Монополіст
11.7K subscribers
140 photos
16 videos
1K links
Про монополістів, олігархів, конкуренцію та додану вартість

Автори - Сергій Головньов та Юрій Віннічук.

Зв'язок:
@vinnichuk (реклама)
@SGolovnov

Реклама: https://bit.ly/3zH3AYw

Донат: Моно - https://bit.ly/3ngvCnn
Download Telegram
Монополіст
За п'ять місяців банки уже отримали 45 млрд грн прибутку від депозитних сертифікатів НБУ. Ці кошти могли піти військовим Після палкої дискусії про схему з депозитними сертифікатами, завдяки якій банки отримують 20-25% дохідності на гроші населення та бізнесу…
Ефект високої облікової ставки. Українські банки у січні-травні 2023 отримали 53,6 млрд грн прибутку. Це найкращий результат за останні п'ять років

53,6 млрд грн прибутку - це у 2,2 раза більше показника відповідного періоду 2021 року, повідомляє Опендатабот.

Прибутковими є 59 з 65 банків в Україні.

59% прибутку належить державним банкам, які заробили 31,43 млрд гривень. Левову частку цих коштів — 81% — отримав ПриватБанк.

Прибутки Приватбанку склали 25,48 млрд гривень або 47,5% від загальної суми «заробітків» усіх українських банків за вказаний період.

З позитивним балансом закінчили перші п’ять місяців поточного року й усі 15 банків, які мають іноземний капітал. Вони заробили 15,01 млрд гривень — 28% від загального прибутку банків України.

Лідером цієї банківської групи став Райффайзен банк із заробітками у 3,26 млрд гривень. До топ-3 також увійшли Укрсиббанк (2,89 млрд гривень) та ОТП банк (2,57 млрд гривень).

Група банків з приватним капіталом, яка налічує 46 установ, отримала 7,15 млрд гривень, що складає 13% від загального прибутку всіх українських банків.

Топ-3 банків з приватним капіталом за отриманими прибутками очолює ПУМБ Ахметова - 2,99 млрд гривень. Друге і третє місця посіли Універсал банк Тігіпка (Монобанк) - 1,31 млрд гривень, і Південний Родіна та Беккера (сфера інтересів Коломойського) - 0,55 млрд гривень.

Основним джерелом прибутку українських банків є дохід від депозитних сертифікатів НБУ та облігацій внутрішньої державної позики. Ставки за цими інструментами залежать від розміру облікової ставки (зараз 25%).

Монополіст
​​Потужність імпорту газу з Польщі не підвищиться через відсутність попиту

З 3 липня Оператор ГТС (ОГТСУ) проводить оцінку ринкового попиту в рамках процедури нової потужності.
Це означає, що компанія вивчає попит на імпорт/експорт газу, щоб в разі потреби інвестувати в розширення міждержавних інтерконекторів.
Напрямок дій компанії правильний.

Проте, 7 липня польський оператор магістральних газових мереж Gas System повідомив, що спільний з ОГТСУ аукціон розіграшу річної потужності щодо імпорту/експорту газу закінчився нічим.
Не було жодного шипера (замовника). Ніхто не побажав забронювати річні потужності.

Для міждержавної торгівлі природним газом діють приблизно ті самі правила, як і для торгівлі електроенергією.
Якщо відбувається торгівля, системні оператори отримують гроші від трейдерів за точки входу/виходу із національної ГТС (тариф за прокачку).
Ці гроші вони можуть використати на розширення потужності інтерконектору.

Якщо ніхто не замовляє таку потужність, оператор не буде робити інвестиції в розширення потужності.
При тому «розшивка» потужності потрібна саме на польській стороні кордону.

В Польщі є два джерела газу, з яких ресурс може імпортуватись в Україну.
Це газогін Baltic Pipe, який з’єднує Польщу з норвезькими джерелами газу та LNG-термінал на березі Балтійського моря в Свіноуйсьце.
В березні ОГТСУ навіть уклав меморандум з Gas System про розширення доступної потужності.

В червні 2022 року тодішній голова ОГТСУ Сергій Макогон розповідав, що доступна потужність імпорту з Польщі складає 4 млн кубів газу на добу, або 1,46 млрд кубів на рік.
Проте оператори працюють над тим, щоб збільшити цю потужність до 18 млн кубів на добу, або 6,57 млрд кубів на рік.
Можливість імпорту – необхідний резерв для проходження опалювальних сезонів.

Теоретично, Група Нафтогаз могла б замовити імпорт. Але там вважають, що наступної зими країні вистачить газу власного видобутку.
Якщо ж вони оплатять потужність і не будуть прокачувати – компанію звинуватять у розтраті.

Приватні газовидобувні компанії могли б використовувати потужність для експорту.
Але експорт газу з України заборонений з червня 2022 року постановою Кабміну №666.

Все це об’єктивні фактори, які не дозволяють розширити потужність імпорту газу з Польщі.
Тут пред’ява до ОГТСУ така, що компанія дає малозмістовні релізи без обговорення реальних проблем.
Теоретично можна спробувати вибити в ЄС грант на оплату полякам робіт з розширення потужності в якості виключення.

Монополіст
Росіяни обстріляли порт олігарха Фірташа, який він купив за гроші “Газпромбанку”

З початку повномасштабного вторгнення порт Ніка Тера олігарха Дмитра Фірташа 10 разів був обстріляний російськими військами. За оцінками Group DF Фірташа, які група озвучила Forbes, загальна шкода від наслідків обстрілів більше 1 млрд грн.

Цей порт олігарх придбав за російський кредит.

