Як виростуть тарифи на електроенергію для населення з червня
На 1 червня вчергове заплановано підвищення тарифів на електроенергію для побутових споживачів (населення).
Діючі тарифи (1,44 грн/кВт-г до 250 кВт-г на місяць та 1,68, якщо більше) прописані в постанові Кабміну №483 про покладання спеціальних обов'язків (ПСО).
Її дія мала закінчитись 1 квітня. Зараз її подовжено до 1 червня.
Причина в тому, щоб Мінсоцполітики та Мінцифри підготували ефективний механізм розподілу субсидій. Їх розмір підвищиться з 4 млрд до 8 млрд грн на рік.
Яка причина підвищення?
Тарифи для населення в 4 рази нижчі за ринкову ціну.
Різниця між ринковою ціною та фіксованим тарифом для населення складає 140 млрд грн на рік.
Близько 100 млрд з них покриваються з доходу держкомпаній Енергоатом та Укргідроенерго в пропорції 85/15.
Ще 40 млрд грн – діра, джерел на фінансування якої немає.
Їх можна було б взяти з бюджету, як це передбачає класична схема ПСО. Але хто забере гроші у війська?
Їх могли б дати міжнародні донори, про що постійно просив міністр Герман Галущенко – типу ідеї, щоб міжнародні енергетичні корпорації скинулись Енергоатому зі своїх прибутків. Але ніхто не дає.
Залишається тільки наближення тарифу до ринкової ціни.
Яким може бути підвищення?
Розглядались варіанти 2,4 грн/кВт-г, 2,8 або 2,88.
Остання цифра – математичний результат компенсації тих самих 40 млрд грн, яких ніде взяти.
Остаточне рішення, вочевидь, буде за президентом.
Чи можуть бути полички?
Розглядався варіант тарифу "для багатих" – коли ті, хто споживає більше 1000 кВт-г на місяць, платили б ринкову ціну.
На сьогодні таких споживачів близько 140 тис. Це 1% від всіх побутових споживачів, а споживають вони 7% електроенергії, яка йде населенню.
Втім половина з них – це ті, хто користується електроопаленням. Тобто, не обов'язкового багаті.
До того ж, багато хто очікує зловживань з боку таких споживачів в разі "ринкової полички".
Вочевидь, такої полички не буде.
Монополіст
На 1 червня вчергове заплановано підвищення тарифів на електроенергію для побутових споживачів (населення).
Діючі тарифи (1,44 грн/кВт-г до 250 кВт-г на місяць та 1,68, якщо більше) прописані в постанові Кабміну №483 про покладання спеціальних обов'язків (ПСО).
Її дія мала закінчитись 1 квітня. Зараз її подовжено до 1 червня.
Причина в тому, щоб Мінсоцполітики та Мінцифри підготували ефективний механізм розподілу субсидій. Їх розмір підвищиться з 4 млрд до 8 млрд грн на рік.
Яка причина підвищення?
Тарифи для населення в 4 рази нижчі за ринкову ціну.
Різниця між ринковою ціною та фіксованим тарифом для населення складає 140 млрд грн на рік.
Близько 100 млрд з них покриваються з доходу держкомпаній Енергоатом та Укргідроенерго в пропорції 85/15.
Ще 40 млрд грн – діра, джерел на фінансування якої немає.
Їх можна було б взяти з бюджету, як це передбачає класична схема ПСО. Але хто забере гроші у війська?
Їх могли б дати міжнародні донори, про що постійно просив міністр Герман Галущенко – типу ідеї, щоб міжнародні енергетичні корпорації скинулись Енергоатому зі своїх прибутків. Але ніхто не дає.
Залишається тільки наближення тарифу до ринкової ціни.
Яким може бути підвищення?
Розглядались варіанти 2,4 грн/кВт-г, 2,8 або 2,88.
Остання цифра – математичний результат компенсації тих самих 40 млрд грн, яких ніде взяти.
Остаточне рішення, вочевидь, буде за президентом.
Чи можуть бути полички?
Розглядався варіант тарифу "для багатих" – коли ті, хто споживає більше 1000 кВт-г на місяць, платили б ринкову ціну.
На сьогодні таких споживачів близько 140 тис. Це 1% від всіх побутових споживачів, а споживають вони 7% електроенергії, яка йде населенню.
Втім половина з них – це ті, хто користується електроопаленням. Тобто, не обов'язкового багаті.
До того ж, багато хто очікує зловживань з боку таких споживачів в разі "ринкової полички".
Вочевидь, такої полички не буде.
Монополіст
Держава урізала зарплати чиновниками. Багато з них звільняється
ЕП пише, що з початку 2023 року держава припинила виплачувати надбавки службовцям більшості органів виконавчої влади.
- З січня чиновникам приходять майже "голі" оклади: надбавками компенсують лише сплачені податки (близько 20% від ставки). Надбавки, наприклад за інтенсивність праці, вислугу років, науковий ступінь, можуть становити до 70% від зарплати, яку чиновник отримує на руки. Тому їх урізання суттєво бʼє по гаманцях держслужбовців.
- В Мінфіні видатки на фонд оплати праці цьогоріч мають скоротитися на 10% – до 425,47 млн грн. Для Мінекономіки зменшать на 8% до 431,3 млн грн, МЗС – на 10% до 275,6 млн грн, МОЗ – на 23% до 115,6 млн грн, Мінцифри – на 9% до 173,7 млн грн.
- Через це чиновники звільняються. За даними Нацагентства з питань держслужби, у січні-березні 2023 року з центральних органів виконавчої влади, судів та місцевих адміністрацій звільнилися майже 10,5 тис працівників. На їх заміну прийшли 9,9 тис людей.
- За даними НАДС, на початку 2022 року у держсекторі вакантними були понад 32 тис з понад 207 тис посад. У першому кварталі 2023 року кількість вакансій перевищила 35 тис.
- Багато колишніх чиновників йдуть у недержавний сектор, де працюють за гранти в тих же сферах. Там вони мають набагато менший рівень відповідальності та завантаженості і водночас вищі зарплати.
- Водночас чиновники, яким робота забезпечувала доступ до корупційної ренти, тримаються за крісла.
ЕП пише, що з початку 2023 року держава припинила виплачувати надбавки службовцям більшості органів виконавчої влади.
- З січня чиновникам приходять майже "голі" оклади: надбавками компенсують лише сплачені податки (близько 20% від ставки). Надбавки, наприклад за інтенсивність праці, вислугу років, науковий ступінь, можуть становити до 70% від зарплати, яку чиновник отримує на руки. Тому їх урізання суттєво бʼє по гаманцях держслужбовців.
- В Мінфіні видатки на фонд оплати праці цьогоріч мають скоротитися на 10% – до 425,47 млн грн. Для Мінекономіки зменшать на 8% до 431,3 млн грн, МЗС – на 10% до 275,6 млн грн, МОЗ – на 23% до 115,6 млн грн, Мінцифри – на 9% до 173,7 млн грн.
- Через це чиновники звільняються. За даними Нацагентства з питань держслужби, у січні-березні 2023 року з центральних органів виконавчої влади, судів та місцевих адміністрацій звільнилися майже 10,5 тис працівників. На їх заміну прийшли 9,9 тис людей.
- За даними НАДС, на початку 2022 року у держсекторі вакантними були понад 32 тис з понад 207 тис посад. У першому кварталі 2023 року кількість вакансій перевищила 35 тис.
- Багато колишніх чиновників йдуть у недержавний сектор, де працюють за гранти в тих же сферах. Там вони мають набагато менший рівень відповідальності та завантаженості і водночас вищі зарплати.
- Водночас чиновники, яким робота забезпечувала доступ до корупційної ренти, тримаються за крісла.
Forwarded from Just Бізнес
В Україні відновили блокування банківських рахунків за борги. Арешт відбуватиметься автоматично
Банки відновили масове блокування карткових рахунків клієнтів на вимогу державних виконавців.
У березні 2022 року Кабмін на час дії воєнного стану заборонив державним та приватним виконавчим службам арештовувати рахунки на суму менш ніж 100 тис грн.
Однак 8 травня 2023 року набув чинності закон 3048-IX, який скасовує дію цієї постанови КМУ. Відповідно арешти рахунків на суму менше 100 тис грн повертаються.
Закон дозволяє громадянам України, яким було арештовано рахунки, користуватися сумою у розмірі двох мінімальних зарплат - 13,4 тис грн. Для цього вони мають звернутися до виконавця, щоб той надіслав у банк постанову про зняття арешту з рахунку у розмірі 13,4 тис грн.
Боржники, яким заблоковано рахунок, можуть сплачувати з нього податки, збори без урахування арешту, за умови що такий рахунок визначений для здійснення видаткових операцій.
В 2021 році в Україні запрацювала система автоматичного арешту грошей на рахунках українців.
Вона передбачає автоматичний арешт через борги за: несплачені штрафи; штрафи за порушення ПДР; борги за комунальні платеж ; борги за аліментами;
Під автоматичний арешт боргів потраплять громадяни, занесені до Єдиного реєстру боржників. Знайти себе можете за посиланням.
Банки відновили масове блокування карткових рахунків клієнтів на вимогу державних виконавців.
У березні 2022 року Кабмін на час дії воєнного стану заборонив державним та приватним виконавчим службам арештовувати рахунки на суму менш ніж 100 тис грн.
Однак 8 травня 2023 року набув чинності закон 3048-IX, який скасовує дію цієї постанови КМУ. Відповідно арешти рахунків на суму менше 100 тис грн повертаються.
Закон дозволяє громадянам України, яким було арештовано рахунки, користуватися сумою у розмірі двох мінімальних зарплат - 13,4 тис грн. Для цього вони мають звернутися до виконавця, щоб той надіслав у банк постанову про зняття арешту з рахунку у розмірі 13,4 тис грн.
Боржники, яким заблоковано рахунок, можуть сплачувати з нього податки, збори без урахування арешту, за умови що такий рахунок визначений для здійснення видаткових операцій.
В 2021 році в Україні запрацювала система автоматичного арешту грошей на рахунках українців.
Вона передбачає автоматичний арешт через борги за: несплачені штрафи; штрафи за порушення ПДР; борги за комунальні платеж ; борги за аліментами;
Під автоматичний арешт боргів потраплять громадяни, занесені до Єдиного реєстру боржників. Знайти себе можете за посиланням.
Регулятор почав розслідування схеми завдання збитків Енергоатому на користь ДТЕК Ахметова
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) вчора ухвалила рішення про початок розслідування дій учасників ринку на предмет можливого нанесення збитків державній компанії НАЕК "Енергоатом" на користь ДТЕК Ріната Ахметова.
Проєкт цього рішення з обґрунтуванням були оприлюднені на сайті Регулятора.
Це та сама схема, яку ми описували в квітні у себе на каналі та в Дзеркалі тижня.
Нагадаємо суть: в березні Енергоатом замість того, щоб намагатись продати свій ресурс на ринку, хоч і опустившись в ціні, тримав її до останнього.
Через це його ресурс постійно випадав на Балансуючий ринок.
Там його відкуповувала маневрова генерація, розвантажуючи свої енергоблоки. В основному – ДТЕК Ріната Ахметова.
Через це, замість того щоб продати ресурс хоча б за 2600 грн/МВт-г, Енергоатом продавав його на Балансуючому ринку по 0,01 грн/МВт-г.
Таким чином держкомпанія втратила щонайменше 300 тис. МВт-г в березні.
ДТЕК, відповідно, отримав майже безкоштовний ресурс який продав своїм споживачам по ринкових цінах.
Новим в документах Регулятора є те, що в схемі приймала участь державна "Енергетична компанія України" (ЕКУ), яку очолює Віталій Бутенко, колишній менеджер ДТЕК.
ЕКУ – державний трейдер, який був створений за ініціативою заступника голови ОП Ростислава Шурми та міністра енергетики Германа Галущенко для експорту електроенергії Енергоатому.
Влітку 2022 року ЕКУ була найбільшим після ДТЕК експортером електроенергії.
