ДАСУ як тупа сокира української влади
Один з фігурантів останніх справ Національного антикорупційного бюро (НАБУ) під час спілкування з журналістами звернув увагу на те, що доказами у майже всіх останніх справах НАБУ слугують звіти Державної аудиторської служби (ДАСУ).
Річ в тім, що в грудні 2021 року Мінфін, якому підпорядковується ДАСУ, своїм наказом затвердив Порядок взаємодії між ДАСУ та НАБУ.
Згідно з ним НАБУ може ініціювати ревізію ДАСУ в державній компанії, установі чи організації.
Потім Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), яка веде справи НАБУ в судах, використовує звіти ДАСУ, як доказову базу.
Чим відома ДАСУ?
Це ревізійний орган уряду в підпорядкуванні Мінфіну. Наприклад у Верховної Ради є свій ревізійний орган – Рахункова палата.
З 1993 року урядовий орган називався Контрольно-ревізійна служба (КРС), з 2000 року – Контрольно-ревізійне управління (КРУ), з 2010 року – Державна фінансова інспекція (ДФІ) і нарешті з 2015 року – ДАСУ.
Саме ДАСУ наприкінці 2020 провело скандальну ревізію НАК "Нафтогаз", в якій виявило "порушення фінансової дисципліни на 75 млрд грн".
Бізвідносно суті звіту, перевірка ДАСУ була використана в якості політичного інструменту.
По-перше, звіт ревізії був "злитий" ЗМІ, чого раніше не відбувалось.
По-друге, результатом цього процесу стала заміна Андрія Коболєва на Юрія Вітренка на чолі Нафтогазу.
ДАСУ, як бюрократична ревізійна служба, відрізняється формалізмом. Завдяки йому порушення фінансової дисципліни можна приписати будь-кому.
Але в більшості випадків аудити ДАСУ – пуста витрата грошей держави на ревізорів.
Для прикладу, за нашою інформацією у звіті про ревізію НЕК Укренерго, ДАСУ вказала, що компанія порушила фінансову дисципліну, коли у березні 2022 року закупила бронежилети дорожче ринкових цін, які аудитори "поміряли" декілька місяців потому.
Натомість, жодної інформації про перевірку фінансової дисципліни Запорізької АЕС, підрозділу НАЕК "Енергоатом", яку ДАСУ робила в 2021 році, немає.
Журналісти намагались запросити звіт про цю перевірку, але ДАСУ відмовила, знов таки, спираючись на формальну помилку в запиті.
Така вибірковість легко пояснюється. Міністр енергетики Герман Галущенко вже два роки намагається поставити в Укренерго свій менеджмент, насилаючи в компанію ревізорів від міністерства і ДАСУ.
І навпаки – міністерство не помічає системної корупції в НАЕК "Енергоатом", бо сам Галущенко до призначення працював заступником керівника компанії.
Ще приклади формалізму ДАСУ
▪️Місцева рада однієї з громад вирішує знизити податок на землю для індустріального парку на території громади, щоб стимулювати відкриття нових виробництв. Це право передбачено законом. Але ДАСУ малює в звіті "нанесені збитки".
▪️Одне державне підприємство переплатило єдиний соціальний внесок (ЄСВ) в держбюджет на 80 тис. грн. І через це порушення у керівника можуть бути проблеми.
Натомість в 2022 році ДАСУ провела аудит "Державної продовольчо-зернової корпорації" (ДПЗКУ) та держшахти ВК "Краснолиманська".
Знайшли порушень на 2 і 10 млрд грн відповідно. Направили матеріали в Нацпол, СБУ, прокуратуру і НАБУ.
Але очевидно, що ніяких наслідків не буде, бо проблеми в цих підприємства системні, давні і не вирішуються підозрою керівнику.
Докладно про ці проблеми: тут про ДПЗКУ, тут про Красноиманську.
Сьогодні ДАСУ – така собі політична сокира. Де потрібно, вона рубає, а де не потрібно – промахується.
Монополіст
Один з фігурантів останніх справ Національного антикорупційного бюро (НАБУ) під час спілкування з журналістами звернув увагу на те, що доказами у майже всіх останніх справах НАБУ слугують звіти Державної аудиторської служби (ДАСУ).
Річ в тім, що в грудні 2021 року Мінфін, якому підпорядковується ДАСУ, своїм наказом затвердив Порядок взаємодії між ДАСУ та НАБУ.
Згідно з ним НАБУ може ініціювати ревізію ДАСУ в державній компанії, установі чи організації.
Потім Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), яка веде справи НАБУ в судах, використовує звіти ДАСУ, як доказову базу.
Чим відома ДАСУ?
Це ревізійний орган уряду в підпорядкуванні Мінфіну. Наприклад у Верховної Ради є свій ревізійний орган – Рахункова палата.
З 1993 року урядовий орган називався Контрольно-ревізійна служба (КРС), з 2000 року – Контрольно-ревізійне управління (КРУ), з 2010 року – Державна фінансова інспекція (ДФІ) і нарешті з 2015 року – ДАСУ.
Саме ДАСУ наприкінці 2020 провело скандальну ревізію НАК "Нафтогаз", в якій виявило "порушення фінансової дисципліни на 75 млрд грн".
Бізвідносно суті звіту, перевірка ДАСУ була використана в якості політичного інструменту.
По-перше, звіт ревізії був "злитий" ЗМІ, чого раніше не відбувалось.
По-друге, результатом цього процесу стала заміна Андрія Коболєва на Юрія Вітренка на чолі Нафтогазу.
ДАСУ, як бюрократична ревізійна служба, відрізняється формалізмом. Завдяки йому порушення фінансової дисципліни можна приписати будь-кому.
Але в більшості випадків аудити ДАСУ – пуста витрата грошей держави на ревізорів.
Для прикладу, за нашою інформацією у звіті про ревізію НЕК Укренерго, ДАСУ вказала, що компанія порушила фінансову дисципліну, коли у березні 2022 року закупила бронежилети дорожче ринкових цін, які аудитори "поміряли" декілька місяців потому.
Натомість, жодної інформації про перевірку фінансової дисципліни Запорізької АЕС, підрозділу НАЕК "Енергоатом", яку ДАСУ робила в 2021 році, немає.
Журналісти намагались запросити звіт про цю перевірку, але ДАСУ відмовила, знов таки, спираючись на формальну помилку в запиті.
Така вибірковість легко пояснюється. Міністр енергетики Герман Галущенко вже два роки намагається поставити в Укренерго свій менеджмент, насилаючи в компанію ревізорів від міністерства і ДАСУ.
І навпаки – міністерство не помічає системної корупції в НАЕК "Енергоатом", бо сам Галущенко до призначення працював заступником керівника компанії.
Ще приклади формалізму ДАСУ
▪️Місцева рада однієї з громад вирішує знизити податок на землю для індустріального парку на території громади, щоб стимулювати відкриття нових виробництв. Це право передбачено законом. Але ДАСУ малює в звіті "нанесені збитки".
▪️Одне державне підприємство переплатило єдиний соціальний внесок (ЄСВ) в держбюджет на 80 тис. грн. І через це порушення у керівника можуть бути проблеми.
Натомість в 2022 році ДАСУ провела аудит "Державної продовольчо-зернової корпорації" (ДПЗКУ) та держшахти ВК "Краснолиманська".
Знайшли порушень на 2 і 10 млрд грн відповідно. Направили матеріали в Нацпол, СБУ, прокуратуру і НАБУ.
Але очевидно, що ніяких наслідків не буде, бо проблеми в цих підприємства системні, давні і не вирішуються підозрою керівнику.
Докладно про ці проблеми: тут про ДПЗКУ, тут про Красноиманську.
Сьогодні ДАСУ – така собі політична сокира. Де потрібно, вона рубає, а де не потрібно – промахується.
Монополіст
Справа Сенниченка в обличчях
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 22 березня повідомило про викриття злочинної організації (ЗО) на чолі з колишнім головою Фонду держмайна України (ФДМУ) Дмитром Сенниченко.
Він очолював ФДМУ з вересня 2019 по лютий 2022 року. За даними слідства, вкрав близько 0,5 млрд грн.
Детективи підготували відео з розшифровкою переписки та розмов учасників ЗО.
НАБУ заблюрило прізвища. Але більшість фігурантів ми можемо вказати, тому що писали про це ще тоді, коли значна кількість колег-журналістів вважали голову ФДМУ "промінцем світла в корупційній темряві".
Крадіжка відбувалась завдяки доїнню двох державних компаній: Одеського припортового заводу (ОПЗ), який переробляє газ в аміак і далі в азотні добрива.
Та Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), яка видобуває ільменітові руди на двох кар'єрах для виробництва титанової продукції.
У випадку з ОПЗ з 2017 року підприємство працювало за давальницькою схемою. Це коли приватна компанія постачала підприємству газ і забирала на реалізацію готову продукцію – добрива. Лише сплачувала ОПЗ за переробку.
Ще перед приходом Сенниченка в ФДМУ "давальцем" ОПЗ стала компанія "Агро Газ Трейдінг" (АГТ) Олександра Горбуненка та Володимира Колота, яка давала заводу невиправдано низький тариф на переробку.
Щоб отримати найвигіднішу ціну за переробку ОПЗ достатньо було провести відкритий конкурс на нового "давальця".
Але керівництво ФДМУ саботувало проведення конкурсу. Для цього керівником ОПЗ на початку 2020 року був призначений Микола Синиця, а згодом – Микола Парсєнтьєв.
З ОГХК схема була ще простішою. Сировину продавали за цінами нижче ринку посереднику – чеській компанії, засновником якої був один із учасників ЗО Павло Присяжнюк.
Той вже продавав продукцію по ринкових цінах. Різниця ділилась між організаторами ЗО.
В цьому процесі активну участь брав спочатку заступник, а з жовтня 2020 року тимчасово виконуючий обов'язки керівника ОГХК – Артур Сомов, який до того працював в структурах Дмитра Фірташа.
Сенниченко забезпечував адмінресурс і отримував, за словами фігурантів, половину від награбованого. Виходячи з розмов фігурантів – $200 тис. на місяць.
Куратором схеми, який найчастіше говорить на плівках НАБУ із визначенням "керівник ЗО" є Андрій Гмирін.
Це колишній поліцейський чиновник. За даними Юрія Бутусова, саме Гмирін був куратором призначення Вадима Мельника в Бюро економічної безпеки (БЕБ), що закреслило реформу податкової міліції.
За твердженням того ж Бутусова, покровителем Гмиріна в Офісі президента (ОП) є славнозвісний заступник голови ОП Олег Татаров.
Як мінімум в курсі всіх схем був на той момент заступник голови ФДМУ Денис Кудін. З кінця 2021 до початку 2023 року він працював першим заступником міністра економіки. З лютого 2023 року Кудін перейшов в Укрнафту.
Саме Кудін забезпечував операцію по заміні керівника ОГХК Пітера Девіса, який вийшов з під контролю, на Сомова.
За вкрадені гроші організатори ЗО найняли PR-агенцію Magonova and Partners Анастасії Магонової, яка забезпечувала просування в соцмережах і ЗМІ позитивного образу реформатора.
Наприклад в публікаціях НАБУ можна розібрати що агенція замовляла пости лідерам суспільної думки від $300 до $600 за пост.
У Сенниченка, на жаль, все склалось не погано. На початку війни він з родиною виїхав з України. Влітку 2022 року Михайло Ткач зафіксував його в Монако.
А в грудні 2022 року він зареєстрував фірму в Іспанії.
Монополіст
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 22 березня повідомило про викриття злочинної організації (ЗО) на чолі з колишнім головою Фонду держмайна України (ФДМУ) Дмитром Сенниченко.
Він очолював ФДМУ з вересня 2019 по лютий 2022 року. За даними слідства, вкрав близько 0,5 млрд грн.
Детективи підготували відео з розшифровкою переписки та розмов учасників ЗО.
НАБУ заблюрило прізвища. Але більшість фігурантів ми можемо вказати, тому що писали про це ще тоді, коли значна кількість колег-журналістів вважали голову ФДМУ "промінцем світла в корупційній темряві".
Крадіжка відбувалась завдяки доїнню двох державних компаній: Одеського припортового заводу (ОПЗ), який переробляє газ в аміак і далі в азотні добрива.
Та Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), яка видобуває ільменітові руди на двох кар'єрах для виробництва титанової продукції.
У випадку з ОПЗ з 2017 року підприємство працювало за давальницькою схемою. Це коли приватна компанія постачала підприємству газ і забирала на реалізацію готову продукцію – добрива. Лише сплачувала ОПЗ за переробку.
