180,1 мільйона гривень виділено з резервного фонду держбюджету на фінансову допомогу звільненим з полону особам та сімʼям тих, хто досі перебуває в полоні. Відповідне розпорядження було ухвалено на засіданні Кабміну 17 жовтня. Проєкт документа розроблено за ініціативою Мінреінтеграції.
Зокрема, документом передбачено 129,2 мільйона гривень на надання щорічної державної грошової допомоги родинам політв’язнів, цивільних заручників і військовополонених. Вона виплачується у розмірі 100 тисяч гривень за кожен рік перебування таких осіб у місцях несвободи.
Крім того, 50,9 мільйона гривень будуть спрямовані на виплату по 100 тисяч гривень одноразової державної грошової допомоги звільненим із російського полону.
Кошти на банківські рахунки зазначених осіб перераховуватиме Мінреінтеграції.
Мінреінтеграції дякує Мінекономіки та Мінфіну за співпрацю для забезпечення соціального захисту звільнених із полону та сімей полонених.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Затверджений Порядок визначає механізм створення такого резерву та ведення інформаційної (автоматизованої) системи.
Метою створення резерву є забезпечення закладів охорони здоровʼя, які утворені або відновили роботу на деокупованих територіях України, персоналом для надання медичної допомоги.
Формування резерву медичних працівників буде передбачено через інформаційну систему. Вона необхідна для отримання відомостей про професійну компетентність працівників сфери охорони здоровʼя та забезпечуватиме міжвідомчий обмін даними й отримання відомостей.
Акт був розроблений на виконання протокольних доручень Віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Під головуванням Віцепрем’єрки наразі діють 5 Коордштабів, які займаються підтримкою громадян, постраждалих від війни, і відновленням звільнених територій.
▪️Коордштаб з питань забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
Створений у квітні 2023 року. Проведено 25 засідань. В них беруть участь представники центральних органів виконавчої влади, обласних військових адміністрацій, міжнародних і громадських організацій та інші.
Надано 337 протокольних доручень, з яких виконано 321 (95%). Ще 16 перебувають на виконанні.
▪️Коордштаб з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану
Створений у березні 2022 року. Віцепрем’єр-міністра Ірину Верещук призначено головою Коордштабу в березні 2023 року. Відтоді проведено 28 засідань. Було надано 390 доручень.
▪️Коордштаб з питань деокупованих територій
Створений у вересні 2022 року. Відбулося 19 засідань. Надано 253 протокольних доручення. Виконано 220 (86%), у процесі виконання – 33, з яких 30 підлягають постійному виконанню.
▪️Коордштаб з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану
Створений у липні 2022 року. Відбулося 15 засідань. Надано 99 протокольних доручень, виконано 96, у процесі виконання – 3.
▪️Коордштаб з питань забезпечення виїзду громадян України з тимчасово окупованих територій
Створений у жовтні 2022 року. Проведено 42 засідання. Надано 181 протокольне доручення. З них виконано 171 (95%), 10 – у процесі виконання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Розширене засідання Президії Конгресу пройшло під головуванням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Захід відбувся 16 жовтня. Цього разу розглядалися питання реалізації проєктів відбудови та відновлення територіальних громад Київської області, які постраждали внаслідок агресії рф.
У засіданні взяли участь спеціальний представник США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук та заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба. А також – народні депутати України й очільники органів виконавчої влади.
Серед запрошених гостей були дипломати іноземних країн, представники міжнародних організацій та посли України за кордоном. Загалом до зустрічі наживо й онлайн долучилися понад 200 учасників.
Глава Уряду зазначив, що Україна майже повністю готова до опалювального сезону. Та додав, що Сполучені Штати вже виділили 522 мільйони доларів на підтримку енергетичного сектору України.
Під час свого виступу спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України запевнила у продовженні підтримки українських регіонів з боку США.
