Оператор ГТС не хоче віддавати прибуток Нафтогазу, Нафтогаз тисне
Вчора відбувся обмін уколами між державними компаніями АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ) та НАК "Нафтогаз України".
МГУ належить 100% статутного капіталу ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ).
Компанія купила ОГТСУ наприкінці 2019 року у АТ Укртрансгаз (УТГ), яка входить до Групи Нафтогаз.
Як ми писали, договір купівлі-продажу передбачає дві складових ціни: фіксовану у розмірі 3,8 млрд грн та динамічну, коли найближчі 15 років, Нафтогаз буде забирати фактично всі прибутки оператора ГТС.
Сума щорічних платежів розраховується за формулою, яка залежить від обсягів доходу ОГТСУ.
В залежності від обсягів транзиту та споживання газу, ця сума може скласти від 50 до 150 млрд грн протягом 15 років.
Договір написали в Нафтогазі. Динамічна ціна була вписана на випадок, якщо Газпром відмовиться від транзитного контракту з ОГТСУ в 2020 року.
Тоді б Нафтогаз мав право судитись з Газпромом у Стокгольмі, бо відсутність контракту порушувала б його інтереси.
Сам договір можна подивитись тут.
Вчора МГУ заявила, що в разі виплати динамічної ціни, у ОГТСУ не буде грошей для модернізації ГТС.
У випадку припинення транзитного контракту з Газпромом через 5 років, ГТС має бути модернізована під внутрішнє споживання газу без транзиту.
Інакше тариф на транспортування газу виросте в декілька разів.
У відповідь керівник УТГ Сергій Перелома написав, що МГУ має заплатити. Для цього є дві причини.
Перша: якщо підписаний договір, то його треба виконувати.
Доручення на підписання договору давав Кабмін, який є акціонером і Нафтогазу і МГУ. Юридично нічого не заважає Кабміну змінити цей договір.
Друга: спроби "відкатити" анбандлінг призведуть до втрати довіри до української влади з боку Європи та допоможуть Газпрому.
Анбандлінг – це відокремлення транспортування від поставки. Тобто, ГТС від Нафтогазу. Перелома ж хоче зберегти інтерес Нафтогазу в ГТС.
Можна було б вважати цю перепалку чисто бюрократичною. В чому різниця, з якої державної компанії гроші потраплять дивідендами до бюджету?
Але з МГУ вони можуть потрапити до бюджету напряму, а в Нафтогазі вони можуть зависнути.
Або у якості резервів під борги, або у якості раптово сплаченого газового боргу незрозумілим фірмам.
Вчора відбувся обмін уколами між державними компаніями АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ) та НАК "Нафтогаз України".
МГУ належить 100% статутного капіталу ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ).
Компанія купила ОГТСУ наприкінці 2019 року у АТ Укртрансгаз (УТГ), яка входить до Групи Нафтогаз.
Як ми писали, договір купівлі-продажу передбачає дві складових ціни: фіксовану у розмірі 3,8 млрд грн та динамічну, коли найближчі 15 років, Нафтогаз буде забирати фактично всі прибутки оператора ГТС.
Сума щорічних платежів розраховується за формулою, яка залежить від обсягів доходу ОГТСУ.
В залежності від обсягів транзиту та споживання газу, ця сума може скласти від 50 до 150 млрд грн протягом 15 років.
Договір написали в Нафтогазі. Динамічна ціна була вписана на випадок, якщо Газпром відмовиться від транзитного контракту з ОГТСУ в 2020 року.
Тоді б Нафтогаз мав право судитись з Газпромом у Стокгольмі, бо відсутність контракту порушувала б його інтереси.
Сам договір можна подивитись тут.
Вчора МГУ заявила, що в разі виплати динамічної ціни, у ОГТСУ не буде грошей для модернізації ГТС.
У випадку припинення транзитного контракту з Газпромом через 5 років, ГТС має бути модернізована під внутрішнє споживання газу без транзиту.
Інакше тариф на транспортування газу виросте в декілька разів.
У відповідь керівник УТГ Сергій Перелома написав, що МГУ має заплатити. Для цього є дві причини.
Перша: якщо підписаний договір, то його треба виконувати.
Доручення на підписання договору давав Кабмін, який є акціонером і Нафтогазу і МГУ. Юридично нічого не заважає Кабміну змінити цей договір.
Друга: спроби "відкатити" анбандлінг призведуть до втрати довіри до української влади з боку Європи та допоможуть Газпрому.
Анбандлінг – це відокремлення транспортування від поставки. Тобто, ГТС від Нафтогазу. Перелома ж хоче зберегти інтерес Нафтогазу в ГТС.
Можна було б вважати цю перепалку чисто бюрократичною. В чому різниця, з якої державної компанії гроші потраплять дивідендами до бюджету?
Але з МГУ вони можуть потрапити до бюджету напряму, а в Нафтогазі вони можуть зависнути.
Або у якості резервів під борги, або у якості раптово сплаченого газового боргу незрозумілим фірмам.
Ахметов отримає від держави 400 млн грн за Добропіллявугілля
Восени держава розірвала з Рінатом Ахметовим договір оренди Добропіллявугілля, яке він взяв за часів Віктора Януковича. Це була ініціатива олігарха, щоб не мати проблем зі збутом надлишкового вугілля і тисячами робітника.
Процес переходу майнового комплексу Добропіллявугілля у власність держави має закінчитися до 25 січня. Далі на базі цього підприємства, ліквідних держшахт і Центренерго буде створено вертикально-інтегрований холдинг.
Відповідно з жовтня ДТЕК продовжувала експлуатувати шахти підприємства і продавати вугілля Центренерго - в листопад-грудні ДТЕК поставила на ЦЕ 400 тис тонн вугілля. Ймовірно, що саме в піднятті цін на вугілля Добропіллявугілля в момент пікового споживання під час січневих морозів Центренерго звинуватила ДТЕК.
А ще ДТЕК продовжувала постачати обладнання на підприємство, яке віддає державі, завантажуючи свого виробника гірничо-шахтного устаткування - Corum Group. Але не безкоштовно для держави.
Ще в жовтні ми написали, що рухоме майно вугільного підприємства: прохідні комбайни, конвеєри, вагонетки, підйомники записане не на ДП "Добропіллявугілля", а на ТОВ "Добропіллявугілля", яке належить ДТЕК. За нього Ахметов хотів 400 млн грн.
І от 20 січня Держпідприємство "Добропіллявугілля-видобуток" підписало договір з "ДТЕК Добропіллявугілля", в якому зобов'язалося заплатити 397,8 млн грн ДТЕК. Відповідно протягом 10 календарних днів "Добропіллявугілля-видобуток" заплатить олігарху 250 млн гривень, а протягом 65 календарних днів сплатить решту суми.
Учіться повертати державі держпідприємства.
Восени держава розірвала з Рінатом Ахметовим договір оренди Добропіллявугілля, яке він взяв за часів Віктора Януковича. Це була ініціатива олігарха, щоб не мати проблем зі збутом надлишкового вугілля і тисячами робітника.
Процес переходу майнового комплексу Добропіллявугілля у власність держави має закінчитися до 25 січня. Далі на базі цього підприємства, ліквідних держшахт і Центренерго буде створено вертикально-інтегрований холдинг.
Відповідно з жовтня ДТЕК продовжувала експлуатувати шахти підприємства і продавати вугілля Центренерго - в листопад-грудні ДТЕК поставила на ЦЕ 400 тис тонн вугілля. Ймовірно, що саме в піднятті цін на вугілля Добропіллявугілля в момент пікового споживання під час січневих морозів Центренерго звинуватила ДТЕК.
А ще ДТЕК продовжувала постачати обладнання на підприємство, яке віддає державі, завантажуючи свого виробника гірничо-шахтного устаткування - Corum Group. Але не безкоштовно для держави.
Ще в жовтні ми написали, що рухоме майно вугільного підприємства: прохідні комбайни, конвеєри, вагонетки, підйомники записане не на ДП "Добропіллявугілля", а на ТОВ "Добропіллявугілля", яке належить ДТЕК. За нього Ахметов хотів 400 млн грн.
І от 20 січня Держпідприємство "Добропіллявугілля-видобуток" підписало договір з "ДТЕК Добропіллявугілля", в якому зобов'язалося заплатити 397,8 млн грн ДТЕК. Відповідно протягом 10 календарних днів "Добропіллявугілля-видобуток" заплатить олігарху 250 млн гривень, а протягом 65 календарних днів сплатить решту суми.
Учіться повертати державі держпідприємства.
Фіскальні результати 2020 року
В Україні на одного працюючого один пенсіонер, 4 млн людей взагалі не платять податки, а внутрішній борг вперше перевищив внутрішній ПДВ
Вчора на Гордоні вийшло цікаве інтерв'ю з очільником Державної податкової служби (ДПС) Олексієм Любченко про підсумки 2020 року.
Цікаве воно тим, що дає розгорнуту картину глобальної сраки і спонукає до реформ в країні.
Публікуємо найцікавіше:
🤜 Станом на 2019 рік заробітну плату отримує 11,2 млн громадян.
При тому, пенсіонерів 11,3 млн.
Тобто, сьогодні на одного працюючого один пенсіонер.
🤜 Приблизно 11 млн громадян і пенсії не отримує, і не працює, і податків не платить.
З них близько 3 млн - мешканці окупованих території на сході і в Криму.
Ще 4 млн – люди, які постійно, хоч і з перервами, працюють за кордоном.
Але більше ніж 4 млн осіб десять років узагалі не з'явилося на податковій карті України.
🤜 Частина тіньової економіки України за різними оцінками становить 25–32% ВВП.
🤜 В 2004, найуспішнішому році для економіки, в Україні було 19 млн легальних робочих місць.
За останнє десятиліття, якщо відняти робочі місця в Криму, Донецьку і Луганську, Україна втратила 5 млн робочих місць.
🤜 В 2020 році обсяг внутрішнього державного боргу вперше став більший за збір внутрішнього ПДВ: 120 млрд грн проти 118 млрд грн.
🤜 В 2020 році вперше динаміка росту ВВП менше динаміки збору ПДВ. Темп зростання номінального ВВП становив 0,3%, а ПДВ зріс на 33%. Любченко натякає, що це доказ зменшення зловживань з податками.
🤜 В 2020 році кількість готівки у обігу зросла на 25% - з 400 до 500 млрд грн.
"Це загадки української економіки, у якої величезний тіньовий буфер. Він, напевно, і допоміг вижити 2020 року", - каже Любченко.
Типу, українці виймають долари з під подушок і міняють їх на гривні, щоб пережити кризу.
