❗️МКІП внесло «будинок з комахами» Марії Станіславської в Києві до Держреєстру нерухомих пам’яток України

📃Про внесення будинку Марії Станіславської до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією пам’ятка архітектури місцевого значення йдеться у наказі МКІП від 16 червня 2023 року № 332.

👉Київській міській військовій адміністрації було доручено проінформувати власника пам’ятки культурної спадщини про занесення пам’ятки до Державного реєстру, а також протягом 2023 року забезпечити приведення облікової документації на пам’ятку у відповідність. 

🔹КМВА має забезпечити розробку та затвердження науково-проєктної документації з визначення меж й режимів використання території цієї пам’ятки, а також технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки культурної спадщини.

Детальніше🔗
https://mkip.gov.ua/news/9352.html

🌙Від української механіки до американських астронавтів. Як книжка Юрія Кондратюка допомогла висадитися на Місяць?

Про життя, внесок в історію космонавтики і досягнення українського вченого👉 у відео.

👏 «Запорожець за Дунаєм» на новий лад: в Києві відбулась прем'єра постановки Львівської опери

ℹ️ Класична опера про українців і для українців не сходить зі сцен українських театрів багато років. Зокрема, це вже восьма постановка твору за 120 років існування Львівської опери. У нову ж постановку твору закладено зовсім інші сенси та підтексти. Вони відновлюють історичну справедливість, є особливо актуальними нині й відображають сучасні настрої українців.

🎭 Нову музичну редакцію відомої опери здійснили композитори Олександр і Дмитро Саратські, а постановку Оксана Тараненко. Цього разу образ українського козацтва нарешті позбувся столітніх стереотипів, навʼязаних російською пропагандою. Козаки – це могутня, войовнича та волелюбна сила, що здатна протистояти ворогам, а головний герой наділений такими рисами, якими володіють сучасні українці. Він освічений й має вольовий характер.

*️⃣ Зазвичай глядачі бачили на сцені мальовниче українське село. Наразі ж Львівська опера відмовилася від побутового реалізму. На сцені – умовний метафоричний простір, а художні образи завжди мають потенціал множинного прочитання.

🗣 «Вдячний колегам з Львівської опери – Василю Вовкуну та всій команді за сміливість, за те, що змогли привезти спектакль до Києва. Сподіваюсь, що буде змога показати його і в інших містах України», – Олександр Ткаченко.

Детальніше 🔗

🔥 Президент Володимир Зеленський підписав закон про заборону ввезення та розповсюдження книг з росії та білорусі

ℹ️ Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України» дозволить ефективніше боротися з піратством та убезпечити український культурний простір від руйнівного впливу «русского міра».

Крім того, Закон сприятиме зміцненню національної безпеки, утвердженню і поширенню української мови, розвитку національної видавничої індустрії.

Це ще один важливий крок у боротьбі з країною-терористом і її шкідливими наративами 🤝

🏛️Національному науково-дослідному реставраційному центру України виповнилось 85 років

👉Днями в приміщенні Національного музею Тараса Шевченка відбулось урочисте засідання з нагоди 85-річчя Національного науково-дослідного реставраційного центру України, який зробив значний внесок у збереження національної культурної спадщини.

❗️Фахівці Центру дослідили й відреставрували десятки тисяч унікальних культурних цінностей, які прикрашають експозиції провідних музейних закладів України та є знаковими для держави. Центр - уніфікований заклад, а його працівники мають високий професійний рівень.

🔹Учасників події привітали Ростислав Карандєєв, перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України, та Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України. Вони вручили художникам-реставраторам Подяки МКІП за вагомий особистий внесок у розвиток реставраційної справи в Україні та багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм.

Детальніше🔗

📚Книга для зміцнення національної єдності: оголошено мистецький конкурс

👉Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило про проведення конкурсу з розроблення моделі інформаційного продукту графічного характеру та виробництва поліграфічної інформаційної продукції на тему «Книга для зміцнення національної єдності».

Конкурс ставить на меті висвітлити такі теми:
🔹утвердження української національної та громадянської ідентичності;
🔹героїчного протистояння українського народу російському загарбнику;
🔹відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України;
🔹вшанування 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні — геноциду українського народу та належного вшанування пам’яті жертв Голодомору;
🔹подолання наслідків русифікації та тоталітаризму;
🔹зміцнення національної єдності;
🔹реінтеграції тимчасово окупованих територій;
🔹відновлення і збереження історичної пам’яті українського народу;
🔹захисту України від внутрішніх та зовнішніх загроз.

📆Кінцевий термін подачі заявок та документів на участь у конкурсі 03 липня до 15:00.

Детальніше про умови участі🔗

Рік тому сталася історична подія — 23 червня Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС 🇪🇺

Шлях європейськості та демократичних цінностей Україна обрала на початку своєї незалежності, тепер же — разом з країнами Європи ми продовжуємо йти пліч-о-пліч.

Захищаючи безпеку європейських країн від російського агресора, ми розвиваємо власну культуру, адаптуючи законодавство до стандартів Європейського Союзу. Протягом року ми вже досягли позитивних змін, ухваливши закон про медіа та посиливши напрямки захисту нашої спадщини.

Робота триває 🇺🇦

🏛 Археологи знайшли підземелля в’їзної брами княжого замку у Галичі

👉Експерти натрапили на підземелля під час розкопок у національному заповіднику «Давній Галич». За допомогою відеокамери вони оглянули її всередині та показали склепіння.

⿫ Повноцінно зайти туди поки не можна, проте дослідники скористувались камерою, щоб з’ясувати, де є входи. До кінця літа дослідники планують потрапити у приміщення для ретельного обстеження.

Фото - Катерина Байдужа

Спочатку він працював над документальними стрічками на Київській студії науково-популярних фільмів. А робота про Марію Приймаченко «Сотвори своє сонце» відкрила Григорію Кохану двері в художнє кіно.

Михайло Стельмах помітив його і запропонував екранізувати його роман «Хліб і сіль». Після успіху картини він створив стрічки: «Жива вода», «Ярослав Мудрий», «Кармелюк», «Циганка Аза», «Страчені світанки» та інші, чим залишає помітний слід у кінематографі.

Більше про життя і творчість Григорія Кохана 👉 у відео.