▫️Вам відомо, що перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей перенесено на вересень 2024 року?
▫️А про те, що законопроект № 8137, яким передбачено скасування штрафу за неподачу повідомлення про КІК, так і не виносять у ВР на друге читання?
▫️Що не врахувала Шакіра щодо вибору податкового резидентства, аби їй тепер не «світили» 8 років в’язниці?
Про все це та багато іншого ви дізнаєтесь на каналі КІК: секретні матеріали.
Його створено для власників іноземних компаній, які не хочуть мати проблем з податковою в Україні.
Підписуйтесь!
#рекомендація
▫️А про те, що законопроект № 8137, яким передбачено скасування штрафу за неподачу повідомлення про КІК, так і не виносять у ВР на друге читання?
▫️Що не врахувала Шакіра щодо вибору податкового резидентства, аби їй тепер не «світили» 8 років в’язниці?
Про все це та багато іншого ви дізнаєтесь на каналі КІК: секретні матеріали.
Його створено для власників іноземних компаній, які не хочуть мати проблем з податковою в Україні.
Підписуйтесь!
#рекомендація
Зрадник України Медведчук є партнером Коломойського, Боголюбова та Суркісів у ключових компаніях. Його частки можуть бути націоналізовані
Непублічно появу Медведчука в активах Коломойського пояснюють тим, що Ігор Суркіс, який “не вилазить з казино”, час від часу потребував додаткових грошей і тому продавав куму Путіна деякі свої акції у спільних з Коломойським і Боголюбовим підприємствах.
А у деяких він був партнером Коломойського і Боголюбова із самого початку.
Ключові активи Медведчук переписав на дружину Оксану Марченко.
Наразі його частки заарештовані (окрім частки в 1+1). Зокрема це акції у:
Львівобленерго. Через ряд офшорних компаній бенефіціарними власниками компанії є:
- Ігор Суркіс – 43,23%
- Геннадій Боголюбов – 31,1%
- Оксана Марченко – 14,83%
- Інші – 10,82%
Прикарпаттяобленерго. Бенефіціарними власниками компанії є (тут і далі володіють через низку офшорів):
- Ігор Суркіс – 41,76%
- Геннадій Боголюбов – 31,36%
- Оксана Марченко – 14,6%
- Інші – 12,2%
Запоріжжяобленерго. Бенефіціарними власниками компанії є:
- Держава в особі ФДМУ – 60,25%
- Геннадій Боголюбов – 12,11%
- Ігор Суркіс – 8,07%
- Оксана Марченко – 4,19%
- Інші – 15,3%
Дніпроспецсталь. Бенефіціарними власниками компанії є:
- Наталія Селіванова (колишня дружина Михайла Воєводіна з VS Energy) – 39,57%
- Жученя Дмитро (номінал, який володіє часткою в інтересах І.Коломойського) – 23,54%
- Ігор Суркіс – 13,63%
- Віліс Дамбінс (номінал, який володіє часткою в інтересах Бабакова) – 7,54%
- Оксана Марченко – 6,82% (через Crascoda Holdings Limited, Boundryco LTD, Gazaro LTD)
- Інші - 8,9%
Запорізький завод феросплавів. Бенефіціарними власниками компанії є:
- Ігор Суркіс – 27,44%
- Ігор Коломойський – 10,3%
- Геннадій Боголюбов – 10,3%
- Юрій Кіперман – 10,3%
- Віктор Пінчук –10,3%
- Оксана Марченко – 13,7%
- Інші – 17,57%
Найбільший в Україні морський нафтоперевалочний комплекс - ПрАТ "Синтез Ойл". Бенефіціарними власниками компанії є:
- Юрій Кіперман – 26,08%
- Ігор Суркіс – 19,21%
- Ігор Коломойський – 14,41%
- Геннадій Боголюбов – 11,53%
- Оксана Марченко – 9,2% (через Tominersa Investments ltd)
- Лейбер Уріел Цві (США) – 2,1%
- Корф Мордехай Юда – 2,1%
- Інші 15,37%
1+1. Бенефіціарними власниками компанії є:
- Коломойський - 24,86%
- Ігор Суркіс - 8%
- Марченко - 8%
- Леонід Ашкеназі - 8%
Монополіст
Непублічно появу Медведчука в активах Коломойського пояснюють тим, що Ігор Суркіс, який “не вилазить з казино”, час від часу потребував додаткових грошей і тому продавав куму Путіна деякі свої акції у спільних з Коломойським і Боголюбовим підприємствах.
А у деяких він був партнером Коломойського і Боголюбова із самого початку.
Ключові активи Медведчук переписав на дружину Оксану Марченко.
Наразі його частки заарештовані (окрім частки в 1+1). Зокрема це акції у:
Львівобленерго. Через ряд офшорних компаній бенефіціарними власниками компанії є:
- Ігор Суркіс – 43,23%
- Геннадій Боголюбов – 31,1%
- Оксана Марченко – 14,83%
- Інші – 10,82%
Прикарпаттяобленерго. Бенефіціарними власниками компанії є (тут і далі володіють через низку офшорів):
- Ігор Суркіс – 41,76%
- Геннадій Боголюбов – 31,36%
- Оксана Марченко – 14,6%
- Інші – 12,2%
Запоріжжяобленерго. Бенефіціарними власниками компанії є:
- Держава в особі ФДМУ – 60,25%
- Геннадій Боголюбов – 12,11%
- Ігор Суркіс – 8,07%
- Оксана Марченко – 4,19%
- Інші – 15,3%
Дніпроспецсталь. Бенефіціарними власниками компанії є:
- Наталія Селіванова (колишня дружина Михайла Воєводіна з VS Energy) – 39,57%
- Жученя Дмитро (номінал, який володіє часткою в інтересах І.Коломойського) – 23,54%
- Ігор Суркіс – 13,63%
- Віліс Дамбінс (номінал, який володіє часткою в інтересах Бабакова) – 7,54%
- Оксана Марченко – 6,82% (через Crascoda Holdings Limited, Boundryco LTD, Gazaro LTD)
- Інші - 8,9%
Запорізький завод феросплавів. Бенефіціарними власниками компанії є:
- Ігор Суркіс – 27,44%
- Ігор Коломойський – 10,3%
- Геннадій Боголюбов – 10,3%
- Юрій Кіперман – 10,3%
- Віктор Пінчук –10,3%
- Оксана Марченко – 13,7%
- Інші – 17,57%
Найбільший в Україні морський нафтоперевалочний комплекс - ПрАТ "Синтез Ойл". Бенефіціарними власниками компанії є:
- Юрій Кіперман – 26,08%
- Ігор Суркіс – 19,21%
- Ігор Коломойський – 14,41%
- Геннадій Боголюбов – 11,53%
- Оксана Марченко – 9,2% (через Tominersa Investments ltd)
- Лейбер Уріел Цві (США) – 2,1%
- Корф Мордехай Юда – 2,1%
- Інші 15,37%
1+1. Бенефіціарними власниками компанії є:
- Коломойський - 24,86%
- Ігор Суркіс - 8%
- Марченко - 8%
- Леонід Ашкеназі - 8%
Монополіст
Як ДТЕК Ахметова саботує швидке об'єднання ринків електроенергії України і Європи
Україна готується до інтеграції комерційного ринку електроенергії (е/е) в європейський.
Цей процес називається Market coupling (поєднання ринків).
Якщо спростити, поєднання дасть можливість торгувати іноземним ресурсом на Ринку на добу наперед (РДН) в межах технічної можливості міждержавного перетину.
Зараз для експорту або імпорту е/е учасник має купити перетин на аукціоні системного оператора (Укренерго), укласти договір з контрагентом за кордоном і тільки потім торгувати.
Після проведення Market coupling е/е зможе вільно перетікати з тих ринків, де ціна менша – в Україну. І навпаки.
Першим кроком в цьому процесі має стати визначення Україною моделі номінованого оператора ринку (NEMO).
Спрощено, NEMO – це біржа, яка буде під'єднана до системи таких самих NEMO в Європі і зможе обмінюватись з ними даними в реальному часі для здійснення торгових операцій.
В ЄС діють дві моделі. В 19 країнах з 27 членів ЄС діє конкурентна модель, коли декілька NEMO можуть працювати одночасно. В інших 8 країнах – монопольна (на графіку).
Для найпростішого та найшвидшого об'єднання ринків Україні підходить монопольна модель.
В такому разі єдиним NEMO стане державне АТ "Оператор ринку" – компанія, створена перед запуском ринку в 2019 році для оперування нашими РДН та Внутрішньодобовим ринком (ВДР).
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) може порівняно швидко сертифікувати Оператора ринку як компанію, що відповідає вимогам до NEMO. Далі – питання договорів з європейськими компаніями.
Але ДТЕК Ріната Ахметова збиває сертифікацію державного Оператора ринку в якості монопольного NEMO.
Д.Трейдінг з групи ДТЕК є найбільшим покупцем електроенергії на РДН. Купує 60-70% ресурсу щодоби.
Це обумовлено тим, що компанії групи СКМ Ахметова є великими споживачами е/е. А ДТЕК через Д.Трейдінг та компанії під брендом Yasno є найбільшим постачальником е/е в країні.
Група може як задрати ціну на РДН, так і "обвалити" її. Що вже робила декілька разів за три роки існування ринку.
В разі появи конкуренції в особі зовнішніх ринків ця ринкова влада ДТЕК значно ослабне.
До того ж, ДТЕК непокоїть запровадження в Україні європейського регламенту REMIT, який надає більші повноваження Регулятору і тому ж Оператору ринку.
Показовим прикладом "збивання" монопольної моделі було обговорення "оптимальної моделі NEMO" 14 червня на Energy Club.
Воно звелось до того, що всі його учасники, окрім самого Оператора ринку та нейтральних представників Energy Community та ЄБРР, хейтили монопольну модель та розхвалювали конкурентну.
Цікаво, що до зустрічі підключились представники європейських бірж Epex Spot, Nord Pool і TGE, які мають статус NEMO в конкурентних ринках. І вони, звісно ж, підтримали конкурентну модель.
Це так само, як колись ДТЕК тягав по ЗМІ голову Європейської асоціації вугілля, який виправдовував Роттердам+.
Типу, слова європейця, хоч і ангажованого – непереборний аргумент.
Монополіст
Україна готується до інтеграції комерційного ринку електроенергії (е/е) в європейський.
Цей процес називається Market coupling (поєднання ринків).
Якщо спростити, поєднання дасть можливість торгувати іноземним ресурсом на Ринку на добу наперед (РДН) в межах технічної можливості міждержавного перетину.
Зараз для експорту або імпорту е/е учасник має купити перетин на аукціоні системного оператора (Укренерго), укласти договір з контрагентом за кордоном і тільки потім торгувати.
Після проведення Market coupling е/е зможе вільно перетікати з тих ринків, де ціна менша – в Україну. І навпаки.
Першим кроком в цьому процесі має стати визначення Україною моделі номінованого оператора ринку (NEMO).
Спрощено, NEMO – це біржа, яка буде під'єднана до системи таких самих NEMO в Європі і зможе обмінюватись з ними даними в реальному часі для здійснення торгових операцій.
В ЄС діють дві моделі. В 19 країнах з 27 членів ЄС діє конкурентна модель, коли декілька NEMO можуть працювати одночасно. В інших 8 країнах – монопольна (на графіку).
Для найпростішого та найшвидшого об'єднання ринків Україні підходить монопольна модель.
В такому разі єдиним NEMO стане державне АТ "Оператор ринку" – компанія, створена перед запуском ринку в 2019 році для оперування нашими РДН та Внутрішньодобовим ринком (ВДР).
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) може порівняно швидко сертифікувати Оператора ринку як компанію, що відповідає вимогам до NEMO. Далі – питання договорів з європейськими компаніями.
Але ДТЕК Ріната Ахметова збиває сертифікацію державного Оператора ринку в якості монопольного NEMO.
Д.Трейдінг з групи ДТЕК є найбільшим покупцем електроенергії на РДН. Купує 60-70% ресурсу щодоби.
Це обумовлено тим, що компанії групи СКМ Ахметова є великими споживачами е/е. А ДТЕК через Д.Трейдінг та компанії під брендом Yasno є найбільшим постачальником е/е в країні.
Група може як задрати ціну на РДН, так і "обвалити" її. Що вже робила декілька разів за три роки існування ринку.
В разі появи конкуренції в особі зовнішніх ринків ця ринкова влада ДТЕК значно ослабне.
До того ж, ДТЕК непокоїть запровадження в Україні європейського регламенту REMIT, який надає більші повноваження Регулятору і тому ж Оператору ринку.
Показовим прикладом "збивання" монопольної моделі було обговорення "оптимальної моделі NEMO" 14 червня на Energy Club.
