Івано-Франківськ! Хто ще не встиг відвідати виставку "Нескорений Маріуполь"? Завтра експозиція доповниться новими роботами ☝️
На виставці представлені роботи голови Національної спілки художників України Костянтина Чернявського, Володимира Харакоза, Сергія Хмарича, Ольги Гриценко, Юрія Григоровича, Володимира Романова та інших відомих художників.
Серед надзвичайно цікавих та виразних робіт - картина з дзеркальним підгрунтям оформлення Володимира Романова, створена на листі металу, який Валерію Юричковському вдалося вивезти з "Азовсталі".
📍Музей мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ, майдан Шептицького, 8)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (098) 557-30-07 (Наталя Ольхова, куратор "ЯМаріуполь.Культура" у м.Івано-Франківськ).
На виставці представлені роботи голови Національної спілки художників України Костянтина Чернявського, Володимира Харакоза, Сергія Хмарича, Ольги Гриценко, Юрія Григоровича, Володимира Романова та інших відомих художників.
Серед надзвичайно цікавих та виразних робіт - картина з дзеркальним підгрунтям оформлення Володимира Романова, створена на листі металу, який Валерію Юричковському вдалося вивезти з "Азовсталі".
📍Музей мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ, майдан Шептицького, 8)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (098) 557-30-07 (Наталя Ольхова, куратор "ЯМаріуполь.Культура" у м.Івано-Франківськ).
Львів! Виставка "Рефлексії" - погляд на події в рідному місті, державі та світі загалом маріупольського художника Павла Пономаренко 🖼
До березня 2022 року Павло Пономаренко мешкав та творив у Маріуполі. Війна змусила митця залишити більшість картин у рідному Маріуполі й евакуюватися до Львова. У новому місті свої враження й відчуття від пережитого художник зобразив на полотнах понад 20 живописних і графічних робіт у стилі кубізм. За допомогою обмежених геометричних форм та стислій гамі кольорів, автор надає глядачеві змогу зазирнути у свої рефлексії.
Виставка проводиться в межах проєкту «Україна після 24.02».
📍Галерея дебютів "ХотАртХол" в Палаці Гната Хоткевича (м. Львів, вул. Кушевича, 1)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (068) 782-96-81 (Оксана Гнатишин, куратор "ЯМаріуполь. Культура").
До березня 2022 року Павло Пономаренко мешкав та творив у Маріуполі. Війна змусила митця залишити більшість картин у рідному Маріуполі й евакуюватися до Львова. У новому місті свої враження й відчуття від пережитого художник зобразив на полотнах понад 20 живописних і графічних робіт у стилі кубізм. За допомогою обмежених геометричних форм та стислій гамі кольорів, автор надає глядачеві змогу зазирнути у свої рефлексії.
Виставка проводиться в межах проєкту «Україна після 24.02».
📍Галерея дебютів "ХотАртХол" в Палаці Гната Хоткевича (м. Львів, вул. Кушевича, 1)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (068) 782-96-81 (Оксана Гнатишин, куратор "ЯМаріуполь. Культура").
Чи знали ви, що росіяни намагаються підло привласнити собі відомого маріупольського художника Архипа Куїнджі? 🙄
Архип Куїнджі - всесвітньовідомий український живописець-пейзажист, майстер "місячних фарб" та щедрий меценат. Світу добре відомі його роботи "Місячна ніч на Дніпрі", "Після дощу", "Березовий гай", "На острові Валаамі" чи "Рання весна".
Рідному Приазов'ю він присвятив чимало сюжетів своїх картин: "Вид річки Кальчик в Катеринославській губернії", "Чумацький тракт в Маріуполі", "Степ", "Степ навесні" та "Українська ніч".
