Хто розробляє шельф Чорного моря
В листопаді Кабмін дав ексклюзивне право компаніям з групи “Нафтогаз” протягом 30 років видобувати газ та нафту на українській частині шельфу Чорного моря.
Зараз шельф Чорного моря опановують всі держави регіону, в тому числі і РФ, яка видобуває газ на українських родовищах вкраденими в України вишками. Нижче - список країн, які розробляють шельф.
Росія. Країна агресор в 2014 році окупувала Крим і разом з ним захопила
чотири українські самопідйомні бурові установки (СПБУ).
Дві з них - "Сиваш" і "Таврида" - були побудовані ще в 1979 та +1995 роках.
Інші дві - "Незалежність" і "Петро Годованець" були закуплені Нафтогазом у 2010-2012 роках за $800 млн. Це славнозвісні "Вишки Бойка”. Вони розробляли Одеське родовище.
Після окупації, з 2014 по 2017 рік включно, росіяни незаконно видобули 3,5 млрд кубів газу з Одеського родовища. Точні дані з видобутку на захоплених росіянами активах Чорноморнафтогазу не оприлюднюються.
Туреччина В 2020 держкомпанія Туреччини - Türkiye Petrolleri Anonim Ortaklığı відкрила одне з найбільших родовищ у Чорному морі із запасами газу 405 млрд кубів – родовище Сакар’я. Виробнича потужність, за прогнозами, становитиме 2,5 - 20 млрд кубів газу на рік. Туреччина споживає 45 млрд кубів газу на рік. Майже весь необхідний обсяг - вона імпортує.
Румунія У 2012 році румунська компанія OMV Petrom і ExxonMobil відкрили на той момент найбільше в Чорному морі родовище Нептун із запасами газу до 84 млрд кубів. Очікується, що видобуток газу може сягнути 6,3 млрд кубів рік. Родовище Нептун межує з ділянкою "Дельфін", яка знаходиться в акваторії української частини Чорноморського шельфу.
Румунія має ще одну потенційну ділянку – мілководний блок Мідія, в межах якого відкрили родовища Ана і Доіна з ресурсами 320 млрд кубів газу. Найближчим часом там розпочнеться промисловий видобуток газу обсягом 1 млрд кубів рік.
Болгарія В 2012 році Болгарія провела конкурс на розробку шельфового блоку Хан Аспарух. Переможцем став консорціум, в який увійшли іспанська компанія Repsol, французька Total та румунська OMV Petrom. В квітні 2019 року Repsol разом зі світовим гігантом Shell та австралійською Woodside Energy почали розробку ще одного проєкту на болгарському шельфі – блоку Хан Кубрат.
Грузія В червні 2020 року урядом Грузії було завершено конкурс на розробку блоку II у чорноморському офшорному районі країни. Переможцем стала румунська OMV Petrom.
На фото - вкрадена українська бурова установка
В листопаді Кабмін дав ексклюзивне право компаніям з групи “Нафтогаз” протягом 30 років видобувати газ та нафту на українській частині шельфу Чорного моря.
Зараз шельф Чорного моря опановують всі держави регіону, в тому числі і РФ, яка видобуває газ на українських родовищах вкраденими в України вишками. Нижче - список країн, які розробляють шельф.
Росія. Країна агресор в 2014 році окупувала Крим і разом з ним захопила
чотири українські самопідйомні бурові установки (СПБУ).
Дві з них - "Сиваш" і "Таврида" - були побудовані ще в 1979 та +1995 роках.
Інші дві - "Незалежність" і "Петро Годованець" були закуплені Нафтогазом у 2010-2012 роках за $800 млн. Це славнозвісні "Вишки Бойка”. Вони розробляли Одеське родовище.
Після окупації, з 2014 по 2017 рік включно, росіяни незаконно видобули 3,5 млрд кубів газу з Одеського родовища. Точні дані з видобутку на захоплених росіянами активах Чорноморнафтогазу не оприлюднюються.
Туреччина В 2020 держкомпанія Туреччини - Türkiye Petrolleri Anonim Ortaklığı відкрила одне з найбільших родовищ у Чорному морі із запасами газу 405 млрд кубів – родовище Сакар’я. Виробнича потужність, за прогнозами, становитиме 2,5 - 20 млрд кубів газу на рік. Туреччина споживає 45 млрд кубів газу на рік. Майже весь необхідний обсяг - вона імпортує.
Румунія У 2012 році румунська компанія OMV Petrom і ExxonMobil відкрили на той момент найбільше в Чорному морі родовище Нептун із запасами газу до 84 млрд кубів. Очікується, що видобуток газу може сягнути 6,3 млрд кубів рік. Родовище Нептун межує з ділянкою "Дельфін", яка знаходиться в акваторії української частини Чорноморського шельфу.
Румунія має ще одну потенційну ділянку – мілководний блок Мідія, в межах якого відкрили родовища Ана і Доіна з ресурсами 320 млрд кубів газу. Найближчим часом там розпочнеться промисловий видобуток газу обсягом 1 млрд кубів рік.
Болгарія В 2012 році Болгарія провела конкурс на розробку шельфового блоку Хан Аспарух. Переможцем став консорціум, в який увійшли іспанська компанія Repsol, французька Total та румунська OMV Petrom. В квітні 2019 року Repsol разом зі світовим гігантом Shell та австралійською Woodside Energy почали розробку ще одного проєкту на болгарському шельфі – блоку Хан Кубрат.
Грузія В червні 2020 року урядом Грузії було завершено конкурс на розробку блоку II у чорноморському офшорному районі країни. Переможцем стала румунська OMV Petrom.
На фото - вкрадена українська бурова установка
Енергоатом знов намагається дешево злити великі обсяги електроенергії Ахметову і Коломойському
Сьогодні о 15:00 розпочався аукціон НАЕК Енергоатом на продаж електроенергії (е/е) на перше півріччя 2021 року.
Держкомпанія виставила на продаж 15,2 млн МВт-г. Це найбільший обсяг е/е, який колись продавав Енергоатом на Український енергетичній біржі (УЕБ) за один аукціон.
Для прикладу, річний виробіток Енергоатому складає близько 80 млн МВт-г. Але більше половини цього обсягу, якщо Кабмін не змінить модель ПСО, компанія віддасть на потреби населення по ціні 10 грн/МВт-г.
Аукціон проводиться за всіма корупційними канонами. Був об'явлений у п'ятницю ввечері – на понеділок.
Виставлена висока початкова ціна – 1400 грн/МВт-г. Це передбачає зустрічні заявки на пониження ціни, як трейдер держкомпанії може акцептувати, або ні.
Наш співрозмовник в уряді каже, що чекає чергового зливу великих обсягів е/е на трейдингові компанії Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського та Д.Трейдінг Ріната Ахметова по низьких цінах.
Нагадаємо, саме це сталось під час аукціону 13 листопада.
Чекаємо, чим завершиться. Якби ми були букмекерами, то дали б коефіцієнт 5 до 1, що найбільші обсяги е/е за найнижчою ціною куплять трейдери Ахметова і Коломойського.
Сьогодні о 15:00 розпочався аукціон НАЕК Енергоатом на продаж електроенергії (е/е) на перше півріччя 2021 року.
Держкомпанія виставила на продаж 15,2 млн МВт-г. Це найбільший обсяг е/е, який колись продавав Енергоатом на Український енергетичній біржі (УЕБ) за один аукціон.
Для прикладу, річний виробіток Енергоатому складає близько 80 млн МВт-г. Але більше половини цього обсягу, якщо Кабмін не змінить модель ПСО, компанія віддасть на потреби населення по ціні 10 грн/МВт-г.
Аукціон проводиться за всіма корупційними канонами. Був об'явлений у п'ятницю ввечері – на понеділок.
Виставлена висока початкова ціна – 1400 грн/МВт-г. Це передбачає зустрічні заявки на пониження ціни, як трейдер держкомпанії може акцептувати, або ні.
Наш співрозмовник в уряді каже, що чекає чергового зливу великих обсягів е/е на трейдингові компанії Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського та Д.Трейдінг Ріната Ахметова по низьких цінах.
Нагадаємо, саме це сталось під час аукціону 13 листопада.
Чекаємо, чим завершиться. Якби ми були букмекерами, то дали б коефіцієнт 5 до 1, що найбільші обсяги е/е за найнижчою ціною куплять трейдери Ахметова і Коломойського.
Енергоатом продав трейдеру Коломойського більше 80% електроенергії за найнижчою ціною
Стали відомі результати аукціону Енергоатому з продажу електроенергії (е/е).
Всього на продаж було виставлено 15,2 млн МВт-г.
З них нічної е/е – близько 2 млн МВт-г і денної – 13 млн МВт-г.
Нічної продали всього 0,3 млн МВт-г з двох. А денна продана вся.
За нашою інформацією, з 13 млн МВт-г більше 10,5 млн МВт-г купив трейдер Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського. Це піврічна робота 2,5 атомних енергоблоків.
Феросплавна група Коломойського – Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи, Покровський і Марганецький ГЗК – стільки е/е не споживають.
Вочевидь, частина купленої е/е буде перепродаватись на Ринку на добу наперед (РДН).
Юнайтед Енерджі купив е/е по 1150 грн/МВт-г. Найдорожча ціна була 1300 грн/МВт-г. В цілому ціна аукціону була низькою через занадто великий обсяг одномоментного продажу.
Підозріло, що група Ріната Ахметова мовчить з приводу цього аукціону. Формально, Енергоатом лишив її дешевої е/е, яка потрібна шахтам ДТЕК та комбінатам Метінвесту.
Д.Трейдінг Ахметова також став переможцем аукціону, але великих обсягів не купував.
Стали відомі результати аукціону Енергоатому з продажу електроенергії (е/е).
Всього на продаж було виставлено 15,2 млн МВт-г.
З них нічної е/е – близько 2 млн МВт-г і денної – 13 млн МВт-г.
Нічної продали всього 0,3 млн МВт-г з двох. А денна продана вся.
За нашою інформацією, з 13 млн МВт-г більше 10,5 млн МВт-г купив трейдер Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського. Це піврічна робота 2,5 атомних енергоблоків.
Феросплавна група Коломойського – Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи, Покровський і Марганецький ГЗК – стільки е/е не споживають.
Вочевидь, частина купленої е/е буде перепродаватись на Ринку на добу наперед (РДН).
Юнайтед Енерджі купив е/е по 1150 грн/МВт-г. Найдорожча ціна була 1300 грн/МВт-г. В цілому ціна аукціону була низькою через занадто великий обсяг одномоментного продажу.
Підозріло, що група Ріната Ахметова мовчить з приводу цього аукціону. Формально, Енергоатом лишив її дешевої е/е, яка потрібна шахтам ДТЕК та комбінатам Метінвесту.
Д.Трейдінг Ахметова також став переможцем аукціону, але великих обсягів не купував.