Воно звелось до того, що всі його учасники, окрім самого Оператора ринку та нейтральних представників Energy Community та ЄБРР, хейтили монопольну модель та розхвалювали конкурентну.
Цікаво, що до зустрічі підключились представники європейських бірж Epex Spot, Nord Pool і TGE, які мають статус NEMO в конкурентних ринках. І вони, звісно ж, підтримали конкурентну модель.
Це так само, як колись ДТЕК тягав по ЗМІ голову Європейської асоціації вугілля, який виправдовував Роттердам+.
Типу, слова європейця, хоч і ангажованого – непереборний аргумент.
Монополіст
Блокування податкових накладних залишається однією з найбільших проблем бізнесу
У травні 44,1% підприємств стикнулися з проблемою блокування податкових накладних.
Хоч це трохи нижче порівняно з квітнем (47,7%), але блокування податкових накладних продовжує суттєво переважати інші проблеми бізнесу, йдеться в дослідженні Advanter Group, Центру розвитку інновацій, Офісу з розвитку підприємництва, МінЦифри, Мінекономіки та Мінфіну.
50% опитаних підприємців (вибірка 540 респондентів) у травні зазначили, що зіткнулися з перешкодами з боку Державної податкової служби.
Загалом перешкоди з боку регуляторних та фіскальних органів знаходяться на п'ятому місці серед головних проблем, які заважають працювати українському бізнесу.
У травні 44,1% підприємств стикнулися з проблемою блокування податкових накладних.
Хоч це трохи нижче порівняно з квітнем (47,7%), але блокування податкових накладних продовжує суттєво переважати інші проблеми бізнесу, йдеться в дослідженні Advanter Group, Центру розвитку інновацій, Офісу з розвитку підприємництва, МінЦифри, Мінекономіки та Мінфіну.
50% опитаних підприємців (вибірка 540 респондентів) у травні зазначили, що зіткнулися з перешкодами з боку Державної податкової служби.
Загалом перешкоди з боку регуляторних та фіскальних органів знаходяться на п'ятому місці серед головних проблем, які заважають працювати українському бізнесу.
Як Шурма проміняв реальні $3 млрд інвестицій на нездійснені $400 млрд
У Лондоні 21-22 червня пройшла міжнародна конференція щодо відбудови України (Ukraine Recovery Conference).
Її називали "Інвестиційний Ромшайн" або "Друге Лугано".
Суть така: українська влада презентувала план повоєнного відновлення країни. А представники розвинутих країн (в першу чергу великої сімки) мали пообіцяти гроші для реалізації цього плану.
Проблема в тому, що українська влада поїхала туди з нереальними планами про які ми писали 19 червня.
Якщо коротко, вони передбачали $400 млрд інвестицій. Зростання виробництва сталі, зерна і потужностей АЕС більше ніж в два рази. Зростання потужності СЕС в 15 разів, ВЕС – в 70 разів, збільшення видобутку газу в 4 рази, нафти – в 7 разів.
Західні країни готові були об’явити про декілька мільярдів інвестицій вже зараз. Але через "хотєлкі" українського уряду поставили цю допомогу на паузу.
Ініціатором та архітектором плану відновлення був заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.
Це підтверджується тим, що частину цифр з цього плану Шурма оприлюднив в інтерв’ю Телеграфу за тиждень до конференції в Лондоні.
Наскільки нам відомо, план складався по такому сценарію:
Взяли європейські прогнози по потребах сталі та енергоносіїв, визначили що весь цей імпорт в ЄС покриє Україна.
А потім під експортну продукцію (сталь, зерно, електроенергія, водень, газ, нафта) розрахували необхідність у нових потужностях та обсяг капітальних інвестицій.
Такий план не передбачає того, що ЄС і сам буде розвиватись: будувати необхідні потужності виробництва для покриття власних потреб.
Проблема в тому, що у західних країн був свій план щодо Лондону: з пафосом об’явити про допомогу Україні в розмірі декількох мільярдів доларів вже зараз.
Для цього планувалось створити фонд підтримки України. Таку собі "міжнародну монобанку".
США готові були покласти туди $0,5 млрд. А всі інші країни – ще накидали б, хто скільки може.
В результаті мало б вийти $3-4 млрд. Передбачалось, що за ці гроші Україною будуть побудовані необхідні для проходження найближчих опалювальних сезонів потужності пікової та напівпікової генерації електроенергії.
Це ТЕС на природному газі та біопаливі (відходи лісового та аграрного господарств) потужністю від 5 до 30 МВт, розосереджені по всій країні.
Девелопером цих проектів мав стати Фонд відновлення при Мінінфраструктури Олександра Кубракова.
Операторами після введення ТЕС в експлуатацію мали стати відповідні громади.
Але вийшло так, що "щирий подарунок" трьох реальних мільярдів на фоні заявлених Шурмою і Шмигалем 400 млрд виглядав як "зневага до потреб воюючої країни".
Тому захід натиснув на гальма щодо плану "міжнародної монобанки".
В результаті Лондон, крім заяв про амбіційні плани не дав нічого.
Прем’єр Денис Шмигаль розповів про анонс допомоги близько $60 млрд.
З них 50 млрд – це фінансова допомога ЄС у найближчі 4 роки, які будуть витрачені на скорочення дефіциту бюджету. Іншими словами – на соціальні виплати, а не на інвестиції.
Решта – це розмазана по раках допомога урядів та кредити фінансових інституцій конкретним компаніям.
По факту – інвестиції з плану Шурми учасники конференції не підтвердили.
Монополіст
У Лондоні 21-22 червня пройшла міжнародна конференція щодо відбудови України (Ukraine Recovery Conference).
Її називали "Інвестиційний Ромшайн" або "Друге Лугано".
Суть така: українська влада презентувала план повоєнного відновлення країни. А представники розвинутих країн (в першу чергу великої сімки) мали пообіцяти гроші для реалізації цього плану.
Проблема в тому, що українська влада поїхала туди з нереальними планами про які ми писали 19 червня.
Якщо коротко, вони передбачали $400 млрд інвестицій. Зростання виробництва сталі, зерна і потужностей АЕС більше ніж в два рази. Зростання потужності СЕС в 15 разів, ВЕС – в 70 разів, збільшення видобутку газу в 4 рази, нафти – в 7 разів.
Західні країни готові були об’явити про декілька мільярдів інвестицій вже зараз. Але через "хотєлкі" українського уряду поставили цю допомогу на паузу.
Ініціатором та архітектором плану відновлення був заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.
Це підтверджується тим, що частину цифр з цього плану Шурма оприлюднив в інтерв’ю Телеграфу за тиждень до конференції в Лондоні.
Наскільки нам відомо, план складався по такому сценарію:
Взяли європейські прогнози по потребах сталі та енергоносіїв, визначили що весь цей імпорт в ЄС покриє Україна.
А потім під експортну продукцію (сталь, зерно, електроенергія, водень, газ, нафта) розрахували необхідність у нових потужностях та обсяг капітальних інвестицій.
Такий план не передбачає того, що ЄС і сам буде розвиватись: будувати необхідні потужності виробництва для покриття власних потреб.
Проблема в тому, що у західних країн був свій план щодо Лондону: з пафосом об’явити про допомогу Україні в розмірі декількох мільярдів доларів вже зараз.
Для цього планувалось створити фонд підтримки України. Таку собі "міжнародну монобанку".
США готові були покласти туди $0,5 млрд. А всі інші країни – ще накидали б, хто скільки може.
В результаті мало б вийти $3-4 млрд. Передбачалось, що за ці гроші Україною будуть побудовані необхідні для проходження найближчих опалювальних сезонів потужності пікової та напівпікової генерації електроенергії.
Це ТЕС на природному газі та біопаливі (відходи лісового та аграрного господарств) потужністю від 5 до 30 МВт, розосереджені по всій країні.
Девелопером цих проектів мав стати Фонд відновлення при Мінінфраструктури Олександра Кубракова.
Операторами після введення ТЕС в експлуатацію мали стати відповідні громади.
Але вийшло так, що "щирий подарунок" трьох реальних мільярдів на фоні заявлених Шурмою і Шмигалем 400 млрд виглядав як "зневага до потреб воюючої країни".
Тому захід натиснув на гальма щодо плану "міжнародної монобанки".
В результаті Лондон, крім заяв про амбіційні плани не дав нічого.
Прем’єр Денис Шмигаль розповів про анонс допомоги близько $60 млрд.
З них 50 млрд – це фінансова допомога ЄС у найближчі 4 роки, які будуть витрачені на скорочення дефіциту бюджету. Іншими словами – на соціальні виплати, а не на інвестиції.
Решта – це розмазана по раках допомога урядів та кредити фінансових інституцій конкретним компаніям.
По факту – інвестиції з плану Шурми учасники конференції не підтвердили.
Монополіст
“Ніколи ситуація не була такою серйозною”. Можливі наслідки теракту на ЗАЕС
Керівник ГУР Кирило Буданов заявив, що російські окупанти завершили підготовку до теракту на ЗАЕС - найбільша станція в Європі, має шість реакторів.
Зокрема було заміновано ставок-охолоджувач ЗАЕС, а окупантами розміщено біля 4 із 6 блоків техніку начинену вибухівкою. У разі підриву ставка, ядерні реактори без охолодження можуть розплавитися за період від 10 до 14 днів, зазначив Буданов.
Про наслідки теракту на АЕС розповів колишній керівник експлуатаційного підрозділу ЗАЕС Олег Дударь:
- Ставок-охолоджувач — штучна водойма у вісім квадратних кілометрів для охолодження працюючих турбін енергоблоків.
- Зараз у всіх шести реакторах ЗАЕС не відбувається ланцюгова ядерна реакція. Для кожного з блоків ЗАЕС існує по три системи безпеки — 18 систем загалом. Вони щосекундно відводять тепло від атомних реакторів, від палива, яке знаходиться і в реакторах, і в басейнах витримки на блоках.
- Це залишкове тепло, воно залишилось після того, як в реакторах перестала відбуватися ланцюгова ядерна реакція. З часом воно зменшується, але його потрібно весь час відводити.
- Підрив шандори, яка встановлена на ставку-охолоджувачі та необхідна для його продувки, унеможливить підживлення бризкальних басейнів. Якщо не вживати заходів і втратити в них воду, через деякий час паливо в реакторах та басейнах витримки почне розігріватися та плавитися. Наслідок — вихід радіоактивних продуктів у зовнішнє середовище, просочування їх у ґрунтові води та рознесенням їх вітром.
- Якщо теракт станеться, це буде інша аварія, ніж на ЧАЕС. Буде більше нагадувати аварію на АЕС у префектурі Фукусіма. На ЧАЕС вибухнув реактор, там відбувалися інші фізичні процеси. Вітер розніс радіоактивне паливо.
- У даному ж випадку буде повільне витікання радіоактивної маси. В атмосферу потрапить практично вся таблиця Менделєєва, елементи в активному стані, які будуть випромінювати радіацію сторіччя.
- Мінімальні наслідки аварії — радіація забруднить все в радіусі понад 10 км навколо ЗАЕС. Якщо паливо прорве бетон в реакторах та потрапить у ґрунт та Дніпро — найгірший сценарій.
- За масштабами негативних наслідків, це буде трагедія не менша за аварію на ЧАЕС та «Фукусімі». Південь України буде втрачено на багато років.
Монополіст
Керівник ГУР Кирило Буданов заявив, що російські окупанти завершили підготовку до теракту на ЗАЕС - найбільша станція в Європі, має шість реакторів.
Зокрема було заміновано ставок-охолоджувач ЗАЕС, а окупантами розміщено біля 4 із 6 блоків техніку начинену вибухівкою. У разі підриву ставка, ядерні реактори без охолодження можуть розплавитися за період від 10 до 14 днів, зазначив Буданов.
Про наслідки теракту на АЕС розповів колишній керівник експлуатаційного підрозділу ЗАЕС Олег Дударь:
- Ставок-охолоджувач — штучна водойма у вісім квадратних кілометрів для охолодження працюючих турбін енергоблоків.
- Зараз у всіх шести реакторах ЗАЕС не відбувається ланцюгова ядерна реакція. Для кожного з блоків ЗАЕС існує по три системи безпеки — 18 систем загалом. Вони щосекундно відводять тепло від атомних реакторів, від палива, яке знаходиться і в реакторах, і в басейнах витримки на блоках.
- Це залишкове тепло, воно залишилось після того, як в реакторах перестала відбуватися ланцюгова ядерна реакція. З часом воно зменшується, але його потрібно весь час відводити.
- Підрив шандори, яка встановлена на ставку-охолоджувачі та необхідна для його продувки, унеможливить підживлення бризкальних басейнів. Якщо не вживати заходів і втратити в них воду, через деякий час паливо в реакторах та басейнах витримки почне розігріватися та плавитися. Наслідок — вихід радіоактивних продуктів у зовнішнє середовище, просочування їх у ґрунтові води та рознесенням їх вітром.
