Соціально-економічний статус впливає на ваше психічне здоровʼя

А ви знали, що якщо ви народилися в бідній сімʼї, то ризик появи більшості хвороб у вас вищий?

І вищий він, бо рівень стресу у вас вище. Дослідження показують, що діти, народжені в бідних сімʼях мають вищий показник глюкокартикоїдів, різних гормонів стресу [стр. 346, Роберт Сапольскі, «Чому зебри не страждають на виразку»].

Більше того, впродовж життя, навіть якщо ви станете заможними, то цих гармонів поменшає, однак, не на багато. Але, ваші діти будуть спокійніші. Хоч десь старання будуть не дарма.

У даному випадку психотерапія може допомогти впоратися з тим рівнем стресу, який викликаний соціально-біологічною спадковістю, назвемо це так.

Доволі цікаво, чи не так? У такому випадку навіть спроможності лобової кори менші, від людей, що народилися в заможніх парах. Тобто здатність планувати, навіть мріяти (за що відповідає, частково, вентральна (нижня) частина префронтальної кори), стає важче.

Мішенню психотерапії або роботи із психологом, у даному випадку, буде активація усіх частин лобової кори, через свідоме планування, мріяння, вербалізування (проговорювання) усього, що стосується карʼєри, грошей і не тільки.

Додатково можна підключати майндфулнес, тобто усвідомлені медитації, задача яких у тому, щоби фронтальна кора і підкоркові структури, що відповідають за научіння (хвостате ядро, скорлупа, амигдоли, ПФК, острівець) працювали на нас. Про майдфулнес поговоримо потім окремо.

А тепер накладіть на усе це когнітивні спотворення, стрес через відсутність грошей, відсутність омріяної карʼєри, зайобів з боку батьків, що переростають у вашу особистісну травму і вуаля! Тепер ви мусите шукати психолога за дешево, або ж шукати гроші на платну терапію. І це ще +1 стрес.

Дивна ця штука, біологія.

​​Причини апатії

🔸 Глобальне неспівпадіння між “треба” та “хочу”

Наші “хочу” - це фундаментальні путівники до нашої реалізації та нашої цілі у житті. Ігнорувати їх не можна. Великі цілі треба складати, орієнтуючись на свої бажання. Тільки таким чином можна прийти до збалансованого життя.

‼️ Якщо все, що вам приходить у голову від питання чого ви хочете - це🏖 пляж та коктейль, це - сигнал про сильну перевтому. Якщо "взагалі нічого не хочеться" - це про втрату зв'язку з внутрішньою дитиною або ж недовіру до себе/світу. Потурбуйтеся про те, щоб надати собі відпочинок

🔸 Відкладені справи та “зайнятий” мозок

Всі недороблені задачі або задачі “в процесі” нещадно жеруть енергію. Від такого стану розуму краще якомога швидше позбутися. Корисно зробити вправу на очищення простору у свідомості.

🔸 Харчування, що викликає здуття, погане тревлення / недостатнє харчування

Харчування - це майже найбільш енергозатратний процес в організмі. Зверніть увагу: як ви себе почуваєте до та після звичайного прийому їжі? Якщо після їжі вам хочеться спати або ви відчуваєте упадок сил - це сигнал, що треба змінити харчування та за потребою звернутися до фахової допомоги лікаря або дієтолога, який зможе допомогти підібрати оптимальний тип харчування для вас.