Монополія Фірташа перешкоджає переходу споживачів до інших постачальників газу
З серпня кожне домогосподарство отримало право самостійно обирати постачальника газу.
До цього газ населенню постачали збутові організації, афілійовані з операторами газорозподільних мереж - облгазами. Це природні монополії, 70% яких контролюється олігархом Дмитром Фірташем.
Після початку роботи ринку газу найбільшим постачальником газу для населення стала група збутів під брендом "ЙЕ Енергія" Фірташа. Вони отримали споживачів без конкуренції – у спадок від облгазів. В результаті збути Фірташа встановили найбільшу маржу за свої послуги.
Паралельно Нафтогаз створив почав відвойовувати у Фірташа ринок за рахунок власного джерела газу - компанії Укргазвидобування. Нафтогаз почав демпінгувати, виставляючи найнижчу ціну газу.
А ще з'явилася група незалежних постачальників газу для населення. Ціни у них менші за ціни збутів Фірташа, але вищі цін Нафтогазу.
Після появи конкуренції облгаз-збути Фірташа почали перешкоджати переходу до нових постачальників газу. Облгази роблять все для того, щоб не дати споживачу піти від їхнього постачальника. До яких прийомів вони вдаються?
1. Невідповідність нормам газового обладнання. Як тільки споживач заявляє про бажання змінити постачальника, облгаз знаходить невідповідність газового обладнання. Це можуть бути відсутність документів на обладнання, його несанкціоноване перенесення, розташування в недозволеному місці, невідповідність котла зазначеним в документах потужностям.
Поки споживач був клієнтом “свого” постачальника облгаз не звертав уваги на ці порушення.
2. Нарахування "температурних боргів". Згідно законодавства, газ обліковується за стандартних умов – при температурі 20 градусів Цельсія і 760 мм ртутного стовпчика.
Облік газу здійснювався в точках виходу оператора ГТС, які обладнані smart-лічильниками. Вони рахують обсяги з приведенням до стандартних умов.
Проте у населення встановлені звичайні лічильники. Тому взимку побутові споживачі сплачували за менший обсяг газу, ніж купував облгаз-збут. Це і є так звані температурні втрати. Облгази використовують цю ситуацію – лякають побутових споживачів "температурними боргами", які нібито необхідно сплатити, якщо споживач хоче змінити постачальника.
3.Приховування EIC-кодів споживачів Це ідентифікатор необхідний споживачу для зміни постачальника. Щоб ускладнити перехід на нового постачальника, облгаз-збути почали публікувати код на боковому краю рахунку, який має відриватись.
Такий не хитрий трюк не становить проблеми для споживачів, які користуються особистим кабінетом на сайті постачальника. Там відображається EIC-код. Але змінити постачальника найбільше зацікавлені споживачі в сільській місцевості, де доступ до інтернету обмежений.
4. Відверте свавілля облгазів і збутів. Вони залякують і шантажують споживачів, які хочуть змінити постачальника, погрожують відключити їм газ. Споживачам похилого віку співробітники облгазу розповідають, що в разі переходу на нового постачальника облгаз перестане обслуговувати мережі. При цьому вже рік облгаз окремо збирає гроші з клієнтів за свої послуги.
З серпня кожне домогосподарство отримало право самостійно обирати постачальника газу.
До цього газ населенню постачали збутові організації, афілійовані з операторами газорозподільних мереж - облгазами. Це природні монополії, 70% яких контролюється олігархом Дмитром Фірташем.
Після початку роботи ринку газу найбільшим постачальником газу для населення стала група збутів під брендом "ЙЕ Енергія" Фірташа. Вони отримали споживачів без конкуренції – у спадок від облгазів. В результаті збути Фірташа встановили найбільшу маржу за свої послуги.
Паралельно Нафтогаз створив почав відвойовувати у Фірташа ринок за рахунок власного джерела газу - компанії Укргазвидобування. Нафтогаз почав демпінгувати, виставляючи найнижчу ціну газу.
А ще з'явилася група незалежних постачальників газу для населення. Ціни у них менші за ціни збутів Фірташа, але вищі цін Нафтогазу.
Після появи конкуренції облгаз-збути Фірташа почали перешкоджати переходу до нових постачальників газу. Облгази роблять все для того, щоб не дати споживачу піти від їхнього постачальника. До яких прийомів вони вдаються?
1. Невідповідність нормам газового обладнання. Як тільки споживач заявляє про бажання змінити постачальника, облгаз знаходить невідповідність газового обладнання. Це можуть бути відсутність документів на обладнання, його несанкціоноване перенесення, розташування в недозволеному місці, невідповідність котла зазначеним в документах потужностям.
Поки споживач був клієнтом “свого” постачальника облгаз не звертав уваги на ці порушення.
2. Нарахування "температурних боргів". Згідно законодавства, газ обліковується за стандартних умов – при температурі 20 градусів Цельсія і 760 мм ртутного стовпчика.
Облік газу здійснювався в точках виходу оператора ГТС, які обладнані smart-лічильниками. Вони рахують обсяги з приведенням до стандартних умов.
Проте у населення встановлені звичайні лічильники. Тому взимку побутові споживачі сплачували за менший обсяг газу, ніж купував облгаз-збут. Це і є так звані температурні втрати. Облгази використовують цю ситуацію – лякають побутових споживачів "температурними боргами", які нібито необхідно сплатити, якщо споживач хоче змінити постачальника.
3.Приховування EIC-кодів споживачів Це ідентифікатор необхідний споживачу для зміни постачальника. Щоб ускладнити перехід на нового постачальника, облгаз-збути почали публікувати код на боковому краю рахунку, який має відриватись.
Такий не хитрий трюк не становить проблеми для споживачів, які користуються особистим кабінетом на сайті постачальника. Там відображається EIC-код. Але змінити постачальника найбільше зацікавлені споживачі в сільській місцевості, де доступ до інтернету обмежений.
4. Відверте свавілля облгазів і збутів. Вони залякують і шантажують споживачів, які хочуть змінити постачальника, погрожують відключити їм газ. Споживачам похилого віку співробітники облгазу розповідають, що в разі переходу на нового постачальника облгаз перестане обслуговувати мережі. При цьому вже рік облгаз окремо збирає гроші з клієнтів за свої послуги.
Повчальна історія про те, як у Микитася забрали Укрбуд
Вчора ввечері на Цензор.НЕТ вийшло цікаве інтерв'ю колишнього нардепа і девелопера, а сьогодні - підсудного Максима Микитася, екс-власника будівельної корпорації Укрбуд.
Для тих, кому ліньки читати величезний текст, підібрали найцікавіше.
📠 Як і у більшості забудовників, структура бізнесу Микитася була юридично заплутаною. Корпорація Укрбуд являла собою близько 120 юросіб, які були записані на його менеджерів.
Серед них гендиректор Олег Майборода, головний завгосп Сергій Якусевич та головний юрист В'ячеслав Мармиш.
Пізніше ці троє привели до Микитася "ресторатора" Дмитра Федотенкова, який запропонував інвестувати в Укрбуд $48 млн і став партнером Микитася.
📠 Сам Микитась найняв на роботу Олега Татарова, який працював у МВС за часів Віктора Януковича, а сьогодні є заступником голови Офісу президента Володимира Зеленського. Щоб "вирішував питання з правоохоронцями, бо всіх знає".
📠 Під час виборів до Верховної Ради, щоб зберегти адмінресурс і "залишитись у силі", Микитась передав хабарів на суму $2 млн Андрію Холодову, нардепу від "Слуги народу".
Але всі Микитася зрадили і кинули. Менеджери разом з Федотенковим "вкрали" в нього рентабельні активи Укрбуду, Татаров переписав на свого тестя особисте майно Микитася, а Холодов нічим не допоміг.
Прикметно, що Микитась не каже нічого поганого про Петра Порошенка, Ігоря Кононенка та Віталія Кличка, без яких його адмінресурс був би не можливий.
Отак.. Користуєшся "політичним дахом" задля власного збагачення – за рахунок інвесторів у житло, державного і муніципальних бюджетів. А потім тебе грабують ті, хто допомагав це робити.
Микитась, перебуваючи у Раді, міг зробити щось для встановлення однакових для всіх правил, судову реформу, захист інвестицій і антирейдерське законодавство.
Тоді б і бізнес залишився, хоч і не такий великий. І за грати б не сідав.
На фото Татаров, Федотенков і Микитась
Вчора ввечері на Цензор.НЕТ вийшло цікаве інтерв'ю колишнього нардепа і девелопера, а сьогодні - підсудного Максима Микитася, екс-власника будівельної корпорації Укрбуд.
Для тих, кому ліньки читати величезний текст, підібрали найцікавіше.
📠 Як і у більшості забудовників, структура бізнесу Микитася була юридично заплутаною. Корпорація Укрбуд являла собою близько 120 юросіб, які були записані на його менеджерів.
Серед них гендиректор Олег Майборода, головний завгосп Сергій Якусевич та головний юрист В'ячеслав Мармиш.
Пізніше ці троє привели до Микитася "ресторатора" Дмитра Федотенкова, який запропонував інвестувати в Укрбуд $48 млн і став партнером Микитася.
📠 Сам Микитась найняв на роботу Олега Татарова, який працював у МВС за часів Віктора Януковича, а сьогодні є заступником голови Офісу президента Володимира Зеленського. Щоб "вирішував питання з правоохоронцями, бо всіх знає".
📠 Під час виборів до Верховної Ради, щоб зберегти адмінресурс і "залишитись у силі", Микитась передав хабарів на суму $2 млн Андрію Холодову, нардепу від "Слуги народу".
Але всі Микитася зрадили і кинули. Менеджери разом з Федотенковим "вкрали" в нього рентабельні активи Укрбуду, Татаров переписав на свого тестя особисте майно Микитася, а Холодов нічим не допоміг.
Прикметно, що Микитась не каже нічого поганого про Петра Порошенка, Ігоря Кононенка та Віталія Кличка, без яких його адмінресурс був би не можливий.
Отак.. Користуєшся "політичним дахом" задля власного збагачення – за рахунок інвесторів у житло, державного і муніципальних бюджетів. А потім тебе грабують ті, хто допомагав це робити.
Микитась, перебуваючи у Раді, міг зробити щось для встановлення однакових для всіх правил, судову реформу, захист інвестицій і антирейдерське законодавство.
Тоді б і бізнес залишився, хоч і не такий великий. І за грати б не сідав.
На фото Татаров, Федотенков і Микитась
Компанія Жеваго похвалилась сумою податків, яка становить 7% від виручки
На минулому тижні компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго оприлюднила реліз із сумою податків, сплачених за три квартали 2020 року.
Ferrexpo оперує трьома гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК) та комплексом переробки у Полтавській області. Це Полтавський і Єристівський ГЗК. Та Біланівський ГЗК, що зараз будується.
