​​Як Супруненки і Палиця не поділили Волиньторф
🐸❤️🐍
Чергова повчальна історія про захист інвестицій

Фонд держмайна (ФДМУ) 6 жовтня в ході аукціону продав майновий комплекс ДП "Волиньторф".
Підприємство виробляє торф'яні брикети у вигляді палива та добрива з торфу.
Виручка в 2022 році склала близько 170 млн грн, в 2021 – близько 120 млн.

Початкова ціна продажу була 190 млн, а купили за 212 млн грн.
Покупцем стала компанія Агробіостандарт, бенефіціаром якої вказаний В'ячеслав Супруненко, екс-зять Леоніда Чернівецького, що був мером Києва.
Його брат Олександр Супруненко був депутатом Київради, нардепом від Партії регіонів та фракції "Воля народу".
Супруненки незаконно отримували земельні ділянки та нерухомість в Києві, вдало конвертували політичний ресурс в бізнесовий.

Цього разу адмінресурс був використаний проти нього.
Волинь – фактичний фіод нардепа Ігоря Палиці, соратника Ігоря Коломойського, який зараз перебуває в СІЗО.
З 2015 по 2019 рік Палиця був головою Волинської обларади, поки не обрався нардепом.

Саме Палиця до сьогодні контролював державний Волиньторф через призначення власного директора та комунальне підприємство облради Волиньприродресурс, яке займається продажем продукції Волиньторфу за готівку.

Відразу після проведення аукціону, його результати заблокував слідчий Державного бюро розслідувань (ДБР), який відкрив кримінальне провадження через "змову посадових осіб ФДМУ з покупцем" для заниження ціни продажу Волиньторфу на 100 млн грн.
Клопотання слідчого ДБР про огляд об'єктів Волиньторфу 25 жовтня задовільнив Печерський райсуд Києва.
Приватизацію "збиває" Палиця, якому вигідно залишити Волиньторф у державній власності, щоб і далі безперешкодно доїти його.

Менеджери Супруненків 15 листопада провели прес-конференцію.
На ній, серед іншого розповіли, що від Палиці пропонували віддати половину Волиньторфу, щоб суди і кримінальні провадження припинились.
Після того покупці проплатили інформкомпанію, щоб розповсюдити свої меседжі в ЗМІ.

І з точки зору сьогодення, правда на стороні Супруненків. Це інвестори, які не можуть захистити свою інвестицію.
Але іронія в тому, що Супруненки будували свій бізнес приблизно так само, як Ігор Палиця. Обходячи правила і закони.
І тепер потерпають від системи, яку самі будували.

Погано те, що коли таких кейсів буде декілька, ніякий нормальний інвестор не купить на аукціонах ФДМУ навіть будку сторожа.

Монополіст

Чи можуть українські вантажі об'їхати Польщу?

-Один день простою фури на заблокованому польському кордоні вартує одній компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн, підрахували у ЄБА;

-Прямі втрати економіки України від блокування на кордоні вже складають понад 400 млн євро (підрахунки ФРУ). Непрямі втрати вимірюються мільярдами євро;

-День простою однієї вантажівки коштує українським перевізникам 300-350 євро; За нинішніх обставин фура може виконати тільки один колорейс до Польщі за місяць. До блокади показник був на рівні трьох колорейсів;

-Через польський напрям заходить майже 30% скрапленого газу, і по 10% бензину та дизельного палива. Через блокаду виник дефіцит скрапленого газу і ціна перевищила 35 грн/літр;

-За даними "Текстиль-Контакт", з початку страйків вартість машини на перевезення з портів Польщі до України зросла з $2 тис. до $7-7,5 тис. Збільшення логістичних витрат призведе до росту цін на текстильні вироби у 10-15%;

-Вартість доставки одного автовозу з новими автомобілями зросла 2 тис. євро - 5-6 тис. євро;

-Для українських виробників меблів, через блокування польського кордону, період доставки товару до замовника в ЄС зріс до 15 днів. Раніше це займало всього кілька днів;

-Наразі чимало український компаній не можуть отримати обладнання для своїх виробництв та важливу сировину, у тому числі за давальницькими контактами. Затримуються вантажі з гуманітаркою та комплектуючими для оборонпрому. Зокрема для виробництва дронів;

То чи можуть українські вантажі об'їхати Польщу?

Перевізники розповідають, що якщо об’єднати Словаччину, Угорщину, Румунію і Молдову, то у всіх них разом товаропотік буде менший ніж через Польщу.

Найближча країна, щоб потрапити у Польщу або з Польщі до України – це Словаччина. Але кордон Словаччини не може замінити польський. Там є лише один вантажний пункт пропуску – це "Ужгород – Вишнє Нємецьке".

На кордоні з Угорщиною також є лише один перехід для великотоннажних автівок "Захонь – Чоп".

До прикладу, стандартний маршрут з Києва до Варшави складає 800 км, а через Ужгород – вдвічі більше.

Якщо їхати через Угорщину, то це ще додаткові 100 км. Якщо їхати через Румунію, то кілометраж зростає у 2,5 рази.

