Шурма зіграв з МВФ у наперстки щоб зберегти контроль над Оператором ГТС
Минулої п’ятниці Кабмін схвалив проект закону про реформу Оператора ГТС.
Його текст (jpg-файли) можна прочитати тут.
Навіщо це потрібно?
Нагадаємо, що для відокремлення ГТС від Нафтогазу була створена нова компанія АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ).
В самому Нафтогазі було створено ТОВ "Оператор ГТС" (ОГТСУ).
Наприкінці 2019 року МГУ купила у Нафтогазу ОГТСУ. І так утворилась нинішня ситуація: Кабмін володіє МГУ, яка має наглядову раду, а та володіє ОГТСУ, яка керується гендиректором.
Окрема історія чому була обрана сама така модель відокремлення. Але зараз не про те.
Майже відразу між ОГТСУ та МГУ почалися конфлікти. Їх суть в тому, що МГУ фактично була усунена від управління ГТС. Бо в цьому не було потреби.
Світовий банк та Секретаріат Енергетичного Співтовариства запропонували спростити цю схему: ліквідувати МГУ, а з ОГТСУ зробити акціонерне товариство з наглядовою радою і правлінням.
Саме на це, теоретично, мав бути спрямований схвалений в п’ятницю законпроєкт.
Насправді ж проект пропонує не ліквідацію МГУ, а приєднання його до ОГТСУ із зберіганням наглядової ради МГУ в ОГТСУ.
Передбачається, що до 31 жовтня поточного року має бути обраний новий склад наглядової ради.
Екс-керівник ОГТСУ Сергій Макогон, якого "прибрала" діюча наглядова рада МГУ, пише що для призначення нової наглядової ради в ОГТСУ потрібно внести зміни в статут.
Їх ніхто не вніс. Тому оцей проект – імітація реформи, щоб продати її західним партнерам.
Справжня його задача: саботувати створення нових керівних органів в ОГТСУ, бо зміна правової форми в ОГТСУ автоматично означатиме зміну керівника.
Натомість в березні керівником ОГТСУ було призначено Дмитра Липпу – ставленика заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми та міністра енергетики Германа Галущенка.
Типу, західні спостерігачі кажуть: зробіть корпоративну реформу, щоб ОГТСУ був незалежним.
Українська влада каже: буде зроблено, ось вам законопроект.
По факту законопроект в такому вигляді розтягне "реформу" на роки.
Монополіст
Минулої п’ятниці Кабмін схвалив проект закону про реформу Оператора ГТС.
Його текст (jpg-файли) можна прочитати тут.
Навіщо це потрібно?
Нагадаємо, що для відокремлення ГТС від Нафтогазу була створена нова компанія АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ).
В самому Нафтогазі було створено ТОВ "Оператор ГТС" (ОГТСУ).
Наприкінці 2019 року МГУ купила у Нафтогазу ОГТСУ. І так утворилась нинішня ситуація: Кабмін володіє МГУ, яка має наглядову раду, а та володіє ОГТСУ, яка керується гендиректором.
Окрема історія чому була обрана сама така модель відокремлення. Але зараз не про те.
Майже відразу між ОГТСУ та МГУ почалися конфлікти. Їх суть в тому, що МГУ фактично була усунена від управління ГТС. Бо в цьому не було потреби.
Світовий банк та Секретаріат Енергетичного Співтовариства запропонували спростити цю схему: ліквідувати МГУ, а з ОГТСУ зробити акціонерне товариство з наглядовою радою і правлінням.
Саме на це, теоретично, мав бути спрямований схвалений в п’ятницю законпроєкт.
Насправді ж проект пропонує не ліквідацію МГУ, а приєднання його до ОГТСУ із зберіганням наглядової ради МГУ в ОГТСУ.
Передбачається, що до 31 жовтня поточного року має бути обраний новий склад наглядової ради.
Екс-керівник ОГТСУ Сергій Макогон, якого "прибрала" діюча наглядова рада МГУ, пише що для призначення нової наглядової ради в ОГТСУ потрібно внести зміни в статут.
Їх ніхто не вніс. Тому оцей проект – імітація реформи, щоб продати її західним партнерам.
Справжня його задача: саботувати створення нових керівних органів в ОГТСУ, бо зміна правової форми в ОГТСУ автоматично означатиме зміну керівника.
Натомість в березні керівником ОГТСУ було призначено Дмитра Липпу – ставленика заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми та міністра енергетики Германа Галущенка.
Типу, західні спостерігачі кажуть: зробіть корпоративну реформу, щоб ОГТСУ був незалежним.
Українська влада каже: буде зроблено, ось вам законопроект.
По факту законопроект в такому вигляді розтягне "реформу" на роки.
Монополіст
Чи дійсно українські аграрії обвалили агро ринок Польщі? Ні, адже завдяки Україні польський АПК збільшив доходи на 10 млрд євро
Статистика, яка демонструє наскільки популізм суперечить здоровій логіці
Напередодні парламентських виборів у Польщі влада країни “включила” популізм і обмежила імпорт аграрної продукції з України, виконавши вимоги окремої групи фермерів. При цьому українська сировина, як свідчать дані Міністерства продовольства Польщі, дозволила країні наростити експорт агро продукції більш як на чверть і заробити додаткових 10 млрд євро.
По пунктам:
- В 2022 році Польща експортувала агропродукції на 47,6 млрд євро - це на 26,7% більше ніж у 2021 році. Водночас імпорт агропродукції, зокрема сировини з України, зріс на 7 млрд євро - до 32,1 млрд євро. Тобто за рахунок переробки української сировини, а також її реекспорту по вищим цінам, поляки збільшили позитивне сальдо (різниця між імпортом та експортом) на 15,5 млрд євро або на 23%;
- 20%, або 9,6 млрд євро, польського агро експорту - це м'ясо та продукція мясопереробки. Порівняно з 2021 - ріст на 37%. Для виробництва м'яса використовується пшениця та кукурудза (у 2022 році це була дешева українська сировина). Також не виключаємо, що тут є реекспорт українського м'яса з певним ступенем переробки на підприємствах Польщі;
- 14%, або 6,6 млрд євро, польського агро експорту становили зернові та злаки. У цій категорії зростання обсягів експорту аж на 40%. Такий ефект можна пояснити реекспортом української продукції за вищу ціну;
- 7% польського агро експорту, або 3,6 млрд євро, це молочна продукції. Її обсяги у 2022 році зросли на 37%;
- Основний ринок збуту польських товарів - ЄС. У 2022 року в країни Союзу потрапило 74% польського аграрного експорту. Зростання експорту в ЄС становило 29%. Найбільше Польща продає в Німеччину, на неї припадає 24% (11,9 млрд євро) експорту польського, а також реекспорту українського, продовольства.
- В Україну Польща збільшила експорт продовольства на 16% - до 0,95 млрд євро. Для поляків Україна - другий за важливістю ринок збуту за межами ЄС.
(Дані - з презентації Міністерства продовольства та АПК Польщі)
Статистика, яка демонструє наскільки популізм суперечить здоровій логіці
Напередодні парламентських виборів у Польщі влада країни “включила” популізм і обмежила імпорт аграрної продукції з України, виконавши вимоги окремої групи фермерів. При цьому українська сировина, як свідчать дані Міністерства продовольства Польщі, дозволила країні наростити експорт агро продукції більш як на чверть і заробити додаткових 10 млрд євро.
По пунктам:
- В 2022 році Польща експортувала агропродукції на 47,6 млрд євро - це на 26,7% більше ніж у 2021 році. Водночас імпорт агропродукції, зокрема сировини з України, зріс на 7 млрд євро - до 32,1 млрд євро. Тобто за рахунок переробки української сировини, а також її реекспорту по вищим цінам, поляки збільшили позитивне сальдо (різниця між імпортом та експортом) на 15,5 млрд євро або на 23%;
- 20%, або 9,6 млрд євро, польського агро експорту - це м'ясо та продукція мясопереробки. Порівняно з 2021 - ріст на 37%. Для виробництва м'яса використовується пшениця та кукурудза (у 2022 році це була дешева українська сировина). Також не виключаємо, що тут є реекспорт українського м'яса з певним ступенем переробки на підприємствах Польщі;
- 14%, або 6,6 млрд євро, польського агро експорту становили зернові та злаки. У цій категорії зростання обсягів експорту аж на 40%. Такий ефект можна пояснити реекспортом української продукції за вищу ціну;
- 7% польського агро експорту, або 3,6 млрд євро, це молочна продукції. Її обсяги у 2022 році зросли на 37%;
- Основний ринок збуту польських товарів - ЄС. У 2022 року в країни Союзу потрапило 74% польського аграрного експорту. Зростання експорту в ЄС становило 29%. Найбільше Польща продає в Німеччину, на неї припадає 24% (11,9 млрд євро) експорту польського, а також реекспорту українського, продовольства.
- В Україну Польща збільшила експорт продовольства на 16% - до 0,95 млрд євро. Для поляків Україна - другий за важливістю ринок збуту за межами ЄС.
(Дані - з презентації Міністерства продовольства та АПК Польщі)
Чому влада мовчить про дефіцит електроенергії напередодні підняття тарифів для населення?
Україна відновлює імпорт електроенергії, водночас споживачів закликають заощаджувати споживання. Чи будуть відключення?
Учасники енергетичного ринку розповідають, що енергосистема України зараз на межі дефіциту у вечірні години.
Основна причина у тому, що переважна більшість працюючих блоків АЕС вийшли на планові ремонти.
Водночас потужності частково зруйнованих взимку енергоблоків ТЕС також недостатньо, адже частина з них теж у ремонті.
При цьому на ГЕС спливає водопілля і вони не можуть повністю підстрахувати у пікові години споживання. А сонячні електростанції зупиняють генерацію з 20:00.
Натомість зі сторони споживача збільшується використання електроенергії через частіше використання кондиціонерів та холодильного обладнання.
В результаті дефіцит потужності в пікові години споживання буде на рівні 400 - 600 МВт і більше.
Через це ми сьогодні відновили комерційний імпорт електроенергії з ЄС - зі Словаччини.
Але чому про це не говорять відверто?
Обмеження споживачів влітку може зірвати процес підвищення тарифів на електроенергію для населення, адже важко буде “продати” збільшення цін на тлі відсутності товару.
За підвищення тарифів на електроенергію відповідає три людини: заступник голови ОП Ростислав Шурма та його підлеглі міністр енергетики Герман Галущенко і президент “Енергоатому” Петро Котін.
Водночас для ДТЕК Ахметова підвищення тарифів для населення не у пріоритеті, але їм важливо знести, або підняти, прайс-кепи на ціну електроенергії для бізнесу. (обмеження, вище яких ціна не може підніматися у ході торгів)
В результаті, за підтримку підняття тарифів для населення, Галущенко пообіцяв ДТЕК вплинути на НКРЕКП і допомогти із підняття прайс-кепів.
Ремарка: голова Нацкомісії Костянтин Ущаповський підпорядковується Галущенку, який звітує перед Шурмою, який є підлеглим Андрія Єрмака.
Попри ці неформальні домовленості, Президент Володимир Зеленський поки не дав згоди на підняття тарифів на електроенергію для населення під час війни.
Саме тому відповідальні чиновники не говорять відверто про проблеми з дефіцитом електроенергії на тлі кампанії про необхідність піднімати тарифи для населення. Попередньо мова йшла про підняття до 2,8 грн/кВт-г.
