно в Києві. Мало того, ці рекомендації не стосуються ТОВ "Євро-Реконструкція" Анатолія Шкрибляка, яка постачає тепло частині киян на лівому березі.
В результаті маємо складну і мутну схему, яку ніхто зі споживачів не розуміє.
Для чого влада взагалі допустила виникнення такої ситуації?
1. МінЖКГ не видав наказ, який би дозволяв використання Методики 315 через те, що вона вводить комерційний облік, що відкриває шлях до підвищення тарифів на тепло.
2. КТЕ ця історія з перерахунками теж вигідна. Компанія хоче акумулювати живі гроші для того, щоб закупити газ у Нафтогазу для опалювального сезону.
Навіть якщо якийсь держорган (Кабмін, МінЖКГ, РНБО чи АМКУ) відмінить ці перерахунки, КТЕ впише споживачам на рахунки переплату. Але повертати живі гроші ніхто не буде.
Коротше, бардак, хаос і соціальна провокація.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Чому виросла ціна електроенергії для бізнесу
На початку серпня ми розповіли, як Рінат Ахметов "продавив" Президента Володимира Зеленського і домігся високої ціни електроенергії.
Зокрема, Офіс президента натиснув на Нацкомісію з енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), щоб та підвищила максимальні граничні ціни на електроенергію (прайс-кепи) на сегментах ринку РДН і ВДР.
Це дало можливість генерації продавати свою електроенергію – дорожче. В першу чергу ДТЕК Ахметова. Теплова генерація холдингу продає електроенергію на РДД, РДН і ВДР. На ринку на добу наперед у ТЕС найбільша частка – 35% станом на червень. Оскільки РДН є бенчмарком всього ринку, збільшення прайс-кепів автоматично тягне за собою ріст цін на всіх сегментах.
Після рішення НКРЕКП в кінці липня, ДТЕК Ахметова досяг свого. З початку серпня ціна електроенергії виросла на понад 50% - до 2,4-2,5 грн/кВт-г.
Водночас це дало додатковий ресурс уряду для незначного зменшення тарифів на електроенергію для населення. Але ми все рівно заплатимо за цю піар-кампанію – збільшення витрат на електроенергію бізнес почав закладати в кінцеву ціну товарів та послуг.
За даними Спілки українських підприємців, Україна входить до ТОП-5 країн з найбільшими витратами енергетичних ресурсів при виробництві однієї одиниці ВВП. Середній відсоток електроенергії в структурі собівартості товарів та послуг в Україні становить 10%. Для промисловості - від 5% до 12%, сільського господарства - від 3% до 11%, сфери послуг - від 3% до 12%.
З вересня затрати українського бізнесу на електроенергію - зростуть. Постачальник електроенергії Yasno на вересень опублікував прайси зі зростанням тарифів на 50-60%для непобутових споживачі другого класу напруги – більшість споживачів в країні. Yasno входить в холдинг ДТЕК, який через свої обленерго розподіляє більше 45% електроенергії в країні.
Дорога е/е призведе до підвищення тарифів водоканалів, для яких електроенергія - 70% собівартості послуги, до подорожання проїзду в громадському транспорті, продуктів харчування тощо. Зростуть витрати на електроенергію у лікарень, навчальних закладів, військових частин та інших комунальних і державних структур.
Державні структури оголошують тендери на закупівлю електроенергії, в яких очікувана вартість послуги електропостачання зросла вдвічі. Компанія Закупки.юа провела аналіз тендерних оголошень державних замовників на Prozorro щодо закупівлі електроенергії. Середня очікувана ціна за кВт-г збільшилась у два рази, оскільки державні та комунальні компанії відреагували на ріст ціни е/е на РДН.
В результаті, державні та комунальні структури оголосили закупівлі з очікуваною вартістю від 2 до 3,36 грн за кВт-г. Ціни вказані без ПДВ, тарифу на передачу та тарифу на розподіл. В цілому компанія нарахувала 117 тендерів з такими цінами.
Додаткові витрати через подорожчання е/е для бізнесу та держструктур будуть закладені в собівартість продукції, яка йде на експорт і на внутрішній ринок.
