Соціально-економічний статус впливає на ваше психічне здоровʼя

А ви знали, що якщо ви народилися в бідній сімʼї, то ризик появи більшості хвороб у вас вищий?

І вищий він, бо рівень стресу у вас вище. Дослідження показують, що діти, народжені в бідних сімʼях мають вищий показник глюкокартикоїдів, різних гормонів стресу [стр. 346, Роберт Сапольскі, «Чому зебри не страждають на виразку»].

Більше того, впродовж життя, навіть якщо ви станете заможними, то цих гармонів поменшає, однак, не на багато. Але, ваші діти будуть спокійніші. Хоч десь старання будуть не дарма.

У даному випадку психотерапія може допомогти впоратися з тим рівнем стресу, який викликаний соціально-біологічною спадковістю, назвемо це так.

Доволі цікаво, чи не так? У такому випадку навіть спроможності лобової кори менші, від людей, що народилися в заможніх парах. Тобто здатність планувати, навіть мріяти (за що відповідає, частково, вентральна (нижня) частина префронтальної кори), стає важче.

Мішенню психотерапії або роботи із психологом, у даному випадку, буде активація усіх частин лобової кори, через свідоме планування, мріяння, вербалізування (проговорювання) усього, що стосується карʼєри, грошей і не тільки.

Додатково можна підключати майндфулнес, тобто усвідомлені медитації, задача яких у тому, щоби фронтальна кора і підкоркові структури, що відповідають за научіння (хвостате ядро, скорлупа, амигдоли, ПФК, острівець) працювали на нас. Про майдфулнес поговоримо потім окремо.

А тепер накладіть на усе це когнітивні спотворення, стрес через відсутність грошей, відсутність омріяної карʼєри, зайобів з боку батьків, що переростають у вашу особистісну травму і вуаля! Тепер ви мусите шукати психолога за дешево, або ж шукати гроші на платну терапію. І це ще +1 стрес.

Дивна ця штука, біологія.

​​Причини апатії

🔸 Глобальне неспівпадіння між “треба” та “хочу”

Наші “хочу” - це фундаментальні путівники до нашої реалізації та нашої цілі у житті. Ігнорувати їх не можна. Великі цілі треба складати, орієнтуючись на свої бажання. Тільки таким чином можна прийти до збалансованого життя.

‼️ Якщо все, що вам приходить у голову від питання чого ви хочете - це🏖 пляж та коктейль, це - сигнал про сильну перевтому. Якщо "взагалі нічого не хочеться" - це про втрату зв'язку з внутрішньою дитиною або ж недовіру до себе/світу. Потурбуйтеся про те, щоб надати собі відпочинок

🔸 Відкладені справи та “зайнятий” мозок

Всі недороблені задачі або задачі “в процесі” нещадно жеруть енергію. Від такого стану розуму краще якомога швидше позбутися. Корисно зробити вправу на очищення простору у свідомості.

🔸 Харчування, що викликає здуття, погане тревлення / недостатнє харчування

Харчування - це майже найбільш енергозатратний процес в організмі. Зверніть увагу: як ви себе почуваєте до та після звичайного прийому їжі? Якщо після їжі вам хочеться спати або ви відчуваєте упадок сил - це сигнал, що треба змінити харчування та за потребою звернутися до фахової допомоги лікаря або дієтолога, який зможе допомогти підібрати оптимальний тип харчування для вас.

🔸 Щитовидна залоза та гормони, а також дефіцит вітаміну Д

Якщо психологічно ніби все ок, є сенс звернутися до сімейного лікаря та здати необхідні аналізи. Ця причина є поширенішою в Україні, ніж здається

🔸 Інші біологічні причини, які діагностуються та вирішуються лікарем-психіатром

💌 Було корисно? Напишіть, будь ласка, коментар, щоб я розуміла, чи була цікава тема

MINDSET 🇺🇦 Психологія

Хто вже отримав безкоштовний гайд, лишіть, будь ласка, відгук в коментарях 👇

Буду вдячна 🫶

📝 щоб отримати гайд, поставте "+" у коментарях під дописом "про що говорить тіло"

​​Демон – жартівник в житті людини та джокер в психотерапії. Як би детально не складала б свої плани людина, у важливий момент з’явиться демон та порушить їх – зі своїми вічними ужимками та «ха-ха». І як би ретельно терапевт не планував лікування, останнє слово зважди належить пацієнту. В той момент, коли терапевт вважає, що у нього в руках чотири тузи, пацієнт дістає джокера, і весь виграш дістається демону.