Натомість група озвучених вище осіб обрала стратегію переконувати населення, що планові ремонти на блоках “Енергоатома” не вплинуть на баланс електроенергії в системі, відключень не буде. Але тарифи треба піднімати, щоб акумулювати кошти на відновлення побитої енергосистеми.
Але, як розповіли нам представники енергоринку, літо буде складним і населення потрібно попередити про можливі обмеження і дати час на підготовку.
Монополіст
Україна відновлює імпорт електроенергії, водночас споживачів закликають заощаджувати споживання. Чи будуть відключення?
Учасники енергетичного ринку розповідають, що енергосистема України зараз на межі дефіциту у вечірні години.
Основна причина у тому, що переважна більшість працюючих блоків АЕС вийшли на планові ремонти.
Водночас потужності частково зруйнованих взимку енергоблоків ТЕС також недостатньо, адже частина з них теж у ремонті.
При цьому на ГЕС спливає водопілля і вони не можуть повністю підстрахувати у пікові години споживання. А сонячні електростанції зупиняють генерацію з 20:00.
Натомість зі сторони споживача збільшується використання електроенергії через частіше використання кондиціонерів та холодильного обладнання.
В результаті дефіцит потужності в пікові години споживання буде на рівні 400 - 600 МВт і більше.
Через це ми сьогодні відновили комерційний імпорт електроенергії з ЄС - зі Словаччини.
Але чому про це не говорять відверто?
Обмеження споживачів влітку може зірвати процес підвищення тарифів на електроенергію для населення, адже важко буде “продати” збільшення цін на тлі відсутності товару.
За підвищення тарифів на електроенергію відповідає три людини: заступник голови ОП Ростислав Шурма та його підлеглі міністр енергетики Герман Галущенко і президент “Енергоатому” Петро Котін.
Водночас для ДТЕК Ахметова підвищення тарифів для населення не у пріоритеті, але їм важливо знести, або підняти, прайс-кепи на ціну електроенергії для бізнесу. (обмеження, вище яких ціна не може підніматися у ході торгів)
В результаті, за підтримку підняття тарифів для населення, Галущенко пообіцяв ДТЕК вплинути на НКРЕКП і допомогти із підняття прайс-кепів.
Ремарка: голова Нацкомісії Костянтин Ущаповський підпорядковується Галущенку, який звітує перед Шурмою, який є підлеглим Андрія Єрмака.
Попри ці неформальні домовленості, Президент Володимир Зеленський поки не дав згоди на підняття тарифів на електроенергію для населення під час війни.
Саме тому відповідальні чиновники не говорять відверто про проблеми з дефіцитом електроенергії на тлі кампанії про необхідність піднімати тарифи для населення. Попередньо мова йшла про підняття до 2,8 грн/кВт-г.
Натомість група озвучених вище осіб обрала стратегію переконувати населення, що планові ремонти на блоках “Енергоатома” не вплинуть на баланс електроенергії в системі, відключень не буде. Але тарифи треба піднімати, щоб акумулювати кошти на відновлення побитої енергосистеми.
Але, як розповіли нам представники енергоринку, літо буде складним і населення потрібно попередити про можливі обмеження і дати час на підготовку.
Монополіст
Чому загальмувало об’єднання державних обленерго в холдингу Шурми
Об’єднання державних операторів систем розподілу (ОСР або обленерго) в АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ) застопорилось.
Серед причин юридичні перепони, різні групи впливу в керівництві УРМ та протидія з боку ДТЕК.
Про план об’єднання в одному холдингу ОСР, які належать державі та групі VS Energy, пов’язаній з росіянами, ми писали в березні.
Той допис підтвердився 12 травня, коли Рада безпеки та оборони (РНБО) включила в черговий пакет санкції компанію VS Energy International (Нідерланди), на яку оформлені енергетичні активи групи в Україні та Латвії.
Нагадаємо, засновниками VS Energy були росіяни Євгеній Гінер, Олександр Бабаков та українець Михайло Воєводін.
В 2021 році Воєводін ніби-то викупив частки партнерів за гроші Ріната Ахметова. Але це не точно.
Юридичні причини гальмування роботи УРМ
Зараз в УРМ заведені державні пакети акцій Хмельницьк- та Миколаївобленерго.
Якщо в компанію додати державні акції всіх ОСР, в яких у держави контрольний пакет, вона стане стратегічним підприємством.
Закон передбачає в такому випадку призначення незалежної наглядової ради через номінаційний комітет.
Заступник голови ОП Ростислав Шурма та міністр енергетики Герман Галущенко не для того створюють УРМ, щоб її правління контролювали незалежні англомовні члени наглядової ради.
Проблема ПУПів
Ще до початку запуску ринку електроенергії, в 2018 році обленерго були розділені на власне ОСР та компанії-постачальники, які практично всюди належать ОСРам.
Це так звані постачальники універсальних послуг (ПУПи).
Якщо УРМ об’єднає ОСР разом з ПУПами, це буде цементуванням кілька років існуючого порушення європейських правил про відокремлення продажу та транспортування енергоносіїв.
У західних донорів точно виникнуть питання: навіщо реформа, яка не передбачає виправлення порушень?
В ОП і Міненерго ще не придумали, як вирішити цю проблему.
Розглядались варіанти передачі ПУПів державних обленерго Енергоатому, Енергетичній компанії України (ЕКУ), та навіть збанкрутілому постачальнику останньої надії Укрінтеренерго, де в січні цього року нарешті змінили директора, свого часу призначеного за вказівкою Костянтина Григоришина.
Проблема груп впливу
УРМ очолив Михайло Ільницький, який до того керував Чернігівобленерго з групи Григоришина. Він орієнтований безпосередньо на Шурму.
Але йому в заступники попризначали людей від інших груп впливу. Наприклад від керівника Нафтогазу Олексія Чернишова, який раніше очолював Мінерегіонбуд.
Протистояння від ДТЕК Ахметова
ДТЕК Ріната Ахметова не подобається створення державного холдингу за участі ОСР VS Energy. Нагадаємо, ДТЕК Мережі - найбільший за обсягами розподілу власник ОСР.
Є дві можливі причини.
Перша на поверхні: працювати з комерційною структурою, якою є VS Energy, завжди легше. Всі лобістські заходи для підтримки цього бізнесу ДТЕК та VS Energy робили разом.
Наприклад: домагались введення стимулюючого регулювання з високими ставками на стару базу.
Друга причина гіпотетична. Є підозра, що всі акції обленерго VS Energy продані Ахметову без переоформлення в українському реєстрі.
Таким чином, ОП забере в державних холдинг вже куплені Ахметовим активи.
В будь-якому разі ДТЕК використає свій політично-адміністративний вплив, щоб саботувати запуск УРМ.
Монополіст
Об’єднання державних операторів систем розподілу (ОСР або обленерго) в АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ) застопорилось.
Серед причин юридичні перепони, різні групи впливу в керівництві УРМ та протидія з боку ДТЕК.
Про план об’єднання в одному холдингу ОСР, які належать державі та групі VS Energy, пов’язаній з росіянами, ми писали в березні.
Той допис підтвердився 12 травня, коли Рада безпеки та оборони (РНБО) включила в черговий пакет санкції компанію VS Energy International (Нідерланди), на яку оформлені енергетичні активи групи в Україні та Латвії.
Нагадаємо, засновниками VS Energy були росіяни Євгеній Гінер, Олександр Бабаков та українець Михайло Воєводін.
В 2021 році Воєводін ніби-то викупив частки партнерів за гроші Ріната Ахметова. Але це не точно.
Юридичні причини гальмування роботи УРМ
Зараз в УРМ заведені державні пакети акцій Хмельницьк- та Миколаївобленерго.
Якщо в компанію додати державні акції всіх ОСР, в яких у держави контрольний пакет, вона стане стратегічним підприємством.
Закон передбачає в такому випадку призначення незалежної наглядової ради через номінаційний комітет.
Заступник голови ОП Ростислав Шурма та міністр енергетики Герман Галущенко не для того створюють УРМ, щоб її правління контролювали незалежні англомовні члени наглядової ради.
Проблема ПУПів
Ще до початку запуску ринку електроенергії, в 2018 році обленерго були розділені на власне ОСР та компанії-постачальники, які практично всюди належать ОСРам.
Це так звані постачальники універсальних послуг (ПУПи).
Якщо УРМ об’єднає ОСР разом з ПУПами, це буде цементуванням кілька років існуючого порушення європейських правил про відокремлення продажу та транспортування енергоносіїв.
У західних донорів точно виникнуть питання: навіщо реформа, яка не передбачає виправлення порушень?
В ОП і Міненерго ще не придумали, як вирішити цю проблему.
Розглядались варіанти передачі ПУПів державних обленерго Енергоатому, Енергетичній компанії України (ЕКУ), та навіть збанкрутілому постачальнику останньої надії Укрінтеренерго, де в січні цього року нарешті змінили директора, свого часу призначеного за вказівкою Костянтина Григоришина.
Проблема груп впливу
УРМ очолив Михайло Ільницький, який до того керував Чернігівобленерго з групи Григоришина. Він орієнтований безпосередньо на Шурму.
Але йому в заступники попризначали людей від інших груп впливу. Наприклад від керівника Нафтогазу Олексія Чернишова, який раніше очолював Мінерегіонбуд.
Протистояння від ДТЕК Ахметова
ДТЕК Ріната Ахметова не подобається створення державного холдингу за участі ОСР VS Energy. Нагадаємо, ДТЕК Мережі - найбільший за обсягами розподілу власник ОСР.
Є дві можливі причини.
Перша на поверхні: працювати з комерційною структурою, якою є VS Energy, завжди легше. Всі лобістські заходи для підтримки цього бізнесу ДТЕК та VS Energy робили разом.
Наприклад: домагались введення стимулюючого регулювання з високими ставками на стару базу.
Друга причина гіпотетична. Є підозра, що всі акції обленерго VS Energy продані Ахметову без переоформлення в українському реєстрі.
Таким чином, ОП забере в державних холдинг вже куплені Ахметовим активи.
В будь-якому разі ДТЕК використає свій політично-адміністративний вплив, щоб саботувати запуск УРМ.
Монополіст
POLITICO: “Війна як можливість пограбувати український бізнес”. Проросійський олігарх Новинський «замовив» у міжнародному виданні тему про «рейдерство» в Україні
Піарники олігарха Вадима Новинського добігли до поважного міжнародного видання POLITICO і продали редактору громадської думки в Європі Джеймі Деттмер історію про те, як українська влада за допомогою санкцій намагається віджати бізнес.
У тексті скарги на владу лише від двох бізнесів: Смарт-Холдинга Новинського (санкції та арешт активів) та Parimatch (санкції і скасування ліцензії букмекерській компанії).
Жодний інший бізнес в публікації не постраждав від української влади.
Менеджери спонсора московського патріархату заявляють, що українська влада використовує війну та санкції для переділу активів, а Новинський позиціонується як жертва. При цьому в публікації жодного разу на згадується прізвище Путін і те, що завдяки таким агентам впливу як Новинський, які лобіювали наративи “одін народ, одін язик, одна вєра” вторгнення РФ в Україну стало можливим.