🔸 Щитовидна залоза та гормони, а також дефіцит вітаміну Д

Якщо психологічно ніби все ок, є сенс звернутися до сімейного лікаря та здати необхідні аналізи. Ця причина є поширенішою в Україні, ніж здається

🔸 Інші біологічні причини, які діагностуються та вирішуються лікарем-психіатром

💌 Було корисно? Напишіть, будь ласка, коментар, щоб я розуміла, чи була цікава тема

MINDSET 🇺🇦 Психологія

Хто вже отримав безкоштовний гайд, лишіть, будь ласка, відгук в коментарях 👇

Буду вдячна 🫶

📝 щоб отримати гайд, поставте "+" у коментарях під дописом "про що говорить тіло"

​​Демон – жартівник в житті людини та джокер в психотерапії. Як би детально не складала б свої плани людина, у важливий момент з’явиться демон та порушить їх – зі своїми вічними ужимками та «ха-ха». І як би ретельно терапевт не планував лікування, останнє слово зважди належить пацієнту. В той момент, коли терапевт вважає, що у нього в руках чотири тузи, пацієнт дістає джокера, і весь виграш дістається демону.

Пацієнт весело щезає, а лікар старається зрозуміти, що ж сталося.

Навіть якщо психотерапевт готовий до такого розвитку подій, він мало що може вдіяти. Лікар може знати заздалегідь, що як тільки пацієнт вкатить свій камінь на вершину, демон відволіче його увагу та камінь знову покотиться вниз.

Хтось мог би попередити пацієнта, але демон намагається змусити його триматися подалі від тих, хто може вмішатися. Тому пацієнт починає пропускати зустрічі з лікарем або просто не слухає його, а якщо його хтось змушує, він просто припиняє приходити. Ізмотаний своєю сіфізовою працею, він може повернутися – сумнішим, але мудрішим, ніж раніше, і навіть не буде здогадуватися про радість свого демона.

Вперше демон з’являється біля високого дитячого крісла, коли малюк з веселою посмішкою розкидує їжу по підлозі та чекає, що зроблять батьки у відповідь. Якщо вони поставляться до пригоди добродушно, демон буде продовжувати озорничать, можливо, перейдячи до жартів та розіграшів. Але якщо батьки покарають дитину, його демон мрячно затаится, готовий у підходящий момент вискочити та кинути з розмаху людське життя, як колись кидав на підлогу їжу.

✍️ з книжки Берна "Люди, які грають в ігри"

👁 Чи відчували ви втручання "демона" у своє життя? Наприклад, коли з невідомої причини ви раптово відмовляєтеся від розвитку, можливостей / руйнуєте те важливе, що будували дуже довго / йдете з терапії.

Діліться своїм досвідом у коментарях 📩

MINDSET 🇺🇦 Психологія

У Києві стало холодніше. З'явився настрій з вами поговорити.

🍁 Тут про емоційне вигоряння: чим відрізняється від виснаження та як собі допомогти?

психолог Юля про важливе | підписатися

🧘 Чудовий додаток з доволі ефективними медитаціями в стилі mindfulness, безкоштовний для українців.

Особисто раджу курс "Тривожність". Він та інші курси з додатку дійсно допомагають.

Слухати кожен день перед сном ✨

Це не реклама, а моя особиста рекомендація, яку я часто надсилаю своїм клієнтам 🤍

​​Автентичні та не автентичні почуття

Умовно ми можемо поділити почуття на дві категорії: природні (автентичні) та соціально обумовлені.

Природні відчуття закладені в нас, що логічно, природою як помічники для ідентифікації. Ці почуття несуть інформацію. До них відносяться:

🔸 гнів
🔸 страх
🔸 радість
🔸 смуток

Але ми росли та розвивалися в соціумі. Тому існують так звані рекетні почуття. Рекетні вони тому, що заміщюють природні, автентичні почуття. Це такі почуття, як:

🔸 провина
🔸 образа
🔸 сором
🔸 боязливість
🔸 ревнощі
🔸 скука
🔸 почуття неповноцінності
🔸 та інші схожі

Рекетне почуття засвоюється і заохочується як спосіб задоволення потреб у дитинстві. За кожним рекетним почуттям лежить природне. Задача людини полягає в тому, щоб відрізнити ці почуття та навчитися помічати природні.

〰️ Автентичне (природне) почуття допомагає вирішувати проблеми.