Детальніше про втрати від польської блокади

​​Як державна система витрачає кошти на безкорисне ускладнення життя бізнесу

Цікаве інтерв'ю бізнес-омбудсмена Романа Ващука вийшло на LIGA.net
Важливо, що діяльність Ради бізнес-омбудсмена фінансується міжнародними донорами – 13 західних країн та Євросоюз утримують її через рахунок ЄБРР.
Це потужний агрегатор скарг підприємців на умови роботи в Україні.

Нижче узагальнені висновки від омбудсмена.
Найбільше нарікань у підприємців на дії Державної податкової служби (ДПС). Далі йдуть правоохоронці (в основному – Національна поліція), потім – Державна митна служба (ДМС).

1️⃣ Впровадження європейських правил законами нівелюється їх "совковим" виконанням.
Більше "хороших" законів країні не допоможе.
Треба міняти концепцію роботи Податкової, Митниці, Поліції, Прокуратури.

2️⃣ За сумною українською традицією, податківець не може повернутися з перевірки платника податків без результату.
Якщо він не нарахує штраф, то інші перевіряльники – прокуратура або Державне бюро розслідувань (ДБР) – можуть звинуватити податківця в халатності.
Тому виникають абсурдні кейси, коли платнику нарахували мільйон гривень штрафу за пропущену літеру в адресі приміщення: написали "41" замість "41-А". ДПС розцінила це, як "приховання акцизного складу".

3️⃣ 90% нарахувань штрафів скасовуються в судах (дивись графік).
Таким чином держава, як уроборос, жере сама себе: кошти платників податків йдуть на діяльність інспекторів, ревізорів, суддів та їх апаратів, що не приносить коштів в бюджет.
Але це заважає працювати легальному бізнесу, який цей бюджет наповнює.

4️⃣ Доять тих, хто везе.
Відверто "чорні бізнеси" не потерпають від штрафів, тому що не мають стосунків з податківцями.
А правоохоронцям до них немає діла через невизначеність джерела ресурсів.
З кого вимагати хабар, або кому виписувати штраф?
Тому від ДПС потерпає саме легальний або умовно напівлегальний бізнес.

5️⃣ ДПС не виконує рішень судів про розблокування податкових накладних.
Нагадаємо, що ця проблема стала актуальною в жовтні минулого року. Вона паралізувала діяльність великої кількості цілком "білих" підприємств.
За інформацією омбудсмена, від блокування накладних постраждали 44 тисячі бізнесів зі 157 тисяч існуючих. Тобто – майже третина.
ДПС не виконує рішень судів через надумані причини: не підвезли паперового рішення, воно в іншому департаменті, подана чергова апеляція тощо.

Монополіст

​​Бути підприємцем – простіше, ніж здається!

І кожен ФОП – це бізнесмен, який крок за кроком йде до успіху. Добре, що на цьому шляху є надійні порадники, які допомагають розібратися з усіма тонкощами.

Маєте сумніви чи питання? Агент 3700 прийде на допомогу! Ця освітня ініціатива від ПриватБанку доступно і з гумором пояснить, як робити бізнес. І не просто робити – а й керувати всім у смартфоні! 

Зокрема, як:
- виставляти рахунки та інвойси
- підписувати зарплатні відомості
- подавати податкову звітність
- проводити валютні операції
- …і багато чого іншого! 

Агент 3700 допоможе вам легко керувати своїм ФОП. Все, що потрібно – телефон і застосунок Приват24 для бізнесу. Це ваш надійний цифровий партнер, з яким ви:

▪️можете робити всі щоденні ФОП-операції просто зі смартфону
▪️бути спокійним щодо надійності і безпеки ваших звітів та коштів
▪️швидко авторизуватися за допомогою відбитку пальця чи FaceID
▪️отримати хмарний КЕП SmartID і зручно підписувати всі документи.

Знання – це сила. Тож не гайте часу – і отримайте бонусну бізнес-освіту для ФОП разом із Агентом 3700!

#рекомендація

Нацбанк скасовує усі обмеження на продаж готівкової валюти населенню

З 01 грудня 2023 року буде скасовано усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на продаж ними готівкової іноземної валюти населенню.

За оцінками НБУ, це має сприяти мінімізації різниці між готівковим та безготівковим курсами.

​​Чи вдасться ринку відв'язати ціну електроенергії від спотового індексу РДН

ДТЕК Західенерго Ріната Ахметова 4 грудня (в понеділок) на Українській енергетичній біржі (УЕБ) проведе аукціон на продаж електроенергії (е/е) на півроку вперед.
Параметри аукціону такі: продається 50 МВт потужності (218,35 тис. МВт-г) з 1 січня по 30 червня 2024 року. Базове навантаження. Обсяг подрібнений на 50 лотів. Стартова ціна: 3350 грн/МВт-г.
Умовно, це чверть потужності одного блоку ТЕС, яких у ДТЕК декілька десятків.