Показовий шматок з тексту:
Генеральний директор «Смарт-холдингу» Юлія Кір’янова вважає, що війна Росії проти України використовується впливовими та політично пов’язаними гравцями в Україні для збагачення шляхом вимагання, пограбування та послаблення комерційних суперників, а також для можливості перерозподілу корпоративних активів, частково в спробі позбавити стару еліту багатства…
Нижче автор, без посилання на джерела пише, що “за кілька годин до обшуків у компаніях Новинського до “Смарт-Холдингу” звернулися з пропозицією купівлі-продажу її часток у газовидобувних компаніях від британських та американських інвесторів... Вони сказали, що за третину газового бізнесу проблем у них не буде, оскільки «зможуть вирішити будь-які питання з Офісом президента України»…
Тобто, невідомі американці та британці (проти яких на своєму телебаченні “воює” РФ) вимагали від Новинського третину бізнесу (який є багаторічним спонсором московського патріархату).
Сам Новинський в тексті називається уже “колишнім олігархом” і “рядовим священиком пов’язаної з Москвою Української Православної Церкви”. Тобто не проросійський олігарх і спонсор філії ФСБ в Україні - УПЦ МП, а простий священик, “який страждає через свою віру”.
В тексті читачів намагаються переконати, що Новинський нібито уже немає відношення до “Смарт-Холдингу”, бо передав активи у міжнародний кіпрський траст.
Насправді Новинський намагався зімітувати вихід з активів, переписавши їх на кіпріотів, щоб вивести бізнес з під санкцій, але Мін'юст України відмотав цю історію і вніс назад його в бенефіціари компаній.
Ми помітили, що останнім часом деякі “експерти” намагаються переконати суспільство, що без олігархів буде зруйновано баланс і Україна ризикує скотитися в тоталітаризм. Але ми вважаємо, що варто ризикнути і спробувати пожити все ж без них.
Піарники олігарха Вадима Новинського добігли до поважного міжнародного видання POLITICO і продали редактору громадської думки в Європі Джеймі Деттмер історію про те, як українська влада за допомогою санкцій намагається віджати бізнес.
У тексті скарги на владу лише від двох бізнесів: Смарт-Холдинга Новинського (санкції та арешт активів) та Parimatch (санкції і скасування ліцензії букмекерській компанії).
Жодний інший бізнес в публікації не постраждав від української влади.
Менеджери спонсора московського патріархату заявляють, що українська влада використовує війну та санкції для переділу активів, а Новинський позиціонується як жертва. При цьому в публікації жодного разу на згадується прізвище Путін і те, що завдяки таким агентам впливу як Новинський, які лобіювали наративи “одін народ, одін язик, одна вєра” вторгнення РФ в Україну стало можливим.
Показовий шматок з тексту:
Генеральний директор «Смарт-холдингу» Юлія Кір’янова вважає, що війна Росії проти України використовується впливовими та політично пов’язаними гравцями в Україні для збагачення шляхом вимагання, пограбування та послаблення комерційних суперників, а також для можливості перерозподілу корпоративних активів, частково в спробі позбавити стару еліту багатства…
Нижче автор, без посилання на джерела пише, що “за кілька годин до обшуків у компаніях Новинського до “Смарт-Холдингу” звернулися з пропозицією купівлі-продажу її часток у газовидобувних компаніях від британських та американських інвесторів... Вони сказали, що за третину газового бізнесу проблем у них не буде, оскільки «зможуть вирішити будь-які питання з Офісом президента України»…
Тобто, невідомі американці та британці (проти яких на своєму телебаченні “воює” РФ) вимагали від Новинського третину бізнесу (який є багаторічним спонсором московського патріархату).
Сам Новинський в тексті називається уже “колишнім олігархом” і “рядовим священиком пов’язаної з Москвою Української Православної Церкви”. Тобто не проросійський олігарх і спонсор філії ФСБ в Україні - УПЦ МП, а простий священик, “який страждає через свою віру”.
В тексті читачів намагаються переконати, що Новинський нібито уже немає відношення до “Смарт-Холдингу”, бо передав активи у міжнародний кіпрський траст.
Насправді Новинський намагався зімітувати вихід з активів, переписавши їх на кіпріотів, щоб вивести бізнес з під санкцій, але Мін'юст України відмотав цю історію і вніс назад його в бенефіціари компаній.
Ми помітили, що останнім часом деякі “експерти” намагаються переконати суспільство, що без олігархів буде зруйновано баланс і Україна ризикує скотитися в тоталітаризм. Але ми вважаємо, що варто ризикнути і спробувати пожити все ж без них.
Які тренди панують на глобальних ринках? Як щодо нових бізнес-моделей? Які інновації підривають світ? Що відбувається на ринку капіталу? На чий досвід варто орієнтуватися? Як управляти в умовах найвищої невизначеності просто зараз?..
...ці питання є життєво важливими для будь-якого власника бізнесу, CEO і топ-менеджера.
І саме ці питання намагається максимально повно висвітлити канал Strategic Insights, створений бізнес-девелоперами.
👉 Приєднуйтесь до бізнес-каналу @strategic_ua та будьте на зв’язку з майбутнім бізнесу!
#рекомендація
...ці питання є життєво важливими для будь-якого власника бізнесу, CEO і топ-менеджера.
І саме ці питання намагається максимально повно висвітлити канал Strategic Insights, створений бізнес-девелоперами.
👉 Приєднуйтесь до бізнес-каналу @strategic_ua та будьте на зв’язку з майбутнім бізнесу!
#рекомендація
Чому імпорт електроенергії відбувався під час "великого експорту"
Компанії знайшли спосіб виводити гроші за кордон (апдейт знизу)
З 23 квітня експорт електроенергії, який тривав з 11 квітня, повністю припинився (дивись графік).
В Укренерго кажуть, що це тимчасове явище. Типу зараз в країні немає резервів для забезпечення власного споживання, але вони можуть з'явитись.
Втім, вже до наступної весни масштабного експорту не буде. Лише ситуативний: наприклад у денні години, коли є невеличкий профіцит через сонячну генерацію.
Нас цікавить період з 11 квітня по 3 травня, коли потужність експорту доходила до 800 МВт. Але при цьому зберігався імпорт на рівні 100-200 МВт.
При тому і експорт, і імпорт йшли на одних й тих самих напрямках: Молдова і Словаччина.
Наприклад, з 17 по 21 квітня компанії ДТЕК Ріната Ахметова, ЕРУ Ярослава Мудрого і Дейла Пері, ДЕ Трейдінг Макисма Єфімова та Едуарда Бондаренка одночасно здійснювали експорт та імпорт на напрямку Словаччини.
А 22-23 квітня CPG Energy Сергія Козолупа одночасно здійснювала експорт та імпорт в Молдову. При тому і туди і туди рівним графіком йшла однакова потужність - 50 МВт.
Також дивно, що в Європі електроенергія більшість годин дорожча, ніж в Україні. Тому за умов відсутності відключень, коли споживачі готові переплачувати, вигода від такого імпорту сумнівна.
Тоді ж навіщо трейдери це робили?
Відповідь криється в постанові Нацбанку №18 від 24 лютого 2022 року, яка регламентує роботу банківської системи під час воєнного стану.
Суть: на період війни Нацбанк заборонив виводити з України гроші у вигляді дивідендів, роялті надання позик і таке інше. Також зафіксував валютний курс і обмежив обсяг операцій з валютою.
Відповідно юридичні особи не можуть вивести прибуток за кордон.
Єдине, що дозволяє це зробити – міжнародна торгівля.
Якщо у вас є компанія-нерезидент, вона купує вам за ринковою ціною електроенергію, а продає в два рази дорожче.
Таким чином ви можете вивести на неї прибуток, згенерований в Україні.
Наприклад, компанії ДТЕК купують електроенергію у швейцарських нерезидентів DTEK Trading SA та D Trading International SA (український трейдер ДТЕК має назву Д.Трейдінг).
До речі, приблизно те саме можна робити і за допомогою експорту.
Продаєте за кордон пов’язаній компанії дешевше ринкових цін. А вона продає за ринковими цінами і акумулює прибуток за кордоном.
Окремої уваги заслуговує кейс із експортом в Молдову. Експорт до цієї країни в квітні доходив до потужності 600 МВт.
При тому, Молдова споживає близько 650 МВт. І більшість її потреби закриває Молдавська ДРЕС.
Ми писали, що таким чином відбувається реекспорт в Румунію.
Така схема діє через відсутність в Україні європейських правил ринку, які б дозволяли експортувати напряму.
З іншого боку, ця ситуація вкрай вигідна трейдерам.
По перше, експорт в Румунію доступний на потужності 200 або 400 МВт в залежності від активності словацького напрямку. Молдова може приймати до 800 МВт.
Відповідно – немає конкуренції на аукціонах з розподілу міждержавного перетину. А відтак не треба платити Укренерго за перетин.
По друге, при експорті в Молдову не застосовується експортне ПСО, коли трейдер має віддати державі в особі ДП "Гарантований покупець" 80% чистої маржі від експорту.
АПДЕЙТ: Зазначені в пості компанії стверджують, що обсяги розподіленого перетину, на які ми орієнтувалися, не збігаються з фактичними обсягами імпорту та експорту. Зробимо новий пост як тільки отримаємо верифіковані дані.
Монополіст
Джерело графіка: LIGA.net
Компанії знайшли спосіб виводити гроші за кордон (апдейт знизу)
З 23 квітня експорт електроенергії, який тривав з 11 квітня, повністю припинився (дивись графік).
В Укренерго кажуть, що це тимчасове явище. Типу зараз в країні немає резервів для забезпечення власного споживання, але вони можуть з'явитись.
Втім, вже до наступної весни масштабного експорту не буде. Лише ситуативний: наприклад у денні години, коли є невеличкий профіцит через сонячну генерацію.
Нас цікавить період з 11 квітня по 3 травня, коли потужність експорту доходила до 800 МВт. Але при цьому зберігався імпорт на рівні 100-200 МВт.
При тому і експорт, і імпорт йшли на одних й тих самих напрямках: Молдова і Словаччина.
Наприклад, з 17 по 21 квітня компанії ДТЕК Ріната Ахметова, ЕРУ Ярослава Мудрого і Дейла Пері, ДЕ Трейдінг Макисма Єфімова та Едуарда Бондаренка одночасно здійснювали експорт та імпорт на напрямку Словаччини.
А 22-23 квітня CPG Energy Сергія Козолупа одночасно здійснювала експорт та імпорт в Молдову. При тому і туди і туди рівним графіком йшла однакова потужність - 50 МВт.
Також дивно, що в Європі електроенергія більшість годин дорожча, ніж в Україні. Тому за умов відсутності відключень, коли споживачі готові переплачувати, вигода від такого імпорту сумнівна.
Тоді ж навіщо трейдери це робили?
Відповідь криється в постанові Нацбанку №18 від 24 лютого 2022 року, яка регламентує роботу банківської системи під час воєнного стану.
Суть: на період війни Нацбанк заборонив виводити з України гроші у вигляді дивідендів, роялті надання позик і таке інше. Також зафіксував валютний курс і обмежив обсяг операцій з валютою.
Відповідно юридичні особи не можуть вивести прибуток за кордон.
Єдине, що дозволяє це зробити – міжнародна торгівля.
Якщо у вас є компанія-нерезидент, вона купує вам за ринковою ціною електроенергію, а продає в два рази дорожче.
Таким чином ви можете вивести на неї прибуток, згенерований в Україні.
Наприклад, компанії ДТЕК купують електроенергію у швейцарських нерезидентів DTEK Trading SA та D Trading International SA (український трейдер ДТЕК має назву Д.Трейдінг).
До речі, приблизно те саме можна робити і за допомогою експорту.
Продаєте за кордон пов’язаній компанії дешевше ринкових цін. А вона продає за ринковими цінами і акумулює прибуток за кордоном.
