Привіт новеньким!

Щоб отримати подарунок – поставте "+" під цим дописом 🫶

​​📲 Як позбутися синдрому втрачених можливостей (FoMO)?

FoMO «Fear of missing out» - це синдром втрачених можливостей, боязнь пропустити щось цікаве або певну гарну можливість.

Цей синдром доволі помітно погіршує якість нашого життя. Адже замість насолоджуватися своїм життям людина починає страждати через те хороше, що ймовірно могло б з нею трапитися, але не трапилося.

🤷 І звинувачує людина за втрачені можливості, звичайно, себе.

Дослідження показали ефективність методу FoMO-R. Цей синдром можна зменшити, поєднуючи як соціальні, так і технічні навички, а також знання того, як соціальні медіа розроблені та як у них має відбуватися соціальна взаємодія. Стиснуто розповіла про метод нижче.

Соціальні медіа змінили спосіб взаємодії людей. Обережніше з інстаграмом, якщо вам притаманне наступне:

🔹 низький самоконтроль та дофамінова залежність
🔹 схильність до компульсивної поведінки
🔹 низька самооцінка, відсутність близьких та друзів

Що робити, якщо ви помічаєте у себе FOMO? Двома словами про метод FoMO-R. Детальніше можна прочитати тут

1️⃣ Підвищуйте самосвідомість. Ви маєте розуміти, що алгоритми соцмереж налаштовані таким чином, щоб “змусити” людей проводити там якомога більше часу та створювати більше гарного контенту.

🔸Також важливо розуміти, що зазвичай люди не показують в інстаграмі “темні сторони” свого життя, які є в кожного

2️⃣ Працюйте над самооцінкою. Помічайте цінність та хваліть себе навіть за невеличкі реальні досягнення.

🔸Не очікуйте багато взаємодій з вашим контентом у соціальних мережах - це насправді не впливає на ваше життя

3️⃣ Розширюйте власні можливості. Додавайте в життя реальні досягнення та задоволення: нові знайомства, живе спілкування, досягнення на роботі, спорт.

🔸 Це - боротьба з “швидким дофаміном”

4️⃣ Проводьте менше часу у соціальних мережах.

🔸Але святе місце пустим не буває і руки все одно будуть тягнутися у телефон, тож перед тим як видаляти інстаграм, встановіть на свій пристрій, наприклад, додаток для читання електронних книжок

💌 Було корисно? Пишіть в коментарі

психолог Юля про важливе | підписатися

​​Відсторонений тип прив’язаності

💬 Самому добре, але без партнера трохи погано, а з партнером взагалі неможливо

Прив’язаність формується в дитинстві на рівні тіла: тип прив’язаності ми не обираємо, так само як і не обираємо батьків. Таким чином ми не можемо регулювати чи є у нашої матері післяродова депресія та чи приємно їй торкатися малюка.

При відстороненій прив’язаності немовлята 🧸 виглядають так, наче їх нічого не хвилює. Вони не плачуть при розлуці з матір’ю та не звертають увагу, коли вона повертається. Але при тому вони мають прискорене серцебиття, що каже про те, що ці немовлята знаходяться у стані постійного збудження.

⚪️ Таким людям дуже комфортно знаходитися наодинці. З партнером поряд їм дуже складно бути собою, займатися улюбленими речами. Для того, щоб розслабитися та проявитися їм ніби необхідна повна самотність.

🔖 Але врешті-решт вони прийдуть до того, що їм все одно необхідно спілкування, стосунки, обійми - і з цього моменту життя з цим типом прив’язаності стає дуже складним.

Знайомо вам? 💔

психолог Юля про важливе | підписатися

Сьогодні в сторіз буду відповідати на ваші запитання 🌸

Якщо хотіли щось запитати у психолога – велкам

​​Люди дуже люблять тему життєвих сценаріїв або долі, але мало хто розуміє, що це таке

Тим паче з точки зору наукового обгрунтування. Я думаю, більшість людей, які хоча б інколи цікавилися історією, спостерігали за людьми або читали книжки замислювалися 💭 над тим, а чому ж долі та сюжети знову й знову повторюються?

6️⃣ Шість головних сценарних категорій - це Ніколи, Завжди, До тих пір поки, Після, Знову і знову, і Сценарії відкритого кінця. Їх найлегше зрозуміти, звернувшись до грецьких міфів, оскільки греки добре відчували такі речі.

🔷 Сценарії типу Ніколи представлені Танталом, який завжди мав страждати від голоду і спраги, бачачи перед собою їжу і воду, але ніколи не пити і не їсти знову. Людям із таким сценарієм заборонено робити речі, яких вони найбільше хочуть, і тому вони проводять життя в танталових муках та оточені спокусами. Вони продовжують жити з Батьківським прокляттям, тому що Дитина в них боїться речей, яких вони бажають найбільше, так що вони по-справжньому мучать самі себе.