Чому цей аукціон такий важливий?
З початку запуску ринку е/е в липні 2019 року контракти для споживачів були прив'язані до спотового Ринку на добу наперед (РДН).
Цю модель запровадили аналітики ДТЕК, бо на той момент в державних організаціях не було компетенцій для розробки правил ринку.
До того ж, у Ахметова з Петром Порошенко були хороші стосунки.

За ці роки маємо ринок, в якому ціна для споживача продається у прив'язці до індексу РДН.
Вартість е/е для комерційного споживача складає умовно РДН мінус 2%, плюс тарифи на транспорт і маржа постачальника, плюс ПДВ.

Завдяки спецобов'язкам Енергоатому за товарною моделлю, яка діяла до жовтня 2021 року, половина атомної енергії (або чверть всієї в країні) була вийнята з ринку для постачання населенню по зниженим цінам.
Крім того, найбільшими споживачами в країні були бізнеси СКМ Ахметова: шахти і метзаводи. Їм електроенергію постачав Д.Трейдінг з групи ДТЕК.
Таким чином ДТЕК контролював ціноутворення на РДН і з боку пропозиції, і з боку попиту.

Через це з самого початку на РДН були введені цінові обмеження: прайс-кепи.
Інакше Ахметов міг би збільшити витрати на е/е для комерційних споживачів в рази.

З початком війни багато чого змінилось.
Наприклад, багато хто, не тільки ДТЕК, зацікавлені у відміні прайс-кепів на РДН.
По-перше, це потрібно для гарантованої рентабельності комерційного імпорту. Щоб обмеження в Україні не були меншими за ціни в Європі.
По-друге, рано чи пізно це доведеться зробити. Тому що інакше неможливо створити спільний ринок е/е з сусідніми європейськими країнами.
Але в такому разі залишається ризик маніпуляцій з боку великих гравців ринку (Енергоатом і ДТЕК) на РДН.

Цю проблему можна вирішити, якщо відв'язати вартість е/е для споживача від РДН.
З липня 2022 року УЕБ публікує індекс Ринку двосторонніх договорів (РДД), який прогнозовано менший за індекс РДН (дивись графік).
Сьогодні найбільше на індекс РДД впливає Енергоатом, який продає свій ресурс на місяць наперед. При тому, його стартова ціна все одно орієнтується на РДН.

Але якщо ДТЕК і Енергоатом кожного місяця будуть виставляти продукти строком на квартал і півроку, більшість постачальників і споживачів зможуть сформувати основний обсяг потрібної е/е з фіксованими прогнозованими цінами.
В такому разі РДН більше не буде відігравати роль ціноутворюючого ринку.
На ньому споживачі лише докупатимуть 15-20% свого споживання в залежності від потреб.

Ціна для споживача буде прив'язана до індексу РДД, який не буде скакати туди-сюди.
Можна буде зняти цінові обмеження на РДН. Тому що вони суттєво не вплинуть на вартість електрики для бізнесу.

Першим кроком до цієї ідеалістичної ситуації і є піврічний аукціон ДТЕК.
Якщо буде конкуренція і ресурс розтаргується, масштаби продажу довгострокових продуктів будуть зростати.

Монополіст

​​Чому аукціон ДТЕК з продажу електроенергії на півроку вперед був невдалим

На УЕБ 4 грудня відбувся аукціон з продажу 50 МВт потужності від ДТЕК Західенерго Ріната Ахметова з січня по червень 2024 року.
Ми анонсували його як важливий в контексті переходу ціни електроенергії для споживача від спотової ціни Ринку на добу наперед (РДН) до стабільного індексу Ринку двосторонніх договорів (РДД).

Було продано 26 з 50 лотів (тобто 26 МВт потужності на півроку) з середньою ціною 3710 грн/МВт-г при стартовій 3350 грн/МВт-г.

Покупцями стали 5 компаній:
Артлекс-Енерджі Володимира Єгорова (колишній керівник державного Центренерго і ДЕ Трейдінг Максима Єфімова)
державна Укрнафта
Укр Газ Ресурс Андрія Кучкова (зять Миколи Злочевського)
Прикарпаттяобленерго братів Ігоря та Григорія Суркісів
Трейд Енерджі Солюшн Кирила Коломійцева

Такий результат можна вважати невдалим через те, що весь обсяг не був проданий.
Чому ринок не пішов на довгі контракти?
Один з біржовиків надав таку аргументацію.

В Україні немає практики захисту суб'єкта господарювання, постраждалого від невиконання контракту.
Це було проілюстровано в 2021 році, коли державний Енергоатом продав свою е/е по довгим договорам, а з серпня Регулятор підвищив цінові обмеження на РДН.

Індекс РДН, який і тоді, і зараз слугував бенчмарком для інших ринків, пішов вгору.
Тоді Енергоатом розірвав договори, укладені за результатами аукціону.
А покупці не змогли стягнути з нього штрафні санкції, хоч вони і були прописані в договорі.

Більшість гравців ринку очікують, що цього разу може статись щось подібне.
Наприклад, якщо ціна РДН значно поповзе вгору, ДТЕК розірве договори, а покупці не зможуть отримати компенсацію.
"Це продаж опціону під виглядом форварду", – каже наш співрозмовник.
Тобто, такий аукціон не гарантує поставку, а лише надає право покупцю купувати за вказаною ціною, поки продавець буде пропонувати ресурс.