Пацієнт весело щезає, а лікар старається зрозуміти, що ж сталося.

Навіть якщо психотерапевт готовий до такого розвитку подій, він мало що може вдіяти. Лікар може знати заздалегідь, що як тільки пацієнт вкатить свій камінь на вершину, демон відволіче його увагу та камінь знову покотиться вниз.

Хтось мог би попередити пацієнта, але демон намагається змусити його триматися подалі від тих, хто може вмішатися. Тому пацієнт починає пропускати зустрічі з лікарем або просто не слухає його, а якщо його хтось змушує, він просто припиняє приходити. Ізмотаний своєю сіфізовою працею, він може повернутися – сумнішим, але мудрішим, ніж раніше, і навіть не буде здогадуватися про радість свого демона.

Вперше демон з’являється біля високого дитячого крісла, коли малюк з веселою посмішкою розкидує їжу по підлозі та чекає, що зроблять батьки у відповідь. Якщо вони поставляться до пригоди добродушно, демон буде продовжувати озорничать, можливо, перейдячи до жартів та розіграшів. Але якщо батьки покарають дитину, його демон мрячно затаится, готовий у підходящий момент вискочити та кинути з розмаху людське життя, як колись кидав на підлогу їжу.

✍️ з книжки Берна "Люди, які грають в ігри"

👁 Чи відчували ви втручання "демона" у своє життя? Наприклад, коли з невідомої причини ви раптово відмовляєтеся від розвитку, можливостей / руйнуєте те важливе, що будували дуже довго / йдете з терапії.

Діліться своїм досвідом у коментарях 📩

MINDSET 🇺🇦 Психологія

У Києві стало холодніше. З'явився настрій з вами поговорити.

🍁 Тут про емоційне вигоряння: чим відрізняється від виснаження та як собі допомогти?

психолог Юля про важливе | підписатися

🧘 Чудовий додаток з доволі ефективними медитаціями в стилі mindfulness, безкоштовний для українців.

Особисто раджу курс "Тривожність". Він та інші курси з додатку дійсно допомагають.

Слухати кожен день перед сном ✨

Це не реклама, а моя особиста рекомендація, яку я часто надсилаю своїм клієнтам 🤍

​​Автентичні та не автентичні почуття

Умовно ми можемо поділити почуття на дві категорії: природні (автентичні) та соціально обумовлені.

Природні відчуття закладені в нас, що логічно, природою як помічники для ідентифікації. Ці почуття несуть інформацію. До них відносяться:

🔸 гнів
🔸 страх
🔸 радість
🔸 смуток

Але ми росли та розвивалися в соціумі. Тому існують так звані рекетні почуття. Рекетні вони тому, що заміщюють природні, автентичні почуття. Це такі почуття, як:

🔸 провина
🔸 образа
🔸 сором
🔸 боязливість
🔸 ревнощі
🔸 скука
🔸 почуття неповноцінності
🔸 та інші схожі

Рекетне почуття засвоюється і заохочується як спосіб задоволення потреб у дитинстві. За кожним рекетним почуттям лежить природне. Задача людини полягає в тому, щоб відрізнити ці почуття та навчитися помічати природні.

〰️ Автентичне (природне) почуття допомагає вирішувати проблеми.

〰️ Рекетне почуття ніколи не сприяє завершенню ситуації та вирішенню проблеми.

💭 Хочеться додати, що почуття, які ви розділили з іншими, змінюють свою інтенсивність. Таким чином ми можемо збільшувати радість та зменшувати смуток, страх, гнів. Користуйтеся.