В Україні на одного працюючого один пенсіонер, 4 млн людей взагалі не платять податки, а внутрішній борг вперше перевищив внутрішній ПДВ
Вчора на Гордоні вийшло цікаве інтерв'ю з очільником Державної податкової служби (ДПС) Олексієм Любченко про підсумки 2020 року.
Цікаве воно тим, що дає розгорнуту картину глобальної сраки і спонукає до реформ в країні.
Публікуємо найцікавіше:
🤜 Станом на 2019 рік заробітну плату отримує 11,2 млн громадян.
При тому, пенсіонерів 11,3 млн.
Тобто, сьогодні на одного працюючого один пенсіонер.
🤜 Приблизно 11 млн громадян і пенсії не отримує, і не працює, і податків не платить.
З них близько 3 млн - мешканці окупованих території на сході і в Криму.
Ще 4 млн – люди, які постійно, хоч і з перервами, працюють за кордоном.
Але більше ніж 4 млн осіб десять років узагалі не з'явилося на податковій карті України.
🤜 Частина тіньової економіки України за різними оцінками становить 25–32% ВВП.
🤜 В 2004, найуспішнішому році для економіки, в Україні було 19 млн легальних робочих місць.
За останнє десятиліття, якщо відняти робочі місця в Криму, Донецьку і Луганську, Україна втратила 5 млн робочих місць.
🤜 В 2020 році обсяг внутрішнього державного боргу вперше став більший за збір внутрішнього ПДВ: 120 млрд грн проти 118 млрд грн.
🤜 В 2020 році вперше динаміка росту ВВП менше динаміки збору ПДВ. Темп зростання номінального ВВП становив 0,3%, а ПДВ зріс на 33%. Любченко натякає, що це доказ зменшення зловживань з податками.
🤜 В 2020 році кількість готівки у обігу зросла на 25% - з 400 до 500 млрд грн.
"Це загадки української економіки, у якої величезний тіньовий буфер. Він, напевно, і допоміг вижити 2020 року", - каже Любченко.
Типу, українці виймають долари з під подушок і міняють їх на гривні, щоб пережити кризу.
"Зелені" воюють з Енергоатомом за кредитні гроші Укренерго
Лобісти Ріната Ахметова у Верховній Раді Олексій Кучеренко (Батьківщина), Олексій Гончаренко (Солідарність) та Людмила Буймістер (Слуга народу) зареєстрували проєкт закону 4624 про виділення 7,3 млрд грн НАЕК Енергоатом з державного бюджету.
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) винен Енергоатому за електроенергію для потреб населення 7,4 млрд грн. Борг ГарПоку перед генерацією із зеленим тарифом складає 23 млрд грн за 2020 рік.
Як відомо, ДТЕК Ахметова виробляє близько чверті електроенергії за зеленим тарифом.
На початку січня НЕК "Укренерго", з тарифу якої має покриватись дефіцит ГарПоку, взяла кредитів на 10,25 млрд грн у державних Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку.
Тепер йде боротьба за те, як будуть розподілені ці гроші між "зеленими" і Енергоатомом. Відповідну постанову має прийняти Кабмін.
"Зелені" на чолі з ДТЕК хочуть, щоб весь обсяг кредитів Укренерго пішов на компенсацію боргів по зеленому тарифу. Саме для цього лобісти Ахметова зареєстрували в Раді проєкт закону про виділення Енергоатому коштів з держбюджету.
Скоріш за все, цей законопроєкт не буде прийнятий. І точно не буде виконаний, бо у бюджеті-2021 масштабний дефіцит.
На покриття дефіциту і рефінансування попередніх боргів в 2021 Мінфін планує залучити 500 млрд грн на внутрішньому ринку
Лобісти Ріната Ахметова у Верховній Раді Олексій Кучеренко (Батьківщина), Олексій Гончаренко (Солідарність) та Людмила Буймістер (Слуга народу) зареєстрували проєкт закону 4624 про виділення 7,3 млрд грн НАЕК Енергоатом з державного бюджету.
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) винен Енергоатому за електроенергію для потреб населення 7,4 млрд грн. Борг ГарПоку перед генерацією із зеленим тарифом складає 23 млрд грн за 2020 рік.
Як відомо, ДТЕК Ахметова виробляє близько чверті електроенергії за зеленим тарифом.
На початку січня НЕК "Укренерго", з тарифу якої має покриватись дефіцит ГарПоку, взяла кредитів на 10,25 млрд грн у державних Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку.
Тепер йде боротьба за те, як будуть розподілені ці гроші між "зеленими" і Енергоатомом. Відповідну постанову має прийняти Кабмін.
"Зелені" на чолі з ДТЕК хочуть, щоб весь обсяг кредитів Укренерго пішов на компенсацію боргів по зеленому тарифу. Саме для цього лобісти Ахметова зареєстрували в Раді проєкт закону про виділення Енергоатому коштів з держбюджету.
Скоріш за все, цей законопроєкт не буде прийнятий. І точно не буде виконаний, бо у бюджеті-2021 масштабний дефіцит.
На покриття дефіциту і рефінансування попередніх боргів в 2021 Мінфін планує залучити 500 млрд грн на внутрішньому ринку
В яких країнах споживачі сплачують ПДВ з послуг Facebook-Instagram
В Україні введуть ПДВ на послуги Facebook, Apple, Google та інших незареєстрованих у нас корпорацій. Законопроект зареєстровано в Раді, його ініціатор - голова Податкового комітету Ради і депутат "Слуги" Данило Гетманцев.
Мова про платні електронні послуги компаній, які не зареєстровані, але надають їх на території України фізичним особам. Наприклад, ПДВ збираються вести на таргетовану рекламу у Facebook, підписку сервісів Google, на ліцензію продуктів Adobe, чи підписку сервісів Apple, Netflix, Amazon.
В Україні ПДВ – 20%, відповідно на аналогічну величну зростуть і вартість послуг таких компаній.
Подібні компанії займають на ринку України домінуюче становище, але не сплачують ПДВ до бюджету країни. Водночас їхні локальні конкуренти є платниками податку і, таким чином, вони знаходяться в нерівних умовах.
Сьогодні юридичні особи сплачують ПДВ за покупку електронних послуг нерезидентів окремо, водночас фізособи, купуючи підписку або рекламу, не сплачують ПДВ. Законопроект Гетманцева зобов'язує міжнародні корпорації включати ПДВ у вартість послуги. Таким чином, юрособи зрівнюються в правах з фізособами.
Маркетингове агентство Netpeak запитало у кількасот своїх клієнтів – українських інтернет-магазинів, як вони оплачують послуги реклами в Facebook/Instagram. Результати опитування показали, що 70% сплачують за послуги реклами з особистих банківських карток, 20% - з рахунків юридичних осіб через посередника, 9% - з рахунків фізичних осіб підприємців. Тобто 70% респондентів, замовляючи рекламу для свого бізнесу, не сплачує ПДВ з таких послуг.
Водночас "податок на Facebook та інших" – нормальна практика для цивілізованого світу. На фото карта, на якій червоним виділенні країни, де Facebook сплачує ПДВ з наданих послуг. ПДВ введено навіть в Білорусі, РФ та Узбекистані.
В Україні введуть ПДВ на послуги Facebook, Apple, Google та інших незареєстрованих у нас корпорацій. Законопроект зареєстровано в Раді, його ініціатор - голова Податкового комітету Ради і депутат "Слуги" Данило Гетманцев.
Мова про платні електронні послуги компаній, які не зареєстровані, але надають їх на території України фізичним особам. Наприклад, ПДВ збираються вести на таргетовану рекламу у Facebook, підписку сервісів Google, на ліцензію продуктів Adobe, чи підписку сервісів Apple, Netflix, Amazon.
В Україні ПДВ – 20%, відповідно на аналогічну величну зростуть і вартість послуг таких компаній.
Подібні компанії займають на ринку України домінуюче становище, але не сплачують ПДВ до бюджету країни. Водночас їхні локальні конкуренти є платниками податку і, таким чином, вони знаходяться в нерівних умовах.
Сьогодні юридичні особи сплачують ПДВ за покупку електронних послуг нерезидентів окремо, водночас фізособи, купуючи підписку або рекламу, не сплачують ПДВ. Законопроект Гетманцева зобов'язує міжнародні корпорації включати ПДВ у вартість послуги. Таким чином, юрособи зрівнюються в правах з фізособами.
Маркетингове агентство Netpeak запитало у кількасот своїх клієнтів – українських інтернет-магазинів, як вони оплачують послуги реклами в Facebook/Instagram. Результати опитування показали, що 70% сплачують за послуги реклами з особистих банківських карток, 20% - з рахунків юридичних осіб через посередника, 9% - з рахунків фізичних осіб підприємців. Тобто 70% респондентів, замовляючи рекламу для свого бізнесу, не сплачує ПДВ з таких послуг.
Водночас "податок на Facebook та інших" – нормальна практика для цивілізованого світу. На фото карта, на якій червоним виділенні країни, де Facebook сплачує ПДВ з наданих послуг. ПДВ введено навіть в Білорусі, РФ та Узбекистані.
Дефіцит вугілля в Україні виник через зниження вимог до рівня запасів на складах ТЕС
Запаси вугілля на складах теплових електростанцій впали до історичного мінімуму. Стоїть питання переводити ТЕС на дорогий газ, або вводити віялові відключення. Але чому виник дефіцит? Проаналізували дані Міністерства енергетики щодо динаміки накопичення вугілля на складах ТЕС з початку листопада 2020 року по сьогодні (графік внизу).
Цікава картинка. Всередині грудня міністерство понизило рівень вимог до обсягів запасів вугілля на складах ТЕС.
З початку опалювального сезону ці вимоги поступово зростали. Але всередині грудня різко були знижені.
10 грудня вимога до мінімальних запасів складала 1,58 млн тон, а вже 11 грудня була знижена до 0,85 млн тон.
Що відбувалось у цей час? В цей час простоювали три енергоблоки Запорізької АЕС, замість яких електроенергію виробляли ТЕС, спалюючи вугілля.
Якби рівень запасів вугілля на складах значно відрізнявся від вимог міністерства, то генеруючі компанії не виконували б ліцензійні умови.
Тоді Кабмін, міністерство і Регулятор мали б бити на сполох: везти вугілля, запасати газ і мазут, відкривати імпорт електроенергії, щоб зекономити вугілля для січневих холодів.
Але цього не відбулось, тому маємо критично низький рівень вугілля на ТЕС. Формально тоді Міненерго керував Юрій Бойко. Але 8 грудня він пішов на черговий лікарняний. В цей час Міненерго керувала ставлениця ДТЕК Ольга Буславець.
Видобуток 90% енергетичного вугілля і 65%-70% теплової генерації в країні контролює ДТЕК Ріната Ахметова.
