505-Chapter Manuscript-28098-1-10-20241004.pdf

12.pdf

Shevchuk_40-47.pdf

436-Chapter Manuscript-24523-1-10-20240322.pdf

Перегляд ВОЄННА КРИМІНАЛІСТИКА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У ЗОНАХ КОНФЛІКТІВ https://share.google/yazqmSSlFtkCB4xRQ

Термін «воєнна криміналістика» є загальним і стосується розслідування злочинів, пов'язаних із війною (наприклад, воєнні злочини), тоді як «військова криміналістика» стосується злочинів проти порядку військової служби, які вчиняються військовими (наприклад, крадіжка на військовому складі). Отже, військова криміналістика є більш вузьким поняттям, що стосується внутрішньодержавних правопорушень у війську, а воєнна — охоплює ширший спектр злочинів, пов'язаних із бойовими діями та порушенням міжнародного права. 
Воєнна криміналістика
Що це: 
Розслідування злочинів, що скоюються під час війни та порушують закони і звичаї ведення бойових дій. 
Приклади: 
Злочини проти цивільного населення, катування, мародерство під час бойових дій, використання забороненої зброї. 
Відповідальність: 
Може стосуватися як військових, так і цивільних осіб, а відповідальність за воєнні злочини можуть нести й вище військово-політичне керівництво. 
Військова криміналістика
Що це: 
Розслідування злочинів, пов'язаних з порушенням порядку несення військової служби, вчинених військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час зборів. 
Приклади: 
Неналежне поводження з майном, розголошення військової таємниці, порушення правил несення служби на полі бою. 
Відповідальність: 
Стосується конкретних правопорушень у межах одного війська і розглядається національними судами. 

Вимоги до оформлення джерел за стандартом APA включають: розміщення списку літератури в кінці роботи, сортування його в алфавітному порядку, використання подвійного інтервалу на сторінці, а також форматування списку з відступами та відповідним шрифтом. Всі посилання в тексті мають бути в квадратних дужках.  .rPeykc.rWIipd{font-size:var(--m3t5);font-weight:500;line-height:var(--m3t6);margin:20px 0 10px 0}.f5cPye ul{font-size:var(--m3t7);line-height:var(--m3t8);margin:10px 0 20px 0;padding-inline-start:24px}.f5cPye .WaaZC:first-of-type ul:first-child{margin-top:0}.f5cPye ul.qh1nvc{font-size:var(--m3t7);line-height:var(--m3t8)}.f5cPye li{padding-inline-start:4px;margin-bottom:8px;list-style:inherit}.f5cPye li.K3KsMc{list-style-type:none}.f5cPye ul>li:last-child,.f5cPye ol>li:last-child,.f5cPye ul>.bsmXxe:last-child>li,.f5cPye ol>.bsmXxe:last-child>li{margin-bottom:0}.zMgcWd{padding-bottom:16px;padding-top:8px;border-bottom:none}.dSKvsb{padding-bottom:0}li.K3KsMc .dSKvsb{margin-inline-start:-28px}.GmFi7{display:flex;width:100%}.f5cPye li:first-child .zMgcWd{padding-top:0}.f5cPye li:last-child .zMgcWd{border-bottom:none;padding-bottom:0}.xFTqob{flex:1;min-width:0}.Gur8Ad{font-size:var(--m3t11);font-weight:500;line-height:var(--m3t12);overflow:hidden;padding-bottom:4px;transition:transform 200ms cubic-bezier(0.20,0.00,0.00,1.00)}.vM0jzc{color:var(--m3c9);font-size:var(--m3t7);line-height:var(--m3t8)}.vM0jzc ul,.vM0jzc ol{font-size:var(--m3t7) !important;line-height:var(--m3t8) !important;margin-top:8px !important}.vM0jzc li ul,.vM0jzc li ol{font-size:var(--m3t9) !important;letter-spacing:0.1px !important;line-height:var(--m3t10) !important;margin-top:0 !important}.vM0jzc ul li{list-style-type:disc}.vM0jzc ui li li{list-style-type:circle}.vM0jzc .rPeykc:first-child{margin-top:0}.CM8kHf text{fill:var(--m3c11)}.CM8kHf{font-size:1.15em}.j86kh{display:inline-block;max-width:100%} Загальні правила Розташування: Список джерел розміщується в кінці роботи. Сортування: Джерела в списку розташовуються в алфавітному порядку за прізвищем автора.  Послідовність: Якщо є кілька робіт одного автора, їх слід розташовувати в хронологічному порядку.  Мова: Список оформлюється мовою оригіналу (без перекладу чи транслітерації).  Посилання в тексті: Посилання подаються в квадратних дужках, наприклад, а якщо потрібно вказати конкретні сторінки, то додається номер сторінки через кому, наприклад [1, с. 5].  Відступи: Кожен пункт списку оформлюється з нависаючим відступом у \(0.5\) дюйма (\(1.27\) см).  Заголовок: Рекомендований заголовок сторінки — «Цитовані праці» або «References», розміщений по центру без виділення.  Поля: Розміри полів сторінки мають бути \(1\) дюйм (\(2.54\) см) з усіх боків.  Міжрядковий інтервал: Подвійний інтервал для всього списку.  Шрифт: Використовується один з рекомендованих шрифтів, наприклад, «Times New Roman» (кегль 12) або «Calibri» (кегль 11).  Grafiatihttps://www.grafiati.comФорматування списку літератури за MLA - Grafiati15 черв. 2020 р. — Джерела у списку подаються за алфавітом та не мають нумерації. Кожне джерело має нависний відступ розміром 0,5 дюйма (1,27 см). Заголовок сторін....lxjmPe{border-radius:8px;flex-basis:80px;flex-grow:0;flex-shrink:0;height:80px;margin-inline-start:auto;overflow:hidden;position:relative}.f6m0ic{height:100%;object-fit:cover;width:100%}.JAsXY .gxZfx{-webkit-line-clamp:4}.YQ4gaf{display:block;border:0}.u9wH7d .YQ4gaf{object-fit:fill}.mNsIhb .YQ4gaf{object-fit:cover}.tb08Pd .YQ4gaf{object-fit:contain} Додаткові вимоги Кількість джерел: Має бути мінімум 3 джерела.  Публікації: Потрібно включати лише ті джерела, на які є посилання в тексті роботи.  DOI: Якщо джерело має DOI, його обов'язково слід вказати.  Електронні ресурси: Мають бути активні та точні, ведучи безпосередньо до джерела, а не на головну сторінку сайту.  Самоцитування: Самоцитування є небажаним, тому кількість таких джерел має бути мінімальною. 

Великий спокій приходить тоді, коли ти відмовляєшся сперечатися з реальністю.

@ Байрон Кейті

#Надобраніч