🌍 Екологічна євроінтеграція на практиці: ключові результати у 2025 році
У 2025 році Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України зосередилося на практичній реалізації євроінтеграційного екологічного курсу — від ухвалення стратегічних рішень до впровадження дієвих інструментів, які зміцнюють позиції України як майбутнього члена ЄС.
🏭 Запобігання промисловому забрудненню
У 2025 році в Україні запущено реформу запобігання промисловому забрудненню з електронною системою інтегрованих довкіллєвих дозволів та підготовкою програми підтримки підприємств до 2030 року.
🛡️ Екологічний контроль
Уряд затвердив реформу державного екологічного контролю до 2029 року, спрямовану на профілактику порушень і посилення інституційної спроможності Держекоінспекції.
📊 Моніторинг довкілля та охорона атмосферного повітря
Оновлено систему моніторингу довкілля, правила інформування про якість повітря та підходи до визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин.
🌱 Природоохоронні території та біорізноманіття
Схвалено проєкт Стратегії збереження біорізноманіття до 2035 року та розпочато створення нових природоохоронних територій і міжнародних екопроєктів.
♻️ Управління відходами
Впроваджено комплексні рішення з управління відходами, включно з єдиним обліком, оновленими правилами поводження та регіональним плануванням.
🌡️ Кліматична політика
У 2025 році Україна синхронізувала кліматичну політику з глобальним порядком денним через посилення міжсекторальної співпраці та стратегічного планування.
Детальніше
У 2025 році Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України зосередилося на практичній реалізації євроінтеграційного екологічного курсу — від ухвалення стратегічних рішень до впровадження дієвих інструментів, які зміцнюють позиції України як майбутнього члена ЄС.
🏭 Запобігання промисловому забрудненню
У 2025 році в Україні запущено реформу запобігання промисловому забрудненню з електронною системою інтегрованих довкіллєвих дозволів та підготовкою програми підтримки підприємств до 2030 року.
🛡️ Екологічний контроль
Уряд затвердив реформу державного екологічного контролю до 2029 року, спрямовану на профілактику порушень і посилення інституційної спроможності Держекоінспекції.
📊 Моніторинг довкілля та охорона атмосферного повітря
Оновлено систему моніторингу довкілля, правила інформування про якість повітря та підходи до визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин.
🌱 Природоохоронні території та біорізноманіття
Схвалено проєкт Стратегії збереження біорізноманіття до 2035 року та розпочато створення нових природоохоронних територій і міжнародних екопроєктів.
♻️ Управління відходами
Впроваджено комплексні рішення з управління відходами, включно з єдиним обліком, оновленими правилами поводження та регіональним плануванням.
🌡️ Кліматична політика
У 2025 році Україна синхронізувала кліматичну політику з глобальним порядком денним через посилення міжсекторальної співпраці та стратегічного планування.
Детальніше
❤4👍2🤔1
🏦 Укрдержфонд виконуватиме функції Виплатної агенції для впровадження європейських механізмів підтримки агросектору, - рішення Уряду
Кабінет Міністрів України визначив Український державний фонд підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) Виплатною агенцією у сфері державної підтримки сільського господарства та розвитку сільських територій. Відповідне розпорядження ухвалене 31 грудня.
📍Призначення Укрдержфонду Виплатною агенцією формує інституційну основу для адаптації вітчизняного аграрного сектору до вимог Європейського Союзу.
Запровадження такого механізму забезпечить застосування європейських підходів до фінансування аграрного сектору, зокрема запровадження чітких правил прозорості, контролю та підзвітності використання коштів.
🤝 Ухвалене рішення є важливим етапом євроінтеграційного процесу України, сприятиме підвищенню довіри до системи державної підтримки та відкриє нові можливості для сталого розвитку аграрного сектору й сільських територій за європейськими правилами.
🔗 Більше
Кабінет Міністрів України визначив Український державний фонд підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) Виплатною агенцією у сфері державної підтримки сільського господарства та розвитку сільських територій. Відповідне розпорядження ухвалене 31 грудня.
📍Призначення Укрдержфонду Виплатною агенцією формує інституційну основу для адаптації вітчизняного аграрного сектору до вимог Європейського Союзу.