Більш як десять років тому російський “Газпромбанк” відкрив олігарху Дмитру Фірташу кредитну лінію на $11 мільярдів.

Найбільш активно Фірташ використовував кредитну лінію у 2010-2013 роках. Проте брав гроші у росіян і після Революції Гідності та окупації частини території України. 

Гроші виділялися на купівлю в Україні стратегічних підприємств, зокрема: облгазів, Сєвєродонецького Азоту, Черкаського Азоту, Рівнеазоту, концерну Стирол, Надра банку і морського порту Ніка Тера.

У портовий термінал Ніка Тера Фірташ увійшов в 2021 році. 

На 2019 році борг Ostchem Holding Фірташа за кредитами Газпромбанку становив майже $5 млрд. Активи олігарха Фірташа, які він придбав за російські гроші, знаходяться у заставі Фонду промислових активів, який створено держкорпорацією Внєшекономбанк.

Заставою за цими кредитами у томі числі є і порт Ніка Тера, який 10 разів піддався російському ракетному обстрілу.

Детальніше про те як Фірташ отримував гроші від росіян можна прочитати у розслідуванні Антоніни Волкотруб з Центру протидії корупції.
​​Як Шурма "прикурює" на відновленні Київщини

BIHUS Info випустили сюжет про махінації двох фірм при закупівлях відновлювальних робіт на Київщині та в Дніпрі.
Директор однієї із фірм – Богдан Ковпак. Він, судячи з усього, є співорганізатором схеми.
Це колишній інженер з Азовсталі. Давно знайомий із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою (дивись фото).

Для історії коротко занотуємо схему.
В 2022 році підряди на відбудову міст Київщини, які були в окупації, стала отримувати компанія "АрхСтройТехнадзор". Фірма отримала замовлень приблизно на 100 млн грн.
Вона була заснована в Маріуполі в 2017 році. Раніше отримувала підряди там.

Її засновником був Роман Кобиляцький – колишній комунальник в Маріуполі.
Директором був згаданий вище Богдан Ковпак.
Щоб виконати формальні умови участі в тендерах, фірма подала перелік фейкових співробітників – людей з такими ПІБ та ІПН не існує.

Фірма змінила власників наприкінці 2022 року. Коли по місцях її діяльності почала ходити прокуратура, Кобиляцький "продав" її. Як виявилось – раніше засудженому наркозалежному.

Тоді на об'єкти, на яких був "АрхСтройТехнадзор", через тендери почала заходити інша фірма – ПБІК "Будівельні традиції".
Її власником записана Марина Утка – мама згаданого вище Богдана Ковпака.
Ця фірма вже в 2023 році встигла отримати підрядів на 30 млн грн.
​​НАБУ і САП вручили підозру Максиму Степанову за розкрадання грошей Поліграфкомбінату "Україна"

НАБУ оприлюднило інформацію про розслідування схеми виводу грошей з ДП "Поліграфкомбінат Україна".
Злочинна група вивела 450 млн грн з держпідприємства.

Схема 2013 року. Тому проста як двері.
Директор комбінату створив підконтрольну компанію в Естонії, через яку ДП закуповувало товари по цінах в 4-6 разів вище ринку.
Отриману маржу естонська компанія перекидає на офшорку.
А та за завищеними цінами купує корпоративні права української компанії, де організатор схеми (директор поліграфкомбінату) – офіційний власник.

Таким чином в Україну повернулись $1,35 млн вкрадених грошей – але вже чистих, як сльоза немовля.

З 2011 по 2016 рік ДП "Поліграфкомбінат "Україна" Очолював Максим Степанов.
За влади Порошенка, в 2017 – 2019 роках, був губернатором Одещини.
За влади Зеленського, в 2020-2021 роках був міністром охорони здоров'я.

Монополіст
Виходом із “зернової угоди” та обстрілами української портової інфраструктури РФ намагається витіснити Україну із світових продовольчих ринків і заробити на цьому

На графіку ріст світових цін на пшеницю після масованих обстрілів росією українських портів. 25 липня ціни на пшеницю зросли до п’ятимісячного максимуму.

Україна та росія виробляють 30% світових обсягів пшениці.

Половину зерна Україна експортувала через Одеса, Чорноморськ, Південний. 25% - через дунайські порти Дунаю Рені та Ізмаїл. Ще 25% - через сухопутні західні прикордонні переходи і транзитом до портів ЄС.
​​Компанія з управління державними обленерго призначила наглядові ради в Миколаєві та Хмельницькому
До їх складу увійшли зашкварений екс-очільник ФДМУ Парфененко з помічником. А також представники підсанкційної VS Energy

Продовжуємо слідкувати за процесом консолідації державних операторів систем розподілу (ОСР або обленерго) електроенергії в держхолдингу АТ «Українські розподільні мережі» (УРМ).
Як ми писали, процес консолідації шести державних ОСР з ідеєю приєднати до них ОСР з підсанкційної російської групи VS Energy розпочався ще на початку року.

Ініціатором консолідації був заступник голови ОП Ростислав Шурма.
На першому етапі до УРМ увійшли державні обленерго в Хмельницькому та Миколаєві .
Згодом мають приєднатись ОСР в Запоріжжі, Харкові, Черкасах, та Тернополі, в яких держава має мажоритарні пакети акцій.

На першому етапі в УРМ включили лише два ОСР, бо якщо включили б всі відразу, довелось би обирати наглядову раду УРМ та її керівника на конкурсі.
Про юридичні проблеми запуску УРМ ми писали в травні.
Керівником УРМ став Михайло Ільницький, який до того керував Чернігівобленерго з групи Костянтина Григоришина.