Компанія переробляє руду в залізорудні котуни (окатиші) та експортує їх за кордон.
В релізі багато інформації про структуру податків. Скільки грошей в який саме бюджет і який саме ГЗК сплатив.
Головне, що за 9 місяців 2020 року сплачено 2,45 млрд грн податків та зборів.
Якщо подивитись останній звіт Ferrexpo за 6 місяців 2020 року, побачимо що revenue (виручка) складає $776 млн (21,7 млрд грн).
Чистий прибуток після оподаткування за півроку - $250 млн (близько 7 млрд грн).
Виручку і прибуток Ferrexpo в своєму релізі не вказало. Та й звіти на сайті – лише англійською.
Вочевидь, за 9 місяців виручка перевищить 30 млрд грн. Виходить, що компанія сплатила всіх податків і зборів близько 7% від виручки.
Приблизна та сама ситуація з ГЗК Метінвесту Ріната Ахметова і Вадима Новинського. Метінвест видобуває близько 65% залізної руди в країні.
Проблема в тому, що рента на видобуток руди, найбільш маржинальної сировини, прив'язана до собівартості видобутку, а не до ціни кінцевого продукту.
В 2020 році Верховна Рада підвищила рентну ставку на руду з 8% до 11% при експортній ціні до $70 за тону і 12% - при ціні вище $70 (проєкт закону №1210).
Але без зміни бази оподаткування, приріст податків від видобутку руди мізерний.
Як ми вже писали, в 2019 році українські ГЗК загалом отримали 40 млрд грн чистого прибутку. При цьому сплатили рентних платежів всього на 3,3 млрд грн.
Для порівняння, рента на видобуток газу складає 28% і 14% від вартості (правильна база оподаткування) в залежності від глибини покладів.
На минулому тижні компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго оприлюднила реліз із сумою податків, сплачених за три квартали 2020 року.
Ferrexpo оперує трьома гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК) та комплексом переробки у Полтавській області. Це Полтавський і Єристівський ГЗК. Та Біланівський ГЗК, що зараз будується.
Компанія переробляє руду в залізорудні котуни (окатиші) та експортує їх за кордон.
В релізі багато інформації про структуру податків. Скільки грошей в який саме бюджет і який саме ГЗК сплатив.
Головне, що за 9 місяців 2020 року сплачено 2,45 млрд грн податків та зборів.
Якщо подивитись останній звіт Ferrexpo за 6 місяців 2020 року, побачимо що revenue (виручка) складає $776 млн (21,7 млрд грн).
Чистий прибуток після оподаткування за півроку - $250 млн (близько 7 млрд грн).
Виручку і прибуток Ferrexpo в своєму релізі не вказало. Та й звіти на сайті – лише англійською.
Вочевидь, за 9 місяців виручка перевищить 30 млрд грн. Виходить, що компанія сплатила всіх податків і зборів близько 7% від виручки.
Приблизна та сама ситуація з ГЗК Метінвесту Ріната Ахметова і Вадима Новинського. Метінвест видобуває близько 65% залізної руди в країні.
Проблема в тому, що рента на видобуток руди, найбільш маржинальної сировини, прив'язана до собівартості видобутку, а не до ціни кінцевого продукту.
В 2020 році Верховна Рада підвищила рентну ставку на руду з 8% до 11% при експортній ціні до $70 за тону і 12% - при ціні вище $70 (проєкт закону №1210).
Але без зміни бази оподаткування, приріст податків від видобутку руди мізерний.
Як ми вже писали, в 2019 році українські ГЗК загалом отримали 40 млрд грн чистого прибутку. При цьому сплатили рентних платежів всього на 3,3 млрд грн.
Для порівняння, рента на видобуток газу складає 28% і 14% від вартості (правильна база оподаткування) в залежності від глибини покладів.
Чи отримає Коболєв премію через раптову прибутковість Нафтогазу?
Як відомо, НАК "Нафтогаз України" планував закінчити 2020 рік зі збитками.
За три квартали держкомпанія отримала збиток 17 млрд грн.
Головна причина збитків – переоцінка газу, який НАК закупив в кінці 2019 року за високими цінами, коли готувався до можливого припинення транзиту.
Також вплинули багаторічні борги за газ облгазів та підприємств Теплокомуненерго перед НАК.
Але у грудні 2020 були проведені взаєморозрахунки для рятування "Укрнафти" (УН), про які ми писали раніше.
Як відомо, контрольний пакет акцій УН належить Нафтогазу. А 42% акцій у власності групи Приват на чолі з Ігорем Коломойським.
Суть проблеми в тому, що УН має 30 млрд грн податкових боргів зі штрафами та пенями.
Паралельно міноритарії судяться в Лондоні з державою Україна за 2 млрд кубів газу, що були куплені у УН для потреб населення за пільговою ціною в 2006 році.
В Нафтогазі кажуть, що є велика ймовірність програти.
Тому через Раду був проведений законопроєкт №4119, згідно якого НАК отримав з бюджету 32,2 млрд грн у якості компенсації збитків від постачанню газу населенню по пільгових цінах у минулі роки.
Цими грошима Нафтогаз компенсував УН 2 млрд кубів спірного газу та викупив ще 2 млрд кубів газу наперед.
УН отриманими коштами розрахувалась з бюджетом по боргах.
Одним з результатів прогону державних грошей через НАК та УН стало те, що Нафтогаз перестав бути збитковим.
Тепер, згідно затвердженого на днях фінплану, у 2020 році очікується прибуток 11,5 млрд грн.
Це означає, що менеджмент компанії на чолі з Андрієм Коболєвим виконав KPI. А відтак може претендувати на преміювання.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, у фінплані передбачено збільшення винагороди для членів правління на 56%.
Як відомо, НАК "Нафтогаз України" планував закінчити 2020 рік зі збитками.
За три квартали держкомпанія отримала збиток 17 млрд грн.
Головна причина збитків – переоцінка газу, який НАК закупив в кінці 2019 року за високими цінами, коли готувався до можливого припинення транзиту.
Також вплинули багаторічні борги за газ облгазів та підприємств Теплокомуненерго перед НАК.
Але у грудні 2020 були проведені взаєморозрахунки для рятування "Укрнафти" (УН), про які ми писали раніше.
Як відомо, контрольний пакет акцій УН належить Нафтогазу. А 42% акцій у власності групи Приват на чолі з Ігорем Коломойським.
Суть проблеми в тому, що УН має 30 млрд грн податкових боргів зі штрафами та пенями.
Паралельно міноритарії судяться в Лондоні з державою Україна за 2 млрд кубів газу, що були куплені у УН для потреб населення за пільговою ціною в 2006 році.
В Нафтогазі кажуть, що є велика ймовірність програти.
Тому через Раду був проведений законопроєкт №4119, згідно якого НАК отримав з бюджету 32,2 млрд грн у якості компенсації збитків від постачанню газу населенню по пільгових цінах у минулі роки.
Цими грошима Нафтогаз компенсував УН 2 млрд кубів спірного газу та викупив ще 2 млрд кубів газу наперед.
УН отриманими коштами розрахувалась з бюджетом по боргах.
Одним з результатів прогону державних грошей через НАК та УН стало те, що Нафтогаз перестав бути збитковим.
Тепер, згідно затвердженого на днях фінплану, у 2020 році очікується прибуток 11,5 млрд грн.
Це означає, що менеджмент компанії на чолі з Андрієм Коболєвим виконав KPI. А відтак може претендувати на преміювання.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, у фінплані передбачено збільшення винагороди для членів правління на 56%.
Робоче рішення на зараз щодо ціни електроенергії для населення – відмінити перші пільгові 100 кВт-г на місяць
Як ми вже писали, розглядалось багато варіантів зміни ціни електроенергії (е/е) для населення.
Один з них - підняти тариф до 2,2 грн/кВт-г.
Ще один варіант – підняти тариф в два рази, починаючи з 300 кВт-г на місяць – до 3,36 грн/кВт-г.
"Риночиники" сподівались на поступову, але повну відміну ПСО для населення.
Прямо зараз Кабмін розглядає питання: що робити з ПСО для населення?
Зупинились на тому, щоб просто відмінити перші пільгові 100 кВт-г.
Як відомо, сьогодні населення платить 0,9 грн/кВт-г за перші 100 кВт-г на місяць.
І 1,68 грн/кВт-г за наступні.
Середньозважений тариф за такої схеми складає 1,29 грн/кВт-г.
Як ми вже писали, розглядалось багато варіантів зміни ціни електроенергії (е/е) для населення.
Один з них - підняти тариф до 2,2 грн/кВт-г.
Ще один варіант – підняти тариф в два рази, починаючи з 300 кВт-г на місяць – до 3,36 грн/кВт-г.
"Риночиники" сподівались на поступову, але повну відміну ПСО для населення.
Прямо зараз Кабмін розглядає питання: що робити з ПСО для населення?
Зупинились на тому, щоб просто відмінити перші пільгові 100 кВт-г.
Як відомо, сьогодні населення платить 0,9 грн/кВт-г за перші 100 кВт-г на місяць.
І 1,68 грн/кВт-г за наступні.
Середньозважений тариф за такої схеми складає 1,29 грн/кВт-г.
Державна Центренерго "злила" трейдеру Коломойського ще 3 млн МВт-г електроенергії на перший квартал 2021 року
Держкомпаіня Центренерго 29 грудня провела аукціон з продажу 3,27 млн МВт-г зі строком поставки у січні-березні 2021 року.
Цей обсяг складає близько 2% від загального річного споживання е/е в Україні – 150 млн МВт-г.
Весь ресурс був проданий трейдеру Юнайтед Енерджі з групи Коломойського по ціні 1160 грн/МВт-г.
За тиждень до цього Юнайтед Енерджі купила близько 11 млн МВт-г на аукціоні державного Енергоатому по ціні 1150 грн/МВт-г.
Феросплавна група Коломойського – Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи, Покровський і Марганецький ГЗК – не споживають стільки е/е, скільки купує трейдер групи.
В 2020 році компанії Коломойського стали виконувати роль прокладок між державними компаніями Енергоатом та Центренерго і ринком.
Купуючи ресурс на аукціонах держкомпаній, вони перепродають його ринку. Отримують маржу, яку б мала отримувати державна генерація.
Ще на початку року ДТЕК Ріната Ахметова і група Коломойського конфліктували між собою.
Перша хотіла продавати е/е дорожче, а друга – купувати дешевше.
Тепер висока ринкова ціна е/е – їх спільний інтерес. Олігархічний консенсус досягнуто.
Держкомпаіня Центренерго 29 грудня провела аукціон з продажу 3,27 млн МВт-г зі строком поставки у січні-березні 2021 року.
Цей обсяг складає близько 2% від загального річного споживання е/е в Україні – 150 млн МВт-г.
Весь ресурс був проданий трейдеру Юнайтед Енерджі з групи Коломойського по ціні 1160 грн/МВт-г.