Запровадження такого механізму забезпечить застосування європейських підходів до фінансування аграрного сектору, зокрема запровадження чітких правил прозорості, контролю та підзвітності використання коштів.
🤝 Ухвалене рішення є важливим етапом євроінтеграційного процесу України, сприятиме підвищенню довіри до системи державної підтримки та відкриє нові можливості для сталого розвитку аграрного сектору й сільських територій за європейськими правилами.
🔗 Більше
❤4👍3
🏛️ Уряд продовжив обмеження експорту стратегічної сировини у 2026 році
Уряд ухвалив рішення у 2026 році продовжити обмеження на експорт окремих видів сировини. Йдеться про запровадження режиму ліцензування та квот на вивезення ресурсів, які є критично важливими для стабільної роботи економіки в умовах війни.
🔩 Насамперед це стосується металобрухту. Він потрібен українським металургійним і машинобудівним підприємствам для виробництва продукції для оборони, відбудови та внутрішнього ринку.
🌲 Обмеження також діятимуть щодо експорту необробленої деревини. Через війну обсяги лісозаготівлі зменшилися, водночас дерево потрібне для опалення, відбудови житла, роботи деревообробних підприємств і забезпечення потреб Збройних Сил України.
Загалом рішення спрямоване на те, щоб зберегти стратегічні ресурси в країні, підтримати українське виробництво та зменшити залежність від імпорту.
🔗 Більше
Уряд ухвалив рішення у 2026 році продовжити обмеження на експорт окремих видів сировини. Йдеться про запровадження режиму ліцензування та квот на вивезення ресурсів, які є критично важливими для стабільної роботи економіки в умовах війни.
🔩 Насамперед це стосується металобрухту. Він потрібен українським металургійним і машинобудівним підприємствам для виробництва продукції для оборони, відбудови та внутрішнього ринку.
🌲 Обмеження також діятимуть щодо експорту необробленої деревини. Через війну обсяги лісозаготівлі зменшилися, водночас дерево потрібне для опалення, відбудови житла, роботи деревообробних підприємств і забезпечення потреб Збройних Сил України.
Загалом рішення спрямоване на те, щоб зберегти стратегічні ресурси в країні, підтримати українське виробництво та зменшити залежність від імпорту.
🔗 Більше
👍4❤3
📊👥 Номінаційний комітет обрав незалежних представників нового складу наглядової ради АТ “Енергоатом”
31 грудня 2025 року Номінаційний комітет обрав переможців у конкурсі на незалежних членів до нового складу наглядової ради АТ “Енергоатом”.
Незалежні члени Наглядової ради “Енергоатому” мають широкий досвід, який охоплює фінансове планування, аудит, стратегічний менеджмент, управління ризиками та інші компетенції, які необхідні для роботи одного із стратегічних підприємств України.
За результатами відбору, до складу нової наглядової ради як незалежні представники увійшли:
🔹Руміна Велші — визнана у світі лідерка ядерної галузі з понад 40-річним досвідом у сфері ядерної безпеки, регуляторного нагляду та стратегічного управління.
🔹Лаура Гарбенчуте-Бакіене — міжнародна експертка з фінансів, аудиту та управління ризиками з понад 25-річним досвідом роботи у енергетиці, інфраструктурі та фінансовому секторі.
🔹Патрік Фрагман — висококваліфікований міжнародний керівник та інженер із понад 30-річним досвідом роботи у глобальних секторах ядерної енергетики, енергетичної інфраструктури та промислових технологій.
🔹 Бріс Боюон — високопрофесійний юрист і управлінець з глибокою експертизою у сфері публічного права, енергетичного регулювання та корпоративного управління.
Відбір проводився в рамках виконання плану (Розпорядження Уряду № 1258), спрямованого на оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів підприємств паливно-енергетичного комплексу. Головна його мета – забезпечити прозорість, ефективність та контроль у стратегічно важливому секторі.
🔗 Більше
31 грудня 2025 року Номінаційний комітет обрав переможців у конкурсі на незалежних членів до нового складу наглядової ради АТ “Енергоатом”.
Незалежні члени Наглядової ради “Енергоатому” мають широкий досвід, який охоплює фінансове планування, аудит, стратегічний менеджмент, управління ризиками та інші компетенції, які необхідні для роботи одного із стратегічних підприємств України.
