Весняний вечір. Молоді тумани.
Неон проспектів. Туга ліхтарів.
— Я так тебе любила, мій коханий.
— Пробач мене — я так тебе любив.
І срібляться озерами долини,
шовковий шепт пригашених калюж,
мені ти все життя, немов дружина,
мені ти все життя, неначе муж.
— А пам’ятаєш? — Добре пам’ятаю.
— А не забув? Чи не забув? — О, ні.
— Здається, знову в молодість вертаю,
все наче увижається вві сні.
І першу зустріч? Першу і останню.
— А я лиш першу. Ніби й не було
минулих років нашому коханню,
не вір, що за водою все спливло.
— Не треба, люба. Знаю, що не треба.
Хай давні душі б’ються на ножах.
А єдиніться — предковічне небо
вам спільний шлях покаже по зірках.

✍️ Василь Стус
#поезія #українська_поезія

Тетяна Голембієвська
«Свято» 1965 рік

Володимир Сидорук
«Натюрморт з бузком» 1989 рік

Тадеуш Рибковський
«Передвеликодній ринок у Львові» 1895 рік

Юрій Прядко
«Вулиця з дитинства» поч. 2000-х

Киріак Костанді
«Бузок» 1915 рік

Євдоким Волошинов
«Цибуля» поч. 20 ст.

Михайло Божій
«Полудень» 1955 рік

Літа жадань, літа сум’ять і знади!
Усе, усе — водою з-під човна.
Страждай і плач тепер, моя ти сладо,
Журись журбою серця і чола.

Оце і все із поля наших снів.
Скінчилися обжинки навіжені.
Я накосив лиш нервів добрий сніп
Та вимолотив радощів півжмені.

Та ще надія б’ється в голосіннях!
Та ще любов біжить у манівці,
Як та сльоза, підпалена промінням,
По вечоровій стомленій щоці.

✍️ Микола Вінграновський
#поезія #українська_поезія

Петро Левченко
«Літній ранок» поч. 20 ст.

Ірина Калюжна
«Оберіг» 2022 рік