💌 Було корисно? Пишіть в коментарі

психолог Юля про важливе | підписатися

Вільні години для психологічної консультації на цьому тижні:

П'ятниця 11:30
Субота 14:30/15:30/16:30

📱Для запису: @july_s_psy

Привіт новеньким!

Щоб отримати подарунок – поставте "+" під цим дописом 🫶

​​📲 Як позбутися синдрому втрачених можливостей (FoMO)?

FoMO «Fear of missing out» - це синдром втрачених можливостей, боязнь пропустити щось цікаве або певну гарну можливість.

Цей синдром доволі помітно погіршує якість нашого життя. Адже замість насолоджуватися своїм життям людина починає страждати через те хороше, що ймовірно могло б з нею трапитися, але не трапилося.

🤷 І звинувачує людина за втрачені можливості, звичайно, себе.

Дослідження показали ефективність методу FoMO-R. Цей синдром можна зменшити, поєднуючи як соціальні, так і технічні навички, а також знання того, як соціальні медіа розроблені та як у них має відбуватися соціальна взаємодія. Стиснуто розповіла про метод нижче.

Соціальні медіа змінили спосіб взаємодії людей. Обережніше з інстаграмом, якщо вам притаманне наступне:

🔹 низький самоконтроль та дофамінова залежність
🔹 схильність до компульсивної поведінки
🔹 низька самооцінка, відсутність близьких та друзів

Що робити, якщо ви помічаєте у себе FOMO? Двома словами про метод FoMO-R. Детальніше можна прочитати тут

1️⃣ Підвищуйте самосвідомість. Ви маєте розуміти, що алгоритми соцмереж налаштовані таким чином, щоб “змусити” людей проводити там якомога більше часу та створювати більше гарного контенту.

🔸Також важливо розуміти, що зазвичай люди не показують в інстаграмі “темні сторони” свого життя, які є в кожного

2️⃣ Працюйте над самооцінкою. Помічайте цінність та хваліть себе навіть за невеличкі реальні досягнення.

🔸Не очікуйте багато взаємодій з вашим контентом у соціальних мережах - це насправді не впливає на ваше життя

3️⃣ Розширюйте власні можливості. Додавайте в життя реальні досягнення та задоволення: нові знайомства, живе спілкування, досягнення на роботі, спорт.

🔸 Це - боротьба з “швидким дофаміном”

4️⃣ Проводьте менше часу у соціальних мережах.

🔸Але святе місце пустим не буває і руки все одно будуть тягнутися у телефон, тож перед тим як видаляти інстаграм, встановіть на свій пристрій, наприклад, додаток для читання електронних книжок

💌 Було корисно? Пишіть в коментарі

психолог Юля про важливе | підписатися

​​Відсторонений тип прив’язаності

💬 Самому добре, але без партнера трохи погано, а з партнером взагалі неможливо

Прив’язаність формується в дитинстві на рівні тіла: тип прив’язаності ми не обираємо, так само як і не обираємо батьків. Таким чином ми не можемо регулювати чи є у нашої матері післяродова депресія та чи приємно їй торкатися малюка.

При відстороненій прив’язаності немовлята 🧸 виглядають так, наче їх нічого не хвилює. Вони не плачуть при розлуці з матір’ю та не звертають увагу, коли вона повертається. Але при тому вони мають прискорене серцебиття, що каже про те, що ці немовлята знаходяться у стані постійного збудження.

⚪️ Таким людям дуже комфортно знаходитися наодинці. З партнером поряд їм дуже складно бути собою, займатися улюбленими речами. Для того, щоб розслабитися та проявитися їм ніби необхідна повна самотність.

🔖 Але врешті-решт вони прийдуть до того, що їм все одно необхідно спілкування, стосунки, обійми - і з цього моменту життя з цим типом прив’язаності стає дуже складним.

Знайомо вам? 💔

психолог Юля про важливе | підписатися

Сьогодні в сторіз буду відповідати на ваші запитання 🌸

Якщо хотіли щось запитати у психолога – велкам