🚀 У липні 434 632 українців отримали 4G вперше.
Маємо в липні двократне зростання кількості нових населених пунктів, підключених до 4G, — 1999 — порівняно з 982 у червні 💪
Уся справа — в запуску протягом липня розгортання 4G-мереж операторів у діапазоні 900 МГц. Адже базові станції мобільного зв’язку в цьому діапазоні дозволяють покривати значно більшу територію, ніж у діапазоні 1800 МГц. Всього в липні в діапазоні 900 МГц оператори підключили 1641 міст.
🔌 Почали оператори побудову мереж 4G у діапазоні 900 МГц із західних областей. Скористатись послугами можна вже в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській, Тернопільській, Рівненській областях.
Наступні — Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, Вінницька.
💡 До кінця року підключення піде таким шляхом: Одеська, Київська, Черкаська, Миколаївська, Кіровоградська, Полтавська, Чернігівська, Сумська, Дніпропетровська, Херсонська, Харківська, Запорізька, Донецька, Луганська області.
Розгортання мереж 4G — спільний проєкт держави та операторів. Розпочатий за ініціативою Президента в липні минулого року, він продовжився низкою урядових рішень та дій, завдяки яким став можливим розподіл частот і видача відповідних ліцензій. Оператори вдало провели першу чергу рефармінгу (обміну) частот, домовились про спільне використання обладнання та розпочали надавати послуги. Всі ці дії мають на меті покриття високошвидкісним мобільним інтернетом віддалених регіонів країни, де люди нерідко вперше отримають змогу користуватись якісним мобільним інтернетом.
Чому мати 4G так важливо:
✅ це швидкісний мобільний інтернет – удесятеро швидший за 3G
✅ це змога працювати та навчатись онлайн
✅це можливості для розвитку підприємництва на місцях
Отже, станом на початок серпня до 4G підключено 17585 населених пунктів по всій Україні. У 888 населених пунктах вперше з'явився якісний мобільний інтернет.
Маємо в липні двократне зростання кількості нових населених пунктів, підключених до 4G, — 1999 — порівняно з 982 у червні 💪
Уся справа — в запуску протягом липня розгортання 4G-мереж операторів у діапазоні 900 МГц. Адже базові станції мобільного зв’язку в цьому діапазоні дозволяють покривати значно більшу територію, ніж у діапазоні 1800 МГц. Всього в липні в діапазоні 900 МГц оператори підключили 1641 міст.
🔌 Почали оператори побудову мереж 4G у діапазоні 900 МГц із західних областей. Скористатись послугами можна вже в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській, Тернопільській, Рівненській областях.
Наступні — Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, Вінницька.
💡 До кінця року підключення піде таким шляхом: Одеська, Київська, Черкаська, Миколаївська, Кіровоградська, Полтавська, Чернігівська, Сумська, Дніпропетровська, Херсонська, Харківська, Запорізька, Донецька, Луганська області.
Розгортання мереж 4G — спільний проєкт держави та операторів. Розпочатий за ініціативою Президента в липні минулого року, він продовжився низкою урядових рішень та дій, завдяки яким став можливим розподіл частот і видача відповідних ліцензій. Оператори вдало провели першу чергу рефармінгу (обміну) частот, домовились про спільне використання обладнання та розпочали надавати послуги. Всі ці дії мають на меті покриття високошвидкісним мобільним інтернетом віддалених регіонів країни, де люди нерідко вперше отримають змогу користуватись якісним мобільним інтернетом.
Чому мати 4G так важливо:
✅ це швидкісний мобільний інтернет – удесятеро швидший за 3G
✅ це змога працювати та навчатись онлайн
✅це можливості для розвитку підприємництва на місцях
Отже, станом на початок серпня до 4G підключено 17585 населених пунктів по всій Україні. У 888 населених пунктах вперше з'явився якісний мобільний інтернет.
🚀Створюємо єдину онлайн-платформу спілкування органів виконавчої влади та суспільства.
ВзаємоДія — це інструменти електронної участі, що дозволять кожному впливати на владу та бути нею. Це можливість:
✔️подати е-звернення до органів виконавчої влади та отримати відповідь на нього
✔️опублікувати та підтримати е-петицію, а також відслідковувати результати розгляду
✔️впливати на формування та реалізацію державної політики
✔️голосувати онлайн за склад громадських рад при держорганах
✔️брати участь у конкурсах з відбору програм інститутів громадянського суспільства та відстежувати їх перебіг
✔️отримати доступ до ще безлічі корисних сервісів та інформаці
У межах експертного обговорення поговорили про:
➖функціонал майбутньої платформ
➖які сервіси ВзаємоДії будуть найбільш актуальними та корисними для громадян
➖як зробити платформу безпечною та зручною у користуванні
Дякуємо за підтримку партнерам Фонду Східна Європа, Програмі EGAP, Національному демократичному інституту та усім представникам громадянського суспільства за бажання разом працювати над розвитком електронної демократії в Україні.