〰️ Рекетне почуття ніколи не сприяє завершенню ситуації та вирішенню проблеми.

💭 Хочеться додати, що почуття, які ви розділили з іншими, змінюють свою інтенсивність. Таким чином ми можемо збільшувати радість та зменшувати смуток, страх, гнів. Користуйтеся.

💌 Було корисно? Пишіть в коментарі

психолог Юля про важливе | підписатися

Вільні години для психологічної консультації на цьому тижні:

П'ятниця 11:30
Субота 14:30/15:30/16:30

📱Для запису: @july_s_psy

Привіт новеньким!

Щоб отримати подарунок – поставте "+" під цим дописом 🫶

​​📲 Як позбутися синдрому втрачених можливостей (FoMO)?

FoMO «Fear of missing out» - це синдром втрачених можливостей, боязнь пропустити щось цікаве або певну гарну можливість.

Цей синдром доволі помітно погіршує якість нашого життя. Адже замість насолоджуватися своїм життям людина починає страждати через те хороше, що ймовірно могло б з нею трапитися, але не трапилося.

🤷 І звинувачує людина за втрачені можливості, звичайно, себе.

Дослідження показали ефективність методу FoMO-R. Цей синдром можна зменшити, поєднуючи як соціальні, так і технічні навички, а також знання того, як соціальні медіа розроблені та як у них має відбуватися соціальна взаємодія. Стиснуто розповіла про метод нижче.

Соціальні медіа змінили спосіб взаємодії людей. Обережніше з інстаграмом, якщо вам притаманне наступне:

🔹 низький самоконтроль та дофамінова залежність
🔹 схильність до компульсивної поведінки
🔹 низька самооцінка, відсутність близьких та друзів

Що робити, якщо ви помічаєте у себе FOMO? Двома словами про метод FoMO-R. Детальніше можна прочитати тут

1️⃣ Підвищуйте самосвідомість. Ви маєте розуміти, що алгоритми соцмереж налаштовані таким чином, щоб “змусити” людей проводити там якомога більше часу та створювати більше гарного контенту.

🔸Також важливо розуміти, що зазвичай люди не показують в інстаграмі “темні сторони” свого життя, які є в кожного

2️⃣ Працюйте над самооцінкою. Помічайте цінність та хваліть себе навіть за невеличкі реальні досягнення.

🔸Не очікуйте багато взаємодій з вашим контентом у соціальних мережах - це насправді не впливає на ваше життя

3️⃣ Розширюйте власні можливості. Додавайте в життя реальні досягнення та задоволення: нові знайомства, живе спілкування, досягнення на роботі, спорт.

🔸 Це - боротьба з “швидким дофаміном”

4️⃣ Проводьте менше часу у соціальних мережах.

🔸Але святе місце пустим не буває і руки все одно будуть тягнутися у телефон, тож перед тим як видаляти інстаграм, встановіть на свій пристрій, наприклад, додаток для читання електронних книжок

💌 Було корисно? Пишіть в коментарі

психолог Юля про важливе | підписатися

​​Відсторонений тип прив’язаності

💬 Самому добре, але без партнера трохи погано, а з партнером взагалі неможливо

Прив’язаність формується в дитинстві на рівні тіла: тип прив’язаності ми не обираємо, так само як і не обираємо батьків. Таким чином ми не можемо регулювати чи є у нашої матері післяродова депресія та чи приємно їй торкатися малюка.

При відстороненій прив’язаності немовлята 🧸 виглядають так, наче їх нічого не хвилює. Вони не плачуть при розлуці з матір’ю та не звертають увагу, коли вона повертається. Але при тому вони мають прискорене серцебиття, що каже про те, що ці немовлята знаходяться у стані постійного збудження.

⚪️ Таким людям дуже комфортно знаходитися наодинці. З партнером поряд їм дуже складно бути собою, займатися улюбленими речами. Для того, щоб розслабитися та проявитися їм ніби необхідна повна самотність.

