Скільки має коштувати електроенергія для населення?
Програма розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду для України на $15,6 млрд не містить вимоги збільшення тарифів на енергоресурси для населення, зокрема - на електроенергію.
Однак в меморандумі МВФ згадує про необхідність поступового підвищення тарифів на газ та на електроенергію для населення з паралельним наданням субсидій.
Тим часом в Офісі президента та уряді все ж розглядають поступове підвищення тарифів на електроенергію для населення після закінчення опалювального періоду.
Наразі Міненергетики та НКРЕКП моделюють різні варіанти підвищення тарифів на електроенергію для населення.
Зокрема розглядаються варіанти підвищення тарифу з нинішніх 1,44-1,68 грн за кВт-год (в залежності від обсягів споживання) до 5,5 грн за кВт-год з адресним субсидуванням незахищених верств населення, або ж встановлення нових диверсифікованих тарифів, залежно від обсягу споживання.
Тим часом ринкова вартість електроенергії для населення оцінюється в 7 гривень/кВт-г.
Різниця, але не вся, між пільговим тарифом та ринковою вартістю покривається за рахунок виручки генерації - "Енергоатому" та "Укргідроенерго".
Співрозмовник в уряді розповідає, що наразі із 7 грн гривень/кВт-г не покривається приблизно 1,3 грн. Тобто це борг, який не має джерел для його покриття.
Так для забезпечення спеціальних обов'язків з постачання населенню дешевої електрики (ПСО) в 2022 році потрібно було 140 млрд грн. З них 107 млрд грн було покрито за рахунок "Енергоатому" та "Укргідроенерго", а ще 33 млрд грн - це борг, який розподілився між постачальниками універсальних послуг, обленерго та "Укренерго".
Через це в свою чергу оператор енергосистеми "Укренерго" утворює борги перед генеруючим компаніям за допоміжні послуги ВДЕ, за зеленим тарифом і на балансуючому ринку.
Борги на енергоринку не дозволяють генерації вчасно відновити пошкоджене обладнання до наступного опалювального сезону.
За оцінками "Укргідроенерго", збитки компанії від російської військової агресії становлять понад 22 млрд грн. У ДТЕК прямі втрати від пошкодження і руйнування обладнання своїх генеруючих об'єктів оцінюють в 6 млрд грн.
Мільярдні збитки також фіксують державні "Енергоатом" і "Центренерго", та комунальні теплоелектроцентралі Києва, Харкова та інших міст, які також зазнали значних пошкоджень від обстрілів.
Міжнародні партнери публічно не піднімають питання збільшення тарифів на електроенергію, але цікавляться, яким чином Україна планує покривати борг у більш як 30 млрд грн від субсидування тарифу для населення, щоб підготувати енергосистему до наступного опалювального сезону.
Якщо генерації не вдасться провести відновлення та ремонти, то у наступний опалювальний сезон ми увійдемо з можливістю виробляти 13 гігават з 18 ГВт необхідних, ще максимум 1-1,5 гігават можна буде імпортувати з ЄС, а на решту потреби доведеться обмежувати споживачів як було взимку 2022/2023 рр, - ділиться прогнозом керівник одного з енергетичних підприємств.
Монополіст
Програма розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду для України на $15,6 млрд не містить вимоги збільшення тарифів на енергоресурси для населення, зокрема - на електроенергію.
Однак в меморандумі МВФ згадує про необхідність поступового підвищення тарифів на газ та на електроенергію для населення з паралельним наданням субсидій.
Тим часом в Офісі президента та уряді все ж розглядають поступове підвищення тарифів на електроенергію для населення після закінчення опалювального періоду.
Наразі Міненергетики та НКРЕКП моделюють різні варіанти підвищення тарифів на електроенергію для населення.
Зокрема розглядаються варіанти підвищення тарифу з нинішніх 1,44-1,68 грн за кВт-год (в залежності від обсягів споживання) до 5,5 грн за кВт-год з адресним субсидуванням незахищених верств населення, або ж встановлення нових диверсифікованих тарифів, залежно від обсягу споживання.
Тим часом ринкова вартість електроенергії для населення оцінюється в 7 гривень/кВт-г.
Різниця, але не вся, між пільговим тарифом та ринковою вартістю покривається за рахунок виручки генерації - "Енергоатому" та "Укргідроенерго".
Співрозмовник в уряді розповідає, що наразі із 7 грн гривень/кВт-г не покривається приблизно 1,3 грн. Тобто це борг, який не має джерел для його покриття.
Так для забезпечення спеціальних обов'язків з постачання населенню дешевої електрики (ПСО) в 2022 році потрібно було 140 млрд грн. З них 107 млрд грн було покрито за рахунок "Енергоатому" та "Укргідроенерго", а ще 33 млрд грн - це борг, який розподілився між постачальниками універсальних послуг, обленерго та "Укренерго".
Через це в свою чергу оператор енергосистеми "Укренерго" утворює борги перед генеруючим компаніям за допоміжні послуги ВДЕ, за зеленим тарифом і на балансуючому ринку.
Борги на енергоринку не дозволяють генерації вчасно відновити пошкоджене обладнання до наступного опалювального сезону.
За оцінками "Укргідроенерго", збитки компанії від російської військової агресії становлять понад 22 млрд грн. У ДТЕК прямі втрати від пошкодження і руйнування обладнання своїх генеруючих об'єктів оцінюють в 6 млрд грн.
Мільярдні збитки також фіксують державні "Енергоатом" і "Центренерго", та комунальні теплоелектроцентралі Києва, Харкова та інших міст, які також зазнали значних пошкоджень від обстрілів.
Міжнародні партнери публічно не піднімають питання збільшення тарифів на електроенергію, але цікавляться, яким чином Україна планує покривати борг у більш як 30 млрд грн від субсидування тарифу для населення, щоб підготувати енергосистему до наступного опалювального сезону.
Якщо генерації не вдасться провести відновлення та ремонти, то у наступний опалювальний сезон ми увійдемо з можливістю виробляти 13 гігават з 18 ГВт необхідних, ще максимум 1-1,5 гігават можна буде імпортувати з ЄС, а на решту потреби доведеться обмежувати споживачів як було взимку 2022/2023 рр, - ділиться прогнозом керівник одного з енергетичних підприємств.
Монополіст
Як державний Енергоатом віддає ДТЕК Ахметова сотні мільйонів гривень
Державний оператор атомних станцій НАЕК "Енергоатом" на Ринку на добу наперед (РДН) свідомо ставить завищену ціну електроенергії.
В результаті частина його ресурсу не продається на РДН і випадає на Балансуючий ринок (БР).
На БР цю електроенергію по 1 копійці за МВт-г купує генерація ДТЕК Ріната Ахметова і продає споживачам по ринковій ціні – близько 3 тис. грн/МВт-г.
В результаті державна компанія виробляє електроенергію, але не продає. А приватна – не виробляє, але продає.
Тепер детально як це відбувається і чим це підтверджується.
Торги на РДН відбуваються так: кожен продавець виставляє заявку, де вказані обсяг і ціна за МВт/г в кожну конкретну годину. Те саме робить покупець зі свого боку.
Там де обсяг і ціна з обох боків перетинаються, відбувається акцепт купівлі-продажу.
Якщо покупцям не вистачає запропонованої електроенергії, вони купують її на Балансуючому ринку за більш дорогою ціною.
І навпаки, якщо частина пропозицій не акцептована покупцями (наприклад через завищену ціну або через відсутність потреби), її з великим дисконтом (0,01 грн/МВт-г) викуповує маневрова генерація, яка в цю годину "розвантажується" на відповідний обсяг.
Так от, в березні обсяг позитивних небалансів (зайвої електроенергії) значно зріс (дивись графік).
Чому ця електроенергія зайва? Не тому, що її не споживають.
Це відбувається тому, що трейдери Енергоатому вказують в заявках на продаж зависоку ціну.
В результаті, ресурс інших продавців викуповується, а атомна е/е випадає на БР.
Там її "підхоплює" ДТЕК, який має довгострокові контракти на постачання е/е і виконує їх за рахунок атомної енергії.
Така схема можлива за двох умов.
1️⃣ Трейдери Енергоатому або настільки тупі, що кожного дня ставлять високу ціну, сподіваючись що "сьогодні таки розпродадуть", або виконують домовленість з покупцем.
2️⃣ Покупець, тобто ДТЕК, точно знає що позитивні небаланси на РДН будуть, тому може прогнозувати графік виробництва і постачання.
Така ситуація вже була в 2020 році і тривала до жовтня, коли Еенргоатом почав виставляти меншу ціну в заявках.
Щоправда тоді діяли правила, за якими дисконт на БР складав 45%, а не 100% як зараз.
Чому ми впевнені, що цим займається саме ДТЕК, а не інші гравці?
Право на викуп зайвої е/е на БР має маневрова генерація. У нас це теплові та гідроелектростанції, теплоелектроцентралі (ТЕЦ).
Донбасенерго Максима Єфімова, державна Центренерго та ТЕЦ виробляють дуже мало, щоб хоча б формально розвантажувати свої ТЕС на обсяг небалансів.
Державна Укргідроенерго через повінь, яка триває з січня, заробляє достатньо, щоб цим не займатись.
А головне, саме у ДТЕК є гарантовані споживачі – власні шахти та металургійні підприємства Метінвесту Ахметова. Завжди є, кому постачати е/е.
Як це можна було б виправити?
Звичайно, найкращій варіант – навести лад в Енергоатомі, щоб він перестав прагнути всюди завдавати собі збитків.
Чи то завдяки існуючому ПСО, яке запровадила команда нинішнього міністра енергетики Германа Галущенка, який працював заступником голови Енергоатому.
Чи то через закупівлі товарів та послуг по завищених цінах.
Чи то через продаж електроенергії для експорту державному трейдеру Енергетична компанія України (ЕКУ).
Інший варіант – цю ситуацію може "полікувати" регулятор – Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП).
Там зараз лежить "постанова про 125 відсотків". Її суть: обмежити можливість одного гравця купувати на БР електроенергію обсягом у 125% від попередніх періодів.
Але нинішній голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, протеже Галущенко, не дає хід цьому рішенню.
Загальні втрати Енергоатому на користь ДТЕК можна порахувати виходячи з того, що за 20 днів березня обсяг негативних небалансів склав 340 тис. МВт-г.
Множимо на 3 тис. грн/МВт-г, отримуємо більше мільярда за дві декади.
Ясна річ, що не 100% ці небаланси Енергоатому, не 100% їх відкупає ДТЕК і не 100% йдуть за ціною 0,01 грн/МВт-г. Але більша частина – однозначно ДТЕК.
Монополіст
Державний оператор атомних станцій НАЕК "Енергоатом" на Ринку на добу наперед (РДН) свідомо ставить завищену ціну електроенергії.
В результаті частина його ресурсу не продається на РДН і випадає на Балансуючий ринок (БР).
На БР цю електроенергію по 1 копійці за МВт-г купує генерація ДТЕК Ріната Ахметова і продає споживачам по ринковій ціні – близько 3 тис. грн/МВт-г.
В результаті державна компанія виробляє електроенергію, але не продає. А приватна – не виробляє, але продає.
Тепер детально як це відбувається і чим це підтверджується.
Торги на РДН відбуваються так: кожен продавець виставляє заявку, де вказані обсяг і ціна за МВт/г в кожну конкретну годину. Те саме робить покупець зі свого боку.
Там де обсяг і ціна з обох боків перетинаються, відбувається акцепт купівлі-продажу.
Якщо покупцям не вистачає запропонованої електроенергії, вони купують її на Балансуючому ринку за більш дорогою ціною.
І навпаки, якщо частина пропозицій не акцептована покупцями (наприклад через завищену ціну або через відсутність потреби), її з великим дисконтом (0,01 грн/МВт-г) викуповує маневрова генерація, яка в цю годину "розвантажується" на відповідний обсяг.
Так от, в березні обсяг позитивних небалансів (зайвої електроенергії) значно зріс (дивись графік).
Чому ця електроенергія зайва? Не тому, що її не споживають.
Це відбувається тому, що трейдери Енергоатому вказують в заявках на продаж зависоку ціну.
В результаті, ресурс інших продавців викуповується, а атомна е/е випадає на БР.
Там її "підхоплює" ДТЕК, який має довгострокові контракти на постачання е/е і виконує їх за рахунок атомної енергії.
Така схема можлива за двох умов.
1️⃣ Трейдери Енергоатому або настільки тупі, що кожного дня ставлять високу ціну, сподіваючись що "сьогодні таки розпродадуть", або виконують домовленість з покупцем.
2️⃣ Покупець, тобто ДТЕК, точно знає що позитивні небаланси на РДН будуть, тому може прогнозувати графік виробництва і постачання.
Така ситуація вже була в 2020 році і тривала до жовтня, коли Еенргоатом почав виставляти меншу ціну в заявках.
Щоправда тоді діяли правила, за якими дисконт на БР складав 45%, а не 100% як зараз.
Чому ми впевнені, що цим займається саме ДТЕК, а не інші гравці?
Право на викуп зайвої е/е на БР має маневрова генерація. У нас це теплові та гідроелектростанції, теплоелектроцентралі (ТЕЦ).
Донбасенерго Максима Єфімова, державна Центренерго та ТЕЦ виробляють дуже мало, щоб хоча б формально розвантажувати свої ТЕС на обсяг небалансів.
Державна Укргідроенерго через повінь, яка триває з січня, заробляє достатньо, щоб цим не займатись.
А головне, саме у ДТЕК є гарантовані споживачі – власні шахти та металургійні підприємства Метінвесту Ахметова. Завжди є, кому постачати е/е.
Як це можна було б виправити?
Звичайно, найкращій варіант – навести лад в Енергоатомі, щоб він перестав прагнути всюди завдавати собі збитків.