За результатами відбору, до складу нової наглядової ради як незалежні представники увійшли:
🔹Руміна Велші — визнана у світі лідерка ядерної галузі з понад 40-річним досвідом у сфері ядерної безпеки, регуляторного нагляду та стратегічного управління.
🔹Лаура Гарбенчуте-Бакіене — міжнародна експертка з фінансів, аудиту та управління ризиками з понад 25-річним досвідом роботи у енергетиці, інфраструктурі та фінансовому секторі.
🔹Патрік Фрагман — висококваліфікований міжнародний керівник та інженер із понад 30-річним досвідом роботи у глобальних секторах ядерної енергетики, енергетичної інфраструктури та промислових технологій.
🔹 Бріс Боюон — високопрофесійний юрист і управлінець з глибокою експертизою у сфері публічного права, енергетичного регулювання та корпоративного управління.
Відбір проводився в рамках виконання плану (Розпорядження Уряду № 1258), спрямованого на оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів підприємств паливно-енергетичного комплексу. Головна його мета – забезпечити прозорість, ефективність та контроль у стратегічно важливому секторі.
🔗 Більше
👍5❤3🤔1
🌾 Уряд запускає державну підтримку страхування агропродукції
У Державному бюджеті на 2026 рік вперше передбачено 60 млн грн на підтримку агрострахування, для чого 31 грудня Уряд ухвалив відповідні зміни до порядку надання держпідтримки. Документ визначає правила страхування агропродукції, зокрема на прифронтових територіях, і запроваджує обов’язкову реєстрацію в Державному аграрному реєстрі та перевірки на санкційні обмеження.
Постанова передбачає компенсацію частини сплачених страхових премій:
🔹до 60% вартості страхових премій для агровиробників, що працюють у прифронтових громадах;
🔹до 45% - для інших агровиробників.
Щоб застрахувати агропродукцію, сільгоспвиробник має звернутися до страхових компаній, які отримали за погодженням з Національним банком України право здійснювати таке страхування. На сьогодні це:
🔹АТ «Страхова компанія «ІНГО»;
🔹ПАТ «Страхова компанія «Універсальна».
Договори страхування агропродукції укладатимуться відповідно до переліку стандартизованих страхових продуктів:
🔹площі посівів озимих зернових культур на період перезимівлі;
🔹озимі зернові культури на весь період вирощування;
🔹майбутній врожай зернових культур на весняно-літній період вирощування.
🔗 Більше
У Державному бюджеті на 2026 рік вперше передбачено 60 млн грн на підтримку агрострахування, для чого 31 грудня Уряд ухвалив відповідні зміни до порядку надання держпідтримки. Документ визначає правила страхування агропродукції, зокрема на прифронтових територіях, і запроваджує обов’язкову реєстрацію в Державному аграрному реєстрі та перевірки на санкційні обмеження.
Постанова передбачає компенсацію частини сплачених страхових премій:
🔹до 60% вартості страхових премій для агровиробників, що працюють у прифронтових громадах;
🔹до 45% - для інших агровиробників.
Щоб застрахувати агропродукцію, сільгоспвиробник має звернутися до страхових компаній, які отримали за погодженням з Національним банком України право здійснювати таке страхування. На сьогодні це:
🔹АТ «Страхова компанія «ІНГО»;
🔹ПАТ «Страхова компанія «Універсальна».
Договори страхування агропродукції укладатимуться відповідно до переліку стандартизованих страхових продуктів:
🔹площі посівів озимих зернових культур на період перезимівлі;
🔹озимі зернові культури на весь період вирощування;
🔹майбутній врожай зернових культур на весняно-літній період вирощування.
🔗 Більше
👍7
🧩 «Робота без бар’єрів»: підсумки 2025 року та інструменти підтримки працевлаштування
Флагманський проєкт Мінекономіки «Робота без бар’єрів» спрямований на те, щоб спростити доступ до ринку праці для людей з інвалідністю, ветеранів, молоді без досвіду роботи та внутрішньо переміщених осіб, а також охопити ці групи активними програмами зайнятості.
Підтримка пріоритетних груп у межах «Роботи без бар’єрів»:
🏠 Внутрішньо переміщені особи (ВПО).