🔖 Але врешті-решт вони прийдуть до того, що їм все одно необхідно спілкування, стосунки, обійми - і з цього моменту життя з цим типом прив’язаності стає дуже складним.

Знайомо вам? 💔

психолог Юля про важливе | підписатися

Сьогодні в сторіз буду відповідати на ваші запитання 🌸

Якщо хотіли щось запитати у психолога – велкам

​​Люди дуже люблять тему життєвих сценаріїв або долі, але мало хто розуміє, що це таке

Тим паче з точки зору наукового обгрунтування. Я думаю, більшість людей, які хоча б інколи цікавилися історією, спостерігали за людьми або читали книжки замислювалися 💭 над тим, а чому ж долі та сюжети знову й знову повторюються?

6️⃣ Шість головних сценарних категорій - це Ніколи, Завжди, До тих пір поки, Після, Знову і знову, і Сценарії відкритого кінця. Їх найлегше зрозуміти, звернувшись до грецьких міфів, оскільки греки добре відчували такі речі.

🔷 Сценарії типу Ніколи представлені Танталом, який завжди мав страждати від голоду і спраги, бачачи перед собою їжу і воду, але ніколи не пити і не їсти знову. Людям із таким сценарієм заборонено робити речі, яких вони найбільше хочуть, і тому вони проводять життя в танталових муках та оточені спокусами. Вони продовжують жити з Батьківським прокляттям, тому що Дитина в них боїться речей, яких вони бажають найбільше, так що вони по-справжньому мучать самі себе.

🔷 Сценарії типу Завжди повторюють Арахну, яка насмілилася викликати на змагання в рукоділлі богиню Мінерву, і в покарання була перетворена на павука і засуджена проводити весь свій час, пасовуючи павутиння. Такі сценарії йдуть від павукоподібних батьків, які кажуть: «Якщо це те, що тобі хочеться робити, тоді ти можеш провести все життя, роблячи це».

🔷 Сценарії типу До тих пір Поки що повторюють історію Язона, якому було сказано, що він не зможе стати королем доти, доки не виконає певні завдання. У відповідний час він отримав свою нагороду та прожив десять років у щастя. Геракл мав подібний сценарій: не міг стати богом, як пробув дванадцять років рабом.

🔷 Сценарії типу Після йдуть від Дамокла. Дамоклу було дозволено насолоджуватися щастям, бути королем доти, доки він помітив меч, що висить над його головою, підтримуваний єдиним кінським волоссям. Гасло сценаріїв типу Після - "Ти можеш порадіти деякий час, але потім твої біди прийдуть за тобою". Страх тривог, що насуваються, звичайно ж, робить радість важкою. Це люди, які кажуть: «Якщо все добре, щось погане неодмінно має статися».

🔷 Сценарії типу Знову і Знову - це сценарії Сізіфа. Він був засуджений котити важкий камінь вгору по горі, і саме в той момент, коли він ось-ось мав досягти вершини, камінь скочувався вниз, і він мав починати все спочатку. Це класичний Я Майже Зробив сценарій, з одним "Якби тільки", наступним за іншим.

🔷 Сценарій Відкритого кінця це сценарій не-переможця або сценарій Пирога в Небі, він слідує історії Філемона і Бавкіди, які були перетворені на лаврові дерева на нагороду за свої добрі справи. Старі люди, які виконали свої Батьківські інструкції, не знають, що робити далі після того, як усе закінчено, і проводять решту життя, як овочі або пліткуючи, як листя, що шелестить на вітрі. Це доля багатьох матерів, чиї діти виросли та розлетілися, і чоловіків, які поклали свої тридцять років роботи за умовами кампанії та інструкцій своїх батьків, і тепер живуть самотньо на пенсії у похмурих готелях та мебльованих кімнатах. Співтовариства «поважних громадян» наповнені парами, які завершили свій сценарій і не знають, як структуювати свій час в очікуванні Обітованої Землі, де люди, які ставилися до своїх службовців добре, можуть повільно вести свої великі чорні автомобілі праворуч бруківки без того, щоб купка погано вихованих молодиків улюлюкала їм услід.