❗️Публічне обговорення технічних вимог до ВзаємоДії триває до 14 серпня: https://bit.ly/3i1GOhH
Дивіться, як пройшла презентація⬇
ВзаємоДія — це інструменти електронної участі, що дозволять кожному впливати на владу та бути нею. Це можливість:
✔️подати е-звернення до органів виконавчої влади та отримати відповідь на нього
✔️опублікувати та підтримати е-петицію, а також відслідковувати результати розгляду
✔️впливати на формування та реалізацію державної політики
✔️голосувати онлайн за склад громадських рад при держорганах
✔️брати участь у конкурсах з відбору програм інститутів громадянського суспільства та відстежувати їх перебіг
✔️отримати доступ до ще безлічі корисних сервісів та інформаці
У межах експертного обговорення поговорили про:
➖функціонал майбутньої платформ
➖які сервіси ВзаємоДії будуть найбільш актуальними та корисними для громадян
➖як зробити платформу безпечною та зручною у користуванні
Дякуємо за підтримку партнерам Фонду Східна Європа, Програмі EGAP, Національному демократичному інституту та усім представникам громадянського суспільства за бажання разом працювати над розвитком електронної демократії в Україні.
❗️Публічне обговорення технічних вимог до ВзаємоДії триває до 14 серпня: https://bit.ly/3i1GOhH
Дивіться, як пройшла презентація⬇
🎯 У Мінцифри є мета — щоб 95% українців мали доступ до якісного та високошвидкісного інтернету. І якщо з реалізацією цієї мети в містах питань немає, то як інтернет з'явиться у найвіддаленіших селах? 🤔
Заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку інфраструктури Олександр Шелест розповідає про плани розвитку покриття 4G по всій країні у студії "Ранку на суспільному".
Дивіться і шерте друзям👉https://bit.ly/3it3OX9
Заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку інфраструктури Олександр Шелест розповідає про плани розвитку покриття 4G по всій країні у студії "Ранку на суспільному".
Дивіться і шерте друзям👉https://bit.ly/3it3OX9
YouTube
Коли в Україні буде якісне інтернет-покриття – Олександр Шелест
Що ми знаємо про забезпечення українців швидким інтернет покриттям і якісним інтернет покриттям, чи 4G у найвіддаленіших селах – це реально – про це в студії «Ранку на суспільному» розповів Олександр Шелест, заступник міністра цифрової трансформації України…
⚡️Розпочинаємо громадське обговорення проєкту Національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до інтернету.
Хочемо отримати фідбек від всіх стейкхолдерів, адже тільки працюючи спільно, можна реалізувати плани щодо надання 95% українців можливості підключитись до швидкісного фіксованого та мобільного інтернету. З проєктом стратегії можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/31CE4Rm .
Чому в більшості українських сіл відсутнє покриття якісним інтернетом?
🔸Низька рентабельність інвестицій операторів та провайдерів у будівництво мереж через малу кількість абонентів.
🔸Необґрунтовані тарифи на доступ до інфраструктури.
🔸Низька фінансова спроможність населення та відсутність базових цифрових навичок.
Що ми пропонуємо?
Спростити діяльність операторів та провайдерів:
🔸оновити правила користування інфраструктурою об'єктів доступу;
🔸удосконалити національні стандарти сертифікації телекомобладнання;
🔸внести зміни до наявних будівельних норм та стандартів;
🔸використовувати альтернативну інфраструктуру для телекоммереж (автомобільні дороги, залізничні колії, лінії електропередач, каналізаційні мережі, мережі теплопостачання, водопостачання, нафтогазопровід);
Розвивати фіксований ШСД у віддалених населених пунктах за рахунок підключення соціальних об’єктів (шкіл, лікарень, бібліотек тощо) до волоконно-оптичних мереж. Таким чином у мешканців сіл з’явиться технічна можливість підключитись до якісного фіксованого інтернету.
📌 Нагадаємо, що Мінцифри розробило Національну стратегію розвитку ШСД, керуючись, зокрема, результатами проведеного нашими фахівцями дослідження покриття України оптичними мережами. Детальніше з ним можна ознайомитись тут 👉https://bit.ly/3fGaTC0
📌 Також ми розробили інтерактивну карту підключення населених пунктів до оптоволоконних мереж, де кожен може знайти своє село чи місто та перевірити наші дані 👉 https://thedigital.gov.ua/fiber
Хочемо отримати фідбек від всіх стейкхолдерів, адже тільки працюючи спільно, можна реалізувати плани щодо надання 95% українців можливості підключитись до швидкісного фіксованого та мобільного інтернету. З проєктом стратегії можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/31CE4Rm .
Чому в більшості українських сіл відсутнє покриття якісним інтернетом?
🔸Низька рентабельність інвестицій операторів та провайдерів у будівництво мереж через малу кількість абонентів.
🔸Необґрунтовані тарифи на доступ до інфраструктури.
🔸Низька фінансова спроможність населення та відсутність базових цифрових навичок.
Що ми пропонуємо?
Спростити діяльність операторів та провайдерів:
🔸оновити правила користування інфраструктурою об'єктів доступу;
🔸удосконалити національні стандарти сертифікації телекомобладнання;
🔸внести зміни до наявних будівельних норм та стандартів;
🔸використовувати альтернативну інфраструктуру для телекоммереж (автомобільні дороги, залізничні колії, лінії електропередач, каналізаційні мережі, мережі теплопостачання, водопостачання, нафтогазопровід);
Розвивати фіксований ШСД у віддалених населених пунктах за рахунок підключення соціальних об’єктів (шкіл, лікарень, бібліотек тощо) до волоконно-оптичних мереж. Таким чином у мешканців сіл з’явиться технічна можливість підключитись до якісного фіксованого інтернету.
