Чи готові ви платити 2 тис грн і більше податку на нерухомість?
Голова податкового комітету Ради, депутат Слуги народу, Данило Гетманцев запропонував стягувати податок на нерухомість не з квадратних, а з оціночної вартості.
Зараз власники квартир до 60 кв м і будинків до 120 кв м не сплачують податок на нерухомість. Якщо площа житла перевищує ці пороги, то податок стягується за додаткові квадрати. Ставка - до 1,5% мінімальної ЗП, або 75 грн за квадратний метр. Право встановлювати розмір податку віддано місцем радам.
Тобто розмір податку за квартиру на 68 кв м на рік становитиме 600 грн на рік. Платити потрібно лише після отримання листа від податкової.
Гетманцев вважає такий розподіл несправедливим і пропонує сплачувати податок з оціночної вартості житла - 0,2% від вартості квартири або будинку, та 0,3% від оцінки комерційної нерухомості.
Базою оподаткування буде оціночна вартість житла, яку встановлюватимуть оцінщики сертифіковані Фондом держмайна. Щороку Фонд передаватиме в податкову дані по оцінці житла в Україні, де на їхній основі нараховуватимуть податок і надсилатимуть “листи щастя”.
В такому випадку податок з хрущовки, яку оцінили в 1 млн грн, становитиме 2 тис грн. А якщо квартира в новобудові вартістю 1,7 млн грн, то податок зросте до 3,4 тис грн на рік. Якщо в Податковий кодекс внесуть відповідні зміни, то з 2021 року податок платитимуть навіть власники хрущовок.
Ви готові платити 2 тис. грн і більше податку на нерухомість?
Голова податкового комітету Ради, депутат Слуги народу, Данило Гетманцев запропонував стягувати податок на нерухомість не з квадратних, а з оціночної вартості.
Зараз власники квартир до 60 кв м і будинків до 120 кв м не сплачують податок на нерухомість. Якщо площа житла перевищує ці пороги, то податок стягується за додаткові квадрати. Ставка - до 1,5% мінімальної ЗП, або 75 грн за квадратний метр. Право встановлювати розмір податку віддано місцем радам.
Тобто розмір податку за квартиру на 68 кв м на рік становитиме 600 грн на рік. Платити потрібно лише після отримання листа від податкової.
Гетманцев вважає такий розподіл несправедливим і пропонує сплачувати податок з оціночної вартості житла - 0,2% від вартості квартири або будинку, та 0,3% від оцінки комерційної нерухомості.
Базою оподаткування буде оціночна вартість житла, яку встановлюватимуть оцінщики сертифіковані Фондом держмайна. Щороку Фонд передаватиме в податкову дані по оцінці житла в Україні, де на їхній основі нараховуватимуть податок і надсилатимуть “листи щастя”.
В такому випадку податок з хрущовки, яку оцінили в 1 млн грн, становитиме 2 тис грн. А якщо квартира в новобудові вартістю 1,7 млн грн, то податок зросте до 3,4 тис грн на рік. Якщо в Податковий кодекс внесуть відповідні зміни, то з 2021 року податок платитимуть навіть власники хрущовок.
Ви готові платити 2 тис. грн і більше податку на нерухомість?
Як олігархи стали на захист старих і списаних в Росії вагонів
Міністерство інфраструктури хоче встановити граничний термін експлуатації вантажних вагонів в залежності від типу.
Найбільш затребуваними в Україні є напіввагони і зерновози. Для перших граничний термін експлуатації пропонується 33 роки, з подальшим скороченням до 22 років в 2028 році. Для зерновозів – 45 років з поетапним доведенням до 30 років.
У разі прийняття наказу міністерства, власникам вагонів доведеться списати в брухт десятки тисяч старих вагонів. В тому числі тих, які вони завезли з Росії.
Колись, в 2010-2012 роках, Україна була світовим лідером з експорту вагонів. Наші підприємства працювали на РФ і Казахстан. Економічна блокада і війна на Донбасі обвалили продажі. А економічна криза не дозволила нашим вагонобудівним підприємствам переорієнтуватися на внутрішній ринок. Виробництво впало в десятки разів.
До того ж РФ з 2016 обмежила експлуатацію старих вагонів. І, оскільки вони в рази дешевші нових, а витрати на закупку окуповуються за два роки, то списані в РФ вагони хлинули в Україну. За три роки до нас було завезено 18 тис. вагонів з РФ. Майже чверть вітчизняного парку зерновозів складається з таких вагонів.
Щоб захистити свій ринок в 2019 році уряд вирішив обмежити ввезення вагонів з РФ. Але списані в РФ вагони пішли в Україну через Білорусь і країни Балтії. Влітку 2020 року мораторій на імпорт вагонів посилили.
В результаті масового завозу в Україну списаних в РФ вагонів, у нас виник профіцит рухомого складу, що ще більш негативно вплинуло на наших вагонобудівників.
Мораторій на ввезення списаних вагонів закінчується 31 грудня 2020 року. Якщо його не продовжать, то приблизно ще 10 тис. списаних в РФ зерновозів зайде в Україну. А операторами цих вагонів будуть пов'язані з росіянами компанії. За посиланням – найбільші власники зерновозів.
Власники старих вагонів розвернули медіа кампанію проти Мінінфраструктури. Зокрема, вони стимулювали Європейську бізнес асоціацію (ЄБА, лобіює вигідні Рінату Ахметову інтереси. Олігарх є одним з найбільших власників старих вантажних вагонів) видати заяву проти цього рішення. Її потім розкидали по ТГ-каналам та спеціалізованим ресурсам. Вони дали такі свої аргументи:
-Парк вантажних вагонів скоротиться на 39% до 2028 року. Буде списано 67 тис. вагонів. А для їх заміщення бізнесу доведеться витратити 93 млрд грн.
-Укрзалізниці доведеться списати 62% піввагонів та 100% зерновозів (понад 11 тис. одиниць) зі свого рухомого парку протягом наступних восьми років.
Окрім УЗ, найбільше від обмеження термінів експлуатації вантажних вагонів постраждає компанія Лемтранс Ріната Ахметова, а також прокладки і агрохолдинги, які експлуатують старі вагони. Зокрема Kernel Андрія Веревського, який на початку 2019 року закупився списаними російськими зерновозами.
Міністерство інфраструктури хоче встановити граничний термін експлуатації вантажних вагонів в залежності від типу.
Найбільш затребуваними в Україні є напіввагони і зерновози. Для перших граничний термін експлуатації пропонується 33 роки, з подальшим скороченням до 22 років в 2028 році. Для зерновозів – 45 років з поетапним доведенням до 30 років.
У разі прийняття наказу міністерства, власникам вагонів доведеться списати в брухт десятки тисяч старих вагонів. В тому числі тих, які вони завезли з Росії.
Колись, в 2010-2012 роках, Україна була світовим лідером з експорту вагонів. Наші підприємства працювали на РФ і Казахстан. Економічна блокада і війна на Донбасі обвалили продажі. А економічна криза не дозволила нашим вагонобудівним підприємствам переорієнтуватися на внутрішній ринок. Виробництво впало в десятки разів.
До того ж РФ з 2016 обмежила експлуатацію старих вагонів. І, оскільки вони в рази дешевші нових, а витрати на закупку окуповуються за два роки, то списані в РФ вагони хлинули в Україну. За три роки до нас було завезено 18 тис. вагонів з РФ. Майже чверть вітчизняного парку зерновозів складається з таких вагонів.
Щоб захистити свій ринок в 2019 році уряд вирішив обмежити ввезення вагонів з РФ. Але списані в РФ вагони пішли в Україну через Білорусь і країни Балтії. Влітку 2020 року мораторій на імпорт вагонів посилили.
В результаті масового завозу в Україну списаних в РФ вагонів, у нас виник профіцит рухомого складу, що ще більш негативно вплинуло на наших вагонобудівників.
Мораторій на ввезення списаних вагонів закінчується 31 грудня 2020 року. Якщо його не продовжать, то приблизно ще 10 тис. списаних в РФ зерновозів зайде в Україну. А операторами цих вагонів будуть пов'язані з росіянами компанії. За посиланням – найбільші власники зерновозів.
Власники старих вагонів розвернули медіа кампанію проти Мінінфраструктури. Зокрема, вони стимулювали Європейську бізнес асоціацію (ЄБА, лобіює вигідні Рінату Ахметову інтереси. Олігарх є одним з найбільших власників старих вантажних вагонів) видати заяву проти цього рішення. Її потім розкидали по ТГ-каналам та спеціалізованим ресурсам. Вони дали такі свої аргументи:
-Парк вантажних вагонів скоротиться на 39% до 2028 року. Буде списано 67 тис. вагонів. А для їх заміщення бізнесу доведеться витратити 93 млрд грн.
-Укрзалізниці доведеться списати 62% піввагонів та 100% зерновозів (понад 11 тис. одиниць) зі свого рухомого парку протягом наступних восьми років.
Окрім УЗ, найбільше від обмеження термінів експлуатації вантажних вагонів постраждає компанія Лемтранс Ріната Ахметова, а також прокладки і агрохолдинги, які експлуатують старі вагони. Зокрема Kernel Андрія Веревського, який на початку 2019 року закупився списаними російськими зерновозами.
Іноземні інвестори назвали суди, монополії та олігархів – перешкодою інвестицій в Україну
Dragon Capital та ЄБА запитали у іноземних інвесторів, що найбільше перешкоджає притоку інвестицій в Україну. На перше місце 117 іноземних інвесторів, з яких 74% мають інвестиції в Україні, поставили:
-Недовіру до судової влади (привіт суддям КС, ОАСКу та іншим печерським судам);
-Розповсюджену корупцію (тобто вона скрізь, на всіх рівнях);
-Монополізація ринків та захоплення влади олігархами (наша тема);
Майже половина інвесторів повідомили, що зараз інвестиційна привабливість України погіршується.
Інвестори відзначають, що максимально негативно вплинуть на їхні інвестиційні та бізнес-рішення в Україні: дефолт, відхід від демократичних цінностей та зміна геополітичного курсу із заходу на схід. Вимушені констатувати, що зараз Україна впевнено рухається у цих напрямках руками олігархів та слуг Кремля.
@monopolistua
Dragon Capital та ЄБА запитали у іноземних інвесторів, що найбільше перешкоджає притоку інвестицій в Україну. На перше місце 117 іноземних інвесторів, з яких 74% мають інвестиції в Україні, поставили:
-Недовіру до судової влади (привіт суддям КС, ОАСКу та іншим печерським судам);
-Розповсюджену корупцію (тобто вона скрізь, на всіх рівнях);
-Монополізація ринків та захоплення влади олігархами (наша тема);
Майже половина інвесторів повідомили, що зараз інвестиційна привабливість України погіршується.