За тиждень до цього Юнайтед Енерджі купила близько 11 млн МВт-г на аукціоні державного Енергоатому по ціні 1150 грн/МВт-г.
Феросплавна група Коломойського – Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи, Покровський і Марганецький ГЗК – не споживають стільки е/е, скільки купує трейдер групи.
В 2020 році компанії Коломойського стали виконувати роль прокладок між державними компаніями Енергоатом та Центренерго і ринком.
Купуючи ресурс на аукціонах держкомпаній, вони перепродають його ринку. Отримують маржу, яку б мала отримувати державна генерація.
Ще на початку року ДТЕК Ріната Ахметова і група Коломойського конфліктували між собою.
Перша хотіла продавати е/е дорожче, а друга – купувати дешевше.
Тепер висока ринкова ціна е/е – їх спільний інтерес. Олігархічний консенсус досягнуто.
Чому підняли тарифи на електроенергію для населення
Кабінет міністрів скасував пільговий тариф на електроенергію для населення в розмірі 90 коп/кВт на перші 100 кВт-час споживання.
Своїм рішенням уряд зрівняв тарифи на електроенергію для населення - 1,68 грн кВт-час. Він буде діяти до 31 березня 2021 року.
З квітня тариф буде розділено на дві складові: на перші 300 кВт-час споживання тариф становитиме 1,68 грн, а на все що вище цього обсягу - 3,36 грн/кВт-час.
Чому підняли тарифи для населення? Тарифи для населення не змінювалися три роки і сьогодні вони вже не перекривають витрати на доставку електроенергії.
А з нового року вартість доставки і розподілу електроенергії населенню, через підняття тарифу Укренерго і початок дії RAB-тарифів для обленерго, виросте до 1,33 грн/кВт-час.
До цих цифр ще необхідно додати вартість самої електроенергії - 15 коп/кВт і ПДВ.
Для підняття тарифів на електроенергію є об'єктивні причини. Чому вони виникли і хто в цьому винен - інше питання.
Ви підтримуєте підняття тарифів для населення?
Кабінет міністрів скасував пільговий тариф на електроенергію для населення в розмірі 90 коп/кВт на перші 100 кВт-час споживання.
Своїм рішенням уряд зрівняв тарифи на електроенергію для населення - 1,68 грн кВт-час. Він буде діяти до 31 березня 2021 року.
З квітня тариф буде розділено на дві складові: на перші 300 кВт-час споживання тариф становитиме 1,68 грн, а на все що вище цього обсягу - 3,36 грн/кВт-час.
Чому підняли тарифи для населення? Тарифи для населення не змінювалися три роки і сьогодні вони вже не перекривають витрати на доставку електроенергії.
А з нового року вартість доставки і розподілу електроенергії населенню, через підняття тарифу Укренерго і початок дії RAB-тарифів для обленерго, виросте до 1,33 грн/кВт-час.
До цих цифр ще необхідно додати вартість самої електроенергії - 15 коп/кВт і ПДВ.
Для підняття тарифів на електроенергію є об'єктивні причини. Чому вони виникли і хто в цьому винен - інше питання.
Ви підтримуєте підняття тарифів для населення?
Ярославський з китайськими “інвесторами” Мотор Січі планують взяти підприємство під контроль
Китайські інвестори (через Skyrizon Aircraft з Британських Віргінських о-вів) та харківський бізнесмен Олександр Ярославський (через ТОВ "МС-4"), як власники більше 10% акцій Мотор Січ, ініціювали позачергові збори акціонерів підприємства на 31 січня.
Мотор Січ виготовляє авіадвигуни для цивільної та військової авіації, для крилатих ракет та для ударних турецьких безпілотників. Підприємство є виконавцем підрядів для укроборонпрому. На двигунах цього підприємства літає росавіація.
На позачерговий зборах китайці з Ярославським планують повністю змінити склад наглядової ради Мотор Січ та взяти підприємство під повний контроль.
Попередня спроба провести збори акціонерів в 29 квітні 2020 року була невдалою - депозитарій компанія “Драгон Кепітал” відмовився скласти реєстр акціонерів. Причина - протест США та арешт акцій.
В 2016 році червоний директор В'ячеслав Богуслаєв продав китайцям 76% акцій Мотор Січ. Однак угода не була акцептована Антимонопольним комітетом України і тому вважається нелегітимною.
Проти продажу підприємства китайській корпорації Beijing Skyrizon Aviation (в яку входить Skyrizon Aircraft) виступили США. Вони не хочуть, щоб Китай отримав унікальну технологію виробництва двигунів для військової авіації.
В 2018 році Служба безпеки України в рамках кримінального провадження про диверсію через суд заарештувала 56% акцій Мотор Січі і домоглася заборони на вчинення будь-яких дій на іншу частину акцій.
СБУ підозрює, що китайці планують вивести виробництво у свою країну і зруйнувати підприємство в Україні.
Щоб розблокувати угоду з поглинання Мотор Січі китайці запропонували в 2019 році уряду України подарувати 25% акцій запорізького підприємства. Угода не відбулася через можливі санкції зі сторони США.
В 2020 року бізнесмен Ярославський (друг і покупець активів російського олігарха Романа Абрамовича) заявив про домовленість з китайцями про спільну участь в капіталі "Мотор Січі".
В кінці 2020 року китайці подали в міжнародний арбітраж інвестиційний спір, в якому хочуть стягнути з Україна $3,5 млрд через арешт акцій підприємства.
Beijing Skyrizon, якій належить 76% Мотор Січі, контролюється китайським бізнесменом Ван Цзіньом.
Він має ділові стосунки з Кремлем. В 2012 році в Росії було створене спільне підприємство «Ніріт Сінвей Телеком Технолоджі» у галузі зв’язку. Інвестором став Ван Цзінь. Підприємство створене за сприянням тодішнього віце-прем'єр-міністра Росії Владислава Суркова. Це підприємство, як зазначається на його сайті, співпрацює з силовими та спеціальними державними відомствами Росії.
Китайські інвестори (через Skyrizon Aircraft з Британських Віргінських о-вів) та харківський бізнесмен Олександр Ярославський (через ТОВ "МС-4"), як власники більше 10% акцій Мотор Січ, ініціювали позачергові збори акціонерів підприємства на 31 січня.
Мотор Січ виготовляє авіадвигуни для цивільної та військової авіації, для крилатих ракет та для ударних турецьких безпілотників. Підприємство є виконавцем підрядів для укроборонпрому. На двигунах цього підприємства літає росавіація.
На позачерговий зборах китайці з Ярославським планують повністю змінити склад наглядової ради Мотор Січ та взяти підприємство під повний контроль.
Попередня спроба провести збори акціонерів в 29 квітні 2020 року була невдалою - депозитарій компанія “Драгон Кепітал” відмовився скласти реєстр акціонерів. Причина - протест США та арешт акцій.
В 2016 році червоний директор В'ячеслав Богуслаєв продав китайцям 76% акцій Мотор Січ. Однак угода не була акцептована Антимонопольним комітетом України і тому вважається нелегітимною.
Проти продажу підприємства китайській корпорації Beijing Skyrizon Aviation (в яку входить Skyrizon Aircraft) виступили США. Вони не хочуть, щоб Китай отримав унікальну технологію виробництва двигунів для військової авіації.
В 2018 році Служба безпеки України в рамках кримінального провадження про диверсію через суд заарештувала 56% акцій Мотор Січі і домоглася заборони на вчинення будь-яких дій на іншу частину акцій.
СБУ підозрює, що китайці планують вивести виробництво у свою країну і зруйнувати підприємство в Україні.
Щоб розблокувати угоду з поглинання Мотор Січі китайці запропонували в 2019 році уряду України подарувати 25% акцій запорізького підприємства. Угода не відбулася через можливі санкції зі сторони США.
В 2020 року бізнесмен Ярославський (друг і покупець активів російського олігарха Романа Абрамовича) заявив про домовленість з китайцями про спільну участь в капіталі "Мотор Січі".
В кінці 2020 року китайці подали в міжнародний арбітраж інвестиційний спір, в якому хочуть стягнути з Україна $3,5 млрд через арешт акцій підприємства.
Beijing Skyrizon, якій належить 76% Мотор Січі, контролюється китайським бізнесменом Ван Цзіньом.
Він має ділові стосунки з Кремлем. В 2012 році в Росії було створене спільне підприємство «Ніріт Сінвей Телеком Технолоджі» у галузі зв’язку. Інвестором став Ван Цзінь. Підприємство створене за сприянням тодішнього віце-прем'єр-міністра Росії Владислава Суркова. Це підприємство, як зазначається на його сайті, співпрацює з силовими та спеціальними державними відомствами Росії.
Як олігархи розділять 9,2 млрд грн від RAB-тарифів в 2021 році
В Україні почали діяти стимулюючі RAB-тарифи для операторів систем передачі (обленерго). Це гарантований прибуток обленерго, який включено в тариф на розподіл електроенергії. Сплачують його всі споживачі, які під'єднанні до мереж обленерго.
В результаті, тарифи обленерго в 2021 зросли в середньому на 15,9% для 1-го класу напруги і на 32,6% - для 2-го класу.
Прибуток від RAB-тарифів складається з двох частин: на стару базу активів (які були створені до RAB-тарифів) та нову базу активів (створені після переходу на RAB-регулювання). Норма дохідності на стару базу – 3%, а на нову – 16,74%.
Тобто в тариф обленерго на розподіл електроенергії, окрім амортизації, виробничо-технологічних витрат, фонду оплати праці, ЄСВ, загальних витрат, в цьому році закладено прибуток в розмірі 3% вартості "старих" активів.
В 2021 році 25 обленерго, які перейшли на RAB-тариф, отримають 9,23 млрд грн гарантованого прибутку. Не менше половини якого вони зобов'язанні направити на модернізацію.
Між ким будуть розподілені 9,23 млрд грн прибутку від RAB?
-ДТЕК Ріната Ахметова отримає від RAB 2,9 млрд грн, або 31,6% всіх грошей;
-Група з шести державних обленерго – 1,74 млрд грн, або 18,9%;
-Обленерго VS Energy росіян Бабакова, Гінера і Воєводіна – 1,62 млрд грн (17,5%);
-Обленерго Суркісів – 1,3 млрд грн (14%);
-Обленерго Костянтина Григоришина – 1 млрд грн (11,6%).
В Україні почали діяти стимулюючі RAB-тарифи для операторів систем передачі (обленерго). Це гарантований прибуток обленерго, який включено в тариф на розподіл електроенергії. Сплачують його всі споживачі, які під'єднанні до мереж обленерго.
В результаті, тарифи обленерго в 2021 зросли в середньому на 15,9% для 1-го класу напруги і на 32,6% - для 2-го класу.