З 1 січня по 29 грудня 2025 року послугами ДСЗ скористалися 96,9 тис. ВПО, з яких 42,3 тис. були працевлаштовані, у тому числі 15,7 тис. — із компенсацією витрат роботодавцям.
🎖️ За цей період послугами ДСЗ також скористалися 17,9 тис. ветеранів та УБД, роботу отримали 3,9 тис., зокрема через механізми компенсації оплати праці та облаштування робочих місць.
У межах експериментального проєкту понад 4 тис. ветеранів, осіб з інвалідністю та УБД проходили професійне навчання у центрах освіти ДСЗ.
♿ Люди з інвалідністю.
З 1 січня по 29 грудня 2025 року послугами ДСЗ скористалися 38,3 тис. осіб з інвалідністю, з яких 9,7 тис. були працевлаштовані. У межах програм підтримки роботодавців за компенсацією витрат на облаштування робочих місць працевлаштовано 2,4 тис. осіб, зокрема 220 осіб з інвалідністю І групи, на що спрямовано 183 млн грн.
👩🔧 Рівні можливості для жінок.
З початку реалізації експериментального проєкту з навчання жінок для працевлаштування у нетрадиційних сферах роботодавці подали 509 заяв на навчання 1 000 жінок; 713 жінок уже завершили навчання, з них 632 працевлаштовані, ще 261 проходить підготовку.
🔗 Більше
Флагманський проєкт Мінекономіки «Робота без бар’єрів» спрямований на те, щоб спростити доступ до ринку праці для людей з інвалідністю, ветеранів, молоді без досвіду роботи та внутрішньо переміщених осіб, а також охопити ці групи активними програмами зайнятості.
Підтримка пріоритетних груп у межах «Роботи без бар’єрів»:
🏠 Внутрішньо переміщені особи (ВПО).
З 1 січня по 29 грудня 2025 року послугами ДСЗ скористалися 96,9 тис. ВПО, з яких 42,3 тис. були працевлаштовані, у тому числі 15,7 тис. — із компенсацією витрат роботодавцям.
🎖️ За цей період послугами ДСЗ також скористалися 17,9 тис. ветеранів та УБД, роботу отримали 3,9 тис., зокрема через механізми компенсації оплати праці та облаштування робочих місць.
У межах експериментального проєкту понад 4 тис. ветеранів, осіб з інвалідністю та УБД проходили професійне навчання у центрах освіти ДСЗ.
♿ Люди з інвалідністю.
З 1 січня по 29 грудня 2025 року послугами ДСЗ скористалися 38,3 тис. осіб з інвалідністю, з яких 9,7 тис. були працевлаштовані. У межах програм підтримки роботодавців за компенсацією витрат на облаштування робочих місць працевлаштовано 2,4 тис. осіб, зокрема 220 осіб з інвалідністю І групи, на що спрямовано 183 млн грн.
👩🔧 Рівні можливості для жінок.
З початку реалізації експериментального проєкту з навчання жінок для працевлаштування у нетрадиційних сферах роботодавці подали 509 заяв на навчання 1 000 жінок; 713 жінок уже завершили навчання, з них 632 працевлаштовані, ще 261 проходить підготовку.
🔗 Більше
👍4❤2
📍Платформа «Пульс» набрала чинності як офіційний державний інструмент цифрової взаємодії бізнесу і влади
1 січня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1304, якою запускається експериментальний проєкт цифровізації взаємодії органів виконавчої влади з суб’єктами господарювання через інформаційно-комунікаційну систему «Пульс». Відтепер «Пульс» офіційно функціонує як державний інструмент діалогу влади і бізнесу, збору, аналізу та використання даних від бізнесу для формування регуляторних рішень.
📄Постанова закріплює процедурні правила роботи системи, визначає ролі ключових учасників та встановлює обовʼязкові строки опрацювання звернень.
Станом на 1 січня 2026 року через платформу «Пульс» зібрано майже 350 тис. оцінок та понад 30 000 коментарів від підприємців з усієї України.
🤝Вже забезпечена необхідна технічна та інформаційна взаємодія між «Пульсом» та іншими державними системами, платформу інтегровано у понад 300 сайтів центральної та регіональної державної влади.
Технічне адміністрування платформи «Пульс» здійснює Прозорро.Продажі.