Інвестори відзначають, що максимально негативно вплинуть на їхні інвестиційні та бізнес-рішення в Україні: дефолт, відхід від демократичних цінностей та зміна геополітичного курсу із заходу на схід. Вимушені констатувати, що зараз Україна впевнено рухається у цих напрямках руками олігархів та слуг Кремля.
@monopolistua
Українські виробники залізничного обладнання перелякались, що Шмигаль віддасть підряди УЗ Казахстану
Асоціація Укрметалургпром, що об'єднує підприємства Ріната Ахметова, Вадима Новинського та Віктора Пінчука, 9 листопада направила листа прем'єру Денису Шмигалю із закликом не віддавати замовлення Укрзалізниці (УЗ) казахським виробникам.
Причиною цього листа стала інформація щодо переговорів Шмигаля з казахським колегою Аскаром Маміним та візит української делегації до Казахстану. Сторони обговорювали можливу закупівлю у казахських виробників локомотивів, рейок, залізничних коліс та стрілочних переводів для УЗ.
Вся перерахована продукція виробляється в Україні.
- Локомотиви з великим ступенем локалізації може виробляти "Крюківський вагонобудівинй завод" (КВБЗ) Володимира Приходька.
- Рейки виробляє Метінвест Ахметова і Новинського.
- Колеса виробляє Interpipe Пінчука.
- Стрілочні переводи виробляє "Дніпропетровський стрілочний завод" (ДнСЗ) Загіда Краснова.
В 2021 році уряд планує надати УЗ для інвестицій 25 млрд грн. Питання – хто отримає ці підряди?
Не дивлячись на прізвища, гроші, зарплати, виробничі ланцюжки і податки мають залишитись в Україні. Тим більше, Україна може виробляти залізничну продукцію від руди і брухту – до готового виробу.
Для прикладу, локомотиви в Казахстані виробляє АТ "Локомотив құрастыру зауыты", яка на половину належить російському Трансмашхолдинг (ТМХ), на половину – американській General Electric (GE).
Чому ТМХ та GE інвестували гроші і технології у виробництво казахських локомотивів? Бо казахська залізниця "Казақстан темір жолы" не купує продукції з інших країн.
На фото казахський магістральний тепловоз ТЭП33А і наш Шмигаль
Асоціація Укрметалургпром, що об'єднує підприємства Ріната Ахметова, Вадима Новинського та Віктора Пінчука, 9 листопада направила листа прем'єру Денису Шмигалю із закликом не віддавати замовлення Укрзалізниці (УЗ) казахським виробникам.
Причиною цього листа стала інформація щодо переговорів Шмигаля з казахським колегою Аскаром Маміним та візит української делегації до Казахстану. Сторони обговорювали можливу закупівлю у казахських виробників локомотивів, рейок, залізничних коліс та стрілочних переводів для УЗ.
Вся перерахована продукція виробляється в Україні.
- Локомотиви з великим ступенем локалізації може виробляти "Крюківський вагонобудівинй завод" (КВБЗ) Володимира Приходька.
- Рейки виробляє Метінвест Ахметова і Новинського.
- Колеса виробляє Interpipe Пінчука.
- Стрілочні переводи виробляє "Дніпропетровський стрілочний завод" (ДнСЗ) Загіда Краснова.
В 2021 році уряд планує надати УЗ для інвестицій 25 млрд грн. Питання – хто отримає ці підряди?
Не дивлячись на прізвища, гроші, зарплати, виробничі ланцюжки і податки мають залишитись в Україні. Тим більше, Україна може виробляти залізничну продукцію від руди і брухту – до готового виробу.
Для прикладу, локомотиви в Казахстані виробляє АТ "Локомотив құрастыру зауыты", яка на половину належить російському Трансмашхолдинг (ТМХ), на половину – американській General Electric (GE).
Чому ТМХ та GE інвестували гроші і технології у виробництво казахських локомотивів? Бо казахська залізниця "Казақстан темір жолы" не купує продукції з інших країн.
На фото казахський магістральний тепловоз ТЭП33А і наш Шмигаль
Жеваго "розвів" Нафтогаз на 2 млрд грн, але Нафтогаз віддасть їх комусь іншому
Суто детективна історія. Все почалось в 1999 році, коли АТ УкрЕнергоЗбут (УЕЗ) Костянтина Жеваго закачала 418 млн кубів газу в газотранспортну систему (ГТС), якою на той момент оперував Укртрансгаз (УТГ), що входить в Групу Нафтогаз.
Частина цього газу була поставлена споживачам. А 305 млн кубів просто зникли, як виходить з матеріалів судів.
Судова тяжба томилась 20 років. Аж раптом в січні 2020 року Господарський суд Києва виніс ухвалу про переуступку прав УЕЗ на користь ТОВ ФК Фін-Інвест.
ФК Фін-Інвест була створена у грудні 2018 року, та з того часу змінила трьох фунтів у власниках.
Суд задовільнив вимогу позивачів про те, що УТГ має віддати борг не газом, а грошима. Сума склала 2,3 млрд грн, що відповідає ціні газу у 7 560 грн за тисячу кубів. На той момент ціна газу була нижче 5000 грн/тис. кубів.
Рішення виніс суддя Сергій Стасюк. Він відомий тим, що виносив рішення на користь Білоцерківської ТЕЦ Жеваго весною 2020 року у боротьбі за активи ліквідованого банку Фінанси і Кредит, що також належав Жеваго.
ФК Фін-Інвест знайшла приватного виконавця, який заарештував рахунки УТГ і встиг стягнути з компанії 240 млн грн, поки УТГ не відсудилось від нього.
Пізніше до УТГ прийшли юристи з УЕЗ, яка нібито відмовилась від прав стягнення газу, та запропонували укласти мирову угоду.
Згідно неї, УЕЗ бере на себе зобов'язання повернути 240 млн грн, які встигла стягнути ФК Фін-Інвест. А замість цього забере газом ті 305 млн кубів, як УТГ був винен їй 20 років.
Вийшла якась мутна історія. Але ще більшої муті їй додав реліз зі сторони Жеваго. Після зливу у ЗМІ інформації про мирову угоду між УТГ та УЕЗ, Жеваго заявив, що втратив контроль над УЕЗ.
Жеваго каже, що Нафтогаз розігрує шахрайську схему і знає, що УЕЗ у нього відрейдерили. Бо із серпня 2020 року власником компанії значиться фунт з пропискою в Донецьку.
Що це було взагалі? Наша гіпотеза така: наприкінці 2019 року Жеваго побачив процесуальну можливість (завів кишенькових суддів), щоб стягнути з Нафтогазу спірний газ. Та ще й грошима, та ще й по завищених цінах.
Але влітку 2020 року якісь "добрі люди" відрейдерили у нього УЕЗ та домовились з УТГ прийняти газ замість компанії Жеваго.
Для довідки, сьогодні ринкова вартість газу майже дорівнює ціні, що була закладена в судове рішення на початку 2020 року – 7,5 тис. грн за тисячу кубів.
На фото в.о. гендиректора УТГ Сергій Перелома та Костянтин Жеваго
Суто детективна історія. Все почалось в 1999 році, коли АТ УкрЕнергоЗбут (УЕЗ) Костянтина Жеваго закачала 418 млн кубів газу в газотранспортну систему (ГТС), якою на той момент оперував Укртрансгаз (УТГ), що входить в Групу Нафтогаз.
Частина цього газу була поставлена споживачам. А 305 млн кубів просто зникли, як виходить з матеріалів судів.
Судова тяжба томилась 20 років. Аж раптом в січні 2020 року Господарський суд Києва виніс ухвалу про переуступку прав УЕЗ на користь ТОВ ФК Фін-Інвест.
ФК Фін-Інвест була створена у грудні 2018 року, та з того часу змінила трьох фунтів у власниках.
Суд задовільнив вимогу позивачів про те, що УТГ має віддати борг не газом, а грошима. Сума склала 2,3 млрд грн, що відповідає ціні газу у 7 560 грн за тисячу кубів. На той момент ціна газу була нижче 5000 грн/тис. кубів.
Рішення виніс суддя Сергій Стасюк. Він відомий тим, що виносив рішення на користь Білоцерківської ТЕЦ Жеваго весною 2020 року у боротьбі за активи ліквідованого банку Фінанси і Кредит, що також належав Жеваго.
ФК Фін-Інвест знайшла приватного виконавця, який заарештував рахунки УТГ і встиг стягнути з компанії 240 млн грн, поки УТГ не відсудилось від нього.
Пізніше до УТГ прийшли юристи з УЕЗ, яка нібито відмовилась від прав стягнення газу, та запропонували укласти мирову угоду.
Згідно неї, УЕЗ бере на себе зобов'язання повернути 240 млн грн, які встигла стягнути ФК Фін-Інвест. А замість цього забере газом ті 305 млн кубів, як УТГ був винен їй 20 років.
Вийшла якась мутна історія. Але ще більшої муті їй додав реліз зі сторони Жеваго. Після зливу у ЗМІ інформації про мирову угоду між УТГ та УЕЗ, Жеваго заявив, що втратив контроль над УЕЗ.
Жеваго каже, що Нафтогаз розігрує шахрайську схему і знає, що УЕЗ у нього відрейдерили. Бо із серпня 2020 року власником компанії значиться фунт з пропискою в Донецьку.
Що це було взагалі? Наша гіпотеза така: наприкінці 2019 року Жеваго побачив процесуальну можливість (завів кишенькових суддів), щоб стягнути з Нафтогазу спірний газ. Та ще й грошима, та ще й по завищених цінах.
Але влітку 2020 року якісь "добрі люди" відрейдерили у нього УЕЗ та домовились з УТГ прийняти газ замість компанії Жеваго.
Для довідки, сьогодні ринкова вартість газу майже дорівнює ціні, що була закладена в судове рішення на початку 2020 року – 7,5 тис. грн за тисячу кубів.
На фото в.о. гендиректора УТГ Сергій Перелома та Костянтин Жеваго
Ціна електроенергії зростає через три стоячі блоки Запорізької АЕС, які Держатомрегулювання не випускає в мережу
В першій декаді листопада виросла ціна електроенергії (е/е) на Ринку на добу наперед (РДН). Як в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС), так і в Бурштинському енергоострові (БуОс). Дивіться графік.
Частково це пояснюється об'єктивними чинниками, які описує Укренерго у своєму щотижневому огляді.