На початку липня УРМ змінив склади наглядових рад (НР) в підконтрольних ОСРах.

В НР Хмельницькобленерго (ХОЕ), згідно з протоколом зборів акціонерів, УРМ призначила Дмитра Парфененко та його багаторічного помічника Андрія Барабаша.
Парфененко з 1995 році працював в Фонді держмайна (ФДМУ).
Був виконуючим обов'язки голови Фонду три рази: в 2008-2010, 2014-2015 роках, та з квітня по вересень 2017 року.

Серед іншого, в 2004 році він очолював комісію по приватизації Укррудпрому, коли більшість залізорудних кар'єрів без конкуренції відійшли Рінату Ахметову та Вадиму Новинському.
Потім Парфененко працював к компанії Новинського, а в 2015 році вже в ФДМУ саботував відміну приватизації Укррудпрому через Конституційний суд, не надаючи оцінку проданих об’єктів.

В НР Миколаївобленерго (МОЕ), згідно з протоколом, УРМ призначила співробітників Івано-Франківського університету нафти і газу, який закінчив голова УРМ Ільницький.

В обох ОСР міноритарним акціонером є група VS Energy, на яку на початку травня були накладені санкції.
Нагадаємо, засновниками VS Energy були росіяни Євгеній Гінер, Олександр Бабаков та українець Михайло Воєводін

В НР ХОЕ від міноритаріїв зайшов Євгеній Ситниченко. А в НР МОЕ – Наталія Фещенко та Сергій Суслов.
Всі вони – представники КУА «Реноме», компанії з групи VS Energy.

Вона, серед інших компаній групи, перебуває під санкціями, підтвердженими Вищим антикорсудом.
Але це не заважає їм призначати своїх представників в НР.

Монополіст
Forwarded from Just Бізнес
❗️Допомога тим, хто захищає нас!

Друзі, до нас звернувся благодійний фонд «Громадянин» з проханням допомогти зібрати кошти на сучасний протез для військового, який втратив руку, але мріє повернутися до керування БПЛА, щоб і далі трощити орків.

🇺🇦Боєць Олексій, позивний FRODO.

Під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий мінометний обстріл під Бахмутом. Розрив легені та нирки, відірвана права рука, уламкові пошкодження голови та хребта, множинні внутрішні та зовнішні ураження.

Зараз потребує сучасний біонічний протез правої руки.

🔥Потрібно - 1 295 000 грн

💳 Картка Приват
4246 0010 0087 8094

🔥 Загальна Монобанка фонду
send.monobank.ua/jar/6S3S3FuNH2

Важливий кожен донат, будь-яка сума!
Податкова розповіла, чи будуть оподатковуватися донати на ЗСУ

ДПС 27.07 опублікувала інформаційний лист про повернення на довоєнну систему оподаткування (багато цікавих роз'яснень), де в тому числі зачепила питання оподаткування донатів для закриття потреб сил оборони.

На питання - чи будуть оподатковуватися гроші, які надходили у 2022 році і продовжують надходити у 2023 році на рахунки фізосіб як донати? -
ДПС відповіла:

За умови реєстрації благодійника – фізичної особи у Реєстрі волонтерів до 1 січня 2023 року, благодійна допомога, отримана ним з 24 лютого 2022 року не включаються до його загального оподатковуваного доходу.

Тобто волонтеру, який зареєструвався в Реєстрі до січня 2023 року, не потрібно сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% збору з грошей, які він зібрав на вказані рахунки з 24 лютого 2022 року і витрачав їх на купівлю товарів та послуг на потреби підрозділів ЗСУ та інших підрозділів.

Але за умови (відповідно до п.п. "б" п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165), документального підтвердження витрат на благодійну допомогу.

Такі кошти, зібрані реєстровими волонтерами, не будуть оподатковувати до 31 грудня року, наступного за роком, в якому буде скасовано воєнний стан в Україні.

Водночас питання оподаткування коштів, які громадяни України, які не зареєструвалися у Реєстрі волонтерів, збирають на свої рахунки для закриття потреб фронту ДПС оминула увагою.

Тобто залишається відкритим досі питання, чи потрібно тисячам громадян та військовим, які не зареєструвалися як офіційні волонтери, але збирали, і продовжують збирати, на свої карткові рахунки допомогу для підрозділів ЗСУ, сплачувати 19,5% із цих сум?

Раніше ДПС, у відповідь на запит БізнесЦензор, повідомила, що якщо фізична особа не зареєструвалася у Реєстрів волонтерів до 1 січня 2023 року, то кошти, отримані нею на свої рахунки (картки Приватбанку та інших банків, або монобанка від Monobank) включаються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

Тобто ДПС чітко вказала, що громадяни, які до 1 січня 2023 року не зареєструвалися у Реєстрів волонтерів, зобов'язані подавати податкову декларацію і сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору з грошей, які вони зібрали на потреби захисників України з 24 лютого 2022 року.

Монополіст
​​Скільки газу потрібно Україні для проходження зими?

В Івано-Франківську 30 липня відбувся «Конгрес місцевих влад», на якому поробили заяви ті, хто відповідає за підготовку України до осінньо-зимового періоду (ОЗП).

Прем’єр Денис Шмигаль поставив завдання: відновити 1,2 ГВт потужності генерації до кінця року. Мається на увазі відновлення ТЕС та ТЕЦ.
Також заявив про те, що в підземні сховища газу (ПСГ) закачано 11,7 млрд куб. м. До початку ОЗП має бути 14,7 млрд кубів.
Вугілля накопичено 1,5 млн тон. До ОЗП має бути 1,8 млн тон.

