Україні потрібна безмитна торгівля з ЄС та США
Але обіцяних успіхів уряд у цьому напрямку не демонструє

Віце-прем'єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина обіцяла, що 29 березня Єврорада має остаточно ухвалити рішення про подовження ще на рік так званих автономних торговельних преференцій для України.

Але остаточне рішення досі не прийняте. Наразі активним противником цих "преференцій" є лише Польща. Також до "дискусії" доєдналась Франція.

Що це за "преференції"?
До війни українській виробники – в першу чергу аграрії та металурги, як найбільші експортери – потерпали від квот та мит з боку ЄС та США.
В 2018 році президент США Дональд Трамп запровадив 25% мито на імпорт сталевої та алюмінієвої продукції. В тому числі – і для України, і для країн ЄС.
До речі, у відповідь країни ЄС запровадили квотування усієї імпортної сталі. В тому числі – і для України.

Імпорт української аграрної продукції в ЄС обмежувався квотами. Все що йшло вище квот, обкладалось високим митом.
Для прикладу, квота ЄС на поставки меду з України складала 8 тис. тон на рік. В 2018 році річна квота була вибрана за перші 11 днів січня.

З початком російського вторгнення в 2022 році партнери пустили Україну на свої ринки.
При тому, рішення були прийняті строком на рік.
США відмінила мита на українську сталь в травні.
А ЄС відмінив квоти і мита на 36 видів української агропродукції в червні.

В 2023 році це рішення було пролонговане ще на рік.
І от зараз – в ЄС точаться дискусії щодо подовження цього рішення, але з обмеженнями.
Розглядається варіант, щоб встановити квоти на рівні середньорічного українського експорту в 2021 – 2023 роках.
І це вкрай невигідно Україні, бо в 2021 році ще діяли квоти. А значить, нові квоти будуть менше можливостей експорту.

Остаточна конфігурація подовження безмитного режиму з ЄС ще невідома.
Стефанішина правильно каже, що Україна має домагатись безвізової торгівлі на постійній основі – ще до фактичного вступу в ЄС.
Мабуть, реалізації цієї задачі бізнес чекає від влади більше, ніж кешбеку на локалізовані товари.

Рада схвалила законопроєкт про "клуб білого бізнесу", який звільняє підприємців від перевірок

Законопроєкт передбачає звільнення від податкового контролю підприємств, які відповідають певним критеріям, зокрема щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та рівня заробітної плати, який також вищий за середні по галузі.

Які переваги дає "клуб білого бізнесу"?

мораторій на документальні перевірки;

скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного
відшкодування – 5 календарних днів;

індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;

за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе
взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;

платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

​​Дві основні проблеми відсутності інвестицій в маневрову генерацію
Борги на Балансуючому ринку і низька ціна електрики для населення

Зараз країна намагається відновити хоча б частину генерації, яку зруйнували російські терористи ракетними ударами. Міністр енергетики Герман Глущенко оцінив втрати на рівні 7 ГВт.
Всі згодні з твердженням, що нам потрібна мала розподілена генерація, наближена до споживача, а не відновлення ТЕС, на які знов прилетить..
Це можуть бути газо-поршневі, газотурбінні станції, промислові акумулятори, станції на біогазі та біомасі.

Останнім часом з'являються повідомлення про допомогу обладнанням від міжнародних організацій. Як от – повідомлення від Енергетичного співтовариства Європи.
Наразі це непогано. Але стратегічно проблему не вирішує.

Є три умовні шляхи відбудови генерації:
1️⃣ Створити умовне АТ "Укрбудгенерація", призначити туди обраного Офісом президента керівника і випускати релізи про побудову генустановок державним коштом.
2️⃣ Просити західних партнерів допомогти обладнанням, яке все одно буде встановлювати якась державна компанія. По цьому шляху, здається, йдуть керманичі енергетичного сектору зараз.
3️⃣ Створити ринкові умови для заробітку інвесторам в маневрову генерацію. В короткій перспективі електроенергія може дорого коштувати. Але стратегічно це вирішить проблему. Саме так була подолана паливна криза весни 2022 року.