Погода стала холоднішою. Тому майже на 2% збільшилось споживання. Також через погодні умови зменшилось виробництво з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) – майже на 8%.
Збільшилась ціна е/е у примикаючих до нас ринках Словаччини, Угорщини, Румунії та Польщі. Це вплинуло на збільшення ціни в БуОс, де останній час продаж у денні години відбувався по прайс-кепам.
Але найбільшим фактором, що впливає на зростання ціни на фоні сезонного збільшення споживання – це відсутність в мережі 5 з 15 енергоблоків АЕС.
На Запорізькій АЕС (ЗАЕС) з планового ремонту мають вийти три блоки-тисячники. Дозвіл на їх запуск дає Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР).
ДІЯР очолює Григорій Плачков – син "енергетичної легенди" України Івана Плачкова.
Частково дії ДІЯР можна пояснити корупційною схемою закупівлі резервних дизельних електростанцій (РДЕС) у не сертифікованого російського постачальника.
Це давня схема заробітку СБУ, яка існувала і при колишньому президенті Енергоатому Юрії Недашковському. Але тоді атомні блоки все одно працювали в опалювальний сезон.
Сьогодні уряд і не змінює керівництво Енергоатому, яке постійно показує не ефективність. Але І нічого не робить у зв'язку з відсутніми в мережі атомними блоками.
Прикметно, що 10 листопада частка ТЕС у виробництві е/е була вищою за частку АЕС, що бувало вкрай рідко. Поки державні атомні блоки стоять, вугільні блоки Ріната Ахметова коптять. Від того ціна е/е висока.
Є конспірологічна версія, що ДТЕК Ахметова впливає на ДІЯР, щоб той загальмував введення трьох блоків ЗАЕС в мережу. Прибрати дешевого конкурента = отримати більший виробіток з більшою ціною.
Але ми в це не віримо. Не може в цій країні у всьому бути винний Ахметов. Чи не так?
В першій декаді листопада виросла ціна електроенергії (е/е) на Ринку на добу наперед (РДН). Як в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС), так і в Бурштинському енергоострові (БуОс). Дивіться графік.
Частково це пояснюється об'єктивними чинниками, які описує Укренерго у своєму щотижневому огляді.
Погода стала холоднішою. Тому майже на 2% збільшилось споживання. Також через погодні умови зменшилось виробництво з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) – майже на 8%.
Збільшилась ціна е/е у примикаючих до нас ринках Словаччини, Угорщини, Румунії та Польщі. Це вплинуло на збільшення ціни в БуОс, де останній час продаж у денні години відбувався по прайс-кепам.
Але найбільшим фактором, що впливає на зростання ціни на фоні сезонного збільшення споживання – це відсутність в мережі 5 з 15 енергоблоків АЕС.
На Запорізькій АЕС (ЗАЕС) з планового ремонту мають вийти три блоки-тисячники. Дозвіл на їх запуск дає Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР).
ДІЯР очолює Григорій Плачков – син "енергетичної легенди" України Івана Плачкова.
Частково дії ДІЯР можна пояснити корупційною схемою закупівлі резервних дизельних електростанцій (РДЕС) у не сертифікованого російського постачальника.
Це давня схема заробітку СБУ, яка існувала і при колишньому президенті Енергоатому Юрії Недашковському. Але тоді атомні блоки все одно працювали в опалювальний сезон.
Сьогодні уряд і не змінює керівництво Енергоатому, яке постійно показує не ефективність. Але І нічого не робить у зв'язку з відсутніми в мережі атомними блоками.
Прикметно, що 10 листопада частка ТЕС у виробництві е/е була вищою за частку АЕС, що бувало вкрай рідко. Поки державні атомні блоки стоять, вугільні блоки Ріната Ахметова коптять. Від того ціна е/е висока.
Є конспірологічна версія, що ДТЕК Ахметова впливає на ДІЯР, щоб той загальмував введення трьох блоків ЗАЕС в мережу. Прибрати дешевого конкурента = отримати більший виробіток з більшою ціною.
Але ми в це не віримо. Не може в цій країні у всьому бути винний Ахметов. Чи не так?
Чергове загострення спецоперації Ахметова по захопленню НКРЕКП
ДТЕК Ріната Ахметова продовжує витрачати ресурси для зміни нинішнього складу Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
3 листопада відбулась перекличка нардепів з периметру Ахметова в поданні до Конституційного суду від 50 депутатів щодо скасування указів президента про призначення діючих членів НКРЕКП.
Серед підписантів вся фракція "Батьківщина" на чолі з Юлією Тимошенко, Людмила Буймістер від СН, позафракційна Вікторія Гриб, що прийшла в Раду з ДТЕК, та інші.
11 листопада нардепи Олексій Кучеренко, Валентин Наливайченко та Буймістер провели в Інтерфаксі прес-конференцію.
Там вчергове журилися, що НКРЕКП погане. Але тепер "ахметівці" роблять наголос на "незаконності призначення" членів Комісії.
Про попередні спроби "збити" голову НКРЕКП Валерія Тарасюка ми писали у вересні.
Нагадаємо, що лють ДТЕК по відношенню до нинішнього складу НКРЕКП викликана тим, що Комісія не прогнулась при встановленні умов стимулюючого регулювання для обленерго, майже половину яких по обсягам розподілу контролює ДТЕК.
ДТЕК хотів в тарифі на розподіл електроенергії ставку 6% прибутку на переоцінену вартість активів. НКРЕКП затвердило 3%.
На фото – сьогоднішня новинна стрічка одного з сайтів, яка демонструє стрімкий фінансовий розвиток журналістики за рахунок СКМ Ахметова
ДТЕК Ріната Ахметова продовжує витрачати ресурси для зміни нинішнього складу Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
3 листопада відбулась перекличка нардепів з периметру Ахметова в поданні до Конституційного суду від 50 депутатів щодо скасування указів президента про призначення діючих членів НКРЕКП.
Серед підписантів вся фракція "Батьківщина" на чолі з Юлією Тимошенко, Людмила Буймістер від СН, позафракційна Вікторія Гриб, що прийшла в Раду з ДТЕК, та інші.
11 листопада нардепи Олексій Кучеренко, Валентин Наливайченко та Буймістер провели в Інтерфаксі прес-конференцію.
Там вчергове журилися, що НКРЕКП погане. Але тепер "ахметівці" роблять наголос на "незаконності призначення" членів Комісії.
Про попередні спроби "збити" голову НКРЕКП Валерія Тарасюка ми писали у вересні.
Нагадаємо, що лють ДТЕК по відношенню до нинішнього складу НКРЕКП викликана тим, що Комісія не прогнулась при встановленні умов стимулюючого регулювання для обленерго, майже половину яких по обсягам розподілу контролює ДТЕК.
ДТЕК хотів в тарифі на розподіл електроенергії ставку 6% прибутку на переоцінену вартість активів. НКРЕКП затвердило 3%.
На фото – сьогоднішня новинна стрічка одного з сайтів, яка демонструє стрімкий фінансовий розвиток журналістики за рахунок СКМ Ахметова
Компенсувати втрати бізнесу від "локдауну вихідного дня" можна за рахунок зменшення відкатів на будівництві доріг
Кабмін опублікував постанову про карантин вихідного дня, а це означає, що з 00:00 суботи до 00:00 понеділка в України заборонена робота театрів, кінотеатрів, басейнів, спортзалів і ТРЦ. Кафе-бари-ресторани працюють тільки на винос.
В результаті, роздрібний товарообіг по всій Україні може скоротитися на 30-40%, орендатори ТРЦ втратять 12-15 млрд грн, заклади харчування - 30-40% обороту, а кінотеатри – 80%.
Бізнес критикує уряд за це неефективне рішення. До того ж уряд Дениса Шмигаля не запропонував компенсаторів втрат. У Німеччині в якості компенсації за закриття ресторанів уряд дає грант в розмірі 75% обороту. Уряд України – розводить руками: "бюджет пустий, грошей нема".
Теоретично компенсувати бізнесу частину витрати можна за рахунок коронавірусного фонду, з якого зараз фінансується "Велике будівництво" Володимира Зеленського. Співзасновниця "Ліги Антитрасту" Агія Загребельська підрахувала, що обсяг компенсації за місяць локдауну рестораторам може становити 1,9 млрд грн. Отримати ці гроші можна, зменшивши відкати на будівництві доріг, які становлять 10-40%.
"Не знайшла точних даних щодо грошового обсягу українського ресторанного ринку в 2020. Але в 2017 це було 30 млрд грн. Якщо взяти цю цифру, поділити на 12 місяців та вирахувати 75% - виходить 1,9 млрд грн компенсації за місяць локдауну всім рестораторам.
На "Великому будівництві" Зеленського "корупційна рента" складає від 10% до 40% і більше. Всього мають освоїти за 2020 рік близько 100 млрд грн. А значить, вкрадено буде не менше 20 млрд грн. Отже зменшення "корупційної ренти" на "Великому будівництві" на 10%, дозволило б виплатити українському ресторанному бізнесу компенсацію за місячний локдаун у розмірі 75% обороту".
В 2020 році на будівництво доріг вже розписано 74,3 млрд грн.
70% грошей на будівництво доріг освоїть шість компаній, які входять в Національну асоціацію дорожників України (НАДУ) і утворюють картель. Це: Автомагістраль-Південь (виграла 17,5 млрд грн тендерів), Ростдорстрой (7,9 млрд), Онур конструкціон інтернешнл (7,5 млрд), Автострада (6,9 млрд), Техно-буд-центр (4,7 млрд) та Альтком (2,1 млрд). Окремо стоїть компанія – СПБ Коломойського (виграла тендерів на 8 млрд грн).
На фото: організатори та ініціатори "великого будівництва"
Кабмін опублікував постанову про карантин вихідного дня, а це означає, що з 00:00 суботи до 00:00 понеділка в України заборонена робота театрів, кінотеатрів, басейнів, спортзалів і ТРЦ. Кафе-бари-ресторани працюють тільки на винос.
В результаті, роздрібний товарообіг по всій Україні може скоротитися на 30-40%, орендатори ТРЦ втратять 12-15 млрд грн, заклади харчування - 30-40% обороту, а кінотеатри – 80%.
Бізнес критикує уряд за це неефективне рішення. До того ж уряд Дениса Шмигаля не запропонував компенсаторів втрат. У Німеччині в якості компенсації за закриття ресторанів уряд дає грант в розмірі 75% обороту. Уряд України – розводить руками: "бюджет пустий, грошей нема".