Премʼєр-міністр також поінформував про результати відбудови Київщини. За його словами, вже відновлено 12 тисяч зруйнованих внаслідок бойових дій житлових об’єктів. Це зроблено з використанням усіх видів фінансування, зокрема й допомоги міжнародних партнерів.
Загалом Уряд виділив областям 62 мільярди гривень на відновлення. Водночас містечка Київщини, які найбільше постраждали, мають підтримку і з державного бюджету, і з обласного, і в межах ініційованого Президентом проєкту United24.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Про це під час засідання Кабінету Міністрів розповів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
▪️«5-7-9%»
Від 24 лютого 2022 року за цією програмою підприємці отримали понад 39 тисяч пільгових кредитів на суму більш ніж 152 мільярди гривень.
Половина кредитного портфеля йде в аграрний сектор, 25% – у торгівлю, до 15% – у промисловість.
▪️єРобота
Від старту грантової програми єРобота малому бізнесу та мікробізнесу перераховано 1,7 мільярда гривень.
На створення садів і теплиць аграріям надано 470,5 мільйона гривень, переробним підприємствам – понад 2 мільярди гривень.
▪️єВідновлення
За цією програмою на житлові компенсації українцям, житло яких постраждало від обстрілів, спрямовано 4,4 мільярда гривень.
На відшкодування за пошкоджене майно подано більш ніж 50 тисяч заявок. Найбільше – на Харківщині, Київщині та Миколаївщині. У вигляді компенсації люди вже отримали 1,5 мільярда гривень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Україна вперше приймає такий захід, який триватиме з 18 до 20 жовтня. В ньому беруть участь представники державних органів, неурядових установ та міжнародних організацій.
Участь у відкритті Форуму взяли Віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук, Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, Представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт, Координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун та в.о. заступника директора Місії USAID в Україні Джефрі Лерер.
Форум став платформою для обміну ідеями та досвідом, а також спільного навчання. Учасники визначать шляхи розвитку охорони психічного здоров’я, зокрема в умовах гуманітарної кризи.
Протягом роботи Форуму будуть розглянуті теми підвищення обізнаності про психічне здоров’я, а також реагування на потреби населення під час надзвичайних гуманітарних ситуацій.
Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук виступила із вітальним словом на відкритті Форуму.
Організаторами Форуму є Всесвітня організація охорони здоровʼя та Координаційний центр із психічного здоров’я при Уряді України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Ірина Верещук
Міжнародне гуманітарне право існує для того, щоб під час воєн мирне населення менше страждало.
Але що робити, коли росіяни воюють саме з мирним населенням? Коли свідомо намагаються збільшити страждання саме мирних людей. Прицільно бʼють по житлових кварталах і цивільній інфраструктурі, по лікарнях і школах, складах із зерном.
Коли росіяни цілеспрямовано вбивають цивільних українців і тут же починають цинічно розмірковувати про страждання цивільного населення, наприклад, у Газі. Це створює відчуття абсурду. І вони роблять це, сидячи в ООН, в Радбезі.
Не дуже зрозуміло, що взагалі росіяни роблять в ООН: або навіщо там росіяни, або навіщо таке ООН?
Очевидно інше. Після цієї війни все буде іншим: і ООН, і Радбез, і міжнародне гуманітарне право.
Тим часом сьогодні вранці пʼятеро мирних українців загинули в Запоріжжі від удару російської ракети по житловому будинку😢
Але що робити, коли росіяни воюють саме з мирним населенням? Коли свідомо намагаються збільшити страждання саме мирних людей. Прицільно бʼють по житлових кварталах і цивільній інфраструктурі, по лікарнях і школах, складах із зерном.
Коли росіяни цілеспрямовано вбивають цивільних українців і тут же починають цинічно розмірковувати про страждання цивільного населення, наприклад, у Газі. Це створює відчуття абсурду. І вони роблять це, сидячи в ООН, в Радбезі.