Дефіцит вугілля призвів до дефіциту електроенергії, а відповідно – до росту ринкової ціни на неї. Це вигідно як ДТЕК, так і групі Ігоря Коломойскього, яка заздалегідь накупила дешевої електроенергії у державних Енергоатому і Центренерго.
Запаси вугілля на складах теплових електростанцій впали до історичного мінімуму. Стоїть питання переводити ТЕС на дорогий газ, або вводити віялові відключення. Але чому виник дефіцит? Проаналізували дані Міністерства енергетики щодо динаміки накопичення вугілля на складах ТЕС з початку листопада 2020 року по сьогодні (графік внизу).
Цікава картинка. Всередині грудня міністерство понизило рівень вимог до обсягів запасів вугілля на складах ТЕС.
З початку опалювального сезону ці вимоги поступово зростали. Але всередині грудня різко були знижені.
10 грудня вимога до мінімальних запасів складала 1,58 млн тон, а вже 11 грудня була знижена до 0,85 млн тон.
Що відбувалось у цей час? В цей час простоювали три енергоблоки Запорізької АЕС, замість яких електроенергію виробляли ТЕС, спалюючи вугілля.
Якби рівень запасів вугілля на складах значно відрізнявся від вимог міністерства, то генеруючі компанії не виконували б ліцензійні умови.
Тоді Кабмін, міністерство і Регулятор мали б бити на сполох: везти вугілля, запасати газ і мазут, відкривати імпорт електроенергії, щоб зекономити вугілля для січневих холодів.
Але цього не відбулось, тому маємо критично низький рівень вугілля на ТЕС. Формально тоді Міненерго керував Юрій Бойко. Але 8 грудня він пішов на черговий лікарняний. В цей час Міненерго керувала ставлениця ДТЕК Ольга Буславець.
Видобуток 90% енергетичного вугілля і 65%-70% теплової генерації в країні контролює ДТЕК Ріната Ахметова.
Дефіцит вугілля призвів до дефіциту електроенергії, а відповідно – до росту ринкової ціни на неї. Це вигідно як ДТЕК, так і групі Ігоря Коломойскього, яка заздалегідь накупила дешевої електроенергії у державних Енергоатому і Центренерго.
Як синергія монополій Ахметова вбиває конкуренцію і малий бізнес
В Україні інтернет в села, селища та невеликі міста проводиться шляхом прокладання телекомунікаційних кабелів, які підвішуються на електроопори, що знаходяться на балансі обленерго.
Обленерго мають статус регіональних монополій і розділені між кількома групами олігархів. Найбільшим власником обленерго – є ДТЕК Ріната Ахметова. В 2021 році вони розподілять 65% електроенергії в країні.
Ахметову також належить телекомунікаційний оператор - Укртелеком. Компанія, завдяки своїй мережі, а також доступу до електроопор обленерго з групи ДТЕК, постачає інтернет в 4500 населених пунктів країни. Інтернет генерує третину доходів Укртелекому.
Водночас монопольне становище обленерго, окрім всього іншого, дає можливість обмежувати інших провайдерів в доступі до електроопор. Тим самим Укртелеком отримує конкурентну перевагу.
Яскравий приклад розповіла юристка з "Ліги Антитрасту": В 2015 році до Антимонопольного комітету звернувся ФОП Сидорук, який надавав телекомунікаційні послуги в м. Верхівцеве Дніпропетровської області. Підприємець скаржився, що ДТЕК Дніпровські електромережі зловживає монопольним становищем.
ФОП використовував опори електромереж ДТЕКу, щоб підвішувати на них телекомунікаційні проводи. За це сплачував ДТЕКу 19,28 грн. за 1 км. проводу на рік. ДТЕК підняв ціну в десятки разів, вимагаючи вже від 283 грн. до 512 грн. за км проводу за місяць. Конкурентом ФОПу на цьому ринку в місті є Укртелеком.
Регіональне відділення АМКУ відкрило справу лише через рік і ще два роки проводило розслідування. Ще півроку ДТЕК "ознайомлювався" з матеріалами справи та писав заперечення на висновки АМКУ. А потім справа пролежала ще 1,5 роки. 14 травня 2020 року Дніпропетровське тервідділення АМКУ нарешті прийняло рішення – комітет визнало ДТЕК Дніпровські електромережі монополістом та наклало штраф у 68 тис. грн. ДТЕК збив штраф в суді.
Інтереси монополіста в суді захищав екс-керівник юрвідділу Дніпропетровського відділення АМКУ. Саме він візував розпорядження про початок розслідування в 2016 році та подання про попередні висновки у 2018 році. В липні 2019 з АМКУ він звільнився та пішов працювати на ДТЕК.
В Україні інтернет в села, селища та невеликі міста проводиться шляхом прокладання телекомунікаційних кабелів, які підвішуються на електроопори, що знаходяться на балансі обленерго.
Обленерго мають статус регіональних монополій і розділені між кількома групами олігархів. Найбільшим власником обленерго – є ДТЕК Ріната Ахметова. В 2021 році вони розподілять 65% електроенергії в країні.
Ахметову також належить телекомунікаційний оператор - Укртелеком. Компанія, завдяки своїй мережі, а також доступу до електроопор обленерго з групи ДТЕК, постачає інтернет в 4500 населених пунктів країни. Інтернет генерує третину доходів Укртелекому.
Водночас монопольне становище обленерго, окрім всього іншого, дає можливість обмежувати інших провайдерів в доступі до електроопор. Тим самим Укртелеком отримує конкурентну перевагу.
Яскравий приклад розповіла юристка з "Ліги Антитрасту": В 2015 році до Антимонопольного комітету звернувся ФОП Сидорук, який надавав телекомунікаційні послуги в м. Верхівцеве Дніпропетровської області. Підприємець скаржився, що ДТЕК Дніпровські електромережі зловживає монопольним становищем.
ФОП використовував опори електромереж ДТЕКу, щоб підвішувати на них телекомунікаційні проводи. За це сплачував ДТЕКу 19,28 грн. за 1 км. проводу на рік. ДТЕК підняв ціну в десятки разів, вимагаючи вже від 283 грн. до 512 грн. за км проводу за місяць. Конкурентом ФОПу на цьому ринку в місті є Укртелеком.
Регіональне відділення АМКУ відкрило справу лише через рік і ще два роки проводило розслідування. Ще півроку ДТЕК "ознайомлювався" з матеріалами справи та писав заперечення на висновки АМКУ. А потім справа пролежала ще 1,5 роки. 14 травня 2020 року Дніпропетровське тервідділення АМКУ нарешті прийняло рішення – комітет визнало ДТЕК Дніпровські електромережі монополістом та наклало штраф у 68 тис. грн. ДТЕК збив штраф в суді.
Інтереси монополіста в суді захищав екс-керівник юрвідділу Дніпропетровського відділення АМКУ. Саме він візував розпорядження про початок розслідування в 2016 році та подання про попередні висновки у 2018 році. В липні 2019 з АМКУ він звільнився та пішов працювати на ДТЕК.
Як місцеві влади вбивають власне виробництво і фінансують створення робочих місць за кордоном
Рік тому Львів оголосив тендер на покупку 100 низькополих автобусів за кредит Європейського інвестиційного банку. Перемагає той, хто відповідатиме всім вимогам і дасть найнижчу ціну.
На тендер заявилося п'ять учасників: українські Богдан, Сучасні Вантажівки, Otokar, лівівський Електрон і білоруський МАЗ. Хто переміг – поки невідомо, але 13 січня 2021 року мер Львова Садовий зробив заяву, чи має місто "моральне право" закуповувати автобуси у білоруського диктатора. Мер повідомив, що українські виробники (які сплачують податки і створюють робочі місця, в тому числі в його місті), "пролетіли" і переміг білоруський МАЗ, який дав дешевшу ціну.
Українські виробники, на відмінну від білоруських, не мають держпідтримки і тому виготовляють автобуси невеликими партіями, а частина комплектуючих (двигуни, мости, трансмісії) закуповуються за кордоном, що збільшує собівартість виробництва через курсові коливання та мита.
Але найважливіше те що умови кредитування від Європейського інвестиційного банку дозволяють робити цінові преференції в розмірі 15% для місцевих виробників. Однак українські чиновники не користуються цією нормою. Як думаєте, чому? (невже хабарі беруть? Не віримо)
Не лише львівська мерія так "палко підтримує" українського виробника. В 2020 року Харківський метрополітен провів тендер на закупівлю потягів метро за гроші Європейського інвестбанку. Перемогла китайська фірма CRRC з ціною в 45 млн євро. Український Крюківський вагонобудівний завод пролетів, оскільки запропонував ціну, яка на 1% перевищувала китайську.
Влітку того ж року Київ підписав з МАЗом поставку 200 автобусів на умовах фінансового лізингу. Угоду на 1,7 млрд грн фінансує… вдумайтесь… державний Укргазбанк. Українські виробники – пролетіли. Автобуси МАЗ в 2019 році придбав Маріуполь, а в 2018 – Запоріжжя. Ще можна згадати польські трамваї для Києва, які були вироблені в РФ. Перелік можна продовжувати.
У світі – тренд на підтримку свого виробника, адже це робочі місця, ріст внутрішнього споживання, валютна виручка, податки та пенсії. Але цей тренд оминав Україну, "у нас свій шлях." До 2050 року, за прогнозами ООН, Україна стане країною пенсіонерів. Але без пенсій.
Рік тому Львів оголосив тендер на покупку 100 низькополих автобусів за кредит Європейського інвестиційного банку. Перемагає той, хто відповідатиме всім вимогам і дасть найнижчу ціну.
На тендер заявилося п'ять учасників: українські Богдан, Сучасні Вантажівки, Otokar, лівівський Електрон і білоруський МАЗ. Хто переміг – поки невідомо, але 13 січня 2021 року мер Львова Садовий зробив заяву, чи має місто "моральне право" закуповувати автобуси у білоруського диктатора. Мер повідомив, що українські виробники (які сплачують податки і створюють робочі місця, в тому числі в його місті), "пролетіли" і переміг білоруський МАЗ, який дав дешевшу ціну.
Українські виробники, на відмінну від білоруських, не мають держпідтримки і тому виготовляють автобуси невеликими партіями, а частина комплектуючих (двигуни, мости, трансмісії) закуповуються за кордоном, що збільшує собівартість виробництва через курсові коливання та мита.
Але найважливіше те що умови кредитування від Європейського інвестиційного банку дозволяють робити цінові преференції в розмірі 15% для місцевих виробників. Однак українські чиновники не користуються цією нормою. Як думаєте, чому? (невже хабарі беруть? Не віримо)
Не лише львівська мерія так "палко підтримує" українського виробника. В 2020 року Харківський метрополітен провів тендер на закупівлю потягів метро за гроші Європейського інвестбанку. Перемогла китайська фірма CRRC з ціною в 45 млн євро. Український Крюківський вагонобудівний завод пролетів, оскільки запропонував ціну, яка на 1% перевищувала китайську.