Теоретично компенсувати бізнесу частину витрати можна за рахунок коронавірусного фонду, з якого зараз фінансується "Велике будівництво" Володимира Зеленського. Співзасновниця "Ліги Антитрасту" Агія Загребельська підрахувала, що обсяг компенсації за місяць локдауну рестораторам може становити 1,9 млрд грн. Отримати ці гроші можна, зменшивши відкати на будівництві доріг, які становлять 10-40%.
"Не знайшла точних даних щодо грошового обсягу українського ресторанного ринку в 2020. Але в 2017 це було 30 млрд грн. Якщо взяти цю цифру, поділити на 12 місяців та вирахувати 75% - виходить 1,9 млрд грн компенсації за місяць локдауну всім рестораторам.
На "Великому будівництві" Зеленського "корупційна рента" складає від 10% до 40% і більше. Всього мають освоїти за 2020 рік близько 100 млрд грн. А значить, вкрадено буде не менше 20 млрд грн. Отже зменшення "корупційної ренти" на "Великому будівництві" на 10%, дозволило б виплатити українському ресторанному бізнесу компенсацію за місячний локдаун у розмірі 75% обороту".
В 2020 році на будівництво доріг вже розписано 74,3 млрд грн.
70% грошей на будівництво доріг освоїть шість компаній, які входять в Національну асоціацію дорожників України (НАДУ) і утворюють картель. Це: Автомагістраль-Південь (виграла 17,5 млрд грн тендерів), Ростдорстрой (7,9 млрд), Онур конструкціон інтернешнл (7,5 млрд), Автострада (6,9 млрд), Техно-буд-центр (4,7 млрд) та Альтком (2,1 млрд). Окремо стоїть компанія – СПБ Коломойського (виграла тендерів на 8 млрд грн).
На фото: організатори та ініціатори "великого будівництва"
Енргоатом знов продав Ахметову і Коломойському більшу частину ресурсу по низьких цінах
ВП "Енергоатом Трейдінг" 13 листопада провів аукціон з продажу 168 тис. МВт-г "нічної" електроенергії (е/е) на другу половину листопада.
Всі чекали від НАЕК "Енергоатом" (ЕА) чесного аукціону. Бо перед цим було багато критики з приводу того, що на аукціонах ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) близько 10 переможців, а на аукціонах ЕА – один чи два.
На минулому тижні навіть відбулась зустріч керівництва ЕА з прем'єром Денисом Шмигалем, де атомники пообіцяли чесні і конкурентні торги.
Цього разу ЕА показав 8 переможців. Тільки от шість з них півдня торгувались і викупили менше 15% е/е по більш-менш прийнятних цінах. Максимальна ціна доходила до 943 грн/МВт-г при діючому нічному обмеженні 1230 грн/МВт-г.
Але під кінець трейдери Д.Трейдінг Ріната Ахметова та Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського викупили по 72 тис. МВт-г з найнижчою ціною у 650 грн/МВт-г.
ЕА типу показав велику кількість переможців. Але по факту знов задіяв принцип олігархічного консенсусу – задовільнив обох найвпливовіших олігархів без конкуренції.
Непозбувна бентега крає всіх нас… Корупція перемагає потуги середньої ланки влади запровадити конкуренцію в ринку е/е
ВП "Енергоатом Трейдінг" 13 листопада провів аукціон з продажу 168 тис. МВт-г "нічної" електроенергії (е/е) на другу половину листопада.
Всі чекали від НАЕК "Енергоатом" (ЕА) чесного аукціону. Бо перед цим було багато критики з приводу того, що на аукціонах ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) близько 10 переможців, а на аукціонах ЕА – один чи два.
На минулому тижні навіть відбулась зустріч керівництва ЕА з прем'єром Денисом Шмигалем, де атомники пообіцяли чесні і конкурентні торги.
Цього разу ЕА показав 8 переможців. Тільки от шість з них півдня торгувались і викупили менше 15% е/е по більш-менш прийнятних цінах. Максимальна ціна доходила до 943 грн/МВт-г при діючому нічному обмеженні 1230 грн/МВт-г.
Але під кінець трейдери Д.Трейдінг Ріната Ахметова та Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського викупили по 72 тис. МВт-г з найнижчою ціною у 650 грн/МВт-г.
ЕА типу показав велику кількість переможців. Але по факту знов задіяв принцип олігархічного консенсусу – задовільнив обох найвпливовіших олігархів без конкуренції.
Непозбувна бентега крає всіх нас… Корупція перемагає потуги середньої ланки влади запровадити конкуренцію в ринку е/е
Герус збирається піти з посади голови парламентського Комітету з питань енергетики
Отримали інформацію, що на наступному тижні Андрій Герус (нардеп від СН) може подати у відставку з посади голови Комітету з питань енергетики та ЖКГ.
Очікувано, він не згоден із рішеннями уряду Дениса Шмигаля та Міненерго на чолі з Ольгою Буславець, які призводять до монополізації енергетики.
Рішення стосуються зупини енергоблоків АЕС. Окремою проблемою є ситуація із продажем електроенергії державними компаніями по занижених цінах.
Герус критикував аукціони Енергоатому, де по низьких цінах електроенергію купували трейдери Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.
Проте у п’ятницю 13 листопада Енергоатом знову продав цим двом групам великі обсяги по цінах майже на 60% нижче, аніж ціна на РДН.
І це, незважаючи на нараду минулого тижня щодо вирішення проблем Енергоатому, в які брав участь Володимир Зеленський.
Що буде після його відставки? Комітет очолить або його перший зам – Олексій Кучеренко, або член Комітету Людмила Буймістер. Обидва нардепи лобіюють інтереси ДТЕК Ахметова.
Таким чином майже завершиться регуляторний захват держорганів, що здійснюють політику в сфері енергетики. Ще залишився Регулятор – НКРЕКП. Але, судячи з усього, і їм залишилось не довго.
Отримали інформацію, що на наступному тижні Андрій Герус (нардеп від СН) може подати у відставку з посади голови Комітету з питань енергетики та ЖКГ.
Очікувано, він не згоден із рішеннями уряду Дениса Шмигаля та Міненерго на чолі з Ольгою Буславець, які призводять до монополізації енергетики.
Рішення стосуються зупини енергоблоків АЕС. Окремою проблемою є ситуація із продажем електроенергії державними компаніями по занижених цінах.
Герус критикував аукціони Енергоатому, де по низьких цінах електроенергію купували трейдери Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.
Проте у п’ятницю 13 листопада Енергоатом знову продав цим двом групам великі обсяги по цінах майже на 60% нижче, аніж ціна на РДН.
І це, незважаючи на нараду минулого тижня щодо вирішення проблем Енергоатому, в які брав участь Володимир Зеленський.
Що буде після його відставки? Комітет очолить або його перший зам – Олексій Кучеренко, або член Комітету Людмила Буймістер. Обидва нардепи лобіюють інтереси ДТЕК Ахметова.
Таким чином майже завершиться регуляторний захват держорганів, що здійснюють політику в сфері енергетики. Ще залишився Регулятор – НКРЕКП. Але, судячи з усього, і їм залишилось не довго.
Група Нафтогаз провела корупційну закупівлю послуг хмарних сервісів. Як каже кишенькова федерація Нафтогазу: "Хай палає…"
Дочірнє підприємство "Нафтогазбезпека" з Групи Нафтогаз 16 листопада оголосила про завершення торгів на закупівлю послуг хмарних сервісів.
Замовник на три роки закупив послуги з користування хмарною інфраструктурою. В тому числі: доступ до оперативної пам'яті об'ємом 3,8 тис. гігабайт, доступ до жорстких дисків на 200 терабайт, доступ до інтернету на швидкості 1,5 гігабіт/секунду, 5 зовнішніх IP-адрес і 4 канали передачі даних та ін.
Як розповідає один з учасників тендеру, стартова ціна – 72 млн грн – більше ніж в два рази вище ринкової. В тендері прийняли участь 5 компаній.
В Prozorro ви не побачите переліку учасників, лише переможця. Бо торги проходили поза сферою закону про публічні закупівлі.
Відповідно, учасники не можуть оскаржити його в Антимонопольному комітеті.
Серед учасників три компанії – відомі на ринку хмарних послуг гравці: De Novo, Ucloud і GigaCloud. А ще дві – прокладки, які навість сайтів не мають.
Вгадайте, хто переміг?)
Ось список учасників з кінцевими ціновими пропозиціями:
1. ТОВ "МСЕ" (формальний власник: Олексій Клєщевніков) - 72,4 млн грн
2. ТОВ "Хостінг-Х" (Данііл Брежнєв) - 72,3 млн грн
3. ТОВ "ДЕ Ново" (De Novo, Євгеній Уткін) - 72 млн грн
4. ТОВ "Торгові системи" (Ucloud, Дарія Кривенко) - 29,6 млн грн
5. ТОВ "Гігаклауд" (GigaCloud, Олег Поліщук) - 29,6 млн грн
В ході торгів три реальні гравці ринку були дискваліфіковані через зміну вимог у тендерній документації. Залишились дві прокладки.
Переможцем призначено ТОВ "Хостінг-Х", яка надасть послуги серверів у КВЦ "Парковий", що формально належить нардепу Максиму Єфімову.
До 2017 КВЦ "Парковий" пов'язували з оточенням Віктора Януковича.
Одним із засновників компанії-переможця є ТОВ "Смарт Сек'юріті Солюшнз", яке належить Тетяні Мельник.
Ця Тетяна Мельник також була співзасновницею ТОВ "ФС Груп - Девелопмент".
"ФС Груп - Девелопмент" була переможцем тендерів Укртрансгазу (також входить в Групу Нафтогаз) у квітні та травні 2018 року.
Дочірнє підприємство "Нафтогазбезпека" з Групи Нафтогаз 16 листопада оголосила про завершення торгів на закупівлю послуг хмарних сервісів.
Замовник на три роки закупив послуги з користування хмарною інфраструктурою. В тому числі: доступ до оперативної пам'яті об'ємом 3,8 тис. гігабайт, доступ до жорстких дисків на 200 терабайт, доступ до інтернету на швидкості 1,5 гігабіт/секунду, 5 зовнішніх IP-адрес і 4 канали передачі даних та ін.
Як розповідає один з учасників тендеру, стартова ціна – 72 млн грн – більше ніж в два рази вище ринкової. В тендері прийняли участь 5 компаній.
В Prozorro ви не побачите переліку учасників, лише переможця. Бо торги проходили поза сферою закону про публічні закупівлі.
Відповідно, учасники не можуть оскаржити його в Антимонопольному комітеті.