Прибуток від RAB-тарифів складається з двох частин: на стару базу активів (які були створені до RAB-тарифів) та нову базу активів (створені після переходу на RAB-регулювання). Норма дохідності на стару базу – 3%, а на нову – 16,74%.
Тобто в тариф обленерго на розподіл електроенергії, окрім амортизації, виробничо-технологічних витрат, фонду оплати праці, ЄСВ, загальних витрат, в цьому році закладено прибуток в розмірі 3% вартості "старих" активів.
В 2021 році 25 обленерго, які перейшли на RAB-тариф, отримають 9,23 млрд грн гарантованого прибутку. Не менше половини якого вони зобов'язанні направити на модернізацію.
Між ким будуть розподілені 9,23 млрд грн прибутку від RAB?
-ДТЕК Ріната Ахметова отримає від RAB 2,9 млрд грн, або 31,6% всіх грошей;
-Група з шести державних обленерго – 1,74 млрд грн, або 18,9%;
-Обленерго VS Energy росіян Бабакова, Гінера і Воєводіна – 1,62 млрд грн (17,5%);
-Обленерго Суркісів – 1,3 млрд грн (14%);
-Обленерго Костянтина Григоришина – 1 млрд грн (11,6%).
Скасовані всі пільги на електроенергію
Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 6 січня затвердила постанову №15 про відміну чотирьох "пільгових постанов" щодо електроенергії (е/е).
Відмінені такі постанови НКРЕКП:
№218 від березня 2010 року, яка встановлювала тарифи для релігійних організацій на рівні тарифів для населення – 1,68 грн/кВт-г.
№498 від квітня 2012 року, яка встановлювала пільгу у 70% від тарифу для населення для мешканців 30-кілометрової зони навколо АЕС.
Також ця постанова встановлювала коефіцієнти для багатозонного споживання е/е: при двозонному лічильнику з 23:00 до 07:00 е/е коштує в два рази дешевше.
Ця норма залишається. Вона перенесена в постанову Кабміну №483 про ПСО.
№746 від червня 2017 року, яка встановлювала пільгу для юросіб, що володіють житловими комплексами для проживання тимчасово переміщених осіб.
Ключова №220 від лютого 2015 року, яка встановлювала тарифи для населення. Тут же були прописані пільги для багатодітних сімей та гуртожитків із загально-будинковим лічильником у розмірі 0,9 грн/кВт-г.
А також пільга у 0,9 грн/кВт-г за перші 3000 кВт-г на місяць для споживачів, які використовують е/е для опалення житла.
Юридична конструкція така: всі ці "пільгові постанови" втратили юридичну чинність ще із запуском оптового ринку е/е у липні 2019 року.
Але Кабмін у своїй постанові №483 про ПСО від червня 2019 року актуалізував ці пільги.
Після того, як Кабмін28 грудня 2020 року змінив постанову про ПСО, пільги повністю втратили актуальність.
Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 6 січня затвердила постанову №15 про відміну чотирьох "пільгових постанов" щодо електроенергії (е/е).
Відмінені такі постанови НКРЕКП:
№218 від березня 2010 року, яка встановлювала тарифи для релігійних організацій на рівні тарифів для населення – 1,68 грн/кВт-г.
№498 від квітня 2012 року, яка встановлювала пільгу у 70% від тарифу для населення для мешканців 30-кілометрової зони навколо АЕС.
Також ця постанова встановлювала коефіцієнти для багатозонного споживання е/е: при двозонному лічильнику з 23:00 до 07:00 е/е коштує в два рази дешевше.
Ця норма залишається. Вона перенесена в постанову Кабміну №483 про ПСО.
№746 від червня 2017 року, яка встановлювала пільгу для юросіб, що володіють житловими комплексами для проживання тимчасово переміщених осіб.
Ключова №220 від лютого 2015 року, яка встановлювала тарифи для населення. Тут же були прописані пільги для багатодітних сімей та гуртожитків із загально-будинковим лічильником у розмірі 0,9 грн/кВт-г.
А також пільга у 0,9 грн/кВт-г за перші 3000 кВт-г на місяць для споживачів, які використовують е/е для опалення житла.
Юридична конструкція така: всі ці "пільгові постанови" втратили юридичну чинність ще із запуском оптового ринку е/е у липні 2019 року.
Але Кабмін у своїй постанові №483 про ПСО від червня 2019 року актуалізував ці пільги.
Після того, як Кабмін28 грудня 2020 року змінив постанову про ПСО, пільги повністю втратили актуальність.
Ахметов з Коломойський на двох контролюють 170 депутатів Ради
Свої депутати олігархам потрібні для створення потрібного законодавства, за допомогою якого Коломойський з Ахметовим зберігають та примножують активи. Завдяки своїм депутатам в Раді можна шантажувати керівництво держави, наприклад погрожувати не голосувати за важливі законопроекти, або збивати невигідні тобі закони.
Ігор Коломойський в Раді має дві депутатські групи на 70 депутатів. У першій групі з назвою "За майбутнє" (в народі – "За майбах!") Коломойський контролює 24 нардепи. Серед них вірний товариш олігарха – Ігор Палиця. В цій групі знаходяться позафракційні мажоритарники, а також депутати, яких вигнали із Слуги народу.
Друга група нардепів Коломойського – це 45 депутатів Слуги народу на зарплаті у олігарха, з яких 25 обранців – основний кістяк. Наприклад, депутат під санкціями США - Олександр Дубінський, його колега по 1+1 Ольга Василевська-Смаглюк, Макс Бужанський та Сергій Швець.
У Ріната Ахметова відразу після виборів в Раді було 7 своїх нардепів. Однак з того дня у групі Ахметова кількість депутатів виросла до півсотні штиків за рахунок "слуг народу", позафракційних та депутатів від Батьківщини. Ще стільки ж Ахметов контролює "депутатів-фрілансерів", які включаються в потрібні йому голосування.
Зокрема у Слузі народу Ахметов контролює 40 депутатів. Цю групу називають "групою Павлюка". Назва пішла від імені чернівецького бізнесмена Іллі Павлюка, який забезпечує координацію між депутатами і Ахметовим. Окремо на Ахметова в Слузі працює депутатка Людмила Буймістер.
У Батьківщині на Ахметова орієнтуються: Юлія Тимошенко, Олексій Кучеренко, Сергій Тарута, Валентин Наливайченко, Михайло Волинець.
Як олігархи використовують народних депутатів, дивіться за посиланням: http://bit.ly/2KdgeXS
Свої депутати олігархам потрібні для створення потрібного законодавства, за допомогою якого Коломойський з Ахметовим зберігають та примножують активи. Завдяки своїм депутатам в Раді можна шантажувати керівництво держави, наприклад погрожувати не голосувати за важливі законопроекти, або збивати невигідні тобі закони.
Ігор Коломойський в Раді має дві депутатські групи на 70 депутатів. У першій групі з назвою "За майбутнє" (в народі – "За майбах!") Коломойський контролює 24 нардепи. Серед них вірний товариш олігарха – Ігор Палиця. В цій групі знаходяться позафракційні мажоритарники, а також депутати, яких вигнали із Слуги народу.
Друга група нардепів Коломойського – це 45 депутатів Слуги народу на зарплаті у олігарха, з яких 25 обранців – основний кістяк. Наприклад, депутат під санкціями США - Олександр Дубінський, його колега по 1+1 Ольга Василевська-Смаглюк, Макс Бужанський та Сергій Швець.
У Ріната Ахметова відразу після виборів в Раді було 7 своїх нардепів. Однак з того дня у групі Ахметова кількість депутатів виросла до півсотні штиків за рахунок "слуг народу", позафракційних та депутатів від Батьківщини. Ще стільки ж Ахметов контролює "депутатів-фрілансерів", які включаються в потрібні йому голосування.
Зокрема у Слузі народу Ахметов контролює 40 депутатів. Цю групу називають "групою Павлюка". Назва пішла від імені чернівецького бізнесмена Іллі Павлюка, який забезпечує координацію між депутатами і Ахметовим. Окремо на Ахметова в Слузі працює депутатка Людмила Буймістер.
У Батьківщині на Ахметова орієнтуються: Юлія Тимошенко, Олексій Кучеренко, Сергій Тарута, Валентин Наливайченко, Михайло Волинець.
Як олігархи використовують народних депутатів, дивіться за посиланням: http://bit.ly/2KdgeXS
Bihus.Info
Хто з депутатів в Раді найактивніше відстоює інтереси Ахметова і Коломойського
Депутати Людмила Буймістер, Олексій Кучеренко, Валентин Наливайченко і Михайло Волинець систематично діють в інтересах олігарха Ріната Ахметова. Інтереси ще одного олігарха - Ігоря Коломойського - найактивніше просуває під куполом депутат Олександр Дубінський.
Ще одна монополія Ріната Ахметова - розподіл і доставка електроенергії
За даними регулятора енергетичного ринку НКРЕКП, в 2021 році через мережі обленерго України буде розподілено і доставлено споживачам 171,2 млн МВт-г електроенергії.
За цю роботу оператори системи розподілу (ОСР. А бо ж - обленерго), отримають від споживачів 69 млрд грн тарифної виручки.
В Україні працює 32 оператори системи розподілу електроенергії. Однак 65% електроенергії в 2021 році, яка буде поставлена мережами ОСР, буде розподілена п'ятіркою найбільших обленерго. Вони ж отримають і третину всієї тарифної виручки.
Один з них – "Запоріжжяобленерго", контрольний пакет якого належить державі і управляється Фондом держмайна. Це третій найбільший оператор систем розподілу.
Інші чотири обленерго входять в холдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Це: "ДТЕК Дніпровські електромережі" (23,4 млн МВт-г розподілу), "Київські електромережі" (15,6 млн МВт-г розподілу), "Київські регіональні електромережі" (11 млн МВт-г розподілу) та "Одеські електромережі" (10,6 млн МВт-г розподілу).
ДТЕК Ахметова є найбільшим власником обленерго в Україні, компанії належить сім операторів систем розподілу. Вони в цьому році розподілять споживачам 42,6% електроенергії в країні (72,9 млн МВт-г) і отримають 22 млрд грн, або 32% всієї тарифної виручки.
Домінуюче або монопольне становище компанія отримує займаючи 36% і більше ринку. Водночас ДТЕК контролює 43% розподілу електроенергії в Україні. При цьому кожне обленерго – є монополістом з розподілу електроенергії у своїй області. Таким чином, можна вважати, що Рінат Ахметов створив в Україні монополію-монополій.
За даними регулятора енергетичного ринку НКРЕКП, в 2021 році через мережі обленерго України буде розподілено і доставлено споживачам 171,2 млн МВт-г електроенергії.
За цю роботу оператори системи розподілу (ОСР. А бо ж - обленерго), отримають від споживачів 69 млрд грн тарифної виручки.
В Україні працює 32 оператори системи розподілу електроенергії. Однак 65% електроенергії в 2021 році, яка буде поставлена мережами ОСР, буде розподілена п'ятіркою найбільших обленерго. Вони ж отримають і третину всієї тарифної виручки.