У межах експериментального проєкту до платформи «Пульс» підключено всі обласні військові адміністрації України. Також до роботи в системі залучено всі центральні органи виконавчої влади, Офіс Президента України (за згодою), Урядовий контактний центр та Раду бізнес-омбудсмена.
🔗Більше
1 січня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1304, якою запускається експериментальний проєкт цифровізації взаємодії органів виконавчої влади з суб’єктами господарювання через інформаційно-комунікаційну систему «Пульс». Відтепер «Пульс» офіційно функціонує як державний інструмент діалогу влади і бізнесу, збору, аналізу та використання даних від бізнесу для формування регуляторних рішень.
📄Постанова закріплює процедурні правила роботи системи, визначає ролі ключових учасників та встановлює обовʼязкові строки опрацювання звернень.
Станом на 1 січня 2026 року через платформу «Пульс» зібрано майже 350 тис. оцінок та понад 30 000 коментарів від підприємців з усієї України.
🤝Вже забезпечена необхідна технічна та інформаційна взаємодія між «Пульсом» та іншими державними системами, платформу інтегровано у понад 300 сайтів центральної та регіональної державної влади.
Технічне адміністрування платформи «Пульс» здійснює Прозорро.Продажі.
У межах експериментального проєкту до платформи «Пульс» підключено всі обласні військові адміністрації України. Також до роботи в системі залучено всі центральні органи виконавчої влади, Офіс Президента України (за згодою), Урядовий контактний центр та Раду бізнес-омбудсмена.
🔗Більше
❤7👍5
🌱 Сади, теплиці та нові культури: підсумки підтримки державою розвитку агровиробництва
У 2025 році державні програми в аграрній сфері дали відчутний практичний результат – від нових садів і теплиць до запуску нішевих культур та підготовки інструментів для розвитку інфраструктури зберігання.
У межах програми грантової підтримки бізнесу у 2025 році ухвалено:
🔹 47 рішень про надання грантів на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 162,4 млн грн;
🔹 22 рішення для розвитку тепличного господарства на 110,8 млн грн.
Ці проєкти передбачають створення понад 6 тис. робочих місць.
Також у березні розпочав роботу Реєстр юридичних осіб, які здійснюють діяльність з посіву, вирощування та переробки конопель для промислових цілей. 33 компанії вже задекларували посіви промислових конопель на площі 3 124 га.
🏗️ Водночас держава готує нові інструменти підтримки: з 2026 року планується запуск грантів на будівництво овочесховищ. Це допоможе аграріям довше зберігати врожай, зменшити втрати продукції та зробити постачання овочів стабільним протягом року.
🔗 Більше
У 2025 році державні програми в аграрній сфері дали відчутний практичний результат – від нових садів і теплиць до запуску нішевих культур та підготовки інструментів для розвитку інфраструктури зберігання.
У межах програми грантової підтримки бізнесу у 2025 році ухвалено:
🔹 47 рішень про надання грантів на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 162,4 млн грн;
🔹 22 рішення для розвитку тепличного господарства на 110,8 млн грн.
Ці проєкти передбачають створення понад 6 тис. робочих місць.
Також у березні розпочав роботу Реєстр юридичних осіб, які здійснюють діяльність з посіву, вирощування та переробки конопель для промислових цілей. 33 компанії вже задекларували посіви промислових конопель на площі 3 124 га.
🏗️ Водночас держава готує нові інструменти підтримки: з 2026 року планується запуск грантів на будівництво овочесховищ. Це допоможе аграріям довше зберігати врожай, зменшити втрати продукції та зробити постачання овочів стабільним протягом року.
🔗 Більше
👍4❤3
💧 Меліорація: аграрії отримали у 2025 році на зрошення земель 34 млн грн державної підтримки
У 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільськогосподарських підприємств, які працюють на меліорованих землях у Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Черкаській областях.
🏗️ Державна підтримка передбачає компенсацію витрат на реконструкцію та/або будівництво меліоративних систем. Максимальний розмір виплат становить 26,5 тис. грн на 1 гектар угідь, де здійснюється гідротехнічна меліорація.
🌾 Завдяки реалізації програми забезпечено зрошення 2,5 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, що підвищує стійкість агровиробництва в умовах кліматичних ризиків та воєнних викликів.