- Якщо теракт станеться, це буде інша аварія, ніж на ЧАЕС. Буде більше нагадувати аварію на АЕС у префектурі Фукусіма. На ЧАЕС вибухнув реактор, там відбувалися інші фізичні процеси. Вітер розніс радіоактивне паливо.
- У даному ж випадку буде повільне витікання радіоактивної маси. В атмосферу потрапить практично вся таблиця Менделєєва, елементи в активному стані, які будуть випромінювати радіацію сторіччя.
- Мінімальні наслідки аварії — радіація забруднить все в радіусі понад 10 км навколо ЗАЕС. Якщо паливо прорве бетон в реакторах та потрапить у ґрунт та Дніпро — найгірший сценарій.
- За масштабами негативних наслідків, це буде трагедія не менша за аварію на ЧАЕС та «Фукусімі». Південь України буде втрачено на багато років.
Монополіст
Регулятор підняв граничні ціни на електроенергію для бізнесу але не відмінив їх. Чому?
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) на своєму засіданні 27 червня підвищила граничні ціни (прайс-кепи) на електроенергію (е/е) на Ринку на добу наперед (РДН).
РДН – ціноутворюючий сегмент ринку, який є бенчмарком вартості е/е для кінцевого споживача (юросіб).
Зміни відображені на інфографіці.
Тепер найбільша ціна е/е в години пікового споживання (з 19 до 23 години) складе 7200 грн/МВт-г або близько 180 євро. В сусідніх європейських країнах ціна зараз 100-160 євро/МВт-г.
Нижні прйс-кепи фактично відмінені – 10 грн/МВт-г на всю добу.
Нагадаємо, обмеження (ціновий коридор) були введені відразу після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Для чого Комісія підняла верхні і відмінила нижні прайс-кепи?
Півтора роки енергоринок існував в заданому регулятором ціновому коридорі.
Верхні прайс-кепи призводили до того, що ввечері, коли у нас дефіцит, учасники не могли імпортувати електроенергію з Європи, бо там вона дорожча саме в ці години.
В денні години, коли у нас профіцит завдяки сонцю, нижні прайс-кепи спонукали учасників здійснювати імпорт, бо в Європі в ці години ресурс дешевший.
Цікаво що під час засідання більшість виступаючих закликали НКРЕКП взагалі відмінити прайс-кепи.
За це топили нардепи Олексій Кучеренко, Людмила Бймістр, Олексій Гончаренко – перевірені лобісти ДТЕК Ріната Ахметова.
З іншого боку, традиційно виступили феросплавні заводи з групи Ігоря Коломойського, які вимагали не піднімати прайс-кепи, бо закриються.
Позицію щодо відміни прайс-кепів підтримали і держкомпанії: "Оператор ринку"та НЕК Укренерго.
Згідно з їхньою концепцією, ринок має дати більші економічні стимули для бізнесу: споживати менше в години пік та інвестувати в балансуючу генерацію, або системи накопичення енергії (СНЕ).
Наприклад, СНЕ можуть купувати дешево е/е в день, а продавати дорого ввечері. Це окрім заробітку на ринку допоміжних послуг (плата за діючий резерв генерації).
В Укренерго порахували, що за умови повної відміни прайс-кепів, в денні години ціна могла б опускатись до нуля, а в дефіцитні сягати 10 тис. грн/МВт-г і вище. Але в середньому піднялась би до 4600 грн/МВт-г замість нинішніх 3000 грн/МВт-г.
Чому НКРЕКП не відмінила прайс-кепи повністю?
Через описану вже сто разів високу концентрацію ринку. У нас Енергоатом займає частку більше 50% генерації. Енергоатом плюс ДТЕК – близько 70% генерації.
Якщо брати групу державної генерації (Енергоатом, ГарПок, Укргідроенерго та інші) плюс ДТЕК – понад 90% генерації.
Можливість імпорту в розмірі близько 1 ГВт потужності не врятує від ринкової влади учасників за умов такої концентрації.
Подальше розширення потужності перетину з європейськими країнами, а також поєднання з їхніми РДН (market coupling) дозволить посилити конкуренцію.
І вже тоді можна і далі послабляти регулювання – йти по шляху до повної відміни прайс-кепів.
Втім, це рішення Регулятора означає, що з 1 липня ціна е/е для юросіб виросте.
Монополіст
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) на своєму засіданні 27 червня підвищила граничні ціни (прайс-кепи) на електроенергію (е/е) на Ринку на добу наперед (РДН).
РДН – ціноутворюючий сегмент ринку, який є бенчмарком вартості е/е для кінцевого споживача (юросіб).
Зміни відображені на інфографіці.
Тепер найбільша ціна е/е в години пікового споживання (з 19 до 23 години) складе 7200 грн/МВт-г або близько 180 євро. В сусідніх європейських країнах ціна зараз 100-160 євро/МВт-г.
Нижні прйс-кепи фактично відмінені – 10 грн/МВт-г на всю добу.
Нагадаємо, обмеження (ціновий коридор) були введені відразу після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Для чого Комісія підняла верхні і відмінила нижні прайс-кепи?
Півтора роки енергоринок існував в заданому регулятором ціновому коридорі.
Верхні прайс-кепи призводили до того, що ввечері, коли у нас дефіцит, учасники не могли імпортувати електроенергію з Європи, бо там вона дорожча саме в ці години.
В денні години, коли у нас профіцит завдяки сонцю, нижні прайс-кепи спонукали учасників здійснювати імпорт, бо в Європі в ці години ресурс дешевший.
Цікаво що під час засідання більшість виступаючих закликали НКРЕКП взагалі відмінити прайс-кепи.
За це топили нардепи Олексій Кучеренко, Людмила Бймістр, Олексій Гончаренко – перевірені лобісти ДТЕК Ріната Ахметова.
З іншого боку, традиційно виступили феросплавні заводи з групи Ігоря Коломойського, які вимагали не піднімати прайс-кепи, бо закриються.
Позицію щодо відміни прайс-кепів підтримали і держкомпанії: "Оператор ринку"та НЕК Укренерго.
Згідно з їхньою концепцією, ринок має дати більші економічні стимули для бізнесу: споживати менше в години пік та інвестувати в балансуючу генерацію, або системи накопичення енергії (СНЕ).
Наприклад, СНЕ можуть купувати дешево е/е в день, а продавати дорого ввечері. Це окрім заробітку на ринку допоміжних послуг (плата за діючий резерв генерації).
В Укренерго порахували, що за умови повної відміни прайс-кепів, в денні години ціна могла б опускатись до нуля, а в дефіцитні сягати 10 тис. грн/МВт-г і вище. Але в середньому піднялась би до 4600 грн/МВт-г замість нинішніх 3000 грн/МВт-г.
Чому НКРЕКП не відмінила прайс-кепи повністю?
Через описану вже сто разів високу концентрацію ринку. У нас Енергоатом займає частку більше 50% генерації. Енергоатом плюс ДТЕК – близько 70% генерації.
Якщо брати групу державної генерації (Енергоатом, ГарПок, Укргідроенерго та інші) плюс ДТЕК – понад 90% генерації.
Можливість імпорту в розмірі близько 1 ГВт потужності не врятує від ринкової влади учасників за умов такої концентрації.
Подальше розширення потужності перетину з європейськими країнами, а також поєднання з їхніми РДН (market coupling) дозволить посилити конкуренцію.
І вже тоді можна і далі послабляти регулювання – йти по шляху до повної відміни прайс-кепів.
Втім, це рішення Регулятора означає, що з 1 липня ціна е/е для юросіб виросте.
Монополіст
Як Офіс президента заробить разом з колишніми менеджерами ЄДАПС на голографічній стрічці для акцизних марок
Уряд вимагає у виробників сигарет та горілки з вересня купувати нову акцизну марку з голограмою, інтелектуальні права на яку належать компанії з колишнього консорціуму ЄДАПС
Кабмін 19 червня затвердив постанову №618, яка вносить зміни в дизайн акцизної марки для тютюнової та горілчаної продукції. Тепер на акцизах має бути голографічна стрічка.
Таке рішення уряду дивне, тому що в Раді в першому читанні прийнятий проєкт закону 8287, який передбачає запровадження електронного акцизу з 2026 року.
Друкована акцизна марка з того часу не буде застосовуватись.
Вважається, що голографічна стрічка підвищить захист акцизної марки від підробки для протидії тіньовому ринку.
Насправді ж тіньовий ринок просто не використовує акцизну марку. Сигарети продаються без акцизів з рук, або з поміткою Duty Free (без акцизу).
Горілка взагалі продається в пластикових або картонних паках – теж без акцизу.
Вимога до голографічної стрічки вже існувала з 2004 по 2013 рік для заробітку приватного консорціуму ЄДАПС Юрія Сидоренка.
Сьогодні ЄДАПС перетворився на Інноваційно-індустріальну групу (ІІГ), якою володіють Ірина Обиденко – колишній керівник ЄДАПС та громадянин ОАЕ – Таріям Матар Мохамед.
Ми писали, як в кінці 2021 року компанія Vector Energy Innovation Таріяма здійснювала імпорт електроенергії з Білорусі.
Цікаво, що саме в ОАЕ збіг власник ЄДАПС Сидоренко.
Як буде працювати схема з голографічною стрічкою на акцизі?
Виробники цигарок і горілки купують акцизні марки у державного поліграфкомбінату "Україна".
Його очолює Тетяна Бондаренко, подружка Обиденко з ЄДАПС.
Інтелектуальні права на виробництво голографічної стрічки належать ТОВ СП "Голографія", яке входить в ІІГ Обиденко та Таріяма
Державний поліграфкомбінат збільшить вартість акцизної марки для виробників.
Але більшу частину від суми буде виплачувати приватній "Голографії" за право використовувати голографічну стрічку.
На сьогодні вартість акцизної марки складає 0,16 грн для сигарет, 0,25 грн для алкоголю.
В 2013 році, коли уряд востаннє запроваджував голографічні знаки на акцизах, їх вартість збільшилась в три рази.
Серед бенефіціарів схеми називають голову фракції "Слуга народу" в Раді Давида Арахамію, який зконтактував ОП з ЄДАПС.
А також заступника голови ОП Ростислава Шурму, який опікується економікою.
Саме Шурма наприкінці 2021 року організував імпорт електроенергії з Білорусі через Таріяма та колишнього менеджера ДТЕК Віталія Бутенко, який згодом очолив держмонополіста – Енергетичну компанію України (ЕКУ).
Виробники сигарет та горілки організували заяву Європейської бізнес асоціації (ЄБА), порозносили "заказушки" по ЗМІ, але це навряд їм допоможе.
Ходили до Мінфіну, Мінекономіки, Мінцифри. Всюди кажуть: "Ну ми розуміємо, що це схема, ми проти. Але що ми тут поробимо?"
Монополіст
Уряд вимагає у виробників сигарет та горілки з вересня купувати нову акцизну марку з голограмою, інтелектуальні права на яку належать компанії з колишнього консорціуму ЄДАПС
Кабмін 19 червня затвердив постанову №618, яка вносить зміни в дизайн акцизної марки для тютюнової та горілчаної продукції. Тепер на акцизах має бути голографічна стрічка.
Таке рішення уряду дивне, тому що в Раді в першому читанні прийнятий проєкт закону 8287, який передбачає запровадження електронного акцизу з 2026 року.
Друкована акцизна марка з того часу не буде застосовуватись.
Вважається, що голографічна стрічка підвищить захист акцизної марки від підробки для протидії тіньовому ринку.
Насправді ж тіньовий ринок просто не використовує акцизну марку. Сигарети продаються без акцизів з рук, або з поміткою Duty Free (без акцизу).
Горілка взагалі продається в пластикових або картонних паках – теж без акцизу.
Вимога до голографічної стрічки вже існувала з 2004 по 2013 рік для заробітку приватного консорціуму ЄДАПС Юрія Сидоренка.
Сьогодні ЄДАПС перетворився на Інноваційно-індустріальну групу (ІІГ), якою володіють Ірина Обиденко – колишній керівник ЄДАПС та громадянин ОАЕ – Таріям Матар Мохамед.
Ми писали, як в кінці 2021 року компанія Vector Energy Innovation Таріяма здійснювала імпорт електроенергії з Білорусі.
Цікаво, що саме в ОАЕ збіг власник ЄДАПС Сидоренко.
Як буде працювати схема з голографічною стрічкою на акцизі?
Виробники цигарок і горілки купують акцизні марки у державного поліграфкомбінату "Україна".
Його очолює Тетяна Бондаренко, подружка Обиденко з ЄДАПС.
Інтелектуальні права на виробництво голографічної стрічки належать ТОВ СП "Голографія", яке входить в ІІГ Обиденко та Таріяма
Державний поліграфкомбінат збільшить вартість акцизної марки для виробників.