Один з них – "Запоріжжяобленерго", контрольний пакет якого належить державі і управляється Фондом держмайна. Це третій найбільший оператор систем розподілу.
Інші чотири обленерго входять в холдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Це: "ДТЕК Дніпровські електромережі" (23,4 млн МВт-г розподілу), "Київські електромережі" (15,6 млн МВт-г розподілу), "Київські регіональні електромережі" (11 млн МВт-г розподілу) та "Одеські електромережі" (10,6 млн МВт-г розподілу).
ДТЕК Ахметова є найбільшим власником обленерго в Україні, компанії належить сім операторів систем розподілу. Вони в цьому році розподілять споживачам 42,6% електроенергії в країні (72,9 млн МВт-г) і отримають 22 млрд грн, або 32% всієї тарифної виручки.
Домінуюче або монопольне становище компанія отримує займаючи 36% і більше ринку. Водночас ДТЕК контролює 43% розподілу електроенергії в Україні. При цьому кожне обленерго – є монополістом з розподілу електроенергії у своїй області. Таким чином, можна вважати, що Рінат Ахметов створив в Україні монополію-монополій.
Постачальники газу населенню заробляють 1-2 тис. грн на одній тисячі кубів пального
З серпня 2020 року запрацював ринок газу для населення, ціна більше не регулюються державою, а кожне домогосподарство може самостійно обирати постачальника. Однак держава перестала регулювати і маржу постачальників, яка до цього становила 2,5%. Восени, коли ціна газу була низькою, на це ніхто не звертав увагу. Але вже в взимку, коли попит на газ виріс, а з ним ціна майже в два рази, тарифи на газ стали ТОП-темою.
Ми вирішили порахувати, скільки заробляють постачальники газу населенню. Для цього ми взяли середньозважену ціну тисячі кубометрів газу на січень на Українській енергетичній біржі (з ПДВ) - це 7783 грн/куб м газу. Додали до неї тариф оператора газотранспортної системи – ще 271 грн/тис куб м.
І отримали ринкову ціну газу на січень (з ПДВ) в розмірі 8054 грн/за тис. кубів. Далі від неї ми відняли ціни постачальників газу на січень. Ціни взято з сайту ГазПравда (фінансується НАК Нафтогаз).
В результаті, з 55 постачальників газу, 12 продають газ в січні по цінам, які нижчі від ринкової. Ці компанії можуть розпродавати ресурс, який закупили влітку, коли газ коштував в три рази дешевше. Найбільшою компанією, яка демпінгує, є Нафтогаз. Він продає газ на 11% дешевше ринку. Державний монополіст "дає знижки", оскільки продає ресурс найбільшої газовидобувної компанії України – Укргазвидобування, яка входить в групу.
Але частка таких компаній – незначна, адже монопольним постачальником газу населенню є олігарх Дмитро Фірташ. 70% поставок газу населенню зав'язано на постачальниках, які афілійовані з операторами газорозподільних мереж (облгази). 70% облгазів в Україні належить олігарху Дмитру Фірташу.
Компанії олігарха Фірташа постачають самий дорогий газ в Україні. Їхня торгова націнка у січні становила 1,5-2 тис грн на тисячі кубометрів, або плюс 19-24% від ринкової ціни. Насправді вона ще більша, компанії олігарха є великими імпортерами газу і мають фінансовий ресурс, щоб закачувати влітку дешевий газ с сховища, а продати - взимку за високими цінам.
Однак не тільки Фірташ "задрав ціни". Високо маржу мають і десяток інших постачальників. Свого постачальника і його маржу – шукайте в таблиці нижче. А кому він належить – тут.
З серпня 2020 року запрацював ринок газу для населення, ціна більше не регулюються державою, а кожне домогосподарство може самостійно обирати постачальника. Однак держава перестала регулювати і маржу постачальників, яка до цього становила 2,5%. Восени, коли ціна газу була низькою, на це ніхто не звертав увагу. Але вже в взимку, коли попит на газ виріс, а з ним ціна майже в два рази, тарифи на газ стали ТОП-темою.
Ми вирішили порахувати, скільки заробляють постачальники газу населенню. Для цього ми взяли середньозважену ціну тисячі кубометрів газу на січень на Українській енергетичній біржі (з ПДВ) - це 7783 грн/куб м газу. Додали до неї тариф оператора газотранспортної системи – ще 271 грн/тис куб м.
І отримали ринкову ціну газу на січень (з ПДВ) в розмірі 8054 грн/за тис. кубів. Далі від неї ми відняли ціни постачальників газу на січень. Ціни взято з сайту ГазПравда (фінансується НАК Нафтогаз).
В результаті, з 55 постачальників газу, 12 продають газ в січні по цінам, які нижчі від ринкової. Ці компанії можуть розпродавати ресурс, який закупили влітку, коли газ коштував в три рази дешевше. Найбільшою компанією, яка демпінгує, є Нафтогаз. Він продає газ на 11% дешевше ринку. Державний монополіст "дає знижки", оскільки продає ресурс найбільшої газовидобувної компанії України – Укргазвидобування, яка входить в групу.
Але частка таких компаній – незначна, адже монопольним постачальником газу населенню є олігарх Дмитро Фірташ. 70% поставок газу населенню зав'язано на постачальниках, які афілійовані з операторами газорозподільних мереж (облгази). 70% облгазів в Україні належить олігарху Дмитру Фірташу.
Компанії олігарха Фірташа постачають самий дорогий газ в Україні. Їхня торгова націнка у січні становила 1,5-2 тис грн на тисячі кубометрів, або плюс 19-24% від ринкової ціни. Насправді вона ще більша, компанії олігарха є великими імпортерами газу і мають фінансовий ресурс, щоб закачувати влітку дешевий газ с сховища, а продати - взимку за високими цінам.
Однак не тільки Фірташ "задрав ціни". Високо маржу мають і десяток інших постачальників. Свого постачальника і його маржу – шукайте в таблиці нижче. А кому він належить – тут.
Як косяки Шмигаля, Ахметова і Коломойського призвели до дефіциту вугілля посеред зими
Згідно з даними НЕК Укренерго, близько 20 енергоблоків теплових електростанцій (ТЕС) станом на 14 січня знаходяться в аварійному ремонті (картинка внизу).
Проблема в тому, що на складах ТЕС немає вугілля.
Станом на 12 січня на складах ТЕС знаходилось 620 тис. тон вугілля при необхідному мінімумі 945 тис. тон.
При цьому, на складах не вистачає саме газової групи вугілля – тієї, що видобувається в Україні.
Чому так сталось? Ось три основні причини:
1. Після теплої зими 2019-2020 років та падіння споживання через карантин, в Україні з'явився профіцит вугілля.
Щоб утримати ціну на вугілля (90% видобуває ДТЕК), уряд з квітня ввів мито на імпорт вугілля газової групи у розмірі 65%.
Відповідальність за це рішення несуть екс-керівник Міненерго Ольга Буславець, прем'єр Денис Шмигаль та ДТЕК Ріната Ахметова у якості лобіста.
2. Державна генерація "Центренерго" посеред року перейшла на спалювання природного газу замість вугілля.
Вугілля держшахт не купувалось, вони не отримували гроші на проходку і нові лави. Сьогодні на Центренерго найнижчі запаси на складах.
Відповідальність за це лежить на керівництві Центренерго, яке знаходиться під впливом групи Ігоря Коломойського.
3. Наприкінці 2020 року три енергоблоки держгенерації НАЕК Енергоатом не вийшли з планових ремонтів.
Це призвело до того, що ТЕС спалювали вугілля, покриваючи нестачу електроенергії Енергоатому.
Відповідальність за це рішення несуть керівництво Енергоатому, Буславець, від якої воно формально залежить, та Офіс Президента, від якого воно залежить по факту.
Настала холодна погода. За низьких температур вугілля спрацьовується швидше, ніж підвозиться.
Тому вирішити питання "швидким підвозом вугілля" не вийде.
Як можна виправити нестачу?
- Спалювати природний газ на ТЕС. Але взимку він значно подорожчав.
- Імпортувати електроенергію з Росії та Білорусі, щоб замістити дефіцит від нестачі вугілля.
Якщо обидва варіанти не спрацюють – наприклад, газ занадто дорогий, а РФ політично обмежить імпорт – будуть так звані "віялові відключення" (планове обмеження споживання).
В будь-якому разі ця ситуація призведе до росту ціни електроенергії на біржових сегментах ринку.
Нагадаємо, що це приємні наслідки для груп Ахметова і Коломойського.
Згідно з даними НЕК Укренерго, близько 20 енергоблоків теплових електростанцій (ТЕС) станом на 14 січня знаходяться в аварійному ремонті (картинка внизу).
Проблема в тому, що на складах ТЕС немає вугілля.
Станом на 12 січня на складах ТЕС знаходилось 620 тис. тон вугілля при необхідному мінімумі 945 тис. тон.
При цьому, на складах не вистачає саме газової групи вугілля – тієї, що видобувається в Україні.
Чому так сталось? Ось три основні причини:
1. Після теплої зими 2019-2020 років та падіння споживання через карантин, в Україні з'явився профіцит вугілля.
Щоб утримати ціну на вугілля (90% видобуває ДТЕК), уряд з квітня ввів мито на імпорт вугілля газової групи у розмірі 65%.
Відповідальність за це рішення несуть екс-керівник Міненерго Ольга Буславець, прем'єр Денис Шмигаль та ДТЕК Ріната Ахметова у якості лобіста.
2. Державна генерація "Центренерго" посеред року перейшла на спалювання природного газу замість вугілля.
Вугілля держшахт не купувалось, вони не отримували гроші на проходку і нові лави. Сьогодні на Центренерго найнижчі запаси на складах.
Відповідальність за це лежить на керівництві Центренерго, яке знаходиться під впливом групи Ігоря Коломойського.
3. Наприкінці 2020 року три енергоблоки держгенерації НАЕК Енергоатом не вийшли з планових ремонтів.
Це призвело до того, що ТЕС спалювали вугілля, покриваючи нестачу електроенергії Енергоатому.
Відповідальність за це рішення несуть керівництво Енергоатому, Буславець, від якої воно формально залежить, та Офіс Президента, від якого воно залежить по факту.
Настала холодна погода. За низьких температур вугілля спрацьовується швидше, ніж підвозиться.
Тому вирішити питання "швидким підвозом вугілля" не вийде.
Як можна виправити нестачу?
- Спалювати природний газ на ТЕС. Але взимку він значно подорожчав.
- Імпортувати електроенергію з Росії та Білорусі, щоб замістити дефіцит від нестачі вугілля.
Якщо обидва варіанти не спрацюють – наприклад, газ занадто дорогий, а РФ політично обмежить імпорт – будуть так звані "віялові відключення" (планове обмеження споживання).