Ще перед приходом Сенниченка в ФДМУ "давальцем" ОПЗ стала компанія "Агро Газ Трейдінг" (АГТ) Олександра Горбуненка та Володимира Колота, яка давала заводу невиправдано низький тариф на переробку.
Щоб отримати найвигіднішу ціну за переробку ОПЗ достатньо було провести відкритий конкурс на нового "давальця".
Але керівництво ФДМУ саботувало проведення конкурсу. Для цього керівником ОПЗ на початку 2020 року був призначений Микола Синиця, а згодом – Микола Парсєнтьєв.
З ОГХК схема була ще простішою. Сировину продавали за цінами нижче ринку посереднику – чеській компанії, засновником якої був один із учасників ЗО Павло Присяжнюк.
Той вже продавав продукцію по ринкових цінах. Різниця ділилась між організаторами ЗО.
В цьому процесі активну участь брав спочатку заступник, а з жовтня 2020 року тимчасово виконуючий обов'язки керівника ОГХК – Артур Сомов, який до того працював в структурах Дмитра Фірташа.
Сенниченко забезпечував адмінресурс і отримував, за словами фігурантів, половину від награбованого. Виходячи з розмов фігурантів – $200 тис. на місяць.
Куратором схеми, який найчастіше говорить на плівках НАБУ із визначенням "керівник ЗО" є Андрій Гмирін.
Це колишній поліцейський чиновник. За даними Юрія Бутусова, саме Гмирін був куратором призначення Вадима Мельника в Бюро економічної безпеки (БЕБ), що закреслило реформу податкової міліції.
За твердженням того ж Бутусова, покровителем Гмиріна в Офісі президента (ОП) є славнозвісний заступник голови ОП Олег Татаров.
Як мінімум в курсі всіх схем був на той момент заступник голови ФДМУ Денис Кудін. З кінця 2021 до початку 2023 року він працював першим заступником міністра економіки. З лютого 2023 року Кудін перейшов в Укрнафту.
Саме Кудін забезпечував операцію по заміні керівника ОГХК Пітера Девіса, який вийшов з під контролю, на Сомова.
За вкрадені гроші організатори ЗО найняли PR-агенцію Magonova and Partners Анастасії Магонової, яка забезпечувала просування в соцмережах і ЗМІ позитивного образу реформатора.
Наприклад в публікаціях НАБУ можна розібрати що агенція замовляла пости лідерам суспільної думки від $300 до $600 за пост.
У Сенниченка, на жаль, все склалось не погано. На початку війни він з родиною виїхав з України. Влітку 2022 року Михайло Ткач зафіксував його в Монако.
А в грудні 2022 року він зареєстрував фірму в Іспанії.
Монополіст
Як експортери українського зерна мінімізують податки
На початку тижня Юлія Самаєва з Дзеркала тижня видала цікавий текст про експорт зерна із України.
Головна суть описаної проблеми: експортери українського зерна занижують ціни на продукцію, продаючи її контрагентам в юрисдикціях із малим оподаткуванням.
Серед таких юрисдикцій Швейцарія, Кіпр, Шейсельські острови, Чехія. Це найбільші торгуючі країни.
При тому найбільшими фізичними імпортерами українського зерна є Туреччина, Румунія, Іспанія і Польща.
В результаті, згідно офіційної статистики, лише 0,3% українського експортного зерна продається за ринковими світовими цінами.
А майже 80% експорту продається по цінах на $100 в тоні нижче ринку (дивись графік).
Таким чином експортери нівелюють вимогу держави до депонування коштів на рахунках для експорту, а також зменшують податкову базу для податку на прибуток.
Також є глобальна проблема – осідання коштів, зароблених на продажі української сировини на рахунках за кордоном.
Міжнародні трейдери та українські великі холдинги використовують "сірі" схеми, перепродаючи з дисконтом зерно власним компаніям з малоподаткових юрисдикцій.
А деякі ділки "по чорному" продають зерно на фірми-одноднівки, які ліквідуються після здійснення оборудки.
В січні Бюро економічної безпеки (БЕБ) та СБУ провели обшуки на митниці. Нарахували десяток високопосадовців, які "прикурюють" від цих схем, 370 фірм і 5 млрд грн збитків для держбюджету.
Підозр не було. А ТГ-канали потому почали писати, що БЕБівці також почали "прикурювати" від цих схем.
Кабмін планує вирішувати цю проблему змінами в закон "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Планується впровадження мінімальної експортної ціни на зернові, прив’язаної до світових котирувань.
Також передбачається коригування зобов’язань із повернення валютної виручки.
Щоправда автор скептична до ефективності цих новацій.
Зі свого боку зазначимо, що вирішенням проблеми могло б стати фіксоване експортне мито на зернові.
З одного боку, це б позбавило смислу заниження експортної ціни.
З іншого боку, це б дало стимули намагатись переробити зерно всередині країни і відправляти на експорт продукцію переробки, менш важку і габаритну, але більш дорогу.
Монополіст
На початку тижня Юлія Самаєва з Дзеркала тижня видала цікавий текст про експорт зерна із України.
Головна суть описаної проблеми: експортери українського зерна занижують ціни на продукцію, продаючи її контрагентам в юрисдикціях із малим оподаткуванням.
Серед таких юрисдикцій Швейцарія, Кіпр, Шейсельські острови, Чехія. Це найбільші торгуючі країни.
При тому найбільшими фізичними імпортерами українського зерна є Туреччина, Румунія, Іспанія і Польща.
В результаті, згідно офіційної статистики, лише 0,3% українського експортного зерна продається за ринковими світовими цінами.
А майже 80% експорту продається по цінах на $100 в тоні нижче ринку (дивись графік).
Таким чином експортери нівелюють вимогу держави до депонування коштів на рахунках для експорту, а також зменшують податкову базу для податку на прибуток.
Також є глобальна проблема – осідання коштів, зароблених на продажі української сировини на рахунках за кордоном.
Міжнародні трейдери та українські великі холдинги використовують "сірі" схеми, перепродаючи з дисконтом зерно власним компаніям з малоподаткових юрисдикцій.
А деякі ділки "по чорному" продають зерно на фірми-одноднівки, які ліквідуються після здійснення оборудки.
В січні Бюро економічної безпеки (БЕБ) та СБУ провели обшуки на митниці. Нарахували десяток високопосадовців, які "прикурюють" від цих схем, 370 фірм і 5 млрд грн збитків для держбюджету.
Підозр не було. А ТГ-канали потому почали писати, що БЕБівці також почали "прикурювати" від цих схем.
Кабмін планує вирішувати цю проблему змінами в закон "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Планується впровадження мінімальної експортної ціни на зернові, прив’язаної до світових котирувань.
Також передбачається коригування зобов’язань із повернення валютної виручки.
Щоправда автор скептична до ефективності цих новацій.
Зі свого боку зазначимо, що вирішенням проблеми могло б стати фіксоване експортне мито на зернові.
З одного боку, це б позбавило смислу заниження експортної ціни.
З іншого боку, це б дало стимули намагатись переробити зерно всередині країни і відправляти на експорт продукцію переробки, менш важку і габаритну, але більш дорогу.
Монополіст
При Коломойському “Укрнафта” придбала у структур “Привату” пального на 7,24 млрд грн. Але замість нафтопродуктів компанія отримала борги та талони на пальне на 3,4 млрд, які “приватівці” заблокували після націоналізації
Це другий епізод з серії, як вивести з “Укрнафти” 31 млрд грн. Перший тут.
У 2015 році "Укрнафта" для своєї мережі АЗС (більше 500 заправних комплексів) придбала у 24-х компаній з групи "Приват" Ігоря Коломойського нафтопродукти на 7,24 млрд грн виробництва Кременчуцького НПЗ.
Угоди були проведені на умовах 100% передоплати, а компанії зобов'язалися поставити нафтопродукти до кінця 2018 року.
Домовленість була оформлена в липні 2015 року - тоді ж "Укрнафту" олочив британець Марк Роллінз. На цій посаді він змінив людину Коломойського - Пітера Ванхеке.
Роллінза було обрано на відкритому конкурсі, який провів "Нафтогаз України" (тоді компанію очолював Андрій Коболєв).
Британець був компромісним кандидатом між акціонерами "Укрнафти - "Нафтогазом" та групою "Приват". Попри це, під час керівництва Роллінза, найбільша нафтовидобувна компанія продовжила працювати в інтересах міноритарних акціонерів з групи "Приват".
Чи отримала "Укрнафта" нафтопродукти?
Протягом 2015-2017 років "приватівські" структури поставили "Укрнафті" пального на 572,2 млн грн. Також компанії повернули "Укрнафті" ще 940 млн грн передоплати.
Таким чином, залишок загальної суми боргу за переданий аванс становив 6,68 млрд грн.
В подальшому компанії, які отримали передоплату, перерахували 6,68 млрд грн кільком десяткам інших компаній з орбіти групи "Приват".
В кінцевому результаті передоплата "Укрнафти" за нафтопродукти була виведена на рахунки шести офшорних компаній, які раніше уже залучалися для виведення коштів групою "Приват". Зокрема мова про: Stalmag SP.ZO.O., Loucrina Holdings, Mexirom Ventures, Bersel inc, FIASTRA Trading ltd, Picrein ltd.
Далі на більш як половину з суми боргу виплаченого авансу (а саме на 3,4 млрд грн) структури з групи "Приват" підписали з "Укрнафтою" договори застави. Предметом застави були паливні скретч-карти під брендом "Авіас", емітовані ТОВ "Альянс Еволюшин" з групи "Приват".
Ці карти давали право на отримання пального марок А-92 Energy, А-95 та ДП Energy на мережах АЗС "Привату" під брендами "Авіас", а також на АЗС "Укрнафти".
Після підписання договорів "Укрнафта" у позасудовому порядку стягнула заставу і, замість пального, отримала 5,128 млн скретч-карт загальним номіналом 126 млн літрів вартістю у 3,428 млрд грн.
Їх "Укрнафта" мала реалізовувати через свою мережу АЗС та відпускати за ними пальне.
Через місяць після передачі "Укрнафти" в управління Міноборони та зміни керівництва, в грудні 2022 року всі паливні картки були заблоковані поточним картковим оператором групи "Авіас" - ТОВ "Інтекс Інвест".
Таким чином за вказаний період "Укрнафтою" було реалізовано всього 34,3 млн літрів палива за цими картами, що становить 27% від загального об'єму.
Ще дві третини заблокованих скретч-карт на більш як три мільярди гривень зберігаються у підвалі центрального офісу "Укрнафти". (На ФОТО)
Окрім того, 192 млн грн передоплати за пальне "приватівські" компанії, за рішенням судів, повернули 2 листопада 2022 року "Укрнафті".
Також 2 листопада 2022 року "Укрнафта" уклала мирову угоду з одним із постачальником нафтопродуктів з орбіти групи "Приват" - ТОВ "Котлас". Мирова угода передбачає почергове погашення до кінця 2025 року заборгованості за передоплатою на 2,94 млрд грн щоквартально по 200 млн грн.
Однак умови угоди наразі компанією "Котлас" не виконуються.
Монополіст
Це другий епізод з серії, як вивести з “Укрнафти” 31 млрд грн. Перший тут.
У 2015 році "Укрнафта" для своєї мережі АЗС (більше 500 заправних комплексів) придбала у 24-х компаній з групи "Приват" Ігоря Коломойського нафтопродукти на 7,24 млрд грн виробництва Кременчуцького НПЗ.
Угоди були проведені на умовах 100% передоплати, а компанії зобов'язалися поставити нафтопродукти до кінця 2018 року.
Домовленість була оформлена в липні 2015 року - тоді ж "Укрнафту" олочив британець Марк Роллінз. На цій посаді він змінив людину Коломойського - Пітера Ванхеке.
Роллінза було обрано на відкритому конкурсі, який провів "Нафтогаз України" (тоді компанію очолював Андрій Коболєв).
Британець був компромісним кандидатом між акціонерами "Укрнафти - "Нафтогазом" та групою "Приват". Попри це, під час керівництва Роллінза, найбільша нафтовидобувна компанія продовжила працювати в інтересах міноритарних акціонерів з групи "Приват".
Чи отримала "Укрнафта" нафтопродукти?
Протягом 2015-2017 років "приватівські" структури поставили "Укрнафті" пального на 572,2 млн грн. Також компанії повернули "Укрнафті" ще 940 млн грн передоплати.
Таким чином, залишок загальної суми боргу за переданий аванс становив 6,68 млрд грн.
В подальшому компанії, які отримали передоплату, перерахували 6,68 млрд грн кільком десяткам інших компаній з орбіти групи "Приват".