Влітку того ж року Київ підписав з МАЗом поставку 200 автобусів на умовах фінансового лізингу. Угоду на 1,7 млрд грн фінансує… вдумайтесь… державний Укргазбанк. Українські виробники – пролетіли. Автобуси МАЗ в 2019 році придбав Маріуполь, а в 2018 – Запоріжжя. Ще можна згадати польські трамваї для Києва, які були вироблені в РФ. Перелік можна продовжувати.
У світі – тренд на підтримку свого виробника, адже це робочі місця, ріст внутрішнього споживання, валютна виручка, податки та пенсії. Але цей тренд оминав Україну, "у нас свій шлях." До 2050 року, за прогнозами ООН, Україна стане країною пенсіонерів. Але без пенсій.
Чому Україна ввела санкції проти китайського інвестора Мотор Січі
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження економічних санкцій проти громадянина КНР Ван Цзіна і низки його компаній, через яких він є власником 76% акцій Мотор Січ.
Санкції введені проти Китаю Ван Цзін і підконтрольних йому компаній: Skyrizon Aircraft, Hong Kong Skyrizon Holdings, Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment, Beijing Xinwei Technology Group.
Їм на три роки заблоковано всі активи, обмежено торговельні операції, заборонено транзит і перевезення Україною, заборонено виводити капітал, вчиняти правочинів щодо цінних паперів, які їм належать, збільшувати розміри статутного капіталу у підприємствах, де вони є акціонерами та скасовано візи в Україну.
Через ці компанії Ван Цзін контролює 76% "Мотор Січі" - виготовляє авіадвигуни для цивільної та військової авіації, для крилатих ракет та для ударних турецьких безпілотників. Підприємство є виконавцем підрядів для укроборонпрому. На двигунах цього підприємства літає росавіація.
Ван Цзін має ділові стосунки з Кремлем. В 2012 році в Росії було створене СП «Ніріт Сінвей Телеком Технолоджі» у галузі зв’язку. Інвестором став Ван Цзінь. Підприємство створене за сприянням тодішнього віце-прем'єр-міністра Росії Владислава Суркова. Воно співпрацює з силовими та спеціальними державними відомствами Росії.
Як ми розповідали, в 2016 році червоний директор В'ячеслав Богуслаєв продав китайцям 76% акцій Мотор Січ. Угода не була акцептована Антимонопольним комітетом і вважається нелегітимною. В 2018 році СБУ, розслідуючи диверсію, через суд заарештувала 56% акцій Мотор Січі. СБУ підозрює, що китайці планують вивести виробництво у свою країну, зруйнувати підприємство в Україні і передати технології росіянам.
Проти продажу китайській корпорації Beijing Skyrizon Aviation (в яку входить Skyrizon Aircraft) виступили США, оскільки Китай міг отримав унікальну технологію виробництва двигунів для військової авіації. В січні 2021 року США ввели санкції проти Skyrizon - інвестора в Мотор Січ.
В 2020 року бізнесмен Ярославський (покупець активів російського олігарха Абрамовича) заявив про домовленість з китайцями про спільну участь в капіталі "Мотор Січі". В кінці 2020 року китайці подали в міжнародний арбітраж інвестиційний спір, в якому хочуть стягнути з Україна $3,5 млрд через арешт акцій підприємства.
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження економічних санкцій проти громадянина КНР Ван Цзіна і низки його компаній, через яких він є власником 76% акцій Мотор Січ.
Санкції введені проти Китаю Ван Цзін і підконтрольних йому компаній: Skyrizon Aircraft, Hong Kong Skyrizon Holdings, Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment, Beijing Xinwei Technology Group.
Їм на три роки заблоковано всі активи, обмежено торговельні операції, заборонено транзит і перевезення Україною, заборонено виводити капітал, вчиняти правочинів щодо цінних паперів, які їм належать, збільшувати розміри статутного капіталу у підприємствах, де вони є акціонерами та скасовано візи в Україну.
Через ці компанії Ван Цзін контролює 76% "Мотор Січі" - виготовляє авіадвигуни для цивільної та військової авіації, для крилатих ракет та для ударних турецьких безпілотників. Підприємство є виконавцем підрядів для укроборонпрому. На двигунах цього підприємства літає росавіація.
Ван Цзін має ділові стосунки з Кремлем. В 2012 році в Росії було створене СП «Ніріт Сінвей Телеком Технолоджі» у галузі зв’язку. Інвестором став Ван Цзінь. Підприємство створене за сприянням тодішнього віце-прем'єр-міністра Росії Владислава Суркова. Воно співпрацює з силовими та спеціальними державними відомствами Росії.
Як ми розповідали, в 2016 році червоний директор В'ячеслав Богуслаєв продав китайцям 76% акцій Мотор Січ. Угода не була акцептована Антимонопольним комітетом і вважається нелегітимною. В 2018 році СБУ, розслідуючи диверсію, через суд заарештувала 56% акцій Мотор Січі. СБУ підозрює, що китайці планують вивести виробництво у свою країну, зруйнувати підприємство в Україні і передати технології росіянам.
Проти продажу китайській корпорації Beijing Skyrizon Aviation (в яку входить Skyrizon Aircraft) виступили США, оскільки Китай міг отримав унікальну технологію виробництва двигунів для військової авіації. В січні 2021 року США ввели санкції проти Skyrizon - інвестора в Мотор Січ.
В 2020 року бізнесмен Ярославський (покупець активів російського олігарха Абрамовича) заявив про домовленість з китайцями про спільну участь в капіталі "Мотор Січі". В кінці 2020 року китайці подали в міжнародний арбітраж інвестиційний спір, в якому хочуть стягнути з Україна $3,5 млрд через арешт акцій підприємства.
В Україні електроенергія для бізнесу дорожча, ніж в Німеччині, Чехії і Словаччині
Середні оптові ціни на електроенергію на ринку на добу наперед (РДН) в третьому кварталі 2020 року в об'єднаній енергосистемі України становили 40 €/МВт-год. Це вище середнього загально-європейського значення - 39 €/МВт-год, свідчить звіт ЄС про ситуацію на європейський енергоринках.
У нас оптова ціна електроенергії, без податків і витрат на доставку до споживачів, була вищою, ніж у Німеччині (36,2 €/МВт-год), Франції (39,1 €/МВт-год), Іспанії (37,6 €/МВт-год), Португалії (37,6 €/МВт-год), Чехії (37,4 €/МВт-год) та Словаччині (37,6 €/МВт-год).
Наші ціни були на рівні оптових цін в Угорщині (40 €/МВт-год), Великобританії (40,3 €/МВт-год), Румунії (40,3 €/МВт-год) та Болгарії (40,1 €/МВт-год).
Найдешевша електроенергія - у Північній Європі завдяки рекордно високим запасам води для спрацювання гідроелектростанціями та роботі вітроелектростанцій. Найдешевша електроенергія в Європі на оптовому ринку була в Норвегії (5,1 €/МВт-год) та у Швеції (25 €/МВт-год). Найдорожча електроенергія була у Польщі та на Мальті – 51,7 та 55,9 €/МВт-год відповідно.
На карті - середні оптові ціни на електроенергію (базове навантаження, рівним графіком) на добу на перед в Європі у ІІІ кварталі 2020 року.
Середні оптові ціни на електроенергію на ринку на добу наперед (РДН) в третьому кварталі 2020 року в об'єднаній енергосистемі України становили 40 €/МВт-год. Це вище середнього загально-європейського значення - 39 €/МВт-год, свідчить звіт ЄС про ситуацію на європейський енергоринках.
У нас оптова ціна електроенергії, без податків і витрат на доставку до споживачів, була вищою, ніж у Німеччині (36,2 €/МВт-год), Франції (39,1 €/МВт-год), Іспанії (37,6 €/МВт-год), Португалії (37,6 €/МВт-год), Чехії (37,4 €/МВт-год) та Словаччині (37,6 €/МВт-год).
Наші ціни були на рівні оптових цін в Угорщині (40 €/МВт-год), Великобританії (40,3 €/МВт-год), Румунії (40,3 €/МВт-год) та Болгарії (40,1 €/МВт-год).
Найдешевша електроенергія - у Північній Європі завдяки рекордно високим запасам води для спрацювання гідроелектростанціями та роботі вітроелектростанцій. Найдешевша електроенергія в Європі на оптовому ринку була в Норвегії (5,1 €/МВт-год) та у Швеції (25 €/МВт-год). Найдорожча електроенергія була у Польщі та на Мальті – 51,7 та 55,9 €/МВт-год відповідно.
На карті - середні оптові ціни на електроенергію (базове навантаження, рівним графіком) на добу на перед в Європі у ІІІ кварталі 2020 року.
Ахметов профінансував концентрацію Воєводіним групи VS Energy – власника п'яти обленерго
Голова парламентського комітету з енергетики і депутат Слуги народу Андрій Герус повідомив, що російська група VS Energy, яка контролює 10% розподілу електроенергії в Україні, змінила структуру власності.
Окрім готелів, VS Energy належать: Житомиробленерго, Рівнеобленерго, Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Чернівціобленерго.
Акціонерами групи були: Михайло Воєводін, президент ФК «ЦСКА» Євгеній Гінер та екс віце-спікер Держдуми РФ Олександр Бабаков, який підтримав анексію Криму.
"Воєводін минулого року викупив долі у Гінера та Бабакова. Таким чином, у VS Energy тепер лише один акціонер - Воєводін. А профінансував цю угоду, видавши Воєводіну кредит, один із найбагатших українських олігархів,"- пише Герус.
За нашою інформацією, кредит міг дати власник СКМ Рінат Ахметов. Його холдинг ДТЕК контролює більше 40% розподілу електроенергії в країні. В 2019 році ДТЕК придбала у VS Energy два обленерго "Київобленернго" та "Одесаоблененрго".
Припускаємо, що через видачу кредиту Воєводіну, олігарх здійснить давню мрію і увійде в капітал обленерго VS Energy. В результаті він контролюватиме більше половини розподілу електроенергії в Україні.
З 2021 в Україні почали діяти RAB-тарифи для обленерго, які в цьому році забезпечать для операторів системам розподілу ДТЕК Ахметова - 2,9 млрд грн гарантованого прибутку, а для VS Energy - 1,62 млрд грн.
Голова парламентського комітету з енергетики і депутат Слуги народу Андрій Герус повідомив, що російська група VS Energy, яка контролює 10% розподілу електроенергії в Україні, змінила структуру власності.
Окрім готелів, VS Energy належать: Житомиробленерго, Рівнеобленерго, Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Чернівціобленерго.