В будь-якому разі ця ситуація призведе до росту ціни електроенергії на біржових сегментах ринку.
Нагадаємо, що це приємні наслідки для груп Ахметова і Коломойського.
Чому виросли тарифи на розподіл газу?
Збільшення грошей на технологічні втрати, зменшення обсягів споживання і олігархічна тупість
Нацкоміся з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в 2021 році підвищила тарифи на розподіл (доставку) газу до середньозваженого значення 1,12 грн/куб. У другій половині 2020 року цей показник був 0,84 грн/куб.
Ці тарифи отримують облгази, або оператори газорозподільних мереж (оператори ГРМ).
Всього в Україні 43 оператора ГРМ. Крім обласних є дрібні – в районах або невеликих містах.
З них 20 входять до "Регіональної газової компанії" (РГК) Дмитра Фірташа. РГК розподіляє близько 70% газу в країні.
В 2021 році загальна прогнозна виручка операторів ГРМ складе 25,14 млрд грн проти 20,98 млрд грн в 2020 році. У сумі тарифної виручки 44% складає фонд оплати праці, 33% - кошти на виробничо-технологічні витрати (ВТВ) і 5% - компенсація боргів за минулі періоди. Все інше – операційні витрати (15%) і інвестиції (3%).
В чому основна причина підвищення тарифів?
1. Збільшення коштів у тарифі на ВТВ. За них облгази мають закупити газ, щоб не накопичувати борги перед Оператором ГТС. По всій системі кошти на ВТВ в тарифі збільшились на 2,48 млрд грн.
2. Зменшення прогнозного розподілу (споживання) газу з 25 млрд кубів в 2020 році до 22,5 млрд кубів в 2021. Вийшло, що тарифна виручка збільшилась, а прогнозне споживання – зменшилось. Відтак вартість доставки 1 кубу значно зросла.
Найбільше тарифи зросли у маленьких операторів ГРМ: Лубнигаз (Полтавська область): з 1,33 до 2,45 грн/куб. Тисменицягаз (Івано-Франківська область): з 1,28 до 2,37 грн/куб.
Це пов'язано зі зниженням прогнозного споживання на тлі збереження великих умовно-постійних витрат: на керівний персонал, утримання адмінбудівлі, та ін.
Таке подрібнення пов'язане із жадібністю нових власників облгазів за часів приватизації – кожен хотів собі шматочок. Через десятиріччя країна отримала велику диспропорцію у тарифах і соціальну напругу.
Ростом тарифів на розподіл газу також дуже незадоволений Ігор Коломойський, який сплачує їх Дніпропетровськгазу Фірташа зі свого Дніпроазоту (великий споживач газу). Організацію протестів і перекриття доріг частково здійснює оточення Коломойського. Наприклад, власник Буковелі Олександр Шевченко – в Івано-Франківській області.
Збільшення грошей на технологічні втрати, зменшення обсягів споживання і олігархічна тупість
Нацкоміся з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в 2021 році підвищила тарифи на розподіл (доставку) газу до середньозваженого значення 1,12 грн/куб. У другій половині 2020 року цей показник був 0,84 грн/куб.
Ці тарифи отримують облгази, або оператори газорозподільних мереж (оператори ГРМ).
Всього в Україні 43 оператора ГРМ. Крім обласних є дрібні – в районах або невеликих містах.
З них 20 входять до "Регіональної газової компанії" (РГК) Дмитра Фірташа. РГК розподіляє близько 70% газу в країні.
В 2021 році загальна прогнозна виручка операторів ГРМ складе 25,14 млрд грн проти 20,98 млрд грн в 2020 році. У сумі тарифної виручки 44% складає фонд оплати праці, 33% - кошти на виробничо-технологічні витрати (ВТВ) і 5% - компенсація боргів за минулі періоди. Все інше – операційні витрати (15%) і інвестиції (3%).
В чому основна причина підвищення тарифів?
1. Збільшення коштів у тарифі на ВТВ. За них облгази мають закупити газ, щоб не накопичувати борги перед Оператором ГТС. По всій системі кошти на ВТВ в тарифі збільшились на 2,48 млрд грн.
2. Зменшення прогнозного розподілу (споживання) газу з 25 млрд кубів в 2020 році до 22,5 млрд кубів в 2021. Вийшло, що тарифна виручка збільшилась, а прогнозне споживання – зменшилось. Відтак вартість доставки 1 кубу значно зросла.
Найбільше тарифи зросли у маленьких операторів ГРМ: Лубнигаз (Полтавська область): з 1,33 до 2,45 грн/куб. Тисменицягаз (Івано-Франківська область): з 1,28 до 2,37 грн/куб.
Це пов'язано зі зниженням прогнозного споживання на тлі збереження великих умовно-постійних витрат: на керівний персонал, утримання адмінбудівлі, та ін.
Таке подрібнення пов'язане із жадібністю нових власників облгазів за часів приватизації – кожен хотів собі шматочок. Через десятиріччя країна отримала велику диспропорцію у тарифах і соціальну напругу.
Ростом тарифів на розподіл газу також дуже незадоволений Ігор Коломойський, який сплачує їх Дніпропетровськгазу Фірташа зі свого Дніпроазоту (великий споживач газу). Організацію протестів і перекриття доріг частково здійснює оточення Коломойського. Наприклад, власник Буковелі Олександр Шевченко – в Івано-Франківській області.
Чому в найближчі місяці гривня буде зміцнюватися
Долар в Україні, принаймні в першій половині року, буде падати.
Іноземні спекулянти продовжують заводити валюту в Україну і купувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які Мінфін продає для фінансування дефіциту бюджету і повернення старих боргів.
В 2019 році нерезиденти завели в Україну більше $4 млрд для купівлі ОВДП. Це призвело до падіння курсу долара до 24 грн/$.
На початку 2020 року нерезиденти володіли ОВГЗ на 115,8 млрд грн, але протягом 11 місяців, через коронакризу, тренд виводу капіталу в “тихі гавані” і низькі ставки Мінфіну, їхній портфель зменшився на 41,2 млрд грн.
Нерезиденти активізувалися лише в грудні, після росту ставок дохідності на нові ОВДП - через дефіцит бюджету в $3 млрд, Мінфіну довелося піти на різке підняття відсотків (вище 10%) за новими випусками облігацій.
В результаті, протягом останнього місяця 2020 року іноземці придбали українських ОВДП на 9,8 млрд грн (загальний портфель зріс до 84,4 млрд грн). В січні ставки за ОВДП виросли до 12% і іноземці придбали облігацій ще на 4,7 млрд грн - до 89 млрд грн.
Щоб купувати ОВДП іноземці спочатку мають завести валюту в Україну і продати її на міжбанку за гривню. Цей процес збільшує пропозицію валюти на ринку і гривня зміцнюється. В січні, для купівлі ОВГЗ на 4,7 млрд грн, нерезидентам потрібно було обміняти на гривню $170 млн.
Це лише початок, в 2021 році уряд планує залучити на внутрішньому ринку 500 млрд грн - гроші потрібні для погашення поточного боргу. Залучити такий обсяг гривні можна лише у банків (які вкладатимуть в облігації депозити населення і рефінанс від НБУ) і іноземців. Але для цього Мінфіну доведеться тримати високі ставки по ОВДП.
В результаті, в найближчі місяці нам варто очікувати на ревальвацію гривні - курс долара може опуститися нижче 28 грн/$.
Долар в Україні, принаймні в першій половині року, буде падати.
Іноземні спекулянти продовжують заводити валюту в Україну і купувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які Мінфін продає для фінансування дефіциту бюджету і повернення старих боргів.
В 2019 році нерезиденти завели в Україну більше $4 млрд для купівлі ОВДП. Це призвело до падіння курсу долара до 24 грн/$.
На початку 2020 року нерезиденти володіли ОВГЗ на 115,8 млрд грн, але протягом 11 місяців, через коронакризу, тренд виводу капіталу в “тихі гавані” і низькі ставки Мінфіну, їхній портфель зменшився на 41,2 млрд грн.
Нерезиденти активізувалися лише в грудні, після росту ставок дохідності на нові ОВДП - через дефіцит бюджету в $3 млрд, Мінфіну довелося піти на різке підняття відсотків (вище 10%) за новими випусками облігацій.
В результаті, протягом останнього місяця 2020 року іноземці придбали українських ОВДП на 9,8 млрд грн (загальний портфель зріс до 84,4 млрд грн). В січні ставки за ОВДП виросли до 12% і іноземці придбали облігацій ще на 4,7 млрд грн - до 89 млрд грн.
Щоб купувати ОВДП іноземці спочатку мають завести валюту в Україну і продати її на міжбанку за гривню. Цей процес збільшує пропозицію валюти на ринку і гривня зміцнюється. В січні, для купівлі ОВГЗ на 4,7 млрд грн, нерезидентам потрібно було обміняти на гривню $170 млн.
Це лише початок, в 2021 році уряд планує залучити на внутрішньому ринку 500 млрд грн - гроші потрібні для погашення поточного боргу. Залучити такий обсяг гривні можна лише у банків (які вкладатимуть в облігації депозити населення і рефінанс від НБУ) і іноземців. Але для цього Мінфіну доведеться тримати високі ставки по ОВДП.
В результаті, в найближчі місяці нам варто очікувати на ревальвацію гривні - курс долара може опуститися нижче 28 грн/$.
Обмеження ціні на газ призведе до монополії Нафтогазу, хоч і зруйнує монополію Фірташа
Нарешті Кабмін (КМУ) опублікував свою "газову постанову" - №25 від 18 січня.
Документ вносить зміни в декілька постанов КМУ:
№809 від вересня 2015 року про постачальника останньої надії (ПОН) – додане поняття "граничної ціни";
№341 від квітня 2020 року про соціально значимі товари – до переліку таких товарів доданий "природній газ";
№1236 від грудня 2020 року про карантинні заходи – зміни встановлюють граничну ціну на газ у розмірі 6,99 грн/куб.
Простими словами: у лютому-березні 2021 року будь який постачальник, включаючи ПОН, може продавати газ населенню не дорожче 6,99 грн/куб.
Статус ПОН має лише НАК "Нафтогаз України" та його дочірні структури.
Сьогодні більшість побутових споживачів купують газ у облгаз-збутів. Найбільша їх кількість входить до групи ЙЕ Енергія Дмитра Фірташа.
В той же час, його Регіональна газова компанія (РГК) є найбільшим оператором газорозподільчих мереж – облгазів.
Якими будуть наслідки рішення КМУ?
Уряд і Нафтогаз розраховують що у лютому-березні більшість постачальників газу для населення відмовляться продавати газ по такій ціні, щоб не заходити у збитки.
Тоді, згідно закону, споживачі, що залишилось без постачальника, будуть автоматично переведені на ПОН – Нафтогаз.
