Львів! Не прогавте можливість відвідати зустріч-сеанс арт-терапії з Оксаною Гнатишин - художницею, директоркою маріупольської художньої школи ім. А. Куїнджі та членкинею Національної спілки художників України 🎨
Арт-терапія - вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Це терапія образотворчим мистецтвом з метою позитивного впливу на психоемоційний стан людини. Арт-терапія надає можливість особистості виразити себе «іншими голосами»: рухами, кольором, формою, пластикою, ландшафтом.
Для дорослої аудиторії! Будемо створювати картини морських пейзажів олійними фарбами 😌
⏱27 липня, 10:00
📍Центр "ЯМаріуполь" (м. Львів, Галицька площа, 15)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та зареєструватися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 782-96-81 (Оксана Гнатишин, куратор "ЯМаріуполь. Культура").
Арт-терапія - вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Це терапія образотворчим мистецтвом з метою позитивного впливу на психоемоційний стан людини. Арт-терапія надає можливість особистості виразити себе «іншими голосами»: рухами, кольором, формою, пластикою, ландшафтом.
Для дорослої аудиторії! Будемо створювати картини морських пейзажів олійними фарбами 😌
⏱27 липня, 10:00
📍Центр "ЯМаріуполь" (м. Львів, Галицька площа, 15)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та зареєструватися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 782-96-81 (Оксана Гнатишин, куратор "ЯМаріуполь. Культура").
Київ! Безкоштовні квитки на показ фільму "Іван Сила" у кінотеатрі "Жовтень" вже завтра 🎞
Стрічку знято за книгою Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу" про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети. Як артист цирку, Іван відвідав 64 країни та виграв чимало поєдинків із відомими борцями. За неймовірну силу він отримав прізвисько Іван Сила - Кротон. Британська королева нагородила його шоломом і поясом, оздобленими золотом та діамантами, а американська преса назвала найсильнішою людиною XX століття.
До показу приєднаються режисер стрічки Віктор Андрієнко та спеціальний гість — громадський і військовий діяч, волонтер, голова громадської організації "Альянс змін", чемпіон України та призер Європи та світу з класичного бодибілдингу Анатолій Павсюк.
⏱27 липня, 14:20
📍Кінотеатр "Жовтень" (м. Київ, вул. Костянтинівська)
Показ відбувається в рамках проєкту "Колискова КіноКраїна", який створено Благодійним фондом Св. Миколая, кінокомпанією BIG HAND FILMS та кінотеатром "Жовтень" на підтримку дітей України. Захід проводиться за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Український культурний фонд, асоціації Дивись українське.
Кінопокази "Колискової КіноКраїни" проходять в межах Всесвітнього благодійного кіномарафону на підтримку України CinemAid Ukraine Charity Film Marathon.
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та зареєструватися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 667-04-01 (Уляна Шуміло, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Стрічку знято за книгою Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу" про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети. Як артист цирку, Іван відвідав 64 країни та виграв чимало поєдинків із відомими борцями. За неймовірну силу він отримав прізвисько Іван Сила - Кротон. Британська королева нагородила його шоломом і поясом, оздобленими золотом та діамантами, а американська преса назвала найсильнішою людиною XX століття.
До показу приєднаються режисер стрічки Віктор Андрієнко та спеціальний гість — громадський і військовий діяч, волонтер, голова громадської організації "Альянс змін", чемпіон України та призер Європи та світу з класичного бодибілдингу Анатолій Павсюк.
⏱27 липня, 14:20
📍Кінотеатр "Жовтень" (м. Київ, вул. Костянтинівська)
Показ відбувається в рамках проєкту "Колискова КіноКраїна", який створено Благодійним фондом Св. Миколая, кінокомпанією BIG HAND FILMS та кінотеатром "Жовтень" на підтримку дітей України. Захід проводиться за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Український культурний фонд, асоціації Дивись українське.
Кінопокази "Колискової КіноКраїни" проходять в межах Всесвітнього благодійного кіномарафону на підтримку України CinemAid Ukraine Charity Film Marathon.
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та зареєструватися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 667-04-01 (Уляна Шуміло, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Дніпро! Запрошуємо діток на арт-терапію - майстер-клас з образотворчого мистецтва 🤗
Будемо проявляти творчі здібності, розвивати навички з образотворчого мистецтва та готувати роботи на конкурс "Ми - нащадки спадщини Куїнджі"☝️ Для діток від 7 років.