Не дуже зрозуміло, що взагалі росіяни роблять в ООН: або навіщо там росіяни, або навіщо таке ООН?
Очевидно інше. Після цієї війни все буде іншим: і ООН, і Радбез, і міжнародне гуманітарне право.
Тим часом сьогодні вранці пʼятеро мирних українців загинули в Запоріжжі від удару російської ракети по житловому будинку😢
Він був створений рішенням Уряду 29 липня 2022 року. Коордштаб очолює Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук.
До складу увійшли представники Офісу Президента України, 7 центральних органів виконавчої влади, 24 обласних військових адміністрацій, СБУ й АТ «Укрзалізниця».
Основними завданнями Координаційного штабу є координація всіх гілок влади, аби оперативно вирішувати питання організації та проведення евакуації.
Крім операційних рішень, Координаційний штаб з евакуації займається вдосконаленням законодавства. Прийнято низку профільних урядових постанов. Зокрема, постанову про обов’язкову евакуацію у примусовий спосіб дітей, які перебувають у зоні воєнних дій.
Також було погоджено 6 рішень обласних військових адміністрацій щодо обов’язкової евакуації у примусовий спосіб дітей з їхніми батьками або законними представниками із населених пунктів, де ведуться бойові дії.
Вже понад рік проводиться обов’язкова евакуація населення з Донецької області. Це стало можливим у результаті рішення, ухваленого на одному із засідань Координаційного штабу.
Також робота Коордштабу стосується супроводу осіб, які повертаються на підконтрольну територію України через пункт пропуску Колотилівка (рф) – Покровка (Україна). Зокрема, надання гуманітарної допомоги та забезпечення їх подальшої евакуації в безпечні регіони. Станом на зараз через цей пункт пропуску в Україну змогли повернутися понад 10 тисяч українських громадян.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Окупанти продовжують цинічно порушувати норми міжнародного гуманітарного права. Російські військові поселяються разом із цивільними громадянами у приватних та багатоповерхових будинках. Про це повідомив речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов.
Такі дії спрямовані на використання цивільного українського населення на окупованих територіях як живого щита.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Обговорювали захист прав дітей, примусово переміщених на ТОТ або незаконно депортованих за межі України. Зокрема, можливі заходи щодо встановлення їхнього місцезнаходження і повернення на підконтрольну Україні територію, виявлення фактів незаконного усиновлення тощо.
Йшлося також про важливість фіксації злочинних дій рф стосовно відмови повертати українських дітей.
У засіданні щодо реалізації Плану дій Bring Kids Back UA взяли участь представники Офісу Президента України, Офісу Генерального прокурора України, центральних органів виконавчої влади, силових відомств, а також ЮНІСЕФ в Україні.
Присутніх поінформували про те, що від часу запровадження воєнного стану і до середини жовтня 2023 року до Нацполіції надійшло 18 967 звернень про безвісне зникнення українських дітей.
Посадовиця зазначила, що дуже важливо отримати всю інформацію про них. І цьому мають посприяти міжнародні партнери. Представниця ЮНІСЕФ в Україні підтвердила готовність організації допомогти розробити механізми евакуації та співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами.
Крім того, учасники засідання акцентували на тому, що для безпечного повернення дітей слід подбати про комфортні умови для них. А також підготувати належні психологічну, медичну та матеріальну підтримку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У ній взяли участь представники Мінреінтеграції, Посольства України в Республіці Молдова, Мінінфраструктури, Мінагрополітики, Мінекономіки, Міненерго й інші.
На нараді відзвітували про стан виконання домовленостей, досягнутих за результатами зустрічі співголів Міжурядової українсько-молдовської змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, яка відбулася 29 вересня в місті Одеса.
Наразі на погодженні у молдовської сторони перебуває проєкт Угоди про спільне обслуговування ліній електропередач та Меморандум про запровадження системи попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-молдовському кордоні.
Молдовській стороні направлені пропозиції щодо внесення змін до проєкту Угоди про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян.