В Маріуполі на честь Архипа Івановича Куїнджі було названо Центр сучасного мистецтва та культури, Художній музей, вулицю, а також встановлено пам'ятний бюст в центрі міста на Грецькій площі. Про те, що Архип Куїнджі походить з українського міста Маріуполь знає увесь світ... Окрім окупантів! Які давно вже вирішили підло привласнити собі ім'я великого митця разом з усіма його досягненнями.
Якщо відкрити російську версію Вікіпедії, можна побачити, що Куїнджі називають "російським художником". Ця інформація також зустрічається у російських підручниках з художньої культури, на тематичних російських форумах, у працях російських медіа, які говорять про мистецтво, та навіть у різних групах в соціальних мережах.
У лютому цього року Google створив дудл, присвячений 180-річчю художника, чим викликав неймовірний шквал обурення та суперечок, адже привід не відповідав дійсності. Куїнджі народився у 1841 році, це підтвердили працівники Художнього музею у Маріуполі. Доказами є один з паспортів митця (так, в нього їх було декілька), метрична книга церкви, у якій художник вінчався зі своєю дружиною Вірою Шаповаловою та живі історії про те, як Куїнджі довелося "підробити" дату свого народження для вступу до академії мистецтв, куди він не підходив за віком. Виявилося, що в російській версії Вікіпедії рік народження митця - 1842, який і відзначив Google. Це й стало причиною обурення.
Та намагань "вкрасти собі художника" в інформаційному полі росіянам було замало. 27 квітня цього року в мережі з’явилися публікації про те, що з пошкодженого художнього музею Маріуполя окупанти вивезли оригінали робіт Куїнджі, його сучасників та учнів. Подальша їх доля невідома...
Архип Куїнджі - всесвітньовідомий український живописець-пейзажист, майстер "місячних фарб" та щедрий меценат. Світу добре відомі його роботи "Місячна ніч на Дніпрі", "Після дощу", "Березовий гай", "На острові Валаамі" чи "Рання весна".
Рідному Приазов'ю він присвятив чимало сюжетів своїх картин: "Вид річки Кальчик в Катеринославській губернії", "Чумацький тракт в Маріуполі", "Степ", "Степ навесні" та "Українська ніч".
В Маріуполі на честь Архипа Івановича Куїнджі було названо Центр сучасного мистецтва та культури, Художній музей, вулицю, а також встановлено пам'ятний бюст в центрі міста на Грецькій площі. Про те, що Архип Куїнджі походить з українського міста Маріуполь знає увесь світ... Окрім окупантів! Які давно вже вирішили підло привласнити собі ім'я великого митця разом з усіма його досягненнями.
Якщо відкрити російську версію Вікіпедії, можна побачити, що Куїнджі називають "російським художником". Ця інформація також зустрічається у російських підручниках з художньої культури, на тематичних російських форумах, у працях російських медіа, які говорять про мистецтво, та навіть у різних групах в соціальних мережах.
У лютому цього року Google створив дудл, присвячений 180-річчю художника, чим викликав неймовірний шквал обурення та суперечок, адже привід не відповідав дійсності. Куїнджі народився у 1841 році, це підтвердили працівники Художнього музею у Маріуполі. Доказами є один з паспортів митця (так, в нього їх було декілька), метрична книга церкви, у якій художник вінчався зі своєю дружиною Вірою Шаповаловою та живі історії про те, як Куїнджі довелося "підробити" дату свого народження для вступу до академії мистецтв, куди він не підходив за віком. Виявилося, що в російській версії Вікіпедії рік народження митця - 1842, який і відзначив Google. Це й стало причиною обурення.
Та намагань "вкрасти собі художника" в інформаційному полі росіянам було замало. 27 квітня цього року в мережі з’явилися публікації про те, що з пошкодженого художнього музею Маріуполя окупанти вивезли оригінали робіт Куїнджі, його сучасників та учнів. Подальша їх доля невідома...
Не пропустіть онлайн-трансляцію вистави «Обличчя кольору війна» від Театру авторської п‘єси «Conception” 🎭
Вже сьогодні о 19:00 виставу покажуть у київському Театрі на Подолі.