🔗 Більше
У 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільськогосподарських підприємств, які працюють на меліорованих землях у Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Черкаській областях.
🏗️ Державна підтримка передбачає компенсацію витрат на реконструкцію та/або будівництво меліоративних систем. Максимальний розмір виплат становить 26,5 тис. грн на 1 гектар угідь, де здійснюється гідротехнічна меліорація.
🌾 Завдяки реалізації програми забезпечено зрошення 2,5 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, що підвищує стійкість агровиробництва в умовах кліматичних ризиків та воєнних викликів.
🔗 Більше
👍5👏2
🌾🚜Підтримка агросектору у 2025 році: державні програми охопили десятки тисяч сільгоспвиробників
У 2025 році держава продовжила системну підтримку аграрного сектору, зосередивши ресурси на відновленні виробництва, підвищенні стійкості господарств та розвитку ключових напрямів – тваринництва, меліорації, рибництва і нішевих культур.
🐄 Одним із пріоритетів року стала підтримка розвитку тваринництва. Держава компенсувала до 25% вартості введених в експлуатацію ферм, доїльних залів та потужностей із переробки побічних продуктів тваринництва. Сума відшкодування склала загалом 116,3 млн грн.
У межах програми підтримки зрошення у 2025 році 10 с/г підприємств у семи областях отримали 34 млн грн компенсації витрат на реконструкцію та будівництво меліоративних систем.
🐟 Окрему увагу держава приділила відновленню рибництва на постраждалих від бойових дій територіях.
🌱 Водночас розширено підтримку нішевих культур. У 2025 році вперше запроваджено програму компенсації для агровиробників, які вирощують бавовник в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
🤝 Суттєвою залишалася підтримка малих і середніх агровиробників. Упродовж року понад 14 тисяч виробників отримали субсидії на одиницю оброблюваних угідь. Загалом держава сплатила 1,1 млрд грн підтримки.
🔗 Більше
У 2025 році держава продовжила системну підтримку аграрного сектору, зосередивши ресурси на відновленні виробництва, підвищенні стійкості господарств та розвитку ключових напрямів – тваринництва, меліорації, рибництва і нішевих культур.
🐄 Одним із пріоритетів року стала підтримка розвитку тваринництва. Держава компенсувала до 25% вартості введених в експлуатацію ферм, доїльних залів та потужностей із переробки побічних продуктів тваринництва. Сума відшкодування склала загалом 116,3 млн грн.
У межах програми підтримки зрошення у 2025 році 10 с/г підприємств у семи областях отримали 34 млн грн компенсації витрат на реконструкцію та будівництво меліоративних систем.
🐟 Окрему увагу держава приділила відновленню рибництва на постраждалих від бойових дій територіях.
🌱 Водночас розширено підтримку нішевих культур. У 2025 році вперше запроваджено програму компенсації для агровиробників, які вирощують бавовник в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
🤝 Суттєвою залишалася підтримка малих і середніх агровиробників. Упродовж року понад 14 тисяч виробників отримали субсидії на одиницю оброблюваних угідь. Загалом держава сплатила 1,1 млрд грн підтримки.
🔗 Більше
👍5
🐟 Реформа рибного господарства: підсумки 2025 року
У 2025 році Україна суттєво просунулася в реформуванні сфери рибного господарства та водного промислу. Зміни були зосереджені на гармонізації національного законодавства з правом ЄС, запровадженні прозорих ринкових механізмів і цифровізації галузі.
Основні досягнення за 2025 рік:
🌍 Набуття Україною членства в Генеральній комісії з рибальства у Середземномор’ї.
🔎 Ухвалення закону щодо забезпечення простежуваності водних біоресурсів, який запроваджує європейські підходи до контролю походження рибної продукції та посилює боротьбу з незаконним рибальством.
💻 Оновлено процедури спеціального використання водних біоресурсів і запроваджено електронне декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов.
🐠 Держава посилила заходи з відтворення та збереження водних біоресурсів. До водойм вселено близько 10,9 млн екземплярів риби.
🤝 Вперше було надано державну підтримку суб’єктам господарювання, які займаються розведенням прісноводної риби на деокупованих і постраждалих від бойових дій територіях.