Також з молдовською стороною опрацьовується визначення спільного статусу для пункту пропуску «Ямпіль – Косеуць» та місця його будівництва на території України.
Триває підготовка до проведення зустрічі, на якій планується обговорити розробку законодавчих актів та спільних методик проведення досліджень у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️Кожне міністерство має створити резерв працівників для роботи на деокупованих територіях – Ірина Верещук
В Будинку Уряду під головуванням Віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук відбулася нарада щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях.
У заході взяли участь голова Нацагентства з питань державної служби Наталія Алюшина, заступник Міністра охорони здоров’я Марія Карчевич, заступник Міністра освіти і науки Андрій Вітренко, представники Офісу Президента, інших центральних органів виконавчої влади та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
За результатами наради відбувся пресбрифінг, під час якого посадовці розповіли про результати виконаної роботи.
Так, у липні цього року запрацювала електронна платформа, через яку охочі можуть вступити до резерву держслужбовців на ДОТ. Як повідомила голова НАДС, наразі в системі зареєстровано 2137 анкет, з них вже зараховано 1951.
Також була прийнята постанова Уряду, яка значно вдосконалила процес подачі заяв до кадрового резерву. Відтепер кандидат має вказати своє фактичне місце перебування, а також свою готовність розпочати виконання службових обов’язків вже зараз. Це дає змогу відразу відібрати реальних кандидатів.
Для освітян та медиків цього тижня Уряд схвалив окремі постанови, які визначають порядок формування кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях.
Крім того, МОЗ вже розробляє концепцію повернення української системи охорони здоров’я на звільнених територіях. Вона передбачає окремі підходи до відновлення медицини для територій, окупованих з 2014 та з 2022 року відповідно.
Віцепрем’єрка закликала інші міністерства за прикладом цієї моделі напрацювати власні концепції формування резерву відновлення. Водночас визначити матеріально-технічні потреби для передачі цієї інформації міжнародним донорам.
«Така робота має бути проведена вже зараз, не чекаючи деокупації. Це і є маркер того, наскільки влада вірить і готується до звільнення всіх територій. Кожне міністерство має сформувати власні резерви. Від освіти, культури, медицини – до соціальної та правоохоронної сфери», – наголосила Ірина Верещук.
За результатами наради Вищій раді правосуддя та Вищій кваліфікаційній комісії суддів доручено опрацювати питання створення окремого кадрового резерву суддів для роботи на ДОТ.
💬 «Хочу відзначити трійку лідерів – НАДС, МОЗ і МОН. Своїм прикладом вони показали, що сформувати кадровий резерв для роботи на деокупованих територіях можливо і необхідно. Дякую їм за таку важливу роботу, яка пришвидшить відновлення України», – підсумувала Віцепрем’єрка Ірина Верещук.
📲Мінреінтеграції
В Будинку Уряду під головуванням Віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук відбулася нарада щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях.
У заході взяли участь голова Нацагентства з питань державної служби Наталія Алюшина, заступник Міністра охорони здоров’я Марія Карчевич, заступник Міністра освіти і науки Андрій Вітренко, представники Офісу Президента, інших центральних органів виконавчої влади та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
За результатами наради відбувся пресбрифінг, під час якого посадовці розповіли про результати виконаної роботи.
Так, у липні цього року запрацювала електронна платформа, через яку охочі можуть вступити до резерву держслужбовців на ДОТ. Як повідомила голова НАДС, наразі в системі зареєстровано 2137 анкет, з них вже зараховано 1951.
Також була прийнята постанова Уряду, яка значно вдосконалила процес подачі заяв до кадрового резерву. Відтепер кандидат має вказати своє фактичне місце перебування, а також свою готовність розпочати виконання службових обов’язків вже зараз. Це дає змогу відразу відібрати реальних кандидатів.
Для освітян та медиків цього тижня Уряд схвалив окремі постанови, які визначають порядок формування кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях.
