Трошки бентежні часи вимагають пошуку альтернативних джерел доходу.
Вашій мамі QA не треба? А письменник?..
Можу зв'язати щось цікаве. На фото кілька прикладів речей, які я ношу. Плюс у мене є пінерест-дошка з проектами, які мені було б цікаво спробувати. Можливо, когось щось зацікавить)
https://pin.it/6bHVaEAQi
Можемо підібрати пряжу, обрати кольори і додати модифікації до всього.
За вартіть пряжі + від 500 за роботу.
Можу зв'язати щось цікаве. На фото кілька прикладів речей, які я ношу. Плюс у мене є пінерест-дошка з проектами, які мені було б цікаво спробувати. Можливо, когось щось зацікавить)
https://pin.it/6bHVaEAQi
Можемо підібрати пряжу, обрати кольори і додати модифікації до всього.
За вартіть пряжі + від 500 за роботу.
❤9
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
За кадром хД
І Навіяні без суперобкладинки. Рідко їх так показую, а тверда обкладинка абсолютно офігенна=)
І Навіяні без суперобкладинки. Рідко їх так показую, а тверда обкладинка абсолютно офігенна=)
❤12
Повна сага останніх днів.
Або чому я настільки втомлені)
ТГ: перелом і наша мед.система.
Все починалось весело - наша дворфійська сім'я мирно пила пиво в кімнаті дворфійської принцеси.
Десь після першої години ночі туди косяками почали проситись на аудієнцію - тевінтерська магістерка, сіра варта (майже) всім складом, випадкові люди...
А потім мене з цієї веселої компанії висмикнув Піксі. Бо Іль впала і сильно підвернула ногу, треба в травмпункт. Поки я бігали зняти з себе хоч частину антуража і кинути реквізит - найближчий травмпункт нагуглили в Таращі. Хвилин двадцять машиною.
В Міті дві банки пива, навколо комендантська година, тривога і шахеди. Офігеть, погнали.
Під злегка нервовий сміх з заднього сидіння, потемну добрались до точки. Піксі збігав розвідати куди до чергового лікаря. "Направо, потім ще раз направо" закінчились трьома кругами по кварталу.
Заїхали. Знайшли. Доставили пацієнта черговій медсестрі. Вона подзвонила лікарю. З його вказівки викликали з дому ренгенологиню.
Поки чекали, медсестра оцінила нас поглядом - люди в дивному одязі, у мене лоб вичорнений - спитала "ви з вистави якоїсь?".
Хором відповіли "так".
Потім під (не)веселе "Віііі!" покатали Іль по території клініки на рентген. Інший корпус + четвертий поверх (на щастя з ліфтом). На стіні біла рентген-кабінету японський прапор - Ерічка, то ти доклалась?))
Зробили фото ноги. Хмурі сонні жінки сказали, що все погано, але треба звключення лікаря.
Під (не)веселе "Віііі!!!" вернулись в той кабінет, з якого почали.
Лікар спустився згори, глянув на рентген, потикав ногу. Сказав "Вивих, чекайте травматолога" і унісся.
На наше "ееее?" одна з чергових сказала - "так шо ж ви у лікаря нічого не спитали?".
Ну як вам сказати. Я особисто кліпнули.
Травматолог буде з восьмої. На годиннику третя.
Запаковались в машину, вернулись на базу. Останні під'їзди до бази формату "за кущем повернути направо, їхати до третього дерева". В темряві особливо весело.
Дорогу перебігали їжаки і один раз лисиця.
Доїхали. Згрузили жертву спати. Я збігали в свій будиночок за якимось речами, прийшли спати теж до них.
Ранок.
Після кави і сніданку вирішили, що їдем в Білу Церкву. Якщо вправлять і забинтують - вернемся на гру. Бо хтось майстер. А хтось не проти би пограти далі...
До БЦ година. Знайшли клініку, доїхали до неї. У них нема травмпункта. Але порадили куди їхати.
Доїхали до другої клініки. Купа машин, людей, прям капець якийсь...
Пішли на пошуки травмпункта. Я на цей момент невиспані і трохи стресовані, не дуже розумію різницю між травмпунктом, травматологією і травматологом. І чому вони в трьох різних місцях.
Але з третього разу потрібне місце було знайдено. Покатали Іль на ще одному кріслі.
В травмпункт черга.