Напередодні війни ми давали розрахунок окупності інвестицій в системи накопичення енергії (СНЕ, промисловий акумулятор).
Як і будь-яка маневрова генерація, така установка зароблятиме двічі:
▪️ На Ринку допоміжних послуг, який оплачується системним оператором НЕК Укренерго з тарифу на диспетчеризацію. Це плата за готовність увімкнутись за командою диспетчера.
▪️ На Балансуючому ринку. Це ринкова вартість е/е з премією.

1 МВт газових пікерів або СНЕ коштує 0,5-0,6 млн євро.
Цей 1 МВт пікерів може принести з допоміжного ринку 150-180 тис. євро в рік, не рахуючи прибутку від проданої електроенергії.
Тобто, така установка може окупитись за 4 роки і приносити прибуток.

Чому ж ніхто не інвестує?
Математика прибутку сходиться, а фізика – ні.
Проблема в тому, що багато контрагентів не платять Укренерго по зобов'язанням.

Найболючіша точка – це несплата за ресурс, відібраний на Балансуючому ринку.
Станом на кінець березня борги перевищували 30 млрд грн.
Найбільші неплатники: державні шахти, водоканали і обленерго.

▪️Шахти не мають обігових коштів через те, що мало видобувають вугілля.
▪️Частина водоканалів не платить через недостатність тарифу на воду, частина – через корупцію. Нагадаємо, в липні 2023 року Президент заборонив Регулятору піднімати тарифи на воду для населення.
▪️Обленерго не платять через постійні борги з боку постачальників універсальних послуг (ПУП). Ті мають отримувати покриття різниці між ринковими і субсидованими тарифами для населення від Енергоатому. Але зазвичай отримують їх із затримкою.

Популізм руйнує ринок. А при відсутності ринку дефіцит генерації не вдасться подолати.

Монополіст

​​Як отримути пасивні доходи від інвестицій у $10 000

Інвестиційний фонд blago.invest: прямі інвестиції та доходи від будівельного бізнесу на Заході Україні
Мінімальна інвестиція - від $10 000.

Чиста річна дохідність: 
- 9 % в USD від $10 000 
- 10 % в USD від $50 000

Всі інвестори є співвласниками фонду та щорічно отримують дивіденди.
- Інвестиції та доходи номіновані в доларах США; 
- Активи забезпечені готовою інвестиційною нерухомістю
- Швидке повернення коштів по заявках інвесторів

Більше інформації на сайті фонду, ознайомлюйтесь за посиланням

#рекомендація

Рада скасувала штрафи за приховані офшори до кінця війни. Це питання вів Єрмак

Відповідну поправку до законопроєкту №10168-2 підтримали 232 депутати

Ухвалені поправки не лише скасовують штрафи за неподачу звітів про КІК до кінця воєнного стану, а і дозволяють надавати звітність щодо трансфертного ціноутворення, підготовлену за законодавством країни реєстрації КІК, а також уточняють норму по врахуванню процентних витрат КІК.

Співзасновник monobank Олег Гороховський розповів, що ці поправки – це результати роботи ради підприємців під головуванням голови Офісу президента Андрія Єрмака.

"...Цей проєкт спільно з Радою підприємців вів Андрій Єрмак і Юлія Свириденко. Ця тема непокоїла тих підприємців, які структурували свій бізнес із використанням іноземних компаній", – написав Гороховський у Facebook.

1 травня в Україні завершилася кампанія декларування доходів громадян за 2023 рік. Разом з декларацією про доходи фізичні особи мали подати звіт про контрольовані іноземні компанії.
У випадку неподання звіту фізособі-контролеру загрожував штраф у розмірі понад 300 тисяч гривень, а за порушення строків його подання – до 151 тисячі гривень.

Уряд планує підвищити ставку ПДВ, збільшити до 5% військовий збір і запровадити його для ФОП

Кабмін працює над законопроєктом про підвищення податків. Зміни стосуються ПДВ та військового збору, який можуть не лише підвищити, а й запровадити для ФОПів на спрощеній системі оподаткування, пише Forbes.

Йдеться про підвищення ПДВ, військового збору, а також запровадження його для ФОПів, що працюють на спрощеній системі оподаткування. 