🔷 Сценарії типу Завжди повторюють Арахну, яка насмілилася викликати на змагання в рукоділлі богиню Мінерву, і в покарання була перетворена на павука і засуджена проводити весь свій час, пасовуючи павутиння. Такі сценарії йдуть від павукоподібних батьків, які кажуть: «Якщо це те, що тобі хочеться робити, тоді ти можеш провести все життя, роблячи це».

🔷 Сценарії типу До тих пір Поки що повторюють історію Язона, якому було сказано, що він не зможе стати королем доти, доки не виконає певні завдання. У відповідний час він отримав свою нагороду та прожив десять років у щастя. Геракл мав подібний сценарій: не міг стати богом, як пробув дванадцять років рабом.

🔷 Сценарії типу Після йдуть від Дамокла. Дамоклу було дозволено насолоджуватися щастям, бути королем доти, доки він помітив меч, що висить над його головою, підтримуваний єдиним кінським волоссям. Гасло сценаріїв типу Після - "Ти можеш порадіти деякий час, але потім твої біди прийдуть за тобою". Страх тривог, що насуваються, звичайно ж, робить радість важкою. Це люди, які кажуть: «Якщо все добре, щось погане неодмінно має статися».

🔷 Сценарії типу Знову і Знову - це сценарії Сізіфа. Він був засуджений котити важкий камінь вгору по горі, і саме в той момент, коли він ось-ось мав досягти вершини, камінь скочувався вниз, і він мав починати все спочатку. Це класичний Я Майже Зробив сценарій, з одним "Якби тільки", наступним за іншим.

🔷 Сценарій Відкритого кінця це сценарій не-переможця або сценарій Пирога в Небі, він слідує історії Філемона і Бавкіди, які були перетворені на лаврові дерева на нагороду за свої добрі справи. Старі люди, які виконали свої Батьківські інструкції, не знають, що робити далі після того, як усе закінчено, і проводять решту життя, як овочі або пліткуючи, як листя, що шелестить на вітрі. Це доля багатьох матерів, чиї діти виросли та розлетілися, і чоловіків, які поклали свої тридцять років роботи за умовами кампанії та інструкцій своїх батьків, і тепер живуть самотньо на пенсії у похмурих готелях та мебльованих кімнатах. Співтовариства «поважних громадян» наповнені парами, які завершили свій сценарій і не знають, як структуювати свій час в очікуванні Обітованої Землі, де люди, які ставилися до своїх службовців добре, можуть повільно вести свої великі чорні автомобілі праворуч бруківки без того, щоб купка погано вихованих молодиків улюлюкала їм услід.

🔖 Що таке сценарій та як його зупинити?

Насправді сценарії - це дуже логічна річ, яка формується у ранньому дитинстві (до 6 років) та в сучасній психотерапії може розумітися як адаптаційний план, тобто "базові" реакції на стрес, і, власне, базові реакції на життя, які призводять до логічних наслідків. Формується через реакції батьків, соціуму на різні дитячі вчинки та проявлення. Також на формування сценарію впливають різні сюжети та казки, до яких дитина має доступ.

Вихід зі сценарію є, і це - психотерапія.
Якщо хочете розібратися зі своїм - приходьте на консультації 🌱

✍️ гарніше ніж Берн я не напишу, тож опис сценаріїв взяла з його книжки "Сексуальні ігри"

психолог Юля про важливе | підписатися

Вільні години для психологічної консультації на цьому тижні:

Четвер 11:00 / 14:00 / 19:00 / 20:00
П'ятниця 13:00, 18:00

📩 Для запису: @july_s_psy

​​Ще один круасан і ментальне здоров'я

Вчора ввечорі у розмові з клієнткою (згоду на публікацію вона надала) мова зайшла про їжу та задоволення.

І ось часто люди дійсно заїдають проблеми смачненьким, і в процесі розуміють, що воно взагалі не смачне та вже тошнить від того круасану, це слова-пряма мова клієнтки.

🤫 Чому так відбувається?

〰️ поїдання "на автоматі": а ви взагалі знаєте, що саме для вас є смачним?
〰️ а ви собі взагалі дозволяєте отримувати справжнє задоволення від їжі, яке, між іншим, в нас закладено від природи?

Тема їжі детермінована з одного боку над-кількістю швидких углеводів та реклами, з іншого боку ПХ пропагандою та/або ідеалами краси, яка змушує нас відчувати провину за зайвий з'їдений шматок чогось "не"корисного.

💡 Правда, як і зазвичай, полягає в тому, що якщо ввімкнути яскраве світло, виявляється, жоден монстр під ліжком не ховається. Ані з одного боку, ані з іншого.