Пробігаючи мимо, травматолог глянув рентген знімок, сказав "тут треба операція" і побіг далі.
Офігеть, а робить-то шо?!
Поки чекали, в травмпункт з воплями і спецефектами залетіла якась жінка, зафіксувати поранення після нападу. На питання "так ви ж вже фіксували" сказала "це інший напад!". Оцінила чергу до травматолога і голосно оголосила, що їй можна поза чергою. Мила пані на ресепшені дуже старалась не закочувати очі.
Тут я рішили, що це нестерпно. І на операцію ми все одно їдем в Київ, тут без варіантів.
Перша клініка, куди написали, не має травмпункта. Зате друга, прям біля дому, має. Записались на "через 2,5 години", погнали далі.
Приїхали, до речі, майже впритик.
Тут уже загіпсували, видали заключення, прописали ліки... взагалі ще не кінець саги, але хоч трохи легше.
Або чому я настільки втомлені)
ТГ: перелом і наша мед.система.
Десь після першої години ночі туди косяками почали проситись на аудієнцію - тевінтерська магістерка, сіра варта (майже) всім складом, випадкові люди...
А потім мене з цієї веселої компанії висмикнув Піксі. Бо Іль впала і сильно підвернула ногу, треба в травмпункт. Поки я бігали зняти з себе хоч частину антуража і кинути реквізит - найближчий травмпункт нагуглили в Таращі. Хвилин двадцять машиною.
В Міті дві банки пива, навколо комендантська година, тривога і шахеди. Офігеть, погнали.
Під злегка нервовий сміх з заднього сидіння, потемну добрались до точки. Піксі збігав розвідати куди до чергового лікаря. "Направо, потім ще раз направо" закінчились трьома кругами по кварталу.
Заїхали. Знайшли. Доставили пацієнта черговій медсестрі. Вона подзвонила лікарю. З його вказівки викликали з дому ренгенологиню.
Поки чекали, медсестра оцінила нас поглядом - люди в дивному одязі, у мене лоб вичорнений - спитала "ви з вистави якоїсь?".
Хором відповіли "так".
Потім під (не)веселе "Віііі!" покатали Іль по території клініки на рентген. Інший корпус + четвертий поверх (на щастя з ліфтом). На стіні біла рентген-кабінету японський прапор - Ерічка, то ти доклалась?))
Зробили фото ноги. Хмурі сонні жінки сказали, що все погано, але треба звключення лікаря.
Під (не)веселе "Віііі!!!" вернулись в той кабінет, з якого почали.
Лікар спустився згори, глянув на рентген, потикав ногу. Сказав "Вивих, чекайте травматолога" і унісся.
На наше "ееее?" одна з чергових сказала - "так шо ж ви у лікаря нічого не спитали?".
Ну як вам сказати. Я особисто кліпнули.
Травматолог буде з восьмої. На годиннику третя.
Запаковались в машину, вернулись на базу. Останні під'їзди до бази формату "за кущем повернути направо, їхати до третього дерева". В темряві особливо весело.
Дорогу перебігали їжаки і один раз лисиця.
Доїхали. Згрузили жертву спати. Я збігали в свій будиночок за якимось речами, прийшли спати теж до них.
Ранок.
Після кави і сніданку вирішили, що їдем в Білу Церкву. Якщо вправлять і забинтують - вернемся на гру. Бо хтось майстер. А хтось не проти би пограти далі...
До БЦ година. Знайшли клініку, доїхали до неї. У них нема травмпункта. Але порадили куди їхати.
Доїхали до другої клініки. Купа машин, людей, прям капець якийсь...
Пішли на пошуки травмпункта. Я на цей момент невиспані і трохи стресовані, не дуже розумію різницю між травмпунктом, травматологією і травматологом. І чому вони в трьох різних місцях.
Але з третього разу потрібне місце було знайдено. Покатали Іль на ще одному кріслі.
В травмпункт черга.
Пробігаючи мимо, травматолог глянув рентген знімок, сказав "тут треба операція" і побіг далі.
Офігеть, а робить-то шо?!
Поки чекали, в травмпункт з воплями і спецефектами залетіла якась жінка, зафіксувати поранення після нападу. На питання "так ви ж вже фіксували" сказала "це інший напад!". Оцінила чергу до травматолога і голосно оголосила, що їй можна поза чергою. Мила пані на ресепшені дуже старалась не закочувати очі.