⏱27 липня, 15:00
📍Центр "ЯМаріуполь" (м. Дніпро, вул. Воскресенська, 23, ауд. 510)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та записатися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 068-01-84 (Людмила Остапенко, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Будемо проявляти творчі здібності, розвивати навички з образотворчого мистецтва та готувати роботи на конкурс "Ми - нащадки спадщини Куїнджі"☝️ Для діток від 7 років.
⏱27 липня, 15:00
📍Центр "ЯМаріуполь" (м. Дніпро, вул. Воскресенська, 23, ауд. 510)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію та записатися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 068-01-84 (Людмила Остапенко, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Будинок лікаря Гампера - ще одна пам'ятка історії та архітектури Маріуполя, яка не вціліла 😔
Готичний "замок" на брущатому узвозі роками був обов'язковою точкою всіх екскурсійних маршрутів та однією з найпривабливіших локацій для фотосесій та прогулянок.
Славиться будинок одним зі своїх власників - на рубежі XIX і XX століть тут жив і лікував людей Сергій Федорович Гампер. Він здобув середню та вищу освіту в Харкові: після закінчення гімназії він вступив на медичний факультет Харківського університету. Завершивши навчання в університеті, тільки через два роки з дипломом лікаря приїхав на батьківщину - до Маріуполя і зайняв посаду свого батька. За згадками місцевих, Сергій Гампер вважався лікарем з "золотими руками", пацієнти його просто обожнювали.
Раніше до «готичної» будівлі примикав великий двір з садом, обгороджений високим парканом. До середини двору можна було потрапити тільки через ворота повз двірницької, в якій і вдень, і вночі чергував сторож. Перше, що потрапляло в очі відвідувачам - басейн, в якому плавали лебеді.
За часів НЕПу будинок орендував підприємливий маріуполець, який намагався налагодити виготовлення ковбас. У це можна повірити, оскільки до сьогодні в одному з підвальних приміщень збереглися гаки для підвішування яловичих і свинячих тушок. Згодом будівля була поділена на окремі квартири, де проживали декілька сімей. Попри все, будівля залишалася справжньою родзинкою не лише району, а й архітектурною окрасою усього Маріуполя. Пройтися Гамперівським узвозом до будинку видатного лікаря, зазирнути у під’їзд з готичними вікнами та пройти від маєтку ще кілька сотень метрів до самого моря - чудова ідея для вихідного дня у будь-яку пору року...
У період окупації Маріуполя гітлерівцями, за словами місцевих жителів, приїздив син лікаря Гампера. Казали, що він попросив берегти будинок до кращих часів. І його берегли... Досі💔
Готичний "замок" на брущатому узвозі роками був обов'язковою точкою всіх екскурсійних маршрутів та однією з найпривабливіших локацій для фотосесій та прогулянок.
Славиться будинок одним зі своїх власників - на рубежі XIX і XX століть тут жив і лікував людей Сергій Федорович Гампер. Він здобув середню та вищу освіту в Харкові: після закінчення гімназії він вступив на медичний факультет Харківського університету. Завершивши навчання в університеті, тільки через два роки з дипломом лікаря приїхав на батьківщину - до Маріуполя і зайняв посаду свого батька. За згадками місцевих, Сергій Гампер вважався лікарем з "золотими руками", пацієнти його просто обожнювали.
Раніше до «готичної» будівлі примикав великий двір з садом, обгороджений високим парканом. До середини двору можна було потрапити тільки через ворота повз двірницької, в якій і вдень, і вночі чергував сторож. Перше, що потрапляло в очі відвідувачам - басейн, в якому плавали лебеді.
За часів НЕПу будинок орендував підприємливий маріуполець, який намагався налагодити виготовлення ковбас. У це можна повірити, оскільки до сьогодні в одному з підвальних приміщень збереглися гаки для підвішування яловичих і свинячих тушок. Згодом будівля була поділена на окремі квартири, де проживали декілька сімей. Попри все, будівля залишалася справжньою родзинкою не лише району, а й архітектурною окрасою усього Маріуполя. Пройтися Гамперівським узвозом до будинку видатного лікаря, зазирнути у під’їзд з готичними вікнами та пройти від маєтку ще кілька сотень метрів до самого моря - чудова ідея для вихідного дня у будь-яку пору року...