Окремої уваги заслуговує кейс із експортом в Молдову. Експорт до цієї країни в квітні доходив до потужності 600 МВт.
При тому, Молдова споживає близько 650 МВт. І більшість її потреби закриває Молдавська ДРЕС.
Ми писали, що таким чином відбувається реекспорт в Румунію.
Така схема діє через відсутність в Україні європейських правил ринку, які б дозволяли експортувати напряму.
З іншого боку, ця ситуація вкрай вигідна трейдерам.
По перше, експорт в Румунію доступний на потужності 200 або 400 МВт в залежності від активності словацького напрямку. Молдова може приймати до 800 МВт.
Відповідно – немає конкуренції на аукціонах з розподілу міждержавного перетину. А відтак не треба платити Укренерго за перетин.
По друге, при експорті в Молдову не застосовується експортне ПСО, коли трейдер має віддати державі в особі ДП "Гарантований покупець" 80% чистої маржі від експорту.
АПДЕЙТ: Зазначені в пості компанії стверджують, що обсяги розподіленого перетину, на які ми орієнтувалися, не збігаються з фактичними обсягами імпорту та експорту. Зробимо новий пост як тільки отримаємо верифіковані дані.
Монополіст
Джерело графіка: LIGA.net
Forwarded from Just Бізнес
Верховна Рада схвалила відновлення податкових перевірок і скасування пільг для бізнесу
Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", який скасовує більшість запроваджених після початку повномасштабної війни пільг для бізнесу.
Законопроєктом з 1 липня 2023 скасовуються низка податкових пільг:
- скасовується для підприємців та ФОП ІІІ група можливість працювати на ставці єдиного податку у розмірі 2%;
- ФОП І та ІІ групи втрачають право не сплачувати єдиний податок;
- Відновлюється проведення документальних перевірок бізнесу;
- Відновлюються штрафні санкцій за: порушення податкового законодавства; за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій.
- Відновлюється заборона на роботу ПРРО в режимі офлайн;
Скасування низки запроваджених податкових пільг було однією з обіцянок влади України для продовження співпраці з МВФ.
Які податки в Україні будуть підвищені з липня: https://biz.censor.net/r3410544
Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", який скасовує більшість запроваджених після початку повномасштабної війни пільг для бізнесу.
Законопроєктом з 1 липня 2023 скасовуються низка податкових пільг:
- скасовується для підприємців та ФОП ІІІ група можливість працювати на ставці єдиного податку у розмірі 2%;
- ФОП І та ІІ групи втрачають право не сплачувати єдиний податок;
- Відновлюється проведення документальних перевірок бізнесу;
- Відновлюються штрафні санкцій за: порушення податкового законодавства; за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій.
- Відновлюється заборона на роботу ПРРО в режимі офлайн;
Скасування низки запроваджених податкових пільг було однією з обіцянок влади України для продовження співпраці з МВФ.
Які податки в Україні будуть підвищені з липня: https://biz.censor.net/r3410544
З 1 червня тариф становитме 2,64 грн/кВт-г.
Зараз тариф для населення 1,44 грн/кВт-год при споживанні 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн/кВт-год якщо обсяги споживання перевищують цей показник.
Міністр енергетики Герман Галущенко прогнозує, що з підняттям тарифу середня сума в платіжці за електроенергію для однієї родини зросте орієнтовно на суму до 250 гривень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Після підвищення тарифів на електроенергію для населення ціни піднімуть і для бізнесу
Учора уряд збільшив тарифи на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год. При цьому нічний тариф залишається на рівні 50% від денного, або 1,32 грн.
За розрахунками НКРЕКП, ринкова ціна на електричну енергію для кінцевих споживачів (у тому числі – побутових) є значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів та становить понад 5,5 грн за кВт-год.
Тобто це не останнє збільшення тарифів для населення.
Вслід за цим невдовзі очікується збільшення прайскепів на ринку електроенергії для бізнесу (прайскепи - обмеження, вище яких ціна на електроенергію не може підніматися у ході торгів).
На даний момент максимальна ціна на електроенергію на ринку обмежена НКРЕКП на рівні 4 грн/кВт-год. І вона може бути збільшена до 5,5 грн/кВт-год.
Як ми повідомляли, збільшення прайскепів лобіює ДТЕК Ахметова, яка взамін пообіцяла підтримку підняття тарифів для населення.
Напередодні Нацкомісія підвищила тарифи обленерго на 25-50%
Підвищення тарифів на електроенергію уряд обґрунтовує необхідністю акумулювати кошти для відновлення енергосистеми після ракетних обстрілів (потреба мінімум $1 млрд у 2023 році).
Тому потрібно слідкувати за руками заступника голови ОП Ростислава Шурми, міністра енергетики Германа Галущенка, президента Енергоатому Петра Котіна та інших підконтрольних їм чиновників.
Монополіст
Учора уряд збільшив тарифи на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год. При цьому нічний тариф залишається на рівні 50% від денного, або 1,32 грн.
За розрахунками НКРЕКП, ринкова ціна на електричну енергію для кінцевих споживачів (у тому числі – побутових) є значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів та становить понад 5,5 грн за кВт-год.
Тобто це не останнє збільшення тарифів для населення.
Вслід за цим невдовзі очікується збільшення прайскепів на ринку електроенергії для бізнесу (прайскепи - обмеження, вище яких ціна на електроенергію не може підніматися у ході торгів).
На даний момент максимальна ціна на електроенергію на ринку обмежена НКРЕКП на рівні 4 грн/кВт-год. І вона може бути збільшена до 5,5 грн/кВт-год.
Як ми повідомляли, збільшення прайскепів лобіює ДТЕК Ахметова, яка взамін пообіцяла підтримку підняття тарифів для населення.
Напередодні Нацкомісія підвищила тарифи обленерго на 25-50%
Підвищення тарифів на електроенергію уряд обґрунтовує необхідністю акумулювати кошти для відновлення енергосистеми після ракетних обстрілів (потреба мінімум $1 млрд у 2023 році).
Тому потрібно слідкувати за руками заступника голови ОП Ростислава Шурми, міністра енергетики Германа Галущенка, президента Енергоатому Петра Котіна та інших підконтрольних їм чиновників.
Монополіст
Інвестуйте в землю, адже її більше ніхто не виробляє
Інвестиції у сільськогосподарську землю в Україні є одними з найбільш виправданих.
Судіть самі:
▪️ Майбутня інтеграція української економіки в ЄС потенційно збільшить вартість інвестиції у землю;
▪️ Пасивний дохід протягом життя;
▪️ До кінця 2023-го року цей ринок тільки для фізичних осіб з України, тому через обмежений попит є можливість купити ділянки дешевше;
▪️ Земля - це обмежений продукт, адже щороку кількість родючої ріллі зменшується.
Тобто купивши зараз землю, пізніше ви зможете продати її набагато дорожче, або ж отримувати пасивний дохід і забезпечити собі пенсію.
Як безпечно придбати землю фізичній особі? Наприклад на земельних аукціонах “Prozorro.Продажі” за допомогою “Агенції з продажу землі “Пайлот”.
Покупка через аукціон на “Prozorro.Продажі” - найкращий і найбезпечніший варіант подолання переважного права орендаря.
З осені 2022-го року “Агенція з продажу землі “Пайлот” успішно провела більше 100 земельних аукціонів і переоформила ділянки на нових власників, які ці аукціони виграли.
Ділянки з різною дохідністю та терміном оренди можна знайти на їхньому каналі, а також звернутися з питаннями до консультантів компанії.
Телеграм-канал:
https://t.me/pailotua
Сайт: https://pailot.com.ua
#рекомендація
Інвестиції у сільськогосподарську землю в Україні є одними з найбільш виправданих.
Судіть самі:
▪️ Майбутня інтеграція української економіки в ЄС потенційно збільшить вартість інвестиції у землю;
▪️ Пасивний дохід протягом життя;
▪️ До кінця 2023-го року цей ринок тільки для фізичних осіб з України, тому через обмежений попит є можливість купити ділянки дешевше;
▪️ Земля - це обмежений продукт, адже щороку кількість родючої ріллі зменшується.
Тобто купивши зараз землю, пізніше ви зможете продати її набагато дорожче, або ж отримувати пасивний дохід і забезпечити собі пенсію.
Як безпечно придбати землю фізичній особі? Наприклад на земельних аукціонах “Prozorro.Продажі” за допомогою “Агенції з продажу землі “Пайлот”.
Покупка через аукціон на “Prozorro.Продажі” - найкращий і найбезпечніший варіант подолання переважного права орендаря.
З осені 2022-го року “Агенція з продажу землі “Пайлот” успішно провела більше 100 земельних аукціонів і переоформила ділянки на нових власників, які ці аукціони виграли.
Ділянки з різною дохідністю та терміном оренди можна знайти на їхньому каналі, а також звернутися з питаннями до консультантів компанії.
Телеграм-канал:
https://t.me/pailotua
Сайт: https://pailot.com.ua
#рекомендація
Влада "недопідвищила" тарифи на електроенергію населенню за рахунок росту її вартості для бізнесу
Кабмін 30 травня вніс зміни в постанову №483 від червня 2019 року про покладання спецобов'язків (ПСО), підвищивши тарифи на електрику для населення до 2,64 грн/кВт-г.
А вже 31 травня Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) з 30 червня відмінила цінові обмеження (прайс-кепи) на комерційному ринку, пообіцявши до цього часу встановити нові.
Який зв'язок між цими подіями?
На ПСО йде 140 млрд грн в рік. З них 100 млрд як не як можуть покрити донори ПСО – Енергоатом та трішки – Укргідроенерго.
40 млрд грн – безумовна фінансова діра в ПСО, гроші на яку ніде взяти.
Так от НКРЕКП порахувала, що для покриття цієї діри тарифи населенню треба підняти до 2,88 грн/кВт-г.
Кабмін, "у своїй безмежній мудрості", вирішив що трохи менше підняття не так буде дратувати населення.
Але наслідком стане те, що діра у 40 млрд не буде покрита новим тарифом.
Проте її можна покрити посиленням перехресного субсидування – за рахунок зростання вартості е/е для бізнесу.
Саме до цього призведе підвищення прайс-кепів, яке має відбутись з 30 червня.
НКРЕКП застосував нестандартну конструкцію: своїм рішенням №1008 від 31 травня Комісія відмінила ряд положень "стабілізаційної" постанови №332 від 25 лютого 2022 року, якими були затверджені прайс-кепи.
Вірогідно така схема була застосована, щоб обійти процедуру: регуляторне рішення має бути мінімум за місяць до прийняття опубліковане на сайті Регулятора.
Зараз максимальне обмеження складає 4000 грн/МВт-г.
В теорії це не ринкова історія. Прайс-кепи не дозволяють енергосистемі модернізуватись: інвестувати генерації в пікові потужності і системи накопичення, споживачам – в енергоефективність і комплекси керування споживанням.
Але в Україні велика концентрація у виробництві: держава та ДТЕК Ріната Ахметова, а також в споживанні: Метінвест та ДТЕК Ріната Ахметова.
Якби не було прайс-кепів, менеджери Ахметова вертіли б "ринковою" ціною як завгодно.
Тому прайс-кепи діють із самого запуску ринку – з липня 2019 року.
Зараз учасники процесу наголошують, що підвищення прайс-кепів потрібно для того, щоб ціна в Україні могла підніматись до імпортного паритету.
Інакше комерційний імпорт неможливий. А це означатиме відключення споживачів в період літної ремонтної компанії Енергоатому.