Через відсутність практики юридичного захисту таких угод, ні споживачі, ні постачальники не прагнуть до фіксації ціни е/е на довгий період.
Поки що вихід проглядається в побудові довіри. Якщо генерація буде виходити з таким продуктом з визначеною періодичністю, а через півроку ринок побачить, що нікого з покупців не кинули, попит на довгі контракти має вирости.

Монополіст

Повторний піврічний аукціон на продаж електроенергії таки відбувся
Останнє на цю тему

ДТЕК Західенерго Ахметова 6 грудня на УЕБ провела повторний аукціон з продажу електроенергії з січня по червень 2024 року.
Цього разу були продані всі 40 МВт потужності, виставлені на аукціоні.

Середня ціна за базове навантаження на півроку склала 3750 грн/МВт-г.
Купили 7 покупців.

Крім тих, що приймали участь в першому аукціоні, купили:
Енергостаб Максима Філліпова,
Енерджи ВІМ Катерини Александрової,
Електротрейдінг груп (ЕТГ) Сергія Астапова,
Державний оператор системи передачі Укренерго.

За нашою інформацією, перший аукціон був невдалим через проблему виконавця.
В типовому договорі, виставленому ДТЕК на аукціоні 4 грудня, в п. 9.2 було зазначено, що "продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши покупця за три календарних дні до дати розірвання".

Коли покупці вказали ДТЕК на цей пункт, вони заявили, щоб нібито виконавець недогледів і залишив цей пункт.
Вони прибрали його і оголосили новий аукціон на 6 грудня.
Цього разу обсяг в 174,6 тис. МВт-г був повністю розторгований.

Загалом в ході двох аукціонів ДТЕК продав 66 МВт потужності на перше півріччя 2024 року (менше половини навантаження одного блоку ТЕС).
Тепер головна інтрига, чи піде цим шляхом державний Енергоатом.
Він без проблем може розторгувати на півріччя близько 2000 МВт (два блоки АЕС), враховуючи виведення блоків в ремонти під час літньої ремонтної компанії.

Монополіст

Гетманцев заявив, що влада не бачить ні копійки доходів у 7,4 мільйона українців

За його словами, державна податкова служба від початку повномасштабної війни не має даних про доходи 13,1 млн із 43,1 мільйона осіб, які зареєстровані у державному реєстрі фізичних осіб.

"З початку війни 7,4 мільйона українців (за вирахуванням пенсіонерів, дітей та осіб, що зареєстровані на окупованих територіях), за даними Податкової, не отримують жодної копійки доходів", – написав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він вважає, що ці люди насправді отримують доходи, але нелегально: "Доходи отримують, але отримують в чорну, не сплачуючи податки… Цифра ще більше шокує коли ти розумієш, що протягом останніх 10-ти років – ця ж кількість платників, що не отримали ні копійки, складає 4,7 млн осіб".

Обожнюєте цифри і любите показувати складне в простому вигляді, то саме дата-аналітик — ідеальна професія для вашого старту в IT

💻 А пересвідчитися в цьому найкраще на безкоштовному марафоні GoIT.

📍Всього за 3 дні на марафоні ви познайомитесь з основними робочими задачами дата-аналітика. Так зможете зрозуміти, чи підходить вам ця айтішна професія та які можливості відкриває.

Тут і лекції, і практичні завдання, чат з менторами, які допоможуть розібратися і дадуть відповідь на всі ваші питання 🤍

Реєстрація: https://i.goit.global/ZtDEU

#рекомендація

​​Підняття акцизів на скраплений газ. Аргументи лобістів

Триває чергова дискусія (читай лобістська війна) за підвищення акцизів на скраплений вуглеводневий газ (СВГ або LPG).
Її почав голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

25 листопада в своїх відо-відповідях на питання він зреагував на закид щодо підвищення акцизу на автогаз.
5 грудня його процитував Enkorr Сергія Куюна з власної конференції. Там Гетманцев заявив, що у найближчі місяці акциз буде підвищено до 160-170 євро за тисячу літрів з нинішніх 52 євро.

Нагадаємо, сьогодні ставки на акцизи складають:
Бензин – 213 євро/1000 л,
Дизпаливо – 139 євро,
Скраплений газ – 52 євро.

Ця ініціатива розглядалась вже не раз з 2020 року.
Сьогодні за підвищення виступає держава та великі мережі АЗС.
Проти – компанії що спеціалізуються на реалізації скрапленого газу.
Аргументи сторін за останні чотири роки дещо еволюціонували.

Аргументи за підвищення
1️⃣ Треба прибрати величезну диспропорцію в оподаткуванні бензину та автогазу – різниця в чотири рази.
Хоча машини на обох видах палива їздять по дорогах, на ремонт яких йде паливний акциз.
Гетманцев пропонує виходити з енергетичної цінності палива. Якщо літр СВГ дозволяє проїхати 70% відстані від літру бензину, то й акциз на нього має складати 70%, а не 25% як зараз.