Акціонерами групи були: Михайло Воєводін, президент ФК «ЦСКА» Євгеній Гінер та екс віце-спікер Держдуми РФ Олександр Бабаков, який підтримав анексію Криму.
"Воєводін минулого року викупив долі у Гінера та Бабакова. Таким чином, у VS Energy тепер лише один акціонер - Воєводін. А профінансував цю угоду, видавши Воєводіну кредит, один із найбагатших українських олігархів,"- пише Герус.
За нашою інформацією, кредит міг дати власник СКМ Рінат Ахметов. Його холдинг ДТЕК контролює більше 40% розподілу електроенергії в країні. В 2019 році ДТЕК придбала у VS Energy два обленерго "Київобленернго" та "Одесаоблененрго".
Припускаємо, що через видачу кредиту Воєводіну, олігарх здійснить давню мрію і увійде в капітал обленерго VS Energy. В результаті він контролюватиме більше половини розподілу електроенергії в Україні.
З 2021 в Україні почали діяти RAB-тарифи для обленерго, які в цьому році забезпечать для операторів системам розподілу ДТЕК Ахметова - 2,9 млрд грн гарантованого прибутку, а для VS Energy - 1,62 млрд грн.
Яку частку заборонені телеканали Медведчука займали в телеефірі України
Президент Володимир Зеленський на п'ять років ввів санкції проти депутата ОПЗЖ Тараса Козака і трьох інформаційних каналів, які на нього записані: ZIK, 112 Україна, NewsОne.
Козак – номінальний власник каналів. Він соратник прокремлівського політика Віктора Медведчука і кума президента РФ В.Путіна. Медведчук і є справжнім власником каналів. А ще йому належить 24,6% каналу 1+1 та 24,5% каналу 2+2 олігарха Ігоря Коломойського.
Трансляція ZIK, 112 Україна та NewsОne заборонена на п'ять років. Багато провайдерів їх уже відімкнули, однак вони продовжую працювати через інтернет.
Ці канали багато років транслюють антиукраїнську пропаганду і кремлівські наративи. А їхнє фінансування відбувається за гроші від продажу нафтопродуктів, які оточення Медведчука ексклюзивно імпортує з Росії – в 2020 найбільшим імпортером дизпалива в Україну стала компанія "Анвітрейд" (входить в Wexler Group) з оточення Медведчука.
Заборонити діяльність пропагандистських каналів Медведчука збиралися ще при Порошенку, але попередній президент загальмував цей процес в обмін на власний піар. При ньому Медведчук отримав атрибути українського олігарха: повернувся в політику, став власником трьох каналів і нафтопродуктопроводу, по якому йде дизпаливо з Росії.
Ми склали рейтинг популярності інформаційних каналів, щоб зрозуміти їхню популярність серед глядацької аудиторії. В Україні працює 11 інформаційних каналів і телеканали ZIK та 112, за даними ТВ панелі в грудні 2020 року, входили в п'ятірку найпопулярніших серед інформаційних. Третій канал NewsOne – посідав 8 позицію.
Дані ТВ панелі, аудиторія 18-54 р, яка проживає в містах з населенням від 50 тис осіб.
Rat% (Rating) – визначає розмір аудиторії ТВ каналу кожну секунду як середній відсоток глядачів, що дивились кожну секунду канал, від загальної кількості людей, що належать до цільової групи.
Shr% (Share) – відсоток глядачів, що дивилися ТВ канал, від загальної їх кількості у заданий проміжок часу.
Кому належать всі телеканали України – читайте у нас за посиланням https://t.me/monopolistua/100
Від санкцій проти ZIK, 112 Україна та NewsОne виграв пропагандистський канал НАШ Євгена Мураєва, діяльність якого не було заборонено.
Президент Володимир Зеленський на п'ять років ввів санкції проти депутата ОПЗЖ Тараса Козака і трьох інформаційних каналів, які на нього записані: ZIK, 112 Україна, NewsОne.
Козак – номінальний власник каналів. Він соратник прокремлівського політика Віктора Медведчука і кума президента РФ В.Путіна. Медведчук і є справжнім власником каналів. А ще йому належить 24,6% каналу 1+1 та 24,5% каналу 2+2 олігарха Ігоря Коломойського.
Трансляція ZIK, 112 Україна та NewsОne заборонена на п'ять років. Багато провайдерів їх уже відімкнули, однак вони продовжую працювати через інтернет.
Ці канали багато років транслюють антиукраїнську пропаганду і кремлівські наративи. А їхнє фінансування відбувається за гроші від продажу нафтопродуктів, які оточення Медведчука ексклюзивно імпортує з Росії – в 2020 найбільшим імпортером дизпалива в Україну стала компанія "Анвітрейд" (входить в Wexler Group) з оточення Медведчука.
Заборонити діяльність пропагандистських каналів Медведчука збиралися ще при Порошенку, але попередній президент загальмував цей процес в обмін на власний піар. При ньому Медведчук отримав атрибути українського олігарха: повернувся в політику, став власником трьох каналів і нафтопродуктопроводу, по якому йде дизпаливо з Росії.
Ми склали рейтинг популярності інформаційних каналів, щоб зрозуміти їхню популярність серед глядацької аудиторії. В Україні працює 11 інформаційних каналів і телеканали ZIK та 112, за даними ТВ панелі в грудні 2020 року, входили в п'ятірку найпопулярніших серед інформаційних. Третій канал NewsOne – посідав 8 позицію.
Дані ТВ панелі, аудиторія 18-54 р, яка проживає в містах з населенням від 50 тис осіб.
Rat% (Rating) – визначає розмір аудиторії ТВ каналу кожну секунду як середній відсоток глядачів, що дивились кожну секунду канал, від загальної кількості людей, що належать до цільової групи.
Shr% (Share) – відсоток глядачів, що дивилися ТВ канал, від загальної їх кількості у заданий проміжок часу.
Кому належать всі телеканали України – читайте у нас за посиланням https://t.me/monopolistua/100
Від санкцій проти ZIK, 112 Україна та NewsОne виграв пропагандистський канал НАШ Євгена Мураєва, діяльність якого не було заборонено.
Як спекулянти і світовий попит на їжу та сталь зміцнюють курс гривні
Курс гривні зміцнюється до долара США та євро другий місяць поспіль.
Для росту курсу гривні є дві причини. Перша. Іноземні спекулянти заводять в Україну валюту, продають її на міжбанку і за гривню купують на первинних аукціонах Мінфіну облігації внутрішньої державної позики. Тим самими вони збільшують пропозицію валюти, що призводить до зміцнення гривні.
Зараз Мінфін пропонує гарну дохідність за ОВДП – 10-12% в залежності від терміну обігу паперів. Тренд на зміцненні гривні може затягнутися, адже в 2021 Мінфіну, для рефінансування поточного боргу, потрібно залучити через ОВДП на внутрішньому ринку 500 млрд грн.
Основними покупцями можуть стати нерезиденти. Українські банки активно купували облігації уряду минулого року і наразі в активах багатьох банків ОВДП перевищують 35%, а це вже ризиковий рівень. А ще нерезидентам вигідна ревальвація гривні, бо на виході можна заробити на різниці курсів.
Паралельно з нерезидентами, ОВДП купує все більше фізичних осіб. З грудня 2020 року, коли Мінфін різко підняв ставки дохідності до 10-12%, фізичні особи вклали в ОВДП 3,5 млрд грн. ОВДП мають переваги перед депозитами: вища дохідність, 100%-ва гарантія повернення інвестиції, податок на дохід – відсутній, а також їх можна перепродати.
Друга причина. Високі ціни на українську експортну агропродукцію та залізну руду – друга причина зміцнення гривні. Експорт зернових, рослинних жирів, залізної руди та сталі забезпечує більше 60% валютної виручки для України. Зміна світових цін на цей експорт впливають на притік валюти в Україну і на курс обміну гривні до основних торгових валют: ціни на наш експорт ростуть – на міжбанку збільшується кількість валюти, її пропозиція перевищує попит - гривня зміцнюється.
Зараз Україна знаходиться в періоді високих цін свій експорт. Вони, в залежності виду продукції, з вересня 2020 року зросли на кілька десятків відсотків. Див. табличку
Курс гривні зміцнюється до долара США та євро другий місяць поспіль.
Для росту курсу гривні є дві причини. Перша. Іноземні спекулянти заводять в Україну валюту, продають її на міжбанку і за гривню купують на первинних аукціонах Мінфіну облігації внутрішньої державної позики. Тим самими вони збільшують пропозицію валюти, що призводить до зміцнення гривні.
Зараз Мінфін пропонує гарну дохідність за ОВДП – 10-12% в залежності від терміну обігу паперів. Тренд на зміцненні гривні може затягнутися, адже в 2021 Мінфіну, для рефінансування поточного боргу, потрібно залучити через ОВДП на внутрішньому ринку 500 млрд грн.
Основними покупцями можуть стати нерезиденти. Українські банки активно купували облігації уряду минулого року і наразі в активах багатьох банків ОВДП перевищують 35%, а це вже ризиковий рівень. А ще нерезидентам вигідна ревальвація гривні, бо на виході можна заробити на різниці курсів.
Паралельно з нерезидентами, ОВДП купує все більше фізичних осіб. З грудня 2020 року, коли Мінфін різко підняв ставки дохідності до 10-12%, фізичні особи вклали в ОВДП 3,5 млрд грн. ОВДП мають переваги перед депозитами: вища дохідність, 100%-ва гарантія повернення інвестиції, податок на дохід – відсутній, а також їх можна перепродати.
Друга причина. Високі ціни на українську експортну агропродукцію та залізну руду – друга причина зміцнення гривні. Експорт зернових, рослинних жирів, залізної руди та сталі забезпечує більше 60% валютної виручки для України. Зміна світових цін на цей експорт впливають на притік валюти в Україну і на курс обміну гривні до основних торгових валют: ціни на наш експорт ростуть – на міжбанку збільшується кількість валюти, її пропозиція перевищує попит - гривня зміцнюється.
Зараз Україна знаходиться в періоді високих цін свій експорт. Вони, в залежності виду продукції, з вересня 2020 року зросли на кілька десятків відсотків. Див. табличку
Як народний депутат з лобістської групи виграв 3 млн грн у лотерею
Народний депутат з фракції "Слуга народу" Максим Павлюк, у своїй декларації за 2020 рік зазначив, що виграв у лотерею 6 разів.
Виграші від 6 різних компаній, пов'язаних з М.С.Л. на загальну суму 1,94 млн грн він забрав у один день – 26 січня 2021 року.
В декларації за 2019 рік Павлюк зазначав, що виграв 0,9 млн грн.
Виграш був виданий напряму оператором лотерей ТОВ "М.С.Л." Георгія Ложенка.