Але більшу частину від суми буде виплачувати приватній "Голографії" за право використовувати голографічну стрічку.
На сьогодні вартість акцизної марки складає 0,16 грн для сигарет, 0,25 грн для алкоголю.
В 2013 році, коли уряд востаннє запроваджував голографічні знаки на акцизах, їх вартість збільшилась в три рази.
Серед бенефіціарів схеми називають голову фракції "Слуга народу" в Раді Давида Арахамію, який зконтактував ОП з ЄДАПС.
А також заступника голови ОП Ростислава Шурму, який опікується економікою.
Саме Шурма наприкінці 2021 року організував імпорт електроенергії з Білорусі через Таріяма та колишнього менеджера ДТЕК Віталія Бутенко, який згодом очолив держмонополіста – Енергетичну компанію України (ЕКУ).
Виробники сигарет та горілки організували заяву Європейської бізнес асоціації (ЄБА), порозносили "заказушки" по ЗМІ, але це навряд їм допоможе.
Ходили до Мінфіну, Мінекономіки, Мінцифри. Всюди кажуть: "Ну ми розуміємо, що це схема, ми проти. Але що ми тут поробимо?"
Монополіст
100 млрд грн доходу на рік для банків за рахунок держбюджету! Або чому НБУ не знижує облікову ставку
У червні НБУ відмовився знижувати облікову ставку, яка визначає вартість грошей в економіці. Уже рік вона перебуває на рівні 25%.
При цьому поточний рівень інфляції (травень до травня) – 15,3%. Очікування на наступні 12 місяців - 11,2%-13,5%.
Тобто для збереження привабливості гривневих активів (так Нацбанк обгрунтовує збереження ставки на 25%) НБУ буде достатньо тримати облікову ставку на рівні 15-16%.
Справа в тому, що підвищення минулого року облікової ставки з 10 до 25% потягло за собою зростання ставок за державними облігаціями на первинному ринку: якщо у травні 2022 року середньозважена дохідність гривневих ОВДП становила 10,3%, то у травні 2023 року – 19,3%.
Таким чином, після підвищення облікової ставки і зростання дохідності за ОВДП, витрати на обслуговування держборгу у гривні зросли майже вдвічі - за всіма 400 млрд грн військовими облігаціями, придбаними Нацбанком торік, уряд виплатить у 2023 році близько 80 млрд грн (замість 44 млрд грн згідно з початковими умовами).
Ці 80 млрд могли б повернутися до бюджету наступного року як прибуток НБУ, якби не депозитні сертифікати НБУ, ставка за якими також прив'язана до облікової ставки - середньозважена ставка за операціями з ДС перебуває в діапазоні 21-22% (20% - овернайт, 25% - тримісячні).
Депозитні сертифікати НБУ - інструмент для зберігання банками вільних грошей (ліквідності). Якщо просто, то це короткі депозити для банків від НБУ на добу, або три місяці.
26 червня залишки коштів у депозитних сертифікатах вперше перевищили 500 млрд грн (356,6 млрд грн – овернайт, 145,2 млрд грн – на три місяці).
Таким чином, за розрахунками Віталія Ломаковича - засновника GROWFORD Institute, процентні витрати НБУ за операціями з депозитними сертифікатами за І півріччя 2023 року сягнули 44 млрд грн, що перевищує відповідний показник за весь попередній рік (40,8 млрд грн).
Якщо врахувати постійне зростання залишків за ДС, можна спрогнозувати, що процентні витрати НБУ за депозитними сертифікатами (тобто доходи банків) за підсумками 2023 року перевищать 100 млрд грн, що приблизно відповідатиме загальній сумі таких витрат за попередні дев’ять років (104 млрд грн).
Водночас ставки за депозитами для населення та бізнесу хоч і почали перекривати інфляцію, але досі набагато нижчі, ніж дохідність депозитних сертифікатів.
Таким чином, залучаючи у населення гроші на депозити під 13-15% (більше не зростуть), банки заробляють мільярди перевкладаючи їх у тримісячні депозитні сертифікати під 25%.
Фінансує цю схему державний бюджет через збільшені витрати на обслуговування державного боргу.
Більше про це тут: Фіктивна дискусія на тему облікової ставки
Монополіст
У червні НБУ відмовився знижувати облікову ставку, яка визначає вартість грошей в економіці. Уже рік вона перебуває на рівні 25%.
При цьому поточний рівень інфляції (травень до травня) – 15,3%. Очікування на наступні 12 місяців - 11,2%-13,5%.
Тобто для збереження привабливості гривневих активів (так Нацбанк обгрунтовує збереження ставки на 25%) НБУ буде достатньо тримати облікову ставку на рівні 15-16%.
Справа в тому, що підвищення минулого року облікової ставки з 10 до 25% потягло за собою зростання ставок за державними облігаціями на первинному ринку: якщо у травні 2022 року середньозважена дохідність гривневих ОВДП становила 10,3%, то у травні 2023 року – 19,3%.
Таким чином, після підвищення облікової ставки і зростання дохідності за ОВДП, витрати на обслуговування держборгу у гривні зросли майже вдвічі - за всіма 400 млрд грн військовими облігаціями, придбаними Нацбанком торік, уряд виплатить у 2023 році близько 80 млрд грн (замість 44 млрд грн згідно з початковими умовами).
Ці 80 млрд могли б повернутися до бюджету наступного року як прибуток НБУ, якби не депозитні сертифікати НБУ, ставка за якими також прив'язана до облікової ставки - середньозважена ставка за операціями з ДС перебуває в діапазоні 21-22% (20% - овернайт, 25% - тримісячні).
Депозитні сертифікати НБУ - інструмент для зберігання банками вільних грошей (ліквідності). Якщо просто, то це короткі депозити для банків від НБУ на добу, або три місяці.
26 червня залишки коштів у депозитних сертифікатах вперше перевищили 500 млрд грн (356,6 млрд грн – овернайт, 145,2 млрд грн – на три місяці).
Таким чином, за розрахунками Віталія Ломаковича - засновника GROWFORD Institute, процентні витрати НБУ за операціями з депозитними сертифікатами за І півріччя 2023 року сягнули 44 млрд грн, що перевищує відповідний показник за весь попередній рік (40,8 млрд грн).
Якщо врахувати постійне зростання залишків за ДС, можна спрогнозувати, що процентні витрати НБУ за депозитними сертифікатами (тобто доходи банків) за підсумками 2023 року перевищать 100 млрд грн, що приблизно відповідатиме загальній сумі таких витрат за попередні дев’ять років (104 млрд грн).
Водночас ставки за депозитами для населення та бізнесу хоч і почали перекривати інфляцію, але досі набагато нижчі, ніж дохідність депозитних сертифікатів.
Таким чином, залучаючи у населення гроші на депозити під 13-15% (більше не зростуть), банки заробляють мільярди перевкладаючи їх у тримісячні депозитні сертифікати під 25%.
Фінансує цю схему державний бюджет через збільшені витрати на обслуговування державного боргу.
Більше про це тут: Фіктивна дискусія на тему облікової ставки
Монополіст
Як Данило Гетманцев впливає на Державну податкову службу
Зафіксуємо звʼязок голови Податкового комітету Ради Данила Гетманцева на Державну податкову службу, який дозволяє йому впливати на роботу податкового органу, в тому числі на питання з блокуванням податкових накладних.
У своїх соцмережах Гетманцев часто звертається до підприємців з проханням повідомляти про проблеми в ДПС, з якими він обіцяє розібратись.
Тобто вирішити проблему точково по телефону, а не системно через законодавство.
Але як Гетманцев може впливати на орган, який йому не підпорядковується? ДПС - у підпорядкуванні у Мінфіну.
Його офіційний колишній помічник Євген Сокур - у 2022 році був призначений виконуючим обовʼязків заступника голови ДПС.
Водночас на сайті ДПС відсутня біографія Сокура, а про його досвід у податкових органах нічого невідомо.
Маємо ситуацію, коли помічника голови Податкового комітету без відповідного досвіду відразу призначають на керівну посаду Державної податкової служби.
А ще тисячі підприємців мають проблеми з блокуванням податкових накладних і статусом ризикових.
За посиланням можна про це почитати.
Зафіксуємо звʼязок голови Податкового комітету Ради Данила Гетманцева на Державну податкову службу, який дозволяє йому впливати на роботу податкового органу, в тому числі на питання з блокуванням податкових накладних.
У своїх соцмережах Гетманцев часто звертається до підприємців з проханням повідомляти про проблеми в ДПС, з якими він обіцяє розібратись.
Тобто вирішити проблему точково по телефону, а не системно через законодавство.
Але як Гетманцев може впливати на орган, який йому не підпорядковується? ДПС - у підпорядкуванні у Мінфіну.
Його офіційний колишній помічник Євген Сокур - у 2022 році був призначений виконуючим обовʼязків заступника голови ДПС.
Водночас на сайті ДПС відсутня біографія Сокура, а про його досвід у податкових органах нічого невідомо.
Маємо ситуацію, коли помічника голови Податкового комітету без відповідного досвіду відразу призначають на керівну посаду Державної податкової служби.
А ще тисячі підприємців мають проблеми з блокуванням податкових накладних і статусом ризикових.
За посиланням можна про це почитати.
Про тарифи на воду, популізм і боягузтво очільника НКРЕКП
Нацкомісія з регулювання енергетики та ком послуг (НКРЕКП) 29 червня своїми рішеннями з №1179 по №1212 підняла тарифи на водопостачання і водовідведення для 34 водоканалів з 51 одного.
Востаннє тарифи для них були встановлені у грудні 2022 року. Але з того часу у підприємств збільшились витрати.
Не підвищувались тарифи для водоканалів на прифронтових територіях: Харків, Миколаїв, Херсон.
Тарифи були підвищені на третину. З середніх 29,78 грн/м3 до 39,37 грн.
Чому Комісія підвищила тарифи? От декілька основних факторів.
1️⃣ Зростання витрат на закупівлю електроенергії (е/е). Це пов’язано із рішеннями самої НКРЕКП.
З початку року вона декілька разів підвищувала тарифи на передачу, диспетчеризацію (Укренерго) та розподіл (обленерго) е/е.
А з 1 липня підвищила граничні ціни на Ринку на добу наперед (РДН), що призвело до зростання вартості МВт-г з 2900 грн до 4000 грн.
При тому в структурі витрат водоканалів вартість е/е складає близько 30%.
2️⃣ Збільшились витрати на Фонд оплати праці (ФОП) на 13%.
ФОП в структурі витрат водоканалів займає 35-40%.
3️⃣ Зменшення споживання води через війну призвело зменшення виручки водоканалів.
Умовно-постійні витрати залишились такими як були. А кількість одиниць наданої послуги скоротилась.
Менш впливові чинники:
- Збільшились витрати на закупівлю реагентів через необхідність їх імпорту. До війни 80% хлору водоканали купували у ДніпроАзоту Ігоря Коломойського, який зараз стоїть.
- Збільшились витрати на обслуговування кредитів, які водоканалам зазвичай давали міжнародні фінансові організації (МФО) у валюті.
- Виросла ціна на паливно-мастильні матеріали.
1 липня президент Володимир Зеленський назвав це рішення ганебним і непрофесійним.
Вже 3 липня НКРЕКП відмінила свої рішення, опублікувавши відповідний коментар голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського.
Цей популізм призведе до чергових боргів в енергетиці.
Водоканали не можна банкроти ти чи відключити від електроенергії.
Вони будуть економити на зарплатах і ремонтах.
Дуже цікава поведінка Ущаповського на посаді голови НКРЕКП.
Перед прийняттям рішення по тарифам на воду Ущаповський не під камеру говорив колегам по Комісії, що рішення правильне і необхідне. А під час голосування утримався.
Коли 27 червня НКРЕКП приймала рішення щодо підвищення прайс-кепів, Ущаповський пішов на лікарняний.
Протягом 2022 року ті рішення, які мала приймати НКРЕКП зазвичай приймалися наказами Міненерго саме тому, що Ущаповський не хотів брати на себе відповідальність.
Навіщо погоджувався на цю посаду взагалі?
Тепер всі чекають, що президент розгонить НКРЕКП за "підставу" з водою . Але окрмі втрати посади Ущаповським ні до чого хорошого це не призведе.
Монополіст
Нацкомісія з регулювання енергетики та ком послуг (НКРЕКП) 29 червня своїми рішеннями з №1179 по №1212 підняла тарифи на водопостачання і водовідведення для 34 водоканалів з 51 одного.
Востаннє тарифи для них були встановлені у грудні 2022 року. Але з того часу у підприємств збільшились витрати.
Не підвищувались тарифи для водоканалів на прифронтових територіях: Харків, Миколаїв, Херсон.