Наразі не зрозуміло, якими будуть прайс-кепи з 1 липня.
Очевидно лише, що вони будуть вище за європейські ціни, які в травні доходили до 135 євро/МВт-г, або близько 5,5 тис. грн.
Монополіст
Кабмін 30 травня вніс зміни в постанову №483 від червня 2019 року про покладання спецобов'язків (ПСО), підвищивши тарифи на електрику для населення до 2,64 грн/кВт-г.
А вже 31 травня Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) з 30 червня відмінила цінові обмеження (прайс-кепи) на комерційному ринку, пообіцявши до цього часу встановити нові.
Який зв'язок між цими подіями?
На ПСО йде 140 млрд грн в рік. З них 100 млрд як не як можуть покрити донори ПСО – Енергоатом та трішки – Укргідроенерго.
40 млрд грн – безумовна фінансова діра в ПСО, гроші на яку ніде взяти.
Так от НКРЕКП порахувала, що для покриття цієї діри тарифи населенню треба підняти до 2,88 грн/кВт-г.
Кабмін, "у своїй безмежній мудрості", вирішив що трохи менше підняття не так буде дратувати населення.
Але наслідком стане те, що діра у 40 млрд не буде покрита новим тарифом.
Проте її можна покрити посиленням перехресного субсидування – за рахунок зростання вартості е/е для бізнесу.
Саме до цього призведе підвищення прайс-кепів, яке має відбутись з 30 червня.
НКРЕКП застосував нестандартну конструкцію: своїм рішенням №1008 від 31 травня Комісія відмінила ряд положень "стабілізаційної" постанови №332 від 25 лютого 2022 року, якими були затверджені прайс-кепи.
Вірогідно така схема була застосована, щоб обійти процедуру: регуляторне рішення має бути мінімум за місяць до прийняття опубліковане на сайті Регулятора.
Зараз максимальне обмеження складає 4000 грн/МВт-г.
В теорії це не ринкова історія. Прайс-кепи не дозволяють енергосистемі модернізуватись: інвестувати генерації в пікові потужності і системи накопичення, споживачам – в енергоефективність і комплекси керування споживанням.
Але в Україні велика концентрація у виробництві: держава та ДТЕК Ріната Ахметова, а також в споживанні: Метінвест та ДТЕК Ріната Ахметова.
Якби не було прайс-кепів, менеджери Ахметова вертіли б "ринковою" ціною як завгодно.
Тому прайс-кепи діють із самого запуску ринку – з липня 2019 року.
Зараз учасники процесу наголошують, що підвищення прайс-кепів потрібно для того, щоб ціна в Україні могла підніматись до імпортного паритету.
Інакше комерційний імпорт неможливий. А це означатиме відключення споживачів в період літної ремонтної компанії Енергоатому.
Наразі не зрозуміло, якими будуть прайс-кепи з 1 липня.
Очевидно лише, що вони будуть вище за європейські ціни, які в травні доходили до 135 євро/МВт-г, або близько 5,5 тис. грн.
Монополіст
На Ценренрго знов змінюється керівництво
Зміни не на краще
Фонд держмайна (ФДМУ), який наразі є акціонером держгенерації Центренерго, 23 травня звільнив керівника компанії Володимира Єгорова, який очолював підприємство з грудня 2022 року.
До того Єгоров керував компанію ДЕ Трейдінг, яка входить в структуру Донбасенерго Максима Єфімова та Едуарда Бондаренка.
Як ми писали, Єгоров більш-менш навів лад із продажем е/е, хоча в інших напрямках змін не було.
За нашою інформацією, наступним очільником держгенерації має стати Петро Кравець, який в 2015-2019 роках очолював Трипільську ТЕС – одну з трьох станцій компанії.
Кравець був призначений тодішнім гендиректором Олегом Коземко.
При Коземко вугілля на підприємство постачали компанії, що діяли в інтересах тодішнього впливового нардепа Ігоря Кононенка.
За останні два роки Кравець стане четвертим керівником Центренерго.
Ініціатором зміни керівництва, за нашою інформацією, є незалежний член наглядової ради (НР) Центренерго Валерій Безлепкін.
Безлепкін був призначений в НР ще у вересні 2021 року, коли ФДМУ очолював Дмитро Сенниченко.
В березні цього року НАБУ оприлюднила факти корупції з боку Сенниченка.
Безлепкіна привів Денис Кудін, на той момент – перший заступник Сенниченка в ФДМУ та голова НР в Центренерго.
Перед війною Кудін пішов працювати першим заступником міністра економіки. З початку 2023 року і до сьогодні він працює заступником голови правління націоналізованої Укрнафти.
Цікаво, що Кудін ніяк не фігурує в розслідуванні НАБУ щодо Сенниченка.
На чому заробляли керівники Центренерго та їх куратори з 90-х?
На відкатах з постачання вугілля низької якості.
Приміром, на виробництво 1 кВт-г електроенергії йде більше 0,4 кг вугілля (умовного палива). Хоча на ТЕС того ж ДТЕК Ріната Ахметова цей показник набагато менший – близько 0,35 кг.
Тобто Центренерго платить постачальнику більше ніж коштує реальне паливо, а той дає відкат.
Показово що наприкінці 2021 року в Офісі президента (ОП) відбулась зустріч з потенційним покупцем Центренерго.
На ній були присутні президент, голова ОП Андрій Єрмак, радник президента Сергій Шефір, тодішній очільник Центренерго Юрій Власенко та потенційний інвестор – казахський бізнесмен Олександр Машкевич.
Машкевич – співвласник групи Eurasian Resources Group. В структуру групи входить "Шубарколь комир" – найбільший видобувник енергетичного вугілля в Казахстані.
Втім перемовини нічим не завершились через відмову з боку ОП інвестору провести власний аудит на підприємстві.
Судячи з усього Центренерго і далі перебуватиме в статусі дійної корови.
Монополіст
Зміни не на краще
Фонд держмайна (ФДМУ), який наразі є акціонером держгенерації Центренерго, 23 травня звільнив керівника компанії Володимира Єгорова, який очолював підприємство з грудня 2022 року.
До того Єгоров керував компанію ДЕ Трейдінг, яка входить в структуру Донбасенерго Максима Єфімова та Едуарда Бондаренка.
Як ми писали, Єгоров більш-менш навів лад із продажем е/е, хоча в інших напрямках змін не було.
За нашою інформацією, наступним очільником держгенерації має стати Петро Кравець, який в 2015-2019 роках очолював Трипільську ТЕС – одну з трьох станцій компанії.
Кравець був призначений тодішнім гендиректором Олегом Коземко.
При Коземко вугілля на підприємство постачали компанії, що діяли в інтересах тодішнього впливового нардепа Ігоря Кононенка.
За останні два роки Кравець стане четвертим керівником Центренерго.
Ініціатором зміни керівництва, за нашою інформацією, є незалежний член наглядової ради (НР) Центренерго Валерій Безлепкін.
Безлепкін був призначений в НР ще у вересні 2021 року, коли ФДМУ очолював Дмитро Сенниченко.
В березні цього року НАБУ оприлюднила факти корупції з боку Сенниченка.
Безлепкіна привів Денис Кудін, на той момент – перший заступник Сенниченка в ФДМУ та голова НР в Центренерго.
Перед війною Кудін пішов працювати першим заступником міністра економіки. З початку 2023 року і до сьогодні він працює заступником голови правління націоналізованої Укрнафти.
Цікаво, що Кудін ніяк не фігурує в розслідуванні НАБУ щодо Сенниченка.
На чому заробляли керівники Центренерго та їх куратори з 90-х?
На відкатах з постачання вугілля низької якості.
Приміром, на виробництво 1 кВт-г електроенергії йде більше 0,4 кг вугілля (умовного палива). Хоча на ТЕС того ж ДТЕК Ріната Ахметова цей показник набагато менший – близько 0,35 кг.
Тобто Центренерго платить постачальнику більше ніж коштує реальне паливо, а той дає відкат.
Показово що наприкінці 2021 року в Офісі президента (ОП) відбулась зустріч з потенційним покупцем Центренерго.
На ній були присутні президент, голова ОП Андрій Єрмак, радник президента Сергій Шефір, тодішній очільник Центренерго Юрій Власенко та потенційний інвестор – казахський бізнесмен Олександр Машкевич.
Машкевич – співвласник групи Eurasian Resources Group. В структуру групи входить "Шубарколь комир" – найбільший видобувник енергетичного вугілля в Казахстані.
Втім перемовини нічим не завершились через відмову з боку ОП інвестору провести власний аудит на підприємстві.
Судячи з усього Центренерго і далі перебуватиме в статусі дійної корови.
Монополіст
Як найближчий партнер Коломойського вивів з України на свою фірму 600 млн грн, а бюджет недоотримав 350 млн ПДВ
2 червня Служба безпеки України повідомила про підозру Михайлу Кіперману.
Кіперман - один з найближчих бізнес-партнерів олігарха Ігоря Коломойського, приймав ключові рішення пов'язані з роботою Кременчуцького НПЗ. Наразі він переховується у Швейцарії, куди виїхав 25 лютого 2022 року.
За що один з найближчих партнерів Коломойського отримав підозру?
Від джерел у правоохоронних органах ми дізнався деталі по справі Кіпермана.
До повномасштабного вторгнення "Укртатнафта" переробляла нафту, отриману з двох джерел: власний видобуток та імпортована по морю.
Імпортована нафта переважно була сорту Azeri light з Азербайджану, поставлялася танкерами по 80 тис тонн по морю і перевантажувалась на нафтоналивних терміналах групи "Приват".
Нафту поставляли дві компанії нерезиденти - швейцарський підрозділ азербайджанської державної компанії Socar, а також швейцарський трейдер Nordwind Trade. Власником та директором останньої є Кіперман.
З танкерів нафта перевантажувалася в резервуари "приватівських" терміналів і зберігалась у режимі митного складу.
Між продавцем (Socar або Nordwind Trade) та покупцем ("Укртатнафтою") підписувався контракт на поставлений обсяг нафти. Далі "Укртатнафта", щоб не вимивати обігові кошти, дробила обсяг на партії і оплачувала та розмитнювала кожну партію окремо.
Після переказу грошей за партію та сплати податків нафта трубопроводами "Укртранснафти" постачалася на переробку на Кременчуцький НПЗ.
На 24 лютого 2022 року на морській перевалці в режимі митного складу знаходилась нафта від двох продавців - 53 тис тонн від Socar та 19 тис тонн від Nordwind Trade.
За кілька днів до повномасштабного вторгнення "Укртатнафта" почала акумулювати валюту, щоб викупити 23 тис тонн сокарівської нафти з 53 тис тонн, які знаходилися в режимі митного складу.
Для цього обслуговуючий банк 22-23 лютого купив на міжбанку $20 млн під цей контракт. Це були цільові валютні кошти, які не можна було спрямувати на інші цілі, окрім як розрахуватися за нафту по цьому контракту.
24 лютого РФ розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну і керівники групи "Приват" приймають рішення не платити Socar за нафту і вивести з країни $20 млн.
Для цього "Укртатнафта" уклала контракт з Nordwind Trade під майбутні поставки, щоб вивести гроші з країни. Проте банк заблокував платіж, адже акумульовані на рахунках гроші мали цільове призначення і могли бути перераховані лише під той конкретний контракт.
Однак, оскільки гроші передбачені під конкретний контракт, але нічого не було сказано про контрагента, то приватівці зробили договір-клон: вписали той же номер договору, теж саме судно, ті ж умови поставки, дата, але замість Socar контрагентом було вказано Nordwind Trade Кіпермана.
Після цього банк пропустив платіж і $20 млн були виведені з України у Швейцарію. Водночас компанія Socar гроші за нафту не отримала.
Що сталося з нафтою? На той момент на перевалці знаходилось 72 тис тонн нафти на 2 млрд грн: 53 тис тонн належало Socar, 19 тис тонн - Nordwind Trade.
26 лютого ця нафта була відкачена з резервуарів нафтоналивного комплексу.
Перекачку нафти група "Приват" аргументувала тим, що Одеса - в зоні ризику обстрілів і потрібно перемістити її на інший митний склад.
Дійсно на початку березня потужності перевалочного комплексу "Ексімнафтопродукт" були обстріляні росіянами.
Однак і нафта не потрапила на інший митний склад, а без оплати продавцю, розмитнення і сплати податків була перекачана на Кременчуцький НПЗ.
В подальшому нафта була перероблена без сплати 330-350 млн грн ПДВ і розрахунку із Socar.
Отримане пальне було реалізовано також без сплати до бюджету акцизів. При цьому акцизи включалися у кінцеву ціну нафтопродуктів.
2 червня Служба безпеки України повідомила про підозру Михайлу Кіперману.
Кіперман - один з найближчих бізнес-партнерів олігарха Ігоря Коломойського, приймав ключові рішення пов'язані з роботою Кременчуцького НПЗ. Наразі він переховується у Швейцарії, куди виїхав 25 лютого 2022 року.
За що один з найближчих партнерів Коломойського отримав підозру?
Від джерел у правоохоронних органах ми дізнався деталі по справі Кіпермана.
До повномасштабного вторгнення "Укртатнафта" переробляла нафту, отриману з двох джерел: власний видобуток та імпортована по морю.
Імпортована нафта переважно була сорту Azeri light з Азербайджану, поставлялася танкерами по 80 тис тонн по морю і перевантажувалась на нафтоналивних терміналах групи "Приват".
Нафту поставляли дві компанії нерезиденти - швейцарський підрозділ азербайджанської державної компанії Socar, а також швейцарський трейдер Nordwind Trade. Власником та директором останньої є Кіперман.
З танкерів нафта перевантажувалася в резервуари "приватівських" терміналів і зберігалась у режимі митного складу.
Між продавцем (Socar або Nordwind Trade) та покупцем ("Укртатнафтою") підписувався контракт на поставлений обсяг нафти. Далі "Укртатнафта", щоб не вимивати обігові кошти, дробила обсяг на партії і оплачувала та розмитнювала кожну партію окремо.
Після переказу грошей за партію та сплати податків нафта трубопроводами "Укртранснафти" постачалася на переробку на Кременчуцький НПЗ.
На 24 лютого 2022 року на морській перевалці в режимі митного складу знаходилась нафта від двох продавців - 53 тис тонн від Socar та 19 тис тонн від Nordwind Trade.
За кілька днів до повномасштабного вторгнення "Укртатнафта" почала акумулювати валюту, щоб викупити 23 тис тонн сокарівської нафти з 53 тис тонн, які знаходилися в режимі митного складу.
Для цього обслуговуючий банк 22-23 лютого купив на міжбанку $20 млн під цей контракт. Це були цільові валютні кошти, які не можна було спрямувати на інші цілі, окрім як розрахуватися за нафту по цьому контракту.
24 лютого РФ розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну і керівники групи "Приват" приймають рішення не платити Socar за нафту і вивести з країни $20 млн.
Для цього "Укртатнафта" уклала контракт з Nordwind Trade під майбутні поставки, щоб вивести гроші з країни. Проте банк заблокував платіж, адже акумульовані на рахунках гроші мали цільове призначення і могли бути перераховані лише під той конкретний контракт.
Однак, оскільки гроші передбачені під конкретний контракт, але нічого не було сказано про контрагента, то приватівці зробили договір-клон: вписали той же номер договору, теж саме судно, ті ж умови поставки, дата, але замість Socar контрагентом було вказано Nordwind Trade Кіпермана.
Після цього банк пропустив платіж і $20 млн були виведені з України у Швейцарію. Водночас компанія Socar гроші за нафту не отримала.
Що сталося з нафтою? На той момент на перевалці знаходилось 72 тис тонн нафти на 2 млрд грн: 53 тис тонн належало Socar, 19 тис тонн - Nordwind Trade.
26 лютого ця нафта була відкачена з резервуарів нафтоналивного комплексу.
Перекачку нафти група "Приват" аргументувала тим, що Одеса - в зоні ризику обстрілів і потрібно перемістити її на інший митний склад.
Дійсно на початку березня потужності перевалочного комплексу "Ексімнафтопродукт" були обстріляні росіянами.
Однак і нафта не потрапила на інший митний склад, а без оплати продавцю, розмитнення і сплати податків була перекачана на Кременчуцький НПЗ.
В подальшому нафта була перероблена без сплати 330-350 млн грн ПДВ і розрахунку із Socar.
Отримане пальне було реалізовано також без сплати до бюджету акцизів. При цьому акцизи включалися у кінцеву ціну нафтопродуктів.
Forwarded from Just Бізнес
Громадяни, які збирають допомогу на ЗСУ на свої картки, зобов’язані сплатити 19,5% податку. Роз’яснення податкової
Чи потрібно громадянам, які збирали і збирають на свої рахунки допомогу для ЗСУ, але не зареєструвалися у Реєстрі волонтерів, сплачувати 19,5% із цих грошей (18% ПДФО, 1,5% військового збору)?
На це моє питання ДПС відповіла, що якщо фізична особа не зареєструвалася у Реєстрів волонтерів до 1 січня 2023 року, то кошти, отримані нею на свої рахунки (картки Приватбанку та інших банків, або монобанка від Monobank) включаються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням.
Тобто ДПС чітко каже, що громадяни, які до 1 січня 2023 року не зареєструвалися у Реєстрів волонтерів, зобов'язані подавати податкову декларацію і сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору з грошей, які вони зібрали на потреби захисників України з 24 лютого 2022.
Деталі за посиланням: https://biz.censor.net/r3423426
Чи потрібно громадянам, які збирали і збирають на свої рахунки допомогу для ЗСУ, але не зареєструвалися у Реєстрі волонтерів, сплачувати 19,5% із цих грошей (18% ПДФО, 1,5% військового збору)?
На це моє питання ДПС відповіла, що якщо фізична особа не зареєструвалася у Реєстрів волонтерів до 1 січня 2023 року, то кошти, отримані нею на свої рахунки (картки Приватбанку та інших банків, або монобанка від Monobank) включаються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням.
Тобто ДПС чітко каже, що громадяни, які до 1 січня 2023 року не зареєструвалися у Реєстрів волонтерів, зобов'язані подавати податкову декларацію і сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору з грошей, які вони зібрали на потреби захисників України з 24 лютого 2022.
Деталі за посиланням: https://biz.censor.net/r3423426
Як припинення виводу крипти вплинуло на курс долара
Останніми тижнями гривня невпинно укріплюється по відношенню до іноземних валют.
Взагалі тенденція на укріплення гривні почалась із початку року.
В перших числах березня ми писали про три основні причини цього тренду.
1. Міжнародна фінансова підтримка.
2. Зміна політики Нацбанку: замість розміщення коштів банків через депозитні сертифікати у себе, Регулятор підвищив вимоги до резервів, які можна тримати в ОВДП, випущених Мінфіном.
3. Початок посівної компанії, коли аграрії продають валюту для закупівлі палива і добрив.
З того часу відбулась ще одна подія, яка значно вплинула на валютний курс.
Нацбанк 1 березня затвердив постанову №14, якою були внесені зміни в порядок авторизації надавачів платіжних послуг.
Ці зміни унеможливили купівлю/продаж віртуальних активів (крипти) через криптобіржі.
Залишилась лише опція перекидання грошей через крипту напряму між фізособами.
Непогано ця історія розписана в тексті на Mind.
Наголошується, що посилення контролю відбулось через зловживання букмекерами та онлайн-казино.
Але, крім зловживань в сфері геймінгу, крипта використовувалась для виводу коштів за кордон.
Своєю постановою Нацбанк фактично заблокував вивід грошей за кордон через крипту.
Наші джерела розповідають, що через віртуальні активи виводилось до $30 млн щодобово.
Через тиждень – 7 березня – стало відомо, що Нацбанк ліквідує Айбокс Банк Олександра Дробота та Альони Шевцової.
Наслідком стало призупинення пов'язаних із банком платіжних терміналів iBox.
І банк і платіжна система активно використовувались гравцями ринку геймінгу.
Через них відбувався той самий miscoding – заміна коду призначення онлайн-платежу.
Крім того, і банк, і сервіс використовувались для виводу фіатних (звичайних) грошей на криптогаманці.
Завдяки цьому можна було виводити кошти за кордон криптою без контролю з боку Нацбанку.
Цікаво накласти хронологію цих подій (перша декада березня) на тайм лайн з курсом валют.
Як видно з графіку на Finence.ua, готівковий курс долара впав з 39,85 грн/дол в кінці лютого до 37,65 грн/дол 12 березня. Різниця за 10 днів: 2,2 грн.
Щоправда потім курс відскочив. Але до сьогодні вартість долара поступово знижується.
Як висновок: неконтрольований вивід коштів через крипту міг би розігнати готівковий курс в Україні і до 50, і до 70 грн/дол.
Натомість зараз маємо максимальне наближення готівкового курсу до офіційного.
Монополіст
Останніми тижнями гривня невпинно укріплюється по відношенню до іноземних валют.
Взагалі тенденція на укріплення гривні почалась із початку року.
В перших числах березня ми писали про три основні причини цього тренду.
1. Міжнародна фінансова підтримка.
2. Зміна політики Нацбанку: замість розміщення коштів банків через депозитні сертифікати у себе, Регулятор підвищив вимоги до резервів, які можна тримати в ОВДП, випущених Мінфіном.
3. Початок посівної компанії, коли аграрії продають валюту для закупівлі палива і добрив.
З того часу відбулась ще одна подія, яка значно вплинула на валютний курс.
Нацбанк 1 березня затвердив постанову №14, якою були внесені зміни в порядок авторизації надавачів платіжних послуг.
Ці зміни унеможливили купівлю/продаж віртуальних активів (крипти) через криптобіржі.
Залишилась лише опція перекидання грошей через крипту напряму між фізособами.
Непогано ця історія розписана в тексті на Mind.
Наголошується, що посилення контролю відбулось через зловживання букмекерами та онлайн-казино.
Але, крім зловживань в сфері геймінгу, крипта використовувалась для виводу коштів за кордон.
Своєю постановою Нацбанк фактично заблокував вивід грошей за кордон через крипту.
Наші джерела розповідають, що через віртуальні активи виводилось до $30 млн щодобово.
Через тиждень – 7 березня – стало відомо, що Нацбанк ліквідує Айбокс Банк Олександра Дробота та Альони Шевцової.
Наслідком стало призупинення пов'язаних із банком платіжних терміналів iBox.
І банк і платіжна система активно використовувались гравцями ринку геймінгу.
Через них відбувався той самий miscoding – заміна коду призначення онлайн-платежу.
Крім того, і банк, і сервіс використовувались для виводу фіатних (звичайних) грошей на криптогаманці.
Завдяки цьому можна було виводити кошти за кордон криптою без контролю з боку Нацбанку.