❗️Всі охочі можуть відвідати прем‘єрний показ онлайн за посиланням.
Вже сьогодні о 19:00 виставу покажуть у київському Театрі на Подолі.
❗️Всі охочі можуть відвідати прем‘єрний показ онлайн за посиланням.
YouTube
"Обличчя кольору війна" від театру авторської п'єси "Концепція" 🎭
Київ! Прем'єрний показ вистави на документальних подіях "Обличчя кольору війна" від театру авторської п'єси "Концепція" 🎭
"Обличчя кольору війна" - переповідь реальних історій маріупольських акторів театру про перебування в окупованому Маріуполі. Намагання…
"Обличчя кольору війна" - переповідь реальних історій маріупольських акторів театру про перебування в окупованому Маріуполі. Намагання…
Івано-Франківськ! Пропонуємо відвідати дитячі вистави від Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок ім. Марічки Підгірянки 🌟
🔸29 липня, о 16:00 - Вистава "Хитре лисеня" (для дітей від 3 років)
Маленьке хитре Лисеня вирішило обдурити лісових звіряток – Зайченя та Ведмедика. Але сам потрапив у свою ж пастку… Вистава вчить дітей довіряти один одному, не обманювати і, найважливіше, – мати вірних, справжніх друзів.
🔸30 липня, о 12:00 та 31 липня, о 14:00 - Вистава "Колобок" (для дітей від 3 років)
Що тут скажеш? Колобок – він і є Колобок – звідусіль круглий. Так споконвіку й котиться по життю від дитинства до дитинства, даруючи усім оптимізм і втіху.
Бо він – Сонце.
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та записатися можна в Telegram за телефоном +38 (098) 557-30-07 (Наталя Ольхова, куратор "ЯМаріуполь.Культура" у м.Івано-Франківськ).
🔸29 липня, о 16:00 - Вистава "Хитре лисеня" (для дітей від 3 років)
Маленьке хитре Лисеня вирішило обдурити лісових звіряток – Зайченя та Ведмедика. Але сам потрапив у свою ж пастку… Вистава вчить дітей довіряти один одному, не обманювати і, найважливіше, – мати вірних, справжніх друзів.
🔸30 липня, о 12:00 та 31 липня, о 14:00 - Вистава "Колобок" (для дітей від 3 років)
Що тут скажеш? Колобок – він і є Колобок – звідусіль круглий. Так споконвіку й котиться по життю від дитинства до дитинства, даруючи усім оптимізм і втіху.
Бо він – Сонце.
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та записатися можна в Telegram за телефоном +38 (098) 557-30-07 (Наталя Ольхова, куратор "ЯМаріуполь.Культура" у м.Івано-Франківськ).
Вітаємо з Днем Української Державності! 💛💙
Сьогодні ми вперше відзначаємо День Української Державності - свято, покликане утвердити, що Україна має тисячолітню власну історію державотворення, і закликає пам’ятати кожен етап її становлення й людей, які доклали до цього зусиль.
24 серпня 2021 року, стоячи на трибуні на Хрещатику, після урочистостей до Дня Незалежності, Володимир Зеленський підписав закон про запровадження в Україні Дня Української Державності. Дата була обрана на честь Володимира Великого, адже саме 28 липня 988 року Володимир хрестив Київську Русь. Саме в цей день він прийняв християнство як державну релігію, що передалося й Україні.
Міністерство культури та інформаційної політики розробили айдентику Дня Української Державності. Головний символ української державності – тризуб, він буде й символом цього свята. Також в айдентиці свята є ще тризуб з шеврона ЗСУ, тризуб князя Володимира й тризуб, який вручну намалювали українці.
Сьогодні ми вперше відзначаємо День Української Державності - свято, покликане утвердити, що Україна має тисячолітню власну історію державотворення, і закликає пам’ятати кожен етап її становлення й людей, які доклали до цього зусиль.