Однак бізнес очікує подальшого зростання цін на електроенергію в результаті посилення монополізації на енергоринку. Президент Зеленський підписав законопроект №3508-д, який серед іншого забороняє трейдерам продавати електроенергію на Ринку на добу наперед більше 10% від обсягу двосторонніх договорів.
Відповідну правку пролобіював – Ахметов. Частка трейдерів у продажі електроенергії на РДН – 5%. Вони фактично будуть усунуті з ринку, а їхню частку ринку розділить між собою генерація.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
На початку серпня ми розповіли, як Рінат Ахметов "продавив" Президента Володимира Зеленського і домігся високої ціни електроенергії.
Зокрема, Офіс президента натиснув на Нацкомісію з енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), щоб та підвищила максимальні граничні ціни на електроенергію (прайс-кепи) на сегментах ринку РДН і ВДР.
Це дало можливість генерації продавати свою електроенергію – дорожче. В першу чергу ДТЕК Ахметова. Теплова генерація холдингу продає електроенергію на РДД, РДН і ВДР. На ринку на добу наперед у ТЕС найбільша частка – 35% станом на червень. Оскільки РДН є бенчмарком всього ринку, збільшення прайс-кепів автоматично тягне за собою ріст цін на всіх сегментах.
Після рішення НКРЕКП в кінці липня, ДТЕК Ахметова досяг свого. З початку серпня ціна електроенергії виросла на понад 50% - до 2,4-2,5 грн/кВт-г.
Водночас це дало додатковий ресурс уряду для незначного зменшення тарифів на електроенергію для населення. Але ми все рівно заплатимо за цю піар-кампанію – збільшення витрат на електроенергію бізнес почав закладати в кінцеву ціну товарів та послуг.
За даними Спілки українських підприємців, Україна входить до ТОП-5 країн з найбільшими витратами енергетичних ресурсів при виробництві однієї одиниці ВВП. Середній відсоток електроенергії в структурі собівартості товарів та послуг в Україні становить 10%. Для промисловості - від 5% до 12%, сільського господарства - від 3% до 11%, сфери послуг - від 3% до 12%.
З вересня затрати українського бізнесу на електроенергію - зростуть. Постачальник електроенергії Yasno на вересень опублікував прайси зі зростанням тарифів на 50-60%для непобутових споживачі другого класу напруги – більшість споживачів в країні. Yasno входить в холдинг ДТЕК, який через свої обленерго розподіляє більше 45% електроенергії в країні.
Дорога е/е призведе до підвищення тарифів водоканалів, для яких електроенергія - 70% собівартості послуги, до подорожання проїзду в громадському транспорті, продуктів харчування тощо. Зростуть витрати на електроенергію у лікарень, навчальних закладів, військових частин та інших комунальних і державних структур.
Державні структури оголошують тендери на закупівлю електроенергії, в яких очікувана вартість послуги електропостачання зросла вдвічі. Компанія Закупки.юа провела аналіз тендерних оголошень державних замовників на Prozorro щодо закупівлі електроенергії. Середня очікувана ціна за кВт-г збільшилась у два рази, оскільки державні та комунальні компанії відреагували на ріст ціни е/е на РДН.
В результаті, державні та комунальні структури оголосили закупівлі з очікуваною вартістю від 2 до 3,36 грн за кВт-г. Ціни вказані без ПДВ, тарифу на передачу та тарифу на розподіл. В цілому компанія нарахувала 117 тендерів з такими цінами.
Додаткові витрати через подорожчання е/е для бізнесу та держструктур будуть закладені в собівартість продукції, яка йде на експорт і на внутрішній ринок.
Однак бізнес очікує подальшого зростання цін на електроенергію в результаті посилення монополізації на енергоринку. Президент Зеленський підписав законопроект №3508-д, який серед іншого забороняє трейдерам продавати електроенергію на Ринку на добу наперед більше 10% від обсягу двосторонніх договорів.
Відповідну правку пролобіював – Ахметов. Частка трейдерів у продажі електроенергії на РДН – 5%. Вони фактично будуть усунуті з ринку, а їхню частку ринку розділить між собою генерація.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