Цікаво накласти хронологію цих подій (перша декада березня) на тайм лайн з курсом валют.
Як видно з графіку на Finence.ua, готівковий курс долара впав з 39,85 грн/дол в кінці лютого до 37,65 грн/дол 12 березня. Різниця за 10 днів: 2,2 грн.
Щоправда потім курс відскочив. Але до сьогодні вартість долара поступово знижується.
Як висновок: неконтрольований вивід коштів через крипту міг би розігнати готівковий курс в Україні і до 50, і до 70 грн/дол.
Натомість зараз маємо максимальне наближення готівкового курсу до офіційного.
Монополіст
Як Авангард Пасенюка і Стеценка отримав 850 млн грн за схемою "потримати облігації"
Зафіксуємо у себе схему, описану у вчорашньому тексті Юлії Сомаєвої на Дзеркалі тижня.
Після початку великої війни, 25 лютого 2022 року Нацбанк ліквідував українську дочку російського Сбєрбанку.
На той момент вона вже називалась Міжнародний резервний банк (МР Банк).
В МР Банку залишились активи. В тому числі, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 9,2 млрд грн, які зберігались в приватному депозитарії – Інвестиційній компанії України (ICU).
ICU була заснована екс-головою Нацбанку Валерією Гонтарєвою та Макаром Пасенюком. Зараз належить Пасенюку та Костянтину Стеценко.
Компанія керувала інвестиціями п’ятого президента Петра Порошенка та його оточення.
В ICU працювали чи працюють чиновники часів Порошенка: екс-міністр енергетики Володимир Демчишин, екс-голова НКРЕКП Дмитро Вовк, екс-голова НКРЗІ Олександр Животовський.
За логікою, ОВДП що належали МР Банку та зберігались в ICU, мали повернутись Мінфіну.
Але у вересні 2022 року за клопотанням прокурора Подільської окружної прокуратури Києва слідчий суддя Подільського райсуду столиці арештував майно МР Банку на рахунках ICU.
Прізвища судді та прокурора загалу невідомі – закодовані в судовому реєстрі.
Мінфін, типу за законом, не міг відмовитись нараховувати відсотки на ОВДП дочки російського банку, які зберігались в ICU.
А так як через арешт активів облігації не можна було вийняти з ICU, кошти перераховувались цій компанії на рахунки в банку Авангард, який також належить Пасенюку і Стеценку.
В 2022 році Авангард використав ці гроші для купівлі депозитних сертифікатів Нацбанку з дохідністю 23%.
Загалом набігло більше 850 млн грн доходів.
А за результатами 2022 року банк Авангард розподілив дивіденди своїм власникам: виплатив Пасенюку і Стеценку 580 млн грн.
В грудні 2022 року адміністрація МР Банку, яка була заведена Фондом гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) в Київському апеляційному суді намагалась скасувати арешт. Але суд відмовив.
І лише наприкінці лютого 2023 року Подільський райсуд таки скасував арешт ОВДП.
Монополіст
Зафіксуємо у себе схему, описану у вчорашньому тексті Юлії Сомаєвої на Дзеркалі тижня.
Після початку великої війни, 25 лютого 2022 року Нацбанк ліквідував українську дочку російського Сбєрбанку.
На той момент вона вже називалась Міжнародний резервний банк (МР Банк).
В МР Банку залишились активи. В тому числі, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 9,2 млрд грн, які зберігались в приватному депозитарії – Інвестиційній компанії України (ICU).
ICU була заснована екс-головою Нацбанку Валерією Гонтарєвою та Макаром Пасенюком. Зараз належить Пасенюку та Костянтину Стеценко.
Компанія керувала інвестиціями п’ятого президента Петра Порошенка та його оточення.
В ICU працювали чи працюють чиновники часів Порошенка: екс-міністр енергетики Володимир Демчишин, екс-голова НКРЕКП Дмитро Вовк, екс-голова НКРЗІ Олександр Животовський.
За логікою, ОВДП що належали МР Банку та зберігались в ICU, мали повернутись Мінфіну.
Але у вересні 2022 року за клопотанням прокурора Подільської окружної прокуратури Києва слідчий суддя Подільського райсуду столиці арештував майно МР Банку на рахунках ICU.
Прізвища судді та прокурора загалу невідомі – закодовані в судовому реєстрі.
Мінфін, типу за законом, не міг відмовитись нараховувати відсотки на ОВДП дочки російського банку, які зберігались в ICU.
А так як через арешт активів облігації не можна було вийняти з ICU, кошти перераховувались цій компанії на рахунки в банку Авангард, який також належить Пасенюку і Стеценку.
В 2022 році Авангард використав ці гроші для купівлі депозитних сертифікатів Нацбанку з дохідністю 23%.
Загалом набігло більше 850 млн грн доходів.
А за результатами 2022 року банк Авангард розподілив дивіденди своїм власникам: виплатив Пасенюку і Стеценку 580 млн грн.
В грудні 2022 року адміністрація МР Банку, яка була заведена Фондом гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) в Київському апеляційному суді намагалась скасувати арешт. Але суд відмовив.
І лише наприкінці лютого 2023 року Подільський райсуд таки скасував арешт ОВДП.
Монополіст
Щоб обійти заборону АМКУ на концентрацію обленерго VS Energy ПУМБ Ахметова видав $700 млн кредиту під заставу акцій компаній. Завершити угоду завадило повномасштабне вторгнення. Обленерго готуються до націоналізації
За нашою інформацією, Мінюст готуює позов до ВАКС про націоналізацію активів російської групи VS Energy.
Невдовзі вони будуть стягнуті в дохід держави.
VS Energy належить російському кримінальному авторитету Михайлу Воєводіну та його молодшим партнерам - депутату Держдуми РФ, який підтримує війну проти України, Олександру Бабакову та президенту російського клубу ЦСКА Євгену Гіннеру.
В енергетичному секторі України VS Energy належить пять обленерго: "Кіровоград-", "Чернівці-", "Житомир-", "Рівне-" та "Херсонобленерго".
Це третя за обсягами розподілу електроенергії група обленерго в України, до війни вони розподіляли майже 10% струму в країні.
В 2019 році ДТЕК Ріната Ахметова придбала у російської VS Energy два обленерго "Київобленернго" та "Одесаоблененрго".
В 2021 році між ними було досягнуто домовленості про подальший викуп Ахметовим інших обленерго VS Energy.
Зокрема Воєводін планував сконцентрувати на собі частки Бабакова та Гіннера в обленерго і перепродати ДТЕК.
Першим обленерго, яке мав поглинути ДТЕК, було визначено “Кіровоградобленерго”. У квітні 2021 року ДТЕК опублікувала повідомлення про придбання у росіян 24,5% акцій "Кіровоградобленерго", а також заявила про наміри придбати контрольний пакет цього оператора систем розподілу після погодження Антимонопольного комітету.
За даними Монополіста, ДТЕК домовився з VS Energy про повний викуп акцій обленерго за $80 млн.
Однак АМКУ не дав дозвіл на концентрацію, оскільки ДТЕК Ахметова уже тоді був найбільшим власником обленерго в Україні - у 2021 році 42% електроенергії в Україні було поставлено мережами ОСР ДТЕКа Мережі Ахметова.
Щоб обійти заборону АМКУ на концентрацію обленерго, за даними джерел у правоохоронних органах, банк ПУМБ Ахметова видав $700 млн кредиту під заставу акцій обленерго.
Але завершити угоду завадило повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке призвело до початку процесу націоналізації активів VS Energy в Україні.
За нашою інформацією, Мінюст готуює позов до ВАКС про націоналізацію активів російської групи VS Energy.
Невдовзі вони будуть стягнуті в дохід держави.
VS Energy належить російському кримінальному авторитету Михайлу Воєводіну та його молодшим партнерам - депутату Держдуми РФ, який підтримує війну проти України, Олександру Бабакову та президенту російського клубу ЦСКА Євгену Гіннеру.
В енергетичному секторі України VS Energy належить пять обленерго: "Кіровоград-", "Чернівці-", "Житомир-", "Рівне-" та "Херсонобленерго".
Це третя за обсягами розподілу електроенергії група обленерго в України, до війни вони розподіляли майже 10% струму в країні.
В 2019 році ДТЕК Ріната Ахметова придбала у російської VS Energy два обленерго "Київобленернго" та "Одесаоблененрго".
В 2021 році між ними було досягнуто домовленості про подальший викуп Ахметовим інших обленерго VS Energy.
Зокрема Воєводін планував сконцентрувати на собі частки Бабакова та Гіннера в обленерго і перепродати ДТЕК.
Першим обленерго, яке мав поглинути ДТЕК, було визначено “Кіровоградобленерго”. У квітні 2021 року ДТЕК опублікувала повідомлення про придбання у росіян 24,5% акцій "Кіровоградобленерго", а також заявила про наміри придбати контрольний пакет цього оператора систем розподілу після погодження Антимонопольного комітету.
За даними Монополіста, ДТЕК домовився з VS Energy про повний викуп акцій обленерго за $80 млн.
Однак АМКУ не дав дозвіл на концентрацію, оскільки ДТЕК Ахметова уже тоді був найбільшим власником обленерго в Україні - у 2021 році 42% електроенергії в Україні було поставлено мережами ОСР ДТЕКа Мережі Ахметова.
Щоб обійти заборону АМКУ на концентрацію обленерго, за даними джерел у правоохоронних органах, банк ПУМБ Ахметова видав $700 млн кредиту під заставу акцій обленерго.
Але завершити угоду завадило повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке призвело до початку процесу націоналізації активів VS Energy в Україні.
Ігор Коломойський продав Воєводіну з VS Energy 50% Криворізького залізорудного комбінату. В обмін на офшорки, які намагаються відсудити у Жеваго 40% Полтавського ГЗК?
Криворізький залізорудний комбінат спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У довоєний 2021 року отримав 4 млрд грн прибутку.
До останнього часу вважалося, що підприємство по рівну належить Рінату Ахметову та Ігорю Коломойський.
Проте виявилося, що Коломойський вийшов з акціонерів КЗРК і його частка перейшла у власність російського "злодія в законі" на прізвисько "Міша Лужнецький" - Міхаіла Воєводіна. Він є ключовим бенефеціаром групи VS Energy, якій в Україні належить 5 обленерго.
Зокрема, Воєводін та його колишня дружина громадянка Франції та РФ Наталія Селіванова спільно володіють кіпрською компанією Newsteel Holdings Ltd. (записана на номінала Міхалакіса Ціціккоса, проте у Воєводіна і Селіванової - по 50%).
Компанія Newsteel Holdings Ltd., в свою чергу, є власницею компанії з Невісу - Kadis Holdings Ltd.
Водночас Kadis Holdings Ltd. володіє 50% кіпрською Starmill Ltd, якій належить Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК).
Тобто Воєводін та Селіванова є власниками 50% Криворізького залізорудного комбінату. Друга половина залишилася у кіпрської SCM Ріната Ахметова.
Компетентні люди розповідають, що частка в КЗРК могла бути платою Коломойського за офшорні компанії, які намагаються скасувати продаж Костянтину Жеваго 40% акцій Полтавського ГЗК.
Про причетність Коломойського до цих компаній зокрема заявляв і особисто Жеваго.
У 2002 році чотири компанії з групи VS Energy - Gilson Investments, Calefort Developments, Emsworth Assets і Trimcroft Service продали 40,19% акцій Полтавського ГЗК структурам Жеваго.
У 2005 році офшорні компанії VS Energy намагалися оскаржити угоду, але Верховний суд тоді став на сторону Жеваго.