В кінцевому результаті передоплата "Укрнафти" за нафтопродукти була виведена на рахунки шести офшорних компаній, які раніше уже залучалися для виведення коштів групою "Приват". Зокрема мова про: Stalmag SP.ZO.O., Loucrina Holdings, Mexirom Ventures, Bersel inc, FIASTRA Trading ltd, Picrein ltd.
Далі на більш як половину з суми боргу виплаченого авансу (а саме на 3,4 млрд грн) структури з групи "Приват" підписали з "Укрнафтою" договори застави. Предметом застави були паливні скретч-карти під брендом "Авіас", емітовані ТОВ "Альянс Еволюшин" з групи "Приват".
Ці карти давали право на отримання пального марок А-92 Energy, А-95 та ДП Energy на мережах АЗС "Привату" під брендами "Авіас", а також на АЗС "Укрнафти".
Після підписання договорів "Укрнафта" у позасудовому порядку стягнула заставу і, замість пального, отримала 5,128 млн скретч-карт загальним номіналом 126 млн літрів вартістю у 3,428 млрд грн.
Їх "Укрнафта" мала реалізовувати через свою мережу АЗС та відпускати за ними пальне.
Через місяць після передачі "Укрнафти" в управління Міноборони та зміни керівництва, в грудні 2022 року всі паливні картки були заблоковані поточним картковим оператором групи "Авіас" - ТОВ "Інтекс Інвест".
Таким чином за вказаний період "Укрнафтою" було реалізовано всього 34,3 млн літрів палива за цими картами, що становить 27% від загального об'єму.
Ще дві третини заблокованих скретч-карт на більш як три мільярди гривень зберігаються у підвалі центрального офісу "Укрнафти". (На ФОТО)
Окрім того, 192 млн грн передоплати за пальне "приватівські" компанії, за рішенням судів, повернули 2 листопада 2022 року "Укрнафті".
Також 2 листопада 2022 року "Укрнафта" уклала мирову угоду з одним із постачальником нафтопродуктів з орбіти групи "Приват" - ТОВ "Котлас". Мирова угода передбачає почергове погашення до кінця 2025 року заборгованості за передоплатою на 2,94 млрд грн щоквартально по 200 млн грн.
Однак умови угоди наразі компанією "Котлас" не виконуються.
Монополіст
Навіщо Шурма створює державний холдинг з управління обленерго
Дізнались подробиці створення державного енергохолдингу АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ), про що повідомляли в січні.
Нагадаємо, ініціатором створення цього холдингу є заступник голови Офісу президента (ОП) Ростислав Шурма.
Наразі акції компанії належать Кабміну, але будуть передані Міненерго.
В статутному капіталі УРМ через юридичні аспекти поки що лише акції Миколаїв- та Хмельницькобленерго.
УРМ має об'єднати всіх операторів систем розподілу електроенергії (ОСР, обленерго), які держава зможе взяти під контроль.
На першому етапі це мають бути шість державних обленерго. В подальшому – обленерго російської групи VS Energy.
Згодом планується, що до операційного управління холдингом доєднаються всі інші приватні ОСРи, крім ДТЕК.
Це обленерго з групи Ігоря і Григорія Суркісів, Костянтина Григоришина, Ігоря Коломойського і Юрія Бойко.
Про те, які обленерго до якої групи входять, можна прочитати тут.
Яка формальна ціль створення державного холдингу?
Вона логічна, виходячи з досвіду ДТЕК Ріната Ахметова, який об'єднав всі свої ОСРи в єдиний дивізіон ДТЕК Мережі.
▪️По-перше, це уніфікація процесів: створення єдиного програмного забезпечення, спеціалізованих ремонтних бригад на декілька ОСРів, спільні закупівлі комплектуючих, перекидання ресурсів на потрібні об'єкти в межах холдингу.
▪️По-друге, єдиний центр має допомогти позбавитись впливу на менеджмент обленерго місцевих олігархів та окремих чиновників.
Наприклад, нинішня мапа впливу на державні обленерго умовно виглядає так:
Тернопільобленерго під Суркісами,
Запоріжжя- під Коломойським,
Черкаси- під бізнесменом Володимиром Продівусом (група "боксери"),
Харків- під заступником голови ОП Олегом Татаровим.
Миколаїв- та Хмельницький під радником міністра Енергетики Ігорем Миронюком. Це той пан, який організував схеми із продажем "наліво" державного вугілля.
Новий холдинг очолив Михайло Ільницький, який до того керував Чернігівобленерго з групи Григоришина.
Через це анонімними ТГ-каналами несеться інфа про те, що Шурма створює УРМ в інтересах Григоришина. Вочевидь – замовлення нинішніх "контролерів" обленерго.
Насправді це не так. Ільницький – лише найомний менеджер, який буде виконувати задачі, спущені з ОП через Міненерго.
З комерційної точки зору, створення такого холдингу – хороша ідея.
В реалізації Шурми та міністра енергетики Германа Галущенка, очікувано, однією із задач буде централізація потоків кешу від проведення держзакупівель і плати за приєднання до мереж.
Монополіст
Дізнались подробиці створення державного енергохолдингу АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ), про що повідомляли в січні.
Нагадаємо, ініціатором створення цього холдингу є заступник голови Офісу президента (ОП) Ростислав Шурма.
Наразі акції компанії належать Кабміну, але будуть передані Міненерго.
В статутному капіталі УРМ через юридичні аспекти поки що лише акції Миколаїв- та Хмельницькобленерго.
УРМ має об'єднати всіх операторів систем розподілу електроенергії (ОСР, обленерго), які держава зможе взяти під контроль.
На першому етапі це мають бути шість державних обленерго. В подальшому – обленерго російської групи VS Energy.
Згодом планується, що до операційного управління холдингом доєднаються всі інші приватні ОСРи, крім ДТЕК.
Це обленерго з групи Ігоря і Григорія Суркісів, Костянтина Григоришина, Ігоря Коломойського і Юрія Бойко.
Про те, які обленерго до якої групи входять, можна прочитати тут.
Яка формальна ціль створення державного холдингу?
Вона логічна, виходячи з досвіду ДТЕК Ріната Ахметова, який об'єднав всі свої ОСРи в єдиний дивізіон ДТЕК Мережі.
▪️По-перше, це уніфікація процесів: створення єдиного програмного забезпечення, спеціалізованих ремонтних бригад на декілька ОСРів, спільні закупівлі комплектуючих, перекидання ресурсів на потрібні об'єкти в межах холдингу.
▪️По-друге, єдиний центр має допомогти позбавитись впливу на менеджмент обленерго місцевих олігархів та окремих чиновників.
Наприклад, нинішня мапа впливу на державні обленерго умовно виглядає так:
Тернопільобленерго під Суркісами,
Запоріжжя- під Коломойським,
Черкаси- під бізнесменом Володимиром Продівусом (група "боксери"),
Харків- під заступником голови ОП Олегом Татаровим.
Миколаїв- та Хмельницький під радником міністра Енергетики Ігорем Миронюком. Це той пан, який організував схеми із продажем "наліво" державного вугілля.
Новий холдинг очолив Михайло Ільницький, який до того керував Чернігівобленерго з групи Григоришина.
Через це анонімними ТГ-каналами несеться інфа про те, що Шурма створює УРМ в інтересах Григоришина. Вочевидь – замовлення нинішніх "контролерів" обленерго.
Насправді це не так. Ільницький – лише найомний менеджер, який буде виконувати задачі, спущені з ОП через Міненерго.
З комерційної точки зору, створення такого холдингу – хороша ідея.
В реалізації Шурми та міністра енергетики Германа Галущенка, очікувано, однією із задач буде централізація потоків кешу від проведення держзакупівель і плати за приєднання до мереж.
Монополіст
Монополіст
При Коломойському “Укрнафта” придбала у структур “Привату” пального на 7,24 млрд грн. Але замість нафтопродуктів компанія отримала борги та талони на пальне на 3,4 млрд, які “приватівці” заблокували після націоналізації Це другий епізод з серії, як вивести…
В 2021-2022 роках підконтрольне Коломойському керівництво "Укрнафти" поставило 14-тьом компаніям нафтопродуктів на 4,4 млрд грн. І вони за нього майже не розрахувались
Договори заключались на умовах післяоплати.
Компанії придбали в “Укрнафти”, контрольний пакет якої до націоналізації належав державі, нафтопродукти виробництва Кременчуцького НПЗ (НПЗ контролювали Коломойський, Геннадій Боголюбов і Олександр Ярославський. Першим двом належало 28% акцій, ще стільки ж - Ярославському. НАК "Нафтогаз” належало 40% підприємства).
Однак на сьогоднішній день покупці майже не розрахувалися за пальне - на 7 березня 2023 року загальний борг за нафтопродукти становив 3,96 млрд грн. Зокрема:
- ТОВ "Вілара" було продано нафтопродукти на 236,8 млн грн (залишок боргу на 7 березня 2023 року - 224,3 млн грн);
-ТОВ "Сівер оіл" отримало пального на 236,8 млн грн (залишок боргу - 213,9 млн грн);
-ТОВ "Ремарі" придбало нафтопродуктів на 273,1 млн грн (залишок боргу - 111,6 млн грн);
-ТОВ "Мідан центр" - на 254,4 млн грн (борг на 7 березня - 223 млн грн);
-ТОВ "Моріта" - на 236,56 млн грн (борг - 236,5 млн грн);
-ТОВ "Барвінок" - на 205,3 млн грн (борг 201 млн грн);
- ТОВ "Вабрі-С" - на 269,2 млн грн (борг - 269,16 млн грн).
Ще сім компаній, які придбали пальне в "Укрнафти", не зробили жодної транзакції, зкрема це: ТОВ "Оіл-Трейд 2018" - борг 1,223 млрд грн; ТОВ "Брайл" - 227,7 млн грн; ТОВ "Дектум-С" - 263,9 млн грн; ТОВ "Марс-2018" - 197,5 млн грн; ТОВ "Вільєна" - 280,8 млн грн; ТОВ "Енерджі Сток" - 282,2 млн грн; ТОВ "Ексон ОІЛ" - 196,4 млн грн.
Таким чином з "Укрнафти" були виведено ще майже 4 млрд грн.
Монополіст
Договори заключались на умовах післяоплати.
Компанії придбали в “Укрнафти”, контрольний пакет якої до націоналізації належав державі, нафтопродукти виробництва Кременчуцького НПЗ (НПЗ контролювали Коломойський, Геннадій Боголюбов і Олександр Ярославський. Першим двом належало 28% акцій, ще стільки ж - Ярославському. НАК "Нафтогаз” належало 40% підприємства).
Однак на сьогоднішній день покупці майже не розрахувалися за пальне - на 7 березня 2023 року загальний борг за нафтопродукти становив 3,96 млрд грн. Зокрема:
- ТОВ "Вілара" було продано нафтопродукти на 236,8 млн грн (залишок боргу на 7 березня 2023 року - 224,3 млн грн);
-ТОВ "Сівер оіл" отримало пального на 236,8 млн грн (залишок боргу - 213,9 млн грн);
-ТОВ "Ремарі" придбало нафтопродуктів на 273,1 млн грн (залишок боргу - 111,6 млн грн);
-ТОВ "Мідан центр" - на 254,4 млн грн (борг на 7 березня - 223 млн грн);
-ТОВ "Моріта" - на 236,56 млн грн (борг - 236,5 млн грн);
-ТОВ "Барвінок" - на 205,3 млн грн (борг 201 млн грн);
- ТОВ "Вабрі-С" - на 269,2 млн грн (борг - 269,16 млн грн).
Ще сім компаній, які придбали пальне в "Укрнафти", не зробили жодної транзакції, зкрема це: ТОВ "Оіл-Трейд 2018" - борг 1,223 млрд грн; ТОВ "Брайл" - 227,7 млн грн; ТОВ "Дектум-С" - 263,9 млн грн; ТОВ "Марс-2018" - 197,5 млн грн; ТОВ "Вільєна" - 280,8 млн грн; ТОВ "Енерджі Сток" - 282,2 млн грн; ТОВ "Ексон ОІЛ" - 196,4 млн грн.
Таким чином з "Укрнафти" були виведено ще майже 4 млрд грн.
Монополіст
Велика вірогідність того, що скандальний очільник БЕБ Мельник піде
ЕП опублікувала текст про ефективність Бюро економічної безпеки (БЕБ). Точніше відустність ефективності.
Найцікавіше в тексті – інформація з посиланням на джерела про те, що перезавантаження роботи БЕБ увійшло до меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ в межах нової програми на $15,6 млрд.
Тобто, Офіс президента (ОП) хоче отримати гроші, потрібно змінити керівництво БЕБ.
Нагадаємо, що ціллю створення цього органу був відхід від постійних маскі-шоу для бізнесу з боку податкової і силовиків всіх відомств.