Голова Нафтогазу Олексій Чернишов заявив, що активно виконує завдання уряду щодо закачки газу в ПСГ.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що від листопада "усі блоки, які є на контрольованій території, будуть працювати на 100%".

Щоб це не означало… Тепер до реальності

Влітку країна має дефіцит електроенергії, особливо у вечірні піки споживання.
Це відбувається через вивід в плановий ремонт енергоблоків АЕС на фоні високого споживання в спекотні дні.
Цю потребу можна було б закрити імпортом з ЄС. Але імпорт електроенергії здійснюється на рівні 0,35 ГВт при тому, що доступна потужність 1,2 ГВт.
Нестачу потужності енергосистема компенсує за рахунок запуску енергоблоків ТЕС та ТЕЦ на природному газі.

Чому так відбувається? По-перше, тому що встановленні Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП) наприкінці червня обмеження ціни (180 євро/МВт-г) не дозволяють імпортувати е/е в пікові години.
Проблема в тому що вдень, коли значну потужність видає сонячна генерація, електрики вистачає і у нас і в Європі.
Ввечері, коли споживання росте, а активність сонця вщухає, е/е не вистачає всім. В цей час ціна на неї в ЄС не «пролазить» в українські прайс-кепи.

По-друге, діє газове ПСО – станції купують газ по 7,65 грн/куб у Нафтогазу.
При тому, що його ринкова вартість – близько 14 грн/куб.
Використання газу скорочує темпи його накопичення в ПСГ для проходження ОЗП.
До того ж, для країни в цілому, а не для окремих суб’єктів генерації, спалювання газу набагато дорожче ніж імпорт електроенергії.

У нас в розпорядженні є лист Оператора ГТС (ОГТСУ) на Міненерго про два можливих сценарії проходження ОЗП та прогнозовані витрати газу.
За першим «базовим» сценарієм, передбачається помірні температури, наявність транзиту російського газу в Молдову, виведення ресурсу нерезидентів на рівні 0,5 млрд кубів протягом ОЗП.
При такому сценарії 14,7 млрд кубів в ПСГ має вистачити. Але в 2024 році потрібно буде імпортувати 3,5 млрд кубів.

Другий сценарій «песимістичний». Передбачає середньодобові температури нижче -4 градусів Цельсія, «реекспорт» нерезидентами 1,4 млрд грн, відсутність транзиту російського газу в Молдову.
В такому разі з лютого 2024 року дефіцит може скласти 270 млн кубів газу. Його передбачається компенсувати імпортом, обмеженням «реекспорту» нерезидентами та обмеженнями незахищених споживачів (промисловості).

Нормальним рішенням був би імпорт або газу, або електроенергії з ЄС для збереження ресурсу під ОЗП.
Сьогоднішні ціни на газ: $300-$350 за тисячу кубів – найнижчі за останні два роки.
Але Нафтогаз не хоче витрачати гроші, Офіс президента не хоче допустити підвищення ціни на електрику для бізнесу, Кабмін не хоче відмінити газове ПСО.
Коротше, зима точно важчою, ніж заявили прем'єр, профільний міністр і головний газовик. Але це і так всім відомо.

Монополіст
Скасування податкових пільг, перевірки, штрафи, ідентифікація при поповненні карткових рахунків. Нові правила життя для бізнесу 

В Україні скасовано податкові пільги для бізнесу, відновлюються перевірки і впроваджуються штрафи за порушення правил нарахування податків і не використання реєстраторів розрахункових операцій (штрафи по РРО - з жовтня).

-Перехід на довоєнну систему оподаткування

Податкова пільга, яка давала можливість юридичним особам та ФОП перейти на ставку єдиного податку 2%, була введена у квітні 2022.

Цією можливістю скористалися понад 185 тис компаній та 40 тис ФОП.

На початок серпня 2023 на пільговому оподаткуванні залишалися 54,9 тис українських компаній та ФОП. 

Із серпня дії пільги припиняється. Окрім того, скасовується можливість для ФОП І-ІІ груп не сплачувати єдиний податок. Крім тих ФОП, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій.

Повертається також і обов'язкова сплата ЄСВ для ФОП І-ІІІ групи. Не сплачувати ЄСВ можуть підприємці, зареєстровані на прифронтових або тимчасово окупованих територіях.

Як відбуватиметься перехід на довоєнну систему оподаткування?

Компанії та ФОПи переводяться автоматично на ту групу та ставку, з якої вони перейшли на 2% єдиного податку.

Створені під час повномасштабного вторгнення компанії, які від самого початку були на ставці у 2%, будуть переведені на третю групу із ставкою єдиного податку у 5%.

Часткове скасування мораторію на податкові перевірки

Податківці зможуть перевіряти виробників підакцизних товарів і підприємства, які працюють у сферах грального бізнесу та фінансових та платіжних послуг. 

Також продовжено мораторій на проведення документальних перевірок платників податків, окрім випадків: під час бюджетного відшкодування, за заявою бізнесу, у випадку ліквідації юридичної особи.

- Штрафи за невикористання РРО

Підприємці звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року. Не стосується продажу підакцизних товарів та сфери азартних ігор.

А з жовтня відновлюється відповідальність за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО.

Водночас зменшується розмір штрафних санкцій.

До ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, гарантійних товарів, лікарських засобів, медичних виробів, ювелірних) або надають послуги, застосовуються штрафи за:

- відсутність РРО/ПРОО, або непроведення через них операцій з фіскальним режимом роботи, або проведення на неповну суму вартості;

- не видачу паперового або електронного чеку.