24 серпня 2021 року, стоячи на трибуні на Хрещатику, після урочистостей до Дня Незалежності, Володимир Зеленський підписав закон про запровадження в Україні Дня Української Державності. Дата була обрана на честь Володимира Великого, адже саме 28 липня 988 року Володимир хрестив Київську Русь. Саме в цей день він прийняв християнство як державну релігію, що передалося й Україні.
Міністерство культури та інформаційної політики розробили айдентику Дня Української Державності. Головний символ української державності – тризуб, він буде й символом цього свята. Також в айдентиці свята є ще тризуб з шеврона ЗСУ, тризуб князя Володимира й тризуб, який вручну намалювали українці.
Київ! Національний академічний Молодий театр запрошує поринути у світ театрального мистецтва 🎭
🔸29 липня, 18:00 - Вистава "Сватання на Гончарівці"
Одну з найулюбленіших українських комедій на сцені Молодого театру зіграно понад шістсот разів! Та й не дивно, адже кожне нове покоління із незмінним захопленням спостерігає за тим, як красуня Уляна підносить гарбуза незграбному телепню Стецьку...
🔸30 липня, 18:00 - Вистава "Убити чи любити"
Різдвяний вечір. Вісім красунь, що очікують на затишне родинне свято. Серед них – один чоловік, який займає особливе місце в житті кожної. Чим же займуться напередодні свята ці восьмеро? Вони точно не сумуватимуть!
🔸31 липня, 12:00 - Вистава "Цап-ка-цап" для дітей
Відома українська народна казка "Коза-дереза" заграє новими барвами. Виразні алюзії на сучасні події політичної арени світу зчитуються дорослими. А діти... Діти побачать на сцені казку, яка вчить кожного з нас обороняти рідний дім і не вірити ворожим пройдисвітам.
📍м. Київ, вул. Прорізна, 17
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та записатися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 667-04-01 (Уляна Шуміло, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
🔸29 липня, 18:00 - Вистава "Сватання на Гончарівці"
Одну з найулюбленіших українських комедій на сцені Молодого театру зіграно понад шістсот разів! Та й не дивно, адже кожне нове покоління із незмінним захопленням спостерігає за тим, як красуня Уляна підносить гарбуза незграбному телепню Стецьку...
🔸30 липня, 18:00 - Вистава "Убити чи любити"
Різдвяний вечір. Вісім красунь, що очікують на затишне родинне свято. Серед них – один чоловік, який займає особливе місце в житті кожної. Чим же займуться напередодні свята ці восьмеро? Вони точно не сумуватимуть!
🔸31 липня, 12:00 - Вистава "Цап-ка-цап" для дітей
Відома українська народна казка "Коза-дереза" заграє новими барвами. Виразні алюзії на сучасні події політичної арени світу зчитуються дорослими. А діти... Діти побачать на сцені казку, яка вчить кожного з нас обороняти рідний дім і не вірити ворожим пройдисвітам.
📍м. Київ, вул. Прорізна, 17
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та записатися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 667-04-01 (Уляна Шуміло, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Львів! Чудова можливість відвідати концерт Олени Мацелюх "Органна музика бароко" 🎶
⚜️ Барокова музика дарує багатство образів та розмаїття почуттів. Головним інструментом бароко є орган.
Музика бароко в першу чергу асоціюється із творчістю Баха, але в цей час творили й інші видатні композитори. Саме тому Олена Мацелюх хоче детальніше ознайомити нас із періодом барокової органної краси.
⏱29 липня, 19:00
📍Львівський органний зал (м. Львів, вул. Степана Бандери, 8)
❗️Кількість безкоштовних квитків обмежена. Дізнатися більш детальну інформацію та зареєструватися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 782-96-81 (Оксана Гнатишин, куратор "ЯМаріуполь. Культура").
⚜️ Барокова музика дарує багатство образів та розмаїття почуттів. Головним інструментом бароко є орган.