У період окупації Маріуполя гітлерівцями, за словами місцевих жителів, приїздив син лікаря Гампера. Казали, що він попросив берегти будинок до кращих часів. І його берегли... Досі💔
🎨 Українська художниця Олена Ліберті створює роботи присвячені Маріуполю та героям «Азовсталі»
Художница з Києва познайомилася з Маріуполем сім років тому, коли її запросили створити один з нині зруйнованих муралів. Згодом вона почала присвячувати місту Марії повноцінні виставки. Вперше одну з них ("Місто з вогню та сталі") презентовали у культурно-туристичному центрі "Вежа". Також художниця працювала над проєктом "100 облич Маріуполя", присвяченому видатним маріупольцям в історії.
Нещодавно у Литві було відкрито тематичну виставку робіт Олени. Картини виставлено на аукціон, а виручені кошти з продажу підуть на реабілітацію захисників, повернених з полону. На відкритті акторка театру та кіно Олеся Жураківська читала тексти української журналістки та маріупольчанки Надії Сухорукової, які вона писала під обстрілами у перший місяць війни.
Окрім картин, Олена привезла на виставку унікальні листівки з пейзажами Маріуполя, які до 24 лютого експонувалися у Вежі.
Художница з Києва познайомилася з Маріуполем сім років тому, коли її запросили створити один з нині зруйнованих муралів. Згодом вона почала присвячувати місту Марії повноцінні виставки. Вперше одну з них ("Місто з вогню та сталі") презентовали у культурно-туристичному центрі "Вежа". Також художниця працювала над проєктом "100 облич Маріуполя", присвяченому видатним маріупольцям в історії.
Нещодавно у Литві було відкрито тематичну виставку робіт Олени. Картини виставлено на аукціон, а виручені кошти з продажу підуть на реабілітацію захисників, повернених з полону. На відкритті акторка театру та кіно Олеся Жураківська читала тексти української журналістки та маріупольчанки Надії Сухорукової, які вона писала під обстрілами у перший місяць війни.
Окрім картин, Олена привезла на виставку унікальні листівки з пейзажами Маріуполя, які до 24 лютого експонувалися у Вежі.
Встановлюємо нові рекорди! Запрошуємо на презентацію найбільшого герба Маріуполя, зібраного з конструктора "Lego" 🌟
Вже завтра представники "Книги рекордів України" на наших очах зафіксують унікальність конструкції, яку протягом тижня маріупольці старанно збирали спільними зусиллями 🤗 Такого ви ще не бачили!
Окрім фіксації рекорду пропонуємо вам ознайомитися з виставкою дитячих малюнків "Маріуполь - місто майбутнього", яку підготували маріупольскі дітлахи з різних куточків України, та насолодитися виступом одного з найцікавіших музичних колективів країни - гурту "G-Art"!
А ще подію відвідають крутезні гості, один з яких - головний архітектор "Lego" в Україні!
⏱28 липня, 17:00
📍Національний центр «Український дім», арт-галерея, 3-й поверх
(м. Київ, вул. Хрещатик, 2)
*Подія відбувається в рамках відзначення Дня Державності України
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (068) 667-04-01 (Уляна Шуміло, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Вже завтра представники "Книги рекордів України" на наших очах зафіксують унікальність конструкції, яку протягом тижня маріупольці старанно збирали спільними зусиллями 🤗 Такого ви ще не бачили!
Окрім фіксації рекорду пропонуємо вам ознайомитися з виставкою дитячих малюнків "Маріуполь - місто майбутнього", яку підготували маріупольскі дітлахи з різних куточків України, та насолодитися виступом одного з найцікавіших музичних колективів країни - гурту "G-Art"!
А ще подію відвідають крутезні гості, один з яких - головний архітектор "Lego" в Україні!
⏱28 липня, 17:00
📍Національний центр «Український дім», арт-галерея, 3-й поверх
(м. Київ, вул. Хрещатик, 2)
*Подія відбувається в рамках відзначення Дня Державності України
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (068) 667-04-01 (Уляна Шуміло, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Дніпро! Завітайте на майстер-клас з бісероплетіння для дітей 👧
Чудова можливість цікаво провести час, навчитися новому та створити красивий бісерний виріб своїми руками ⭐️
Бісероплетіння допомагає дітям розвивати дрібну моторику, творче мислення, фантазію та зосередженість ☝️
Майстер-клас проводить справжня майстриня своєї справи та керівниця гуртка художньо-технічного напряму "Бісерні фантазії" - Юлія Сокол.