Розмір штрафів за такі порушення становить 25% (було раніше 100% вартості) вартості проданих вперше з порушенням товарів/робіт/послуг. За повторне порушення - штраф 50% (було 150%) вартості проданих товарів/робіт/послуг.

Для юросіб на загальній системі оподаткування штрафи за невстановлення РРО/ПРРО, або порушення умов роботи з ними, становлять 100% вартості проданих з порушенням товарів для першого разу та 150% - під час другого порушення.

- Безготівкові розрахунки

Торговці у містах з населенням понад 25 тисяч осіб зобов’язані встановити обладнання для безготівкових розрахунків. Ця вимога не поширюється лише на ФОП першої групи, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

- Ідентифікація користувачів під час внесення готівки через термінали

Для того, щоб поповнити банківську картку через термінал самообслуговування, з серпня необхідно буде проходити ідентифікацію через мобільний – ввести номер свого телефону, отримати на нього код і за його допомогою підтвердити операцію в терміналі.

Необхідність верифікації не залежить від суми операції. Тобто підтвердження поповнення свого чи чужого карткового рахунку вводиться від однієї гривні.

Монополіст
​​Як Китай зробив рф сировинною колонією

Цікаве відео російського економіста Володимира Милова про стосунки Китаю та рф вийшло 31 липня.

Китай робить з росією (щоправда не тільки з нею) те, що західні країни робили з країнами третього світу пройдешні сторіччя.
Якщо КНР інвестує у промисловість, то це видобуток копалин на умовах розподілу продукції, якщо інвестує в інфраструктуру, дає підряди власним компаніям і входить у власність, якщо купує завод, забирає технології, якщо дає кредит то тільки під поставку сировини.
При тому, кремлівський маніяк путін на кожному кроці твердить, що КНР – стратегічний друг і партнер рф.

Тож коротко по тезам:

1️⃣ КНР купує у Газпрому найдешевший газ в світі - $257 за тисячу кубів в 2022 році, коли світова ціна була більше $1300 за тисячу кубів (на фото).

2️⃣ В 2022 році КНР купувала нафту в рф на 13% дешевше ресурсу з ОАЕ, хоча до вторгнення нафта з цих країн постачалась в КНР за однаковими цінами.
В другому кварталі 2023 року уряд рф скоротив дисконт, збільшивши податкову базу для російських експортерів нафти. У відповідь, в червні Китай вдвічі скоротив закупівлю нафти в рф.
Російський ресурс замістили іранські постачальники.

3️⃣ В 2022 році РФ наростила експорт вугілля в Китай через тихоокеанські порти. Російські експортери давали китайцям дисконт у 50% від ціни на австралійського вугілля.

4️⃣ Ще до війни рф стала найбільшим постачальником мороженої риби в Китай. В 2020 році покупці в КНР довели росіян до збитків, відмовившись від закупівель через COVID-19.
Зараз обсяги поставок риби з рф до Китаю зростають, а ціни падають.
Рибна асоціація рф охарактеризувала це, як «отрицательная динамика финансовой эффективности».

5️⃣ Та сама історія з деревиною. Нарощуються поставки в Китай. Але за прогнозами експортерів, у 2023 році загальне пониження ціни експорту складе 10%.
Ціни в Китаї на деревину знижуються другий рік поспіль через кризу на ринку нерухомості.
Муніципалітети набралися кредитів держбанків для будівництва житла. Але не змогли його продати через пандемію.

6️⃣ В той же час Китай заміщає поставки технологічного обладнання із заходу. Наприклад, замінив західних постачальників обладнання для проекту «Арктик СПГ-2». Вийшло менш менш якісно і дорожче.

7️⃣ КНР приймає участь у проекті з видобутку та експорту скрапленого газу «Ямал СПГ» на умовах нульового податку на видобуток корисних копалин (в них зветься «НДПИ», в нас – рента на газ) на перші 250 млрд кубів газу, але не більше 12 років від моменту запуску.
Тобто Китай інвестував так, що росія нічого від цього не отримає найближчі 12 років.

8️⃣ Натомість КНР в рази збільшила експорт в рф машинобудівної продукції: легкові авто, будівельну техніку, автотягачі.

Тобто КНР купує в рф сировину. Натомість постачає туди продукцію з високою доданою вартістю, яка створює робочі місця, дає податки і розвиває технології в КНР.

Для реалістичності картини зауважимо:

- Китай робить це не від ненависті до росіян, а через власні прагматичні інтереси.

- В 2022 році продаж нафти, навіть з дисконтом, принесла Кремлю великі доходи через захмарні світові ціни, що виросли після вторгнення.

- Проблема сировинної колонії притаманна і Україні, про що ми часто пишемо.
Ми вивозимо зерно і залізну руду – часто в той же Китай. Натомість купуємо в Європі, Китаї, США, Туреччині машинобудівну продукцію: легкові авто, сільгосп та будівельну техніку.

- На болотах ситуація краща, бо в них більше копалин. Натомість нас підтримує світ.

Монополіст
​​Як заступник голови ОП Шурма посварився з головою Нафтогазу Чернишовим

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 3 серпня заявило про розірвання договору про управління мережею АЗС Glusco з ТОВ "Нафтогаз Ойл Трейдинг" – компанією з державної Групи Нафтогаз.
Договір діяв 14 місяців, майже з початку війни.
Причиною розірвання АРМА назвало "неналежне управління" активом.
АЗС Glusco до націоналізації пов'язували Віктором Медведчуком, головним провідником інтересів Кремля в Україні.