📌 Нагадаємо, що Мінцифри розробило Національну стратегію розвитку ШСД, керуючись, зокрема, результатами проведеного нашими фахівцями дослідження покриття України оптичними мережами. Детальніше з ним можна ознайомитись тут 👉https://bit.ly/3fGaTC0
📌 Також ми розробили інтерактивну карту підключення населених пунктів до оптоволоконних мереж, де кожен може знайти своє село чи місто та перевірити наші дані 👉 https://thedigital.gov.ua/fiber
🚀Працюємо над введенням Дія City в законодавче поле України
По-перше, у Парламенті зареєстровано проєкт Закону України № 3979 «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні». Це профільний законопроєкт, який регламентуватиме роботу Дія City і де зазначено основні заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії.
По-друге, щоб резиденти Дія City могли працювати за спеціальними податковими умовами, паралельно із профільним законопроєктом зареєстровано проєкт Закону № 3933-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)».
Обидва законопроєкти будуть доопрацьовуватись з Комітетом цифрової трансформації, Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, представниками провідних IT-компаній. Разом працюватимемо над тим, щоб підвищити рівень конкурентоспроможності України у сфері ІТ-індустрії та забезпечити максимально зручні й ефективні умови для IT-компаній.
Профільним законопроєктом передбачено впровадження:
✅ особливого режиму оподаткування суб’єктів ІТ-індустрії
✅ спеціальної моделі оподаткування доходів працівників ІТ-індустрії
✅ можливості обрання контрактної форми трудового договору під час оформлення трудових відносин в IT-компаніях
Також зараз обговорюємо з IT-компаніями можливість резидентам Diia City продовжувати роботу з ФОПами, але за умови, що їхня кількість не перевищуватиме близько 50%.
У законопроєкті зазначені критерії, за якими IT-компанії зможуть отримати резидентство Дія City:
🔹 компанія, відповідно до їх установчих документів та відомостей в ЄДР, має здійснювати виключно види діяльності ІТ-індустрії
🔸 середньомісячна зарплати працівників компанії становить 1 200 євро
🔹 витрати компанії на оплату праці працівників у загальній структурі її витрат має становити не менше ніж 70%
Також резидентство матимуть змогу отримати стартапи, якщо:
⚡️компанія залучила фінансування від одного або декількох венчурних фондів або інших інституційних інвесторів на загальну суму не менше 50 000 євро;
⚡️стартап або його учасники взяли участь в акселераційній програмі та отримали від уповноваженого органу акселераційної програми документ, що підтверджує успішне її проходження.
Що стосується законопроєкту, який вноситиме зміни до Податкового Кодексу, то ним передбачається оподаткування:
☑️ заробітної плати працівників ІТ-індустрії на 5% податку з доходів фізичної особи та 5% єдиного соціального внеску (за умови, якщо сума єдиного внеску буде не меншою за подвійний розмір мінімального страхового внеску);
☑️ введення податку на виведений капітал за ставкою 18%.
Варто зазначити, що право на користування податковими пільгами матимуть ІТ-компанії, що відповідатимуть вимогам профільного законопроєкту та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади.
Сподіваємось, що прийняття цих законопроєктів сприятиме тому, що Україна протягом найближчих років стане лідером в індустрії інформаційних технологій, а частка ІТ-індустрії у загальному ВВП України зросте до 10 відсотків.
По-перше, у Парламенті зареєстровано проєкт Закону України № 3979 «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні». Це профільний законопроєкт, який регламентуватиме роботу Дія City і де зазначено основні заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії.
По-друге, щоб резиденти Дія City могли працювати за спеціальними податковими умовами, паралельно із профільним законопроєктом зареєстровано проєкт Закону № 3933-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)».
Обидва законопроєкти будуть доопрацьовуватись з Комітетом цифрової трансформації, Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, представниками провідних IT-компаній. Разом працюватимемо над тим, щоб підвищити рівень конкурентоспроможності України у сфері ІТ-індустрії та забезпечити максимально зручні й ефективні умови для IT-компаній.
Профільним законопроєктом передбачено впровадження:
✅ особливого режиму оподаткування суб’єктів ІТ-індустрії
✅ спеціальної моделі оподаткування доходів працівників ІТ-індустрії
✅ можливості обрання контрактної форми трудового договору під час оформлення трудових відносин в IT-компаніях
Також зараз обговорюємо з IT-компаніями можливість резидентам Diia City продовжувати роботу з ФОПами, але за умови, що їхня кількість не перевищуватиме близько 50%.
У законопроєкті зазначені критерії, за якими IT-компанії зможуть отримати резидентство Дія City:
🔹 компанія, відповідно до їх установчих документів та відомостей в ЄДР, має здійснювати виключно види діяльності ІТ-індустрії
🔸 середньомісячна зарплати працівників компанії становить 1 200 євро
🔹 витрати компанії на оплату праці працівників у загальній структурі її витрат має становити не менше ніж 70%
Також резидентство матимуть змогу отримати стартапи, якщо:
⚡️компанія залучила фінансування від одного або декількох венчурних фондів або інших інституційних інвесторів на загальну суму не менше 50 000 євро;
⚡️стартап або його учасники взяли участь в акселераційній програмі та отримали від уповноваженого органу акселераційної програми документ, що підтверджує успішне її проходження.
Що стосується законопроєкту, який вноситиме зміни до Податкового Кодексу, то ним передбачається оподаткування:
☑️ заробітної плати працівників ІТ-індустрії на 5% податку з доходів фізичної особи та 5% єдиного соціального внеску (за умови, якщо сума єдиного внеску буде не меншою за подвійний розмір мінімального страхового внеску);
☑️ введення податку на виведений капітал за ставкою 18%.
