Спробуй сьогодні все, що будеш робити, робити як медитацію: концентруватися тільки на тій дії, що робиш зараз, не тікати думками кудись в інше місце, спокійно дихати, не відволікатися на телефон, бути тут і зараз і робити тільки те, що важливо, як найвправніший, мудрий та досвідчений майстер свого життя.

В стресі намічені напрямки, плани, рутини — все вислизає з голови, і може й так статися, що потім і не згадається, бо стрес сьогодні щоденний та дуже сильний. Тому і важливі інструменти, які будуть нагадувати про шлях з дорослого. Блокноти, планери, нагадування в календарі, сповіщення, зараз є з чого обирати.

Ось просто сьогодні відкрий свою сторінку з інсайтами/планами/намірами/звичками, що ти востаннє писав/ла — і повертайся до свого шляху, і хай ніяки погані штуки з нього тебе не збивають 🤍

А ще я вже якийсь час думаю над тим, щоб впровадити першу сесію-знайомство на 30 хвилин безоплатною: познайомитися, відчути, як вам зі мною, трохи поговорити про запит.

Що скажете, чи це потрібно? Ви б прийшли?

Вечірні сесії мають таку особливу атмосферу, ви помічали? ✨🥹

Привіт. Хороші новини.

Це місце вже давно перестало бути тим, чим називалося раніше. Воно давно не про майндсет, і не про прагнення змін чи досягнення, чи про ставання іншою людиною. І з психології тут написано вже достатньо. Переписувати та публікувати наново контент, підтверджуючи його одноразовість, я не люблю. Взагалі я не дуже люблю соцмережі. Я бачу, що люди це відчувають — це видно було по відпискам. Дивовижно, що люди відчули неконгруентність простору одночасно зі мною, і готовність до дій у аудиторії з'являється значно раніше, ніж в автора, і це, мабуть, щось з основоположних символів буття.

Поки пишу, бачу, що мати аудиторію — насправді це виклик, бо вона часто відчуває й реагує на зміну раніше, ніж автор готовий визнати її та подивитися чесно їй в очі. Певною мірою аудиторія може бути дзеркалом, яке миттєво відображує зміни. Зараз я згадую, що десь те саме і відбувалося, коли я працювала музиканткою та співачкою. Я бачила декілька фатальних подій через це, і декілька несамовитих перероджень з людьми, які працювали поруч зі мною.

Як кажуть, диму без вогню не буває, так і в терапії ми бачимо, що реакції завжди передує стимул.

Пишу цей текст з радістю. Відчуваю готовність і тут проявлятися та безпеку бути чесною, відчуваю канал простором для творчості. Співпало по часу, що саме на минулому тижні я завершила чотирирічне навчання у ТА в галузі Психотерапії. До цілісності в освіті мені ще декілька кроків, але величезний шлях вже пройдено, і я зараз десь на 90 зі 100.

Десь рік я думала про те, що ж має тут бути, яка має бути назва, яке наповнення. Відповідь знайшлася на тому, що не маю зацікавлення у тому, щоб будувати контентну стратегію. Останні півтора роки я багато досліджую цілісність, через терапію, навчання, художню літературу, холодну воду, їжу, природу, спостереження, фізичну витривалість, танець, чуттєвість, так далі, так далі. Моя ідея в тому, аби донести, що терапія не зосереджується тільки на розмовах, щоденниках, протоколах, книжках чи навчанні. І ця цілісність марила мені назвою. Ще марили рівновага, шлях до суходолу, сховок, але поки що це не про те.

Чи знали ви чи ні, я теж людина з кПТСР, чий шлях розпочався одночасно з початком великої війни — у 2014, а то й набагато раніше. Події, що привели мене туди, не стосувалися війни, проте я давно разом з вами шукаю цілісності. Буде по-чесному теж говорити про це.

Несамовито важливим для мене було замінити назву українською мовою замість англійської. Відчуваю потяг сьогодні будувати своє. Це не стосується жодного мовного упередження, я їх не маю. Проте мені здається дивним, чому в Україні так багато всього називають англійською зараз, і я хочу своє робити своїм.

