Настоятель монастиря очолив богослужіння в Миколаївському храмі

Деталі за посиланням:
https://cutt.ly/xtiotd70

Святий Миколай народився у місті Патари в Лікії приблизно наприкінці ІІ століття.

Після смерті батьків святий Миколай роздав своє майно нужденним. Милостиня стала його славою та найбільшою заслугою перед Господом.

Залишивши рідні Патари, Миколай був обраний єпископом сусіднього міста Мири. За час Діоклетіанова гоніння на християн у 305 році, святитель, кинутий у в'язницю, не переставав підбадьорювати і зміцнювати у вірі духовну паству.

Святитель Миколай був на І Вселенському Соборі в Нікеї. Протягом багатьох років святитель був для пастви живим образом Самого Христа, людинолюбного і доброго пастиря.

В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі є ікона з часточкою святих мощей святителя Миколая Чудотворця.

Дорогі наші захисники і захисниці!

У цей день, коли Україна вшановує свої Збройні Сили, братія та парафіяни нашого монастиря підносить щиру молитву за кожного з вас. Дякуємо Богові за вашу мужність, за вашу вірність своєму народові та за щоденний подвиг, який ви звершуєте задля миру й безпеки нашої землі.

Просимо Всевишнього оберігати вас, зміцнювати дух, дарувати витривалість і світло надії. Нехай Божа ласка покриває вас Своїм миром, а Матір Божа тримає під своїм покровом.

Ми молимося за ваше здоров’я, за швидке повернення додому та за перемогу, яка відновить справедливий мир.

З благословенням і невтомною молитвою - братія та настоятель чоловічого монастиря.

Богослужіння у день пам'яті святителя Миколая Чудотворця

Деталі за посиланням: https://cutt.ly/ktivGPd6

Народиася близько 340 року в Тревірі у знатній римській родині, Амвросій отримав освіту в Римі. У 373 році його призначили намісником північної Італії з резиденцією в Медіолані.

У 374 році, під час суперечок між аріанами й православними щодо вибору єпископа, містяни запропонували Амвросія як авторитетну й нейтральну постать. Попри те, що він навіть не був хрещений, за підтримки імператора Валентиніана І він прийняв покликання: 30 листопада був охрещений, висвячений, а 7 грудня став єпископом Мілана.

Як єпископ, Амвросій рішуче виступав проти аріанства та язичництва, здобув любов народу й прославився численними чудесами. За його керівництва в Мілані звели дві базиліки.

Святитель Амвросій упокоївся 4 квітня 397 року, у Велику суботу.

У Свято-Вознесенському чоловічому монастирі зберігається ікона з часточкою його святих мощей.

Богослужіння в 26-ту неділю після П'ятидесятниці в Хрестовоздвиженському скиту

Деталі за посиланням:
https://cutt.ly/JtiIUth0

Святитель Спиридон був пастухом, мав сім’ю й усі прибутки віддавав нужденним, за що отримав від Бога дар чудотворення. Після смерті дружини його обрали єпископом Тримифунта. Ставши єпископом, він зберіг простоту й милосердя. У 325 році святитель брав участь у I Вселенському Соборі.

Спиридон з любов’ю дбав про паству: за його молитвами приходив дощ після засухи, стихали бурі, хворі зцілювалися, а біснуваті звільнялися. Є свідчення про воскресіння дитини за його молитвою.
Святитель мирно відійшов до Бога близько 348 року.

Його нетлінне тіло спочатку поклали в Тримифунті, пізніше перенесли до Константинополя, а з 1453 року мощі перебувають на острові Керкіра (Корфу), де п’ять разів на рік звершуються святкування на його честь.

Температура його тіла залишається 36,6 °C протягом століть. Його оксамитові черевички регулярно зношуються й замінюються новими.

В Свято-Вознесенському чоловічому монастиря зберігається грецька ікона святителя Спиридона з часткою його мощей.

Дорогі брати й сестри, друзі та доброчинці!

З радістю та глибокою вдячністю хочемо поділитися з вами світлими новинами, які сповнюють наше серце надією та вдячністю. З благословення митрополита Вінницького і Барського Симеона в нашому монастирі розпочався важливий і довгоочікуваний етап - підготовка території під заливку фундаменту нового храму-вежі, який стане місцем молитви, тиші та духовної сили для всіх, хто сюди приходитиме.