Насправді ця історія – проявлення конфлікту між заступником голови Офісу президента (ОП) Ростиславом Шурмою та головою правління Нафтогазу Олексієм Чернишовим.
Нагадаємо, що Олена Дума, призначена Кабміном керівником АРМА 30 червня – ставлениця ОП.
Зараз Шурма "обробляє" керівника ОП Андрія Єрмака щоб довести йому неефективність Чернишова.
З президентом складніше, бо Чернишов має з ним прямий контакт. Отримав від нього карт-бланш на діяльність без огляду на ОП.

Історія конфлікту

1️⃣ Першим проявом конфлікту між Чернишовим та Шурмою було звільнення керівника компанії "Газорозподільчі мережі" (ГРМУ) в лютому 2022 року.
ГРМУ була створена Нафтогазом для управління операторами газорозподільчих мереж (облгазами), відібраними у групи РГК Дмитра Фірташа.
В грудні 2022 року ГРМУ очолив ставленик Шурми – юрист Денис Миргородський.
А вже в лютому 2023 року Чернишов звільнив його, прибравши вплив Шурми на ГРМУ.

2️⃣ В квітні суд передав в АРМА арештоване майно газовидобувної компанії Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського та Віталія Хомутинника.
Логічним продовженням націоналізації була б передача УНБ Нафтогазу, який замається видобутком газу для держави.
Натомість УНБ передали не Чернишову, а Укрнафті, яку за протекцією Шурми в листопаді 2022 року очолив Сергій Корецький.

3️⃣ Коли Шурма в червні організовував поїздку української делегації на Конференцію з відновлення в Лондоні, Чернишова в делегацію не взяли. Він підключався по відео зв'язку.
Вийшло так, що компанія, яка мала відповідати за левову частку освоєння потенціальних інвестицій в країні ,не була представлена на конференції.

У нас немає симпатій ні до Шурми, ні до Чернишова. Але оця вся підкилимна номенклатурна боротьба точно не сприяє ефективному управлінню в енергетиці.

Монополіст
Не чужі Офісу президента люди. ЄДАПС продовжує монопольно заробляти на виробництві державних документів  

Більше десяти міських та селищних рад оголосили тендери на придбання принтерів для виготовлення водійських прав та техпаспортів з захисними елементами, які діяли за часів Януковича.

У «Прозорро» оприлюднено дані, що комплекси Swiftpro K60 вже придбали Запорізька міська рада, Славська селищна рада, виконком Корецької міської ради по ціні від 530 до 534 тис грн. 

В усіх випадках єдиним учасником і переможцем торгів було ТОВ «Поллі-сервіс», пов’язане з консорціумом ЄДАПС, пише УП.

Постачання цих принтерів в Україну почалось після того, як уряд Дениса Шмигаля 23 лютого 2022 року вніс зміни у вимоги до документів. Вони передбачають, що водійське посвідчення і техпаспорт потрібно ламінувати з обох боків «захисним прозорим рефлективним ахроматичним покриттям та плівкою підвищеної міцності».

Ці вимоги діяли в країні за часів Януковича, коли ЄДАПС контролював усю галузь. Тоді монополіст ЄДАПС змусив усю країну переходити на нове обладнання, яке завозив лише він.

Наприкінці правління Януковича «ЄДАПС» було відсунуто від державних потоків.

За часів Порошенка галузь контролювали люди Арсена Авакова та Максима Степанова. Сам Степанов і очолював «Поліграфкомбінат Україна». Тоді на водійські права була встановлена інша монополія Це була техніка японської фірми «Toppan», яку постачало оточення Степанова. Нещодавно НАБУ і САП вручили підозру Степанову за розкрадання грошей Поліграфкомбінату "Україна" 

Від себе додамо:

Зараз «Поліграфкомбінат «Україна», за погодженням Офісу президента, очолює Тетяна Бондаренко. Це подружка Ірини Обиденко, яка на пару з  громадянином ОАЕ Таріямом Матаром Мохамедом, володіє  Інноваційно-індустріальною групою, куди входить “Поллі-Сервіс”, який постачає принтери.

Інноваційно-індустріальна група – нова назва колишнього ЄДАПС, заснованого Юрієм Сидоренко. Ірина Обиденко – колишній керівник ЄДАПС.

Сьогодні Сидоренко проживає в Об'єднаних Арабських Еміратах. Із ОАЕ також Таріям Матар Мохамед.

Він став широко відомий після того як через його компанію Vector Energy Innovation перед початком повномасштабного вторгнення РФ постачалася білоруська електроенергія в Україну на адресу трейдера "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього менеджера ДТЕК Ріната Ахметова.

Бутенко тоді отримав від ОП переважне право на викуп білоруської електроенергії.

Зараз Бутенко очолює державного трейдера електроенергії ЕКУ, якого було створено за ініціативою заступника голови ОП Ростислава Шурми.

Шурма, Шмигаль та Бутенко працювали в структурах СКМ Ахметова. 

Маємо ситуацію, коли не чужі Офісу президента люди активно заробляють на монополії з виготовлення державних документів та голограм. 

Так наприкінці червня Кабмін запровадив обов’язкові голографічні елементи на акцизних марках. В результаті на початку липня Поліграфкомбінат «Україна» закупив голографічні елементи для акцизних марок, які застосовуються для тютюнової та алкогольної продукції, на 140,5 млн грн у «Поллі-Сервіс».

Полліі-Сервіс має патент на обкладинку закордонного паспорта українця, та отримує гроші від «Поліграфкомбінату «Україна» за це.
​​Чому Фонд енергетичної підтримки України не ефективний
Кейс 1. Гроші які не витрачаються


В квітні 2022 року міжнародна спільнота створила Фонд енергетичної підтримки України - Ukraine Energy Support Fund.
Фонд знаходиться в оперативному управлінні Energy Community (Енергетичне співтовариство Європи), наповнюється донорами з різних країн.