Чи то завдяки існуючому ПСО, яке запровадила команда нинішнього міністра енергетики Германа Галущенка, який працював заступником голови Енергоатому.
Чи то через закупівлі товарів та послуг по завищених цінах.
Чи то через продаж електроенергії для експорту державному трейдеру Енергетична компанія України (ЕКУ).
Інший варіант – цю ситуацію може "полікувати" регулятор – Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП).
Там зараз лежить "постанова про 125 відсотків". Її суть: обмежити можливість одного гравця купувати на БР електроенергію обсягом у 125% від попередніх періодів.
Але нинішній голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, протеже Галущенко, не дає хід цьому рішенню.
Загальні втрати Енергоатому на користь ДТЕК можна порахувати виходячи з того, що за 20 днів березня обсяг негативних небалансів склав 340 тис. МВт-г.
Множимо на 3 тис. грн/МВт-г, отримуємо більше мільярда за дві декади.
Ясна річ, що не 100% ці небаланси Енергоатому, не 100% їх відкупає ДТЕК і не 100% йдуть за ціною 0,01 грн/МВт-г. Але більша частина – однозначно ДТЕК.
Монополіст
Уряд пообіцяв МВФ з липня скасувати низку податкових пільг та відновити перевірки бізнес. Які податки буде підвищено?
Скасування спрощенки у 2% для бізнесу. Навесні 2022 Верховна Рада дозволила бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування на час воєнного стану та сплачувати лише 2% від обороту.
Наразі на місяць держава збирає близько 80 млрд грн податків, а на війну за той самий час витрачається вже до 130 млрд грн, тобто решту коштів доводиться залучати за рахунок запозичень. Водночас міжнародні партнери не фінансують видатки на безпеку та оборону, тому ці гроші необхідно збирати всередині країни.
Саме через це з липня буде скасовано пільговий режим оподаткування для бізнесу за ставкою у 2% від обороту. Окрім цього з липня буде скасована можливість для ФОП І-ІІ групи не сплачувати єдиний податок. На період дії воєнного стану вони сплачують його на добровільній основі.
Підвищення ПДВ та акцизів на нафтопродукти. У березні 2022 року Рада встановила нульову ставку акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, а також зменшення ПДВ з 20% до 7%.
Згодом, у вересні, акцизи було частково повернуто, а от ПДВ так і залишився на рівні 7%. Із липня він повернеться до колишніх 20%. Також до довоєнного значення повернуться й акцизи на пальне. Бюджет додатково може отримувати 8 млрд грн щомісяця.
Після повернення акцизів та ПДВ до довоєнного рівня бензин із 1 липня може подорожчати на 11,20 грн: з 47,17 грн/л до 58,35 грн/л, дизпаливо зросте на 7,70 грн: з 47,43 грн/л до 55,1 грн/л, автогаз – на 2,60 грн: з 21,77 грн/л до 24,40 грн/л.
Відновлення податкових перевірок. Також будуть відновленні перевірки бізнесу, на більшість із яких із початку дії воєнного стану був накладений мораторій, а документальні та фактичні перевірки дозволялися за наявності безпечних умов.
Також липні повернуться штрафи за порушення податкового законодавства і за невикористання касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій), накладання яких було також припинено на період дії воєнного стану.
Що буде далі з ФОП? Ще раніше уряд України пообіцяв МВФ обмежити можливість оптимізовувати податки через ФОП.
Зокрема, у Меморандумі про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів МВФ уряд України зобов’язався, зокрема, продовжити "працювати над ширшим дизайном податкової політики та заходами для побудови сучасної системи адміністрування доходів (зокрема, включно з обмеженням можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи), що допоможе нам досягти цілей фіскальної політики в післявоєнний період".
"Ні для кого не є секретом, що спрощена система використовується для ухилення від сплати зарплатних податків. І цю практику потрібно ліквідовувати", – сказав на початку цього року Гетманцев.
Скасування спрощенки у 2% для бізнесу. Навесні 2022 Верховна Рада дозволила бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування на час воєнного стану та сплачувати лише 2% від обороту.
Наразі на місяць держава збирає близько 80 млрд грн податків, а на війну за той самий час витрачається вже до 130 млрд грн, тобто решту коштів доводиться залучати за рахунок запозичень. Водночас міжнародні партнери не фінансують видатки на безпеку та оборону, тому ці гроші необхідно збирати всередині країни.
Саме через це з липня буде скасовано пільговий режим оподаткування для бізнесу за ставкою у 2% від обороту. Окрім цього з липня буде скасована можливість для ФОП І-ІІ групи не сплачувати єдиний податок. На період дії воєнного стану вони сплачують його на добровільній основі.
Підвищення ПДВ та акцизів на нафтопродукти. У березні 2022 року Рада встановила нульову ставку акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, а також зменшення ПДВ з 20% до 7%.
Згодом, у вересні, акцизи було частково повернуто, а от ПДВ так і залишився на рівні 7%. Із липня він повернеться до колишніх 20%. Також до довоєнного значення повернуться й акцизи на пальне. Бюджет додатково може отримувати 8 млрд грн щомісяця.
Після повернення акцизів та ПДВ до довоєнного рівня бензин із 1 липня може подорожчати на 11,20 грн: з 47,17 грн/л до 58,35 грн/л, дизпаливо зросте на 7,70 грн: з 47,43 грн/л до 55,1 грн/л, автогаз – на 2,60 грн: з 21,77 грн/л до 24,40 грн/л.
Відновлення податкових перевірок. Також будуть відновленні перевірки бізнесу, на більшість із яких із початку дії воєнного стану був накладений мораторій, а документальні та фактичні перевірки дозволялися за наявності безпечних умов.
Також липні повернуться штрафи за порушення податкового законодавства і за невикористання касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій), накладання яких було також припинено на період дії воєнного стану.
Що буде далі з ФОП? Ще раніше уряд України пообіцяв МВФ обмежити можливість оптимізовувати податки через ФОП.
Зокрема, у Меморандумі про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів МВФ уряд України зобов’язався, зокрема, продовжити "працювати над ширшим дизайном податкової політики та заходами для побудови сучасної системи адміністрування доходів (зокрема, включно з обмеженням можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи), що допоможе нам досягти цілей фіскальної політики в післявоєнний період".
"Ні для кого не є секретом, що спрощена система використовується для ухилення від сплати зарплатних податків. І цю практику потрібно ліквідовувати", – сказав на початку цього року Гетманцев.
Forwarded from Цензор.НЕТ | Новини України та світу, війна та аналітика
💡Як росіяни намагались ракетами "відключити" України: попередні підсумки
Пам'ятаєте жовтень 2022 року? Російські вбивці оголосили про зміну тактики і замість "центров принятия решений" взялись за українську енергетику. Нацисти ХХІ століття озвучували свої фантазії про те, як всі українці "замерзнут", повернуться в "средние века", а також нахвалювали свої ракети, що, мовляв, "Россия обесточит Украину 16 ракетами". Які ж підсумки цієї акції сусідів-вбивць?
🔸 Росія випустила по Україні майже 5000 ракет на $16 млрд. Таким чином, обстріли України стали однією з найдорожчих ракетних кампаній в сучасній історії. Але на відміну від операцій США та союзників вони не дали відчутної переваги для РФ на полі бою та не стали ефективними для руйнування економіки України.
🔸 Росія використала свій стратегічний запас далекобійних високоточних ракет. Понад 1200 ракет і дронів випустили росіяни по ключових енергоб’єктах України. Понад 250 із них таки влучили у ціль - 43% магістральних мереж було пошкоджено. Обстріляні й зазнали різного ступеню ушкоджень усі теплові та гідроелектростанції.
🔸 Україна пережила найважчий опалювальний сезон в історії енергосистеми. Жодна європейська енергосистема не зазнавала такої масштабної спроби знищення. Залежно від регіонів, а іноді і районів міста, відключення світла тривали від доби до 5 днів.
🔸 За оцінкою Світового банку й ПРООН, масштаби руйнувань, завданих українській енергосистемі виняткові: лише першочергові потреби на відновлення та захист високовольтної мережі "Укренерго" цьогоріч становлять майже 1 млрд доларів.
🔸 Взимку руйнування енергетичної системи України внаслідок ракетних ударів призвели до втрат ВВП через зменшення обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту.
⚫️ Найбільша наша втрата - безневинно вбиті росіянами громадяни України, адже багато ракет вразили житлові будинки.
Що далі?
✅ Станом на сьогодні, повернуто в роботу, хоч подекуди й частково, 80% пошкодженої магістральної мережі.
✅ Україна відновлює експорт електроенергії в ЄС, що дозволяє реалізувати профіцит генеруючої потужності.
✅ Українська енергосистема вже майже два місяці працює без обмежень споживачів, із запасом потужності.
✅ Станом на сьогодні, останній, 15-й масований ракетний удар, відбувся місяць тому - 9 березня. Тоді рашисти використали одразу шість Х-47 "Кинджал".
Підтримати| Telegram| Facebook | Twitter
Пам'ятаєте жовтень 2022 року? Російські вбивці оголосили про зміну тактики і замість "центров принятия решений" взялись за українську енергетику. Нацисти ХХІ століття озвучували свої фантазії про те, як всі українці "замерзнут", повернуться в "средние века", а також нахвалювали свої ракети, що, мовляв, "Россия обесточит Украину 16 ракетами". Які ж підсумки цієї акції сусідів-вбивць?
🔸 Росія випустила по Україні майже 5000 ракет на $16 млрд. Таким чином, обстріли України стали однією з найдорожчих ракетних кампаній в сучасній історії. Але на відміну від операцій США та союзників вони не дали відчутної переваги для РФ на полі бою та не стали ефективними для руйнування економіки України.
🔸 Росія використала свій стратегічний запас далекобійних високоточних ракет. Понад 1200 ракет і дронів випустили росіяни по ключових енергоб’єктах України. Понад 250 із них таки влучили у ціль - 43% магістральних мереж було пошкоджено. Обстріляні й зазнали різного ступеню ушкоджень усі теплові та гідроелектростанції.
🔸 Україна пережила найважчий опалювальний сезон в історії енергосистеми. Жодна європейська енергосистема не зазнавала такої масштабної спроби знищення. Залежно від регіонів, а іноді і районів міста, відключення світла тривали від доби до 5 днів.
🔸 За оцінкою Світового банку й ПРООН, масштаби руйнувань, завданих українській енергосистемі виняткові: лише першочергові потреби на відновлення та захист високовольтної мережі "Укренерго" цьогоріч становлять майже 1 млрд доларів.
🔸 Взимку руйнування енергетичної системи України внаслідок ракетних ударів призвели до втрат ВВП через зменшення обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту.
⚫️ Найбільша наша втрата - безневинно вбиті росіянами громадяни України, адже багато ракет вразили житлові будинки.
Що далі?
✅ Станом на сьогодні, повернуто в роботу, хоч подекуди й частково, 80% пошкодженої магістральної мережі.
✅ Україна відновлює експорт електроенергії в ЄС, що дозволяє реалізувати профіцит генеруючої потужності.
✅ Українська енергосистема вже майже два місяці працює без обмежень споживачів, із запасом потужності.
✅ Станом на сьогодні, останній, 15-й масований ракетний удар, відбувся місяць тому - 9 березня. Тоді рашисти використали одразу шість Х-47 "Кинджал".
Підтримати| Telegram| Facebook | Twitter
Військовим повертають доплати по 30 тисяч гривень, але грошей на це немає
Рада повернула військовим доплати по 30 тисяч гривень за рахунок бюджету та зменшення зарплат чиновникам і керівникам держпідприємств. Проте у бюджеті на це грошей не передбачено, а економія на скороченні зарплат менеджерам держпідприємств не покриє і 2% потреби.
Зокрема депутати ухвалили закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану", врахувавши поправку про відновлення виплат доплат військовослужбовцям та співробітникам низки інших органів влади.
Поправкою на період дії воєнного стану військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень не залежно від покладених на таких осіб завдань чи районів проходження служби.
Водночас кошти у держбюджеті для повернення таких доплат наразі не передбачені.
Окрім того, за даними заступника керівника комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослава Железняка, надбавки повертаються шляхом економії на скорочені зарплат для держслужбовців та керівництва держпідприємств до 10 мінімальних зарплат, або до 67 тис грн.
Така економія не покриє навіть 2% видатків на повернення доплат військовим у 30 тис грн.
Відповідно депутатам, для відновлення виплат, доведеться ще раз збільшувати видатки держбюджету (а це пошук джерел фінансування і збільшення держборгу), але перед цим це рішення потрібно буде погодити з МВФ. Ще як варіант - президент заветує цей законопроєкт.
Як не вчини - буде погано.
Володимира Олександровича - підставили…
Монополіст
Рада повернула військовим доплати по 30 тисяч гривень за рахунок бюджету та зменшення зарплат чиновникам і керівникам держпідприємств. Проте у бюджеті на це грошей не передбачено, а економія на скороченні зарплат менеджерам держпідприємств не покриє і 2% потреби.
Зокрема депутати ухвалили закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану", врахувавши поправку про відновлення виплат доплат військовослужбовцям та співробітникам низки інших органів влади.
Поправкою на період дії воєнного стану військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень не залежно від покладених на таких осіб завдань чи районів проходження служби.
Водночас кошти у держбюджеті для повернення таких доплат наразі не передбачені.
Окрім того, за даними заступника керівника комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослава Железняка, надбавки повертаються шляхом економії на скорочені зарплат для держслужбовців та керівництва держпідприємств до 10 мінімальних зарплат, або до 67 тис грн.
Така економія не покриє навіть 2% видатків на повернення доплат військовим у 30 тис грн.
Відповідно депутатам, для відновлення виплат, доведеться ще раз збільшувати видатки держбюджету (а це пошук джерел фінансування і збільшення держборгу), але перед цим це рішення потрібно буде погодити з МВФ. Ще як варіант - президент заветує цей законопроєкт.
Як не вчини - буде погано.
Володимира Олександровича - підставили…
Монополіст
Рейтинг найбільш прибуткових компаній України: державні монополісти і олігархи зберегли та наростили прибутки
Найприбутковішою компанією України у 2021 році стало найбільше газовидобувне підприємство “Укргазвидобування”, яке входить у НАК “Нафтогаз”.
Компанія отримала 60,2 млрд грн чистого прибутку. Проте, попри історично високі ціни на газ, це на 12 млрд грн менше, ніж у 2021 році, адже газ “Укргазвидобування” спрямовується на потреби населення за пільговою ціною.
Однак, виконуючи соціальну важливу функцію, “Укргазвидобування” все рівно залишається найприбутковішою компанією України.
До найприбутковіших увійшли ще три державні компанії. Оператор ГЕС та ГАЕС “Укргідроенерго” став третьою найприбутковішою компанією країни у рік повномасштабної війни - прибуток становив 11,8 млрд грн.
Оператор нафтопроводів “Укртранснафта” (входить в “Нафтогаз”) збільшив чистий прибуток з 160 млн грн у 2021 році - до 5 млрд грн у 2022 році. Компанія заробляє на транзиті російської нафти.
Натомість оператор енергомережі “Укренерго” збільшив чистий прибуток з 163 млн грн - до 2,7 млрд грн у минулому році завдяки продажу доступу до міждержавного перетину електропередач.
До “ТОП-30 найприбутковіших у 2022 році” також потрапили компанії пяти олігархів.
Зокрема до рейтингу потрапило відразу шість підприємств Ріната Ахметова. При цьому одне з них - нафтовидобувна компанія “Нафтогазвидобування” - посіла одразу друге місце із чистим прибутком 18,8 млрд грн (проти 11,7 млрд грн у 2021 році).
Виробник коксівного вугілля “ШУ Покровське” отримав 9,1 млрд грн прибутку (11,9 млрд грн у 2021), а “Д.Трейдинг” - 6,22 млрд грн, або на 2,4 млрд грн більше ніж у 2021 році (трейдер з групи ДТЕК).
Загалом шість підприємств Ахметова, попри повномасштабну війну РФ проти України, отримали 41 млрд грн чистого прибутку.
У більш як десять разів збільшила чистий прибуток компанія "ОККО-Бізнес партнер" Віталія Антонова: з 0,45 млрд грн - 5,6 млрд грн. Компанія управляє мережею АЗК ОККО і, ймовірно, різко наростила прибуток завдяки дефіциту пального та росту цін на нього.
Окрім підприємств Ахметова до рейтингу “ТОП-30 найприбутковіших” потрапило два ГЗК Костянтина Жеваго - “Полтавський ГЗК” та “Єристівський ГЗК”, які отримали 4,3 млрд грн (11,2 млрд грн у 2021) та 4 млрд грн (7,2 млрд грн у 2021) прибутку відповідно.
“Корпорація Рошен” Петра Порошенка збільшила чистий прибуток на 1 млрд грн до 3,92 млрд грн.
Водночас газовидобувна компанія “Укрнафтобуріння” Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника та росіянина Павла Фукса, попри рекордно високі ціни на газ, зменшила чистий прибуток з 5,65 млрд грн у 2021 році - до 3,77 млрд грн у 2022.
Натомість виробник труб та залізнодорожних коліс “Інтерпайп Ніко Тьюб” Віктора Пінчука наростив прибуток у кілька разів - до 2,7 млрд грн (0,74 млрд грн у 2021).
У рейтинг “ТОП-30 найприбутковіших” увійшли чотири українські технологічні компанії:
-телекомунікаційний оператор “Київстар” отримав 9,6 млрд грн чистого прибутку (11,2 млрд грн у 2021);
-найбільша ІТ-компанія “ЕПАМ Системз” збільшила прибуток з 1,1 млрд грн у 2021 - до 3,44 млрд грн у 2022 році;
-платіжна система “Нової пошти” - “НоваПей” збільшила прибуток із 1,6 млрд грн - до 2,36 млрд грн у 2022;
-Водночас “Нова Пошта” В'ячеслава Климова та Володимира Поперешнюка зменшила прибуток із 2,6 млрд грн у 2021 - до 2,1 млрд грн у 2022 році.
Весь список "ТОП-30 найприбутковіших" - у коментарях
Монополіст
Найприбутковішою компанією України у 2021 році стало найбільше газовидобувне підприємство “Укргазвидобування”, яке входить у НАК “Нафтогаз”.
Компанія отримала 60,2 млрд грн чистого прибутку. Проте, попри історично високі ціни на газ, це на 12 млрд грн менше, ніж у 2021 році, адже газ “Укргазвидобування” спрямовується на потреби населення за пільговою ціною.
Однак, виконуючи соціальну важливу функцію, “Укргазвидобування” все рівно залишається найприбутковішою компанією України.
До найприбутковіших увійшли ще три державні компанії. Оператор ГЕС та ГАЕС “Укргідроенерго” став третьою найприбутковішою компанією країни у рік повномасштабної війни - прибуток становив 11,8 млрд грн.
Оператор нафтопроводів “Укртранснафта” (входить в “Нафтогаз”) збільшив чистий прибуток з 160 млн грн у 2021 році - до 5 млрд грн у 2022 році. Компанія заробляє на транзиті російської нафти.
Натомість оператор енергомережі “Укренерго” збільшив чистий прибуток з 163 млн грн - до 2,7 млрд грн у минулому році завдяки продажу доступу до міждержавного перетину електропередач.
До “ТОП-30 найприбутковіших у 2022 році” також потрапили компанії пяти олігархів.
Зокрема до рейтингу потрапило відразу шість підприємств Ріната Ахметова. При цьому одне з них - нафтовидобувна компанія “Нафтогазвидобування” - посіла одразу друге місце із чистим прибутком 18,8 млрд грн (проти 11,7 млрд грн у 2021 році).
Виробник коксівного вугілля “ШУ Покровське” отримав 9,1 млрд грн прибутку (11,9 млрд грн у 2021), а “Д.Трейдинг” - 6,22 млрд грн, або на 2,4 млрд грн більше ніж у 2021 році (трейдер з групи ДТЕК).
Загалом шість підприємств Ахметова, попри повномасштабну війну РФ проти України, отримали 41 млрд грн чистого прибутку.
У більш як десять разів збільшила чистий прибуток компанія "ОККО-Бізнес партнер" Віталія Антонова: з 0,45 млрд грн - 5,6 млрд грн. Компанія управляє мережею АЗК ОККО і, ймовірно, різко наростила прибуток завдяки дефіциту пального та росту цін на нього.
Окрім підприємств Ахметова до рейтингу “ТОП-30 найприбутковіших” потрапило два ГЗК Костянтина Жеваго - “Полтавський ГЗК” та “Єристівський ГЗК”, які отримали 4,3 млрд грн (11,2 млрд грн у 2021) та 4 млрд грн (7,2 млрд грн у 2021) прибутку відповідно.
“Корпорація Рошен” Петра Порошенка збільшила чистий прибуток на 1 млрд грн до 3,92 млрд грн.
Водночас газовидобувна компанія “Укрнафтобуріння” Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника та росіянина Павла Фукса, попри рекордно високі ціни на газ, зменшила чистий прибуток з 5,65 млрд грн у 2021 році - до 3,77 млрд грн у 2022.
Натомість виробник труб та залізнодорожних коліс “Інтерпайп Ніко Тьюб” Віктора Пінчука наростив прибуток у кілька разів - до 2,7 млрд грн (0,74 млрд грн у 2021).
У рейтинг “ТОП-30 найприбутковіших” увійшли чотири українські технологічні компанії:
-телекомунікаційний оператор “Київстар” отримав 9,6 млрд грн чистого прибутку (11,2 млрд грн у 2021);
-найбільша ІТ-компанія “ЕПАМ Системз” збільшила прибуток з 1,1 млрд грн у 2021 - до 3,44 млрд грн у 2022 році;
-платіжна система “Нової пошти” - “НоваПей” збільшила прибуток із 1,6 млрд грн - до 2,36 млрд грн у 2022;
-Водночас “Нова Пошта” В'ячеслава Климова та Володимира Поперешнюка зменшила прибуток із 2,6 млрд грн у 2021 - до 2,1 млрд грн у 2022 році.
Весь список "ТОП-30 найприбутковіших" - у коментарях
Монополіст
Шурма та Галущенко підготували Оператора ГТС до "доїння"
Протягом останніх двох тижнів в ТОВ "Оператор газотранспортної системи" (ОГТСУ) відбулись показові кадрові зміни.
Зі своєї посади звільнився фіндиректор компанії Юрій Кулик, який був призначений за часів керівництва Сергія Макогона.
Також звільнився головний "закупівельник" компанії.
Натомість керівником служби безпеки ОГТСУ призначено Юрія Гапона.
Це колишній співробітник СБУ, якого міністр енергетики Герман Галущенко намагався "впихнути" в правління НЕК "Укренерго" в грудні 2021 року.
До речі, в Укренерго команду Галущенка також цікавила заміна менеджменту по фінансах і закупівлях.
ОГТСУ – оператор магістральних газових мереж, який досі забезпечує прокачку рашистського газу до Європи. Поточний транзитний контракт спливає наприкінці 2024 року.
Це одна з небагатьох державних компаній, яка генерує живі гроші.
Щоправда практично весь прибуток забирає інша держкомпанія – Нафтогаз – в рахунок угоди про продаж ГТС від 2019 року.
В той же час, у компанії дебіторська заборгованість з боку облгазів за "небаланси" більше 10 млрд грн.
В 2022 році ОГТСУ отримала 46 млрд грн виручки і збиток 6,37 млрд грн.
Фідбек для розуміння ситуації.
У вересні 2022 року Наглядова рада АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ), яка є надбудовою над ОГТСУ з моменту створення в 2019 році, звільнила керівника ОГТСУ Сергія Макогона.
В березні 2023 року голова наглядової ради МГУ Уберт Беттонвіль заявила про складання повноважень через "деяких членів наглядової ради МГУ, які не застосовують стандарти ЄС та принципи корпоративного управління".
Всередині березня гендиректором ОГТСУ за результатом конкурсу було призначено Дмитра Липпу, який до того працював директором "Камет-Сталь" Ріната Ахметова (колишній ДМЗ).
Липпа – висуванець заступника голови Офісу президента (ОП) Ростислава Шурми, який раніше також працював в металургійному дивізіоні Ахметова – очолював "Запоріжсталь".
Липпа звільнився зі свого минулого місця роботи ще до проведення конкурсу на керівника ОГТСУ. Дотичні до галузі прозвали його "липповий конкурс".
Тепер маємо повну картину із взяття під контроль "держкомпанії з грошима".
Угрупування Шурми-Галущенка звільнило незалежного директора, поставило свого. Далі – контроль над фінансами і закупівлями.
Вочевидь у подальші місяці випливуть факти закупівель по завищених цінах. На кшталт того, що відбувається в Енергоатомі, в якому до приходу в міністерство працював Галущенко.
Монополіст
Протягом останніх двох тижнів в ТОВ "Оператор газотранспортної системи" (ОГТСУ) відбулись показові кадрові зміни.
Зі своєї посади звільнився фіндиректор компанії Юрій Кулик, який був призначений за часів керівництва Сергія Макогона.
Також звільнився головний "закупівельник" компанії.
Натомість керівником служби безпеки ОГТСУ призначено Юрія Гапона.
Це колишній співробітник СБУ, якого міністр енергетики Герман Галущенко намагався "впихнути" в правління НЕК "Укренерго" в грудні 2021 року.
До речі, в Укренерго команду Галущенка також цікавила заміна менеджменту по фінансах і закупівлях.
ОГТСУ – оператор магістральних газових мереж, який досі забезпечує прокачку рашистського газу до Європи. Поточний транзитний контракт спливає наприкінці 2024 року.
Це одна з небагатьох державних компаній, яка генерує живі гроші.
Щоправда практично весь прибуток забирає інша держкомпанія – Нафтогаз – в рахунок угоди про продаж ГТС від 2019 року.
В той же час, у компанії дебіторська заборгованість з боку облгазів за "небаланси" більше 10 млрд грн.
В 2022 році ОГТСУ отримала 46 млрд грн виручки і збиток 6,37 млрд грн.
Фідбек для розуміння ситуації.
У вересні 2022 року Наглядова рада АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ), яка є надбудовою над ОГТСУ з моменту створення в 2019 році, звільнила керівника ОГТСУ Сергія Макогона.
В березні 2023 року голова наглядової ради МГУ Уберт Беттонвіль заявила про складання повноважень через "деяких членів наглядової ради МГУ, які не застосовують стандарти ЄС та принципи корпоративного управління".
Всередині березня гендиректором ОГТСУ за результатом конкурсу було призначено Дмитра Липпу, який до того працював директором "Камет-Сталь" Ріната Ахметова (колишній ДМЗ).
Липпа – висуванець заступника голови Офісу президента (ОП) Ростислава Шурми, який раніше також працював в металургійному дивізіоні Ахметова – очолював "Запоріжсталь".
Липпа звільнився зі свого минулого місця роботи ще до проведення конкурсу на керівника ОГТСУ. Дотичні до галузі прозвали його "липповий конкурс".
Тепер маємо повну картину із взяття під контроль "держкомпанії з грошима".
Угрупування Шурми-Галущенка звільнило незалежного директора, поставило свого. Далі – контроль над фінансами і закупівлями.
Вочевидь у подальші місяці випливуть факти закупівель по завищених цінах. На кшталт того, що відбувається в Енергоатомі, в якому до приходу в міністерство працював Галущенко.
Монополіст
НАЙБІЛЬШ ЗБИТКОВІ КОМПАНІЇ УКРАЇНИ
Минулого року найбільш збитковою компанією України стала НАК “Нафтогаз”. Енергетичний монополіст закінчив 2022 рік зі збитком у майже 60 млрд грн. Тоді як 2021 рік компанія закінчила з прибутком у 75,8 млрд грн.
За словами голови компанії Олексія Чернишова, збитки повязані зі значною дебіторською заборгованістю, що виникла внаслідок використання державою робочого капіталу НАК для задоволення потреб споживачів у частині постачання енергоносіїв.
Зокрема, за його даними, основна дебіторська заборгованість перед компанією має три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), заборгованість облгазів і газзбутів (76 млрд грн) і спеціальні зобовязання за 2022-2023 роки (158 млрд грн).
Дочірні компанії НАК - ГК “Нафтогаз трейдинг” та Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" також закінчили зі збитком 2022 рік: 40,2 млрд грн та 23,4 млрд грн відповідно.
Найбільший гірничо металургійний комбінат “Арселорміттал Кривий Ріг” за результатами минулого року став другою найбільш збитковою компанією України.
В умовах заблокованих морських портів підприємство, яке неодноразово піддавалося російським обстрілам, отримало 48,3 млрд грн збитку.
“Арселорміттал Кривий Ріг” входить в міжнародну металургійну групу ArcelorMittal.
Агрохолдинг “Нібулон" закінчив минулий рік зі збитком у 10,5 млрд грн. Натомість у 2021 році холдинг отримав 1,2 млрд грн прибутку.
До повномасштабного вторгнення “Нібулон” він мав 27 перевантажувальних терміналів та комплексів з прийому, потужності зберігання 2,25 млн тонн та флот з 83 од. (з них 23 буксири), а також Миколаївський суднобудівний завод.
Влітку 2022 року від російських обстрілів загинув власник "Нібулону" Олексій Вадатурський та його дружина. Корпорацією управляє син Андрій Вадатурський.
“Укрзалізниця”, чия інфраструктура зазнала масштабних руйнувань у 2022 році, отримала 9,1 млрд грн збитку.
Рейтинг найбільш прибуткових компаній України
Минулого року найбільш збитковою компанією України стала НАК “Нафтогаз”. Енергетичний монополіст закінчив 2022 рік зі збитком у майже 60 млрд грн. Тоді як 2021 рік компанія закінчила з прибутком у 75,8 млрд грн.
За словами голови компанії Олексія Чернишова, збитки повязані зі значною дебіторською заборгованістю, що виникла внаслідок використання державою робочого капіталу НАК для задоволення потреб споживачів у частині постачання енергоносіїв.
Зокрема, за його даними, основна дебіторська заборгованість перед компанією має три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), заборгованість облгазів і газзбутів (76 млрд грн) і спеціальні зобовязання за 2022-2023 роки (158 млрд грн).
Дочірні компанії НАК - ГК “Нафтогаз трейдинг” та Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" також закінчили зі збитком 2022 рік: 40,2 млрд грн та 23,4 млрд грн відповідно.
Найбільший гірничо металургійний комбінат “Арселорміттал Кривий Ріг” за результатами минулого року став другою найбільш збитковою компанією України.
В умовах заблокованих морських портів підприємство, яке неодноразово піддавалося російським обстрілам, отримало 48,3 млрд грн збитку.
“Арселорміттал Кривий Ріг” входить в міжнародну металургійну групу ArcelorMittal.
Агрохолдинг “Нібулон" закінчив минулий рік зі збитком у 10,5 млрд грн. Натомість у 2021 році холдинг отримав 1,2 млрд грн прибутку.
До повномасштабного вторгнення “Нібулон” він мав 27 перевантажувальних терміналів та комплексів з прийому, потужності зберігання 2,25 млн тонн та флот з 83 од. (з них 23 буксири), а також Миколаївський суднобудівний завод.
Влітку 2022 року від російських обстрілів загинув власник "Нібулону" Олексій Вадатурський та його дружина. Корпорацією управляє син Андрій Вадатурський.
“Укрзалізниця”, чия інфраструктура зазнала масштабних руйнувань у 2022 році, отримала 9,1 млрд грн збитку.
Рейтинг найбільш прибуткових компаній України
Дві сотні найбільших компаній України. Рейтинг
Зробили таблицю 200 найбільших компаній України за розміром доходу у 2022 році. Додали доходи за 2021 рік, а також прибутки і збитки за 2021 та 2022 рр: bit.ly/3GEj5De
Роль олігархів в економіці - зменшується. На жаль це відбувається через війну РФ проти України, а не завдяки реформам та позбавлення їх можливості впливати на владу.
Рейтинг: bit.ly/3GEj5De
Монополіст
Зробили таблицю 200 найбільших компаній України за розміром доходу у 2022 році. Додали доходи за 2021 рік, а також прибутки і збитки за 2021 та 2022 рр: bit.ly/3GEj5De
Роль олігархів в економіці - зменшується. На жаль це відбувається через війну РФ проти України, а не завдяки реформам та позбавлення їх можливості впливати на владу.
Рейтинг: bit.ly/3GEj5De
Монополіст
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Минулого тижня, завдяки вам, закрили збір на тепловізор для протитанкістів бригади “Червона калина” з Гвардії наступу.
Проте, завдяки спільним зусиллям читачів спільнот Цензор.НЕТ, Монополіст та DOU, грошей також вистачило і на:
коптер DJI Mavic 3, планшет і захисне скло для керування коптером, 2 додаткові батареї та хаб-концентратор для зарядки, вантажну систему для дрона.
Це все уже у хлопців, які записали для вас подяку!
І ми від себе також дякуємо вам!
Проте, завдяки спільним зусиллям читачів спільнот Цензор.НЕТ, Монополіст та DOU, грошей також вистачило і на:
коптер DJI Mavic 3, планшет і захисне скло для керування коптером, 2 додаткові батареї та хаб-концентратор для зарядки, вантажну систему для дрона.
Це все уже у хлопців, які записали для вас подяку!
І ми від себе також дякуємо вам!
Чому Косюк під час війни почав експорт курятини в Європу?
А виробники баранини та яловичини не експортують, бо не підготувались
Показову історію розповів міністр агрополітики Микола Сольський на засіданні економічного Комітету Ради 11 квітня.
Мова зайшла про можливість експорту м'яса до Євросоюзу (110 хвилина аудіозапису засідання).
Передісторія така. В червні 2022 року на тлі економічних проблем України, спричинених віроломним нападом рф, Єврокомісія (ЄК) на рік відмінила квоти на 36 позицій сільськогосподарської та харчової продукції, які діяли згідно Угоди про Асоціацію з ЄС.
Серед них цукор, яловичина, м'ясо птиці, баранина, свинина, крохмаль, солод, мед, яйця, вершкове масло, яблучний і виноградний соки, оброблені томати, цукрові сиропи, етиловий спирт, сигарети та інше.
Квотний принцип полягав в тому, що українські компанії могли без мит експортувати продукцію з визначеним лімітом.
Все що більше – обкладалось значними митами, які фактично були загороджувальними.
Але ці квоти і близько не співставні з можливостями експорту.
Для прикладу, в 2018 році квота на експорт меду із України складала 8 тис. тон на рік і була вибрана за перші 11 днів січня.
Це рішення ЄС теоретично відкрило нові можливості перед українськими аграріями.
Тим більше, в лютому 2023 року ЄК запропонувала подовжити скасування квот ще на рік.
Що стосується експорту м'яса, то з відміною квот розпочався експорт лише м'яса птиці.
Чому? Тому що у цього процесу був лобіст – власник агрохолдингу МХП Юрій Косюк.
Найголовніше чого він домігся – пролобіював синхронізацію українських підзаконних актів, правил і сертифікації з європейськими.
Тому коли відкрився експорт, його курка поїхала.
Сольський розповідає про це так: "Косюк системно цим займався. Він лобіював в Європі певні питання і лобіював в Україні, щоб "підзаконка" була зроблена".
Свинину Сольський не розглядає, бо в Україні "недостатня гігієна виробництва".
Що стосується баранини та яловичини, то Україна почала синхронізацію "підзаконки" лише після скасування квот.
На це, за словами міністра піде близько двох років.
"Не вірили у відкриття ринків", - пояснив він.
Тут можна додати, що експорт м'яса – це експорт перероблених зернових, які є кормом для тварин.
Тому експорт продукції тваринництва може бути альтернативою вивозу зернових.
Нагадаємо, що зараз із експортом зерна проблеми через загрозу блокування чорноморських портів, закриття кордонів для українського зерна Польщею і Угорщиною з метою "захисту власних фермерів".
Мораль цієї історії: без тиску влада не ворушиться. Чи-то з боку суспільства, чи-то з боку олігархів.
Погано, коли свою волю владі диктують рентні чи сировинні олігархи: на кшталт Коломойського або Ахметова.
І часом не погано, коли її штовхають олігархи-експортери.
Монополіст
А виробники баранини та яловичини не експортують, бо не підготувались
Показову історію розповів міністр агрополітики Микола Сольський на засіданні економічного Комітету Ради 11 квітня.
Мова зайшла про можливість експорту м'яса до Євросоюзу (110 хвилина аудіозапису засідання).
Передісторія така. В червні 2022 року на тлі економічних проблем України, спричинених віроломним нападом рф, Єврокомісія (ЄК) на рік відмінила квоти на 36 позицій сільськогосподарської та харчової продукції, які діяли згідно Угоди про Асоціацію з ЄС.
Серед них цукор, яловичина, м'ясо птиці, баранина, свинина, крохмаль, солод, мед, яйця, вершкове масло, яблучний і виноградний соки, оброблені томати, цукрові сиропи, етиловий спирт, сигарети та інше.
Квотний принцип полягав в тому, що українські компанії могли без мит експортувати продукцію з визначеним лімітом.
Все що більше – обкладалось значними митами, які фактично були загороджувальними.
Але ці квоти і близько не співставні з можливостями експорту.
Для прикладу, в 2018 році квота на експорт меду із України складала 8 тис. тон на рік і була вибрана за перші 11 днів січня.
Це рішення ЄС теоретично відкрило нові можливості перед українськими аграріями.
Тим більше, в лютому 2023 року ЄК запропонувала подовжити скасування квот ще на рік.
Що стосується експорту м'яса, то з відміною квот розпочався експорт лише м'яса птиці.
Чому? Тому що у цього процесу був лобіст – власник агрохолдингу МХП Юрій Косюк.
Найголовніше чого він домігся – пролобіював синхронізацію українських підзаконних актів, правил і сертифікації з європейськими.
Тому коли відкрився експорт, його курка поїхала.
Сольський розповідає про це так: "Косюк системно цим займався. Він лобіював в Європі певні питання і лобіював в Україні, щоб "підзаконка" була зроблена".
Свинину Сольський не розглядає, бо в Україні "недостатня гігієна виробництва".
Що стосується баранини та яловичини, то Україна почала синхронізацію "підзаконки" лише після скасування квот.
На це, за словами міністра піде близько двох років.
"Не вірили у відкриття ринків", - пояснив він.
Тут можна додати, що експорт м'яса – це експорт перероблених зернових, які є кормом для тварин.
Тому експорт продукції тваринництва може бути альтернативою вивозу зернових.
Нагадаємо, що зараз із експортом зерна проблеми через загрозу блокування чорноморських портів, закриття кордонів для українського зерна Польщею і Угорщиною з метою "захисту власних фермерів".
Мораль цієї історії: без тиску влада не ворушиться. Чи-то з боку суспільства, чи-то з боку олігархів.
Погано, коли свою волю владі диктують рентні чи сировинні олігархи: на кшталт Коломойського або Ахметова.
І часом не погано, коли її штовхають олігархи-експортери.
Монополіст
Депутати повернулись до введення обов'язкової накопичувальної пенсійної системи. Але вона провалиться без запуску фондового ринку та реформи корпоративного управління
Нардепи від “Слуги народу" зареєстрували у Раді законопроєкт "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення".
Цим ЗП встановлюється:
Обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих до досягнення ними 55 років та обов’язкова сплата роботодавцями пенсійних внесків на користь працівників.
Роботодавці будуть сплачувати: 1% від зп працівника у 2023 році, 1,5% – у 2024, 2% – у 2025 роках. Водночас держава додасть з бюджету на пенсійний рахунок працівника аналогічний відсоток.
При цьому розмір ЄСВ не зміниться, адже накопичувальний внесок буде вираховуватися з нього (різниця буде компенсуватися з бюджету - 31 млрд грн на перший рік).
Для ФОП - накопичувальна пенсія буде добровільною.
До 2026 року внески на накопичувальні пенсії акумулюватиме державний пенсійний фонд, з 2026 року учасники зможуть обрати для приватні фонди.
Куди вкладатимуть ці кошти, щоб зберегти від знецінення?
В ЗП йдеться про "консервативні фінансові інструменти". Наразі це може бути лише державний борг (ОВДП або євробонди).
У такому разі накопичувальна пенсійна система не відрізнятиметься від солідарної, з точки зору джерел наповнення, адже, як і зараз, пенсії будуть виплачуватися за рахунок податків і внесків майбутніх пенсіонерів.
Щоб накопичувальна пенсійна система запрацювали в Україні необхідно провести корпоративну реформу, а це незалежні наглядові ради без впливу Офісу президента та уряду, та запустити фондовий ринок і вивести на нього акції державних монополістів.
А також вивести акцій облгазів та обленерго, які належать державі (в тому числі акції облгазів та обленерго, які перейдуть у держвласність від олігархів Фірташа та російської групи VS Energy).
Окрім того пенсійні фонди можуть інвестувати у компанію (компанії), яка здаватиме в оренду майже 10 млн грн сільськогосподарської землі. Тобто державну ріллю замість продажу можна перетворити у джерело для виплати пенсій.
Ми накидали невеликий перелік підприємств та активів, які можуть бути об'єктом інвестицій пенсійних фондів (але за умови проведення корпоратизацій, призначення незалежних наглядових рад, судової реформи та адекватної роботи правоохоронної системи). Це найбільші активи і список можна продовжити.
Монополіст
Нардепи від “Слуги народу" зареєстрували у Раді законопроєкт "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення".
Цим ЗП встановлюється:
Обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих до досягнення ними 55 років та обов’язкова сплата роботодавцями пенсійних внесків на користь працівників.
Роботодавці будуть сплачувати: 1% від зп працівника у 2023 році, 1,5% – у 2024, 2% – у 2025 роках. Водночас держава додасть з бюджету на пенсійний рахунок працівника аналогічний відсоток.
При цьому розмір ЄСВ не зміниться, адже накопичувальний внесок буде вираховуватися з нього (різниця буде компенсуватися з бюджету - 31 млрд грн на перший рік).
Для ФОП - накопичувальна пенсія буде добровільною.
До 2026 року внески на накопичувальні пенсії акумулюватиме державний пенсійний фонд, з 2026 року учасники зможуть обрати для приватні фонди.
Куди вкладатимуть ці кошти, щоб зберегти від знецінення?
В ЗП йдеться про "консервативні фінансові інструменти". Наразі це може бути лише державний борг (ОВДП або євробонди).
У такому разі накопичувальна пенсійна система не відрізнятиметься від солідарної, з точки зору джерел наповнення, адже, як і зараз, пенсії будуть виплачуватися за рахунок податків і внесків майбутніх пенсіонерів.
Щоб накопичувальна пенсійна система запрацювали в Україні необхідно провести корпоративну реформу, а це незалежні наглядові ради без впливу Офісу президента та уряду, та запустити фондовий ринок і вивести на нього акції державних монополістів.
А також вивести акцій облгазів та обленерго, які належать державі (в тому числі акції облгазів та обленерго, які перейдуть у держвласність від олігархів Фірташа та російської групи VS Energy).
Окрім того пенсійні фонди можуть інвестувати у компанію (компанії), яка здаватиме в оренду майже 10 млн грн сільськогосподарської землі. Тобто державну ріллю замість продажу можна перетворити у джерело для виплати пенсій.
Ми накидали невеликий перелік підприємств та активів, які можуть бути об'єктом інвестицій пенсійних фондів (але за умови проведення корпоратизацій, призначення незалежних наглядових рад, судової реформи та адекватної роботи правоохоронної системи). Це найбільші активи і список можна продовжити.
Монополіст
Суд передав в АРМА газовидобувну компанію “Укрнафтобуріння” Коломойського, Хомутинніка та Фукса
Печерський районний суд арештував та передав в АРМА газовидобувну компанію "Укрнафтобуріння", яка належить Ігорю Коломойському, Віталію Хомутиннику та росіянину Павлу Фуксу.
Відповідну ухвалу суду опублікувала журналіст Цензор.НЕТ Тетяна Ніколаєнко.
"Укрнафтобуріння" - одна з найбільших газовидобувних компаній України, отримала у 2022 році 3,77 млрд грн прибутку і 5,65 млрд грн прибутку в 2021 році.
Арешт та передача компанії проводиться в рамках розслідування кримінального провадження щодо розробки найбільшого в Україні Сахалінського родовища газу (Харківська область).
Згідно з документами, керівництво державної "НАК "Надра України" відчужила частки, що належали їй у спільному товаристві, ТОВ "Голден Деррік" і вийшла зі складу учасників та внесла відповідні зміни до договорів про спільну діяльність.
"Голден деррік" контролювали міністр екологію часів Януковича - Едуард Ставицький та міністр АПК Микола Присяжнюк. Компанія у 2011 році на позаконкурсній основі було видано більше двох десятків спеціальних дозволів на користування надрами.
Водночас "Укрнафтобуріння" отримала у 2010 році ліцензію на розробку Сахалінського газоконденсатного родовища, розвідані запаси якого становлять 15 млрд. кубометрів газу.
Компанія належала групі “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова,
Після перемоги Віктора Януковича Міністерство екології та Державна служба геології та надр, очолювані Едуардом Ставицьким, ліцензію у компанії відібрали.
Проблеми у компанії були, допоки новими акціонерами Укрнафтобуріння не стали дві британські компанії – Ariana Business Ltd та Ares Systems Ltd з оточення Януковича. У грудні 2012 року ці структури викупили у приватівської офшорної компанії Deripon Comercial Ltd 45% Укрнафтобуріння.
У 2013 ТОВ "Голден Деррік" (нова назва ТОВ "Іст Юроуп Петролеум") стала наступниею всіх прав та обов`язків, що належали компанії та дочірньому підприємству НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія", при розробці Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища, а "Укрнафтобуріння" введено до складу учасників спільної діяльності через наявність спецдозволу на користування надрам.
Після революції 2014 Коломойський намагався повернути втрачене через суди.
У 2016 його партнером у "Укрнафтобуріння" став колишній нардеп Віталій Хомутиннік.
Також у 2017 стало відомо, що 67% "Голден Деррік" належить офшору Hartlog Limited з орбіти власника MosCityGroup Павла Фукса. Через звязки Фукса з представниками влади Порошенка "Голден Деррік" знову почала отримувати дозволи на розробку надр.
Печерський районний суд арештував та передав в АРМА газовидобувну компанію "Укрнафтобуріння", яка належить Ігорю Коломойському, Віталію Хомутиннику та росіянину Павлу Фуксу.
Відповідну ухвалу суду опублікувала журналіст Цензор.НЕТ Тетяна Ніколаєнко.
"Укрнафтобуріння" - одна з найбільших газовидобувних компаній України, отримала у 2022 році 3,77 млрд грн прибутку і 5,65 млрд грн прибутку в 2021 році.
Арешт та передача компанії проводиться в рамках розслідування кримінального провадження щодо розробки найбільшого в Україні Сахалінського родовища газу (Харківська область).
Згідно з документами, керівництво державної "НАК "Надра України" відчужила частки, що належали їй у спільному товаристві, ТОВ "Голден Деррік" і вийшла зі складу учасників та внесла відповідні зміни до договорів про спільну діяльність.
"Голден деррік" контролювали міністр екологію часів Януковича - Едуард Ставицький та міністр АПК Микола Присяжнюк. Компанія у 2011 році на позаконкурсній основі було видано більше двох десятків спеціальних дозволів на користування надрами.
Водночас "Укрнафтобуріння" отримала у 2010 році ліцензію на розробку Сахалінського газоконденсатного родовища, розвідані запаси якого становлять 15 млрд. кубометрів газу.
Компанія належала групі “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова,
Після перемоги Віктора Януковича Міністерство екології та Державна служба геології та надр, очолювані Едуардом Ставицьким, ліцензію у компанії відібрали.
Проблеми у компанії були, допоки новими акціонерами Укрнафтобуріння не стали дві британські компанії – Ariana Business Ltd та Ares Systems Ltd з оточення Януковича. У грудні 2012 року ці структури викупили у приватівської офшорної компанії Deripon Comercial Ltd 45% Укрнафтобуріння.
У 2013 ТОВ "Голден Деррік" (нова назва ТОВ "Іст Юроуп Петролеум") стала наступниею всіх прав та обов`язків, що належали компанії та дочірньому підприємству НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія", при розробці Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища, а "Укрнафтобуріння" введено до складу учасників спільної діяльності через наявність спецдозволу на користування надрам.
Після революції 2014 Коломойський намагався повернути втрачене через суди.
У 2016 його партнером у "Укрнафтобуріння" став колишній нардеп Віталій Хомутиннік.
Також у 2017 стало відомо, що 67% "Голден Деррік" належить офшору Hartlog Limited з орбіти власника MosCityGroup Павла Фукса. Через звязки Фукса з представниками влади Порошенка "Голден Деррік" знову почала отримувати дозволи на розробку надр.
Як путін купив бразильського Лулу за дизель
Останніми днями з'явилось багато повідомлень з боку президента Бразилії Луїза Інасіо Лула да Сілва (далі - Лула).
Спочатку він запропонував Україні віддати Крим окупантам, звинуватив у війні, окрім рф, США та Україну.
15-16 квітня Лула з'їздив у Китай і тепер пропонує США відмовитись від підтримки України, а Європі більше "говорити про мир".
17 квітня "сумна коняка лавров" відвідав Бразилію в рамках свого латиноамериканського турне, де знов "говорили про мир".
До речі, на початку року Бразилія відмовилась надати боєприпаси Україні на прохання німецького канцлера Олафа Шольца.
В чому причина такої проросійської позиції Бразилії?
Бразилія – дефіцитна країна в плані нафтопродуктів.
Згідно даних EnerData Бразиля споживає понад 105 млн тон нафтопродуктів на рік, входячи в 10 найбільших споживачів світу.
Ще всередині 2000-х, коли Лула вперше став президентом, Бразилія ввела обов'язкове використання у паливі біоетанолу, що виробляється з цукрової тростини.
Reuters з посиланням на міжнародне агентство Argus повідомляє, що з початку 2023 року рф нарощує поставки дизельного пального (ДП) в цю країну, витісняючи американське паливо, яке традиційно займало більше половини імпорту.
При тому росіяни дають такий дисконт, який робить їх імпорт дешевшим навіть за собівартість виробництва палива в Бразилії.
В 2022 році частка США в імпорті ДП в Бразилію складала 57%, а рф – 1%.
В першому кварталі 2023 ця пропорція змінилась до 33% і 13% відповідно.
Місцевий фахівець Argus очікує в квітні 500-700 тис. т поставок російського ДП.
Крім того рф постачає в Бразилію азотні добрива, які є продуктом переробки природного газу – близько чверті в структурі імпорту.
Тут треба розуміти хто такий Лула?
Цікава стаття про нього від 2009 року є на Texty.
Це лівий популіст, "президент-токар" і корупціонер.
Всі свої кроки він супроводжував висловом "Ніколи раніше в історії цієї країни…", що стало місцевим мемом.
В 2003 році він обирався під гаслами підвищення зарплат і пенсій, а також відмови повертати борги МВФ.
Коли прийшов до влади, зробив все навпаки: обмежив пенсії і зарплати, збільшив резерв бюджету для виплати зовнішніх боргів.
В принципі, завдяки його прагматичній політиці Бразилія збільшила приріст ВВП протягом 2000-х, майже подолала голод, частково подолала бідність та злочинність у славнозвісних фавелах.
Відбув два президентські строки – до 2010 року.
Під час президентства та після нього Лула потрапляв в численні корупційні скандали: використання нелегальних коштів на передвиборчу компанію, витрачання державних фінансів його дружиною і дочкою, хабар віллою на березі океану від забудовника.
В 2017-2018 роках він навіть відсидів у в'язниці більше 1,5 року.
Але це не завадило йому наприкінці 2022 року знов обратися президентом у віці 79 років.
Черговий прояв прагматизму привів його до дружби з маніяком путіним.
Цікаво, що в перше президентство Лула нагороджений українськими орденами Свободи та князя Ярослава Мудрого за розвиток українсько-бразильських відносин.
Це до того, що в заявах цих китайських, африканських або латиноамериканських "миротворців" немає ніякої лірики. Just Business.
Монополіст
Останніми днями з'явилось багато повідомлень з боку президента Бразилії Луїза Інасіо Лула да Сілва (далі - Лула).
Спочатку він запропонував Україні віддати Крим окупантам, звинуватив у війні, окрім рф, США та Україну.
15-16 квітня Лула з'їздив у Китай і тепер пропонує США відмовитись від підтримки України, а Європі більше "говорити про мир".
17 квітня "сумна коняка лавров" відвідав Бразилію в рамках свого латиноамериканського турне, де знов "говорили про мир".
До речі, на початку року Бразилія відмовилась надати боєприпаси Україні на прохання німецького канцлера Олафа Шольца.
В чому причина такої проросійської позиції Бразилії?
Бразилія – дефіцитна країна в плані нафтопродуктів.
Згідно даних EnerData Бразиля споживає понад 105 млн тон нафтопродуктів на рік, входячи в 10 найбільших споживачів світу.
Ще всередині 2000-х, коли Лула вперше став президентом, Бразилія ввела обов'язкове використання у паливі біоетанолу, що виробляється з цукрової тростини.
Reuters з посиланням на міжнародне агентство Argus повідомляє, що з початку 2023 року рф нарощує поставки дизельного пального (ДП) в цю країну, витісняючи американське паливо, яке традиційно займало більше половини імпорту.
При тому росіяни дають такий дисконт, який робить їх імпорт дешевшим навіть за собівартість виробництва палива в Бразилії.
В 2022 році частка США в імпорті ДП в Бразилію складала 57%, а рф – 1%.
В першому кварталі 2023 ця пропорція змінилась до 33% і 13% відповідно.
Місцевий фахівець Argus очікує в квітні 500-700 тис. т поставок російського ДП.
Крім того рф постачає в Бразилію азотні добрива, які є продуктом переробки природного газу – близько чверті в структурі імпорту.
Тут треба розуміти хто такий Лула?
Цікава стаття про нього від 2009 року є на Texty.
Це лівий популіст, "президент-токар" і корупціонер.
Всі свої кроки він супроводжував висловом "Ніколи раніше в історії цієї країни…", що стало місцевим мемом.
В 2003 році він обирався під гаслами підвищення зарплат і пенсій, а також відмови повертати борги МВФ.
Коли прийшов до влади, зробив все навпаки: обмежив пенсії і зарплати, збільшив резерв бюджету для виплати зовнішніх боргів.
В принципі, завдяки його прагматичній політиці Бразилія збільшила приріст ВВП протягом 2000-х, майже подолала голод, частково подолала бідність та злочинність у славнозвісних фавелах.
Відбув два президентські строки – до 2010 року.
Під час президентства та після нього Лула потрапляв в численні корупційні скандали: використання нелегальних коштів на передвиборчу компанію, витрачання державних фінансів його дружиною і дочкою, хабар віллою на березі океану від забудовника.
В 2017-2018 роках він навіть відсидів у в'язниці більше 1,5 року.
Але це не завадило йому наприкінці 2022 року знов обратися президентом у віці 79 років.
Черговий прояв прагматизму привів його до дружби з маніяком путіним.
Цікаво, що в перше президентство Лула нагороджений українськими орденами Свободи та князя Ярослава Мудрого за розвиток українсько-бразильських відносин.
Це до того, що в заявах цих китайських, африканських або латиноамериканських "миротворців" немає ніякої лірики. Just Business.
Монополіст
Як Міненерго та НКРЕКП лишили країну заробітку від експорту електроенергії
Чому припиняється експорт електроенергії у Словаччину?
З 21 квітня Україна припиняє експорт електроенергії у Словаччину.
Про це свідчать дані платформи НЕК "Укренерго" з розподілу потужності міждержавного перетину.
Можливість експорту електроенергії була відкрита лише 7 квітня після того, як Міненерго видало відповідний наказ.
Ще в ході аукціону на 20 квітня Укренерго виставила на напрямок Україна-Словаччина 200 МВт потужності, за які конкурували 6 експортерів.
В окремі години плата за право експорту на аукціоні доходила до 1900 грн за МВт-г.
Для розуміння: індекс ціноутворюючого Ринку на добу наперед (РДН) в Україні складає близько 3000 грн/МВт-г.
На 21 квітня виставлена потужність міждержавного перетину на цей напрямок – "0".
При тому імпорт Словаччина-Україна доступний. Тобто технічна можливість експорту є.
Потужність для розподілу по імпорту складає 500 МВт. З них імпортери використовують лише 200 МВт.
Відповідно вони нічого не платять за перетин.
Нагадаємо, правила таких аукціонів передбачають, що в разі перевищення заявок на перетин доступної потужності, всі учасники отримують доступ пропорційно заявкам. І платять найменшу ціну, запропоновану учасником.
Якщо ж обсяг заявок не перевищує доступну потужність, учасники аукціонів нічого не платять за перетин.
В чому причина зупинки експорту?
Про неї ми писали на початку лютого.
За європейськими правилами, системні оператори (TSO) двох країн, які торгують електроенергією, ділять навпіл прибутки від розподілу міждержавного перетину.
Логіка в тому, що при дефіциті потужності обидві сторони мають використати ці гроші на інвестиції в розширення можливостей перетину.
Коли наша енергосистема в березні 2022 року приєдналась до спілки європейських операторів – ENTSO-E, вона взяла на себе обов'язок синхронізувати правила проведення аукціонів з європейськими.
При тому, нам був наданий річний лаг. Завдяки йому НЕК Укренерго заробило близько 5 млрд грн плати за перетин при експорті е/е в липні-вересні 2022 року.
Тоді експорт здійснювався у Словаччину та Румунію і Польщу. Угорський оператор відразу затребував поділу прибутків.
Через рік вже всі європейські оператори вимагають поділу прибутків.
Це не тільки передбачено правилами, але й мотивовано внутрішніми законами країн – щоб місцеві правоохоронні органи не прийшли до керівників TSO з питаннями про "завдання збитків компанії".
Словацький оператор вирішив цю проблему тим, що проводить аукціони на розподіл перетину за дві години до аукціону Укренерго.
Але це можливо лише при продажі е/е в Україну. І гроші словацькому оператору це не приносить.
Що потрібно зробити?
Достатньо затвердити відповідну "підзаконку".
Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП) має затвердити зміни до Кодексу системи передачі про проведення спільних аукціонів на розподіл перетину.
Тоді експорт буде можливим вже зараз, як мінімум, в Словаччину та Румунію.
Очільник НКРЕКП Костянтин Ущаповський каже, що постанова НКРЕКП зі змінами в Кодекс не потрібна. Потрібні зміни в закон про ринок електроенергії.
Але проєкт постанови зі змінами в Кодекс вже кілька місяців лежить в НКРЕКП.
А зміни в закон, які б мало підготувати Міненерго під головуванням Германа Галущенка, якщо і існують в проєкті, ніде не зареєстровані.
Так недолуга державна політика Міненерго і Регулятора лишила країну експортного заробітку в ці пару місяців стабільного профіциту електроенергії.
Монополіст
Чому припиняється експорт електроенергії у Словаччину?
З 21 квітня Україна припиняє експорт електроенергії у Словаччину.
Про це свідчать дані платформи НЕК "Укренерго" з розподілу потужності міждержавного перетину.
Можливість експорту електроенергії була відкрита лише 7 квітня після того, як Міненерго видало відповідний наказ.
Ще в ході аукціону на 20 квітня Укренерго виставила на напрямок Україна-Словаччина 200 МВт потужності, за які конкурували 6 експортерів.
В окремі години плата за право експорту на аукціоні доходила до 1900 грн за МВт-г.
Для розуміння: індекс ціноутворюючого Ринку на добу наперед (РДН) в Україні складає близько 3000 грн/МВт-г.
На 21 квітня виставлена потужність міждержавного перетину на цей напрямок – "0".
При тому імпорт Словаччина-Україна доступний. Тобто технічна можливість експорту є.
Потужність для розподілу по імпорту складає 500 МВт. З них імпортери використовують лише 200 МВт.
Відповідно вони нічого не платять за перетин.
Нагадаємо, правила таких аукціонів передбачають, що в разі перевищення заявок на перетин доступної потужності, всі учасники отримують доступ пропорційно заявкам. І платять найменшу ціну, запропоновану учасником.
Якщо ж обсяг заявок не перевищує доступну потужність, учасники аукціонів нічого не платять за перетин.
В чому причина зупинки експорту?
Про неї ми писали на початку лютого.
За європейськими правилами, системні оператори (TSO) двох країн, які торгують електроенергією, ділять навпіл прибутки від розподілу міждержавного перетину.
Логіка в тому, що при дефіциті потужності обидві сторони мають використати ці гроші на інвестиції в розширення можливостей перетину.
Коли наша енергосистема в березні 2022 року приєдналась до спілки європейських операторів – ENTSO-E, вона взяла на себе обов'язок синхронізувати правила проведення аукціонів з європейськими.
При тому, нам був наданий річний лаг. Завдяки йому НЕК Укренерго заробило близько 5 млрд грн плати за перетин при експорті е/е в липні-вересні 2022 року.
Тоді експорт здійснювався у Словаччину та Румунію і Польщу. Угорський оператор відразу затребував поділу прибутків.
Через рік вже всі європейські оператори вимагають поділу прибутків.
Це не тільки передбачено правилами, але й мотивовано внутрішніми законами країн – щоб місцеві правоохоронні органи не прийшли до керівників TSO з питаннями про "завдання збитків компанії".
Словацький оператор вирішив цю проблему тим, що проводить аукціони на розподіл перетину за дві години до аукціону Укренерго.
Але це можливо лише при продажі е/е в Україну. І гроші словацькому оператору це не приносить.
Що потрібно зробити?
Достатньо затвердити відповідну "підзаконку".
Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП) має затвердити зміни до Кодексу системи передачі про проведення спільних аукціонів на розподіл перетину.
Тоді експорт буде можливим вже зараз, як мінімум, в Словаччину та Румунію.
Очільник НКРЕКП Костянтин Ущаповський каже, що постанова НКРЕКП зі змінами в Кодекс не потрібна. Потрібні зміни в закон про ринок електроенергії.
Але проєкт постанови зі змінами в Кодекс вже кілька місяців лежить в НКРЕКП.
А зміни в закон, які б мало підготувати Міненерго під головуванням Германа Галущенка, якщо і існують в проєкті, ніде не зареєстровані.
Так недолуга державна політика Міненерго і Регулятора лишила країну експортного заробітку в ці пару місяців стабільного профіциту електроенергії.
Монополіст
Telegram
Монополіст
Як можна збільшити імпорт електроенергії в Україну
Як ми повідомляли, сьогодні потужність імпорту електроенергії в Україну складає близько 400 МВт.
При тому імпорт йде виключно зі Словаччини. Хоча імпортувати можна з Румунії, Угорщини та Польщі.
До того…
Як ми повідомляли, сьогодні потужність імпорту електроенергії в Україну складає близько 400 МВт.
При тому імпорт йде виключно зі Словаччини. Хоча імпортувати можна з Румунії, Угорщини та Польщі.
До того…
Зарплати військових забезпечили майже третину споживання товарів та послуг
У II-IV кварталах 2022 року забезпечення військовослужбовців було співмірним із 28% приватного споживання в Україні, підрахував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Витрати на грошове забезпечення військових - майже половина оборонних витрат. Вони стали джерелом підтримки внутрішнього попиту на товари та послуги і додали міцності українській банківській системі, яка отримала ресурс у вигляді зарплатних рахунків військових.
Проте, на його думку, це не означає, що будь-яке збільшення грошового забезпечення військовим буде лише на користь українській економіці. Незбалансовані доходи можуть підсилити інфляцію та спричинити девальвацію гривні.
У II-IV кварталах 2022 року забезпечення військовослужбовців було співмірним із 28% приватного споживання в Україні, підрахував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Витрати на грошове забезпечення військових - майже половина оборонних витрат. Вони стали джерелом підтримки внутрішнього попиту на товари та послуги і додали міцності українській банківській системі, яка отримала ресурс у вигляді зарплатних рахунків військових.
Проте, на його думку, це не означає, що будь-яке збільшення грошового забезпечення військовим буде лише на користь українській економіці. Незбалансовані доходи можуть підсилити інфляцію та спричинити девальвацію гривні.
Як найбільші видобувачі газу не змогли створити картельний зговір
В контексті можливої націоналізації Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського, Павла Фукса та Віталія Хомутинніка маємо цікаву історію про роль цієї компанії в монополізації ринку газу.
Зараз на ринку газу унікальна ситуація. При загальному дефіциті газу задля забезпечення населення і підприємств Теплокомуненерго (ТКЕ), комерційний сегмент профіцитний.
Так сталось через падіння споживання промисловістю приблизно на 40% у порівнянні з довоєнним рівнем та заборону експорту газу постановою Кабміну №666 від червня 2022 року.
Щомісячний видобуток приватних видобувачів складає близько 330 млн кубів газу.
А щомісячне споживання промисловістю – близько 250 млн кубів.
В умовах, коли експорт газу заборонено, єдиний можливий покупець – державний Нафтогаз, який постачає газ населенню та ТКЕ за пільговими цінами.
Але попри заяви про закупівлю ресурсу українського видобутку Нафтогаз так і не почав його купувати.
Відтак кожного місяця приватники складають 70-80 млн кубів в підземні сховища газу (ПСГ).
Через це ціна для споживачів в Україні зазвичай значно менша від індексу європейської біржі TTF, на який орієнтувались газові ціни в країні до війни.
Видобувники продають газ по прямих договорах великим споживачам, або постачальникам, які вже працюють із більш дрібними клієнтами.
В січні, коли ціна TTF складала більше 30 тис. грн за тисячу кубів, в Україні газ продавали по 24 тис. грн.
В лютому ціна на TTF продовжила падати – дійшла до 25 тис. грн, але ціна в комерційних пропозиціях приватних видобувників майже не знижувалась.
Виявилось, що керівник УНБ Михайло Бакуненко організував зустріч чотирьох найбільших приватних видобувників – Нафтогазвидобування (НГВ) Ріната Ахметова, власне УНБ, Burisma Миколи Злочевського та державної Укрнафти (обсяги видобутку у графіку).
Чотири компанії домовились "вичавити" з ринку трейдерів-постачальників, які "демпінгують".
Вирішили продавати постачальникам дорожче, ніж кінцевим споживачам і тримати ціну однаковою в периметрі картелю.
Трейдери відчули дефіцит через неадекватність цін. Але з середини лютого один з них – ETG Олексія Бондаренка – почав виходити на Українську енергетичну біржу (УЕБ) із щоденною заявкою на купівлю 0,5 млн кубів.
Це доволі великий обсяг для нинішньої УЕБ.
Йому почали продавати. Спочатку по 19 тис. грн за тисячу кубів, а вже через тиждень – дешевше 17 тис. грн.
Як згодом виявилось, продавала компанія "Укр Газ Ресурс" Андрія Кучкова, зятя Злочевського – трейдинговий підрозділ Burisma.
Причина в тому, що всім учасникам потрібні обігові гроші. А створення монополії задля підвищення цін потребує їх резервування, що створює фінансові проблеми.
Цей демарш Burisma викликав невдоволення членів картелю, організованого Бакуненко. І він розвалився – ціна пішла вниз.
З цієї історії можна зробити два висновки. Перший: створення монополії за участі більше двох учасників – складна задача.
Другий – немає кращого запобіжника монополії, ніж біржові торги.
Для розуміння, з початку війни і до лютого 2023 року торги на УЕБ майже не відбувались.
В лютому-березні біржові торги склали приблизно 12% від загального обсягу ринку.
Ні ДТЕК, ні УНБ, ні Burisma навіть не розглядають можливості виставляти на біржі планові продукти.
Це могла б робити державна Укрнафта і стати маркет-мейкером зі своїми 40 млн кубів щомісяця, бо інших пропозицій на біржі немає.
Втім новий менеджер Сергій Корецький – позитивний в плані відходу від схем Коломойського – вважає що максимізує прибутки, продаючи так само як і інші олігархічні видобувники: через месенджери, в ручному режимі.
Укрнафта хоч і торгує на біржі, але виставляє непрогнозовані за обсягом і періодичністю продукти.
То 20 тис. кубів, то 10 млн кубів. Вочевидь торги заточені під конкретного покупця.
Монополіст
В контексті можливої націоналізації Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського, Павла Фукса та Віталія Хомутинніка маємо цікаву історію про роль цієї компанії в монополізації ринку газу.
Зараз на ринку газу унікальна ситуація. При загальному дефіциті газу задля забезпечення населення і підприємств Теплокомуненерго (ТКЕ), комерційний сегмент профіцитний.
Так сталось через падіння споживання промисловістю приблизно на 40% у порівнянні з довоєнним рівнем та заборону експорту газу постановою Кабміну №666 від червня 2022 року.
Щомісячний видобуток приватних видобувачів складає близько 330 млн кубів газу.
А щомісячне споживання промисловістю – близько 250 млн кубів.
В умовах, коли експорт газу заборонено, єдиний можливий покупець – державний Нафтогаз, який постачає газ населенню та ТКЕ за пільговими цінами.
Але попри заяви про закупівлю ресурсу українського видобутку Нафтогаз так і не почав його купувати.
Відтак кожного місяця приватники складають 70-80 млн кубів в підземні сховища газу (ПСГ).
Через це ціна для споживачів в Україні зазвичай значно менша від індексу європейської біржі TTF, на який орієнтувались газові ціни в країні до війни.
Видобувники продають газ по прямих договорах великим споживачам, або постачальникам, які вже працюють із більш дрібними клієнтами.
В січні, коли ціна TTF складала більше 30 тис. грн за тисячу кубів, в Україні газ продавали по 24 тис. грн.
В лютому ціна на TTF продовжила падати – дійшла до 25 тис. грн, але ціна в комерційних пропозиціях приватних видобувників майже не знижувалась.
Виявилось, що керівник УНБ Михайло Бакуненко організував зустріч чотирьох найбільших приватних видобувників – Нафтогазвидобування (НГВ) Ріната Ахметова, власне УНБ, Burisma Миколи Злочевського та державної Укрнафти (обсяги видобутку у графіку).
Чотири компанії домовились "вичавити" з ринку трейдерів-постачальників, які "демпінгують".
Вирішили продавати постачальникам дорожче, ніж кінцевим споживачам і тримати ціну однаковою в периметрі картелю.
Трейдери відчули дефіцит через неадекватність цін. Але з середини лютого один з них – ETG Олексія Бондаренка – почав виходити на Українську енергетичну біржу (УЕБ) із щоденною заявкою на купівлю 0,5 млн кубів.
Це доволі великий обсяг для нинішньої УЕБ.
Йому почали продавати. Спочатку по 19 тис. грн за тисячу кубів, а вже через тиждень – дешевше 17 тис. грн.
Як згодом виявилось, продавала компанія "Укр Газ Ресурс" Андрія Кучкова, зятя Злочевського – трейдинговий підрозділ Burisma.
Причина в тому, що всім учасникам потрібні обігові гроші. А створення монополії задля підвищення цін потребує їх резервування, що створює фінансові проблеми.
Цей демарш Burisma викликав невдоволення членів картелю, організованого Бакуненко. І він розвалився – ціна пішла вниз.
З цієї історії можна зробити два висновки. Перший: створення монополії за участі більше двох учасників – складна задача.
Другий – немає кращого запобіжника монополії, ніж біржові торги.
Для розуміння, з початку війни і до лютого 2023 року торги на УЕБ майже не відбувались.
В лютому-березні біржові торги склали приблизно 12% від загального обсягу ринку.
Ні ДТЕК, ні УНБ, ні Burisma навіть не розглядають можливості виставляти на біржі планові продукти.
Це могла б робити державна Укрнафта і стати маркет-мейкером зі своїми 40 млн кубів щомісяця, бо інших пропозицій на біржі немає.
Втім новий менеджер Сергій Корецький – позитивний в плані відходу від схем Коломойського – вважає що максимізує прибутки, продаючи так само як і інші олігархічні видобувники: через месенджери, в ручному режимі.
Укрнафта хоч і торгує на біржі, але виставляє непрогнозовані за обсягом і періодичністю продукти.
То 20 тис. кубів, то 10 млн кубів. Вочевидь торги заточені під конкретного покупця.
Монополіст
Нещодавно призначений керівник Центренерго не позбавився власного трейдера
В грудні 2022 року виконуючим обов'язки голови правління державного оператора ТЕС Центренерго було призначено Володимира Єгорова.
Раніше Єгоров очолював "ДЕ Трейдінг" – трейдінгову компанію Донбасенерго Максима Єфімова та Едуарда Бондаренка.
Також Єгорову належить власна трейдингова компанія Артлекс-Енерджі, яку він також очолював до грудня 2022 року.
Вона засвітилась тим, що бере в аукціонах Укренерго на міждержавний перетин потужність 50 МВт експорту в Молдову.
Також трейдер перепродає електроенергію Енергоатому: в березні купував по двусторонніх договорах по 2700 грн/МВт-г, а продавав по 2950 грн/МВт-г. Всього – близько 10 тис. МВт-г.
Від Єгорова в Центренерго є позитивні очікування.
З початку року трейдери вказують на те, що продажі Центренерго стали прозорими і доступними.
Компанія майже кожного дня проводить сесії на продаж, виставляючи різні продукти (базу, піки, позапіки) з доступними дрібними лотами.
Порівняно з тим, що раніше відбувалось в Центренерго, більш-менш ефективний продаж ресурсу – вже велике досягнення.
Щоправда іншу проблему – занизьку ціну електроенергії порівняно із вартістю палива – вугілля з державних шахт або газу державного Нафтогазу – ніякий супер-менеджер компанії не вирішить.
В будь-якому разі, збереження керівника державної компанії у власниках приватного трейдера виглядає як невирішений конфлікт інтересів.
Нагадаємо, що в 2022 році держгенрація показала 7 млрд грн збитку при виручці 10,4 млрд грн.
Артлекс-Енерджі Єгорова минулого року отримала 40 млн грн збитків при обороті 1,4 млрд грн.
В аукціонах Центренерго цей трейдер поки що участі не приймав.
Монополіст
В грудні 2022 року виконуючим обов'язки голови правління державного оператора ТЕС Центренерго було призначено Володимира Єгорова.
Раніше Єгоров очолював "ДЕ Трейдінг" – трейдінгову компанію Донбасенерго Максима Єфімова та Едуарда Бондаренка.
Також Єгорову належить власна трейдингова компанія Артлекс-Енерджі, яку він також очолював до грудня 2022 року.
Вона засвітилась тим, що бере в аукціонах Укренерго на міждержавний перетин потужність 50 МВт експорту в Молдову.
Також трейдер перепродає електроенергію Енергоатому: в березні купував по двусторонніх договорах по 2700 грн/МВт-г, а продавав по 2950 грн/МВт-г. Всього – близько 10 тис. МВт-г.
Від Єгорова в Центренерго є позитивні очікування.
З початку року трейдери вказують на те, що продажі Центренерго стали прозорими і доступними.
Компанія майже кожного дня проводить сесії на продаж, виставляючи різні продукти (базу, піки, позапіки) з доступними дрібними лотами.
Порівняно з тим, що раніше відбувалось в Центренерго, більш-менш ефективний продаж ресурсу – вже велике досягнення.
Щоправда іншу проблему – занизьку ціну електроенергії порівняно із вартістю палива – вугілля з державних шахт або газу державного Нафтогазу – ніякий супер-менеджер компанії не вирішить.
В будь-якому разі, збереження керівника державної компанії у власниках приватного трейдера виглядає як невирішений конфлікт інтересів.
Нагадаємо, що в 2022 році держгенрація показала 7 млрд грн збитку при виручці 10,4 млрд грн.
Артлекс-Енерджі Єгорова минулого року отримала 40 млн грн збитків при обороті 1,4 млрд грн.
В аукціонах Центренерго цей трейдер поки що участі не приймав.
Монополіст
Заробили 3,8 млрд грн прибутку: на тлі падіння споживання постачальники населенню електроенергії за пільговим тарифом збільшили прибутки більш як удвічі
Під час повномасштабної війни у 2022 році постачальники електроенергії для населення за пільговим тарифом у більш як два рази збільшили прибутки.
Так у 2021 році 23 постачальника універсальних послуг (ПУП) сукупно отримали 1,55 млрд грн прибутку. Натомість в 2022 році їхній прибуток зріс до 3,85 млрд грн.
При цьому тарифи ПУП на постачання електроенергії населенню, які регулюються НКРЕКП, на початку 2022 року зросли незначно порівняно з серпнем 2021 і не переглядались протягом усього року.
Водночас споживання електроенергії населенням у 2022 році зменшилось на 16%.
Звідки взялися прибутки?
Тарифи на електроенергію для населення в Україні субсидуються державою. Побутові споживачі платять за електроенергію 1,44 грн/кВт-г при споживанні до 250 кВт-г на місяць та 1,68 грн/кВт-г за весь обсяг, якщо споживають більше цієї норми. Це в більш як в чотири рази нижче від ринкових цін.
Різниця між пільговим та ринковим тарифами покривається за рахунок державної генерації - “Енергоатому” та “Укргідроенерго” по моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО) згідно з постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.
Постачати е/е населенню можуть виключно ПУПи - це постачальники на території обслуговування конкретного обленерго, які належать власникам обленерго.
З жовтня 2021 року Міненерго розробило проєкт фінансового ПСО.
Воно передбачало, що державна генерація “Енергоатом” та “Укргідроенерго” продають ПУПам електроенергію по ціні Ринку на добу наперед (РДН), а потім грошима компенсують різницю між ринковою ціною і вартістю постачання населенню.
Але фінансове ПСО не спрацювало через сильне падіння споживання електроенергії промисловістю після початку повномасштабної війни. Тому Міненерго своїм наказом зобов'язало "Енергоатом" передавати додатковий обсяг електроенергії ПУПам для компенсації втрат від постачання е/е населенню, адже лише витрати на транспортування електроенергії до побутового споживача перевищують пільговий тариф.
Наприклад, найдешевший тариф на доставку електроенергії (тарифи “Укренерго” на передачу та диспетчеризацію і тариф обленерго на розподіл) у Києві (тариф ДТЕК КЕМ) становить 1,2 грн/кВт-г без ПДВ. Найвищий - у Закарпаттяобленерго. Він становить 2,2 грн грн/кВт-г без ПДВ.
Це вартість лише доставки без затрат на покупку електроенергії і без ПДВ.
Тобто “Енергоатом” безкоштовно постачає частину своєї електроенергії ПУПам. Але при цьому "Енергоатом” за 2022 рік показав 3,3 млрд грн збитку, а ПУПи – 3,8 млрд грн прибутку.
Для прикладу, в березні 2023 “Енергоатом” передав ПУПам майже 2 млн МВт-г для населення і ще 0,67 млн МВт-г для компенсації різниці в ціні і вартості доставки.
Загалом цей обсяг становить більше половини місячного виробітку “Енергоатому”.
Оскільки внутрішня статистика ПУП непублічна, то лише обмежене коло осіб насправді знає, скільки постачальник універсальних послуг поставив населенню у своєму регіоні, а скільки продав бізнесу.
Відповідно ПУП може завищувати обсяги споживання електроенергії населенням і отримувати більше безкоштовної електроенергії від “Енергоатому” для компенсації втрат, але перепродавати цю електроенергію бізнесу за ринковим тарифом.
Водночас обленерго, які афілійовані з ПУП, можуть прикривати таке нецільове використання електроенергії.
Таким чином більш як двократне зростання прибутків постачальників електроенергії населенню за пільговим тарифом на тлі загального падіння споживання є свідченням можливої перепродажі ними частини електроенергії по ринковому тарифу, яку вони безкоштовно отримують від “Енергоатому” для компенсації витрат.
При цьому монополія ПУПів закріплена правилами. Щоб отримати статус ПУПа, незалежний постачальник повинен мати не менше 50 тис. споживачів. Проте отримати таку кількість споживачів при монополії через зв'язку ПУП-обленерго практично неможливо.
Під час повномасштабної війни у 2022 році постачальники електроенергії для населення за пільговим тарифом у більш як два рази збільшили прибутки.
Так у 2021 році 23 постачальника універсальних послуг (ПУП) сукупно отримали 1,55 млрд грн прибутку. Натомість в 2022 році їхній прибуток зріс до 3,85 млрд грн.
При цьому тарифи ПУП на постачання електроенергії населенню, які регулюються НКРЕКП, на початку 2022 року зросли незначно порівняно з серпнем 2021 і не переглядались протягом усього року.
Водночас споживання електроенергії населенням у 2022 році зменшилось на 16%.
Звідки взялися прибутки?
Тарифи на електроенергію для населення в Україні субсидуються державою. Побутові споживачі платять за електроенергію 1,44 грн/кВт-г при споживанні до 250 кВт-г на місяць та 1,68 грн/кВт-г за весь обсяг, якщо споживають більше цієї норми. Це в більш як в чотири рази нижче від ринкових цін.
Різниця між пільговим та ринковим тарифами покривається за рахунок державної генерації - “Енергоатому” та “Укргідроенерго” по моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО) згідно з постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.
Постачати е/е населенню можуть виключно ПУПи - це постачальники на території обслуговування конкретного обленерго, які належать власникам обленерго.
З жовтня 2021 року Міненерго розробило проєкт фінансового ПСО.
Воно передбачало, що державна генерація “Енергоатом” та “Укргідроенерго” продають ПУПам електроенергію по ціні Ринку на добу наперед (РДН), а потім грошима компенсують різницю між ринковою ціною і вартістю постачання населенню.
Але фінансове ПСО не спрацювало через сильне падіння споживання електроенергії промисловістю після початку повномасштабної війни. Тому Міненерго своїм наказом зобов'язало "Енергоатом" передавати додатковий обсяг електроенергії ПУПам для компенсації втрат від постачання е/е населенню, адже лише витрати на транспортування електроенергії до побутового споживача перевищують пільговий тариф.
Наприклад, найдешевший тариф на доставку електроенергії (тарифи “Укренерго” на передачу та диспетчеризацію і тариф обленерго на розподіл) у Києві (тариф ДТЕК КЕМ) становить 1,2 грн/кВт-г без ПДВ. Найвищий - у Закарпаттяобленерго. Він становить 2,2 грн грн/кВт-г без ПДВ.
Це вартість лише доставки без затрат на покупку електроенергії і без ПДВ.
Тобто “Енергоатом” безкоштовно постачає частину своєї електроенергії ПУПам. Але при цьому "Енергоатом” за 2022 рік показав 3,3 млрд грн збитку, а ПУПи – 3,8 млрд грн прибутку.
Для прикладу, в березні 2023 “Енергоатом” передав ПУПам майже 2 млн МВт-г для населення і ще 0,67 млн МВт-г для компенсації різниці в ціні і вартості доставки.
Загалом цей обсяг становить більше половини місячного виробітку “Енергоатому”.
Оскільки внутрішня статистика ПУП непублічна, то лише обмежене коло осіб насправді знає, скільки постачальник універсальних послуг поставив населенню у своєму регіоні, а скільки продав бізнесу.
Відповідно ПУП може завищувати обсяги споживання електроенергії населенням і отримувати більше безкоштовної електроенергії від “Енергоатому” для компенсації втрат, але перепродавати цю електроенергію бізнесу за ринковим тарифом.
Водночас обленерго, які афілійовані з ПУП, можуть прикривати таке нецільове використання електроенергії.
Таким чином більш як двократне зростання прибутків постачальників електроенергії населенню за пільговим тарифом на тлі загального падіння споживання є свідченням можливої перепродажі ними частини електроенергії по ринковому тарифу, яку вони безкоштовно отримують від “Енергоатому” для компенсації витрат.
При цьому монополія ПУПів закріплена правилами. Щоб отримати статус ПУПа, незалежний постачальник повинен мати не менше 50 тис. споживачів. Проте отримати таку кількість споживачів при монополії через зв'язку ПУП-обленерго практично неможливо.
Великі виробники контрафактних цигарок в 2022 році збільшили виручку в рази
Тимчасова слідча комісія Ради (ТСК) щодо нелегального обігу тютюнових виробів 25 квітня провела засідання, на якому розглядалась ситуація із нелегальним виробництвом цигарок.
Інформацію засідання ТСК надав її керівник нардеп Ярослав Железняк в своєму ТГ-каналі.
Він повідомив, що не дивлячись на припинення повітряного сполучення після вторгнення рашистів, в 2022 році через магазини duty-free без сплати акцизу було продано 20 млн пачок цигарок. Роком раніше – 27 млн.
Також Железняк надав статистику щодо сплати податків (акциз, ПДВ, податок на прибуток і т.д.) по 8 компаніях, які виробляють цигарки.
Ми апгрейднули інфу Железняка та зробили рейтинг виробників за виручкою в 2022 році (дивись графік).
▪️Найбільша за виручкою - Винниківська тютюнова фабрика (ВТФ) Григорія Козловського.
Вона також відома як "Львівська фабрика". Її власник Козловський має не аби який адмінресурс у Львові.
В минулому році ВТФ знизила виручку до 0,88 млрд грн з 1,15 млрд в 2021 році.
При тому вона ж є найбільш легальною фірмою в переліку. Платить 1,3 млн грн з тони тютнової продукції.
В повністю легальному бізнесі цей показник складає 4-5 млн грн з тони.
▪️Друга за оборотом компанія – Ферментаційний завод "Тобако" (ФЗ Табако).
Показала нечуваний приріст по виручці в 2022 році: 787 млн грн проти 4,4 млн в 2021 році. Обіг зріс майже у 180 разів. Чистий прибуток склав майже 90 млн грн.
ФЗ Табако як і ВТФ розташована у Винниках Львівської області. Раніше вона називалась "Марвел", випускала цигарки однойменного бренду, паразитуючи на бренді відомих коміксів.
Місцеві пабліки також пов'язують ФЗ Табако з Козловським. Типу він має більш легальне виробництво на ВТФ і чорний контрафакт на ФЗ Табако.
Цей виробник платить 13 грн з тони тютюнової продукції. Майже найгірший показник серед всіх "нелегалів".
▪️Третій за обігом виробник – славнозвісна Юнайтед Табако в Жовтих водах Дніпропетровської області.
В серпні 2021 року ми писали, як тоді ще податкова міліція під керівництвом нинішнього очільника БЕБ Вадима Мельника не в перший раз "закривала" цю фабрику. Але та як птах Фенікс воскресала знову і знову.
В 2022 році виручка компанії впала із 145 до 112 млн грн. Втім у спорідненої фірми Торговий дім "Юнайтед Табако" виручка зросла з 46 млн до 187 млн грн.
Юнайтед Табако пов'язують із оточенням колишнього нардепа Миколи Мартиненка
За інформацією Железняка, вона платила 2 тис. грн з тони тютюнової продукції. А зараз таки не працює. Члени ТСК перевіряли.
З цікавого:
📌Проти Табако Дім (остання за обігом) в 2020 році було відкрито кримінальне провадження, відібрано ліцензію. Але юристи фірми поновили ліцензію в суді. Фірма зареєстрована в Києві, зараз працює.
📌Фірма Українське тютюнове виробництво (передостання в рейтингу) закупила нуль акцизних марок але активно виробляє цигарки в смт Гоща Рівненської області.
Нагадаємо, що висока вартість цигарок – це одночасно і стимул до нерозповсюдження паління і неабиякий наповнювач бюджету.
В легальній пачці цигарок не менше 70% вартості складають податки, що до війни забезпечувало близько 5% надходжень в держбюджет.
Ці гроші Україна може направляти на оборонні цілі, на відміну від міжнародної фінансової допомоги.
Монополіст
Тимчасова слідча комісія Ради (ТСК) щодо нелегального обігу тютюнових виробів 25 квітня провела засідання, на якому розглядалась ситуація із нелегальним виробництвом цигарок.
Інформацію засідання ТСК надав її керівник нардеп Ярослав Железняк в своєму ТГ-каналі.
Він повідомив, що не дивлячись на припинення повітряного сполучення після вторгнення рашистів, в 2022 році через магазини duty-free без сплати акцизу було продано 20 млн пачок цигарок. Роком раніше – 27 млн.
Також Железняк надав статистику щодо сплати податків (акциз, ПДВ, податок на прибуток і т.д.) по 8 компаніях, які виробляють цигарки.
Ми апгрейднули інфу Железняка та зробили рейтинг виробників за виручкою в 2022 році (дивись графік).
▪️Найбільша за виручкою - Винниківська тютюнова фабрика (ВТФ) Григорія Козловського.
Вона також відома як "Львівська фабрика". Її власник Козловський має не аби який адмінресурс у Львові.
В минулому році ВТФ знизила виручку до 0,88 млрд грн з 1,15 млрд в 2021 році.
При тому вона ж є найбільш легальною фірмою в переліку. Платить 1,3 млн грн з тони тютнової продукції.
В повністю легальному бізнесі цей показник складає 4-5 млн грн з тони.
▪️Друга за оборотом компанія – Ферментаційний завод "Тобако" (ФЗ Табако).
Показала нечуваний приріст по виручці в 2022 році: 787 млн грн проти 4,4 млн в 2021 році. Обіг зріс майже у 180 разів. Чистий прибуток склав майже 90 млн грн.
ФЗ Табако як і ВТФ розташована у Винниках Львівської області. Раніше вона називалась "Марвел", випускала цигарки однойменного бренду, паразитуючи на бренді відомих коміксів.
Місцеві пабліки також пов'язують ФЗ Табако з Козловським. Типу він має більш легальне виробництво на ВТФ і чорний контрафакт на ФЗ Табако.
Цей виробник платить 13 грн з тони тютюнової продукції. Майже найгірший показник серед всіх "нелегалів".
▪️Третій за обігом виробник – славнозвісна Юнайтед Табако в Жовтих водах Дніпропетровської області.
В серпні 2021 року ми писали, як тоді ще податкова міліція під керівництвом нинішнього очільника БЕБ Вадима Мельника не в перший раз "закривала" цю фабрику. Але та як птах Фенікс воскресала знову і знову.
В 2022 році виручка компанії впала із 145 до 112 млн грн. Втім у спорідненої фірми Торговий дім "Юнайтед Табако" виручка зросла з 46 млн до 187 млн грн.
Юнайтед Табако пов'язують із оточенням колишнього нардепа Миколи Мартиненка
За інформацією Железняка, вона платила 2 тис. грн з тони тютюнової продукції. А зараз таки не працює. Члени ТСК перевіряли.
З цікавого:
📌Проти Табако Дім (остання за обігом) в 2020 році було відкрито кримінальне провадження, відібрано ліцензію. Але юристи фірми поновили ліцензію в суді. Фірма зареєстрована в Києві, зараз працює.
📌Фірма Українське тютюнове виробництво (передостання в рейтингу) закупила нуль акцизних марок але активно виробляє цигарки в смт Гоща Рівненської області.
Нагадаємо, що висока вартість цигарок – це одночасно і стимул до нерозповсюдження паління і неабиякий наповнювач бюджету.
В легальній пачці цигарок не менше 70% вартості складають податки, що до війни забезпечувало близько 5% надходжень в держбюджет.
Ці гроші Україна може направляти на оборонні цілі, на відміну від міжнародної фінансової допомоги.
Монополіст
Амбівалентний Гетманцев: неадекватні податкові пільги на тлі заяв про необхідність платити податки
Фінансовий Комітет Ради під головуванням Данила Гетманцева підтримав проєкт закону Гетманцева №9177, який надає пільги компаніям зі сплати податку на прибуток, якщо вони займаються благодійністю.
На перший погляд ініціатива виглядає позитивною.
Спробуємо пояснити, чому така думка хибна.
Зараз компанія може витратити на благодійність до 4% розміру прибутку за минулий період, не збільшуючи базу оподаткування для податку на прибуток (ПнП).
Тобто, якщо сума на благодійність перевищила 4% минулорічного прибутку, з неї доведеться сплатити 18% ПнП.
Проєкт закону пропонує підвищити цей ліміт в Податковому кодексі до 10% від минулорічного прибутку.
Благодійністю вважаються кошти, товари, послуги, роботи безоплатно передані неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зараз цей реєстр закритий для суспільства.
Можна лише перевірити наявність в ньому юрособи, замовивши відповідний витяг.
Якими будуть наслідки цього закону?
Умовний Метінвест зможе перерахувати до 10% від свого минулорічного прибутку на умовний "Фонд Ріната Ахметова", звільнивши цю суму від оподаткування.
Припустимо, цей фонд витратить отримані кошти на безпілотники для ЗСУ. Тоді нічого страшного, якщо сума буде на 18% менша.
Ці 18% підуть в держбюджет, з якого оператори цих дронів отримуватимуть грошове забезпечення.
Але цілком можливо, що ці кошти будуть використані на друк календариків із зображенням Ахметова, або оплату "заказух" у ЗМІ, або інше іміджеве просування акціонера.
Це як приклад.
І особливо неадекватною ця пільга виглядає на тлі проблем із блокуванням податкових накладних, від яких потерпає бізнес із жовтня минулого року.
Кількість блокувань з початку року зменшилась. Але купа компаній чекають визнання легальними своїх транзакцій для повернення обігових коштів, забраних Податковою.
Член фінансового комітету Ярослав Железняк пише, що про збільшення ліміту на благодійність до 10% від розміру прибутку просив "сумлінний бізнес".
Цікаво, хто саме?
Монополіст
Фінансовий Комітет Ради під головуванням Данила Гетманцева підтримав проєкт закону Гетманцева №9177, який надає пільги компаніям зі сплати податку на прибуток, якщо вони займаються благодійністю.
На перший погляд ініціатива виглядає позитивною.
Спробуємо пояснити, чому така думка хибна.
Зараз компанія може витратити на благодійність до 4% розміру прибутку за минулий період, не збільшуючи базу оподаткування для податку на прибуток (ПнП).
Тобто, якщо сума на благодійність перевищила 4% минулорічного прибутку, з неї доведеться сплатити 18% ПнП.
Проєкт закону пропонує підвищити цей ліміт в Податковому кодексі до 10% від минулорічного прибутку.
Благодійністю вважаються кошти, товари, послуги, роботи безоплатно передані неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зараз цей реєстр закритий для суспільства.
Можна лише перевірити наявність в ньому юрособи, замовивши відповідний витяг.
Якими будуть наслідки цього закону?
Умовний Метінвест зможе перерахувати до 10% від свого минулорічного прибутку на умовний "Фонд Ріната Ахметова", звільнивши цю суму від оподаткування.
Припустимо, цей фонд витратить отримані кошти на безпілотники для ЗСУ. Тоді нічого страшного, якщо сума буде на 18% менша.
Ці 18% підуть в держбюджет, з якого оператори цих дронів отримуватимуть грошове забезпечення.
Але цілком можливо, що ці кошти будуть використані на друк календариків із зображенням Ахметова, або оплату "заказух" у ЗМІ, або інше іміджеве просування акціонера.
Це як приклад.
І особливо неадекватною ця пільга виглядає на тлі проблем із блокуванням податкових накладних, від яких потерпає бізнес із жовтня минулого року.
Кількість блокувань з початку року зменшилась. Але купа компаній чекають визнання легальними своїх транзакцій для повернення обігових коштів, забраних Податковою.
Член фінансового комітету Ярослав Железняк пише, що про збільшення ліміту на благодійність до 10% від розміру прибутку просив "сумлінний бізнес".
Цікаво, хто саме?
Монополіст
