мой завтрак

я вже вдома в дніпрі, і щось мене сильно нагрузило

хочеться зловити жостку істерику
виплакатись, бо здається, що тоді стане легше
а в мене зараз якась сталева психіка
тупо не можу

я не розумію, як я так спокійно реагую на те, що зараз відбувається

зараз стараюся відволікатись як можу
дякую людям, які поруч🫂
але все одно відчуття, ніби я зовсім одна