Варто зазначити, що право на користування податковими пільгами матимуть ІТ-компанії, що відповідатимуть вимогам профільного законопроєкту та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади.
Сподіваємось, що прийняття цих законопроєктів сприятиме тому, що Україна протягом найближчих років стане лідером в індустрії інформаційних технологій, а частка ІТ-індустрії у загальному ВВП України зросте до 10 відсотків.
📢 Разом з ПРООН в Україні оголошуємо тендер на розробку Національної вебплатформи центрів надання адміністративних послуг!
Платформа Центрів Дії — це вебсайт, що об’єднає всю інформацію про діяльність та доступність ЦНАП для громадян, стане майданчиком розвитку й помічником у щоденній роботі для працівників ЦНАП та інструментом покращення якості надання адмінпослуг для Мінцифри.
Детальніше 👉 https://bit.ly/3gZiTiI
Платформа Центрів Дії — це вебсайт, що об’єднає всю інформацію про діяльність та доступність ЦНАП для громадян, стане майданчиком розвитку й помічником у щоденній роботі для працівників ЦНАП та інструментом покращення якості надання адмінпослуг для Мінцифри.
Детальніше 👉 https://bit.ly/3gZiTiI
🔥Дія.Бізнес в партнерстві з Мінмолодьспорту запускає всеукраїнський проєкт «Спортивна індустрія: від спортсмена-аматора до власника бізнесу»
Проєкт передбачає:
✅ безкоштовні вебінари та воркшопи від лідерів ринку
✅ безкоштовні антистрес-тренування на відкритому повітрі для підприємців та тих, хто мріє ними стати
✅ автограф-сесії з відомими спортсменами та розіграші приємних подарунків
✅ освітні проєкти від партнерів Дія.Бізнес
Цей проєкт буде корисним для вас, якщо ви:
- аматор-спортсмен і плануєте відкрити власний бізнес у спортивній індустрії
- спеціаліст у сфері комунікації чи продажів на стороні бренду та хочете краще зрозуміти, як співпрацювати зі спортсменами
- підприємець або менеджер у спортивному проєкті
- представник спортивної федерації
- професійний спортсмен чи спортсмен-аматор
- керівник спортивної установи
Перший вебінар в рамках проєкту відбудеться 17 серпня 2020 року на Facebook-сторінці Дія.Бізнес 👉 https://www.facebook.com/diia.business
Тема: «Як побудувати успішний спортивний бізнес в Україні?».
Зареєструйтесь, щоб отримувати нагадування 👉 https://forms.gle/TdtkZKd6nfuCUZtcA
Проєкт передбачає:
✅ безкоштовні вебінари та воркшопи від лідерів ринку
✅ безкоштовні антистрес-тренування на відкритому повітрі для підприємців та тих, хто мріє ними стати
✅ автограф-сесії з відомими спортсменами та розіграші приємних подарунків
✅ освітні проєкти від партнерів Дія.Бізнес
Цей проєкт буде корисним для вас, якщо ви:
- аматор-спортсмен і плануєте відкрити власний бізнес у спортивній індустрії
- спеціаліст у сфері комунікації чи продажів на стороні бренду та хочете краще зрозуміти, як співпрацювати зі спортсменами
- підприємець або менеджер у спортивному проєкті
- представник спортивної федерації
- професійний спортсмен чи спортсмен-аматор
- керівник спортивної установи
Перший вебінар в рамках проєкту відбудеться 17 серпня 2020 року на Facebook-сторінці Дія.Бізнес 👉 https://www.facebook.com/diia.business
Тема: «Як побудувати успішний спортивний бізнес в Україні?».
Зареєструйтесь, щоб отримувати нагадування 👉 https://forms.gle/TdtkZKd6nfuCUZtcA
🔔 Сьогодні, 12 серпня о 12:00 стартує рейтингове електронне голосування за кандидатів до складу Громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації. Голосування триватиме до 18:00 26 серпня.
Для участі в голосуванні переходьте за цим посиланням.
Більше про голосування 👉 https://bit.ly/3kBzjjM
Для участі в голосуванні переходьте за цим посиланням.
Більше про голосування 👉 https://bit.ly/3kBzjjM
⚡️Уряд призначив CDTO у Мінінфраструктури
Цифрову трансформацію Міністерства інфраструктури України проводитиме Анатолій Клімашевський.
🧑💻CDTO — Chief Digital Transformation Officer, профільний заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Поступово такі профільні заступники будуть призначені в усіх державних установах. У Міністерстві інфраструктури за цифрову трансформацію відповідатиме Анатолій Клімашевський.
До цього Анатолій був директором з інформаційних технологій (CIO) в "Укргазвидобування". Понад 7 років працював у компанії Vodafone. Загалом Анатолій має понад 15 років досвіду у сфері IT-менеджменту. Крім того, має великий досвід у сфері кібербезпеки та великих даних.
🔌 У міністерстві Анатолій впроваджуватиме е-послуги, оптимізуватиме інформаційні системи та державні реєстри, визначить, які процеси потребують цифровізації насамперед.
Більше 👉 https://bit.ly/3gPrEfv
Цифрову трансформацію Міністерства інфраструктури України проводитиме Анатолій Клімашевський.
🧑💻CDTO — Chief Digital Transformation Officer, профільний заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Поступово такі профільні заступники будуть призначені в усіх державних установах. У Міністерстві інфраструктури за цифрову трансформацію відповідатиме Анатолій Клімашевський.