Тарифи були підвищені на третину. З середніх 29,78 грн/м3 до 39,37 грн.
Чому Комісія підвищила тарифи? От декілька основних факторів.
1️⃣ Зростання витрат на закупівлю електроенергії (е/е). Це пов’язано із рішеннями самої НКРЕКП.
З початку року вона декілька разів підвищувала тарифи на передачу, диспетчеризацію (Укренерго) та розподіл (обленерго) е/е.
А з 1 липня підвищила граничні ціни на Ринку на добу наперед (РДН), що призвело до зростання вартості МВт-г з 2900 грн до 4000 грн.
При тому в структурі витрат водоканалів вартість е/е складає близько 30%.
2️⃣ Збільшились витрати на Фонд оплати праці (ФОП) на 13%.
ФОП в структурі витрат водоканалів займає 35-40%.
3️⃣ Зменшення споживання води через війну призвело зменшення виручки водоканалів.
Умовно-постійні витрати залишились такими як були. А кількість одиниць наданої послуги скоротилась.
Менш впливові чинники:
- Збільшились витрати на закупівлю реагентів через необхідність їх імпорту. До війни 80% хлору водоканали купували у ДніпроАзоту Ігоря Коломойського, який зараз стоїть.
- Збільшились витрати на обслуговування кредитів, які водоканалам зазвичай давали міжнародні фінансові організації (МФО) у валюті.
- Виросла ціна на паливно-мастильні матеріали.
1 липня президент Володимир Зеленський назвав це рішення ганебним і непрофесійним.
Вже 3 липня НКРЕКП відмінила свої рішення, опублікувавши відповідний коментар голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського.
Цей популізм призведе до чергових боргів в енергетиці.
Водоканали не можна банкроти ти чи відключити від електроенергії.
Вони будуть економити на зарплатах і ремонтах.
Дуже цікава поведінка Ущаповського на посаді голови НКРЕКП.
Перед прийняттям рішення по тарифам на воду Ущаповський не під камеру говорив колегам по Комісії, що рішення правильне і необхідне. А під час голосування утримався.
Коли 27 червня НКРЕКП приймала рішення щодо підвищення прайс-кепів, Ущаповський пішов на лікарняний.
Протягом 2022 року ті рішення, які мала приймати НКРЕКП зазвичай приймалися наказами Міненерго саме тому, що Ущаповський не хотів брати на себе відповідальність.
Навіщо погоджувався на цю посаду взагалі?
Тепер всі чекають, що президент розгонить НКРЕКП за "підставу" з водою . Але окрмі втрати посади Ущаповським ні до чого хорошого це не призведе.
Монополіст
Монополіст
100 млрд грн доходу на рік для банків за рахунок держбюджету! Або чому НБУ не знижує облікову ставку У червні НБУ відмовився знижувати облікову ставку, яка визначає вартість грошей в економіці. Уже рік вона перебуває на рівні 25%. При цьому поточний рівень…
За п'ять місяців банки уже отримали 45 млрд грн прибутку від депозитних сертифікатів НБУ. Ці кошти могли піти військовим
Після палкої дискусії про схему з депозитними сертифікатами, завдяки якій банки отримують 20-25% дохідності на гроші населення та бізнесу, попросили економіста Олексія Куща пояснити, чи дійсно такий рівень дохідності потрібен для покриття проблемних кредитів, що з'явилися в результаті повномасштабного вторгнення.
Повну версію читайте за посиланням.
Тут викладаємо основні тези:
- Після збільшення облікової ставки НБУ до 25% зросли і відсотки за депозитними сертифікатами - до 23%. Це депозити НБУ для банків. В результаті обсяг вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ зріс у 2022 році з 95 млрд грн на початок року, до 456 млрд грн на кінець або у майже ніж у 5 разів.
- Це вилучена з економіки ліквідність. А нараховані за ними проценти (більше 40 млрд грн у минулому році) – це чиста емісія (випуск грошей) центрального банку.
- Таким чином НБУ зменшує свій прибуток, який він має перераховувати у бюджет. Тобто "сеньораж" - прибуток від друку грошей розподіляється не на користь суспільства, а на користь групи банків.
- Загалом, зараз у депозитних сертифікатах "замкнено" 480 млрд грн банківської ліквідності, яка вилучена з економіки. Щодоби НБУ виплачує на неї банкам 270 млн грн доходу.
- Таке вилучення НБУ пояснює боротьбою з інфляцією. Дивимось: у 2022 році Нацбанк купив у Мінфіна напряму військові облігації на 400 млрд грн. Ці кошти через фінансування бюджетних потреб потрапили в економіку і частково осіли в банках. Водночас, за допомогою депозитних сертифікатів, вилучено з грошового обігу вже 480 млрд грн або на 80 млрд грн більше.
- З військових облігацій НБУ отримує від Мінфіну 25% дохідності (розмір облікової ставки), але не перераховує ці гроші в бюджет у вигляді прибутку, а транзитом віддає банкам за депозитними сертифікатами (дохідність 20% за ДП овернайт, та 25% - за трьохмісячними).
- Мінфін щорічно нараховує за військовими облігаціями доходність у обсязі 100 млрд грн. Водночас, майже стільки, НБУ заплатить банкам. З червня по грудень 2022 року сплачено 40 млрд грн (коли облікова ставка була уже 25%), а за п’яти місяців у 2023 - 45 млрд грн.
- Ці гроші дійсно частково підуть на компенсацію проблемних кредитів. Але далеко не всі. Обсяг резервів під заборгованість юросіб у банках зросла під час війни з 260 до 271 млрд грн, а під заборгованість фізичних осіб – з 43 млрд до 74 млрд грн. Тобто під резерви пішло 42 млрд грн із отриманих 85 млрд грн.
Наслідок: відсутність кредитування економіки, адже кредити - під 30%. Водночас банки на тлі непрацюючої економіки отримали у січні-травні 2023 року чистий прибуток у розмірі 54 млрд грн, який був сформовано за рахунок "друку прибутку" з боку НБУ на суму 45 млрд грн.
Іронія: кошти, які банки кладуть на депозитні сертифікати, це залишки на карткових рахунках (587 млрд грн на початок травня), в першу чергу зарплати військових, за якими майже не сплачуються відсотки (0% та 3-5% для військових), а також строкові депозити (з60 млрд грн всього) - середньозважена ставка - 13,8%.
85 млрд грн доходу за ДС, який отримали банки від НБУ, це майже річних фонд збільшення заробітних плат військових у тилу до 30 тис грн.
Монополіст
Після палкої дискусії про схему з депозитними сертифікатами, завдяки якій банки отримують 20-25% дохідності на гроші населення та бізнесу, попросили економіста Олексія Куща пояснити, чи дійсно такий рівень дохідності потрібен для покриття проблемних кредитів, що з'явилися в результаті повномасштабного вторгнення.
Повну версію читайте за посиланням.
Тут викладаємо основні тези:
- Після збільшення облікової ставки НБУ до 25% зросли і відсотки за депозитними сертифікатами - до 23%. Це депозити НБУ для банків. В результаті обсяг вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ зріс у 2022 році з 95 млрд грн на початок року, до 456 млрд грн на кінець або у майже ніж у 5 разів.
- Це вилучена з економіки ліквідність. А нараховані за ними проценти (більше 40 млрд грн у минулому році) – це чиста емісія (випуск грошей) центрального банку.
- Таким чином НБУ зменшує свій прибуток, який він має перераховувати у бюджет. Тобто "сеньораж" - прибуток від друку грошей розподіляється не на користь суспільства, а на користь групи банків.
- Загалом, зараз у депозитних сертифікатах "замкнено" 480 млрд грн банківської ліквідності, яка вилучена з економіки. Щодоби НБУ виплачує на неї банкам 270 млн грн доходу.
- Таке вилучення НБУ пояснює боротьбою з інфляцією. Дивимось: у 2022 році Нацбанк купив у Мінфіна напряму військові облігації на 400 млрд грн. Ці кошти через фінансування бюджетних потреб потрапили в економіку і частково осіли в банках. Водночас, за допомогою депозитних сертифікатів, вилучено з грошового обігу вже 480 млрд грн або на 80 млрд грн більше.
- З військових облігацій НБУ отримує від Мінфіну 25% дохідності (розмір облікової ставки), але не перераховує ці гроші в бюджет у вигляді прибутку, а транзитом віддає банкам за депозитними сертифікатами (дохідність 20% за ДП овернайт, та 25% - за трьохмісячними).
- Мінфін щорічно нараховує за військовими облігаціями доходність у обсязі 100 млрд грн. Водночас, майже стільки, НБУ заплатить банкам. З червня по грудень 2022 року сплачено 40 млрд грн (коли облікова ставка була уже 25%), а за п’яти місяців у 2023 - 45 млрд грн.
- Ці гроші дійсно частково підуть на компенсацію проблемних кредитів. Але далеко не всі. Обсяг резервів під заборгованість юросіб у банках зросла під час війни з 260 до 271 млрд грн, а під заборгованість фізичних осіб – з 43 млрд до 74 млрд грн. Тобто під резерви пішло 42 млрд грн із отриманих 85 млрд грн.
Наслідок: відсутність кредитування економіки, адже кредити - під 30%. Водночас банки на тлі непрацюючої економіки отримали у січні-травні 2023 року чистий прибуток у розмірі 54 млрд грн, який був сформовано за рахунок "друку прибутку" з боку НБУ на суму 45 млрд грн.
Іронія: кошти, які банки кладуть на депозитні сертифікати, це залишки на карткових рахунках (587 млрд грн на початок травня), в першу чергу зарплати військових, за якими майже не сплачуються відсотки (0% та 3-5% для військових), а також строкові депозити (з60 млрд грн всього) - середньозважена ставка - 13,8%.
85 млрд грн доходу за ДС, який отримали банки від НБУ, це майже річних фонд збільшення заробітних плат військових у тилу до 30 тис грн.
Монополіст
Як трейдер Коломойського в час облоги Києва кинув державу на мільярд
Історія відносно стара – початку великої війни. Але ще не була докладно розписана.
Що сталось?
Під час наступу окупантів на Київ, з 7 по 16 березня 2022 року трейдер Юнайтед Енерджі (ЮнЕн) з групи Ігоря Коломойського перестав купувати електроенергію у учасників ринку.
Але балансуюча група, за яку відповідав ЮнЕн та його споживачі, серед яких в основному підприємства Коломойського, продовжували споживати електроенергію.
Відтак ЮнЕн відбирав ресурс на Балансуючому ринку (БР), оператором якого є державний системний оператор НЕК Укренерго.
За вказаний час ЮнЕн встиг отримати 386 тис. МВт-г електроенергії. І не заплатив за неї.
Враховуючи "штрафну ціну" на БР, її вартість – 1,4 млрд грн.
Чи могло Укренерго зупинити цю схему?
Розрахунки на БР, як і в інших біржах, захищені механізмом фінансових гарантій.
Тобто банк видає учаснику ринку гарантію, що в разі його фінансової неспроможності покриє заборгованість на визначену суму.
Така гарантія була і в ЮнЕн – на суму 1,85 млрд грн – від невеличкого Банку Альянс Олександра Сосіса.
Розрахунки на БР відбуваються подекадно. Відповідно 9 березня Укренерго звернулось до банку щодо стягнення фінгарантії, але той сплатив її лише частково.
Крім того Укренерго мало надати ЮнЕн статус "Дефолтний" по завершенню першої декади березня. Це б заблокувало відбір ресурсу на БР з наступної декади.
Компанія цього не зробила, бо багато функцій було паралізовано через евакуацію співробітників з Києва.
Саме цим і скористався ЮнЕн.
Вже в квітні Укренерго звернулось до суду.
15 грудня 2022 року Госпсуд Києва ухвалив рішення на користь Укренерго.
Суд зобов'язав Банк Альянс виплатити 1,11 млрд грн банківської гарантії (за вирахуванням того, що було сплачено).
Ясна річ, ЮнЕн подав апеляційну скаргу, розгляд якої до цього часу тягнеться в Північному апеляційному госпсуді
Цікава стратегія захисту ЮнЕн та Альянсу.
ЮнЕн вимагала зупинити провадження про стягнення фінгарантії до того часу поки Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) закінчить розгляд іншої справи.
Вона стосувалась вимоги компаній Коломойського визнати недійсною постанову НКРЕКП №307 від березня 2018 року, якою затверджені правила ринку електроенергетики.
Типу, не зрозуміло за якими правилами нараховувати борги для учасника.
ОАСК славиться тим, що група Коломойського має там абонемент на купівлю рішень.
Банк Альянс посилався на те, що вимогу про виплату фінгарантії Укренерго надіслало в електронному вигляді, а не в паперовому кур'єром на офіс в Києві.
Нагадаємо, мова йде про першу декаду березня 2022 року.
До війни ЮнЕн був найбільшим після Д.Трейдінг Ріната Ахметова постачальником електроенергії в країні.