Наразі в фонд поступило $165 млн. Донори обіцяли довести цю суму до $220 млн.
Переважна кількість внесків – донейти від урядових організацій.
Найбільшим донором Фонду є Німеччина – майже 60% від загальної суми. На другому місці – Швеція (12,5%). На третьому – США (10,5%).

Працює Фонд так (дивись схему): умовне обленерго, чи теплоелектроцентраль, чи об’єкт теплокомуненерго дає в Міненерго запит щодо необхідного обладнання.
Міненерго передає консолідований перелік обладнання зовнішньому агенту із закупівель (External procurment agent), яким виступає американський фонд USAID.

USAID дивиться цей перелік – часто не розуміє, яке саме обладнання запитує реципієнт: з якими детальними характеристиками?
Більшість українських підприємств не здатні якісно підготувати документ із техумовами англійською.
В Україні, навіть ті, хто проводив закупівлі в Prozorro, купували у постачальників, які були заздалегідь відомі. В тендерну документацію ніхто не заглядав.

В результаті, USAID відправляє уточнюючі запити назад в Міненерго, ті питають у реципієнтів. Переписка триває місяцями, обладнання не закуповується.
Наразі з наявної суми використано близько $30 млн. А в Україну, станом на минулий тиждень, обладнання прийшло на $5 млн.
Після більше ніж року існування Фонду, було вирішено декільком стратегічним об’єктам дати гроші напряму.
Є ризик, що щось вкрадуть. Але це краще ніж зараз, коли закупівлі гальмуються в принципі.

В Міненерго цим напрямком займається заступник міністра Фарід Сафаров – колишній студент міністра енергетики Германа Галущенка в КНУ ім. Тараса Шевченка.
Всі кажуть про нього: хороша людина зі знанням англійської. Але як організатор – ніякий.

В цьому випадку українська бюрократія і відсутність мотивації на місцях, коли «потрібно щось закупити але вкрасти не вийде», посилюється міжнародною бюрократію, коли «краще нічого не зробити, ніж зробити не по правилах».
В результаті маємо парадоксальну ситуацію: гроші є, але вони не працюють на посилення енергетичної спроможності країни.
І це не єдиний такий кейс. Плануємо описати ще два.

Монополіст
​​Як Енергоатом більше півроку підключає подаровану газотурбінну електростанцію
Кейс 2. Подарована електростанція, яка не працює

В січні американська агенція розвитку USAID подарувала Україні газотурбінну установку потужністю 28 МВт виробництва General Electric.
На початку лютого станція вже була в Україні. Тоді релізи про це опублікували Міненерго та НАЕК Енергоатом, на баланс якого передали генератор.

Це дуже корисна для системи електростанція через свою маневреність: швидко дає генерацію від нуля до повної потужності.
Її вирішили поставити поряд з однією з підстанцій Оператора ГТС. Це логічне технічне рішення. Поряд джерело палива - природний газ із магістральної труби.
Але займатись цим було доручено оператору АЕС - Енергоатому. А не, наприклад, Нафтогазу, який має спеціальний підрозділ, що оперує двома ТЕЦ у Львівській області.

По-перше, підрозділ Енергоатому – Атомпроектінжиніринг за $2,56 млн замовив держпідприємству Антонов транспортування установки авіатранспортом з аеропорту Юма (США) в Жешув (Польша).
Потім ще 15,36 млн грн заплатив за транспортування з Жешову до місця розташування.

Але тільки 19 квітня було оголошено тендер на встановлення та підключення установки за 127,77 млн грн до кінця року.
Роботи мають бути завершені до 31 грудня 2023 року.
Загалом вартість подарованої установки приблизно в $20 млн додала ще $6,4 млн на транспорт і установку.

Треба зазначити, що величезні витрати на транспортування були б виправдані, якщо установка була б швидко підключена, протягом пари місяців.
В іншому випадку її можна було везти не літаком Антонова, а контейнеровозом по морю. І коштувало б це десятки тисяч доларів, а не майже $3 млн.

Другий незрозумілий момент – це передача установки на баланс Енергоатому.
При тому, що вона має бути розташована поряд з об'єктом Оператора ГТС (ОГТСУ).
По закону ОГТСУ, як оператор системи передачі, не міг оперувати генерацією.
Втім, 28 липня Рада ухвалила проєкт закону 9311-1-д про реформу ОГТСУ, який серед іншого передбачає право компанії виробляти електроенергію до 2027 року.

Вочевидь, після підключення Енергоатом має передати (продати) установку ОГТСУ.
Очевидно, що у оператора АЕС не було мотивації ефективно та швидко встановити генератор, коли заробляти на ньому буде хтось інший.

Знайомі з цією епопеєю чиновники розповідають, що обладнання до цієї установки від дарувальників прийшло не в повному обсязі, не відразу, частково – не те.
Типу, саме цим пояснюється довгий час на підключення.
Втім, це ще один приклад неефективного управління. Коли навіть наявність ресурсу не рятує.
Кейс 1 дивись тут.

На фото президент НАЕК Енергоатом Петро Котін на фоні газотурбінної установки 7 лютого

Монополіст
Монополіст
Не чужі Офісу президента люди. ЄДАПС продовжує монопольно заробляти на виробництві державних документів   Більше десяти міських та селищних рад оголосили тендери на придбання принтерів для виготовлення водійських прав та техпаспортів з захисними елементами…
Компанія з орбіти ЄДАПС - ТОВ “Поллі-Сервіс” отримала держпідрядів на 8,9 мільярда

З початку 2022 року компанія "Поллі-Сервіс" отримала від державного поліграфкомбінату "Україна" підрядів на 8,9 млрд грн.