Крім того, МОЗ вже розробляє концепцію повернення української системи охорони здоров’я на звільнених територіях. Вона передбачає окремі підходи до відновлення медицини для територій, окупованих з 2014 та з 2022 року відповідно.
Віцепрем’єрка закликала інші міністерства за прикладом цієї моделі напрацювати власні концепції формування резерву відновлення. Водночас визначити матеріально-технічні потреби для передачі цієї інформації міжнародним донорам.
«Така робота має бути проведена вже зараз, не чекаючи деокупації. Це і є маркер того, наскільки влада вірить і готується до звільнення всіх територій. Кожне міністерство має сформувати власні резерви. Від освіти, культури, медицини – до соціальної та правоохоронної сфери», – наголосила Ірина Верещук.
За результатами наради Вищій раді правосуддя та Вищій кваліфікаційній комісії суддів доручено опрацювати питання створення окремого кадрового резерву суддів для роботи на ДОТ.
💬 «Хочу відзначити трійку лідерів – НАДС, МОЗ і МОН. Своїм прикладом вони показали, що сформувати кадровий резерв для роботи на деокупованих територіях можливо і необхідно. Дякую їм за таку важливу роботу, яка пришвидшить відновлення України», – підсумувала Віцепрем’єрка Ірина Верещук.
📲Мінреінтеграції
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Рік тому, 18 жовтня 2022 року, рішенням Уряду було створено Координаційний штаб з питань забезпечення виїзду громадян України з тимчасово окупованих територій через територію третіх країн в Україну. Його очолює Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук.
Пріоритетним завданням Коордштабу є напрацювання рішень, які сприятимуть виїзду українців з ТОТ через інші країни на підконтрольну територію.
У межах роботи штабу було розроблено низку важливих нормативно-правових актів. Значна їх частина спрямована на організацію процесу отримання та відновлення документів, що посвідчують особу й підтверджують громадянство України. Адже багато наших співгромадян на ТОТ мають проблеми з документами.
Також Коордштабом ініційовано низку законопроєктів, які були підтримані Урядом та наразі передані до Верховної Ради:
• законопроєкт № 9069 щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на територіях тимчасової окупації;
• законопроєкт № 9579, який врегульовує питання зарахування строку відбування покарань на ТОТ;
• законопроєкт № 9673, яким передбачено, що видані окупаційною владою документи про смерть особи на ТОТ не можуть бути підставою для закриття кримінальних проваджень.
У постійному фокусі уваги членів Коордштабу перебуває питання відкриття та роботи відокремлених підрозділів Державної міграційної служби України в країнах Європи та Туреччині для оформлення або видачі необхідних документів громадянам України. А також – питання забезпечення допомоги у поверненні на Батьківщину співгромадян, які опинилися за кордоном у складних життєвих обставинах.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Серед них – 236 ФОПів і 53 юридичні особи. Про це йшлося під час наради з питань працевлаштування та професійного навчання ВПО під головуванням Віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук.
Конкурс реалізується за фінансової підтримки Уряду Німеччини та Європейського Союзу. У ньому беруть участь три банківські установи: АТ «Ощадбанк», «ПриватБанк» та банк «Львів».
Програмою передбачено надання 750 грантів. Максимальна сума гранту – 160 тисяч гривень. Кошти можна використати на виплату заробітної плати, придбання основних засобів, товарів та матеріалів, орендну плату, оплату за послуги та виконані роботи тощо.
Після отримання повідомлення про перемогу в конкурсі учасник повинен звернутися до банку для відкриття рахунку обслуговування гранту й укладання договору. Далі Фонд розвитку підприємництва здійснює перерахування коштів на цей рахунок.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Від початку року майже 5000 українців стали переможцями програми «Власна справа». Вони отримають від держави 1,2 мільярда гривень грантових коштів на започаткування й розвиток бізнесу. Загалом від старту програми держава інвестувала у розвиток малого бізнесу через мікрогранти 1,7 мільярда гривень. Про це йдеться на Урядовому порталі.