Військовий збір в уряді планують підвищити з 1,5% до 5%.

Аналогічну ставку податку в 5% можуть запровадити й для ФОПів.

Про рівень підвищення ПДВ ще йдуть дискусіі. Ймовірне підвищення – на 2–3%.  

Чому підвищення податків стало реалістичною опцією? Ключова причина – збільшення військових потреб.

На додаткову мобілізацію потрібно близько 300 млрд грн. І навіть без урахування мобілізації потрібно 400 млрд грн на закупівлю та ремонт військової техніки. 

За розрахунками Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників (без урахування можливого запровадження військового збору для ФОП) може принести бюджету додатково 90–100 млрд грн на рік.

Підвищення ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт дає близько 40 млрд грн додаткових річних доходів до бюджету. У разі підвищення ПДВ на 2 в. п. чи 3 в. п. доходи до бюджету можуть зрости на 70–80 млрд грн та 100–120 млрд грн відповідно.

Проте,підвищення ставки ПДВ пригнічує споживання, тому збільшення надходжень зазвичай не є прямо пропорційним зростанню ставки податку.

Посилення податкового тиску також може посилити мотивацію до ухилення від оподаткування.

За такими розрахунками максимальна сума надходжень може становити близько 200 млрд грн або 2,5–2,7% ВВП без урахування можливого впровадження військового збору для ФОП.

Проблемний момент – у разі запровадження 5% військового збору на доходи ФОП III групи їхнє податкове навантаження збільшиться одразу вдвічі.

До Ради відповідний законопроєкт може потрапити наприкінці червня – початку липня.

Українські розробники дронів створили дрон-платформу, який може бути бомбером, камікадзе, або вантажним дроном 🐝🇺🇦

Це розробка компанії Дикі Шершні, названа Королева Шершнів.

Королева Шершнів може витримувати 7 кг бойової частини. Радіус роботи з боєкомплектом - до 20 кілометрів 🦾

Детальніше читайте тут: https://www.forbes.com/sites/davidhambling/2024/05/30/ukraine-launches-queen-hornet-supersized-fpv-bomber-drone/?sh=4c3168391faa

Круто, що про наші розробки пише американський Forbes. До речі, у статті є порівняння з американським схожим дроном. Український винахід взуває американський по всім параметрам 😏

Дикі шершні збирають на 50 королев, тож прошу задонатити:

🔗 Монобанка send.monobank.ua/jar/7HkJmmYzkb

💳Номер картки банки
5375 4112 1818 0292

PayPal: donate@svoboda-ukrainy.com

Тарифи на електроенергію в Україні та інших країнах Європи

​​Інвестиція у будівництво цілих житлових комплексів та мікрорайонів від $10 000 з дохідністю 9% в USD

Інвестиційний фонд blago.invest — це інститут спільного інвестування від будівельної компанії Івано-Франківська blago, зареєстрований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.
У 2023 році blago.invest провів емісію (випуск) власних інвестиційних сертифікатів на суму 140 млн грн.

Інвестиції спрямовуються у будівельні проєкти blago, котрі перебувають в активній стадії реалізації та у яких фонд blago.invest є співвласником, із часткою не менше 10% статутного капіталу.
Активи фонду номіновані в USD та забезпечені готовою інвестиційною нерухомістю, вартість якої на 30% перевищує обсяг інвестицій.

Мінімальна інвестиція у фонд - від $10 000.
Чиста річна дохідність:
- 9 % в USD від $10 000
- 10 % в USD від $50 000

Приватним інвесторам не потрібно сплачувати жодних податків з доходів від інвестицій. Фонд сплачує всі податки перед виплатою дивідендів.

Термін інвестицій у фонд не встановлюється. У будь-який час можна повернути інвестовані кошти разом із доходами. Строк повернення інвестицій не перевищує 15 робочих днів.

Більше інформації на сайті фонду:
blagoinvest.com.ua

#рекомендація

​​Чи потрібно Україні зараз вкладатись в нові атомні енергоблоки?

Підвищення тарифу на електроенергію для населення з 2,64 до 4,32 грн/кВт-г з 1 червня, яке уряд запровадив постановою №632 31 травня, призвело до очікуваного конфлікту між Енергоатомом і багато ким.