Натомість цю процедуру мав замінити аналітичний орган, наділений повноваженнями і довірою.
Але через підставний конкурс в серпні 2021 року його очолив екс-керівник Податкової міліції Вадим Мельник, креатура заступника ОП Олега Татарова.
Серед іншого ми писали, як БЕБ піариться на пустому місці, по колу арештовуючи російські вагони.
Тут можна переглянути результати дослідження ефективності БЕБ від моменту створення.
А тут – про відношення нардепів до діяльності БЕБ.
Ця структура саботує боротьбу із несплатою акцизів деякими паливними компаніями і виробниками контрафактних цигарок, про що є багато інформації в ЗМІ.
На початку березня керівник фінансового комітету Ради Данило Гетманцев зареєстрував проєкт закону №9080 про перезавантаження БЕБ.
Цілком можливо, що цього раз ОП не вдасться обійти вимогу МВФ і в Україні таки буде створений ефективний аналітичний орган, який припинить практику ухиляння від податків.
Особливо в сфері "соціально шкідливих товарів і послуг" – акцизів на цигарки, алкоголь, паливо, азартні ігри.
Монополіст
ЕП опублікувала текст про ефективність Бюро економічної безпеки (БЕБ). Точніше відустність ефективності.
Найцікавіше в тексті – інформація з посиланням на джерела про те, що перезавантаження роботи БЕБ увійшло до меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ в межах нової програми на $15,6 млрд.
Тобто, Офіс президента (ОП) хоче отримати гроші, потрібно змінити керівництво БЕБ.
Нагадаємо, що ціллю створення цього органу був відхід від постійних маскі-шоу для бізнесу з боку податкової і силовиків всіх відомств.
Натомість цю процедуру мав замінити аналітичний орган, наділений повноваженнями і довірою.
Але через підставний конкурс в серпні 2021 року його очолив екс-керівник Податкової міліції Вадим Мельник, креатура заступника ОП Олега Татарова.
Серед іншого ми писали, як БЕБ піариться на пустому місці, по колу арештовуючи російські вагони.
Тут можна переглянути результати дослідження ефективності БЕБ від моменту створення.
А тут – про відношення нардепів до діяльності БЕБ.
Ця структура саботує боротьбу із несплатою акцизів деякими паливними компаніями і виробниками контрафактних цигарок, про що є багато інформації в ЗМІ.
На початку березня керівник фінансового комітету Ради Данило Гетманцев зареєстрував проєкт закону №9080 про перезавантаження БЕБ.
Цілком можливо, що цього раз ОП не вдасться обійти вимогу МВФ і в Україні таки буде створений ефективний аналітичний орган, який припинить практику ухиляння від податків.
Особливо в сфері "соціально шкідливих товарів і послуг" – акцизів на цигарки, алкоголь, паливо, азартні ігри.
Монополіст
Ліквідація нелегальної схеми у гральному бізнесі – міскодингу – скоротила відтік валюти з України у межах $800-900 млн на місяць, або на $25-30 млн на день
Про це повідомив нардеп від "Голосу", перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Це стало однією з причин зміцнення курсу гривні по відношенню до долара (із 40,8 грн/$ на початку січня - до 37,95 грн/$ на початку квітня).
Міскодинг – вид шахрайства у банківській мережі, який полягає у заміні призначення платежу. Наприклад гравці поповнювали рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходили у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів.
До схеми виведення у тінь мільярдів гральним бізнесом були задіяні девять банків, зокрема ліквідований "Айбокс Банк" та державний "Укргазбанк".
Раніше ми повідомляли, як букмекери та онлайн-казино відмили за рік 54 млрд грн.
Про це повідомив нардеп від "Голосу", перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Це стало однією з причин зміцнення курсу гривні по відношенню до долара (із 40,8 грн/$ на початку січня - до 37,95 грн/$ на початку квітня).
Міскодинг – вид шахрайства у банківській мережі, який полягає у заміні призначення платежу. Наприклад гравці поповнювали рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходили у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів.
До схеми виведення у тінь мільярдів гральним бізнесом були задіяні девять банків, зокрема ліквідований "Айбокс Банк" та державний "Укргазбанк".
Раніше ми повідомляли, як букмекери та онлайн-казино відмили за рік 54 млрд грн.
Як путінський уряд придумав фінансувати дефіцит бюджету за рахунок пенсійних вкладів населення
Ми вже повідомляли про дефіцит бюджету на росії.
В січні-лютому дефіцит бюджету рф склав 2,6 трлн рублів при річному плані близько 3 трлн рублів.
Основна причина: зменшення доходів від експорту нафти і нафтопродуктів з одночасним збільшенням видатків на фінансування війни проти України.
Уряд рф шукає додаткові джерела фінансування бюджету.
На початку року їхні віце-прем'єр андрей белоусов і міністр фінансів антон силуанов придумали "разовий добровільний внесок до бюджету" для бізнесу.
В цьому році він мав би акумулювати близько 300 млрд рублів додаткових надходжень.
Але цього замало.
Нова ініціатива цих економістів – фінансова піраміда на рівні держави.
Вона називається програма софінансування державою пенсійних накопичень.
Цікавий і показовий кейс.
Суть: кожен громадянин рф при внесенні коштів на свій накопичувальний пенсійний рахунок в неурядовий пенсійний фонд (НПФ) отримує від держави софінансування від 25% до 100% внесеної суми в залежності від рівня доходу.
Чим менше дохід, тим значуща поміч від держави.
Але допомога обмежена сумою 36 тис. рублів (близько $500) на людину в рік.
Програма діє 15 років або до досягнення пенсійного віку.
Джерело "софінансування" – всім відомий "фонд національного благосостоянія" (ФНБ).
Вклади гарантується державою. Всі внески виключно в рублях.
На перший погляд – суперпропозиція, халява від держави.
Людині, що заробляє менше 80 тис. рублів на місяць (поріг для подвоєння суми внеску) можна не тільки відкласти на пенсію. А ще й подвоїти її за рахунок держави та ще й заробити 7-9% річних доходами на внески, які НПФ вкладе у цінні папери.
Вклавши за 15 років 540 тис. рублів внесків, можна мати накопичення в сумі 1,8 млн рублів. Тобто потроїти свої внески.
Та і до чого тут державний бюджет рф?
Але річ в тім, що накопичувальні вклади, в основному, використовуються фондами для купівлі державних облігацій мінфіну рф.
Тобто уряд рф пропонує громадянам зараз профінансувати бюджет в обмін на обіцянку виплатити величезні доходи, але через 15 років.
До того часу путін, швидше за все, таки здохне. А долар може коштувати тисячі рублів.
Не кажучи про те, що кремль в будь-який момент може заморозити виплати по облігаціям мінфіну для імперських потреб.
Наприклад, з 2014 року накопичувальні пенсійні рахунки росіян заморожені і використовуються для виплати пенсій за солідарною системою.
Офіційною причиною такої заморозки вказані витрати на окупацію Криму та його інтеграцію в склад рф.
Кацапські джерела, на які спирається цей текст (прямі посилання на замітки):
vedomosti.ru
news.ru
rbc.ru
banki.ru
ТГ-канал kommersant
Ми вже повідомляли про дефіцит бюджету на росії.
В січні-лютому дефіцит бюджету рф склав 2,6 трлн рублів при річному плані близько 3 трлн рублів.
Основна причина: зменшення доходів від експорту нафти і нафтопродуктів з одночасним збільшенням видатків на фінансування війни проти України.
Уряд рф шукає додаткові джерела фінансування бюджету.
На початку року їхні віце-прем'єр андрей белоусов і міністр фінансів антон силуанов придумали "разовий добровільний внесок до бюджету" для бізнесу.
В цьому році він мав би акумулювати близько 300 млрд рублів додаткових надходжень.
Але цього замало.
Нова ініціатива цих економістів – фінансова піраміда на рівні держави.
Вона називається програма софінансування державою пенсійних накопичень.
Цікавий і показовий кейс.
Суть: кожен громадянин рф при внесенні коштів на свій накопичувальний пенсійний рахунок в неурядовий пенсійний фонд (НПФ) отримує від держави софінансування від 25% до 100% внесеної суми в залежності від рівня доходу.
Чим менше дохід, тим значуща поміч від держави.
Але допомога обмежена сумою 36 тис. рублів (близько $500) на людину в рік.
Програма діє 15 років або до досягнення пенсійного віку.
Джерело "софінансування" – всім відомий "фонд національного благосостоянія" (ФНБ).
Вклади гарантується державою. Всі внески виключно в рублях.
На перший погляд – суперпропозиція, халява від держави.
Людині, що заробляє менше 80 тис. рублів на місяць (поріг для подвоєння суми внеску) можна не тільки відкласти на пенсію. А ще й подвоїти її за рахунок держави та ще й заробити 7-9% річних доходами на внески, які НПФ вкладе у цінні папери.
Вклавши за 15 років 540 тис. рублів внесків, можна мати накопичення в сумі 1,8 млн рублів. Тобто потроїти свої внески.
Та і до чого тут державний бюджет рф?
Але річ в тім, що накопичувальні вклади, в основному, використовуються фондами для купівлі державних облігацій мінфіну рф.
Тобто уряд рф пропонує громадянам зараз профінансувати бюджет в обмін на обіцянку виплатити величезні доходи, але через 15 років.
До того часу путін, швидше за все, таки здохне. А долар може коштувати тисячі рублів.
Не кажучи про те, що кремль в будь-який момент може заморозити виплати по облігаціям мінфіну для імперських потреб.
Наприклад, з 2014 року накопичувальні пенсійні рахунки росіян заморожені і використовуються для виплати пенсій за солідарною системою.
Офіційною причиною такої заморозки вказані витрати на окупацію Криму та його інтеграцію в склад рф.
Кацапські джерела, на які спирається цей текст (прямі посилання на замітки):
vedomosti.ru
news.ru
rbc.ru
banki.ru
ТГ-канал kommersant
З липня в Україні планують повернути ПДВ (з 7 до 20%) та акцизи на пальне, які скасували в березні 2022-го, до довоєнного рівня. Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн підрахував, як зростуть ціни на пальне.
Скільки має коштувати електроенергія для населення?
Програма розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду для України на $15,6 млрд не містить вимоги збільшення тарифів на енергоресурси для населення, зокрема - на електроенергію.
Однак в меморандумі МВФ згадує про необхідність поступового підвищення тарифів на газ та на електроенергію для населення з паралельним наданням субсидій.
Тим часом в Офісі президента та уряді все ж розглядають поступове підвищення тарифів на електроенергію для населення після закінчення опалювального періоду.
Наразі Міненергетики та НКРЕКП моделюють різні варіанти підвищення тарифів на електроенергію для населення.
Зокрема розглядаються варіанти підвищення тарифу з нинішніх 1,44-1,68 грн за кВт-год (в залежності від обсягів споживання) до 5,5 грн за кВт-год з адресним субсидуванням незахищених верств населення, або ж встановлення нових диверсифікованих тарифів, залежно від обсягу споживання.
Тим часом ринкова вартість електроенергії для населення оцінюється в 7 гривень/кВт-г.
Різниця, але не вся, між пільговим тарифом та ринковою вартістю покривається за рахунок виручки генерації - "Енергоатому" та "Укргідроенерго".
Співрозмовник в уряді розповідає, що наразі із 7 грн гривень/кВт-г не покривається приблизно 1,3 грн. Тобто це борг, який не має джерел для його покриття.
Так для забезпечення спеціальних обов'язків з постачання населенню дешевої електрики (ПСО) в 2022 році потрібно було 140 млрд грн. З них 107 млрд грн було покрито за рахунок "Енергоатому" та "Укргідроенерго", а ще 33 млрд грн - це борг, який розподілився між постачальниками універсальних послуг, обленерго та "Укренерго".
Через це в свою чергу оператор енергосистеми "Укренерго" утворює борги перед генеруючим компаніям за допоміжні послуги ВДЕ, за зеленим тарифом і на балансуючому ринку.
Борги на енергоринку не дозволяють генерації вчасно відновити пошкоджене обладнання до наступного опалювального сезону.
За оцінками "Укргідроенерго", збитки компанії від російської військової агресії становлять понад 22 млрд грн. У ДТЕК прямі втрати від пошкодження і руйнування обладнання своїх генеруючих об'єктів оцінюють в 6 млрд грн.
Мільярдні збитки також фіксують державні "Енергоатом" і "Центренерго", та комунальні теплоелектроцентралі Києва, Харкова та інших міст, які також зазнали значних пошкоджень від обстрілів.