Цілісність в терапії має велике значення, адже травма — це розрив, це відділення, це частинки, що живуть своїм життям. Коли в один момент тебе перекидає в спогад, і ти проживаєш ці почуття наново як ніби ти знову там. Коли ти відчуваєш власні роз'єднані частки. Коли не розумієш чому і як повернути себе. Важливо забирати собі своє. Зцілення травми і є поверненням цілісності. Це не завжди можливо зробити повністю, але принаймні можливо спробувати, і це буде вже щось.

То що ж, я вам не можу гарантувати, що все стане цілим; що контентна стратегія, назва каналу чи фото буде сталою, тому що все це — це процес, все гнучке і це й є природною формою речей, які не вмирають, але живуть. Але можу сказати, що тут ви можете спробувати знайти для себе щось важливе та цілісне. Залишайтеся. Я запрошую.

Почувайтесь як вдома.

Я хочу відкрити запис для сталих терапевтичних контрактів на вечірні години середи.

Доступні слоти:
18:00, 19:00, 20:00, 21:00.

На першу сесію-знайомство знижка —20%.

Якщо це місце для вас – напишіть мені @july_therapy

Якщо любиш когось — скажи 🤍

​​Твоя адаптація це — не твій характер

«Сумую за своєю енергією колись» - часто попадаються такі дописи в соцмережах, а вам попадалися?

Якщо помічаєш, що останнім часом ти стаєш більш закритим, менш спонтанним, більш контролюючим та тривожним – можливо, це не втрата себе, про яку ти думаєш. Це може бути захисною адаптацією.

Особистісні адаптації — це стиль поведінки у стресі, що формується у ранньому дитячому досвіді. У дорослому віці це проявляється так: чим сильніший стрес – тим сильніше проявляється адаптація. І так, цей стрес не обов’язково має бути ситуативним. Ти також можеш жити у суцільному стресі останні роки – і таке також трапляється.

Що б з тобою не сталося: складні стосунки, складнощі в родині, забагато обов'язків, переїзд в інше місто, чи країну — це стрес. Діти, розставання, кар’єрні виклики, зміни у тілі, останні новини – що б з цього у тебе не сталося, тіло може повертатися до першого, найстарішого способу захищатися.

🧷 Якщо ти виросла в родині де тебе рятувало «ховатися» — в стресі ти можеш ховатися та закриватися у собі ще більше.

🧷 Якщо для безпеки тобі було необхідно тримати щось під контролем — це теж може бути твоєю стратегією.

🧷 Якщо хтось з твоїх батьків був дуже тривожним – у стресі це може включатися і у тобі.

Важливо знати, що це не зламаність і не втрата себе. Це – захист, що працює зараз на повну, і насправді він хоче тебе зберегти.

🤍 Терапія — це можливість з висоти твого вже нового досвіду навчитися обирати: коли такий захист потрібен, а коли — він коштує тобі дуже дорого, і ти вже готова актуалізувати його та змінити та стати спокійною та відкритися.

Я вірю, що ти можеш бути у цьому світі таким, яким самостійно забажаєш.

Запрошую на консультації — останні слоти червня 🤍

П'ятниця 26.06 — 12:00,13:00,14:00

Вівторок 30.06 —15:00, 16:00; 21:00

📍 На першу зустріч діє знижена вартість: 30€ замість 40€

Для запису пишіть @july_therapy або заповніть форму 📩

Якщо ти переживаєш щось страшне,

потім ти змінюєшся назавжди. І інколи це те, що буває найважче прийняти. Не завжди тобі може подобатися ця нова людина. Вона незнайома та від того лякаюча.

Зцілитись це не значить повернутися до того, якою ти була до тих подій. Ти ніколи вже не будеш тією людиною з минулого.

Коли приймаєш себе нову, починаєш використовувати набутий досвід – ось тут і є початок нового життя, це і є відновленням.

Слоти на цьому тижні для запису на зустріч з психологом 🌱

Четвер 13:00, 14:00; 15:00
Пʼятниця 13:00, 14:00, 15:00, 20:00; 21:00

📍 На першу зустріч діє знижена вартість: 30€ замість 40€

Для запису пишіть @july_therapy або заповніть форму 📩

21+ замість 18+: в Україні хочуть підвищити вік повноліття та сексуальної згоди, — «СЮГ»

Відповідну петицію зареєстровано на сайті Уряду.
ㅤ
Надіслати новину @novosti_kieva_bot
👉ПІДПИСАТИСЯ

Слоти для консультації або першої зустрічі на цьому тижні 🌱

Четвер 13:00, 14:00; 15:00
Пʼятниця 13:00, 14:00, 15:00, 20:00; 21:00

📍 На першу зустріч діє знижена вартість: 30€ замість 40€

Для запису пишіть @july_therapy або заповніть форму 📩

​​💬 Що допомагає жінкам звертатися по психологічну підтримку, а що стає на заваді?