В чому суть конфлікту?
Міненерго на чолі з Германом Галущенко, який в 2020-2021 роках працював першим віце-президентом Енергоатому, аргументує підвищення тарифів необхідністю відновлення і побудови знищеної ворогом генерації.

Така необхідність дійсно є. При тому, якомога швидше, ефективніше і бажано розподіленими малими об'єктами.
Нагадаємо, що ворог зосередився на знищенні маневрової генерації – ТЕС, ТЕЦ та ГЕС.

Між тим, гроші від підвищення тарифу акумулюють у себе дві державні компанії: оператор АЕС Енергоатом і оператор ГЕС Укргідроенерго. В пропорції 85/15.
Саме на них покладені спеціальні обов'язки з фінансування пільгової ціни електроенергії для населення.
За підрахунками LIGA.net, підвищення дасть трохи менше 50 млрд грн додаткових надходжень в річному вимірі.
Більше 40 млрд з них підуть в Енергоатом.

Ці гроші можна було б вийняти в держбюджет дивідендами і відправити на фінансування армії.
Або можна було б пустити їх на дешеві кредити для побудови нової генерації приватними компаніями.

Але, судячи з усього, Енергоатом інвестує більшу частину цих грошей у підготовчі (бетонні) роботи з побудови шести енергоблоків: чотирьох на Хмельницькій АЕС (ХАЕС) і двох на Південноукраїнській АЕС (ПАЕС).
І якщо ХАЕС-3 є ймовірність запустити через 3-4 роки завдяки збудованому корпусу, то всі інші блоки увійдуть в експлуатацію не раніше ніж через 10-15 років.

Багато енергетиків вважають інвестиції в бетон зараз на 10-15 років вперед нераціональними.
До того ж, будівництво споруд – ідеальна можливість "прикурити" на таких витратах.
Найбільш конкретно про це розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в ефірі Радіо NV.
До речі, принаймні до початку 2023 року Харченко був радником Галущенка.

У відповідь на це Енергоатом викатив чергову заяву про те, що проти нього "ведеться дискредитаційна компанія з боку Кремля".
Слід відзначити, що Енергоатом завжди відповідає на критику не по суті претензії, а звинуваченнями в роботі на ворога.

А поки що Наші гроші публікують результати тендерів Енергоатому, коли той укладає договори без оприлюднення цін матеріалів.
Наприклад, 23 травня компанія замовила вогнезахисні роботи на ПАЕС за 280 млн грн та реконструкцію ПАЕС за 470 млн грн.

Монополіст

​​Про справедливість під час відключень електроенергії

На минулому тижні було багато повідомлень про те, що поки в Києві світла не було по 7 годин поспіль в деяких областях відключень не було взагалі. Або вони були набагато менш тривалими.
Ця ситуація має об'єктивне пояснення.

Як встановлюються ліміти регіонам?
Диспетчерський центр системного оператора НЕК Укренерго оцінює дефіцит електроенергії по всій країні і пропорційно розподіляє ліміти на кожну область операторам систем розподілу (ОСР, обленерго).
ОСРи, у свою чергу, сформували 6 рівних за споживанням черг побутових споживачів і обмежують їх почергово в залежності від наявності ресурсу за виключенням критичної інфраструктури.
За графіком на відключення ідуть 2 черги. Якщо ліміти вичерпуються – ще одна. Якщо не вистачає – ще.

Проблема в тому, що в кожній області різний обсяг критичної інфраструктури.
Статус "критички" надає Обласна військова адміністрація (ОВА).
Цей статус природньо мають лікарні, об'єкти комунальної інфраструктури і транспорту (водоканали, метро і таке інше) адміністративні установи, військові об'єкти, державні органи управління.

Зрозуміло, що найбільше таких об'єктів у столиці.
Через те, що в західних областях менше критичної інфраструктури і промислових підприємств, які задля уникнення відключень купують 80% від свого споживання по імпорту, для населення залишається більше ресурсу.