Серед учасників три компанії – відомі на ринку хмарних послуг гравці: De Novo, Ucloud і GigaCloud. А ще дві – прокладки, які навість сайтів не мають.
Вгадайте, хто переміг?)
Ось список учасників з кінцевими ціновими пропозиціями:
1. ТОВ "МСЕ" (формальний власник: Олексій Клєщевніков) - 72,4 млн грн
2. ТОВ "Хостінг-Х" (Данііл Брежнєв) - 72,3 млн грн
3. ТОВ "ДЕ Ново" (De Novo, Євгеній Уткін) - 72 млн грн
4. ТОВ "Торгові системи" (Ucloud, Дарія Кривенко) - 29,6 млн грн
5. ТОВ "Гігаклауд" (GigaCloud, Олег Поліщук) - 29,6 млн грн
В ході торгів три реальні гравці ринку були дискваліфіковані через зміну вимог у тендерній документації. Залишились дві прокладки.
Переможцем призначено ТОВ "Хостінг-Х", яка надасть послуги серверів у КВЦ "Парковий", що формально належить нардепу Максиму Єфімову.
До 2017 КВЦ "Парковий" пов'язували з оточенням Віктора Януковича.
Одним із засновників компанії-переможця є ТОВ "Смарт Сек'юріті Солюшнз", яке належить Тетяні Мельник.
Ця Тетяна Мельник також була співзасновницею ТОВ "ФС Груп - Девелопмент".
"ФС Груп - Девелопмент" була переможцем тендерів Укртрансгазу (також входить в Групу Нафтогаз) у квітні та травні 2018 року.
Як Енергоатом зливає електроенергію олігархам з дисконтами
Минулого тижня ми розповіли, як Енергоатом продав "нічну" електроенергію (е/е) трейдерам Ігоря Коломойського і Ріната Ахметова з дисконтом в 42%.
Проаналізували ціни попередніх аукціонів. У вересні-жовтні, в усіх аукціонах окрім двох, Енергоатом продавав олігархам е/е дешевше ринку на 12-30%. Торгова стратегія є однією з причин збитків компанії. В січні-вересні Енергоатом отримав 5,3 млрд грн збитку. Хоча раніше компанія була прибутковою.
АЕС Енергоатому виробляють 51% е/е в Україні. Половину виробленої е/е він перепродує ДП Гарантований покупець (ГарПок) по 1 коп/кВт-г для потреб населення. Другу половину е/е компанія продає на комерційних сегментах ринку.
В жовтні структура продажів комерційної електроенергії Енергоатому виглядала так:
👉24% е/е було продано за двосторонніми договорами (ДД). Ця е/е продається на аукціонах на Українській енергетичній біржі (УЕБ).
👉5% е/е Енергоатом продав на Ринку на добу на перед (РДН, поставка наступного дня після покупки).
👉1% - на Внутрішньодобовому ринку (ВДР – е/е продається в день поставки).
👉16% е/е Енергоатому в жовтні випало на Балансуючий ринок (БР). Тут знаходиться друга причина збиткової роботи Енергоатому.
БР – це ринок покарання, на ньому продається незатребувана е/е зі знижкою в 45% від ціни на РДН. Так генерація штрафується за те, що не змогла спланувати свої продажі. Купувати е/е зі знижкою в 45% має право тепло- та гідро генерація, попередньо заглушивши свої енергоблоки.
Електроенергію на БР викуповують три групи: ДТЕК Ахметова, державна Центренерго, яку контролює Коломойський та Донбасенерго Максима Єфімова. У нас це називають "торгівля повітрям".
В жовтні на БР випало 916 тис. МВт-год е/е Енергоатома. Там вона була продана по 829 грн МВт-г. Енергоатом отримав 759 млн грн виручки.
Але якби він продав цей обсяг е/е на аукціонах по двостороннім договорам по середньозваженим цінам хоча б 1121 грн/МВт-г, то виручка зросла б на 270 млн грн – до 1 млрд грн.
Таким чином, в жовтні Енергоатом злив олігархам 270 млн грн. Тільки за липень-серпень Енергоатом і ГарПок через таку "торгівлю повітрям" недоотримали понад 2 млрд грн.
Обов'язки глави Енергоатому виконує Петро Котін. Але реальними керівниками є віце-президенти Герман Галущенко і Хартмут Якуб. Їх призначили за ініціативою першого помічника президента - Сергія Шефіра. Він від імені глави держави веде діалог з олігархами, в першу чергу з Коломойським та Ахметовим.
Що могло б виправити ситуацію? Від НКРЕКП є пропозиція змінити регламент торгів на УЕБ, зобов'язавши Енергоатом дробити обсяг е/е на пакети лотів, що не перевищують 20% від обсягу продажу на аукціоні. Це рішення може прийняти Аукціонний комітет з продажу е/е за двосторонніми договорами, який складається з 2 представників Міненерго, 2 представників НКРЕКП та 1 представника Мінекономіки. Головуюча – в.о. міністра Ольга Буславець. Останній раз комітет збирався 1 жовтня.
Минулого тижня ми розповіли, як Енергоатом продав "нічну" електроенергію (е/е) трейдерам Ігоря Коломойського і Ріната Ахметова з дисконтом в 42%.
Проаналізували ціни попередніх аукціонів. У вересні-жовтні, в усіх аукціонах окрім двох, Енергоатом продавав олігархам е/е дешевше ринку на 12-30%. Торгова стратегія є однією з причин збитків компанії. В січні-вересні Енергоатом отримав 5,3 млрд грн збитку. Хоча раніше компанія була прибутковою.
АЕС Енергоатому виробляють 51% е/е в Україні. Половину виробленої е/е він перепродує ДП Гарантований покупець (ГарПок) по 1 коп/кВт-г для потреб населення. Другу половину е/е компанія продає на комерційних сегментах ринку.
В жовтні структура продажів комерційної електроенергії Енергоатому виглядала так:
👉24% е/е було продано за двосторонніми договорами (ДД). Ця е/е продається на аукціонах на Українській енергетичній біржі (УЕБ).
👉5% е/е Енергоатом продав на Ринку на добу на перед (РДН, поставка наступного дня після покупки).
👉1% - на Внутрішньодобовому ринку (ВДР – е/е продається в день поставки).
👉16% е/е Енергоатому в жовтні випало на Балансуючий ринок (БР). Тут знаходиться друга причина збиткової роботи Енергоатому.
БР – це ринок покарання, на ньому продається незатребувана е/е зі знижкою в 45% від ціни на РДН. Так генерація штрафується за те, що не змогла спланувати свої продажі. Купувати е/е зі знижкою в 45% має право тепло- та гідро генерація, попередньо заглушивши свої енергоблоки.
Електроенергію на БР викуповують три групи: ДТЕК Ахметова, державна Центренерго, яку контролює Коломойський та Донбасенерго Максима Єфімова. У нас це називають "торгівля повітрям".
В жовтні на БР випало 916 тис. МВт-год е/е Енергоатома. Там вона була продана по 829 грн МВт-г. Енергоатом отримав 759 млн грн виручки.
Але якби він продав цей обсяг е/е на аукціонах по двостороннім договорам по середньозваженим цінам хоча б 1121 грн/МВт-г, то виручка зросла б на 270 млн грн – до 1 млрд грн.
Таким чином, в жовтні Енергоатом злив олігархам 270 млн грн. Тільки за липень-серпень Енергоатом і ГарПок через таку "торгівлю повітрям" недоотримали понад 2 млрд грн.
Обов'язки глави Енергоатому виконує Петро Котін. Але реальними керівниками є віце-президенти Герман Галущенко і Хартмут Якуб. Їх призначили за ініціативою першого помічника президента - Сергія Шефіра. Він від імені глави держави веде діалог з олігархами, в першу чергу з Коломойським та Ахметовим.
Що могло б виправити ситуацію? Від НКРЕКП є пропозиція змінити регламент торгів на УЕБ, зобов'язавши Енергоатом дробити обсяг е/е на пакети лотів, що не перевищують 20% від обсягу продажу на аукціоні. Це рішення може прийняти Аукціонний комітет з продажу е/е за двосторонніми договорами, який складається з 2 представників Міненерго, 2 представників НКРЕКП та 1 представника Мінекономіки. Головуюча – в.о. міністра Ольга Буславець. Останній раз комітет збирався 1 жовтня.
Як три банки та дві платіжні системи монополізували карткові платежі
В Україні комісія банків і платіжних систем Visa і Mastercard за розрахунок картою становить 1,8-3% від суми операції. Вона в 7-10 разів вища, ніж в Європі. За кожні 100 гривень, сплачених карткою, підприємець віддає 1,8-3 грн банкам. Цю комісію він перекладає на покупця.
В результаті, для бізнесу розрахунки в готівці вигідніші, ніж безготівкові платежі, адже вартість інкасації банком готівки в середньому коштує 0,02% від суми. А комісія банків і Visa та Mastercard за проведення карткових платежів 1,8- 3%.
Окрім того, щомісяця банки стягують 300-400 грн абонентську плату за обслуговування кожного POS-терміналу. 60% POS-терміналів в Україні належать Приватбанку, ще 25% Ощадбанку і "Райффайзен Банк Аваль". Це банки екваеєри, вони беруть 1,7-2% з кожної угоди.
Другий учасник, який заробляє на карткової операції - банк-емітент платіжної картки. З ним банк-еквайєр ділиться частиною свого прибутку від операції – віддає 1,4% до 2,2%. Третій учасник, який заробляє з кожної транзакції, платіжні системи Visa або Mastercard. Їхній дохід становить 0,3% від суми покупки.
Великий бізнес, завдяки оборотам, може виторгувати собі знижку, а от малий платить повну суму. Підрахуємо. Оборот підприємця-ФОПа становить 5 млн грн на рік. Уявімо, що всі його клієнти розраховуються картками. Таким чином, якщо взяти 2% комісії, плюс 300 грн на місяць за обслуговування POS-терміналу, отримаємо 103,6 тис. грн сплачених банківських комісій на рік. Ці витрати підприємець закладе в кінцеву вартість товару.
Щоб стимулювати розрахунки карткою банки та платіжні системи пропонують користувачам преміальні карти та кеш-беки за покупки, наприклад 1% від покупки. Але вони не афішують, що ці карти і кеш-беки користувач сам собі оплачує з комісії.
В ЄС, Великобританії та США регулятори змусили Visa і Mastercard знизити комісії за еквайринг (обслуговування безготівкових платежів). Наприклад в ЄС вони становлять 0,2% за дебетними картами. Сьогодні в ЄС, з урахуванням "інтерчейнджу" (комісія між банками, які обслуговують точку і картку клієнта) комісія в 7 разів нижча, ніж в Україні.