До цього Анатолій був директором з інформаційних технологій (CIO) в "Укргазвидобування". Понад 7 років працював у компанії Vodafone. Загалом Анатолій має понад 15 років досвіду у сфері IT-менеджменту. Крім того, має великий досвід у сфері кібербезпеки та великих даних.
🔌 У міністерстві Анатолій впроваджуватиме е-послуги, оптимізуватиме інформаційні системи та державні реєстри, визначить, які процеси потребують цифровізації насамперед.
Більше 👉 https://bit.ly/3gPrEfv
🔎 Шукаємо CDTO — заступників голови ОДА з цифрової трансформації.
Потрібні талановиті лідери та стратеги, які покращать життя регіону з цифровими технологіями. Успішний досвід розвитку компаній, реінжинірингу процесів, впровадження цифрових змін та навички бізнес-аналізу — ваші переваги.
Приєднуйтеся 👉🏻 https://bit.ly/33NmsoJ
Потрібні талановиті лідери та стратеги, які покращать життя регіону з цифровими технологіями. Успішний досвід розвитку компаній, реінжинірингу процесів, впровадження цифрових змін та навички бізнес-аналізу — ваші переваги.
Приєднуйтеся 👉🏻 https://bit.ly/33NmsoJ
💡 Український фонд стартапів, до наглядової ради якого належить заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, розпочав роботу грантової акселераційної програми. Зараз триває прийом заявок для акредитації акселераторів.
Акселерація — це спеціалізована навчальна програма для стартапів, яка підвищує їх кваліфікацію та допомагає вдосконалити навички, що стосуються розвитку бізнесу і не тільки. Це сприяє збільшенню кількості успішних стартапів.
Ознайомитись з деталями програми та подати заявку можна за посиланням 👉 https://usf.com.ua/accelerator-accreditation/
Після завершення акредитації акселераторів Фонд розпочне відбір стартапів для участі у відповідній програмі.
🤓 Нагадаємо, Фонд фінансує стартапи на ранніх стадіях їхнього розвитку (pre-seed та seed): у сумі $25 000 — на стадії pre-seed та $50 000 — на стадії seed. Отже, один стартап, який зростає, може отримати сукупно до $75 000.
Акселерація — це спеціалізована навчальна програма для стартапів, яка підвищує їх кваліфікацію та допомагає вдосконалити навички, що стосуються розвитку бізнесу і не тільки. Це сприяє збільшенню кількості успішних стартапів.
Ознайомитись з деталями програми та подати заявку можна за посиланням 👉 https://usf.com.ua/accelerator-accreditation/
Після завершення акредитації акселераторів Фонд розпочне відбір стартапів для участі у відповідній програмі.
🤓 Нагадаємо, Фонд фінансує стартапи на ранніх стадіях їхнього розвитку (pre-seed та seed): у сумі $25 000 — на стадії pre-seed та $50 000 — на стадії seed. Отже, один стартап, який зростає, може отримати сукупно до $75 000.
Мінцифра з ОПОРОЮ готують просвітницький мінісеріал про місцеві вибори.
Для цього Мінцифра та ОПОРА підписали меморандум про співпрацю.
Просвітницький мінісеріал буде відзнятий у серпні-вересні. І з’явиться у безкоштовному доступі на платформі Дія.Цифрова освіта 👉 https://osvita.diia.gov.ua
Деталі 👉 https://bit.ly/2Cp3gSX
Для цього Мінцифра та ОПОРА підписали меморандум про співпрацю.
Просвітницький мінісеріал буде відзнятий у серпні-вересні. І з’явиться у безкоштовному доступі на платформі Дія.Цифрова освіта 👉 https://osvita.diia.gov.ua
Деталі 👉 https://bit.ly/2Cp3gSX
💫 Отримали понад сто мільйонів замірів швидкості мобільного та фіксованого інтернету від Ookla.
Ці заміри робили українські користувачі протягом двох останніх років за допомогою найбільш популярного інтернет-сервісу у світі — speedtest.net.
Як ми використаємо інформацію від Ookla?
✅ Перевіримо та уточнимо інформацію власних досліджень щодо покриття фіксованим та мобільним інтернетом у розрізі регіонів
✅ Перевіримо технічні показники якості інтернету — швидкість, час затримки тощо
✅ Перевіримо дані операторів щодо покриття та якості
✅ Порівняємо, хто з провайдерів та операторів надає більш якісні послуги, має кращі технічні можливості, краще покриття
✅ Визначимо, де в Україні є «білі плями» в покритті інтернетом
Заміри від Ookla містять інформацію про оператора, з мережі якого йде замір. Тобто ми можемо чітко розуміти те, не тільки яка саме технологія використовується, але й хто безпосередньо надає послуги.
Більше 👉 https://bit.ly/3alZOVs
Ці заміри робили українські користувачі протягом двох останніх років за допомогою найбільш популярного інтернет-сервісу у світі — speedtest.net.
Як ми використаємо інформацію від Ookla?
✅ Перевіримо та уточнимо інформацію власних досліджень щодо покриття фіксованим та мобільним інтернетом у розрізі регіонів
✅ Перевіримо технічні показники якості інтернету — швидкість, час затримки тощо
✅ Перевіримо дані операторів щодо покриття та якості
✅ Порівняємо, хто з провайдерів та операторів надає більш якісні послуги, має кращі технічні можливості, краще покриття
✅ Визначимо, де в Україні є «білі плями» в покритті інтернетом
Заміри від Ookla містять інформацію про оператора, з мережі якого йде замір. Тобто ми можемо чітко розуміти те, не тільки яка саме технологія використовується, але й хто безпосередньо надає послуги.