29-річний Максим Павлюк є племінником Іллі Павлюка, "сірого кардиналу" з оточення президента Володимира Зеленського.
Ще в 2011 році Юрій Бутусов називав Іллю Павлюка "тим хто вирішує питання на митниці" стосовно контрабанди.
Про нього було багато розслідувань: Цензор.НЕТ, Ліга, BIHUS info.
Максим Павлюк входить до так званої "групи Павлюка у Раді".
В ній, за даними УП, близько 30 депутатів.
"Павлюки" працюють в парламенті на інтереси Ріната Ахметова.
Крім того, "павлюки" посприяли збереженню діяльності операторів лотерей у законі про ігорний бізнес.
Член умовної "групи Павлюка" Олег Марусяк очолює підкомітет грального бізнесу у фінансовому Комітеті Ради.
Саме в таких змінах була зацікавлена М.С.Л.
Немає нічого нового під місяцем.
В 2017 році ще один відомий поборник інтересів Ахметова – Олег Ляшко – задекларував 0,57 млн грн виграшу у лотерею двома траншами.
Народний депутат з фракції "Слуга народу" Максим Павлюк, у своїй декларації за 2020 рік зазначив, що виграв у лотерею 6 разів.
Виграші від 6 різних компаній, пов'язаних з М.С.Л. на загальну суму 1,94 млн грн він забрав у один день – 26 січня 2021 року.
В декларації за 2019 рік Павлюк зазначав, що виграв 0,9 млн грн.
Виграш був виданий напряму оператором лотерей ТОВ "М.С.Л." Георгія Ложенка.
29-річний Максим Павлюк є племінником Іллі Павлюка, "сірого кардиналу" з оточення президента Володимира Зеленського.
Ще в 2011 році Юрій Бутусов називав Іллю Павлюка "тим хто вирішує питання на митниці" стосовно контрабанди.
Про нього було багато розслідувань: Цензор.НЕТ, Ліга, BIHUS info.
Максим Павлюк входить до так званої "групи Павлюка у Раді".
В ній, за даними УП, близько 30 депутатів.
"Павлюки" працюють в парламенті на інтереси Ріната Ахметова.
Крім того, "павлюки" посприяли збереженню діяльності операторів лотерей у законі про ігорний бізнес.
Член умовної "групи Павлюка" Олег Марусяк очолює підкомітет грального бізнесу у фінансовому Комітеті Ради.
Саме в таких змінах була зацікавлена М.С.Л.
Немає нічого нового під місяцем.
В 2017 році ще один відомий поборник інтересів Ахметова – Олег Ляшко – задекларував 0,57 млн грн виграшу у лотерею двома траншами.
"Повернуте" Ахметовим державі Добропіллявугілля постачає вугілля ДТЕК
22 січня пройшов аукціон держпідприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (ДП ДВВ) з продажу вугілля.
Було продано 330 тис. тон вугілля із середньозваженою ціною 1950 грн/т без ПДВ.
За нашою інформацією, єдиним покупцем став Д.Трейдінг, що входить в групу ДТЕК Ріната Ахметова.
Середньозважена ціна електроенергії на Ринку на добу наперед (РДН) в ОЕС України в січні складає більше 1700 грн/МВт-г.
Така ціна покриває вартість вугілля на рівні 2500 грн/т.
У період дефіциту електроенергії через відсутність вугілля на складах ТЕС, той хто дістане вугілля – заробить хороші прибутки.
ДП ДВВ – державний оператор шахт Добропіллявугілля, створений у листопаді 2020 року.
Цьому підприємству були передані шахти після того, як в жовтні 2020 року уряд Дениса Шмигаля погодився з їх поверненням.
Державну компанію очолив Олександр Коваль – відомий вугільний генерал, який у свій час керував компанією "ДТЕК Свердловантрацит", яка залишилась на непідконтрольній Україні території.
Коли влітку у ДТЕК був профіцит вугілля, він віддав шахти державі.
Натомість компанія залишила собі збагачувальні фабрики, без яких це вугілля не можна постачати на ТЕС.
Та ще й забрала компенсацію у 400 млн грн за вкладені інвестиції.
Поміж іншим, на складах держпідприємства «Селідіввугілля» знаходиться двотижневий видобуток – 50 тис. тон вугілля.
Державна генерація Центренерго, яка знаходиться під контролем групи Ігоря Коломойського, не забирає це вугілля.
Проблема в тому, що найближча збагачувальна фабрика належить Віталію Кропачеву – "смотрящєму" за вугільним сектором часів Петра Порошенка.
Везти на збагачувальні фабрики Андрія Орлова не зручно і дорого, а з Кропачевим Колоймойський не хоче мати справ.
22 січня пройшов аукціон держпідприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (ДП ДВВ) з продажу вугілля.
Було продано 330 тис. тон вугілля із середньозваженою ціною 1950 грн/т без ПДВ.
За нашою інформацією, єдиним покупцем став Д.Трейдінг, що входить в групу ДТЕК Ріната Ахметова.
Середньозважена ціна електроенергії на Ринку на добу наперед (РДН) в ОЕС України в січні складає більше 1700 грн/МВт-г.
Така ціна покриває вартість вугілля на рівні 2500 грн/т.
У період дефіциту електроенергії через відсутність вугілля на складах ТЕС, той хто дістане вугілля – заробить хороші прибутки.
ДП ДВВ – державний оператор шахт Добропіллявугілля, створений у листопаді 2020 року.
Цьому підприємству були передані шахти після того, як в жовтні 2020 року уряд Дениса Шмигаля погодився з їх поверненням.
Державну компанію очолив Олександр Коваль – відомий вугільний генерал, який у свій час керував компанією "ДТЕК Свердловантрацит", яка залишилась на непідконтрольній Україні території.
Коли влітку у ДТЕК був профіцит вугілля, він віддав шахти державі.
Натомість компанія залишила собі збагачувальні фабрики, без яких це вугілля не можна постачати на ТЕС.
Та ще й забрала компенсацію у 400 млн грн за вкладені інвестиції.
Поміж іншим, на складах держпідприємства «Селідіввугілля» знаходиться двотижневий видобуток – 50 тис. тон вугілля.
Державна генерація Центренерго, яка знаходиться під контролем групи Ігоря Коломойського, не забирає це вугілля.
Проблема в тому, що найближча збагачувальна фабрика належить Віталію Кропачеву – "смотрящєму" за вугільним сектором часів Петра Порошенка.
Везти на збагачувальні фабрики Андрія Орлова не зручно і дорого, а з Кропачевим Колоймойський не хоче мати справ.
Спекулянти продовжують зміцнювати гривню, їм вигідна ревальвація. Долар впав до 27,7 грн/$
Минулого тижня ми прогнозували продовження зміцнення гривні під впливом трьох факторів:
1. Заходом іноземних спекулянтів в ОВДП завдяки високій дохідності - 10-12%, в залежності від строку обертання;
2. Високі ціні на наші експортні товари: пшеницю, кукурудзу, олію, ріпак, руду і сталь;
3. Аграрії готуються до початку посівних робіт і продають валюту для придбання добрив і ГСМ.
Прогнози підтвердились, гривня впевнено продовжує ревальвувати – офіційний курс гривні становив 27,77 грн/$, торги на міжбанку відкрилися падінням котирувань, а на готівковому ринку більшість банків купують долар по 27,65-27,7 грн/$. Є банки, що уже дають за долар - 27,5 грн/$.
Основним драйвером зміцнення гривні є нерезиденти, вони з початку лютого придбали ОВДП на 3 млрд грн, а загалом з початку року – вже на 12 млрд грн.
Що буде далі з курсом? Аукціон з розміщення ОВДП Мінфіном від 2 лютого показав, що попит на облігації уряду залишається стабільно високим. В лютому заплановано ще три аукціони з продажу ОВДП – 09.02; 16.02; 23.02. Відповідно слід чекати подальшого притоку додаткової валюти в Україну для купівлі ОВДП. А це означає – подальше зміцнення курсу гривні і падіння долара. В результаті в лютому курс долара може опуститися до 27,6 - 27,5 грн/$ і нижче.
Іноземним спекулянтам вигідна ревальвація гривні, це дозволить їм заробити на різниці курсів.
Минулого тижня ми прогнозували продовження зміцнення гривні під впливом трьох факторів:
1. Заходом іноземних спекулянтів в ОВДП завдяки високій дохідності - 10-12%, в залежності від строку обертання;
2. Високі ціні на наші експортні товари: пшеницю, кукурудзу, олію, ріпак, руду і сталь;
3. Аграрії готуються до початку посівних робіт і продають валюту для придбання добрив і ГСМ.
Прогнози підтвердились, гривня впевнено продовжує ревальвувати – офіційний курс гривні становив 27,77 грн/$, торги на міжбанку відкрилися падінням котирувань, а на готівковому ринку більшість банків купують долар по 27,65-27,7 грн/$. Є банки, що уже дають за долар - 27,5 грн/$.
Основним драйвером зміцнення гривні є нерезиденти, вони з початку лютого придбали ОВДП на 3 млрд грн, а загалом з початку року – вже на 12 млрд грн.
Що буде далі з курсом? Аукціон з розміщення ОВДП Мінфіном від 2 лютого показав, що попит на облігації уряду залишається стабільно високим. В лютому заплановано ще три аукціони з продажу ОВДП – 09.02; 16.02; 23.02. Відповідно слід чекати подальшого притоку додаткової валюти в Україну для купівлі ОВДП. А це означає – подальше зміцнення курсу гривні і падіння долара. В результаті в лютому курс долара може опуститися до 27,6 - 27,5 грн/$ і нижче.
Іноземним спекулянтам вигідна ревальвація гривні, це дозволить їм заробити на різниці курсів.
Чому ламаються ТЕС Ахметова? Кінець інвестицій в теплову генерацію
З початком холодів, українські теплові електростанції (ТЕС) постійно виходять з ладу. Загалом в Україні 12 великих ТЕС, з яких 8 – в ДТЕК Ріната Ахметова.
- В січні зупинилась Слов’янська ТЕС, що входить в Донбасенерго Максима Єфімова. Вона досі знаходиться в ремонті і не вийде до кінця зими.
- 2 лютого в аварійний "зупин" вийшли енергоблоки Запорізької та Курахівської ТЕС, що входять в ДТЕК. Через це в цей день Україна запросила аварійну допомогу з Білорусі.
- 3 лютого повністю "сіла на нуль" Запорізька ТЕС через аварію на підстанції Зпоріжжяобленерго. Енергетики вказують, що подібна аварія не мала привести до повного відключення ТЕС.
- Сьогодні в аварійному ремонті перебувають блоки Криворізької, Придніпровської, Бурштинської, Ладижинської та Добротвірської ТЕС. Всі – ДТЕК.