Отримувати наслолоду від їжі - це природно правильно, чудово та дуже корисно. Природня їжа дуже смачна: манго, банани, горіхи, мед, м'ясо, овочі, фрукти, риба - це все неймовірно чудові речі. Вони, знаєте, створені для того, щоб вам було приємно та корисно насолоджуватися цим чудовим процесом прийняття їжі та загалом процесом життя.

Питання на домашнє завдання на подумати:

❔А ви взагалі знаєте, що саме для вас - смачно? Можливо, це виявиться взагалі не круасан?

Дозвольте собі нарешті просто насолоджуватися звичайними речами. І тут вже мова йде далеко не тільки про їжу.

психолог Юля про важливе | підписатися

20% дій приводять до 80% результату

Які дії вам потрібно зробити сьогодні, щоб отримати результат?

Це питання не зовсім мотиваційне, хоча воно і надає мотивацію саме по собі.

Воно несе психологічний характер, адже дуже часто ми закопуємо себе у думках, планах та діях підготовчих, які насправді не наближають нас до нашої мети або бажання.

Існує приклад з бігом, дуже він мені подобається: якщо людина хоче зайнятися бігом, спочатку вона думає, що їй потрібно укріпити м'язи на ногах, придбати нову форму та інший інвентар, дочекатися зручної погоди та виділити час. Таким чином людина втомлюється, не встигаючи навіть покинути своє приміщення. Але насправді щоб почати бігати, потрібно лише вийти з дому і побігти.

Подумайте сьогодні про те, які заплановані дії насправді не є обов'язковими для досягнення вашої мети або бажання.

​​Як зменшити вплив великого міста на нервову систему?

Знаєте, я нещодавно повернулася до Києва і вже дуже сильно відчуваю вплив великого міста на собі. Ось фактори, які дійсно дуже впливають на наш мозок та нервову систему:

〰️ шум
〰️ велика кількість людей
〰️ черги, години пік, натовпи
〰️ яскраве світло вночі (поки війна, це актуально не для всіх районів та міст)

Якщо спостерігати за жителями великого міста, можна побачити, що ці люди постійно ніби кудись спішать, часто бувають нервові та дратівливі. Кажуть, що це через “швидкий темп” міста. Але насправді існує постійний вплив факторів, що роздратовують і роблять людей такими прискореними нервовими. Це фактори, зазначені вище👆🏻

Вони напряму активують наш мозок та змушуть так чи інакше постійно біологічно перебувати в стресі та мати підвищий рівень уваги, що виснажує.

🌲 Що ви можете зробити, щоб почувати себе в великому місті більш комфортно? Щоденна рутина

▫️ довгі (20-40 хвилин) піші прогулки по зеленим зонам щоденно
▫️ читання довгих художніх текстів
▫️ перегляд художніх фільмів
▫️ йога
▫️ сон з маскою для сна або закритими шторами
▫️ обмеження блакитного світла (гаджетів) за 40-60 хвилин до сну
▫️ медитації (практики концентрації уваги)
▫️ за можливості харчування по графіку

Не дивно, що жителі великих міст полюбляють йогу та інші медитативні практики. Адже є дослідження, які вказують на те, що ці речі дійсно допомагають у відновленні нервової системи.

Введіть ці пункти у щоденну рутину та вже за тиждень помітите, що стали спокійнішими, продуктивнішими, а тривожність знизилася.

психолог Юля про важливе | підписатися

​​Співзалежність - це коли дві людини починають функціонувати, як ніби вони - одна людина.

І якщо у стосунках матір-дитина це - ок, то після певного віку це стає справжньою проблемою. Також це стає проблемою, коли ми говоримо про симбіоз двох дорослих людей у романтичних відносинах.

Розуміти корінь проблеми - не працює. Тому що внутрішня дитяча частка все одно не буде хотіти вийти з симбіозу.

Важливо вчитися створювати себе як ту особистість, яка зможе функціонувати у житті самостійно. Важливо розвивати у собі турботливу частину - яка зможе піклуватися про вас, а також Дорослу частину - ту, яка здатна вирішувати проблеми.

🔖 д/з: складіть список речей у вашому житті, які ви мали б робити самостійно, але зараз ця відповідальність заміщена партнером. що ви відчуваєте, дивлячись на цей список? якщо супротив не дуже сильний, спробуйте поступово працювати над здобуттям самостійності по кожному з пунктів.

Ліки від співзалежності існують: це усвідомлення та бажання виходу та побудови нових, здорових стосунків. Також це регулярна практика на шляху до самостійного функціонування та відчуття себе як особистості.

психолог Юля про важливе | підписатися

​Людина відмовляється від власних потреб, тому що ставить на перше місце роботу або піклування за кимось. Це – третя стадія емоційного вигоряння по Фройденбергеру.