Більше 👉 https://bit.ly/3alZOVs
❓Чому запуску 4G в діапазоні 900 МГц недостатньо для подолання цифрового розриву? Як провести інтернет в кожну хату та коли в Україні з'явиться 5G?
А також про Національну стратегію розвитку широкосмугового доступу до інтернету: для чого потрібна і що змінює?
🤓 Про все це та інше — заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Шелест розповідає в інтерв’ю для НВ Бізнес 👉 https://bit.ly/30SDjoj
А також про Національну стратегію розвитку широкосмугового доступу до інтернету: для чого потрібна і що змінює?
🤓 Про все це та інше — заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Шелест розповідає в інтерв’ю для НВ Бізнес 👉 https://bit.ly/30SDjoj
НВ
5G в 2022 році, новий регулятор і субсидії на Інтернет. Що планує держава на телеком-ринку
Минулого тижня Міністерство цифрової трансформації презентувало проєкт Національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до інтернету, який, разом із покриттям країни 4G, дозволить принаймні наблизитися до подолання цифрового розриву.
❓Як часто у вас просять копію паспорта? Скажімо, коли йдете оформлювати якусь послугу або забирати дорогоцінну посилку.
Скоро Мінцифри запускає шерінг документів: ви зможете передавати копію ваших паспортів у Дії в один клік 🚀 Ми вже це тестуємо разом із банками та поштовими компаніями.
Хочемо більшого, тому запускаємо опитування — поділіться власним досвідом. Для цього заповніть анонімну форму 👉 https://forms.gle/XrcR8MPoPyPWkeDL9
Це забере 2 хвилини вашого часу, але допоможе нам розширити місця, де прийматимуть цифрові копії ваших документів. Менше паперу — більше технологій👌
Скоро Мінцифри запускає шерінг документів: ви зможете передавати копію ваших паспортів у Дії в один клік 🚀 Ми вже це тестуємо разом із банками та поштовими компаніями.
Хочемо більшого, тому запускаємо опитування — поділіться власним досвідом. Для цього заповніть анонімну форму 👉 https://forms.gle/XrcR8MPoPyPWkeDL9
Це забере 2 хвилини вашого часу, але допоможе нам розширити місця, де прийматимуть цифрові копії ваших документів. Менше паперу — більше технологій👌
🖥 Ми зібрали, перевірили та проаналізували інформацію про технологічну екосистему України та узагальнили її в одному звіті. Він стане основою для подальших аналітичних досліджень ринку, адже показує реальну картину з наявних аналізів IT-ринку.
У межах дослідження було:
✅ вивчено звіти про екосистему у сферах, визначених державними стейкхолдерами
✅ створено консолідований, перевірений пул даних для подальшого використання
✅ визначено критичні області, де інформація про екосистему відсутня
Проаналізувавши наявні звіти, ми розуміємо, що дані про критичні елементи IT-екосистеми відсутні або мають суттєві недоліки, в тому числі наявні сумнівні джерела походження (дублюються або занадто застаріли).
Деталі 👉 https://bit.ly/2DQUX2U
У межах дослідження було:
✅ вивчено звіти про екосистему у сферах, визначених державними стейкхолдерами
✅ створено консолідований, перевірений пул даних для подальшого використання
✅ визначено критичні області, де інформація про екосистему відсутня
Проаналізувавши наявні звіти, ми розуміємо, що дані про критичні елементи IT-екосистеми відсутні або мають суттєві недоліки, в тому числі наявні сумнівні джерела походження (дублюються або занадто застаріли).
Деталі 👉 https://bit.ly/2DQUX2U
Forwarded from FEDOROV
Уже шосту добу поспіль Білорусь переживає одну з найглибших політичних криз за свою історію. У зоні ризику опинилась найбільш прогресивна сфера бізнесу країни - IT-сектор, який кілька років поспіль активно розвивався та забезпечував до 10% ВВП країни.
Нещодавні серйозні обмеження з доступом до мережі Інтернет, мобільним зв'язком та систематичні перебої в роботі банківської системи змушують ІТ-компанії Білорусі шукати можливості для переїзду в інші країни. Це вимушений для них захід, щоб зберегти свій бізнес, своїх клієнтів та надалі виконувати зобов'язання за чинними угодами.
Разом з українським ІТ-бізнесом Міністерство цифрової трансформації готове створити всі необхідні умови для комфортного переїзду ІТ-компаній та фахівців до України. Українська ІТ-компанія може запросити до себе на роботу такого іноземця. З-поміж документів він надає компанії лише копії свого паспорта із завіреним перекладом та кольорове фото 3,5х4,5. Потім компанія звертається із заявою до Центру зайнятості, до якої додає копії паспорта іноземця, фото та проєкт трудової угоди з ним. Протягом 5-7 днів Центр зайнятості видає такий дозвіл. Все. Іноземець може легально проживати та працювати в Україні. Цим механізмом може скористатися будь-який іноземний спеціаліст незалежно від його рівня кваліфікації.
Крім того, за підтримки Уряду ми також забезпечили можливість іммігрувати до України 5000 висококваліфікованих ІТ-спеціалістів. Вони можуть отримати посвідку на постійне проживання та роботу в Україні впродовж 10 років.
Імміграція в рамках квот дозволяє іноземним ІТ-спеціалістам працевлаштуватися на тих самих умовах, що й громадяни України. Не прив’язуватися до конкретних термінів перебування в нашій країні та до конкретного місця роботи чи посади. Також вони можуть стати приватними підприємцями та імігрувати до України разом зі своїми родинами.