Враховуючи темпи росту безготівкових операцій, розміри комісій за ними можна прирівняти до податком на оборот. Але сплачуємо його ми банкам та приватним міжнародним корпораціям.
В Україні комісія банків і платіжних систем Visa і Mastercard за розрахунок картою становить 1,8-3% від суми операції. Вона в 7-10 разів вища, ніж в Європі. За кожні 100 гривень, сплачених карткою, підприємець віддає 1,8-3 грн банкам. Цю комісію він перекладає на покупця.
В результаті, для бізнесу розрахунки в готівці вигідніші, ніж безготівкові платежі, адже вартість інкасації банком готівки в середньому коштує 0,02% від суми. А комісія банків і Visa та Mastercard за проведення карткових платежів 1,8- 3%.
Окрім того, щомісяця банки стягують 300-400 грн абонентську плату за обслуговування кожного POS-терміналу. 60% POS-терміналів в Україні належать Приватбанку, ще 25% Ощадбанку і "Райффайзен Банк Аваль". Це банки екваеєри, вони беруть 1,7-2% з кожної угоди.
Другий учасник, який заробляє на карткової операції - банк-емітент платіжної картки. З ним банк-еквайєр ділиться частиною свого прибутку від операції – віддає 1,4% до 2,2%. Третій учасник, який заробляє з кожної транзакції, платіжні системи Visa або Mastercard. Їхній дохід становить 0,3% від суми покупки.
Великий бізнес, завдяки оборотам, може виторгувати собі знижку, а от малий платить повну суму. Підрахуємо. Оборот підприємця-ФОПа становить 5 млн грн на рік. Уявімо, що всі його клієнти розраховуються картками. Таким чином, якщо взяти 2% комісії, плюс 300 грн на місяць за обслуговування POS-терміналу, отримаємо 103,6 тис. грн сплачених банківських комісій на рік. Ці витрати підприємець закладе в кінцеву вартість товару.
Щоб стимулювати розрахунки карткою банки та платіжні системи пропонують користувачам преміальні карти та кеш-беки за покупки, наприклад 1% від покупки. Але вони не афішують, що ці карти і кеш-беки користувач сам собі оплачує з комісії.
В ЄС, Великобританії та США регулятори змусили Visa і Mastercard знизити комісії за еквайринг (обслуговування безготівкових платежів). Наприклад в ЄС вони становлять 0,2% за дебетними картами. Сьогодні в ЄС, з урахуванням "інтерчейнджу" (комісія між банками, які обслуговують точку і картку клієнта) комісія в 7 разів нижча, ніж в Україні.
Враховуючи темпи росту безготівкових операцій, розміри комісій за ними можна прирівняти до податком на оборот. Але сплачуємо його ми банкам та приватним міжнародним корпораціям.
Чотири міфи про зелену генерацію, які спростувала Податкова служба
Верховна Рада 17 листопада дозволила Кабміну надати державні гарантії для НЕК Укренерго.
Вони потрібні для того, щоб компанія взяла кредити у міжнародних фінансових інституцій для повернення боргів "зеленій" генерації. Сьогодні ці борги складають 23 млрд грн.
Ці борги Укренерго буде віддавати з тарифу на передачу, який сплачує кожен споживач електроенергії (е/е) в країні в кожній кіловат-годині.
В той же день вийшла цікава аналітика Державної податкової служби (ДПС) щодо генерації, яка працює за "зеленим" тарифом.
Передісторія: наприкінці жовтня голова ДПС Олексій Любченко в інтерв'ю Інтерфаксу пригрозив розкуркулити "зелених".
"Вони хочуть з бюджету 20 млрд грн, але ми у них самих знайдемо ці 20 млрд грн податку на прибуток", - сказав Любченко.
У відповідь голова Української асоціації відновлювальної енергетики (АУВЕ, асоційована з Ігорем Тинним) Олександр Козакевич у своєму Facebook опублікував дані про те, що в 2019 році "зелені" заплатили 19,8 млрд грн податків.
Тепер ДПС відповіла Козакевичу. З цієї відповіді можна спростувати декілька поширених міфів про зелену генерацію. Вони такі:
⛔️ Зелені сплачують багато податків. З 19,8 млрд грн податків в 2019 році 13,5 млрд грн сплатили державні компанії Укртрансгаз, Енергоатом та Львівобленерго Суркісів. Їхня частка у зеленій генерації складає всього 0,003%. А податки в статистиці УАВЕ пораховані зі всієї їхньої діяльності.
⛔️ У зелених немає великої концентрації. За даними ДПС, в 2019 році 14 операторів об'єктів ВДЕ з 483 виробили 44% всієї е/е за "зеленим" тарифом.
Найбільшими є умовні групи Ріната Ахметова, Карла Стурена, китайців (колишні Клюєви), Річарда Дейтса з Макаром Пасенюком та Максима Єфімова.
⛔️ Інвестиції в зелену генерацію створюють робочі місця. Згідно інформації ДПС, на зазначених 14 підприємствах працюють всього 305 осіб.
⛔️ Зелені все одно великі платники податків. Наприкінці 2018 року Рада затвердила норму про відшкодування ПДВ при імпорті обладнання для ВДЕ.
Так от, за даними ДПС ті 14 найбільших операторів ВДЕ в 2017 – 2020 роках сплатили 3,7 млрд грн податків. Але при цьому отримали відшкодування ПДВ при імпорті на 3,5 млрд грн.
Верховна Рада 17 листопада дозволила Кабміну надати державні гарантії для НЕК Укренерго.
Вони потрібні для того, щоб компанія взяла кредити у міжнародних фінансових інституцій для повернення боргів "зеленій" генерації. Сьогодні ці борги складають 23 млрд грн.
Ці борги Укренерго буде віддавати з тарифу на передачу, який сплачує кожен споживач електроенергії (е/е) в країні в кожній кіловат-годині.
В той же день вийшла цікава аналітика Державної податкової служби (ДПС) щодо генерації, яка працює за "зеленим" тарифом.
Передісторія: наприкінці жовтня голова ДПС Олексій Любченко в інтерв'ю Інтерфаксу пригрозив розкуркулити "зелених".
"Вони хочуть з бюджету 20 млрд грн, але ми у них самих знайдемо ці 20 млрд грн податку на прибуток", - сказав Любченко.
У відповідь голова Української асоціації відновлювальної енергетики (АУВЕ, асоційована з Ігорем Тинним) Олександр Козакевич у своєму Facebook опублікував дані про те, що в 2019 році "зелені" заплатили 19,8 млрд грн податків.
Тепер ДПС відповіла Козакевичу. З цієї відповіді можна спростувати декілька поширених міфів про зелену генерацію. Вони такі:
⛔️ Зелені сплачують багато податків. З 19,8 млрд грн податків в 2019 році 13,5 млрд грн сплатили державні компанії Укртрансгаз, Енергоатом та Львівобленерго Суркісів. Їхня частка у зеленій генерації складає всього 0,003%. А податки в статистиці УАВЕ пораховані зі всієї їхньої діяльності.
⛔️ У зелених немає великої концентрації. За даними ДПС, в 2019 році 14 операторів об'єктів ВДЕ з 483 виробили 44% всієї е/е за "зеленим" тарифом.
Найбільшими є умовні групи Ріната Ахметова, Карла Стурена, китайців (колишні Клюєви), Річарда Дейтса з Макаром Пасенюком та Максима Єфімова.
⛔️ Інвестиції в зелену генерацію створюють робочі місця. Згідно інформації ДПС, на зазначених 14 підприємствах працюють всього 305 осіб.
⛔️ Зелені все одно великі платники податків. Наприкінці 2018 року Рада затвердила норму про відшкодування ПДВ при імпорті обладнання для ВДЕ.
Так от, за даними ДПС ті 14 найбільших операторів ВДЕ в 2017 – 2020 роках сплатили 3,7 млрд грн податків. Але при цьому отримали відшкодування ПДВ при імпорті на 3,5 млрд грн.
"Гроші до зарплати". Хто видає населенню мікрокредити під 620% річних
Мікрокредити в Україні видає 773 фінансові компанії, але більше 60% ринку мікропозик контролює 12 гравців.
У 2019 фінкомпанії видали 11,7 млн мікропозик на 42 млрд грн. Середній розмір однієї позики в МФО в першому півріччі 2020-го становив 3500-4800 грн.
Із загального обсягу наданих кредитів 20-40% не повертається. Це повністю безнадійні кредити. Але це того варте - ставки за кредитним договором в таких організацій досягають 620% річних. А їхня річна рентабельність - 100%.
Але для початку роботи в цьому сегменті потрібно $3-4 млн стартових інвестицій.
Нижче в таблиці - рейтинг 12 найбільших компаній з власниками. Більше про ринок мікрокредитів читайте в матеріалі Liga.
Мікрокредити в Україні видає 773 фінансові компанії, але більше 60% ринку мікропозик контролює 12 гравців.
У 2019 фінкомпанії видали 11,7 млн мікропозик на 42 млрд грн. Середній розмір однієї позики в МФО в першому півріччі 2020-го становив 3500-4800 грн.
Із загального обсягу наданих кредитів 20-40% не повертається. Це повністю безнадійні кредити. Але це того варте - ставки за кредитним договором в таких організацій досягають 620% річних. А їхня річна рентабельність - 100%.
Але для початку роботи в цьому сегменті потрібно $3-4 млн стартових інвестицій.
Нижче в таблиці - рейтинг 12 найбільших компаній з власниками. Більше про ринок мікрокредитів читайте в матеріалі Liga.
Лобісти Kernel Веревського домагаються зниження ПДВ для агропродукції. Голова податкового Комітету Ради Гетманцев - проти
Черговий лобістський фронт відкрився у Верховній Раді. Аграрне лобі хоче завершити прийняття законопроєкту №3656.
Він був внесений в Раду двома десятками депутатів різних фракцій ще у червні 2020 року. У вересні проголосований в першому читанні.
Проєкт передбачає зниження податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 14% для окремих товарних груп агропродукції.
Серед них: жива худоба, пшениця, кукурудза, соя, насіння ріпаку і соняшнику, цукровий буряк.
В пояснювальній записці вказано, що ціллю новації є підтримка аграрних виробників, якої немає з 2017 року.
А також – детінізація сектору, бо зниження ПДВ має прибрати стимули для скруток за рахунок повернення ПДВ при експорту агропродукції.
Головні товарні коди в проєкті – насіння соняшнику, кукурудза і пшениця і . Україна – найбільший експортер соняшникової олії в світі.
За 10 місяців 2020 року ми експортували олії на $4,1 млрд, кукурудзи - на $3,6 млрд та пшениці - на $3,2 млрд.
З прийняттям проєту, експортери цієї продукції зекономлять оборотні кошти, сплачуючи 14% ПДВ до повернення ПДВ при експорті, замість 20%.
Найбільшим виробником і експортером соняшникової олії не тільки в Україні, а й у світі є агрохолдинг Kernel Андрія Веревського. Міноритарний власник Kernel - Віталій Хомутиннік.
Також Kernel є одним з найбільших експортерів кукурудзи та пшениці.
Серед авторів проєкту вказані Олег Кулініч – помічник екс-нардепа Веревського, Мар'ян Заблоцький – помічник екс-нардепа Олексія Мушака, родича Веревського, Микола Сольский – голова аграрного Комітету Ради, який є співвласником "Українського аграрного холдингу".
Проєкт "збиває" група нардепів Ігоря Коломойського. Зокрема, близький до неї голова податкового Комітету Ради Данил Гетманцев. Аргументація - це призведе до зниження надходжень до бюджету.
Автори проєкту стверджують, що бюджет лише виграє від знищення мотивації робити скрутки ПДВ при експорті агропродукції.
Черговий лобістський фронт відкрився у Верховній Раді. Аграрне лобі хоче завершити прийняття законопроєкту №3656.
Він був внесений в Раду двома десятками депутатів різних фракцій ще у червні 2020 року. У вересні проголосований в першому читанні.
Проєкт передбачає зниження податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 14% для окремих товарних груп агропродукції.
Серед них: жива худоба, пшениця, кукурудза, соя, насіння ріпаку і соняшнику, цукровий буряк.
В пояснювальній записці вказано, що ціллю новації є підтримка аграрних виробників, якої немає з 2017 року.
А також – детінізація сектору, бо зниження ПДВ має прибрати стимули для скруток за рахунок повернення ПДВ при експорту агропродукції.
Головні товарні коди в проєкті – насіння соняшнику, кукурудза і пшениця і . Україна – найбільший експортер соняшникової олії в світі.
За 10 місяців 2020 року ми експортували олії на $4,1 млрд, кукурудзи - на $3,6 млрд та пшениці - на $3,2 млрд.
З прийняттям проєту, експортери цієї продукції зекономлять оборотні кошти, сплачуючи 14% ПДВ до повернення ПДВ при експорті, замість 20%.
Найбільшим виробником і експортером соняшникової олії не тільки в Україні, а й у світі є агрохолдинг Kernel Андрія Веревського. Міноритарний власник Kernel - Віталій Хомутиннік.
Також Kernel є одним з найбільших експортерів кукурудзи та пшениці.
Серед авторів проєкту вказані Олег Кулініч – помічник екс-нардепа Веревського, Мар'ян Заблоцький – помічник екс-нардепа Олексія Мушака, родича Веревського, Микола Сольский – голова аграрного Комітету Ради, який є співвласником "Українського аграрного холдингу".
Проєкт "збиває" група нардепів Ігоря Коломойського. Зокрема, близький до неї голова податкового Комітету Ради Данил Гетманцев. Аргументація - це призведе до зниження надходжень до бюджету.
Автори проєкту стверджують, що бюджет лише виграє від знищення мотивації робити скрутки ПДВ при експорті агропродукції.
Чий новий в.о. міністра Бойко? Трохи менше Ахметова. Але не факт, що не Коломойського
Кабмін 20 листопада, у п'ятницю ввечері, призначив новим в.о. міністра енергетики Юрія Бойка замість Ольги Буславець, яка залишається першим заступником міністра енергетики.
За тиждень до цього ми писали, що голова Комітету Ради з питань енергетики Андрій Герус має намір піти у відставку з цієї посади. Вочевидь, диспозиція сил змінилась.
У відставку пішов не Герус, що є ворогом ДТЕК Ріната Ахметова а Буславець, яка є другом ДТЕК.
Що відомо про Юрія Бойка?
👉 Довгий час працював в ДП "Енергоринок". У 2018 -2019 роках директор Енергоринку Юрій Гнатюк майже не виконував свої обов'язки через хворобу. Тоді Бойко фактично керував підприємством. Кажуть, що Бойко – жорсткий менеджер.
👉 В травні 2020 Бойко був призначений заступником міністра енергетики, обв'язки якого вже виконувала Буславець.
👉 Коли весною цього року Укртатнафта Ігоря Коломойського лобіювала мита на нафтопродукти з РФ, Бойко підтримав цю ідею у Міжвідомчій комісії від Міненерго
👉 Наприкінці жовтня Бойко разом з Буславець несподівано і швидко прибрали Володимира Євдокімова з посади директора ДП "Оператор ринку".
Разом з Євдокімовим Бойко працював в Енергоринку. Не любили один одного.
Цікаво що всі нас питають: чий Бойко? Ніхто навіть не розглядає можливості, що головного провайдера державної політики в сфері енергетики очолить людина, яка не підконтрольна жодному з двох головних олігархів.
Кабмін 20 листопада, у п'ятницю ввечері, призначив новим в.о. міністра енергетики Юрія Бойка замість Ольги Буславець, яка залишається першим заступником міністра енергетики.
За тиждень до цього ми писали, що голова Комітету Ради з питань енергетики Андрій Герус має намір піти у відставку з цієї посади. Вочевидь, диспозиція сил змінилась.
У відставку пішов не Герус, що є ворогом ДТЕК Ріната Ахметова а Буславець, яка є другом ДТЕК.
Що відомо про Юрія Бойка?
👉 Довгий час працював в ДП "Енергоринок". У 2018 -2019 роках директор Енергоринку Юрій Гнатюк майже не виконував свої обов'язки через хворобу. Тоді Бойко фактично керував підприємством. Кажуть, що Бойко – жорсткий менеджер.
👉 В травні 2020 Бойко був призначений заступником міністра енергетики, обв'язки якого вже виконувала Буславець.
👉 Коли весною цього року Укртатнафта Ігоря Коломойського лобіювала мита на нафтопродукти з РФ, Бойко підтримав цю ідею у Міжвідомчій комісії від Міненерго
👉 Наприкінці жовтня Бойко разом з Буславець несподівано і швидко прибрали Володимира Євдокімова з посади директора ДП "Оператор ринку".
Разом з Євдокімовим Бойко працював в Енергоринку. Не любили один одного.
Цікаво що всі нас питають: чий Бойко? Ніхто навіть не розглядає можливості, що головного провайдера державної політики в сфері енергетики очолить людина, яка не підконтрольна жодному з двох головних олігархів.
Як АМКУ "благімі" намірами трощить газовий ринок
Антимонопольний комітет (АМКУ) ще 5 листопада випустив рекомендації для ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) щодо посилення конкуренції банків.
В чому суть? ОГТСУ надає послуги з прокачки газу, приймаючи банківську гарантію від постачальників. Але приймає її не у всіх, а у тих банків, які визнані Нацбанком системно важливими. Таких 14 з 70.
Постачальник газу ЙЕ Енергія Дмитра Фірташа і російський Сбербанк подали скарги до АМКУ про порушення їх прав щодо неприймання фінгарантій.
АМКУ рекомендував ОГТСУ змінити Кодекс ГТС так, щоб приймати фінгарантії від всіх фін установ. Кодекс ГТС затверджує Нацкоміся з регулювання енергетики (НКРЕКП). Вона змінила його 13 листопада.
До чого це може призвести? Якщо гравець ринку надасть фінгарантію, яка не буде виконана, оператор ГТС застосує "принцип нейтральності".
Це означає, що всі збитки від недоотримання грошей будуть пропорційно розподілені між всіма учасниками ринку. Тут позиція ОГТСУ.
Також в АМКУ знаходиться скарга щодо повернення учасникам ринку так званих позитивних небалансів, які були створені у січні 2020 року.
Суть така: коли постачальник заводить в систему (оплачує) більше газу, ніж спожив його споживач, він отримує від ОГТСУ компенсацію "позитивного небалансу" за ціною, по якій ОГТСУ купував газ для своїх потреб.
В січні 2020 року ОГТСУ закупила газ у Нафтогазу за високою ціною, бо купувала його в кредит. Тому постачальникам стало вигідно створювати штучні позитивні небаланси.
Побачивши це, ОГТСУ домовилась з Нафтогазом про зміну ціни заднім числом. Це призвело до зниження ціни "балансуючого газу". Тепер постачальники судяться за цю різницю в ціні. Крім того, подали скаргу в АМКУ.
Якщо АМКУ видасть чергову "рекомендацію про конкуренцію", це може призвести до додаткових витрат ОГТСУ, які оператор за принципом нейтральності розподілить між всіма гравцями ринку.
В даному випадку – на постачальників групи ЙЕ Енергія Фірташа, які постійно створюють негативні небаланси: відбирають для своїх споживачів більше газу, ніж попередньо оплачують.
Тобто, Фірташ може витягнути гроші з системи (інших постачальників) через фінгарантії від сумнівних фінустанов. А ті – витягнути гроші з Фірташа через збільшення ціни штучно зроблених позитивних небалансів.
Втім, в кінцевому рахунку за все заплатить споживач.
Антимонопольний комітет (АМКУ) ще 5 листопада випустив рекомендації для ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) щодо посилення конкуренції банків.
В чому суть? ОГТСУ надає послуги з прокачки газу, приймаючи банківську гарантію від постачальників. Але приймає її не у всіх, а у тих банків, які визнані Нацбанком системно важливими. Таких 14 з 70.
Постачальник газу ЙЕ Енергія Дмитра Фірташа і російський Сбербанк подали скарги до АМКУ про порушення їх прав щодо неприймання фінгарантій.
АМКУ рекомендував ОГТСУ змінити Кодекс ГТС так, щоб приймати фінгарантії від всіх фін установ. Кодекс ГТС затверджує Нацкоміся з регулювання енергетики (НКРЕКП). Вона змінила його 13 листопада.
До чого це може призвести? Якщо гравець ринку надасть фінгарантію, яка не буде виконана, оператор ГТС застосує "принцип нейтральності".
Це означає, що всі збитки від недоотримання грошей будуть пропорційно розподілені між всіма учасниками ринку. Тут позиція ОГТСУ.
Також в АМКУ знаходиться скарга щодо повернення учасникам ринку так званих позитивних небалансів, які були створені у січні 2020 року.
Суть така: коли постачальник заводить в систему (оплачує) більше газу, ніж спожив його споживач, він отримує від ОГТСУ компенсацію "позитивного небалансу" за ціною, по якій ОГТСУ купував газ для своїх потреб.
В січні 2020 року ОГТСУ закупила газ у Нафтогазу за високою ціною, бо купувала його в кредит. Тому постачальникам стало вигідно створювати штучні позитивні небаланси.
Побачивши це, ОГТСУ домовилась з Нафтогазом про зміну ціни заднім числом. Це призвело до зниження ціни "балансуючого газу". Тепер постачальники судяться за цю різницю в ціні. Крім того, подали скаргу в АМКУ.
Якщо АМКУ видасть чергову "рекомендацію про конкуренцію", це може призвести до додаткових витрат ОГТСУ, які оператор за принципом нейтральності розподілить між всіма гравцями ринку.
В даному випадку – на постачальників групи ЙЕ Енергія Фірташа, які постійно створюють негативні небаланси: відбирають для своїх споживачів більше газу, ніж попередньо оплачують.
Тобто, Фірташ може витягнути гроші з системи (інших постачальників) через фінгарантії від сумнівних фінустанов. А ті – витягнути гроші з Фірташа через збільшення ціни штучно зроблених позитивних небалансів.
Втім, в кінцевому рахунку за все заплатить споживач.
Як і чому дефіцит бюджету фінансується за рахунок емісії гривні
Вчора Міністерство фінансів різко підняло ставки за облігаціями внутрішньої позики і продало їх на 16,7 млрд грн. Ймовірно покупцями ОВДП стали банки, серед який більшість паперів викупили державні банки.
Гроші на покупку ОВДП банки отримали від НБУ. 13 листопада він видав 16 банкам під 6% річних - 16,7 млрд грн кредитів рефінансування, з яких державному Укрексімбанку - 10,8 млрд грн на 5 років. Далі більшість цих грошей пішло в бюджет через покупку банками ОВДП Мінфіну, під заставу яких вони можуть брати кредити рефінансування НБУ. Зароблять банки на різниці у відсотках: взяли під 6%, а інвестували в ОВДП під 10% і більше.
Загалом НБУ видав кредитів рефінансування на 90 днів на 29 млрд грн і строком від року до п'яти на - 37,5 млрд грн.
Видача кредитів рефінансування і покупка на ці гроші ОВДП уряду – це емісія гривні за рахунок якої фінансується дефіцит бюджету. На початку листопада дефіцит становив 111 млрд грн. Грошей в бюджеті залишились на зарплати, пенсії, соцвиплати і погашення боргів. Держказначейська служба зупинила фінансування незахищених статей бюджету.
Уряд провалив план із залучення кредитів МВФ та інших МФО, а також продажу на внутрішньому ринку ОВДП. При секвестрі бюджету уряд заклав в дохід отримання трьох траншів від МВФ, залучення кредитів від ЄС та інших МФО. Окрім того, уряд планував розмістити на зовнішніх ринках єврооблігацій на кілька мільярдів євро.
В червні МВФ затвердив для України програму на $5 млрд, з яких $2,1 млрд виділив негайно. До кінця року уряд мав отримати ще два транші по $700 млн. МВФ навмисно розбив програму на п'ять траншів, знаючи, що Україна може кинути фонд. І не помилився.
Кадрові зміни в НБУ і посилання олігарха Коломойського поставили під сумнів незалежність центрального банку. Окрім того, офіс президента знав про плани Конституційного суду знести антикорупційну інфраструктуру і вчасно не втрутився. Не залишився не помічним і розпил мільярдів на будівництві доріг і бажання продовжити "це свято".
Зараз план із залучення кредитних грошей в бюджет виконано на 75%. Уряд довго може говорити про "прогрес з МВФ", але траншу не буде до кінця року, як і місії фонду. Під питанням кредит від ЄС та вихід на зовнішні ринки з євробондами.
Вчора Міністерство фінансів різко підняло ставки за облігаціями внутрішньої позики і продало їх на 16,7 млрд грн. Ймовірно покупцями ОВДП стали банки, серед який більшість паперів викупили державні банки.
Гроші на покупку ОВДП банки отримали від НБУ. 13 листопада він видав 16 банкам під 6% річних - 16,7 млрд грн кредитів рефінансування, з яких державному Укрексімбанку - 10,8 млрд грн на 5 років. Далі більшість цих грошей пішло в бюджет через покупку банками ОВДП Мінфіну, під заставу яких вони можуть брати кредити рефінансування НБУ. Зароблять банки на різниці у відсотках: взяли під 6%, а інвестували в ОВДП під 10% і більше.
Загалом НБУ видав кредитів рефінансування на 90 днів на 29 млрд грн і строком від року до п'яти на - 37,5 млрд грн.
Видача кредитів рефінансування і покупка на ці гроші ОВДП уряду – це емісія гривні за рахунок якої фінансується дефіцит бюджету. На початку листопада дефіцит становив 111 млрд грн. Грошей в бюджеті залишились на зарплати, пенсії, соцвиплати і погашення боргів. Держказначейська служба зупинила фінансування незахищених статей бюджету.
Уряд провалив план із залучення кредитів МВФ та інших МФО, а також продажу на внутрішньому ринку ОВДП. При секвестрі бюджету уряд заклав в дохід отримання трьох траншів від МВФ, залучення кредитів від ЄС та інших МФО. Окрім того, уряд планував розмістити на зовнішніх ринках єврооблігацій на кілька мільярдів євро.
В червні МВФ затвердив для України програму на $5 млрд, з яких $2,1 млрд виділив негайно. До кінця року уряд мав отримати ще два транші по $700 млн. МВФ навмисно розбив програму на п'ять траншів, знаючи, що Україна може кинути фонд. І не помилився.
Кадрові зміни в НБУ і посилання олігарха Коломойського поставили під сумнів незалежність центрального банку. Окрім того, офіс президента знав про плани Конституційного суду знести антикорупційну інфраструктуру і вчасно не втрутився. Не залишився не помічним і розпил мільярдів на будівництві доріг і бажання продовжити "це свято".
Зараз план із залучення кредитних грошей в бюджет виконано на 75%. Уряд довго може говорити про "прогрес з МВФ", але траншу не буде до кінця року, як і місії фонду. Під питанням кредит від ЄС та вихід на зовнішні ринки з євробондами.
Чому зростання ціни електроенергії для населення в 2021 році не уникнути
Про це свідчить декілька похідних.
1️⃣. Найголовніше: з 2021 року середньозважений тариф для населення – 1,07 грн/кВт-г без ПДВ – перестане покривати вартість системних послуг.
В цілому тариф на електроенергію для населення має покривати такі витрати:
- тарифи Укренерго на передачу та диспетчеризацію, які на 2021 рік затверджені НКРЕКП на рівні 0,31 і 0,04 грн/кВт-г відповідно;
- тарифи операторів систем розподілу (ОСР, обленерго), які в 2021 році в середньому складуть близько 1 грн/кВт-г;
- тариф постачальника універсальних послуг (ПУП), які складають і будуть складати 0,06 грн/кВт-г.
- вартість е/е, яка за рахунок Енергоатому складає для населення 0,01 грн/кВт-г.
2️⃣. Не контрольований ріст зеленої генерації та високий розмір зеленого тарифу призвели до фінансового дисбалансу системи і величезних боргів – більше 23 млрд грн на сьогодні.
Зелений тариф має компенсуватись із тарифу Укренерго на передачу. Але щоб не збільшувалась вартість е/е для промисловості, тарифу для населення має вистачати на покриття тарифу Укренерго.
3️⃣. Введення стимулюючого регулювання для ОСР з 2021 року призведе до збільшення тарифу обленерго на розподіл в середньому на 40% для споживачів другого класу напруги.
Звідти і береться тариф на розподіл близько 1 грн/кВт-г.
4️⃣. Великі фінансово-промислові групи застосовують адміністративний ресурс і суди для того, щоб звільнити свої активи від плати тарифу Укренерго.
Це стосується ДТЕК Ріната Ахметова, феросплавної групи Ігоря Коломойського, трубно-колісної компанії Interpipe Віктора Пінчука і державної НАК Нафтогаз.
Докладну аналітику з графіками про це можна прочитати в нашому тексті на БЦ.
Про це свідчить декілька похідних.
1️⃣. Найголовніше: з 2021 року середньозважений тариф для населення – 1,07 грн/кВт-г без ПДВ – перестане покривати вартість системних послуг.
В цілому тариф на електроенергію для населення має покривати такі витрати:
- тарифи Укренерго на передачу та диспетчеризацію, які на 2021 рік затверджені НКРЕКП на рівні 0,31 і 0,04 грн/кВт-г відповідно;
- тарифи операторів систем розподілу (ОСР, обленерго), які в 2021 році в середньому складуть близько 1 грн/кВт-г;
- тариф постачальника універсальних послуг (ПУП), які складають і будуть складати 0,06 грн/кВт-г.
- вартість е/е, яка за рахунок Енергоатому складає для населення 0,01 грн/кВт-г.
2️⃣. Не контрольований ріст зеленої генерації та високий розмір зеленого тарифу призвели до фінансового дисбалансу системи і величезних боргів – більше 23 млрд грн на сьогодні.
Зелений тариф має компенсуватись із тарифу Укренерго на передачу. Але щоб не збільшувалась вартість е/е для промисловості, тарифу для населення має вистачати на покриття тарифу Укренерго.
3️⃣. Введення стимулюючого регулювання для ОСР з 2021 року призведе до збільшення тарифу обленерго на розподіл в середньому на 40% для споживачів другого класу напруги.
Звідти і береться тариф на розподіл близько 1 грн/кВт-г.
4️⃣. Великі фінансово-промислові групи застосовують адміністративний ресурс і суди для того, щоб звільнити свої активи від плати тарифу Укренерго.
Це стосується ДТЕК Ріната Ахметова, феросплавної групи Ігоря Коломойського, трубно-колісної компанії Interpipe Віктора Пінчука і державної НАК Нафтогаз.
Докладну аналітику з графіками про це можна прочитати в нашому тексті на БЦ.
Коли Україні ввести локдаун?
Жорсткий карантин в Україні – неминучий. Питання, коли його вводити. За нашими даними, влада розглядає три можливі дати: 5-10 грудня, 15 грудня, 25 грудня. Він може тривати три тижні.
Як ви вважаєте, коли в Україні необхідно ввести повний локдаун?
Жорсткий карантин в Україні – неминучий. Питання, коли його вводити. За нашими даними, влада розглядає три можливі дати: 5-10 грудня, 15 грудня, 25 грудня. Він може тривати три тижні.
Як ви вважаєте, коли в Україні необхідно ввести повний локдаун?