В 2022 році офшорні компнії активізували спробу повернути через суди 40% ПГЗК.
Справа дійшла до Верховного суду, який відхилив претензії офшорних компаній. Саме по цій справі підозрюваним в отриманні $2,7 млн хабаря проходить колишній керівник Верховного Суду Всеволод Князєв та його колеги, які за ці гроші нібито мали забезпечити рішення по Полтавському ГЗК.
Монополіст
Криворізький залізорудний комбінат спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У довоєний 2021 року отримав 4 млрд грн прибутку.
До останнього часу вважалося, що підприємство по рівну належить Рінату Ахметову та Ігорю Коломойський.
Проте виявилося, що Коломойський вийшов з акціонерів КЗРК і його частка перейшла у власність російського "злодія в законі" на прізвисько "Міша Лужнецький" - Міхаіла Воєводіна. Він є ключовим бенефеціаром групи VS Energy, якій в Україні належить 5 обленерго.
Зокрема, Воєводін та його колишня дружина громадянка Франції та РФ Наталія Селіванова спільно володіють кіпрською компанією Newsteel Holdings Ltd. (записана на номінала Міхалакіса Ціціккоса, проте у Воєводіна і Селіванової - по 50%).
Компанія Newsteel Holdings Ltd., в свою чергу, є власницею компанії з Невісу - Kadis Holdings Ltd.
Водночас Kadis Holdings Ltd. володіє 50% кіпрською Starmill Ltd, якій належить Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК).
Тобто Воєводін та Селіванова є власниками 50% Криворізького залізорудного комбінату. Друга половина залишилася у кіпрської SCM Ріната Ахметова.
Компетентні люди розповідають, що частка в КЗРК могла бути платою Коломойського за офшорні компанії, які намагаються скасувати продаж Костянтину Жеваго 40% акцій Полтавського ГЗК.
Про причетність Коломойського до цих компаній зокрема заявляв і особисто Жеваго.
У 2002 році чотири компанії з групи VS Energy - Gilson Investments, Calefort Developments, Emsworth Assets і Trimcroft Service продали 40,19% акцій Полтавського ГЗК структурам Жеваго.
У 2005 році офшорні компанії VS Energy намагалися оскаржити угоду, але Верховний суд тоді став на сторону Жеваго.
В 2022 році офшорні компнії активізували спробу повернути через суди 40% ПГЗК.
Справа дійшла до Верховного суду, який відхилив претензії офшорних компаній. Саме по цій справі підозрюваним в отриманні $2,7 млн хабаря проходить колишній керівник Верховного Суду Всеволод Князєв та його колеги, які за ці гроші нібито мали забезпечити рішення по Полтавському ГЗК.
Монополіст
Нереальні плани енергетичної стратегії до 2050 року
Нам передали драфти двох презентацій: Економічне відновлення України (вочевдить, розроблена в Кабміні) та Енергетичної стратегії до 2050 року розробки Міненерго.
Вже багато хто сміється з цих планів. Тому зробили хоч і неглибокий, але реальний аналіз того, що там наплановано.
Головний висновок: замість будувати палаци в хмарах треба подумати, що робити в наступні 1-3 опалювальні сезони.
Натомість влада хайпує на обіцянках, як заможно ми будемо жити через 30 років.
Все виросте, мінімум в 10 разів, будуть сотні млрд доларів інвестицій, Україна стане хабом всього…
На жаль, це не реально. От декілька вказаних в прогнозі цифр з аналізом.
Прогноз: збільшення ВВП на 9% щорічно в 2023 - 2032 роках і на 3% в 2032 - 2050 роках.
Реальність: В квітневому інфляційному звіті Нацбанк прогнозує зростання ВВП в 2023 році на 2%.
В подальші роки і НБУ, і Світовий банк прогнозують пришвидшення зростання ВВП. В залежності від ходу бойових дій. Але про стабільне зростання у 9% мова не йде.
Прогноз: зростання виробництва зернових до 150 млн тон на рік.
Реальність: В 2019 році Україна виробила рекордні 75 млн тон зернових, в довоєнному 2021 році - 74 млн т.
Прогноз будується на тому, що Україна значно збільшить внутрішню переробку зерна в готову продукцію та корми для тварин. Натомість для цього потрібно вводити стимулювання, наприклад - експортні мита. Але це неможливо в умовах перебування у ВТО та інтеграції в ЄС.
KSE опублікувало дослідження, згідно якого відновлення експорту зернових на рівні 2021 року можливо орієнтовно до 2040 року.
Прогноз: виробництво 46 млн т "зеленої" сталі на рік, з яких дві третини підуть на експорт в ЄС.
Реальність: до війни Україна виробляла близько 20 млн т сталі на рік (21,37 млн т в 2021 році).
Враховуючи знищення двох потужних метазводів в Маріуполі, в 2022 році виробництво сталі склало 6,3 млн т. Далі без коментарів.
Прогноз: 15,8 ГВт нової потужності атомної генерації. З них 10,6 ГВт - нові енергоблоки за американською технологією АР1000, 3,2 ГВт - малі модульні реактори (ММР) та 2 ГВт - добудова 3 і 4 блоків Хмельницьої АЕС на технології ВВЕР.
Реальність: До війни в Україні було 13,8 ГВт потужності АЕС. Зараз, коли ЗАЕС в окупації, випало 6 ГВт.
Подвоєння потужності АЕС до 2050 року не реально, хоча б через те, що стільки енергії немає буде куди дівати.
Всі розраховують на експорт в ЄС, але там будуються свої потужності із залученням тих самих інвесторів, на яких розраховує Україна.
Особливо цікавий пасаж про виробництво в Україні ММР з локалізацією 90%. Це при тому, що зараз США та Японія будуть лише прототипи.
Прогноз: будівництво 80 ГВт потужності СЕС та 140 ГВт потужності ВЕС.
Реальність: Станом на 2021 рік в Україні було менше 7 ГВт СЕС та близько 1,7 ГВт ВЕС.
Щодо експорту в ЄС ситуація із "зеленкою" та сама, що і з "атомкою".
Проноз: видобуток 80 млрд кубів газу, включаючи біометан та офшорний газ, видобуток 15 млн т нафти і переробка 11 млн тон в нафтопродукти.
Реальність: Зараз видобуток газу складає 20 млрд кубів на рік, нафти – менше 2 млн т на рік.
Видобуток газу падає через неможливість продати газ видобувникками за ринковими цінами.
Що стосується нафти, багато країн мають більш доступні запаси ,а потужностей з переробки в Європі набудовано стільки, що інвестиції в нові потужності поки не рентабельні.
Нам передали драфти двох презентацій: Економічне відновлення України (вочевдить, розроблена в Кабміні) та Енергетичної стратегії до 2050 року розробки Міненерго.
Вже багато хто сміється з цих планів. Тому зробили хоч і неглибокий, але реальний аналіз того, що там наплановано.
Головний висновок: замість будувати палаци в хмарах треба подумати, що робити в наступні 1-3 опалювальні сезони.
Натомість влада хайпує на обіцянках, як заможно ми будемо жити через 30 років.
Все виросте, мінімум в 10 разів, будуть сотні млрд доларів інвестицій, Україна стане хабом всього…
На жаль, це не реально. От декілька вказаних в прогнозі цифр з аналізом.
Прогноз: збільшення ВВП на 9% щорічно в 2023 - 2032 роках і на 3% в 2032 - 2050 роках.
Реальність: В квітневому інфляційному звіті Нацбанк прогнозує зростання ВВП в 2023 році на 2%.
В подальші роки і НБУ, і Світовий банк прогнозують пришвидшення зростання ВВП. В залежності від ходу бойових дій. Але про стабільне зростання у 9% мова не йде.
Прогноз: зростання виробництва зернових до 150 млн тон на рік.
Реальність: В 2019 році Україна виробила рекордні 75 млн тон зернових, в довоєнному 2021 році - 74 млн т.
Прогноз будується на тому, що Україна значно збільшить внутрішню переробку зерна в готову продукцію та корми для тварин. Натомість для цього потрібно вводити стимулювання, наприклад - експортні мита. Але це неможливо в умовах перебування у ВТО та інтеграції в ЄС.
KSE опублікувало дослідження, згідно якого відновлення експорту зернових на рівні 2021 року можливо орієнтовно до 2040 року.
Прогноз: виробництво 46 млн т "зеленої" сталі на рік, з яких дві третини підуть на експорт в ЄС.
Реальність: до війни Україна виробляла близько 20 млн т сталі на рік (21,37 млн т в 2021 році).
Враховуючи знищення двох потужних метазводів в Маріуполі, в 2022 році виробництво сталі склало 6,3 млн т. Далі без коментарів.
Прогноз: 15,8 ГВт нової потужності атомної генерації. З них 10,6 ГВт - нові енергоблоки за американською технологією АР1000, 3,2 ГВт - малі модульні реактори (ММР) та 2 ГВт - добудова 3 і 4 блоків Хмельницьої АЕС на технології ВВЕР.
Реальність: До війни в Україні було 13,8 ГВт потужності АЕС. Зараз, коли ЗАЕС в окупації, випало 6 ГВт.
Подвоєння потужності АЕС до 2050 року не реально, хоча б через те, що стільки енергії немає буде куди дівати.
Всі розраховують на експорт в ЄС, але там будуються свої потужності із залученням тих самих інвесторів, на яких розраховує Україна.
Особливо цікавий пасаж про виробництво в Україні ММР з локалізацією 90%. Це при тому, що зараз США та Японія будуть лише прототипи.
Прогноз: будівництво 80 ГВт потужності СЕС та 140 ГВт потужності ВЕС.
Реальність: Станом на 2021 рік в Україні було менше 7 ГВт СЕС та близько 1,7 ГВт ВЕС.
Щодо експорту в ЄС ситуація із "зеленкою" та сама, що і з "атомкою".
Проноз: видобуток 80 млрд кубів газу, включаючи біометан та офшорний газ, видобуток 15 млн т нафти і переробка 11 млн тон в нафтопродукти.
Реальність: Зараз видобуток газу складає 20 млрд кубів на рік, нафти – менше 2 млн т на рік.
Видобуток газу падає через неможливість продати газ видобувникками за ринковими цінами.
Що стосується нафти, багато країн мають більш доступні запаси ,а потужностей з переробки в Європі набудовано стільки, що інвестиції в нові потужності поки не рентабельні.
▫️Вам відомо, що перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей перенесено на вересень 2024 року?
▫️А про те, що законопроект № 8137, яким передбачено скасування штрафу за неподачу повідомлення про КІК, так і не виносять у ВР на друге читання?
▫️Що не врахувала Шакіра щодо вибору податкового резидентства, аби їй тепер не «світили» 8 років в’язниці?
Про все це та багато іншого ви дізнаєтесь на каналі КІК: секретні матеріали.
Його створено для власників іноземних компаній, які не хочуть мати проблем з податковою в Україні.
Підписуйтесь!
#рекомендація
▫️А про те, що законопроект № 8137, яким передбачено скасування штрафу за неподачу повідомлення про КІК, так і не виносять у ВР на друге читання?
▫️Що не врахувала Шакіра щодо вибору податкового резидентства, аби їй тепер не «світили» 8 років в’язниці?
Про все це та багато іншого ви дізнаєтесь на каналі КІК: секретні матеріали.
Його створено для власників іноземних компаній, які не хочуть мати проблем з податковою в Україні.
Підписуйтесь!
#рекомендація