Спостерігати онлайн за станом енергоблоків АЕС і ТЕС можна на сайті Укренерго за посиланням.
Загалом у січні 2021 року потужність блоків вугільних станцій, що виходили в аварійний ремонт, досягла історичного максимуму у 6,5 ГВт (дивись графік).
Чому так відбувається? Вочевидь, влітку 2020 року не була проведена ремонтна програма.
ДТЕК, найбільший оператор ТЕС, прибрав з пріоритетів розвитку теплову генерацію.
Про це заявив гендиректор ДТЕК Максим Тимченко в грудні 2020 року на презентації стратегії компанії до 2030 року.
Причини:
1. ТЕС, побудовані в Радянському Союзі, не відповідають технічним і екологічним вимогам Європейського Союзу.
В разі успішної синхронізації з європейською енергосистемою в 2023 році більшість з них доведеться закрити.
2. Застарілі енергоблоки спалюють велику кількість умовного палива – більше 0,5 кг вугілля для виробництва 1 кВт-г електроенергії. В Європі цей показник менше.
Навіть з українською ринковою ціною на електроенергію, яка вище європейських цін, рівень прибутку ТЕС і вугільних шахт не задовольняє менеджмент ДТЕК.
3. ЄС заявив про green deal (зелений перехід), який передбачає декарбонізацію економіки. Це означає, що у найближчі роки ЄС обмежить імпорт на свою територію вуглецевої енергії екологічними митами.
Якщо розумієш, що розвитку цього сектору бізнесу не буде в майбутньому, навіщо вкладатись в його модернізацію?
Проблема в тому, що від цього поки що залежить енергетична безпека країни. Крім того, соціальні проблеми звільнених робітників ТЕС та вугільних шахт будуть перекладені на державу. Приклад: Добропіллявугілля.
Для довідки, перевіряти готовність до зими енергоблоків ТЕС має Державна інспекція енергетичного нагляду.
З початком холодів, українські теплові електростанції (ТЕС) постійно виходять з ладу. Загалом в Україні 12 великих ТЕС, з яких 8 – в ДТЕК Ріната Ахметова.
- В січні зупинилась Слов’янська ТЕС, що входить в Донбасенерго Максима Єфімова. Вона досі знаходиться в ремонті і не вийде до кінця зими.
- 2 лютого в аварійний "зупин" вийшли енергоблоки Запорізької та Курахівської ТЕС, що входять в ДТЕК. Через це в цей день Україна запросила аварійну допомогу з Білорусі.
- 3 лютого повністю "сіла на нуль" Запорізька ТЕС через аварію на підстанції Зпоріжжяобленерго. Енергетики вказують, що подібна аварія не мала привести до повного відключення ТЕС.
- Сьогодні в аварійному ремонті перебувають блоки Криворізької, Придніпровської, Бурштинської, Ладижинської та Добротвірської ТЕС. Всі – ДТЕК.
Спостерігати онлайн за станом енергоблоків АЕС і ТЕС можна на сайті Укренерго за посиланням.
Загалом у січні 2021 року потужність блоків вугільних станцій, що виходили в аварійний ремонт, досягла історичного максимуму у 6,5 ГВт (дивись графік).
Чому так відбувається? Вочевидь, влітку 2020 року не була проведена ремонтна програма.
ДТЕК, найбільший оператор ТЕС, прибрав з пріоритетів розвитку теплову генерацію.
Про це заявив гендиректор ДТЕК Максим Тимченко в грудні 2020 року на презентації стратегії компанії до 2030 року.
Причини:
1. ТЕС, побудовані в Радянському Союзі, не відповідають технічним і екологічним вимогам Європейського Союзу.
В разі успішної синхронізації з європейською енергосистемою в 2023 році більшість з них доведеться закрити.
2. Застарілі енергоблоки спалюють велику кількість умовного палива – більше 0,5 кг вугілля для виробництва 1 кВт-г електроенергії. В Європі цей показник менше.
Навіть з українською ринковою ціною на електроенергію, яка вище європейських цін, рівень прибутку ТЕС і вугільних шахт не задовольняє менеджмент ДТЕК.
3. ЄС заявив про green deal (зелений перехід), який передбачає декарбонізацію економіки. Це означає, що у найближчі роки ЄС обмежить імпорт на свою територію вуглецевої енергії екологічними митами.
Якщо розумієш, що розвитку цього сектору бізнесу не буде в майбутньому, навіщо вкладатись в його модернізацію?
Проблема в тому, що від цього поки що залежить енергетична безпека країни. Крім того, соціальні проблеми звільнених робітників ТЕС та вугільних шахт будуть перекладені на державу. Приклад: Добропіллявугілля.
Для довідки, перевіряти готовність до зими енергоблоків ТЕС має Державна інспекція енергетичного нагляду.
Нафтогаз втратив статус найбільшого імпортера газу
Газова монополія НАК Нафтогаз в 2020 році опустилася на п'яте місце в рейтингу найбільших імпортерів газу в Україну. В минулі роки Нафтогаз був найбільшим імпортером з великим відривом від інших учасників.
В 2019 році Нафтогаз, готуючись до можливого припинення транзиту Газпромом, закачав рекордно великі обсяги газу в ПСГ. Коли наприкінці 2019 року транзитний контракт був підписаний, газ виявився не затребуваним. Через це в 2020 році Нафтогаз значно зменшив обсяги імпорту газу.
▫️Найбільшим імпортером газу в Україну стала компанія Євроенерготрейд – імпортувала 1,25 млрд куб м газу. Хоч компанія і записана на трьох фізосіб, її контролює бізнесмен Юрій Дубинський. Він - колишній партнер по бізнесу підсанкційного Олександра Онищенка, підозрюваного в Україні в "газових схемах". Зараз Дубинський проходить свідком по цій справі. (якщо знаєте його секрет успіху – напишіть нам).
▫️Другим найбільшим імпортером газу є компанія Еру Трейдинг (1,2 млрд кубів імпорту) американця Дейла Перрі та українця Ярослава Мудрого. Це колишні партнери Андрія Фаворова – екс-голови газового дивізіону Нафтогазу.
▫️Маловідомий трейдер Газ Ком Трейд, який записаний на Олександра Кривенка, імпортував 824 млн куб м газу. (якщо знаєте його секрет успіху – напишіть нам).
▫️Дочка азербайджанської держкомпанії в Україні - Сокар Україна імпортувала 748 млн куб м газу.
▫️Компанії олігарха Дмитра Фірташа минулого року імпортували в Україну 702 млн куб м газу. Найбільші обсяги імпортувало ТОВ ЙЕ Енергія — 641 млн куб. м газу. Ця компанія об'єднує газ-збути — постачальників газу, які контролюються олігархом. Газ-збути ЙЕ Енергії контролюють 60-70% поставок газу населенню.
▫️Пов'язана з Ігорем Коломойським — ТОВ Ю.Комодітіз поставило 450 млн куб м газу. Компанія є крупним постачальником природного газу та електроенергії для державних підприємств та організацій.
Газова монополія НАК Нафтогаз в 2020 році опустилася на п'яте місце в рейтингу найбільших імпортерів газу в Україну. В минулі роки Нафтогаз був найбільшим імпортером з великим відривом від інших учасників.
В 2019 році Нафтогаз, готуючись до можливого припинення транзиту Газпромом, закачав рекордно великі обсяги газу в ПСГ. Коли наприкінці 2019 року транзитний контракт був підписаний, газ виявився не затребуваним. Через це в 2020 році Нафтогаз значно зменшив обсяги імпорту газу.
▫️Найбільшим імпортером газу в Україну стала компанія Євроенерготрейд – імпортувала 1,25 млрд куб м газу. Хоч компанія і записана на трьох фізосіб, її контролює бізнесмен Юрій Дубинський. Він - колишній партнер по бізнесу підсанкційного Олександра Онищенка, підозрюваного в Україні в "газових схемах". Зараз Дубинський проходить свідком по цій справі. (якщо знаєте його секрет успіху – напишіть нам).
▫️Другим найбільшим імпортером газу є компанія Еру Трейдинг (1,2 млрд кубів імпорту) американця Дейла Перрі та українця Ярослава Мудрого. Це колишні партнери Андрія Фаворова – екс-голови газового дивізіону Нафтогазу.
▫️Маловідомий трейдер Газ Ком Трейд, який записаний на Олександра Кривенка, імпортував 824 млн куб м газу. (якщо знаєте його секрет успіху – напишіть нам).
▫️Дочка азербайджанської держкомпанії в Україні - Сокар Україна імпортувала 748 млн куб м газу.
▫️Компанії олігарха Дмитра Фірташа минулого року імпортували в Україну 702 млн куб м газу. Найбільші обсяги імпортувало ТОВ ЙЕ Енергія — 641 млн куб. м газу. Ця компанія об'єднує газ-збути — постачальників газу, які контролюються олігархом. Газ-збути ЙЕ Енергії контролюють 60-70% поставок газу населенню.
▫️Пов'язана з Ігорем Коломойським — ТОВ Ю.Комодітіз поставило 450 млн куб м газу. Компанія є крупним постачальником природного газу та електроенергії для державних підприємств та організацій.
Щорічно Біткойн споживає електроенергії майже як вся Україна
Кембриджський університет порівняв обсяги використання електроенергії для проведення транзакцій і майнингу Біткойна з обсягами споживання різними країнами.
Дослідники встановили, що майнінг криптовалюти, включаючи важкі комп'ютерні розрахунки для перевірки транзакцій, щороку споживає 121,36 терават-годин (TWh) на рік. Це більше, ніж споживає Аргентина (121 TWh), Нідерланди (108,8 TWh), ОАЕ (113,20 TWh) і майже стільки як споживає Норвегія або Україна.
В майбутньому обсяги споживання електроенергії навряд впадуть, з огляду черговий різкий ріст криптовалюти, викликаний інвестиціями засновника Tesla Ілона Маска в Біткойн в розмірі $1,5 млрд.
На фоні цієї новини майнери отримали ще більше стимулів запускати все більше "машин".
Цікаво, яка частка українських майнерів в сьогоднішньому рості споживання електроенергії? За даними Укренерго, з початку лютого, порівняно з минулим роком, середньодобове споживання електроенергії в Україні у робочі дні збільшилося на 5,2%, а у вихідні — на 4,3%. В Україні виник дефіцит електроенергії і ми змушені балансувати систему за допомогою імпорту з Білорусі, РФ та Європи. Щодня, в окремі години, потужність імпорту доходить до 1,5 ГВт.
Кембриджський університет порівняв обсяги використання електроенергії для проведення транзакцій і майнингу Біткойна з обсягами споживання різними країнами.