Хочу нагадати, що в нашій країні зареєструвати ФОП, внести зміни чи закрити підприємницьку діяльність можна повністю онлайн. В Україні - одна з найшвидших і найпростіших процедур реєстрації підприємця. Для заповнення форми необхідно лише кілька хвилин і не потрібно мати спеціальні знання. Повідомлення про реєстрацію з’явиться у кабінеті і буде надіслане електронною поштою.
5000 квот розподілені по областях України, в яких зосереджена найбільша кількість IT-компаній. Дніпропетровська, Одеська та Львівська області можуть залучити по 600 іноземних фахівців, Харківська – 700, а місто Київ отримало 2 500 квот.
Аби скористатися квотами, іноземні спеціалісти, що вже мешкають в Україні, мають подати свої документи у територіальний підрозділ Державної міграційної служби за місцем своєї реєстрації. А фахівці, що перебувають за межами нашої країни, – у консульські установи України за кордоном. Як оформити дозвіл українською та англійською мовами, можна прочитати на сайті Міністерства цифрової трансформації: https://bit.ly/3iATsV6.
Ми готові у режимі 24/7 надавати сприяння та консультаційну підтримку іноземним ІТ-спеціалістам, які бажають локалізуватися в Україні. Для отримання консультації вони можуть звернутися за номером +380 50 516 64 35.
Сподіваюся, що запропоновані нами можливості дозволять ІТ-компаніям Білорусі вистояти в умовах кризи, щоб потім повернутися на батьківщину економічно сильними і готовими підтримати свою країну.
Я солідарний з технологічним бізнесом Білорусі, який звернувся до влади з відкритим листом. Солідарний у тому, що стартапи не народжуються в атмосфері страху і насильства. Бізнес народжується, росте і процвітає в атмосфері свободи і відкритості.
Хай живє Бєларусь!
Нещодавні серйозні обмеження з доступом до мережі Інтернет, мобільним зв'язком та систематичні перебої в роботі банківської системи змушують ІТ-компанії Білорусі шукати можливості для переїзду в інші країни. Це вимушений для них захід, щоб зберегти свій бізнес, своїх клієнтів та надалі виконувати зобов'язання за чинними угодами.
Разом з українським ІТ-бізнесом Міністерство цифрової трансформації готове створити всі необхідні умови для комфортного переїзду ІТ-компаній та фахівців до України. Українська ІТ-компанія може запросити до себе на роботу такого іноземця. З-поміж документів він надає компанії лише копії свого паспорта із завіреним перекладом та кольорове фото 3,5х4,5. Потім компанія звертається із заявою до Центру зайнятості, до якої додає копії паспорта іноземця, фото та проєкт трудової угоди з ним. Протягом 5-7 днів Центр зайнятості видає такий дозвіл. Все. Іноземець може легально проживати та працювати в Україні. Цим механізмом може скористатися будь-який іноземний спеціаліст незалежно від його рівня кваліфікації.
Крім того, за підтримки Уряду ми також забезпечили можливість іммігрувати до України 5000 висококваліфікованих ІТ-спеціалістів. Вони можуть отримати посвідку на постійне проживання та роботу в Україні впродовж 10 років.
Імміграція в рамках квот дозволяє іноземним ІТ-спеціалістам працевлаштуватися на тих самих умовах, що й громадяни України. Не прив’язуватися до конкретних термінів перебування в нашій країні та до конкретного місця роботи чи посади. Також вони можуть стати приватними підприємцями та імігрувати до України разом зі своїми родинами.
Хочу нагадати, що в нашій країні зареєструвати ФОП, внести зміни чи закрити підприємницьку діяльність можна повністю онлайн. В Україні - одна з найшвидших і найпростіших процедур реєстрації підприємця. Для заповнення форми необхідно лише кілька хвилин і не потрібно мати спеціальні знання. Повідомлення про реєстрацію з’явиться у кабінеті і буде надіслане електронною поштою.
5000 квот розподілені по областях України, в яких зосереджена найбільша кількість IT-компаній. Дніпропетровська, Одеська та Львівська області можуть залучити по 600 іноземних фахівців, Харківська – 700, а місто Київ отримало 2 500 квот.
Аби скористатися квотами, іноземні спеціалісти, що вже мешкають в Україні, мають подати свої документи у територіальний підрозділ Державної міграційної служби за місцем своєї реєстрації. А фахівці, що перебувають за межами нашої країни, – у консульські установи України за кордоном. Як оформити дозвіл українською та англійською мовами, можна прочитати на сайті Міністерства цифрової трансформації: https://bit.ly/3iATsV6.
Ми готові у режимі 24/7 надавати сприяння та консультаційну підтримку іноземним ІТ-спеціалістам, які бажають локалізуватися в Україні. Для отримання консультації вони можуть звернутися за номером +380 50 516 64 35.
Сподіваюся, що запропоновані нами можливості дозволять ІТ-компаніям Білорусі вистояти в умовах кризи, щоб потім повернутися на батьківщину економічно сильними і готовими підтримати свою країну.
Я солідарний з технологічним бізнесом Білорусі, який звернувся до влади з відкритим листом. Солідарний у тому, що стартапи не народжуються в атмосфері страху і насильства. Бізнес народжується, росте і процвітає в атмосфері свободи і відкритості.