🔗 Більше
У 2025 році Україна суттєво просунулася в реформуванні сфери рибного господарства та водного промислу. Зміни були зосереджені на гармонізації національного законодавства з правом ЄС, запровадженні прозорих ринкових механізмів і цифровізації галузі.
Основні досягнення за 2025 рік:
🌍 Набуття Україною членства в Генеральній комісії з рибальства у Середземномор’ї.
🔎 Ухвалення закону щодо забезпечення простежуваності водних біоресурсів, який запроваджує європейські підходи до контролю походження рибної продукції та посилює боротьбу з незаконним рибальством.
💻 Оновлено процедури спеціального використання водних біоресурсів і запроваджено електронне декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов.
🐠 Держава посилила заходи з відтворення та збереження водних біоресурсів. До водойм вселено близько 10,9 млн екземплярів риби.
🤝 Вперше було надано державну підтримку суб’єктам господарювання, які займаються розведенням прісноводної риби на деокупованих і постраждалих від бойових дій територіях.
🔗 Більше
👍4❤2🤔1
🇺🇦 Політика «Зроблено в Україні» забезпечила 0,95 в.п. зростання ВВП у 2025 році
У 2025 році програми політики «Зроблено в Україні» забезпечили 0,95 в.п. зростання ВВП, а переробна промисловість за 11 місяців року дала 17,9% податкових надходжень зведеного бюджету та +69,2 млрд грн приросту порівняно з минулим роком.
🏭 Під брендом «Зроблено в Україні» реалізується близько півтора десятка програм підтримки українських виробників — від локалізації в закупівлях і грантів до індустріальних парків, інвестиційної та експортної підтримки.
У 2025 році:
🔹бізнес залучив майже 29 тис. доступних кредитів на 88 млрд грн за програмою 5–7–9%;
🔹сотні виробників мали замовлення від держави і громад завдяки політиці локалізації в публічних закупівлях;
🔹347 нових верстатів і виробничих ліній з’явились у українських виробників завдяки грантам для переробних підприємств;
🔹в індустріальних парках на кінець 2025 року збудовано або будується 37 заводів;
🔹започатковані проєкти зі значними інвестиціями на 154 млн євро;
🔹аграрії оновили парк техніки, придбавши 8460 одиниць української продукції машинобудування на 5,7 млрд грн завдяки програмі часткової компенсації вартості української с\г техніки та обладнання;
🔹7600 сімей придбали житло за програмою доступної іпотеки єОселя;
🔹громади закупили 695 шкільних автобусів українського виробництва на 2,7 млрд грн;
🔹10 тисяч українців стали підприємцями, отримавши мікрогранти «Власна Cправа»;
🔹підтримано несировинний експорт обсягом 10,5 млрд грн.
Більше
У 2025 році програми політики «Зроблено в Україні» забезпечили 0,95 в.п. зростання ВВП, а переробна промисловість за 11 місяців року дала 17,9% податкових надходжень зведеного бюджету та +69,2 млрд грн приросту порівняно з минулим роком.
🏭 Під брендом «Зроблено в Україні» реалізується близько півтора десятка програм підтримки українських виробників — від локалізації в закупівлях і грантів до індустріальних парків, інвестиційної та експортної підтримки.
У 2025 році:
🔹бізнес залучив майже 29 тис. доступних кредитів на 88 млрд грн за програмою 5–7–9%;
🔹сотні виробників мали замовлення від держави і громад завдяки політиці локалізації в публічних закупівлях;
🔹347 нових верстатів і виробничих ліній з’явились у українських виробників завдяки грантам для переробних підприємств;
🔹в індустріальних парках на кінець 2025 року збудовано або будується 37 заводів;
🔹започатковані проєкти зі значними інвестиціями на 154 млн євро;
🔹аграрії оновили парк техніки, придбавши 8460 одиниць української продукції машинобудування на 5,7 млрд грн завдяки програмі часткової компенсації вартості української с\г техніки та обладнання;
🔹7600 сімей придбали житло за програмою доступної іпотеки єОселя;
🔹громади закупили 695 шкільних автобусів українського виробництва на 2,7 млрд грн;
🔹10 тисяч українців стали підприємцями, отримавши мікрогранти «Власна Cправа»;
🔹підтримано несировинний експорт обсягом 10,5 млрд грн.
Більше
❤6👍2