Міжнародні партнери публічно не піднімають питання збільшення тарифів на електроенергію, але цікавляться, яким чином Україна планує покривати борг у більш як 30 млрд грн від субсидування тарифу для населення, щоб підготувати енергосистему до наступного опалювального сезону.
Якщо генерації не вдасться провести відновлення та ремонти, то у наступний опалювальний сезон ми увійдемо з можливістю виробляти 13 гігават з 18 ГВт необхідних, ще максимум 1-1,5 гігават можна буде імпортувати з ЄС, а на решту потреби доведеться обмежувати споживачів як було взимку 2022/2023 рр, - ділиться прогнозом керівник одного з енергетичних підприємств.
Монополіст
Програма розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду для України на $15,6 млрд не містить вимоги збільшення тарифів на енергоресурси для населення, зокрема - на електроенергію.
Однак в меморандумі МВФ згадує про необхідність поступового підвищення тарифів на газ та на електроенергію для населення з паралельним наданням субсидій.
Тим часом в Офісі президента та уряді все ж розглядають поступове підвищення тарифів на електроенергію для населення після закінчення опалювального періоду.
Наразі Міненергетики та НКРЕКП моделюють різні варіанти підвищення тарифів на електроенергію для населення.
Зокрема розглядаються варіанти підвищення тарифу з нинішніх 1,44-1,68 грн за кВт-год (в залежності від обсягів споживання) до 5,5 грн за кВт-год з адресним субсидуванням незахищених верств населення, або ж встановлення нових диверсифікованих тарифів, залежно від обсягу споживання.
Тим часом ринкова вартість електроенергії для населення оцінюється в 7 гривень/кВт-г.
Різниця, але не вся, між пільговим тарифом та ринковою вартістю покривається за рахунок виручки генерації - "Енергоатому" та "Укргідроенерго".
Співрозмовник в уряді розповідає, що наразі із 7 грн гривень/кВт-г не покривається приблизно 1,3 грн. Тобто це борг, який не має джерел для його покриття.
Так для забезпечення спеціальних обов'язків з постачання населенню дешевої електрики (ПСО) в 2022 році потрібно було 140 млрд грн. З них 107 млрд грн було покрито за рахунок "Енергоатому" та "Укргідроенерго", а ще 33 млрд грн - це борг, який розподілився між постачальниками універсальних послуг, обленерго та "Укренерго".
Через це в свою чергу оператор енергосистеми "Укренерго" утворює борги перед генеруючим компаніям за допоміжні послуги ВДЕ, за зеленим тарифом і на балансуючому ринку.
Борги на енергоринку не дозволяють генерації вчасно відновити пошкоджене обладнання до наступного опалювального сезону.
За оцінками "Укргідроенерго", збитки компанії від російської військової агресії становлять понад 22 млрд грн. У ДТЕК прямі втрати від пошкодження і руйнування обладнання своїх генеруючих об'єктів оцінюють в 6 млрд грн.
Мільярдні збитки також фіксують державні "Енергоатом" і "Центренерго", та комунальні теплоелектроцентралі Києва, Харкова та інших міст, які також зазнали значних пошкоджень від обстрілів.
Міжнародні партнери публічно не піднімають питання збільшення тарифів на електроенергію, але цікавляться, яким чином Україна планує покривати борг у більш як 30 млрд грн від субсидування тарифу для населення, щоб підготувати енергосистему до наступного опалювального сезону.
Якщо генерації не вдасться провести відновлення та ремонти, то у наступний опалювальний сезон ми увійдемо з можливістю виробляти 13 гігават з 18 ГВт необхідних, ще максимум 1-1,5 гігават можна буде імпортувати з ЄС, а на решту потреби доведеться обмежувати споживачів як було взимку 2022/2023 рр, - ділиться прогнозом керівник одного з енергетичних підприємств.
Монополіст
Як державний Енергоатом віддає ДТЕК Ахметова сотні мільйонів гривень
Державний оператор атомних станцій НАЕК "Енергоатом" на Ринку на добу наперед (РДН) свідомо ставить завищену ціну електроенергії.
В результаті частина його ресурсу не продається на РДН і випадає на Балансуючий ринок (БР).
На БР цю електроенергію по 1 копійці за МВт-г купує генерація ДТЕК Ріната Ахметова і продає споживачам по ринковій ціні – близько 3 тис. грн/МВт-г.
В результаті державна компанія виробляє електроенергію, але не продає. А приватна – не виробляє, але продає.
Тепер детально як це відбувається і чим це підтверджується.
Торги на РДН відбуваються так: кожен продавець виставляє заявку, де вказані обсяг і ціна за МВт/г в кожну конкретну годину. Те саме робить покупець зі свого боку.
Там де обсяг і ціна з обох боків перетинаються, відбувається акцепт купівлі-продажу.
Якщо покупцям не вистачає запропонованої електроенергії, вони купують її на Балансуючому ринку за більш дорогою ціною.
І навпаки, якщо частина пропозицій не акцептована покупцями (наприклад через завищену ціну або через відсутність потреби), її з великим дисконтом (0,01 грн/МВт-г) викуповує маневрова генерація, яка в цю годину "розвантажується" на відповідний обсяг.
Так от, в березні обсяг позитивних небалансів (зайвої електроенергії) значно зріс (дивись графік).
Чому ця електроенергія зайва? Не тому, що її не споживають.
Це відбувається тому, що трейдери Енергоатому вказують в заявках на продаж зависоку ціну.
В результаті, ресурс інших продавців викуповується, а атомна е/е випадає на БР.
Там її "підхоплює" ДТЕК, який має довгострокові контракти на постачання е/е і виконує їх за рахунок атомної енергії.
Така схема можлива за двох умов.
1️⃣ Трейдери Енергоатому або настільки тупі, що кожного дня ставлять високу ціну, сподіваючись що "сьогодні таки розпродадуть", або виконують домовленість з покупцем.
2️⃣ Покупець, тобто ДТЕК, точно знає що позитивні небаланси на РДН будуть, тому може прогнозувати графік виробництва і постачання.
Така ситуація вже була в 2020 році і тривала до жовтня, коли Еенргоатом почав виставляти меншу ціну в заявках.
Щоправда тоді діяли правила, за якими дисконт на БР складав 45%, а не 100% як зараз.
Чому ми впевнені, що цим займається саме ДТЕК, а не інші гравці?
Право на викуп зайвої е/е на БР має маневрова генерація. У нас це теплові та гідроелектростанції, теплоелектроцентралі (ТЕЦ).
Донбасенерго Максима Єфімова, державна Центренерго та ТЕЦ виробляють дуже мало, щоб хоча б формально розвантажувати свої ТЕС на обсяг небалансів.
Державна Укргідроенерго через повінь, яка триває з січня, заробляє достатньо, щоб цим не займатись.
А головне, саме у ДТЕК є гарантовані споживачі – власні шахти та металургійні підприємства Метінвесту Ахметова. Завжди є, кому постачати е/е.
Як це можна було б виправити?
Звичайно, найкращій варіант – навести лад в Енергоатомі, щоб він перестав прагнути всюди завдавати собі збитків.
Чи то завдяки існуючому ПСО, яке запровадила команда нинішнього міністра енергетики Германа Галущенка, який працював заступником голови Енергоатому.
Чи то через закупівлі товарів та послуг по завищених цінах.
Чи то через продаж електроенергії для експорту державному трейдеру Енергетична компанія України (ЕКУ).
Інший варіант – цю ситуацію може "полікувати" регулятор – Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП).
Там зараз лежить "постанова про 125 відсотків". Її суть: обмежити можливість одного гравця купувати на БР електроенергію обсягом у 125% від попередніх періодів.
Але нинішній голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, протеже Галущенко, не дає хід цьому рішенню.
Загальні втрати Енергоатому на користь ДТЕК можна порахувати виходячи з того, що за 20 днів березня обсяг негативних небалансів склав 340 тис. МВт-г.
Множимо на 3 тис. грн/МВт-г, отримуємо більше мільярда за дві декади.
Ясна річ, що не 100% ці небаланси Енергоатому, не 100% їх відкупає ДТЕК і не 100% йдуть за ціною 0,01 грн/МВт-г. Але більша частина – однозначно ДТЕК.
Монополіст
Державний оператор атомних станцій НАЕК "Енергоатом" на Ринку на добу наперед (РДН) свідомо ставить завищену ціну електроенергії.
В результаті частина його ресурсу не продається на РДН і випадає на Балансуючий ринок (БР).
На БР цю електроенергію по 1 копійці за МВт-г купує генерація ДТЕК Ріната Ахметова і продає споживачам по ринковій ціні – близько 3 тис. грн/МВт-г.
В результаті державна компанія виробляє електроенергію, але не продає. А приватна – не виробляє, але продає.
Тепер детально як це відбувається і чим це підтверджується.
Торги на РДН відбуваються так: кожен продавець виставляє заявку, де вказані обсяг і ціна за МВт/г в кожну конкретну годину. Те саме робить покупець зі свого боку.
Там де обсяг і ціна з обох боків перетинаються, відбувається акцепт купівлі-продажу.
Якщо покупцям не вистачає запропонованої електроенергії, вони купують її на Балансуючому ринку за більш дорогою ціною.
І навпаки, якщо частина пропозицій не акцептована покупцями (наприклад через завищену ціну або через відсутність потреби), її з великим дисконтом (0,01 грн/МВт-г) викуповує маневрова генерація, яка в цю годину "розвантажується" на відповідний обсяг.
Так от, в березні обсяг позитивних небалансів (зайвої електроенергії) значно зріс (дивись графік).
Чому ця електроенергія зайва? Не тому, що її не споживають.
Це відбувається тому, що трейдери Енергоатому вказують в заявках на продаж зависоку ціну.
В результаті, ресурс інших продавців викуповується, а атомна е/е випадає на БР.
Там її "підхоплює" ДТЕК, який має довгострокові контракти на постачання е/е і виконує їх за рахунок атомної енергії.
Така схема можлива за двох умов.
1️⃣ Трейдери Енергоатому або настільки тупі, що кожного дня ставлять високу ціну, сподіваючись що "сьогодні таки розпродадуть", або виконують домовленість з покупцем.
2️⃣ Покупець, тобто ДТЕК, точно знає що позитивні небаланси на РДН будуть, тому може прогнозувати графік виробництва і постачання.
Така ситуація вже була в 2020 році і тривала до жовтня, коли Еенргоатом почав виставляти меншу ціну в заявках.
Щоправда тоді діяли правила, за якими дисконт на БР складав 45%, а не 100% як зараз.
Чому ми впевнені, що цим займається саме ДТЕК, а не інші гравці?
Право на викуп зайвої е/е на БР має маневрова генерація. У нас це теплові та гідроелектростанції, теплоелектроцентралі (ТЕЦ).
Донбасенерго Максима Єфімова, державна Центренерго та ТЕЦ виробляють дуже мало, щоб хоча б формально розвантажувати свої ТЕС на обсяг небалансів.
Державна Укргідроенерго через повінь, яка триває з січня, заробляє достатньо, щоб цим не займатись.
А головне, саме у ДТЕК є гарантовані споживачі – власні шахти та металургійні підприємства Метінвесту Ахметова. Завжди є, кому постачати е/е.
Як це можна було б виправити?
Звичайно, найкращій варіант – навести лад в Енергоатомі, щоб він перестав прагнути всюди завдавати собі збитків.
Чи то завдяки існуючому ПСО, яке запровадила команда нинішнього міністра енергетики Германа Галущенка, який працював заступником голови Енергоатому.
Чи то через закупівлі товарів та послуг по завищених цінах.
Чи то через продаж електроенергії для експорту державному трейдеру Енергетична компанія України (ЕКУ).
Інший варіант – цю ситуацію може "полікувати" регулятор – Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП).
Там зараз лежить "постанова про 125 відсотків". Її суть: обмежити можливість одного гравця купувати на БР електроенергію обсягом у 125% від попередніх періодів.
Але нинішній голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, протеже Галущенко, не дає хід цьому рішенню.
Загальні втрати Енергоатому на користь ДТЕК можна порахувати виходячи з того, що за 20 днів березня обсяг негативних небалансів склав 340 тис. МВт-г.
Множимо на 3 тис. грн/МВт-г, отримуємо більше мільярда за дві декади.
Ясна річ, що не 100% ці небаланси Енергоатому, не 100% їх відкупає ДТЕК і не 100% йдуть за ціною 0,01 грн/МВт-г. Але більша частина – однозначно ДТЕК.
Монополіст
Уряд пообіцяв МВФ з липня скасувати низку податкових пільг та відновити перевірки бізнес. Які податки буде підвищено?
Скасування спрощенки у 2% для бізнесу. Навесні 2022 Верховна Рада дозволила бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування на час воєнного стану та сплачувати лише 2% від обороту.
Наразі на місяць держава збирає близько 80 млрд грн податків, а на війну за той самий час витрачається вже до 130 млрд грн, тобто решту коштів доводиться залучати за рахунок запозичень. Водночас міжнародні партнери не фінансують видатки на безпеку та оборону, тому ці гроші необхідно збирати всередині країни.
Саме через це з липня буде скасовано пільговий режим оподаткування для бізнесу за ставкою у 2% від обороту. Окрім цього з липня буде скасована можливість для ФОП І-ІІ групи не сплачувати єдиний податок. На період дії воєнного стану вони сплачують його на добровільній основі.
Підвищення ПДВ та акцизів на нафтопродукти. У березні 2022 року Рада встановила нульову ставку акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, а також зменшення ПДВ з 20% до 7%.
Згодом, у вересні, акцизи було частково повернуто, а от ПДВ так і залишився на рівні 7%. Із липня він повернеться до колишніх 20%. Також до довоєнного значення повернуться й акцизи на пальне. Бюджет додатково може отримувати 8 млрд грн щомісяця.
Після повернення акцизів та ПДВ до довоєнного рівня бензин із 1 липня може подорожчати на 11,20 грн: з 47,17 грн/л до 58,35 грн/л, дизпаливо зросте на 7,70 грн: з 47,43 грн/л до 55,1 грн/л, автогаз – на 2,60 грн: з 21,77 грн/л до 24,40 грн/л.
Відновлення податкових перевірок. Також будуть відновленні перевірки бізнесу, на більшість із яких із початку дії воєнного стану був накладений мораторій, а документальні та фактичні перевірки дозволялися за наявності безпечних умов.
Також липні повернуться штрафи за порушення податкового законодавства і за невикористання касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій), накладання яких було також припинено на період дії воєнного стану.
Що буде далі з ФОП? Ще раніше уряд України пообіцяв МВФ обмежити можливість оптимізовувати податки через ФОП.
Зокрема, у Меморандумі про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів МВФ уряд України зобов’язався, зокрема, продовжити "працювати над ширшим дизайном податкової політики та заходами для побудови сучасної системи адміністрування доходів (зокрема, включно з обмеженням можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи), що допоможе нам досягти цілей фіскальної політики в післявоєнний період".
"Ні для кого не є секретом, що спрощена система використовується для ухилення від сплати зарплатних податків. І цю практику потрібно ліквідовувати", – сказав на початку цього року Гетманцев.
Скасування спрощенки у 2% для бізнесу. Навесні 2022 Верховна Рада дозволила бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування на час воєнного стану та сплачувати лише 2% від обороту.
Наразі на місяць держава збирає близько 80 млрд грн податків, а на війну за той самий час витрачається вже до 130 млрд грн, тобто решту коштів доводиться залучати за рахунок запозичень. Водночас міжнародні партнери не фінансують видатки на безпеку та оборону, тому ці гроші необхідно збирати всередині країни.
Саме через це з липня буде скасовано пільговий режим оподаткування для бізнесу за ставкою у 2% від обороту. Окрім цього з липня буде скасована можливість для ФОП І-ІІ групи не сплачувати єдиний податок. На період дії воєнного стану вони сплачують його на добровільній основі.
Підвищення ПДВ та акцизів на нафтопродукти. У березні 2022 року Рада встановила нульову ставку акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, а також зменшення ПДВ з 20% до 7%.
Згодом, у вересні, акцизи було частково повернуто, а от ПДВ так і залишився на рівні 7%. Із липня він повернеться до колишніх 20%. Також до довоєнного значення повернуться й акцизи на пальне. Бюджет додатково може отримувати 8 млрд грн щомісяця.
Після повернення акцизів та ПДВ до довоєнного рівня бензин із 1 липня може подорожчати на 11,20 грн: з 47,17 грн/л до 58,35 грн/л, дизпаливо зросте на 7,70 грн: з 47,43 грн/л до 55,1 грн/л, автогаз – на 2,60 грн: з 21,77 грн/л до 24,40 грн/л.
Відновлення податкових перевірок. Також будуть відновленні перевірки бізнесу, на більшість із яких із початку дії воєнного стану був накладений мораторій, а документальні та фактичні перевірки дозволялися за наявності безпечних умов.
Також липні повернуться штрафи за порушення податкового законодавства і за невикористання касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій), накладання яких було також припинено на період дії воєнного стану.
Що буде далі з ФОП? Ще раніше уряд України пообіцяв МВФ обмежити можливість оптимізовувати податки через ФОП.
Зокрема, у Меморандумі про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів МВФ уряд України зобов’язався, зокрема, продовжити "працювати над ширшим дизайном податкової політики та заходами для побудови сучасної системи адміністрування доходів (зокрема, включно з обмеженням можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи), що допоможе нам досягти цілей фіскальної політики в післявоєнний період".
"Ні для кого не є секретом, що спрощена система використовується для ухилення від сплати зарплатних податків. І цю практику потрібно ліквідовувати", – сказав на початку цього року Гетманцев.
Forwarded from Цензор.НЕТ | Новини України та світу, війна та аналітика
💡Як росіяни намагались ракетами "відключити" України: попередні підсумки
Пам'ятаєте жовтень 2022 року? Російські вбивці оголосили про зміну тактики і замість "центров принятия решений" взялись за українську енергетику. Нацисти ХХІ століття озвучували свої фантазії про те, як всі українці "замерзнут", повернуться в "средние века", а також нахвалювали свої ракети, що, мовляв, "Россия обесточит Украину 16 ракетами". Які ж підсумки цієї акції сусідів-вбивць?
🔸 Росія випустила по Україні майже 5000 ракет на $16 млрд. Таким чином, обстріли України стали однією з найдорожчих ракетних кампаній в сучасній історії. Але на відміну від операцій США та союзників вони не дали відчутної переваги для РФ на полі бою та не стали ефективними для руйнування економіки України.
🔸 Росія використала свій стратегічний запас далекобійних високоточних ракет. Понад 1200 ракет і дронів випустили росіяни по ключових енергоб’єктах України. Понад 250 із них таки влучили у ціль - 43% магістральних мереж було пошкоджено. Обстріляні й зазнали різного ступеню ушкоджень усі теплові та гідроелектростанції.
🔸 Україна пережила найважчий опалювальний сезон в історії енергосистеми. Жодна європейська енергосистема не зазнавала такої масштабної спроби знищення. Залежно від регіонів, а іноді і районів міста, відключення світла тривали від доби до 5 днів.
🔸 За оцінкою Світового банку й ПРООН, масштаби руйнувань, завданих українській енергосистемі виняткові: лише першочергові потреби на відновлення та захист високовольтної мережі "Укренерго" цьогоріч становлять майже 1 млрд доларів.
🔸 Взимку руйнування енергетичної системи України внаслідок ракетних ударів призвели до втрат ВВП через зменшення обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту.
⚫️ Найбільша наша втрата - безневинно вбиті росіянами громадяни України, адже багато ракет вразили житлові будинки.
Що далі?
✅ Станом на сьогодні, повернуто в роботу, хоч подекуди й частково, 80% пошкодженої магістральної мережі.
✅ Україна відновлює експорт електроенергії в ЄС, що дозволяє реалізувати профіцит генеруючої потужності.
✅ Українська енергосистема вже майже два місяці працює без обмежень споживачів, із запасом потужності.
✅ Станом на сьогодні, останній, 15-й масований ракетний удар, відбувся місяць тому - 9 березня. Тоді рашисти використали одразу шість Х-47 "Кинджал".
Підтримати| Telegram| Facebook | Twitter
Пам'ятаєте жовтень 2022 року? Російські вбивці оголосили про зміну тактики і замість "центров принятия решений" взялись за українську енергетику. Нацисти ХХІ століття озвучували свої фантазії про те, як всі українці "замерзнут", повернуться в "средние века", а також нахвалювали свої ракети, що, мовляв, "Россия обесточит Украину 16 ракетами". Які ж підсумки цієї акції сусідів-вбивць?
🔸 Росія випустила по Україні майже 5000 ракет на $16 млрд. Таким чином, обстріли України стали однією з найдорожчих ракетних кампаній в сучасній історії. Але на відміну від операцій США та союзників вони не дали відчутної переваги для РФ на полі бою та не стали ефективними для руйнування економіки України.
🔸 Росія використала свій стратегічний запас далекобійних високоточних ракет. Понад 1200 ракет і дронів випустили росіяни по ключових енергоб’єктах України. Понад 250 із них таки влучили у ціль - 43% магістральних мереж було пошкоджено. Обстріляні й зазнали різного ступеню ушкоджень усі теплові та гідроелектростанції.
🔸 Україна пережила найважчий опалювальний сезон в історії енергосистеми. Жодна європейська енергосистема не зазнавала такої масштабної спроби знищення. Залежно від регіонів, а іноді і районів міста, відключення світла тривали від доби до 5 днів.
🔸 За оцінкою Світового банку й ПРООН, масштаби руйнувань, завданих українській енергосистемі виняткові: лише першочергові потреби на відновлення та захист високовольтної мережі "Укренерго" цьогоріч становлять майже 1 млрд доларів.
🔸 Взимку руйнування енергетичної системи України внаслідок ракетних ударів призвели до втрат ВВП через зменшення обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту.
⚫️ Найбільша наша втрата - безневинно вбиті росіянами громадяни України, адже багато ракет вразили житлові будинки.
Що далі?
✅ Станом на сьогодні, повернуто в роботу, хоч подекуди й частково, 80% пошкодженої магістральної мережі.
✅ Україна відновлює експорт електроенергії в ЄС, що дозволяє реалізувати профіцит генеруючої потужності.
✅ Українська енергосистема вже майже два місяці працює без обмежень споживачів, із запасом потужності.
✅ Станом на сьогодні, останній, 15-й масований ракетний удар, відбувся місяць тому - 9 березня. Тоді рашисти використали одразу шість Х-47 "Кинджал".
Підтримати| Telegram| Facebook | Twitter
Військовим повертають доплати по 30 тисяч гривень, але грошей на це немає
Рада повернула військовим доплати по 30 тисяч гривень за рахунок бюджету та зменшення зарплат чиновникам і керівникам держпідприємств. Проте у бюджеті на це грошей не передбачено, а економія на скороченні зарплат менеджерам держпідприємств не покриє і 2% потреби.
Зокрема депутати ухвалили закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану", врахувавши поправку про відновлення виплат доплат військовослужбовцям та співробітникам низки інших органів влади.
Поправкою на період дії воєнного стану військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень не залежно від покладених на таких осіб завдань чи районів проходження служби.
Водночас кошти у держбюджеті для повернення таких доплат наразі не передбачені.
Окрім того, за даними заступника керівника комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослава Железняка, надбавки повертаються шляхом економії на скорочені зарплат для держслужбовців та керівництва держпідприємств до 10 мінімальних зарплат, або до 67 тис грн.
Така економія не покриє навіть 2% видатків на повернення доплат військовим у 30 тис грн.
Відповідно депутатам, для відновлення виплат, доведеться ще раз збільшувати видатки держбюджету (а це пошук джерел фінансування і збільшення держборгу), але перед цим це рішення потрібно буде погодити з МВФ. Ще як варіант - президент заветує цей законопроєкт.
Як не вчини - буде погано.
Володимира Олександровича - підставили…
Монополіст
Рада повернула військовим доплати по 30 тисяч гривень за рахунок бюджету та зменшення зарплат чиновникам і керівникам держпідприємств. Проте у бюджеті на це грошей не передбачено, а економія на скороченні зарплат менеджерам держпідприємств не покриє і 2% потреби.
Зокрема депутати ухвалили закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану", врахувавши поправку про відновлення виплат доплат військовослужбовцям та співробітникам низки інших органів влади.
Поправкою на період дії воєнного стану військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень не залежно від покладених на таких осіб завдань чи районів проходження служби.
Водночас кошти у держбюджеті для повернення таких доплат наразі не передбачені.
Окрім того, за даними заступника керівника комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослава Железняка, надбавки повертаються шляхом економії на скорочені зарплат для держслужбовців та керівництва держпідприємств до 10 мінімальних зарплат, або до 67 тис грн.
Така економія не покриє навіть 2% видатків на повернення доплат військовим у 30 тис грн.
Відповідно депутатам, для відновлення виплат, доведеться ще раз збільшувати видатки держбюджету (а це пошук джерел фінансування і збільшення держборгу), але перед цим це рішення потрібно буде погодити з МВФ. Ще як варіант - президент заветує цей законопроєкт.
Як не вчини - буде погано.