Проєкт храму був створений «Вінницьким головним проектним інститутом» за кресленнями архітектора Олександра Танасійчука, який у кожну лінію вклав частинку своєї душі та професійної майстерності. Завдяки цьому творчому баченню майбутній храм поєднуватиме красу, духовність та сучасність, залишаючись вірним православній архітектурній традиції.

І сьогодні, завдяки підтримці наших друзів, в монастирі вже третій день працює техніка. Те, що ще недавно було лише мрією та планами на папері, тепер стає реальністю.

Ми щиро й тепло хочемо подякувати всім нашим доброчинцям, жертводавцям, молитовникам і друзям, які підтримують нас у цій справі - фінансово, матеріально, молитвенно та морально. Ваше добре серце й довіра - це саме те, що робить можливим цей великий крок. Ми молимося за кожного з вас, просимо Господа віддячити вам сторицею та дарувати мир, здоров’я й благословення.

Також звертаємося до всіх, хто бажає долучитися до цієї святої справи. Якщо у вашому серці є бажання підтримати швидше будівництво та зведення нашого храму-вежі, ви можете внести свою посильну пожертву на рахунок нашого монастиря. Кожна ваша лепта - це цеглинка у майбутньому святому місці, що служитиме людям багато поколінь.

Разом ми творимо історію. Разом будуємо дім Божий.

Щиро дякуємо всім і кожному. Нехай Господь благословить усі ваші добрі справи!

💳Номер карти ПриватБанку для пожертви:
5169335107871085

Відомостей про життя преподобного Мардарія затворника, збереглося досить небагато.

На карті Далеких печер 1638 року згадано як «Мардарій монах», 1661 року як «Мардарій», 1703 року як «Мардарій Слухливий», але в пізнішій карті, імовірно 1744 року, як «преподобний Мардарій затворник».

Видане владикою Модестом старовинне лаврське рукописне оповідання говорить: «Преподобний Мардарій безкелейний, який, прийнявши чернецтво, намагався досягти досконалості не тільки в постах і молитвах, послуху та інших чеснотах, але й так упокорив себе в біді, що навіть не хотів мати у себе в келії жодної речі, залишивши у себе лише одне одіяння, яке мати яке носив на собі. За ці чесноти успадкував невимовну радість і оселю в Царстві Небесному».

Продовжуємо копати та готувати місце для майбутнього храму. Робота триває щодня - крок за кроком наближаємося до здійснення цієї спільної справи.

Будівництво храму - це велика й благословенна справа, яка виходить далеко за межі одного покоління. Це те, що залишиться на віки, як свідчення нашої віри, єдності та любові до Бога.

Про цю святиню будуть згадувати наші нащадки, тут щоденно звершуватиметься молитва, лунатиме слово Божe, приноситимуться подяки та прохання.
Кожна цеглина стане частиною живої історії, вписаної у життя багатьох поколінь.

Долучитися до будівництва храму, це значить проявити милосердя й залишити по собі духовний слід у вічності. Навіть найменша допомога, принесена з щирим серцем, має велику цінність перед Богом.

📩 Про деталі та необхідну допомогу - звертайтеся в приватні повідомлення.
Нехай Господь сторицею воздасть кожному, хто долучається до цієї важливої й благословенної справи.

Номер рахунку для пожертв:
5169335107871085

Вітаємо з річницею Об’єднавчого Собору!

Цей історичний день став знаком дії Святого Духа, днем єдності, надії та духовного єднання душ і сердець, коли Господь явив Свою волю до зцілення розділення і становлення єдиної помісної Церкви.

Молимося, щоб плоди Об’єднавчого Собору і надалі примножувалися у вірі, любові та братерстві, щоб Церква Христова в Україні зростала в духовній зрілості, мудрості та служінні Богові й українському народові.

Нехай Всемилостивий Господь укріпляє всіх у ревності до спасіння, дарує мир серцям, єдність у правді, благословляє на добрі справи, духовні звершення та невпинний розвиток церковного життя.

Бажаємо, щоб світло Христової істини осявало кожен крок, а віра й любов були непохитною основою всіх майбутніх трудів і благословенних починань.

З молитвою та щирими побажаннями настоятель, братія та парафіяни Свято-Вознесенського чоловічого  монастиря.