Нагадую, що емоційне вигоряння можливо тільки у тих напрямках діяльності, де ви залучаєте емпатію.

12 стадій вигоряння по Герберту Фройденбергеру 🔽🔽🔽

психолог Юля про важливе | підписатися

​​Якщо людина думає, що стрес їй нашкодить - він нашкодить. Якщо людина сприймає його як виклик – людина стає сильнішою.

🔖 Як це робити?

1. Згадайте будь-яку успішно вирішену вами проблему з минулого. Що вам допомогло тоді?
2. Яка допомога ззовні зараз потрібна вам?
3. Які ваші сильні сторони? Як ви можете їх використати у цій стресовій ситуації?
4. Від чого ви можете позбавитися, які камені викинути, щоб вам стало легше та комфортніше?

Ось в ці наші часи розвавати пружність та резильєнтність - це дуже важливо. Будь ласка, не залишайтеся сам на сам зі стресом надовго.

психолог Юля про важливе | підписатися

🪄 Казка про теплих пухнастиків

Казка від Клода Штайнера, яка прекрасно ілюструє сутність грандіозної соціальної омани у людських стосунках. Прочитавши її, ви відкриєте для себе надзвичайну метафору теплих слів та добрих вчинків, а також точно отримаєте натхнення бути добрішими та відкритішими.

https://telegra.ph/Kazka-pro-Teplih-Puhnastik%D1%96v-10-13

Прочитайте цю казку та поділіться враженнями у коментарях 🔖

психолог Юля про важливе | підписатися

Вільні години для психологічної консультації

Середа - 11:00 / 12:10
Четвер - 17:00

Для запису - @july_s_psy

Нададаптація виникає тоді, коли людина мала прикладати більше зусиль для адаптаптування. Це ситуації сильного стресу, небезпечні ситуації та відсутність безпечної фігури у дитинстві.

Ця поведінка не веде до вирішення проблем та врешті-решт веде до спроб стимулювати інших оточучих вирішувати справжні проблеми людини.

психолог Юля про важливе | підписатися

А що вам допомагає, коли сумно?

Погода зараз мінлива, бо зміна сезону. Та я трошки після відпустки спостерігаю за собою перепади настрою. Це цілком ок. Але нагадую вам та собі про важливість завжди мати при собі список дій, які допомагають, якщо стає сумно, або ж просто поганий настрій. Нащо мати список? Бо коли нам сумно, фокус уваги дуже звужується. І ми можемо просто забути про речі, які нам допомагають покращити свій стан. Тому мати такий список - це дуже важливо та корисно.

Я всі свої списки загубила😃, тому зараз формую наново. За останні дні, наприклад, це:

〰️ вигуляти тривожність, дуже подобається просто ходити містом
〰️ трошки полежати / денний сон, якщо є можливість
〰️ сходити на тренування

А що допомагає вам? Це відкрите питання. Пишіть, будь ласка, свої ідеї в коментарі 📩

Руйнівна сила стресу

Стрес повертає людину до ранніх стратегій виживання, тобто тих, які ми використовували на етапі формування.

Хронічний стрес - це вельми руйнівна та потужна сила. Він ніби відкидає нас назад, на ранішні наші етапи життя, провокуючи регрес. Стрес паралізує дорослого.

Тут мова йде зовсім не про реакції типу "завмри, бий або біжи". Мова йде про ранні типи реагування конкретної людини. Ви можете помічати, що поводите себе так, ніби вам 3, 7 або 15 років. Саме стрес провокує те, що наше доросле світосприйняття відключається та на зміну йому приходить те саме, ранішнє.

Хронічний стрес - це зупинка будь-якого прогресу. І немає ніякої магічної пігулки, техніки чи практики, виконюючи яку, людина позбавиться цих наслідків.

Важливо робити ось що:

1. Контролювати рівень стресу. Будувати своє життя таким чином, щоб подразників (бісячих людей, неулюблених справ) у ньому якомога менше. Це набагато складніше, ніж сумлінно робити щоденні п'ятихвилинні медитації. Але це - дійсно дієва стратегія, яка подарує справжнє життя без тривожності.

2. Розвивати резильєнтність. Але ці поради не мають жодного сенсу, коли людині немає на що спиратися. Створення власних надійних опор - це та річ, яку можна по-справжньому назвати чудовоюю інвестицією у своє майбутнє. Будувати таку фортецю, щоб вона дійсно була непохитною, і жоден подразник не зміг вивести цю будівлю з рівноваги. Це також непросто. Це потребує соціального залучення та величезної чесності з собою.

Чесність - ліки від стресу. Стрес - вбивця вашого життя.

Йдіть за собою, своїми принципами та бажаннями. Якщо їх немає - це те, з чого є сенс починати.