Володимира Олександровича - підставили…
Монополіст
Рейтинг найбільш прибуткових компаній України: державні монополісти і олігархи зберегли та наростили прибутки
Найприбутковішою компанією України у 2021 році стало найбільше газовидобувне підприємство “Укргазвидобування”, яке входить у НАК “Нафтогаз”.
Компанія отримала 60,2 млрд грн чистого прибутку. Проте, попри історично високі ціни на газ, це на 12 млрд грн менше, ніж у 2021 році, адже газ “Укргазвидобування” спрямовується на потреби населення за пільговою ціною.
Однак, виконуючи соціальну важливу функцію, “Укргазвидобування” все рівно залишається найприбутковішою компанією України.
До найприбутковіших увійшли ще три державні компанії. Оператор ГЕС та ГАЕС “Укргідроенерго” став третьою найприбутковішою компанією країни у рік повномасштабної війни - прибуток становив 11,8 млрд грн.
Оператор нафтопроводів “Укртранснафта” (входить в “Нафтогаз”) збільшив чистий прибуток з 160 млн грн у 2021 році - до 5 млрд грн у 2022 році. Компанія заробляє на транзиті російської нафти.
Натомість оператор енергомережі “Укренерго” збільшив чистий прибуток з 163 млн грн - до 2,7 млрд грн у минулому році завдяки продажу доступу до міждержавного перетину електропередач.
До “ТОП-30 найприбутковіших у 2022 році” також потрапили компанії пяти олігархів.
Зокрема до рейтингу потрапило відразу шість підприємств Ріната Ахметова. При цьому одне з них - нафтовидобувна компанія “Нафтогазвидобування” - посіла одразу друге місце із чистим прибутком 18,8 млрд грн (проти 11,7 млрд грн у 2021 році).
Виробник коксівного вугілля “ШУ Покровське” отримав 9,1 млрд грн прибутку (11,9 млрд грн у 2021), а “Д.Трейдинг” - 6,22 млрд грн, або на 2,4 млрд грн більше ніж у 2021 році (трейдер з групи ДТЕК).
Загалом шість підприємств Ахметова, попри повномасштабну війну РФ проти України, отримали 41 млрд грн чистого прибутку.
У більш як десять разів збільшила чистий прибуток компанія "ОККО-Бізнес партнер" Віталія Антонова: з 0,45 млрд грн - 5,6 млрд грн. Компанія управляє мережею АЗК ОККО і, ймовірно, різко наростила прибуток завдяки дефіциту пального та росту цін на нього.
Окрім підприємств Ахметова до рейтингу “ТОП-30 найприбутковіших” потрапило два ГЗК Костянтина Жеваго - “Полтавський ГЗК” та “Єристівський ГЗК”, які отримали 4,3 млрд грн (11,2 млрд грн у 2021) та 4 млрд грн (7,2 млрд грн у 2021) прибутку відповідно.
“Корпорація Рошен” Петра Порошенка збільшила чистий прибуток на 1 млрд грн до 3,92 млрд грн.
Водночас газовидобувна компанія “Укрнафтобуріння” Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника та росіянина Павла Фукса, попри рекордно високі ціни на газ, зменшила чистий прибуток з 5,65 млрд грн у 2021 році - до 3,77 млрд грн у 2022.
Натомість виробник труб та залізнодорожних коліс “Інтерпайп Ніко Тьюб” Віктора Пінчука наростив прибуток у кілька разів - до 2,7 млрд грн (0,74 млрд грн у 2021).
У рейтинг “ТОП-30 найприбутковіших” увійшли чотири українські технологічні компанії:
-телекомунікаційний оператор “Київстар” отримав 9,6 млрд грн чистого прибутку (11,2 млрд грн у 2021);
-найбільша ІТ-компанія “ЕПАМ Системз” збільшила прибуток з 1,1 млрд грн у 2021 - до 3,44 млрд грн у 2022 році;
-платіжна система “Нової пошти” - “НоваПей” збільшила прибуток із 1,6 млрд грн - до 2,36 млрд грн у 2022;
-Водночас “Нова Пошта” В'ячеслава Климова та Володимира Поперешнюка зменшила прибуток із 2,6 млрд грн у 2021 - до 2,1 млрд грн у 2022 році.
Весь список "ТОП-30 найприбутковіших" - у коментарях
Монополіст
Найприбутковішою компанією України у 2021 році стало найбільше газовидобувне підприємство “Укргазвидобування”, яке входить у НАК “Нафтогаз”.
Компанія отримала 60,2 млрд грн чистого прибутку. Проте, попри історично високі ціни на газ, це на 12 млрд грн менше, ніж у 2021 році, адже газ “Укргазвидобування” спрямовується на потреби населення за пільговою ціною.
Однак, виконуючи соціальну важливу функцію, “Укргазвидобування” все рівно залишається найприбутковішою компанією України.
До найприбутковіших увійшли ще три державні компанії. Оператор ГЕС та ГАЕС “Укргідроенерго” став третьою найприбутковішою компанією країни у рік повномасштабної війни - прибуток становив 11,8 млрд грн.
Оператор нафтопроводів “Укртранснафта” (входить в “Нафтогаз”) збільшив чистий прибуток з 160 млн грн у 2021 році - до 5 млрд грн у 2022 році. Компанія заробляє на транзиті російської нафти.
Натомість оператор енергомережі “Укренерго” збільшив чистий прибуток з 163 млн грн - до 2,7 млрд грн у минулому році завдяки продажу доступу до міждержавного перетину електропередач.
До “ТОП-30 найприбутковіших у 2022 році” також потрапили компанії пяти олігархів.
Зокрема до рейтингу потрапило відразу шість підприємств Ріната Ахметова. При цьому одне з них - нафтовидобувна компанія “Нафтогазвидобування” - посіла одразу друге місце із чистим прибутком 18,8 млрд грн (проти 11,7 млрд грн у 2021 році).
Виробник коксівного вугілля “ШУ Покровське” отримав 9,1 млрд грн прибутку (11,9 млрд грн у 2021), а “Д.Трейдинг” - 6,22 млрд грн, або на 2,4 млрд грн більше ніж у 2021 році (трейдер з групи ДТЕК).
Загалом шість підприємств Ахметова, попри повномасштабну війну РФ проти України, отримали 41 млрд грн чистого прибутку.
У більш як десять разів збільшила чистий прибуток компанія "ОККО-Бізнес партнер" Віталія Антонова: з 0,45 млрд грн - 5,6 млрд грн. Компанія управляє мережею АЗК ОККО і, ймовірно, різко наростила прибуток завдяки дефіциту пального та росту цін на нього.
Окрім підприємств Ахметова до рейтингу “ТОП-30 найприбутковіших” потрапило два ГЗК Костянтина Жеваго - “Полтавський ГЗК” та “Єристівський ГЗК”, які отримали 4,3 млрд грн (11,2 млрд грн у 2021) та 4 млрд грн (7,2 млрд грн у 2021) прибутку відповідно.
“Корпорація Рошен” Петра Порошенка збільшила чистий прибуток на 1 млрд грн до 3,92 млрд грн.
Водночас газовидобувна компанія “Укрнафтобуріння” Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника та росіянина Павла Фукса, попри рекордно високі ціни на газ, зменшила чистий прибуток з 5,65 млрд грн у 2021 році - до 3,77 млрд грн у 2022.
Натомість виробник труб та залізнодорожних коліс “Інтерпайп Ніко Тьюб” Віктора Пінчука наростив прибуток у кілька разів - до 2,7 млрд грн (0,74 млрд грн у 2021).
У рейтинг “ТОП-30 найприбутковіших” увійшли чотири українські технологічні компанії:
-телекомунікаційний оператор “Київстар” отримав 9,6 млрд грн чистого прибутку (11,2 млрд грн у 2021);
-найбільша ІТ-компанія “ЕПАМ Системз” збільшила прибуток з 1,1 млрд грн у 2021 - до 3,44 млрд грн у 2022 році;
-платіжна система “Нової пошти” - “НоваПей” збільшила прибуток із 1,6 млрд грн - до 2,36 млрд грн у 2022;
-Водночас “Нова Пошта” В'ячеслава Климова та Володимира Поперешнюка зменшила прибуток із 2,6 млрд грн у 2021 - до 2,1 млрд грн у 2022 році.
Весь список "ТОП-30 найприбутковіших" - у коментарях
Монополіст
Шурма та Галущенко підготували Оператора ГТС до "доїння"
Протягом останніх двох тижнів в ТОВ "Оператор газотранспортної системи" (ОГТСУ) відбулись показові кадрові зміни.
Зі своєї посади звільнився фіндиректор компанії Юрій Кулик, який був призначений за часів керівництва Сергія Макогона.
Також звільнився головний "закупівельник" компанії.
Натомість керівником служби безпеки ОГТСУ призначено Юрія Гапона.
Це колишній співробітник СБУ, якого міністр енергетики Герман Галущенко намагався "впихнути" в правління НЕК "Укренерго" в грудні 2021 року.
До речі, в Укренерго команду Галущенка також цікавила заміна менеджменту по фінансах і закупівлях.
ОГТСУ – оператор магістральних газових мереж, який досі забезпечує прокачку рашистського газу до Європи. Поточний транзитний контракт спливає наприкінці 2024 року.
Це одна з небагатьох державних компаній, яка генерує живі гроші.
Щоправда практично весь прибуток забирає інша держкомпанія – Нафтогаз – в рахунок угоди про продаж ГТС від 2019 року.
В той же час, у компанії дебіторська заборгованість з боку облгазів за "небаланси" більше 10 млрд грн.
В 2022 році ОГТСУ отримала 46 млрд грн виручки і збиток 6,37 млрд грн.
Фідбек для розуміння ситуації.
У вересні 2022 року Наглядова рада АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ), яка є надбудовою над ОГТСУ з моменту створення в 2019 році, звільнила керівника ОГТСУ Сергія Макогона.
В березні 2023 року голова наглядової ради МГУ Уберт Беттонвіль заявила про складання повноважень через "деяких членів наглядової ради МГУ, які не застосовують стандарти ЄС та принципи корпоративного управління".
Всередині березня гендиректором ОГТСУ за результатом конкурсу було призначено Дмитра Липпу, який до того працював директором "Камет-Сталь" Ріната Ахметова (колишній ДМЗ).
Липпа – висуванець заступника голови Офісу президента (ОП) Ростислава Шурми, який раніше також працював в металургійному дивізіоні Ахметова – очолював "Запоріжсталь".
Липпа звільнився зі свого минулого місця роботи ще до проведення конкурсу на керівника ОГТСУ. Дотичні до галузі прозвали його "липповий конкурс".
Тепер маємо повну картину із взяття під контроль "держкомпанії з грошима".
Угрупування Шурми-Галущенка звільнило незалежного директора, поставило свого. Далі – контроль над фінансами і закупівлями.
Вочевидь у подальші місяці випливуть факти закупівель по завищених цінах. На кшталт того, що відбувається в Енергоатомі, в якому до приходу в міністерство працював Галущенко.
Монополіст
Протягом останніх двох тижнів в ТОВ "Оператор газотранспортної системи" (ОГТСУ) відбулись показові кадрові зміни.
Зі своєї посади звільнився фіндиректор компанії Юрій Кулик, який був призначений за часів керівництва Сергія Макогона.
Також звільнився головний "закупівельник" компанії.
Натомість керівником служби безпеки ОГТСУ призначено Юрія Гапона.
Це колишній співробітник СБУ, якого міністр енергетики Герман Галущенко намагався "впихнути" в правління НЕК "Укренерго" в грудні 2021 року.
До речі, в Укренерго команду Галущенка також цікавила заміна менеджменту по фінансах і закупівлях.
ОГТСУ – оператор магістральних газових мереж, який досі забезпечує прокачку рашистського газу до Європи. Поточний транзитний контракт спливає наприкінці 2024 року.
Це одна з небагатьох державних компаній, яка генерує живі гроші.
Щоправда практично весь прибуток забирає інша держкомпанія – Нафтогаз – в рахунок угоди про продаж ГТС від 2019 року.
В той же час, у компанії дебіторська заборгованість з боку облгазів за "небаланси" більше 10 млрд грн.
В 2022 році ОГТСУ отримала 46 млрд грн виручки і збиток 6,37 млрд грн.
Фідбек для розуміння ситуації.
У вересні 2022 року Наглядова рада АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ), яка є надбудовою над ОГТСУ з моменту створення в 2019 році, звільнила керівника ОГТСУ Сергія Макогона.
В березні 2023 року голова наглядової ради МГУ Уберт Беттонвіль заявила про складання повноважень через "деяких членів наглядової ради МГУ, які не застосовують стандарти ЄС та принципи корпоративного управління".