⏱28 липня, 14:00
📍Центр "ЯМаріуполь" (м. Дніпро, вул. Воскресенська, 23, ауд. 510)
❗️Для дітей 9-12 років. Дізнатися більш детальну інформацію та записатися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 068-01-84 (Людмила Остапенко, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Чудова можливість цікаво провести час, навчитися новому та створити красивий бісерний виріб своїми руками ⭐️
Бісероплетіння допомагає дітям розвивати дрібну моторику, творче мислення, фантазію та зосередженість ☝️
Майстер-клас проводить справжня майстриня своєї справи та керівниця гуртка художньо-технічного напряму "Бісерні фантазії" - Юлія Сокол.
⏱28 липня, 14:00
📍Центр "ЯМаріуполь" (м. Дніпро, вул. Воскресенська, 23, ауд. 510)
❗️Для дітей 9-12 років. Дізнатися більш детальну інформацію та записатися можна в Telegram за телефоном +38 (068) 068-01-84 (Людмила Остапенко, куратор "ЯМаріуполь.Культура").
Івано-Франківськ! Хто ще не встиг відвідати виставку "Нескорений Маріуполь"? Завтра експозиція доповниться новими роботами ☝️
На виставці представлені роботи голови Національної спілки художників України Костянтина Чернявського, Володимира Харакоза, Сергія Хмарича, Ольги Гриценко, Юрія Григоровича, Володимира Романова та інших відомих художників.
Серед надзвичайно цікавих та виразних робіт - картина з дзеркальним підгрунтям оформлення Володимира Романова, створена на листі металу, який Валерію Юричковському вдалося вивезти з "Азовсталі".
📍Музей мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ, майдан Шептицького, 8)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (098) 557-30-07 (Наталя Ольхова, куратор "ЯМаріуполь.Культура" у м.Івано-Франківськ).
На виставці представлені роботи голови Національної спілки художників України Костянтина Чернявського, Володимира Харакоза, Сергія Хмарича, Ольги Гриценко, Юрія Григоровича, Володимира Романова та інших відомих художників.
Серед надзвичайно цікавих та виразних робіт - картина з дзеркальним підгрунтям оформлення Володимира Романова, створена на листі металу, який Валерію Юричковському вдалося вивезти з "Азовсталі".
📍Музей мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ, майдан Шептицького, 8)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (098) 557-30-07 (Наталя Ольхова, куратор "ЯМаріуполь.Культура" у м.Івано-Франківськ).
Львів! Виставка "Рефлексії" - погляд на події в рідному місті, державі та світі загалом маріупольського художника Павла Пономаренко 🖼
До березня 2022 року Павло Пономаренко мешкав та творив у Маріуполі. Війна змусила митця залишити більшість картин у рідному Маріуполі й евакуюватися до Львова. У новому місті свої враження й відчуття від пережитого художник зобразив на полотнах понад 20 живописних і графічних робіт у стилі кубізм. За допомогою обмежених геометричних форм та стислій гамі кольорів, автор надає глядачеві змогу зазирнути у свої рефлексії.
Виставка проводиться в межах проєкту «Україна після 24.02».
📍Галерея дебютів "ХотАртХол" в Палаці Гната Хоткевича (м. Львів, вул. Кушевича, 1)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (068) 782-96-81 (Оксана Гнатишин, куратор "ЯМаріуполь. Культура").
До березня 2022 року Павло Пономаренко мешкав та творив у Маріуполі. Війна змусила митця залишити більшість картин у рідному Маріуполі й евакуюватися до Львова. У новому місті свої враження й відчуття від пережитого художник зобразив на полотнах понад 20 живописних і графічних робіт у стилі кубізм. За допомогою обмежених геометричних форм та стислій гамі кольорів, автор надає глядачеві змогу зазирнути у свої рефлексії.
Виставка проводиться в межах проєкту «Україна після 24.02».
📍Галерея дебютів "ХотАртХол" в Палаці Гната Хоткевича (м. Львів, вул. Кушевича, 1)
❗️Дізнатися більш детальну інформацію можна в Telegram за телефоном +38 (068) 782-96-81 (Оксана Гнатишин, куратор "ЯМаріуполь. Культура").