Музика бароко в першу чергу асоціюється із творчістю Баха, але в цей час творили й інші видатні композитори. Саме тому Олена Мацелюх хоче детальніше ознайомити нас із періодом барокової органної краси.
⏱29 липня, 19:00
📍Львівський органний зал (м. Львів, вул. Степана Бандери, 8)
❗️Кількість безкоштовних квитків обмежена. Дізнатися більш детальну інформацію та зареєструватися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 782-96-81 (Оксана Гнатишин, куратор "ЯМаріуполь. Культура").
Якими легендами та байками оповиті "німецькі" будинки у Маріуполі?🤔
"Німецькими" в Маріуполі називали будинки, які будували чи відновлювали у різних районах міста німецькі полонені після Другої світової війни. Різні нісенітниці про ці будинки, придумані радянською пропагандою, жили роками, хоч з ними й досить активно боролися місцеві краєзнавці. Також варто зауважити, що чим більшої популярності набирали неправдиві історії - тим більше в Маріуполі з'являлося "німецьких" будинків...
Одна з таких легенд розповідає про те, як німці потай замуровували у стінах житлових будинків різну друковану продукцію з відкритою нацистською пропагандою - газети, брошури, листи та записки. Чи знайшлися за весь цей час хоч якісь докази цій історії? Звісно, ні.
Та далі - цікавіше! Згідно з іншою байкою, деякі будинки на Лівобережжі Маріуполя полонені звели у формі свастики, що згодом радянським будівельникам довелося виправляти різними добудовами. Погодьтеся, звучить дуже дивно, особливо, якщо передивитися супутникові знімки житлових кварталів та зрозуміти, що навіть з дуже гарною уявою відшукати ті самі будинки просто неможливо.
Окрім того, подейкували, що німецькі полонені намвисно робили будинки такими, аби взимку в них було дуже холодно, а влітку - пекельно спекотно. Як їм це вдавалося? Напевно, знають лише автори цих легенд...
Та той факт, що окупанти перетворилися на полонених та відновлювали місто не підлягає сумнівам. Як один з доказів - книга спогадів німецького військовополоненого Віллі Біркенмайєра "Оазис людяності", в якій він добре описує час перебування у Маріуполі та участь у відбудові індустріальних об'єктів.
"Німецькими" в Маріуполі називали будинки, які будували чи відновлювали у різних районах міста німецькі полонені після Другої світової війни. Різні нісенітниці про ці будинки, придумані радянською пропагандою, жили роками, хоч з ними й досить активно боролися місцеві краєзнавці. Також варто зауважити, що чим більшої популярності набирали неправдиві історії - тим більше в Маріуполі з'являлося "німецьких" будинків...
Одна з таких легенд розповідає про те, як німці потай замуровували у стінах житлових будинків різну друковану продукцію з відкритою нацистською пропагандою - газети, брошури, листи та записки. Чи знайшлися за весь цей час хоч якісь докази цій історії? Звісно, ні.
Та далі - цікавіше! Згідно з іншою байкою, деякі будинки на Лівобережжі Маріуполя полонені звели у формі свастики, що згодом радянським будівельникам довелося виправляти різними добудовами. Погодьтеся, звучить дуже дивно, особливо, якщо передивитися супутникові знімки житлових кварталів та зрозуміти, що навіть з дуже гарною уявою відшукати ті самі будинки просто неможливо.
Окрім того, подейкували, що німецькі полонені намвисно робили будинки такими, аби взимку в них було дуже холодно, а влітку - пекельно спекотно. Як їм це вдавалося? Напевно, знають лише автори цих легенд...
Та той факт, що окупанти перетворилися на полонених та відновлювали місто не підлягає сумнівам. Як один з доказів - книга спогадів німецького військовополоненого Віллі Біркенмайєра "Оазис людяності", в якій він добре описує час перебування у Маріуполі та участь у відбудові індустріальних об'єктів.