За результатами крайньої, сімнадцятої хвилі подачі заяв на мікрогранти переможцями визнано 307 українців. Вони отримають 72,6 мільйона гривень на старт або розширення свого бізнесу.
З них – 53% жінок і 47% чоловіків. Найбільше грантоотримувачів із Львівської, Рівненської, Івано-Франківської, Київської, Житомирської областей.
Найпопулярнішими сферами, в яких працюватимуть переможці сімнадцятої хвилі, є:
• оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів;
• переробна промисловість;
• тимчасове розміщення й організація харчування;
• охорона здоров’я та надання соціальної допомоги.
Нагадаємо, за грантовою програмою «Власна справа» українці можуть отримати мікрогрант у розмірі від 50 до 250 тисяч гривень. Кошти можна витратити на придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщення.
Отримати мікрогрант може як діючий підприємець, так і людина без досвіду такої діяльності. Обов’язковою умовою надання коштів є створення 1-2 робочих місць залежно від суми гранту.
Українці, які отримали мікрогранти у 2022 році, створили близько 8000 нових робочих місць.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Нарада з питань працевлаштування та професійного навчання ВПО пройшла під головуванням Віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук.
У заході взяли участь представники Мінреінтеграції, Мінекономіки, Держслужби зайнятості, Ощадбанку, обласних військових адміністрацій, інших відомств та організацій.
Серед іншого, учасники наради обговорили проєкти урядових актів з питань працевлаштування ВПО.
Зокрема, йшлося про можливе збільшення розміру оплати праці за виконання робіт в межах урядового проєкту «Армія відновлення» до 1.5 мінімальної зарплати.
Розглядали нормативні зміни з розширення можливостей ВПО на отримання ваучера на навчання. Йдеться про ваучери на безоплатну перепідготовку чи підвищення кваліфікації. Зокрема, розглядали можливість подачі заявки на ваучер через Дію.
Крім того, предметом обговорення стало можливе збільшення періоду виплати компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішніх переселенців.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Європейський Союз офіційно затвердив рішення про продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2025 року. Про це повідомляється на сайті Європейської комісії.
Його ухвалили з метою підтримки українців, які через війну вимушено виїхали за кордон.
Українцям, які отримали тимчасовий захист, гарантується низка прав. Зокрема таких як право на працевлаштування, освіту, медичне обслуговування, а також дозвіл на проживання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Станом на 18 жовтня українцям було видано 15 353 ваучери на освіту. З них 3200 отримали внутрішньо переміщені особи (2327 жінок та 873 чоловіки).
Про це йшлося на міжвідомчій нараді з питань працевлаштування та професійного навчання ВПО, яка відбулася під головуванням Віцепрем’єрки Ірини Верещук.
Учасники наради обговорили програму ваучерів на навчання, за якою визначені категорії громадян мають право безоплатно пройти навчання у закладах освіти. Зокрема, перепідготовку за робітничою професією, підготовку за спеціальністю для здобуття ступеня магістра або магістра за іншою спеціальністю, спеціалізацію чи підвищення кваліфікації.
Наразі визначено 124 професії та спеціальності, за якими можна навчатися за ваучерами. Найпопулярнішою спеціальністю серед внутрішніх переселенців є психологія.
Також до найбільш затребуваних спеціальностей і професій, які ВПО опановують за ваучерами, входять:
• соціальна робота, медсестринство та дошкільна освіта;
• водій автотранспортних засобів;
• будівництво та цивільна інженерія;
• агрономія;
• електроенергетика, електротехніка й електромеханіка;
• підприємництво і торгівля;
• кухар.
Для отримання ваучера внутрішні переселенці можуть звернутися до центру зайнятості або ж подати онлайн-заявку. З більш докладною інформацією можна ознайомитися за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM