Святий апостол Филип, родом з Віфсаїди, був знавцем Святого Писання і за покликом Спасителя став Його учнем. Євангеліє згадує його серед найближчих до Христа апостолів.
Після Вознесіння Господа Филип проповідував у Галілеї, Греції, Парфії, Сирії та Малій Азії, творячи численні чудеса й навертаючи людей до віри. У Фригійському Ієраполі разом із апостолом Варфоломієм був засуджений на розп’яття. Під час страти стався землетрус, багато присутніх увірували у Христа. Його сестра Маріамна поховала святого й продовжила проповідь.
Після Вознесіння Господа Филип проповідував у Галілеї, Греції, Парфії, Сирії та Малій Азії, творячи численні чудеса й навертаючи людей до віри. У Фригійському Ієраполі разом із апостолом Варфоломієм був засуджений на розп’яття. Під час страти стався землетрус, багато присутніх увірували у Христа. Його сестра Маріамна поховала святого й продовжила проповідь.
👍6❤2🥰1
Завтра, в суботу 15 листопада, в Свято-Вознесенському чоловічому монастирі в с. Іванівка, плануємо підготувати територію для висадки саду, треба порізати гілки які заважають, прибрати територію, можливо встигнемо висадити плодові дерева.
Хто має час, бажання і можливості чекаємо завтра, в суботу 15 листопада, о 09:00 в чоловічому монастирі.
Хто має час, бажання і можливості чекаємо завтра, в суботу 15 листопада, о 09:00 в чоловічому монастирі.
❤7🫡2🥰1👏1
Свято-Вознесенський чоловічий монастир сердечно вітає всіх парафіян, всіх наших братів і сестер у Христі з благословенним початком Різдвяного посту!
Сьогодні розпочинається особливий період - святий час глибокого осмислення, покаяння, молитви та добрих справ. Різдвяний піст - це шлях, яким наша душа і серце готуються зустріти Велике Таїнство Народження Спасителя. Це не просто утримання від певної їжі - це, насамперед, духовна праця, очищення внутрішнього світу, відкриття свого серця для Бога і Його благодаті.
У цей святий час кожному з нас важливо пам’ятати: головне в пості - не суворість меню, а чистота життя. Їжа ніколи не була центром посту. Справжня суть посту - у виконанні Божих заповідей, у боротьбі з власними пристрастями, у прагненні до миру, смирення та любові. Тому Свята Церква навчає нас відкласти цього періоду розваги, гучні веселощі, надмірні відпочинки, музику та зайві турботи про тілесне, щоб зекономлені сили нашої душі та тіла віддати молитві, милосердю та добрим справам. Нехай кожен із нас знайде час для читання Святого Письма, духовної літератури, творів Святих Отців, для участі у богослужіннях, для молитви за ближніх та за весь світ. Нехай у цей благословенний час наші серця відкриються для любові, співчуття, доброти та милосердя.
Особливо просимо всіх посилити молитву за Україну, за наших мужніх воїнів, за всіх захисників і захисниць, які сьогодні перебувають далеко від своїх домівок, жертвуючи собою заради миру та свободи. Помоліться за тих, хто в цей час не може обійняти своїх рідних. Нехай Господь береже їх, укріпляє, огортає небесним захистом і якнайскоріше повертає живими, здоровими, неушкодженими. Молімося також за якнайшвидше закінчення війни, за мир у нашій багатостраждальній землі, за відновлення спокою та єдності.
Пам’ятаймо: піст - це не дієта, а час духовного самовдосконалення, очищення, зцілення душі та наближення до Бога. Це наш шлях до справжньої радості - тієї, яку приносить новонароджений Богонемовля Христос. Нехай цей Різдвяний піст стане для всіх нас часом тиші і миру в серці, часом внутрішнього оновлення, духовної радості та благодаті. Нехай Господь допоможе кожному пройти його гідно, з чистими думками, добрими вчинками і щирою молитвою.
Сьогодні розпочинається особливий період - святий час глибокого осмислення, покаяння, молитви та добрих справ. Різдвяний піст - це шлях, яким наша душа і серце готуються зустріти Велике Таїнство Народження Спасителя. Це не просто утримання від певної їжі - це, насамперед, духовна праця, очищення внутрішнього світу, відкриття свого серця для Бога і Його благодаті.
У цей святий час кожному з нас важливо пам’ятати: головне в пості - не суворість меню, а чистота життя. Їжа ніколи не була центром посту. Справжня суть посту - у виконанні Божих заповідей, у боротьбі з власними пристрастями, у прагненні до миру, смирення та любові. Тому Свята Церква навчає нас відкласти цього періоду розваги, гучні веселощі, надмірні відпочинки, музику та зайві турботи про тілесне, щоб зекономлені сили нашої душі та тіла віддати молитві, милосердю та добрим справам. Нехай кожен із нас знайде час для читання Святого Письма, духовної літератури, творів Святих Отців, для участі у богослужіннях, для молитви за ближніх та за весь світ. Нехай у цей благословенний час наші серця відкриються для любові, співчуття, доброти та милосердя.
Особливо просимо всіх посилити молитву за Україну, за наших мужніх воїнів, за всіх захисників і захисниць, які сьогодні перебувають далеко від своїх домівок, жертвуючи собою заради миру та свободи. Помоліться за тих, хто в цей час не може обійняти своїх рідних. Нехай Господь береже їх, укріпляє, огортає небесним захистом і якнайскоріше повертає живими, здоровими, неушкодженими. Молімося також за якнайшвидше закінчення війни, за мир у нашій багатостраждальній землі, за відновлення спокою та єдності.
Пам’ятаймо: піст - це не дієта, а час духовного самовдосконалення, очищення, зцілення душі та наближення до Бога. Це наш шлях до справжньої радості - тієї, яку приносить новонароджений Богонемовля Христос. Нехай цей Різдвяний піст стане для всіх нас часом тиші і миру в серці, часом внутрішнього оновлення, духовної радості та благодаті. Нехай Господь допоможе кожному пройти його гідно, з чистими думками, добрими вчинками і щирою молитвою.
❤6👍2🥰2
Настоятель та братія Свято-Вознесенського чоловічого монастиря щиро вітають
Предстоятеля Православної Церкви України, Митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Епіфанія, з 16-річчям архієрейської хіротонії!
Нехай Господь зміцнює Вас у звершенні відповідального архіпастирського служіння, обдаровує міцним здоров’ям, духовною мудрістю та Своєю невичерпною благодаттю.
Многая і благая літа!
Εἰς πολλὰ ἔτη, δέσποτα.
Предстоятеля Православної Церкви України, Митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Епіфанія, з 16-річчям архієрейської хіротонії!
Нехай Господь зміцнює Вас у звершенні відповідального архіпастирського служіння, обдаровує міцним здоров’ям, духовною мудрістю та Своєю невичерпною благодаттю.
Многая і благая літа!
Εἰς πολλὰ ἔτη, δέσποτα.
❤10👍3🥰2
«Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною! Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас? При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку...Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, - не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, - у що вдягнетеся. Душа більша за їжу, і тіло - за одяг. Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів! Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше? Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них. Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри! Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь, бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте. Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
Лк. 12, 13-15; 22-31
Нас повчає тут Господь про природу багатства та земних благ. Цей уривок є частиною ширшої притчі про безумного багача. Приводом до промови став випадок, якого не розповідають інші євангелісти: людина звертається до Ісуса з проханням владнати спадкову суперечку. Подібні питання зазвичай вирішували законовчителі та фарисеї на підставі Мойсеєвого закону, і проситель, певно, сподівався, що моральний авторитет Христа допоможе йому схилити справу на його бік.
Та Христос відмовляється бути суддею в майновому спорі й наголошує:
справжня цінність людського життя - не в кількості нагромадженого добра.
У другій частині сьогоднішнього уривка на передній план виходить тема віри та довіри до Бога. Ісус не раз докоряв у маловір’ї - то всім слухачам (Мф. 6:30; Лк. 12:28), то учням як групі (Мф. 16:8), то окремому учневі (Мф. 14:31).
Ці докори нерідко містять відтінок тонкого гумору: ворони, які не працюють, - але не голодують; абсурдність думки про можливість «додати собі зросту турботою»;
і краса польової квітки, що перевершує царське вбрання Соломона. Такі вирази свідчать, що Ісус умів бачити комічне в очевидних речах світу, не принижуючи ані слухачів, ані істини.
Вислів «люди цього світу», який з’являється наприкінці уривка, означає тих, хто знає лише горизонтальні, земні виміри життя. Їхні прагнення обмежені матеріальним добробутом. На противагу їм стоять ті, хто має віру, знає, що Бог - Отець, і довіряє Його піклуванню.