Чи знали ви, що росіяни намагаються підло привласнити собі відомого маріупольського художника Архипа Куїнджі? 🙄
Архип Куїнджі - всесвітньовідомий український живописець-пейзажист, майстер "місячних фарб" та щедрий меценат. Світу добре відомі його роботи "Місячна ніч на Дніпрі", "Після дощу", "Березовий гай", "На острові Валаамі" чи "Рання весна".
Рідному Приазов'ю він присвятив чимало сюжетів своїх картин: "Вид річки Кальчик в Катеринославській губернії", "Чумацький тракт в Маріуполі", "Степ", "Степ навесні" та "Українська ніч".
В Маріуполі на честь Архипа Івановича Куїнджі було названо Центр сучасного мистецтва та культури, Художній музей, вулицю, а також встановлено пам'ятний бюст в центрі міста на Грецькій площі. Про те, що Архип Куїнджі походить з українського міста Маріуполь знає увесь світ... Окрім окупантів! Які давно вже вирішили підло привласнити собі ім'я великого митця разом з усіма його досягненнями.
Якщо відкрити російську версію Вікіпедії, можна побачити, що Куїнджі називають "російським художником". Ця інформація також зустрічається у російських підручниках з художньої культури, на тематичних російських форумах, у працях російських медіа, які говорять про мистецтво, та навіть у різних групах в соціальних мережах.
У лютому цього року Google створив дудл, присвячений 180-річчю художника, чим викликав неймовірний шквал обурення та суперечок, адже привід не відповідав дійсності. Куїнджі народився у 1841 році, це підтвердили працівники Художнього музею у Маріуполі. Доказами є один з паспортів митця (так, в нього їх було декілька), метрична книга церкви, у якій художник вінчався зі своєю дружиною Вірою Шаповаловою та живі історії про те, як Куїнджі довелося "підробити" дату свого народження для вступу до академії мистецтв, куди він не підходив за віком. Виявилося, що в російській версії Вікіпедії рік народження митця - 1842, який і відзначив Google. Це й стало причиною обурення.
Та намагань "вкрасти собі художника" в інформаційному полі росіянам було замало. 27 квітня цього року в мережі з’явилися публікації про те, що з пошкодженого художнього музею Маріуполя окупанти вивезли оригінали робіт Куїнджі, його сучасників та учнів. Подальша їх доля невідома...
Архип Куїнджі - всесвітньовідомий український живописець-пейзажист, майстер "місячних фарб" та щедрий меценат. Світу добре відомі його роботи "Місячна ніч на Дніпрі", "Після дощу", "Березовий гай", "На острові Валаамі" чи "Рання весна".
Рідному Приазов'ю він присвятив чимало сюжетів своїх картин: "Вид річки Кальчик в Катеринославській губернії", "Чумацький тракт в Маріуполі", "Степ", "Степ навесні" та "Українська ніч".
В Маріуполі на честь Архипа Івановича Куїнджі було названо Центр сучасного мистецтва та культури, Художній музей, вулицю, а також встановлено пам'ятний бюст в центрі міста на Грецькій площі. Про те, що Архип Куїнджі походить з українського міста Маріуполь знає увесь світ... Окрім окупантів! Які давно вже вирішили підло привласнити собі ім'я великого митця разом з усіма його досягненнями.
Якщо відкрити російську версію Вікіпедії, можна побачити, що Куїнджі називають "російським художником". Ця інформація також зустрічається у російських підручниках з художньої культури, на тематичних російських форумах, у працях російських медіа, які говорять про мистецтво, та навіть у різних групах в соціальних мережах.
У лютому цього року Google створив дудл, присвячений 180-річчю художника, чим викликав неймовірний шквал обурення та суперечок, адже привід не відповідав дійсності. Куїнджі народився у 1841 році, це підтвердили працівники Художнього музею у Маріуполі. Доказами є один з паспортів митця (так, в нього їх було декілька), метрична книга церкви, у якій художник вінчався зі своєю дружиною Вірою Шаповаловою та живі історії про те, як Куїнджі довелося "підробити" дату свого народження для вступу до академії мистецтв, куди він не підходив за віком. Виявилося, що в російській версії Вікіпедії рік народження митця - 1842, який і відзначив Google. Це й стало причиною обурення.
Та намагань "вкрасти собі художника" в інформаційному полі росіянам було замало. 27 квітня цього року в мережі з’явилися публікації про те, що з пошкодженого художнього музею Маріуполя окупанти вивезли оригінали робіт Куїнджі, його сучасників та учнів. Подальша їх доля невідома...