2️⃣ Треба наповнювати бюджет.

3️⃣ Лобістами низької ставки акцизу на СВГ в минулі роки були імпортери російського ресурсу. В тому числі Віктор Медведчук.
Компанії його партнера Нісана Маісєєва були крупними імпортерами цього ресурсу.
Із зрозумілих причин цей аргумент застарів.

Аргументи противників підвищення
1️⃣ В Європі диспропорція між ставками акцизу на автогаз та бензин сягає 1/5.
Це обумовлено тим, що цей вид палива там мало хто використовує, а сировина для нього є похідною від нафтогазовидобутку. Її нікуди дівати.

2️⃣ СВГ – більш екологічне паливо, ніж бензин та дизель.

3️⃣ СВГ – соціальне "паливо для бідних". Спірний аргумент, враховуючи що у власника автомобіля апріорі було кілька тисяч доларів на купівлю авто. Скоріше – для економних.

4️⃣ Лобістами підвищення є великі мережі АЗС – такі як ОККО Віталя Антонова чи WOG Степана Івахіва.
Тому що маржа на бензині – до 10 грн на літрі – набагато вища, ніж маржа на СВГ – до 2 грн/л.
Зараз це аргумент не релевантний, бо через проблеми з логістикою на польському кордоні внаслідок блокування польськими перевізниками, ціна на автогаз значно виросла.
Знижується повільно, навіть коли подолано дефіцит ресурсу.
За даними Enkorr, зараз маржа на бензин, дизель та СВГ майже однакова (дивись графік).

Монополіст

Українська податкова оштрафувала PornHub

Відомий сайт з еротичним контентом PornHub був оштрафований ДПС України на $5,5 тис.

“Компанія, яка оперує сайтом PornHub, ухиляється від реєстрації, у звʼязку з чим до неї був застосований штраф в розмірі 5543 дол. США та відповідне ППР спрямоване компанії та до Агенства доходу Канади”, - повідомив голова податкового комітету Гетманцев. - “Нагадую, що кожна копійка т.з. податку на Google йде на фінансування потреб нашої армії, а Україна за рейтингом PornHub на 14 місці серед інших країн по переглядам споживачів електронних послуг цього сайту”.

Якими можуть бути інфляція, курс гривні, зміна ВВП та облікової ставки у 2024 році?

Прогноз іспанської консалтингової компанії Focus Economics, яка щокварталу збирає економічний консенсус-прогноз для країн колишнього СРСР. У дослідженні, що вийшло наприкінці листопада, взяли участь Goldman Sachs, JP Morgan, Moodyʼs, ING та ще понад 20 світових та українських аналітичних установ.

Інфографіка Forbes

Куди йдуть наші податки?

Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії

За 10 місяців цього року УСІ податкові надходження держбюджету - 880 млрд грн. За цей же час витрати на оплату праці військових - 656 млрд грн. Додайте сюди ще соцзабезпечення військових і Нацгвардію та прикордонників - от вам і усі податкові надходження.

Якщо людина задається питанням "Куди йдуть податки?" - можете сміливо казати, що "повністю на зарплати військовим".

Якщо й після цього не розуміє - перед вами або клінічний дебіл, або мамина черешенька, яка просто шукає відмазок, щоб не утримувати СВОЮ армію, сидячи у затишному економічному тилу.

"Немає довіри владі, щоб платити більше"? - див. початок допису. Податків якраз достатньо на зарплати сил оборони, якої там у вас довіри нема, до ЗСУ?

І коли Зеленський на прес-конференції відповідає, що військові запропонували йому мобілізувати додатково 450-500 тис людей, а йому потрібно більше аргументів, бо це питання обороноздатності та фінансів, то так - це справді питання фінансів. Питання планів, розрахунків та економіки, яка спроможна (або ні) таку мобілізацію витримати.

Готуйте себе морально, що податків доведеться платити трохи більше. Бо особливо варіантів немає. Якщо буде обґрунтований запит військових - цивільна влада буде намагатися його задовольнити.

І це ніякий не підприємницький чи громадянський подвиг - платити податки. Подвиг - це Авдіївку тримати.

Влада розглядає варіант бронювання чоловіків, які платять великі податки з доходів

Офіс президента, уряд та народні депутати розглядають суттєве оновлення механізму бронювання, пише Forbes з посиланням на джерела.

Зараз бронювання працівників доступне лише підприємствам, що мають статус «критично важливих». Новий критерій, що зараз розглядається – обсяг сплачених до бюджету податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) з офіційної зарплати чи доходу.
Поки йдеться про 6000 грн на місяць, що відповідає близько 33 400 грн окладу. Такі параметри обговорювали на нараді у

Міністерстві цифрової трансформації 28 грудня.

Остаточного концепту, як і драфту документу ще немає. Ймовірно цю ідею розглядатимуть у парламенті між першим та другим читанням мобілізаційного закону.

Які варіанти розглядаються?

Автоматичне бронювання від мобілізації у разі, якщо фізособи сплачують мінімально визначену суму ПДФО на місяць. На нараді звучав поріг у 6000 грн. Це означає близько 33 400 грн окладу (26 900 грн зарплати на руки, оскільки найманий працівник також сплачує 1,5% військового збору). Ще 22% від розміру окладу має сплатити роботодавець у якості єдиного соціального внеску.

Поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 грн

На бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (відповідає окладу 66 000 грн).

Цей принцип може бути розповсюджений на ФОП (чіткі критерії для цієї групи поки невідомі). Для спеціального податкового режиму «Дія.City» для IT-індустрії йдеться про мінімальний поріг зарплати в еквіваленті $3200.

Бронювання здійснюється через синхронізацію державних реєстрів. Йдеться про «Оберіг» (зареєстровані військовозобовʼязані) та інформацію про сплату податків.

Якщо військовозобовʼязаний сплачує ПДФО у потрібному обсязі і у нього все в порядку з документами у «Оберіг» генерується QR код про бронювання. Він діє 45 днів.

Для того, щоб нова система запрацювала потрібно ухвалити мобілізаційний закон, привести до ладу вказані реєстри та змінити низку законодавчих норм, пише Forbes.

Наприклад, потрібно внести зміни до Податкового кодексу, оскільки зараз звітність за ПДФО подається до Податкової служби раз на квартал, а не раз на місяць.

​​Влада намалювала дві задачі: стати енергетичним хабом Європи та запобігти відключенням через дефіцит електроенергії
Що з енергетикою?

Пройдена середина зими. Окупанти замість масованих атак по об'єктах енергетики зосередились на атаках по підприємствам військово-промислового комплексу.
Причини:
1️⃣ Посилення українського ППО, порівняно з минулою зимою;
2️⃣Недостатність необхідної кількості ракет для масованих атак: минулої зими росіяни випустили близько 800 ракет тільки по об'єктах енергетики;
3️⃣ Невідповідність результатів затраченим ресурсам: зрозуміли, що ракети витратять, але повністю "погасити" систему не зможуть.

На цьому фоні постає питання: що робити далі?
Погана новина в тому, що дефіцит електроенергії з нами надовго.
Сьогодні системі не вистачає близько 1 ГВт потужності (один енергоблок АЕС) для стабільної роботи без постійних закликів диспетчерів Укренерго про економію електрики, коли температура нижче нуля.

Ця проблема з нами на роки. Більш загрозливо вона буде відчуватись взимку, коли через холоди зростає споживання.
Але вона буде відчуватись і влітку, коли енергоблоки АЕС виходять в ремонт, а споживання зростає через спеку.
Весною та восени ми будемо в профіциті та навіть зможемо експортувати ресурс.

Вже декілька разів диспетчер був на порозі застосування ГАВ – графіків аварійного відключення.
В серпні рятувало те, що енергоблоки АЕС виходили з ремонту раніше запланованих строків.
Взимку, в поки що найхолодніші дні на початку січня, врятувало аномальне накопичення води у верхньому каскаді Дніпра. Це значно підвищило виробництво електрики ГЕС в дефіцитні години.

Але якщо температура буде нижче -10 градусів протягом декількох днів і не буде чергового "чуда", ГАВ таки доведеться застосовувати.

Що потрібно?
Потрібна нова генерація. В ідеалі: до 2 ГВт АЕС, та до 1 ГВт балансуючих потужностей: нові ТЕЦ або ТЕС, газотурбінні електростанції, промислові акумулятори.

За даними голови профільного комітету Ради Андрія Геруса, в 2023 році з'явилось нових 180 МВт вітряних станцій. А також 500 МВт СЕС і 100 МВт газової генерації, в основному – на боці споживача.
До речі, газова турбіна на 28 МВт, подарована Україні USAID в січні 2023 року, до цього часу так і не запущена.
Якщо нова генерація з'являтиметься такими темпами, то усунити постійний ризик відключень, не враховуючи фактор війни, можна років через 5.

Що робити?
Теоретично, треба ремонтувати частину енергоблоків ТЕС і ТЕЦ, які були пошкоджені минулої зими.
Але потрібно будувати і нову генерацію. Це можливо зробити, якщо потенційний інвестор побачить можливість повернути інвестиції і заробити.
Але на енергоринку продовжують зростати борги. Більшою частиною – через браковану модель ПСО – покладання спецобов'язків із забезпечення дешевою електрикою населення держкомпаніями Енергоатом та Укргідроенерго.

З таким фінансовим станом жоден інвестор не буде будувати нові потужності.
І Енергоатому ніхто не дасть грошей в борг, бо з існуючим ПСО немає механізмів їх повернення.

Влада мала б сконцентруватись на поточній проблематиці – якомога швидше наростити генерацію на 3 ГВт.
Натомість на міжнародних майданчиках в Лугано (липень 2022) і Лондоні (червень 2023) влада комунікувала "створення в Україні енергетичного хабу Європи" з будівництвом зеленої генерації на 300 ГВт та інвестиціями у 400 млрд євро.
Але зараз задача – за рік хоча б 1 ГВт побудувати, щоб не ризикувати відключенням споживачів кожного січня-лютого і кожного липня-серпня.

На фото ЗАЕС, 6 ГВт генерації які фактично знищили окупанти

​​Як ДТЕК Ахметова вчергове "покарав" трейдерів

Наприкінці 2023 – в перші дні 2024 року на Ринку на добу наперед (РДН) спостерігались аномально низькі ціни на електроенергію (е/е).
Ціни на РДН значно впали в період з 26 грудня 2023 по 7 січня 2024 включно.
Якщо у звичайні дні ціна базового навантаження складала близько 4 тис. грн за МВт-г, то в ці дні вона коливалась навколо 2 тис. грн (дивись графік).

РДН – поки що ціноутворюючий ринок, від якого залежить більшість контрактів на поставку споживачам.
Як ми не раз писали, цей сегмент ринку монополізований.
На боці продавця – генерацією в складі державних НАЕК Енергоатом, ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), Укргідроенерго а також ДТЕК Ріната Ахметова.
На боці покупця – компанією Д.Трейдінг Ріната Ахметова, яка купує близько половини обсягів на РДН.

Так от, у згаданий період, Д.Трейдінг різко знизив закупівлю е/е на РДН.
Пропозиція залишилась тією самою, а попит значно впав – тому і ціна просіла, як видно на графіку.
5 січня регулятор був вимушений дати реліз про маніпуляції на ринку.

Прикметно, що коли Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) неофіційно запитала ДТЕК, навіщо вони це роблять, ті відповіли, що в них "нова торгова стратегія".
ДТЕК немає чого переживати. Розслідування НКРЕКП триватиме не менше 3 місяців, а покарання за ці маніпуляції – штраф до 1,7 млн грн.

При тому, сама група ДТЕК також понесла збитки від власних маніпуляцій.
Хоча частково вони були злагоджені внутрішньогруповою бухгалтерією. Продали дешево – але самі й купили дешево.

Головне питання: для чого вони так зробили?
Сам ДТЕК про це, звичайно, не розповідатиме. Але зібрали бачення ринку.

На свята в Європі були прогнозовано низькі ціни. В Словаччині та Румунії добова ціна електрики (BASE) доходила до 20 євро за МВт-г, або 800 грн.
Деякі трейдери законтрактували ресурс для імпорту з цих країн, щоб заробити.
В Україні через недостатність генерації постійно відчувається дефіцит. Відповідно і ціни високі.
Так зробив і сам Д.Трейдінг.

Перетин на імпорт на цей період викупали більше 10 компаній.
Серед них ЕРУ Ярослава Мудрого, державна ЕКУ під керівництвом Віталія Бутенка, державний Нафтогаз, ТАС Енергія країни Сергія Тігіпка, НекстТрейд Костянтина Башкаленка, Ю.Комодітіз з групи Ігоря Коломойського та інші.

Так от, щоб відучити трейдерів "зривати маржу" на традиційно ДТЕКівському напрямку діяльності, група увігнала конкурентів у збитки.
ДТЕК робить це не перший раз. Те саме він робив на початку липня 2021 року та в останню декаду травня 2020 року.

Знизити вплив монополіста можуть дві речі.
Перше – підвищення повноважень НКРЕКП, які передбачає європейська модель REMIT. Відповідні законодавчі зміни мають набути чинності з липня поточного року.
Друге – захід на український ринок міжнародних трейдерів. Таких як Vitol, Trafigura, Glencore.
Порівняно з ними ДТЕК – невеличка регіональна компанія. І збитки, які хоч раз ДТЕК заподіє таким гравцям, повернуться йому сторицею.

Монополіст

​​Костянтин Ущаповський планує залишитись головою енергетичного регулятора попри діючи норми закону

Костянтина Ущаповського було призначено головою Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП) 22 лютого 2022 року.
Відповідно статті 9 Закону про НКРЕКП, голова Комісії обирається строком на 2 роки. При тому він не може бути обраний два строки поспіль.
Це означає, що в лютому має відбутись заміна голови Комісії.

Але керівництво галуззю, яке уособлюють заступник голови Офісу президента (ОП) Ростислав Шурма та міністр енергетики Герман Галущенко, має аргументи зберегти діючого голову.
В їх парадигмі розклад такий.
В Комісії зараз працюють 6 членів замість 7 необхідних. Мінус голова. Тобто, 5 потенційних кандидатів.

У Ольги Бабій і Дмитра Коваленка в липні стікає 6-річний строк повноважень. Обирати когось із них головою на півроку – нераціонально.
Валерій Тарасюк був головою до лютого 2022 року, має незадоволення з боку президента.
Ще один – Олександр Формагей – в 2018 році серед інших затверджував тарифи для генерації, які включали славнозвісну формулу Роттердам+. Типу, медійно буде погано сприйматись.
Проти Руслана Кайдаша подібних аргументів немає. Це "енергетичний бюрократ", який працює в Комісії 20 років. Вочевидь, в Міненерго і ОП сумніваються, що над ним буде необхідний ступень контролю.