Показовий кейс на прикладі Чернівецької області та Києва на минулому тижні.
Цифри умовні, але близькі до реальних.
І там, і там ліміти були доведені на рівні 70% від "звичайного" споживання. Але споживання "критички" в Чернівецькій області складає 15% від загального, а в Києві – 50%.
Відповідно, коли були застосовані екстрені відключення, в Чернівцях електрики вистачало приблизно на дві третини побутових споживачів, а в Києві – менше ніж на половину (дивись таблицю).

До того ж, можливі зловживання, коли якісь підприємства "вибивають" собі статус "критички" в ОВА.
Не завжди це корупція. Наприклад, відкритим залишається питання театрів: чи потрібно їх відключати в години пік, коли сотні людей збираються на концерт/виставу?

Зміни з цього тижня
З початку цього тижня Укренерго, за погодженням з Міненерго, змінили принцип відключень під час дії планових графіків.
Тепер в години застосування графіків кожен ОСР має почергово відключати по дві черги споживачів в незалежності від дотримання лімітів.
Таким чином ресурс, не використаний в областях з невеликим обсягом "критички", буде спожитий в регіонах, де багато критичної інфраструктури.
Відключення стануть більш рівномірними по регіонам.

Що стосується несправедливості в межах одного міста, як і в 2022-2023 роках, це залежить від можливостей працівників обленерго вимикати світло.
В деяких багатоквартирних будинках це треба робити вручну – фізично прийти до трансформатора, відкрити, вимкнути, закрити і т.д.
Тому такі будинки рідше відключають, або не відключають взагалі.

Монополіст

Englishdom — український бізнес, який точно розуміє виклики сьогоднення, а саме: як поєднати оптимізацію ресурсів та швидке масштабування. 

Саме тому розробили спеціальну програму лояльності «Корпанглійська без корпбюджету» — аби ваша команда вільно вивчала англійську, а ви могли вільно реінвестувати заощаджені кошти.  

🤌 Як це працює: 
Ви — замовляєте програму лояльності для вашої команди. 
Englishdom — бере на себе усю організацію навчання з індивідуальним підходом. 
Ваші співробітники — сплачують за навчання самостійно зі значною знижкою.
Як мотивувати співробітників вчити англійську за власний рахунок? Покажіть, що вони можуть отримати у вашій компанії завдяки знанню мови. Наприклад: підвищення, цікаві проєкти, участь у міжнародних перемовинах. А може, хтось з команди спить та бачить, як буде вести корпоративний твітер англійською 😉
You won't know until you try.

Залишайте заявку на консультацію та дізнавайтеся, як організувати корпанглійську без корпбюджету 💸https://tinyurl.com/2cyz9xhv

​​Як міністр енергетики Галущенко проштовхує свою людину в НКРЕКП

Зараз добігає кінця конкурс на заміщення вакантної посади в Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП).
11-12 червня відбулось чергове оцінювання кандидатів конкурсною комісією.
Вона має запропонувати з наявного списку двох кандидатів одного з яких призначить Кабмін за своєю квотою.

Наразі в НКРЕКП працюють 6 членів з 7.
Вакантна посада мала бути закрита ще рік тому.
Але тоді Кабмін не виконав закон і не призначив жодного із запропонованих кандидатів, побоюючись, що Офіс президента (ОП) втратить контроль Комісією.

В законі про НКРЕКП прописана доволі ефективна процедура призначення нових членів.
Кандидатів оцінює незалежна конкурсна комісія і пропонує двох пошукачів на вибір відповідному органу по квоті – Верховній Раді, Президенту або Кабміну.
Через це владі важко забезпечити гарантоване призначення потрібних людей в НКРЕКП.
Але, як показує практика, все можливо.

Згідно з результатами оцінювання, троє з чотирьох кандидатів з найбільшими балами – люди, безпосередньо пов'язані із міністром енергетики Германом Галущенко (дивись таблицю).
Читай – із заступником голови ОП Ростиславом Шурмою.

