🤔 Що буде з інтернетом під час блекаутів

Які плюси та недоліки мають технології PON і Ethernet

Декілька тижнів поспіль у медіа поширюються апокаліптичні новини: «У Мінцифри попередили, що взимку не буде ні зв’язку, ні інтернету», «У Києві лише 9% абонентів підключені до мереж на базі PON, це критична ситуація» тощо. Втім насправді катастрофи не має бути. Чому – пояснює Mind.

Деякі медіа поширили цитати з інтерв’ю та доповнили їх «фактажем», про який фахівець не згадував. Начебто, за словами Мацика, у ході перевірки телеком-регулятором було з’ясовано, що жоден з операторів не готовий до підтримання стабільної роботи стільникового зв’язку під час відключень світла. І понеслося…

Регулятор перевірив тільки трьох мобільних операторів (на телеком-ринку працюють понад 3000 гравців), у всіх знайшов порушення («незабезпечення джерелами безперебійного електроживлення базових станцій») та ще навесні і влітку наказав «виправитися» протягом місяця. «Велика трійця» давно прозвітувала: «зроблено».

Регулятор уточнював для Mind: перевірки інтернет-провайдерів проводитиме, якщо будуть звернення від відповідних органів, що здійснюють моніторинг стосовно невиконання зобов'язань певним гравцем ринку.

У тому ж інтерв’ю фахівець Мінцифри розповів, що наразі в Україні лише 37% абонентів фіксованих мереж мають підключення до PON (Passive optical network, пасивна оптична мережа): «У Київській, Рівненській, Тернопільській областях – близько 60%, а от у Києві – 9%, це критична ситуація». Мацик додав, що ця технологія стійка до тривалих знеструмлень.

І знову ж таки понеслося.

➡️ «Мережі провайдерів, які працюють на інших технологіях, ляжуть під час блекаутів», – зробили «обґрунтований» висновок деякі читачі. А в медіа пішли новини з такими та подібними заголовками: «Стало відомо, скільки українців не матимуть проблем з інтернетом під час блекаутів».

Її підлила пресслужба Мінцифри. Піарники взяли інформацію з того самого інтерв’ю: у Мінцифрі радять кожному громадянину підготуватися до можливих знеструмлень, щоб залишатися на зв’язку. Ці цитати трохи відредагували та вклали в уста міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Головний меседж: щоб залишитися на зв'язку під час блекаутів, потрібно підключитися до PON: «Ця технологія дає змогу бути онлайн без електрики до 72 годин». Звідки взята «достовірна» інформація про 72 години, в інструкції від міністра не уточнюється.

Насправді, строк залежить від наявності як у провайдера, так і в абонента додаткових девайсів. Якщо компанія має резервне живлення, а користувач – генератор і потужний безперебійник для підтримки роботи роутера, то доступ до інтернету буде постійним (перевірено торішніми блекаутами, один із яких тривав понад 100 годин). Якщо ж у абонента тільки один павербанк із невисокою ємністю – PON-мережа «піде в офлайн» за декілька годин.

Читати матеріал повністю – за посиланням.

#енергетика #блекаути

📱 Підписатись на Майнд пояснює

Гендиректор світового енергогіганта Vitol: «Якби ми торгували лише з компаніями або країнами, які поділяють західні цінності, у нас швидко б закінчилися нафта, газ та інші енергоресурси»

[1/2]

Фірма із центральним торговим офісом у Женеві вважається найбільшим незалежним нафтотрейдером у світі. Також вона має справи з Україною.

Про стурбованість Європи через енергетичну кризу
➡️Постачання природного газу залишається низьким. Ба більше: зріджений газ транспортується кораблями. Тому ці постачання можуть бути легко перенаправлені до Індії чи Китаю, якщо ці країни запропонують вищу ціну.

Про деіндустріалізацію
➡️Тут є три елементи. По-перше, розширюється використання відновлюваних джерел енергії і для виробництва електроенергії потрібно менше газу. По-друге, домогосподарства більше грошей заощаджують, ніж витрачають. За останній рік ми бачили, як люди намагаються заощадити, зменшуючи споживання електроенергії та газу. І по-третє, енергоємні галузі промисловості відчували напруженість минулого року, яка триває і зараз. Вони зупинили виробництво, і тепер їм важко його відновити, щоб повернутися на ринок.

Про підвищення цін на енергоносії
➡️Починаючи з 2011 року, нафта коштувала $100 за барель протягом чотирьох років. У 2023-му середня ціна становить лише $85. Це може здаватися дорого, але насправді зараз нафта не є шалено дорогим товаром.

Необхідно продовжувати інвестувати у видобуток. Видобуток нафти скорочується, але попит залишається високим, незважаючи на енергетичний перехід.

Про енергетичний перехід
➡️Ми розглядаємо енергетичний перехід як можливість. Поділяємо наш бізнес на три категорії: нафта, природний газ, електроенергія і стала енергетика. У кожному із цих блоків у нас є і торговий бізнес, і активи.

Ми інвестували $2 млрд у рішення в галузі сталого розвитку: біогаз, акумулятори, відновлювані джерела енергії в Польщі, Індії та США. Тобто це більше про локальну генерацію. Тому можливості для торгівлі менш очевидні.

Повне інтерв’ю — за покликанням.

#енергетика #бізнес

📱 Підписатись на Майнд пояснює