Хай живє Бєларусь!
thedigital.gov.ua
Quotas for foreign ІТ specialists
The Cabinet of Ministers of Ukraine adopted the Decree № 431-r of March 11, 2020 "On establishing an immigration quota for 2020".
💪 Понад 260 тисяч — стільки разів українці перевірили та наклали електронний підпис на ресурсах Мінцфири протягом минулого тижня.
Сервіс з підписання документів електронним підписом та його перевірки доступний на чотирьох платформах. Розкажемо про функції та переваги кожної з них.
◼ Сайт Інтегрованої системи електронної ідентифікації (ІСЕІ): id.gov.ua/sign
Сервіс створення е-підпису на електронних документах та його перевірки — лише маленька частина того, що може запропонувати ІСЕІ. Для всіх власників інформаційно-телекомунікаційних систем — держави та бізнесу — це можливість забезпечити зручну та безпечну електронну ідентифікацію та автентифікацію громадян будь-яким доступним способом.
◼ Сайт Центрального засвідчувального органу (ЦЗО): czo.gov.ua/sign
На сайті ЦЗО власники електронних підписів можуть підписати документ односторонньо, створити декілька підписів послідовно, а також перевірити чинність електронних підписів.
Ті, хто лише почав пізнавати переваги користування е-підписами, можуть знайти на сайті усю необхідну інформацію про кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг в актуальному стані.
◼ Портал Дія: https://sign.diia.gov.ua/
Тут електронний підпис може стати у нагоді не лише для авторизації на порталі та отриманні державних послуг онлайн. За потреби ви можете перевірити е-підпис та створити його на документі — для цього авторизація на порталі не потрібна.
◼ Сайт кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг “Дія”: ca.informjust.ua/
Процес створення е-підпису на документі та перевірки підписаного документу на сайті надавача відбувається за таким же принципом, як і на всіх інших майданчиках.
Крім цього, на сайті можна замовити кваліфікований сертифікат електронного підпису онлайн, а потім отримати його в одному з пунктів обслуговування. Ще дві важливі функції, які доступні онлайн — дистанційне отримання нового сертифіката за допомогою діючого, строк чинності якого спливає, та можливість сформувати заяву для зміни статусу кваліфікованого сертифіката.
Напишіть в коментарях, коли і для чого ви останній раз скористалися своїм е-підписом?
Сервіс з підписання документів електронним підписом та його перевірки доступний на чотирьох платформах. Розкажемо про функції та переваги кожної з них.
◼ Сайт Інтегрованої системи електронної ідентифікації (ІСЕІ): id.gov.ua/sign
Сервіс створення е-підпису на електронних документах та його перевірки — лише маленька частина того, що може запропонувати ІСЕІ. Для всіх власників інформаційно-телекомунікаційних систем — держави та бізнесу — це можливість забезпечити зручну та безпечну електронну ідентифікацію та автентифікацію громадян будь-яким доступним способом.
◼ Сайт Центрального засвідчувального органу (ЦЗО): czo.gov.ua/sign
На сайті ЦЗО власники електронних підписів можуть підписати документ односторонньо, створити декілька підписів послідовно, а також перевірити чинність електронних підписів.
Ті, хто лише почав пізнавати переваги користування е-підписами, можуть знайти на сайті усю необхідну інформацію про кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг в актуальному стані.
◼ Портал Дія: https://sign.diia.gov.ua/
Тут електронний підпис може стати у нагоді не лише для авторизації на порталі та отриманні державних послуг онлайн. За потреби ви можете перевірити е-підпис та створити його на документі — для цього авторизація на порталі не потрібна.
◼ Сайт кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг “Дія”: ca.informjust.ua/
Процес створення е-підпису на документі та перевірки підписаного документу на сайті надавача відбувається за таким же принципом, як і на всіх інших майданчиках.
Крім цього, на сайті можна замовити кваліфікований сертифікат електронного підпису онлайн, а потім отримати його в одному з пунктів обслуговування. Ще дві важливі функції, які доступні онлайн — дистанційне отримання нового сертифіката за допомогою діючого, строк чинності якого спливає, та можливість сформувати заяву для зміни статусу кваліфікованого сертифіката.
Напишіть в коментарях, коли і для чого ви останній раз скористалися своїм е-підписом?
📡 Держспецзв’язку оптимізує свою структуру, позбудеться невластивих їй функцій та посилить кіберзахист об’єктів критичної інфраструктури.
Мінцифри разом з Держспецзв’язку запропонують Уряду концепції реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів, закладів, підприємств та установ, що входять до сфери управління. Найголовніше — прибрати невластиві та дублюючі функції служби. Окрім цього, служба супроводжуватиме цифрову трансформацію держави.
⚒ Запропоновані пропозиції забезпечать механізм кіберзахисту органів державної влади, інформаційно-телекомунікаційні системи, що перебувають у їх власності або адмініструванні. Додатково Держспецзв’язку координуватиме забезпечення кібербезпеки.
Деталі 👉 https://bit.ly/2E62dI6
Мінцифри разом з Держспецзв’язку запропонують Уряду концепції реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів, закладів, підприємств та установ, що входять до сфери управління. Найголовніше — прибрати невластиві та дублюючі функції служби. Окрім цього, служба супроводжуватиме цифрову трансформацію держави.
⚒ Запропоновані пропозиції забезпечать механізм кіберзахисту органів державної влади, інформаційно-телекомунікаційні системи, що перебувають у їх власності або адмініструванні. Додатково Держспецзв’язку координуватиме забезпечення кібербезпеки.
Деталі 👉 https://bit.ly/2E62dI6