Всередині березня гендиректором ОГТСУ за результатом конкурсу було призначено Дмитра Липпу, який до того працював директором "Камет-Сталь" Ріната Ахметова (колишній ДМЗ).
Липпа – висуванець заступника голови Офісу президента (ОП) Ростислава Шурми, який раніше також працював в металургійному дивізіоні Ахметова – очолював "Запоріжсталь".
Липпа звільнився зі свого минулого місця роботи ще до проведення конкурсу на керівника ОГТСУ. Дотичні до галузі прозвали його "липповий конкурс".
Тепер маємо повну картину із взяття під контроль "держкомпанії з грошима".
Угрупування Шурми-Галущенка звільнило незалежного директора, поставило свого. Далі – контроль над фінансами і закупівлями.
Вочевидь у подальші місяці випливуть факти закупівель по завищених цінах. На кшталт того, що відбувається в Енергоатомі, в якому до приходу в міністерство працював Галущенко.
Монополіст
НАЙБІЛЬШ ЗБИТКОВІ КОМПАНІЇ УКРАЇНИ
Минулого року найбільш збитковою компанією України стала НАК “Нафтогаз”. Енергетичний монополіст закінчив 2022 рік зі збитком у майже 60 млрд грн. Тоді як 2021 рік компанія закінчила з прибутком у 75,8 млрд грн.
За словами голови компанії Олексія Чернишова, збитки повязані зі значною дебіторською заборгованістю, що виникла внаслідок використання державою робочого капіталу НАК для задоволення потреб споживачів у частині постачання енергоносіїв.
Зокрема, за його даними, основна дебіторська заборгованість перед компанією має три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), заборгованість облгазів і газзбутів (76 млрд грн) і спеціальні зобовязання за 2022-2023 роки (158 млрд грн).
Дочірні компанії НАК - ГК “Нафтогаз трейдинг” та Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" також закінчили зі збитком 2022 рік: 40,2 млрд грн та 23,4 млрд грн відповідно.
Найбільший гірничо металургійний комбінат “Арселорміттал Кривий Ріг” за результатами минулого року став другою найбільш збитковою компанією України.
В умовах заблокованих морських портів підприємство, яке неодноразово піддавалося російським обстрілам, отримало 48,3 млрд грн збитку.
“Арселорміттал Кривий Ріг” входить в міжнародну металургійну групу ArcelorMittal.
Агрохолдинг “Нібулон" закінчив минулий рік зі збитком у 10,5 млрд грн. Натомість у 2021 році холдинг отримав 1,2 млрд грн прибутку.
До повномасштабного вторгнення “Нібулон” він мав 27 перевантажувальних терміналів та комплексів з прийому, потужності зберігання 2,25 млн тонн та флот з 83 од. (з них 23 буксири), а також Миколаївський суднобудівний завод.
Влітку 2022 року від російських обстрілів загинув власник "Нібулону" Олексій Вадатурський та його дружина. Корпорацією управляє син Андрій Вадатурський.
“Укрзалізниця”, чия інфраструктура зазнала масштабних руйнувань у 2022 році, отримала 9,1 млрд грн збитку.
Рейтинг найбільш прибуткових компаній України
Минулого року найбільш збитковою компанією України стала НАК “Нафтогаз”. Енергетичний монополіст закінчив 2022 рік зі збитком у майже 60 млрд грн. Тоді як 2021 рік компанія закінчила з прибутком у 75,8 млрд грн.
За словами голови компанії Олексія Чернишова, збитки повязані зі значною дебіторською заборгованістю, що виникла внаслідок використання державою робочого капіталу НАК для задоволення потреб споживачів у частині постачання енергоносіїв.
Зокрема, за його даними, основна дебіторська заборгованість перед компанією має три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), заборгованість облгазів і газзбутів (76 млрд грн) і спеціальні зобовязання за 2022-2023 роки (158 млрд грн).
Дочірні компанії НАК - ГК “Нафтогаз трейдинг” та Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" також закінчили зі збитком 2022 рік: 40,2 млрд грн та 23,4 млрд грн відповідно.
Найбільший гірничо металургійний комбінат “Арселорміттал Кривий Ріг” за результатами минулого року став другою найбільш збитковою компанією України.
В умовах заблокованих морських портів підприємство, яке неодноразово піддавалося російським обстрілам, отримало 48,3 млрд грн збитку.
“Арселорміттал Кривий Ріг” входить в міжнародну металургійну групу ArcelorMittal.
Агрохолдинг “Нібулон" закінчив минулий рік зі збитком у 10,5 млрд грн. Натомість у 2021 році холдинг отримав 1,2 млрд грн прибутку.
До повномасштабного вторгнення “Нібулон” він мав 27 перевантажувальних терміналів та комплексів з прийому, потужності зберігання 2,25 млн тонн та флот з 83 од. (з них 23 буксири), а також Миколаївський суднобудівний завод.
Влітку 2022 року від російських обстрілів загинув власник "Нібулону" Олексій Вадатурський та його дружина. Корпорацією управляє син Андрій Вадатурський.
“Укрзалізниця”, чия інфраструктура зазнала масштабних руйнувань у 2022 році, отримала 9,1 млрд грн збитку.
Рейтинг найбільш прибуткових компаній України
Дві сотні найбільших компаній України. Рейтинг
Зробили таблицю 200 найбільших компаній України за розміром доходу у 2022 році. Додали доходи за 2021 рік, а також прибутки і збитки за 2021 та 2022 рр: bit.ly/3GEj5De
Роль олігархів в економіці - зменшується. На жаль це відбувається через війну РФ проти України, а не завдяки реформам та позбавлення їх можливості впливати на владу.
Рейтинг: bit.ly/3GEj5De
Монополіст
Зробили таблицю 200 найбільших компаній України за розміром доходу у 2022 році. Додали доходи за 2021 рік, а також прибутки і збитки за 2021 та 2022 рр: bit.ly/3GEj5De
Роль олігархів в економіці - зменшується. На жаль це відбувається через війну РФ проти України, а не завдяки реформам та позбавлення їх можливості впливати на владу.
Рейтинг: bit.ly/3GEj5De
Монополіст
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Минулого тижня, завдяки вам, закрили збір на тепловізор для протитанкістів бригади “Червона калина” з Гвардії наступу.
Проте, завдяки спільним зусиллям читачів спільнот Цензор.НЕТ, Монополіст та DOU, грошей також вистачило і на:
коптер DJI Mavic 3, планшет і захисне скло для керування коптером, 2 додаткові батареї та хаб-концентратор для зарядки, вантажну систему для дрона.
Це все уже у хлопців, які записали для вас подяку!
І ми від себе також дякуємо вам!
Проте, завдяки спільним зусиллям читачів спільнот Цензор.НЕТ, Монополіст та DOU, грошей також вистачило і на:
коптер DJI Mavic 3, планшет і захисне скло для керування коптером, 2 додаткові батареї та хаб-концентратор для зарядки, вантажну систему для дрона.
Це все уже у хлопців, які записали для вас подяку!
І ми від себе також дякуємо вам!
Чому Косюк під час війни почав експорт курятини в Європу?
А виробники баранини та яловичини не експортують, бо не підготувались
Показову історію розповів міністр агрополітики Микола Сольський на засіданні економічного Комітету Ради 11 квітня.
Мова зайшла про можливість експорту м'яса до Євросоюзу (110 хвилина аудіозапису засідання).
Передісторія така. В червні 2022 року на тлі економічних проблем України, спричинених віроломним нападом рф, Єврокомісія (ЄК) на рік відмінила квоти на 36 позицій сільськогосподарської та харчової продукції, які діяли згідно Угоди про Асоціацію з ЄС.
Серед них цукор, яловичина, м'ясо птиці, баранина, свинина, крохмаль, солод, мед, яйця, вершкове масло, яблучний і виноградний соки, оброблені томати, цукрові сиропи, етиловий спирт, сигарети та інше.
Квотний принцип полягав в тому, що українські компанії могли без мит експортувати продукцію з визначеним лімітом.
Все що більше – обкладалось значними митами, які фактично були загороджувальними.
Але ці квоти і близько не співставні з можливостями експорту.
Для прикладу, в 2018 році квота на експорт меду із України складала 8 тис. тон на рік і була вибрана за перші 11 днів січня.
Це рішення ЄС теоретично відкрило нові можливості перед українськими аграріями.
Тим більше, в лютому 2023 року ЄК запропонувала подовжити скасування квот ще на рік.
Що стосується експорту м'яса, то з відміною квот розпочався експорт лише м'яса птиці.
Чому? Тому що у цього процесу був лобіст – власник агрохолдингу МХП Юрій Косюк.
Найголовніше чого він домігся – пролобіював синхронізацію українських підзаконних актів, правил і сертифікації з європейськими.
Тому коли відкрився експорт, його курка поїхала.
Сольський розповідає про це так: "Косюк системно цим займався. Він лобіював в Європі певні питання і лобіював в Україні, щоб "підзаконка" була зроблена".
Свинину Сольський не розглядає, бо в Україні "недостатня гігієна виробництва".
Що стосується баранини та яловичини, то Україна почала синхронізацію "підзаконки" лише після скасування квот.
На це, за словами міністра піде близько двох років.
"Не вірили у відкриття ринків", - пояснив він.
Тут можна додати, що експорт м'яса – це експорт перероблених зернових, які є кормом для тварин.
Тому експорт продукції тваринництва може бути альтернативою вивозу зернових.
Нагадаємо, що зараз із експортом зерна проблеми через загрозу блокування чорноморських портів, закриття кордонів для українського зерна Польщею і Угорщиною з метою "захисту власних фермерів".
Мораль цієї історії: без тиску влада не ворушиться. Чи-то з боку суспільства, чи-то з боку олігархів.
Погано, коли свою волю владі диктують рентні чи сировинні олігархи: на кшталт Коломойського або Ахметова.
І часом не погано, коли її штовхають олігархи-експортери.
Монополіст
А виробники баранини та яловичини не експортують, бо не підготувались
Показову історію розповів міністр агрополітики Микола Сольський на засіданні економічного Комітету Ради 11 квітня.
Мова зайшла про можливість експорту м'яса до Євросоюзу (110 хвилина аудіозапису засідання).
Передісторія така. В червні 2022 року на тлі економічних проблем України, спричинених віроломним нападом рф, Єврокомісія (ЄК) на рік відмінила квоти на 36 позицій сільськогосподарської та харчової продукції, які діяли згідно Угоди про Асоціацію з ЄС.
Серед них цукор, яловичина, м'ясо птиці, баранина, свинина, крохмаль, солод, мед, яйця, вершкове масло, яблучний і виноградний соки, оброблені томати, цукрові сиропи, етиловий спирт, сигарети та інше.
Квотний принцип полягав в тому, що українські компанії могли без мит експортувати продукцію з визначеним лімітом.
Все що більше – обкладалось значними митами, які фактично були загороджувальними.
Але ці квоти і близько не співставні з можливостями експорту.
Для прикладу, в 2018 році квота на експорт меду із України складала 8 тис. тон на рік і була вибрана за перші 11 днів січня.
Це рішення ЄС теоретично відкрило нові можливості перед українськими аграріями.
Тим більше, в лютому 2023 року ЄК запропонувала подовжити скасування квот ще на рік.
Що стосується експорту м'яса, то з відміною квот розпочався експорт лише м'яса птиці.
Чому? Тому що у цього процесу був лобіст – власник агрохолдингу МХП Юрій Косюк.
Найголовніше чого він домігся – пролобіював синхронізацію українських підзаконних актів, правил і сертифікації з європейськими.
Тому коли відкрився експорт, його курка поїхала.
Сольський розповідає про це так: "Косюк системно цим займався. Він лобіював в Європі певні питання і лобіював в Україні, щоб "підзаконка" була зроблена".
Свинину Сольський не розглядає, бо в Україні "недостатня гігієна виробництва".
Що стосується баранини та яловичини, то Україна почала синхронізацію "підзаконки" лише після скасування квот.
На це, за словами міністра піде близько двох років.
"Не вірили у відкриття ринків", - пояснив він.
Тут можна додати, що експорт м'яса – це експорт перероблених зернових, які є кормом для тварин.
Тому експорт продукції тваринництва може бути альтернативою вивозу зернових.
Нагадаємо, що зараз із експортом зерна проблеми через загрозу блокування чорноморських портів, закриття кордонів для українського зерна Польщею і Угорщиною з метою "захисту власних фермерів".
Мораль цієї історії: без тиску влада не ворушиться. Чи-то з боку суспільства, чи-то з боку олігархів.
Погано, коли свою волю владі диктують рентні чи сировинні олігархи: на кшталт Коломойського або Ахметова.
І часом не погано, коли її штовхають олігархи-експортери.
Монополіст