Успіху компанія досягла після зміни керівництва на поліграфкомбінаті з погодження в Офісі президента.

Для "Поллі-Сервіс" це нечувані суми. Ще у 2020 році обсяг її підрядів, які вона отримала від держави, складав 12,4 млн грн.

З 2021-го, після призначення керівницею поліграфкомбінату “Україна” Тетяни Бондаренко, у ТОВ “Поллі-Сервіс” розпочався динамічний ріст – закупівлі становили вже півмільярда, а у 2022-му на підрядах комбінату "Україна" отримала угод на 7,07 млрд грн.

Співзасновниця ТОВ “Поллі-Сервіс” Ірина Обиденко - подружка Бондаренко.

Її партнером по ТОВ “Поллі-Сервіс” є громадянин ОАЕ Таріям Матар Мохамед. Як ми писали раніше, за погодження з ОП, він був учасником схеми імпорту білоруської електроенергії в Україну напередодні повномасштабного вторгнення РФ.

Тендери, які отримало ТОВ “Поллі-Сервіс”, за посиланням.
​​Як ДТЕК Ахметова готує ґрунт для отримання пільг від держави

ДТЕК Ріната Ахметова планує отримати від держави кредит за пільговою програмою 5-7-9 для проведення ремонтних та відновлювальних робіт на своїх ТЕС.
Ще три тижні тому здавалось, що ця ідея не може бути втілена через відсутність підтримки з боку влади.
Зараз все йде до того, що такий кредит може бути виданий.

ДТЕК хоче отримати 5 млрд грн під 5% від державного Укргазбанку.
Для прикладу, ПУМБ Ахметова видає кредити бізнесу під 22% річних/
Це означає, що держава має профінансувати приватну компанію приблизно на 850 млн грн різниці у відсотках.

Чому це не ок?
Програма 5-7-9 була впроваджена кілька років тому для підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ).
Навіть МВФ в своїх маяках в липні відобразив, що по 5-7-9 потрібна орієнтація на МСБ та виключення великих компаній.
По-друге, ДТЕК не виконує якусь соціальну функцію (ПСО). Використавши ці гроші, компанія буде заробляти за рахунок дефіциту електроенергії при підвищених цінових обмеженнях.

Собівартість виробництва 1 МВт-г тепловою генерацією, враховуючи ціну вугілля в $130 за тону (Index ARA, Coal), без врахування інвестиційної складової, буде близько $80.
Між тим, верхнє обмеження ціни е/е в пікові години становить 7200 грн або майже $200 за МВт-г.
Така маржинальність дозволяє покрити відсотки по кредиту хоч у 50%.

Програму 5-7-9 було б доцільно розповсюдити на МСБ, який готовий встановлювати генераційні установки на природному газі. Те, про що кажуть всі експерти галузі останні роки: розосереджена малопотужна генерація, наближена до споживача.

Як ДТЕК в інформаційному полі "колупав цю скелю"?

24 липня на Forbes вийшло інтерв’ю з гендиром ДТЕК Максимом Тімченко, в якому він у звичній манері "стійко перемагаючи", заявив про бажання скористатись 5-7-9.

4 серпня голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський на Енергокомітеті Ради заявив, що тепловій генерації завдано шкоди на 30 млрд, а відновлювальних робіт проведено на 500 млн грн.
За словами Ущаповського, вся проблема у відсутності фінансування теплової генерації.
В Інтерфаксі порахували, що це 1,6% від завданої шкоди. І під таким заголовком новина розійшлась по всіх ЗМІ: типу, треба давати гроші ТЕС, бо буде біда.

8 серпня голова Фінкомітету Ради Данило Гетманцев в своєму ТГ-каналі повідомив, що є рішення про поширення 5-7-9 на відновлення ТЕС і ТЕЦ.
В його інформації на ці цілі передбачено 7,6 млрд грн. З них, як ми вказували, 5 млрд візьме ДТЕК.

Загалом, наскільки відомо, пільгові кредити для ДТЕК готові підтримати прем’єр, НКРЕКП, Міненерго. Ключові Комітети Ради – фінансовий та енергетичний – в нейтральній позиції.

Монополіст
Forwarded from Наші Гроші
Устав від війни? Атдахні у Бєні!

Закарпатська обладміністрація оголосила тендер на ремонт дорогb до села Чорна Тиса за 596 млн грн (перший скрін). На схилах гір у цьому селі планує побудувати новий гірськолижний курорт ТОВ «Буковель».

Його засновниками є Захар і Оксана Палиці – син і дружина нардепа Ігоря Палиці, одного з найближчих партнерів Ігоря Коломойському по «Укрнафті». Це те саме ТОВ «Буковель», що вже зробило курорт Буковель неподалік, і тепер хоче зробити ще курортів. «Свидовець» у Чорній Тисі, а також «Бистрицю» та «Турбат» неподалік звідти (другий скрін).

Причому хоче зараз. Вже під час вторгнення «Буковель» звернулось до тамтешніх сільрад за згодою на будівництво. А у квітні 2023 голова Івано-Франківської Торгово-промислової палати публічно повідомив, що новий курорт – на часі
Тобто ми бачимо, що Закарпатська ОДА за 596 млн грн платників податків хоче вже до кінця 2023 року (тобто гарантовано під час війни) відремонтувати дорогу до зимового курорту.