Список такий:
Юрій Власенко – діючий перший заступник міністра енергетики, колишній голова енергетичного департаменту в НКРЕКП.
Максим Немчинов – заступник Галущенка з питань вугільної промисловості в 2021 році, пізніше – його радник. Зараз – віцепрезидент Energy Club.
Керівники цього клубу стали кадровим резервом міністерства при заповненні посад незалежних членів наглядової ради АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ) – холдингу, в якому ОП консолідує акції державних обленерго.
Ми згадували Немчинова в березні 2023 року в контексті продажу вугілля держшахт комерційним компаніям за зниженими цінами. Тоді СБУ проводила у нього обшуки.
Ольга Бабій – діючий член НКРЕКП каденція якої закінчується в липні. Єдина з ТОП списку, хто не є креатурою Міненерго.
Руслан Слободян – діючий голова Держенергонагляду, фактично – дочірньої структури Міненерго.

На сьогодні в НКРЕКП лояльні до Міненерго два комісіонери: ексголова Комісії Костянтин Ущаповський та Олександр Формагей, якого ОП планував зробити головою Комісії.
Але в липні закінчується каденція двох членів – Бабій та Дмитра Коваленка. Буде новий відбір.
Результати цього конкурсу покажуть, наскільки незалежним буде регулятор у найближчі роки.

Монополіст

​​Чому енергоємні заводи не зможуть купувати електрику за кордоном

Федерація роботодавців України (ФРУ) та Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК) Ріната Ахметова 11 червня публічно поскаржилися на рішення Кабміну, яке гарантує відсутність відключень електроенергії (е/е) підприємствам, які 80% необхідного їм ресурсу купують по імпорту.

Ще в жовтні 2023 року Кабмін затвердив постановою №1127 Положення про імпорт е/е в умовах воєнного стану.
Документ передбачав можливість уникнення відключень для підприємств, які імпортують не менше 30% е/е від своїх потреб з травня по вересень і не менше 50% з жовтня по квітень.
Таке рішення було прийнято для того, щоб стимулювати бізнес здійснювати імпорт е/е не дивлячись на те що в окремі періоди імпорт був економічно не обґрунтований через цінові обмеження на Ринку на добу наперед (РДН).

В березні-травні 2024 року через обстріли російських терористів ТЕС і ГЕС ситуація в енергетиці значно погіршилась.
Уряд відреагував на це постановою №611 від 30 травня, якою вніс зміни в Положення про імпорт.
Документ встановив мінімальний ліміт імпорту е/е для відсутності обмежень на рівні 80% з 1 червня.

До чого це призвело?
Підприємства почали конкурувати за імпортний ресурс, щоб уникнути відключень.
В години пікового споживання потужність імпорту досягає технічної межі – 1,7 ГВт.

Через те, що попит перевищує технічні можливості імпорту, на аукціонах Укренерго з розподілу міждержавного перетину почалась жвава конкуренція.
Принцип таких аукціонів полягає в тому, що в разі незадоволеного попиту імпортери торгуються, пропонуючи плату за кожну МВт-г.
Ці кошти розподіляються порівну між двома системними операторами торгуючих країн і мають бути витрачені на збільшення потужності перетину.

Так от, з початку червня у пікові години вартість перетину на румунському напрямку доходила до 150 євро/МВт-г.
При цьому вартість е/е на РДН Румунії складає 100-120 євро/МВт-г.
Тобто плата за перетин збільшує ціну ресурсу для споживача в 2,5 рази.

В цій ситуації перевагу мають підприємства, в собівартості яких електрика займає невелику частку.
Нещодавно про це випустив заяву електрометалургійний завод "Інтерпайп Сталь" Віктора Пінчука, у якого електроенергія займає 25% у собівартості сталевої заготовки.
"На практиці це може призвести до штучного, навіть спекулятивного зростання попиту на імпортну електроенергію, ціна на яку може зрости до будь-якого рівня. Але задля невідключення її зможуть та будуть сплачувати лише ті підприємства, які мають мінімальні витрати на електрику в структурі собівартості своєї продукції”, - йдеться в заяві заводу.

Отже, для енергоємних підприємств – металургії, ГЗК, хімічних підприємств – це економічна смерть.
Або треба йти в банкрутство, або вимикатись під час графіків відключень.

Враховуючи технологічні цикли на таких підприємствах, це призведе до довготривалих простоїв.
Відповідно – мінус по виручці, податках, робочих місцях і ВВП для країни.

На скріні імпорт електроенергії в Україну в останній місяць

👉 ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА семестру онлайн-курсу АНГЛІЙСЬКОЇ для роботи та бізнесу від YAPPI!