Ситуацію ускладнює невизначеність із новими членами НКРЕКП.
Останній конкурс завершився в травні 2023 року. Але Кабмін, як того вимагає закон, не призначив комісіонера, запропонованого Конкурсною комісією.
На сьогодні припинились і повноваження Конкурсної комісії.
Вона має бути створена мінімум за 3 місяці до призначення нового члена.

Гіпотеза в підтримку збереження діючого голови така: при шести членах і відсутності перспектив доокумплектування Комісія може виявитись недієздатною.
Наприклад, голоси за нового голову поділяться 3 на 3.
А у військовий час цього, звичайно, допустити не можна.

Тому голова Комісії буде пропонувати голові профільного комітету Ради Андрію Герусу на час воєнного стану відмінити дію норми про дворічну ротацію голови Комісії.
Щоб це не виглядало відвертим порушенням принципів незалежності органу, докупи планується пропонувати відмінити норму про те, що після роботи в регуляторі комісіонер три роки не може влаштуватись на роботу в ліцензіаті – тобто в будь-якій енергетичній компанії.

Хороша ілюстрація необхідності контролю над НКРЕКП зі сторони ОП – це історія липня 2023 року, коли після критичної заяви президента Комісія відмінила підвищення тарифів на водопостачання, хоча це було об'єктивне необхідне і суто "математичне".

Монополіст

Запрошуємо на Platforma Camp, який буде 15-17 березня у Вінницький області

Platforma Camp — це точка перезапуску для усіх креативних українців, для тих, хто хоче і знає, як змінювати завтра, як наповнювати його новими сенсами.

На 150 учасників чекають:

📌лекції та майстер класи від партнерів кемпу Kyiv Academy of Media Arts
📌Музика від українських артистів та діджеїв - Roxolana та Seba
📌Спортивна та wellness-програма від партнерів кемпу спортивного хабу ЕБШ, а ще йога і медитації від wellness-менеджера Platforma;
📌 Нетворкінг та спільне приготування вечері

Цієї весни кемп пройде у заміському комплексі Butterfly. У такому особливому місці, де можна відпочити від галасу міста, налаштувати тіло, думки і розум для нових, ще масштабніших проєктів

📅 А деталі та квитки тут: https://platformacamp.com/

#рекомендація

​​Хто «захопив» паливний ринок під час війни
Або як відсутність регулювання врятувала країну від дефіциту моторних палив

Наприкінці 2023 року Агенція А-95 Сергія Куюна дала статистику щодо паливного ринку в минулому році.
Найцікавіше у звіті, на нашу думку – десятка найбільших постачальників пального (дивись графік).
От дійшли руки дати розшифровку цій ТОП-десятці.

Десятка найбільших постачальників пального (не плутати з роздрібними реалізаторами – мережами АЗС) в 2023 році виглядає наступним чином:

1. ОККО - Віталій Антонов
2. WOG - Степан Івахів, сім'я покійного Ігоря Єремєєва
3. Укрпалетсистем (UPG) - Володимир Петренко
4. Альянс Енерго Трейд - Роман Адамов
5. БРСМ-Нафта - Андрій Біба
6. Євростандарт - Світлана Самсонова
7. Приват - Ігор Коломойський
8. Мартин Трейд - Святослав Потапчук, Володимир Порайко
9. Авантаж - Наталія Чіріч
10. Надєжда - Віктор Батраченко

Що звертає на себе увагу?
Монополія Коломойського розсипалась, як тільки його відлучили від паразитування на державній Укрнафті.
Обсяги поставок його компаній за час війни впали майже в 10 разів.
Сильно зросла диверсифікація поставок в розрізі виробників.
Нагадаємо, що до війни, особливо в дизелі та автогазі, ми залежали від поставок з РФ та Білорусі.

Колишні лідери ринку – ОККО, WOG, UPG, БРСМ – всі потроху втратили. Чому?
Тому що на ринку з’явилось багато бажаючих заробити на поставках пального у перші місяці вторгнення, коли через знищення нафтобаз та переорієнтацію постачальників ціни доходили до 70 грн/л.

Кожен, хто мав гроші і якесь розуміння ринку, міг купити собі 1-2 бензовози і імпортувати пальне.
Потім маржа зменшилась, але потужності залишились. Кількість бензовозів за час війни збільшилась у 1,5 рази.
І тепер Україна має «розгалужену нафтобазу на колесах», яку русні неможливо знищити ракетами і дронами.

Збільшилась частка маленьких постачальників. Якщо в 2021 році їх було близько 35%, то сьогодні – більше половини.
З одного боку, це люди, які «хотіли нажитись на дефіциті пального».
З іншого – тільки завдяки їм це пальне з’явилось наприкінці весни 2022 року і є сьогодні.
І найкраще що тоді могла зробити держава - це прибрати регулювання і податки (які повернулись, коли ситуація стабілізувалась).

І коли в учасників ринку питають, що ж тоді врятувало? Всі однаково відповідають: відсутність регулювання.
А уявіть, якби існувало якесь ПСО (покладання спеціальних обов’язків) на бензин…
Хороший приклад для інших галузей. В першу чергу – для електроенергетичного ринку, про який ми найчастіше пишемо.

Монополіст