Тут я рішили, що це нестерпно. І на операцію ми все одно їдем в Київ, тут без варіантів.
Перша клініка, куди написали, не має травмпункта. Зате друга, прям біля дому, має. Записались на "через 2,5 години", погнали далі.
Приїхали, до речі, майже впритик.
Тут уже загіпсували, видали заключення, прописали ліки... взагалі ще не кінець саги, але хоч трохи легше.
💔6👍2
Forwarded from LARP "Поклик" (Марія)
І поки гра ще триває в нас є термінове.
Коти.
Ситуація наступна.
Як ви напевно вже знаєте, наша Іль @illris, ще одна голова багатоголового дракона нашої МГ, на базі в перший вечір гри зламала ногу.
Перелом щиколотки, доволі хуйовий та такий, що потребує термінової операції, щоб можна було потім ходити.
(рентгени і заключення будуть в коментарях)
З грошима все дуже не дуже, тому, якщо у вас є можливість її підтримати - ми будемо дуже вдячні!
"Іль на ногу"
🎯 Ціль: 70 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5tyxi2uEPc
💳Номер картки банки
5375 4112 2263 8046
Дякуємо всім, ваші ми!
#важливе #оголошення
Коти.
Ситуація наступна.
Як ви напевно вже знаєте, наша Іль @illris, ще одна голова багатоголового дракона нашої МГ, на базі в перший вечір гри зламала ногу.
Перелом щиколотки, доволі хуйовий та такий, що потребує термінової операції, щоб можна було потім ходити.
(рентгени і заключення будуть в коментарях)
З грошима все дуже не дуже, тому, якщо у вас є можливість її підтримати - ми будемо дуже вдячні!
"Іль на ногу"
🎯 Ціль: 70 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5tyxi2uEPc
💳Номер картки банки
5375 4112 2263 8046
Дякуємо всім, ваші ми!
#важливе #оголошення
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
👍6
Починаю трішки сумувати, що у Еліфора був всього один вечір.
Але життя бентежне.
Дворф, який добре їв. То не роги, то борода вгору росте.
Але життя бентежне.
Дворф, який добре їв. То не роги, то борода вгору росте.
❤16💔4
Ментальний стан: чуть не розплакались від оголошення в Сільпо.
"Чоловік в молочному відділі. Так, ви. Ви з усім впораєтесь"
"Чоловік в молочному відділі. Так, ви. Ви з усім впораєтесь"
❤11💔8
На фото зліва людина, яка не раз матиме відчуття, наче світ навколо розсипається. Вона в цьому світі чужа і самотня. Можливо, на момент клацання фотоапарату вона почувається саме так. Смутно пам'ятаю, як незатишно мені було.
На фото справа людина, чий світ розсипався буквально. В її країні війна, її рідні далеко, а життя підсовує все нові випробування, на які часом немає ніяких сил. Але вона змогла багато, вона тримає в руках свою книгу.
Різниця в тому, що у людини справа є її коло підтримки. Яке повністю складається з тих, у кого є своє "до та після". Тих, хто пройшов великий шлях і продовжує його йти. На кого можна спертись, і кого підхопиш, якщо буде треба.
#дотапісля_сестринство
На фото справа людина, чий світ розсипався буквально. В її країні війна, її рідні далеко, а життя підсовує все нові випробування, на які часом немає ніяких сил. Але вона змогла багато, вона тримає в руках свою книгу.
Різниця в тому, що у людини справа є її коло підтримки. Яке повністю складається з тих, у кого є своє "до та після". Тих, хто пройшов великий шлях і продовжує його йти. На кого можна спертись, і кого підхопиш, якщо буде треба.
#дотапісля_сестринство
❤25
Два питання до водіїв:
Перше - те, що мені в публічному транспорті не вистачає пасків безпеки, а в таксі я тільки що намагались пристібнутись не на той бік - то вже всьо, деформація?)
І два - серйозне - якщо у мене в машині людина з поламаною ногою, мені можна паркуватись на місцях для людей з інвалідністю?
Перше - те, що мені в публічному транспорті не вистачає пасків безпеки, а в таксі я тільки що намагались пристібнутись не на той бік - то вже всьо, деформація?)
І два - серйозне - якщо у мене в машині людина з поламаною ногою, мені можна паркуватись на місцях для людей з інвалідністю?