Дослідники встановили, що майнінг криптовалюти, включаючи важкі комп'ютерні розрахунки для перевірки транзакцій, щороку споживає 121,36 терават-годин (TWh) на рік. Це більше, ніж споживає Аргентина (121 TWh), Нідерланди (108,8 TWh), ОАЕ (113,20 TWh) і майже стільки як споживає Норвегія або Україна.
В майбутньому обсяги споживання електроенергії навряд впадуть, з огляду черговий різкий ріст криптовалюти, викликаний інвестиціями засновника Tesla Ілона Маска в Біткойн в розмірі $1,5 млрд.
На фоні цієї новини майнери отримали ще більше стимулів запускати все більше "машин".
Цікаво, яка частка українських майнерів в сьогоднішньому рості споживання електроенергії? За даними Укренерго, з початку лютого, порівняно з минулим роком, середньодобове споживання електроенергії в Україні у робочі дні збільшилося на 5,2%, а у вихідні — на 4,3%. В Україні виник дефіцит електроенергії і ми змушені балансувати систему за допомогою імпорту з Білорусі, РФ та Європи. Щодня, в окремі години, потужність імпорту доходить до 1,5 ГВт.
Як дві мережі АЗС перетворюють лакофарбові розчинники на бензин
Україна нарощує імпорт розчинників для лакофарбової промисловості (в 2020році на +15% до 77,4 тис. тон). Основні поставки йдуть з Росії та Білорусі. Більше половини цих розчинників - суміш октанозбільшуючих компонентів (метил-трет-бутиловий ефір та метанол) і надходять на адресу компаній, що займаються виробництвом і реалізацією нафтопродуктів з міні-НПЗ.
Добавки МТБЕ і метанол - ключові октанозбільшуючі компоненти, вони використовуються у виробництві бензинів. В 2017 Україна ввела на ці добавки акциз в розмірі 213 євро за 1 тис./л (аналогічний розмір акцизу на бензин), щоб місцеві "куховари" з їх допомогою не виробляли контрафактний бензин.
Водночас розчинники для лакофарбової промисловості не обкладаються акцизом. Саме тому під кодом цих розчинників пішов імпорт октанозбільшуючих компонентів. В січні 2021 року, за даними видання enkorr, в Україну вже імпортовано більше 10% минулорічного обсягу розчинників (7,97 тис. за кодом 3814009090).
Найбільшим постачальником з об'ємом 2,38 тис. тонн стала харківська компанія Пром Хім, яка імпортує продукцію з РФ. Одним з одержувачів розчинників Пром Хіма є компанія Альтернатив Енерджі Сорсес Компані. Вона фігурує в розслідуванні Нацполіції як організація, що експлуатує міні-НПЗ в м. Мерефа, який випускає низькоякісні фальсифіковані нафтопродукти. Отримувачем палива з міні-НПЗ в Мерефі є мережа АЗС Мotto.
Другим найбільшим імпортером розчинників для виробництва фальсифікату є фірми з орбіти мережі БРСМ-Нафти – імпортували 2,51 тис. тонн з Білорусі.
Низькоякісні бензини, вироблені з додаванням розчинників "для лакофарбової промисловості" постачаються на адресу двох мереж АЗС, власники яких колись були партнерами, а зараз стали ворогами.
Мережу Motto (90 АЗС) пов'язують з Едуардом Ставицьким – міністром енергетики часів Януковича, який втік до Ізраїлю, отримав громадянство і змінив прізвище на Розенберг.
Мережа БРСМ (150 АЗС) належить бізнесмену Андрію Бібі. Він колишній бізнес партнер Ставицького. Розподіл їхнього бізнесу був гучним і скандальним.
Прикрити схему з імпортом розчинників хочуть білі виробники та імпортери: WOG, ОККО, Укртатнафта, АМІК, Shell та ін, оскільки зараз бодяжники низькою ціною відбирають у них клієнтів.
Україна нарощує імпорт розчинників для лакофарбової промисловості (в 2020році на +15% до 77,4 тис. тон). Основні поставки йдуть з Росії та Білорусі. Більше половини цих розчинників - суміш октанозбільшуючих компонентів (метил-трет-бутиловий ефір та метанол) і надходять на адресу компаній, що займаються виробництвом і реалізацією нафтопродуктів з міні-НПЗ.
Добавки МТБЕ і метанол - ключові октанозбільшуючі компоненти, вони використовуються у виробництві бензинів. В 2017 Україна ввела на ці добавки акциз в розмірі 213 євро за 1 тис./л (аналогічний розмір акцизу на бензин), щоб місцеві "куховари" з їх допомогою не виробляли контрафактний бензин.
Водночас розчинники для лакофарбової промисловості не обкладаються акцизом. Саме тому під кодом цих розчинників пішов імпорт октанозбільшуючих компонентів. В січні 2021 року, за даними видання enkorr, в Україну вже імпортовано більше 10% минулорічного обсягу розчинників (7,97 тис. за кодом 3814009090).
Найбільшим постачальником з об'ємом 2,38 тис. тонн стала харківська компанія Пром Хім, яка імпортує продукцію з РФ. Одним з одержувачів розчинників Пром Хіма є компанія Альтернатив Енерджі Сорсес Компані. Вона фігурує в розслідуванні Нацполіції як організація, що експлуатує міні-НПЗ в м. Мерефа, який випускає низькоякісні фальсифіковані нафтопродукти. Отримувачем палива з міні-НПЗ в Мерефі є мережа АЗС Мotto.
Другим найбільшим імпортером розчинників для виробництва фальсифікату є фірми з орбіти мережі БРСМ-Нафти – імпортували 2,51 тис. тонн з Білорусі.
Низькоякісні бензини, вироблені з додаванням розчинників "для лакофарбової промисловості" постачаються на адресу двох мереж АЗС, власники яких колись були партнерами, а зараз стали ворогами.
Мережу Motto (90 АЗС) пов'язують з Едуардом Ставицьким – міністром енергетики часів Януковича, який втік до Ізраїлю, отримав громадянство і змінив прізвище на Розенберг.
Мережа БРСМ (150 АЗС) належить бізнесмену Андрію Бібі. Він колишній бізнес партнер Ставицького. Розподіл їхнього бізнесу був гучним і скандальним.
Прикрити схему з імпортом розчинників хочуть білі виробники та імпортери: WOG, ОККО, Укртатнафта, АМІК, Shell та ін, оскільки зараз бодяжники низькою ціною відбирають у них клієнтів.
Гривня девальвує на фоні провалу переговорів з МВФ
Після тривалого періоду зміцнення, курс гривні розвернувся в бік зниження. На міжбанку долар продають по 28 грн/$, а в банках – по 28,10 грн/$ і більше.
На це вплинув Нацбанк – минулого тижня він викупив більше $100 млн. А з цього тижня на курс впливають новини про черговий провал у співпраці з МВФ.
Місія МВФ, яка проходила онлайн з 21 грудня 2020 по 12 лютого 2021 року, закінчилася безрезультатно. МВФ продовжує наполягати на прийнятті закону про Вищу раду правосуддя і на незалежності Національного банку від ОП та КМУ. Фонду також турбує втручання в роботу НАБУ та САП.
Однак останньою краплею для Фонду було обмеження цін на газ для населення в рамках – до 6,99 грн/куб на опалювальний період, або до закінчення карантину. МВФ остерігається, що такими обмеженнями Україна згорне реформу на газовому ринку.
В червні минулого року Україна домовилась з МВФ про нову програму на $5 млрд тривалістю 18 місяців. Тоді ж МВФ видав нам відразу $ 2,1 млрд на боротьбу з наслідками пандемії. Після зміни керівництва НБУ, спроб Конституційного суду знести антикорупційну інфраструктуру і втручання в роботу НАБУ, МВФ поставив на паузу співпрацю з Україною.
В 2021 керівництво України розраховує отримати від МВФ $2,2 млрд кількома траншами. Гроші потрібні для рефінансування державного боргу – цього року уряд має погасити ще 550 млрд грн зовнішнього та внутрішнього боргу. Пікові виплати припадають на: березень – 70 млрд грн; червень - 77 млрд грн; вересень – більше 100 млрд грн.
На наступну місію МВФ можна очікувати не раніше квітня-травня, за умови якщо Україна почне вирішувати проблемні питання. Отже наступний транш не варто очікувати в першій половині 2021 року.
Чи призведе це до девальвації? В другій половині місяця розпочинається період сплати квартальних податків (за 4 кв. 2020), а отже експортери продовжать продавати валюту для сплати податків.
Окрім того, в Україні на носі початок посівної кампанії і попит на ОВДП уряду з боку нерезидентів залишається на високому рівні – завдяки виском ставкам дохідності.
Після тривалого періоду зміцнення, курс гривні розвернувся в бік зниження. На міжбанку долар продають по 28 грн/$, а в банках – по 28,10 грн/$ і більше.
На це вплинув Нацбанк – минулого тижня він викупив більше $100 млн. А з цього тижня на курс впливають новини про черговий провал у співпраці з МВФ.
Місія МВФ, яка проходила онлайн з 21 грудня 2020 по 12 лютого 2021 року, закінчилася безрезультатно. МВФ продовжує наполягати на прийнятті закону про Вищу раду правосуддя і на незалежності Національного банку від ОП та КМУ. Фонду також турбує втручання в роботу НАБУ та САП.
Однак останньою краплею для Фонду було обмеження цін на газ для населення в рамках – до 6,99 грн/куб на опалювальний період, або до закінчення карантину. МВФ остерігається, що такими обмеженнями Україна згорне реформу на газовому ринку.
В червні минулого року Україна домовилась з МВФ про нову програму на $5 млрд тривалістю 18 місяців. Тоді ж МВФ видав нам відразу $ 2,1 млрд на боротьбу з наслідками пандемії. Після зміни керівництва НБУ, спроб Конституційного суду знести антикорупційну інфраструктуру і втручання в роботу НАБУ, МВФ поставив на паузу співпрацю з Україною.
В 2021 керівництво України розраховує отримати від МВФ $2,2 млрд кількома траншами. Гроші потрібні для рефінансування державного боргу – цього року уряд має погасити ще 550 млрд грн зовнішнього та внутрішнього боргу. Пікові виплати припадають на: березень – 70 млрд грн; червень - 77 млрд грн; вересень – більше 100 млрд грн.
На наступну місію МВФ можна очікувати не раніше квітня-травня, за умови якщо Україна почне вирішувати проблемні питання. Отже наступний транш не варто очікувати в першій половині 2021 року.
Чи призведе це до девальвації? В другій половині місяця розпочинається період сплати квартальних податків (за 4 кв. 2020), а отже експортери продовжать продавати валюту для сплати податків.
Окрім того, в Україні на носі початок посівної кампанії і попит на ОВДП уряду з боку нерезидентів залишається на високому рівні – завдяки виском ставкам дохідності.
