Їду на ФанКон працювати автором.
Впізнати можна по футболці з великим написом "Навіяні" =)

Роздаю автографи, прям як дорослий автор)

(хто дизлайкнув?! 👿)

Як робити не треба.

Буде дуже нетиповий пост. Пробачте =)

Не знаю, чи я можу говорити про мій досвід, як про універсальний. Але мені досить довго довелось звикати після школи, універу і перших місць роботи до того, що... до мене ставляться, як до рівного. Як до спеціаліста в своїй роботі. В моїх навичках не сумніваються. І навіть перевірка чи я встигаю закінчити задачу - не звучить як претензія. А як питання - чи все окей, чи може треба допомога, з чим затримка...

Моя психотерапевтка каже, що це є комунікація з піклуванням. І, як би мені того не хотілось, це не норма. В плані статистично. Статистично люди більше схильні до виказування претензій.

Хоча я не розумію чому. Агресія вимагає більше затрат енергії.

Але не про те.

Мабуть, мені просто пощастило.
Моє місце роботи підтримувало нас просто неймовірно. Крізь перші місяці повномасштабного вторгнення нам дозволяли не працювати, продовжуючи випачувати зарплатню. Багато хто все одно працював, і наскільки мені відомо наші люди навіть закрили досить великий проект в цей період.
Під час блекаутів нам дозволяли працювати в будь-які години, коли ми можемо, і - "поки ви можете працювати хоча б пів місяця - ми продовжуватимемо виплачувати повну зарплатню".

Враховуючи такий рівень підтримки дуже дивно чим все в результаті закінчилось.

Як завжди - все почалось з перестановок в менеджменті. З активними змінами в алгоритмах роботи, купою навчань і всього такого.
Мені завжди було важко звикати до змін. З початку повномасштабки - стало гірше. Але я намагались бути хорошим працівником.
Проте претензій від моїх нових лідів було багато. Але мені здавалось, що ми наче вирішували проблеми по ходу. Тому після того, як якийсь косяк вилазив - ми його проговорювали/виправляли - і йшли далі з мого боку була повна впевненість, що все окей.

Схоже що все не було окей.

Позаминулої п'ятниці мені раптово написав менеджер. Це людина, старша над нами, з якою напряму я не працюю. Він сказав, що на тиждень мене відстороняють від роботи. Проте не назвав причин. Сказав, що на тижні ми поговоримо один-на-один. І що я можу поговорити з моїм київським менеджером з приводу цього.
На пряме питання чи мене звільняють мені досить агресивно сказали: "я такого не казав, поговоримо на тижні".

Якщо виключити розмови з моїм київським менеджментом - в фіналі ми маємо те, що розмови так і не сталось. І в п'ятницю мені просто відрізали всі доступи, заблокували мій акаунт і все.

Жодної розмови з моїм роботодавцем, ні слова від моїх лідів чи команди.

Я досі не знаю за що мене звільнили. Швидкість роботи занадто впала? Мої складності зі звиканням до змін? Якась велика помилка з мого боку?..

Я працювали на цьому проекті шість років. Начебто забагато, щоб просто вирішити, що я поганий працівник.

Я в шокові. Крім всього іншого я не маю зараз фінансової подушки, тому не знати перспектив свого доходу на наступний місяць - дуже стресово.

В фіналі...
Не знаю.
Звільняти людей неприємно.
Але говоріть з ними. Всі ж наче дорослі.

Нагадування.
Вже в кінці місяця будемо на Хрещатику. Але є нюанс =)

🏳️‍🌈Червень — Місяць Гордості. Його відзначають всі причетні до ЛГБТК+ спільноти, і беруть участь у прайдах за права й свободи.
⠀
🤩А чи знали ви, що в сучасних українських жанрових романах можна знайти ЛГБТК+ персонажів? І сюжетні лінії з їхньою участю?
⠀
⬆️ Сьогоднішня наша підбірка розкаже вам про них більше:
🔹 «Темен. Вибір слави» Лесі Яцути та видавництва Букбанда
🔹 Трилогія «Замок з кришталю» Ірини Грабовської та видавництва Vivat
🔹 Трилогія «Шпигунки з притулку Артеміда» Наталії Довгопол видавництва Vivat
🔹 «Навіяні. Міжсезоння» Любові Деркач та видавництва Букбанда
🔹«Коли відлітають серпокрильці» Теа Саніної та видавництва Темпора
🔹 «Емпати» Метта Кауліца та видавництва Кондор
🔹 «Прихисток» Олександри Буревій та видавництва НК Богдан
🔹 «Гіркі апельсини» Марини Манченко та видавництва Темпора
🔹 «Проти ночі» Поліни Кулакової та видавництва Темпора
🔹 «Мрії з піску» Ірини Кацимон

#13питань
А тепер про розіграш =)

24 червня серед тих, хто в інстаграмв відповів на 10+ питань з флешмоба (всі питання в хайлайті) буде розіграно футболку (розмір L) та три прайд-листівки від @tais_art_place

До понеділка ще можна встигнути додати відповіді.
Але краще тегайте мене, щоб точно не згубилось =)

#навіяні #Міжсезоння #сучукрліт #книга #міськефентезі #українськаміфологія #Київ #укррайт #книга

Трохи прекрасного.

А це наш найстрашніший трек "Сон"
😈 до речі, базовий саунд-продакшен робив Дівуар, так шо відчувається вплив олдскульної готики 🦇

Поки ми збираємось в Черкаси (презентація 29.06)) - NoName починає працювати над спецвипуском 💚

Редакція журналу одностайно прийняла рішення випустити спеціальний випуск журналу NoName за темою: квірні істоти з легенд і мітів. Роботи приймаються за будь-якими світовими легендами (окрім російських), в яких центральне місце посідають квірні герої.
Ми з командою талановитих авторів готуємо для вас один з крутезних номерів.

У спецвипуску на вас чекатимуть матеріали від:
Сергія Скришевського «Однією ногою під Києвом», «У Штормовому — штиль»
Любові Деркач «Навіяні. Міжсезоння»
Ольги Мігель «Потойбічна вакансія», «Сновида»
Дар'ї Чайки «Майже хороші хлопці»
Ольги Войтенко «Незручні відчайдушні виродки», «У світлі світляків»

І це тільки початок списку!
Тому, поширюйте новину й долучайтеся до опенколу ⬇️

Тут є смішне фото, як я розказую про поведінку персонажів в сценах сексу)