🏄‍♀️ Сучасні методики перевернутих класів та інтервального повторення
🏄‍♀️ Нова лексика через діловий контекст, аудіо, відео та тексти з бізнес-середовища, багато практики
🏄‍♀️ Інтерактивний підручник та всі матеріали на власній платформі yCloud

📅 Старт занять – кінець червня.
🎢 Групи різних рівнів – від Intermediate до Advanced.
🔨 Тривалість семестру – 4 місяці.

Щоб потрапити на пробне заняття, проходьте безкоштовний тест на визначення свого рівня та очікуйте на дзвінок менеджера.

#рекомендація

​​Чи потрібно будувати 3-й і 4-й блоки на Хмельницкій АЕС?

Комітет Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП 17 червня провів засідання, на якому розглянув проект закону №11146 про добудову 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС (ХАЕС) за участю міністра енергетики Германа Галущенка, керівника НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна та голови Держінспекції ядерного регулювання (ДІЯР) Олега Корікова.
Засідання тривало більше двох годин і було доволі конфліктним.

Затвердження будівництва Радою необхідно через відповідні законодавчі правки від 2005 року.
Їх "пропихнув" зрадник Андрій Деркач, який на той момент був нардепом. Пізніше займав посаду президента Енергоатому.

Ось основні тези з критикою проекту та на його підтримку

1️⃣ Вартість будівництва, згідно з проєктом від 2018 року, оцінювалась у 80 млрд грн.
На сьогодні, враховуючи інфляцію – мінімум 130 млрд грн.
Точної цифри Котін не назвав, посилаючись на багато перемінних витрат. Наприклад – вартості реакторів.
Також невідомо, яка частка коштів буде залучена у вигляді кредитів, а яку частку інвестує Енергоатом.
Переговори про кредити можуть початись після призначення наглядової ради Енергоатому.

2️⃣ Для будівництва планується застосувати два водно-водяних енергетичних реактори ВВЕР-1000 радянської технології, виготовлених Росатомом для АЕС "Белене" в Болгарії.
Будівництво цієї АЕС почалось ще в 1991 році. В 2012 було припинено через відсутність домовленості по ціні будівництва між урядом Болгарії та Росатомом.
Болгари згодні продати 2 ректори Україні орієнтовно за $680 млн. Переговори ще тривають.
Критики застерігають від використання обладнання з російськими технологіями, враховуючи що виробник їх обслуговувати не буде.
Енергоатом наполягає на тому, що має фахівців і компетенції для монтажу та обслуговування таких реакторів, враховуючи що переважно ВВЕР -1000 використовуються на українських АЕС.

3️⃣ Галущенко каже, що бетонна коробка ХАЕС-3 готова на 75-80%.
За наявності реактора енергоблок можна запустити в роботу через 2,5-3 роки.
Голова ДІЯР Коріков, вочевидь залежний від Галущенка, каже що технічних проблем з монтажем реактора в існуючі споруди не буде. Дозволи будуть видаватись поетапно по мірі надходження проектно-технічної документації.
Котін каже, що в технологічних процесах будівництва і монтажу будуть задіяні 600 співробітників з Запорізької АЕС, які змогли звідти евакуюватись.

4️⃣ В Енергоатомі зазначають, що навіть в разі повернення ЗАЕС під контроль України військовим чи дипломатичним шляхом запустити її протягом 2-3 років не вдасться.
Головна перешкода – обміління ставка-охолоджувача внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС.
Це аргумент про те, що альтернативи будівництву нових потужностей АЕС немає.

5️⃣ Аргумент проти: ризики корупції очевидні. Котін публічно пообіцяв, що компанія буде розкривати кошториси, щоб всі бачили вартість будівельних матеріалів і робіт.
Наразі Енергоатом цього не робить.
Варіанту, за якого ініціатори будівництва не "прикурять" з нього, не проглядається.

Найбільш активним і системним критиком цього проекту на засіданні був нардеп Андрій Жупанін.
Після цього він зафіксував купу замовних матеріалів про себе на анонімних телеграм-каналах і на сайтах де можливе "розміщення".

Монополіст