🔖 Що таке сценарій та як його зупинити?

Насправді сценарії - це дуже логічна річ, яка формується у ранньому дитинстві (до 6 років) та в сучасній психотерапії може розумітися як адаптаційний план, тобто "базові" реакції на стрес, і, власне, базові реакції на життя, які призводять до логічних наслідків. Формується через реакції батьків, соціуму на різні дитячі вчинки та проявлення. Також на формування сценарію впливають різні сюжети та казки, до яких дитина має доступ.

Вихід зі сценарію є, і це - психотерапія.
Якщо хочете розібратися зі своїм - приходьте на консультації 🌱

✍️ гарніше ніж Берн я не напишу, тож опис сценаріїв взяла з його книжки "Сексуальні ігри"

психолог Юля про важливе | підписатися

Вільні години для психологічної консультації на цьому тижні:

Четвер 11:00 / 14:00 / 19:00 / 20:00
П'ятниця 13:00, 18:00

📩 Для запису: @july_s_psy

​​Ще один круасан і ментальне здоров'я

Вчора ввечорі у розмові з клієнткою (згоду на публікацію вона надала) мова зайшла про їжу та задоволення.

І ось часто люди дійсно заїдають проблеми смачненьким, і в процесі розуміють, що воно взагалі не смачне та вже тошнить від того круасану, це слова-пряма мова клієнтки.

🤫 Чому так відбувається?

〰️ поїдання "на автоматі": а ви взагалі знаєте, що саме для вас є смачним?
〰️ а ви собі взагалі дозволяєте отримувати справжнє задоволення від їжі, яке, між іншим, в нас закладено від природи?

Тема їжі детермінована з одного боку над-кількістю швидких углеводів та реклами, з іншого боку ПХ пропагандою та/або ідеалами краси, яка змушує нас відчувати провину за зайвий з'їдений шматок чогось "не"корисного.

💡 Правда, як і зазвичай, полягає в тому, що якщо ввімкнути яскраве світло, виявляється, жоден монстр під ліжком не ховається. Ані з одного боку, ані з іншого.

Отримувати наслолоду від їжі - це природно правильно, чудово та дуже корисно. Природня їжа дуже смачна: манго, банани, горіхи, мед, м'ясо, овочі, фрукти, риба - це все неймовірно чудові речі. Вони, знаєте, створені для того, щоб вам було приємно та корисно насолоджуватися цим чудовим процесом прийняття їжі та загалом процесом життя.

Питання на домашнє завдання на подумати:

❔А ви взагалі знаєте, що саме для вас - смачно? Можливо, це виявиться взагалі не круасан?

Дозвольте собі нарешті просто насолоджуватися звичайними речами. І тут вже мова йде далеко не тільки про їжу.

психолог Юля про важливе | підписатися

20% дій приводять до 80% результату

Які дії вам потрібно зробити сьогодні, щоб отримати результат?

Це питання не зовсім мотиваційне, хоча воно і надає мотивацію саме по собі.

Воно несе психологічний характер, адже дуже часто ми закопуємо себе у думках, планах та діях підготовчих, які насправді не наближають нас до нашої мети або бажання.

Існує приклад з бігом, дуже він мені подобається: якщо людина хоче зайнятися бігом, спочатку вона думає, що їй потрібно укріпити м'язи на ногах, придбати нову форму та інший інвентар, дочекатися зручної погоди та виділити час. Таким чином людина втомлюється, не встигаючи навіть покинути своє приміщення. Але насправді щоб почати бігати, потрібно лише вийти з дому і побігти.

Подумайте сьогодні про те, які заплановані дії насправді не є обов'язковими для досягнення вашої мети або бажання.