Його клієнтами були Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи, Покровський і Марганецький ГЗК, ДніпроАзот та інші промислові об'єкти з групи Коломойського.
Монополіст
Історія відносно стара – початку великої війни. Але ще не була докладно розписана.
Що сталось?
Під час наступу окупантів на Київ, з 7 по 16 березня 2022 року трейдер Юнайтед Енерджі (ЮнЕн) з групи Ігоря Коломойського перестав купувати електроенергію у учасників ринку.
Але балансуюча група, за яку відповідав ЮнЕн та його споживачі, серед яких в основному підприємства Коломойського, продовжували споживати електроенергію.
Відтак ЮнЕн відбирав ресурс на Балансуючому ринку (БР), оператором якого є державний системний оператор НЕК Укренерго.
За вказаний час ЮнЕн встиг отримати 386 тис. МВт-г електроенергії. І не заплатив за неї.
Враховуючи "штрафну ціну" на БР, її вартість – 1,4 млрд грн.
Чи могло Укренерго зупинити цю схему?
Розрахунки на БР, як і в інших біржах, захищені механізмом фінансових гарантій.
Тобто банк видає учаснику ринку гарантію, що в разі його фінансової неспроможності покриє заборгованість на визначену суму.
Така гарантія була і в ЮнЕн – на суму 1,85 млрд грн – від невеличкого Банку Альянс Олександра Сосіса.
Розрахунки на БР відбуваються подекадно. Відповідно 9 березня Укренерго звернулось до банку щодо стягнення фінгарантії, але той сплатив її лише частково.
Крім того Укренерго мало надати ЮнЕн статус "Дефолтний" по завершенню першої декади березня. Це б заблокувало відбір ресурсу на БР з наступної декади.
Компанія цього не зробила, бо багато функцій було паралізовано через евакуацію співробітників з Києва.
Саме цим і скористався ЮнЕн.
Вже в квітні Укренерго звернулось до суду.
15 грудня 2022 року Госпсуд Києва ухвалив рішення на користь Укренерго.
Суд зобов'язав Банк Альянс виплатити 1,11 млрд грн банківської гарантії (за вирахуванням того, що було сплачено).
Ясна річ, ЮнЕн подав апеляційну скаргу, розгляд якої до цього часу тягнеться в Північному апеляційному госпсуді
Цікава стратегія захисту ЮнЕн та Альянсу.
ЮнЕн вимагала зупинити провадження про стягнення фінгарантії до того часу поки Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) закінчить розгляд іншої справи.
Вона стосувалась вимоги компаній Коломойського визнати недійсною постанову НКРЕКП №307 від березня 2018 року, якою затверджені правила ринку електроенергетики.
Типу, не зрозуміло за якими правилами нараховувати борги для учасника.
ОАСК славиться тим, що група Коломойського має там абонемент на купівлю рішень.
Банк Альянс посилався на те, що вимогу про виплату фінгарантії Укренерго надіслало в електронному вигляді, а не в паперовому кур'єром на офіс в Києві.
Нагадаємо, мова йде про першу декаду березня 2022 року.
До війни ЮнЕн був найбільшим після Д.Трейдінг Ріната Ахметова постачальником електроенергії в країні.
Його клієнтами були Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи, Покровський і Марганецький ГЗК, ДніпроАзот та інші промислові об'єкти з групи Коломойського.
Монополіст
ДП “Ліси України”, яке контролюється заступником голови ОП Шурмою, заплатить його консультанту 5 млн грн за піар. На ці гроші можна було б виготовити 250 ударних дронів
Держпідприємство “Ліси України” потратить на власний піар 5 мільйонів гривень. Про це повідомив військовослужбовець та активіст Олег Симороз.
“Ліси України” було створено в рамках реформи лісової галузі і фактично є монополістом. Як ми раніше повідомляли, ДП контролюється заступником голови ОП Ростиславом Шурмою.
Кому “Ліси України” заплатять 5 млн грн за піар? Ці кошти, як пише Симороз, отримає ТОВ “Мейнстрім”, яка записана на батька Олега Гавриша, який працює головним консультантом кабінету керівника Офісу Президента України.
Олег Гавриш здійснює медійний супровід Шурми. Зокрема проводив акредитацію для ЗМІ на останню прессконференцію заступника керівника ОП.
На що Гавриш офіційно має витратити 5 млн грн від ДП?
Аудит засобів масової інформації – 1 118 000 грн. !?
Послуги формування інформаційної політики – 1332 000 грн.
Послуги виготовлення рекламних відеороликів – 1 492 000 грн.
Послуги фотознімання – 108 000 грн
Послуги дизайн промоматеріалів – 299 000 грн
Послуги створення анімаційного мультфільму – 588 500 грн. ?!
На що ці кошти варто витрати у країні, яка веде найбільшу війну з часів Другої світової?
За 5 млн грн можна виготовити 250 ударних FPV-дронів, або придбати до 50 мавіків/приборів нічного бачення, або 20 вживаних пікапів.
Як можна назвати таких людей? Кидайте варіанти в коменти
Держпідприємство “Ліси України” потратить на власний піар 5 мільйонів гривень. Про це повідомив військовослужбовець та активіст Олег Симороз.
“Ліси України” було створено в рамках реформи лісової галузі і фактично є монополістом. Як ми раніше повідомляли, ДП контролюється заступником голови ОП Ростиславом Шурмою.
Кому “Ліси України” заплатять 5 млн грн за піар? Ці кошти, як пише Симороз, отримає ТОВ “Мейнстрім”, яка записана на батька Олега Гавриша, який працює головним консультантом кабінету керівника Офісу Президента України.
Олег Гавриш здійснює медійний супровід Шурми. Зокрема проводив акредитацію для ЗМІ на останню прессконференцію заступника керівника ОП.
На що Гавриш офіційно має витратити 5 млн грн від ДП?
Аудит засобів масової інформації – 1 118 000 грн. !?
Послуги формування інформаційної політики – 1332 000 грн.
Послуги виготовлення рекламних відеороликів – 1 492 000 грн.
Послуги фотознімання – 108 000 грн
Послуги дизайн промоматеріалів – 299 000 грн
Послуги створення анімаційного мультфільму – 588 500 грн. ?!
На що ці кошти варто витрати у країні, яка веде найбільшу війну з часів Другої світової?
За 5 млн грн можна виготовити 250 ударних FPV-дронів, або придбати до 50 мавіків/приборів нічного бачення, або 20 вживаних пікапів.
Як можна назвати таких людей? Кидайте варіанти в коменти
ВАКС арештував пять обленерго російської групи VS Energy. Їх готують до націоналізації
Вищим антикорсудом арештовано та розглядається питання націоналізації: ПрАТ «Рівнеобленерго» (93,2%), АТ «Херсонобленерго» (99,9 %), АТ «Чернівціобленерго» (96,8%), АТ «Житомиробленерго» (95,5%), ПрАТ «Кіровоградобленерго» (72,9%), а також 7 готелів та 2 ТРЦ.
VS Energy належить російському кримінальному авторитету Михайлу Воєводіну та його молодшим партнерам - депутату Держдуми РФ, який підтримує війну проти України, Олександру Бабакову та президенту російського клубу ЦСКА Євгену Гіннеру.
Це третя за обсягами розподілу електроенергії група обленерго в України, до війни вони розподіляли майже 10% струму в країні.
Детально про VS Energy можна прочитати за посиланням: bit.ly/44FB6dA
Також ВАКС прийняв рішення про націоналізацію:
- ТОВ "Глухівський кар’єр кварцитів" та ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", орієнтовної вартості 10 млрд грн (належав Дерипасці);
- ТРЦ "Ocean Plaza", орієнтовною вартістю понад $350 млн (раніше належав Ротенбергам);
- 100% ТОВ "Авангард-Віларті", яке окрім "Оушен Плаза Проджект (Кіпр) ЛТД" володіє ще компанією "Ітодер Інвестментс Лімітед" (Ethoder Investments Limited) та 66,65% "Інвестиційного союзу "Либідь";
- 88,89% акцій АТ "Перший інвестиційний банк" (належав Гінеру).
На фото: Гіннер, Воєводін, Бабаков
Вищим антикорсудом арештовано та розглядається питання націоналізації: ПрАТ «Рівнеобленерго» (93,2%), АТ «Херсонобленерго» (99,9 %), АТ «Чернівціобленерго» (96,8%), АТ «Житомиробленерго» (95,5%), ПрАТ «Кіровоградобленерго» (72,9%), а також 7 готелів та 2 ТРЦ.
VS Energy належить російському кримінальному авторитету Михайлу Воєводіну та його молодшим партнерам - депутату Держдуми РФ, який підтримує війну проти України, Олександру Бабакову та президенту російського клубу ЦСКА Євгену Гіннеру.
Це третя за обсягами розподілу електроенергії група обленерго в України, до війни вони розподіляли майже 10% струму в країні.
Детально про VS Energy можна прочитати за посиланням: bit.ly/44FB6dA
Також ВАКС прийняв рішення про націоналізацію:
- ТОВ "Глухівський кар’єр кварцитів" та ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", орієнтовної вартості 10 млрд грн (належав Дерипасці);
- ТРЦ "Ocean Plaza", орієнтовною вартістю понад $350 млн (раніше належав Ротенбергам);
- 100% ТОВ "Авангард-Віларті", яке окрім "Оушен Плаза Проджект (Кіпр) ЛТД" володіє ще компанією "Ітодер Інвестментс Лімітед" (Ethoder Investments Limited) та 66,65% "Інвестиційного союзу "Либідь";
- 88,89% акцій АТ "Перший інвестиційний банк" (належав Гінеру).
На фото: Гіннер, Воєводін, Бабаков
ЄДАПС таки взяв тендер на голографічні стрічки для акцизних марок
Наші гроші опублікували результати тендеру на Prozorro від 4 липня про закупівлю державним Поліграфкомбінатом «Україна» голографічного елементу для акцизних марок, які застосовуються для тютюнової та алкогольної продукції.
810 тис. погонних метрів голографічної стрічки за 140,5 млн грн було закуплено у компанії «Полі-Сервіс», яка входить в Інноваційно-індустріальну групу (ІІГ) Ірини Обиденко та громадянина ОАЕ Таріяма Матара Мохамеда.
Наприкінці червня ми писали, що Кабмін своєю постановою №618 від 19 червня з незрозумілих причин запровадив обов’язкові голографічні елементи на акцизних марках.
Це рішення не логічне бо, по-перше, більшість нелегальних сигарет та алкоголю продається взагалі без акцизних марок, а не з підробленими.
По-друге, у найближчі 1,5-2 роки класичну акцизну марку має замінити еАкциз.
ІІГ – нова назва колишнього ЄДАПС, заснованого Юрієм Сидоренко.
Ірина Обиденко – колишній керівник ЄДАПС.
Переможець торгів Полі-Сервіс має патент на обкладинку закордонного паспорта українця, та отримує гроші від «Поліграфкомбінату «Україна» за це.
Схема паразитування ЄДАПС завдяки патентам на елементи державних документів існувала з 2004 по 2013 рік.
Вона відновилась в 2021 році, коли за погодженням з Офісом президента Поліграфкомбінат «Україна» очолила Тетяна Бондаренко – подруга Обиденко.
Більшу злість викликає навіть не те, що схемарі присіли на корупційну ренту. А те що вони не заморочувались придумати щось нове – просто повернули те, що працювало до 2014 року.
Та сама схема, ті самі компанії, ті самі люди.
Подивимось, що на це скаже «купєчєство»: велика четвірка міжнародних виробників сигарет та легальні виробники алкоголю.
Схема призведе до значного подорожчання акцизної марки (не плутати з акцизним податком) для виробників.
Сума буде закладена у вартість продукції, що призведе до стимулювання нелегального ринку.
Монополіст
Наші гроші опублікували результати тендеру на Prozorro від 4 липня про закупівлю державним Поліграфкомбінатом «Україна» голографічного елементу для акцизних марок, які застосовуються для тютюнової та алкогольної продукції.
810 тис. погонних метрів голографічної стрічки за 140,5 млн грн було закуплено у компанії «Полі-Сервіс», яка входить в Інноваційно-індустріальну групу (ІІГ) Ірини Обиденко та громадянина ОАЕ Таріяма Матара Мохамеда.
Наприкінці червня ми писали, що Кабмін своєю постановою №618 від 19 червня з незрозумілих причин запровадив обов’язкові голографічні елементи на акцизних марках.
Це рішення не логічне бо, по-перше, більшість нелегальних сигарет та алкоголю продається взагалі без акцизних марок, а не з підробленими.
По-друге, у найближчі 1,5-2 роки класичну акцизну марку має замінити еАкциз.
ІІГ – нова назва колишнього ЄДАПС, заснованого Юрієм Сидоренко.