А після закінчення обмеження у квітні ніхто вже не буде переходити від Нафтогазу на незалежних постачальників.
Чому незалежні постачальники не можуть продавати газ по 6,99 грн, а Нафтогаз може?
Тому що у Групу Нафтогаз входить найбільша видобувна компанія країни – Укргазвидобування (УГВ).
УГВ забезпечує близько 70% видобутку газу в країні. Відповідно, у закупівлі газ для Нафтогазу обходиться дешевше.
До того ж спрацьовує ефект масштабу, коли компанія імпортує ресурс.
Натомість незалежні постачальники купують газ по ринкових цінах, які сьогодні істотно зросли.
Звичайно, дехто з постачальників закупив газ влітку по більш дешевих цінах. Але навряд чи їм вигідно буде 2 місяці продавати його дешевше ринку.
Такий сценарій вже відбувся наприкінці минулого року у Донецькій і Херсонській областях, де місцеві облгаз-збути вирішили не займатись бізнесом з постачання.
Побутові споживачі цих областей автоматично стали клієнтами ГК "Нафтогаз України", що має статус ПОН.
Двомісячне обмеження ціни газу – це операція уряду по переведенню населення на єдиного постачальника – Нафтогаз.
В плані популізму і боротьби з монополією Фірташа – це ефективний крок.
В плані розвитку конкуренції на газовому ринку – шахер-махер і гра в наперстки.
Нарешті Кабмін (КМУ) опублікував свою "газову постанову" - №25 від 18 січня.
Документ вносить зміни в декілька постанов КМУ:
№809 від вересня 2015 року про постачальника останньої надії (ПОН) – додане поняття "граничної ціни";
№341 від квітня 2020 року про соціально значимі товари – до переліку таких товарів доданий "природній газ";
№1236 від грудня 2020 року про карантинні заходи – зміни встановлюють граничну ціну на газ у розмірі 6,99 грн/куб.
Простими словами: у лютому-березні 2021 року будь який постачальник, включаючи ПОН, може продавати газ населенню не дорожче 6,99 грн/куб.
Статус ПОН має лише НАК "Нафтогаз України" та його дочірні структури.
Сьогодні більшість побутових споживачів купують газ у облгаз-збутів. Найбільша їх кількість входить до групи ЙЕ Енергія Дмитра Фірташа.
В той же час, його Регіональна газова компанія (РГК) є найбільшим оператором газорозподільчих мереж – облгазів.
Якими будуть наслідки рішення КМУ?
Уряд і Нафтогаз розраховують що у лютому-березні більшість постачальників газу для населення відмовляться продавати газ по такій ціні, щоб не заходити у збитки.
Тоді, згідно закону, споживачі, що залишилось без постачальника, будуть автоматично переведені на ПОН – Нафтогаз.
А після закінчення обмеження у квітні ніхто вже не буде переходити від Нафтогазу на незалежних постачальників.
Чому незалежні постачальники не можуть продавати газ по 6,99 грн, а Нафтогаз може?
Тому що у Групу Нафтогаз входить найбільша видобувна компанія країни – Укргазвидобування (УГВ).
УГВ забезпечує близько 70% видобутку газу в країні. Відповідно, у закупівлі газ для Нафтогазу обходиться дешевше.
До того ж спрацьовує ефект масштабу, коли компанія імпортує ресурс.
Натомість незалежні постачальники купують газ по ринкових цінах, які сьогодні істотно зросли.
Звичайно, дехто з постачальників закупив газ влітку по більш дешевих цінах. Але навряд чи їм вигідно буде 2 місяці продавати його дешевше ринку.
Такий сценарій вже відбувся наприкінці минулого року у Донецькій і Херсонській областях, де місцеві облгаз-збути вирішили не займатись бізнесом з постачання.
Побутові споживачі цих областей автоматично стали клієнтами ГК "Нафтогаз України", що має статус ПОН.
Двомісячне обмеження ціни газу – це операція уряду по переведенню населення на єдиного постачальника – Нафтогаз.
В плані популізму і боротьби з монополією Фірташа – це ефективний крок.
В плані розвитку конкуренції на газовому ринку – шахер-махер і гра в наперстки.
Нардепи володіють криптовалютою на 5,7 мільярда гривень
Bitcoin з жовтня 2020 року по 19 січня 2021 року подорожчав з $12,8 тис до $37,1 тис. Це зробило багатьох мільйонерами, в тому числі і народних депутатів України.
Проаналізували декларації нардепів і склали рейтинг інвесторів в крипту. Загалом нардепи володіють криптовалютами на $200 млн (за курсами 19 січня: 1 BTC коштував $37,1 тис, Ethereum - $1,415, Bitcoin Cash - $528, Monero - $156, Litecoin - $162).
Найбільшим власником криптовалюти у Верховній Раді є Анатолій Урбанський, депутат з депутатської групи “За Майбутнє”. Урбанський задекларував по 4562 Bitcoin та Bitcoin Cash. Останню криптовалюту він придбав 1 серпня 2017 року за 21,1 млн грн. Коли Анатолій Урбанський придбав Bitcoin - невідомо, але витратив він на це 735 млн грн. З того часу інвестиція нардепа зросла у кілька разів - до 4,45 млрд грн ($160 млн).
Йог брат, помічник керівника Одеської облради, Олександр Урбанський також володіє криптовалютою. Він задекларував 5328 Bitcoin та 5328 Bitcoin Cash, які 19 січня коштували $197,6 млн та $2,8 млн відновдіно. Bitcoin Cash він придбав 1 серпня 2017 року за 26,4 млн грн. А покупка 5328 BTC обійшлася йому в 920,4 млн грн. Інвестиція виправдала себе, адже ріст становив більш як в п'ять разів і на 19 січня 2021 року вартість обох криптовалют оцінювалася в 5,651 млрд грн.
Син депутатів з ОПЗЖ Юрія Солода та Наталії Королевської Ростислав Солод, якого батьки прилашували депутатом Краматорської міськради від ОПЗЖ, задекларував 185000 одиниць криптовалюти Monero, яка на 19 січня коштувала $28,8 млн (або 813 млн грн). Криптовалюту він придбав в грудні 2015 року за 1,622 млн грн.
Депутат Слуги народу Олег Бондаренко задекларував 80 Bitcoin, які він придбав в жовтні 2013 року за 70 тис. грн. Зараз його криптовалюта оцінюється в $2,97 млн, або в 86,7 млн грн. Бондаренко - голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Батько дружини президента - Володимир Кияшко працює помічником Бондаренка на громадських засадах.
Криптовалюти на $2 млн задекларував депутат ОПЗЖ Віктор Чорний. В жовтні 2013 року він придбав 56 Bitcoin за 64000 грн. Зараз його інвестиція зросла до 58 млн грн.
Чорний - власник ТОВ "Детективна охоронна компанія "Шторм", яка надає послуги охорони куму президента РФ В.Путіна - Віктору Медведчуку та його оточенню.
Депутат Гео Лерос, який останнім часом займається викриттям корупції в оточенні президента Зеленського, володіє 49 одиницями Bitcoin, які на 19 січня коштували $1,817 млн (51,2 млн грн). Окрім того, йому належить 356 одиниць криптовалюти Ethereum - 356 од на $509 тис (14,3 млн грн).
Слузі народу Дмитру Гуріну належить 42 Bitcoin. Вартість покупки становила - 7,142 млн грн. Зараз його інвестиція оцінюється в 44 млн грн. Гуріна пов'язують із забудовником Андрієм Вавришем.
Повний рейтинг - https://bit.ly/391M2sm
Bitcoin з жовтня 2020 року по 19 січня 2021 року подорожчав з $12,8 тис до $37,1 тис. Це зробило багатьох мільйонерами, в тому числі і народних депутатів України.
Проаналізували декларації нардепів і склали рейтинг інвесторів в крипту. Загалом нардепи володіють криптовалютами на $200 млн (за курсами 19 січня: 1 BTC коштував $37,1 тис, Ethereum - $1,415, Bitcoin Cash - $528, Monero - $156, Litecoin - $162).
Найбільшим власником криптовалюти у Верховній Раді є Анатолій Урбанський, депутат з депутатської групи “За Майбутнє”. Урбанський задекларував по 4562 Bitcoin та Bitcoin Cash. Останню криптовалюту він придбав 1 серпня 2017 року за 21,1 млн грн. Коли Анатолій Урбанський придбав Bitcoin - невідомо, але витратив він на це 735 млн грн. З того часу інвестиція нардепа зросла у кілька разів - до 4,45 млрд грн ($160 млн).
Йог брат, помічник керівника Одеської облради, Олександр Урбанський також володіє криптовалютою. Він задекларував 5328 Bitcoin та 5328 Bitcoin Cash, які 19 січня коштували $197,6 млн та $2,8 млн відновдіно. Bitcoin Cash він придбав 1 серпня 2017 року за 26,4 млн грн. А покупка 5328 BTC обійшлася йому в 920,4 млн грн. Інвестиція виправдала себе, адже ріст становив більш як в п'ять разів і на 19 січня 2021 року вартість обох криптовалют оцінювалася в 5,651 млрд грн.
Син депутатів з ОПЗЖ Юрія Солода та Наталії Королевської Ростислав Солод, якого батьки прилашували депутатом Краматорської міськради від ОПЗЖ, задекларував 185000 одиниць криптовалюти Monero, яка на 19 січня коштувала $28,8 млн (або 813 млн грн). Криптовалюту він придбав в грудні 2015 року за 1,622 млн грн.
Депутат Слуги народу Олег Бондаренко задекларував 80 Bitcoin, які він придбав в жовтні 2013 року за 70 тис. грн. Зараз його криптовалюта оцінюється в $2,97 млн, або в 86,7 млн грн. Бондаренко - голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Батько дружини президента - Володимир Кияшко працює помічником Бондаренка на громадських засадах.
Криптовалюти на $2 млн задекларував депутат ОПЗЖ Віктор Чорний. В жовтні 2013 року він придбав 56 Bitcoin за 64000 грн. Зараз його інвестиція зросла до 58 млн грн.
Чорний - власник ТОВ "Детективна охоронна компанія "Шторм", яка надає послуги охорони куму президента РФ В.Путіна - Віктору Медведчуку та його оточенню.
Депутат Гео Лерос, який останнім часом займається викриттям корупції в оточенні президента Зеленського, володіє 49 одиницями Bitcoin, які на 19 січня коштували $1,817 млн (51,2 млн грн). Окрім того, йому належить 356 одиниць криптовалюти Ethereum - 356 од на $509 тис (14,3 млн грн).
Слузі народу Дмитру Гуріну належить 42 Bitcoin. Вартість покупки становила - 7,142 млн грн. Зараз його інвестиція оцінюється в 44 млн грн. Гуріна пов'язують із забудовником Андрієм Вавришем.
Повний рейтинг - https://bit.ly/391M2sm
