І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.

🖋 Ліна Костенко 📚

#кава #ранок

Від застуди не існує ліків, бо застуда і є ліки.

(Хто хворів, хворіє або "збирається" захворіти, присвячується)

#кава #ранок

Графиня Юлія Самойлова була сліпуче вродлива і надзвичайно багата Тільки ось вона була жінкою–а в ХІХ це було не дуже легко Навіть багаті жінки залежали від чоловіків та від думки суспільства
Вона любила художника І волю Але суспільству це не подобалося; сам цар був незадоволений поведінкою графині Треба сидіти скромно вдома та з чоловіком жити, а до твоїх почуттів, бажань нікому немає діла Неважливо, графиня ти чи проста
Графиня влаштувала свято селянам Поставили високу слизьку жердину, нагорі прикріпили новий сарафан На загальне подив сарафан дістала сама товста і негарна Усі критикували Ніхто не пам'ятав, скільки разів вона боляче падала і знову лізла Але їй дуже хотілося сарафан,-і вона, долізла! І здобула приз! Сама товста і неповоротка виявила такий терпець і таку спритність
Злий чоловік баби відібрав Графиня наказала подарувати вправній дамі нові Нагороду дати за енергійність та терпіння І за добрий урок Якщо жінці щось потрібне, вона це неодмінно дістане А якщо комусь це не подобається–це його справа