Ірина Обиденко – колишній керівник ЄДАПС.
Переможець торгів Полі-Сервіс має патент на обкладинку закордонного паспорта українця, та отримує гроші від «Поліграфкомбінату «Україна» за це.
Схема паразитування ЄДАПС завдяки патентам на елементи державних документів існувала з 2004 по 2013 рік.
Вона відновилась в 2021 році, коли за погодженням з Офісом президента Поліграфкомбінат «Україна» очолила Тетяна Бондаренко – подруга Обиденко.
Більшу злість викликає навіть не те, що схемарі присіли на корупційну ренту. А те що вони не заморочувались придумати щось нове – просто повернули те, що працювало до 2014 року.
Та сама схема, ті самі компанії, ті самі люди.
Подивимось, що на це скаже «купєчєство»: велика четвірка міжнародних виробників сигарет та легальні виробники алкоголю.
Схема призведе до значного подорожчання акцизної марки (не плутати з акцизним податком) для виробників.
Сума буде закладена у вартість продукції, що призведе до стимулювання нелегального ринку.
Монополіст
Як менеджмент Сенниченка при сприянні Міненерго обкрадає Харківобленерго
Заборгованість Харківобленерго перед бюджетом та НЕК Укренерго склала більше 3,5 млрд грн.
Це набагато більше, ніж борги клієнтів перед обленерго.
Частина цієї заборгованості утворилась ще до лютого 2022 року.
Як це відбувалось?
Харківобленерго (ХОЕ) – один з найбільших в країні операторів систем розподілу (ОСР). 65% акцій компанії належить державі.
Міноритарний пакет 25% в ньому має Smart Holding підсанкційного олігарха Вадима Новинського.
До вересня 2021 року, коли державні ОСР готувались до приватизації, тримачем акцій був Фонд держмайна (ФДМУ). Після рішення зберегти компаній в державній власності – Міненерго.
До 2020 року ХОЕ серед державних обленерго показував найкращі результати щодо фінансового балансу.
Але в лютому 2020 року на той момент голова ФДМУ Дмитро Сенниченко через Наглядову раду призначив нового в.о. гендиректора компанії – Костянтина Логвиненко.
Після того компанія пустилася берега. У вересні 2021 року журналісти викрили схему розкрадання в ХОЕ.
Схема була проста: занижували споживання юросіб і завищували споживання населення, яке має пільговий тариф.
Менеджера компанії, який звернувся з листом до Сенниченка і розповів про схему, просто звільнили.
В березні 2023 року НАБУ оприлюднило схеми діяльності самого Сенниченка та його поплічників.
Коло замкнулось.
Ще до війни ХОЕ почало нарощувати борги по податкам перед бюджетом та перед державним системним оператором НЕК Укренерго.
Одна з судових справ за позовом Укренерго до ХОЕ тягнеться з січня 2022 року, ще до початку вторгнення.
Загалом на сьогоднішній день, з урахуванням несплачених авансів, ХОЕ боргує Укренерго 0,65 млрд грн по тарифу за передачу, 0,71 млрд грн по тарифу за диспетчеризацію, 2,2 млрд грн за балансуючу електроенергію (дивись графік).
Через ці борги Укренерго не розраховується зі своїми контрагентами: ДП «Гарантований покупець» для виплат по зеленому тарифу, учасниками ринку допоміжних послуг (тариф на диспетчеризацію) та генерацією, яка надає послуги розвантаження на Балансуючому ринку (державне Укргідроенерго та ДТЕК Ріната Ахметова).
В цей час керівництво ХОЕ продовжує обкрадати підприємство, виводячи кошти через закупівлі. Ціни на закупівлях завищені на 50-350%.
Дослідження тендерів провів Smart Holding Новинського, який втрачає дивіденди через крадіжки в ХОЕ.
Відповідна інформація була оформлена листом в НАБУ і опублікована на Економправді в травні.
Враховуючи цю інформацію, члени Наглядової ради (НР) Харківобленерго, де є представники держави та Новинського, в червні вирішили провести засідання з метою відсторонити керівника ХОЕ Логвіненка та ініціювати проведення аудиту компанії.
Представники держави в НР звернулись до Міненерго із відповідним листом.
Але звідти, за підписом заступника міністра Фаріда Сафарова, прийшла рекомендація не голосувати за відсторонення керівника і аудит.
Прикметно, що й інші державні обленерго в Запоріжжі, Черкасах, Хмельницьку та Миколаєві мають великі борги перед Укренерго.
ХОЕ продовжує розкрадатись. Борги складають більше 40% вартості активів.
Єдине, що не дозволяє почати процедуру банкрутства – утримування ХОЕ в переліку об’єктів великої приватизації. Хоча приватизація державних ОСРів скасована з вересня 2021 року.
Монополіст
Заборгованість Харківобленерго перед бюджетом та НЕК Укренерго склала більше 3,5 млрд грн.
Це набагато більше, ніж борги клієнтів перед обленерго.
Частина цієї заборгованості утворилась ще до лютого 2022 року.
Як це відбувалось?
Харківобленерго (ХОЕ) – один з найбільших в країні операторів систем розподілу (ОСР). 65% акцій компанії належить державі.
Міноритарний пакет 25% в ньому має Smart Holding підсанкційного олігарха Вадима Новинського.
До вересня 2021 року, коли державні ОСР готувались до приватизації, тримачем акцій був Фонд держмайна (ФДМУ). Після рішення зберегти компаній в державній власності – Міненерго.
До 2020 року ХОЕ серед державних обленерго показував найкращі результати щодо фінансового балансу.
Але в лютому 2020 року на той момент голова ФДМУ Дмитро Сенниченко через Наглядову раду призначив нового в.о. гендиректора компанії – Костянтина Логвиненко.
Після того компанія пустилася берега. У вересні 2021 року журналісти викрили схему розкрадання в ХОЕ.
Схема була проста: занижували споживання юросіб і завищували споживання населення, яке має пільговий тариф.
Менеджера компанії, який звернувся з листом до Сенниченка і розповів про схему, просто звільнили.
В березні 2023 року НАБУ оприлюднило схеми діяльності самого Сенниченка та його поплічників.
Коло замкнулось.
Ще до війни ХОЕ почало нарощувати борги по податкам перед бюджетом та перед державним системним оператором НЕК Укренерго.
Одна з судових справ за позовом Укренерго до ХОЕ тягнеться з січня 2022 року, ще до початку вторгнення.
Загалом на сьогоднішній день, з урахуванням несплачених авансів, ХОЕ боргує Укренерго 0,65 млрд грн по тарифу за передачу, 0,71 млрд грн по тарифу за диспетчеризацію, 2,2 млрд грн за балансуючу електроенергію (дивись графік).
Через ці борги Укренерго не розраховується зі своїми контрагентами: ДП «Гарантований покупець» для виплат по зеленому тарифу, учасниками ринку допоміжних послуг (тариф на диспетчеризацію) та генерацією, яка надає послуги розвантаження на Балансуючому ринку (державне Укргідроенерго та ДТЕК Ріната Ахметова).
В цей час керівництво ХОЕ продовжує обкрадати підприємство, виводячи кошти через закупівлі. Ціни на закупівлях завищені на 50-350%.
Дослідження тендерів провів Smart Holding Новинського, який втрачає дивіденди через крадіжки в ХОЕ.
Відповідна інформація була оформлена листом в НАБУ і опублікована на Економправді в травні.
Враховуючи цю інформацію, члени Наглядової ради (НР) Харківобленерго, де є представники держави та Новинського, в червні вирішили провести засідання з метою відсторонити керівника ХОЕ Логвіненка та ініціювати проведення аудиту компанії.
Представники держави в НР звернулись до Міненерго із відповідним листом.
Але звідти, за підписом заступника міністра Фаріда Сафарова, прийшла рекомендація не голосувати за відсторонення керівника і аудит.
Прикметно, що й інші державні обленерго в Запоріжжі, Черкасах, Хмельницьку та Миколаєві мають великі борги перед Укренерго.
ХОЕ продовжує розкрадатись. Борги складають більше 40% вартості активів.
Єдине, що не дозволяє почати процедуру банкрутства – утримування ХОЕ в переліку об’єктів великої приватизації. Хоча приватизація державних ОСРів скасована з вересня 2021 року.
Монополіст
Що передбачає законпроєкт про легалізацію медичного канабісу?
Верховна рада сьогодні прийняла за основу урядовий проект закону №7457 про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових та науково-дослідницьких цілях.
Відразу зазначимо, що ми за легалізацію.
Зараз медійно-активні політики розділились на три табори.
Перший – за легалізацію і прийняття вказаного закону. Наприклад – більшість народних депутатів, які віддали за закон 268 голосів.
Другий – категорично проти. З активних – нардепи фракції Батьківщина Юлії Тимошенко.
Третій, найцікавіший – за легалізацію, але проти зазначеного закону, бо він поганий.
Наприклад, про це написав нардеп від Солідарності Микола Княжицький.
Також подібну думку висловив бізнесмен Гарік Корогодський.
Почитали законпроєкт, даємо суть змін.
Проєктом, більшою частиною, вносяться зміни в Закон Про наркотичні засоби.
Згідно з цим законом, в Україні діють 4 ступені обмеження наркотиків, або 4 таблиці.
Обіг речовин з таблиці I заборонено. З таблиці II – обмежено. З таблиці III – обмежено з виключеннями. З таблиці IV – обмежено із заходами контролю.
Кожна таблиця має по декілька списків, в яких речовини згруповані за видами. Коротше, складна структура.
Конкретні речовини в таблиці та їх списки вносяться Кабміном.
Відповідний перелік затверджений урядовою постановою №770 від травня 2000 року.
Так от Канабіс знаходиться в таблиці I (обіг заборонено), списку №3 цієї таблиці (рослини обіг яких допускається для промислових цілей).
Проєктом закону пропонується створити в таблиці I ще й список №4, в який будуть додані речовини, що містяться в канабісі.
В законі Про наркотичні засоби пропонується дозволити використання коноплі в медичних цілях (зміни до статті 12) та її культивування (зміни до статті 15).
Допустимий вміст тетрагідроканабінолу (ТГК), головного психотропного компоненту канабісу, встановлюється Кабміном. Буде складати 0,2%, виходячи з вимог ЄС.
Для контролю обігу канабісу створюється відповідний реєстр (зміни до статті 12), та впроваджується ліцензування для виробників (зміни до статті 8).
Споживання, переміщення і зберігання препаратів на основі канабісу дозволяється фізособам при наявності рецепту від лікаря і в обсягах, зазначених в рецепті (зміни до статті 22).
В принципі, в цьому основна суть легалізації.
Ризики щодо вмісту законопроекту викладені в експертному висновку Апарату Ради.
Основні з них:
- відсутній ефективний контроль за обігом,
- не визначені державні установи, які будуть проводити експертизи відповідності речовини встановленим вимогам,
- не передбачене фінансування на створення реєстру обігу канабісу.
В цілому вважаємо, що прийняття закону – позитивний крок, не дивлячись на деякі юридичні проблеми документу.
Монополіст
Верховна рада сьогодні прийняла за основу урядовий проект закону №7457 про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових та науково-дослідницьких цілях.
Відразу зазначимо, що ми за легалізацію.
Зараз медійно-активні політики розділились на три табори.
Перший – за легалізацію і прийняття вказаного закону. Наприклад – більшість народних депутатів, які віддали за закон 268 голосів.
Другий – категорично проти. З активних – нардепи фракції Батьківщина Юлії Тимошенко.
Третій, найцікавіший – за легалізацію, але проти зазначеного закону, бо він поганий.
Наприклад, про це написав нардеп від Солідарності Микола Княжицький.
Також подібну думку висловив бізнесмен Гарік Корогодський.
Почитали законпроєкт, даємо суть змін.
Проєктом, більшою частиною, вносяться зміни в Закон Про наркотичні засоби.
Згідно з цим законом, в Україні діють 4 ступені обмеження наркотиків, або 4 таблиці.
Обіг речовин з таблиці I заборонено. З таблиці II – обмежено. З таблиці III – обмежено з виключеннями. З таблиці IV – обмежено із заходами контролю.
Кожна таблиця має по декілька списків, в яких речовини згруповані за видами. Коротше, складна структура.
Конкретні речовини в таблиці та їх списки вносяться Кабміном.
Відповідний перелік затверджений урядовою постановою №770 від травня 2000 року.
Так от Канабіс знаходиться в таблиці I (обіг заборонено), списку №3 цієї таблиці (рослини обіг яких допускається для промислових цілей).
Проєктом закону пропонується створити в таблиці I ще й список №4, в який будуть додані речовини, що містяться в канабісі.
В законі Про наркотичні засоби пропонується дозволити використання коноплі в медичних цілях (зміни до статті 12) та її культивування (зміни до статті 15).
Допустимий вміст тетрагідроканабінолу (ТГК), головного психотропного компоненту канабісу, встановлюється Кабміном. Буде складати 0,2%, виходячи з вимог ЄС.
Для контролю обігу канабісу створюється відповідний реєстр (зміни до статті 12), та впроваджується ліцензування для виробників (зміни до статті 8).
Споживання, переміщення і зберігання препаратів на основі канабісу дозволяється фізособам при наявності рецепту від лікаря і в обсягах, зазначених в рецепті (зміни до статті 22).
В принципі, в цьому основна суть легалізації.
Ризики щодо вмісту законопроекту викладені в експертному висновку Апарату Ради.
Основні з них:
- відсутній ефективний контроль за обігом,
- не визначені державні установи, які будуть проводити експертизи відповідності речовини встановленим вимогам,
- не передбачене фінансування на створення реєстру обігу канабісу.
В цілому вважаємо, що прийняття закону – позитивний крок, не дивлячись на деякі юридичні проблеми документу.
Монополіст
Монополіст
За п'ять місяців банки уже отримали 45 млрд грн прибутку від депозитних сертифікатів НБУ. Ці кошти могли піти військовим Після палкої дискусії про схему з депозитними сертифікатами, завдяки якій банки отримують 20-25% дохідності на гроші населення та бізнесу…
Ефект високої облікової ставки. Українські банки у січні-травні 2023 отримали 53,6 млрд грн прибутку. Це найкращий результат за останні п'ять років
53,6 млрд грн прибутку - це у 2,2 раза більше показника відповідного періоду 2021 року, повідомляє Опендатабот.
Прибутковими є 59 з 65 банків в Україні.
59% прибутку належить державним банкам, які заробили 31,43 млрд гривень. Левову частку цих коштів — 81% — отримав ПриватБанк.
Прибутки Приватбанку склали 25,48 млрд гривень або 47,5% від загальної суми «заробітків» усіх українських банків за вказаний період.
З позитивним балансом закінчили перші п’ять місяців поточного року й усі 15 банків, які мають іноземний капітал. Вони заробили 15,01 млрд гривень — 28% від загального прибутку банків України.
Лідером цієї банківської групи став Райффайзен банк із заробітками у 3,26 млрд гривень. До топ-3 також увійшли Укрсиббанк (2,89 млрд гривень) та ОТП банк (2,57 млрд гривень).
Група банків з приватним капіталом, яка налічує 46 установ, отримала 7,15 млрд гривень, що складає 13% від загального прибутку всіх українських банків.
Топ-3 банків з приватним капіталом за отриманими прибутками очолює ПУМБ Ахметова - 2,99 млрд гривень. Друге і третє місця посіли Універсал банк Тігіпка (Монобанк) - 1,31 млрд гривень, і Південний Родіна та Беккера (сфера інтересів Коломойського) - 0,55 млрд гривень.
Основним джерелом прибутку українських банків є дохід від депозитних сертифікатів НБУ та облігацій внутрішньої державної позики. Ставки за цими інструментами залежать від розміру облікової ставки (зараз 25%).
Монополіст
53,6 млрд грн прибутку - це у 2,2 раза більше показника відповідного періоду 2021 року, повідомляє Опендатабот.
Прибутковими є 59 з 65 банків в Україні.
59% прибутку належить державним банкам, які заробили 31,43 млрд гривень. Левову частку цих коштів — 81% — отримав ПриватБанк.
Прибутки Приватбанку склали 25,48 млрд гривень або 47,5% від загальної суми «заробітків» усіх українських банків за вказаний період.
З позитивним балансом закінчили перші п’ять місяців поточного року й усі 15 банків, які мають іноземний капітал. Вони заробили 15,01 млрд гривень — 28% від загального прибутку банків України.
Лідером цієї банківської групи став Райффайзен банк із заробітками у 3,26 млрд гривень. До топ-3 також увійшли Укрсиббанк (2,89 млрд гривень) та ОТП банк (2,57 млрд гривень).
Група банків з приватним капіталом, яка налічує 46 установ, отримала 7,15 млрд гривень, що складає 13% від загального прибутку всіх українських банків.
Топ-3 банків з приватним капіталом за отриманими прибутками очолює ПУМБ Ахметова - 2,99 млрд гривень. Друге і третє місця посіли Універсал банк Тігіпка (Монобанк) - 1,31 млрд гривень, і Південний Родіна та Беккера (сфера інтересів Коломойського) - 0,55 млрд гривень.
Основним джерелом прибутку українських банків є дохід від депозитних сертифікатів НБУ та облігацій внутрішньої державної позики. Ставки за цими інструментами залежать від розміру облікової ставки (зараз 25%).
Монополіст
Потужність імпорту газу з Польщі не підвищиться через відсутність попиту
З 3 липня Оператор ГТС (ОГТСУ) проводить оцінку ринкового попиту в рамках процедури нової потужності.
Це означає, що компанія вивчає попит на імпорт/експорт газу, щоб в разі потреби інвестувати в розширення міждержавних інтерконекторів.
Напрямок дій компанії правильний.
Проте, 7 липня польський оператор магістральних газових мереж Gas System повідомив, що спільний з ОГТСУ аукціон розіграшу річної потужності щодо імпорту/експорту газу закінчився нічим.
Не було жодного шипера (замовника). Ніхто не побажав забронювати річні потужності.
Для міждержавної торгівлі природним газом діють приблизно ті самі правила, як і для торгівлі електроенергією.
Якщо відбувається торгівля, системні оператори отримують гроші від трейдерів за точки входу/виходу із національної ГТС (тариф за прокачку).
Ці гроші вони можуть використати на розширення потужності інтерконектору.
Якщо ніхто не замовляє таку потужність, оператор не буде робити інвестиції в розширення потужності.
При тому «розшивка» потужності потрібна саме на польській стороні кордону.
В Польщі є два джерела газу, з яких ресурс може імпортуватись в Україну.
Це газогін Baltic Pipe, який з’єднує Польщу з норвезькими джерелами газу та LNG-термінал на березі Балтійського моря в Свіноуйсьце.
В березні ОГТСУ навіть уклав меморандум з Gas System про розширення доступної потужності.
В червні 2022 року тодішній голова ОГТСУ Сергій Макогон розповідав, що доступна потужність імпорту з Польщі складає 4 млн кубів газу на добу, або 1,46 млрд кубів на рік.
Проте оператори працюють над тим, щоб збільшити цю потужність до 18 млн кубів на добу, або 6,57 млрд кубів на рік.
Можливість імпорту – необхідний резерв для проходження опалювальних сезонів.
Теоретично, Група Нафтогаз могла б замовити імпорт. Але там вважають, що наступної зими країні вистачить газу власного видобутку.
Якщо ж вони оплатять потужність і не будуть прокачувати – компанію звинуватять у розтраті.
Приватні газовидобувні компанії могли б використовувати потужність для експорту.
Але експорт газу з України заборонений з червня 2022 року постановою Кабміну №666.
Все це об’єктивні фактори, які не дозволяють розширити потужність імпорту газу з Польщі.
Тут пред’ява до ОГТСУ така, що компанія дає малозмістовні релізи без обговорення реальних проблем.
Теоретично можна спробувати вибити в ЄС грант на оплату полякам робіт з розширення потужності в якості виключення.
Монополіст
З 3 липня Оператор ГТС (ОГТСУ) проводить оцінку ринкового попиту в рамках процедури нової потужності.
Це означає, що компанія вивчає попит на імпорт/експорт газу, щоб в разі потреби інвестувати в розширення міждержавних інтерконекторів.
Напрямок дій компанії правильний.
Проте, 7 липня польський оператор магістральних газових мереж Gas System повідомив, що спільний з ОГТСУ аукціон розіграшу річної потужності щодо імпорту/експорту газу закінчився нічим.
Не було жодного шипера (замовника). Ніхто не побажав забронювати річні потужності.
Для міждержавної торгівлі природним газом діють приблизно ті самі правила, як і для торгівлі електроенергією.
Якщо відбувається торгівля, системні оператори отримують гроші від трейдерів за точки входу/виходу із національної ГТС (тариф за прокачку).
Ці гроші вони можуть використати на розширення потужності інтерконектору.
Якщо ніхто не замовляє таку потужність, оператор не буде робити інвестиції в розширення потужності.
При тому «розшивка» потужності потрібна саме на польській стороні кордону.
В Польщі є два джерела газу, з яких ресурс може імпортуватись в Україну.
Це газогін Baltic Pipe, який з’єднує Польщу з норвезькими джерелами газу та LNG-термінал на березі Балтійського моря в Свіноуйсьце.
В березні ОГТСУ навіть уклав меморандум з Gas System про розширення доступної потужності.
В червні 2022 року тодішній голова ОГТСУ Сергій Макогон розповідав, що доступна потужність імпорту з Польщі складає 4 млн кубів газу на добу, або 1,46 млрд кубів на рік.
Проте оператори працюють над тим, щоб збільшити цю потужність до 18 млн кубів на добу, або 6,57 млрд кубів на рік.
Можливість імпорту – необхідний резерв для проходження опалювальних сезонів.
Теоретично, Група Нафтогаз могла б замовити імпорт. Але там вважають, що наступної зими країні вистачить газу власного видобутку.
Якщо ж вони оплатять потужність і не будуть прокачувати – компанію звинуватять у розтраті.
Приватні газовидобувні компанії могли б використовувати потужність для експорту.
Але експорт газу з України заборонений з червня 2022 року постановою Кабміну №666.
Все це об’єктивні фактори, які не дозволяють розширити потужність імпорту газу з Польщі.
Тут пред’ява до ОГТСУ така, що компанія дає малозмістовні релізи без обговорення реальних проблем.
Теоретично можна спробувати вибити в ЄС грант на оплату полякам робіт з розширення потужності в якості виключення.
Монополіст
Росіяни обстріляли порт олігарха Фірташа, який він купив за гроші “Газпромбанку”
З початку повномасштабного вторгнення порт Ніка Тера олігарха Дмитра Фірташа 10 разів був обстріляний російськими військами. За оцінками Group DF Фірташа, які група озвучила Forbes, загальна шкода від наслідків обстрілів більше 1 млрд грн.
Цей порт олігарх придбав за російський кредит.
Більш як десять років тому російський “Газпромбанк” відкрив олігарху Дмитру Фірташу кредитну лінію на $11 мільярдів.
Найбільш активно Фірташ використовував кредитну лінію у 2010-2013 роках. Проте брав гроші у росіян і після Революції Гідності та окупації частини території України.
Гроші виділялися на купівлю в Україні стратегічних підприємств, зокрема: облгазів, Сєвєродонецького Азоту, Черкаського Азоту, Рівнеазоту, концерну Стирол, Надра банку і морського порту Ніка Тера.
У портовий термінал Ніка Тера Фірташ увійшов в 2021 році.
На 2019 році борг Ostchem Holding Фірташа за кредитами Газпромбанку становив майже $5 млрд. Активи олігарха Фірташа, які він придбав за російські гроші, знаходяться у заставі Фонду промислових активів, який створено держкорпорацією Внєшекономбанк.
Заставою за цими кредитами у томі числі є і порт Ніка Тера, який 10 разів піддався російському ракетному обстрілу.
Детальніше про те як Фірташ отримував гроші від росіян можна прочитати у розслідуванні Антоніни Волкотруб з Центру протидії корупції.
З початку повномасштабного вторгнення порт Ніка Тера олігарха Дмитра Фірташа 10 разів був обстріляний російськими військами. За оцінками Group DF Фірташа, які група озвучила Forbes, загальна шкода від наслідків обстрілів більше 1 млрд грн.
Цей порт олігарх придбав за російський кредит.
Більш як десять років тому російський “Газпромбанк” відкрив олігарху Дмитру Фірташу кредитну лінію на $11 мільярдів.
Найбільш активно Фірташ використовував кредитну лінію у 2010-2013 роках. Проте брав гроші у росіян і після Революції Гідності та окупації частини території України.
Гроші виділялися на купівлю в Україні стратегічних підприємств, зокрема: облгазів, Сєвєродонецького Азоту, Черкаського Азоту, Рівнеазоту, концерну Стирол, Надра банку і морського порту Ніка Тера.
У портовий термінал Ніка Тера Фірташ увійшов в 2021 році.
На 2019 році борг Ostchem Holding Фірташа за кредитами Газпромбанку становив майже $5 млрд. Активи олігарха Фірташа, які він придбав за російські гроші, знаходяться у заставі Фонду промислових активів, який створено держкорпорацією Внєшекономбанк.
Заставою за цими кредитами у томі числі є і порт Ніка Тера, який 10 разів піддався російському ракетному обстрілу.
Детальніше про те як Фірташ отримував гроші від росіян можна прочитати у розслідуванні Антоніни Волкотруб з Центру протидії корупції.