Лк. 12, 13-15; 22-31
Нас повчає тут Господь про природу багатства та земних благ. Цей уривок є частиною ширшої притчі про безумного багача. Приводом до промови став випадок, якого не розповідають інші євангелісти: людина звертається до Ісуса з проханням владнати спадкову суперечку. Подібні питання зазвичай вирішували законовчителі та фарисеї на підставі Мойсеєвого закону, і проситель, певно, сподівався, що моральний авторитет Христа допоможе йому схилити справу на його бік.
Та Христос відмовляється бути суддею в майновому спорі й наголошує:
справжня цінність людського життя - не в кількості нагромадженого добра.
У другій частині сьогоднішнього уривка на передній план виходить тема віри та довіри до Бога. Ісус не раз докоряв у маловір’ї - то всім слухачам (Мф. 6:30; Лк. 12:28), то учням як групі (Мф. 16:8), то окремому учневі (Мф. 14:31).
Ці докори нерідко містять відтінок тонкого гумору: ворони, які не працюють, - але не голодують; абсурдність думки про можливість «додати собі зросту турботою»;
і краса польової квітки, що перевершує царське вбрання Соломона. Такі вирази свідчать, що Ісус умів бачити комічне в очевидних речах світу, не принижуючи ані слухачів, ані істини.
Вислів «люди цього світу», який з’являється наприкінці уривка, означає тих, хто знає лише горизонтальні, земні виміри життя. Їхні прагнення обмежені матеріальним добробутом. На противагу їм стоять ті, хто має віру, знає, що Бог - Отець, і довіряє Його піклуванню.
❤5👍1🥰1🙏1
Користуючись лагідними дарами осінньої погоди, у Святo-Вознесенському чоловічому монастирі цього тижня з особливою радістю й натхненням були завершені важливі підготовчі роботи для висадки молодого саду. Протягом кількох тижнів братія та парафіяни монастиря, розчищали занедбану ділянку: вирізали густі чагарники, прибирали зарості та старі яблуні, які з часом уже втратили силу та місцями прогнили. Територію ретельно вирівнювали тракторами та спеціальною технікою, щоб майбутній сад мав рівний, благодатний ґрунт для нового життя.
І ось цього тижня, коли земля була м’якою, а небо ясним, у монастир з’їхалися наші парафіяни, залишивши свої буденні справи. Усі працювали як одна сім’я: одні копали ямки, інші подавали саджанці, хтось розрівнював землю, хтось носив воду. Працювали спокійно, злагоджено, з теплом у серці та щирою радістю, ніби кожен дотик до землі був молитвою. Кожне висаджене деревце ставало маленьким подвигом любові, вкладеним у майбутнє монастиря.
Було посаджено половину запланованих фруктових дерев - яблуні, груші, абрикоси, черешні, сливи. Загалом має бути близько тридцяти молодих саджанців, і найближчим часом ми плануємо завершити цю добру справу.
Ми щиро віримо, що з Божим благословенням усе зроблене дасть свої плоди. Навесні цей молодий сад неодмінно озветься життєдайними зеленими листочками та тендітними пагонами. Нехай кожне деревце стане символом спільної праці, любові й віри, що об’єднує людей.
Від усього серця дякуємо всім, хто долучився, хто допомагав ділом, порадою чи щирим словом. Нехай Господь сторицею воздасть кожному за добро, за підтримку та за спільну працю на славу Божу!
І ось цього тижня, коли земля була м’якою, а небо ясним, у монастир з’їхалися наші парафіяни, залишивши свої буденні справи. Усі працювали як одна сім’я: одні копали ямки, інші подавали саджанці, хтось розрівнював землю, хтось носив воду. Працювали спокійно, злагоджено, з теплом у серці та щирою радістю, ніби кожен дотик до землі був молитвою. Кожне висаджене деревце ставало маленьким подвигом любові, вкладеним у майбутнє монастиря.
Було посаджено половину запланованих фруктових дерев - яблуні, груші, абрикоси, черешні, сливи. Загалом має бути близько тридцяти молодих саджанців, і найближчим часом ми плануємо завершити цю добру справу.
Ми щиро віримо, що з Божим благословенням усе зроблене дасть свої плоди. Навесні цей молодий сад неодмінно озветься життєдайними зеленими листочками та тендітними пагонами. Нехай кожне деревце стане символом спільної праці, любові й віри, що об’єднує людей.
Від усього серця дякуємо всім, хто долучився, хто допомагав ділом, порадою чи щирим словом. Нехай Господь сторицею воздасть кожному за добро, за підтримку та за спільну працю на славу Божу!
❤5🥰2👍1