Ми хочемо краще зрозуміти досвід жінок у пошуку та отриманні психологічної допомоги: від першої думки про звернення - до пошуку фахівця та отримання підтримки. І для цього нам важливий різний досвід.

Запрошуємо пройти опитування, якщо ви:
• отримували або зараз отримуєте психологічну допомогу;
• шукали фахівця, але не звернулися;
• відкладали звернення через брак часу, коштів, інформації, безпекові чи інші обставини;
• ніколи не зверталися по психологічну допомогу або не мали такої потреби.

🔹 Опитування анонімне
🔹 Заповнення займає близько 10 хвилин
🔹 Ви можете пропустити будь-яке запитання або припинити участь у будь-який момент

🔗 👉 Пройти опитування (посилання)

Ваші відповіді допоможуть нам краще зрозуміти, які бар’єри існують на шляху до психологічної допомоги та як зробити її доступнішою для кожної.

Поширюйте опитування серед подруг, колег та родини 🌿
Дякуємо за ваш час!

Публікацію створено Фундацією «UA Mental Help» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Фундаці «UA Mental Help» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一 Єднання.

Як давно ви замислювалися про те, що вас надихає? Давайте обговоримо!

Мені подобається думка, що до психолога не обов’язково приходити тільки тоді, коли вже зовсім погано. Можна прийти, коли щось давно крутиться в голові, коли складно прийняти рішення, коли хочеться зрозуміти щось нове про себе.

Насправді час, який є ресурсним, є дуже підходящим для початку терапії, бо є змога та сили на це 🪴🌳

​​Чому знати себе дійсно важливо?

Знаєте, існують ось ці моменти, коли ти лякаєшся, і в цьому моменті це повністю змінює твій стан. Адже щойно ти був упевненою в собі людиною, яка знала, як це зробити, як розв’язати задачу, що постала перед тобою, яка бачила інструменти, бачила можливості. І тут в один момент ти стаєш маленькою дитиною, яка почувається не просто невпевненою і навіть не просто самозванцем — вона конкретно відчуває: «Наскільки ж великою помилкою було те, що я зараз опинився тут, у цій ситуації, і отримав цю можливість».

Знаєте це відчуття, коли ти, можливо, отримав якусь класну можливість — реально класну — і ти вдячний моменту й життю за те, що вона тобі представилася?

Потім минає якийсь час, і часто це може бути навіть дуже короткий час, — і ти вже почуваєшся приблизно так: «О Боже, невже це про мене? Як вони взагалі могли подумати, що я на це здатен? Тут точно я обманюю їх усіх. І як же це соромно».

І ось у чому буде різниця між людиною, яка знає себе, і людиною, яка себе не знає:

Якщо ви добре розумієте свої процеси й драйвери, які можуть у вас вмикатися, тригери, — у такому випадку людина є вірогідність, що ви будете готові до того, що зараз це відбувається. Давайте скажемо так: вірогідність того, що у цю хвилину ви впізнаєте цей стан, значно збільшується на відміну від людини, що знає себе погано. Ви зможете надати собі паузу, підтримку, якої потребуєте, і навіть вчасно зрозуміти, що у такому стані важливі рішення приймати не можна. Вчасно зупинитися може врятувати багато.

Той, хто знає себе, у якийсь момент зможе пройти крізь ці думки, зрозуміти їх, розпізнати цю штуку й сказати: «О, точно. Я не впевнений, що зараз це справді мої думки. Це думки тієї частини мене, яка дуже налякана».

А людина, яка себе не знає, може повірити в це. Повірити в те, що це справді не для неї, що це всього лише удача, що потрібно відмовитися від цієї можливості, від стосунків, від компанії дуже хороших людей і піти деінде.

Такі роздуми прийшли мені до вечора вчорашнього чудесного дня, п’ятниці.