З документів НКРЕКП виходить, що Енергоатом передав свою фінансову відповідальність за небаланси ЕКУ шляхом входження в його балансуючу групу.
Через це потенційна змова учасників ринку для завдання збитків Енергоатому на користь ДТЕК набуває нового забарвлення.
Бутенко, який багато років очолював в ДТЕК трейдинговий підрозділ, легко міг знайти спільну мову з колишніми колегами.
В ДТЕК та ЕКУ підгорає. Слідкуємо за розвитком ситуації.
Монополіст
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) вчора ухвалила рішення про початок розслідування дій учасників ринку на предмет можливого нанесення збитків державній компанії НАЕК "Енергоатом" на користь ДТЕК Ріната Ахметова.
Проєкт цього рішення з обґрунтуванням були оприлюднені на сайті Регулятора.
Це та сама схема, яку ми описували в квітні у себе на каналі та в Дзеркалі тижня.
Нагадаємо суть: в березні Енергоатом замість того, щоб намагатись продати свій ресурс на ринку, хоч і опустившись в ціні, тримав її до останнього.
Через це його ресурс постійно випадав на Балансуючий ринок.
Там його відкуповувала маневрова генерація, розвантажуючи свої енергоблоки. В основному – ДТЕК Ріната Ахметова.
Через це, замість того щоб продати ресурс хоча б за 2600 грн/МВт-г, Енергоатом продавав його на Балансуючому ринку по 0,01 грн/МВт-г.
Таким чином держкомпанія втратила щонайменше 300 тис. МВт-г в березні.
ДТЕК, відповідно, отримав майже безкоштовний ресурс який продав своїм споживачам по ринкових цінах.
Новим в документах Регулятора є те, що в схемі приймала участь державна "Енергетична компанія України" (ЕКУ), яку очолює Віталій Бутенко, колишній менеджер ДТЕК.
ЕКУ – державний трейдер, який був створений за ініціативою заступника голови ОП Ростислава Шурми та міністра енергетики Германа Галущенко для експорту електроенергії Енергоатому.
Влітку 2022 року ЕКУ була найбільшим після ДТЕК експортером електроенергії.
З документів НКРЕКП виходить, що Енергоатом передав свою фінансову відповідальність за небаланси ЕКУ шляхом входження в його балансуючу групу.
Через це потенційна змова учасників ринку для завдання збитків Енергоатому на користь ДТЕК набуває нового забарвлення.
Бутенко, який багато років очолював в ДТЕК трейдинговий підрозділ, легко міг знайти спільну мову з колишніми колегами.
В ДТЕК та ЕКУ підгорає. Слідкуємо за розвитком ситуації.
Монополіст
Як передати податки від пального армії а не схемним операторам АЗС
Відновлення ставки ПДВ на пальне до 20% поверне ухиляння від нього
З 1 липня відновлюється податки на моторні палива, які діяли до початку вторгнення рашистів.
Нагадаємо, що після початку війни, ударів окупантів по нафтобазах, припинення імпорту з рф та білорусі, Україна занурилась у паливну кризу. Був дефіцит і величезні ціни.
Щоб знизити ціни в березні 2022 року Верховна Рада відмінила акцизи на пальне, а ПДВ знизила з 20% до 7%.
Вже у вересні того ж року Рада частково відновила акцизи – 100 євро на бензин і дизельне пальне (ДП), 52 євро на автогаз (LPG). Втім ПДВ залишався на рівні 7% (дивись таблицю).
Прийнятий тоді закон (проєкт 7668-д), передбачає що урізані податки діють до 1 липня 2023 року.
Тобто з липня податки будуть такими, як до березня 2022 року, включаючи ПДВ у 20%.
А це означає, що повернуться ті самі схеми ухиляння від ПДВ, про які часто писали до війни.
Ось приклад з 2021 року: БРСМ Андрія Біби пропускала готівку поза касовими апаратами, проте покупцю видавала чек як корпоративному клієнту (післяоплата).
Таким чином вони за готівку продавали паливо, яке вже було продано юрособі.
Тобто з цієї частини палива ПДВ не сплачувався.
Також поширена класична скрутка – схемний або фіктивний ПДВ.
Легальний ринок пропонує інший варіант: залишити існуючу ставку ПДВ на рівні 7%, а різницю покрити за рахунок підвищення акцизів на дизель та автогаз.
Керівник Галнафтогазу (ОККО) Василь Даниляк озвучив пропозицію легальних мереж АЗС, об’єднаних у Нафтогазову асоціацію України (НАУ) – уніфікована ставка акцизу у розмірі 180 євро/1000 л.
Альтернативний, але дещо схожий варіант озвучила Консалтингова група А-95 Сергія Куюна (див. таблицю).
Річ в тім, що від сплати акцизу набагато складніше ухилятись, ніж від сплати ПДВ.
Збір акцизу легше адмініструвати.
За нашою інформацією, щоб гроші потрапили куди треба, Мінфін обробляє пропозицію окремим положенням розщепити доходи від акцизу на пальне.
Частина піде в Дорожній фонд згідно закону про держбюджет на 2023 рік.
А інша майже половина податків буде спрямована в загальний фонд бюджету, з якого можна фінансувати оборону.
Концепція "акциз замість ПДВ" може взагалі пройти непомітно для цін на бензин та із незначним подорожчанням автогазу, який залишиться вдвічі дешевше бензину.
Проте держава зможе зібрати необхідні їй податки.
Вигода легальних мереж АЗС в тому, щоб зберегти продажі, оскільки в іншому випадку менш принципові конкуренти будуть «оптимізовувати» податки, отримувати меншу собівартість пального й демпінгувати.
Монопліст
Відновлення ставки ПДВ на пальне до 20% поверне ухиляння від нього
З 1 липня відновлюється податки на моторні палива, які діяли до початку вторгнення рашистів.
Нагадаємо, що після початку війни, ударів окупантів по нафтобазах, припинення імпорту з рф та білорусі, Україна занурилась у паливну кризу. Був дефіцит і величезні ціни.
Щоб знизити ціни в березні 2022 року Верховна Рада відмінила акцизи на пальне, а ПДВ знизила з 20% до 7%.
Вже у вересні того ж року Рада частково відновила акцизи – 100 євро на бензин і дизельне пальне (ДП), 52 євро на автогаз (LPG). Втім ПДВ залишався на рівні 7% (дивись таблицю).
Прийнятий тоді закон (проєкт 7668-д), передбачає що урізані податки діють до 1 липня 2023 року.
Тобто з липня податки будуть такими, як до березня 2022 року, включаючи ПДВ у 20%.
А це означає, що повернуться ті самі схеми ухиляння від ПДВ, про які часто писали до війни.
Ось приклад з 2021 року: БРСМ Андрія Біби пропускала готівку поза касовими апаратами, проте покупцю видавала чек як корпоративному клієнту (післяоплата).
Таким чином вони за готівку продавали паливо, яке вже було продано юрособі.
Тобто з цієї частини палива ПДВ не сплачувався.
Також поширена класична скрутка – схемний або фіктивний ПДВ.
Легальний ринок пропонує інший варіант: залишити існуючу ставку ПДВ на рівні 7%, а різницю покрити за рахунок підвищення акцизів на дизель та автогаз.
Керівник Галнафтогазу (ОККО) Василь Даниляк озвучив пропозицію легальних мереж АЗС, об’єднаних у Нафтогазову асоціацію України (НАУ) – уніфікована ставка акцизу у розмірі 180 євро/1000 л.
Альтернативний, але дещо схожий варіант озвучила Консалтингова група А-95 Сергія Куюна (див. таблицю).
Річ в тім, що від сплати акцизу набагато складніше ухилятись, ніж від сплати ПДВ.
Збір акцизу легше адмініструвати.
За нашою інформацією, щоб гроші потрапили куди треба, Мінфін обробляє пропозицію окремим положенням розщепити доходи від акцизу на пальне.
Частина піде в Дорожній фонд згідно закону про держбюджет на 2023 рік.
А інша майже половина податків буде спрямована в загальний фонд бюджету, з якого можна фінансувати оборону.
Концепція "акциз замість ПДВ" може взагалі пройти непомітно для цін на бензин та із незначним подорожчанням автогазу, який залишиться вдвічі дешевше бензину.
Проте держава зможе зібрати необхідні їй податки.
Вигода легальних мереж АЗС в тому, щоб зберегти продажі, оскільки в іншому випадку менш принципові конкуренти будуть «оптимізовувати» податки, отримувати меншу собівартість пального й демпінгувати.
Монопліст
Заступник голови ОП Шурма взяв під контроль Міненерго, НКРЕКП, та державні енергетичні підприємства
Чотири роки тому діючий заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма працював генеральним директором металургійного комбінату “Запоріжсталь” з групи “Метінвест” олігарха Ріната Ахметова.
Сьогодні він координує роботу більше десяти керівників державних підприємств та регуляторів, які за обсягами грошових потоків та впливом на економіку України перевершують можливості найбагатшого українця.
Син регіонала та депутата від “Опозиційного блоку” Ігоря Шурми - Ростислав Шурма з 2006 по 2019 роках працював у структурах групи “Метінвест” на різних керівних позиціях, у томі числі з 2012 очолював “Запоріжсталь”.
Паралельно з роботою на структури Ахметова, Шурма брав участь у регіональній політиці від “Партії регіонів” та “Опозиційного блоку”.
Після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України та призначення керівником його офісу Андрія Єрмака, Шурма став позаштатним радником ОП. У 2021 році його призначають членом наглядової ради “Укроборонпрому”, а згодом заступником керівника Офісу Єрмака.
В Офісі президента Шурма відповідає за економічну політику, зокрема він є ідейним ініціатором податкової реформи “10-10-10” проти якої виступає МВФ та інші західні партнери.
Проте більш важливої функцією ШУрми є координація роботи енергетичної галузі та погодження кадрової політики на державних підприємствах.
Кілька чиновників з енергетичної галузі, керівників ДП і нардепів підтвердили нам, що Шурма контролює: роботу міністра енергетики Германа Галущенка, регулятора енергетичної галузі НКРЕКП Костянтина Ущаповського, керівника “Енергоатому” Петра Котіна, та Фонду держмайна Рустема Умерова.
Також він погоджує призначення/звільнення керівників енергетичних держпідприємств та координує їхню роботу.
Зокрема, за сприяння Шурми було створено державного енергетичного трейдера АТ "Енергетична компанія України" (ЕКУ), якого очолив Віталій Бутенко - колишній директор Д.Трейдінгу Ахметова.
Шурма сприяв призначенню керівником Оператора газотранспортної системи України свого колеги Дмитра Липпу. До кінця грудня минулого року Липпа працював гендиректором меткомбінату "Каметсталь" (група "Метінвест" Ахметова).
Окрім того він ініціював створення державного енергохолдингу АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ).
УРМ має об'єднати всіх операторів систем розподілу електроенергії (ОСР, обленерго), які держава зможе взяти під контроль. На першому етапі це мають бути шість державних обленерго. В подальшому – обленерго російської групи VS Energy. Наразі в статутному капіталі УРМ поки що акції Миколаїв- та Хмельницькобленерго.
Холдинг очолив Михайло Ільницький, який до того керував “Чернігівобленерго” з групи Костянтина Григоришина. Попри це Ільницький підзвітний заступнику керівника ОП Шурмі.
Заступник Єрмака також погоджував призначення Сергія Корецького керівником найбільшої нафтовидобувної компанії “Укрнафта” та Кременчуцького ПНЗ після того як вони від групи “Приват” Ігоря Коломойського перейшли в держвласність і під управління Міноборони.
Йому, через міністра енергетики Галущенка, підпорядковується керівник трейдера державного вугілля “Укрвугілля” Олександр Хейло. В березні стало відомо, що компанія продавала вугілля держшахт продали приватним компаніям зі знижкою до 50%.
Окрім того, на Шурму орієнтується: керівник державної генеруючої компанії “Центренерго” Володимир Єгоров, очільник “Держінспекції ядерного регулювання” Олег Коріков та директор АТ “Оператор ринку” Олександр Гавва.
(Фото Forbes)
Чотири роки тому діючий заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма працював генеральним директором металургійного комбінату “Запоріжсталь” з групи “Метінвест” олігарха Ріната Ахметова.
Сьогодні він координує роботу більше десяти керівників державних підприємств та регуляторів, які за обсягами грошових потоків та впливом на економіку України перевершують можливості найбагатшого українця.
Син регіонала та депутата від “Опозиційного блоку” Ігоря Шурми - Ростислав Шурма з 2006 по 2019 роках працював у структурах групи “Метінвест” на різних керівних позиціях, у томі числі з 2012 очолював “Запоріжсталь”.
Паралельно з роботою на структури Ахметова, Шурма брав участь у регіональній політиці від “Партії регіонів” та “Опозиційного блоку”.
Після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України та призначення керівником його офісу Андрія Єрмака, Шурма став позаштатним радником ОП. У 2021 році його призначають членом наглядової ради “Укроборонпрому”, а згодом заступником керівника Офісу Єрмака.
В Офісі президента Шурма відповідає за економічну політику, зокрема він є ідейним ініціатором податкової реформи “10-10-10” проти якої виступає МВФ та інші західні партнери.
Проте більш важливої функцією ШУрми є координація роботи енергетичної галузі та погодження кадрової політики на державних підприємствах.
Кілька чиновників з енергетичної галузі, керівників ДП і нардепів підтвердили нам, що Шурма контролює: роботу міністра енергетики Германа Галущенка, регулятора енергетичної галузі НКРЕКП Костянтина Ущаповського, керівника “Енергоатому” Петра Котіна, та Фонду держмайна Рустема Умерова.
Також він погоджує призначення/звільнення керівників енергетичних держпідприємств та координує їхню роботу.
Зокрема, за сприяння Шурми було створено державного енергетичного трейдера АТ "Енергетична компанія України" (ЕКУ), якого очолив Віталій Бутенко - колишній директор Д.Трейдінгу Ахметова.
Шурма сприяв призначенню керівником Оператора газотранспортної системи України свого колеги Дмитра Липпу. До кінця грудня минулого року Липпа працював гендиректором меткомбінату "Каметсталь" (група "Метінвест" Ахметова).
Окрім того він ініціював створення державного енергохолдингу АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ).
УРМ має об'єднати всіх операторів систем розподілу електроенергії (ОСР, обленерго), які держава зможе взяти під контроль. На першому етапі це мають бути шість державних обленерго. В подальшому – обленерго російської групи VS Energy. Наразі в статутному капіталі УРМ поки що акції Миколаїв- та Хмельницькобленерго.
Холдинг очолив Михайло Ільницький, який до того керував “Чернігівобленерго” з групи Костянтина Григоришина. Попри це Ільницький підзвітний заступнику керівника ОП Шурмі.
Заступник Єрмака також погоджував призначення Сергія Корецького керівником найбільшої нафтовидобувної компанії “Укрнафта” та Кременчуцького ПНЗ після того як вони від групи “Приват” Ігоря Коломойського перейшли в держвласність і під управління Міноборони.
Йому, через міністра енергетики Галущенка, підпорядковується керівник трейдера державного вугілля “Укрвугілля” Олександр Хейло. В березні стало відомо, що компанія продавала вугілля держшахт продали приватним компаніям зі знижкою до 50%.
Окрім того, на Шурму орієнтується: керівник державної генеруючої компанії “Центренерго” Володимир Єгоров, очільник “Держінспекції ядерного регулювання” Олег Коріков та директор АТ “Оператор ринку” Олександр Гавва.
(Фото Forbes)
Фонд держмайна замахнувся на виведення з тіні державної сільгоспземлі
Ініціатива позитивна, але ніхто не вірить що вдасться
У Верховній Раді готується до розгляду урядовий проект закону 7588, який надає Кабміну право розпоряджатись сільськогосподарськими землями, що знаходяться на балансі держустанов та держпідприємств (ДП).
Проєкт був зареєстрований ще в липні 2022 року, у вересні прийнятий в першому читанні.
Мав розглядатись у березні 2023, але розгляд було перенесено.
В чому проблема?
Зараз у власності держави знаходиться близько 700 тис. гектарів сільськогосподарської (с/г) землі.
Для порівняння, до війни Kernel Андрія Веревського обробляв трохи більше 500 тис. га, МХП Юрія Косюка – менше 400 тис. га. Це найбільші агрохолдинги в країні.
Державні землі розкидані по всяких відомствах, міністерствах і державних підприємствах.
Найбільший земельний фонд у Національної академії аграрних наук (НААН) – 320 тис. га, які внесені в кадастр.
Але ці величезні землі приносять в бюджет мізерний дохід.
ДП використовують земельні ділянки на праві постійного користування. Це правовий статус, який існує з часів СРСР.
Це дозволяє їм платити лише земельний податок - не більше 1% від нормативної грошової оцінки (НГО) угідь на рік.
В той же час орендна плата, яку сплачують аграрії власником паїв, складає близько 20% від НГО.
Зазвичай орендарі державних с/г земель платять кешем директорам цих ДП, або відповідним чиновникам.
З цього "харчується" велика частина політичного істеблішменту, включаючи лоббістські групи в Раді.
Саме тому мало хто вірить, що проєкт 7588 пройде сесійний зал.
"Не голосування" за нього покаже, хто сидить на потоках державної землі.
Для розуміння наведемо приклад
1 га під сою приносить агрофірмі з власною технікою до $1,5 тис. валового доходу в рік, з яких третина – виробничі витрати (паливо, добрива, насіння тощо).
НГО у більшості областей України не перевищує 30 тис. грн за га.
Тобто користувач державної землі може за 300 грн на рік отримувати близько тисячі доларів чистого прибутку з гектару.
І звичайно, ділить його із чиновником відповідної державної інституції, у користуванні якої знаходиться земля.
Що буде, якщо закон таки приймуть?
Ініціатор змін – голова Фонду держмайна (ФДМУ) Рустем Умєров.
Він хоче, щоб Кабмін передав під ФДМУ державні землі для проведення аукціонів оренди на Prozorro.
Крім того, в законі прописана можливість перетворення ДП на ТОВ із зберіганням 100% статутного капіталу у власності держави для того, щоб вони платили не земельний податок, а орендну плату державі.
А головне – закон передбачає, що оренда і суборенда державних земель проводиться виключно на відкритих торгах.
Є ризик, що Умєров робить це за завданням заступника голови ОП Ростислава Шурми, щоб консолідувати прибутки від землі для Офісу президента. Можливо і так.
Але зараз держава фактично "не відчуває" цієї землі.
Вивід в Prozorro оренди державних с/г земель лишив би необлікованого кешу багато корупційних кланів в країні.
Монополіст
Ініціатива позитивна, але ніхто не вірить що вдасться
У Верховній Раді готується до розгляду урядовий проект закону 7588, який надає Кабміну право розпоряджатись сільськогосподарськими землями, що знаходяться на балансі держустанов та держпідприємств (ДП).
Проєкт був зареєстрований ще в липні 2022 року, у вересні прийнятий в першому читанні.
Мав розглядатись у березні 2023, але розгляд було перенесено.
В чому проблема?
Зараз у власності держави знаходиться близько 700 тис. гектарів сільськогосподарської (с/г) землі.
Для порівняння, до війни Kernel Андрія Веревського обробляв трохи більше 500 тис. га, МХП Юрія Косюка – менше 400 тис. га. Це найбільші агрохолдинги в країні.
Державні землі розкидані по всяких відомствах, міністерствах і державних підприємствах.
Найбільший земельний фонд у Національної академії аграрних наук (НААН) – 320 тис. га, які внесені в кадастр.
Але ці величезні землі приносять в бюджет мізерний дохід.
ДП використовують земельні ділянки на праві постійного користування. Це правовий статус, який існує з часів СРСР.
Це дозволяє їм платити лише земельний податок - не більше 1% від нормативної грошової оцінки (НГО) угідь на рік.
В той же час орендна плата, яку сплачують аграрії власником паїв, складає близько 20% від НГО.
Зазвичай орендарі державних с/г земель платять кешем директорам цих ДП, або відповідним чиновникам.
З цього "харчується" велика частина політичного істеблішменту, включаючи лоббістські групи в Раді.
Саме тому мало хто вірить, що проєкт 7588 пройде сесійний зал.
"Не голосування" за нього покаже, хто сидить на потоках державної землі.
Для розуміння наведемо приклад
1 га під сою приносить агрофірмі з власною технікою до $1,5 тис. валового доходу в рік, з яких третина – виробничі витрати (паливо, добрива, насіння тощо).
НГО у більшості областей України не перевищує 30 тис. грн за га.
Тобто користувач державної землі може за 300 грн на рік отримувати близько тисячі доларів чистого прибутку з гектару.
І звичайно, ділить його із чиновником відповідної державної інституції, у користуванні якої знаходиться земля.
Що буде, якщо закон таки приймуть?
Ініціатор змін – голова Фонду держмайна (ФДМУ) Рустем Умєров.
Він хоче, щоб Кабмін передав під ФДМУ державні землі для проведення аукціонів оренди на Prozorro.
Крім того, в законі прописана можливість перетворення ДП на ТОВ із зберіганням 100% статутного капіталу у власності держави для того, щоб вони платили не земельний податок, а орендну плату державі.
А головне – закон передбачає, що оренда і суборенда державних земель проводиться виключно на відкритих торгах.
Є ризик, що Умєров робить це за завданням заступника голови ОП Ростислава Шурми, щоб консолідувати прибутки від землі для Офісу президента. Можливо і так.
Але зараз держава фактично "не відчуває" цієї землі.
Вивід в Prozorro оренди державних с/г земель лишив би необлікованого кешу багато корупційних кланів в країні.
Монополіст
Шурма зіграв з МВФ у наперстки щоб зберегти контроль над Оператором ГТС
Минулої п’ятниці Кабмін схвалив проект закону про реформу Оператора ГТС.
Його текст (jpg-файли) можна прочитати тут.
Навіщо це потрібно?
Нагадаємо, що для відокремлення ГТС від Нафтогазу була створена нова компанія АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ).
В самому Нафтогазі було створено ТОВ "Оператор ГТС" (ОГТСУ).
Наприкінці 2019 року МГУ купила у Нафтогазу ОГТСУ. І так утворилась нинішня ситуація: Кабмін володіє МГУ, яка має наглядову раду, а та володіє ОГТСУ, яка керується гендиректором.
Окрема історія чому була обрана сама така модель відокремлення. Але зараз не про те.
Майже відразу між ОГТСУ та МГУ почалися конфлікти. Їх суть в тому, що МГУ фактично була усунена від управління ГТС. Бо в цьому не було потреби.
Світовий банк та Секретаріат Енергетичного Співтовариства запропонували спростити цю схему: ліквідувати МГУ, а з ОГТСУ зробити акціонерне товариство з наглядовою радою і правлінням.
Саме на це, теоретично, мав бути спрямований схвалений в п’ятницю законпроєкт.
Насправді ж проект пропонує не ліквідацію МГУ, а приєднання його до ОГТСУ із зберіганням наглядової ради МГУ в ОГТСУ.
Передбачається, що до 31 жовтня поточного року має бути обраний новий склад наглядової ради.
Екс-керівник ОГТСУ Сергій Макогон, якого "прибрала" діюча наглядова рада МГУ, пише що для призначення нової наглядової ради в ОГТСУ потрібно внести зміни в статут.
Їх ніхто не вніс. Тому оцей проект – імітація реформи, щоб продати її західним партнерам.
Справжня його задача: саботувати створення нових керівних органів в ОГТСУ, бо зміна правової форми в ОГТСУ автоматично означатиме зміну керівника.
Натомість в березні керівником ОГТСУ було призначено Дмитра Липпу – ставленика заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми та міністра енергетики Германа Галущенка.
Типу, західні спостерігачі кажуть: зробіть корпоративну реформу, щоб ОГТСУ був незалежним.
Українська влада каже: буде зроблено, ось вам законопроект.
По факту законопроект в такому вигляді розтягне "реформу" на роки.
Монополіст
Минулої п’ятниці Кабмін схвалив проект закону про реформу Оператора ГТС.
Його текст (jpg-файли) можна прочитати тут.
Навіщо це потрібно?
Нагадаємо, що для відокремлення ГТС від Нафтогазу була створена нова компанія АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ).
В самому Нафтогазі було створено ТОВ "Оператор ГТС" (ОГТСУ).
Наприкінці 2019 року МГУ купила у Нафтогазу ОГТСУ. І так утворилась нинішня ситуація: Кабмін володіє МГУ, яка має наглядову раду, а та володіє ОГТСУ, яка керується гендиректором.
Окрема історія чому була обрана сама така модель відокремлення. Але зараз не про те.
Майже відразу між ОГТСУ та МГУ почалися конфлікти. Їх суть в тому, що МГУ фактично була усунена від управління ГТС. Бо в цьому не було потреби.
Світовий банк та Секретаріат Енергетичного Співтовариства запропонували спростити цю схему: ліквідувати МГУ, а з ОГТСУ зробити акціонерне товариство з наглядовою радою і правлінням.
Саме на це, теоретично, мав бути спрямований схвалений в п’ятницю законпроєкт.
Насправді ж проект пропонує не ліквідацію МГУ, а приєднання його до ОГТСУ із зберіганням наглядової ради МГУ в ОГТСУ.
Передбачається, що до 31 жовтня поточного року має бути обраний новий склад наглядової ради.
Екс-керівник ОГТСУ Сергій Макогон, якого "прибрала" діюча наглядова рада МГУ, пише що для призначення нової наглядової ради в ОГТСУ потрібно внести зміни в статут.
Їх ніхто не вніс. Тому оцей проект – імітація реформи, щоб продати її західним партнерам.
Справжня його задача: саботувати створення нових керівних органів в ОГТСУ, бо зміна правової форми в ОГТСУ автоматично означатиме зміну керівника.
Натомість в березні керівником ОГТСУ було призначено Дмитра Липпу – ставленика заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми та міністра енергетики Германа Галущенка.
Типу, західні спостерігачі кажуть: зробіть корпоративну реформу, щоб ОГТСУ був незалежним.
Українська влада каже: буде зроблено, ось вам законопроект.
По факту законопроект в такому вигляді розтягне "реформу" на роки.
Монополіст
Чи дійсно українські аграрії обвалили агро ринок Польщі? Ні, адже завдяки Україні польський АПК збільшив доходи на 10 млрд євро
Статистика, яка демонструє наскільки популізм суперечить здоровій логіці
Напередодні парламентських виборів у Польщі влада країни “включила” популізм і обмежила імпорт аграрної продукції з України, виконавши вимоги окремої групи фермерів. При цьому українська сировина, як свідчать дані Міністерства продовольства Польщі, дозволила країні наростити експорт агро продукції більш як на чверть і заробити додаткових 10 млрд євро.
По пунктам:
- В 2022 році Польща експортувала агропродукції на 47,6 млрд євро - це на 26,7% більше ніж у 2021 році. Водночас імпорт агропродукції, зокрема сировини з України, зріс на 7 млрд євро - до 32,1 млрд євро. Тобто за рахунок переробки української сировини, а також її реекспорту по вищим цінам, поляки збільшили позитивне сальдо (різниця між імпортом та експортом) на 15,5 млрд євро або на 23%;
- 20%, або 9,6 млрд євро, польського агро експорту - це м'ясо та продукція мясопереробки. Порівняно з 2021 - ріст на 37%. Для виробництва м'яса використовується пшениця та кукурудза (у 2022 році це була дешева українська сировина). Також не виключаємо, що тут є реекспорт українського м'яса з певним ступенем переробки на підприємствах Польщі;
- 14%, або 6,6 млрд євро, польського агро експорту становили зернові та злаки. У цій категорії зростання обсягів експорту аж на 40%. Такий ефект можна пояснити реекспортом української продукції за вищу ціну;
- 7% польського агро експорту, або 3,6 млрд євро, це молочна продукції. Її обсяги у 2022 році зросли на 37%;
- Основний ринок збуту польських товарів - ЄС. У 2022 року в країни Союзу потрапило 74% польського аграрного експорту. Зростання експорту в ЄС становило 29%. Найбільше Польща продає в Німеччину, на неї припадає 24% (11,9 млрд євро) експорту польського, а також реекспорту українського, продовольства.
- В Україну Польща збільшила експорт продовольства на 16% - до 0,95 млрд євро. Для поляків Україна - другий за важливістю ринок збуту за межами ЄС.
(Дані - з презентації Міністерства продовольства та АПК Польщі)
Статистика, яка демонструє наскільки популізм суперечить здоровій логіці
Напередодні парламентських виборів у Польщі влада країни “включила” популізм і обмежила імпорт аграрної продукції з України, виконавши вимоги окремої групи фермерів. При цьому українська сировина, як свідчать дані Міністерства продовольства Польщі, дозволила країні наростити експорт агро продукції більш як на чверть і заробити додаткових 10 млрд євро.
По пунктам:
- В 2022 році Польща експортувала агропродукції на 47,6 млрд євро - це на 26,7% більше ніж у 2021 році. Водночас імпорт агропродукції, зокрема сировини з України, зріс на 7 млрд євро - до 32,1 млрд євро. Тобто за рахунок переробки української сировини, а також її реекспорту по вищим цінам, поляки збільшили позитивне сальдо (різниця між імпортом та експортом) на 15,5 млрд євро або на 23%;
- 20%, або 9,6 млрд євро, польського агро експорту - це м'ясо та продукція мясопереробки. Порівняно з 2021 - ріст на 37%. Для виробництва м'яса використовується пшениця та кукурудза (у 2022 році це була дешева українська сировина). Також не виключаємо, що тут є реекспорт українського м'яса з певним ступенем переробки на підприємствах Польщі;
- 14%, або 6,6 млрд євро, польського агро експорту становили зернові та злаки. У цій категорії зростання обсягів експорту аж на 40%. Такий ефект можна пояснити реекспортом української продукції за вищу ціну;
- 7% польського агро експорту, або 3,6 млрд євро, це молочна продукції. Її обсяги у 2022 році зросли на 37%;
- Основний ринок збуту польських товарів - ЄС. У 2022 року в країни Союзу потрапило 74% польського аграрного експорту. Зростання експорту в ЄС становило 29%. Найбільше Польща продає в Німеччину, на неї припадає 24% (11,9 млрд євро) експорту польського, а також реекспорту українського, продовольства.
- В Україну Польща збільшила експорт продовольства на 16% - до 0,95 млрд євро. Для поляків Україна - другий за важливістю ринок збуту за межами ЄС.
(Дані - з презентації Міністерства продовольства та АПК Польщі)
Чому влада мовчить про дефіцит електроенергії напередодні підняття тарифів для населення?
Україна відновлює імпорт електроенергії, водночас споживачів закликають заощаджувати споживання. Чи будуть відключення?
Учасники енергетичного ринку розповідають, що енергосистема України зараз на межі дефіциту у вечірні години.
Основна причина у тому, що переважна більшість працюючих блоків АЕС вийшли на планові ремонти.
Водночас потужності частково зруйнованих взимку енергоблоків ТЕС також недостатньо, адже частина з них теж у ремонті.
При цьому на ГЕС спливає водопілля і вони не можуть повністю підстрахувати у пікові години споживання. А сонячні електростанції зупиняють генерацію з 20:00.
Натомість зі сторони споживача збільшується використання електроенергії через частіше використання кондиціонерів та холодильного обладнання.
В результаті дефіцит потужності в пікові години споживання буде на рівні 400 - 600 МВт і більше.
Через це ми сьогодні відновили комерційний імпорт електроенергії з ЄС - зі Словаччини.
Але чому про це не говорять відверто?
Обмеження споживачів влітку може зірвати процес підвищення тарифів на електроенергію для населення, адже важко буде “продати” збільшення цін на тлі відсутності товару.
За підвищення тарифів на електроенергію відповідає три людини: заступник голови ОП Ростислав Шурма та його підлеглі міністр енергетики Герман Галущенко і президент “Енергоатому” Петро Котін.
Водночас для ДТЕК Ахметова підвищення тарифів для населення не у пріоритеті, але їм важливо знести, або підняти, прайс-кепи на ціну електроенергії для бізнесу. (обмеження, вище яких ціна не може підніматися у ході торгів)
В результаті, за підтримку підняття тарифів для населення, Галущенко пообіцяв ДТЕК вплинути на НКРЕКП і допомогти із підняття прайс-кепів.
Ремарка: голова Нацкомісії Костянтин Ущаповський підпорядковується Галущенку, який звітує перед Шурмою, який є підлеглим Андрія Єрмака.
Попри ці неформальні домовленості, Президент Володимир Зеленський поки не дав згоди на підняття тарифів на електроенергію для населення під час війни.
Саме тому відповідальні чиновники не говорять відверто про проблеми з дефіцитом електроенергії на тлі кампанії про необхідність піднімати тарифи для населення. Попередньо мова йшла про підняття до 2,8 грн/кВт-г.
Натомість група озвучених вище осіб обрала стратегію переконувати населення, що планові ремонти на блоках “Енергоатома” не вплинуть на баланс електроенергії в системі, відключень не буде. Але тарифи треба піднімати, щоб акумулювати кошти на відновлення побитої енергосистеми.
Але, як розповіли нам представники енергоринку, літо буде складним і населення потрібно попередити про можливі обмеження і дати час на підготовку.
Монополіст
Україна відновлює імпорт електроенергії, водночас споживачів закликають заощаджувати споживання. Чи будуть відключення?
Учасники енергетичного ринку розповідають, що енергосистема України зараз на межі дефіциту у вечірні години.
Основна причина у тому, що переважна більшість працюючих блоків АЕС вийшли на планові ремонти.
Водночас потужності частково зруйнованих взимку енергоблоків ТЕС також недостатньо, адже частина з них теж у ремонті.
При цьому на ГЕС спливає водопілля і вони не можуть повністю підстрахувати у пікові години споживання. А сонячні електростанції зупиняють генерацію з 20:00.
Натомість зі сторони споживача збільшується використання електроенергії через частіше використання кондиціонерів та холодильного обладнання.
В результаті дефіцит потужності в пікові години споживання буде на рівні 400 - 600 МВт і більше.
Через це ми сьогодні відновили комерційний імпорт електроенергії з ЄС - зі Словаччини.
Але чому про це не говорять відверто?
Обмеження споживачів влітку може зірвати процес підвищення тарифів на електроенергію для населення, адже важко буде “продати” збільшення цін на тлі відсутності товару.
За підвищення тарифів на електроенергію відповідає три людини: заступник голови ОП Ростислав Шурма та його підлеглі міністр енергетики Герман Галущенко і президент “Енергоатому” Петро Котін.
Водночас для ДТЕК Ахметова підвищення тарифів для населення не у пріоритеті, але їм важливо знести, або підняти, прайс-кепи на ціну електроенергії для бізнесу. (обмеження, вище яких ціна не може підніматися у ході торгів)
В результаті, за підтримку підняття тарифів для населення, Галущенко пообіцяв ДТЕК вплинути на НКРЕКП і допомогти із підняття прайс-кепів.
Ремарка: голова Нацкомісії Костянтин Ущаповський підпорядковується Галущенку, який звітує перед Шурмою, який є підлеглим Андрія Єрмака.
Попри ці неформальні домовленості, Президент Володимир Зеленський поки не дав згоди на підняття тарифів на електроенергію для населення під час війни.
Саме тому відповідальні чиновники не говорять відверто про проблеми з дефіцитом електроенергії на тлі кампанії про необхідність піднімати тарифи для населення. Попередньо мова йшла про підняття до 2,8 грн/кВт-г.
Натомість група озвучених вище осіб обрала стратегію переконувати населення, що планові ремонти на блоках “Енергоатома” не вплинуть на баланс електроенергії в системі, відключень не буде. Але тарифи треба піднімати, щоб акумулювати кошти на відновлення побитої енергосистеми.
Але, як розповіли нам представники енергоринку, літо буде складним і населення потрібно попередити про можливі обмеження і дати час на підготовку.
Монополіст
Чому загальмувало об’єднання державних обленерго в холдингу Шурми
Об’єднання державних операторів систем розподілу (ОСР або обленерго) в АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ) застопорилось.
Серед причин юридичні перепони, різні групи впливу в керівництві УРМ та протидія з боку ДТЕК.
Про план об’єднання в одному холдингу ОСР, які належать державі та групі VS Energy, пов’язаній з росіянами, ми писали в березні.
Той допис підтвердився 12 травня, коли Рада безпеки та оборони (РНБО) включила в черговий пакет санкції компанію VS Energy International (Нідерланди), на яку оформлені енергетичні активи групи в Україні та Латвії.
Нагадаємо, засновниками VS Energy були росіяни Євгеній Гінер, Олександр Бабаков та українець Михайло Воєводін.
В 2021 році Воєводін ніби-то викупив частки партнерів за гроші Ріната Ахметова. Але це не точно.
Юридичні причини гальмування роботи УРМ
Зараз в УРМ заведені державні пакети акцій Хмельницьк- та Миколаївобленерго.
Якщо в компанію додати державні акції всіх ОСР, в яких у держави контрольний пакет, вона стане стратегічним підприємством.
Закон передбачає в такому випадку призначення незалежної наглядової ради через номінаційний комітет.
Заступник голови ОП Ростислав Шурма та міністр енергетики Герман Галущенко не для того створюють УРМ, щоб її правління контролювали незалежні англомовні члени наглядової ради.
Проблема ПУПів
Ще до початку запуску ринку електроенергії, в 2018 році обленерго були розділені на власне ОСР та компанії-постачальники, які практично всюди належать ОСРам.
Це так звані постачальники універсальних послуг (ПУПи).
Якщо УРМ об’єднає ОСР разом з ПУПами, це буде цементуванням кілька років існуючого порушення європейських правил про відокремлення продажу та транспортування енергоносіїв.
У західних донорів точно виникнуть питання: навіщо реформа, яка не передбачає виправлення порушень?
В ОП і Міненерго ще не придумали, як вирішити цю проблему.
Розглядались варіанти передачі ПУПів державних обленерго Енергоатому, Енергетичній компанії України (ЕКУ), та навіть збанкрутілому постачальнику останньої надії Укрінтеренерго, де в січні цього року нарешті змінили директора, свого часу призначеного за вказівкою Костянтина Григоришина.
Проблема груп впливу
УРМ очолив Михайло Ільницький, який до того керував Чернігівобленерго з групи Григоришина. Він орієнтований безпосередньо на Шурму.
Але йому в заступники попризначали людей від інших груп впливу. Наприклад від керівника Нафтогазу Олексія Чернишова, який раніше очолював Мінерегіонбуд.
Протистояння від ДТЕК Ахметова
ДТЕК Ріната Ахметова не подобається створення державного холдингу за участі ОСР VS Energy. Нагадаємо, ДТЕК Мережі - найбільший за обсягами розподілу власник ОСР.
Є дві можливі причини.
Перша на поверхні: працювати з комерційною структурою, якою є VS Energy, завжди легше. Всі лобістські заходи для підтримки цього бізнесу ДТЕК та VS Energy робили разом.
Наприклад: домагались введення стимулюючого регулювання з високими ставками на стару базу.
Друга причина гіпотетична. Є підозра, що всі акції обленерго VS Energy продані Ахметову без переоформлення в українському реєстрі.
Таким чином, ОП забере в державних холдинг вже куплені Ахметовим активи.
В будь-якому разі ДТЕК використає свій політично-адміністративний вплив, щоб саботувати запуск УРМ.
Монополіст
Об’єднання державних операторів систем розподілу (ОСР або обленерго) в АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ) застопорилось.
Серед причин юридичні перепони, різні групи впливу в керівництві УРМ та протидія з боку ДТЕК.
Про план об’єднання в одному холдингу ОСР, які належать державі та групі VS Energy, пов’язаній з росіянами, ми писали в березні.
Той допис підтвердився 12 травня, коли Рада безпеки та оборони (РНБО) включила в черговий пакет санкції компанію VS Energy International (Нідерланди), на яку оформлені енергетичні активи групи в Україні та Латвії.
Нагадаємо, засновниками VS Energy були росіяни Євгеній Гінер, Олександр Бабаков та українець Михайло Воєводін.
В 2021 році Воєводін ніби-то викупив частки партнерів за гроші Ріната Ахметова. Але це не точно.
Юридичні причини гальмування роботи УРМ
Зараз в УРМ заведені державні пакети акцій Хмельницьк- та Миколаївобленерго.
Якщо в компанію додати державні акції всіх ОСР, в яких у держави контрольний пакет, вона стане стратегічним підприємством.
Закон передбачає в такому випадку призначення незалежної наглядової ради через номінаційний комітет.
Заступник голови ОП Ростислав Шурма та міністр енергетики Герман Галущенко не для того створюють УРМ, щоб її правління контролювали незалежні англомовні члени наглядової ради.
Проблема ПУПів
Ще до початку запуску ринку електроенергії, в 2018 році обленерго були розділені на власне ОСР та компанії-постачальники, які практично всюди належать ОСРам.
Це так звані постачальники універсальних послуг (ПУПи).
Якщо УРМ об’єднає ОСР разом з ПУПами, це буде цементуванням кілька років існуючого порушення європейських правил про відокремлення продажу та транспортування енергоносіїв.
У західних донорів точно виникнуть питання: навіщо реформа, яка не передбачає виправлення порушень?
В ОП і Міненерго ще не придумали, як вирішити цю проблему.
Розглядались варіанти передачі ПУПів державних обленерго Енергоатому, Енергетичній компанії України (ЕКУ), та навіть збанкрутілому постачальнику останньої надії Укрінтеренерго, де в січні цього року нарешті змінили директора, свого часу призначеного за вказівкою Костянтина Григоришина.
Проблема груп впливу
УРМ очолив Михайло Ільницький, який до того керував Чернігівобленерго з групи Григоришина. Він орієнтований безпосередньо на Шурму.
Але йому в заступники попризначали людей від інших груп впливу. Наприклад від керівника Нафтогазу Олексія Чернишова, який раніше очолював Мінерегіонбуд.
Протистояння від ДТЕК Ахметова
ДТЕК Ріната Ахметова не подобається створення державного холдингу за участі ОСР VS Energy. Нагадаємо, ДТЕК Мережі - найбільший за обсягами розподілу власник ОСР.
Є дві можливі причини.
Перша на поверхні: працювати з комерційною структурою, якою є VS Energy, завжди легше. Всі лобістські заходи для підтримки цього бізнесу ДТЕК та VS Energy робили разом.
Наприклад: домагались введення стимулюючого регулювання з високими ставками на стару базу.
Друга причина гіпотетична. Є підозра, що всі акції обленерго VS Energy продані Ахметову без переоформлення в українському реєстрі.
Таким чином, ОП забере в державних холдинг вже куплені Ахметовим активи.
В будь-якому разі ДТЕК використає свій політично-адміністративний вплив, щоб саботувати запуск УРМ.
Монополіст
POLITICO: “Війна як можливість пограбувати український бізнес”. Проросійський олігарх Новинський «замовив» у міжнародному виданні тему про «рейдерство» в Україні
Піарники олігарха Вадима Новинського добігли до поважного міжнародного видання POLITICO і продали редактору громадської думки в Європі Джеймі Деттмер історію про те, як українська влада за допомогою санкцій намагається віджати бізнес.
У тексті скарги на владу лише від двох бізнесів: Смарт-Холдинга Новинського (санкції та арешт активів) та Parimatch (санкції і скасування ліцензії букмекерській компанії).
Жодний інший бізнес в публікації не постраждав від української влади.
Менеджери спонсора московського патріархату заявляють, що українська влада використовує війну та санкції для переділу активів, а Новинський позиціонується як жертва. При цьому в публікації жодного разу на згадується прізвище Путін і те, що завдяки таким агентам впливу як Новинський, які лобіювали наративи “одін народ, одін язик, одна вєра” вторгнення РФ в Україну стало можливим.
Показовий шматок з тексту:
Генеральний директор «Смарт-холдингу» Юлія Кір’янова вважає, що війна Росії проти України використовується впливовими та політично пов’язаними гравцями в Україні для збагачення шляхом вимагання, пограбування та послаблення комерційних суперників, а також для можливості перерозподілу корпоративних активів, частково в спробі позбавити стару еліту багатства…
Нижче автор, без посилання на джерела пише, що “за кілька годин до обшуків у компаніях Новинського до “Смарт-Холдингу” звернулися з пропозицією купівлі-продажу її часток у газовидобувних компаніях від британських та американських інвесторів... Вони сказали, що за третину газового бізнесу проблем у них не буде, оскільки «зможуть вирішити будь-які питання з Офісом президента України»…
Тобто, невідомі американці та британці (проти яких на своєму телебаченні “воює” РФ) вимагали від Новинського третину бізнесу (який є багаторічним спонсором московського патріархату).
Сам Новинський в тексті називається уже “колишнім олігархом” і “рядовим священиком пов’язаної з Москвою Української Православної Церкви”. Тобто не проросійський олігарх і спонсор філії ФСБ в Україні - УПЦ МП, а простий священик, “який страждає через свою віру”.
В тексті читачів намагаються переконати, що Новинський нібито уже немає відношення до “Смарт-Холдингу”, бо передав активи у міжнародний кіпрський траст.
Насправді Новинський намагався зімітувати вихід з активів, переписавши їх на кіпріотів, щоб вивести бізнес з під санкцій, але Мін'юст України відмотав цю історію і вніс назад його в бенефіціари компаній.
Ми помітили, що останнім часом деякі “експерти” намагаються переконати суспільство, що без олігархів буде зруйновано баланс і Україна ризикує скотитися в тоталітаризм. Але ми вважаємо, що варто ризикнути і спробувати пожити все ж без них.
Піарники олігарха Вадима Новинського добігли до поважного міжнародного видання POLITICO і продали редактору громадської думки в Європі Джеймі Деттмер історію про те, як українська влада за допомогою санкцій намагається віджати бізнес.
У тексті скарги на владу лише від двох бізнесів: Смарт-Холдинга Новинського (санкції та арешт активів) та Parimatch (санкції і скасування ліцензії букмекерській компанії).
Жодний інший бізнес в публікації не постраждав від української влади.
Менеджери спонсора московського патріархату заявляють, що українська влада використовує війну та санкції для переділу активів, а Новинський позиціонується як жертва. При цьому в публікації жодного разу на згадується прізвище Путін і те, що завдяки таким агентам впливу як Новинський, які лобіювали наративи “одін народ, одін язик, одна вєра” вторгнення РФ в Україну стало можливим.
Показовий шматок з тексту:
Генеральний директор «Смарт-холдингу» Юлія Кір’янова вважає, що війна Росії проти України використовується впливовими та політично пов’язаними гравцями в Україні для збагачення шляхом вимагання, пограбування та послаблення комерційних суперників, а також для можливості перерозподілу корпоративних активів, частково в спробі позбавити стару еліту багатства…
Нижче автор, без посилання на джерела пише, що “за кілька годин до обшуків у компаніях Новинського до “Смарт-Холдингу” звернулися з пропозицією купівлі-продажу її часток у газовидобувних компаніях від британських та американських інвесторів... Вони сказали, що за третину газового бізнесу проблем у них не буде, оскільки «зможуть вирішити будь-які питання з Офісом президента України»…
Тобто, невідомі американці та британці (проти яких на своєму телебаченні “воює” РФ) вимагали від Новинського третину бізнесу (який є багаторічним спонсором московського патріархату).
Сам Новинський в тексті називається уже “колишнім олігархом” і “рядовим священиком пов’язаної з Москвою Української Православної Церкви”. Тобто не проросійський олігарх і спонсор філії ФСБ в Україні - УПЦ МП, а простий священик, “який страждає через свою віру”.
В тексті читачів намагаються переконати, що Новинський нібито уже немає відношення до “Смарт-Холдингу”, бо передав активи у міжнародний кіпрський траст.
Насправді Новинський намагався зімітувати вихід з активів, переписавши їх на кіпріотів, щоб вивести бізнес з під санкцій, але Мін'юст України відмотав цю історію і вніс назад його в бенефіціари компаній.
Ми помітили, що останнім часом деякі “експерти” намагаються переконати суспільство, що без олігархів буде зруйновано баланс і Україна ризикує скотитися в тоталітаризм. Але ми вважаємо, що варто ризикнути і спробувати пожити все ж без них.
Які тренди панують на глобальних ринках? Як щодо нових бізнес-моделей? Які інновації підривають світ? Що відбувається на ринку капіталу? На чий досвід варто орієнтуватися? Як управляти в умовах найвищої невизначеності просто зараз?..
...ці питання є життєво важливими для будь-якого власника бізнесу, CEO і топ-менеджера.
І саме ці питання намагається максимально повно висвітлити канал Strategic Insights, створений бізнес-девелоперами.
👉 Приєднуйтесь до бізнес-каналу @strategic_ua та будьте на зв’язку з майбутнім бізнесу!
#рекомендація
...ці питання є життєво важливими для будь-якого власника бізнесу, CEO і топ-менеджера.
І саме ці питання намагається максимально повно висвітлити канал Strategic Insights, створений бізнес-девелоперами.
👉 Приєднуйтесь до бізнес-каналу @strategic_ua та будьте на зв’язку з майбутнім бізнесу!
#рекомендація
Чому імпорт електроенергії відбувався під час "великого експорту"
Компанії знайшли спосіб виводити гроші за кордон (апдейт знизу)
З 23 квітня експорт електроенергії, який тривав з 11 квітня, повністю припинився (дивись графік).
В Укренерго кажуть, що це тимчасове явище. Типу зараз в країні немає резервів для забезпечення власного споживання, але вони можуть з'явитись.
Втім, вже до наступної весни масштабного експорту не буде. Лише ситуативний: наприклад у денні години, коли є невеличкий профіцит через сонячну генерацію.
Нас цікавить період з 11 квітня по 3 травня, коли потужність експорту доходила до 800 МВт. Але при цьому зберігався імпорт на рівні 100-200 МВт.
При тому і експорт, і імпорт йшли на одних й тих самих напрямках: Молдова і Словаччина.
Наприклад, з 17 по 21 квітня компанії ДТЕК Ріната Ахметова, ЕРУ Ярослава Мудрого і Дейла Пері, ДЕ Трейдінг Макисма Єфімова та Едуарда Бондаренка одночасно здійснювали експорт та імпорт на напрямку Словаччини.
А 22-23 квітня CPG Energy Сергія Козолупа одночасно здійснювала експорт та імпорт в Молдову. При тому і туди і туди рівним графіком йшла однакова потужність - 50 МВт.
Також дивно, що в Європі електроенергія більшість годин дорожча, ніж в Україні. Тому за умов відсутності відключень, коли споживачі готові переплачувати, вигода від такого імпорту сумнівна.
Тоді ж навіщо трейдери це робили?
Відповідь криється в постанові Нацбанку №18 від 24 лютого 2022 року, яка регламентує роботу банківської системи під час воєнного стану.
Суть: на період війни Нацбанк заборонив виводити з України гроші у вигляді дивідендів, роялті надання позик і таке інше. Також зафіксував валютний курс і обмежив обсяг операцій з валютою.
Відповідно юридичні особи не можуть вивести прибуток за кордон.
Єдине, що дозволяє це зробити – міжнародна торгівля.
Якщо у вас є компанія-нерезидент, вона купує вам за ринковою ціною електроенергію, а продає в два рази дорожче.
Таким чином ви можете вивести на неї прибуток, згенерований в Україні.
Наприклад, компанії ДТЕК купують електроенергію у швейцарських нерезидентів DTEK Trading SA та D Trading International SA (український трейдер ДТЕК має назву Д.Трейдінг).
До речі, приблизно те саме можна робити і за допомогою експорту.
Продаєте за кордон пов’язаній компанії дешевше ринкових цін. А вона продає за ринковими цінами і акумулює прибуток за кордоном.
Окремої уваги заслуговує кейс із експортом в Молдову. Експорт до цієї країни в квітні доходив до потужності 600 МВт.
При тому, Молдова споживає близько 650 МВт. І більшість її потреби закриває Молдавська ДРЕС.
Ми писали, що таким чином відбувається реекспорт в Румунію.
Така схема діє через відсутність в Україні європейських правил ринку, які б дозволяли експортувати напряму.
З іншого боку, ця ситуація вкрай вигідна трейдерам.
По перше, експорт в Румунію доступний на потужності 200 або 400 МВт в залежності від активності словацького напрямку. Молдова може приймати до 800 МВт.
Відповідно – немає конкуренції на аукціонах з розподілу міждержавного перетину. А відтак не треба платити Укренерго за перетин.
По друге, при експорті в Молдову не застосовується експортне ПСО, коли трейдер має віддати державі в особі ДП "Гарантований покупець" 80% чистої маржі від експорту.
АПДЕЙТ: Зазначені в пості компанії стверджують, що обсяги розподіленого перетину, на які ми орієнтувалися, не збігаються з фактичними обсягами імпорту та експорту. Зробимо новий пост як тільки отримаємо верифіковані дані.
Монополіст
Джерело графіка: LIGA.net
Компанії знайшли спосіб виводити гроші за кордон (апдейт знизу)
З 23 квітня експорт електроенергії, який тривав з 11 квітня, повністю припинився (дивись графік).
В Укренерго кажуть, що це тимчасове явище. Типу зараз в країні немає резервів для забезпечення власного споживання, але вони можуть з'явитись.
Втім, вже до наступної весни масштабного експорту не буде. Лише ситуативний: наприклад у денні години, коли є невеличкий профіцит через сонячну генерацію.
Нас цікавить період з 11 квітня по 3 травня, коли потужність експорту доходила до 800 МВт. Але при цьому зберігався імпорт на рівні 100-200 МВт.
При тому і експорт, і імпорт йшли на одних й тих самих напрямках: Молдова і Словаччина.
Наприклад, з 17 по 21 квітня компанії ДТЕК Ріната Ахметова, ЕРУ Ярослава Мудрого і Дейла Пері, ДЕ Трейдінг Макисма Єфімова та Едуарда Бондаренка одночасно здійснювали експорт та імпорт на напрямку Словаччини.
А 22-23 квітня CPG Energy Сергія Козолупа одночасно здійснювала експорт та імпорт в Молдову. При тому і туди і туди рівним графіком йшла однакова потужність - 50 МВт.
Також дивно, що в Європі електроенергія більшість годин дорожча, ніж в Україні. Тому за умов відсутності відключень, коли споживачі готові переплачувати, вигода від такого імпорту сумнівна.
Тоді ж навіщо трейдери це робили?
Відповідь криється в постанові Нацбанку №18 від 24 лютого 2022 року, яка регламентує роботу банківської системи під час воєнного стану.
Суть: на період війни Нацбанк заборонив виводити з України гроші у вигляді дивідендів, роялті надання позик і таке інше. Також зафіксував валютний курс і обмежив обсяг операцій з валютою.
Відповідно юридичні особи не можуть вивести прибуток за кордон.
Єдине, що дозволяє це зробити – міжнародна торгівля.
Якщо у вас є компанія-нерезидент, вона купує вам за ринковою ціною електроенергію, а продає в два рази дорожче.
Таким чином ви можете вивести на неї прибуток, згенерований в Україні.
Наприклад, компанії ДТЕК купують електроенергію у швейцарських нерезидентів DTEK Trading SA та D Trading International SA (український трейдер ДТЕК має назву Д.Трейдінг).
До речі, приблизно те саме можна робити і за допомогою експорту.
Продаєте за кордон пов’язаній компанії дешевше ринкових цін. А вона продає за ринковими цінами і акумулює прибуток за кордоном.
Окремої уваги заслуговує кейс із експортом в Молдову. Експорт до цієї країни в квітні доходив до потужності 600 МВт.
При тому, Молдова споживає близько 650 МВт. І більшість її потреби закриває Молдавська ДРЕС.
Ми писали, що таким чином відбувається реекспорт в Румунію.
Така схема діє через відсутність в Україні європейських правил ринку, які б дозволяли експортувати напряму.
З іншого боку, ця ситуація вкрай вигідна трейдерам.
По перше, експорт в Румунію доступний на потужності 200 або 400 МВт в залежності від активності словацького напрямку. Молдова може приймати до 800 МВт.
Відповідно – немає конкуренції на аукціонах з розподілу міждержавного перетину. А відтак не треба платити Укренерго за перетин.
По друге, при експорті в Молдову не застосовується експортне ПСО, коли трейдер має віддати державі в особі ДП "Гарантований покупець" 80% чистої маржі від експорту.
АПДЕЙТ: Зазначені в пості компанії стверджують, що обсяги розподіленого перетину, на які ми орієнтувалися, не збігаються з фактичними обсягами імпорту та експорту. Зробимо новий пост як тільки отримаємо верифіковані дані.
Монополіст
Джерело графіка: LIGA.net
Forwarded from Just Бізнес
Верховна Рада схвалила відновлення податкових перевірок і скасування пільг для бізнесу
Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", який скасовує більшість запроваджених після початку повномасштабної війни пільг для бізнесу.
Законопроєктом з 1 липня 2023 скасовуються низка податкових пільг:
- скасовується для підприємців та ФОП ІІІ група можливість працювати на ставці єдиного податку у розмірі 2%;
- ФОП І та ІІ групи втрачають право не сплачувати єдиний податок;
- Відновлюється проведення документальних перевірок бізнесу;
- Відновлюються штрафні санкцій за: порушення податкового законодавства; за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій.
- Відновлюється заборона на роботу ПРРО в режимі офлайн;
Скасування низки запроваджених податкових пільг було однією з обіцянок влади України для продовження співпраці з МВФ.
Які податки в Україні будуть підвищені з липня: https://biz.censor.net/r3410544
Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", який скасовує більшість запроваджених після початку повномасштабної війни пільг для бізнесу.
Законопроєктом з 1 липня 2023 скасовуються низка податкових пільг:
- скасовується для підприємців та ФОП ІІІ група можливість працювати на ставці єдиного податку у розмірі 2%;
- ФОП І та ІІ групи втрачають право не сплачувати єдиний податок;
- Відновлюється проведення документальних перевірок бізнесу;
- Відновлюються штрафні санкцій за: порушення податкового законодавства; за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій.
- Відновлюється заборона на роботу ПРРО в режимі офлайн;
Скасування низки запроваджених податкових пільг було однією з обіцянок влади України для продовження співпраці з МВФ.
Які податки в Україні будуть підвищені з липня: https://biz.censor.net/r3410544
З 1 червня тариф становитме 2,64 грн/кВт-г.
Зараз тариф для населення 1,44 грн/кВт-год при споживанні 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн/кВт-год якщо обсяги споживання перевищують цей показник.
Міністр енергетики Герман Галущенко прогнозує, що з підняттям тарифу середня сума в платіжці за електроенергію для однієї родини зросте орієнтовно на суму до 250 гривень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Після підвищення тарифів на електроенергію для населення ціни піднімуть і для бізнесу
Учора уряд збільшив тарифи на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год. При цьому нічний тариф залишається на рівні 50% від денного, або 1,32 грн.
За розрахунками НКРЕКП, ринкова ціна на електричну енергію для кінцевих споживачів (у тому числі – побутових) є значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів та становить понад 5,5 грн за кВт-год.
Тобто це не останнє збільшення тарифів для населення.
Вслід за цим невдовзі очікується збільшення прайскепів на ринку електроенергії для бізнесу (прайскепи - обмеження, вище яких ціна на електроенергію не може підніматися у ході торгів).
На даний момент максимальна ціна на електроенергію на ринку обмежена НКРЕКП на рівні 4 грн/кВт-год. І вона може бути збільшена до 5,5 грн/кВт-год.
Як ми повідомляли, збільшення прайскепів лобіює ДТЕК Ахметова, яка взамін пообіцяла підтримку підняття тарифів для населення.
Напередодні Нацкомісія підвищила тарифи обленерго на 25-50%
Підвищення тарифів на електроенергію уряд обґрунтовує необхідністю акумулювати кошти для відновлення енергосистеми після ракетних обстрілів (потреба мінімум $1 млрд у 2023 році).
Тому потрібно слідкувати за руками заступника голови ОП Ростислава Шурми, міністра енергетики Германа Галущенка, президента Енергоатому Петра Котіна та інших підконтрольних їм чиновників.
Монополіст
Учора уряд збільшив тарифи на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год. При цьому нічний тариф залишається на рівні 50% від денного, або 1,32 грн.
За розрахунками НКРЕКП, ринкова ціна на електричну енергію для кінцевих споживачів (у тому числі – побутових) є значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів та становить понад 5,5 грн за кВт-год.
Тобто це не останнє збільшення тарифів для населення.
Вслід за цим невдовзі очікується збільшення прайскепів на ринку електроенергії для бізнесу (прайскепи - обмеження, вище яких ціна на електроенергію не може підніматися у ході торгів).
На даний момент максимальна ціна на електроенергію на ринку обмежена НКРЕКП на рівні 4 грн/кВт-год. І вона може бути збільшена до 5,5 грн/кВт-год.
Як ми повідомляли, збільшення прайскепів лобіює ДТЕК Ахметова, яка взамін пообіцяла підтримку підняття тарифів для населення.
Напередодні Нацкомісія підвищила тарифи обленерго на 25-50%
Підвищення тарифів на електроенергію уряд обґрунтовує необхідністю акумулювати кошти для відновлення енергосистеми після ракетних обстрілів (потреба мінімум $1 млрд у 2023 році).
Тому потрібно слідкувати за руками заступника голови ОП Ростислава Шурми, міністра енергетики Германа Галущенка, президента Енергоатому Петра Котіна та інших підконтрольних їм чиновників.
Монополіст
Інвестуйте в землю, адже її більше ніхто не виробляє
Інвестиції у сільськогосподарську землю в Україні є одними з найбільш виправданих.
Судіть самі:
▪️ Майбутня інтеграція української економіки в ЄС потенційно збільшить вартість інвестиції у землю;
▪️ Пасивний дохід протягом життя;
▪️ До кінця 2023-го року цей ринок тільки для фізичних осіб з України, тому через обмежений попит є можливість купити ділянки дешевше;
▪️ Земля - це обмежений продукт, адже щороку кількість родючої ріллі зменшується.
Тобто купивши зараз землю, пізніше ви зможете продати її набагато дорожче, або ж отримувати пасивний дохід і забезпечити собі пенсію.
Як безпечно придбати землю фізичній особі? Наприклад на земельних аукціонах “Prozorro.Продажі” за допомогою “Агенції з продажу землі “Пайлот”.
Покупка через аукціон на “Prozorro.Продажі” - найкращий і найбезпечніший варіант подолання переважного права орендаря.
З осені 2022-го року “Агенція з продажу землі “Пайлот” успішно провела більше 100 земельних аукціонів і переоформила ділянки на нових власників, які ці аукціони виграли.
Ділянки з різною дохідністю та терміном оренди можна знайти на їхньому каналі, а також звернутися з питаннями до консультантів компанії.
Телеграм-канал:
https://t.me/pailotua
Сайт: https://pailot.com.ua
#рекомендація
Інвестиції у сільськогосподарську землю в Україні є одними з найбільш виправданих.
Судіть самі:
▪️ Майбутня інтеграція української економіки в ЄС потенційно збільшить вартість інвестиції у землю;
▪️ Пасивний дохід протягом життя;
▪️ До кінця 2023-го року цей ринок тільки для фізичних осіб з України, тому через обмежений попит є можливість купити ділянки дешевше;
▪️ Земля - це обмежений продукт, адже щороку кількість родючої ріллі зменшується.
Тобто купивши зараз землю, пізніше ви зможете продати її набагато дорожче, або ж отримувати пасивний дохід і забезпечити собі пенсію.
Як безпечно придбати землю фізичній особі? Наприклад на земельних аукціонах “Prozorro.Продажі” за допомогою “Агенції з продажу землі “Пайлот”.
Покупка через аукціон на “Prozorro.Продажі” - найкращий і найбезпечніший варіант подолання переважного права орендаря.
З осені 2022-го року “Агенція з продажу землі “Пайлот” успішно провела більше 100 земельних аукціонів і переоформила ділянки на нових власників, які ці аукціони виграли.
Ділянки з різною дохідністю та терміном оренди можна знайти на їхньому каналі, а також звернутися з питаннями до консультантів компанії.
Телеграм-канал:
https://t.me/pailotua
Сайт: https://pailot.com.ua
#рекомендація
Влада "недопідвищила" тарифи на електроенергію населенню за рахунок росту її вартості для бізнесу
Кабмін 30 травня вніс зміни в постанову №483 від червня 2019 року про покладання спецобов'язків (ПСО), підвищивши тарифи на електрику для населення до 2,64 грн/кВт-г.
А вже 31 травня Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) з 30 червня відмінила цінові обмеження (прайс-кепи) на комерційному ринку, пообіцявши до цього часу встановити нові.
Який зв'язок між цими подіями?
На ПСО йде 140 млрд грн в рік. З них 100 млрд як не як можуть покрити донори ПСО – Енергоатом та трішки – Укргідроенерго.
40 млрд грн – безумовна фінансова діра в ПСО, гроші на яку ніде взяти.
Так от НКРЕКП порахувала, що для покриття цієї діри тарифи населенню треба підняти до 2,88 грн/кВт-г.
Кабмін, "у своїй безмежній мудрості", вирішив що трохи менше підняття не так буде дратувати населення.
Але наслідком стане те, що діра у 40 млрд не буде покрита новим тарифом.
Проте її можна покрити посиленням перехресного субсидування – за рахунок зростання вартості е/е для бізнесу.
Саме до цього призведе підвищення прайс-кепів, яке має відбутись з 30 червня.
НКРЕКП застосував нестандартну конструкцію: своїм рішенням №1008 від 31 травня Комісія відмінила ряд положень "стабілізаційної" постанови №332 від 25 лютого 2022 року, якими були затверджені прайс-кепи.
Вірогідно така схема була застосована, щоб обійти процедуру: регуляторне рішення має бути мінімум за місяць до прийняття опубліковане на сайті Регулятора.
Зараз максимальне обмеження складає 4000 грн/МВт-г.
В теорії це не ринкова історія. Прайс-кепи не дозволяють енергосистемі модернізуватись: інвестувати генерації в пікові потужності і системи накопичення, споживачам – в енергоефективність і комплекси керування споживанням.
Але в Україні велика концентрація у виробництві: держава та ДТЕК Ріната Ахметова, а також в споживанні: Метінвест та ДТЕК Ріната Ахметова.
Якби не було прайс-кепів, менеджери Ахметова вертіли б "ринковою" ціною як завгодно.
Тому прайс-кепи діють із самого запуску ринку – з липня 2019 року.
Зараз учасники процесу наголошують, що підвищення прайс-кепів потрібно для того, щоб ціна в Україні могла підніматись до імпортного паритету.
Інакше комерційний імпорт неможливий. А це означатиме відключення споживачів в період літної ремонтної компанії Енергоатому.
Наразі не зрозуміло, якими будуть прайс-кепи з 1 липня.
Очевидно лише, що вони будуть вище за європейські ціни, які в травні доходили до 135 євро/МВт-г, або близько 5,5 тис. грн.
Монополіст
Кабмін 30 травня вніс зміни в постанову №483 від червня 2019 року про покладання спецобов'язків (ПСО), підвищивши тарифи на електрику для населення до 2,64 грн/кВт-г.
А вже 31 травня Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) з 30 червня відмінила цінові обмеження (прайс-кепи) на комерційному ринку, пообіцявши до цього часу встановити нові.
Який зв'язок між цими подіями?
На ПСО йде 140 млрд грн в рік. З них 100 млрд як не як можуть покрити донори ПСО – Енергоатом та трішки – Укргідроенерго.
40 млрд грн – безумовна фінансова діра в ПСО, гроші на яку ніде взяти.
Так от НКРЕКП порахувала, що для покриття цієї діри тарифи населенню треба підняти до 2,88 грн/кВт-г.
Кабмін, "у своїй безмежній мудрості", вирішив що трохи менше підняття не так буде дратувати населення.
Але наслідком стане те, що діра у 40 млрд не буде покрита новим тарифом.
Проте її можна покрити посиленням перехресного субсидування – за рахунок зростання вартості е/е для бізнесу.
Саме до цього призведе підвищення прайс-кепів, яке має відбутись з 30 червня.
НКРЕКП застосував нестандартну конструкцію: своїм рішенням №1008 від 31 травня Комісія відмінила ряд положень "стабілізаційної" постанови №332 від 25 лютого 2022 року, якими були затверджені прайс-кепи.
Вірогідно така схема була застосована, щоб обійти процедуру: регуляторне рішення має бути мінімум за місяць до прийняття опубліковане на сайті Регулятора.
Зараз максимальне обмеження складає 4000 грн/МВт-г.
В теорії це не ринкова історія. Прайс-кепи не дозволяють енергосистемі модернізуватись: інвестувати генерації в пікові потужності і системи накопичення, споживачам – в енергоефективність і комплекси керування споживанням.
Але в Україні велика концентрація у виробництві: держава та ДТЕК Ріната Ахметова, а також в споживанні: Метінвест та ДТЕК Ріната Ахметова.
Якби не було прайс-кепів, менеджери Ахметова вертіли б "ринковою" ціною як завгодно.
Тому прайс-кепи діють із самого запуску ринку – з липня 2019 року.
Зараз учасники процесу наголошують, що підвищення прайс-кепів потрібно для того, щоб ціна в Україні могла підніматись до імпортного паритету.
Інакше комерційний імпорт неможливий. А це означатиме відключення споживачів в період літної ремонтної компанії Енергоатому.
Наразі не зрозуміло, якими будуть прайс-кепи з 1 липня.
Очевидно лише, що вони будуть вище за європейські ціни, які в травні доходили до 135 євро/МВт-г, або близько 5,5 тис. грн.
Монополіст
На Ценренрго знов змінюється керівництво
Зміни не на краще
Фонд держмайна (ФДМУ), який наразі є акціонером держгенерації Центренерго, 23 травня звільнив керівника компанії Володимира Єгорова, який очолював підприємство з грудня 2022 року.
До того Єгоров керував компанію ДЕ Трейдінг, яка входить в структуру Донбасенерго Максима Єфімова та Едуарда Бондаренка.
Як ми писали, Єгоров більш-менш навів лад із продажем е/е, хоча в інших напрямках змін не було.
За нашою інформацією, наступним очільником держгенерації має стати Петро Кравець, який в 2015-2019 роках очолював Трипільську ТЕС – одну з трьох станцій компанії.
Кравець був призначений тодішнім гендиректором Олегом Коземко.
При Коземко вугілля на підприємство постачали компанії, що діяли в інтересах тодішнього впливового нардепа Ігоря Кононенка.
За останні два роки Кравець стане четвертим керівником Центренерго.
Ініціатором зміни керівництва, за нашою інформацією, є незалежний член наглядової ради (НР) Центренерго Валерій Безлепкін.
Безлепкін був призначений в НР ще у вересні 2021 року, коли ФДМУ очолював Дмитро Сенниченко.
В березні цього року НАБУ оприлюднила факти корупції з боку Сенниченка.
Безлепкіна привів Денис Кудін, на той момент – перший заступник Сенниченка в ФДМУ та голова НР в Центренерго.
Перед війною Кудін пішов працювати першим заступником міністра економіки. З початку 2023 року і до сьогодні він працює заступником голови правління націоналізованої Укрнафти.
Цікаво, що Кудін ніяк не фігурує в розслідуванні НАБУ щодо Сенниченка.
На чому заробляли керівники Центренерго та їх куратори з 90-х?
На відкатах з постачання вугілля низької якості.
Приміром, на виробництво 1 кВт-г електроенергії йде більше 0,4 кг вугілля (умовного палива). Хоча на ТЕС того ж ДТЕК Ріната Ахметова цей показник набагато менший – близько 0,35 кг.
Тобто Центренерго платить постачальнику більше ніж коштує реальне паливо, а той дає відкат.
Показово що наприкінці 2021 року в Офісі президента (ОП) відбулась зустріч з потенційним покупцем Центренерго.
На ній були присутні президент, голова ОП Андрій Єрмак, радник президента Сергій Шефір, тодішній очільник Центренерго Юрій Власенко та потенційний інвестор – казахський бізнесмен Олександр Машкевич.
Машкевич – співвласник групи Eurasian Resources Group. В структуру групи входить "Шубарколь комир" – найбільший видобувник енергетичного вугілля в Казахстані.
Втім перемовини нічим не завершились через відмову з боку ОП інвестору провести власний аудит на підприємстві.
Судячи з усього Центренерго і далі перебуватиме в статусі дійної корови.
Монополіст
Зміни не на краще
Фонд держмайна (ФДМУ), який наразі є акціонером держгенерації Центренерго, 23 травня звільнив керівника компанії Володимира Єгорова, який очолював підприємство з грудня 2022 року.
До того Єгоров керував компанію ДЕ Трейдінг, яка входить в структуру Донбасенерго Максима Єфімова та Едуарда Бондаренка.
Як ми писали, Єгоров більш-менш навів лад із продажем е/е, хоча в інших напрямках змін не було.
За нашою інформацією, наступним очільником держгенерації має стати Петро Кравець, який в 2015-2019 роках очолював Трипільську ТЕС – одну з трьох станцій компанії.
Кравець був призначений тодішнім гендиректором Олегом Коземко.
При Коземко вугілля на підприємство постачали компанії, що діяли в інтересах тодішнього впливового нардепа Ігоря Кононенка.
За останні два роки Кравець стане четвертим керівником Центренерго.
Ініціатором зміни керівництва, за нашою інформацією, є незалежний член наглядової ради (НР) Центренерго Валерій Безлепкін.
Безлепкін був призначений в НР ще у вересні 2021 року, коли ФДМУ очолював Дмитро Сенниченко.
В березні цього року НАБУ оприлюднила факти корупції з боку Сенниченка.
Безлепкіна привів Денис Кудін, на той момент – перший заступник Сенниченка в ФДМУ та голова НР в Центренерго.
Перед війною Кудін пішов працювати першим заступником міністра економіки. З початку 2023 року і до сьогодні він працює заступником голови правління націоналізованої Укрнафти.
Цікаво, що Кудін ніяк не фігурує в розслідуванні НАБУ щодо Сенниченка.
На чому заробляли керівники Центренерго та їх куратори з 90-х?
На відкатах з постачання вугілля низької якості.
Приміром, на виробництво 1 кВт-г електроенергії йде більше 0,4 кг вугілля (умовного палива). Хоча на ТЕС того ж ДТЕК Ріната Ахметова цей показник набагато менший – близько 0,35 кг.
Тобто Центренерго платить постачальнику більше ніж коштує реальне паливо, а той дає відкат.
Показово що наприкінці 2021 року в Офісі президента (ОП) відбулась зустріч з потенційним покупцем Центренерго.
На ній були присутні президент, голова ОП Андрій Єрмак, радник президента Сергій Шефір, тодішній очільник Центренерго Юрій Власенко та потенційний інвестор – казахський бізнесмен Олександр Машкевич.
Машкевич – співвласник групи Eurasian Resources Group. В структуру групи входить "Шубарколь комир" – найбільший видобувник енергетичного вугілля в Казахстані.
Втім перемовини нічим не завершились через відмову з боку ОП інвестору провести власний аудит на підприємстві.
Судячи з усього Центренерго і далі перебуватиме в статусі дійної корови.
Монополіст
Як найближчий партнер Коломойського вивів з України на свою фірму 600 млн грн, а бюджет недоотримав 350 млн ПДВ
2 червня Служба безпеки України повідомила про підозру Михайлу Кіперману.
Кіперман - один з найближчих бізнес-партнерів олігарха Ігоря Коломойського, приймав ключові рішення пов'язані з роботою Кременчуцького НПЗ. Наразі він переховується у Швейцарії, куди виїхав 25 лютого 2022 року.
За що один з найближчих партнерів Коломойського отримав підозру?
Від джерел у правоохоронних органах ми дізнався деталі по справі Кіпермана.
До повномасштабного вторгнення "Укртатнафта" переробляла нафту, отриману з двох джерел: власний видобуток та імпортована по морю.
Імпортована нафта переважно була сорту Azeri light з Азербайджану, поставлялася танкерами по 80 тис тонн по морю і перевантажувалась на нафтоналивних терміналах групи "Приват".
Нафту поставляли дві компанії нерезиденти - швейцарський підрозділ азербайджанської державної компанії Socar, а також швейцарський трейдер Nordwind Trade. Власником та директором останньої є Кіперман.
З танкерів нафта перевантажувалася в резервуари "приватівських" терміналів і зберігалась у режимі митного складу.
Між продавцем (Socar або Nordwind Trade) та покупцем ("Укртатнафтою") підписувався контракт на поставлений обсяг нафти. Далі "Укртатнафта", щоб не вимивати обігові кошти, дробила обсяг на партії і оплачувала та розмитнювала кожну партію окремо.
Після переказу грошей за партію та сплати податків нафта трубопроводами "Укртранснафти" постачалася на переробку на Кременчуцький НПЗ.
На 24 лютого 2022 року на морській перевалці в режимі митного складу знаходилась нафта від двох продавців - 53 тис тонн від Socar та 19 тис тонн від Nordwind Trade.
За кілька днів до повномасштабного вторгнення "Укртатнафта" почала акумулювати валюту, щоб викупити 23 тис тонн сокарівської нафти з 53 тис тонн, які знаходилися в режимі митного складу.
Для цього обслуговуючий банк 22-23 лютого купив на міжбанку $20 млн під цей контракт. Це були цільові валютні кошти, які не можна було спрямувати на інші цілі, окрім як розрахуватися за нафту по цьому контракту.
24 лютого РФ розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну і керівники групи "Приват" приймають рішення не платити Socar за нафту і вивести з країни $20 млн.
Для цього "Укртатнафта" уклала контракт з Nordwind Trade під майбутні поставки, щоб вивести гроші з країни. Проте банк заблокував платіж, адже акумульовані на рахунках гроші мали цільове призначення і могли бути перераховані лише під той конкретний контракт.
Однак, оскільки гроші передбачені під конкретний контракт, але нічого не було сказано про контрагента, то приватівці зробили договір-клон: вписали той же номер договору, теж саме судно, ті ж умови поставки, дата, але замість Socar контрагентом було вказано Nordwind Trade Кіпермана.
Після цього банк пропустив платіж і $20 млн були виведені з України у Швейцарію. Водночас компанія Socar гроші за нафту не отримала.
Що сталося з нафтою? На той момент на перевалці знаходилось 72 тис тонн нафти на 2 млрд грн: 53 тис тонн належало Socar, 19 тис тонн - Nordwind Trade.
26 лютого ця нафта була відкачена з резервуарів нафтоналивного комплексу.
Перекачку нафти група "Приват" аргументувала тим, що Одеса - в зоні ризику обстрілів і потрібно перемістити її на інший митний склад.
Дійсно на початку березня потужності перевалочного комплексу "Ексімнафтопродукт" були обстріляні росіянами.
Однак і нафта не потрапила на інший митний склад, а без оплати продавцю, розмитнення і сплати податків була перекачана на Кременчуцький НПЗ.
В подальшому нафта була перероблена без сплати 330-350 млн грн ПДВ і розрахунку із Socar.
Отримане пальне було реалізовано також без сплати до бюджету акцизів. При цьому акцизи включалися у кінцеву ціну нафтопродуктів.
2 червня Служба безпеки України повідомила про підозру Михайлу Кіперману.
Кіперман - один з найближчих бізнес-партнерів олігарха Ігоря Коломойського, приймав ключові рішення пов'язані з роботою Кременчуцького НПЗ. Наразі він переховується у Швейцарії, куди виїхав 25 лютого 2022 року.
За що один з найближчих партнерів Коломойського отримав підозру?
Від джерел у правоохоронних органах ми дізнався деталі по справі Кіпермана.
До повномасштабного вторгнення "Укртатнафта" переробляла нафту, отриману з двох джерел: власний видобуток та імпортована по морю.
Імпортована нафта переважно була сорту Azeri light з Азербайджану, поставлялася танкерами по 80 тис тонн по морю і перевантажувалась на нафтоналивних терміналах групи "Приват".
Нафту поставляли дві компанії нерезиденти - швейцарський підрозділ азербайджанської державної компанії Socar, а також швейцарський трейдер Nordwind Trade. Власником та директором останньої є Кіперман.
З танкерів нафта перевантажувалася в резервуари "приватівських" терміналів і зберігалась у режимі митного складу.
Між продавцем (Socar або Nordwind Trade) та покупцем ("Укртатнафтою") підписувався контракт на поставлений обсяг нафти. Далі "Укртатнафта", щоб не вимивати обігові кошти, дробила обсяг на партії і оплачувала та розмитнювала кожну партію окремо.
Після переказу грошей за партію та сплати податків нафта трубопроводами "Укртранснафти" постачалася на переробку на Кременчуцький НПЗ.
На 24 лютого 2022 року на морській перевалці в режимі митного складу знаходилась нафта від двох продавців - 53 тис тонн від Socar та 19 тис тонн від Nordwind Trade.
За кілька днів до повномасштабного вторгнення "Укртатнафта" почала акумулювати валюту, щоб викупити 23 тис тонн сокарівської нафти з 53 тис тонн, які знаходилися в режимі митного складу.
Для цього обслуговуючий банк 22-23 лютого купив на міжбанку $20 млн під цей контракт. Це були цільові валютні кошти, які не можна було спрямувати на інші цілі, окрім як розрахуватися за нафту по цьому контракту.
24 лютого РФ розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну і керівники групи "Приват" приймають рішення не платити Socar за нафту і вивести з країни $20 млн.
Для цього "Укртатнафта" уклала контракт з Nordwind Trade під майбутні поставки, щоб вивести гроші з країни. Проте банк заблокував платіж, адже акумульовані на рахунках гроші мали цільове призначення і могли бути перераховані лише під той конкретний контракт.
Однак, оскільки гроші передбачені під конкретний контракт, але нічого не було сказано про контрагента, то приватівці зробили договір-клон: вписали той же номер договору, теж саме судно, ті ж умови поставки, дата, але замість Socar контрагентом було вказано Nordwind Trade Кіпермана.
Після цього банк пропустив платіж і $20 млн були виведені з України у Швейцарію. Водночас компанія Socar гроші за нафту не отримала.
Що сталося з нафтою? На той момент на перевалці знаходилось 72 тис тонн нафти на 2 млрд грн: 53 тис тонн належало Socar, 19 тис тонн - Nordwind Trade.
26 лютого ця нафта була відкачена з резервуарів нафтоналивного комплексу.
Перекачку нафти група "Приват" аргументувала тим, що Одеса - в зоні ризику обстрілів і потрібно перемістити її на інший митний склад.
Дійсно на початку березня потужності перевалочного комплексу "Ексімнафтопродукт" були обстріляні росіянами.
Однак і нафта не потрапила на інший митний склад, а без оплати продавцю, розмитнення і сплати податків була перекачана на Кременчуцький НПЗ.
В подальшому нафта була перероблена без сплати 330-350 млн грн ПДВ і розрахунку із Socar.
Отримане пальне було реалізовано також без сплати до бюджету акцизів. При цьому акцизи включалися у кінцеву ціну нафтопродуктів.